Географическое положение Украины (Укр.)

Географчне положення Украни ГЕОГРАФЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ Щоб знайти у мст людину, необхдно знати адресу - мсце проживання. Географчне положення обкта держави, мста, села, рчки, озера, гр, рвнин тощо - це його свордна адреса, саме з визначення починаться вивчення будь-яко територ. Географчне положення - це мсцезнаходження вдносно екватора, материкв, морв та океанв, нших природних

обктв. Украна розташована у пвнчнй пвкул вдносно екватора, на материку вразя, у Схднй вроп. На пвдн вона омиваться Чорним та Азовським морями. Це найбльша за площею крана вропи. Могутнй Днпро несе сво води через всю Украну, перетинаючи з пвноч на пвдень. Кив розташований у пвнчнй частин Украни, на меж мшаних лсв лсостепу, в середнй теч Днпра, на обох його берегах.

Не дивно, що ще у давнину Кив став центром давньорусько держави, а потм столицею Украни, бо ма зручне географчне положення. Площа Кива становить 827 квадратних клометрв, це одне з найбльших мст Украни. Вздовж Днпра вн простягаться бльш як на 20 км. Мсто длиться на 14 мських районв Ватутнський, Дарницький, Днпровський, Жовтневий, Залзничний, Леннградський,

Мнський, Московський, Печерський, Подльський, Радянський, Старокивський, Харквський, Шевченквський. ТЕКТОНЧНА БУДОВА, РЕЛЬФ, КОРИСН КОПАЛИНИ Форми поверхн Земл. Ви вже знате, що земна поверхня нервна. Вона складаться з величезних океанчних западин длянок суходолу - материкв. Але х поверхня неоднордна в одних мсцях вона вирвнена, в нших пднмаються гори, длянки знижен

, навпаки, пдвищен. Сукупнсть усх нервностей земно поверхн називають рельфом. Основними формами рельфу Земл гори рвнини. Гори бувають рзними за висотою низьк до 1000 м, середн 1000-2000 м висок понад 2000 м. Рвнини теж подляються за висотою низовини до 200 м, височини 200-500 м та плоскогря понад 500 м. Погляньте на фзичну карту свту. На нй рзними кольорами зображен форми рельфу гори - коричневим, височини - жовтим оранжевим, низовини - зеленим, западини морв океанв блакитним та синм.

Ц велик длянки поверхн формують внутршн сили Земл. Рельф Кива його околиць. Вн представлений рвнинними формами на Лвобережж - Приднпровська низовина, на Правобережж в пвнчнй частин мста - Полська низовина, в пвденнй - Приднпровська височина. Високий правий берег Днпра на Кивщин займа вдроги вдгалуження

Приднпровсько височини. Ця пдвищена длянка називаться Кивське плато плато з французько - плоский. Воно густо порзане балками та ярами. Мсцевсть то пдноситься, утворюючи ряд окремих висот, то, знижуться до рвня долини Днпра. Найвищ точки висотою 106 м над рвнем Днпра лежать в район Печорська Бативо гори. Найнижч точки рельфу розмщен на

Подол на берез Днпра. Вздовж Днпра з пвноч на пвдень тягнуться низовинн длянки. На лвому берез вони значно ширш, на них розмщена Дарниця, на правому - Куренвка, частина Прорки, Подолу та Оболонь. На велик форми рельфу накладаються менш за розмрами форми поверхн, про як ви дзнатесь з наступних параграфв. Поняття про мнерали та грськ породи. Формування рельфу нашо мсцевост, як планети взагал, залежить не

тльки вд д внутршнх сил Земл, а й вд властивостей тих речовин, з яких утворена земна поверхня. Ц речовини - мнерали та грськ породи. Мнерали - це природн однордн утворення, як складаються з одн речовини. Наприклад, вода, сль, золото, срка, слюда, польовий шпат, алмаз та н. Мнерали в чистому вигляд трапляться порвняно рдко. Найчастше вони бувають у вигляд рзних сполук, утворюючи грськ породи.

Грськ породи - це сполучення клькох мнералв або скупчення одного у великй клькост. Наприклад, до складу грсько породи грант входять 3 мнерали кварц, слюда польовий шпат. Грська порода псок складаться з дрбних уламкв переважно кварцу, а вапняк - це скупчення мнералу кальциту у великй клькост. Утворення та властивост грських порд. Грськ породи утворюються, при рзних умовах, тому за походженням х подляють на

З групи. Грськ породи снують у трьох станах твердому грант, рдкому нафта, газоподбному природний газ - мають рзномантн властивост вдрзняються за кольором, запахом, розчиннстю у вод, твердстю. Тому одн породи можуть легко руйнуватись пд дю води, втру, сонця, нш - здатн тривалий час протистояти цьому впливов Грськ породи Кива. В нашй мсцевост поширеними грськими породами лесовидн суглинки породи, що складен пском глиною в однакових частинах, пски та глини, х можна побачити пд темним шаром грунту

в траншеях, каррах. Вдслонення цих порд зручно спостергати бля с. Корчувате. Бля Днпра добре видно пски, а на крутих схилах правого берега глини. На правому берез Днпра вдклади залягають у такй послдовност товщ лесу пухка порода свтло-жовтого кольору вд 1 до 20 м, х пдстилають суглинки товщиною 8-1 м, пд ними - бур глини, що залягають окремими островами товщиною в середньому 7-8 м. Бура глина не пропуска воду, яка просочуться з поверхн земл, тому вона

збираться на поверхн. Нижче залягають ряб глини, х товщина становить 3-10 м. Ще глибше - псковики, як найстйкшою породою серед порд, що залягають вище рвня Днпра. також прошарки бурого вуглля та мергелв. У мергелях прокладено тунел метрополтену. В лесах створен Лаврськ печери. Вдклади в Лвобережнй частин Кива складаються з пщаних, порд, суглинкв та торфу.

