Нове в бухгалтерському обліку

Нове

в бухгалтерському

обліку

основних операцій торговельних

підприємств

всіх форм власності

В С Т У П

З набранням чинності Законом України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997р. № 168/
97 ВР з 1 жовтня сталися грунтовні зміни в методології бухгалтерського обліку, особливо в торгівлі, але вони не були належно забезпечені інструктивними матеріалами, необхідною теоретичною і практичною підготовкою бухгалтерів. І так достатньо складний бухгалтерський облік у торгівлі став ще складнішим і,
головне, принципово змінився.

В практичному посібнику (
далі Посібник)
, що пропонується увазі читача, зроблена спроба дати бухгалтетерам торговельних підприємств поради з організації і ведення бухгалтерського обліку основних операцій торгівлі після введення в дію Закону про податок на додану вартість і раціонального застосування Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість (далі Інструкція), враховуючи, що в Інструкції обійдено ряд важливих питань бухгалтерського обліку руху товарів, хоч вони пов’язані з відображенням в обліку ПДВ.

У Посібнику враховані основні положення законодавства України і нормативних документів з розглянених в ньому питань за станом на 1 лютого 1998р. Посібник розроблявся автором в першу чергу для практичних працівників бухгалтерського обліку торговельних підприємств, але він може бути успішно використаний як навчальний посібник з бухгалтерського обліку в торгівлі. Складність розробки Посібника в тому, що в ньому розглядаються питання бухгалтерського обліку як не врегульовані, так і недостатньо врегульовані відповідними інструкціями, а в наявних інструктивних матеріалах є недостатньо чітко викладені положення, що допускають можливість неоднозначного їх трактування.

Із-за недостатності інструктивних матеріалів з бухгалтерського обліку та відсутності нової Інструкції з порядку обчислення і сплати податку на додану вартість (
замість Інструкції №3 від 10.02.93р.)
необхідно вести облік , виходячи із положень нормативних документів, що не суперечать чинному законодавству.

З питань обліку в торгівлі, що не вирішуються Інструкцією про бухгалтерський облік ПДВ, в Посібнику даються бухгалтерські записи в авторському розумінні. Навіть спеціалісту з належною теоретичною і практичною підготовкою не завжди легко розібратися в інструктивних матеріалах з бухгалтерського обліку і в тій масі змін, не рідко суперечливих, що відбуваються в останній час в бухгалтерському обліку.

Враховуючи, що бухгалтерський облік не можна відкласти до надходження відповідних інструктивних матеріалів з ведення бухгалтерського обліку товарів і товарних надбавок в торгівлі, а його необхідно вести з 1.10.97 р. по-новому, нами зроблена спроба дати відповіді на практичні питання обліку, виходячи із змісту Закону України "Про податок на дадану вартість", Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ та інших нормативних документів. При надходженні відповідних інструктивних матеріалів у зроблені бухгалтерські записи можна буде внести в установленому порядку необхідні виправлення.

Склалася така ситуація, що при недостатньому інструктивному забезпеченні бухгалтери вимушені самостійно вирішувати складні питання методологі
ї, організації і ведення бухгалтерського обліку, коли значна частина з них не має належної теоретичної і практичної підготовки. Тим більше, що не проведено відповідного навчання, не здійснена необхідна перепідготовка бухгалтерів для роботи в нових умовах.

Регістри бухгалтерського обліку, що застосовуються в даний час при різних його формах, не пристосовані до нового порядку записів в обліку, а будь-які рекомендації з цього питання відсутні. При відсутності характеристики бухгалтерських рахунків, що відповідала б вимогам нормативних документів, самостійно розібратись в складних питаннях бухгалтерського обліку практично вельми трудно.

Розглядаючи питання сучасного обліку в торгівлі, треба виходити з того, що з 1.10.97 р. бухгалтерський облік практично і остаточно розділився на два види обліку: облік бухгалтерський і облік податковий. Бухгалтерський облік і бухгалтерський баланс більше не мають фіскального значения. Але записи на бухгалтерських рахунках, особливо в аналітичному обліку, повинні бути зроблені правильно, з врахуванням нормативних документів та економічного змісту господарських операцій. Практично за даними бухгалтерського аналітичного обліку будуть визначатись валові витрати, валові доходи і прибуток підприємства, що підлягає оподаткуванню.

В тих випадках, коли в тексті Посібника наводяться окремі положення нормативних документів, то в кінці цих положень, як правило, даються посилання на відповідний пункт нормативного документа. Для кращої орієнтації у викладеному матеріалі, з метою уникнення повторень в питаннях обліку, що пов’язані між собою, даються посилання на відповідні пункти Посібника. В основі нумерації пунктів - номери розділів Посібника.

Ефективному використанню Посібника сприятимуть також цифрові приклади, які приведені в тексті. Для покращення наглядності цифрові приклади та зроблені на їх основі бухгалтерські записи даються в Посібнику в цілих гривнях з округленням.

Викладені в Посібнику питання бухгалтерського обліку в торгівлі стосуються також обліку у виробничих та інших підприємствах, якщо врахувати та виключити специфіку торговельної діяльності.

Читачам рекомендується постійно слідкувати за змінами, що вносяться до нормативних документів, і враховувати їх при веденні бухгалтерського обліку.

Застосування Посібника в практичній работі бухгалтерів торговельних підприємств сприятиме раціональному вирішенню проблем бухгалтерського обліку, що виникли після набрання чинності Законом України "Про податок на додану вартість", а також недопущенню помилок, що приводять до недоплат податків в бюджет та сплати штрафних санкцій.

Для ефективного використання Посібника в практичній роботі реко­мендується спочатку ознайомитись з його структурою та змістом.

Після

написання
Посібника
за нор
мативними
документами на 1.10.97 р. до Інструкції
з
бухгалтерського
обліку
податку
на додану вартість
наказом Міністерства
фінансів
України
від
17.10.97 р. № 21 внесені зміни
та доповнення.

З

міни,
що
стосуються
надходження
товарів, їх
реаліза
ції
та інших
ос
новних
опера
цій
торгівлі
автор на підставі
змін
до Закону України
"Про
податок
на додану вартість"
передбачив,
і
тому в обліку цих
операцій
в тексті Посібника
нічого
змінювати
не потрібно.
Враховані також зміни,
що стосуються ПДВ,
визначеного
за даними
інвентаризації
на
1
жовтня
1997 р, в розділі 2 Посібника.

Посібник можна придбати за безготівковою оплатою або замовити поштою з накладною оплатою за адресою: 285200, м. Коломия, а/с 196-а або за телефоном № (03433)
- 2-01-38.

Завваження до посібника та пропозиції

з його удосконалення просимо надсилати на цю ж адресу.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

При веденні бухгалтерського обліку основних торговельних операцій необхідно виходити в першу чергу із Закону України "Про податок на додану вартість" від 3.04.97 р. № 168/97 ВР і Закону України" Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" від 26.09.97 р. Основні положення названого Закону, що стосуються торговельної діяльності, наступні:

1.1.
База оподаткування операцій з продажу товарів визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов’язкових платежів) за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування (ст. 4.1).

Вартість тари, що згідно з умовами договору визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається (ст. 4.6).

1.2.
У випадках, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з продажу вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб не зареєстрованих платниками податку, база оподаткування - це комісійна винагорода платника податку.

1.3.
У разі, коли платник податку здійснює діяльність з продажу товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації, поруки, поручення, тощо), що уповноважують платника податку (комісіонера) здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи (комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому Законом про податок на додану вартість (ст. 4.7).

1.4.
Податок на додану вартість становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (ст. 6.1.1 ).

Продаж товарів здійснюється за договірними цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (ст. 7.1).

1.5.
Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну (ст. 7.2.1). Отже, якщо товари відпускають своїм підприємствам (не покупцям товарів) податкова накладна не виписується.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (ст. 7.2.3). Тому товарний документ, як первинний документ для записів в бухгалтерському обліку, повинен включати продажну (договірну) вартість і суму податку на додану вартість, що відповідає податковій накладній.

1.6.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), ст.7.4.1.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (ст. 7.4.5).

1.7.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з

банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), ст. 7.5, 7.5.1. До 1 січня 1999 р. датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оп­лату товарів (ст. 11.11).

1.8.
Суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом (ст. 7.7.1).

1.9.
Визначена за наслідками інвентаризації товарів станом на 1.10.97 р. сума податку на додану вартість до складу податкового кре­диту платників податку не включається, а зараховується у зменшення податкових зобов’язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після набрання чинності Законом України "Про податок на додану вартість" до повного їх погашення (ст. 11.8, п.2).

1.10.
Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий пе­ріод, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника по­датку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (ст. 7.3.1).

До 1 січня 1999 р. датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) - є дата зарахування коштів від по­купця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів ( ст. 11.11).

1.11.
Належна до сплати сума податку на додану вартість за відвантаженими, але не оплаченими товарами включається до податкового зобов’язання наступних звітних періодів, на які припадає надходження коштів на розрахунковий рахунок платників податку до 1 січня 1999р., а за наявності від’ємної різниці сума ПДВ зараховується рівними частинами у зменшення податкових зобов’язань таких платників подат­ку у звітних періодах, що наступають після набрання чинності Законом про податок на додану вартість до повного їх погашення (ст.II.8,п.3).

1.12.
У разі, коли платник пhидбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються (ст. 7.4.4.).

1.13.
3 дати набрання чинності Законом України "Про податок на додану вартість" вводиться в дію Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 1 липня 1997 р. № 141 зі змінами і доповненнями від 17.10.97р № 218.

1.14.
У зв’язку зі змінами в обліку податку на додану вартість торговельні підприємства роздрібної і оптової торгівлі, що обліковують товари за продажними цінами, на суму податку на додану вартість збільшують торговельну націнку. ПДВ і торговельна націнка разом взя­ті складають товарні надбавки, що обліковуються на рахунку 42 "Тор­говельна націнка". Товарні надбавки обліковуються на рахунку 42, субрахунок 1 "Товарні надбавки". Однак застосовувати рахунок 42-1 "Товарні надбавки" можна лише в тому разі, коли на підприємстві здійснюється лише один вид торговельної діяльності.

1.15.
На підприємствах, що мають 2-3 види діяльності, необхідно тільки змінити назву субрахунків з торговельної націнки на торгові надбавки, залишивши попередню нумерацію субрахунків: 42-1, 42-2, 42-3.

1.16.
Зміни в обліку податку на додану вартість викликають необхідність змінити порядок оформлення товарних документів, в тому числі пов’язаних з відпуском товарів зі складів своїм (на одному балансі) роздрібним торговельним підприємствам (крамницям, кіоскам, тощо) та підприємствам громадського харчування. Бухгалтери повинні також самостійно внести відповідні зміни в бухгалтерську обробку товарних і товарно-грошових звітів та в облікові регістри (журнали-ордера, нагромаджувальні відомості та інші).

1.17.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1997 р. № 869 про зміни і доповнення до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні підприємства повинні здійснити перехід від обліку реалізації за надходженням платежів (касовий спосіб) до обліку реалізації за відвантаженням товарів (спосіб нарахування) , п.п. 4.1 - 4.4.

1.18.
Перехід на новий, принципово змінений бухгалтерський облік в торгівлі вимагає грунтовного вивчення відповідних нормативних документів та інструктивних матеріалів.

2. ОБЛІК ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ЗА ДАНИМИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ
СТАНОМ НА 1
.
10
.
97р.

2.1.
Визначена за наслідками інвентаризації товарів станом на 1.10.97 р. сума податку на додану вартість до складу податкового кре­диту платників податку не включається, а зараховується у зменшення податкових зобов’язань платників податку у звітних періодах, що настають з 1.10.97 р. до повного їх погашення.

2.2.
Підприємства в жовтні 1997 р. повинні здійснити одноразовий перерахунок сум податкових зобов’язань і податкового кредиту за даними проведеної інвентаризації товарів, одержаних і сплачених авансів (передоплат), відвантажених товарів за станом на 1.10.97 р.

2.3.
Підприємства, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову діяльність і облік товарів ведуть за купівельними цінами, суму податку на додану вартість, що встановлена інвентаризацією товарних залишків на 1.10.97 р. ( інвентаризаційний опис за формою додатку 1, підсумок гр. 10), повинні відобразити в обліку записами за жовтень бухгалтерською проводкою (п. 12.5 Ін.):

Дт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість, розрахунковий

період якого не настав"

Кт 41 "Товари"

2.4.
Підприємства, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову, роздрібну торговельну діяльність ( в т.ч. громадське харчування) і облік товарів ведуть за продажними цінами, суму ПДВ, що визначена інвентаризацією товарних залишків ( інв. описи товарів, додатки 1 і 2, гр. 10) відображають в обліку записом на рахунках (п. 12.6 Ін.):

Дт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість, розрахунковий

період якого не настав"

Кт 42, субрахунок 1, 2 або 3 "Товарні надбавки" (п.1.14, п. 1.15, 3.8).

