Малый географический атлас укр

Північна Європа

Данія (Королівство Данія). Держава на пн. зах. Європи. Займає більшу .частину пів-ва Ютландія і групу о-вів (Зеландія, Фюн,
Лоллан, Фальстер та ін.). Данії належать також Фарерські о-ви і о-ів Гренландія. Територія — 43 тис км2. Столиця—Копенгаген (поніад 1,4 млн. жит.).
Адміністративно-територіальний поділ—14амтів. Населення—5,2 млн.чол. (1993р.). Офіц. мова — датська. Осн. релігія — лютеранство. Грошова одиниця — датська
крона.

Данія—конституційна монархія. Глава держави—король. Законодавча влада — королева і однопалатний
парламент. Політичні партії: Соціал-демократична, Ліва ліберальна. Консервативна народна. Радикальна ліва, Соціалістична народна.

Данія — високорозвинута індустріально-аграрна країна. В промисловості переважають
дрібні і середні підприємства (7300 компаній). Провідні галузі - машинобудівна, харчова, хімічна, текстильна (80% валової вартості промислової продукції).
Сільське господарство — одна із найбільш продуктивних галузей економіки (78,8 тис. фермерів). Виробництво сільськогосподарської продукції в 2-3 рази
перевищує потреби. Провід­на галузь — м'ясо-молочне скотарство. Протяжність залізниць — понад 3000 км.

 Данія торгує майже з усіма країнами світу. Експорт: 69% — продукція промисловості; 16% — сільськогосподарська продукція.
Імпорт: сировина напівфабрикати —56%; машини, обладнання, транспортні засоби —18,5 %.

   Фарерські острови. Розміщені в пн.-сх. частині Атлантичного океану в Норвезькому морі. Територія — 1398,8 км2.
Адміністративний центр — Торсхавн (15,3 тис. жит.). Населення — 47 тис. чол. (1992 р.), головним чином фарерці. Офіц. мови—датська і фарерська. Осн.
релігія—лютеранство. Грошова одиниця—датська крона. Внутрішня автономія Данії. Основ­ні політичні партії: Соціал-демократична, Республіканська, Народна.

північна ЄВРОПА

Більша частина населення зайнята рибальством. Щорічно виловлюють близько 480 тис. т риби.
Тваринництво спеціалізується на виробництві молока і баранини. Поголів'я овець — 65 тис. З Данією о-вн пов'язані морськими лініями.

Ісландія (Республіка Ісландія). Держава, розташована на одно­йменному о-ві в пн. частині Атлантичного океану.
Територія —103 тис км2. Столиця — Рейк'явік (близько 150 тис. жит.). Адмін. поділ — 23 округи. Населення — 258 тис. чол. (1991 р.). Мова —
ісландська. Осн. релігія — лютеранство. Грошова одиниця—ісландська крона. Ісландія—парламент­ська республіка. Глава держави — президент. Законодавчий
орган — дво­палатний парламент. Політичні партії — Партія незалежності, Прогресивна партія, Соціал-демократична партія Ісландії, Народний Союз.   Економіка країни монокультурна і майже
повністю залежить від стану в рибальстві і рибопереробні (вилов риби в 1990 р. — 1517 тис. т). у  Ісландія
має декілька великих промислових підприємств, які випускають (тис. т. в рік): алюміній—88, феросплави—72, цемент—135. Країна має потужний потенціал гідро- і
геотермальних енергоресурсів (50 млрд. квт. год за рік).

1 % території — с.г. угіддя. Галузі с.г.: м'ясо-вовняне вівчарство і Молочне скотарство. В 1990 р.
нараховувалось (тис.) - овець — 545, ВРХ — 14, коней — 66. Вироблено молока 110,7 тис. т, м'яса — 10,7 тис.
т.

Головний вид транспорту — морський.   Експорт — 127,865 млн. ісл. крон, 75,5% його вартості — риба і рибо-йродукти. Імпорт
—137,121 млн. ісл. крон (споживчі товари). Головні торг. партнери — країни ЄС.

Норвегія (Королівство Норвегія). Держава на пн. Європи, займає зах. і півн. частини Скандинавського п-ова.
Територія — 324 тис. км2, а разом з архіпелагом Шпіцберген, о-вами Ян-Майєн та ін.—387 тис.км2. Населення — 4,3 млн. чол. (1992 р.):
норвежці (98%), саами, квени, фіни, шведи та ін. Столиця — Осло (467 тис. жит.). Великі міста — Берген (216 тис.), Трондхейм (140 тис.), Ставангер (99,8
тис.). Офіційна мова — норвезька. Осн релігія—лютеранство. Конституційна монархія. Грошова одиниця—крона Основні політичні партії: Норвезька робітнича.
Партія Хейре, Партія Венс-Яфе, Партія Центру, Християнська народна.

Норвегія — розвинута індустріально-аграрна країна. Має значні запаси гідроресурсів, ліси, родовища
заліза, міді, цинку, свинцю, нікелю, молібдену срібла, граніту, мармуру та ін. Запаси газу і нафти оцінюються в 6,13 млрд т в перерахунку на нафтовий
еквівалент (нафти — 1476 млн. т, газу і газового конденсату — відповідно 1996 млрд. м3 і 113 млн. т).

Домінуюче становище в економіці займають нафтова і газова галузі, на які припадає 14 % ВНП, понад ЗО
% експорту. В 1992 р. на континентальному шельфі Норвегії видобуто близько 133 млн. т нафти і газу (в перерахунку на нафтовий еквівалент).

Серед провідних галузей промисловості також нафтохімічна, електро­металургійна, електрохімічна,
радіоелектронна, гірничодобувна, целюлозно-паперова, суднобудівна. Норвегія займає провідні місця в світі за виробни­цтвом надушу населення електроенергії,
целюлозно-паперової маси, алюмі­нію і феросплавів. У 1991 р. вироблено 111 млрд. квт-год. електроенергії.

В аграрному секторі переважають дрібні фермерські господарства (до 10га землі). Поширена
виробничо-збутова кооперація. Провідна галузь-інтенсивне тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Розвинуто вівчарство. Сільськогосподарськими
продуктами власного виробництва Норвегія забез­печує себе наполовину. В 1990 р. вироблено: зерна— 1,6 млн. т, картоплі — 487тис.т, м'яса—216 тис.т, молока—
10млн.т. Налічувалось 965 тис. гол. ВРХ, овець — 905 тис. Важливе місце в економіці займають рибальство (ви­лов риби в 1989 р.— 1,8 млн. т), заготівля
деревини (в 1989 р.—109 млн. м3).

Основний вид транспорту — морський. В 1990 р. тоннаж торгового фло­ту (судна водотоннажністю
понад 100 т) становив 23,6 млн. брутто-реєстровихт. Понад 90% тоннажу зайнято на міжнародних перевезеннях. Норвегія посідає одне із перших місць у світі за
внутрішніми перевезеннями пасажирів літаками. Залізниці — 4,04 тис. км, автошляхи — 88,8 тис. км. Експорт:

продукція нафтодобувної, нафтохімічної, деревообробної, електрохімічної, електрометалургійної
промисловості, деякі види продовольства. Імпорт:

мінеральне паливо, боксити, залізні, марганцеві і хромові руди, автомобілі. Осн. торгові партнери:
Великобританія, Швеція, Німеччина.

Шпіцберген. Архіпелаг за Північним Полярним колом (74-81° пн. ш.. 10-35° сх. д.). Територія — 62,7 тис. км2. Включає
понад 1 тис. о-вів. Корінного населення немає; проживає близько 2 тис. норвезьких і 2 тис. російських громадян (1987 р.), які займаються видобутком
вугілля.

Шпіцберген разом з розміщеним на південь о-вом Ведмежим утворюють адм. округ Норвегії Свальбард,
яким управляє губернатор, призначений королем Норвегії.

Офіційно Шпіцберген є частиною норвезької території з 1925 р.; одно­часно був прийнятий «Гірничий
статут», що регулює порядок ведення тут гірничих робіт. На архіпелазі є консульство Росії, 2 російських поселення

— Баренцбург і Піраміда. 60% території архіпелагу вкрито льодом. З корисних копалин промис­лове
значення має кам'яне вугілля. Норвегія добуває вугілля в районі селища Лонгйєрбюен (350 тис. т), Росія — в р-ні Баренцбурга і Піраміди (300 тис. т,
дані за 1988 р.).У водах архіпелагу водяться тріска, палтус, гренландський тюлень,

нерпа, білуга.

Фінляндія (Фінляндська Республіка). Держава в Пн. Європі. Територія - 337 тис. км2. Населення — понад 5
млн. чол. (1993 р.), 93,5 % — фіни, 5,3% — шведи. Столиця — Гельсінкі (500 тис. жит.). Інші великі міста:

Тампере (172,5 тис.), Вантаа (155 тис.), Еспоо (170 тис.). Турку (160 тис.). В адм. відн. — 12 лян
(губерній). Офіційні мови — фінська і шведська. Осн. релігія — лютеранство. Парламентська республіка. Грошова одиниця — фінляндська марка. Основні
політичні партії: Демократичний союз народу Фінляндії, Демократична альтернатива. Партія центру. Національна коалі­ційна.

Фінляндія —розвинута індустріально-аграрна країна з сучасною промисловістю і інтенсивним сільським і
лісовим господарством. Головне при­родне багатство країни — ліс (близько 65 % території). З корисних копалин є титаномагнетити, мідні, цинкові, залізні руди,
нікель, граніт, мармур.

В економічному житті країни важливу роль відіграють монополії. 50 найбільших з них контролюють 3/4
промислового капіталу і виробляють понад половину всієї промислової продукції. В світовому виробництві на Фінляндію припадає 0,36%, але в ряді галузей
промисловості (виробництво целюлози, паперу, криголамів) займає провідне місце. Країна не багата корисними копалинами. Продукція лісопромислового комплексу
переважає у зовнішній торгівлі. З інших природних ресурсів — титаномагнетити, мідні» цинкові, залізні руди, нікель, граніт, мармур.

Фінляндія бідна мінеральними (крім торфу) енергоресурсами. Потреби в енергоносіях на 70%
покриваються за рахунок імпорту.

Основні напрями сільського господарства: тваринництво (дає 70% доходів від с.г.), головним
чином молочне; виробництво зерна. В 1992 р. -130 тис. селянських господарств, з них 56% — з ділянками орної землі менше 10 га. Вироблено (тис. т.): м'яса і
птиці — 393; молока — 2405; зібрано (тис. т): пшениці — 213, жита — 27, ячменю — 1331, вівса — 998, картоплі —673.

Залізниці — 5,9 тис. км, автошляхи — 78,4 тис. км.

Головні торгові партнери: Росія, Швеція, Німеччина, Великобританія, США.                    

Експорт: продукція деревообробної і целюлозно-паперової, металообробної промисловості. Імпорт:
сировина, напівфабрикати, паіливо.

Швеція (Королівство Швеція). Держава в Пн. Європі, розміщена в сх. частині Скандинавського п-ова. Територія
(включаючи о-ви Готланд і Еланд)

— 449,9 тис км2. Населення — 8,7 млн. чол. (1991 р.), близько 95% — шведи. В країні проживає
понад 400 тис. іммігрантів: фіни, югослави, датча­ни, норвежці, турки, греки, німці. Столиця — Стокгольм (669 тис. жит.). Офіц.мова—шведська. Осн.
релігія—лютеранство. Грошова одиниця— шведська крона. Конституційна монархія (королівство). Основні політичні партії: Соціал-демократична робітнича, Помірна
коаліційна. Партія центру, Народна партія. Християнсько-демократичний союз.

Швеція — високорозвинуга країна. Основні природні багатства: ліс (1-е місце за запасами
в Зах. Європі), залізна руда, гідроенергія (2-е місце в Зах. Європі). Є запаси уранової сировини.

Шведська економіка характеризується високим рівнем концентрації виробництва і капіталу. 15 багатих
сімейств фінансових магнатів фактично визначають розвиток всієї економіки країни.

Головні галузі промисловості: машинобудування (електротехніка, суднобудування), деревообробна
і целюлозно-паперова, металургійна, гірничодобувна. Швеція займає 3-є місце в світі за виробництвом целюлози, 5-е — з видобутку залізної руди. Розвинуті
також хімічна, харчова і текстильна промисловість.

Високорозвинуте с.г. Швеції забезпечує на 90% потреби країни в про­довольстві. В с.г. і лісовому
господарстві зайнято 4% самодіяльного населення. Частка с.г. виробництва в ВНП — менше 3%. Переважають фермерські господарства (близько 35 га). Головна галузь
— м'ясо-молочне тваринництво.

Швеція входить в число 20 найбільш розвинутих країн світу. При чисельності населення 0,2%
світового, вона виробляє 1% ВНП.

Залізниці —12,1 тис. км, з них 7,6 тис. км електрифіковано, шос. шляхів

-— 102 тис. км.

Експорт: продукція машинобудування, целюлозно-паперової і де­ревообробної промисловості. Швеція
займає 1-е місце в світі з експорту паперу і картону, 2-е — целюлози і залізної руди, 4-е — з експорту деревини і пиломатеріалів. Імпорт: машини, устаткування,
мінеральне паливо, метали, продовольство.

Східна Європа

Албанія (Республіка Албанія). Країна в півд.-зах. частині Балканського півострова. Територія — 28,7 тис км2.
Столиця — Тірана (243 тис. жит.). Головні міста: Дуррес, Ельбасаи, Шкодф. Населення — близько 3,4 млн. чол. (1992р.) (98%—албанці). Офіц. мова —
албанська. Релігія: 70%— мусульмани, 20% — православні, 10% — католики. Грошова одиниця — лек. Албанія — парламентська республіка. Глава держави — президент.
Вищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган — Народні збори. Найбільш впливові партії: Демократична Албанії, Албанська соціалістична,
Соціал-демократична Албанії, Албанська республіканська. Албанський демократичний альянс. Пріоритетним напрямком зовнішньоекономічних зв'язків
Албанії проголошено співробітництво з США і країнами Західної Європи.

Албанія — аграрно-промислова країна. На промисловість припадає близько 42% національного
доходу, с.г. — 36%. Економічно активне насе­лення —1,43 млн. Корисні копалини: нафта, природний газ, лігніт, хромова, мідна, залізна і нікелева руди. В
структурі промисловості гірничодобувій галузі займають головне місце. Провідна галузь с.г. — рослинництво. Го­ловний вид транспорту — автомобільний (автошляхи
— 7,5 тис. км). 47% вантажоперевезень припадає на залізничний трнспорт (довжина — 720 км).

Зовнішня торгівля має незбалансований характер.

В експорті переважає продукція гірничодобувної галузі та с.г. Імпор: машини й
устаткування, прокат, засоби транспорту, медикаменти.

Білорусь (Республіка Білорусь). Країна в Сх. Європі. Територія — 207,6 тис. км2. Столиця — Мінськ (1,7 млн.
жит.). Головні міста: Брест, Вітебськ, Гомель, Гродно, Могилів. Адміністративно-територіальний поділ — 6 областей. Населення — 10,3 і^лн. чол
(1992 р.). Державна мова — білоруська. Осн. релігія — православне християнство. Грошова одиниця -рубель. Білорусь — республіка. Виїций законодавчий орган —
Верховна влада (однопалатна). Глава держави — президент. Політичні партії;

Об'єднана демократична Білорусії, Білоруська християнська. Білоруська соціал-демократична
громада. Партія комуністів Білорусії, Християнсько-демократичний союз Білорусії та ін.

Білорусь належить до найбільш розвинутих країн СНД. Має потужний комплекс обробних галузей:
машинобудівну, хімічну, лісрву промисловість і продуктивне с.г. На території республіки є значні родовища калійної і кам'яної солей, торфу.                                      

В машинобудуванні виділяються трудомісткі галузі (виробництво ЕОТ. автоматичних ліній) та
металомісткі (автомобіле- і тракторобудування, сільськогосподарське машинобудування). Основна галузь хімічної промис­ловості — виробництво
полімерів і калійних добрив. Найбільш розвинені ґалузі легкої промисловості: лляна, бавовняна, вовняна.

В тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство і свинарство. В землеробстві 50% посівних
площ займають зернові, а 1/3 — кормові культури.

Експорт: вантажні автомобілі, трактори, хімічна продукція, картопля, м'ясна і молочна продукція.
Імпорт: нафта, природний газ, кам'яне вугілля, прокат чорних металів, кольорові метали.

Болгарія (Республіка Болгарія). Країна в пд.-сх. частині Балканського півострова. Територія — 110,9 тис. км2.
Столиця — Софія (понад 1,2 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ — 8 областей. Населення — близько 8,5 млн. чол (1992 р.). Офіц. мова— болгарська.
Традиційна релігія — православне християнство. Грошова одиниця — лев. Глава держави — президент. Законодавча влада — однопалатні Народні Збори.

Функціонує близько 80 партій. Найбільш впливові з них: Союз демо­кратичних си, Демократична партія.
Радикально-демократична партія, Болгарська соціалістична партія.

Болгарія має обмежені запаси корисних копалин, найбільше значення серед них мають залізні,
свинцево-цинкові і мідні руди, буре і кам'яне вугілля, мармур. Болгарська земля славиться цілющими водами (500 джерел). Виробництво важливих видів продукції
промисловості за 1991 р.: 38, 9 млрд. квт-год. електроенергії, 28,4 млн. т вугілля, 1,3 млн. т прокату чорних металів, 17,3 тис. тракторів. В 1991 р. було
одержано більш як 3 млн. т зернових, 868 тис. т цукрових буряків, 564 тис. т помідорів, 1 млн. т фруктів, 758 тис. т м'яса, 2 млн. т молока. Поголів'я:
ВРХ—1,4. млн., овець—7,5 млн., свиней — 4,2 млн., птиці — 28 млн. Головними видами транспорту є автомобільний та залізничний. Важлива галузь економіки —
туризм.

Експорт: машини (електро- і мотокари), продукція харчової промислово­сті (тютюнові і консервні
вироби, ефірна олія, вино) і сільського господарства (свіжі овочі, фрукти, виноград). Імпорт: транспортні засоби, чорні метали, нафта, вугілля, целюлоза.

Боснія і Герцеговина (Республіка Боснія і Герцеговина). Держава в центральній частині Балканського
півострова. Територія — 51 тис. км2. Столиця — Сараєво (близько 500 тис. жит.). Осн. адм.-тер. одиниця — община. Населення — 4,36 млн. чол (1991
р.): слов'яни-мусульмани — 43,6%, серби — 31,4%, хорвати — 17,3%. Релігія — більшість сповідує іслам. Грошова одиниця—динар. Політичні партії:
Мусульманська партія демократичної дії. Сербська демократична партія. Хорватська демократична співдружність. Значні корисні копалини, в т. ч. залізні
і свинцево-цинкові руди, боксити, лігніти. Основні галузі промисловості — чорна і кольорова металургія, вугледобувна, машинобудівна (зокрема електротехнічна),
хімічна, харчова. В с.г. вирощують пшеницю, кукурудзу, картоплю, оливки, виноград, розвинуте гірське скотарство.

Експорт: залізні руди, чорні метали, алюміній, папір. Імпорт: йафта| нафтопродукти, газ,
транспортні засоби.

Естонія (Естонська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на узбе1 режжі Балтійського моря. Територія — 45,2
тис. км2. Столиця — Таллінн (484,4 тис. жит.). Найбільші міста: Тарту (115,4 тис.), Нарва (82,3 тис.), Кохтла-Ярве (76,8 тис.), Пярну (54,2
тис.). Адм.-тер. поділ — 15 повітів (маакундів) і б міст центрального підпорядкування. Населення — понад 1,5 млн. чол. (1993 р.), в т. ч. естонці —
61,5%, росіяни — 30,3%, українці — 3,1%. Офіц. мова—естонська. Релігія—лютеранство, православ'я, баптизм, Грошова одиниця — естонська крона.
Політичні партії: Демократичне об'єднання «ВабаЕесті», Соціал-демократична партія Естонії, Центральний союз хуторян. Сільська центристська партія.

Естонія — індустріально-аграрна країна. В промисловості зайнято 32% економічно активного
населення, в с. г. — 12%, в будівництві — 10%, на транспорті — 8%.

Основні галузі промисловості: легка, харчова, деревообробна, маши­нобудування, виробництво
будівельних матеріалів. 

С. г. Естонії спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві. Площа культивованих земель —
1,36 млн. га.

Естонія має розвинуту транспортну мережу. Основне навантаження при­падає на автомобільні шляхи (14,8
тис. км), довжина залізниць — 1000 км. Головний морський порт -—Таллінн. Існує паромне сполучення з Гельсінкі

і Стокгольмом.  Експорт: товари легкої, харчової промисловості і с.г. Імпорт: нафта

нафтопродукти, газ, продукція машинобудування і деревообробної промисловості. Основні торгові
партнери: Росія, Фінляндія, Німеччина,

Латвія, (Латвійська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на узбережжі Балтійського моря. Територія — 63,7
тис. км2. Столиця — Рига (916,5 тис. жит.). Адм.-тер. поділ—26 районів. Населення—2,6 млн. чол (1992 р.), в т. ч. латиші — 52%, росіяни — 34%,
білоруси — 4,5 %, українці — 3,5 %. Офіц. мова— латиська. Релігія — лютеранство, католицизм, право­слав'я. Грошова одиниця — лат.

Політичні партії: Союз Латвії «Латвійський шлях». Рух за національну незалежність Латвії. Латвія
не багата корисними копалинами. Промислове значення має лише торф (530 млн. т). Видобувають також вапняк, глину, пісок, доломіт. Основні галузі промисловості:
машинобудування, легка, целюлозно-паперова, виробництво будівельних матеріалів, фармацевтична. Основний напрямок с. г. —
м'ясне і молочне тваринництво. Протяжність залізниць — 2,4 тис. км, автомобільних шляхів — 20,6 тис. км. Основні морські порти: Рига, Лієпая, Вентспілс.

Експорт: електропоїзди, мікроавтобуси, телефонне устаткування, будматеріали, медикаменти, меблі, радіоапаратура. Імпорт: кам'яне вугілля, нафта, газ,
легкові і вантажні автомобілі.

Литва (Литовська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на уз­бережжі Балтійського моря. Територія—65,2 тис. км .
Столиця—Вільнюс (592 тис. жит.). Адм.-тер. поділ — 44 райони і 11 міст центрального підпорядкування. Населення — 3,8 млн. чол. (1992 р.), в т. ч.
литовці — 80%, росіяни — 8,9%. Офіц. мова — литовська. Релігія — переважає католицизм. Грошова одиниця — літ. Політичні партії: Демократична робітнича.
Демократична, Партія незалежності.

Частка промисловості в ВНП — 56,3%, с. г. — 22,9%, будівництва — 10%, транспорту — 3,6 %. Основні
галузі промисловості — машинобудування і металообробка, деревообробна, хімічна, виробництво будматеріалів, текстильна і харчова.

В с. г. зайнято ЗО % економічно активного населення. Основний напрямок — розвиток м'ясо-молочного
тваринництва. Вирощують цукрові буряки, картоплю, овочі. Залізниці — 2 тис. км, автомобільні шляхи — 34,1 тис. км. Головний морський порт — Клайпеда.

Експорт: мінеральна сировина, метал, машини і устаткування, товари народного споживання, продовольство.
Імпорт: вугілля, нафта, газ, чорні і кольорові метали.

Македонія (Республіка Македонія). Держава в центральній частині

Балканського п-ва. Територія—85,7 тис. км . Столиця—Скоп'є(507тис. жит.). Адмін.-територіальна
одиниця — община. Населення — понад 2 мли. чол. Офіц. мова — македонська. Осн. релігія — православна. Грошова одиниця — динар.

Глава держави — президент. Законодавчий орган — Збори. Політичні партії: Демократична партія
македонської національної єдності, Соціал-демократичний союз. Партія демократичного прогресу.

В економічному відношенні Македонія була найменш розвинутим регіоном колишньої Югославії. Має
корисні копалини: мідні, свинцево-цинкові, нікелеві руди, лігніти. Галузі промисловості — машинобудування, кольорова металургія, хімічна, харчова. В с.
г. використовується 600 тис. га. Головні культури: пшениця, кукурудза, бавовна, тютюн.

Експорт: чорні метали, хроміти, текстильні і тютюнові вироби, взуття. Імпорт: нафта і
нафтопродукти, природний газ, машини й устаткування.

Молдова (Республіка Молдова). Держава в пд.-сх. Європі. Територія — 33,7 тис км2. Столиця — Кишинів. Адмін.
поділяється на райони. Населення — 4,4 млн. чол. (1992 р.). Державна мова — молдовська. Осн. релігія — православна. Грошова одиниця — лей. Глава держави —
прези­дент. Законодавчий орган—парламент. Політичні партії: Аграрно-демокра­тична, Соціал-демократична, Християнсько-демократичний Народний Фронт.

Молдова — індустріально-аграрна країна. Провідна галузь промисло­вості — харчова
(плодоовочеконсервна, цукрова). Немає практично паливно-енергетичних ресурсів (100% імпорт із України, Росії, Білорусі). Основне багатство —
грунтово-кліматичні ресурси. Розвиваються електротехнічна, приладобудівна, взуттєва, шкіряна, трикотажна, цементна галузі. Основні іалузі с. г. — садівництво
і виноградарство. І  Експорт: овочі, плодоовочеві консерви, цукор, рослинну олію, вино. Імпорт: нафта і
нафтопродукти, газ, вугілля, автомобілі, чорні метали.

Польща (Республіка Польща). Держава в Центральній Європі. Те­риторія — 312,7 тис. км2. Населення — 38,4 млн. чол.
(1992 р.), 98,5% — поляки, проживають також українці, білоруси, литовці. Столиця — Варшава (І,7 млн. жит.). Найбільші міста: Лодзь (848 тис.), Краків
(750 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (578 тис.), Гданьск (468 тис.), Щецін (395 тис.). Державна Мрва —. польська. Грошова одиниця — злотий. Основні
політичні партії:

ІЙЬльська об'єднана робітнича. Об'єднана селянська.

Польща займає провідне місце в Європі з видобутку кам'яного вугілля, Сірки, срібла, виплавки
сталі. Є значні запаси цинку, свинцю, природного газу, солі та ін. мінералів. Виділяється розвитком машинобудування (в. т. ч. транспортного), хімічної,
фармацевтичної, легкої промисловості, виробництвом міді, цинку, кам'яного вугілля, сірки. Частка в світовому Промисловому виробництві — 3,7%.

 Під с. г. угіддя зайнято 61 % площі країни. Головні с. г. культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, картопля, цукрові буряки.
Вирощують також овочі, ДДотюн, кормові та ягідні культури.

Довжина залізниць — близько ЗО тис. км, автомобільних шляхів — понад 150 тис. км. Головні морські
порти — Гданьск, Гдиня і Щецін.

Експорт: машини, промислове устаткування, судна, продукція хімічної промисловості, товари
широкого вжитку, вугілля, кокс, мідь, сірка, цинк. Імпорт: нафта, газ, зерно.

Росія (Російська Федерація). Держава в сх. частині Європи і піви. частині
Азії. Територія —17075 тис. км2. Столиця — Москва— 9 мли. жит. (1990 р.). Найбільші міста: Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Ново­сибірськ,
Єкатеринбург, Самара, Челябінськ, Омськ, Перм, Казань, Уфа. Федеративний устрій: республіки — Адигея (7,6 тис. км2, нас. — 435,5 тис.,
столиця Майкоп); Алтай (92,6 тис. км2, нас. —194,2 тис., столиця — Горно-Алтайськ); Башкортостан (143,6 тис. км2, нас. — 3963,5 тис.,
столиця — Уфа); Бурятія (351,3 тис. км2, нас. — 1048,4 тис., столиця — Улан-Уде);

Дагестан (50,3 тис. км2, нас. — 1822,6 тис., столиця — Махачкала); Інгуш-ська (стол.
Назрань); Кабардино-Балкарська (12,5 тис. км2, нас. — 768,3 тис., столиця — Нальчик); Калмикія — Хальмг Тангч (75,9 тис. км2, нас. —
325 тис., столиця — Еліста); Карачаєво-Черкеська (14,1 тис. км2, нас. - 422 тис., столиця — Черкеськ); Карелія (172,4 тис. км2, нас.
— 796,1 тис., столиця — Петрозаводськ); Комі (415,9 тис. км2, нас. —1264,9 тис., столиця — Сиктивкар); Марій Ел (23,2 тис. км2, нас. —
753,9 тис., столиця — Йошкар-Ола); Мордовія (26,2 тис. км2, нас — 964,2 тис., столиця — Саранськ); Саха (Якутія) (3109,2 тис. км2,
нас. — 1098,9 тис., столиця — Якутськ); Північна Осетія (8 тис. км2, нас. — 637,5 тис., столиця — Владикавказ); Татарстан (68 тис. км2,
нас. — 3658,3 тис., столиця — Казань); Тува (170,5 тис. км2, нас. — 313,5 тис., столиця — Кизил); Удмуртська (42,1 тис. км2, нас. —
1619,2 тис., столиця — Іжевськ); Хакасія (61,9 тис. км2, нас. — 573 тис., столиця—Абакан); Чеченська (столиця—Грозний); Чуваська (18,3 тис. км2,
нас. — 1340 тис., столиця — Чебоксари). В Росії залишилась одна автономна область—Єврейська. Автоном. округи: Ачинський, Бурятський, Комі-Пермяцький,
Коряцький, Ненецький, Таймирський (Долгано-Ненець-кий), Усть-Ординський, Бурятський, Ханти-Мансійський, Чукотський, Евен­кійський, Ямало-Ненецький, б
країв і 49 областей.

Населення — 148, 6 млн. чол. (1993 р.), 100 націй і народностей, в т. ч. росіян — 81,5 %, татар —
3,8 %, українців — 3 %, чувашів —1,2%. Переважає православна релігія. Грошова одиниця—рубль. Державна мова—російська. Основні політичні партії: Демократична,
Соціал-демократична, Республі­канська, Селянська, Комуністична, Ліберально-демократична.

В РФ добувають різні види мінерального палива, основне місце серед них посідають нафта і газ. 2/3
нафти і понад 1/2 газу дає Зах. Сибір. Діє система магістральних газопроводів: із Зах. Сибіру в європ. частину (Сибір-Центр), на схід (до Байкалу), в
Казахстан і Середню Азію, із Уралу та Поволжя в різні райони європейської частини і в сусідні країни. Основні вугільні басейни:

Кузнецький, Печорський, Південно-якутський, Кансько-Ачинський.

В Росії — три металургійні бази: Уральська, Центральна і Сибірська. Розвинуті
машинобудування, хімічна, лісова, легка промисловість

60 % с. г. угідь займає орна земля. Понад 4/5 її припадає на Центральний і Центрально-Чорноземний райони, Поволжя, Пн. Кавказ, Урал і Зах. Сибірь
Тваринництво дає 60% продукції с. г. Валовий збір зерна в 1992 р. — 106,8 млн. т; картоплі — 37,8, овочів — 9,9. Залізниці — 86,3 тис. км. Автомобільні шляхи
— 850 тис. км. Експорт: енергоносії, машини і устаткування, ліс і лісоматеріали, апатити, фосфорити, сірчаний колчедан. Імпорт: машини і
устаткування, м'ясо, цукор, цитрусові, чай.

Румунія. Держава в пд.-сх. Європі. Територія — 237,5 тис. км2. На­селення — 22,7 млн. чол. (1992 р.), 81,1 % — румуни,
7,9 % Д- угорці, 1,6% — німці, 2,4 % — інші національності. Столиця — Бухарест (2,35 млн. жит.). Найбільші міста (по 300-360 тис. жит.) — Констанца,
Брашов, Ясси, Тимішоара, Клуж-Напока, Галац, Крайова. Державна мова — румунська. Грошова одиниця—лей. Політичні партії: Фронт національного
порятунку, Демократичний фронт національного порятунку. Демократична конвенція, Партія національної єдності румун.

З 11,1 млн. економічно активного населення в промисловості зайнято 37,8%, в с. г. — 27%. Продукція
промисловості неконкурентоспроможна через зношеність устаткування, високу питому вагу енергомістких галузей (металургійна і хімічна промисловість,
виробництво будматеріалів), великі диспропорції між галузями та ряд ін. факторів, в т. ч. сировинну залежність (хоч Румунія є однією з основних
нафтодобувних країн Європи, має родовища газу, вугілля, залізної руди, міді, свинцю, цинку, золота і срібла). Гострий дефіцит сировинних і енергетичних
ресурсів, валютно-фінансових засобів пов'язаний і з недоліками в радикальних ринкових перетвореннях, а також з втратою основних ринків в колишніх країнах
РЕВ, на які в 1989 р. припадало 89 % румунської зовнішньої торгівлі. Виробничі потужності в 1991 р. були завантажені в середньому на 50-60%.

Основою паливно-енергетичної бази є природний газ, вугілля і нафта. Провідна галузь
гірничодобувної промисловості — видобуток нафти. Розвинуті чорна і кольорова металургія. Основна спеціалізація машинобу­дування: виробництво устаткування
(технологічного, для нафтодобувної, нафтопереробної), виробництво електротехнічних виробів, автобусів, залізничних транспортних засобів. Хімічна
промисловість (виробництво соди, хлору, сірчаної кислоти). В структурі посівних площ провідне місце займають кукурудза на зерно, пшениця і жито. Значні площі
під технічними культу­рами — соняшником, цукровими буряками.

Залізниці — 11350 км (32,4 % — електрифіковано), 1075 км транспортної мережі проходить по Дунаю;
важливість румунських портів зростає із

створенням трансєвропейської магістралі Рейн-Дунай. Загальноєвропейське значення має
туристична база: 6,5 млн. іноземних туристів у 1990 р.

Експорт: трактори, автомобілі, нафтопродукти, устаткування, прокат, хімічні добрива, цемент, меблі,
взутгя, тканини. Імпорт: машини, паливо, сировина.

Словаччина (Словацька Республіка). Держава в Центральній Європі. Утворена 1.01.1993 р. Територія — 49036 км2.
Столиця — Братіслава (450 тис. жит.). Великі міста — Кошіце, Прешов, Жилина, Банська Бистриця. Адм.-тер. поділ — 3 області. Населення — близько 5,3 млн.
чол. (1992 р.), словаки — 85,7 %, угорці — 10,8 %, русини і українці — 2,2 %. Офіц. мова — словацька. Найбільш поширена релігія — римсько-католицька (60,4%
населення). Грошова одиниця — словацька крона.

Словаччина — розвинута індус гріально-аграрна республіка. Корисні копалини (руди залізні,
марганцеві, поліметалеві: родовища бурого вугілля, сурми, магнезиту) зосереджені переважно в словацьких Рудних горах. Має значний промисловий
потенціал. Розвинута хімічна, металургійна, машинобудівна, текстильна промисловість.

 Багатогалузеве с. г. Основні галузі: вирощування зернових культур (ршеннця, ячмінь, кукурудза), виноградарство,
садівництво, тютюнництво, молочне скотарство і свинарство. В імпорті переважають енергоносії (нафта і газ), боксити. Експорт: текстильні вироби, мотоцикли,
електротехнічне устаткування, товарні вагони.

Словенія (Республіка Словенія). Держава в пн.-зах. частині Бал-канського п-ова. Територія — 20,2 тис. км2.
Столиця — Любляна (понад 300 тис. жнт,). Великі міста: Марибор, Целе. Крань, Єсенице, Трбовле, Копер. Населення — близько 2 мли. чол. (1991 р.): словенці
(90%), хорвати (3%), серби (2%). Офіц. мова — словенська. Пануюча релігія — католицизм. Грошова одиниця—толар. Утворена в 1991р. Політичні партії:
Ліберально-демократична, Хрнстпянсько-демокра пічна. Партія демократичного оновлення, Соціал-демократична, Народна, Народно-демократична.

Словенія — найбільш розвинута в економічному відношенні республіка колишньої СФРЮ. Має багаті
гідроресурси, родовища свинцево-цинкової руди, бариту, каоліну, графіту, незначні запаси вугілля, нафти і газу. Основні галузі промисловості: чорна
металургія, електротехнічна (широкий асортимент електротехнічних виробів, апаратура зв'язку, автоматика); авто­мобілебудівна (вантажні автомобілі,
автобуси), вагонобудівна (пасажирські і товарні вагони), суднобудівна, хімічна, гумова, деревообробна, целюлозно-паперова, шкіряно-взуттєва, харчова і
тютюнова.

Основа с.г. — пшениця, кукурудза, картопля, цукрові буряки, м'ясо і молоко.

Експорт: вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли, електротехнічні вироби, побутові прилади.
Імпорт: нафта і нафтопродукти, газ, устатку­вання.

Союзна Республіка Югославія (СРЮ). Держава в пд.-сх. Європі, в пн.-зах. частині Балканського п-ова. Територія — 102,2 тис.
км2. Столиця _ Белград (1,5 млн. жит. з передмістями). Населення — 10,5 млн. чол. (1992 р.) — серби, чорногорці, албанці, угорці. Офіц. мова—
сербська. Релі­гія—православ'я, католицизм і іслам. Грошова одиниця—динар. Утворена в 1991 р. в результаті розпаду СФРЮ. В країні понад 200 партій.
Найвпливові-ші — Соціалістична, Демократична соціалістів Чорногорії, Сербська ра­дикальна. Включає дві рівноправні республіки — Сербію і Чорногорію.

Корисні копалини: руди кольорових металів (мідь, свинець, цинк, алюміній), хроміти, вугілля,
нафта та ін. СРЮ багата лісом і гідроресурсами. Провідні галузі промисловості: гірничодобувна і кольорова металургія, машинобудування, текстильна. Країна
повністю забезпечує себе продуктами харчування.

Експорт: кольорові метали, лісоматеріали. Імпорт: машини й устатку­вання, цитрусові.

Угорщина (Угорська республіка). Держава в півд.-сх. частині Європи. Територія — 93 тис. км2. Столиця —
Будапешт (2,1 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ— 19 областей. Населення —10,3 млн. чол. (1993 р.). Офіц. мова — угорська. Осн. релігія —
католицизм. Грошова одиниця —форінт. Угорщина—парламентська республіка. Глава держави — президент. Законодавча влада — однопалатні Державні збори. Головні
політичні партії — Угорський демократичний форум. Незалежна міських господарств. Християнсько-демократична народна. Союз вільних демократів.
Угорська соціалістична.

Угорщина — індустріально-аграрна держава. Провідні галузі проми­словості: машинобудівна,
чорна і кольорова (алюм.) металургія, харчова і легка. У с.г. переважає тваринництво: свинарство, скотарство, вівчарство. У структурі посівних площ
переважають зернові культури (кукурудза на зерно, пшениця). Вирощують технічні культури (цукрові буряки, соняшник, тютюн). Експортне значення має овочівництво
(червоний перець — паприка та ін.), садівництво. Важливу роль в економіці Угорщини відіграють зовнішньоторговельні зв'язки (в 1991 р. експорт становив
801,5 млрд. фор., імпорт — 341,1 млрд. фор.).