Значний вплив на стан грських порд здйсню пдземне будвництво - метрополтену та каналзацй. У результат виникають прориви пдземних вод, пливуни насичен водою пухк вдклади, обвали грських порд, трщини. Багато предметв, що нас оточують, створен з мнералв та грських порд. Ус мнерали грськ породи, як людина використову для свох потреб, називають корисними копалинами. За використанням у господарств х подляють на групи.

В околицях Кива найбльше будвельних матералв. Уздовж правого берега Днпра, поблизу с. Корчувате, залягають мергел. З них виготовляють наймцншу будвельну цеглу, яка псля випалу набува свтло-жовтого забарвлення. Пд Кивом Буча пски, як широко використовуються для виробництва скла. Значну цннсть становлять глини як сировина для керамчних виробв район Василькова. Поклади торфу в долинах рчок Здвиж, рпнь,

Трубж та в нших мсцях. Його запаси досить велик. Бльш як 280 торфовищ вмщують 1,3 млрд. куб. м. торфу. Торф використовуться як паливо, добриво в сльському господарств сировина в хмчнй промисловост. Значн проблеми з використанням торфу виникли псля авар на Чорнобильськй АЕС у 1986 роц. Поклади бурого вуглля пд Вишгородом незначн, тому промислове добування не здйснються.

Родовища залзно руди представлен болотними рудами, використовуються вони для виготовлення фарб. Рдко зустрчаються невелик родовища бурштину. Видобування корисних копалин часто повязане з порушенням поверхневих шарв Земл. У мсцях видобування торфу виникають заболочен длянки, непридатн для сльського господарства, у каррах, де добуваться псок та мергел, природна поверхня настльки змнена, що нагаду кравид Мсяця. Площа таких техногенних пустирв, так званих бедлендв, за останн роки дуже зросла.

Щоб вдтворити родючсть порушених земель повернути х для використання, потрбно провести значну роботу. Найдоцльнше використовувати так земл для створення лсопаркв, а також для садвництва та будвництва, пд водойми. Для цього спочатку вирвнюють вдвали, насипають родючий шар грунту, висвають багаторчн рослини найкраще люпин та буркун, щоб полпшити збагатити грунт. Потм висаджують невибаглив до грунту кущ та дерева березу, акацю, сосну.

Вони поступово формують лсове середовище. Нарешт висаджують нш деревн породи. У порвнянн з величезними мнеральними ресурсами вс Украни пдземн багатства Кивщини досить скромн не можуть повнстю забезпечити господарство област, тому багато сировини завозиться з нших районв. КЛМАТ Поняття погода. Можна сказати, що люди живуть на дн океану, тльки не водного, а повтряного.

Скрзь навколо Земл снують товщ повтря, як утворюють повтряну оболонку атмосферу. У повтря внаслдок випаровування з водойм надходить водяна пара. Вд поверхн Земл повтря нагрваться або охолоджуться. Тепле повтря легше, воно з меншою силою тисне на земну поверхню, а холодне, навпаки, важче тисне сильнше так змнються атмосферний тиск. Стан повтря в нижнх, прилеглих до

Земл, шарах постйно змнються тут дмуть втри, утворюються хмари, випадають опади. В рзних мсцях земно кул ц змни рзн. Погодою називають стан прилеглого до поверхн Земл повтря в данй мсцевост в певний час. Основними показниками погоди температура повтря, атмосферний тиск, швидксть напрям втру, вологсть повтря, хмарнсть та опади. В район Кива, за даними багаторчних спостережень, середня температура повтря найтеплшого мсяця липня

становить 190 С, найхолодншого счня - -60 С. Бувають роки, коли температура вдхиляться вд цього рвня. Опадв випада досить багато - 600 мм на рк. Найбльше опадв випада в теплу пору року, коли над нашою територю дмуть волог захдн втри. Найменше - взимку, коли панують сух, холодн схдн та пвденно-схдн втри. Змна погоди. Початком осен вважають день, коли добов температури становлять менше 100 С, 29 вересня - 7 жовтня. Перша половина осен суха тепла, особливо вересень.

Цей перод називають бабиним лтом. Похмура, з дощами погода наступа в кнц жовтня. Закнчуться оснь 19-25 листопада. Кив прекрасний у будь-яку пору року, але особливо гарний у розпал золото осен, коли безкнечно багата палтра кольорв, земля вкрита рзнокольоровим килимом дерева багряно палають пд ласкавим промнням вже не спекотного сонця. Початок зими визначаться зниженням середньо добово температури повтря нижче 00

С. Зима досить тривала, але порвняно тепла. Часто бува похмура погода. Стйкий снговий покрив встановлються в грудн. Снг лежить в середньому 90-95 днв. Середня висота снгового покриву 15-20 см. Зимою часто надходить тепле повтря з моря, що призводить до вдлиг, пд час яких температура повтря нод пдвищуться до 5-100 С. У ц пероди може випадати мокрий снг або дощ утворюватись ожеледь чи льодова крка.

Значне зниження температури зимою пояснються, насамперед, приходом холодного повтря з пвноч та сходу. Через це окрем роки вдзначаються суворими зимами. Мнмальна температура, яка була зарестрована в Кив, -350С За початок весни береться дата перевищення середньодобово температури повтря 00 С 15-20 березня, кнець наступа 15-20 травня. Весна продовжуться бля двох мсяцв.

