Органи чуттів Орган зору

Тема: “Органи чуттів. Орган зору”.

План.

1. Значення зорового аналізатора.

2. Топографія ока.

3. Будова ока.

4. Фізіологія ока.

5. Гігієна зору.

6. Перша допомога при ушкодженні очей.

Очі - це душа людини, в них відображається вся різноманітність її душевного стану: гнів, радість, задоволення, незадоволення, сум, горе, а також і фізичний стан: депресія, хвороби внутрішніх органів, неправильний спосіб життя, неправильне харчування, фізичне перенапруження. Орган зору це найважливіший орган з усіх органів чуттів. Орган зору - це око, що дай відіграє важливу роль в пізнаний навколишнього світу, в правильній орієнтації в навколишньо­му середовищі. При допомозі ока людина одержує уяву про форму і вели­чину предмету, про відстань на якій він знаходиться, про напрямок і швидкість його руху, про освітлення і колір, ступень освітленості. Щоб визначити смак їжі не обов'язково коштувати її- досить на неї глянути. Колір розпаленого металу сигналізує нам про його температуру.

Знання анатомії людини допоможе Вам опанувати таку клінічну дисципліну як очні хвороби, сестринську справу. В майбутньому хтось з Вас буде працювати медсестрами в очному кабінеті чи відділенні, де кожний раз потрібно здійснювати різноманітні маніпуляції на оці. Працюючи в шкільних закладах, дитячих установах Ви будите здійсню­вати профілактичну роботу, щоб запобігти захворюванню очей.

Орган зору (оrganonvisus) складається з трьох частин:

1) Периферична частина, де проходить сприйняття зовнішніх подразнень. Вона включає: очне яблуко, зоровий нерв, допоміжні органи, судини, нерви.

2) Проміжна частина включає: провідні шляхи зорового аналізатора, підкоркові зорові центри (верхні горбики пластинки чотиригорбикового тіла середнього мозку, зорові горби, латеральні колінчасті тіла середнього мозку)

3) Центральна частина представлена ділянкою кори великого мозку, а саме корковий зоровий аналізатор в потиличній півдолі півкуль великого мозку. Тут проходить аналіз і синтез сприйнятого відчуття.

Око (oculus лат. назва; ophthalmas грецька назва). Закладене в очній ямці.

Назвіть стінки орбіти:

1) верхня;

2) нижня;

3) медіальна;

4) латеральна;

Чим утворена кожна з них?

1. Верхня стінка утворена: очною частиною лобної кістки; малими крилами клиноподібної кістки.

2. Нижня стінка утворена: очною частиною верхньої щелепи, величною кісткою, очним відростком піднебінної кістки.

3. Латеральна утворена: очною поверхнею великих крил крилоподібної кістки, виличною кісткою.

4. Медіальна стінка утворена: лобним відростком верхньої щелепи, слізною кісткою, очною пластинкою решітчастої кістки, тілом клиноподіб­ної кістки і очною частиною лобної кістки.

Очна ямка межує з зовнішньою стінкою носової порожнини, а саме з решітчастим лабіринтом; зверху - з очною частиною передньочерепної ямки, де розміщується лобна доля мозку, з лобною пазухою лобної кістки. Зовні межує з скроневою ямкою, знизу - з верхньою стінкою гайморової па­зухи верхньої щелепи.

Знання топографії очної ямки необхідно при постановці того чи іншо­го діагнозу. Так, наприклад, виникнення пухлини мозку, гнійного процесу чи запалення мозку може впливати на погіршення зору. Травма решітчастої пазухи може привести до вип'ячування очного яблучка. Фурункул на носі або в носі може викликати сильну біль, яка віддає в зуби, а також в око. При фронтіті відмічається біль в очній ямці, набряк верхньої повіки, світлобоязнь, сльозоточивість.

Очне яблуко кулястої форми тіло складається з трьох оболонок і внутрішнього очного ядра. Є такі три оболонки:

1) зовнішня - фіброзна оболонка

2) середня - судинна оболонка

3) внутрішня - сітчаста оболонка або сітківка.

