Характеристика лісової, деревообробної промисловості світу

Виконав Брель Олександр, ОДЕУ, 2001. В Чайковський В.Ф. Економчна сторя Курс лекцй За ред. Б.Д. Лановика. 2-ге вид перероб. К. Вкар, 2000. 300 с. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПРОВДНИХ КРАНАХ СВТУ Промисловий переворот це перехд вд ручного, ремсничо-мануфактурного до великого машинного

фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою промислового перевороту було впровадження у виробництво транспорт робочих машин механзмв, як замнили ручну працю людей парових двигунв, створення самостйно машинобудвно галуз. Промисловий переворот це свтовий процес. Для нього були характерними як загальн закономрност, так специфка та особливост у кожнй окремо взятй кран. 1. Промисловий переворот в Англ передумови, хд, наслдки

Батьквщиною першого промислового перевороту була Англя в останнй третин XVIII середин XIX ст. Соцально-економчн передумови для його здйснення визрли в цй кран у середин XVIII ст. Важливим чинником промислового перевороту стала буржуазно-демократична революця середини XVII ст яка лквдувала основн перепони розвитку пдпримництва, розчистила шлях для становлення ндустрального суспльство. Цьому сприяв аграрний переворот XVI XVII ст внаслдок якого прискореними темпами розвивалося

високотоварне, базоване на фермерськй основ, сльське господарство. Англйськ фермери нтенсивно господарювали, полпшуючи агротехнку агрокультуру. Поширилася свозмнна система, травосяння. Широко застосовували паров плуги, машини, дренажн роботи, використовували мнеральн добрива. Аграрн зрушення сприяли вивльненню велико клькост людей створили резерв дешево робочо сили, необхдно для розвитку фабрично-заводсько промисловост.

До друго половини XVIII ст. в Англ завершилося формування нац важливого полтичного чинника, який мав великий вплив на становлення економчно основи цивлзац нового типу. У цей же час у кран вдбулося становлення диного нацонального ринку, який стимулював розвиток господарства в цлому. Зовншньоекономчн передумови промислового перевороту в Англ полягали у безоглядному пограбуванн колонй. На кнець

XVIII ст. Англя перетворилася у найбльшу морську колональну державу свту. Величезн прибутки, як забезпечувалися пануванням у свтовй торгвл, використанням незлченних багатств Пвнчно Америки, нд та нших колональних володнь, вкладалися в англйську промисловсть. Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географчне розташування Великобритан та природно-економчн умови крани водн комункац, зручн гаван, велик поклади залзно руди

та вуглля, наявнсть сировини для текстильно промисловост. Зовншньоекономчн умови постйний попит в вроп на англйськ вироби, викликаний безперервними вйнами, забезпечував м ринок збуту теж сприяв здйсненню промислового перевороту. Не останню роль в цьому вдграла полтика протекцонзму та меркантилзму, яку проводив англйський уряд. Важливим фактором промислового перевороту був вихд на яксно новий технчний рвень англйсько бавовняно

промисловост, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин механзмв. Механк Джон Кей у 1733 р. удосконалив ткацький верстат летючим човником. Винахдником ткачем Джеймсом Харгривсом у 1764 р. була винайдена механчна прядка Дженн, на якй можна було працювати з 16 18 веретенами. В останнй третин XVIII ст. С. Кромптон створив мюль-машину, яка базувалася на принципах роботи прядки

Дженн, але виготовляла тонку мцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництв стала технчною основою механзованого прядння. Процеси ткацтва деякий час вдставали вд механзованого прядння, але ця невдповднсть була лквдована винаходом механчного ткацького верстата Е. Картрайта у 1785 р. Вн замняв роботу 40 ткачв. Так в англйськй промисловост зявилися перш машини фабрики.

У 60 80-х роках XVIII ст. вони зявилися в нших галузях промисловост. Епохальне в стор промисловост значення мали винаходи шотландського механка Джеймса Уатта, який у 1769 р. винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уатт удосконалив , з цього часу парова машина стала основним джерелом енерг британсько текстильно промисловост. Це дало змогу широко використовувати вуглля як основне паливо, лквдувало залежнсть

вд водяного двигуна, вдкрило для промисловост нов регони крани. Невдовз, псля вдкриття заводу парових машин неподалк Брмнгема, паров машини почали застосовуватися у рзних галузях промисловост. У 1820 р. у Великобритан працювало 320 парових машин Дж. Уатта, хня кльксть та потужнсть постйно зростала.