 Експорт: машини (автобуси, устаткування для підприємств), електрото­вари, боксити і глинозем, медикаменти, взуття. Імпорт:
сировина, паливо, мінеральні добрива, вантажні автомобілі.

Україна. Держава в Сх. Європі. Територія — 603,7 тис. км2. Столиця — Київ (2,7 млн. жит.). В адм.-територіальному
відношенні ділиться на 24 області і автономну республіку Крим. Населення — 51,4 млн. чол. (1995 р.). Державна мова — українська. Осн. релігії — православна,
греко-католицька. Грошова   одиниця — гривня.   Україна — незалежна   суверенна держава. Глав^І держави —
президент. Законодавчий орган — Верховна Рада.

Політичні партії: Комуністична партія України, Народний рух України, Українська Республіканська
партія. Демократична партія України, Партія демократичного відродження України, Українська християнсько-демо­кратична партія. Ліберальна партія України,
Соціалістична партія та інші.

Україна — індустріально-аграрна держава. Має комплекс галузей важкої, харчової, легкої
промисловості, розвинуте багатогалузеве с. г., сучасну транспортну мережу. Основа електроенергетики — ТЕС, ГЕС, АЕС. Ведеться видобуток кам'яного та бурого
вугілля, залізної, марганцевої руд, калійних солей, уранових руд.

Серед галузей обробної промисловості виділяється чорна металургія. Головні галузі
машинобудування — виробництво машин і обладнання для гірничорудної і металургійної промисловості, енергетичне машинобудування, електротехнічна
промисловість, верстатобудування, виробництво телевізорів, ЕОМ, транспортне машинобудування, виробництво автомобілів, тракторів, автобусів, тролейбусів,
мотоциклів, авіатехнічне, с. г. машинобудування. Хімічна промисловість представлена майже всіма галузями.

С. г. спеціалізується на виробництві зерна, технічних культур, продуктів тваринництва. Землеробство
дає 45% валової продукції с. г. Головні с. г. культури: зернові, картопля, хміль, коноплі, тютюн, кормові культури. Важ­ливі галузі тваринництва —
скотарство, свинарство, вівчарство.

Протяжність залізниць — 22,3 тис. км, автошляхів — 116,7 тис. км, річкових шляхів — 4,5 тис. км.

Україна має рекреаційні бази (Крим, Карпати). Нині переживає важку кризу в економіці.

Експорт: чорні метали, автобуси, літаки, тепловози, тваринне масло, рослинна олія, цукор.
Імпорт: кольорові метали, нафта і нафтопродукти, природний газ, лісоматеріали.

Хорватія (Республіка Хорватія). Держава в пн.-зах. частині Балкан-ського п-ова. Територія — 56,6 тис. км2. Столиця —
Загреб (понад 800 тис. жит.). Населення — 4,8 млн. чол. (1991 р.), хорвати — 77,9 %, серби -12,2 %. Офіц. мова — хорватська. Більшість населення сповідує католицизм.
Грошова одиниця — хорватський динар.

Провідні галузі промисловості: суднобудівна, нафтопереробна, хімічна, харчова, текстильна,
деревообробна, електротехнічна і електронна, фарма­цевтична. В с.г. переважає землеробство. Культивують кукурудзу, пшеницю, цукрові буряки, соняшник, льон,
кормові культури. Широко розвинуте вино­градарство. В Хорватії виробляється значна кількість різних сортів вин і оливкової олії.

Експорт: кам'яне вугілля, нафта, електротехнічні вироби, фармацевтич­ні препарати. Імпорт:
машини й устаткування, цитрусові.

Чехія (Чеська Республіка). Держава в Центральній Європі. Територія — 78,864 тис. км2. Столиця — Прага
(1,2 млн. жит.). Адм.-тер. поділ — області. Населення—10,3 млн. чол. (1991 р.), чехи—94,4%, словаки— 3,8%. Офіц. мова—чеська. Релігія—римсько-католицька.
Грошова оди­ниця — чеська крона. Політичні партії: Громадянська демократична, Кому­ністична Чехії і Моравії, Християнсько-демократична унія, Чеська народна.

Основні галузі промисловості: паливна і електроенергетика, машино­будівна (енергетичне
устаткування, верстати, електротехнічні вироби), хі­мічна, текстильна, харчова. Країна небагата корисними копалинами, крім вугілля і урану.

В рослинництві вирощують пшеницю, жито, ячмінь, цукрові буряки, картоплю, хміль. Значні площі
зайняті під садами та овочевими культурами. Тваринництво — м'ясо-молочного напрямку (ВРХ, свині, птиця).

Експорт: енергетичне устаткування, верстати, електротехнічні вироби, кам'яне вугілля. Імпорт: нафта,
газ, чорні метали, легкові автомобілі.

 Західна Європа

Австрія (Австрійська Республіка). Держава в Центральній Європі. Територія — 83, 9 тис. км2. Столиця —
Відень (1, 6 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ — 9 федеральних земель: Відень, Нижня Австрія, Верхня Австрія, Бургенланд, Штірія, Карінтія,
Тіроль, Форарльберг Зальцбург. Населення — 7, 9 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова — німецька Релігія — 84 % католики, 6 % протестанти. Грошова одиниця —
австрійський шилінг. У відповідності з Федеральним конституційним законом 1920 р. Австрія є демократичною парламентською та федеральною республікою Глава
держави — федеральний президент. Вищий законодавчий орган парламент, який складається з двох палат. Політичні партії: Соціал-демократична партія Австрії,
Австрійська народна партія. Австрійська партія свободи, партія «Зелена альтернатива».

Австрія належить до найбільш розвинутих країн. В останні роки еко­номіка її зростає високими
темпами. Із корисних копалин є магнезит, нафта, природний газ, буре вугілля, залізна руда, мідні, свинцево-цинкові та воль­фрамові руди, боксити, графіт.
Провідні галузі промисловості: машино­будівна, металургійна, хімічна, целюлозно-паперова, гірничодобувна, текстильна, харчова. Австрія має
продуктивне с. г. Його частка у ВВП — 3,4%. Виробляються майже всі види с. г. продукції. Найбільш розвинута галузь — тваринництво.

Розвинений туризм — одна із найбільш прибуткових галузей австрій­ської економіки (160 млрд. шил.).
Протяжність залізниць — 5,81 тис. км, автошляхів — 34 гис. км. У країні майже 3 млн. легкових автомобілів. Австрія торгує більш як з 150 країнами світу.
Близько 65% експорту і 68 % імпорту припадає на країни ЄС.

Експорт: машини, устаткування, лісоматеріали, графіт, азотні добрива, металовироби. Імпорт:
пальне, продовольчі товари, сировина.

Бельгія (Королівство Бельгія). Країна розташована на Заході Європи, на узбережжі Північного моря. Територія — 30,5
тис. км2. Столиця — Брюссель (954 тис. жит.). В адміністративно-територіальному відношенні складається з 3 провінцій. Населення
— близько 10 млн. чол. (1991 р.). Офіц. мова — нідерландська. Осн. релігія — католицизм. Грошова одиниця — бельгійський франк. Глава держави—король.
Законодавча влада—король і парламент. Головні партії: Соціалістична, Християнська народна, Соціал-християнська, Реформаторсько-ліберальна, Союз комуністів
Бельгії.

Бельгія — економічно розвинута країна. В структурі ВВП близько 2/3 припадає на сферу послуг та 1/3 —
на промисловість. Економічно активне населення — 4144 тис. чол. Галузі промисловості — кольорова і чорна металургія, машинобудування, хімічна,
нафтохімічна, електронна промисло­вість, виробництво комунікаційного обладнання. Частка АЕС в загальній кількості спожитої електроенергії — близько
70%.

С. г. Бельгії є високопродуктивною та інтенсивною галуззю економіки, що розвивається в руслі єдиної
аграрної політики ЄС. Площа оброблюваних земель 1350 тис. га. Виділяється виробництвом м'яса, молока, яєць, овочів, картоплі, цукрових буряків. Бельгія
займає перше місце в світі за густотою автомобільних і залізничних шляхів. Туризм є важливою галуззю економіки (2148 готелів). Частка експорту в ВНП
перевищує 75%. Головні торговельні партнери — країни ЄС.

Експорт: чавун, сталь, хімічні товари, продукція машинобудування, текс­тильні вироби. Імпорт:
залізна руда, нафта, концентрати руд кольорових металів, бавовна.

Великобританія (Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії). Країна на півн. зах. Європи на Британських
островах. Територія

— 242,5 тис. км2. Адміністративно-територіальний поділ — 4 історико-географічні області: Англія
(45 графств), Уельс (8 графств), Пн. Ірландія (26 округів), Шотландія (12 областей). Столиця — Лондон (з передмістя­ми 6,8 млн. жит.). Населення — 57,8
млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова — англійська. Осн. релігія — англіканство. Грошова одиниця — фунт стерлінгів.

Великобританія — парламентська монархія. Глава держави — коро­лева. Державний законодавчий орган
— парламент. Головні політичні партії

— Консервативна, Лейбористська Великобританії, Ліберальне- демократична. Великобританія —
постійний член Ради Безпеки 00Н, учасниця РБСЄ та Ради Європи, НАТО, член ЄС.

Великобританія — високорозвинута індустріальна держава. Частка промисловості в структурі ВВП —
21 %, с. г. і рибальства — 1,8%, послуг — 70,2%.

Промисловість дає 80% експорту. Бурхливого розвитку набули пафто-та газодобувні галузі (нафта—91,3
млн. т, газ—55,2 млрд. м3). Виробни­цтво електроенергії — 301,2 млрд. кВт. год.

С. г. Великобританії — одне із найбільш продуктивних та механізованих у світі. Загальна площа с. г.
земель — 11, 9 млн. га. В 1991 р. вироблено (млн.т): зерна—23, м'яса—2, 5, молока—14, 1. Поголів'я (1991 р., млн.):

ВРХ — 11, 9, овець — 43, 6, свиней — 7, 6, птиці — 94, 6. Основні торгові партнери — Німеччина, США,
Франція, Нідерланди. На ЄС припадає близько 50 % британського експорту та імпорту. Експорт —103, 4 млрд. ф. ст., імпорт

— 113, 7 млрд. ф. ст.                                 (

Експорт: автомобілі, літаки, судна, хімічні продукти, текстильні вироби. Імпорт: продовольство,
корми, метали, ліс.

Ірландія. Держава в Зах. Європі. Об'єднує 26 графств о-ва Ірландія. Територія — 70, 3 тис. км2. Столиця — Дублін (950
тис. жит.). Населення

—понад 3, 6 млн. чол. (1992р.). Офіц. мова—ірландська. Осн. релігія— католицизм. Грошова одиниця —
ірландський фунт. Ірландія — парла­ментська республіка. Глава держави — президент. Законодавчий орган — парламент. Політичні партії: Лейбористська
партія. Партія прогресивних демократів. Демократична ліва партія. Діє ряд профспілок.

Ірландія - індустріально-аграрна країна. Має  значні запаси торфу, свинцю, цинку, міді, срібла, природного газу. Уряд
проводить політику активного залучення іноземних інвестицій.

Частка промисловості в ВНП — 35%, с. г. —10%, сфери послуг — 55 %. У 1991 р. дефіцит бюджету сягав
300 млн. ірл ф. Головна галузь с. г. — тваринництво (70% на експорт), 70% земель — пасовища. Землеробство відіграє незначну роль в економіці,
забезпечуючи країну лише зерном.

  Експорт: машини та обладнання, ВРХ, продовольчі, хімічні товари. Головні торгові партнери — Великобританія,
Німеччина та інші країни ЄС.

  Ліхтенштейн (Князівство Ліхтенштейн). Держава в Центр. Європі, розміщена між Швейцарією та Австрією. Територія — 160
км2. Населення

— близько ЗО тис. чол. (1992 р.), за походженням головним чином австрійці і німці-швейцарці.
Близько 1/3 населення становлять робітники-іноземці. Столиця — Вадуц (близько 5 тис. жит.). Державна мова — німецька. Більшість населення — католики.
Конституційна монархія. Основні політичні партії: Вітчизняний союз. Прогресивна бюргерська. Християнська соціальна. Грошова одиниця — швейцарський франк.

 Майже 50% самодіяльного населення зайнято в промисловості (ви­робництво пресових і штампувальних виробів, обчислювальних
машин, хімічної і фармацевтичної продукції, фарфорових зубних протезів, високо-вакуумної техніки). Значна частина населення займається ремісництвом. В
с. г. розвинуті тваринництво, виноградарство, виробництво зерна. Головні джерела прибутків — податок на компанії, випуск поштових марок та іно­земний
туризм.

Люксембург (Велике Герцогство Люксембург). Держава в Зах. Європі. Територія — 2,6 тис. км2. Населення — 370
тис. чол. (1992 р.), з них 114,7 тис. — іноземці. Столиця — Люксембург (75,3 тис. жит.). Державні мови

— французька і німецька. З 1984 р. в ранг національної мови введений люксембурзький діалект.
Більшість населення — католики (95%). Конституційна монархія. Основні політичні партії: Християнсько-народна, Комуністична. Грошова одиниця — люксембурзький
франк (дорівнює бель­гійському франку).

Люксембург — високорозвинута країна. Основа економіки — сучасна металургійна промисловість,
що контролюється бельгійсько-французьким капіталом. На неї припадає 16% ВНП. В країні виробляється 3,66 млн. т високоякісної сталі. С. г. характеризується
високим рівнем механізації і рентабельності.

Основні торгові партнери —країни ЄС (77% експорту і 82% імпорту). Довжина автошляхів -   5.1 тис. км. залізниць - 270 км.

Експорт: сталь, сталеві вироби. Імпорт: зерно, машини, нафта, залізна руда, вугілля, кокс.
Люксембург — великий фінансовий центр Західної Європи.

Монако (Князівство Монако). Держава на узбережжі Середземного моря. Територія—1, 8 тис. км2. Складається з 3 округів:
Монако (столиця) — З тис. жит., Монте-Карло, Ковдаміна. Населення — близько ЗО тис. чол. (1990 р.): монегаски, французи, італійці. Державна мова — французька.
Більша частина населення сповідує каюпицизм. Коне і итуційна монархія (князівство). Перебуває під протекторатом Франції. Грошова одиниця —
французький франк. Осн. політ, партія — Національний демократичний союз.

Галузі промисловості: хімічна, електронна, будівельна, точне машино­будування, текстильна, харчова.

Монако — всесвітньо відомий курорт Французької Рів'єри. Важливі статті доходів — торгівля,
обслуговування іноземних туристів та відвідувачів курортів, випуск поштових марок.

Нідерланди (Королівство Нідерланди). Держава в Зах. Європі, на узбережжі Північного моря. Територія — 41,2 тис. км2.
Близько 40% території знаходи гься нижче від рівня моря і захищено системою дамб та ін. гідротехнічних споруд, загальна довжина яких — 3 тис. км. Населення
— понад 15,2 млн. чол. (1993 р.). В основному голландці, на півдні — фламандці, на півночі — фризи. Столиця — Амстердам (995 тис. жиг. з передмістями).
Парламент і уряд — в місті Гаага (442 тис. жит.). Офіц. мова — нідерландська (голландська). Близько 50% населення — католики, понад 37% — проте­станти.
Входять в Бенілюкс, ЄС, член НАТО. Конституційна монархія. Грошова одиниця — гульден. Основні по піт. партії: Християнсько-демократичний заклик. Праці,
Політична радикалів.

Нідерланди — високорозвинута індустріально-аграрна держава. 41% самодіяльного населення
зайнято в промисловості. Є запаси кам'яного вугілля. Відкриті родовища нафги, природного газу, особливо в шельфі і на узбережжі Північного моря.

Нідерланди характеризуються високим рівнем концентрації виробництва і капіталу. Пануюче
становище в економіці в цілому і в окремих галузях займають потужні монополії.

Осн. галузі промисловосі і: суднобудівна, чорна і кольорова металур­гія, металообробка,
хімічна, електроенергетична, харчова, текстильна. Близько половини пром. продукції йде на експорт. Одна із важливих статей експорту — природний газ. В 1991 р.
видобуто 80,0 млрд. м3 і експортовадо понад 32 млрд. м3.

Важливу роль в економіці відіграє с. г., на яке припадає 1/4 експорту. С. г. характеризується високою продуктивністю. Близько 70% всієї с. г. продукції дає
тваринництво. Країна займає одне з перших місць у світі за рівнем розвитку тепличного господарства, виробництва м'яса птиці, яєць, молока. Осн. с. г.
культури: картопля, цукрові буряки; зернові (пшениця, ячмінь, овес).

За тоннажем торг. флоту Нідерланди стоять на 3-му місці серед країн ЄС. Порт Роттердам — один із
найбільших у світі за вантажооборотом — 280 млн. т (1990 р.). Залізниці — 2850 км.

Експорт: готові вироби, продовольчі товари, електропобутові прилади і устаткування. Імпорт:
сталь, транспортні засоби, хімічні товари, мінеральне паливо.

Німеччина (Федеративна Республіка Німеччина). Держава в Цен­тральній Європі. Територія—356,96 тис. км2.
Столиця—Берлін (3,4млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ — 16 земель. Населення — 80,6 млн. чол. (1992 р.). Державна мова — німецька. Осн. релігія —
христи­янство. Грошова одиниця — німецька марка. ФРН — федеральна держава, кожна із земель якої має свою конституцію, парламент та уряд.

Глава держави — президент, законодавчий орган — бундестаг. Політичні партії: Християнсько-демократичний союз. Християнсько-соціальний союз, Вільна
демократична, Соціал-демократична, «зелених», демократичного соціалізму. Націонал-демократична та інші.

За обсягом ВНП (3003,5 млрд. марок) та пром. виробництвом ФРН займає 1 місце в Зах. Європі, 3
місце в світі. На ФРН припадає близько 7,8% світового ВНП та 28% країн ЄС. Після об'єднання східних і західних земель темпи економічного розвитку
сповільнились, але загальна ситуація в економіці стабільна.

ФРН має високорозвинуте с. г., на яке припадає 15% ВНП. Потреби населення с. г.
задовольняє повністю. Головна галузь — тваринництво (7,4 млн. т м'яса). Загальний збір зерна в 1991 р. — 39,8 млн. т.

Основа транспорту — залізниці, їх довжина 40,9 тис. км та автошляхи - 211 тис. км.

Зовнішньоторговий обіг ФРН в 1991 р. досяг 1325 млрд. марок, експорт

— 670 млрд., імпорт — 655 млрд. марок. Головні торгові партнери — країни ЄС. Розвивається туризм.

Експорт: автомобілі, електротехнічні вироби, оптика, морські судна, вагони. Імпорт: нафта і
нафтопродукти, природний газ, кольорові метали.

Франція (Французька Республіка). Держава в Зах. Європі. Територія

— 551,6 тис. км2. Населення — 57,4 млн. чол. (1992 р.), понад 93% —французи. Столиця—Париж (10
млн. жит. з передмістями). Великі містаї _ Ліон з передмістями (понад 800 тис. жит.). Марсель (800 тис. жит.), Тулуза і Ніцца (обидва понад 300 тис.). В адм.
відношенні Франція поділена на 96 департаментів, у т. ч. Париж на правах окремого департаменту. В країні налічується близько 2 млн.
робітників-іммігрантів, а разом із сім'ями -близько 4 млн. (алжирці, португальці, італійці, іспанці). Державна мова -французька. Більшість
віруючих—католики. Республіка. В її склад входять також 5 заморських департаментів і 5 заморських територій. Грошова одиниця — французький франк.
Осн. політичні партії: Французька соціалістична партія. Об'єднання на підтримку Республіки, Рух лівию радикалів. Французька комуністичан партія.

Франція має багаті запаси залізних, уранових руд, бокситів, калійних солей та ін. За рівнем
промислового розвитку займає 5-е місце (після США, Японії, Німеччини, Великобританії). Основні галузі промисловості: машинобудівна (зайнято понад 570
тис. чол., дає 2, 6% світового виробництва майже 40% продукції йде на експорт, в т. ч.: авіакосмічна — 120 тис. чол. 2-е місце в експорті серед країн Заходу;
автомобілебудівна — 4-е місце по випуску автомобілів — близько 3, 5 млн. за рік; радіоелектронна інформатика; суднобудівна; електротехнічна); хімічна (276
тис. чол., 3-є місце в світовому експорті); харчова (400 тис. чол., за обсягом експорту поступається лише США); металургійна (одна із провідних у світі за
розвитком кольорової металургії); атомна енергетика (АЕС дають 75% електроенергії); гірничодобувна.                                    

Франція має багатогалузеве с. г. За обсягом с. г. продукції займає 3-Є місце серед країн
Заходу (після США і Канади) і 1-е — в Зах. Європі. Вона є значним виробником зерна (понад 50 млн. т), тваринного масла, яловичини, сиру; виробляє 96 кг
м'яса на душу населення за рік, 508 кг — молока і молочних продуктів. Тваринництво дає понад 50% всієї с. г. продукції.

Залізниці — близько 40 тис. км (з них 25% електрифіковано), шос. шляхи з твердим покриттям —
близько 1, 3 млн. км (у т. ч. близько 7 тис. км — автостради). Найбільші порти: Марсель, Гавр, Дюнкерк, Нант, Бордо, Руан.                                                        

Експорт: легкові автомобілі, літаки, зброя, швейні і текстильні вироби судна, електротехнічні
вироби, сталь, алюміній, зерно, вино. Імпорт: нафта і газ, кам'яне вугілля, кольорові метали, целюлоза, бавовна, кава.

Головні торгові партнери: країни ЄС (60% обігу), Японія, США.

Швейцарія (Швейцарська Конфедерація). Держава в Центральній Європі. Територія — 41, 29 тис. км2. Населення
- 6,93 млн. чол. (1992 р.). Столиця — Берн (330 тис. жит.). Найбільше місто - Цюріх (840 тис. жит.).

Серед корінних швейцарців 65% розмовляють німецькою, 18% — французькою, 10% — італійською
мовами. Щ мови є державними. 48% віруючих — католики, 44% — протестанти. Грошова одиниця — швейцарський франк. Федеративна парламентська республіка,
складається із 23 кантонів, які розділені на напівкантони. Осн. політичні партії: Демо­кратично-християнська, Радикально-демократична,
соціал-демократична, Швейцарська партія праці.

Швейцарія — високорозвинута країна. За розміром нац. доходу на душу населення посідає одне
із перших місць у світі. Один з гол. фінансових і банківських центрів світу. В економіці провідну роль відіграють великі монополії, особливість яких —
транснаціональний характер.

Швейцарська промисловість, характерною особливістю якої є велика залежність від зовнішніх
джерел сировини, спеціалізується на виробництві дорогої продукції. Головна галузь — металообробка і машинобудування, зокрема верстатобудування,
виробництво транспортних засобів і текстиль­ного устаткування, годинників, електромашинобудування, хімічна проми­словість, особливо фармацевтична,
виробництво барвників, харчова і текстильна.

С. г. дає 5% ВНП (в т. ч. 3/4 — тваринництво), в ньому зайнято 5% активного населення; воно
забезпечує потреби країни на 55-60%.

Важлива стаття доходу — іноземний туризм (6-7 млн. чол. за рік). Залізниці — 5 тис. км (в т. ч. 2,9
тис. км належить державі), шос. шляхи З твердим покриттям — 61,5 тис. км.

Експорт: капітал. На підприємствах, розміщених в ін. країнах і кон­трольованих швейцарським
капіталом, зайнято майже 3,5 млн. чол., значно більше, ніж в самій Швейцарії. Важливу внутрішню і міжнародну роль відіграють швейцарські банки (їх 593).
Південна Європа

Андорра. Країна на півд. зах. Європи, розташована між Францією та Іс­панією. Територія — 467 км2.
Адміністративно-територіальний устрій — 7 громад. Столиця —Андорра-ла-Велья (17 тис. жит.). Населення—58,0 тис. чол. (1991 р.). Офіц. мови — каталонська, французька
та іспанська. Релігія більшості населення — католицька. Своєї грошової одиниці немає, в обігу французький франк та іспанська песета. Андорра—незалежне
парламент­ське князівство, фактично— республіка. Перебуває під протекторатом Фран­ції та єпископа Урхельського (Іспанія). Законодавчий орган — однопалатна
Генеральна рада. Впливові партії: Союз та прогрес. Демократичний союз.

Головні джерела доходів: обслуговування іноземних туристів (до 12 млн. за рік); мито за
ввезення в Андорру і продаж споживчих товарів (6 млрд. франків на рік), невеличкі підприємства харчової, тютюнової та текстильної промисловості.
Виготовляються сувеніри. Населення гірських селищ зай­мається скотарством (25 тис. овець, 3 тис. кіз) і землеробством (вирощується тютюн). У 1983 році підписаний
митний договір про союз з ЄС.

Експорт: вовна, сир. Імпорт: продовольчі і промислові товар.   

Ватікан (Держава-місто Ватікан). Самостійна держава у зах. частині Риму, Центр католицької церкви, резиденція її
глави — папи. Територія — 0,44 км2. Постійне населення Ватікану — близько 1 тис. чол. (1992 р.), більшість якого — службовці ватіканських
установ. Офіційні мови — латинська та італійська. Грошова одиниця — італійська ліра. З точки зору державного устрою, Ватікан — абсолютна теократична монархія.
Глава держави — папа римський. Він обирається довічно колегією кардиналів — конклавом. Папі належить верховна законодавча, виконавча і судова влада.

Ватікан існує за рахунок надходжень від організацій католицької цер­кви і доходів від власних
фінансових і банківських операцій. Ватікан — один із найбільших у світі акціонерів і капіталовласників. Він володіє акціями «Дженерал моторе», «Шелл»,
«Галф ойл», «Дженерал електрик» та ін. Пов'язаний із найбільшими банками США, Великобританії та Італії.

Гібралтар. Володіння Великобританії на півдні Піренейського пів­острова. Територія—6,5км2. Населення—28 тис. чол.
(1991 р.). Офіц. мова — англійська. Релігія — католицизм. Грошова одиниця — гібрал­тарський фунт стерлінгів. Управляється губернатором, якого призначає король
Великобританії. Політичні партії: Соціалістична лейбористська Гібралтару, Лейбористська Гібралтару, Демократична за британський Гібралтар.                                                        ^

В силу географічного положення, Гібралтар — один із важливих стра­тегічних пунктів, що дозволяє
контролювати вихід із Середземного моря і підходи до нього з Атлантики. Економіка Гібралтару пов'язана з обслуговуванням великого відкритого порту,
англійської військово-морської і військово-повітряної бази та іноземних туристів.

Греція (Грецька Республіка). Держава в півд.-сх. Європі, в півд. час­тині Балканського півострова і прилеглих до нього
островах. Територія — 131,99 тис. км2. Столиця — Афіни (3 млн. жит. з передмістями). Населення —10,3 млн. чол (1992р.). Офіц. мова—грецька. Осн.
релігія—православне хистиянство. Грошова одиниця — драхма. Греція — республіка. Глава держави — президент. Законодавча влада —
парламент. Політичні партії:

Консервативна партія Нова демократія, Всегрецький соціалістичний рух, Коаліція лівих і прогресивних
сил, Комуністична партія Греції та ін.

Греція — індустріально-аграрна країна з середнім рівнем розвитку. Для неї характерна
висока зайнятість у невиробничій сфері (50% ВНП). Промисловість монополізована великим місцевим та іноземним капіталом. Головні галузі промисловості: харчова:
легка, зокрема, текстильна: хімічна:

гірничодобувна: металургійна. Країна має значні запаси корисних копалин (боксити, нікелева
руда). Частка с. г. в ВНП — 17%. Головна галузь — землеробство (обробляється 3, 96 млн. га).

Довжина залізниць — 2577 км, автошляхів — 42 тис. км. Імпорт — машини, обладнання, нафта, споживчі
і продовольчі товари. Експорт:: гірничодобувна продукція (боксити, нікель, марганець), с. г. (тютюн, ізюм, оливки, цитрусові, виноград) Торгові партнери:
ФРН, Італія, США, Франція. Широко розвинутий туризм (4,28 млрд. дол.).

Іспанія (Королівство Іспанія). Держава на півд. зах. Європи. Територія

— 504, 7 тис. км2. Столиця — Мадрид (3, 8 млн. жит.). В адм.-територіальному відношенні поділена
на 60 провінцій. Населення — 39, 1 млн. чол. (1992 р.). Мова—іспанська. Релігія—католицизм. Грошова одиниця—песета. Іспанія — конституційна монархія.
Глава держави — король. Законодавчий орган — Генеральний кортес. Політичні партії: Іспанська соціалісгична робітнича, Народна, Комуністична.

Іспанія — промислово розвинута країна. Надра її багаті на корисні копалини (залізна руда, пірит,
мідь, олово, ртуть, срібло, вольфрам, золото, кварц, уран, вугілля). За обсягом промислового виробництва займає 5-е місце в Зах. Європі. Головні галузі:
машинобудівна (автомобіле-, суднобудівна, електротехнічна), хімічна, текстильна. Іспанія — один з найбільших виробників вина (3-є місце в світі),
цитрусових, пшениці (20% посівних площ), мигдалю, тютюну. овочів. Важливе місце в економіці займає туризм (52 млн. туристів за рік).

Довжина залізниць — 14378 км, автошляхів — 324 тпс. км. Головні торгові партнери: країни ЄС (імпорт
— 56%, експорт — 66 %), США (8, 0 % та 9, 2 %), Латинська Америка (6, 1 % і 4, 2 %).  Експорт: судна і автомобілі,
цитрусові, рослинні консерви, вино, олив­кову олію. Імпорт: нафта і нафтопродукти, природний газ, вугілля, устаткування.

Італія (Італійська Республіка). Держава на пд. Європи, займає Апе­нінський півострів, о-ви Сіцілія, Сардінія та ряд дрібних
о-вів. Територія

—301 тис. км2. Столиця—Рим, (2,8 млн.жит.). Адм. поділ - 20 областей. Населення — 56, 4 млн. чол. (1991 р.).
Офіц. мова — італійська. Осн. релігія—католицизм. Грошова одиниця—ліра. Італія—парламентська республі­ка. Глава держави—президент. Законодавча
влада—парламент. Політичні партії: Італійська народна. Італійська соціалістична, Демократична партія лівих сил, Італійська соціал-демократична,
Італійська республіканська, Лі­беральна, Радикальна, Ліга Півночі. Італія — високо розвинута індустріально-аграрна держава. В 1991 р. була така структура
її економіки (частка в ВНП): промисловість — 35, 6%, с. г. — 3, 9%, послуги — 60, 5%. Є запаси цинку, сірки, ртуті, піриту, бокситів. Значні гідроенергетичні
ресурси.

Галузі промисловості: машинобудування (автомобілебудування), хар­чова, текстильна, хімічна,
металургійна.

Аграрний сектор головним чином землеробського напрямку. Рос­линництво — 58%, тваринництво — 42%. Головна культура — пшениця. Італія дає 6 млн. т різних
фруктів Тваринництво має менше значення через недостатню кормову базу.

Італія має розвинуту мережу залізниць та автошляхів. Головні торгові партнери: країни ЄС (57%
товарообігу). Експорт: транспортні засоби, апаратура, лічильні машини, с.г. і продо­вольчі товари, продукція легкої промисловості, хімічні продукти. Імпорт:
нафта, вугілля, природний газ. лісоматеріали.

Мальта (Республіка Мальта). Держава, що займає групу о-вів у цен-іральній частині Середземного моря. Найбільші: Мальта, Гоцо і
Коміно. Територія — 316 км2. Населення - 360 тис. чол. (1991 р.), гол. чином мальійці. Столиця — Валлетта (19 тис.). Державні мови — мальтійська
і англій­ська. Більшість населення — католики. Грошова одиниця — мальтійська пра. Політичні партії: Лейбористська, Націоналістична, Комуністична.

Частка промисловості в ВВП — 70%, с. г. — 4%. Широко розвинуті і екстальна. швейна і взуттєва галузі промисловості, на які припадає
майже 50% вартості експорту. Розвивається машинобудування (зокрема електро­ніка), хімічна промисловість.

Вирощують пшеницю, ячмінь, овочі, фрукти, квіти. Важлива стаття прибутків — іноземний
туризм.

Експорт: швейні вироби, шкіряне взуття, вино, овочів фрукти. Імпорт: мащини й
устаткування.

Португалія (Португальська республіка). Держава на півд. зах. Єв­ропи, в зах. частині Піренейського п-ова і на о-вах
Азорських і Мадейра (в  Античному океані) Територія - 90,1 тис. км2 Населення—близько 10 млн. чол. (1992 р.); португальці — 99%, іспанці.
Столиця — Ліссабон (2,3 млн. жит.). Державна мова — португальська. Більшість віруючих — католики. Грошова одиниця—ескудо. Осн. політичні партії:
Португальська соціалістична, Соціал-демократична, Соціально-демократичний центр. Член НАТО і ЄС.

Португалія — аграрно-індустріальна країна. Незважаючи на розвиток в останні роки
металургійної і електротехнічної промисловості, машинобу­дування, нафтохімії і концентрацію виробництва в-цих галузях, наявність запасів мінеральних ресурсів
(вольфраму, піриту, олова, урану, свинцю, міді, каоліну, мармуру), рівень розвитку промислового виробництва в цілому залишається низьким, значна частка
падає на дрібнотоварне виробництво та ремісництво. Промисловість виробляє 38% ВВП.

Основна галузь с. г. — землеробство. Розвинуто виноградарство, садів­ництво, вирощуються оливки,
зернові культури. В с. г. зайнято 35% економічно активного населеннЯь.виробляється 11% ВНП.

Автошляхи — 33 тис. км, залізниці — близько 4 тис. км.

Експорт: текстиль, вино, томатна паста, рибні консерви. Імпорт: про­мислове і транспортне
устаткування, метали, сира нафта, хімікалії, продовольчі товари.

Сан-Маріно (Республіка Сан-Маріно). Держава на Апенінському півострові. Оточена територією Італії. Площа — 61 км2.
Населення — понад 23 тис. чол. (1990 р.). Столиця — Сан-Маріно (4,5 тис. жит.). Державна мова — італійська. Грошова одиниця — італійська ліра. Осн. релігія —
католицизм. Сан-Маріно — одна із найдавніших держав Європи (вперше нинішня назва згадується в документах Х ст.). Парламентська республіка. Головні партії:
Християнсько-демократична, Соціалістична, Соціал-де­мократична.

Поряд із власними дрібними промисловими підприємствами, що ви­робляють будматеріали, керамічні і
трикотажні вироби, на території Сан-Маріно є філіали деяких італійських машинобудівних та ін. фірм. Понад 90% промислової продукції контролюється
іноземним капіталом, у т. ч. 85% — італійським.

Вирощують пшеницю, кукурудзу, виноград, фрукти. Розвинуте тварин­ництво. Значні прибутки дають
готелі для численних іноземних туристів (бл. З млн. щорічно), виробництво сувенірів.

Основний вид транспорту — автомобільний. Територія Сан-Маріно з'єднана автострадою з
італійською.

Сан-Маріно перебуває в митному і поштовому союзі з Італією. Сувере­нітет республіки має обмежений
характер.
Південно-Західна Азія

Азербайджан (Азербайджанська Республіка). Країна в пд.-сх. час­тині Закавказзя. Має кордони з Росією, Грузією, Вірменією,
Туреччиною, Іраном. На сході омивається Каспійським морем. Територія — 86,6 тис. км2. Столиця — Баку (1,78 млн. жит.). Головні міста: Гянджа,
Сумгаїт, Шекі, Мінгечаур, Ленкорань, Нахічевань. В адміністративно-територіальному відношенні ділиться на 61 район. Населення —
7,4 млн. чол. (1993 р.). Державна мова — тюркська. Осн. релігія — іслам. Грошова одиниця — манат. Азербайджан — республіка. Глава держави — президент.
Вищий законодавчий орган — Верховна Рада. Головні політичні партії: Народний фронт Азербайджану, Партія національної незалежності, Мусават, Азербай­джанська
народна партія, Азербайджанська християнська партія. Партія вірного шляху. Новий Азербайджан, Азербайджанська соціал-демократична партія та ін.

Азербайджан — індустріально-аграрна країна. Має значні запаси нафтиц залізної руди, алунітів,
ведеться промислова розробка сірчаного колчедану,' бариту, кобальту, молібдену, миш'яку. Основа народного господарства— нафтодобувна і нафтопереробна
промисловість, з якою тісно пов'язаний розвиток інших галузей, насамперед хімічної, електротехнічної, машинобуду»-вання і чорної металургії.

С. г. займає важливе місце в економіці країни. Загальна площа земель 8,7 млн. га. С. г. угіддя — 4
млн. га, в т. ч. 32% — орна земля. За площею посівів перше місце займають зернові культури (пшениця, рис, озимий ячмінь). Технічні культури: бавовник і
тютюн. Поширені садівництво і виноградарство. Вирощують різні субтропічні культури (гранат, цитрусові). Одна з найстаріших галузей с. г. — шовківництво —
відіграє важливу роль в економіці країни. 60% товарообороту в зовнішній торгівлі припадає на Росію. Експорт — енергоносії — (85 %). Імпорт — продукти
харчування (65%). Довжина залізниць — 1800км, автошляхів — 21 тис.км. Значна частина вантажів і пасажирів перевозиться автомобільним транспортом.

Афганістан (Ісламська Держава Афганістан). Країна на Середньому Сході, в півд.-зах. частині Азії. Територія—652,9 тис. км2.
Столиця — Кабул (1,5 млн. жит.). В адміністративно-територіальному відношенні ділиться на 29 провінцій. Населення — 16,4 млн. чол. (1991 р.). Офіційні мови —
пушту і дарі. Грошова одиниця — афгані. Глава держави — президент. Законодавчого органу немає. Головні військово-політичні організації; Ісламська
партія Афганістану, Ісламське товариство Афганістану, Національний ісламський фронт, Партія ісламської єдності Афганістану та ін.

За статистикою ООН. Афганістан входить в групу найменш розвинутих країн світу. Труднощі, пов'язані
з загальною відсталістю країни, збільшилися внаслідок багаторічної громадянської війни. Розмір завданої шкоди досягає 3/4 всіх вкладень у розвиток Афганістану
за 50 років. Через нестачу сировини. перебої з електроенергією, дефіцит кадрів порушена діяльність абсолютної більшості економічних об'єктів. Дуже постраждало
о, г., яке складам основу економіки країни. Головний вид транспорту — автомобільний, Експорт — газ, сухофрукти, бавовна, килими, каракуль. Імпорт —
машини, обладнання, засоби транспорту, нафтопродукти, продовольчі товари,

Бахрейн (Держава Бахрейн). Країна, яка знаходиться в півд.-зах. час­тині Перської затоки, розташована на Бахрейнських
островах, Загальна територія — 693,15 км2, Столтщя — Маиама (близько 150 тис, жит.). Населення — 516 тис. чол, (1991 р;). Офіц, мова — арабська.
Релігія — іслам. Грошова одиниця — бахрейнеький динар.