Зовнішня оболонка розміщується ззовні навколо ока, відіграє механічну роль, тобто, виконує захисну функцію і є опорою ока. Розрізняють два відділи цієї оболонки:

1) задній – склера

2) передній – рогівка.

Задній відділ представлений білковою оболонкою, яка складається з непрозорої щільної волокнистої сполучної тканини, має білий колір, в повсякденному житті відома під назвою білкова оболонка. До неї прикріпляються м'язи. Білкова оболонка не пропускає світло­вий промінь. Має кровоносні судини і нервові закінчення. Отже - склера це є біла тверда непрозора оболонка.

Передній відділ - рогівка є безпосередньо продовженням склери. Рогівка являє собою прозору, округлу, блискучу, вологу пластинку, яка має схожість з годинниковим склом, або випуклою лінзою. Рогівка багата нервовими закінченнями, але в ній відсутні кровоносні судини. Вона пропускає світлові промені в середину ячного яблука. На межі з рогівкою в товщі склери проходить круговий венозний канал, який нази­вають Шлеммів канал.

Самостійна робота

Тестовий контроль з метою закріплення знань по даному питанню.

1. Око кулястої форми тіли закладені в

а) орбіті

б) великому потиличному отворі

в) грушоподібному отворі.

2. Око складається з:

а) 3-х оболонок

б)внутрішнього очного ядра

в) внутрішнього одного ядра і двох оболонок.

3. Очне яблуко складається з таких оболонок:

а) зовнішньої фіброзної

б) середньої судинної білкової

в) внутрішньої сітчастої, зовнішньої фіброзної, білкової

г) середньої судинної і внутрішньої сітчастої

д) зовнішньої фіброзної, середньої судинної і внутрішньої сітчастої.

4. Фіброзна оболонка виконує такі функції:

а) механічну, трофічну

б) трофічну;

в) механічну.

5. Фіброзна оболонка складається з двох відділів:

а) білкової оболонки, райдужки

б) склери, райдужки, рогівки

в) склери, рогівки.

6. Круговий венозний канал проходить на межі з:

а) рогівкою і війковим тілом

б/ райдужкою і власне судинною оболонкою

в) рогівкою в товщі склери.

7. Переднім відділом фіброзної оболонки являється:

а) райдужка

б) склера

в) рогівка.

8. Заднім відділом фіброзної оболонки являється:

а) рогівка

б) війкове тіло

в) склера.

9. Око складається з таких частин:

а) периферичного, центрального

б) центрального, проміжного

в) периферичного, центрального, проміжного

г) проміжного периферичного.

10. Орбіта складається з таких стінок:

а) медіальної, латеральної

б) латеральної, верхньої, нижньої

в) медіальної, латеральної, нижньої

г) верхньої, нижньої, медіальної, латеральної.

Судинна оболонка
- м’яка оболонка лежить відразу під склерою, складається з пухкої сполучної тканини. Містить велику кількість кровоносних судин, які беруть участь в живленні ока, тобто виконують трофічну функцію та в виділенні рідини, яку називають водянистою во­логою камер ока. В ній розрізняють три відділи:

1. Задній відділ
- власне судинна оболонка займає більшу частину судинної оболонки, вистиляє з середини всю склеру.

2. Середній відділ
– війкове тіло. Війкове тіло - це є середня потовщена частина судинної оболонки. Воно розміщене кільцеподібне навколо кришталика в області переходу склери в рогівку. Війкове тіло прикріплюється з допомогою циннової зв'язки. Основа війкового тіла складається з війкового м’язу. Війковий м’яз змінює, регулює кривизну кришталика і фокусує його на ближні і дальні предмети, тобто бере участь в акомодації ока.