Застосування машин прискорило розвиток металург, вугльно промисловост. Виникло машинобудування, основу якого складали винахд широке застосування токарного верстата та свердлильно машини. Зростання промислового виробництва зумовило появу нових досконалших та швидкснших транспортних засобв. Наявнсть парово машини зробила можливим застосування на залзничному морському транспорт. У 1812 р. в Англ пущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися експерименти на залзницях.

Р. Тревтик збудував деклька моделей парових повозок. Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохдну паросилову установку на основ стацонарно парово машини. Локомотив Стефенсона у 1829 р. пройшов перш випробування розвивав швидксть 22 кмгод. У 1830 р. була збудована перша в Англ та свт залзниця, яка зднала Манчестер Лверпуль та мала велике господарське значення.

Будвництво залзниць викликало докорнн змни в економц Англ, створивши стабльн комункац мж рзними районами та галузями промисловост. Промисловий переворот змнив економчну географю Англ. Виникли нов промислов райони, як спецалзувалися на виробництв окремих видв товарв продуктв. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину

XIX ст. Англя перетворилася у майстерню свту, виробляючи близько половини свтово промислово продукц, зайняла виняткове становище в свтовому господарств й мжнароднй полтиц. Промислово-торговй гегемон Англ сприяла економчна полтика держави. До 40-х рокв XIX ст коли ндустралзаця ще не була завершена, в Англ панували висок митн збори на ноземн товари. Коли ж англйська промисловсть наскльки змцнла, що перестала

боятися ноземно конкуренц, буржуазя проголосила необмежену свободу торгвл так зване фртредерство вд фр тред вльна торгвля. Його суть полягала в повному звльненн вд мита майже всх товарв, що завозилися в Англю, була розрахована на взамне сприяння, тобто зустрчну вдмну чи значне скорочення мита на ввз англйських товарв в нш крани. Це забезпечувало Англ як вльний збут за кордоном свох товарв, так дешеву мпортну сировину та продовольство. Перемога машинного виробництва в

Англ дала поштовх до формування соцально структури ндустрального суспльства. Промисловий пролетарат становив 45,5 зайнятого населення. Урбанзаця перетворила Великобританю на крану мст фабричних поселень. На кнець XIX ст. у мстах проживало майже 75 населення. 2. Особливост промислового перевороту у Франц Промисловий переворот у

Франц мав сво особливост специфку. Вн розпочався пзнше, нж в Англ, був затяжним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика демократична революця 1789 1794 рр. негативно вплинула на хд економчного розвитку крани. Незважаючи на проголошен свободи, у кран тривалий час панував економчний хаос та дезорганзаця, що дало пдстави французькому вченому М. Лев-Лебуай вважати революцю в економчному план нацональною катастрофою.

Перш машини тут зявилися ще в кнц XVIII ст але не мали широкого застосування. Промислове пднесення вдбулося у 1805 1810 рр. в часи правлння Директор та Наполеона, як активно пдтримували промисловсть торгвлю. У цей же час у Франц знайшли поширення англйськ винаходи. Особливу роль у текстильнй галуз промисловост вдграли верстат

Жаккара, створений у 1804 1808 рр який виготовляв тканини з взерунком, та машини Жирара 1810 р що здйснювали хмчно-механчну обробку льону. Щоправда, ц винаходи поширилися у французькй текстильнй промисловост лише у 40-х роках. У цлому нженерно-технчна думка у Франц вдставала вд англйсько. Континентальна блокада Англ, яку проводив Наполеон у 1806 р закрила французький вропейський ринки для

англйських промислових товарв, створила велик економчн труднощ для Англ. Вона прискорила становлення розвиток деяких галузей французько промисловост суконно, хмчно, металообробно. Проте т галуз промисловост, як працювали на колональнй сировин бавовняна, цукрова, переживали занепад. У цлому прагнення Наполеоне створити умови для панування французько промисловост на континент негативно позначилися на ход промислового розвитку. Франця на довг роки була позбавлена англйських машин, металовиробв

та вуглля, необхдних для механзац виробничих процесв. Сльське господарство Франц страждало через припинення експорту зерна, вин та нших продуктв. Континентальною блокадою були невдоволен союзники На-полеона. На другому етап промислового перевороту 1815 1848 рр. хд економчного розвитку Франц прискорються. Зростають темпи механзац виробництва.