Бахрейн — конституційна монархія. Глава держави — емір, якому належить вся влада,
Діяльність партій і громадських організацій заборонена. Основа економіки — нафта і газ. Доходи від нафти 70% держ. сектора. З переробної промисловості —
нафтопереробний з'д. нафтохімічний комбінат, алюмінієвий з'д (на сировині з Австралії). В країні знаходиться один з найбільших у світі сухий док. С, г.
розвинуте слабо. На його частку припадає близько 1 % ВНП. Вирощують овочі, цитрусові, виноградг Експорт; нафта. газ, алюміній, пластмаси. Імпорт —
промислове обладнання і машини, будматеріали, продовольчі товари. Основні торгові партнери: США, Японія, Саудівська Аравія, Великобританія, Австралія.

Вірменія (Республіка Вірменія). Країна в півд, частині Закавказзя. Територія — 23,8 тис, км2.
Столиця—Єреван (1,2 мли, жит.), Головні міста — Гюмри, Ечміадзін. Кафан, Раздан. Адміністративно-територіальна одиниця—район (37 р-нів), Населення — 3,7
млн, чол, (1992 р,), Державна ^ова — вірменська. Оен. релігія — християнство. Грошова одиниця — драм, Вірменія — демократична республіка. Глава держави — президент,
Найвищий законодавчий орган — Верховна Рада. Діє близько 20 політичних партій: Вірменський загальнонаціональний рух. Ліберальио-демократична, Республіканська,
Хрнстиянсько-демократнчна.Національно-коисервативна, Партія національного визволення. Націоналістична партія Вірменії.

Вірменія — індуетріально-аграриа країна. Має запаси кольорових металів (молібден, мідь.
свинець цинк), а також значні поклади будівельних матеріалів (мармур та ін.). Провідні галузі
промисловості; машинобудівна і металообробна, хімічна, легка, харчова, кольорова металургія, виробництво будматеріалів. Землеробство дає близько
половини валової продукції с. г. Головні галузі — виноградарство, плодівництво, вирощування технічних і овоче-баштанних культур. Тваринництво спеціалізується
на молочно-м'ясному скотарстві і вівчарстві.

Головні види транспорту: залізничний (0,9 тис. км) і автомобільний (7,6 тис. км). Близько
80% зовнішньоторгового обороту Вірменії припадає на Росію та Білорусь. Експорт: електро- і радіотехнічні вироби, мідь, вино-коньячна продукція. Імпорт:
природний газ, нафта, лісоматеріали, цукор.

Грузія (Республіка Грузія). Держава на півд сх. Європи, займає цент­ральну і західну частину Закавказзя. Територія — 69,2 тис.
км2. Столиця— Тбілісі (1,2млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ — 66 районів, має 2 автономії. Абхазьку та Аджарську республіки.
Населення — 5,5 млн. чол. (1991 р.). Державна мова — грузинська. Осн. релігія — православне християнство. Грошова одиниця — купон. Грузія — демократична
республіка. Глава держави — президент. Законодавчий орган — парламент. Політичні партії — Демократичний союз Грузії, Партія монархістів. Народний
фронт Грузії, Партія «зелених», «Хартія-91» та інші.

Грузія — індустріально-аграрна країна. В її надрах є запаси марганцю, кам'яного вугілля,
нафти, руд кольорових металів. Унікальні рекреаційні ресурси — мінеральні води. Близько половини активного населення зайнято в с. г. (2,7 млн.).

Важливі галузі промисловості: харчова, легка, машинобудівна, чорна металургія, хімічна,
паливна. Для с. г. використовується 16,1% території. Найбільше значення має чай (66 тис. га). Залізниці — 1420 км, автошляхи — 22 тис. км. Важливе місце в
економіці Грузії займає курортно-туристичне господарство. Експорт: марганцева руда, вантажні автомобілі, чай, лавровий лист, цитрусові, винно-коньячні
вироби. Імпорт: лісоматеріали, нафта, природний газ, тваринне масло, цукор.

Ізраїль. Близькосхідна держава в Східному Середземномор'ї. Територія —14,1 тис. км2. Столиця —Тель-Авів (320
тис. жит.). В адміністративному відношенні ділиться на 6 округів. Населення 5,2 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова — іврит. Осн. релігія — іудаїзм. Грошова
одиниця — шекель.

Ізраїль — парламентська республіка. Конституції немає. Її заміняють окремі закони. Глава
держави — президент. Законодавча влада — кнесет.

Політичні партії: Авода, Лікуд, Блок лівих партій Мерец, релігійні — ШАС, Цомет, Мафдал. Ізраїль
— розвинута індустріально-аграрна країна. ВВП в 1991 р. = 53 млрд. дол. Із сировинних ресурсів має фосфати, мінеральні солі Мертвого моря. В економіці
висока питома вага військової промисловості. Частка промисловості — близько 30% ВВП. С. г. = 10% ВВП. Країна спеціалізує­ться на розвитку наукомістких галузей:
медична електроніка, засоби зв'язку, комп'ютери. Розвиваються також металообробна, авіаційна, суднобудівна, електротехнічна, електронна, хімічна,
алмазообробна промисловість.

Головна с. г. культура — цитрусові. Розвинуто овочівництво, садів­ництво, квітництво,
птахівництво.

Зовнішньоторговий обіг у 1991 р. становив 27,8 млрд. дол. Експорт — 11,2 млрд. дол. (алмази,
міндобрива, хімікати). Імпорт — 16,7 млрд. дол. (машини, обладнання, необроблені алмази).

Довжина залізниць — 890 км, автошляхів — 13 тис. км.

Експорт: оброблені алмази, цитрусові, хімікати, мінеральні добрива. Імпорт: машини й устаткування,
нафта, транспортні засоби, необроблені алмази.

Йорданія (Йорданське Хашимітське Королівство). Держава на Близькому Сході. Територія—89, 4 тис. км2.
Столиця—Амман (1,4 млн. жит.). Адміністративний поділ — 8 провінцій. Населення — 4, 3 млн. чол. (оцінка ООН, 1992 р.). Офіц. мова — арабська. Осн. релігія —
іслам. Грошова одиниця — йорданський динар. Йорданія — конституційна монархія. Глава держави — король. Законодавча влада — Національні збори. Політичні партії
— Демократичний фронт звільнення Палестини, Народний фронт визволення Палестини. Природні ресурси обмежені. Запаси фосфатів понад 1,5 млрд. т. Є
мінеральні солі в Мертвому морі, мідь, марганець. Йорданія — країна зі слаборозвинутою багатоукладною економікою, залежною від кредиторів. Природні
ресурси незначні, є запаси фосфоритів. Частка промисловості в ВНП — 20%. Осн. галузі: гірничодобувна, цементна, нафтопереробна. С. г. — 10%, забезпечує
потреби країни лише на 4%. Довжина залізниць — 600 км, автошляхів — 8 тис. км. Торгові парт­нери — США, ФРН, Великобританія, Японія. Експорт: фосфорити,
цемент, деякі види продукції с. г. Імпорт: біль­шість промислових товарів.

Ірак (Республіка Ірак). Держава в Пд.-Зах. Азії. Територія — 434, 3 тис. км2. Столиця — Багдад (понад 3 млн. жит.).
Адмін. поділ — 18 провінцій. Населення — близько 18 млн. чол. (1991 р.). Офіц. мови — арабська і курдська. Осн. релігія — іслам. Грошова одиниця — іракський
динар. Вищий орган державної влади — Рада революційного командування.

Політичні партії: Партія арабського соціалістичного відродження Демократична партія Курдистану,
Революційна партія Курдистану. Ірак має значні запаси нафти (65 млрд. т), природного газу, сірки і фосфатів. Осн. галузі промисловості:
нафтодобувна, нафтопереробна, газова, це­ментна, металургійна, електроенергетична, машинобудівна.

С. г. дає 20 % ВНП. Вирощують зернові (пшеницю, ячмінь, рис), олійні культури, овочі, фініки (30%
світового експорту). Розвинуте тваринництво. Головний вид транспорту — автомобільний. Довжина залізниць — З тис. км, автошляхів — ЗО тис. км. Експорт:
нафта, фініки, вовна, шкірсировина. Імпорт: машини й устат­кування.

Іран (Ісламська Республіка Іран). Держава в Пд.-Зах. Азії. Територія — 1648 тис. км2. Столиця — Тегеран (10 млн.
жит.). Адмін. поділ — 24 останн. Населення — близько 57 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова — перська (фарсі). Релігія — іслам. Грошова одиниця — ріал.

Державна влада здійснюється незалежними одна від одної законодавчою, виконавчою і судовою
владами, які перебувають під контролем політичного і духовного керівника країни. Президент очолює Кабінет міністрів. Вищий законодавчий орган —
однопалатний парламент. Осн. політичні партії: Демократична Іранського Курдистану, Народна Ірану.

Важлива галузь економіки — нафтодобувна і нафтогазопереробна промисловість (14% ВНП). В 1990
р. видобуто: 155 млн. т нафти, 24 млрд. м3 газу. С. г. — найбільш відстала галузь економіки, обробляється лише 10 % території, тому більшу
частину продовольства Іран імпортує Довжина автошляхів — 60 тис. км, залізниць — б тис. км.

Зовнішньоторговий обіг у 1992 р. склав 45 млрд. дол. Головні торгові партнери: ФРН, Японія,
Італія, Франція, Туреччина, Республіка Корея. Експорт: нафта, нафтопродукти, газ, шкірсировина, сухофрукти. Імпорт: машини й устакування.

Ємен (Єменська Республіка). Держава на пд. зах. Аравійського пів­острова. Територія — 533 тис. км2, включаючи
о-ви Сокотра і Курія-Мурія. Столиця — Сана (близько 500 тис. жит.). Адм.-тер. поділ — 17 провінцій.. Населення — 11, 3 млн. чол. (1990 р.), в основному —
араби. Офіц. мова -арабська. Осн. релігія — іслам. Валюта — єменський ріал і динар. Осн. політичні партії: Загальний народний конгрес і Єменська
соціалістична. Одна» з найменш розвинутих країн. ВНП — 6, 54 млрд. дол. Понад 70 % населення зайнято в с. г., яке дає 20% ВВП. В промисловості зайнято 7 %
населення її частка в ВВП - 12%. Економічна політика держави спрямована на залучення іноз. капіталу. В районі Мареб знайдені запаси
нафти (550 млн. т). Перспективним є видобуток газу (запаси — 170 млрд. м3). Є родовища золота, поліметалевих руд, заліза, міді, гіпсу, кам'яного вугілля,
солі, кварцу, сірки, горючих сланців. У 1991 р. видобуто 9, 9 млн. т нафти. В країні виробляють нафтопродукти, цемент, сіль, харчові продукти, будматеріали,
текстиль взуття, ліки. Вирощують зернові, овочі, фрукти. Добувають рибу і морепродукти. Залізниць немає. Автошляхи —11 тис. км. Головні порти: Аден,
Ходейда, Саліф. Є три міжнародні аеропорти: Сана, Аден, Аль-Мукалле. Експорт: нафтопродукти,
бавовна, шкіра, кофе, фрукти, овочі, тютюн. Імпорт: машини й устаткування.

Катар (Держава Катар). Держава, розміщена у сх. частині Аравій­ського п-ова. Територія — 11, 4 тис. км2. Столиця
— Доха. Населення — (486 тис. чол. (1990р.). Офіц. мова - арабська. Держ. релігія — іслам. Грошова одиниця — катарський ріал. Абсолютна монархія.

Економіка Катару базується на видобутку і переробці нафти і газу, Частка нафтогазової
промисловості у ВВП — 75 % (90 % прибутку). Розвідані запаси нафти — 500 млн. т (видобуток 20 млн. т за рік). Перспективним джерелом доходів є природний газ,
розвідані запаси його — 20 трлн. м3. Побудовано завод по виробництву мін добрив, нафтохімічний комплекс Розвивається легка промисловість.

С. г. розвинене недостатньо. Це в основному кочове скотарство, оазисне землеробство,
садівництво. Вирощують овочі, фініки, фрукти, кукурудзу, просо.

Автошляхи — 2, 5 тис. км. Розвивається портове господарство Дохи і Умм-Саїда. Експорт: нафта і
нафтопродукти, мінеральні добрива, сталь, цемент, перли, креветки.

Кіпр (Республіка Кіпр). Держава, розміщена на однойменному о-ві в сх. частині Середземного моря. Територія — 9251 км2.
Столиця — Нікосія (в грецькій частині — 200 тис. жит., в турецькій — ЗО тис. жит.). Населення — 710 тис. чол. (1991 р.). 78% населення о-ва —
греки-кіпріоти. Офіц. мови — грецька і турецька. Найбільш поширені релігії — православне християнство і іслам. Грошова одиниця — кіпрський фунт. Осн.
політичні партії: Демократичний збір, Партія лібералів.

Політика кіпрського керівництва спрямована на перетворення країни в торговий, фінансовий і
туристичний центр сх. Середземномор'я. Одним із важливих елементів екон. політики є залучення на Кіпр іноземних капіталовкладень.

Для кіпрської економіки характерна висока питома вага послуг (47% ВВП). В с. г. (частка у ВВП
— 8 %) розвинуті овочівництво і садівництво. Найважливіші галузі — вирощування винограду і цитрусових. Осн. зернові культури — ячмінь, пшениця. Розвинуте
тваринництво. Провідними галузями промисловості (20% ВВП) є харчова, швейна, гірничодобувна, промисловість будматеріалів. Є поклади мідних і залізних руд,
піритів, мармуру, гіпсу.

Експорт: цитрусові, продукція виноградарства, гірничодобувної і легкої промисловості. Імпорт:
нафтопродукти, споживчі товари, машини і устат­кування.

Кувейт (Держава Кувейт). Держава розміщена на пн.-зах. узбережжі Перської затоки, займає о-ви Бубіян, Файлака, Варба та ін.
Територія — 17,8 тис. км2. Населення — понад 2,1 млн. (1990р.), 90% — араби, з них уродженці Кувейту близько 40%, приблизно 300 тис. палестинців.
Проживають також вихідці з Ірану, Пакистану і країн Східної Африки. Столиця — Ель-Кувейт (168 тис. жит., 1985 р.). Офіц. мова — арабська. Держ. релігія —
іслам. Грошова одиниця — кувейтський динар.

Основне багатство — нафта, її розвідані запаси становлять 13 млрд. т. В 1989 р. видобуто 92 млн. т.
Нафта дає 90% нац. доходу. Уряд Кувейту сприяє розвитку нафтохімічної, будівельної, обробної і рибної промисловості, а також інфраструктури.

Через дефіцит прісної води с. г. розвинуте недостатньо. Тільки 3% те­риторії країни придатні для с.
г. виробництва. Є декілька десятків ферм, на яких розводиться дрібна рогата худоба і птиця. Автошляхів — 2 тис. км.

Експорт: нафта, нафтопродукти, хімічні добрива. Імпорт: продовольчі і пром. товари, пром. устаткування,
автомобілі.

Ліван (Ліванська Республіка). Держава на сх. узбережжі Середземного моря. Територія — 10,4 тис. км2. Населення —
3,2 млн. чол. (1992р.), близько 90% — араби (ліванці), решта — вірмени, курди, ассирійці та ін. Проживає майже 400 тис. палестинських біженців. Столиця —
Бейрут (1,3 млн. жит.). Держ. мова—арабська. Осн. релігії —іслам і християнство. Грошова одиниця — ліванський фунт. Оси. політичні партії:
Ліванська комуністична. Прогресивна соціалістична. Національно-ліберальна.

Одна з осн, галузей економіки — зовнішня торгівля. Бейрут — про­відний банківський центр Близького
Сходу.

Найбільш розвинуті галузі промисловості: промисловість будматеріалів, нафтопереробна,
деревообробна, текстильна і харчова, які дають понад 70% вартості промислової продукції.

 Основа с. г. — виробництво цитрусових, яблук, оливок і овочів. Вирощують також зернові і баштанні культури, тютюн і виноград.
і  Осн. вид транспорту — автомобільний. Автошляхи — 7,7 тис. км, у т. ч. асфальтовані — 5,4 тис. км. Залізниці — 408
км. Експорт: нафта і нафтопродукти, цитрусові, цемент, хімікати, вовна, шкіра. Імпорт: лісоматеріали, машини й устаткування.

Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ). Федеральна держава, яка вклю­чає 7 еміратів — Абу-Дабі, Дубай, Шарджа, Рас-ель-Хайма,
Ель-Фуджайра, Аджман, Умм-ель-Кайвайн у східній частині Аравійського п-ова, на узбережжі Перської і Оманської заток. Територія — 84 тис. км2.
Населення — 1,86 млн. чол. (1992 р.), в основному араби. Корінне населення становить близько 260 тис., інше — вихідці з Ємену, Ірану, Індії, Пакистану і
ряду країн Африки. Столиця—Абу-Дабі (понад 700 тис. жит.). Офіц.мова—арабська. Пануюча релігія — іслам. Грошова одиниця — федеральний дирхам. Абсолютна
монархія.

Важливе природне багатство —- нафта, (розвідані запаси - понад 9 млрд. т). 

Розвинуте оазисне землеробство (вирощування фініків, винограду, фруктів, а також овочів,
зернових, тютюну і бавовнику) і кочове скотарсгво (розведення верблюдів). Площа оброблюваних земель — 12% території країни. С. г. не забезпечує потреби населення
в продуктах харчування.

Працюють нафтохімічний комплекс, заводи по зрідженню газу, а також ряд дрібних
підприємств (з-д металовиробів, деревообробний з-д, тютюнова ф-ка та ін.), кустарно-ремісничі майстерні. В невеликій кількості видобувають мідь, свинець,
сіль, вохру, сірку. Традиційний промисел у берегових районах — рибальство.

Довжина автошляхів — 2,5 тис. км. Найбільші морські порти — Джебель-Алі, Рашід, Заїд, Ель-Фуджайра,
аеропорти — Абу-Дабі, Шарджа, Дубаї, Рас-ель-Хайме, Аль-Айне. Є танкерний флот.

Експорт: сира нафта, газ, в'ялена риба, перлини, тютюн і шкірсировина. Імпорт: предмети ширпотребу,
продовольство, машини, устаткування, будматеріали. Оси. торгові партнери: Японія, США, Іран, Індія, Кувейт.  ОАЕ —
великий фінансовий центр Близького Сходу.

 Палестина (Держава Палестина). Арабська держава, утворена 15.11.1988р.
Включає Західний берег р. Йордан (5878 км2) і сектор Газа (378 км2).
На цих територіях (що утримуються Ізраїлем з 1967 р.) проживає близько 2 млн. палестин ців-арабів і понад 100 тис. ізраїльських поселенців. Близько 4 млн.
палестинців-арабів знаходяться в сусідніх арабських країнах, в ін. країнах світу. Столицею оголошено Східний (арабський) Єрусалим.

Релігія більшості населення — іслам. Політичні партії: Рух за національне визволення
Палестини, Нарафцщй фроатйи візволення Палестини, Демокра­тичний фронт визволення.

Ядром політичної структури палестинського національно-визвольного руху є Організація визволення
Палестини.

Основа економіки Західного берега р. Йордан — с. г. (виробництво ци­трусових, оливок та іп.).
Частина продукції експортується в Йорданію, ін. арабські країни, Зах. Європу. Близько 120 тис. палестин ці в із Західного берега і Гази до останнього часу
працювали в Ізраїлі (зайняті некваліфіко-ваною працею в с. г., будівництві, комунальному господарсгві).

Саудівська Аравія (Королівство Саудівська Аравія). Держава на

Аравійському п-ові. Територія — близько 2,15 млн. км2. Населення — близько 15 млн. чол.
(1990р.), в основному араби, з них понад 2 млн. — кочівники-бедуїни і понад 2 млн. — вихідці з ін. арабських країн, переважно з Ємену. Столиця — Ер-Ріяд
(понад 1 млн. жит.). Офіц. мова — арабська. Держ. релігія — іслам. Грошова одиниця — Саудівський ріал. Абсолютна теократична монархія.

Основа економіки — видобуток нафти (дає 92% доходів, 98% вартості експорту і понад 89% ВНП).
Розвідані запаси нафти приблизно 35,8 м прд. т (1-ше місце в світі). Видобуток — 8.5 млн. барелей за день (1992 р.). Розвиваються гірничодобувна, ряд галузей
легкої, промисловість будівельних матеріалів. Широкого розвитку набуло виробництво хімікатів, будматеріалів, металовиробів, пластмас, тканини, паперу,
продуктів харчування.   -

Країна повністю забезпечує себе оси. продуктами харчування. Площа культивованих земель — 1,8
млн. га (1991 р.), зібрано 3,8 мли. т пшениці. Асфальтовані шляхи —121,5 тне. км, залізниці — 700 км. Є значна мережа нафтопродуктів. Функціонують 23
аеропорти (з них 3 — міжнародні), 8 мор­ських торгових портів.

Експорт: нафта і частково нафтопродукти, овочі, курячі яйця, м'ясо птиці. Імпорт: майже всі види
пром. товарів. Торгові партнери: США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія.

Сірія (Сірійська Арабська Республіка). Держава на Близькому Сході. Територія — 185,2 тис. км2. Населення — понад 12
млн. чол. (1991 р.), переважно араби — 90% (сірійці), проживають також курди, вірмени, черкеси, ассирійці, євреї. Столиця — Дамаск (понад 2 млн. жит.). Держ.
мова — арабська. Грошова одиниця — сірійський фунт. Релігійний склад:

мусульмани (суніти, шиїти, алавіти, друзи) — 85%, християни — близько 15 %. Член Ліги арабських
держав. Осн. політичні партії: Партія арабського соціалістичного відродження. Сірійська комуністична партія.

Провідне місце в промисловості і зовнішній торгівлі займає державний сектор. На нього припадає
80% промислового виробництва, близько 90% всього експорту і імпорту, 40% внутрішньої торгівлі. Важливу роль відіграє приватний сектор — 50% ВВП, 44,3%
внутрішньої торгівлі.

Найбільш розвинуті галузі промисловості: текстильна, харчова і промисловість будматеріалів.
Створені нові галузі: нафтопереробна, нафтодобувна, хімічна. В 1992 р. видобуто ЗО млн. т нафти.

В с. г. зайнято понад 60% самодіяльного населення (25% ВНП; 70-75 % експорту, без нафти). Осн.
с. г. культури: бавовник, пшениця, ячмінь, цукрснад буряки, оливки, виноград, яблука, цитрусові, фісташки. Тваринництво має екстенсивний характер.

Осн. вид транспорту — автомобільний (майже 80% усіх перевезень). Довжина асфальтованих шляхів — 26
тис. км. Залізниці — 1,4 тис. км. У Дамаску — сучасний аеропорт. Морські порти: Латакія, Тартус, Баніяс. А

Експорт: бавовна, ячмінь, худоба, фрукти, вовна, шкіряна сировина та ін. Імпорт: сировина,
продовольство, машини і устаткування. Головні торгові партнери: країни ЄС, Іран.

Туреччина (Турецька Республіка). Держава, розміщена в пд.-зах. Азії і пд.-сх. Європі. Азіатська і європейська
частини розділені Мармуровим морем, протоками Босфор і Дарданелли. Територія — 779,4 тис. км2, з них у Європі — 23,7 тис. км2. Населення
— 58,8 млн. чол. (1992 р.), в основному турки, а також курди, араби, грузини, лази. Столиця — Анкара (3,2 млн. жит.). Велике місто—Стамбул (7,2 млн.).
Держ.мова—турецька. Пануюча релігія — іслам (суніти). Грошова одиниця — турецька ліра. Осн. політичні партії: Партія вітчизни, Соціал-демократична
народна. Партія вірного шляху, Демократична ліва. Туреччина — індустріально-аграрна країна. В 1989 р. видобуто (млн.т): кам'яного вугілля —
3,7; бурого — 41,8; нафти — 2,2; залізної руди — 6; виплавлено (млн.т): чавуну — 4,8, сталі— 7,1; вироблено 52 млрд.кВт- год. електроенергії. Випущено 14,8
тис. вантажних і 166 тис. легкових авто­мобілів. В с. г. в 1991 р. виробили: пшениці — 20,4 млн. т, ячменю — 7,8, бавовни —1,6 млн. т, фундука— 456 тис. т,
тютюну — 247 тис. т. Поголів'я худоби (млн.): ВРХ — 19, дрібної рогатої — 70, в т. ч. овець — 48,6.  Залізниці — понад 8
тис. км, держ. автошляхи — 67 тис. км.  Експорт: продукція легкої і харчової промисловості, с. г. Імпорт; наф-
пром. сировина, машини і устаткування. Осн. торгові партнери: Німеччина, Іран, Ірак, США, Лівія.
Південна Азія

Бангладеш (Няродпа Республіка Бангладеш). Країна в пн.-сх. час­тий Південної Азії. Територія — 143,9 тис. км2.
Столиця — Дакка (7 млн, жит.). Адміністративно-територіальний поділ — 4 області. Населення — 109,3 млн, чол. (1990 р,). Офіц, мови—бенгальська та
англійська. Державні релігії — іслам, іудаїзм, буддизм, християнство. Грошова одиниця — така, Бангладеш — унітарна республіка з парламентською формою
управління. Глава держави — президент. Головні політичні партії — Націоналістична партія Бангладеш, Народна ліга. Національна партія.
Комуністична партія,

Країна бідна на природні ресурси. Є невеликі родовища природного газу і нафти. Гідроресурси
майже використані. В с. г. (зайнято 85% населення) створюється 40% ВНП. В обробних галузях — джутові, текстильні, швейні та шкіряні підприємства. Серед
нових експортних товарів — одяг. кухонне обладнання, взуття, парфуми, електропобутові прилади, В країні 2818 км залізниць і близько 10500 км
автошляхів, водних шляхів — 8,4 тис, км, Головні торгово-економічні партнери — СЩА. Японія, країни ЄС і Перської затоки. Загальний товарообіг країни - 5,6
млрд. дол. (експорт — 2 млрд. дол., імпорт — 3,6 млрд, дол,).

Експорт; джут і джутові вироби, шкірсировина, чай, риба, Імпорт: машини й устаткування, метали,
хімічні вироби,

Бутан (Королівство Бутан). Країна в Пд. Азії, в півд.-сх, частині Гімалаїв. Територія — 46,5 тис. км2, Столиця —
Тхімпху (30 тис, жит,). В адміністративно-територіальному відношенні поділяється на 8 провінцій (дзонги). Населення—1,6 млн. чол, (1992 р.). Офіц.
мова—дзонгке. Офіц. релігія — буддизм, Грошова одиниця нгултрум.

Бутан — конституційна монархія, Глава держави і уряду — король. Законодавча влада здійснюється
королем і однопалатною Національною асамблеєю. Політичні партії заборонені.

Бутан — аграрна країна. Переважає натуральне господарство, збереглися феодальні
відносини. У с, г, виробляється 60% ВНП, в промисловості — 11 %, в лісовому господарстві —15%, Головна галузь — землеробство (рис, кукурудза, пшениця,
ячмінь, гречка, просо, бобові, картопля, чай. фрукти). Промисловість розвинута слабо, Є невеликі підприємства — деревообробні, з видобутку і переробки
вапняку, доломіту, кам'яного вугілля, графіту, свинцю, вольфраму, гіреу, Довжина автошляхів — 2,5 твс, км, Експорт — головним чином електроенергія в
Індію, цемент, ліс, фрук' ти, овочі, спеції,, Імпорт— продовольчі і промислові товари, нафта і нафтопродукти.

Індія (Республіка Індія). Більша частина держави розташована на п-ові Індостан. В адм. відношенні поділяється на 22
штати і 9 союзних територій. Столиця — Делі (8,6 млн. жит.). Площа — 3287,6 тис. км2. Населення — 896,6 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мови — хінді
і англійська. Осн. релігія — індуїзм. Індія — федеративна республіка. Глава держави — президент. Законодавча влада—двопалатний парламент. Грошова
одиниця—рупія. Політичні партії: Індійський національний конгрес, Бхаратія, Джа-ната парті. Комуністична партія.

Індія має значні запаси корисних копалин (вугілля — 121,4 млрд. т, залізної руди-*- 22,4 млрд.
т. боксити, мідь, нафта, марганець). С, г. — 32% ВНП, промисловість — 29,1 %. Виробництво головних видів продукції: нафта

— 30,3 мли. т, алюміній — 449,4млн. т, мідь — 40,4 млн. т, трактори — 143,5 тис. шт., цукор —
11905 тис. т, чай — 719 тис. т. Експорт — с. г. сировина, дорогоцінні метали. Імпорт: нафта і нафто­продукти, машини й устаткування, ізерно, добрива. Головні
торгові парт­нери: США, ФРН, Японія, Великобританія.

Мальдіви (Мальдівська Республіка). Держава на Мальдівських о-вах в Індійському
океані. В адміністративному відношенні поділяється на 19 острівних груп (атолів), що об'єднують 1196 о-вів, із яких заселено не більше 200.
Територія—298 км2. Населення—220 тис. чол. (1991 р.), складається з 3 етнічних груп: сингальської, арабської і малайської. Столиця — Мале (56 тис.
чол.). Держ. мова — мальдівська. Офіц. релігія — іслам. Грошова одиниця — рупія. Основа економіки — рибальство (45% зайнятого населення, 24% ВПН, 50%
експорту). Продукція с. г. (33% зайнятого населення) — 10-12% ВНП. Осн. с. г. культури — кокосовий горіх, просо, сорго, кукурудза, овочі, фрукти.
Землеробство не забезпечує потреб на­селення в продовольстві. Країна імпортує рис, пшеницю, цукор та ін. продукти харчування (45 % імпорту).

Одна з осн. галузей економіки — інозем. туризм (18% зайнятого населення). На о-вах діє 55
туристських центрів. Важливе джерело інозем. валюти — держ. судноплавна компанія (штаб-квартира в Сінгапурі).

Роль промисловості в економіці о-вів невелика. В країні є декілька су­часних, побудованих за участю
інозем. капіталу підприємств: рибоконсервний з-д, три швейні фабрики, з-д з виробництва електронних компонентів, а також

дрібні кустарні майстерні з виробництва сітей, будматеріалів, переробки про­дуктів кокосової
пальми.

Транспорт всередині архіпелагу — парусні та невеликі моторні судна. Експорт: риба і рибопродукти,
готовий одяг. Імпорт: продовольство і нафтопродукти. Осн. торгові партнери: США, Шрі-Ланка, Японія, Таїланд.

Непал (Королівство Непал) Держава у центр, частині Гімалаїв. Територія — 140,8 тис. км2. Столиця — Катманду
(350 тис. чол., 1991 р.). Населення — 21,1 млн. чол. (1992 р.), з них непальців — 52,5 %, майтхілі — 11,5 %. Офіц. мова — непалі. Держ. релігія — індуїзм.
Грошова одиниця — непальська рупія. Конституційна монархія. Понад 85% самодіяльного населення зайнято в с. г. (65% ВНП і 80% експортних надходжень).
Заг. виробництво зернових — понад 4 млн. т. Осн. с. г. культури: рис, пшениця, кукурудза, картопля, горох, цукрова тростина, джут, чай, тютюн, гірчиця. В
північних високогірних районах розводять яків, овець, кіз, в центральних! південних — ВРХ.

Промисловість розвинута слабо, дає до 10% ВВП; головним чином — середні та дрібні
підприємства обробної, легкої, харчової галузей, ремісничо-кустарні майстерні. Розвинутий туризм.

Довж. залізниць—близько 100 км, автомобільних шляхів—6,2 тис. км.

Експорт: рис, джут, джутові вироби, шкірсировина, олійне насіння, лісо­матеріали, лікарська
сировина, ремісничі вироби. Імпорт: машини і устатку­вання, транспортні засоби, нафтопродукти, пром. товари, продовольство.

Пакистан (Ісламська Республіка Пакистан). Розміщена в півн.-зах. частині південноазіатського субконтиненту. Територія —
796 тис, км2. Населення — близько 110 млн. чол. (1992р.) (пенджабці, синдхи, мова — белуджі та ін.). Столиця — Ісламабад (понад 300 тис. жит.).
Держ. мова — урду (офіційна також англійська). Держ. релігія — іслам. Грошова одиниця — рупія.

Пакистан утворений у серпні 1947р. в результаті поділу колишньої британської колонії Індії на 2
домініони — Пакистан і Індію. До грудня 1971 р. складався з 2 частин — зах.і сх., розділених індійською територією. В грудні 1971 р. на території
колишнього східного Пакистану утворена Народна Республіка Бангладеш. Осн. політичні партії: Пакистанська народна. Пакистанська мусульманська ліга.
Народна національна.

Пакистан — аграрна країна, Частка с. г. у ВВП — 26 %, пром-ті — 20 %. Є запаси природного газу,
нафти, кам'яної солі, вугілля, міді, мармуру, гіпсу та ін. Основні галузі промисловості: текстильна, хімічна, цементна, наф­топереробна, суднобудівна. В
с. г. зайнято 52% економічно активного населення. Осн. зернові культури: пшениця, рис, ячмінь, кукурудза. Технічні культури: бавовник, цукрова тростина,
рапс, гірчиця. Розвинуто садівництва Тваринництво має низьку продуктивність.

Залізниці, включаючи вузькоколійні, — 8,8 тис. км, шос. шляхи — близько 38 тис. км, розвинутий
авіатранспорт. Морський порт — Карачі.

Експорт: бавовна, бавовняні тканини, килими, рис, шкіра і шкіргаланте­рея, риба і рибопродукти,
готовий одяг, нафтопродукти, хірургічні інстру­менти. Імпорт: нафта, олія, чай, хімікати і добрива, верстати і устаткування, автомобілі. Головні торгові
партнери: Японія, США, Саудівська Аравія, Ні­меччина, Великобританія,

Шрі-Ланка (Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка). Держава, розміщена в Індійському океані на однойменному
о-ві біля півд. частини південно-азіатського субконтиненту. Територія — 65, 6 тис. км2. Населення —17,5 млн. чол, (1992 р,), сингали, таміли,
маври, бюргери. Столиця — Коломбо (800 тис. жит., 1991 р.). Держ. мова — сингальська, широко використовується англійська, на півночі і сході країни —
тамільська. Осн. релігія — буддизм (сингали), в тамільських р-нах — індуїзм, частина населення сповідує іслам (маври, малайці) і християнство (бюргери і
невелика частина тамілів і сингалів). Грошова одиниця — рупія Шрі-Ланки. В політичному житті домінують; Об'єднана національна партія. Партія свободи
Шрі-Ланки,

Шрі-Ланка— аграрна країна з розвинутим плантаційним господарством. В с, г. зайнято 70%
самодіяльного населення, Осн. с, г. культури; чай (244 тис. т за рік), каучук (112 тис. т за рік) і кокосовий горіх,

Промис повість дає 20% ВНП, Більшість підприємств пов'язана з первинною переробкою чаю. каучуку і
кокосового горіха. Підприємства «зони вільної торгівлі», що працюють на експорт, спеціалізується  в основному на
випуску швейних виробів, Важлива стаття доходу — інозем, туризм, Залізниці —. 1750 км, шос, шляхи - близько 25 тис, км, Великі порти - Коломбо і Тринкомалі.

Експорт: чай, каучук, дорогоцінні камені, хлібні вироби, продукти ко­косовоі пальми.
Імпорт; паливо, продовольство, машини і устаткування, пром. Вироби, Головні торгові партнери; США, Японія, Німеччина, Великобританія, ОАЕ. Сінгапур, Індія,
ІІівденно-Східна Азія

Бруней (Бруней-Даруєслам). Країна на півночі острова Калімантан (Борнео). Територія — 5,8 тне. км2,
Столиця — Бандар-Сері-Бегаван (80 тис. жит.). Адміністративно поділяється на 4 округи, Населення — 270 тне, чол. (1992 р,). Офіц, мова—малайська, Осн.,
релігія — іслам. Грошова одиниця — брунейський долар.

Бруней — абсолютна монархія. Зареєстрована одна політична партія— Врунейська національна
об'єднана.

Основа економіки — добування нафти і газу (99% валютних над­ходжень). С. г. розвинуте слабо (1%
ВВП). 80% продуктів харчування імпортується. 5, 5% території під с. г. угіддями.

Довжина автошляхів — 1, 4 тис. км. Є аеропорт.

Експорт — нафта, газ. Імпорт — машини, устаткування, промислові і продовольчі товари. Торгові
партнери: Японія, США.

В'єтнам (Соціалістична Республіка В'єтнам). Країна на п-ві Індо­китай. Територія — 329, 6 тис. км2.
Столиця — Ханой (понад 3 млн. жит.). Населення—69, 3 млн. чол. (1992 р.). Адміністративно-територіальний поділ

— 50 провінцій і 3 міста центрального підпорядкування (Ханой, Хайфон, Хошімін). Офіц. мова —
в'єтнамська. Релігія — християнство, буддизм. Грошова одиниця — донг.

Вищий орган державної влади — однопалатні Національні збори. Глава держави — президент.
Одна партія — Комуністична.

За економічним рівнем країна належить до відносно бідних, але з динамічним розвитком. В'єтнам,
особливо на півночі, багатий на корисні копалини: кам'яне вугілля, олово, цинк, мідь, свинець, марганець, боксити. Гідроресурси — 15 млрд. кВт.

Основна галузь економіки — с. г., в якому зайнято 77% працездатного населення. Головна
промислова культура — рис. В промисловості СРВ значна питома вага підприємств, збудованих з допомогою колишньго СРСР (300). Окрім цього, на півдні країни з
допомогою іноземних інвесторів побудовані складальні з-ди по випуску електронної техніки, велосипедів, мотоциклів (інвестори Тайвань, Гонконг,
Франція, Японія, Англія та ін.). В країні 1490 км вузькоколійних залізниць, 300 тис. км автошляхів, є свій торговий флот.В 1992 р. досягнуто збалансованості
експорту та імпорту - 2, 5 млрд. дол. Експорт: бавовняні тканини, трикотажні вироби, каучук, чай, гумове взуття, рис. Імпорт: машини й устаткування.

Індонезія (Республіка Індонезія). Держава на о-вах Малайського архіпелагу та в зах. частині о-ва Нова Гвінея.
Площа — 1904, 3 тис. км2. Столиця — Джакарта (9, 5 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ — 27 провінцій. Населення — 189, 5 млн.
чол. (1992р.). Державна мова — індонезійська. Найбільш поширена релігія — іслам. Грошова одиниця — індонезійська рупія. Глава держави — президент. Вищий
законодавчий орган — Народний консультативний конгрес. Політичні партії— Об 'єднання функціональних груп, Партія єдності і розвитку, Демократична партія
Індонезії.