Лто починаться в кнц травня, коли середньодобова температура повтря бльше 150 C, закнчуться на початку вересня. Воно тепле вологе. Середн мсячн температури всх лтнх мсяцв перевищують 180 С, максимальн температури в липн серпн досягають 390 С. Характерними для Кива лтн зливи грози. На Кивщин погодн умови сприятлив для життя людей, вирощування

рзномантних сльськогосподарських культур, роботи транспорту тощо. ВНУТРШН ВОДИ Рчка - це водний потк, який тече у природному заглибленн - русл. Днпро. Чи можна уявити Кив без його окраси - Днпра-Славутича Важко переоцнити його значення для господарства не тльки нашого мста, а й вс держави. Днпро - найбльша рчка Украни, загальна довжина його -

2201 км у межах Украни вона становить 981 км. Витк початок рчки - в Рос, там з болота витка Днпро маленьким струмком. Дал вн тече по територ Блорус та Украни впада в Чорне море. Мсце впадання рчки в ншу водойму називають гирлом, Тече Днпро по широкй долин зниженню в рельф. Русло заглиблення долини, зайняте водним потоком звивисте. Ширина Днпра в межах Кива - 400-600 м, глибина -6-12 м, на млководних длянках -

4-5 м. Найбльш притоки рчки, що несуть сво води до головно Припять вона майже подвою кльксть води в Днпр, Тетерв, рпнь, Десна. В межах самого мста Днпро прийма тльки невелик притоки Сирець, Глибочицю, Либдь. Це рвнинна рчка тече по рвнин, течя повльна спокйна. Живлення надходження води в рчку змшане снгове, дощове та пдземними водами.

Повнь щорчне пдняття рвня води наступа весною, коли тануть снги. В межах Кива русло Днпра длиться на деклька рукавв вдгалужень русла Чорторий Десенка, Старик, Русанвський та н. Зустрчаються острови Труханв, Гдропарк, Муромець, Долобецький. Мал рчки. Велике значення мають мал рчки. Наче густе блакитне мереживо, пронизують вони нашу землю, збираючи

воду з велико площ басейну несучи до великих рк. Без малих рчок не можливе снування й великих. Разом з тим м не надаться належно уваги. Вирубування дерев чагарникв вздовж берегв, скидання неочищених стокв промислових пдпримств завдають малим рчкам значно шкоди. Колись на територ Кива снувало багато рчок Либдь, Сирець, Глибочиця, Хрещатик, Горенка, Нивка, Клов,

Совка. Без цих назв важко уявити соб наше мсто. Де вони зараз Сумне питання. На жаль, назви лишились, а рчок уже нема. Вони перетворен на придаток мсько каналзац. Береги ж нших закут в бетон. Та й те, що тече по тих трубах та бетонних ложах, водою назвати уже не можна. Либдь бере початок з джерел бля станц Кив-Волинський, впада в

Днпро з правого берега поблизу с. Корчувате. Довжина рчки 14 км. основн притоки Скоморох, Совка, Орхуватка, Бусловка, Клов та нш взят в колектори. Колись рчка була повноводною на нй стояли водян млини. З кнця 19 столття у звязку з розвитком мста поверхня басейну Либед зазнала значних змн. Пригадайте, яких саме. Мал рчки

Кива мають дйсно незначну протяжнсть Глибочиця 9 км, Сирець 9 км, Нивка 19 км. Ширина русла Нивки 2 м, живиться рчка переважно пдземними водами тому в посушлив пероди пересиха. На нй створена система ставкв. На Лвобережж Кива тече рчка Дарниця. Водотоки малих рчок Кива повнстю або частково заточен в колектори, по трубах вони проткають пд забудованою частиною мста

спостергати х тепер неможливо. Днпро, що проткав у давнину бля самсньких круч Правобережжя, змнив русло залишив на рвнин свй рукав рчку Почайну. Ця назва вдома з часв Кивсько Рус. Починалась Почайна на Оболон, вд Днпра була вддлена пщаною косою. Довжина рукава становила 8 км. В 19 столтт коса була розмита

Днпром вн поглинув Почайну. В минулому тут снувала гавань. Згодом вона перетворилась на ряд невеликих озер, як були знищен при будвництв масиву Оболонь. У басейн Почайни розташован житлов масиви Подолу Оболон. Мен вдкрилась стина печальна Життя зника, як рка Почайна Через вки, а то й через роки, рка вже стане спогадом рки. тльки верби знатимуть стар киян хрестили

в нй, а не в Днпр. Лна Костенко все ж у Кив ще збереглась рчка в природному стан. дина й остання. Це Вта, довжина всього 12 км. Протка вона на пвденних околицях мста, впада в Днпро навпроти острова Козачий. Зберегти останню рчку Кива можна, захистивши басейни територ, з яких рчки збирають воду трьох приток Сверки, Путиля Мало Вти. Значення рчок. Невпзнанне змнилися з тих прадавнх часв, коли прийшли у наш

мсця Кий з братами, береги Днпра, тльки сам вн, як колись, гордо й велично плине вться по зеленому свту Сьогодншнй Днпро невтомно трудиться, примушуючи працювати турбни електростанцй Кивська ГЕС, зрошуючи земл . життдайною вологою, несучи на свох хвилях корабл. Днпро його притока Десна основними джерелами питно води для мста. Вода в Днпр м яка вважаться одню з кращих питних вод, якби не сильне забруднення стчними водами.

Надходження води здйснються Днпровським, Деснянським, Новоднпровським, Пвнчним та артезанським водопроводами. На кожного киянина припада бля 500 л води на добу. За рк мсто використову в цлому 814,5 млн. куб. м. При цьому власне випива мсто 423,9 млн. куб. м 52.

Днпру належить виключна роль у водопостачанн промислових пдпримств Кива. По обидва береги Славутича розташован прекрасн мсця вдпочинку Труханв острв, Гдропарк, Довбичка, Матввська затока, Венецанська протока. В Кив та його околицях майже вс типи вод суходолу, крм льодовикв. Це озера, болота, пдземн води, штучн створен людиною водойми та канали.

Озера. Озеро - це природна заглибина на суходол, заповнена водою. В Кив найбльше озер бля Днпра. Це так зван заплавн озера. Пд час повен вони затоплюються водами Днпра площа х значно збльшуться. Розмри водно поверхн кивських озер невелик менше 5 га. Найбльш за площею Вирлиця, Радунка Тельбин. Вдом також

Бле, Василькове, Лукове, Синякове, Вузьке, Довге, Син. Знайдть ц озера на план Кива. Замерзають кивськ озера переважно на початку грудня, скреса крига на в середин березня. Товщина льоду в сувор зими досяга 60 см. Найвища температура води у липн. Озера використовуються для спортивно риболовл та вдпочинку. Болота. Болото - надмрно зволожена длянка земно поверхн, в якй утворються торф.