Розвиваться текстильна, металургйна, полграфчна, керамчна та нш галуз промисловост. У 20-х роках зароджуться французьке машинобудування. За обсягом виробництва промислово продукц в середин XIX ст. Франця займало друге мсце у свт псля Великобритан. Однак технчний рвень конкурентоспроможнсть залишалися низькими.

У Франц збергалися невелик мануфактури та дрбне кустарне виробництво. Такий стан деяк сторики пояснюють антикапталстичною атмосферою французького суспльства, характером пдпримця дрбного длка, людини консервативно, обережно. Торгово-промислова буржуазя не мала достатнього впливу на формування державно полтики. Уряд гнорував нтереси. Вже на етап промислового перевороту у

Франц сформувалися фнансова буржуазя, яка вдгравала значну роль в держав, зате мало опкувалася розвитком промисловост. Вона збагачувалася за рахунок лихварства, фнансових та бржових спекуляцй. Грошовий каптал зростав швидше, нж промисловий. У Франц XIX ст. повльними темпами зростало населення, попит на товари продукти залишався низьким- Ця негативна тенденця поглиблювалася вдносинами на сел, складною та суперечливою структурою аграрного

сектора економки крани. У сльському господарств Франц домнували дрбн селянськ господарства, як з ростом сльського населення все бльше подрбнювалися. Переважання дрбних селянських господарств стримувало капталстичний розвиток французького села. Навть незважаючи на державну митну полтику, яка бльше сприяла аграрям, нж пдпримцям, тим самим гальмувала розвиток промисловост, рвень розвитку сльського господарства порвняно з ншими вропейськими кранами залишався низьким. Третй етап промислового перевороту у

Франц вдбувся псля революц 1848 1849 рр. тривав до кнця 60-х рокв. У цей перод фабрично-заводське виробництво охопило бльшсть галузей промисловост. Загальний обсяг промислово продукц за 1851 1865 рр. зрс майже вдвч. Кльксть парових двигунв у промисловост й транспорт збльшилася з 7,7 до 27,8 тис. Протяжнсть залзниць досягла 17,4 тис. км. За прикладом

Англ було проголошено свободу торгвл, лквдовано обтяжлив мита. Успшно розвивалася кредитна справа, а бржа, банки акцонерн товариства досягли небувало сили значення- Так успхи у розвитку економки крани були досягнут завдяки зваженй лберальнй полтиц Наполеона та його уряду. Отже, в результат промислового перевороту французька економка остаточно перейшла на шлях ндустрального розвитку. Однак на вдмну вд Англ у господарств

Франц значну роль вдгравало лихварство. 3. Особливост промислового перевороту у Нмеччин Нмеччина вийшла на шлях капталстичного розвитку пзнше, нж Англя та Франця. Промисловий переворот тут розпочався лише в 30-х роках XIX ст. тривав до 70-х рокв. Найважлившою причиною такого вдставання була наявнсть феодальних середньовчних порядкв в сльському господарств, збереження цехв у промисловост та полтична роздробленсть крани.

На вдмну вд Англ та Франц, становлення суспльства нового типу в Нмеччин вдбувалося не революцйним, а еволюцйним шляхом. Середньовчн порядки панування феодального землеволодння та повинност селян лквдовувалися поступово, шляхом реформ. Навть псля революц 1848 р. у Нмеччин збергалася феодальна монархя полтична та економчна влада великих землевласникв-юнкерв- Щоправда, монархя стала обмеженою, деяк полтичн права отримала нацональна

буржуазя. Запзнення промислового перевороту було зумовлене зольованстю крани вд свтових торговельних шляхв, вдсутнстю власного флоту. Полтичне роздрбнен нмецьк держави будували свою власну економчну полтику. Кожна а них мала власн грош, метричну систему, митн кордони норми господарського законодавства, як гальмували створення диного нацонального ринку. Основн промислов райони крани Пруссько-Слезький, Саксонський Рейнсько-Вестфальський були економчно слабо звязан мж собою.