Індонезія багата на корисні копалини. Розвинуто добування (1990 р.) нафти (1,3 млн. барелей за
день), природного газу (80 млрд. м3), олова (31,8 тис. т), кам'яного вуї Ілля (9 млн. т), бокситів (1 млн. т), золога (13 т). Динамічно розвивається
обробна промисловість. В енергетиці ви­робляється 49,2 млрд. кВт • год. за рік.

С. г. має інтенсивний характер. Площа оброблюваних земель — 21 млн. га. Країна забезпечує себе
продовольством. В 1992 р. зібрано 28 млн. т рису, 1 мли. т каучуку, 400 тис. т кави, 250 тис. т чаю. Тваринництво розвинуте слабо. Довжина автошляхів — 250
тис. км, залізниць — 4,2 тис. км

Експорт: нафта, сільськогосподарські продукти. Імпорт: машини й устаткування", сировина,
споживчі товари.

Камбоджа (Королівство Камбоджа). Держава в півд.-зах.частині п-ова Індокитай. Територія — 181 гис. км2.
Населення — понад 9,1 млн. чол. (1992 р.); кхмери — 85 %. Столиця — Пномпень (понад 900 тис. жит.). Держ. мова — кхмерська. Найбільш поширена релігія
—буддизм. Грошова одиниця— рієль. Провідна парі ія — Народно-революційна.

Камбоджа — аграрна країна. Багата цінними породами дерев (чорне, червоне та ін.), є
родовища кольорових металів, фосфоритів, магнезитів, мармуру, базальту, дорогоцінних каменів.

Головна с. г. куль гура — рис. Важлива роль належить вирощуванню гевеї, яка використовується для
виробництва каучуку. Розвивається тваринництво, рибальство.

В промисловості переважають дрібні підприємства з виробництва с. г. інвентаря, переробки с. г.
продукції і деревини. Є текстильні і паперові фабрики, фанерний, цементний, пивоварний, цукрорафінадний заводи.

Експорт: каучук, деревина, каніфоль, фрукти, риба, прянощі. Імпорт:

нафтопродукти, машини і устаткування, іранспортні засоби, цемент, медикаменти.

Малайзія (Федерація Малайзії). Займає півд. частину п-ова Малакка і штати Саравак і Сабах на півн. о-ва Калімантан.
Територія — 336,7 тис. км2. Населення — 18,2 мдн. чол. (1992р.). (малайці та ін.), корінні жителі — близько 55 %, китайці — 34%. Столиця —
Куала-Лумпур (близько 1,4 млн. жит.). Держ. мова — малайська. Держ. релігія — іслам. Грошова одиниця

— малайзійський долар (рингіт). Член Співдружності, очолюваної Великобританією. Осн. політ, партії:
Національний фронт. Об'єднана малайська національна організація. Китайська асоціація Малайзії, Ісламська.

Малайзія — переважно аграрна країна з багатими природними ресурсами. Значний виробник у світі (1992
р., млн. т); олова—18, натурального каучуку 1,22; тропічної деревини, пальмової олії — 6,45.

В с. г. зайнято майже 60% населення. Осн. продовольча культура рис. Залізниці — понад 1, 8 тис. км,
автошляхи — 27 тис. км. Експорт: каучук, олово, нафта, пальмова олія, деревина, електроніка. Імпорт: готові пром. вироби, продовольство, нафтопродукти. Осн.
торгові партнери: Японія, США, Сінгапур, Великобританія.        '

М'янма (Союз М'янма). Держава (до 18.6.1989 р. назив. Бірманський Союз) на стику Південної і Південно-Східної
Азії. Територія — 678 тис. км2. Столиця — Янгон (до 1989 р. — Рангун) — 4 млн. чол. (1992 р.). Населення — 44, 6 млн. чол. (1992 р.), 70% —
бірманці, 7% — карени. Офіц. мова — бірманська. Основна релігія — буддизм. Грошова одиниця — чжа (к'ят).

М'янма — аграрна країна. Має значні запаси нафти, газу, вугілля, срібла, олова, свинцю,
вольфраму, марганцю, золота. дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів; багата цінними породами деревини, особливо тиком. Світовий виробник опіуму-сирцю.

На с. г. припадає 53 % ВНП. Посівна площа — 10, 5 млн. га, з них під рисом — 4, 9 млн. га. Вирощують
також земляний горіх, сезам, бобові, цукрову тростину, каучуконоси, кукурудзу, пшеницю, джут.

Осн. галузі промисловості — добувна, гірничорудна, енергетична. Залізниці — понад 5 тис.
км, шосейні шляхи — понад 4 тис. км, грунтові — 23 тис. км.

Експорт: рис, деревина, джут, кольорові метали, дорогоцінні камені. Імпорт: машини,
устаткування, пром. сировина та ін.

Сінгапур (Республіка Сінгапур). Держава на однойменному о-ві і ряді дрібних о-вів біля півд. узбережжя п-ова
Малакка. Територія — 619 км2. Населення — 2, 8 млн. чол. (1991 р.); 77 % — китайці, близько 15 % — малайці, понад б % — вихідці з країн Півд. Азії.
Столиця — Сінгапур (понад 1, 6 млн. жит.). Офіц. мови — малайська, китайська, англійська і тамільська. Грошова одиниця — сінгапурський долар. Член
Співдружності, очолюваної Великобританією. Правляча партія — Партія народної дії.

Важлива складова економіки — зовнішня торгівля, зокрема реекспорт і послуги. Значна частина
товарообороту припадає на каучук, нафту і нафтопродукти. В останні роки в експорті збільшується питома вага устаткування, приладів і машин, продукції легкої
промисловості. Осн. торгові партнери — Японія, США, Малайзія, Великобританія, Китай, Саудівська Аравія.

Понад 1, 5 тис. пром. підприємств, переважно з переробки нафти і каучуку, а також електронної,
електротехнічної, суднобудівної, суд­норемонтної, нафтохімічної, оптичної і легкої промисловості, — капіталомісткі галузі, що використовують кваліфіковану
робочу силу. Значна частина доходу-інозем. туризм (до 3 млн. туристів зарік). Основні іноземні інвестори — монополії Великобританії, США, Гонконгу, Японії.
Сінгапур

— центр діяльності відділень важливих банківських компаній світу. Сінгапур має великий морський
порт, міжнародний аеропорт, яким користуються понад ЗО іноземних авіакомпаній. Шос. шляхи — понад 2 тис. км.

Таїланд (Королівство Таїланд). Держава в півд.-зах. частині Індо­китайського п-ова і півн. частині п-ова
Малакка. Територія — 514 тис. км2. Населення — близько 58 млн. чол. (1992 р.), тайці — понад 50%, лао, китайці, малайці, кхмери та ін. Столиця —
Бангкок — 8 млн. жит. (1992 р.). Офіц. мова — тайська. Держ. релігія — буддизм. Грошова одиниця — бат. Конституційна монархія. Найбільш впливові партії: Партія
соціальної дії, Тайська національна партія. Демократична партія.

Таїланд — аграрно-промислова країна. 70% самодіяльного населення зайнято в с. г. яке дає
22% ВЬВД. 'Є запаси олова, залізної руди, сурми, марганцю та ін.; в лісах (50% території) ростуть цінні породи дерева (тик, янг). Головна с. г. культура —
рис. Таїланд — один з найбільших виробників і експортерів натурального каучуку. Вирощують також кукурудзу, цукрову тростину, бавовник, джут, кенаф, тапіоку.
Розвинуте тваринництво. На узбережжі жителі займаються морським рибальством.

Осн. галузі промисловості: гірничодобувна, текстильна, машинобудівна, хімічна і
автоскладальна. Підприємства з обробної промисловості випускають бавовняні тканини, джутові мішки, цукор-сирець, папір, тютюнові вироби.

Залізниці — 3,8 тис. км, шляхи з твердим покриттям — 28 тис. км. Важливу роль у внутрішніх
перевезеннях відіграє річковий транспорт. В країні 22 порти, найбільший — Бангкок (90% імпортних і 80% експортних вантажів). Бангкок — також великий
міжнародний аеропорт.

Експорт: рис, каучук, олово, кукурудза, тапіока, цукор, текстиль, кенаф, джут, плавиковий шпат,
тикова деревина. Імпорт: нафта і нафтопродукти, машини і устаткування, сталь, прокат, хімічні товари. Головні торгові партнери: Японія, США, країни ЄС.

Філіппіни (Республіка Філіппіни). Держава на 7107 о-вах Філіппінського архіпелагу (з них 800 заселені). Територія
— 299,7 тис. км2. Населення — 64,3 млн. чол. (1992 р.), близько 100 етнічних спільностей, в т. ч. вісаянці — 41%, тагали — 21%, моро — 7 %, китайці
— 1,2 %. Столиця

— Маніла — близько 9 млн. жит. Державні мови — тагальська і англійська. 86% віруючих — християни
(католики), 10% — мусульмани. Грошова одиниця — песо. Осн. політичні партії: Боротьба філіппінців за демократію, Філіппінська демократична. Націоналістична.

Філіппіни — аграрна країна. Має значні запаси корисних копалин (мідь, хром, золото, залізо,
марганець, ртуть та ін.).

В країні 60 великих багатонаціональних капіталістичних монополій, що займають провідне місце в
економіці. Понад 50% всіх капіталовкладень припадає на США.

В с. г. зайнято понад 50 % працездатного населення, воно дає майже 60% всіх експортних надходжень.
Головна с. г. культура — рис. Вирощують також кукурудзу, цукрову тростину, абаку, кокосовий горіх, тютюн, каву, банани та ін. Розвинуте тваринництво
(розводять буйволів, корів, свиней).

Осн. галузі промисловості — гірничорудна, обробна, будівельна і енер­гетична. Розвиваються
також хімічна та електронна.

Залізниці — 3,5 тис. км, шос. шляхи — 80 тис. км. Використовують також водний транспорт і місцевий
повітряний.

Експорт: кокосова олія, мідний концентрат, копра, банани, цукор, дере­вина, золото. Імпорт: нафта
і нафтопродукти, машини, устаткування, пром. сировина. Головні торгові партнери: США, Японія, Великобританія, Німеччина, Китай.
Східна і Центральна Азія

Аоминь (Макао). Аоминь — володіння Португалії в Сх. Азії на уз­бережжі
Південно-китайського моря, в дельті р. Чжуцзян, включає півострів Аоминь і ряд дрібних островів. Територія — 15,515 км?. Адміністративний центр — м. Аоминь
(150 тис. жит.). Населення — 374 тис. чол. (1992р.). Офіц. мова — португальська. Релігія — католицтво, даосизм, буддизм. Грошова одиниця — патака.

Законодавча влада — Законодавча асамблея. Глава держави — гу­бернатор. Політичні партії —
Демократичний центр Аоминя та Асоціація захисту інтересів Аоминя.

Головна стаття доходу Аоминя — туризм (27% ВВП). Серед галузей промисловості розвинуті швейна,
радіоелектронна, виробництво штучних квітів, іграшок, харчових продуктів. Населення головним чином зайняте в промисловості (46 %) та сфері послуг (40 %).
ВНП на душу населення близько б тис. ам. дол. за рік.

Імпорт — продовольчі товари, питна вода, сировина, паливо. Експорт — текстиль, одяг, шовк, взуття,
фарфор, вироби хімічної промисловості, сірники. Головні торгові партнери — Гонконг (Сянган), КНР, Японія.

Гонконг (Сянган). Територія в Сх. Азії на узбережжі Південно-китайського моря. Володіння Великобританії. Площа — 2905 км2.
Адмін. центр — Гонконг (3,4 млн. жит.). Населення — 5,8 млн. чол. (1992 р.). Офіц.

мова — англійська і китайська. Релігія- вся палітра віросповідань. Грошова одиниця — гонконгський
долар.

Країна управляється губернатором — представником королеви. По­літичні партії: Демократична партія
самоуправління, Лейбористська партія1 Сянгану, Соціал-демократична партія Сянгану.                       '

Провідне місце в промисловості займає текстильне та швейне вироб­ництво (40 % експорту). Зараз
зростає роль електротехнічної промисловості. С. г. займає незначне місце в економіці (0, 3 % ВВП).

Імпорт — товари народного споживання (40%), напівфабрикати (38%)» устаткування і машини
(15%). Експорт — одяг, ювелірні вироби, іграшки, електротехнічні і оптичні товари. Гонконг — великий міжнародний фінансовий центр.

Казахстан (Республіка Казахстан). Держава розташована в цент­ральній частині Євразії на півд. від Уральських гір.
Територія — 2717,3 тис. км2. Столиця — Алмати (1, 2 млн. чол.). В адм.-тер. відношенні ділиться» на 19 областей. Населення — понад 17 млн. чол.
(1992 р.). Держ. мова -казахська. Грошова одиниця — тенге. Глава держави — президент. Осн. політичні партії: Соціалістична, Націонал-демократична, Партія
національ­ної незалежності.

Головні галузі промисловості — гірничодобувна, кольорова і чорна металургія, машинобудування,
нафтопереробна, текстильна. Країна має розвинуте с. г. Значні обсяги виробництва зерна. За 1992 р. експорт Казахстану склав 1489 млн. дол. США.
Імпорт — 469 млн. дол. Експорт: кам'яне вугілля, хроміти, чорні і кольорові метали. Імпорт;

ліс і лісоматеріали, цукор, тваринне масло, чай.

Киргизстан. Держава на півн. сході Середньої Азії. Територія — 198, 5 тис. км2. Столиця - Бішкек (620 тис. жит.).
Населення — 4, 5 млн. чол. (1992 р.), киргизи— 52, 4%, росіяни — 21, 5 %. Державна мова — киргизька. Релігія — переважно іслам. Грошова одиниця — сом.»

Киргизстан — індустріально-аграрна країна. В н. г. зайнято 1, 7 млн. чол., з них 66%
працюють на держ. підприємствах, 15, 1% — в колгоспно-кооперативному секторі економіки, 14, 5% — в сфері приватного індивідуального підприємництва, 2, 8% —
на орендних підприємствах. В надрах Киргизстану є золото, ртуть, сурма, олово, вольфрам, цинк, свинець, нефелінові сієніти. Республіка багата гідроресурсами.

  Провідні галузі промисловості: кольорова металургія, машинобудування (27% всього промислового виробництва), легка і
харчова. В 1991 р. вироблено: електроенергії — 14 млрд. кВт • год., нафти — 0, 1 млн. т, газу

_ 0, 1 млрд. м3, вугілля — 3, 5 млн. т, сталі — 3, 2 тис. т. Із паливних ресурсів власного
виробництва найбільше значення має вугілля. Практично вся с. г. сировина переробляється на підприємствах республіки. Випускаються натуральні волокна з
бавовни, шовкові тканини.

Провідні галузі с. г.: вівчарство, тютюнництво, бавовництво, виробництво плодоовочевих і баштанних
культур. Природні умови сприяють отриманню екологічно чистого меду, є можливості для розвитку конярства. Посівна площа с. г. культур в 1990 р. — 1,29
млн. га. Вироблено в 1991 р.: зерна — 1,3 млн. т, картоплі — 0,3 млн. т, овочів — 0,5 млн. т, бавовни — 0,1 млн. т, м'яса — 240 тис. т, молока — 1,1 млн. т.

Автошляхи — 37,7 тис. км. По оз. Іссик-Куль здійснюється судно­плавство. Через територію республіки
проходять газопроводи: Бухара -Ташкент - Бішкек - Алмати; Майлі-Сай - Джалал-Абад - Кара-Суу-Ош.

Експорт: кольорові метали, електротехнічні вироби, цукор-пісок. Імпорт:

нафтопродукти, лісоматеріали, машини й обладнання.

Китай (Китайська Народна Республіка, КНР). Держава в Центр, і Сх.Азії. Територія — 9,6 млн. км2. Столиця —
Пекін (9,8 млн. чол.). Населення — 1,172 млрд. чол. (1992 р.), 93% — китайці, живуть також 55 ін. національностей. Офіц. мова — китайська. Грошова одиниця —
юань. Політичні партії — Комуністична партія Китаю, Революційний комітет гоміндану. Демократична ліга Китаю.

Китай — індустріально-аграрна країна, що має значні родовища ка­м'яного вугілля,
залізної руди, нафти, кольорових металів та ін. корисних копалин. Основою паливного балансу Китаю є вугілля (600 млрд. т). Запаси нафти від 3 до 50 млрд.
т. Сумарна потужність електростанцій 50 млн. кВт. Запаси залізних руд — понад 44 млрд. т. В чорній металургії переважає виплавка чавуну над виплавкою сталі.
Китай багатий сурмою. Машинобу­дування — важке, транспортне, електронне. Важливі галузі промисловості — хімічна, легка і харчова.

В с. г. зернові культури займають 3/4 посівної площі (рис, пшениця, кукурудза, гаолян, просо,
ячмінь, гречка). Китай — великий виробник бавовни, сої, арахісу, тютюну, чаю. Розвинуте свинарство, птахівництво, розводять тяглову робочу худобу.

В середньому на 1 тис. км2 території припадає 5 км залізниць. Довжина їх — 54 тис. км.
В Китаї тільки половина автомобільних шляхів має тверде покриття (915 тис. км). Найбільші морські порти: Шанхай, Ціндао, Гуанчжоу.

Експорт: с. г. сировина і продукти іі переробки, вироби народних про­мислів, с. г. машини,
металообробні верстати. Імпорт: каучук, бавовна, кольорові метали.

 Монголія (Монгол УЛС). Держава в Центр. Азії. Територія — 1566, 5 тис. км2. Населення — 2, 4 млн.
чол. (1992 р.), понад 90% — монголи, а також казахи, китайці, гувинці та ін. Столиця — Улан-Батор (575 тис. жит.). Держ. мова — монгольська. Осн. партії:
Монгольська народно-революційна, Монгольська національно-демократична. Грошова одиниця — тугрик.

Трад. галузь економіки — с. г. (зайнято 46% працюючих). Понад 70% валової с. г. продукції
дає пасовищне тваринництво (вівці, кози, ВРХ, коні, верблюди). В 1992 р. налічувалося 25,7 млн. гол. худоби. Зібрано (тис. т):

зернових — 493,9; картоплі — 78,5; овочів — 16,4.

Промисловість дає 50% ВНШ 35% нац. доходу. Виявлені значні запаси кам'яного і бурого вугілля, урану,'
золота, срібла, міді, молібдену, олова, залізної руди, флюориту, фосфоритів, дорогоцінних і напів дорогоцінних ка­менів. Є значні запаси будматеріалів.
Виявлено 400 гарячих і холодних міне­ральних джерел. Залізниці — 1,8 тис. км, автошляхи — 4,3 тис. км.

Експорт: продукція тваринництва, гірничорудної і легкої промисловості. Імпорт: машини й
устаткування, паливо, мінеральна сировина.

Таджикистан (Республіка Таджикистан). Держава на Півд. Сх. Середньої Азії. Територія — 143 тис. км2.
Столиця — Душанбе (понад 600 тис. жит.). Населення — 5,5 млн. чол. (1991 р.). Держ. мова— таджицька. Осн. релігія — іслам. Грошова одиниця — карбованець.
Глава держави — голова Верховної Ради. Законодавчий орган — Верховна Рада. Політичні партії — Партія вільної праці. Комуністична партія. Демократична
партія.

Таджикистан — аграрно-індустріальна країна. Після військового конфлікту переживає
економічну кризу. Головні галузі промисловості: легка, харчова, хімічна, кольорова металургія, машинобудування. Діє б ГЕС. Країна — провідний бавовняний
регіон в СНД (43%). Головний вид транспорту — автомобільний. Діють два аеропорти.

Імпорт: нафтопродукти, чорні метали, продукція машинобудування, зерно. Експорт:
бавовна, продукція с. г.

Туркменістан. Держава в Центр. Азії. Територія — 488 тис. км. Столиця — Ашгабат. Населення — 3,7 млн.
чол. (1991 р.). Держ. мова-туркменська. Грошова одиниця — манат. Глава держави — президент, Законодавчий орган — Народна рада. Правляча політична. партія:
Демократична партія.

Країна має різні корисні копалини (нафта — промислові запаси 213 млн. т, газ — 13 млрд. м3,
сірка, калійна і кам'яна солі, рідкісноземельні метали).

В заг. обсязі виробництва продукція паливно-енергегичної галузі становить 27,5%,
машинобудівної — 5,1%, хімічної — 5,4%, легкої про­мисловості — 41%. Посідає 2 місце в СНД з виробництва бавовни. Площа с. г. угідь — 38 млн. га. В с. г.
виробництві використовується 17 млн. га. С. г. культури — зернові (1991 р., 447 тис. т), баштанні (285 тис. т), виноград (185 тис. т). Тваринництво: м'ясо (130
тис.т); молоко (400 тис.т); каракуль (860 тис. шт.). Туркменистан має широку транспортну мережу. Довжина залізниць — 2120 км, автошляхів — 13, 2 тис. км.
Має значний експортний потенціал. Експорт: природний газ, вовна, сухофрукти. Імпорт лісоматеріали, чорні метали, цукор, тваринне масло.

Узбекистан (Республіка Узбекистан). Держава в центр. і півн.-зах. частинах Середньої Азії. Територія —447, 4 тис.
км2. Столиця — Ташкент (2, 1 млн. жит.). В адм.-тер. відношенні— 12 областей. Населення 20, 7 млн. чол. (1991 р.). Держ. мова — узбецька. Осн.
релігія — іслам. Грошова одиниця — сум-купон. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатний Олій Мажліс. Політичні партії:
Народно-демократична партія, Партія соціального прогресу.

Узбекистан — індустріально-аграрна країна. Багата на корисні ко­палини: природний газ, буре і
кам'яне вугілля, золото, поліметали, вольфрам. Головні галузі промисловості — паливна, кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудування і
металообробка, легка і харчова.

С. г. дає 45 % нац. доходу. Основа — поливне землеробство. Спеціалі­зація — бавовництво. Вирощують
також пшеницю, ячмінь, рис, кукурудзу.

Країна має досить розвинену транспортну мережу. Головний торговий партнер—Росія.

Експорт: бавовна, бавовняні тканини, кольорові метали. Імпорт: лісо­матеріали, машини й
устаткування, цукор, тваринне масло.

Японія. Держава у Схід. Азії. розміщена на о-вах Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю та численних дрібних о-вах. Територія — 372, 2
тис. км2. Сто­лиця — Токіо (10,9 млн. жит.); ін. міста з населенням понад 1 млн. чол. — Йокогама, Осака, Кобе, Нагоя, Кіото, Саппоро, Хіросіма,
Фукуока, Кітакюсю. Адм.-тер. поділ — 47 префектур. Населення — 123, 5 млн. чол. (1992р.);

99, 4% — японці, інші — корейці, китайці, американці, айни (нащадки давнього населення) та ін. Офщ.
мова — японська. Осн. релігії — синтоїзм і буддизм. Грошова одиниця — ієна.

 (, Японія — конституційна монархія. Осн. політичні партії — Ліберально-демократична, Соціал-демократична партія
Японії,                       Японія — одна з найбільш розвинених країн світу, яка займає 2-ге місце. (після США) в
світі за економічною могутністю. ВНП Японії (3, 4 трлн. дол. 1991 р.) становить понад 14% світового. За обсягом ВНП на душу населеная Японія випередила США. В
економічно активному населенні переважають наймані робітники — 44, 5 млн „ або 75, 3 % (1987 р.).                   

Японія бідна корисними копалинами. Практичне значення мають лише запаси кам'яного вугілля,
мідної і свинцево-цинкової руд. Завдяки новим технологіям стає рентабельним використання ресурсів світового океану (видобуток марганцевих конкрецій із
океанського дна, видобуток урану з морської води та ін.).

На Японію припадає близько 12 % світового промислового виробництва. Розвиваються переважно нові і
новітні галузі промисловості, які базуються на передових технологіях: виробництво засобів зв'язку та інформатики, нових матеріалів, біотехнологія. Країна займає
1-ше місце в світі за виробництвом суден (52% світового обсягу), автомобілів (23, 9%), тракторів, метало­обробного устаткування, побутової електротехніки,
роботів. Підприємства Японії дають 18, 4% світового виробництва телевізорів, 14, 3% сталі, 12, 3% штучних волокон.

Японська енергетика більш як на 80% залежить від імпорту енергоносіїв (нафта, газ, вугілля, уран і
т. д.). Більше половини енергобалансу припадає на нафту, але зростає значення гідро- і атомної енергетики. В 1988 р. діяло 36 атомних реакторів загальною
потужністю 28 млн. кВт. Вони виробляють майже третину всієї електроенергії.                                


С. г. відіграє значну роль в економіці Японії, хоч питома вага його у ВНП знизилася до 2, 2%. В 1990
р. в с. . було зайнято 4, 1 млн. чол. (6, 6% всіх зайнятих). Переважає дрібне селянське землекористування. Обробляють0 5, 3 млн. га (14, 3 % площі
країни). Японія забезпечує свої потреби в продуктах харчування майже на 70% за рахунок власного виробництва (в т. ч. повністю задовольняє попит на рис — осн.
продукт харчування японців — 10, 3 млн. в 1992 р.). Інші галузі — птахівництво, виробництво овочів і фруктів. Розвинуте рибальство. За виловом риби (12 млн. т)
Японія займає 1-ше місце світі.

Основний вид транспорту — автомобільний (52, 1% вантажних і 59,4% пасажирських перевезень).
Довжина автомобільних шляхів — 1, 2 млн. км. т. ч. близько 5 тис. км — швидкісних. Залізниць — близько ЗО тис. км. Тоннаж морського флоту — 57 млн.
брутто-реєстрових т (2-ге місце в світі)

Зовнішньоторговий обіг Японії в 1992 р. — 572, 5 млрд. дол. (3-тє місце

після США і Німеччини). Основні торгові партнери: США (29%), країни Південно-Східної Азії
(25,6%), ЄС (16%).

Експорт — машини і устаткування, електронні прилади, метали і метало­вироби, хімічні продукти;
імпорт — пром. сировина і напівфабрикати, пали­во і продукти харчування, корми.
Африка

Алжир (Алжирська Народна). Демократична Республіка). Країна в півн.-зах. частині Африки. Територія — 2382 тис. км2.
Столиця — Алжир (2, 5 млн. жит.). Головні міста — Оран (800 тис.), Константіна (600 тис.), Анаба (400 тис.). Адм.-тер. поділ — 48 вілаєтів (провінцій).
Населення 25, 3 млн. чол. (1991 р.). Офіц. мова—арабська. Державна релігія—іслам. Грошова одиниця — динар, У відповідності з Конституцією 1989 р.
Алжир — народна демократична респуліка. Глава держави — президент. В Алжирі нараховується понад 50 партій, найбільш впливові: Фронт соціалістичних сил,
Об'єднання за культуру і демократію, Хамас.

Провідними галузями промисловості є видобуток нафти (41, 1 млн. т в 1992 р.) і природного газу
(126, 61 млрд. м3), а також залізних руд, фосфатів, кольорових металів. Обробна промисловість — металургійна, машино­будівна, нафтопереробна,
хімічна, електротехнічна, переробка с. г. сировини.

С. г. (7-10% ВВП), незважаючи на сприятливі природні умови, лише на третину забезпечує потреби
країни в продовольчих товарах. Зернових в 1992 р. зібрали 3, 2 млн. т. Поголів'я ВРХ—1, 5 млн., овець—15 млн. Вироб­ництво вина— 1, 7 млн. гкл.

Довжина автошляхів — 52 тис. км, залізниць — 3, 8 тис. км.

Головними зовнішньоторговими партнерами є розвинуті західні країни (ЄС — 63 %, США —
12%). Експорт — нафта, газ, вино, цитрусові, корок. Імпорт — машини, устаткування, продовольчі товари.

Єгипет (Арабська Республіка Єгипет). Держава на півн. сході Афри­ки. Територія — 1001, 4 тис. км2. Столиця — Каїр
(близько 14 млн. жит.). Адм. поділ — 26 губернаторств. Населення — 55, 2 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова — арабська. Релігія — іслам. Глава держави —
президент. Законодавчий орган — однопалатні Національні збори.                

ВВП в 1991 р. становив 19 млрд. дол. Частка с. г. в ВВП — 20%, промисловості — понад 20%. С.
г. не задовольняє потреби країни. Головні с. г.

культури і їх виробництво (млн. т): пшениця — 4,5, кукурудза — 5,0, рис — 3,7, бавовник — 5,76, м'ясо —
0,6. Головні галузі промисловості: текстильна, нафтодобувна, харчова, чорна металургія. Добувають нафту, газ, залізні руди, марганець. В 1991 р. вироблено
43,6 млрд. кВт • год. електроенергії, 165 тис. т алюмінію , добуто 45,3 млн. т нафти. Експорт: бавовна, нафта, фрукти, рис. Імпорт; машини й устаткування,
лісоматеріали, мінеральна сировина.

Західна Сахара. Колишнє колоніальне володіння Іспанії на півн. заході Африки. Територія — 266 тис. км2. Адм. центр — Ель-Аюн
(близько 100 тис. жит.). Населення — 250 тис. чол. (1992 р.). Офіц. мова — арабська. Офіц. релігія — іслам. Глава держави - прем'єр-міністр. Законодавчий
орган — Сахарська національна рада. Західна Сахара має багаті природні ресурси. Провідне місце серед них займають фосфорити. Перспективні родовища урану,
залізної і мідної руд, ртуті, кам'яних солей. Прибережні води багаті на рибу.

Лівія (Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія).

Держава в Півн. Африці. Територія— 1,76 млн. км2. Столиця — Тріполі (понад 1 млн.
жнт.). Населення —-близько 5 млн. чол. (1992р.), 98% — араби. Офіц, мова — арабська. Осн. релігія — іслам (суніти). Грошова одиниця — лівійський динар.

Основа економіки — нафтодобувна і нафтопереробна промисловість, на яку припадає 35 % ВВП і понад
95 % доходів (в 1992 р. видобуто понад 75 млн. т, доходи 10 млрд. дол.). За запасами нафти (3,4 млрд. т) — одне з провідних місць у світі. Є промислові
запаси залізної руди (3,5 млрд. т), газу (722 млрд. м3). Серед найбільших об'єктів обробної промисловості (6-8% ВВП) — металургійний комбінат
в Місураті (5,5 млн. т сталі і прокату за рік). Легка і харчова промисловість розвинута слабо.

В с. г. використовується 2% земель. Основні культури: зернові, тютюн цитрусові і
баштанні. Автошляхи з твердим покриттям — 28 тис. км.

Експорт: нафта, цитрусові, шкіра, нафтопродукти. Імпорт: машини й устаткування, мінеральні
добрива, будматеріали.

Мавританія (Ісламська Республіка Мавританія). Держава на півн. заході Африки. Територія — 1030,7 тис. км2.
Столиця — Нуакшот (понад 400 тис. жит.). Населення — близько 2,2 млн. (1992 р.), 60 % — араби. Офіц. мова — арабська. Грошова одиниця — угія. Країна з
низьким рівнем розвитку продуктивних сил. Добувають залізну руду (10 млн. т за рік), кам'яну сіль, гіпс. Є запаси фосфатів і міді. Почато розвідування нафти,
урану, нікелю, кобальту. Є ряд підприємств легкої і харчової промисловості, нафтопереробний завод. Мавританія не має власних енергоносіїв і використовує
імпортне паливо, що надходить переважно з Алжиру.

С. г. дає 25 % ВВП. Землеробство зосереджено в долині р. Сенегал. Збір зернових (сорго, рис, просо,
маїс) в 1992р. — 100 тис. т. Поголів'я ВРХ (1992 р.) — 1,35 млн., верблюдів — 950 тис., дрібної рогатої худоби — 8,5 млн. Провідна галузь економіки — морське
рибальство (400 тис. т).

Автошляхи—1800 км. Залізниці— 670 км. Головні аеропорти і морські порти — Нуакшот і Нуадібу.
Експорт: залізна руда, риба, гіпс. Імпорт: пром. товари, нафтопродукти, прод. харчування.

Марокко (Королівство Марокко). Держава на півн. заході Африки. Територія — 458,73 тис. км2. Столиця — Рабат (понад
1,2 млн. жит.). Населення 26,3 млн. (1992 р.). Офіц. мова— арабська. Осн. релігія — іслам (суніти). Грошова одиниця — дирхем. Конституційна монархія.

Аграрна країна з відносно розвинутою гірничодобувною промисловістю. В с. г. — 50% активного
населення. В країні 70% світових запасів фосфатів. Марокко займає третє місце в світі за їх видобутком (близько 20 млн. т за рік), перше — за експортом (30%
світового експорту). Розробляють родовища кобальту, марганцю, свинцю, цинку, баритів, міді. На атлантичному шельфі ведуться пошуки нафти і газу.

Обробна промисловість дає 18% ВВП. Найбільш розвинуті: текстильна, хімічна, нафтохімічна,
фармацевтична і цементна промисловість. Важлива галузь — морське рибальство (600 тис. т).

С. г. дає 21 % ВВП. Обробляється 7 млн. га, з них 5,5 млн. га відведено під зернові. Гол. культури:
цитрусові, оливки, зернові, цукрова тростина, буряки, банани, овочі. Розвивається тваринництво.

Автошляхи — 60 тис. км, залізниці — 2000 км. Великі портни -Касабланка, Сафі, Танжер.

Експорт: фосфорити, руди кольорових металів, цитрусові, овочі і фрукти; одяг і взуття. Імпорт:
пром. устаткування, нафта, лісоматеріали. хім. товари, зерно, цукор.

Святої Єлени острів. Володіння Великобританії в Атлантичному оке­ані, в 1900 км від півд.-зах. узбережжя
Африки. В склад колонії крім о-ва Святої Єлени входять о-ів Вознесіння, о-ів Трістан-да-Кунья і 5 незаселених о-ів. Територія — 0,4 тис. км2.
Населення — 6,9 тис. чол. (1990 р.). Адм. центр — Джеймстаун (1,5 тис. жит.). Офіц. мова — англійська. Грошова одиниця—англ. фунт стерлінгів.

О-ів відкритий иортугальцями 25. 05.1502 р. в день св. Єлени, томк так і називається.

Є 2 політичні партії: Прогресивна партія і Лейбористська партія Населення займається с. г. і рибальством. Вирощують картоплю, овочі, зернові. Розводять
ВРХ, овець і кіз, свиней. Автошляхи —109 км. Зовнішня торгівля переважно з Великобританією і ПАР.

Судан (Республіка Судан). Держава напівн. сході Африки. Територія

— 2,5 млн. км2. Населення — 26,7 млн. чол. (1992 р.), приблизно 48 % — араби, 30% — племена
негроїдної раси: динка, нуер, шилук та ін.; 6% — нубійці, 6 % —беджа. Столиця — Хартум (понад 2 млн. жит.). Держ. мова

— арабська. Більшість населення сповідує іслам, на півдні переважають анімістичні вірування,
приблизно 10% — християни. Грошова одиниця — суданський фунт.

Судан — аграрна країна з слаборозвинутою економікою. Понад 85% працездатного населення в с. г.
Рівень розвитку промисловості низький. Осн. галузі — переробка с. г. сировина^ виробництво будматеріалів, споживчих товарів. Виробляються нафтопродукти,
цемент, цукор, мило, взуття, бавовняні тканини. Видобувають залізну, марганцеву і хромову руди.

Провідна галузь с. г. — бавовництво. Виробництво с. г. продукції (1992 р.): бавовна — близько 450
тис. т, сорго — 3,6 млн. т, арахіс — 530 тис. т, кунжут — 278 тис. т, гумміарабік — 40 тис. т (60 % в світі). Тваринництво дає 15 % ВНП. Поголів'я
(1992 р.): ВРХ — 21,2 млн., овець — 20 млн., кіз — 15 млн., верблюдів — 3 млн.

Транспорт розвинутий слабо. Залізниці — близько 5 тис. км, грунтові шляхи — близько 48 тис. км,
асфальтовані — близько 500 км. Є річкове судноплавство. Великий морський порт — Порт-Судан (в Червоному морі).

Експорт; бавовна, гумміарабік, арахіс, кунжут, велика рогата худоба, вівці та ін. Імпорт: товари широкого
вжитку, пром. устаткування, нафтопродукти, транспортні засоби та ін.

Туніс (Республіка Туніс). Держава в Півн. Африці. Територія — 164 тис. км2. Населення — 8,1 млн. чол. (1990
р.), переважають араби (тунісці). Столиця — м. Туніс (1,8 млн. жит.). Держ. мова — арабська. Більшість віруючих — мусульмани-суніти. Грошова одиниця —
динар. Гол. політ. партії — Соціалістична дестурівська. Туніська комуністична.

Туніс — аграрна країна з відносно розвинутою гірничодобувною, лег­кою і харчовою
промисловістю. В с. г. зайнята третина самодіяльного насе­лення. Важлива роль належить виробництву зернових культур, в основному пшениці, ячменю, вівса. В
1992 р. вироблено (тис. т): оливок — 1300, цитру­сових — 230, фініків — 82,, овочів — 2000. Виробляють оливкову олію, вино, Цукор Осн. галузь пром-ті —
гірничодобувна. В 1992 р. видобуто: 5,5 млн. т нафти, 5,7 млн. т фосфоритів, одержано 280 тис. т залізного концентрату, 3,6 тис. т цинкового. В 1992 р.
вироблено 5,4 млрд. кВт • год. електроенергії.

Залізниці — понад 2 тис. км, автошляхи — 24 тис. км. Осн. торгові партнери: Франція, Німеччина,
Італія та ін. країни ЄС, США.

Експорт: фосфорити, свинець, тканини, оливкову олію, фініки, цитрусові. Імпорт; сировина й
напівфабрикати, товари широкого вжитку.
Західна і Центральна Африка

Ангола (Республіка Ангола). Країна в півд. - зах. частині Африки, включає також провінцію Кабинда півн. від гирла р. Конго.
Територія — 1247 тис. км2. Столиця — Луанда (1,5 млн. жит.). Головні міста — Бенгела, Уамбо, Лубанго, Маланже, Кабинда. В адміністративному
відношенні ділиться на 18 провінцій. Населення 10,6 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова— португальська. Осн. релігія — християнство (80 %). Грошова одиниця —
кванза. Глава держави — президент. Вищий законодавчий орган — Націо­нальна асамблея. Головні політичні партії: Національний фронт за визволення Анголи,
Національний фронт за незалежність Анголи, народний рух за визволення Анголи.