Заболочен длянки поширен на околицях Кива в долинах рчок Днпра, рпеня, на дн балок та струмкв. Заболочуванню сприя рвнинний рельф та погодн умови Кивщини Подумайте, як саме. Штучн водойми. Найбльшою штучною водоймою поблизу Кива Кивське водосховище. Воно створене у 1964-1966 роках псля спорудження Кивсько ГЕС. Це велика водойма. Площа водосховища бльша за площу

Кива довжина -110 км, ширина до 12 км. Недаремно водосховище називають Кивським морем. Середня глибина водосховища - 4 м, найбльша - 14,5 м. Використовуться для потреб електроенергетики, рибного господарства, водопостачання, як мсце вдпочинку. Разом з тим, створення водосховищ виклика ряд негативних явищ цвтння води, розмивання водою берегв, пдтоплення прилеглих територй. Змна температури води у водосховищ, зменшення швидкост теч, в

порвнянн з рчкою, наявнсть значних млин призвело до сильного розвитку в них синьо-зелених водоростей. Вдмирання водоростей супроводжуться поглинанням кисню видленням у воду отруйних речовин, тому часто бува замор риби. Значно шкоди водосховищу завдала катастрофа на Чорнобильськй АЕС, що спричинила цлий ряд проблем, повязаних з використанням його для господарських потреб. У наш час на територ мста сну бльше 150 невеликих штучних водойм переважно ставкв, як влаштован

на струмках невеликих рчках. Деяк ставки, наприклад Орхуватськ, за останн роки вдновлен, здйснено х благоустрй. Ставки створен на рчц Нивка, струмку Сирець, в басейн Либед, в Голосвському лс. У 1961 роц при будвництв житлового масиву на Русанвц був спецально прокладений обвдний канал. Вн служив карром для намиву пску пд забудову

Русанвки. Довжина каналу 2,7 км, ширина 40 м, глибина 3 4 м. Канал з його фонтанами окрасою не тльки Русанвки, а й всього Кива. Пдземн води т, що знаходяться у верхнй частин земно поверхн внаслдок просочування туди дощових та талих вод. Вони заповнюють промжки в псках гальц, трщини та пустоти пд землею. Ближче до поверхн лежать грунтов води. На територ

Кива вони залягають порвняно неглибоко вд 1 до 20 м бльше. Через забудову мста та водотривкий асфальт на дорогах проникнення води вглиб значно зменшуться. Рвень рунтових вод знижуться у звязку з створенням каррв при намив длянок пд забудову нових житлових масивв. Та особливо рзко знижуться рвень рунтових вод до 26 м при будвництв метрополтену. На глибин 250 300 м в центр мста протка велика пдземна рчка.

В нй прекрасна питна вода, яка добуваться за допомогою свердловин на Подол на Поштовй площ використовуться для виготовлення мнерально води Оболонська. А справжн мнеральн води в район Кива не утворюються, оскльки мсто знаходиться в зон активного водообмну. Водопостачання населення Кива на 15 здйснються за рахунок пдземних вод артезанським водопроводом. На територ мста сну 369 свердловин. В результат проникнення каналзацйного змиву з вулиць автодорг вглиб

земл пдземн води забруднюються. ГРУНТОВО-РОСЛИННИЙ ПОКРИВ ТВАРИННИЙ СВТ Властивост грунту. Кожному з вас вдомо, що грунт пухкий шар, який вкрива земну поверхню. Вс знають, що на ньому ростуть трави, кущ, дерева. На пску, глин, грант рослини не ростуть. Грунт ма певну особливсть, яка вдрзня його вд грських порд, родючсть. Родючсть це здатнсть забезпечувати рослини необхдними м для життя поживними речовинами.

Тепер зрозумло, чому грунт називають особливим природним утворенням. Родючсть грунту залежить вдклькост в ньому перегною - решток рослин тварин. Перегнй нада грунту темного забарвлення. Отже, грунт це верхнй пухкий родючий шар земно поверхн. Вн утворються столттями. При густому рослинному покрив й за сприятливих умов для утворення шару грунту завтовшки 2 3 см потрбно вд 200 до 700 рокв. З чого ж утворються грунт

Можна подати таку спрощену формулу грунту грськ породи перегнй вода повтря х час грунт. Грунти нашо мсцевост. Утворення грунтв вдбуваться за рзних природних умов, тому формуються рзн типи грунтв на поверхн Земл. Навть в межах одного мста грунти досить рзномантн. Так, у пвнчнй, пвнчно-захднй та захднй частинах Кива утворились дерново-пдзолист кольору золи грунти. Вони досить бдн на поживн речовини, тому що мають незначний вмст перегною.

В пвденнй схднй частинах мста грунти цлком нш ср лсов район Голосва. Островами поширен чорноземн грунти, як дуже родючими. У заплав Днпра на пщаних вдкладах переважають пщан грунти, х родючсть низька. Як бачимо, майже кожна назва грунту несе в соб визначення кольору. Визначте за цю ознакою найродючш грунти. В наш час у

Кив природне рунтоутворення майже припинилось. Це викликане тим, що при забудов мста рунтовий покрив було знято або вн опинився захороненим пд спорудами, житловими будинками, дорогами тощо. Отже, характер рунтового покриву грунтоутворенння в значнй мр залежить вд господарсько дяльност людини. Зараз на територ Кива вдбуваться перетворення рунтового покриву, повязане з освонням нових територй для мстобудування, особливо з намивними роботами. На