У Нмеччин довгий час панувало середньовчне ремсниче виробництво, основною формою якого були цехи. Мануфактури появилися у кнц XVIII ст. були розташован, як правило, у сльськй мсцевост. Панування мських цехв було пдрване нмеи ким законодавством лише у 60-х роках XIX ст. Ремсниче виробництво було малоефективним. Промислова продукця не була конкурентоспроможною на зовншньому ринку. Бльше того, внутршнй ринок крани заполонили дешев вироби французько та англйсько фабрично-

заводсько промисловост. Нмеччина в першй половин XIX ст. була аграрним придатком промислове розвинутих Англ та Франц. Перш паров машини в нмецькй промисловост знайшли застосування у 30-х роках XIX ст. Проте х було небагато у 1837 р. у промислове розвинутй Слез працювало всього 8 парових двигунв у той же час на бавовняних фабриках Ланкашира Англя дяло 714 парових двигунв. Промисловий переворот прискорються у 50 60-х роках, коли нмецька

промисловсть переходить вд мануфактурно стад до фабрично-заводсько. Впродовж 60-х рокв рзко збльшуться загальна потужнсть парових двигунв. Особливо високими темпами розвиваться важка промисловсть. Особливстю запзнлого промислового перевороту в Нмеччин було те, що вн базувався на основ втчизняного машинобудування, на власних нженерно-технчних досягненнях.

У Нмеччин вдразу будувалися величезн на той час машинобудвн пдпримства, оснащен найновшим обладнанням. Саме це забезпечило небачен у XIX ст. темпи промислового виробництва. Структура нмецько фабрично промисловост теж вигдно вдрзнялася вд англйсько та французько. У Нмеччин було здйснено ряд винаходв барвники, внаслдок чого почала успшно розвиватися хмчна промисловсть. Для розвитку аграрних вдносин у Нмеччин характерною була поступова лквдаця феодально-крпосницьких вдносин,

яка затягнулася до 80-х рокв XIX ст. ндустралзаця сльського господарства тут також вдбувалася повльно, темпи його розвитку вдставали вд промисловост. Факторами, що стримували цей процес, були обезземелення малоземелля бльшост селян, хня низька купвельна спроможнсть, висока земельна рента, заборговансть. Боротьба за обднання Нмеччини та пдготовка до вйни з Францю стали важливим стимулом промислового зростання крани у 50 60-х рр.

У звязку з цим прискореними темпами розвивалася вонно-промислова база, в якй особливу роль вдгравали сталеплавильн, артилерйськ заводи Круп-па Рейнська область. Велике значення надавалося залзничному будвництву, яке набуло загальнонацонального характеру, лквдувало економчну розрзненсть крани, сприяло консолдац внутршнього ринку. Господарському пднесенню та прискоренню промислового перевороту сприяв також митний союз нмецьких держав 1867

р який очолювали союзна митна рада митний парламент. Ця господарська органзаця значною мрою спричинила пзнше полтичне обднання держави. 4. Промисловий переворот у США Поява у Пвнчнй Америц сильно самостйно держави створила сприятлив умови для економчного зростання. Промисловий переворот розпочався у пвнчних штатах в останньому десятилтт XVIII ст. Його особливсть поляга у вдсутност тих докапталстичних пережиткв, як мали мсце у кранах

Захдно вропи, цехових порядкв зокрема. Здйсненню промислового перевороту сприяло вигдне територально-географчне розташування крани. Створення незалежно держави давало змогу американцям вдмежуватися вд боротьби Англ та Франц за гегемоню у вроп. Бльше того, перод наполеонвських вон став золотим вком американсько торгвл. Посередництво у торгвл зброю, боприпасами т. н. приносило велик прибутки. Почали розвиватися американськ мста важлив торговельн центри.

Пятий за чергою президент США, Джеймс Монро, у славетному манфест вд 2 грудня 1823 р. заявив, що Сполучен Штати не допустять, аби вропейськ крани втручалися у внутршн справи американцв. Америка для американцв гасло, висунуте Дж. Монро, яким американц керуються до сьогодншнх днв. Доктрина Монро сприяла консолдац американсько нац, збагаченню, примусила свт рахуватися а нтересами. Важливу роль у здйсненн промислового перевороту вдгра демографчний фактор.

Жодна крана свту не знала таких темпв росту населення. До середини XIX ст. кльксть жителв США збльшилася у 4,5 раза, в основному за рахунок переселенцв з вропи людей пдпримливих, енергйних, як в першу чергу спричинили економчний поступ США. Перш прядильн машини у США появилися в кнц 80-х рокв. Вони були завезен з Англ, незважаючи на заборону вивозу машин технчних нновацй з боку англйського уряду.