Ангола — слаборозвинена в економічному відношенні країна. 80% на­селення в с. г. Головні
корисні копалини — нафта, алмази, кварц, мармур, мідна руда, залізна руда. Розвинута обробна промисловість, будівельна інду­стрія. Із с. г. продуктів на
експорт йде кава. Залізниці — 3,3 тис. км, автошляхи — 80 тис. км. В експорті 88, 9 % — нафта та 7, 3 % — алмази. Імпорт: машини й устаткування, хім. товари.

Бенін (Республіка Бенін). Країна в Зах. Африці. Територія — 112,6 тис. км2. Столиця — Порто-Ново. В
адміністративному відношенні країна поділена на 6 департаментів. Населення близько 5 млн. чол. (1991 р.). Офіц. мова—французька. Релігія—традиційні
місцеві віри. Законодавчий орган

— Національні збори. Глава держави — президент. В Беніні офіційно зареєстровано 34 політичні партії.

Бенін — аграрна країна. Для експорту вирощують бавовник, тютюн. Основні продовольчі культури — маніок,
рис, кукурудза, просо, ямє. Розводять ВРХ, овець і кіз.

Промисловість розвинута слабо, її частка в ВНП становить менше 9 %. Країна не має промислових
запасів мінеральної сировини. Довжина шляхів — 9 тис. км., залізниць — 580 км. Експорт — бавовна, тютюн. Імпорт — машини, обладнання, текстиль, нафтопродукти.
Головні торгові партнери: Франція, США, Німеччина.

Буркіна Фасо. Країна в Зах. Африці. Територія — 274, 2 тис. км2. Столиця — Уагадугу (500 тис. жит.). В адмінісіративному
відношенні країна ділиться на ЗО провінцій. Населення — 9, 5 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова

— французька. Релігія — іслам (40 %), християнство (10 %), традиційні вірування (50 %). Грошова
одиниця — африканський франк.

Буркіна Фасо — республіка. Глава держави — президент. Законодавча влада— Асамблея народних
депутатів. Головні політичні партії: Організація за народну демократію, Рух праці, Група демократів та патріотів, Рух прогресивних демократів. Альянс за
демократію і федерацію.

За класифікацією 00Н, Буркіна Фасо відноситься до числа найменш розвинутих країн. ВНП на душу
населення 320 дол. за рік. В економіці панує головним чином французький капітал, її основа— малопродуктивне архаїчне с. г„ в якому зайнято 90.%
населення. На с. г. продукцію припадає 39 % ВНП і близько 95 % експорту країни. 75 % посівних площ зайнято під зерновими, які є базою самозабезпечення країни
продуктами харчування. Вирощують миль, сорго, кунжут, кукурудзу, фоніо, рис, цукрову тростину. Головна експортна культура—бавовна (50 % вартості експорту
країни). Тва­ринництво носить екстенсивний характер. Промисловість розвинута слабо (1% активного населення). Із розвіданих корисних копалин особливе
значення мають запаси марганцю, золота, фосфатів, бокситів, нікелю, свинцю, міді, ванадію.

Довжина автошляхів — 13,1 тис. км, залізниць — 1155 км.

Експорт — бавовна, золото, худоба, арахіс. Імпорт — продовольчі това­ри, нафтопродукти, цемент,
текстиль, машини, устаткування.

Габон (Габонська республіка). Держава в Центр. Африці. Територія — 267 тис. км2. Столиця — Лібревіль (близько 330
тис. жит.). Адм. - терит. поділ — 9 провінцій. Населення — 1,2 млн. чол. (1992 р.). Осн. релігія — християнство. Офіц. мова — французька. Грошова одиниця —
африкан­ський франк. Габон — президентська республіка. Глава держави — президент. Зако­нодавча влада — президент та Національні Збори. В Габоні
близько 70 політичних партій. Головні з них: Габонська де­мократична партія, Габонська партія прогресу. Рух за національне від­родження. Габон — одна із
найбільш розвинутих країн Африки, має значні при­родні ресурси (нафта, марганець, уран, рідкісноземельні метали, залізна руда, деревина). ВВП — 3
млрд. дол. Головні галузі економіки — добування нафти (1991.р - 14 млн. т), марганцевих руд (1,6 млн. т), виробництво уранового концентрату (661 кг), заготівля
деревини (1 млн. м3). С. г. розвинуте слабо.

Автошляхи — близько 10 тис. км; залізниці — 652 км. Міжнародний аеропорт — Лібревіль.

Експорт — нафта, марганець, уран, деревина, какао, кава. Імпорть -продовольчі товари,
устаткування, автомобілі. Головні торгові партнери: Франція, США, Німеччина, Великобританія, Японія, Півд. Корея.

Гамбія (Республіка Гамбія). Держава в Зах. Африці. Територія -11,3 тис. км2. Столиця — Банжул (понад 45 тис.
жит.). Адм. поділ — 6 обл. Населення — 878 тис. чол. (1992 р.). Офіц. мова — англійська. Релігія — 90 % мусульмани. Грошова одиниця — даласи. Гамбія —
республіка. Глава держави — президент. Законодавча влада — однопалатний парламент. Політичні партії — Народна прогресивна партія. Партія національного
конвенту. Народна партія Гамбії.

Гамбія — аграрна, економічно слаборозвинута країна. Частка с. г. в ВВП

— 23%. Головна с. г. культура — арахіс. Промисловість (11% ВВП) розвинута слабо.

В країні є запаси титанисто-залізнякових і кварцових пісків. Залізниць немає. Автошляхи — понад 3
тис. км. Головний морський і річковий порт— Банжул. Є аеропорт. Експорт: арахіс і продукти його переробки. Імпорт: прод. товари, машини й устаткування.

Гана (Республіка Гана). Країна в Зах. Африці. Територія — 238 тис. км2. Столиця — Аккра (970 тис. жит.). Адм.
поділ — 10 областей. Населення — 15,4 млн. чол. (1991 р.). Офіц. мова — англійська. Релігія — традиційні вірування. Грошова одиниця — седі. Глава
держави — президент. Законодавча влада — однопалатний парламент. Осн. політичні партії — Національний демократичний конгрес, Народна патріотична. Країна має
природні ресурси (золото, алмази, марганцеві руди,боксити).

Основа економіки —с. г. Вироблено в 1991 р. (тис. т): кукурудзи — 660, проса — 330, рису — 805.

Поголів'я ВРХ (тис. гол.) - 1300, овець — 2300, кіз — 2200, свиней — 580. Довжина залізниць—953км.
Автошляхи—32тис.км. Є міжнародний аеропорт.

Експорт — какао-боби. Імпорт — машини, нафтопродукти, продукти харчування. Торгові
партнери: США, Німеччина, Японія.

Гвінея (Гвінейська Республіка). Держава в Зах. Африці. Територія-246 тис. км2. Столиця — Конакрі (близько 1 млн.
жит.). Населення — 6, 1 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова— французька. Осн. релігія — іслам. Грошова одиниця — гвінейський франк. Глава держави —
президент. Законодавча влада — Перехідна рада. Політичні партії — Об' єднання гвінейського народу, Партія оновлення та прогресу, Союз гвінейського народу.

Основа економіки Гвінеї — гірничорудна промисловість (27 % ВВП). В с. г. зайнято близько 70 %
працездатного населення. Головні культури — рис, кава, маніок, банани, цитрусові. Головний торговий партнер —Франція.

Експорт: глинозем, кава, банани, ананаси, алмази. Імпорт: пром. устаткування,
нафтопродукти, прод. товари.

Гвінея-Бісау (Республіка Гвінея-Бісау). Держава на зах. узбережжі Африки. Територія — 36, 1
тис. км2. Столиця — Бісау (197, б тис. жит.). Адмін. поділ — 9 провінцій. Населення — понад 1 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова — португальська.
Релігія —анімістичні вірування. Грошова одиниця— песо. Гвінея-Бісау — парламентська республіка. Законодавча влада- Національні народні збори.

Головні політичні партії: Африканська партія незалежності Гвінеїї Кабо-Верде, Демократичний
фронт, Гвінейський рух опору, Соціал-" демократичний рух.                                            

Основа економік й країни — с. г. (40% ВВП, зайнято 80% працездатного населення). У промисловості
— 50 дрібних підприємств, 10% ВВП.

Довжина автошляхів — 4, б тис. км, річкових шляхів — 1, 8 тис. км. Експорт: арахіс,
пальмова олія, каучук, лісоматеріали. Імпорт: машини, промислові і прод. товари.

Екваторіальна Гвінея (Республіка Екваторіальна Гвінея). Держава в Центр. Африці. Складається з материкової
частини — Ріо-Муні і ряду о-вів в Гвінейській затоці. Територія — 28, 05 тис. км2. Столиця — Малабо (32 тис. жит.) на острові Біоко. Адм.-тер,
поділ — 7 провінцій. Населення

— 356 тис. чол. (1991 р.), осн. народності: фанг, бубі та ін. Офіц. мова — іспанська. Осн. релігія
—християнство. Грошова одиниця—африканський франк. Однопартійна система (Демократична партія).

Економіка має аграрно-сировинний характер. Основою її є с. г., орі­єнтоване в основному на
виробництво експортних культур — деревини, какао, кави. Тут зайнято 80% самодіяльного населення. Виробляють за рік: 0, 4 т кави, б, 5 тис. т
какао-бобів, 96, 9 тис. т батату і маніок й, 39, 4 тис. т бананів, 4, 3 тис. т арахісу. Вирощують кукурудзу, ананаси, олійну пальму. Тваринництво не
розвинуте. Є невеликі підприємства з переробки с. г. сировини і деревини. Заг. обсяг заготівлі і переробки деревини в 1991 р. —195, 7 тис. м3.
Важлива галузь — рибальство. Енергетична база незначна, діє три ГЕС і ряд дизельних електростанцій. Виробництво електроенергії — 25 млн. кВт-год. Мін.
ресурси розвідані слабо.

Шляхів — близько 2 тис. км, з них асфальтовано 236 км. Головні морські порти — Малабо і Бата.

Експорт — какао, кава, деревина. Імпорт — продукти харчування, предмети широкого вжитку, машини,
устаткування. Головні торгові партнери — Іспанія, Франція.

Заїр (Республіка Заїр). Держава в Центр. Африці. Територія — 2345 тис. км2. Столиця — Кіншаса (близько 3, 9
млн. жит.). Адм. - терит. поділ

— 10 областей. Населення — 37 млн. чол. (1991 р.). Офіц. мова — фран­цузька. Осн. релігія —
християнство. Грошова одиниця — заїр. Заїр — президентська республіка. Глава держави — президент. Законодавча влада

—Законодавча Рада. Зареєстровано близько 300 партій. Найбільш впливо-ві: Союз за демократію та
соціальний прогрес, Народний рух революції. Союз незалежних федералістів і республіканців. Демократична соціал-християнська партія Заїру.

Заїр — аграрна країна з розвинутою гірничодобувною промисловістю і кольоровою
металургією. В структурі ВВП провідне місце займають с. г. І лісове господарство (31, 4%), добування корисних копалин та кольорова мета-лургія (26,
1 %), торгівля і послуги (33, 9%). Надра країни багаті на кобальт, алмази, мідь, олово, цинк, уран, вольфрам. С. г. знаходиться на низькому рівні розвитку
і не повністю забезпечує країну. Довжина водних шляхів — 16 тис. км, залізниць — 5138 км, автошляхів — 145 тис. км.

Зовнішньоторговий обіг в 1989 році становив 3, 25 млрд. дол. Головні торгові партнери: країни ЄС.
США.

Кабо-Верде (Республіка Кабо-Верде). Держава на однойменних о-вах біля зах. узбережжя Африки (до 1986 р. Респ. о-вів
Зеленого мису). Тери­торія — 4 тис. км2. Населення — 384 тис. чол. (1992 р.), складається переважно з мулатів порту гало-африканського походження.
Столиця — Прая (понад 80 тис. жит.). Офіц. мова — португальська. Грошова одиниця

— ескудо Республіки Кабо-Верде. Більшість населення — католики.

Економіка о-вів базується нас. г. Для місцевого споживання вирощують кукурудзу, боби,
солодку картоплю; для експорту — тютюн, банани, каву. Промисловість розвинута слабо. Є декілька підприємств з переробки риби, видобутку солі, виробництва
спирту, мила, борошномельна ф-ка, елеватор. Розвинуті кустарні промисли (гончарство, плетіння корзин).

Шляхи — 2, 25 тис. км. Гол. порт — Мінделу.

Камерун (Республіка Камерун). Держава в Зах. Африці. Площа — 475, 4 тис. км2, населення — 12, 2 мли. чол.
(1992 р.). Народи: дуала, фанг, бамілеке та ін. Столиця — Яунде (1 млн. жит.). Офіц. мови — французька і англійська. В адм. відношенні — 7 провінцій. Грошова
одиниця — афр. франк. Політ, партія — Камерунський національний союз.

Виявлені поклади залізної руди, бокситів, золота, природного газу. Осн. економіки — с. г. (85%
населення і 47% ВНП). Гол. експортні культури (тис. т, 1991 р.): какао — 120, кава — 85; бавовна-сирець — 113, банани, каучук. Для власного споживання
вирощують кукурудзу, сорго, просо, рис, маніок, цукрову тростину. Тваринництво має екстенсивний напрям. Поголів'я худоби (1991 р., млн. гол.):-ВРХ — 4, 4, дрібної рогатої — 6, 85, птиці
— 14. Заготовляють цінні породи деревини — червоного, залізного, ебенового дерева.

Частка промисловості у ВНП становить 16%. Гірничодобувна пром-сть розвинута слабо. В невеликій
кількості видобувають олов'яну руду, золото, вапняк, мармур, кіаніт. У м. Едеа створено комплекс з виробництва та обробки алюмінію. Є також підприємства деревообробної,
текстильної, шкіряно-взуттєвої, харчової галузей, складальні заводи (велосипеди, радіоприймачі) та ін. Розвинуті кустарні промисли — художнє
різьблення на дереві та кості, ювелірні вироби. Гол. промислові центри: Яунде, Дуала. Довж. залізниць — 1172 км, автомобільних шляхів — бл. ЗО тис. км. Гол.
морський порт — Дуала. В Яунде і Дуалі — міжнародні аеропорти.

Експорт: какао, кава, алюміній, бавовна, банани, деревина, каучук. Ім­порт: устаткування, транспортні
засоби, нафтопродукти, медикаменти. Осн. торгові партнери: ЄС, США.

Конго (Народна Республіка Конго). Держава в Екватор. Африці. Те-риторія — 342 тис. км2. Населення — понад 2, 3
млн. чол. (1992 р.). Народ-ності: конго, теке, мбоші та ін. Столиця — Браззавіль (понад 500 тис. жит.). Офіц. мова — французька. 55% населення
сповідує місцеві культи.

Осн. галузі промисловості — гірничодобувна, лісова і деревообробна, харчова. В с. г.
зайнято 60% самодіяльного населення. Вирощують: маніок; какао, каву, цукрову тростину.

Річкові шляхи — 5 тис. км, залізниці — 802 км, автошляхи — 11 тис. км. Океан. порт — Пуент-Нуар,
міжнародні аеропорти —Браззавіль, Пуент-Нуар.                   

Експорг: нафта і лісоматеріали. Імпорт. машини і устаткування, транс-портні засоби,
продовольство. Грошова одиниця   франк Африканської фінансової співдружності.            

Кот д'Івуар (Республіка Кот д'Івуар). Держава в Зах. Африці (до 1986 р. назив. Берег Слонової Кості). Територія —
322, 5 тис. км2. Столиця — Ямусукро (120 тис. жит.). Населення — 12, 9 млн. чол. (1992 р.), африканські народності — бауле, анья, бете, кру та ін.
Офіц. мова — французька. Релігія більшості населення—анімістичні вірування. Грошова одиниця — африканський франк.

Аграрна країна. С. г. — 35, 7% ВНП, понад 70% -- на експорт. Пров. місце в світі за виробництвом
какао-бобів, кави, найбільший в Африці експортер пальмової олії, каучуку.

Частка промисловості в ВНП — 26%. В країні понад 700 підприємств обробної промисловості. Є
підприємства будівельної, хімічної і текстильної промисловості, з обробки каучуку, виробництва пластмас.

Осн. види транспорту — морський і автомобільний, автошляхи -55 тис. км, залізниці — 1314 км. В
Абіджані — міжнародний аеропорт.

Експорт: кава, какао, банани, лісоматеріали, алмази. Імпорт: машини й устаткування, прод. товари.

Ліберія (Республіка Ліберія). Держава в Зах. Африці. Територія — 111, 4 тис. км2.
Столиця — Монровія (близько 500 тис. чол., 1989 р.). На-селення — 2, б млн. чол. (1992 р.), осн. етнічні групи: кпеле, басса, гіо, мано. Офіц. мова —
англійська. Релігія — більшість населення дотримується традиційних місцевих вірувань. Грошова одиниця — ліберійський долар.

Ліберія — аграрна країна з відносно розвинутою гірничодобувною. промисловістю. Мінеральні і с. г. ресурси розробляються в
основному іноз. компаніями (амер. і європейськими). С. г. носить напівнатуральний характер і було зорієнтоване на виробництво експортної
продукції — каучуку, кави, какао-бобів. Вирощують рис, касаву, пальмовий горіх, тропічні фрукти. Тва­ринництво розвинуте слабо. Країна має великі масиви цінних
порід лісу, ведеться заготівля деревини. Є значні запаси високоякісної залізної руди, алмазів, золота, урану, бокситів, корунду, графіту, марганцевих руд.
Ве-деться пром. видобуток заліза, алмазів, золота. Обробна промисловість роз­винута недостатньо.

Експорт: залізна руда, каучук, ліс, кава, алмази. Імпорт: машини і устаткування, продовольство,
текстиль, нафтопродукти.

Малі (Республіка Малі). Держава в Зах. Африці. Територія — 1240 тис. км2. Столиця — Бамако (близько 900 тис. жит.).
Населення — 9, 8 млн. чол. (1992 р.), народності: бамбара, фульбе, туареги та ін. Офіц. мова — французька. Релігія: 70% населення сповідує іслам. Грошова
одиниця — африканський франк.

Аграрна країна. В с. г. зайнято 75 % населення. Важливі с. г. культури — бавовник, просо, сорго,
рис, цукрова тростина. Малі займає перше місце в Зах. Африці за поголів'ям худоби.

Промисловість (15% ВВП) — гол. чином підприємства з переробки с. г. продукції. Побудовані
цукрозаводи, олійний з-д, бойні з холодильниками, текстильний комбінат, цементний з-д, сигаретно-сірникова ф-ка. Є запаси бокситів, залізної руди, марганцю,
фосфоритів, літію. Добувають сіль, золото. Виробляють бавовникову і арахісову олію, цукор, мило, цемент. В 1991 р. вироблено 215 млн. квт-год.
електроенергії.

Залізниці — 720 км, автошляхи — 19 тис. км.

Експорт: бавовна, арахіс, худоба, риба. Імпорт: нафтопродукти, машини, устаткування,
продовольство.

Нігер (Республіка Нігер). Держава в Зах. Африці. Територія — 1267 тис. км2. Населення — 8, 3 млн. чол .'(1992
р.) (хауса, сонгаї, джерма, фульбе та ін.). Столиця — Ніамей (понад 400 тис. жит.). Офіц. мова— французька. Більшість населення — мусульмани. Грошова
одиниця — франк КФА.

Нігер — відстала аграрна країна. Понад 90% населення зайняте в с.г. Осн. с. г. культури: арахіс,
бавовник, рис, миль, просо, маніок.         

В Нігері є невеликі підприємства легкої і харчової промисловості, які контролюються французьким
капіталом. Розвідані багаті запаси фосфатів і залізної руди.                                                  


Осн. транспорт — автомобільний. Ґрунтових і шос. шляхів — близько 18 тис. км. Міжнародний
аеропорт — у Ніамеї. Судноплавство — на р. Нігер,                                                         

Експорт: урановий концентрат, арахіс, жива худоба. Імпорт: транспортні засоби, машини,
нафтопродукти. Гол. торговий партнер — Франція.

Нігерія (Федеративна Республіка Нігерія). Держава в Зах. Африці. Територія — 923, 8 тис. км2. Населення —
понад 115 млн. чол. (1992 р.). Понад 250 народностей і етнічних груп. Найбільші: хауса, йоруба, ібо, ібібіо, тивта ін. Столиця — Абуджа (понад 6 млн.
жит.). Грошова одиниця — найра. Офіц. мова— англійська. Близько половини населення — мусульмани.

Аграрна країна з великим пром. потенціалом. Надра багаті нафтою, природним газом, вугіллям,
оловом, бокситами, залізною рудою, ураном, цинком, свинцем, колумбітом, марганцем.

Основа економіки — с. г. Вирощують: рис, кукурудзу, просо, сорго, касаву, бобові, какао-боби,
натуральний каучук. Розводять: ВРХ. овець, кіз. свиней.

Залізниці — 3504 км, автошляхи  108 тис. км, в т. ч. з твердим пок­риттям — 25 тис. км. Головні морські порти — Лагос і Порт-Харкорт.

Експорт: нафта, арахіс, какао-боби, каучук, олово. Імпорт: машини і устаткування, хімікати,
текстиль, продовольство. Осн. торгові партнери: США, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія.

Сан-Томе і Прінсіпі (Демократична Республіка Сан-Томе і Прінсіпі).

Держава на однойменних о-вах в Гвінейській затоці, за 300 км від узбережжя Центр. Африки.
Територія — близько 1 тис. км2 (Сан-Томе — 836 км2, Прін-сіпі — 128 км2). Населення — 112 тис. чол. (1987 р.); складається із
католи-ків-африканців, переселених з континенту в XV - XVI ст. колонізаторами, африканців з Анголи та Мозамбіку, що працювали за наймом на плантаціях, а також
мулатів. Столиця і порт — Сан-Томе. Офіц. мова— португальська. Грошова одиниця — добра.

Основа економіки — с. г. виробництво. Обробляється близько третини території країни. Землеробство має
плантаційний характер. Осн. експортні культури; какао, копра, кава, банани, продукти хінного дерева. Для місцевого споживання вирощують просо, маніок,
кукурудзу, ямс. Тваринництво і рибальство мають місцеве значення. Підприємства обробної промисловості (з сушіння какао-бобів, борошномельні, деревообробні та
ін.) поставлені під контроль держави.

Шос. шляхи — близько 380 км. В Сан-Томе — аеропорт. Експорт: с. г. сировина (80 % — какао). Імпорт:
промислові товари, нафтопродукти, цемент. Гол. торгов. партнер — Португалія.

Сенегал (Республіка Сенегал). Держава в Зах. Африці. Територія — 196, 7 тис. км2. Населення — близько 8
млн. чол. (1992 р.). Основні народності; волоф, фульбе, тукулер, серер, мандинго. Столиця — Дакар (понад 1 млн. жит.). Державна мова — французька.
Більшість віруючих — мусульмани. Сенегал входить в зону франка. Грошова один. — франк Африк. фінанс. співтовариства (франк КФА). Правляча партія --
Соціалістична партія Сенегалу.

Економіка Сенегалу зберігає залежний, відсталий характер, хоч і більш розвинута, ніж в
інших країнах Тропічної Африки. Провідну роль відіграють виробництво і переробка арахісу. В с. г. зайнято бл. 80% самодіяльного населення. С. г. продукція
становить 22% ВВП. Під арахісом зайнято 1, 2 млн. га (збирають за рік 700 тис. т), вирощують також сорго, рис, бавовник, кукурудзу та ін. Тваринництво
малопродуктивне. Розвинуте рибальство (300 тис. т риби за рік).На промисловість припадає 23-25% ВВП. Виробляють арахісову олію, цемент, нафтопродукти,
видобувають фосфорити, ведеться розвідування нафти,   Залізниці — 1186 км, автошляхи — 15, 4 тис. км, в т. ч. з
бітумним покриттям — 3, 6 тис. км. Великий морський і авіаційний порт — Дакар. Головний торговий партнер — Франція, Експорт: риба і рибні консерви,
устаткування для суден. Імпорт: па -ливо, пром. устаткування, продовольство, будматеріали.

Сьєрра-Леоне (Республіка Сьєрра-Леоне). Держава в Зах. Африці,. Територія — 72, 3 тис. км2. Населення — 4, 4
млн. чол. (1992 р.); 2 осн. етнічні групи: народи атлантичної сім'ї (темпе, булом, фульбе та ін.) та народи сім'ї мов менде (менде, коно та ін.). Столиця —
Фрітаун (500 тис. жит.). Державна мова — англійська. Осн. релігії: мусульманство, християнство. На півночі країни переважають мусульмани, на
півдні — християни. Грошова одиниця — леоне. Член Співдружності, очолюваної Великобританією. Правляча партія — Всенародний конгрес.

Сьєрра-Леоне — слабо розвинена країна. Основа економіки — с. г. В 1990 р. вироблено: пальмової олії
- 44 тис. т, ядер пальмових горіхів'— ЗО тис. т, кави — 9 тис. т, какао-бобів — 10 тис. т. Тваринництво розвинуте недостатньо (340 тис. гол. ВРХ, 330 тис.
овець, 180 тис. кіз).

Значні запаси мінеральної сировини: залізної руди, алмазів, бокситів, золота, платини,
хромової руди та ін. В 1991 р. видобуто 1, 4 млн. т рутилу, Виробництво електроенергії — 300 млн. кВт-год, в т. ч. 96% на ТЕС.

Обробна промисловість розвинута недостатньо. Невеликі підприємства з виробництва будівельних
матеріалів, тютюнова фабрика і пивоварний завод належать в основному іноземним компаніям.

Шляхи — 7, 9 тис. км, в т. ч. асфальтовані — понад 1, 1 тис. км. З 542 км залізниць експлуатується
тільки 84 км. Головний морський порт —Фрітаун. Міжнародний аеропорт — Лунгі. Експорт: алмази, боксити, рутил, ядра пальмових горіхів. Імпорт: машини і
устаткування, нафтопродукти, рис та ін. продовольчі товари. Осн. торгові партнери: Великобританія, Нігерія,

США, Нідерланди, Японія.      

Того (Тоголезька Республіка). Держава в Зах. Африці. Територія 56, 6 тис. км2. Населення — 3, 8 млн. чол. (1992
р.), гол. чином народи гвінейської мовної групи (еве, міна, уаті, фор, аджа) і групи гур (кабре, гурма, моба, лоссо). Столиця — Ломе (400 тис. жит.). Держ.
мова — французька. 60% процентів населення сповідує місцеві вірування (анімісти), 25% — християни, 7-8% — мусульмани. Грошова одиниця — франк КФА.
Об'єднання тоголезького народу — правляча і єдина партія в країні.

Того — економічно відстала аграрна країна. В її економіці панує іно-земний капітал. 80
% самодіяльного населення зайнято в с. г. Переважають дрібні напівнатуральні селянські господарства. Великі плантації з ви­робництва експортних культур
належать іноз. і змішаному капіталу. В 1988/ 1989 рр. вироблено: бобів какао — 11 тис. т, кави — 12, 5 тис. т, бавовни — 86, 6 тис. т, милі і сорго — 103 тис.
т, кукурудзи — 267 тис. т. Поголів'я худоби (1986 р.): ВРХ — 0, 3 млн., овець і кіз — 1, 5 млн., свиней — 0, 28 млн.

Є невеликі підприємства з переробки с. г. сировини, пивоварний з-д і текстильний комбінат,
комбінат по збагаченню фосфоритів, взуттєва і бавовноочисна ф-ки, крохмальний завод. Добувають алмази. Є родовища залізних руд і бокситів.

Залізниці — 565 км, автошляхи — 7, 9 тис. км, в т. ч. 1, 5 тис. км — з бітумним покриттям. Морський порт і
міжнародний аеропорт — в Ломе.

Гол. торгові партнери: Франція, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Нігерія. Імпорт: машини,
трактори, устаткування, продовольство. Експорт:

фосфорити, кава, боби какао.

Центрально-Африканська Республіка (ЦАР). Держава в Центр. Аф­риці. Територія — 623 тис. км2. Населення — 3, 2 млн. чол.
(1992 р.). Етнічний склад: банда, гбая, манджа, сара та ін. Столиця — Бангі (540 тис. жит.). Офіц. мова — французька. 60% населення — анімісти, 35% —
католики і протестанти, 5 % — мусульмани. Грошова одиниця — франк КФА. Осн. політичні партії — Центральноафриканське демократичне об'єднання. Рух за
визволення центральноафриканського народу.

ЦАР — економічна відстала аграрна країна. В економіці панує іноз. ка­пітал. Переважають общинне
землекористуваня і натуральне господарство. Для внутрішнього споживання вирощують маніок, сорго і миль, маїс, рис. В 1991 р. вироблено: 37 тис. т
бавовни, 22 тис. т кави, 618 т тютюну, близько 200 тис. м3 деревини. Поголів'я ВРХ — 3, 7 млн.

Природні багатства вивчені слабо. Є родовища залізної руди, урану, алмазів, нікелю, марганцю,
кобальту, міді. Ведеться промисловий видобуток алмазів (429 тис. каратів за рік). Закупівлю і експорт алмазів здійснюють іноз. компанії. В промисловості
переважають невеликі підприємства, гол. чином з переробки с. г. сировини.

Автошляхи — близько 22 тис. км, в т. ч. з бітумним покриттям -  440 км. В Бангі — великий річковий порт і міжнародний аеропорт.

Експорт: алмази, уран, кава, бавовна. Імпорт: машини, устаткування, продукти, харчування,
предмети широкого вжитку. Головні торгові парт­нери: Німеччина, Франція, Італія, США. ЦАР входить в зону франка.

Чад (Республіка Чад). Держава в континент, частині Центр. Африки. Територія — 1284 тис.км2. Населення — близько
5, 3 млн. чол. (1992 р.). Етнічний склад: тубу, хауса, сара та ін. Столиця — Нджамена (500 тис. жит.).

Офіц. мови —французька і арабська. 60% населення—мусульмани, 30%/- анімісти (місцеві
вірування), близько 10% — християни. Грошова одиниця

— франк КФА.

Головне місце в економіці займає вирощування бавовни на експорт. Для внутрішнього споживання
вирощують просо, сорго, арахіс, рис, пшеницю, а також кукурудзу, тютюн, цукрову тростину. Поголів'я худоби близько 10 млн.гол., в т.ч. 4, 3. млн. ВРХ і 4, 2
млн. дрібної рогатої худоби. Розводять верблюдів (549 тис. гол.), ослів (244 тис.), коней (195 тис.). В с.г. зайнято понад 80 % самодіяльного населення.
Переважає общинне землекорис­тування. Є дрібні підприємства з переробки с. г. продукції, текстильний ком­бінат, м'ясокомбінат, бавовноочисні заводи, взуттєва
ф-ка, пивоварний, цегельний, велоскладальний заводи, олійниці.

Довжина шляхів — 42 тис. км,, в т. ч. 2 тис. км. — асфальтовані. В період дощів гол. транспортними
артеріями стають р. Шарі і р. Логоне. Між­народний аеропорт — у Нджамені. Експорт: бавовна і продукти тваринництва. Імпорт: машини, устаткуван­ня,
нафтопродукти, предмети широкого вжитку. Головні торгові партнери:

Франція та ін. країни ЄС.
Східна і Південна Африка

Ботсвана (Республіка Ботсвана). Країна на півдні Африки. Територія — 600, 4 тис. км2. Столиця — Габороне
(140 тис. жит.). адмін. - територ. поділ — 13 округів. Населення — 1, 4 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мови — англійська і сетсвана. Осн. релігія —
християнство. Грошова одиниця — пула. Ботсвана — президентська республіка. Глава держави — президент. Законодавча влада — Національна асамблея і
президент. Головні політичні партії: демократична партія Ботсвани, Національний фронт. Народна партія Ботсвани, Прогресивний союз. Партія незалежності
Ботсвани.

Основа економіки — гірничодобувна промисловість (42% ВВП). Є підприємства з видобутку алмазів,
вугілля, соди, солі. За видобугком алмазів країна займає третє місце в світі (16, 5 млн. каратів за рік, 75% валютних надходжень). В с. г. зайнято близько
15% населення, його частка в ВВП — 38%. Головна галузь — пасовище тваринництво (2, 8 млн. голів ВРХ). Землеробство постійно під загрозою посух, воно
забезпечує від третини до половини щорічної потреби країни в зернових. Головні культури — сорго, кукурудза, просо, бобові.

Довжина залізниць — 900 км, автошляхів — 15 тис. км. Зовнішньоторговий обіг становив у 1991 р. 348
млрд. дол. Імпорт: маши­ни й устаткування. Експорт: алмази, кольорові метали, продукти тваринництва, Головні торгові партнери: ПАР, Великобританія,
Німеччина, США, Зімбабве. Розвинутий ринок туристичних послуг. 17% території— національні парки.

Бурунді (Республіка Бурунді). Країна в Центр. Африці. Територія — 27 тис. км2. Столиця — Бужумбура (250
тис. жит.). В адмін. - територ. відношенні країна поділяється на 15 провінцій. Населення — 5, 8 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мови — кірунді та французька. Осн.
релігія — католицька. Грошова одиниця — бурундійський франк.

Бурунді — республіка, очолює її президент. Головні партії — Фронт за демократію в
Бурунді, Партія єдності й національного прогресу. Партія народу і ін. Бурунді — економічно відстала аграрна країна. В економіці панує іноземний капітал.
Виробництво експортних культур (тис. т): кава — 42, 7, чай — 4, 2, бавовна — 7.5. Продовольчі культури: маніок — 555 тис. т, банани — 1.4 млн. т, кукурудза
— 165 тис. г, арахіс — 80 тис. т. Поголів'я ВРХ — 300 тис. голів. У невеликих кількостях добувається олов'яна руда, золото, нікель. Є дрібні підприємства
обробної промисловості.

Довжина автошляхів — 7, 5 тис. км. Є аеропорт у столиці. Торгові партнери — США,
Бельгія, Німеччина, Японія.

Експорт: кава, бавовна, чай, мінеральна сировина, шкіра. Імпорт товари широкого вжитку,
машини й устаткування, нафтопродукти.

Джібуті (Республіка Джібуті). Держава на півн. сході Африки. Тери-торія — 23, 4 тис. км2. Столиця —
Джібуті (200 тис. жит.). Адмін. поділ. — 5 округів. Населення — 467 тис. чол. (1992 р.). Офіц. мови — арабська і французька. Осн. релігія — іслам. Грошова
одиниця — джібутійський франк. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатні Національні Збори. Політичні партії: Народне об'єднання за прогрес.
Партія демократичного оновлення. Національно-демократична. Джібуті відноситься до найменш розвинених країн. Промисловість дає 2, 4% ВВП (виробництво харчових
продуктів, шкіряних виробів, будма­теріалів). Головний напрямок с. г. — кочове і напівкочове тваринництво. Земле­робства майже немає. Найбільш розвинута
галузь економіки — транспорт (морський порт Джібуті). Аеропорт Джібуті (200 тис. пасажирів за рік). Залізниця Джібуті — Аддіс-Аббеба (106 км). Автошляхи —
3 тис. км.

Експорт: шкури первинної обробки. Імпорт: пром. і прод. товари. Головні торгові партнери:
Франція, Ефіопія, Японія.

Ерітрея (Держава Ерітрея). Держава в Півн.-сх. Африці. Територія

—125 тис. км2. Столиця — Асмера (350 тис. жит.). Великі міста: Массауа, Асеб. Адм. - тер.
поділ — 10 провінцій. Населення — близько 3 млн. чол. (1991 р.): тиграї, тигре, беджа, сахо, афари та ін. Офіц. мови: тигриня і арабська. Релігія —
християнство, іслам (суніти). 24 травня 1993 р. проголошена незалежною.

Ерітрея — одна з найменш розвинених країн. ВВП на душу населення

— 70 - 150 дол. Осн. економіки — с. г., в якому зайнято близько 80% населення (дає 50% ВВП і до 70%
експорту).

В країні 1200 пром. підприємств і майстерень. Осн. галузі: нафтоперероб-на ( з-д в Асебі
потужністю до 800 тис. т нафти за рік збудований з допомо­гою колишнього СРСР); текстильна, шкіряно-взуттєва, швейна, харчова, деревообробна, хімічна. Ведеться
видобуток морської солі. Відкриті родови­ща золота, міді, залізної руди, нікелю, хрому, слюди, титану. На шельфі виявлені родовища нафти. Значні рибні
запаси. В Ерітреї 2 морські порти, в Асмері — міжнародний аеропорт.

Ефіопія. Держава в Півн.-сх, Африці. Територія — 1096, 9 тис. км2. Столиця —
Аддіс-Абеба (понад 2 млн. жит.). Адм. - тер. поділ — 14 національно-адміністративних районів. Населення — 55 млн. чол. (1992 р.)

— оромо, амхарці, тиграйці та ін. (понад 100 національностей). Амхарська мова використовується як
засіб міжнаціонального спілкування. Релігія — християнство (40% населення), іслам (близько 40%). Грошова одиниця — бир.

Ефіопія — аграрна країна, що входить в групу найменш розвинених країн світу. В с. г. зайнято майже 85% самодіяльного населення. ВВП
в 1991 р. становив 5, 7 млрд. дол. С. г. дає 44% ВВП, близько 90% валютних доходів. Осн. культури — зернові (6, 8 млн. т в 1991 р.), кава (гол. експортний
продукт), олійні, бобові. 90% продукції виробляється в індустріальному секторі.

Промисловість розвинена недостатньо, дає 16% ВВП. Провідні галузі: харчова, текстильна,
шкіряно-взуттєва. Частка державного сектора в пром. виробництві — близько 85%.

Є значні запаси гідроенергоресурсів. Найбільша ГЕС країни — “Мелка-Вакана”. В рік виробляється
близько 1 млрд. кВт- год електроенергії.

Запаси мінеральних ресурсів вивчені мало, відкриті родовища танталу (близько ЗО тис.т), природного
газу (ЗО млрд. м3), золота (190 г). Видобувають золото, платину, марганцеву руду, калійну сіль, кварцовий пісок.

Шосейні шляхи з твердим покриттям — близько 14 тис. км; 2 між­народних аеропорти; залізниця
Аддіс-Абеба — Джібуті (1088 км). Експорт — кава (55 % доходів), шкірсировина (11, 5 %). Імпорт — нафта, нафтопродукти, продукти харчування, машини і устаткування,
споживчі товари. Осн. торгові партнери — ЄС, США.

Замбія (Республіка Замбія). Держава на півд. Африки. Територія — 752, 6 тис. км2. Столиця — Лусака. Адмін. поділ.
— 9 провінцій. Населен­ня — 8 млн. Офіц. мова — англійська. Релігія — більшість дотримується традиційних віросповідань. Грошова одиниця — квача. Замбія — прези­дентська
республіка. Глава держави — президент. Законодавчий орган — Національні Збори. Осн. політичні партії: Партія руху за багатопартійну демократію. Об'єднана
партія національної незалежності.