Лвобережж в Кив, на масивах пскв, за рахунок привезеного матералу, збагаченого перегном, створено цлком новий рунтовий покрив. Його формування пдтримуться перодичним торфуванням майже повсюдним зрошенням азони, квтники, садово-парков насадження, без чоо створен на намивних псках грунти швидко руйнуються. Охорона грунтв. Поля, як розкинулись за межами мста, годують киян. Неправильним обробтком людина сприя таким природним руйнвним процесам, як видування верхнього родючого

шару грунту, змивання його зливами, утворення ярв. Надмрне внесення мнеральних добрив, використання отрутохмкатв для боротьби з шкдниками сльськогосподарських культур призводить до забруднення грунту. Аваря на Чорнобильськй АЕС призвела до радоактивного забруднення грунтв на значнй площ. Використання х тепер неможливе. Руйнування грунтв втром поширене там, де нема перешкод сильним втрам

де вдсутнй рослинний покрив. Таке руйнування спостергаться на пщаних грунтах. Залежно вд швидкост втер видува рзно величини частинки переносить х на значну вдстань. Для запобгання цьому створюють смуги з багаторчних трав та дерев лсосмуги. Руйнування водою вдбуваться внаслдок змивання й вимивання частин грунту опадами, талими та проточними водами. Щоб запобгти руйнуванню водними потоками грунтв на схилах, х розорюють упоперек.

На крутосхилах насаджують лси або сади, як х надйно захищають. Дуже зруйнован земл треба переводити з орних на луки. Внесення мнеральних добрив, осушення чи зрошення грунтв повинн бути науково обгрунтованими. Грунти -це наше багатство, треба вмло ними користуватися охороняти вд виснаження та забруднення. Рослинний свт надзвичайно рзномантний. Рослини пристосувались до життя в рзних умовах одним потрбно

багато свтла, нш люблять тнь для росту одних потрбно багато вологи, а ншим - сух мсця. Але всм без винятку рослинам необхдний грунт, сонячне свтло тепло, повтря та вода. Дикоросл рослини. Ви вже знате, що в далекому минулому рослинний покрив Кива мав нший вигляд. Безкнечний пралс, безкрая нерубана пуща - таким був тогочасний кравид. Пуща пдходила пд самий Кив був коло города лс бр великий ловили зврв оповда найдавнший лтопис про кивських

полян. Як величезн змни пройшли за довгий ряд столть Велик лсов масиви винищувалися. х мсце зайняли квартали й вулиц. Положення Кива на меж двох природних зон - лсово лсостепово - обумовило рзномантнсть рослинного покриву мшаних лсв лсостепово рослинност. Пвнчн захдн околиц мста розташован в зон мшаних лсв Полсся, де переважають хвойн широколист лси. Це Святошинський

Пуща-Водицький лсов масиви. В таких лсах ростуть сосна, береза, дуб, граб, липа, клен в пдлску - лщина, крушина, бузина, калина. в них лсов суниц, купина, деревй, конваля, герань та нш травян рослини. У схднй частин Кива переважають хвойн лси - соснов бори. Рослиннсть тут бднша. Таким Дарницький лс, де з деревних порд, крм сосни, росте береза, а грунт вкривають кущики вересу, брусниц та чорниц. Пвденн пвденно-захдн околиц мста заходять в лсостепову зону, де серед

травяно рослинност поширен острвц широколистих лсв. Таким Голосвський лс, де ростуть дуб, граб, ясен, липа, клен, черешня, явр, дика груша, яблуня, глд, лщина, бузина чорна, малина, вовч ягоди. Багатий травяний покрив папороть, копитняк, барвнок, купина, фалка шерстиста, медуниця, будра та н. У Голосвському лс зустрчаються дуби вком до 600 рокв. Вн диним бля Кива мсцем, де в невеликй клькост зустрчаться пдснжник.

Лс не може не викликати замилування, ось як слова знайшла Лна Костенко, щоб передати його красу неповторнсть Цей лс живий, у нього добр оч. Шумлять втри у нього в голов. старезн пн, кошлат потороч, лтопис тиш пишуть у трав. Дубовий Нестор дивиться крзь пальц на бл вальси радсних берз. сонний гриб в смарагдовй куфайц дощу напився за день пдрс. У вологих заболочених мсцях, по берегах рчок струмкв - суцльн зарост

вльхи. Пдлсок в таких вльшняках утворюють калина лщина, грунт вкривають папороть, хвощ, мох, калюжниця болотна, очерет та висок осоки. Так вльшняки зустрчаються в район Голосва, Святошина, Пуща-Водиц. Внаслдок хижацьких вирубок первинних лсв майже не збереглося. В наш час переважають вторинн, окультурен рубками лси. Бльше половини лсв вдновлен посадками дуба та сосни.

Середнй вк лсв навколо Кива - 37 рокв. Вони досить молод. Лси мають важливе грунто- та водозахисне значення. Значна частина територ зайнята заплавними луками, де ростуть рзномантн трави спориш, молочай, мтлиця, тонконг, конюшина, жовтець тощо. Зелена зона Кива. Примськ лси, лсопарки, мськ парки, сквери, зелен насадження бульварв, вулиць утворюють зелену зону

Кива. Вона ма декоративне, естетичне, сантарне захисне значення на територ мста навколо нього. Площа вс зелено зони Кива близько 57, 8 тисяч га, займа вона майже 70 територ мста. В лсопарках парках нараховуться бльш як 250 видв дерев та кущв, серед яких широко вдом кивськ каштани та прамдальн топол. До основних порд декоративного убранства мста вдносять також липи клени. Особливе мсце в зеленому господарств Кива займають парки.