Перш паров машини зявилися в останньому десятилтт XVIII ст. На початковому етап промислового перевороту вони використовувалися слабо. Бльшсть текстильних фабрик працювали на енерг води. Саме наявнстю дешево енерг водяних двигунв пояснються запзнле впровадження парових машин. Промисловий переворот у США вдбувався за рахунок вропейсько робочо сили, нтелекту капталв.

У цьому теж одна з його особливостей. Однак в американськй промисловост з великим успхом застосовувалися власн оригнальн винаходи цилндр для механчно набивки тканин тощо. У 1807 р. на р. Гудзон зявився колсний пароплав, збудований Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали, як мали велике господарське значення. Прискорено розвивалася текстильна фабрична промисловсть, яка в середин

XIX ст. за обсягом виробництва поступалася лише англйськй. Проте найбльших успхв США досягли у будвництв залзниць та використанн паровозв. За два десятилття 1830 1850 довжина залзниць зросла у 300 разв. Розвиток залзничного будвництва сприяв прискореному росту металург, добувно та машинобудвно галузей промисловост. У 40-х роках широко застосовуються пудлнгов печ.

Виробництво чавуну в 1830 1850 рр. зроста у три рази. Спочатку машинобудування розвивалося повльними темпами. На початку XIX ст. американська промисловсть працювала в основному на англйських машинах. Проте в середин XIX ст. у США вже снували власн машинобудвн заводи. Особливо швидко розвивалося сльськогосподарське машинобудування.

У цей же час активно впроваджуються в життя оригнальн досягнення американсько нженерно-технчно думки. Серед найвидатнших винаходв того часу були швейна машина Знгера, ротацйна типографська машина, телеграф Морзе, револьверний, шлфувальний, фрезерний верстати, косарка Мак-Кормка, комбнована молотилка-вялка Хейрема та багато нших. Незважаючи на висок темпи промислового розвитку в першй половин

XIX ст США залишалися в основному аграрною краною, промисловий переворот завершився лише на Пвноч. Розвиток промисловост гальмували пвденн штати, в яких панувало рабовласницьке плантацйне господарство. Рабовласництво було основною перепоною на шляху розширення внутршнього ринку ринку товарв робочо сили, освоння земель Заходу, нтенсивного розвитку сльського господарства. Суперечност мж пвнчними пвденними штатами викликали

Громадянську вйну в США 1861 1865 рр яка водночас була буржуазного революцю. Вйна закнчилася перемогою Пвноч. Важливими наслдками було скасування рабства, лквдаця полтично та економчно розднаност США, остаточне завершення промислового перевороту. Лквдаця рабства в ход Громадянсько вйни, Акт про гомстеди поселення, прийнятий у 1862 р активзували зростання аграрного сектора економки. Гомстед-акт давав право кожному громадянину

США псля сплати 10 доларв рестрацйного збору отримати 160 акрв земл, що ставали власнстю псля пяти рокв проживання на нй, обробтку та забудови. Сльське господарство США мало товарний характер розвивалося на основ ндустралзац, що забезпечило його переваги в свтовому сльськогосподарському виробництв. США стали одними з головних експортерв збжжя мяса на свтовий ринок. З 1862 по 1901 р. експорт пшениц збльшився майже у 5 разв, кукурудзи в 16.

Це призвело до вропейсько аграрно кризи 1875 1896 рр коли цни на пшеницю впали майже вдвч. Завоювання зовншнього ринку було зумовлено тим, що американський фермер обробляв землю, вльну вд ренти, тод як вропейськ селяни фермери були змушен платити значн рентн платеж. На початок XX ст. колонзаця вльних земель завершилася. Цни на землю зросли, США в конкурентнй боротьб втратили переваги , як наслдок, американський експорт

значно скоротився. Отже, завершення в другй половин XIX ст. промислового перевороту в провдних кранах свту створило сприятлив умови для хнього подальшого ндустрального розвитку. Запитання завдання для самопереврки 1. У чому поляга суть промислового перевороту Як його наслдки 2. Якими були особливост промислового перевороту у Великобритан,

Франц. Нмеччин та США 3. Складть порвняльну таблицю ходу промислового перевороту в провдних кранах свту. 4. Як вплинула континентальна блокада Англ, яку проводив Наполеон Бонапарт, на економчний розвиток Франц 5. Назвть економчн причини наслдки Громадянсько вйни у США. 6. Що собою являв Акт про гомстеди Яке значення вн мав для аграрного розвитку

США 7. Пояснть змст полтики протекцонзму, меркантилзму, фртредерства.