Країна багата на корисні копалини — мідь, цинк, свинець, кобальт. Є підприємства
легкої, харчової, лісової, хімічної промисловості. Провідне місце в промисловості займає добування міді, кобальту (45% ВВП). С. г. малоефективне. В
ньому зайнято 60% населення (15 % ВВП).

Довжина залізниць — 2 тис. км, автошляхів — 36 тис. км.

Експорт — продукція гірничодобувної промисловості (90%). Імпорт — машини, устаткування,
нафтопродукти, продовольчі товари.

Головні торгові партнери: США, Великобританія, Японія, Німеччина, ПАР.

Зімбабве (Республіка Зімбабве). Держава на півд. Африки (колишня британська колонія). Територія — 390, 6 тис.
км2. Столиця — Хараре. Адмін. поділ — 8 провінцій. Населення — 10, 4 млн. чол. (1992 р.). Релігія — місцеві вірування. Грошова одиниця —
зімбабвійський долар. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатний парламент. Осн. політичні партії: Африканський національний союз
Зімбабве — Патріотичний фронт, Рух єдності Зімбабве.

Основа економіки — обробна і гірничодобувна промисловість, а також с. г. Промисловість дає 34% ВВП
(харчова, текстильна, деревообробна, хімічна, металургійна). С. г. дає 90% продуктів для країни (15% ВВП).

Експорт — золото, тютюн, метали, бавовна. Імпорт — машини і устат­кування, хім. продукти, енергоносії.

Головні торгові партнери: ПАР, Великобританія, Німеччина, США, Японія.

Кенія (Республіка Кенія). Держава в Сх. Африці. В адміністративному відношенні поділяється на 7 провінцій і столичний округ
Найробі. Політична партія — Національний Союз африканців Кенії. Грошова одиниця — кенійський шилінг. Площа — 582, 6 тис. км2. Столиця — Найробі
(близько 2 млн. жит.). Населення — близько 27 млн. чол. (1992 р.) — банту (66 %) та ін. Офіц. мови—англійська і суахілі.

Осн. економіки — с. г. (80% експорту і 85% зайнятих). Гол. товарні культури: кава, чай, сизаль,
бавовник, кукурудза, рис, цукрова тростина. Для власного споживання вирощують маніок, батат, сорго, пшеницю.

Тваринництво — м' ясо-молочного напрямку. Розвинені молочне скотарство, птахівництво і свинарство.
Гірничодобувна промисловість розвинена слабо. .Видобувають трону, кіаніт (сировина для виробництва вогнетривів), діатоміт, золото, графіт, азбест,
кам'яну сіль. Найрозвинутіші галузі промисловості — харчова (м'ясо-молочна, консервна, цукрова, обробка чаю, кави), текс-тильна, будматеріалів.

Довжина залізниць — 2, 7 тис. км, автошляхів,  54, 4 тис. км. Головний морський порт — Момбаса. Експорт: кава, чай, кукурудза, м'ясо і
м'ясопродукти, сизаль. Імпорт: машини і устаткування, нафта, чорні метали.

Коморські острови (Федеральна Ісламська Республіка Коморські острови). Держава на о-вах тієї ж назви в Мозамбікській протоці
Індійського океану. Включає о-ви Гранд-Комор, Анжуан, Мохелі і Майотта та ряд дрібних. Площа — 2, 24 тис. км2. Столиця — Морані (25 тис. жит.).
Насе­лення — понад 580 тис. чол. (1992 р.) — анталотра і ойматсаха, африканці

— банту, малагасійці, араби та ін. Офіц. мови — французька і арабська. Грошова одиниця — коморський
франк.

Економіка країни відстала, спеціалізується в основному на виробництві експортних культур,
зокрема ефіро-олійних. Основні експортні культури:

іланг-іланг (з квіток виробляють есенцію та олію для парфюмерної промисловості), ваніль, гвоздика,
кориця, кава, копра. Розводять ВРХ, кіз і овець. Промисловість представлена переважно напівкустарними підприєм­ствами по переробці с. г. сировини.
Добувають пуцолан (для будівництва шляхів та виробництва цементу).

Довжина автошляхів — 750 км.

Осн. стаття експорту — есенція іланг-ілангу та прянощі. Довозять продовольство (гол. чином рис),
тканини, нафтопродукти, цемент, машини.

Лесото (Королівство Лесото). Держава на півд. Африки, оточена з усіх боків
територією ПАР. Територія — 30, 35 тис. км2. Столиця — Масеру (100 тис. жит.). Населення — понад 1800 тис. чол. (1992 р.), гол. чином басуто.
Офіц. мови — англійська і сесуто. Релігія — понад 90% населення — християни. Монархія. Грошова одиниця — лоті.

Лесото — аграрна країна. Основні галузі економіки контролює іноз. капітал. Понад 70%
самодіяльного населення зайнято в с. г. (20% ВВП). Для обробітку придатні лише 10 % земель. Осн. с. г. культури: кукурудза, сорго, пшениця, ячмінь. Розвинуте
скотарство, виробництво вовни. Промисловість (10% ВВП) представлена дрібними і середніми підприємства­ми з обробки сировини. Автошляхи — 5, 2 тис. км. Від
столиці кордонів з ПАР прокладена залізниця (1, 6 км).

Експорт: вовна, мохер. Імпорт: продовольство, продукція машинобу­дування.

Маврикій (Республіка Маврикій). Острівна держава в півд.-зах. частині Індійського океану, на сх, від о-ва
Мадагаскар, включає о-ів Маврикій і ряд дрібних о-вів. Територія—2040км2. Столиця—Порт-Луї. Населення— понад 1, 1 млн. чол. (1992 р.), 69% —
індомаврикійці. Офіц. мова — англійська. Релігія — індуїзм — 50% населення, християнство — 32, 2 %. Грошова одиниця — маврикійська рупія.

Країна динамічно розвивається. На Маврикії створена “Вільна експортна зона”, де на 586
підприємствах зайнято 90, 9 тис. чол. (текстильні, швейні, трикотажні, взуттєві). Є 19 цукрових з-дів, 8 чайних фабрик. Виробництво електроенергії —
близько 390 млн. кВт • год. за рік. Частка с. г. у ВВПст, 15 %. Виробництво с. г. культур в 1991 р.: цукру — 611 тис. т, чаю — 31 тис т, тютюну — 875 т.

Автошляхи —1860 км. Гол. морський порт і міжнародний аеропорт Порт-Луї. Важливу роль відіграє
туризм.

Експорт: цукор, одяг, шкіряні вироби, взуття, текстильні напівфабрикати ти, чай. Імпорт: тканини,
вовна, пряжа, верстати і устаткування.     

Мадагаскар (Республіка Мадагаскар). Держава на о-ві Мадагаскарі прилеглих о-вах в Індійському океані. Територія —
595 тис. км2. Столиця

— Антананаріву (понад 1 млн. жит.). Населення — 12, 8 млн. чол. (1992 р.), 99% — малагасійці. Офіц.
мова — малагасійська. Релігія — 57% дотри­мується місцевих вірувань.

Слаборозвинута країна. В с. г. зайнято 85 % самодіяльного населення. Виробництво с. г. культур
в 1991 р.: рису — 2, 3 млн. т, кукурудзи — 145 тис. т, маніоку — 2, 3 млн. т, цукрової тростини — 1, 95 млн. т, арахісу — 27 тис. т, кави — 51 тис. т.
Поголів'я худоби (1991 р., млн. гол.): ВРХ — 10, 2, кози і вівці — 2, 6. Промисловість розвинена слабо. Добувають (1991 р.): графіт — 14, 1 тис. т,
хроміти — 145, 6 тис. т, слюду — 1 тис. т. Є запаси залізних руд, кам'яного вугілля, бокситів. Виробництво електроенергії — 430 млн. кВт - год. (1991 р.).

Залізниці — близько 1 тис. км. Автошляхи —близько 40 тис. км. Гол. морські порти — Туамасін,
Махадзанга.

Експорт: кава, ваніль, креветки, текстиль, хроміти, гвоздика. Імпорт: машини і устаткування,
сировина, енергоносії, продукти харчування.

Малаві (Республіка Малаві). Держава в Півд.-сх. Африці. Територія — 118, 5 тис. км2. Столиця — Лілонгве (136 тис.
жит.). Населення — 8, 8 мли. чол. (1991 р.), 99, 7 % — африканці, гол. чином народи банту. Офіц. мови — англійська і чичева.
Релігія: близько 40% — християни, понад 20 % — іслам і індуїзм. Грошова одиниця — малавійська квача. - яузь економіки — с. г. Дає 90% експортних надходжень.
Ви-рощують маїс, тютюн, чай, арахіс, бавовник, рис, бобові, цукрову тростину.

Промисловість розвинута слабо і представлена в основному підпри­ємствами, що переробляють с.
г. продукцію. Є чайні і тютюнові ф-ки, цукрові, бавовноочисні і виноробні заводи, а гакож з-ди з виробництва тунгової олії.

Розробляються родовища мармуру. Є родовища кварцового піску. ,  Експорт; чай, тютюн, арахіс, вовна, тунгова олія. Імпорт: металовироби,
нафтопродукти, трансп. засоби.

Мозамбік (Республіка Мозамбік). Держава на півд.сході Африки. Тери­торія — 799, 4 тис. км2. Столиця
— Мапуту (близько 1, 2 млн. жит.). Насе­лення — близько 15 млн. чол. (1992 р.), понад 98% — народи мовної сім'ї банту (макуа, тсонга, малаві та ін.). Офіц.
мова — португальська. Релігія:

традиційні вірування. Грошова одиниця — метикал.

С. г. — 46% ВВП, промисловість — 27% ВВП. Основні експортні культури — бавовник і цитрусові.
Пров. галузь пром. — гірничорудна (видобуток вугілля, танталу, газу). Виробництво електроенергії— 343 млн. кВт • год. за рік.

Залізниці — 3, 8 тис. км, шос. шляхи — 36 Д тис. км. Гол. морські порізі Мапуту і Бейра. Міжнародні
аеропорти: Мапуту, Бейра, Накала.      

Експорт: бавовна-волокно, цукор-сирець, чай, деревина. Імпорт: машини і устаткування,
нафта, чорні й кольорові метали, продовольство.

Намібія (Республіка Намібія). Розміщена в півд.-зах. частині Африки. Територія — 824, 3 тис. км2.
Населення — понад 1, 4 млн. чол. (1991 р.). Народності: овамбо, каванго, гереро, дамара, нама та ін. Столиця — Віндхук (понад 110 тис. жит.). Більшість
корінних жителів — анімісти, частина — християни. Грошова одиниця —намібійський долар. Осн. політичні партії:

Народна організація Південо-Західної Африки, Демократичний альянс Турнхалле.

Намібія має багаті запаси мінеральної сировини. Основа економіки — гірничодобувна промисловість. В
1990 р. видобуто понад 910 тис. каратів алмазів. Видобувають також мідну, свинцеву, уранову руди, олово, срібло, берил, сірку, ванадій, вольфрам.
Вирощують: кукурудзу, сорго, пшеницю, овочі.

Автошляхи — близько 38 тис. км гравійних та ґрунтових і 4, 5 тис. км асфальтованих.
Залізниці — 2, 4 тис. км. Морські порти — Уолфіщ-Бей і Людеріц. Експорт: мінеральна сировина, каракуль, м'со риба. Імпорт: продовольчі товари, паливо і
промислові товари.

Південно-Африканська республіка (ПАР), держава на півдні Африки. Територія — 1221 тис. км2. Столиця — Преторія (850
тис. жит. в 1991 р.). Найбільші міста: Йоханнесбург, Кейптаун, Дурбан, Порт-Елізабет. Адм. -тер. поділ. — 4 провінції. Населення — близько 40 млн.
чол. (1992 р.). Офіц. мови — англійська і африканс. Релігія — християни (60% населення), традиційні вірування, індуїзм, іслам. Грошова одиниця — ранд.
Основні партії: Націоналістична, Демократична, Консервативна.

ПАР — найбільш розвинута країна Африки з індустріально-аграрною економікою. Однак показники
високого рівня розвитку (потужна промис­ловість і інфраструктура, концентрація виробництва і капіталу) поєднується з широким застосуванням, особливо в чорній
общині і бантустанах, відсталих форм виробництва, яким властива низька продуктивність праці. Переважає сировинний екпорт, для економіки властива
велика залежність від імпорту устаткування і технологій, від іноземних інвестицій і позик.

В сфері послуг (1991 р.) зайнято близько 32 % працездатного населення, в промисловості, будівництві
і на транспорті — 35%, в сільському господарстві — 10%. На промисловість припадає 40% ВВП, на сільське господарство — близько 5%, транспорт і зв'язок —
8, 2%.

Країна посідає одне із провідних місць у світі за запасами багатьох корисних копалин (хрому,
золота, металів платинової групи, марганцю, ванадію, алмазів).

В промисловості головну роль відіграє гірничодобувна (50% експорту). Видобуток золота в 1991 р.
— 602 т (30% експорту), хромових руд — 4, 61 млн. т, марганцевих руд — 3, 8 млн. т, алмазів — 8, 5 млн. каратів. В обробній промисловості переважають
машинобудівна, харчова, хімічна галузі, а також чорна металургія. В 1990р. вироблено 165, 5 млрд квт год електроенергії. Гол. сировина— вугілля, з якого
виробляють і синтетичне рідке паливо (до 40% потреб). ЄАЕС.

Майже вся товарна продукція с. г. (частина експортуєі ься) надходить із 80 тис. ферм, що належать
білим. Основні культури (1990 р.) — маїс (7, 77 мли. т), пшениця (1, 7 млн. т), цукрова тростина (18, 1 млн. т), сорго, соняшник, тютюн, цитрусові. Розвинуте
тваринництво і виноградарство.

Довжина залізниць — 20, 6 тис. км, автошляхів з твердим покриттям — 54, 01 тис. км.                                                  

Експорт — корисні копалини, метали, хімічна і с. г. продукція. Імпорт — машини і устаткування,
Основі торгові партнери! Великобританці  Німеччина, США, Японія.

Реюньйон. Володіння (заморський департамент) Франції на одно­йменному о-ві в Індійському океані. Територія —2, 5 тис. км2.
Населення — 592 тис. чол. (1990 р.), переважають креоли — нащадки французьких, малагасійських, індійських, арабських і африканських переселенців. Адм. центр —
Сен-Дені (близько 110 тис. жит.). Грошова одиниця — франц. франк.

Реюньйон відкритий португальськими мореплавцями на поч. XVI ст. Основна партія — Реюньйонська
комуністична партія. Реюньйон — країна з монокультурним землеробством. 71% обро­блюваних земель зайнято під цукровою тростиною. В значній кількості вирощують ТІ 9 88
р.): ваніль (55, 4 т), герань, чай, тютюн, кукурудзу. ,   Поголів'я ВРХ — близько 20 тис., свиней —
75 тис., кіз — 44 тис., овець — З тис. (1988 р.). Розвивається рибальство. В 1988 р. вилов риби — 2 тис.  В промисловості зайнято 23% працездатного
населення. Вона представлена в основному цукровими і консервними заводами, підприємства­ми з виробництва ароматичних есенцій, соків, будматеріалів.
Головні торгові партнери — Франція та ін. країни ЄС.

Руанда (Руандійська Республіка). Держава в Центр. Африці. Терито­рія — 26, 3 тис. км2. Населення — 7,
2 мли. чол. (1992 р.), етнічні групи: хуту, тутсі та ін. Столиця -- Кігалі (250 тис. жит.). Державні мови — кіньяруанда і французька. Поширені традиційні
вірування і християнство. Грошова одиниця — руандійський франк.

Руанда — економічно відстала аграрна країна, належить до найменш розвинутих країн. В її економіці
панує іноземний капітал. С. г „ в якому зайнято 90 % самодіяльного населення, має напівнатуральний характер, переважає примітивне землеробство. В країні
відчувається дефіцит оброблюваних земель. Основні продовольчі культури (збір в 1990 р.): маніок (243 тис. т), сорго (163 тис. т) кукурудза (94 тис. т),
картопля (302 тис. т), арахіс та ін. Важливі культури, що йдуть на експорт (тис. т); кава — 34, 7, чай — 12, 9, піретрум — 1, 0. Поголів'я худоби (1988
р.): ВРХ — 614 тис., овець і кіз — 1, 4 мли. Добувають (1990 р.): каситерит (1, 0 тис. т), вольфрам (289 т), берил, колумбо-танталіт, олово. Є заводи з
переробки с. г. продукції. невеликі підприємства з виробництва цементу, взуття, фарб.

Автошляхи — 8100 км. Міжнародні аеропорти — Кігалі, Каномбе. Го­ловні торг. партнери: Бельгія,
Танзанія, США, Японія.

Експорт: кава, чай, продукція гірничодобувної галузі. Імпорт: машини й устаткування, пальне,
текстильні вироби.

Свазіленд (Королівство Свазіленд). Держава на півдні Африки. Тери­торія — 17.4 тис. км2. Населення —
792 тис. чол. (1992 р.), з них 98% —східна і південна африка             261

Афр. народи, головним чином свазі. Столиця — Мбабане (50 тис. жит.). Державні мови — англійська і
свазі. Майже 60% населення сповідують християнство. Грошова одиниця — лілангені. Свазіленд — конст. монархія. Член Співдружності, очолюваної
Великобританією.

Економічно слаборозвинута аграрна країна. Основа економіки — с. г. (25 % ВВП, зайнято 70%
населення). Вирощують цукрову тростину, тютюн, бавовник, зернові, цитрусові. Поголів'я ВРХ —600 тис. Розвиваєгься лісове господарство. Гірничодобувна
промисловість дає 5% ВВП. Видобувають азбест, вугілля. Обробна промисловість представлена цукровими, текстильними, деревообробними, целюлозними,
фруктоконсервними, боро­шномельними підприємствами. Розвивається туризм.

Автошляхи — 2, 8 тис. км (з них 1, 7 тис. км асфальтовано), залізниці — 312км.

Експорт: цукор, лісоматеріали, бавовна, м'ясопродукти, тютюн, цитрусові. Імпорт: машини,
устаткування, паливо, пром. товари, продукти харчування.

Сейшельські острови (Республіка Сейшельські острови). Держава в зах. частині Індійського океану, склад, з
декількох груп островів (власне Сейшельські о-ви, Аміраптські о-ви, групи о-вів Альдабра і Космоледо, о-ви Праслен, Провіденс, Фаркуар та ін.). Територія — 376
тис. км2. Населення — понад 70 тис. чол. (1992 р.), креоли (нащадки французьких поселенців і звільнених рабів), африканці-банту, індійці, китайці і
небагато європейців (гол. чином французів). Офіц. мови— креольська, англійська і французька. Релігія — християнство. Грошова одиниця — сейшельська рупія.
Столиця і гол. порт — Вікторія (26 тис. жит.).Сейшельські о-ви були відкриті португальцями на початку XVI ст.  Єдина
партія — Прогресивний фронт народу Сейшельських о-вів.

Держава входить до складу Співдружності, очолюваної Великобрита­нією. Особливу роль в економіці
відіграє туризм, який дає 90% валютних надходжень. В с. г. провідними є кокосова пальма, кориця, пачулі (використовується в парфюмерній промисловості).
Для місцевого споживання вирощуть цукрову тростину, тютюн, фрукти, овочі. Розвиваєть­ся рибальство.

Промисловість розвинута слабо. Є невеликі заводи з обробки копри і стручкової ванілі,
меблева, тютюнова фабрики.

Експортують рибу і копру. Ввозять транспортні засоби, будівельну техніку, паливні і мастильні
матеріали, продукти харчування.

Сомалі (Сомалійська Демократична Республіка). Держава в Півн.-сх. Африці, на п-ові Сомалі.
Територія — 637, 6 тис. км2, населення — 9, 2

млн. чол. (1992 р.), з них 95 % —сомалійці. Проживають також араби, індійці, кілька тисяч європейців
(головним чином італійців). Столиця — Могадішо (близько 800 тис. жит.). Офіц. мови — сомалійська, арабська. Пануюча релігія — іслам. Грошова одиниця —
сомалійський шилінг. Провідна партія  Сомалійська революційна соціалістична.

Сомалі — відстала аграрна країна. Понад 80% населення зайнято кочо­вим скотарством. Налічувалось
(1988 р.): 46, 5 млн. гол. худоби. В с. г. ви­робництві переважає натуральне і напівнатуральне господарство. В 1988 р. вироблено (тис. т): кукурудзи — 253,
цукрової тростини — 310, бананів 125, рису—13. )                                                 


Промисловість розвинута недостатньо. Налічується близько 200 під приємста. головним чином
обробної промисловості, на яких зайнято до 15  ТИС. Чол..  Шосейні шляхи — близько 11 тис. км, з них з твердим покриттям — 2, 31 тис. км. Основні порти —
Бербера, Могадішо, Кісімайо.

Експорт: жива худоба (пон. 80% експорту), банани, шкірсировина, м'ясо, м'ясні і рибні консерви,
цінні породи деревини. Імпорт: пром. товари, устаткування, нафтопродукти, деякі продукти харчування. Основні торгові партнери: Саудівська Аравія, Італія, США,
Великобританія, Німеччина.                                                                                                                                                                                                                                                                   

Танзанія (Об'єднана Республіка Танзанія). Держава в Сх. Африці узбережжі Індійського океану (Танганьїка) і нао-вах
Занзібар і Пемба. Тері-торія — 945, 1 тис. км2. Населення — 27, 8 млн. чол. (1992 р.), 98, 9 % африканські народи, переважно з групи банту.
Арабів — 0, 6%, європейців — 0, 2%. На Занзібарі проживає близько 550 тис. чол. Столиця — Дар-ес-Салам (2 млн. жит.). Гол. місто острівної частини — Занзібар
(150 тис. чол.). Державні мови — суахілі і англійська. Близько половини населення Тан­занії дотримується традиційних вірувань, християн — понад 4 млн.,
мусульман — 3, 5 млн. На Занзібарі переважна більшість жителів — мусульмани. Член Співдружності, очолюваної Великобританією. Грошова одиниця — шилінг. Гол.
політична партія —Революційна партія.

Танзанія — аграрна країна із слаборозвинутою багатоукладною еко­номікою, що перебуває в
залежності від іноземного капіталу. Є родовища алмазів, кам'яного вугілля, залізної і мідної руд, золота, срібла, урану, титану, ванадію, фосфатів,
свинцю, олова, вольфраму, нікелю. В с. г. зайнято понад 90% населення. Основні культури — чай, кав тютюн, сизаль, кукурудза, рис, касава. Гірничодобувна
промисловість працює переважно на експорт. Добувають алмази та ін. дорогоцінні камені, золото, кухонна сіль, вугілля. Обробна промисловість зайнята в основному
переробкою с. г. сировини. Створені нові

галузі: текстильна, нафтопереробна, хімічна. металургійна. цементна. автоскладальна. Залізниці — 3,
5 тис. км, автошляхи —50 тис. км, в т. ч. з  твердим покриттям—2, 7  ТИС. КМ.

Експорт: с. г. продукція і мінерали. Імпорт: машини і устаткування, нафта і нафтопродукти,
продовольство , споживчі товари. Головні торгові партнери: Німеччина. Китай, США, Індія, Японія.

Уганда (Республіка Уганда). Держава в Сх. Африці. - Територія — 236, 8 тис. км2. Населення — 16, 7 млн. чол.
(1991 р.), 99% — африканці. Основна народність — банту (70%). Столиця — Кампала (700 тис. жит.). Держ. мови — суахілі та англійська. Близько половини населення
сповідує християнство, 6% — іслам. Грошова одиниця — угандійський шилінг.

Уганда — аграрна країна із слаборозвинутою економікою. Для внут­рішнього споживання вирощують
банани, батат, касаву, сорго, маніок, просо, кукурудзу, сизаль і цитрусові. Провідне місце займають експортні культури

— кава, бавовник, чай, тютюн та ін.

Промисловість Уганди представлена в основному підприємствами з переробки с. г. сировини. Найбільші
пром. об'єкти; металургійне виробництво в Джинджі, заводи з виробництва цементу, мін. добрив, текстильні підприємс гва. Введено в дію складальний з-д,
який випускає радіоапаратуру. Залізниці — 1,3 тис. км, автошляхи — 27 тис. км, з них асфальтованих

— 1,8 тис. км. На озерах Вікторія, Альберт, Кйого — судноплавство. Основні торгові партнери: США,
Японія, Великобританія, Франція, Кенія. Експорт: кава, чай, бавовна та ін. Імпорт: машини й устаткування, нафта і нафтопродукти, трнспортні засоби.

7. 4. Америка

Північна Америка

Бермудські острови. Володіння Великобританії в піви.-зах. частині Атлантичного океану, всього
близько 150 о-вів. Загальна територія — 53 км2. Адміністрат. центр — Гамільтон. Населення — 61 тис. чол. (1991 р.). Офіц. мова — англійська. Осн.
релігія — протестантська. Грошова одини­ця — бермудський долар. Глава держави — королева Великобританії, яка призначає губернатора. Законодавча влада —
двопалатний парламент. Осн. політичні партії — Об'єднана буржуазна. Прогресивна лейбористська. Основа економіки країни — туризм (441 млн. дол.) — 10 % зайнятих
(1988 р.). На промисловість припадає близько 10 % ВВП (судноремонтні, фарма­цевтичні та ін. підприємства). Бермудські острови — важливий фінансовий центр. В с. г.
зайнято близько 1 % населення. Головні культури — картопля, помідори, капуста, банани. Поголів'я (1988 р.) ВРХ — 300, свиней — 1200, кіз — 140, домашньої
птиці — 32000. Розвивається рибальство. Довжина автошляхів — 240 км. Порт — Гамільтон. В 1988 р. експорт -42 млн. дол.,Дмпорт — 568 млн. Головні торгові
партнери: США, Канада, Японія.

Гренландія. Найбільший острів у світі. Омивається Півн. Льодовитим та Атлантичним океанами. Територія — 2175, б тис. км2.
Адміністративний центр — Нуук (12, 2 тис. жит.). Населення — 56 тис. чол. (1990 р.). Офіц. мови — гренландська і датська. Грощова одиниця — датська крона. В
1979 р. Гренландія проголошена «самостійною територією в складі датського королівства».

Економічне життя зосереджене на вузькій, вищій від материкового льоду прибережній смузі. Осн. заняття
населення — рибальство, вівчарство, оленярство, звіроводство.

Експорт — рибопродукти. Імпорт — продукти харчування, товари широкого вжитку, машини,
устаткування.

Канада. Держава в Півн. Амеріщі. Територія — близько 10 млн. км2 (друге місце після Росії). Населення — близько ЗО млн.
чол. (1992 р.), в основному нащадки переселенців з Європи і США. Столиця — Оттава (800 тис. жит.) Офіц. мови — англійська, французька. Більшість населення
сповідує католицизм. Грошова одиниця — канадський долар.

Високорозвинута країна. За обсягом пром. виробництва і ВВП входить в «сімку» провідних країн
світу. Особливість економіки — її залежність від іноз. монополій. Канада — один з найбільших виробників мінеральної сировини (понад 80% сировини йде на
експорт). Має значні запаси енерго­ресурсів (нафта, газ, гідроресурси). Найбільш розвинуті галузі пром.: лісо­ва, целюлозно-паперова, чорна і кольорова
металургія, нафтопереробна, м'ясоконсервна, автомобільна.

За виробництвом с. г. продукції на душу населення та її експортом, продуктивністю
праці займає провідне місце в світі. Одна з особливостей- територіальна і галузева спеціалізація. Значний виробник пшениці.

Залізниці — 60 тис. км, автошляхи — 887 тис. км. Експорт: сировина, напівфабрикати, продовольство,
автомобілі. Імпорт:

готові промислові вироби, цитрусові, чай.

Сен-П'єр і Мікелон. Володіння Франції в півн.-зах. частині Атлан-., точного океану. Складається з 2 груп о-вів,
розміщених поблизу сх. берегів Канади. Територія — 242 км2. Населення — б тис. жит. (1992 р.), в основному вихідці з Франції. Адм. црнтр —
Сен-П'єр (5,4 тис. жит.). Офіц. мова — французька. Переважна більшість віруючих—католики. Грошова одиниця — французький франк.

Осн. заняття населення — рибальство (ловіння головн. чином тріски). Є рибосушильні заводи,
холодильники, а також підприємства з переробки тріскової печінки, невеликі суднобудівні верфі, парусні і бондарські майстерні. Важливу роль в економіці
відіграє риболовний порт Сен-П'єр. Кам'янисті землі о-вів мало придатні для ведення с. г. На о-ві Сен-П'єр вирощують для внутрішнього споживання овочі, на
о-ві Мікелон розвинуто тваринництво. В останні роки набуває поширення туризм.

Експорт: риба і рибні консерви, устаткування для суден. Імпорт: па­ливо, промислові товари і
електронне устаткування, продтовари. Осн. торгові партнери: Франція, Канада, США.

Сполучені Штати Америки. Держава в Півн. Америці. Територія -9364 тис. км2. Населення — 255 млн. чол. (1992
р.); склалося в результаті масової імміграції, спочатку гол. чином з Європи, і ввезення негрів-рабів з Африки. Нині 95 % населення становлять особи, які
народилися в США. До етнічного спектру входить гакож корінне населення Америки — індіанці, ескімоси, алеуіи та ін. Столиця — Вашингтон (607 тис. жит.).
Державна мова— англійська. Більшість віруючих належить до протестантської і като­лицької церков. Грошова одиниця — долар. Під управлінням США перебу­ває
ряд володінь: Пуерто-Ріко і Віргінські о-ви в Карібському морі. Східне Самоа, Гуам, Мідуей, Уейк га ін. США — федеративна республіка, що вклю­чає 50 штатів і
федеральний округ Колумбію. Склалася двопартійна система

— Республіканська і Демократична партії.

США — найбільш розвинута в економічному відношенні країна світу. В 1992 р. ВНП становив 5985
млрд. дол. Осн. роль в економіці відіграє промисловість, особливо металургійна, машинобудівна і приладобудівна, (зокрема електронна і електротехнічна,
автомобільна і авіаційна), нафтова, хімічна. В 1990 р. вироблено 98 млн. т сталі, видобуто 401 млн. т нафти і 300 млрд. м3 газу. Основу
експорту США становлять машини і устаткування. На США припадає близько 20 % світового експорту наукомісткої продукції. Провідні позиції в світовому
виробництві належать компаніям «Дженерал моторе», «Екссон», «Ай-Бі-Ем», «Форд-моторе» та ін.

Важливе місце в економіці США має АПК, який, крім с. г., включає підприємства з переробки і
реалізації с. г. продукції, а також галузі, що випускають для них засоби виробництва.

 В 1990 р. поголів'я ВРХ — 99.3 млн., в т. ч. корови — 10,1 млн.; овець 11,4 млн., свиней — 55,9 млн. гол. В 1990 р.
вироблено: 200 млн. т кукурудзи 74 млн. т пшениці, 67100 млн. штук яєць. На США припадає близько половини світового експорту зерна. Довжина заліниць — 265 тис.
км., автошляхів — 6,5 млн. км. Експорт: автомобілі, машини, промислове і енергетичне устаткування, кам'яне вугілля, текстильні і паперові вироби,
продукція хімічної промисловості, зерно, соя, бавовна, тютюн. Імпорт: чай, кава, газ, нафтайї нафтопродук ти„ліс, цукор, м'ясо, риба, руди і метали.

Центральна Америка

Ангілья (Ангуілла). Володіння Великобританії в Вест-Індії. Роз­ташоване на островах Ангілья і Сомбреро в
півн. частині Малих Антильских осгровів. Територія — 96 км2. Адміністрагивний центр — Валі (3 тис. жит). Населення — 8,0 тис. чол. (1992
р.). Офіц. мова — англійська. Осн. Релігія — протестантизм. Грошова одиниця — східнокарібський долар. Ангілья користується внутрішнім самоуправлінням.
Королева Великобританії призначає губернатора. Законодавчий орган — Палата зборів. Осн. політичні партії — Демократична партія Ангільї, Національний
альянс Ангільї.

Основа економіки — добування морепродуктів, солі. С. г. потенціал обмежений. Обробляється 5%
території. Частка с. г. в ВВП — 10%. Го­ловні культури —солодка картопля, горох, сорго, кукурудза. Виловлюють рибу. Довжина доріг — 80 км. Є дві гавані
та аеропорт.

Антигуа і Барбуда. Країна в Вест-Індії, на о-вах Антигуа, Барбуда та Редонда, які входять в архіпелаг Малі Антильські острови в
Карібському морі. Загальна територія —443 км2. Столиця—Сент-Джонс (27 тис. жит.). Населення — 66,0 тис. чол. (1992 р.). Офіц. мова— англійська.
Осн. релігія

— протестантизм. Грошова одиниця — східнокарібський долар. Осн. політичні партії: Лейбористська
партія Антигуа, Об'єднана прогресивна партія. Прогресивний лейбористський рух, Карібський визвольний рух Ангигуа. Антигуа і Барбуда є членом ОАК.

Економіка орієнтована на туризм, який забезпечує 70 % ВВП, 10 % зайнятих, 10 % валю ги. В
промисловосгі (текстильна, меблева) створюється 5 % ВВП, в с. г. (цукрова тростина, бавовник, цитрусові) — 9 % ВВП. Транспорт і сфера послуг — 16 % ВВП.
Шос. шляхи — 546 км. Є один аеропорт.

 Головні статті експорту — цукор, бавовна, цитрусові. Імпорт — продукти харчування, поліметали, нафтопродукти,                             Торгові партнери — США, Великобританія,
Японія, Канада, карибські країни.                                             

Антильські острови (Нідерландські). Володіння Нідерландів в

Карібському морі. Включає о-ви: Бонайре. Кюрасао, Саба, Синт-Естатіус і півд. частину о-ва
Сен-Мартен. Загальна територія — 0,8 тис. км2. Адміністративний центр — Віллемстад. Населення —190 тис. чол. (1990 р.). Офіц. мова —
нідерландська. Осн. релігія — католицизм (85%). Грошова одиниця — антильський гульден. Антильські о-ви користуються внутріш­ньою самостійністю. Виконавчу
владу здійснює губернатор. Законодавча влада — Законодавчі збори.

Основні політичні партії: Національна об'єднана народна. Новий антиль­ський рух. Демократична,
Робітничий фронт визволення. Патріотичний союз Бонайре, Демократична партія Сен-Мартена.

Одна з головних галузей економіки — обслуговування іноземних туристів. Важливу роль в
господарстві відіграє переробка імпортної нафти (о. Кюрасао). Є підприємства тексі ильпої, харчової, целюлозно-паперовоІ, тютюнової пром-ті. Ведеться
добування солі.

В с. г. зайнято лише 1 % населення. Через нестачу прісної води обробляється лише 5 %
території. Головні культури: сорго, бобові, овочі. субтропічні фрукти. Поголів'я (тис. гол.) ВРХ — 8, свиней — б, кіз — овець—10.                      

Довжина автошляхів — 1198 км Головний порт — Віллемстад. Є 5 аеропортів.

В 1987 р. експорт становив 2354 млн. гульденів, імпорт — 2703 млн. (гульденів. Головні
торгові партнери —США, Нідерланди, Великобританія.

Аруба. Володіння Нідерландів в півд. частині Карібського моря. Територія — 193 км2. дміністративний центр —
Ораньєстад (20 тис. жит.). Населення — 67,0 тис. чол. (1991 р.). Офіц. мова — нідерландська. Осн. релігія — католицизм. Грошова одиниця —арубський гульден.
Виконавчу владу на острові здійснює губернатор. Законодавча влада — однопалатний парламент. Головні політичні партії — Виборчий рух народу. Народна
партія Аруби, Патріотична партія Аруби, Демократична партія Арубн.

До 1985 р. основою економіки була переробка венесуельської та мек­сиканської нафти на
експорт. На о-ві є підприємства з виробництва тютюнових виробів і спиртних напоїв. Діють судноремонтні підприємства, Розвиває гься інфраструктура з
обслуговування іноземних туристів. Потенціал с. г. обмежений через бідність грунтів та дефіцт прісної води. Є невелика кількість худоби. Вилов риби - 780 т
за рік. Більшість продовольчих товарів завозиться.  Довжина автошляхів — 380 км. Головний порт — Ораньєстад. Є
аеропорт. В 1987 р. експорт становив 46, 7 млн. ару б. гульденів, імпорт - 422 млн. Головні торгові партнери: Венесуела, США, Нідерланди, Великобританія.

Багамські острови (Співдружність Багамських Островів). Держава розташована в Атлантичному океані
на однойменному архіпелазі, до складу Якого входять більш як 700 о-вів. Загальна територія 13, 9 тис.  км2.
Столиця — Нассау. Населення — 262 тис. чол. (1992 р.). Офіц. мова — англійська. Релігія —' баптизм, методизм, частина віруючих — католики. Грошова одиниця —
багамський долар.

Багамські острови — незалежна країна в складі Співдружності, яку очолює Великобританія. Глава держави — королева Великобританії, яка (
призначає генерал-губернатора. Законодавча влада—парламент. Виконавча влада—кабінет міністрів. Осн. політичні партії: Вільний національний рух,
Прогресивна ліберальна партія.

Економіка країни розвинута слабо і майже повністю контролюється іноземним капіталом. Широко
розвинутий іноземний туризм, який забезпечує роботою 2/3 працездатного населення і дає 50% національного доходу. Є нафтопереробні заводи, підприємства
харчової і легкої промисловості, Вирощується цукрова тростина, цитрусові, ананаси, різні тропічні овочі та фрукти. Розвинуто птахівницгво та рибальство.
Довжина шляхів — 2, 4 тис. км. Є два міжнародних аеропорти та два великих морських порти.

Головні торгові партнери: США, країни ЄС, Ангола, Японія. Близько 90% експорту країни — нафта
та нафтопродукти, близько 80% імпорту — нафта для реекспорту та переробки, а також машини, устаткування транспортні засоби, продовольчі товари.

Барбадос. Країна на однойменному о-ві в архіпелазі Малі Антильські острови в Атлантичному океані. Територія 430 км2. Столиця
— Бріджтаун» (102 тис. жит.). Населення - 259 тис. чол. (1992 р.). Офіц. мова -англійська. Оси. релігія - протестантизм. Грошова одиниця -барбадоський
долар.

Барбадос — незалежна країна в складі Співдружності, очолюваної Вели­кобританією. Глава
країни — королева, яка призначає генерал-губернатора Законодавча влада належить парламенту. Осн. політичні партії: Демократична лейбористська, Національна
демократична, Барбадоська лейбористська, Народний політичний союз.

