Италия

Реферат з географ на тему ТАЛЯ Виконав учень 10 А класу середньо школи 96 Коркуна Дмитро Львв 2000 Економко-географчне положення. Площа 301,3 тис. км2 . Столиця Рим. таля розташована на пвдн вропи. На територ можна видлити 3 частини материкову бля 12 площ, пвострвну Апенннський пвострв острвну острови Сцля, Сардня ряд дрбних .

Морськ кордони в 4 рази довш вд сухопутних. Навть сам глибинн райони крани розташован вд побережжя не бльш, нж на 200 - 300 клометрв. Економко-географчне положення в центр Середземноморського басейну здавна сприяло розвитку звязкв з кранами Близького Сходу Пвнчно Африки, а також з ншими кранами Пвденно вропи. тепер воно сприя господарському розвитку тал.

Сухопутн кордони з Францю, Швейцарю Австрю, а частково з колишньою Югославю проходять по Альпах. Пвнчна таля знаходиться в бльш вигдному нж Пвденна таля положенн, оскльки ма можливсть здйснювати зовншн економчн звязки по сухопутних по морських дорогах. Державний лад полтико-адмнстративний устрй. По державному устрою таля парламентська республка.

Глава держави президент, якого обира парламент представники областей на см рокв. Вся виконавча влада належить Рад Мнстрв. На полтичнй арен провдну роль вдгра ХДП Християнсько-демократична партя. В адмнстративному вдношенн таля длиться на 20 автономних областей, 94 провнц 8тис. комун. Природн умови ресурси На пвноч тал знаходяться Альпи, як значно утруднюють територальн звязки з Францю,

Швейцарю, Австрю. Разом з тим ц гори мають виключне значення у формуванн клмату тал, оскльки являють собою природну перешкоду для проникнення повтряних мас з пвноч материка. Мнеральн ресурси тал незначн за розмрами запасв. таля ма незначн запаси вуглля, нафти, залзно руди. Тльки Поданська низовина мстить велик запаси природного газу. Приблизно на половину таля забезпечена власними ресурсами свинцю цинку.

За запасами ртут крана займа провдне мсце у свт. У надрах тал велик запаси калйно та кухонно сол. Клматичн ресурси тал виключно сприятлив для розвитку сльського господарства. Так на пвноч клмат помрно-континентальний, пвдень тал характеризуться сухим субтропчним клматом. Водн ресурси тал небагат. Рки невелик влтку маловодн. Найбльша рка По. Рки, як спадають з гр Альп, багат га гдроенергоресурси 56 млрд.кВт.

На Апенннському пвостров найбльшими рками Тбр Арно. В цлому таля бдна на сльськогосподарськ угддя та особливо на орн земл. На душу населення припада близько 0,2 га рллю Значна кльксть орних земель зрошуться, що необхдною умовою одержання високих урожав. Грунти в цлому сприятлив для розвитку землеробства. Лише 20 територ тал покрита лсами, основна маса яких знаходиться на пвноч крани.

В цлому ж дефцит деревини обмежу можливост розвитку окремих галузей промисловост. Населення. таля займа друге мсце в вроп псля Нмеччини по числу жителв 57,9 млн. чоловк. Крана вдзначаться великою густотою населення 191 чол. на км2. таля - одна з густонаселених кран вропи. На розмщення населення вплива нтенсивно проткаючий процес урбанзац. Основна частина мського населення зосереджена в Пвнчнй тал.

Бльшсть мст тал виникла в древн середн вки. Вони користуються свтовою популярнстю як свордн сторичн музе з архтектурними памятниками старовини творами мистецтва. Серед них видляються Рим, Флоренця, Венеця, Млан, Геную, Болонья. Нацональний склад населення однордний - 98 його складають талйц. По вросповданню талйц - католики.

Хоч церква в тал вддлена вд держави, вона активно втручаться в полтичне життя крани вплива великий чином на широк кола населення. У захднй частин Рима один квартал займа державу Ваткан - теократична монархя. Його голова - папа римський - одночасно головою вс католицько церкви. Для складу населення характерна велика питома вага мського населення 60 . Найбльш урбанзованою частиною Поданська низовина.

На пвдн переважа сльське населення. Найбльшими мстами Рим, Млан, Неаполь Турин. Економчно активне населення тал не перевищу 40 його загально клькост. У структур зайнятост домну сфера послуг 57 , промисловсть 37,9 , сльське господарство 5,4 . Серед кран, що входять до вропейського союзу таля виступа, як постачальник дешево робочо сили. Кльксть безробтних тут становить 2 млн. чоловк. Промисловсть. таля погано забезпечена основними видами

корисних копалин - вугллям, нафтою, залзняком. Бльш значн запаси природного газу, бокситв, полметалчних руд. Дуже багат родовища ртут, срки, мармуру. Серед нших кран вропи таля видляться також по ресурсах водно геотермчно енерг. Промисловсть тал сильно залежить вд мпорту сировини палива. Енергетика крани базуться на мпортних нафт, кокс вуглл, свому природному газ гдро- ресурсах. По потужност нафтопереробних заводв таля випереджа нш крани

Захдно вропи. Хоч у виробництв електроенерг перше мсце займа ТЕС, вдносно велика частка ГЕС, побудованих на альпйських рках. У Центральнй тал працюють геотермчн електростанц. Виробництво електроенерг становить 200 млрд.кВт. ГЕС виробляють 30 електроенерг. АЕС закрит з 1987 р. Виключно важливе значення у виробництв експорт ма машинобудування виробництво