2.5.
Суми торговельних націнок на залишок нереалізованих товарів на 1.10.97 р. необхідно перенести на субрахунки товарних надба­вок внутрішнім записом на рахунку 42 "Торговельна націнка (знижка)":

Дт 42, субрахунок "Торговельна націнка (знижка)":

Кт 42, субрахунок "Товарні надбавки"

2.6.
Підприємства торгівлі, які до 1.10.97 р. реалізацію товарів відображали в обліку за надходженням платежів на рахунки в бан­ку (касовим способом), суму ПДВ у залишку відвантажених і неоплачених товарів (опис інвент. за формою додатку 6, підсумок гр.13), що рахується як дебетове сальдо на рахунку 45 і 62, відображають в обліку бухгалтерською проводкою (п. 12.1 Ін.):

Дт 67-1 "3 податкових зобов’язань"

Кт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість, розрахунковий період

якого не настав"

При оплаті вартості відвантажених товарів після 1.10.97 р. на суму податку на додану вартість, що входить до суми платежу покупця (Дт51 - Кт46), складають бухгалтерську проводку:

Дт 46 "Реалізація"

Кт 67-1 "3 податкових зобов’язань"

Згідно
з пунктом 12.3 Інструкції
та пунктами 4.1 і
4.2 Змін
і доповнень
до неї підприємства
належну до збільшення
поточних
податкових
зобов’язан
ь суму, що визначена
пунктами 12.1 і
12.2 (п.п.
2.6 і
2.7 Посібника),
у місяці
над
ходження коштів
на рахунки
підприє
мства
в установах
банків
(або
відвантаження
товарів та інших
товарно-мате
ріальних
цінностей,
що в п. 2.7 враховано)
списують
проводкою:Дт

68, субрахунок
"3 податку на додану вартість,
розрахунковий

період
якого
не настав"

Кт
68, субрахунок "3 податку на додану вартість"
(розрахунковий

період
якого настав)

Залишок
су
ми
податкових
зобов’язань, що визначена пунктами 12.
1 і
12.2 Інструкції,
з урахуванням
її
частини
в порядку, викладеному вище,
аналогічним
записом
включається у збільшення
податкових зобов’язань
першого
звітного
періоду 1999 р.

2.7.
Підприємства торгівлі суму податку на додану вартість, визначену виходячи із сум одержаних передоплат за товари, що підлягають відвантаженню (відпуску) після 1.10.97 р., відображають (інвент. опис за формою додатку 2, підсумок гр. 10) записом на бухгалтерських рахунках (п. 12.2 Ін.):

Дт 67-1 "3 податкових зобов’язань"

Кт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість, розрахунковий період

якого не настав"

Після відвантаження товарів, що оплачені до 1.10.97р., складають бухгалтерську проводку:

Дт 46 - Кт 67-1 "3 податкових зобов’язань"

і одночасно складають бухгалтерську проводку на виникнення зобов’я­зань, термін сплати яких настав:

Дт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість, розрахунковий період

якого не настав"

Кт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість" розрахунковий період

якого настав" ( п. 1.10).

2.8.
Підприємства, які здійснили до 1.10.97 р. передоплату постачальникам за товари (дебетове сальдо рахунків 60, 76 і ін.), суму по­датку на додану вартість, що сплачена разом з авансами, відображають в обліку бухгалтерською проводкою (п.12.7 Ін.):

Дт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість, розрахунковий період

якого не настав"

Кт 67-2 "3 податкового кредиту"

Після одержання товарів, передоплата яких здійснена до 1.10.97 р., треба зробити записи на рахунках на відображення в бухгалтерському обліку податкового кредиту (п.п. 1.14, 3.8):

Дт 67-2 "3 податкового кредиту"

Кт 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або Кт 76

2.9.
Згідно
зі Змінами
і
доповненнями
до Інструкції
пункт 8 Інструкції
відмінено.
Відповідно
до п. 6а Змін
і
доповнень підприємства,
що здійснюють
торговельно-посередницьку,
оптово-збутову
та роздрібну
торговельну
ді
яльність,
визначену
за наслідками
інвентаризації
суму податку на додану вартість
товарних
залишків
(п.п. 2.3 і
2.4 Посібника
) вартість
яких
сплачена, в межах
поточних податкових зобов’язань після
1.10.97 р. зараховують
на їх
з
меншення
проводкою:

Дт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість
, розрахункови
й п
еріод

якого настав"

Кт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість,
розрахунковий період

якого не настав".

2.10.
Правильне відображення в бухгалтерському обліку за даними інвентаризації на 1.10.97 р. податку на додану вартість та результатів проведеної інвентаризації має важливе значення для здійснення своєчасних і повних розрахунків з бюджетом з ПДВ та збереження оборотних коштів підприємства.

3. ОБЛІК НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ

На оптово-збутових і посередницьких підприємствах, які обліковують товари за купівельними цінами, облік надходження товарів ведеться в наступному порядку:

3.1.
При надходженні товарів на торговельні підприємства після попередньої оплати їх вартості постачальнику сплачений податок на додану вартість відноситься на збільшення податкового кредиту записом на бухгалтерських рахунках:

Дт 68, субрахунок "З податку на додану вартість"

Кт 51 "Розрахунковий рахунок", 55, 90 і інших

Одночасно на суму податкового кредиту відображається в обліку сплата ПДВ постачальнику бухгалтерською проводкою:

Дт 60 і ін. - Кт 67-2 "З податкового кредиту"

Після одержання товарів, вартість яких оплачена постачальнику раніше, списують нарахований податковий кредит (п.3 Ін.)

Дт 67-2 "З податкового кредиту"

Кт 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" та ін.

В результаті наведених вище записів у синтетичному і аналітичному обліку рахунок 67 "Податкові розрахунки", субрахунок 2 "3 по­даткового кредиту" закривається.

3.2.
Вважаємо, що на платіжних дорученнях на передоплату товарів постачальникам необхідно вказувати, що здійснюється передоплата, в т.ч. сума ПДВ. При бухгалтерській обробці платіжних документів в бухгалтерії в бухгалтерській проводці треба виділити запис: Дт 68-Кт 51. Сплата постачальнику ПДВ при передоплаті товарів повинна бу­ти виділена в обліковому регістрі, що складається по кредиту рахунка 51 "Розрахунковий рахунок" та інших рахунків у банку. За підсумком цих записів за звітний місяць треба скласти додатковий запис на відображення в обліку нарахування податкового кредиту (п. 3.1):

Дт 60 - Кт 67-2 "3 податкового кредиту"

3.3
. Згідно зі змінами до Закону України "Про податок на додану вартість" (п. 1.10) до 1 січня 1999 р. за отриманими але неоплаченими товарами право на податковий кредит виникає у разі списання коштів з рахунку платника в рахунок оплати товарів. Після 1.01.99 р. право на податковий кредит згідно з Законом (ст. 7.4.1) складається із сум податків, сплачених або нарахованих платником податку в звітному періоді (Дт 68 - Кт 51, 55, 90 і ін. або Дт 68-Кт60, 76).

3.4.
Приклад 1.
На облік надходження товарів з передоп-латою їх постачальнику (п. 3.1).

1.Підприємство здійснило передоплату товарів постачальнику. За уго­дою повинно бути отримано товарів на суму 624 грн. в т.ч. ПДВ 104грн.

2. Одержано товари від постачальника. За товарним документом постачальника значиться:

грн.

3. Товари оприбутковуються за купівельними цінами - 520 грн.

За даними прикладу 1 необхідно скласти бухгалтерські проводки:

1. На передоплату товарів постачальнику - 624 грн. в т.ч. ПДВ-104 грн.:

1.1. Дт 60 - Кт 51 - 520

Дт 68, субрахунок "3 податку на додану

вартість"

Кт 51 "Розрахунковий рахунок" - 104

1.2. Одночасно на суму нарахованого податкового кредиту треба скласти бухгалтерську проводку :

Дт 60 - Кт 67-2 "3 податкового кредиту" - 104

2. Оприбутковуються на склад одержані від постачальника това­ри за купівельними цінами - 520:

2.1. Дт 41 - Кт 60 - 520

2.2. Списується на витрати обігу сплачена постачальнику торговельна (збутова) націнка - 20:

Дт 44 - Кт 60 - 20

3. Списується нарахований при передоплаті податковий кредит (операція 1.2):

Дт 67-2 "3 податкового кредиту" - Кт 60 - 104

3.5.
Необхідність оприбуткування товарів за купівельними цінами, а не відпускними цінами постачальника, пояснюється тим, що в та­кому разі відпадає потреба калькулювати облікові ціни на одержані товари з врахуванням торговельної (збутовоі) націнки постачальника. Крім того, ПДВ сплачується постачальником з договірної відпускної вартості товарів (п. 1.1.) і включення торговельної (збутової) націнки до купівельної вартості товарів викликало б повторне нарахування на неї податку на додану вартість. У зв’язку з цим найбільш доцільним є, на наш погляд, розглядати сплачену постачальнику торговельну (збутову) націнку як вартість послуг постачальника і відносити її на дебет рахунка 44 "Витрати обігу", які будуть віднесені, як і вартість оплачених товарів, до валових витрат і перекриються одержаним валовим доходом від реалізації товарів.

3.6.
У тому разі, коли оплата товарів здійснюється після їх надходження на підприємство, бухгалтерські записи за даними наведеного вище прикладу 1 будуть наступними (п. 3.4):

1. Дт 41 - Кт 60 - 500

2. Дт 44 - Кт 60 - 20

3. Дт 67-2 - Кт 60 - 104

4. Дт 60 - Кт 51 - 520

5. Дт 68 - Кт 51 - 104

6. Дт 60 - Кт 67-2 - 104

(Дт 68 - Кт 60 лише після 1.01.99р. згідно з п.1.6. Посібника і п. 3 Інструкції).

3.7.
Облік одержаних товарів за продажними цінами доцільно вес­ти на оптових підприємствах чи товарних складах підприємств, які відпускають товари переважно своїм (на одному балансі) роздрібним торговельним підприємствам і підприємствам громадського харчування. Застосування в цьому випадку облікових продажних цін на товари дозволяє значно спростити документування товарних операцій та бухгалтерський їх облік.

У разі відпуску товарів на сторону іншим платникам ПДВ товари необхідно виписувати за купівельними цінами і оформити податкову накладну. Тому в книзі номенклатурних номерів на товари або в книзі реєстрації купівельних цін чи за програмою комп’ютерного обліку товарів на складах підприємство повинно мати зафіксовані купівельні ціни на всі товари, що обліковуються за продажними цінами. Тільки в цьому разі буде можливість виписати при необхідності товари сторонньому підприємству в установленому порядку.

3.8.
Підприємства, що здійснюють оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність і бухгалтерський облік товарів ведуть за продажними цінами, на суму сплаченого ПДВ та на суму торговельної націнки постачальника повинні збільшити вартість куплених товарів, враховуючи необхідність покриття витрат обігу і створення доходу торгівлі.

Одночасно із бухгалтерськими записами на відображення в обліку податкового кредиту ( Дт 68 - Кт 51 і ін. та Дт 60 - Кт 67-2, п.3.1) або на суму ПДВ за товарним документом постачальника, якщо передоп­лата товарів не здійснена, збільшують вартість товарів складанням бухгалтерської проводки:

Дт 41 "Товари" - Кт 42-1 "Товарні надбавки"

Такою ж бухгалтерською проводкою відображають в обліку суму нарахованої підприємством торговельної націнки ( п. 5 Інструкції).

3.9.
До 1.10.97 р. підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування нараховували торговельну націнку на купівельну вартість товарів, включаючи ПДВ. Тому після 1.10.97 р. розміри торговельної націнки повинні бути переглянені або нараховуватись на купівельну вартість товарів з додаванням ПДВ.

3.10. Приклад 2.
На відображення в обліку надходження товарів, що оприбутковуються за продажними цінами.

Якщо в прикладі 1 (п. 3.4.) на одержані від постачальника това­ри нарахувати торговельну націнку на покриття витрат складу і роздрібної торгівлі в розмірі 24% і оприбуткувати їх на склад за продажними цінами, то в прибутковій накладній складу, виписаній на підставі товарного документа постачальника, будуть значитись товари на су­му 749 грн., в тому числі:

грн.

