ІНТЕЛЕКТ
Це наша здібність усвідомлено адаптуватися до оточуючого серсдовища, тобто це глобальна здібність розумно діяти, раціонально мислити і добре справлятися з з життевими обставинами.
В науці є 120 комбінацій інтелекту:
Кокретний
Практичний
Абстрактний
Потенціальний
Набутий
та ін.
Потенціальний інтелект:
Найважча форма – ідіотія – мова і мислення фактично відсутні, переважають емоції. Словарний запас – 800 слів для середніх тобто імбецилів. Вони схильні до сліпого подражання, але прагнуть жити самостійно.
V Легка форма – дибільність. Поведінка їх дорсить адекватна і самостійна, мова розвинута, тому їх не одразу можна помітити, але є дефекти мислення.
Вони все розуміють буквально. Вони легко пристосовуються до життя, за винятком науки і освіти.
Потенціальний інтелект залежить від фіз. та психічного стану матері
ІМІДЖ
Особистий імідж - це явище середовища в тому плані що він виявляється, як
людське визначення, як ставлення до особи певної групи людей.
Імідж – це образ, тобто форма життед. людини, завд’ки якій виставляється
на люди сильнодіючі цільові характеристики: вихованість, ерудиція,
професіоналізм.Але насамперед треба відзначити соціально-рольове
призначення одежі.Є фірмена і сольна одежа.
Аби досягти певних успіхів у бізнесі, необхідно окрім зов. вигл. мати
певні риси характеру.Але є риси які повинні бути притаманні людині будь
якого фаху:
. Впевненість
. Доброзичлевість
. Творча енергія
У процесі зміни себе до бажаного образу Д.Скотт виділяє 3 ключові стадії і
подає технологію їх упровадження:
визначити що ви хочете в собі змінити, або яким стати;
скласти подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі;
впровадьте свій новий сценарій у життя;
.
якщо ви повірете самі, що “ви” уже “не ви”, то інші повірять також.
ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
Античність
Перші поняття про психіку були пов’язані з аналізом – найдревнішими
поглядами, згідно яким у всього, що існує на світі є душа. Згшідно Платону
душа у людини існувала до того як поєдналась з тілом. Вершиною античної
психології є “вчення про душу”, Арістотеля.
Середні віки
Душа є божественним, неприродним почятком, і тому вивчення духовного життя
повинно бути підкорене.накопичувався конкретний матеріал про атомно-
фізіолог. особливості людського організму, як одної з основи
психіки/Авіцена, Аверсосам і кассиман – вперше ввили термін “психологія”
Психологія XVII ст.
З 17 ст. Починається нова епоха в розвитку псих. знань. Вона
характерезується спробами осмислити душевний світ людини переважно заг.-
філосовських, розумово здорових позицій, без необх.експерементальної бази.
Деккарт – заклав основи детерміністичної концепції поведінок.
XVIII ст.зародження імпіричної психіки
Термін “емпірична психологія” ввів німецький філосов Вольфом, для
позначення напряму в психологічній науці, основний принцип полягає у
спостереженні за конкретною психологією, явищами, їх класифікації. Локк
розглядає душу, як пасивну, але здатну до сприйняття середовища,порівнює її
з чистою доскою, на якій нічого не написано.
XIX ст. Психологія стає самостійною наукою
Виділення психології, як самої науки відбулося в 60-р.р. Воно було
пов’язано зі ставленням спеціальних наукових-дослідж. установ –
психологічних лаболаторій та інститутів. Тітченер був засновником та
лідером структ.псих.
МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Метод – це спосіб, підхід, інструмент, яким користується певна наука для
дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет.
До методів відносяться:
спостереження – це найбільш поширений в практиці роботи школи метод.
Бесіда і інтерв’ю.
Педагогічний експеремент.
Анкетування.
Метод рейтенгу – це оцінка різних сторін діяльності компетентними суддями.
Метод узагальнення незалежних характеристик.
7. Вивчення продуктів діяльності.
ВИМОГИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО НАУКОВОГО МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ.
ФІКСАЦІЯ ОТРИМАНИХ ФАКТОРІВ
ЦІЛІСНІСТЬ
ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ:
ЗОВНІШНЕ
ВНУТРІШНЕ
ВКЛЮЧНЕ
ПОБІЧНЕ
ОСНОВНІ ЕТАПИ ПОДОЛАННЯ
СТАНУ
ТРИВОЖНОСТІ
10 етапів подолання стану тривожності:
Займіться справами,роботою замість того щоб засихати від суму.
Не дозволяйти собі засмучуватись через ніщо, про яке ви і всі інші скоро забудуть.
Спробуйте навчитись рахуватись з неменучим.
Думайте і робіть, як щаслива людина, і ви відчуєте себе счасливим.
Ніколи не зводьте рахунки з великими ворогами, тому що якщо ви будете це робити, ви зробите гірше лише собі.