автомоблв, моторолерв таля - батьквщина моторолера , велосипедв, суден . Великою популярнстю користуються побутове енергоустаткування друкарськ машинки. 34 машинобудвних заводв схильно в Пвнчнй тал. У 1990 роц було виготовлено 2,26 млн. автомоблв. В Неапол функцону великий завод компан Альфа-Ромео. Тракторн заводи фрми Фат розмщен в мстах пвноч особливо в

Млан, Емл-Романь. У звязку з зростанням машинобудування збльшилася виплавка чорних кольорових металв. Чорна металургя засновуться на мпорт лома чавуна, коксу, залзняку, легуючих металв. Виплавка стали набагато перевищу виробництво чавуна. Найбльш комбнати розташован в портах Таранто, Гену, Неапол. Пдпримства металург збудован при великих машинобудвних заводах в

Млан, Турне . Електрометалургя - виплавлення стал алюмню - виникла поблизу альпйських ГЕС. Хмчна промисловсть базуться на привзних нафт фосфоритах, на мсцевому природному газ, срц ншй сировин. Високими темпами розвиваться нафтохмя, особливо збльшилося виробництво пластмас синтетичних волокон на баз крекнгу нафти. Велика частина хмчних заводв розташована в Пвнчнй тал, але нов комбнати нафтохмя були побудован також в портах

Пвденно тал. Текстильна промисловсть тал виробля переважно бавовнян тканини тканини з синтетичного волокна. Ця галузь сконцентрована головним чином в Млан його передмст. Економчн кризи спади виробництва середини 70-х - початку 80-х рокв особливо сильно вдбилися в тал на судно- автомоблебудуванн, текстильнй промисловост. Сльське господарство. Природн умови тал дозволяють вирощувати вс культури помрного клмату, але особливо

вони сприятлив для субтропчних плодових рослин винограду. У Пвнчнй тал розташована Поданська низовина з родючими грунтами, зручна для землеробства. По нй тече сама велика рка тал - По, що широко використовуться для ригац. Клмат тут мякий, перехдний вд помрного до субтропчного. У Пвденнй тал рельф гористий, вузьк смужки низовин тягнуться лише вздовж побережжя.

Переважають камянист, бдн гумусом грунту. Типовий середземноморський клмат з жарким сухим лтом теплою зимою сприятливий для цитрусових, оливкових, мигдалевих дерев м нших садових культур, а також винограду. таля належить до кран, що мають високопродуктивний аграрний сектор. Однак крана забезпечу себе за рахунок власного виробництва на 75 . Сльське господарство крани да 10 ВВП. У ньому зайнято майже 5,6 робочо сили.

Сльське господарство тал багатогалузеве, як у Франц, але поступаться йому по нтенсивност рвню розвитку. Найважливше значення ма рослинництво. Перше мсце в свт належить й по збору винограду, друге в вроп псля спан - по збору маслин цитрусових. Виноградники покривають схили передгрв горбв як на пвноч, так по всьому Апенннському пвострову. Побережжя Сцл видляться вирощуванням апельсинових лимонних дерев. Раннй овоч дозрвають на пвдн в зимовий час, тому таля постача х на вропейський ринок ранше за свох

конкурентв. Головн зернов культури - пшениця, кукурудза рис, технчна - цукровий буряк конопл. Тваринництво розвинено порвняно слабо. Велика рогата худоба розводять в капталстичних господарствах Пвнчно тал. У бдних кормами грських районах Апеннн, Сцл Сардн селяни розводять ввц, кз мулв. У прибережних районах пдмогою для них служать продукти моря. Транспорт. Серед видв транспорту провдне мсце належить залзничному транспорту.

По рвню електрифкац залзниць крана займа одне з перших мсць в свт. Протяжнсть залзничних колй становить понад 30,5 тис.км у тому числ 20 тис. електрифкованих. Найбльшим залзничним вузлом Млан. Найважлившими залзничними колями магстрал, що проходять по схдному та захдному узбережж Апенннського пвострова. Центральною залзничною магстраллю Млан Болонья Флоренця Рим . Другий за значенням вид транспорту морський , тнаж якого досяг 7,5 млн.

бр. регют. Морськ порти Генуя , Венеця, Триест забезпечують експортно-мпортн перевезення. У внутршнх перевезеннях вантажв пасажирв головну роль гра автомобльний транспорт, на який припадпа 75 усх сухопутних перевезень. В тал 300 тис. км автошляхв, зних 5900 км автострад. Густа мережа сучасного шосе залзниць звязу мста пвнчно тал. Зовншн економчн звязки. У мпорт тал переважають паливо нафта, вуглля, кокс промислова сировина металолом,

бавовна вона ввозить також машини продовольство. У експорт головну роль грають готов вироби машини, обладнання, тканини фрукти апельсини, лимони . Найбльш великий товарооборот з кранами Загального ринку, Швейцарю США. Галуззямми мжнародно спецалзац текстильна, швейна та взуттева, овочвництво, виноробство, вирощування винограду, цитрусових, фруктв. У 1991 р. було експортовано продукц на 209 млрд. долларв.

Основними торговими партнерами тал крани вропейського Союзу, на як припада майже 57 експорту 56 мпорту. Серед нших кран найбльш тсн торговельн звязки крана ма з ФРН, Францю США, на як припада майже 45 експорту 44,5 мпорту. таллйськ фрми проявили нтерес до природних ресурсв Украни. Щорчно талю вдвдують понад 30 млн. ноземних туриств. Обслуговування туриств перетворилося в одну з найважливших галузей економки.

Доходи вд ноземного туризму становили понад 13 мдрд. долларв.