3.10.1. У разі, коли підприємство здійснило передоплату товарів постачальнику до їх надходження, то на бухгалтерських рахунках згідно з п. 5 Інструкції необхідно зробити записи:

1. На здійснену передоплату товарів постачальниику - 624 :

1.1 Дт 60 - Кт 51
-
520

Дт 68 - Кт 51
- 104

1.2. Дт 60 - Кт 67-2
-104

1.3. Одночасно необхідно зробити додатковий запис на суму сплаченого ПДВ як на товарну надбавку:

Дт 41 - Кт 42-1 - 104

2. На оприбуткування товарів на склад за продажними цінами - 749:

2.1. Дт 41 - Кт 60 - 500

2.2. Дт 44 - Кт 60 - 20 (п.3.5)

2.3. Дт 41 - Кт 42-1 - 249

Отже, товари оприбутковуються за продажними цінами. Для цього за даними товарного документа постачальника, враховуючи нараховану торговельну націнку підприємства, необхідно зробити калькуляцію про­дажної ціни на кожний вид товару (купівельна ціна плюс відсоток ПДВ плюс відсоток торговельної націнки). За скалькульованими продажними цінами виписують прибутковий товарний документ, звичайно прибуткову накладну. Але за приведеними вище записами (оп. 1.3 і 2.3) ПДВ відноситься на дебет рахунка 41 "Товари" два рази, що недопустимо (3.11) і необхідно при бухгалтерських записах врахувати.

3. На списання нарахованого податкодого кредиту - 104:

Дт 67-2 - Кт 60 - 104

3.10.2. При оплаті товарів після надходження їх на склад, де во­ни оприбутковуються і обліковуютвся за продажними цінами, записи за даними прикладу 2 будуть наступними:

1. Дт 41 - Кт 60 - 500

2. Дт 44 - Кт 60 - 20

3. Дт 67-2 - Кт 60 - 104

4. Дт 41 - Кт 42-1 - 249

5. Дт 60 - Кт 51 - 520

6. Дт 68 - Кт 51 - 104

7. Дт 60 - Кт 67.2 - 104

(Дт 68 - Кт 60 - лише після 1.01.99
р. згідно з п 1.6. Посібника і п.3 Інструкції)

3.11.
Згідно з Інструкцією про бухгалтерський облік податку на додану вартість сума ПДВ, сплачена в порядку передоплати товарів, що оприбутковуються і обліковуються за продажними цінами (п. 5 Ін.), відноситься на збільшення вартості товарів по дебету рахунка 41. Інструкція обходить питання обліку сум ПДВ, сплачених підприємством до надходження товарів. Але збільшення вартості товарів на рахунку 41, коли товари від постачальника ще не надійшли, суперечить прийнятим засадам бухгалтерського обліку. Це ж стосується торгової над­бавки, що при цьому збільшується (Дт 41 - Кт 42-1).

Якщо уже такий порядок запису Інструкцією установлено, то, на наш погляд, необхідно ввести до рахунку 41 "Товари" додатковий субрахунок, який можна назвати приблизно так: "ПДВ на товари, що не надійшли". При надходженні товарів у цьому разі на підставі товарно­го документа, включеного до товарного чи товарно-грошового звіту, що підтверджує надходження товарів, які були передоплачені постачальнику, будуть складені бухгалтерські проводки як показано в п. 3.10.1.

У наведеному прикладі 2 до господарської операції 2 повинен бу­ти зроблений додатковий запис:

Дт 42-1 - Кт 41 - 104

або рівнозначний сторнувальний від’ємний запис:

Для того, щоб можна було скласти бухгалтерські проводки на списання з рахунку 41, субрахунок "ПДВ на товари, що не надійшли", сум ПДВ на ці товари до бухгалтерських записів в товарних і товарно-грошових звітах про надходження товарів: Дт 41 - КТ 42-1 "Товарні надбавки" необхідно ввес­ти додаткову графу "ПДВ на передоплачені товари, що надійшли".

3.12.
При одержанні товарів на склад чи в роздрібне торговельне підприємство від неплатника податку на додану вартість такі товари повинні бути оприбутковані за договірними купівельними або за продажними, включаючи ПДВ, цінами.

До 1.01.99 р. при оплаті товарів після їх надходження на торговельне підприємство (п. 1.10) нарахований ПДВ за товарним документом постачальника на збільшення податкового кредиту по дебету рахунка 68 не відноситься, а відображається в обліку як товарна надбавка (Дт 41 - Кт 42-1 (42-2, 42-3) і Дт 67-2 - Кт 60). Після оплати товарів відображається в обліку податковий кредит на суму сплаченого постачальнику ПДВ ( Дт 68 - КТ 51, 55, 90 і ін. і Дт 60 - Кт 67-2, п.3.6).

4. ОБЛІК ВІДВАНТАЖЕННЯ І РЕАЛ
І
ЗАЦІЇ ТОВАРІВ

4.1.
При організації і веденні бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації товарів треба виходити зі змін і доповнень до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, п. 72, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3.04.93 р. № 250, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1997 р. № 869 : "Датою реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) вважається дата відвантаження (передачі) продукції, товарів, підписання документів про виконані роботи, надані послуги". Але треба мати на увазі, що це положення суперечить новим Законам про податок на прибуток підприємств і податок на додану вартість (п. 1.10).

4.2.
Торговельні підприємства, що ведуть облік реалізації товарів за надходженням платежів, зобов’язані перейти від касового спосо­бу обліку реалізації до обліку її за відвантаженням товарів (способом нарахування). 3гідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, п. 10: "При веденні бухгалтерського обліку підприємство, установа повинні забезпечити незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій".

4.3.
Враховуючи, що облік реалізації способом нарахування веде незначна частина торговельних підприємств, нижче наводимо загальну схему бухгалтерського обліку реалізації товарів за їх відвантаженням ( рис.1 ).

4.4.
Зміст записів на загальній схемі обліку відвантаження і реалізації товарів:

1. Списання відвантажених (відпущених) товарів із підзвіту матеріально відповідальної особи за обліковими (купівельними або продажними) цінами.

Рисунок 1

ЗАГАЛЬНА С Х Е М А

бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації товарів

2. Відображення в обліку реалізації товарів, відвантажених або відпущених покупцям за безготівковим розрахунком за відпускними (продажними) цінами.

3. Реалізація товарів за готівкові грошові кошти.

4. Списання нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ, що виникло при надходженні передоплати від покупця (п.п. 4.9, 4.11).

5. Відрахування ПДВ по підсумку за місяць (п.п. 4.10, 4.11).

6. Списання прибутку за місяць.

7. Списання збитків за місяць.

Записи 1, 2, 4, 5, 6 застосовуються на підприємствах, що здійснюють оптово-збутову та торговельно-посередницьку діяльність.

При поверненні покупцями відвантажених (відпущених) товарів торговельне підприємство одночасно з оприбуткуванням повернених товарів за обліковими цінами повинно сторнувати суму реалізації цих товарів записом на рахунках: Дт 62 - Кт 46 - (
мінус
сума)
- на відпускну вартість повернених товарів.

При визначенні суми обороту з реалізації товарів за даними товарних звітів складів і аналітичного обліку із суми обороту по креди­ту рахунку 46 "Реалізація" необхідно виключити відпускну вартість повернених товарів.

4.5
. На торговельних підприємствах і в організаціях, що здійснюють різні види торговельної діяльності, на рахунку 46 "Реалізація" виділяють субрахунки:

46-1 "Реалізація товарів оптом".

46-2 "Реалізація товарів у роздріб".

46-3 "Реалізація на підприємствах громадського харчування".

Особливості обліку відвантаження і реалізації товарів на підприємствах споживчої кооперації

4.6.
На торговельних підприємствах і в організаціях споживчої кооперації, що ведуть облік реалізації товарів оперативно-бухгалтерським способом без застосування рахунка 46 "Реалізація", в журналах форми К-2, К-З, К-4 і К-5 за загальною схемою бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації товарів (рис. 1) в записах господарських операцій 1 і 2 та 1 і 3 проміжний запис по дебету і кредиту рахунка 46 "Реалізація" треба виключити, і ці записи зробити без використання цього рахунку, п.п. 4.3, 4.4.

На оптово-збутових підприємствах споживчої кооперації, що обліковують товари за купівельними цінами, замість записів 1 і 2 на відвантаження товарів треба скласти одну складну бухгалтерську проводку:

Дт 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" - на суму товарів до

оплати покупцем,

Кт 41 "Товари", субрахунок 1 "Товари на складах" - на суму

відвантажених товарів за купівельними цінами,

Кт 67-1 "3 податкових зобов’язань" або

Кт 68, субрахунок "З податку на додану вартість" - на суму ПДВ на

відвантажені товари,

Кт 80 "Прибутки і збитки" - на суму торговельної націнки на

відвантажені товари.

4.7.
Якщо товари обліковуються на складі за продажними цінами, то необхідно скласти додаткову бухгалтерську проводку:

Дт 42-1 "Товарні надбавки"

Кт 41-1 "Товари на складах"
- на суму різниці між обліковою продажною і

купівельною вартістю відвантажених товарів, в т.ч. ПДВ і

торговельна націнка

4.8.
На підприємствах роздрібної торгівлі і громадського харчування, що обліковують товари за продажними цінами, замість записів 1-3 за загальною схемою треба зробити два зустрічних записи:

1. В крамницях і підприємствах громадського харчування за даними товарно-грошових звітів:

Дт 50 - Кт 41 - на суму виручки від реалізації товарів за продажними цінами

2. В касі підприємства за даними прибуткових касових ордерів на суму зданої виручки:

Дт 50 - Кт 41 - на суму виручки від продажу товарів

Після звірки зустрічних записів один із зроблених в синтетич­ному обліку записів за даними журналів форми К-3 і К-4 виключається.

Облік відвантаження і реалізації товарів на оптово-збутових і посередницьких підприємствах, що обліковують товари за купівельними цінами

4.9.
Облік відвантаження і реалізації товарів на оптово-збутових і посередницьких підприємствах, що обліковують товари за купівельними цінами, розглянемо на наступному прикладі.

Приклад 3.
На відображення в обліку відвантаження товарів зі складу після передоплати їх покупцем.

1. Підприємство отримало передоплату за товари, що за угодою повинні бути відвантажені (відпущені) покупцю - 1050 грн.

2. Відвантажено товари покупцю. За товарним документом значиться:

грн.

3. Товари списуються із підзвіту матеріально відповідальної осо­би за купівельними цінами - 833 грн.

3а даними прикладу 3 необхідно зробити записи на бухгалтерських рахунках. (п. 4.11) :

1. На суму передоплати товарів, що надійшла від покупця - 1050:

1.1. Дт 51 - Кт 62 - 1050

1.2. Одночасно відображається в обліку виникнення зобов’язання з ПДВ - 175 :

Дт 67-1 "3 податкових зобов’язань"

Кт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість" - 175 (п.4.11).

2. Списується із підзвіту матеріально відповідальної особи відвантажені покупцю товари за обліковими купівельними цінами - 833 :

2.1. Дт 46 - Кт 41 - 833

2.2. Відображається в обіку реалізація відвантажених товарів - 1050 :

Дт 62 - Кт 46 - 1050

3. Списуються податкове забов’язання з податку на додану вартість - 175:

Дт 46 - Кт 67-1 "3 податкових зобов’язань" - 175

4. Списується фінансовий результат від реалізації відвантажених товарів (реалізована торговельна націнка) - 42 :

Дт 46 - Кт 80 - 42

Записи в обліку на виникнення і погашення податкових зобов’язань з ПДВ при відвантаженні товарів після передоплати (Дт 67-1 - Кт 68 і Дт 46 - Кт 67-1, оп.1.2 і 3) доцільно робити по підсумку облікових записів за місяць.

4.10.
У тому разі, коли оплата товарів здійснена покупцем після їх відвантаження зі складу, за даними прикладу 3 записи на бухгалтерських рахунках будуть наступні :

1. Дт 46 - Кт 41 - 833

2. Дт 62 - Кт 46 - 1050

3. Дт 46 - Кт 68 - 175

4. Дт 46 - Кт 80 - 42

5. Дт 51 - Кт 62 - 1050

4.11.
Згідно зі змінами, внесеними до Закону України "Про податок на дода­ну вартість" (п. 1.10), до 1 січня 1999 р. належна до сплати сума ПДВ за відвантаженими, але неоплаченими товарами включається до податкових зобов’язань наступних звітних періодів, на які припадає надходження коштів на розрахунковий рахунок платника податку, а за наявності від’ємної різниці сума додатку зараховується рівними частинами у зменшення податкових зобов’язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після 1.10.97 р.

До 1 січня 1999 р. виникнення податкових зобов’язань з ПДВ від сум передоплат, отриманих від покупців, відображаються в обліку як показано в п 4.9, а товарів, відвантажених без передоплат, - як показано в п. 4.10, і ПДВ від суми цих товарів повинен відноситись на кредит рахунка 68, субрахунок "3 податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав" ( Дт 46 - Кт 68, розділ 7).

0блік відвантаження і реалізації товарів, що обліковуються за продажними цінами

4.12.
Якщо товари обліковуються на складі підприємства за продажними цінами, то при відвантаженні їх покупцю товарний документ необхідно виписати за купівельними цінами (п. 4.9).