Володимирська грка здавна була улюбленим мсцем вдпочинку киян. Поряд - Хрещатий парк. Мський сад - один з найстарших паркв у Кив. Вн був закладений ще в середин 18 столття. Колись у парку був ставок, але до початку минулого столття вн пересох. На його мсц побудували стадон Динамо. Кияни вважають цей старовинний парк одним з найкращих. На Днпрових схилах розташован також Парк Вчно Слави та

Аскольдова могила. Внизу, бля самого Днпра Наводницький парк. Вн порвняно молодий, як Парк дружби народв. Вигляд на правобережну частину мста н з чим не порвнянний - це океан зелен, з хвиль якого пднмаються до неба золот бан та висотн будинки. Ще одне улюблене мсце вдпочинку киян - Труханв острв на Днпр. Нколи не бува безлюдним Гдропарк. Багато в наших парках представникв рослинного свту, завезених

з нших кран та континентв. Так, Сирецький дендропарк з грецько дендро - дерево у свой колекц нарахову 480 видв та форм дерев чагарникв. Тут ростуть рдксн та екзотичн види тис далекосхдний, гнкто дволопатеве, кипарисовик горохоплодий, сосна австрйська, рзн види ялини. В мст сну 9 паркв-памяток садово-паркового мистецтва. Зелен вулиц Кива справедливо порвнюють з тнистими алеями паркв.

Щорчно в мст висаджуться бльше 3 тисяч дерев, близько 10 тисяч кущв та 7 млн. квтв. Бульвар м. Тараса Шевченка, обсаджений прамдальними тополями, памяткою природи входить до обктв природно-заповдного фонду Кива. Загальновдомо, що Кив - одне з найзеленших мст свту. Мешканц нашого мста знаходяться нби в обймах природи. На кожного жителя мста приходиться 20 кв. м насаджень.

Це бльше, нж у таких вропейських мстах, як Лондон, Рим, Москва, Санкт-Петербург, Берлн. Наприклад, в Париж цей показник дорвню 5,6 кв. м, в Токо - всього 1 кв. м. Тварини лсв та водойм. У густих широколистих лсах з сивими мохами, грибними та ягдними полянами тваринний свт дуже рзномантний. Продираються крзь зарост велетн лос та дик кабани.

Пасуться дик кози. Полюють вовки та лисиц, стриба полохливий заць-русак. На деревах миготять руд блки та куниц, а внизу ховаються тхори, кроти, землерийки, клопочеться жак. У верховтт справжн пташине царство зяблики, дятли, дрозди, зорянки, горихвстки, синиц, солов та н. й хиж птахи сра сова, шулка. В трав зустрчаються вуж, мдянки та ящрки. У соснових лсах борах тваринний свт значно бднший.

Тут поширен лисиця, заць-русак, блка, жак, лсова миша, клька видв кажанв. З птахв водяться сова, дятел, мухоловка, зяблик, синиця. ящрки та жаби. У заплавах Днпра багато водяних полвок, тхорв, кротв. Зустрчаються нотовидний собака, ласка, бобер. Сила-силенна птахв - деркач, водян курочки, плиски, жайворонки, бугайчики, чайки з перелтних зустрчаються гуси, крячки, кулики, журавл.

В Днпр, ставках та озерах водяться так види риб короп, карась, лящ, плтка, окунь, судак, лин, щука, сом. Колись зустрчались осетр стерлядь. У малих рчках поширена менш цнна риба окунь, йорж, пскар. Звр мста. Вони представлен як природними загальнопоширеними видами, так багатими колекцйними фондами Кивського зоопарку, а також собаками та котами, чисельнсть яких сяга 150-170 тисяч особин. Мсто з його будвлями та парками звичним мсцем снування для багатьох тварин.

Досить поширена блка, можна зустрти навть у центр мста Ботсад м. Фомна. Звичними щур, як належать до найбльш шкдливих гризунв. Вони знищують харчов продукти, псують тару, розгризають деревян частини будвель, пошкоджують лн електропередач, кабел. Оселяючись в таких мсцях, як смтники та стчн канави, щур стають носями бльше ЗО рзних хвороб чуми, тифу, дизентер, холери, сказу та н

У пдвалах, каналзац, тунелях метро в нижньому ярус мста живуть ср щур пацюки, а чорн витснен ними на горища. За свтовою статистикою, сьогодн на кожного жителя мста припада як мнмум по одному щуру. Найбльш поширеною хатня миша. Вона, як щур, з давнх-давен живе бля людини теж належить до небезпечних шкдникв шкодить у зерносховищах, продовольчих складах, житлових примщеннях. Миш також носями захворювань. Пристосувалась до життя в мських умовах куниця камяна, яка поселяться

на горищах старих будинкв. Ц спритн тваринки активн вноч, а вдень ховаються в сво лгва. Як хижаки, куниц живляться гризунами, дрбними пташками, нердко нападають на голубв. Влтку восени вони з задоволенням подають ягоди, яблука, груш, сливи, шипшину тощо. Трапляються в мст деяк види кажанв. Це нчн тварини. В Кив вони гнздяться в темних кутках залзничного моста через

Днпро. Вечорами величезна кльксть цих маленьких крилатих стот лта над поверхнею рчки. Птахи мста. Навряд чи кому спаде на думку повязувати пташине царство з великим сучасним мстом. Проте саме тут, поруч з нами, нехтуючи правилами прописки, мешкають рзномантн птахи. Вони населяють житлов масиви, парки, сади та водойми Кива, Деяк з пташок постйно мешкають у Кив, вважаючи його рдною домвкою.

Це добре знайом, нод навть докучлив, голуби та горобц, а також кльчаст горлиц, сороки, сойки та чорн дрозди, як стали киянами зовсм недавно. Чорних дроздв вчен спецально завезли з Польщ для окраси кравиду мста. Чимало пернатих перебува в нашому мст лише в теплу пору року. Це шпаки, серпокрильц, солов, ластвки, кропивянки. зорянки та мухоловки. нш птахи зявляються у мст виключно у зимовий перод. До них належать снгур та омелюхи, чечтки та горхвки.

Взимку вони живляться плодами горобини та омели, наснням бурянв бруньками дерев. Багатотисячн згра гракв та гав з початком холоднеч заповнюють двори, сквери парки. Значно збльшуться кльксть синиць. У мст й теплше головне, ж бльше. Мсць гнздування в Кив не вистача. Сучасн коробки, на вдмну вд старих споруд, як мають нш душники на горищ, мало приваблюють птахв. За таких умов допомогти може тльки збльшення клькост штучних гнзд.