Основа економіки - туризм (частка в ВНП - 15%) і с. г., яке  спеціалізується головним чином на вирощуванні цукрової тростини.
Вирощують також кукурудзу, тропічні фрукти, овочі і бавовник. Є підприємства легкої і харчової промисловості. Добувають нафту, природний газ. Довжина автошляхів —
близько 2, 5 тис. км. Є міжнародний аеропорт в столиці.

Експорт: цукор, патока, ром. Імпорт: устаткування, транспорті засоби паливо.

Беліз. Країна на півд. сході пів-ова Юкатан в Центр. Америці. Терито­рія — 23 тис. км2. Столиця — Бельмопан (5
тис. жит.). Адміністративно-територіальний поділ — 6 округів. Населення — 194 тис. чол. (1991 р.). Офіц. мова — англійська. Релігія — католицизм (60%),
протестантизм — (40 %). Грошова одиниця — долар Белізу. Беліз — незалежна держава в складі Співдружності , очолюваної Великобританією. Глава держави —
коро­лева, її представник — генерал-губернатор. Законодавча влада — Національні збори. Політичні партії: Народ на об'єднана. Об'єднана демократична.

Беліз — відстала аграрна країна. Основа економіки — с. г. (30% ВВП). Спеціалізується на
вирощуванні цукрової тростини, цитрусових, овочів, какао. Розвивається тваринництво та рибальство. Є підприємства з переробки с. г. сировини і
лісоматеріалів. Довжина автошляхів — 2, 4 тис. км, є міжнародний аеропорт (столиця).

Експорт — цукор, цитрусові, банани. Імпорт: машини, устаткування. Головні торгові партнери: США,
Великобританія.

Віргіиські острови (Британські). Володіння Великобританії в Вест-Індії. Включає близько 40 о-вів. Адміністративний центр —
Род-Таун (4 тис. жит.). Населення — 17 тис. чол. (1992 р.). Офіц. мова — англійська. Осн. релігія — протестантизм. Грошова одиниця — східнокарібський
долар, Королеву представляє губернатор, який очолює Законодавчу та Виконавчу ради.

Головні політичні партії: Партія Віргінських о-вів. Об'єднана партія.

Основа економіки — обслуговування іноземних туристів, с. г. (на нього припадає 4% ВВП). Посівні
площі — 2 тис. га. Налічується (тис. голів ВРХ — 2, овець — 6, 5, свиней — 3, кіз —12. Є невеликі підприємства легкої харчової, будівельної промисловості.
Довжина автошляхів — 107 км.

Віргіиські острови (США). Володіння США в Вест-Індії. Включає понад 50 о-вів з групи Великих Антильськнх о-вів. Територія
— 344  км2. Адміністративний центр — м. Шарлотта - Амалія (52, 7 тис. жит.). Населення  — 107 тис. чол. (1992 р.). Офіц. мова —
англійська. Осн. релігії — протестантизм (близько 50 %), католицизм (третина). Грошова одиниця — долар США. Загальний нагляд за о-вами здійснює МВС США.
Виконавча влада — губернатор.

Основа економіки —обслуговування іноземних гуристів. В с. г. зайнято 8,5 % працездатного
населення. Вирощують цукрову тростину, фрукти, овочі. На о-ві Санта-Крус знаходиться нафтопереробний завод американської компанії «Амерада Хесс».
Довжина автошляхів — 855,5 км. Два міжнародних морських та аеропорти.

Гаїті (Республіка Гаїті). Держава в Вест-Індії, займає зах. частину о-ва Гаїті та ряд невеликих островів. Територія 27,8 тис.
км2. Столиця — Порт-е-Пренс (120 тис. жит.). Адміністрагивно-тернторіальний поділ — 9 департаментів. Населення — 6,8 млн.
чол. (1992 р.). Релігія — офіційна католицизм, але більшість дотримується афрохристиянського культу «вуду». Грошова одиниця — гурд. Конституції не має.
Діє декілька партій — Рух за встановлення демократії. Об'єднана партія гаїтянських комуністів. Гаїті — одна із найбільш відсталих аграрних країн зах.
півкулі. Промисловість не розвинута, хоча країна багата корисними копалинами (мідні  і молібденові руди, золото,
срібло, боксити). В промисловості зайнято 5% населення, в с. г. — 10%. Основа с. г. — виробництво продукції для
експорту: кави, бавовни, цукру, какао-бобів. Довжина залізниць — 376 км, автошляхів — 4 тис. км. Є міжнародний аеропорт. Експорт: цукор, кава, боксити,
сизаль. Імпорт: нафтопродукти, тканини, уашини, прод. товари.

 Гваделупа. Володіння Франції в Карібському морі на однойменному о-ві і островах Марі - Галант, Дезирад,
Ле-Сент, Сен-Бартельмі, Птіт - Тер і півн. частині о-ва Сен - Мартен в архіпелазі Малі Антильські о-ви. Загальна територія — 1,8 тис. км2.
Адміністративне- гериторіальний поділ — 3 округи Населення — 400,0 тис. чол. (1992 р.). Офіц. мова — французька. Осн. релігія — католицизм. Грошова одиниця
— французький франк. Глава. держави — комісар Французької Республіки. Політичні партії: Гваделуп ський департаментський соціалістичний рух, Гваделупська
Комуністична партія.

Економіку контролює Франція, особливо с. г., обслуговування туристів і ряд галузей місцевої
промисловості.

На с. г. припадає 11 % ВВП. Основні культури — цукрова тростина банани. Вирощують також кокосові
горіхи, ананаси, баклажани. Поголів'я, (тис. гол.): ВРХ — 14, свиней — 43, кіз — 33, овець — 4. Частка промис ловості в ВВП країни — близько 16%. Провідна
галузь - виробництво цукрусирцю, є підприємства з виробництва рапсу.

Розвивається іноземний туризм. Довжина автошляхів — 2020 км. Гол. порт —. Пуент-а-Пітр. Є
між­народний аеропорт Резе. Експорт: цукор, банани, ром. Імпорт: устаткування, паливо, транспортнізасоби.

Гватемала (Республіка Гватемала). Держава в Центральній Америці. Територія — 109 тис. км2. Столиця —
Гватемала. Адміністративно-територіальний поділ — 22 департаменти. Населення — 9,7 млн. жит. (1992р.). Офіц. мова—іспанська. Релігія—католицизм. Грошова
одиниця— кецаль. Гватемала — президентська республіка. Глава держави — пре­зидент. Законодавча влада — Національний конгрес. Головні політичні партії: Союз
національного центру. Християнсько-демократична партія. Рух національного визволення, Національно-революційна єдність Гватемали.

Гватемала — відстала аграрна країна. Головні с. г. культури — кава, цукрова тростина,
бавовник, банани. Добувна промисловість розвинута слабо. Є поклади свинцю, сурми, нікелю, в невеликій кількості — нафти.

Сильні позиції в економіці займає іноземний капітал, головним чином американський.

Довжина залізниць — 819 км, автошляхів — 173 тис. км. Експорт — кава, цукор, банани, м'ясо,
бавовна, чай. Імпорт: прод. харчу­вання, автомобілі, нафта. Головні торгові партнери: США, ФРН, Мексика.

Гвіана (Французька). Володіння Франції на Атлантичному узбережжі півн.-сх. частини Південної Америки. Територія—91 тис.км2.
Адміністрати­вний центр — Кайєнна (41,6 тне. жиг.). Адміністративний поділ — 2 округи. Населення — 115,0 тне. чол. (1990 р.). Офіц. мова — французька. Релігія—
католицизм. Грошова одиниця — французький франк.

Французька Гвіана — заморський департамент Франції, Управляється комісаром Французької республіки.
Органами місцевого самоуправління є Генеральна і Регіональна Ради. Політичні партії: Гвіанська соціалістична партія. Гвіанський народний рух.

Гвіана — економічно відстала аграрна країна. Значною мірою залежить від фінансової допомоги
Франції, імпортує продовольчі товари із метрополії. Головні с. г. культури — овочі, банани, рис, цукрова тростина. Є поголів'я ВРХ, свиней, домашньої птиці.
Надра Гвіани багаті мінеральними ресурсами, але їх розробка ведеться в малих масштабах. Є лісопильні заводи, фабрики з виробництва рому. Виробництво
електроенергії — 243 млн. кВт- год. За Залізниць немає. Автошляхи - 640 км. Є великий морський порт і аеропорт. В Куру знаходиться французький космічний
центр. Експорт — деревина, ром, трояндова есенція. Імпорт — продовольство, промислові вироби та нафтопродукти.

Гондурас (Республіка Гондурас). Держава в Центральній Америці, Територія 112 тис. км2. Столиця —
Тегусігальпа. Адміністративно-територіальний поділ — 18 департаментів. Населення — 5, 1 млн. чол. (1990 р.). Офіц. мова — іспанська. Осн. релігія —
католицизм. Грошова одиниця — лемпіра. Гондурас — президентська республіка. Глава держави — президент.

Законодавча влада — Національний конгрес. Осн. політичні партії: Національна партія. Ліберальна
партія Гондурасу, Християнсько-демократична. Гондурас — одна з найбільш відсталих країн Латинської Америки, Основа економіки — с. г. (банани, кава,
тютюн, цукрова тростина, кукурудза, рис). Промисловість розвинута слабо.   Експорт — банани, кава, морепродукти.
Імпорт— споживчі товари, машини, устаткування, нафтопродукти. 

Гренада. Держава в Вест-Індії на однойменному острові та двох островах із групи Гренадін в
архіпелазі Малі Антильські о-ви. Загальна територія — 344 км2. Столиця — Сент-Джорджес (35 тис. жит.). Адміністративно територіальний поділ —
7 районів. Населення — 91 тис. чол. (1992р.). Офіц. мова — англійська. Релігія — католицизм. Грошова одиниця — східнокарібський долар.

Гренада — член Співдружності, очолюваної Великобританією. За конституцією, глава держави королева представлена на о-ві
губернатором. Законодавчий орган — двопалатний парламент. Головні політичні партії: Національний демократичний конгрес. Об'єднана Лейбористська партія
Гренади, Національна партія Гренади та ін. Головна галузь економіки — с. г. Вирощують банани, какао-боби кокосові горіхи, бавовник, цитрусові, цукрову
тростину. Промисловість - невеликі і підприємства. Довжина автошляхів —1 тис. км Є міжнародний морський порт. аеропорт 8 Експорт — мускатний горіх ,
какао-боби, банани. Імпорт — продукти харчування, машини, устаткування. одяг. Роловні торгові партнери: США, країни ЄС, Канада.

Домініка (Співдружність Домініки). Держава на сході Вест-Індії на однойменному о-ві. Територія — 753 км2.
Столиця — Розо (ЗО тис. жит.). Адміністративно-територіальний поділ — 10 приходів. Населення — 71 тис. чол. (1991 р.). Офіц. мова— англійська. Осн.
релігія — католицизм. Гро­шова одиниця — східнокарібський долар.

Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатний парламент. Політичні партії:
Партія Свободи Домініки, Об'єднана партія трудящих Домініки, Лейбористська партія Домініки.

Основа економіки — с. г., туризм. С. г. культури — банани, цитрусові. Промисловість — невеликі
підприємства із переробки с. г. сировини. Довжина автошляхів 750 км .

Експорт — банани, лимонний сік, ром. Імпорт — промислове устат­кування, транспортні
засоби, продукти харчування.

Торгові партнери — Великобританія, США, Канада.

Домініканська Республіка. Держава в Вест-Індії, займає сх. частину о-ва Гаїті. Територія — 48, 7 тис. км2.
Столиця — Санто-Домінго, Адміністративно-територіальний поділ — 26 провінцій та 1 нац. округ. На­селення — 7, 3 млн. чол. (1991 р.). Офіц. мова— іспанська.
Релігія — като­лицизм. Грошова одиниця—песо. Главадержави—президент. Законодав­чий орган — Національний конгрес. Осн. політичні партії: Реформістська
соціал-християнська. Домініканська партія визволення, Домініканська революційна партія.

Домініканська республіка — слаборозвинута аграрна країна. Ключові позиції в економіці
належать США. Основа економіки — с. г. (50% зайнятих). Головні с. г. культури — цукрова тростина, банани, рис, какао, кава, квасоля тютюн. Промисловість
розвинута слабо. Довжина залізниць — 1, 2 тис. км, автошляхів — 12 тис. км.

Експорт — цукор, кава, какао, тютюн, золото. Імпорт — промислові товари, металовироби,
нафтопродукти, хімікати. Розвивається іноземний туризм.

   Кайманові острови (Острови Кайман). Володіння Великобританії в Вест-Індії, в Карібському морі. Включають о-вн
Великий Кайман, Малий, Кайман і Кайман-Брак. Площа — 259 км2. Населення — 27, 0 тис. чол. (1990 р.) , переважно креоли, негри і мулати. Офіц,
мова — англійська. Адм, центр — Джорджтаун (12 тис. жит.). Політ, партії: Кайманська нац. демократична. Християнська демократична. Осн. заняття
населення: морські промисли (рибальство, вилов черепах і акул). Видобування солі, виробництво канатів. Вирощують кокосову пальму, манго, цитрусові та ін.
На о. Великий Кайман — аеропорт. Автошляхи - понад 190 км.

 Коста-Ріка (Республіка Коста-Ріка). Держава в Центр. Америці. Територія — 50,9 тис. км2. Столиця —
Сан-Хосе (близько 1 млн. жит.). Адм.-тер. поділ — б провінцій. Населення — 3,1 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова — іспанська. Держ. релігія — католицизм.
Грошова одиниця — колон. Осн. політ, партії: Партія Соціал-християнська єдність. Партія Національне визволення.

Аграрна країна, економіка якої зорієнтована на виробництво експортної продукції (кава, банани,
какао-боби, м'ясо). В с. г. зайнято 30% економічно активного населення країни (22% ВВП, 80% доходів).

Промисловість предс ґавлена переважно дрібними підприємствами, понад 70% з яких зайняті
виробництвом предметів харчування, текстилю, взуття, переробкою деревини. Розвиваються також хімічна, гумово-технічна, металургійна, целюлозно-паперова
галузі. Залізниці — 1389 км, шос. шляхи — 26 тис. км.    Експорт: банани, кава, какао 
м'ясо, хім. товари. Імпорт: пром. товари. трансп. засоби й устаткування, паливо.

Куба (Республіка Куба). Держава в Вест-Індії. Розміщена нао-вах Куба ііХувентуд (Пінос), а також більш як на 1600 дрібних
о-вів. Територія —  110,9 тис. км2. Столиця — Гавана (пон. 2,1 млн. жит.). Населення — 10,8 млн. чол. (1992 р.),
близько 2/3 — нащадки вихідців з Іспанії. Офіц. мова— іспанська. Осн. релігія — католицизм. Грошова одиниця — песо. Осн. політ, партії: Комуністична, Союз
молодих комуністів.

Країна має великі можливості для вирощ. цукрової тростини, тютюну, рису, цитрусових, кави,
багатьох інших тропічних культур, розвитку тваринництва. Куба має значні запаси нікелю (друге місце в світі за запасами), кобальту, марганц. і заліз, руд,
міді, хрому, азбесту, кам'яної солі, фосфоритів, а також сировини для виробництва будматеріалів.

Осн. галузь пром. — цукрова (154 цукрові заводи). В 1992 р. вироблено 7 млн. т цукру-сирцю.
Розвивається гірничодобувна галузь. Сталь і прокат виробляють на металургійному комбінаті в Гавані. В машинобудуванні переважають: спорудження суден,
виробницгво с. г. машин, двигунів, радіоелектронної апаратури. Виробляють буд. матеріали: цемент, скло, залізобетонні та керамічні конструкції. З галузей
легкої промисловості найбільше значення мають текстильна і швейна. Важливе місце посідає рибна промисловість. Традиційною галуззю харчової промисловості є
тютюнова. Діють молочні заводи, м'ясокомбінати, рисоочисні, кондитерські фабрики, підприємства, що виробляють фруктові соки і консерви.

Довжина залізниць понад 14 тис. км, автошляхів — понад 34 тис. км.

Осн. порти: Гавана, Сантьяго-де-Куба, Сьєн-Фуегос, Нуевітас, Матансас. У Гавані — міжнародний
аеропорт (Хосе Марті).

Експорт: цукор, нікелево-кобальтовий концентрат, тютюнові вироби; ім­порт — машини,
устаткування, транспортні засоби, нафта й нафтопродукти.

Мартиніка. Володіння Франції на однойменному о-ві в Карібському морі, в архіпелазі Малі Антильські о-ви. Територія — 1,1 тис. км2.
Адмін. центр —Фор-де-Франс (101,5 тис. жнт.). Населення — 364 тис. чол. (1991 р.), в оси. негри і мулати. Офіц. мова— французька. Пануюча релігія — като­лицизм.
Грошова одиниця — франц. франк. Заморський департамент Франції.

Основа економіки — с. г. і обслуговування іноземних туристів. Провідні позиції
займають іноземні, в осн. франц. і амер. монополії. Основними с. г. культурами є цукрова тростина (215 тис. т в 1988 р.), банани (212 тис. т). Вирощують
ананаси (12 іис. т), коренеплоди (37 тис. г). Поголів'я ВРХ — 36,6 тис. (1988 р.). Вилов риби—4,6 тис. т. Є підприємства з виробництва цукру-сирцю (7,5 тис.
т), металообробні, текстильні, поліграфічні. Діють цементний і нафтопереробний з-ди. Виробництво цементу — 200 тис. т (1986 р.), нафтопродуктів — 569,8 тис. т
(1988 р.). Розвивається іноз. туризм. Залізниць немає. Автошляхи— 882 км. Головний порт—Фор-де-Франс. Міжнародний аеропорт — Ламантен. Експорт: банани,
ром, нафтопродукти. Імпорт: машини, нафта, харчові продукти.

Мексика (Мексиканські Сполучені Штати). Держава в півд. частині Півн. Америки. Мексиці належить ряд о-вів у Тихому
океані і в Каліфор­нійській затоці. Територія — 1955,2 тис. км2. Населення — 89,5 млн. чол. (1992 р.), іспано-індіанські метиси — 55 %, індіанці
— 29 %, нащадки євро­пейців — 15 %. Столиця — Мехіко (пон. 20 млн. жит., з передмістями). Дер­жавна мова — іспанська. Більшість населення сповідує
католицизм. Оси. партії: Інституційно-революційна партія. Партія національної дії. Грошова одиниця — песо.

Мексика— індустріально-аграрна країна, ВНП в 1992 р. — 276,3 млрд. дол. В структурі ВВП
с. г. — 7,5 %, добувна пром. — 2,3%, обробна — 22,8 %, будівництво — 3,4%, торгівля, транспорт і сфери послуг — 47,8%.

Мексика — одна з гол. нафтодобувних країн світу, за запасами нафти посідає 4-е місце в світі. Багата
і ін. енергетичними ресурсами (газ) та корис­ними копалинами (срібло, мідні, марганцеві руди, сірка).

Провідні галузі — гірничодобувна, нафтова, нафтохімічна, металургійна, будівельна, текстильна,
харчова. В 1990 р. вироблено (тис.т): сталі — 8681,9, свинцю — 171,2, міді — 245,3, цементу — 24504, олова — 200. Виробляють текстильні машини, нафтове
устаткування, залізничні вагони, автомобілі, трансформатори та ін.

Під с. г. культурами — 24,7 млн. га земель, під пасовищами — 74,5. В 1990 р. зібрано (млн. т):
кукурудзи — 14,76, пшениці — 3,9, сорго — 6,23, квасолі — 1,26, рису — 1,29, кави — 0,31, цукрової тростини — 34,89. По­голів'я (млн. гол., 1990 р.): ВРХ —
31,7, свиней — 16,5, овець — 6. Тварин­ництво — екстенсивно-пасовищне, м'ясо-вовняного напрямку. Вироблено (тис. т, 1990 р.): яловичини — 1224,
свинини — 853, молока — 7600. Вилов риби— 1,5 млн. т.

Залізниці — 26,5 тис. км, автошляхи — 237 тис. км.          Експорт: готові вироби і напівфабрикати, нафта і нафтопродукти, с. г.
товари, ліс і пиломатеріали, морепродукти. Імпорт: машини і устаткування, споживчі товари.

Монтсеррат. Володіння Великобританії на однойменному острові, що входить в архіпелаг Малі Антильські о-ви. Територія —102 кг.
Населення

— 11,0 тис. чол. (1992 р.), в основному африканського і змішаного походження. Адм. центр —
Плімут (3,5 тис. жнт.). Офіц. мова —англійська. Більшість населення — прихильники англіканської церкви, частина — католики. Відкритий острів Колумбом
в 1433 р. Політ, партії: Народний рух за визволення. Прогресивна демократична, Партія національного розвитку. Об'єднаний національний фронт. Грошова одиниця —
східнокарібський долар.

Основа економіки — с. г. (дає 35-40% ВНП). Велика частина земель належить англійським компаніям і
місцевим плантаторам. Вирощують бавовник, цитрусові, коренеплоди. Розвивається іноземний туризм. Автошляхи — близько 240 км.

Нікарагуа (Республіка Нікарагуа). Держава в Центр. Америці. Територія —148 тис. км2. Населення — понад
4,1 млн. чол. (1992 р.), метиси — 69 %, білі — 17 %, негри — 9 %, індійці — 5 %. Столиця — Манагуа (близько 700 тис. жит.). Державна мова— іспанська.
Більшість населення сповідує католицизм. Грошова одиниця — кордоба. Осн. політичні партії:

Сандиністський фронт національного визволення, Нікарагуанська соціалістична партія.
Консервативно-демократична партія.

Нікарагуа — аграрна країна. 40% території покрито лісами, багатими на цінні породи (червоне дерево,
кебрачо, каучуконоси та ін.). Є родовища золота, срібла, нікелю, ртуті, свинцю, бурого вугілля.

Основа економіки —с. г., що спеціалізується па вирощуванні бавовнику, кави, цукрової тростини.
Вирощують також рис, квасолю, кукурудзу, банани, тютюн, какао. В с. г. зайнято 47 % економічно активного населення.

Промисловість розвинути слабо. Більшість пром підпраємств пов'язані з обробкою с. г.
продукції (м'ясохолодобойні, бавовноочисні, цукрові, шкіряні заводи). 

Довжина залізниць — 403 км, шос. шляхів — 14,4 тис. км. Експорт — бавовна і бавовникове насіння,
кава, м'ясо цукор, деревина, золото. Імпорт: машини і устаткування, готові вироби, сировина.

Панама (Республіка Панама). Держава на Панамському перешийку в Центр. Америці. Територія — 77,1 тис. км2.
Населення — 2,5 млн. чол. (1992 р.). Панамці — головним чином іспано-індіанські метиси, в країні проживають також десятки тисяч індіанців. Столиця — Панама
(понад 500 тис. жит.). Державна мова — іспанська. Пануюча релігія — католицизм. Грошові одиниці — бальбоа і долар США (рівнозначні). Осн. політичні партії:
Революційно-демократична, Арнульфістська, Християнсько-демокра­тична.

Панама —аграрна країна. В с. г. зайнято 44% самодіяльного населення. Значні площі під
банановими плантаціями. Вирощують також цитрусові» цукрову тростину, каву. Розвинуто рибальство.                   


В країні значні запаси золота і ртуті, залізної руди. Відкриті родовища мідних руд (1,5 млрд.
т). Найбільш розвинені текстильна, харчова і взуттєва галузі.

Залізниці — 578 км, шос. шляхи — близько 9,5 тис. км. Довжина Панамського каналу — 82 км, ширина
—150 м. Кінцеві порти — Крістобаль і Бальбоа. Рух суден здійснюється через 3 системи шлюзів, час проходження — 8-14 год. Власний флот Панами невеликий, але,
викорисі овуючи морське фінансове законодавство і сприятливе географічне положення країни, велика кількість іноземних суден плаває під панамським
прапором.        

Експорт: банани, апельсини, мандарини, кава, м'ясо, риб'ячий жир, деревина. Імпорт: промислові
товари і устаткування, сира нафта. Головні торгові партнери: США, Венесуела, Канада, Японія, Мексика, Республіка Корея, ЄС.

Пуерто-Рико. Володіння США, розміщене в Вест-Індії, в сх. частині архіпелагу Великі Антильські о-ви. Територія — 8,9 тис. км2.
Населення — 3,6 млн. чол. (1992 р.), 99% — іспанського походження. Близько 2 млн. пуерториканців живе в США. Адмін. центр — Сан-Хуан (1,1 млн. жит.). Офіц.
мови — іспанська і англійська. Більшість населення сповідує католицизм. Грошова одиниця — долар США. Острів відкритий Колумбом в 1493 р. Осн. політичні партії:
Народно-демократична, Державно республіканська. Нова прогресивна.

Основа економіки — с. г. і обробна промисловість. Всі найбільші під приємства контролюються америк.
капіталом. Йому належать виробництво 80% пром. і 50 % с. г. продукції, 85 % роздрібної торгівлі, повністю — засоби зв'язку, повітряний і морський
транспорт. 80% земель. С. г. базується в основному на виробництві продукції експор гних культур:

кави (15 тис. т), бананів (92 тис. т), цукрової тростини. Тваринництво дає 60% с. г. продукції.
Поголів'я (тис. гол., 1988 р.): ВРХ — 559, свиней — 195. курей —10819. розвивається рибальство (1,1 тис. триби і 92 тис. т молюс­ків, 1986 р.).

Ав і ошляхи — 13,8 тис. км. Розвинуї е повітряне і морське сполучення. Залізниці (96 км)
обслуговують переважно цукрові плантації. Дев'ять морських поргів, два міжнародних аеропорти (Сан-Хуан і Агуаділья).

Експор г: вироби нафтохімічної, електронної, електротехнічної, фар-мацев пічної промисловості.
Імпор і: промислова сировина і напівфабрикати, продовольс гво, машини. Осн. торгові партери — США, Японія, Венесуела, Домініканська республіка.

Сальвадор (Республіка Ель-Сальвадор). Держава в Центр. Америці. Тери горія — 21,4 тис. км2. Населення —
понад 5 мли. чол. (1992 р.), більшість населення — метиси, б % — індіанці. Столиця — Сан-Сальвадор (близько Імлн.жит.). Державна мова—іспанська.
Релігія—католицизм. Грошова одиниця —колон. В 1841 р. оголошена незалежною. Основні партії: Кому­ністична партія Сальвадору, Національний революційний рух.
Фронт національного визволення ім, Фарабундо Марті.

Сальвадор — аграрна країна. Основа її економіки — вироби, і переробка с. г. продукції. Вирощують
каву. бавовник, цукрову 7 рос гину, кукурудзу, рис. Розвивається рибальство.

Промисловість представлена в основному підприємствами з пере­робки с. і. сировини
(текстильна, харчова). Є невеликі нафтоперегонні. меі алургійні. целюлозні, цементні підприємства, декілька гідроелектро­станцій. Залізниці — 737 км,
автошляхи — 10,8 тис. км, з них половина з твердим покриїтям. Експорт: кава, бавовна, деякі гогові вироби. Імпорт: нафга, машини і усіагкування, промислові
товари.

Оси. юргові паргнери: США, Німеччина, Гватемала, Мексика, Венесуела.

Сент-Вінсент і Гренадини. Держава на о-ві Сент-Вінсент і 32 дрібних о-вах (Гренаднни) в архіпелазі Малі Антильські о-ви в
Карібському морі. Територія — 389,3 тис. км2. Населення — 109 тис. чол. (1992 р.). Столиця — Кінгстаун (35 тис. жит.). Державна мова — англійська.
Більшість віруючих — протесі анти. Грошова одиниця — східнокарібський долар. Осн. полії, партії: Нова демократична. Лейборисгська партія Сент-Вінсенту.
Об'єднаний народний рух. Прогресивна демократична. Входить в Співдружність, очолювану Великобританією. Основа економіки —с. г., в ньому зайнято 2/3
населення. 1/3 території о-ва придатна для с. г. Кращі землі, а також лісові масиви належать іноз. капіталу і план і аторам. Сент-Вінсент — провідний
світовий виробник.арору-ту, з коренів якого виробляють крохмаль (148 т, 1988 р.). Осн. с. г. культури: банани (71 гис. т), мускатний горіх, кокосові і
земляні горіхи, какао-боби, маніок. Розвивається рибний промисел (121 т). Промислові підприємства переробляють місцеву с. г. сировину (виробляють
борошно, ром, пиво, мо­лочні продукти). Зна'ші доходи дає іноземний туризм. Автошляхів — 1109 км. Острів має глибоководну гавань (Кінгстаун) і аеропорт
(Ернос-Вейл). Експорт: банани, овочі, копра, бавовна, арорут. Осн. торгові партнери: Великобританія, США, Канада, країни Карібського співтовариства.

Сснт-Кіттс і Нсвіс (Федерація Сент-Кіттс і Невіс). Держава в архіпелазі Малі Ап нільські о-ви в Карібському морі. Територія — 262
км2. Населення — 42 гне. чол. (1992 р.), головним чином африканського походження. Столиця — Бастер (17.5 тис. жит.). Офіц. мова —
англійська. Більшість віруючих — протестанти. Член Співдружності, очолюваної Вели­кобританією. Грошова одиниця —східнокарібськнй долар. Осн. політ, партії:
Рух народної дії. Лейбористська, Реформістська партія Невісу, Народна демо­кратична. Осн. галузі — с. г. і туризм. Економіка повністю контролюється ан­глійським
капіталом. Голови, с. г. Кульура — цукрова тростина (забезпечує 60 % експортних надходжень, зайнято 25% робочої сили). Вирощують також овочі, фрукти, бавовник,
кокосові пальми. Є підприємства з переробки с. г. сировини. В 1988 р.: 248 тис. т цукру-сирцю. На о. Невіс —фабрика вироби ництва бавовникової та кокосової
олії. На о-ві Сент-Кристоферс (Сент-Кіттс)'" є залізниця довжиною 58 км, довжина автошляхів — 198 км. Експорт: цукор, меляса, бавовна, сіль. 80%
експорту йде у Великобританію.

Сент-Люсія. Держава на однойменному о-ві в архіпелазі Малі Антнльські о-вн в Карібському морі. Територія — біб км2.
Населення — 137 гис. чол. (1992р.), головним чином африканського походження. Столиця — Кастрі (52,9 тис. жит.). Офіц. мова — англійська. Більшість населення
сповідує католицизм. Грошова одиниця —східнокарібський долар. Острів відкритий Колумбом в 1502 р. Входить до Співдружності, очолюваної Великобриганією. Осн.
політ, партії: Лейбористська партія Сент-Дюсії, Об'єднана робітнича. Прогресивна лейборисіська. Основа економіки — с. г. Важлива с. г. культура — банани (93
тис. т). Вирощують також манго (46 тис. т), цитрусові, кокосові горіхи (31 тис. т), какао-боби та ін. культури. Разводять ВРХ (1,3 тис. гол.), свиней (12 тис.
гол.), овець (15 тис. гол.), кіз, птицю. Ведеться вилов риби (900 т). Обробна промисловість базується на переробці місцевої с. г. сировини, зокрема
виробництві кокосової олії, рому, безалкогольних напоїв. Промислові вироби забезпечують близько половини експортного виторгу. Швидко розвивається
іноземний туризм. Довжина автошляхів — 800 км. Діє два аеропорти.

Експорт: банани, копра, какао-боби, кокосова олія, деякі промислові вироби (тканини, одяг та
ін.).

Теркс і Кайкос острови. Володіння Великобританії в півд.-сх. частині архіпелагу Багамські о-ви в Атлантичному
океані. Складається з ЗО невеликих о-вів (населені тільки 8). Територія — 430 км2. Населення — 13 тис. чол. (1992 р.), понад 90% — африканського
походження. Адм. центр — Кокберн-Таун (3,1 тис. жит.-). Офіц. мова — англійська. Більшість населення сповідує англіканство. Грошова одиниця — долар США. О-ви
відкриті іспанцями в 1512 р. На о-вах незначні ресурси, інфраструктура не розвинута, с. г. потенціал невеликий. Основа економіки — обслуговування
іноземних туристів. В цьому секторі зайнято близько 2 тис. чол. Певну роль в економіці відіграє рибальство. На о-вах Кайкос вирощують бобові, кукурудзу,
фрукти і овочі. Видобувають в невеликій кількості сіль, є малі рибоконсервні підприємства, кустарні майстерні. Обробна промисловість не розвинута. Є
іноземні банки і фінансові компанії. Автошляхи — 121 км. На о-вах Гранд-Терк, Саут-Кайкос, Норт-Кайкос і Провіденсьялес є міжнародні аеропорти. Головні
торговельні партнери: США, Великобританія, Ямайка. Експорт: молюски, лангусти. Імпорт: пром. товари, сировина, паливо.

Трінідад і Тобаго (Республіка Трінідад і Тобаго). Держава в басейні Карібського моря, розміщена на двох великих о-вах (Трінідад і
Тобаго) і 5 ма­лих. Територія — 5,1 тис. км2. Населення 1,3 млн. чол. (1991 р.), негри, ін­дійці, мулати, китайці, європейці.
Столиця—Порт-оф-Спейн (близько 350 тис. жит.). Офіц. мова — англійська. Більшість населення — християни (като­лики, протестанти), індуїсти. Грошова
одиниця — долар Трінідаду і Тобаго.

О-ви Трінідад і Тобаго відкриті Колумбом в 1498 р. Політичні партії: Народний національний рух.
Об'єднаний робітничий фронт. Конгрес демо­кратичної дії. Трінідад і Тобаго — одна з розвинутих в економічному відношенні країн Карібського басейну.
Провідною галуззю економіки є нафтова промисло­вість, на яку припадає близько 50% ВНП. Нафтова промисловість дає понад 60 % валютних доходів. На Трінідаді
добувають природний газ, виробляють цемент та інші будматеріали, є алюмінієвий завод. Серед галузей обробної промисловості найбільш розвинуті хімічна, металургійна
і харчова.

В країні виробляють половину споживаної с.г. продукції. Осн. частина продовольства
імпортується з США. Осн. с.г. культури: цукрова тростина, какао, кава, рис, цитрусові, кокосовий горіх. Розвинуто тваринництво і ри­бальство, виробництво
цінних сортів деревини. Важливе джерело доходів — іноземний туризм. Щороку країну відвідує понад 200 тис. чол. Автошляхи — 7,9 тис. км. Експорт: нафта і
нафтопродукти, газ, цукор. Імпорт: нафта (для пег реробки), пром. і прод. товари, машини і устаткування. Осн. торгові партнери: США (2/3 експорту),
Великобританія, країн» Карібського басейну, Мексика і Венесуела.

Ямайка. Держава на однойменному о-ві і прилеглих дрібних о-вах Ка­рібського моря. Територія --'11,5 тис. км2. Столиця
— Кінгстон (800 тис. жит.). Адм.-тер. поділ — 3 графства. Населення — 2,4 млн. чол. (1991 р.), в т. ч. 75 % — негри, 20 % мулати, інші — європейці, індійці,
китайці. Офіц. мова — англійська. Релігія — протестантизм (80%), католицизм і афри­канські культи. Грошова одиниця — ямайський долар.

Ямайка — незалежна держава в складі Співдружності, очолюваної Ве­ликобританією. Осн. політичні
партії: Народна національна. Лейбористська.

Ямайка — аграрно-індустріальна країна. В основі економіки — туризм, бокситно-глиноземна
промисловість і с. г. Видобуток бокситів та глинозему в 1991 р. досягав відповідно 10,8 млн. т і 2,8 млн. т. В с.г. переважає земле­робство (75%
вартості продукції).

Довжина залізниць — 330 км, автошляхів — близько 17 тис. км. Осн. морські порти — Кінгстон і
Монтего-Бей, в цих же містах — 2 міжнародних аеропорти. Експорт — боксити, глинозем, цукор, текстильні вироби, тютюн, ром, банани, цитрусові, кава, какао.
Імпорт: промислове устаткування, сиро­вина, паливо, транспортні засоби, продовольчі і споживчі товари. Осн. торгові партнери: США, Великобританія,
Канада.
Південна Америка

Аргентина (Аргентинська Республіка). Країна в півд.-сх. частині Південної Америки. Територія — 2,8 млн. км2.
Столиця Буенос-Айрес (10,8 млн. жит.). Головні міста — Росаріо, Кордова, Мендоса, Ла-Плата. Адм.-тер. поділ — 22 провінції, 1 федеральний столичний
округ. Населення — 33,1 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова — іспанська. Оси. релігія —католи­цизм. Грошова одиниця — песо.

Аргентина — федеральна республіка. Глава держави та уряду — пре­зидент. Вищий законодавчий
орган —національний конгрес. Осн. політичні партії: Хустисіалістська, Цивільний радикальний союз. Союз демократичного центру. Християнсько-демократична,
Комуністична партія Аргентини.

Аргентина — одна з найбільш розвинутих в економічному відношенні країн Латинської Америки.
Володіє різними природними ресурсами: вели­кими масивами родючих земель, енергоресурсами (нафта, природний газ, гід­роенергія, найбільші в регіоні
запаси уранових руд), різноманітними, хоч і невеликим й,"покладами інших корисних копалин (цинк, мідь, берил, залізна руда та ін.). В структурі обробної
промисловості половина вартості сукупного виробництва припадає на металургійну, машинобудівну, нафтопереробну та хімічну галузі, тоді як питома вага
традиційних галузей — харчової і текс­тильної — зменшилась на третину. Аргентина має розвинуті галузі, пов'язані з найсучаснішими
технологіями(електронна, енергетичне машинобу­дування). Головні галузі АПК—м'ясопереробна, борошномельна, консервна, шкї-. ряно-взуттєва.

С.г. забезпечує внутрішні потреби. Аргентина є значним постачальником на світовий ринок багатьох видів
продовольчих товарів і с.г. сировини. Довжина залізниць — 34,1 тис. км, автошляхів — 854,6 тис. км. Мор­ський порт — Буенос-Айрес, 10 аеропортів.
Головні статті експорту — зерно, м'ясо, вино, фрукти. Імпорт —% машини, устаткування, хімічні товари. Головні торгові партнери — СШД Японія, Бразилія,
країни Зах. Європи.

Болівія (Республіка Болівія). Країна в центр, частині Південної Аме­рики. Територія — 1098,6 км2. Столиця
(офіційна) — Сукре (80 тис. жит.), фактична (розміщений уряд) —Ла-Пас (понад 1 млн. жит.). Адм.-тер. Поділ — 9 департаментів. Населення — понад 7,8 млн. чол.
(1992 р.). Офіц. Мова — іспанська. Осн. релігія — католицизм. Грошова одиниця — болів'яно.

Болівія — унітарна республіка. Глава держави — президент. Найвищий законодавчий орган —
Національний конгрес. Головні політичні партії: Лівий революційний рух. Національна демократична дія. Християнсько-демок­ратична партія. Націонал
істнчно-революційний рух. Комуністична партія Болівії,

Головні галузі економіки — гірничо- і газодобувна промисловість, ко­льорова металургія. С.г.,
в якому зайнято більше половини економічно ак­тивного населення, е низькопродуктивним, відсталим. Воно не забезпечує внутрішніх потреб, близько
40% продовольства (головним чином зерна) Бо­лівія експортує.