Приклад 4
. На відображення в обліку відвантаження зі складу товарів, що обліковуються за продажними цінами, після передоплати їх покупцем.

1. Підприємство отримало передоплату за товари, що за угодою повинні бути відвантажені (відпущені) покупцю на суму 1008 грн.

2. Відвантажено товари покупцю. За товарним документом значить­ся:

грн.

3. Облікова продажна вартість товарів, що списується із підзвіту матеріально відповідальної особи - 1208 грн.

4. Товарні надбавки підприємства, що відносяться до відвантажених товарів, - 408 грн. (1208 - 800), в т.ч. ПДВ 168 грн.

За даними прикладу 4 необхідно зробити записи на бухгалтерських рахунках (п. 4.11) :

1. На суму передоплати товарів покупцем - 1008 :

1.1. Дт 51 - Кт 62 - 1008

1.2. Одночасно відображається в обліку виникнення зобов’язання з ПДВ - 168 грн.:

Дт 67-1 "3 податкових зобов’язань"

Кт 68, субрахунок "З податку на додану вартість" - 168 (п. 4.11)

2. Списання відвантажених товарів із підзвіту матеріально відповідальної особи за обліковими продажними цінами - 1208 :

2.1. Списується купівельна вартість товарів, відвантажених покупцю - 800 :

Дт 46 - Кт 41 - 800

2.2. Списуються товарні надбавки,нараховані підприємством на товари при їх надходженні -408 :

Дт 42-1 - Кт 41 - 408

2.3. Відображається в обліку реалізація відвантажених товарів - 1008 :

Дт 62 - Кт 46 - 1008

3. Списується податкове зобов’язання з ПДВ - 168 :

Дт 46 - Кт 67-1 "3 податкових зобов’язань" - 168

4. Списується фінансовий результат від реалізації товарів (реалізована торговельна націнка) - 40 :

Дт 46 - Кт 80 - 40

4.13.
У тому разі, коли оплата товарів здійснена покупцем піс­ля їх відвантаження зі складу, за даними прикладу 4 записи на бухгалтерських рахунках будуть наступні:

1. Дт 46 - Кт 41-1 - 800

2. Дт 42-1 - Кт 41-1 - 408

3. Дт 62 - Кт 46 - 1008

4. Дт 46
- Кт 68 - 168

5. Дт 46 - Кт 80 - 40

6. Дт 51 - Кт 62 - 1008

Враховуючи особливості визначення податку на додану вартість і фінансових результатів (валового доходу) на підприємствах торгівлі, що обліковують товари за продажними цінами, облік реалізації товарів треба вести на рахунку 46 "Реалізація" в такому ж порядку, як на підприємствах, що обліковують товари за купівельними цінами. Але су­му нарахованих надбавок на товари списують при цьому на зменшення іх, як показано в наведеному прикладі 4 (п.п. 4.12, 4.13).

До надходження платежу за товари на розрахунковий рахунок в банку сума податку на додану вартість повинна бути віднесена на кре­дит рахунка 68, субрахунок "3 податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав" (розділ 7).

Аналогічно, як показано в прикдладі 4 відображається в обліку про­даж товарів покупцям - платникам ПДВ із підприємств роздрібної торгівлі за безготівковим розрахунком.

Облік реалізації товарів, прийнятих на комісію за договором

4.14.
При реалізації товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації, поруки, тощо) від комітентів (п. 1.3). ці товари обліковуються на забалансовому рахунку 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання" та в окремому товар­ному звіті. Облік цих товарів ведеться на рахунку 002 за простою системою (прихід, розхід).

На наш погляд, облік реалізації таких товарів і розрахунків з комітентами повинен вестись на балансових рахунках після реалізації товарів в наступному порядку:

1. Треба списати суму реалізованих комісійних товарів з відповідального зберігання (розхід на забалансовому рахунку 002) і оприбуткувати їх в установленому порядку (п. 3.6).

2. Одночасно відобразити в обліку реалізацію комісійних товарів в установленому порядку (п. 4.10) та розрахунки з комітентом як постачальником товарів.

Аналогічно ведеться бухгалтерський облік товарів, отриманих на комісію за угодою, розрібним торговельним підприємством.

Облік продажу на комісійних засадах вживаних товарів в роздрібній торгівлі викладено в п. 4.26.

У разі передачі товарів у рамках договорів комісії (консигнації), поруки, на відповідальне збереження і т.п., коли не передбачають передачу права власності на такі товари, податкову накладну у момент передавання таких товарів не складають.

Дату виписування податкової накладної у комітента визначають виходячи з дати перерахування коштів на користь комітента або надання останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.

Комісіонер під час продажу товарів, одержаних за умов комісії та інших умов, зазначених вище, виписує податкову накладну в міру продажу таких товарів у загальному порядку.

Особливості переходу від касового способу обліку реалізації до обліку реалізації способом нарахування

4.15.
Торговельні підприємства, які ведуть бухгалтерський облік реалізації товарів за касовим способом (за надходженням платежів) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.97 р. № 869 (п. 4.1) повинні здійснити перехід на облік реалізації за спо­собом нарахування (за відвантаженням товарів, п.п. 4.3, 4.4).

Перехід від касового способу обліку реалізації до способу нара­хування не простий. На наш погляд, при такому переході потрібно врахувати наступне:

4.16.
Інструктивними матеріалами порядок такої зміни в обліку реалізації товарів не регламентовано.

Для переходу від обліку реалізації за надходженням платежів до обліку її за відвантаженням товарів на підставі відомості залишку відвантажених і неоплачених товарів на оптово-збутових і посередницьких торговельних підприємствах, що ведуть облік товарів за купівельними цінами, необхідно:

1. Сторнувати способом червоного сторно зроблені раніше записи на відвантажені (відпущені) покупцям товари, що на дату зміни в обліку реалізації покупцями не оплачені:

Дт 62(45) - Кт 41
- (мінус сума ) відвантажених (відпущених)

товарів за купівельними цінами

2. Зробити позитивний запис на бухгалтерських рахунках на облікову купівельну вартість відвантажених товарів:

Дт 46 - Кт 41

3. Відобразити в обліку реалізацію відвантажених (відпущених) раніше
покупцям товарів:

Дт 62(45) - Кт 46
- на відпускну (до оплати) вартість

відвантажених товарів, включаючи ПДВ;

Відповідні записи треба зробити також в аналітичному обліку до рахунків 62(45) і 46 "Реалізація".

Після здійснення приведених вище записів, пов’язаних з перехо­дом на облік реалізації товарів за відвантаженням, реалізація товарів відображається в обліку за загальною схемою (п.п. 4.2 - 4.5). Наступні після сторнувальних записів надходження платежів від покупців, включаючи і вказані в відомості залишку неоплачених товарів, відображаються в бухгалтерському обліку записом по дебету рахунка 51 "Розрахунковий рахунок" і ін. і кредиту рахунка 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" або рахунка 45 "Товари відвантажені" - на відпускну (продажну) вартість товарів.

4.17.
Приклад 5.
На відображення в бухгалтерському обліку зміни записів на рахунках реалізації відвантажених товарів.

1. Дебетове сальдо рахунка 62(45) на початок місяця за купівельними цінами товарів - 5000 грн.

2. За даними товарних документів відпускна (до оплати) вартість товарів складає 6300 грн., в т.ч.:

грн.

За даними прикладу 5 необхідно скласти бухгалтерські проводки ( п. 4.16 ) :

2. Дт 46 - Кт 41 - 5000

3. Дт 62(45) - Кт 46 - 6300

4. Дт 46 - Кт 68 - 1050 (розділ 7)

5. Дт 46 - Кт 80 - 250

6. Дт 51- Кт 62(45
)
- 6300 (при надходженні платежів від покупців).

4.18.
В такому ж порядку, якпоказано вище (п.п. 4.16, 4.17), відображають зміни в обліку реалізації товарів оптові торговельні підприємства, які обліковують товари за продажними цінами. Реалізацію товарів на сторону платникам ПДВ з 1.10.97 р. вони повинні обліковувати на аналітичному рахунку "Реалізація товарів за відпускними договірними цінами"(п.4.9), а товарні надбавки списувати на дебет рахунка 42-1 "Товарні надбавки" при відвантаженні (відпуску) товарів покупцям:

Дт 46 - Кт 41 - на суму відпущених товарів за купівельними цінами

Дт 42-1 - Кт 41 - на суму різниці між обліковою продажною вартістю товарів і відпускною їх вартістю (п.4.12, оп.2).

Особливості обліку реалізації товарів на підприємствах роздрібної торгівлі і громадського харчування

4.19.
Облік надходження товарів на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування безпосередньо від постачальників ведеться аналогічно як викладено раніше в п.п. 3.8 - 3.10, а надходження товарів зі складу свого підприємства викладено в пунктах розділу 5.

4.20.
У зв’язку з введенням з 1.10.97 р. обліку товарних надба­вок (п.п. 1.14, 1.15) рахунок 46 "Реалізація" з фінансово-результатного став операційним, і на ньому відображається лише оборот з реалізації товарів в роздрібних торговельних підприємствах і страв та товарів на підприємствах громадського харчування: по дебету рахунка 46 - списання проданих товарів із підзвіту матеріально відповідальних осіб за продажними цінами, а по кредиту рахунка 46 - сума реалізації товарів за продажними цінами. Тому оборот по дебету рахунка 46 дорівнює обороту по кредиту рахунка 46. Рахунок 46 щомісячно закривається і сальдо мати не може.

Визначення і списання фінансових результатів від роботи підприємств розрібної торгівлі і громадського харчування розглядаються в розділі 6 Посібника.

4.21.
Виручка від реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі і громадського харчування відображається в обліку на підставі прибуткових касових ордерів каси підприємства та квитанцій прибуткових касових ордерів, що записуються у видатковій частині товарно-грошового звіту і додаються до нього при здачі звіту у бухгалтерію.

Суми зданої в касу підприємства виручки контролюються за підсумковими даними касових апаратів.

4.22.
Приклад 6.
На відображення в обліку реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі за даними товарно-грошових звітів.

1. Виручка від реалізації товарів за готівку складає в сумі 5200 грн.

2. Реалізовано товари покупцю - неплатнику ПДВ дрібним оптом за безготівковим розрахунком:

2.1. Надійшла на розрахунковий рахунок передоплата від покупця - 285 грн.

2.2. Відпущено товари покупцю. За товарним документом значиться:

грн.

За даними прикладу 6 повинні бути зроблені бухгалтерські запи­си на рахунках:

1. На суму виручки готівкою:

1.1. За даними прибуткових касових ордерів, доданих до касових звітів каси підприємства:

Дт 50 - Кт 46 - 5200

1.2. За даними квитанцій прибуткових касових ордерів, доданих до товарно-грошових звітів:

Дт 46 - Кт 41-2 - 5200

2. На реалізацію товарів дрібним оптом за безготівковим розрахунком:

2.1. Надійшла передоплата за товари від покупця на розрахунковий рахунок (п.п. 1.10, 4.9 - 4.11) - 285:

Дт 51 - Кт 62 - 285

2.2. Відпущено товари покупцю дрібним оптом за відпускною вартістю:

Дт 46 - Кт 41-2 - 285

2.3. Списується надана покупцю торговельна знижка - 15 :

Дт 42-2 - Кт 41-2 - 15

2.4. Відображається в обліку реалізація відпущених покупцю товарів - 285:

Дт 62 - Кт 46 - 285

В тих окремих випадках, коли товари відпущені з крамниці покупцю за безготівковим розрахунком, якщо він є платником ПДВ, то відпуск і реалізація товарів відображаються в обліку так, як показа­но в пунктах 4.12 і 4.13, тобто реалізація повинна бути записана на окремому аналітичному рахунку до рахунка 46 "Реалізація" і фінансовий результат від операцій відпуску товарів списується з цього аналітичного рахунка.

4.23.
У тому разі, коли з товаром реалізується тара, призначена для упаковки товарів, що оплачена постачальнику за відпускними цінами без ПДВ (скриньки, бочки і ін.), то необхідно перевести тару в то­вар і нарахувати на неї ПДВ в установленому розмірі. Реалізація такої тари відображається в обліку бухгалтерськими проводками:

Дт 41-2 - Кт 41-2;

Дт 50 - Кт 46-2;

Дт 46-2 - Кт 41-2.

4.24.
Приклад 7.
На відображення в обліку реалізації страв і товарів підприємствами громадського харчування за даними товарно-грошових звітів.

1. Виручка від реалізації страв і товарів за готівку складає в сумі 2100 грн.

2. Відпущено страв і товарів покупцю - неплатнику ПДВ за безготівковим розрахунком без передоплати за продажними цінами громадського харчування на суму 200 грн. Виручка за відпущені покупцю страви і товари надійшла на розрахунковий рахунок.