3. Передній відділ
– райдужка. Райдужна оболонка або райдуга є передній відділ судинної оболонки, в центрі якої є круглий отвір його називають зіницею ока, через який проникає світло в середину очного яблука. Діаметр зіниці змінюється в результаті скорочення двох шарів гладких м'язових волокон, що знаходяться в товщі райдужної оболонки. Це свінктер зіниці - звужує зіницю ока і ділятатор зіниці - розширює зіницю ока. Отже райдужка відіграє роль діафрагми, яка регулює кількість світла, що поступає в око. При сильному освітленні зіниця ока звужується, при слабому світлі зіниця ока розширюється. Рисунок райдужки індивідуальний і може змінюватися в результаті перенесеного захворювання, травин. Піг­ментні клітини розташовуються в райдужці не рівномірно. Розміщення пігменту і хід судин утворюють рисунок райдужки. На цьому принципі побудований принцип іридодіагностики. Райдужна оболонка крім судин містять велику кількість пігментних клітин. Кількість пігменту визна­чає колір очей. Якщо пігменту багато, то колір очей темно-коричневий і навіть чорний. Якщо відсутній повністю пігмент, то очі червоні, а якщо пігменту мало, то очі голубі. (у білих кроликів очі червоні).

Тестовий контроль

1. Судинна оболонка лежить відразу під:

а) склерою,

б) сітчастою оболонкою,

в) райдужкою.

2. Судинна оболонка складається з:

а) 3-х відділів

б) 4-х відділів

в) 2-х відділів.

3. Судинна оболонка включає такі відділи:

а) власне судинна оболонка, війкове тіло, рогівка

б) райдужка, власне судинна оболонка, війкове тіло, склера

в) власне судинна оболонка, війкове тіло, райдужка.

4. Війкове тіло складається:

а) власне судинна оболонка

б) власне судинної оболонки і війкового м'яза

в) війкового м'яза і райдужки

г) війкового м'яза.

5. Судинна оболонка виконує такі функції:

а) трофічна

б) механічна

в) механічна, трофічна.

6. Війкове тіло бере участь в:

а) виділенні рідини

б) аккомодація ока

в) виділення рідини і аккомодації ока.

7. Райдужна - це передня частина судинної оболонки, в центрі ока є отвір, який називається:

а) щілиноподібний лімфатичний простір

б) круговий венозний канал

в) зіниця.

8. Райдужна бере участь в:

а) виділенні рідини

б) регуляції кількості світла

в) аккомодація

9. Колір райдужки залежить від:

а) від зорового пурпуру

б) пігменту

в) пігменту і зорового пурпуру.

10. При дії сильного світла зіниці:

а) звужуються

б) розширюються

в) не змінюються.

Сітчаста оболонка або сітківка - це тонка, внутрішня, м'яка пластинка, яка прилягає до судинної оболонки, являться складним нервовим утворенням, по своїй функції і будові поділяється на два відділи:

1. Центральний відділ
. Складається з світлочутливих рецепторів-колбочок.

2. Периферичний відділ
. Складається з паличок. Колбочки приймають світлові промені при яскравому освітленні і одночасно являються рецеп­торами кольору, їх називають рецепторами денного світла. В колбочках міститься фермент йодоксин. Палички функціонують при сутінковому світ­лі, їх називають рецепторами сутінкового світла. В паличках міститься фермент йодоксин або зоровий пурпур. При дії світла в паличках і кол­бочках здійснюється фізичний і хімічний процес. В результаті цього виникають нервові імпульси, які з сітківки ока передаються по зоровому нерву в мозок, де розміщується корковий аналізатор (потилична область).

Відростки паличок і колбочок утворюють з’єднуючись зоровий нерв. Місце виходу зорового нерву має форму овального підвищення і називають диском зорового нерва. В області диску зорового нерва палички і колбочки відсутні і цю ділянку називають "сліпою" плямою. В центрі сітківки розміщується ділянка діаметром 2 мм, зафарбована в жовтий колір і називають її жовтою плямою. На плямі є заглибина - це є центральна ямка, яка містить велику кількість колбочок і являється місцем найкращого бачення.

Тесовий контроль

1. Сітківка - це внутрішня оболонка очного яблука, яка прилягає до:

а) фіброзної оболонки

б) судинної оболонки

в) білкової оболонки.

2. Сітчаста оболонка складається з таких відділів:

а) центрального, середнього

б) периферичного, середнього, центрального

в) периферичного, середнього

г) центрального, периферичного.