Довжина залізниць — 3900 км, шос. шляхів — 38,9 тис. км. Експорт (927,2 млн. дол.) — природний газ,
олово, цинк, срібло, вольфрам. Імпорт (941,7 млн. дол.) — машини, устаткування, продукти харчування, товари широкого вжитку, транспортні засоби. Головні
торгові партнери: США, Бразилія, Японія, Аргентина, Німеччина, Чілі, Перу.  

Бразилія (Федеративна Республіка Бразилія). Найбільша держава, Південної Америки, розташована в її схід. і центр,
частинах. Територія — 8,5 млн, км2. Столиця — Бразилія (1,8 мли. жит.). Адм.-тер. поділ — 26 штатів та 1 федеральний округ, де розташована
столиця. Населення — 156,3 млн. чол. (1992 р.). Офіц. мова— португальська. Осн. релігія —като­лицизм. Грошова одиниця — крузейру. Бразилія — президентська
респу(ь ліка. Глава держави — президент. Вищий законодавчий орган — Націоналів ний конгрес. Осн. політичні партії: Партія Бразильської соціал-демократії,
Партія Бразильського демократичного руху, Партія ліберального фронту, Соціал-демократична партія, Партія національної реконструкції.

За даними 00Н, Бразилія відноситься до групи нових індустріальних країн. За обсягом ВВП (375
млрд. дол.) Бразилія посідає 10 місце в світі. Частка промисловості в ВВП досягає 43%, с.г. — 10%. В 1992 р. кам'янову­гільні запаси становили приблизно
20,5 млрд. т. Бразилії належить одне з провідних місць у світі за запасами залізної руди, марганцю, бокситів, цинку, берилу, нікелю, урану, золота.
Добувають нафту на шельфі. Найбільш роз­винутою галуззю економіки є машинобудування, на яке припадає 70% всього промислового виробництва країни.
Розвинуте с.г., в якому зайнято 30% на­селення. Вирощують рис, каву, цукрову тростину, кукурудзу, сою, бавовниЙІ какао та ін. культури.                                          

Автошляхи — 1,7 млн. км, залізниці — ЗО тис. км. Головні морські порти: Сантус, Ріо-де-Жанейро.
Щорічно Бразилію відвідує 1 млн. туристів;

Експорт — залізна руда, соя, продукти борошномельної промисловості, кава, какао, цукор, банани,
апельсиновий сік. Імпорт — нафта, машини І устаткування, зерно, вугілля, кольорові метали. Головні торгові партнери

— країни ЄС, США.

Венесуела (Республіка Венесуела). Країна в півн. частині Південної Америки. Територія — 916,5 тис. км2.
Столиця — Каракас (близько 4 млн. жит.). Адм.-тер. поділ —22 штати, 1 федеральний (столичний) округ. Населення —20,2 млн. чол. (1992 р.). Офіц.
мова—іспанська. Осн. Релігія — католицизм. Грошова одиниця —болівар. Венесуела — федеративна республіка. Глава держави та уряду й-г президент. Законодавча
влада -Нац. конгрес. Осн. політичні партії — Демократична дія, Соціал-християнська партія. Рух до соціалізму.                                 

За рівнем господ, розвитку та економічного потенціалу Венесуела посідає 4-те місце в регіоні.
Провідна галузь економіки—нафтова і нафтопереробна промисловість. На промисловість припадає 22% ВВП, с.г. — 1 %. Країна;  володіє великими запасами корисних копалин (залізна руда, кам'яне
вугілля,  марганець, нікель, золото, алмази),  С.г. розвинуте слабо і не задовольняє внутрішні потреби. Імпортується близько 50 % необхідних с .г.
продуктів.   Венесуела має розвинуту мережу автошляхів — 100 тис. км. Довжина залізниць — 718 км. Головні
торгові партнери: США, Німеччина, Японія, Італія та ін. Експорт: нафта і нафтопродукти. Імпорт: сільськогосподарські про-' дукти.

Гайана (Кооперативна Республіка Гайана). Держава на північно-схід­ному узбережжі Південної Америки. Територія— 215 тис.
км2. Столиця —• Джорджтаун (близько 200 тис. жит.). Адм.-тер. поділ — 10 округів. Насе­лення — 808 тис. чол. (1992 р.). 'Офіц. мова — англійська.
Релігії — про­тестантизм, католицизм, індуїзм, іслам. Грошова одиниця — гайанський долар. Глава держави — президент, законодавча влада — Національні
збори. Політичні партії — Народна прогресивна. Народний національний конгрес.

Основа економіки — с.г. та гірничодобувна промисловість (70% ВНП). Добувають боксити, марганцеві і
залізні руди, золото, алмази. Провідне місце в с.г. посідає вирощування цукрової тростини, рису.

Головні статті експорту — боксити, глинозем, цукор-сирець, рис, ром. Імпорт — нафтопродукти, машини,
устаткування, транспортні засоби, продо­вольчі і промислові товари. Торгові партнери — США, Великобританія, Канада.

Еквадор (Республіка Еквадор). Держава на півн. зах. Південної Аме­рики. Територія — 283,6 тис. км2
(включаючи о-ви Галапагос та ін. в Тихому океані). Столиця — Кіто (понад 1,4 млн. жит.), велике місто і економ, центр

— порт Гуаякіль (1,5 млн. жит.). Адм.-тер. поділ — 21 провінція. Галапа-гоські о-ви (нині Архіпелаг
Колумба) мають статус провінції. Населення — 10,7 млн. чол. (1992 р.), 40% — метиси, 40% —індіанці, 10% — європейці, 10 % — негри. Офіц. мова — іспанська.
Переважаюча релігі я — католицизм. Грошова одиниця — сукре. Оси. політичні партії — Партія республіканської єдності, Соціал-християнська, Консервативна.

Економіка знаходиться у великій залежності від іноземного капіталу. Еквадор у рамках госп. системи
Заходу є значним постачальником сировини і продовольства. За рівнем економічного розвитку перебуває на 8-му місці в Латинській Америці.

Основу нац. економіки становлять обробна (18% ВВП), нафтодобувна промисловість (12%), с.г.
(14%), сфера послуг (50%).

Розвідані запаси нафти оцінюються в 1200 млн. барелей (0,2% достовір­них сумарних запасів
рідкого палива в світі). За запасами і обсягом видобутку нафти посідає 4-те місце в Латинській Америці (після Венесуели, Мексики, Аргентини). Ведуться
розробки родовищ золота, срібла, платини, ванадію, заліза, міді, цинку.

Серед інших виробництв найбільше значення мають традиційні — хар­чова, текстильна, шкіряна
і швейна галузі. Розвиваються також машинобу­дівна, хімічна промисловість, металургія. Встановлена потужність електростанцій 2 млн. кВт, виробництво елек­троенергії
— 6 млрд. кВт • год. за рік. В с.г. зайнято близько 50% працездатного населення. Частка валютних надходжень від експорту с. г. продуктів — 30%.
Вирощують банани, какао, каву, картоплю, рис, цукрову тростину, бавовник, олійні. Осн. вид транспорту — автомобільний. Довжина автошляхів — 45 тис. км, в
т. ч. асфальтованих— 10 тис. км, залізниць — 965 км. В Кіто і Гуаякілі є міжнародні аеропорти. Експорт: нафта і нафтопродукти (50%), креветки (19%),
банани, кава, какао. Імпорт: машини, пром. і нафтове устаткування, текстиль, окремі види продовольства. Гол. торгові партнери — США, ЄС, Японія, Тайвань,
Рея-публіка Корея.

Колумбія (Республіка Колумбія). Держава в півн.-зах. частині Південної Америки. Територія — 1141,8 тис. км2.
Населення — 32,9 млн. чол. (1990 р.), колумбійці. 57% — метиси, 20% — європейці. Столиця — Богота (6 млн. жит.). Державна мова — іспанська,
переважаюча релігія — католи­цизм. Грошова одиниця — песо.

Аграрно-індустріальна країна. Значні запаси мінеральної сировини: наф­ти, кам'яного вугілля, залізної
руди, кольорових і дорогоцінних металів. Перше місце в світі за запасами і видобутком смарагдів.

В с.г. — 27 % самодіяльного населення. Оси. с.г. культура— кава, за її вироби, і експортом
Колумбія займає друге місце в світі. Вирощують також кукурудзу, пшеницю, рис, ячмінь, картоплю, квасолю. Колумбія багата лісом (79 млн. га). На промисловість
припадає понад 21 % ВВП. В гірничодобувній промисловості переважають нафтова, залізорудна, кам'яновугільна галузі, в обробній — харчова, текстильна, взуттєва
і швейна. Розвивається хімічна промисловість. Залізниці — 3,5 тис. км. Понад 60 % перевезень здійснюється автотран­спортом.

Експорт: кава, нафта і нафтопродукти, бавовна, банани, пром. товари. Імпорт: машини і устаткування.

Парагвай (Республіка Парагвай). Держава в центр, частині Південної Америки. Територія — 407 тис. км2.
Населення — 4,1 млн. чол. (1992 р.). Основне населення — парагвайці. Живуть також близько 70 тис. індіанців, 500 тис. бразильців та ін. Близько 1 млн.
парагвайців проживає закордоном.

Столиця — Асунсьйон (близько 900 тис. жит.). Офіц. мова — іспанська. 45% жит. розмовляють тільки
мовою індіанців-гуарані, 49% — гуарані та Іспанською мовою, 6% — тільки іспанською. Більшість населення сповідує

католицизм. Грошова одиниця—гуарані. Республіка. Політ, партії: Наці-Жнально-республіканська асоціація.
Революційна фебреристська. Народний рух «Колорадо».

Парагвай — відстала аграрна країна. Іноземний капітал контролює 85 % зовнішньої торгівлі, 95%
приватних банків, харчову, хімічну, текстильну, борошномельну промисловість, річковий транспорт. 20 іноземих фірм —власники понад 30% території Парагваю, 15
великих тваринницьких ферм володіють20% ВРХ.

Основа економіки — с.г., лісове господарство, в яких зайнято більше половини економічно активного
населення і на які припадає 50,9% ВНП (95 % всіх валютних надходжень). Вирощують пшеницю, бавовник, каву, ку­курудзу, маніок, земляний горіх, сою,
тютюн, цитрусові. Частка с.г. в ВНП

— 30,4 %, будівництва — 16%, сфери послуг — 47 %. 56 % території країни покрито лісами,
34% — пасовищами. Тваринницгво в основному екстенсивне. В країні близько 6 млн. голів ВРХ. Для с.г. характерне панування великого землеволодіння, 3/4 придатних
для обробітку земель і пасовищних угідь належать 2,6% землевласників. Промисловість розвинута слабо, переважають невеликі кустарні підпри­ємства.
Головна галузь — м'ясохолодобійна. Осн. вид транспорту — річковий (судноплавство по р. Парагвай і р. Па­рана). Залізниці — 500 км, автошляхи — 9
тис. км. Експорт: бавовна, соя, м'ясо, тютюн, деревина, тунгова олія, шкіра. Ім­порт: пром. устаткування, пшениця, транспортні засоби, запчастини, паливо,
медикаменти. Осн. торгові партнери: Німеччина, Японія, США, Аргентина, Італія, Великобританія, Бразилія, Нідерланди, Алжир, Уругвай.

Перу (Республіка Перу). Держава в зах. частині Південної Америки. Територія -*»• 1285,2 тис. км2. Населення — 22,5
млн. чол. (1992 р.), іспаномовні перуанці, індіанці (кечуа, аймара та ін. племена). Столиця — Ліма (7 млн. жит.). Держ. мова— іспанська і кечуа. Релігія
— католицизм (95% населення). Грошова одиниця — новий соль. Республіка. Осн. політичні партії: Перуанська апрістська. Народна дія. Народно-християнська.

Перу — аграрна країна з відносно розвинутою гірничодобувною, оброб­ною і рибною промисловістю. Багата
корисними копалинами. Іноз. капітал займає важливі позиції в економіці країни.

Промислове виробництво представлене в основному галузями добувної промисловості. В 1991 р.
вироблено (тис. т): міді — 317,7 свинцю — 188,9, цинку—5 85,1, заліза —2181,3, вольфраму— 1,37,срібла—1,62. Провідні галузі обробної промисловості — харчова,
текстильна, металургійна, рибо­обробна.

В с.г. зайнято 37 % економічно активного населення. Площа оброблю­ваних земель — 20,5 млн. га (16%
території країни). Осн. с.г. культури:

цукрова тростина, кукурудза, рис, кава, картопля. Розвинуте тваринництво м'ясо-вовняного
напрямку.

Залізниць — 2,4 тис. км, автошляхів — 58,5 тис. км (6,3 тис. км з твердим покриттям). Майже всі
зовнішньоторгові перевезення здійснюються морсь­ким транспортом.

Експорт; риба і рибопродукти, цукор, мідь, цинк, залізна руда, срібло, нафта, бавовна, кава,
свинець, вовна. Імпорт: сировина і напівфабрикати, машини і устаткування, буд. матеріали, споживчі товари. Гол. торгові парт­нери: США, Канада, країни ЄС,
Японія, Бразилія, Аргентина.

Суринам (Республіка Суринам). Розміщена на півн. сх. Південної Аме­рики. Територія — 163,3 тис. км2.
Населення — 438 тис. чол. (1992 р.), креоли, індіанці, негри, китайці, європейці. Столиця — Парамарібо (195 тис. жит.). Офіц. мова—нідерландська.
Грошова одиниця—суринам-ський гульден.

Суринам відкритий Колумбом в 1499 р. Осн. політ, партії: Національна демократична партія. Новий
фронт за демократію.

Суринам — одна з розвинутих в економічному відношенні країн Каріб-ського басейну. Основа
економіки — гірничорудна промисловість (видобуток бокситів, виробництво глинозему і алюмінію). Є запаси нафти, газу, мар­ганцевої, нікелевої і залізної
руд, золота. Бокситодобувна промисловість контролюється американськими і нідерландськими компаніями. С.г. не забез­печує потреб країни в продовольстві.
Осн. культури: рис, цукрова тростина, цитрусові, кукурудза, кава, какао, банани, кокосовий горіх. Розвинуте тва­ринництво, рибальство, переробка
морепродуктів, обробка цінних порід дерввини (бл. 90% території Суринаму покрито тропічними лісами).Експорт: боксити, глинозем, алюміній, рис, деревина.
Імпорт: сировина, пром. товари, машини і устаткування, продовольство.

Уругвай (Східна Республіка Уругвай). Держава в півд.-сх. частині Південної Америки. Територія — 186,9 тис. км2.
Населення — понад 3,1 млн. чол. (1992 р.): уругвайці (в основному нащадки європейських іммігрантів), а також іспанці, італійці, португальці. Столиця —
Монтевідео (1,4 млн. жит.). Держ. мова — іспанська. Більшість віруючих — католики.

Уругвай — парламентська республіка. Політичні партії: «Колорадо», «Бланко», Соціалістична
партія Уругваю, Християнсько-демократична.

Уругвай} -—індустріально-аграрна країна. Корисних копалин в країні мало. Фінансове життя
значною мірою контролюють монополії США, Міжнародний валютний фонд. Питома вага держ. сектору в економіці країни

— близько ЗО %. Гол. галузь с.г. — пасовищне тваринництво м'ясо-вовняного напрямку. Для
промисловості характерна відносно висока концентрація ви­робництва. Найбільш розвинуті харчова (м'ясохолодильна, м'ясоконсерва), нафтопереробна, хімічна і
текстильна галузі. Довжина залізниць — 3,3 тис. км, автошляхів — 52 тис. км;(з них 12 тис. км з твердим покриттям).

Грошова одиниця — уругвайське песо.

Експорт: вовна, м'ясо, шкіра. Імпорт: паливо, устаткування, сировина, пром. товари і
продовольство.

Оси. торгові партнери: країни ЄС, США, Канада, Аргентина, Бразилії, країни Близького Сходу.

Фолклендські (Мальвінські) острови. Розміщені в півд.-зах. частині Атлантичногоокеану. Складаються з двох великих
о-вів — Східний (Соле-дад) і Західний Фолкленд (Гран-Мальвіна) — і близько 200 дрібних о-вів. Територія — 12 тис. км2. Населення — 2 тис. чол.
(1991 р.). Адм.-тер. Центр — Порт-Стенлі (1,2 тис. жит.). Офіц. мова — англійська. Більшість насе­лення — протестанти. Грошова одиниця — англійський
фунт стерлінгів. Єдина політична партія — Прогресивна національна партія Фолклендських о-вів. Економіка базується на розведенні овець (понад 600 тис.
голів), вироб­ництві вовни і м'яса. Стан економіки залежить від цін на світовому ринку на вовну, шкіру, м'ясо. Осн. товари для населення імпортуються.

Чілі (Республіка Чілі). Держава на півд. зах. Південної Америки. Те­риторія — 756,9 тис. км2.
Населення — 13,6 млн. чол. (1992 р.): 25% — нащадки європейців (іспанці, італійці, німці), 70% — метиси, 5 % — індіанці (араукани — на півдні, кечуа і
аймара— на півночі). Столиця — Сантьяго (4,2млн. жит.).

Держ. мова — іспанська. Пануюча релігія — католицизм. Грошова оди­ниця — песо. Осн. політ,
партії— Національна, Соціалістична, Радикальна, Християнське- демократична.

Чілі — одна з відносно розвинутих країн Латинської Америки. Основа економіки — гірничодобувна
промисловість, 70% продукції якої йде на екс­порт. Розвинуті деревообробна, нафтохімічна, легка, харчова галузі, рибне господарство. В промисловості
створюється 54% ВВП Чілі. С.г. є високоін-тенсивним (9,4% ВВП). Вирощують зернові, садово-городні культури, вино­град. Тваринництво молочно-м'ясного
напрямку.

Автошляхи — 80 тис. км, залізниці — 8,1 тис. км.

Експорт: селітра, мідь та ін. метали, фрукти, деревина. Імпорт: машини і устаткування,
продукція хімічної і фармацевтичної промисловості, про­довольство. Осн. торгові партнери: США, Німеччина, Бразилія, Японія, Ки­тай, ПАР.
Австралія і Океанія

Австралія. Держава, яка займає материк Австралію, острів Тасманію та велику кількість дрібних островів. Територія — близько 7 млн.км2.
Під управлінням Австралії перебувають Кокосові острови, острови Норфолк, Різдва та ін. Столиця — Канберра (303 тис. жит.), інші великі міста: Сідней (3,6
млн.), Мельбурн (3,04 мли.), Брісбен (1,27 мли.), Перт (1,16 млн.), Аде­лаїда (1 млн.). В адміністративному відношенні поділяється на б штатів і дві
території, які мають свої парламенти та уряди і користуються значною самостійністю. Населення — 17,6 млн. чол. (1992 р.), головним чином на­щадки
переселенців із Великобританії та Ірландії, а також іммігранти з інших країн. Офіц. мова—англійська. Релігія—християнство (73%). Грошова одиниця —
австралійський долар.

Австралія — федеративна країна в складі Співдружності, очолюваної Великобританією. Главою
держави є королева Великобританії, представлена генерал-губернатором, який призначається за рекомендацією австралійського уряду. Законодавчий орган —
федеральний парламент, який складається з сенату та палати представників. Головні політичні партії: Австралійська лейбористська партія. Ліберальна партія
Австралії.

Австралія — високорозвинута індустріально-аграрна країна. Головну роль в економіці відіграє
добувна промисловість і високорозвинуте с.г., яке зорієнтоване значною мірою на зовнішні ринки. Австралія володіє значними запасами енергетичної і мінеральної
сировини, в тому числі кам'яного і бурого вугілля, залізної руди, алюмінієвої та уранової сировини. Обробна промисловість дає 16% ВВП. Розвинуті хімічна,
електротехнічна, металургійна га­лузі, автомобілебудування. Провідне місце в с.г. займає тваринництво. Ви­робництво с.г. продукції становить (млн. т):
пшениця — 14,3, цукор — 3,7, м'ясо — 2,9, вовна — 720 тис. т. Значні прибутки дає туризм (2,4 млн. ту­ристів за рік). Довжина залізниць — 40 тис. км,
автошляхів — 300 тис. км. Головні торгові партнери: Японія, США, ЄС, Нова Зеландія, Тайвань, Рес­публіка Корея.

Експорт: сільськогосподарська продукція, мінеральна сировина. Імпорт: устаткування,
нафта.

Вануату (Республіка Вануату). Держава в півд.-зах. частині Тихого океану. Займає архіпелаг Нові Гебриди та групу
островів Банкс і Торрес. Загальна територія — 11,9 тис. км2. Столиця — Порт-Віла (20 тис. жит.). Населення — 147 тис. чол. (1990 р,). Офіц. мови —
англійська і французька. Осн. релігія — християнство. Грошова одиниця — вату. Вануату — рес­публіка в складі Співдружності, очолюваної Великобританією. Глава
дер­жави — президен г, законодавча влада — однопалатний парламент. Головні політичні партії: Союз помірних партій. Національна об'єднана партія. Лей­бористська
парі ія Вануату.

Основа економіки —с.г., в якому зайнято 80% працездатного населення. Впрошують кокосові горіхи,
каву, какао. Розвивається тваринництво та ри­бальство. Промисловість розвинута недостатньо. В країні 350 км автошляхів. Є національна авіакомпанія. Гуам.
Володіння США в зах. частині Тихого океану на однойменному о-ві. Територія — 540 км2. Адміністративний центр — Аганья (2,1 гис. жит.). Населення
139 тис. чол. (1992 р.), в т. ч. понад 22,4 гис. — військовослуж­бовців США. Офіц. мова — англійська. Осн. релігія — католицизм. Грошова одиниця — долар
США. 0-ів має статус «неприєднаної теригорії» США. Глава — губернатор. Законодавча влада — парламені.

Основа економіки — туризм. Великі доходи від військових об'єктів. С.г. не забезпечує внутрішні
потреби. Довжина автошляхів — 674 км. Екс­порт — одяг, напої, тютюнові вироби, продукція машинобудування. Ім­порт — паливо, продовольство. Гол. торгові
партнери — США, Японія, Тайвань.

Західна Самоа (Незалежна держава Західна Самоа). Держава в зах. частині архіпелагу Самоа в Тихому океані. Загальна
територія — 2,9 тис. км2. Столиця — Апіа (49 тис. жиі.). Адм.-тер. поділ — 14 округів. Населення — 164 тис. чол. (1990 р.). Офіц. мови —
самоанська і англійська. Релігія — протестантизм (49 %), като нацизм (45 %). Грошова одиниця — тала. Дер­жава в складі Співдружності, очолюваної
Великобританією.

Політичні партії: Партія захисту прав людини, Християнсько-демократична. Захід носамоанська
національна партія.

Основа економіки — монокультурне с.г. (вирощування кокосів). Тва­ринництво спрямоване
па задоволення внутрішніх потреб. Промисловість розвину і а слабо. Щорічно країну відвідує 35 тис. турис-гів. Довжина автошляхів — 1800 км, є міжнародний
аеропорт біля столиці. Експорт: кокоси, таро, кокосова олія, кава, пиво. соки. Імпорт: продукти харчування, пром. і хім. товари. Головні партнери в торгівлі:
Австралія, Нова Зеландія, Японія, Фіджі.

Кірібаті (Республіка Кірібаті). Держава в зах. частині Тихого океану. Включає чотири острівні групи — о-ви
Гілберта, Лайн, Фенікс і Ошен (Бана-ба). Територія — 810,7 км2. Столиця — Байраки на атолі Тарава (21 тис. жит.). Адм.-і ер. поділ — б округів.
Населення — 74 тис. чол. (1992 р.), гол. чином мікронезійці. Офіц. мова — анг тйська, але все населення розмовляє тунгаруанською (кірібаті) мовою. Пануюча
релігія — христнянс гво. Грошова одиниця — австралійський допар. Чпен Співдружності, очолюваної Вели­кобританією. Осн. політичні партії: Національне-
прогресивна. Християн­сько-демократична, Ліберальна.

Основа економіки — с.г. Вирощую гь кокосову пальму, таро, банани, хлібне дерево. Розвинуте
рибальство. Промисловіс гь представ лена дрібними кус гарними підприємствами з виробництва кокосової олії, меблів, сувенірів, соління риби.

75% експорту дає копра. Імпорт: продукти харчування, па пиво, пром. товари, транспортне
устаткування.

Кокосові (Кілінг) острови. Розміщені в Інд. океані (27 дрібних корало­вих о-вів). Територія — 14,3 км2. Населення — понад 600 чол.,
в осн. ма­лайці. Офіц. мова—англійська. Осн. заняття—обслуговування аеропорту, вирощування кокосової пальми і виробннцгво копри.

Кука острови. Розміщені в центр, частині Тихого океану. Об'єднують 2 групи о-вів: Північну і Південну. Заі альна територія — 240км2.
Населення — 17 тис. чол. (1992 р.), гол. чином полінезійці. Адм. центр — Аваруа (о-в Раротонга) — 1,5 тис. жит.

Офіц. мова — англійська. О-ви відкриті в 1773 р. англійським море­плавцем Дж. Куком.
Підпорядковані Новій Зеландії. Осн. політичні партії: Демокрагична, Паргія Островів Кука. Осн. заняття населення — вирощування кокосової пальми,
виробництво копри, рибальство і видобування перлів.

Мідуей. Атол в центр, частині Тихого океану, складається з о-вів Схід­ний і Піщаний. Заг. територія — 5 км2.
Населення — 2,5 тис. чол. Військово-морська база США.

Мікронезія (Федеративні Штати Мікронезії, Республіка Маршаллові Острови, Співдружність
Північних Маріанських Островів, Республіка Палау). Держава, розм. в зах. частині Тихого океану на
Маріанських, Каро-лінськнх і Маршаллових о-вах, а також на о-вах Палау (понад 2,2 тис. о-вів). Територія — 1,85 тис. км2. Населення — понад 190
тис. чол. (1992 р.), в осн. мікронезійці. Офіц.мова—англійська. Релігія—протестантизм. Грошова

одиниця —долар США.

Співдружність Північних Маріанських Островів —територія, що має Статус «співдружності» (з 1986 р.) в США. Територія — 457 км2.
Населення — 26 тис. чол. (1990 р.). Адм. центр — на о-ві Сайпан.

Фед еративні Штати Мікронезії — острівна країна, що включає центр. і сх. Каролінські о-ви і аі олл
Капінгамаргагі. Площа — 700,8 км2. Столиця— Палікір (штат Понпей). Населення — 109 тис. чол. (1990 р.). Основа економіки — рибальство, вироби.
Копри, овочівництво. Розвинуто туризм. Експорт: копра, перець, риба, вироби місцевих промислів, кокосова олія.

Республіка Маршаллові острови—острівна країна, включає Маршал-лові о-ви і о-в Таонгі. Площа—181км2.
Столиця—Маджуро. Населення — понад 48 тис. чол. (1991 р.). Осн. експортні товари — копра, продукти рибальства, вироби місцевих кустарних промислів.

Республіка Палау — архіпелаг, що входить до підопічної території 00Н в Мікронезії. Площа — 508 км2.
Адм. центр — Корор. Населення — 15 тис. чол. (1990 р.).

Науру. Держава на однойменному о-ві в півд.-зах. частині Тихого океану. Територія — близько 22 км2. Населення — 10
гис. чол. (1992 р.). Столиця — Ярен. Офіц. мови — науруанська і англійська. 70% віруючих — протес­танти. Грошова одиниця—австралійський долар. Політ, партії:
Науруанська партія, Науруанська робітнича організація.

Головне природне багатство Науру — фосфорити (щорічно добувають близько 3 млн. т). На о-ві
вирощують тропічні культури (в основному коко­сову пальму), розвинуті рибальство і кустарні промисли.

Ніуе. Острів в центр, частині Тихого океану. Територія—258км2. На­селення — 2 тис. чол. (1992 р.). Адм. центр —
Алофіс (близько 1 тис. жит.). Офіц. мова — англійська. Грошова одиниця ^ новозеландський долар;

З жовтня 1974 р. має внутрішнє самоуправління в рамках «вільної асоціації» з Новою Зеландією, яка
керує питаннями оборони і зовнішніх відно­син Ніуе.

Основа економіки — вирощування кокосової пальми і бананів, вироб­ництво копри. 80% експорту йде в
Нову Зеландію. Важливою статтею до­ходу є також експорт і продаж місцевих кустарних виробів,             й

Нова Зеландія. Держава на двох великих островах — Північному і Пів­денному, розділених протокою Кука, та численних невеликих о-вах в
півд-зах. частині Тихого океану. Територія — 268,7 тис. км2. Населення — 3,4 млн. чол. (1992 р.). 80% з них — нащадки переселенців з
Британських" о-вів, корінні жителі — полінезійці-маорі. Столиця — Веллінгтон (понад 400 тис. жит.). Державна мова— англійська. Осн. частина
населення сповідує християнство. Нова Зеландія має володіння («острівні території»): о-в Ніуе, о-ви Токелау і Кука. Відкрита голландським мореплавцем
А. Тасманом в 1642 р., в 1769 р. досліджена Дж. Куком. Держава в складі Спідружності, очолюваної Великобританією. Грошова одиниця — новозеландський долар. Політ,
партії: Лейбористська партія, Комуністична партія, Партія Соціалістичної єдності.

Основа економіки — високорозвинуте с.г. (10% зайнятого населення). Провідне місце в с.г. належить
тваринництву (близько 80%). Розвивається лісове господарство (під лісами зайнято 24% всіх земель). Частка с.г. про­дукції в загальному обсязі експорту —
близько 70%, лісотехнічної продукції —понад 10%.

Осн. галузі промисловості — харчова і гірничодобувна. Машинобудуван­ня і металообробка
представлені автоскладальними і авторемонтними підприємствами. Є целюлозно-паперові і деревообробні підприємства, алюмінієвий завод.                                          

Залізниці — 5,6 тис. км, автошляхи — 96 тис. км. Експорт: м'ясо і м'я­сопродукти, молочні
продукти, вовна, целюлозно-паперові товари. Імпорт; машини і устаткування, напівфабрикати, мінеральне паливо, хімікати. Го­ловні торгові партнери:
Великобританія, Японія, США, Австралія.

Нова Каледонія. Група о-вів в півд. зах. частині Тихого океану (о-ви Нова Каледонія, Луайоте, Пен та ін.), «заморська територія»
Франції. Те­риторія —19,1 тис. км2. Населення — понад 170 тис. чол. (1992 р.), головним чином меланезійці. Адм. центр — Нумеа (80 тис. жит.). Офіц.
мова — французька.

Осн. економіки — гірничорудна промисловість на базі значних природних багатств (нікель, кобальт,
хром). На о. Нова Каледонія — одне з найбільших у світі родовищ нікелю (експорт нікелю і нікелевої рудц — 95% доходів).

€ підприємства: металургійні, з переробки с.г. продуктів, лісопильні, меблеві, будматеріалів. В с.г. зайнято
70% самодіяльного населення. Вирощуютйі кокосову пальму і каву. 
Північна Європа

1. Данія (Королівство Данія).

2. Фарерські острови.

3. Ісландія (Республіка Ісландія).

4. Норвегія (Королівство Норвегія).

5. Шпіцберген.

6. Фінляндія (Фінляндська Республіка).

7. Швеція (Королівство Швеція).

8. Албанія (Республіка Албанія).

9. Білорусь (Республіка Білорусь).

10. Болгарія (Республіка Болгарія).

11. Боснія і Герцеговина (Республіка Боснія і Герцеговина).

12. Естонія (Естонська Республіка).

13. Латвія, (Латвійська Республіка).

14. Литва (Литовська Республіка).

15. Македонія (Республіка Македонія).

16. Молдова (Республіка Молдова).

17. Росія (Російська Федерація).

18. Румунія.

19. Словаччина (Словацька Республіка)

20. Словенія (Республіка Словенія).

21. Союзна Республіка Югославія (СРЮ).

22. Угорщина (Угорська республіка).

23. Україна.

24. Хорватія (Республіка Хорватія).

25. Чехія (Чеська Республіка).
Західна Європа

1. Австрія (Австрійська Республіка).

2. Бельгія (Королівство Бельгія).

3. Великобританія (Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії).

4. Ірландія.

5. Ліхтенштейн (Князівство Ліхтенштейн).

6. Люксембург (Велике Герцогство Люксембург).

7. Монако (Князівство Монако).

8. Нідерланди (Королівство Нідерланди).

9. Німеччина (Федеративна Республіка Німеччина).

10. Франція (Французька Республіка).

11. Швейцарія (Швейцарська Конфедерація).
Південна Європа

1. Андорра

2. Ватікан (Держава-місто Ватікан).

3. Гібралтар

4. Греція (Грецька Республіка).

5. Іспанія (Королівство Іспанія).

6. Італія (Італійська Республіка).

7. Мальта (Республіка Мальта).

8. Португалія (Португальська республіка).

9. Сан-Маріно (Республіка Сан-Маріно).
Південно-Західна Азія

1. Азербайджан (Азербайджанська Республіка).

2. Афганістан (Ісламська Держава Афганістан).

3. Бахрейн (Держава Бахрейн).

4. Вірменія (Республіка Вірменія).

5. Грузія (Республіка Грузія).

6. Ізраїль

7. Йорданія (Йорданське Хашимітське Королівство).

8. Ірак (Республіка Ірак).

9. Іран (Ісламська Республіка Іран).

10. Ємен (Єменська Республіка).

11. Катар (Держава Катар).

12. Кіпр (Республіка Кіпр).

13. Кувейт (Держава Кувейт).

14. Ліван (Ліванська Республіка).

15. Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ).

16. Палестина (Держава Палестина).

17. Саудівська Аравія (Королівство Саудівська Аравія).

18. Сірія (Сірійська Арабська Республіка).

19. Туреччина (Турецька Республіка).
Південна Азія

1. Бангладеш (Няродпа Республіка Бангладеш).

2. Бутан (Королівство Бутан).

3. Індія (Республіка Індія).

4. Мальдіви (Мальдівська Республіка).

5. Непал (Королівство Непал)

6. Пакистан (Ісламська Республіка Пакистан).

7. Шрі-Ланка (Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка).

8. Бруней (Бруней-Даруєслам).

9. В'єтнам (Соціалістична Республіка В'єтнам).

10. Індонезія (Республіка Індонезія).

11. Камбоджа (Королівство Камбоджа

12. Малайзія (Федерація Малайзії)

13. М'янма (Союз М'янма).

14. Сінгапур (Республіка Сінгапур).

15. Таїланд (Королівство Таїланд).

16. Філіппіни (Республіка Філіппіни).
Східна і Центральна Азія

1. Аоминь (Макао).

2. Гонконг (Сянган).

3. Казахстан (Республіка Казахстан).

4. Киргизстан.

5. Китай (Китайська Народна Республіка, КНР).

6. Монголія (Монгол УЛС).

7. Таджикистан

8. Узбекистан

9. Японія.

10. Алжир

11. Єгипет

12. Західна Сахара

13. Лівія (Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія).

14. Мавританія (Ісламська Республіка Мавританія).

15. Марокко (Королівство Марокко).

16. Святої Єлени острів.

17. Судан

18. Туніс (Республіка Туніс).
Західна і Центральна Африка

1. Ангола (Республіка Ангола).

2. Бенін (Республіка Бенін).

3. Буркіна Фасо.

4. Габон (Габонська республіка).

5. Гамбія (Республіка Гамбія).

6. Гана (Республіка Гана).

7. Гвінея (Гвінейська Республіка).

8. Екваторіальна Гвінея (Республіка Екваторіальна Гвінея).

9. Заїр (Республіка Заїр).

10. Кабо-Верде (Республіка Кабо-Верде).

11. Камерун (Республіка Камерун).

12. Конго (Народна Республіка Конго).

13. Кот д'Івуар (Республіка Кот д'Івуар).

14. Ліберія

15. Малі (Республіка Малі).

16. Нігер (Республіка Нігер).

17. Нігерія (Федеративна Республіка Нігерія)

18. Сан-Томе і Прінсіпі (Демократична Республіка Сан-Томе і Прінсіпі).

19. Сенегал (Республіка Сенегал).

20. Сьєрра-Леоне (Республіка Сьєрра-Леоне).

21. Того (Тоголезька Республіка).

22. Центрально-Африканська Республіка (ЦАР).

23. Чад (Республіка Чад).
Східна і Південна Африка

1. Ботсвана (Республіка Ботсвана).

2. Бурунді (Республіка Бурунді).

3. Джібуті (Республіка Джібуті).

4. Ерітрея (Держава Ерітрея).

5. Ефіопія

6. Замбія (Республіка Замбія).

7. Зімбабве (Республіка Зімбабве).

8. Кенія

9. Коморські острови

10. Лесото

11. Маврикій

12. Мадагаскар

13. Малаві

14. Мозамбік

15. Намібія

16. Південно-Африканська республіка (ПАР),

17. Реюньйон.

18. Руанда

19. Свазіленд

20. Сейшельські острови

21. Сомалі

22. Танзанія

23. Уганда
Америка

1. Північна Америка

2. Гренландія.

3. Канада

4. Сен-П'єр і Мікелон

5. Сполучені Штати Америки. (США)
Центральна Америка

1. Ангілья (Ангуілла).

2. Антигуа і Барбуда

3. Антильські острови (Нідерландські

4. Аруба.

5. Багамські острови

6. Барбадос.

7. Беліз.

8. Віргіиські острови (Британські)

9. Віргіиські острови (США).

10. Гаїті (Республіка Гаїті).

11. Гваделупа.

12. Гватемала

13. Гвіана

14. Гондурас

15. Гренада

16. Домініка

17. Домініканська Республіка.

18. Кайманові острови

19. Коста-Ріка

20. Куба

21. Мартиніка.

22. Мексика

23. Монтсеррат

24. Нікарагуа

25. Панама

26. Пуерто-Рико

27. Сальвадор

28. Сент-Вінсент і Гренадини.

29. Сснт-Кіттс і Нсвіс

30. Сент-Люсія.

31. Теркс і Кайкос острови.

32. Трінідад і Тобаго

33. Ямайка
Південна Америка

1. Аргентина

2. Болівія

3. Бразилія

4. Венесуела

5. Гайана

6. Еквадор

7. Колумбія

8. Парагвай

9. Перу

10. Суринам

11. Уругвай

12. Фолклендські
Австралія і Океанія

1. Австралія

2. Вануату

3. Західна Самоа

4. Кірібаті

5. Кокосові

6. Кука острови.

7. Мідуей

8. Мікронезія

9. Співдружність Північних Маріанських Островів

10. Науру

11. Ніуе

12. Нова Зеландія

13. Нова Каледонія