За даними прикладу 7 необхідно скласти бухгалтерські проводки:

1. На суму виручки готівкою - 2100 :

1.1. Дт 50 - Кт 46-3 - 2100

1.2. За даними квитанцій прибуткових касових ордерів, доданих до товарно-грошових звітів:

Дт 46-3 - Кт 41-3 - 2100

2. Відпущено страв і товарів покупцю за безготівковим розрахунком і продажними цінами - 200 :

2.1. Дт 46-3 - Кт 41-3 - 200

2.2. Дт 62 - Кт 46-3 - 200

3. Надійшла виручка від покупця на розрахунковий рахунок:

Дт 51 - Кт 62 - 200

Таким чином, у наведених вище прикладах (п.п. 4.21, 4.24) відображення в обліку товарів, реалізованих з роздрібних торговельних підприємств і підприємств громадського харчування, здійснено за відвантаженням (способом нарахування п.п. 4.3. і 4.4). За цим способом реалізація товарів роздрібними торговельними підприємствами і підприємствами громадського харчування відображається за датою надходження готівкової виручки або за датою відпуску товарів покупцю за безготівковим розрахунком.

На тих підприємствах роздрібної торгівлі і громадського харчу­вання, що відображають реалізацію за надходженням платежів в касу або на розрахунковий рахунок в банку (касовим способом), але не пізніше як до 1.01.98 р. (п.п. 1.16, 4.15), реалізація товарів за готів­ку відображається в обліку так само, як за способом нарахування: Дт 50 - Кт 46-2 або 46-3 і Дт 46-2 або 46-3 - Кт 41-2 або 41-3

4.25.
До 1.01.99 р. реалізація товарів і відповідно страв і товарів покупцям за безготівковим розрахунком відображається в обліку способом нарахування. Податкове зобов’язання з ПДВ виникає за датою надходження платежу на розрахунковий рахунок (п.1.10).

4.26.
У зв’язку з тим, що з продажу вживаних товарів на комісійних засадах (п. 1.2) податок на додану вартість на товари, прийняті від осіб, які не зареєстровані платниками податку, нараховується і сплачується з комісійної винагороди, то при визначенні фінансових результатів від комісійної торгівлі необхідно врахувати наступне:

1. Підприємства торгівлі, які реалізують вживані товари, прийняті від населения на комісію, обліковують ці товари на забалансовому рахунку 002 "Товари, прийняті на комісію". Завідуючий торговельним підприємством скдадає окремий товарний звіт про наявність і рух комісійних товарів.

2. Після продажу товарів операції з надходження виручки за реалізовані комісійні товари та розрахунки за ці товари з комітентами обліковують на балансових рахунках:

На суму виручки за комісійні товари складають бухгалтерську проводку:

Дт 50 - Кт 46
, окремий аналітичний рахунок - на продажну вартість реалізованих товарів. Одночасно здійснюють запис на відображення в обліку заборгованості комітентам за реалізовані комісійні товари:

Дт 46, окремий аналітичний рахунок

Кт 76, субрахунок "Розрахунки з комітентами"
- на продажну вартість товарів за вирахуванням торговельної знижки (комісійного збору).

Наведені вище записи здійснюють на підставі реєстру квитанцій на реалізовані комісійні товари.

На суми, виплачені комітентам за прийняті від них і реалізовані комісійні товари, складають запис на рахунках:

Дт 76, субрахунок "Розрахунки з комітентами" - Кт 50 "Каса".

Після визначення і відображення на рахунку 46, аналітичний ра­хунок "Реалізація комісійних товарів" суми комісійного збору відраховують з цієї суми податок на додану вартість і складають бухгалтерську проводку:

Дт 46 - Кт 68 - на суму податку на додану вартість,

Дт 46 - Кт 80 - на суму доходу від реалізації комісійних товарів

Аналітичний облік розрахунків з комітентами ведеться в спеціальній оборотній відомості.

Облік реалізації товарів на комісійних засадах за договором з платником ПДВ розглянено в п. 4.14.

Порядок визначення фінансових результатів від реалізації товарів на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування суттєво змінився. Відображення в обліку податку на додану вартість з обороту від реалізації товарів і реалізованої торговельної націнки розглядається пізніше (розділ 6).

5. ОБЛІК ВНУТРІШНЬОГО ВІДПУСКУ ТОВАРІВ

5.1.
Відпуск товарів зі складів своїм (на одному балансі) підприємствам торгівлі і громадського харчування пов’язаний з обліком податку на додану вартість. Інструкція не регламентує порядок цього обліку. Незалежно від того, за якими цінами обліковуються товари на складах (купівельними чи продажними) при внутрішньому відпуску товарів ПДВ треба враховувати і відповідно до умов відображати його в бухгалтерському обліку.

Якщо підприємство здійснює лише один вид торговельної діяльності (оптово-збутову,торговельно-посередницьку або роздрібну торгівлю чи громадське харчування), то товари обліковуються на рахунку 41 "Товари" за купівельними або продажними цінами. Оптово-збутові підприємства можуть застосовувати для обліку товарів купівельні або продажні ціни. До продажної ціни входять купівельна ціна, податок на додану вартість і торговельна націнка. Які ціни для обліку товарів застосовувати на підприємстві вирішує підприємство самостійно, але при цьому обов’язково треба враховувати, який обсяг діяльності складу чи складів припадає на обслуговування своїх підприємств роздрібної торгівлі і громадського харчування.

5.2.
В роздрібних торговельних підприємствах і на підприємствах громадського харчування можуть застосовуватись лише продажні ціни.

У тому разі, коли підприємство здійснює різні види торгівлі, то на рахунку 41 "Товари" виділяють три субрахунки:

41-1 "Товари на складах",

41-2 "Товари в крамницях",

41-3 "Товари і продукти в громадському харчуванні".

Інструкцією встановлено, що підприємства, які обліковують. това­ри за продажними цінами, товарні надбавки (ПДВ і торговельна націнка) обліковують на рахунку 42 "Торговельна націнка", субрахунок 1 "Товарні надбавки". Таке закріплення рахунка 42-1 для обліку товарних надбавок правильне лише в тому випадку, коли підприємство має тільки один вид торговельної діяльності, а товари обліковуються за продажни­ми цінами. Якщо підприємство здійснює два або три види торговельної діяльності, то товарні надбавки необхідно обліковувати на окремих субрахунках:

42-1 "Товарні надбавки на товари в оптових складах",

42-2 "Товарні надбавки на товари в роздрібній торгівлі",

42-3 "Товарні надбавки підприємств громадського харчування".

5.3.
Виходячи із положень Закону про податок на додану вартість, відпуск товарів зі складу своїм підприємствам роздрібної торгівлі і громадського харчування повинен здійснюватись за купівельними цінами з нарахуванням торговельної націнки складу та ПДВ на відпускну вартість товарів. А підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування мають зробити на відпускну вартість товарів, одержаних зі складу, свою торговельну націнку, скалькулювати продажну ціну та продажну вартість кожного виду товару. Тільки в цьому разі можна виписати прибуткову накладну на отримані зі складу товари.

5.4.
Організація обліку внутрішнього відпуску товарів повинна враховувати викладені вище умови, а відображення в обліку цих операцій в основному залежить від того, за якими цінами обліковуються то­вари на складах. При цьому необхідно виходити з наступного:

1. Якщо товари обліковуються на складі за купівельними цінами ( з 1.10.97 р. без ПДВ), то при внутрішньому відпуску товарів в роздрібну торгівлю і громадському харчуванню їх виписують за обліковими купівельними цінами з торговельною націнкою складу на покриття вит­рат і створення доходу або без такої націнки.

2. Підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування, одержавши товари зі складу за купівельними цінами, зобов’язані визначити (скалькулювати) продажні ціни, враховуючи нарахування ПДВ на відпускні ціни, а також встановлений розмір торговельної націнки на покриття витрат і створення доходу роздрібної торгівлі чи громадського харчування.

Отже, на підставі розхідної накладної складу повинна бути виписана прибуткова накладна за скалькульованими продажними цінами. 3 метою забезпечення належного контролю за правильністю товарних над­бавок і продажних цін на товари їх калькулювання повинна здійснювати бухгалтерія підприємства.

3. Для забезпечення належного рівня економічної роботи на підприємстві та можливості визначення ефективності роботи окремих видів торговельної діяльності товарні надбавки, валові доходи, витрати обігу повинні обліковуватись за видами діяльності, щоб можна було визначити їх фінансові результати.

4. Якщо товарний склад чи склади відпускають товари переважно своїм підприємствам торгівлі та громадського харчування, то з метою скорочення затрат часу на оформлення товарних документів, спрощення обліку і зниження затрат на його ведения, а також забезпечення на­лежного контролю за ціноутворенням на підприємстві доцільно облік товарів на складах вести за продажними цінами.В цьому разі виникає необхідність передачі товарних надбавок на товари зі складу роздрібній торгівлі та громадському харчуванню, щоб мати можливість визначити рентабельність і ефективність їх роботи, а також правильно визначити податкові зобов’язання з ПДВ.

Облік внутрішнього відпуску товарів за купівельними цінами

5.5.
Враховуючи викладене вище (п.п. 5.1 - 5.4), розглянемо питання бухгалтерського обліку внутрішнього відпуску товарів.

При обліку товарів на складі за купівельними (без ПДВ) цінами на відпуск товарів своїм підприємствам роздрібної торгівлі та громадського харчування виписується товарний документ (видаткова наклад­на) за купівельними цінами, а товари оприбутковуються в підприємствах роздрібної торгівлі і громадського харчування за скалькульованими продажними цінами.

Приклад 8.
На відображення в обліку відпуску товарів зі складу в роздрібну торгівлю за купівельними цінами.

1. Відпущено зі складу крамниці №1 товари за купівельними цінами на суму 500 грн.

2. Обчислено продажну вартість товарів для крамниці №1, в т.ч.:

грн.

3. Товарні надбавки роздрібної торгівлі(100 +125) - 225 грн.

За даними прикладу 8 в бухгалтерському обліку треба зробити записи на рахунках:

1. За даними товарного звіту складу на відпуск товарів за купівельними цінами: - 500 :

Дт 41-2 - Кт 41-1 - 500

2. За даними товарно-грошового звіту крамниці № 1 на оприбуткування товарів - 725 :

2.1. На купівельну вартість отриманих зі скдаду товарів - 500:

Дт 41-2 - Кт 41-1 - 500

2.2. На товарні надбавки роздрібної торгівлі - 225 :

Дт 41-2 - Кт 42-2 - 225

В даному випадку на відміну від порядку, що застосовувався до 1.10.97 р., на суму ПДВ збільшено купівельну вартість товарів і відповідно товарні надбавки. Пояснюється це тим, що об’єктом (базою) оподаткування ПДВ згідно із Законом є операції з продажу товарів, а не валовий дохід, як було раніше.

5.6.
Якщо відпуск товарів роздрібним торговельним підприємствам і підприємствам громадського харчування здійснювати за відпускними цінами (купівельна вартість з доданням торговельної націнки складу), то, враховуючи необхідність обліку ПДВ з торговельної націнки, внутрішній відпуск товарів необхідно було б відображати в обліку як реалізацію товарів. Але внутрішній відпуск до реалізації не відноситься. Тому і з метою спрощення обліку доцільно торговельну націнку на покриття витрат складу розрахувати по підсумку відпуску товарів за місяць і виключити її із товарних надбавок роздрібної торгівлі та громадського харчування записом на рахунках:

Дт 42-2 або 42-3 - Кт 80, ст."Валовий дохід оптовоЇ торгівлі".

Приклад 9.
На відображення в обліку відпуску товарів зі складу кафе "Марія" за купівельними цінами.

1. Відпущено зі складу кафе "Марія" продукти і товари за купівельними цінами на суму 250 грн.

2. 3 метою визначення продажних цін на окремі продукти і това­ри нараховані товарні надбавки, в тому числі:

3. Продажна вартість товарів і продуктів (250+50+88) - 388 грн.

За даними прикладу 9 необхідно скласти бухгалтерські проводки:

1. За даними товарного звіту складу - 250 :

Дт 41-3 - Кт 41-1 - 250

2. За даними товарно-грошового звіту кафе "Марія" - 388 :

2.1. Дт 41-3 - Кт 41-1 - 250

2.2. Дт 41-3 - Кт 42-3 - 138

5.7.
Треба мати на увазі, що зі зміною з 1.10.97 р. бази оподаткування ПДВ в торгівлі (п. 1.1), при закупці продуктів для підприємств громадського харчування від населення (неплатників ПДВ) також необхідно нараховувати ПДВ на закуплені сільгоспродукти і включати його до товарних надбавок на продукти. Якщо цього не зробити, то підприємство вимушене буде сплачувати ПДВ з обороту від реалізації за рахунок власного доходу.