3. Центральний відділ сітчастої оболонки складається з світло­чутливих нервових клітин:

а) колбочок

б) паличок

в) колбочок і паличок.

4. Периферичний відділ сітчастої оболонки складається з світло­чутливих нервових клітин:

а) колбочок і паличок

б) паличок

в) колбочок.

5. Відростки колбочок і паличок з'єднуючись, утворюють:

а) зоровий пурпур

б) зоровий нерв

в) зоровий шлях.

6. В центрі сітківки розміщується ділянка діаметром 2 мм, зафарбова­на в жовтий колір називається:

а) сліпою плямою

б) жовтою плямою

в) диском зорового нерва.

7. Центральна ямка, на жовтій плямі містить велику кількість:

а) колбочок і паличок

б) паличок

в) колбочок

3. Центральна ямка, яка містить велику кількість колбочок називаєть­ся:

а) місцем найкращого бачення

б) місцем виходу зорового нерва.

9. В сітківці є колбочки:

а) 110 - 125 млн.

б) 6 - 7 млн.

паличок

а) 6 - 7 млн.

б) 110 - 125 млн.

10. В області диску зорового нерва палички і колбочки відсутні. І цю ділянку називають:

а) жовтою плямою

б) сліпою плямою

в) місцем найкращого бачення.

Внутрішнє очне ядро складається з прозорих світлозаломлюючих середовищ. Це є безсудинні анатомічні утворення. До них відносяться склисте тіло, кришталик, водяниста волога, яка наповнює камери: передню і задню.

1. Склисте тіло
виповнює порожнину очного яблука і являє собою прозору студенисту масу, розміщується по заду кришталика.

2. Кришталик
. Має форму двовипуклої лінзи. Він прозорий, еластич­ний. Завдяки його еластичності, кришталик змінює свою кривизну і набирає форму для "далекого" і "ближнього" бачення. Розміщуєть­ся позаду зіниці у виїмці склистого тіла. В склистому тілі І криштали­ку немає кровоносних судин і нервів.

3. Камери ока
: передня і задня камера ока. Порожнина між рогівкою і райдужною називається передньою камерою ока, а порожнина між райдужної і кришталиком називається задньою камерою ока. Вони заповнені водянис­тою вологою. Це прозора рідина, яка з'єднаються між собою через зіницю.

Рідина камер ока знаходиться під тиском, який називається внутрішньоочним тиском. В нормі від 16 - 26 мм.рт.ст. Водяниста волога проду­кує кровоносним судинам війкового тіла і райдужки. Бере участь в живлені рогівки, склистого тіла, кришталика, підтримує на певному рівні тиск в середині очного яблука. Одночасно з утворенням водянистої вологи відбувається їївідток, який здійснюється через шлемів канал.

Самостійна робота учнів: мал. "Сагітальний розріз очного яблука". Відмітити складові частини внутрішнього очного ядра.

Допоміжні органи ока складаються з захистних пристосувань віднося­ться брови, вії, повіки.

Брови захищають око від поту, що зтікає з чола.

Вії знаходяться на вільних краях верхньої і нижньої повіки захи­щають ока від порошинок, снігу, дощу.

Повіки - або шкірні складки. Зовні покриті шкірою, з середини - сполучною тканиною. Цікава дізнатися чому ми часто кліпаємо, здійснюємо від 2 до 5 рухів в хв. Виявляється, що поверхня очного яблука завжди висихає, створюються неблагоприємні умови для рогівки. Отже повіки захищають око від висихання. А також дозують силу світлового подразнення.

Слізний апарат складається з слізної залози, слізновивідних шляхів, слізного озерця, слізного мішечка, слізних канальців, носослізного каналу і дрібних слізних залоз.

Існує таке народне прислів'я: "Хто про очі дбає, той горя не знає". Подбати про очі і зняти зорову втому допоможе нам студентка. Вона проведе з нами фізкультхвилинку. Такі гімнастичні вправи для очей.

Вправа І.
Виконується сидячи. Міцно заплющити очі на 3-5 сек. А тоді розплющити на 3-5 сек. Повторити 6 разів.