Розвшувати шпаквн синичники доречно не тльки в парках, садах скверах, а й на балконах дахах будинкв. Можна було б запропонувати кивським архтекторам, створюючи проекти нових будвель, враховувати нтереси пернатих мешканцв мста, як це роблять у Захднй вроп. Треба памятати, що птахи не тльки наш найближч сусди, що розважають нас чудовим спвом, а й надйн помчники, як знищують багатьох шкдникв зелених насаджень. Багато у нашому мст птахв, що привязан до водойм.

На островах та узбережж Днпра, Десенки, багатьох ставкв озер мешкають норц, чапл, качки, плиски, водян курочки мартини, крячки, кулики. Безлч дрбних спвочих пташок очеретянки, синьошийки, вусат синиц та н. Частина цих птахв, завдяки впливу теплих стокв мста, теплоелектроцентралей Кивсько ГЕС, перебувають зиму на незамерзаючих длянках та поблизу вд них. В останн роки, завдяки не дуже суворим зимам органзац бльш-менш регулярно пдгодвл водолюбних птахв,

у Кив стали зимувати лебед Свйськ тварини. У сиву давнину людина приручила деяких тварин, як тепер забезпечують продуктами харчування, вовною та допомагають виконувати рзну роботу. Тепер х називають свйськими тваринами назвть цих тварин. НАСЕЛЕННЯ Мсто - це не тльки архтектура споруд мереживо вулиць. Мсто - це люди. Кив -одне з найдавнших мсць оселення людини.

Про це свдчать вдкрит археологами стоянки стародавньо людини в межах мста його околиць. Кльксть населення. Люди, як проживають на певнй територ, складають населення. Вдомост про кльксть склад населення дають його переписи, що проводяться один раз на десять рокв. За останнми даними в Укран прожива 51 мльйон чоловк, а у Кив - 2,6 мльйона точна цифра - 2 626 000 чол. на 1.01.1997 року.

Це становить 5 всього населення держави. За клькстю населення це найбльше мсто Украни. Густота населення. Населення розмщуться по територ нервномрно в одних мсцях - скупчення мст сл, а значить, населення, в нших - населен пункти зустрчаються рдше Переконайтеся у цьому, розглянувши адмнстративну карту Кивсько област. Щоб обчислити густоту розселення людей на певнй територ, потрбно кльксть проживаючого

на нй населення роздлити на площу ц територ. Так, густота населення в Кив дуже висока, вона склада 3 187 чоловк на кв. км, в той час, як в Кивськй област - 66 чоловк на кв. км. Нацональний склад. За нацональним складом населення Кива, як нашо держави, багатонацональне. Кияни належать до рзних нацй народностей. Основну частину населення складають укранц - корнне населення

крани. В Кив частка укранцв склада 72,5, росян - 21, врев - 4, блорусв - 1, всх нших нацональностей - 1, 5 . Серед них поляки, врмени, татари, молдавани, азербайджанц, грузини, узбеки, болгари, греки та н. За Конституцю, нашим основним законом, представники рзних нацй народностей складають укранський народ. Вс вони мають однаков права рвн перед законом ПРИРОДООХОРОНН ТЕРИТОР Пошуком вдповдей на ц та нш питання займаються люди екологи, як люблять свою

землю, бажають добра й та всьому живому на нй, дбають про збереження здоров я як природи, так людини. Цей параграф допоможе згадати вже вивчене, звертаючи увагу на необхднсть охорони природи, збереження. Природа Кива й околиць зазна вдчутного негативного впливу промисловост, сльського господарства, будвництва, транспорту та нших галузей господарства. Забруднюються повтря, вода, грунти, що шкдливо вплива на саму людину. Приголомшуючим вплив на природу Кивщини чорнобильсько катастрофи.

Територя екологчно бди охоплю 30-клометрову зону навколо АЕС. Природно-заповдний фонд. Попри вс бди природа мста ще чарвна, багата рзномантна. Щоб зберегти , затверджено перелк територй та обктв природно-заповдного фонду м. Кива, яким надано заповдний статус. Це длянки суш водного простору, як мають особливу наукову, естетичну та ншу цннсть видлен для збереження природних кравидв, тварин рослин, для пдтримання екологчно рвноваги

та спостережень за природою. Заповдн територ мають важливе господарське та науков практичне значення. Передусм вони збергають природне середовище, необхдне для нормального снування рослин тварин, насамперед тих, кому загрожу небезпека зникнення. Заповдн територ - свордн зразки незаймано природи. Саме в них, як у природних лабораторях, можна вивчати складн звязки в живй природ, оцнювати вплив людини на навколишн середовище та розробляти заходи щодо розумного використання, охорони та збагачення природних

багатств. У Кив нараховуться 46 заповдних обктв 7 заказникв, II памяток природи, 20 паркв, памяток садово-паркового мистецтва, 3 ботанчн сади, дендрологчний парк, зоопарк, 3 регональн ландшафтн парки. З них 16 територй та обктв мають загальнодержавне значення. Загальна площа всх природно-заповдних територй понад 7 696 га.

Законодавством Украни природно-заповдний фонд охороняться як нацональне надбання. На заповдних територях забороняться проводити рубку дерев, будвництво, знищення рослин, гнзд птахв. Особи, винн в порушенн природоохоронного законодавства, притягаються до вдповдальност. Заказники. Серед них озеро Вербне, Дачне та Межигрське урочища, Бла дброва, Березовий гай та Рибне мсцевого значення.