Приклад 10.
На відображення в обліку закупки від населення сільгосппродуктів для громадського харчування:

1. Згідно із закупочним актом на ринку закуплено для кафе "Марія" сільгосппродукти на суму 180 грн.

2. Для визначення продажної ціни на сільгосппродукти нараховані товарні надбавки:

3. Продажна вартість сільгосппродуктів, що оприбутковуються, складає (180+36+63) - 279 грн.

За даними прикладу 10 треба зробити бухгалтерські записи на рахунках:

1. На закупочну вартість сільгосппродуктів - 180 :

Дт 41-3 - Кт 71 - 180

2. За даними прибуткової накладної, виписаної за продажними цінами і включеної до товарно-грошового звіту - 279 :

2.1. Дт 41-3 - Кт 71 - 180

2.2. Дт 41-3 - Кт 42-3 - 99

5.8.
У випадку повернення підприємствами роздрібної торгівлі та громадського харчування товарів і продуктів на склад, що обліковує іх за купівельними цінами, необхідно, виходячи із положень За­кону про податок на додану вартість (нова Інструкція про порядок обчисленя ПДВ замість Інструкції № 3 своєчасно не видана), зняти з товарів і продуктів зроблені товарні надбавки. Для цього видаткова наклад­на на здачу товарів і продуктів на склад повинна бути виписана за продажними цінами, а прибуткова накладна складу за купівельними цінами. Різниця між продажною і купівельною вартістю повернених товарів відноситься на зменшення товарних надбавок. При цьому складають бухгалтерські проводки:

Дт 41-1 - Кт 41-2 або 41-3
- на купівельну вартість товарів, зданих на склад, і

Дт 42-2 або 42-3 - Кт 41-2
або 41-3 - на суму товарних надба­вок на товари, що здані на склад.

Таким чином, при поверненні товарів на склад із роздрібного торговельного підприємства повинні бути складені бухгалтерські проводки:

1. За даними товарно-грошового звіту роздрібного торговельного підприємства:

Дт 41-1 - Кт 41-2 - на суму повернених товарів за купівельними цінами

Дт 42-2 - Кт 41-2 - на суму товарних надбавок роздрібної торгівлі.

2. За даними товарного звіту складу:

Дт 41-1 - Кт 41-2 - на суму оприбуткованих повернених товарів за купівельними цінами.

5.9.
При поверненні на склад продуктів і товарів із підприємств громадського харчування треба скласти бухгалтерські проводки:

1. За даними товарно-грошового звіту підприємства громадського харчування:

Дт 41-1 - Кт 41-3 - на суму повернених товарів за купівельними цінами

Дт 42-3 - Кт 41-3 - на суму товарних надбавок громадського хар­чування

2. За даними товарного звіту складу:

Дт 41-1 - Кт 41-3 - на суму оприбуткованих товарів за купівельними цінами

Облік внутрішнього відпуску товарів за продажними цінами

5.10.
Якщо товарні склади підприємства обслуговують переважно свої підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування, то найбільш доцільним з організаційної і економічної точок зору є облік товарів на складах за продажними цінами (п. 5.2). При цьому значно скорочуються затрати часу на калькулювання продажних цін, прискорюються торгові процеси, посилюється контроль за правильністю цін на товари, значно спрощується бухгалтерський облік руху товарів.

Приклад 11.
На відображення в обліку відпуску товарів зі скла­ду крамниці № 2 за продажними цінами на суму 600 грн.

1. За даними видаткової накладної на товари, доданоЇ до товар­ного звіту складу складають бухгалтерську проводку:

Дт 41-2 - Кт 41-1 - 600

2. За даними прибуткової накладної (копії видаткової накладної складу), доданої до товарно-грошового звіту крамниці № 2, складають таку ж бухгалтерську проводку:

Дт 41-2 - Кт 41-1 - 600

Аналогічно роблять записи на бухгалтерських рахунках у випадку відпуску товарів і продуктів зі складу підприємствам громадського харчування за продажними цінами, але з доданням торговельної націнки громадського харчування.

5.11. Приклад 12
. На відображення в обліку відпуску продуктів і товарів зі складу ресторану "Карпати" за продажними цінами роздрібної торгівлі.

1. Відпущено товари зі складу ресторану "Карпати" за продажни­ми цінами на суму 400 грн.

2. На товари нарахована націнка громадського харчування в розмірі 40% від 400 грн. - 160 грн.

3. Вартість отриманих зі складу товарів за продажними цінами громадського харчування - 560 грн.

В цьому разі за даними прикладу 12 на підставі товарного звіту складу треба зробити бухгалтерську проводку:

Дт 41-3 - Кт 41-1 - 400

За даними товарного звіту складу ресторану "Карпати" треба зробити бухгалтерські записи на рахунках:

Дт 41-3 - Кт 41-1 - 400

Дт 41-3 - Кт 42-3 - 160

5.12.
При поверненні товарів на склад за продажними цінами із підприємств роздрібної торгівлі і громадського харчування записи на бухгалтерських рахунках будуть зворотними до записів, що зроблені в п.п. 5.11, 5.10:

На складі: Дт 41-1 - Кт 41-2 - при поверненні товарів із підприємств роздрібної торгівлі,

Дт 41-1 - Кт 41-3 - при поверненні продуктів і товарів з підприємств громадського харчу вання

і відповідно за даними товарно-грошового звіту підприємства роздрібної торгівлі:

Дт 41-1 - Кт 41-2

та підприємства громадського харчування:

Дт 41-1 - Кт 41-3 і Дт 42-3 - Кт 41-3

В кінці звітного місяця за підсумковими даними облікових регістрів про рух товарів повинні бути звірені зустрічні записи, пов’язані з внутрішнім відпуском товарів. Суми зустрічних записів повинні співпадати. За прийнятим на підприємстві порядком один із зустрічних записів проводиться в синтетичному обліку, а другий не про­водиться, тобто виключається із записів в синтетичному обліку. Прийнято суму зустрічного запису, що виключається із записів в синтетич­ному обліку, брати в червону рамку. Так, в прикладі 11 є два зустрічні записи:

На складі: Дт 41-2 - Кт 41-1 - 600

В цьому разі в синтетичному обліку роблять запис за даними облікового регістра руху товарів на складі:

Дт 41-2 - Кт 41-1 - 600

5.13.
У зв’язку з тим, що підприємство з різними видами торговельної діяльності повинно визначати фінансові результати від окремих видів діяльності (розділ 6), то при внутрішньому відпуску товарів, що обліковуються за продажними цінами, треба передавати (проводити в обліку) відповідні суми товарних надбавок на відпущені зі складу товари.

3 метою спрощення обчислень, виписки товарних документів і облікових записів прийнято передавати товарні надбавки за підсумком операцій з відпуску товарів у звітному місяці. Для цього за фінансовими розрахунками визначають і встановлюють відсоток торговельної націнки на суму відпущених товарів зі складу за купівельними цінами або торговельної знижки від суми відпущених товарів за продажними цінами.

5.14.
Доцільно передавати товарні надбавки з оптової торгівлі (зі складу) роздрібній торгівлі та громадському харчуванню за середнім відсотком товарних надбавок на складі підприємства за попередній місяць за вирахуванням відсотка торговельної націнки на покриття витрат і створення доходу складу. За цим відсотком від продажної вартості відпущених зі складу товарів у звітному місяці розраховують суму товарних надбавок, яку необхідно передати роздрібній торгівлі або громадському харчуванню за місяць.

На підставі розрахунку на передачу товарних надбавок від опто­вої торгівлі (складу) роздрібній торгівлі або громадському харчуванню складають бухгалтерські проводки:

Дт 42-1 - Кт 42-2 або

Дт 42-1 - Кт 42-3

5.15.
Приклад 13.
На розрахунок і відображення в обліку переда­чі товарних надбавок на товари, що відпущені зі складу за продажними цінами своїм роздрібним торговельним підприємствам і підприємствам громадського харчування.

1. Виробничо-комерційна фірма "Новинка" за фінансовим розрахунком визначила, що для покриття витрат і отримання доходу торговельна націнка на купівельну вартість товарів, перерахована на торговельну знижку з продажної вартості відпущених товарів, складає 4 відсотки.

2, Середній відсоток товарних надбавок в оптовій торгівлі за попередній звітний місяць за розрахунком (п.6.6) складає 30,75%.

3. Протягом звітного місяця зі складу відпущено товарів:

- роздрібним торговельним підприємствам на суму 40800 грн.

- підприємствам громадського харчування на суму 10200 грн.

4. Розрахунок товарних надбавок, що підлягають списанню з оп­тової торгівлі на роздрібну торгівлю та громадське харчування:

4.1. Для роздрібної торгівлі: продажна вартість відпущених зі складу товарів - 40800 х (30,75% - 4%): 100 = 10914 грн.

4.2. Для громадського харчування: продажна вартість відпущених товарів - 10200 х (30,75% - 4%):100 = 2729 грн.

За даними прикладу 13 на передачу товарних надбавок необхідно зробити наступні записи на бухгалтерських рахунках:

1. На збільшення товарних надбавок в роздрібній торгівлі та зменшення їх на товари на складах:

Дт 42-1 - Кт 42-2 - 10914

2. На збільшення товарних надбавок на продукти і товари в підприємствах громадського харчування та на зменшення їх на товари на складах:

Дт 42-1 - Кт 42-3 - 2729

5.16.
До внутрішнього відпуску товарів відносяться також відпуск товарів для власних потреб торгівлі та для використання у виробництві продукції (робіт, послуг). Інструктивними документами бухгалтерський облік такого відпуску товарів з врахуванням податку на додану вартість з 1.10.97 р. не регламентується. Виходячи із положень Закону України "Про податок на додану вартість" (п.п. 1.6 і ін.) та інших нормативних документів, вважаємо, що облік цих операцій необхідно вести в наступному порядку:

1. При відпуску товарів для власних виробничих потреб торгівлі ( товарів санітарно-гігієнічного призначення, для поточного ремонту, тощо) видаткова накладна повинна бути виписана в купівельник цінах товарів, на які треба нарахувати податок на додану вертість та вказати облікову продажну вартість товарів.

Приклад 14.
На відображення в обліку товарів, витрачених для власних виробничих потреб торгівлі.

Відпущено товари з торговельного підприємства (складу, крамниці, тощо) на потреби санітарно-гігієнічного характеру. У видатковій накладній значиться:

грн.

За даними прикладу 14 необхідно скласти бухгалтерські провод­ки на списання товарів, використаних для власних потреб:

Дт 44 - Кт 41 - 50

Дт 42-1 - Кт 41 - 25 (75 - 50)

2. Якщо прийняти, що вказані в прикладі 14 товари відпущені власному виробничому підприємству (на одному з крамницею балансі) з торговельною націнкою 10% від купівельної вартості товарів (10% від 50=5), то бухгалтерські проводки будуть наступними:

1. За даними товарно-грошового звіту крамниці:

Дт 05 - Кт 41-2 - 55 (50+5)

Дт 42-2 - Кт 41-2 - 20(75-55), в т.ч. ПДВ - 10

2. За даними матеріального звіту виробничого підрозділу підприємства:

Дт 05 - Кт 41-2 - 55 (50+ 5)

В даному випадку ПДВ віднесено на збільшення податкового креди­ту при надходженні товарів від постачальника.

Нарахування податкового кредиту на товари, що використані для власних виробничих потреб, має підтверджуватись податковими накладними на ці товари.

6. ВИЗНАЧЕННЯ І ВІДОБРАЖЕННЯ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

6.1
. Фінансові результати за видами торговельної діяльності (оп­това торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування) повинні визначатись окремо. Це пов’язано в першу чергу з необхідністю визначення їх рентабельності та ефективності, а також пояснюється застосуванням різних облікових цін на товари.

В кінці місяця по підсумку торговельних операцій за звітний місяць підприємства роздрібної торгівлі та громадського харчування визначають і відображають в обліку суми товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів.

6.2.
З 1.10.97 р. на рахунку 42 "Торговельна націнка" субрахунки 42-2 "Товарні надбавки на товари в роздрібній торгівлі" і 42-3 "Товарні надбавки підприємств громадського харчування", крім торговельної націнки, обліковуються також податок на додану вартість, що входить до продажної вартості товарів, а також суми ПДВ, що сплачені при передоплаті товарів. У зв’язку з цим відображення в обліку товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів (реалізованих товарних надбавок), суттєво змінилось.

За Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, п. 5 суми товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів, визначаються як сума залишку товарних надбавок на початок місяця і товарних надбавок за звітний місяць, зменшена на суму то­варних надбавок, що припадають на залишок не реалізованих на кінець звітного місяця товарів. Товарні надбавки, нараховані на товари за звітний місяць, мають бути зменшені на суми товарних надбавок , списаних на зменшення в звітному місяці. Без цього розрахунок буде не точний, не об’єктивний.