Вправа 2
. Виконується сидячи, швидке кліпання протягом 1 хв.

Вправа 3
. Виконується сидячи. Заплющити повіки, масажувати їх за допомогою кругових рухів пальця. Повторяти протягом 1 хв.

Фізіологія ока.

1. Акомодація ока. Для ясного бачення предмету необхідно, щоб промені всіх точок падали на сітківку. Людина з нормальним зором може розглянути як і далеко так і близько розміщені предмети. Пристосуванця ока до бачення рівно віддалених предметів називають акомодацією ока. Часто бувають порушення зору: короткозорість і далекозорість.

Причини короткозорості - видовжена форма очного яблука, а причина далекозорості - це вкорочення форми очного яблука.

Адаптаціям ода. Без світла немає зору, Ми бачимо тільки при наявності зору. Якщо людина перейде з темного приміщення в світле в перший момент наступає осліплення. Але з часом око адаптується.

Відчуття кольору. людина володіє здатністю розрізняти кольо­ри, а це забезпечує додаткову інформацію. В сітківці є три типи фоточутливих колбочок, які сприймають три кольори. Червоний, зеле­ний, синьо-фіолетовий. Часто людина не може відрізнити зелений колір від червоного, ці кольори сприймаються як сірий. Такий недолік називають кольороаномалією.

Перша допомога при ушкодженні очей.

Необережність і невміння користуватись приладами домашнього вжитку може привести до важкої травми ока. Якщо трапилось нещастя треба вміти надати першу допомогу. Коли в око попадає порошинка, промиєте око водою, потім протріть чистою ваткою. Але перед чим треба вимити руки.

Якщо око важко поранене то не можна промивати. У цьому випадку треба накласти чисту пов'язку і відправити в лікарню чи поліклініку.

Коли в око попадає кислота чи отруйна речовина одразу промити око під протічною водою протягом 15-30 хв., потім негайно звернутися до лікаря.

Закріплення даної теми.

Перегляд діафільму по даній темі.

Домашнє завдання.

1. Л.Ф. Гаврілов "Анатомія" ст. 345 – З53.

2. П.А. Воробйова "Анатомія і фізіологія" ст.

3. С.А. Георгіева "Фізіологія" ст. 379-386

4. В.Я. Липченко "Атлас нормальної анатомії людини".

Гігієна зору

Питання, які виносяться на семінарське заняття

по темі „Загальні дані” і „Орган зору”.

1. Які органи називаються органами чуття?

2. Аналізатор (дайте визначення).

3. Відділи аналізатора.

4. Що відноситься до органу зору?

5. З чого складається очне яблуко?

6. Три оболонки очного яблука: назва, взаємне розміщення.

7. Фіброзна оболонка: значення, назва відділів.

8. Рогівка: розміщення, будова.

9. Склера (будова).

10. Судинна оболонка: назва відділів.

11. Райдужка: розміщення, будова.

12. Зіниця: де знаходиться, які м'язи змінюють його величину:

13. Війчасте тіло: розміщення, будова.

14. Особисто судинна оболонка: розміщення, будова.

15. Сітківка: розміщення, два відділи.

16. Диск зорового нерва, пятно (жовте) і центральна ямка.

17. Колбочки і палочки: значення, роз приділення в сітківці.

18. Які судини проходять в середині зорового нерва?

19. Прозорі світлозаломленні середовища ока: назва, розміщення в очному яблуці.

20. Водяна волога: де знаходиться, значення.

21. Скло видне тіло.

22. Кристалик: розміщення, будова.

23. М'язи ока: назва, функція.

24. Ямка очного яблука: чим утворена?

25. Повіки: будова, кути ока.

26. Конюктив: дві частини, будова, мішок конюктива і його зводи.

27. Слізна залоза: розміщення, куди відкриваються вивідні канальні?

28. Слізовивідні шляхи: назва, розміщення.

29. При паралічі якого м’яза не закривається очна щілина, який нерв її іннервує.

30. При паралічі якого м’яза спущена верхня повіка, який нерв її іннервує?

Графологічна структура „Очне яблуко”

Очне яблуко