Заказник Лсники ма загальнодержавне значення. Це лсовий масив з переважанням сосни, дуба, клена, ясена та лучною рослиннстю. Значну площу тут займають вльхов болота. мальовниче озеро з очеретяними заростями. В заказнику зустрчаються рослини тварини, як занесен до Червоно книги Украни вовч ягоди пахуч, ковила днпровська, сон чорнючий, цибуля ведмежа, сальвня плаваюча, пальчатокорнник, зозулинець болотний, любка дволиста, гнздвка звичайна, зозулин сльози, поселення бобрв

та орланв-блохвоств. Часто зустрчаються козуля вропейська та свиня дика. Памятки природи. Не менш цнними памятки природи. В нашому мст до них належать Романвське болото, Золотовортський сквер, бульвар м. Т. Шевченка та окрем вков дерева. Романвське болото розташоване в долин струмка Любка права притока рчки рпнь. Болото ункальне тим, що тут росте береза низька та пальчатокорнник, занесен

до Червоно книги Украни. Крм поширених рзних видв осок та очерету, тут зустрчаються синюха голуба - цнна лкарська рослина, журавлина болотна, вовче тло - рдксн для Полсся види. поселення бобрв. Золотовортський сквер, що у Старокивському район, свордним комплексом у центр мста. Тут ростуть стар гркокаштани, вязи, ясени плакучо форми, магнол.

На вул. Володимирськй росте ункальна 500-лтня липа, вул.Китавськй -багатовковий каштан, вул. Суворова - 200-лтнй дуб. Дерева-довгожител й на нших вулицях мста, вони складають ункальний зелений фонд, мають сторичну цннсть охороняються державою. У звязку з складною екологчною ситуацю в Кив нестачею через економчн негаразди коштв на технчн заходи охорони довклля рзко зроста значення природних

захисникв - лсв, озеленених площ, водойм. Тому так важливо збергати рослиннсть мста, не допускати зменшення озеленених площ. Немало екологчних проблем у нашй мсцевост. Ми повинн зробити все можливе для х виршення. Бережмо природу рдного краю, яка так щедро подлилась з нами свою красою та багатствами ГОСПОДАРСЬКА ДЯЛЬНСТЬ ЛЮДИНИ Вам уже вдомо, як столттями копткою працею багатьох поколнь людей створювалося все, що нас тепер

оточу. Забудовувались вулиц, прокладались шляхи, випускалась продукця, вирощувались необхдн рослини розводились тварини, створювались духовн цнност. Все це - господарська дяльнсть людей. Господарство нашого мста включа промисловсть, потужний будвельний комплекс, розвинуте комунальне господарство, транспорт, сучасний звязок, освту, науку, культуру спорт, охорону здоровя торгвлю. Промисловсть. Сукупнсть пдпримств шахт, фабрик, заводв, комбнатв, де добуваються корисн копалини виготовляться

рзномантна продукця верстати, машини, мебл, одяг, продукти харчування тощо, називають промисловстю. Кив - один з найбльших промислових центрв Украни. Провдне мсце в його господарств займа машинобудування виготовлення приладв верстатв-автоматв, телевзорв електронно-обчислювально технки, лтакв, морських суден, екскаваторв мотоциклв, фотоапаратв фотоапаратом Кив перший у свт космонавт Юрй Гагарн зробив найперш знмки

Земл з космосу. Широко вдом так виробнич обднання, як Арсенал, Бльшовик, Електронмаш, Леннська кузня, Авацйне обднання м. О. Антонова, заводи Точелектроприлад, Транссигнал, Дарницький вагоноремонтний та н. Ще деклька рокв назад машинобудування визначалось високим рвнем розвитку, сьогодн через кризову ситуацю в господарств крани значно зменшилось виробництво багатьох видв продукц.

На хмчних пдпримствах Хмволокно, Укрлакофарби, Дарниця, Кивгума та нших виготовляють штучн волокна, нитки, лаки, фарби, миюч засоби, лки, синтетичн втамни тощо. Кивський завод Вулкан виготовля взуттву гуму, штучну шкру та ншу продукцю. Продукця заводу Радикал- сода, засоби захисту рослин. У легкй промисловост працюють Дарницький шовковий комбнат, трикотажн обднання

Киянка, Роза, швейн - Украна Каштан, взуттве - Кив та нш, як виготовляють тканини, взуття, шиють одяг. У Кив розвинена харчова промисловсть. Працюють хлбозаводи, макаронн фабрики. Молокозаводи виготовляють бльше 70 видв молочно продукц. Кивський мясокомбнат випуска мясн та ковбасн вироби, консерви, харчов жири. Вдомою в Укран кондитерська фабрика м. Карла Маркса, яка була заснована ще в минулому столтт.

В асортимент бльш як 350 найменувань кондитерських виробв, серед яких широко вдом торти Кивський, Золот ворота, цукерки Вечрнй Кив. Потужна полграфчна промисловсть друку газети, журнали, книжки. Електроенергя, яка потрбна промисловост населенню, виробляться на Кивських ГЕС, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 теплоелектроцентралях. У перод економчно кризи, яку зараз пережива наша держава, промислове виробництва скоротилось мало не вдвч. Сльське господарство ма два основн напрямки рослинництво

тваринництво, як забезпечують населення продуктами харчування, а промисловсть - сировиною шкри, льон тощо. На полях за межами мста вирощують пшеницю, жито, овес, кукурудзу, гречку, картоплю, льон, цукров буряки, овоч. Поширене садвництво. Розвинуте молочне мясне тваринництво розводять велику рогату худобу, свиней, курей, качок. У ставках розводять рибу. Хто ж году киян Молочн вироби надходять з Бородянського, Яготинського,

Кагарлицького молокозаводв. Мясну продукцю забезпечують Кивська, Житомирська, Кровоградська та Полтавська област. Цукор виготовляться на 14 цукрових заводах Кивщини. Зерно для виготовлення борошна поступа на Кивмлин з Кровоградсько, Сумсько, Миколавсько та Одесько областей.

Овочами киян забезпечу Кивська область. Наприклад, у господарств Рубежвське та селищ Бортнич вирощують для киян полуниц, сливи, яблука, овоч, виробляють овочев консерви фруктов соки. Фрукти, окрм того, завозяться з Одесько, Херсонсько областей та Криму.