Суми товарних надбавок, що припадають на залишок не реалізованих товарів на кінець звітного місяця, визначаються як добуток вартості нереалізованих товарів на середній відсоток товарних надбавок.

Середній відсоток товарних надбавок визначається діленням суми товарних надбавок на залишок товарів на початок звітного місяця і товарних надбавок з придбаних товарів за звітний місяць на суму реалізованих у звітному місяці товарів і залишку товарів на кінець звітного місяця.

Змінено також порядок відображення в обліку товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів. По-новому від’ємний запис способом сторно на визначену за розрахунком суму товарних надбавок, включаючи ПДВ, буде наступний:

Дт 80 "Прибутки і збитки"

Кт 42-1, субрахунок 1 "Товарні надбавки", (п. 5.2)

Обчислена за розрахунком сума реалізованих товарних надбавок буде розподілятись у порядку, що діяв раніше, тобто двома позитивними записами:

Дт 80 - Кт68, субрахунок "3 податку на додану вартість"

Дт 80 - Кт80, ст. "Реалізована торговельна націнка".

6.3.
За теорією бухгалтерського обліку від’ємний (сторнувальний) запис у цьому разі застосовуватись не може. Крім того, розробники Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість не врахували, що й аналітичний облік повинен вестись правильно і раціонально. Інструкцією також не встановлено, як повинна обчислюватись сума ПДВ, що входить до реалізованих товарних надбавок за розрахун­ком їх на реалізовані товари. Очевидно, що вона буде визначатись за даними податкових накладних та підсумків касових апаратів.

На наш погляд, новий запис на списання реалізованих товарних надбавок повинен бути зроблений на бухгалтерських рахунках позитивними числами в наступному порядку:

Дт 42-1 "Товарні надбавки"

Кт 68, субрахунок "3 податку на додану вартість";

Дт 42-1 "Товарні надбавки"

Кт 80 "Прибутки і збитки", ст. "Реалізована торговельна націнка" (валовий дохід) або одною складною бухгалтерською проводкою:

Дт 42-1 - Кт 68 і Кт 80.

В цьому разі рівнозначні записи на бухгалтерських рахунках економічно обгрунтовані і зрозуміліші. Збільшення валового доходу не прийдеться записувати по дебету рахунка 80 "Прибутки і збитки". Такий підхід має також важливе значення для правильної організації аналітичного обліку.

6.4.
Розглянемо на спрощеному прикладі нарахування на товари, одержані від постачальника, товарних надбавок, повної реалізації цих товарів, визначення і відображення в обліку товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів.

Приклад 15.
На відображення в обліку покупки та реалізації товарів, що обліковуються за продажними цінами, і реалізованих товарних надбавок.

1. Одержано від постачальника товари:

грн.

2. Реалізовано товари покупцям за готівку на суму 1300 грн.

За даними прикладу 15 необхідно скласти бухгалтерські проводки:

1. На купівельну вартість товарів без податку на додану вартість - 1000 :

Дт 41-2 - Кт 60 - 1000

2. На суму податку на додану вартість (п.п. 3.1. 3.10.2) - 200:

Дт 67-2 - Кт 60 - 200

3. На суму ПДВ і торговельної націнки (200+100) - 300:

Дт 41-2 - Кт 42-2 - 300

4. Списуються із підзвіту матеріально відповідальної особи реалізовані товари - 1300 :

Дт 46 - Кт 41-2 - 1300

5. Надходження виручки за реалізовані товари - 1300 :

Дт 50 - Кт 46 - 1300

6. Списуються реалізовані товарні надбавки - 300 :

6.2. Дт 80 - Кт 68 - 217 (1300х20% : 120%)

Дт 80 - Кт 80 - 83 (300-217)

або складають рівнозначні бухгалтерські проводки:

Дт 42-2 - Кт 68 - 217

Дт 42-2 - Кт 80 - 83

В результаті наведених вище змін в бухгалтерському обліку рахунок 46 "Реалізація" з фінансово-результатного стає операційним з відображенням по дебету і кредиту рахунка сум обороту з продажу товарів.

6.5.
Необхідно підкреслити, що поняття товарних надбавок за звітний місяць в Інструкції не уточнюється. Очевидно, що сума товар­них надбавок за звітний місяць повинна визначатись як різниця між сумою нарахованих товарних надбавок за звітний місяць і сумою товарних надбавок, списаних на зменшення у зв’язку з іншими списаннями товарів, тобто сальдуванням кредитового і дебетового оборотів по рахунку 42-2 або 42-3 до визначення реалізованих товарних надбавок, так званих попередніх оборотів. Середній відсоток товарних надбавок визначається за формулою:

Сума товарних надбавок на залишок товарів на початок місяця, плюс сума товарних

надбавок, нарахованих за місяць, мінус сума списань
товарних надбавок на зменшення
_Х
100

Сума реалізованих товарів за місяць плюс сума залишку товарів на кінець звітного місяця

Застосування різних облікових цін на товари, як бази для розрахунку реалізованих товарних надбавок, робить неможливим складання одного розрахунку по підприємству в цілому, яке здійснює різні види торговельної діяльності.

Розрахунок товарних надбавок, що відносяться до реаліізованих товарів, доцільно складати за формою таблиці 1.

Приклад 16.
На визначення і відображення в обліку товарних над­бавок, що відносяться до реалізованих товарів, в роздрібній торгівлі.

1. Залишок товарів в роздрібних торговельних підприємствах за продажними цінами .Товарні надбавки на ці това­ри на початок місяця складають 7490 грн.

2. Нараховано товарних надбавок на товари, що надійшли за місяць, на суму 9780 грн. У зв’язку з іншим вибуттям товарів з торго­вельних підприємств списано на зменшення товарних надбавок на суму 582 грн.

3. За звітний місяць реалізовано товарів на суму 32280 грн. За­лишок товарів на кінець місяця складає 27235 грн.

4. Сума податку на додану вартість з реалізованих за місяць товарів за даними касових апаратів складає 5380 грн.

5. Із цифрових даних прикладу 16 виключені суми ПДВ, що сплачені при передоплаті товарів і обліковуються на рахунку 41, субрахунок "ПДВ на товари, що не надійшли", п.п. 3.8, 3.10.1.

За наведеними в прикладі 16 даними складаємо розрахунок товар­них надбавок, що відносяться до товарів, реалізованих за місяць (табл.1).

Таблиця 1Підприємство_________________________

РОЗРАХУНОК

товарних надбавок, що відноситься до товарів,реалізованих за______199__р.

Гол. бухгалтер________________

До суми визначених за розрахунком реалізованих товарних надба­вок входить сума податку на додану вартість, нарахованого на купівельну вартість товарів при їх оприбуткуванні від постачальників. Сума ПДВ з реалізованих за місяць товарів визначається за підсумком касових апаратів. У наведеному прикладі вона складає 5380 грн., а сума реалізованої торговельної націнки - 3671 грн. (9051 - 5380).

Якщо всі товари, що реалізуються в роздрібній торгівлі є об’єктом оподаткування, то суму ПДВ за підсумком касових апаратів можна перевірити, помноживши суму роздрібного товарообороту за звітний місяць на 20% і поділивши на 120%. У нашому прикладі: 32280 х 20%:120% = 5380 грн.

За даними прикладу 16 і зробленого розрахунку товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів, необхідно скласти бухгалтерські проводки:

2. Дт 80 - Кт 68 - 5380

Дт 80 - Кт 80 - 3671

або скласти однозначні бухгалтерські проводки:

Дт 42-2 - Кт 68 - 5380

Дт 42-2 - Кт 80 - 3671

На підприємствах громадського харчування розрахунок реалізованих товарних надбавок і відображення їх в бухгалтерському обліку здійснюються аналогічно як в роздрібній торгівлі.

6.7.
При розрахунку реалізованих товарних надбавок треба врахувати товарні надбавки, що нараховані на суму ПДВ на товари, за які здійснена передоплата постачальникам, але на торговельне підприємство ці товари в звітному місяці не надійшли, п.п. 3.8, 3.10.1. Це можна зробити по-різному, але,на наш погляд, найбільш доцільно і економічно обгрунтовано треба здійснити це в наступному порядку:

1. В розрахунку товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів, виключити суму ПДВ на товари, що передоплачені в звітному місяці, але ще не надійшли (Дт 41 - Кт 42-2 або 42-3), зменшивши суму товарних надбавок в гр. 2 розрахунку, п. 3.11.

2. На суму початкового сальдо на рахунку 41,субрахунок "ПДВ на товари, що не надійшли" (п.п. 3.8, 3.10.1) необхідно зменшити суму товарних надбавок на початок місяця в гр. 1 розрахунку.

3. В гр. 5 розрахунку зменшити суму залишку товарів на кінець звітного місяця на суму кінцевого сальдо на субрахунку "ПДВ на това­ри,що не надійшли".

7. ОБЛІК ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

7.1.
Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом за податок на додану вартість ведуть на рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "3 податку на додану вартість".

Суттєва зміна в обліку податку на додану вартість торговельними підприємствами з 1.10.97 р. випливає з того, що ПДВ за податковим зобов’язанням обчислюється від суми товарообороту, і в зв’язку з цим ПДВ виключено із купівельної вартості товарів, а податок на додану вартість, що входить до сум, сплачених за товари, відноситься до податкового кредиту. У зв’язку з цим на суми ПДВ треба збільшувати продажну вартість товарів, додавши їіх до сум торговельної націнки як товарну надбавку, п.п. 3.8, 3.10.1.

7.2.
Для забезпечення правильності розрахунків з бюджетом, об’єктивності бухгалтерської звітності та збереження оборотних коштів підприємства важливе значення має правиильне ведения синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість.

7.3.
Інструкцією про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 18 серпня 1995 р. № 139 із змінами і доповненнями, внесеними згідно з наказом Мінфіна від 28 жовтня 1996 р. № 231, п. 3.3 установлено, що в статті "Податок на добавлену вартість" відображається сума ПДВ з реалізованого обороту, яка відображена в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) споживачам.

Належні суми податку на додану вартість, включаючи податок, розрахунковий період якого не настав, відображаються по дебету рахунка 46 "Реалізація" і кредиту рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом".

Податок на додану вартість, який одержано від покупців (замовнків) у складі платежу за реалізовану продукцію (роботи, послуги) і підлягає внесенню до бюджету, а також фактично перераховані суми цього податку до бюджету показують в рядку 360 "Податок на добавлену вартість з реалізації" звіту про фінансові результати та їх використання.

Істотним недоліком, що викликає трудності в роботі бухгалтерів та різні трактування, є те, що названою Інструкцією, чи іншим нормативним документом не встановлено, в якому порядку в залежності від виду діяльності та інших умов визначається сума ПДВ, розрахунковий період якого настав або не настав, які конкретно записи повинні бути в цьому випадку зроблені на синтетичних рахунках та відповідних субрахунках.

Порядок вирішення цих питань у виді рекомендацій, що є актуальними і після набрання чинності Законом про податок на додану вартість, розроблений і викладений автором у виданих ним практичних посібниках:

І.М. Павлюк. Рекомендації з організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємствах і в організаціях України. Коломия, 1995, - с. 93-96 ( Підкреслимо, що це єдиний практичний посібник, в якому послідовно викладено облік реалізації товарів (продукції, робіт, послуг) за відвантаженням - способом нарахування).

І.М. Павлюк. Рекомендації з організації і ведення бухгалтерського обліку бартерних, експортно-імпортних і валютних операцій на підприємствах і в організаціях України. Коломия,1996, - с.15-19.

Згідно з Інструкцією про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства і змінами до Закону України "Про податок на додану вартість" від 26.09.97р. ( п.1.7 Посібника ) зобов’язання з податку на додану вартість з продажу відвантажених товарів до 1.01.99 р. виникає з дати зарахування коштів від покупця на банківський рахунок, що зараховуються платником податку в опла­ту відвантажених товарів.

Економічно доцільно і необхідно для збереження і так недостатніх оборотних коштів підприємств застосовувати бухгалтерський облік податку на додану вартість на двох субрахунках до рахунка 68 "Розрахунки з бюжетом":

1. 3 податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав.

2. 3 податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав.

7.4.
З 1 жовтня 1997р. застосовується Інструкція з бухгалтерського обіку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 1 липня 1997р. № 141. Слід підкреслити, що в Інструкції облік податку на додану вартість розглядається без достатньої ув’язки з іншими записами на бухгалтерських рахунках. Тому зрозуміти економічний зміст окремих положень Інструкції і практично їх застосовувати буде вельми складно. Крім то­го, необхідно враховувати зміни, що внесені і ще повинні бути внесені до цієі Інструкції у зв’язку зі змінами до Закону про податок на додану вартість.

Згідно з названою Інструкцією суми податкових зобов’язань по сплатІ податку на додану вартість відображаються по кредиту рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "3 податку на додану вартість", а суми податкового кредиту з податку на додану вартість, що відносяться на зменшення податкових зобов’язань, відображаються по дебету рахунка 68, субрахунок "3 податку на додану вартість" у кореспонденції з відповідними рахунками.

7.5.
Для обліку податку на додану вартість, пов’язаного з передоплатами покупки та відвантаження товарів і іншими операціями з розрахунків за товари до плану бухгалтерських рахунків введено новий синтетичнии рахунок 67 "Податкові розрахунки" з двома субрахунками:

1. 3 податкових зобов’язань.

2. 3 податкового кредиту.

Застосування в обліку цих субрахунків розглянено в попередніх розділах посібника (розділи 3 і 4).

7.6.
Треба мати на увазі, що згідно з Інструкцією сума податкового зобов’язання з ПДВ у регістрах бухгалтерського обліку (журна­лах-ордерах, відомостях, машинограмах та інших) повинна виділятись в окрему графу на підставі належно оформлених документів (податко­вих накладних та інших розрахункових або платіжних документів). Як здійснити практично цей облік бухгалтери повинні вирішувати самостійно в залежності від того, яка форма бухгалтерського обліку застосовується на підприємстві.

7.7.
Зазначимо, що порядок записів в бухгалтерському обліку з податку на додану вартість може згідно з Інструкцією суттєво змінитись у зв’язку з введенням в дію пізніше постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.97 р. № 869, за якою реалізація відображається в обліку за датою відвантаження (передачі) товарів (п.п. 4.1 - 4.3), а також через внесення 26.09.97 р. змін до Закону України "Про податок на додану вартість", що набрав чинності з 1.10.97 р.

7.8.
В Посібнику враховані можливі зміни в бухгалтерському обліку ПДВ, про що зроблено відповідні завваження. При надходженні змін до Інструкції та змінах у нормативних документах у зроблені після 1.10.97р. бухгалтерські записи можна буде внести необхідні уточнення чи виправлення.

Треба мати на увазі, що заборонено зараховувати в податковий кредит будь-які витрати, які не підтверджені податковою накладною чи митною декларацією. В разі відсутності її на момент перевірки застосовуються фінансові санкції на загальних підставах.

Законом встановлена відповідальність за порушення строків нарахування і внесення до бюджету ПДВ або порядку звітування відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Штрафні санкції за результатами діяльності за період з 1 жовтня по 31 грудня 1997р. не застосовуються.

8. ОБЛІК ВАЛОВИХ ВИТРАТ І ВАЛОВИХ ДОХОДІВ

8.1.
Міністерство фінансів України наказом від 4 серпня 1997 р. №168 затвердило Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів, розроблені Управлінням методології бухгалтерського обліку міністерства.

Законом України " Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який введено в дію з 1.07.1997р., установлено наступне визначення валових витрат і валових доходів:

Валові витрати
виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх дальшого використання у власній господарській діяльності, ст. 5.1.

Валовий доход
- загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, ст. 4.1.

8.2.
Відповідно до пункту 7 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від З.04.93 р. № 250, підприємство може са­мостійно встановлювати порядок накопичення даних про валові доходи і валові витрати без записів в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку з наступним використанням таких даних для складання податкової декларації та податкової звітності.

Підприємства і організаіції ( крім бюджетних установ) можуть також узагальнення даних про валові витрати і валові доходи здійснювати записами в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку за названими вище Рекомендаціями ( п. 8.1 ).

8.3.
Для узагальнення інформації про валові витрати в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку підприємства використовують рахунок бухгалтерського обліку 18 "Валові витрати", на якому відображаються витрати підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, які придбаваються підприємством для використання у власній господарській діяльності.

Для узагальнення інформації про валові доходи в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку підприємства використовують рахунок бухгалтерського обліку 48 "Валові доходи". На рахунку 48 "Валові доходи" відображаютьоя доходи підприємства від усіх видів діяльності, отримані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

8.4.
Рахунки 18 "Валові витрати"' і 48 "Валові доходи" за своїм економічним змістом і структурою є проміжними операційними рахунками. Ведення їх рекомендується для потреб податкового обліку і використання даних бухгалтерського обліку на цих рахунках валових витрат і валових доходів для складання декларації про прибуток підприємства та додатків до неї.

Рахунок 18 "Валові витрати" на підставі первинних облікових документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій, дебетується з кредита відповідних рахунків (03, 33, 50, 51, 55, 60,76, 86, 89 і ін.) на суми валових витрат, що повинні бути показані в рядках 12-34 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами операцій по дебету рахунка 18 "Валові витрати" рахунок 18 кредитується по дебету відповідних рахунків (05, 06, 08, 33, 50, 56, 60,81,83 і ін.) на суми витрат, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами ведення бухгалтерського обліку.

8.5.
Рахунок 48 "Валові доходи" на підставі первинних облікових документів кредитується по дебету відповідних рахунків (31, 50, 56, 62, 76, 90, 92, 96 і ін.) на суми валових доходів, що повинні бути показані в рядках 1-9 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами по кредиту рахунка 48 "Валові доходи" рахунок 48 дебетується по кредиту відповідних рахунків ( 46, 61, 62, 80, 83 і ін.) на суми доходів, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами бухгалтерського обліку.

Сальдо на рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" на початок і кінець звітного періоду не може бути. Обороти по дебету рахунка 18 "Валові витрати" і кредиту рахунка 48 "Валові доходи" використовуються як складові валових витрат і валових доходів підприємства.

8.6.
Таким чином, на рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові дохо­ди" на підставі первинних документів відображаються господарські операції підприємства, пов’язані з податковим обліком. Рахунки 18 і 48 відносяться до рахунків операційних, щомісячно закриваються і сальдо мати не можуть.

Поняття "Валові витрати" і "Валові доходи" більше не є аналогічними витратам виробництва та обігу і доходам від реалізації та позареалізаційних операцій. Тому балансовий прибуток і прибуток за декларацією про прибуток підприємства стали різними величинами; наприклад, до валових доходів відноситься аванс отриманий від покупця за товари, а перерахований аванс постачальнику відноситься до валових витрат

8.7.
Валові витрати і валові доходи необхідно розглядати як елементи податкового обліку для визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню. В інструктивних матеріалах нічого не сказано, як повинні звірятись, контролюватись і використовуватись показники бухгалтерського і податкового обліку. Слід підкреслити, що облікові регістри, які в даний час використовуються в бухгалтерському обліку, для застосування рахунків 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" не пристосовані.

Як оптимально поєднати бухгалтерський облік з податковим обліком покищо визначити трудно. Очевидно одне. Якщо вже розкол бухгалтерського обліку стався, то необхідно йти не по шляху змішування цих двох видів обліку,
а доопрацювати систему бухгалтерського обліку (синтетичного і аналітичного) з таким розрахунком, щоб можна було раціонально використовувати його показники для складання і контролю податкової звітності. При цьому треба виходити з того, що підпорядкованість бухгалтерського обліку фіскальним потребам (визначеннню і стягненню податків) тепер не є обов’язковою.

Аналогічно до значного ускладнення бухгалтерського обліку при­вело введення до системи бухгалтерських рахунків рахунка 67 "Податкові розрахунки", який по суті також пов’язаний з потребами податко­вого обліку податку на додану вартість.

8.8.
Визначення в податковому обліку валового доходу за датою події, що сталася раніше, вимагає визначення дати реалізації за кож­ним товарним чи платіжним документом, виписаним на кожного покупця. Без цього не можуть бути зроблені записи в податковому обліку чи в декларації про прибуток підприємства. А в бухгалтерському обліку реалізація товарів і валовий дохід від їх реалізації визначаються за відвантаженням товарів ( п.п. 4.1 - 4.4 ). В цьому разі виникає питання: як можна сумістити бухгалтерський і податковий облік, коли в бухгалтерському обліку реалізація і валовий дохід визначаються за відвантаженням, а в по­датковому обліку валовий дохід для визначення оподаткованого прибутку мусить визначатись за датою події, що сталася раніше, тобто за надходженням передоплати або відвантаженням товарів.

8.9.
На наш погляд, був би смисл вводити в систему бухгалтер­ського обліку рахунки 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" лише при одній умові. До цих рахунків повинна бути розроблена система аналітичного обліку, в якому нагромаджувались би дані для складання і перевірки декларації про прибуток підприємства. Але більш доцільним представляється для цієї мети удосконалення існуючого аналітичного обліку. Проте розробники Рекомендацій це питання обійшли своєю увагою. Розраховувати на те, що з цією задачею справляться самі бухгалтери - практики, заледве чи можна.

Як теоретично та практично будуть вирішуватись ці питання покаже час. Але очевидно, що розрив між показниками бухгалтерського обліку і податковою звітністю викличе істотні ускладнення. Слід спочатку вивчити і належно відпрацювати зміни в бухгалтерському обліку, що викликані введенням в дію нових Законів про оподаткування прибутку підприємств і про податок на додану вартість, внести необхідні зміни до аналітичного обліку та інших облікових регістрів, і лише після цього вирішувати питания про введення в систему бухгал­терського обліку рахунків 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи". І цей перехід треба зробити лише після грунтовного вивчення Рекомендацій і належної організаційної підготовки.

8.10.
В Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( ст. 5.3.9 ) відмічається, що врахування валових витрат повинно відповідати правилам ведення податкового обліку. Але стаття 11 Закону встановлює лише загальні, організаційні положення з такого обліку та його законодавчі засади. Слід вважати, що правила ведення подат­кового обліку валових витрат і валових доходів мають бути розроблені, бо при їх відсутності вести належний податковий облік практично неможливо.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

У Посібнику на цифрових прикладах викдадено можливе застосування положень нормативних документів в бухгалтерському обліку торгівлі з 1.10.97р., а також розглядаються зміни в обліку у зв’язку з внесеними змінами до Закону України "Про податок на додану вартість".

Практичний посібник розрахований на те, щоб не лише допомогти бухгалтерам у веденні обліку, але і перевірити правильність зроблених облікових записів, виправити можливі неточності, внести зміни в облік відповідно до прийнятих остаточно рішень з питань обчислення і обліку податку на додану вартість.

Облік внутрішніх бартерних операцій з товарами та інших до і після введення в дію Закону про податок на додану вартість викладено автором у статтях газети "Діло", починаючи з № 64 за 1997 р.

Значна частина бухгалтерів та торговельних підприємств не були готові ні теоретично, ні практично до переходу на роботу згідно з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість". З бухгалтерами, особливо з тими, що працюють в торгівлі, треба було провести не лише семінари з нового законодавства, а й навчання зі змін в бухгалтерському обліку, що викликані цим законодавством.

Істотно полегшились би умови переходу торговельних підприємств на ведення зміненого з 1.10.97 р. обліку основних торговельних операцій, якщо була б розроблена і своєчасно оприлюднена інструкція з бухгалтерського обліку в торгівлі. Труднощі у вивченні та здійсненні змін вбухгалтерському обліку в значній мірі пов’язані з тим, що інструкції з бухгалтерського обліку написані з розрахунку на висококваліфіковних бухгалтерів, положення їх викладені вельми лаконічно, і тому вони недостатньо зрозумілі значній частині бухгалтерів.

Суттєві ускладнення будуть мати бухгалтери в своїй роботі у зв’язку з тим, що облікові регістри (журнали-ордера, нагромаджувальні відомості і інші) не пристосовані до тих змін в обліку, що стались піс­ля набрання чинності новим Законом про податок на додану вартість. Завважимо при цьому, що ускладнити бухгалтерський облік нетрудно. Але значно складніше раціонально організувати аналітичний облік з та­ким розрахунком, щоб він відповідав потребам і вимогам контролю та бухгалтерської ( в т.ч. податкової) звітності. Тому актуальною залишається проблема удосконалення бухгалтерського обліку, особливо обліку аналітичного.

Парламентська газета "Голос України" від 4.10.97 р. писала: "... парламент заходився вносити зміни і доповнення до законопроектів про ПДВ і оподаткування прибутку підприємств, які ладні поставити хрест на традиціях бухгалтерського обліку і вітчизняного підприємництва." Вірно написали, нічого не додаш.

Поряд з практичним вирішенням питань внесення змін до бухгалтер­ського обліку, пов’язаних з набранням чинності новими Законами з опо­даткування, необхідно здійснити підготовку до переходу і перехід на облік реалізації за відвантаженням товарів (способом нарахування) всіми торговельними підприємствами. Посібник написано з врахуванням такої необхідності.

0б’єктивне і правильне відображення в бухгалтерському обліку здійснених основних операцій торговельних підприємств згідно з положеннями чинних нормативних документів сприятиме покращенню інформативності бухгалтерського обліку, посиленню контролю і забезпеченню об’єктивності бухгалтерської звітності, а також забезпеченню своєчасних і повних платежів до державного бюджету податків та уникненню штрафних санкцій за їх несплату чи недоплату.