Пам’ятайте про те, що єдиний засіб досягти щастя полягає не в тому щоб чекати подяки а у тому, щоб отримати радість коронних справ, які ми робимо один одному.
Пам’ятайте: вдячними не народжуються, ними стають; звідси слідує :якщо ви хочете щоб ваші діти були вдячні – навчіть їх.
Рахуйте свої щасливі миті, а не неприємності.
Не треба наслідувати дії інших, апошукайте себе і залишайтесь собою.
10. Кожен день робіть добрі справи, щоб інші вам усміхались.
ДЕРЖАВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Зміст освіти вмзначається такими документами:
навч. плани, навч, програми, підручники, навч. посібники.
Навч. план – це держ. норм. документ, який визначає підсумоване
навантаження студентів, його розділ за етапами навч., тобто установлює
перелік предметів, обов’язкових для вивчення в усіх нач. закладах, а
такожрухомий компонент, що включає навч. предмети, які вводяться за
розсудом регіонів і навч. закладів.
НАВч. ПРОГРАМА – ЦЕ ДЕРЖ. ДОКУМ. У яКОМУ РОЗКИВАєТЬСя ЗМіСТ ОСВіТИ З
КОЖНОГО ПРЕДМЕТА В КОЖНОМУ КЛАСі і ВИЗНАчАєТЬСя СИСТЕМОЮ НАУК ЗНАНЬ,
СВіТОГЛяДНИХ і МОР.-ЕСТЕТИчНИХ іДЕЙ, ПРАКТИчНИХ УМіНЬ і НАВИчОК, ЩО їХ
НЕОБХіДНО ОПАНУВАТИ ТА КіЛЬКіСТЬ ГОДИН ТА їХ ВИВчЕННя.
ПІДРУЧНИКИ – ЦЕ КНИГА ЩО ВИКЛАДАє ОСНОВНИЙ ЗМіСТ НАВчАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ
ВіДПОВіДНО ДО ПРОГРАМИ.
НАВЧ.ПОСІБНИК – ЦЕ КНИГА, ЗМіСТ яКОї АБО ПОВНіСТЮ ВіДПОВіДАє НАВч.
ПРОГРАМі, АБО НЕ МіСТИТЬ ЕМПіРИчНИЙ МАТЕРіАЛ, ЩО СЛУЖИТЬ ЗАКРіПЛЕННЮ
ОСНОВНОГО ТЕОРИТИчНОГО МАТЕРіАЛУ.
РОДИННЕ ВИХОВАННя
Розробка теорії сімейної педагогіки в 70-80х рокахбула повязана в основному
з проблемою “школа і сім’я”. Здебільшого теоретично обгрунтувались розділи
педагогічної пропаганди серед батьків-ідейно-політичне виховання в сім’ї,
патріотичне та інтернне виховання,моральне, статеве, трудове, естетичне,
фізичне.Концепція полягала в тому, що нормальна здорова сім’я маєпереймати
і доносити зі школи державний вплив.
І НАВПАКИ УчЕНЬ чЕРЕЗ СіМ’Ю МАВ ЗРОСТИ ПЕРЕДОВИМ ШКОЛяРЕМ. ОДНАК У ТЕОРії
СИМЕЙНОї ПЕДАГОГіКИ, яКА ГРУНТУєТЬСя НА ОСОБИСТОМУ ПРИКЛАДі БАТЬКіВ, ТА
їХНЬОМУ іНДИВіДУАЛЬНОМУ ПіДХОДі ДО СВОєї ДИТИНИ, НА ВЗАєМОДії ПЕДАГОГіВ і
БАТЬКіВ, САМЕ Ці МЕТОДИ МАЙЖЕ НЕ ВРАХОВУВАЛИСЬ.
ОСОБИСТИЙ ПРИКЛАД БАТЬКіВ, яК ГОЛОВНИЙ ПРИКЛАД СіМЕЙНОГО ВИХОВАННя,
ПОРіВНяНО З УСіМА іНШИМИ МЕТОДАМИ і ЗАСОБАМИ МАє НАЙБіЛЬШИЙ ВПЛИВ, яК У
ПОЗИТИВНОМУ ТАК і В НЕГАТИВНОМУ ПЛАНі. НАСЛіДУЮчИ БАТЬКА і МАТіР ДИТИНА
ЗАСВОЮє СіМЕЙНі ТРАДИЦії, ЦіННОСТі. БАТЬКАМ НЕ СЛіД МОАЛіЗУВАТИ НАВКОЛО
ПОЛіТИКИ, РЕЛіГії, ВИСЛОВЛЮВАТИ СВОє НЕВДОВОЛЕННя НАВКОЛИШНИМ – ДИТИНА
чЮЙНО ВЛОВЛЮє їХНЮ СПРАВЖНЮ ПОЗИЦіЮ, ПОДіЛяє ХАРАКТЕРНі ОЗНАКИ СіМЕЙНОГО
ПОБУТУ.
КОНФЛіКТНі СИТУАЦії В СіМї МОЖУТЬ ПРИЗВЕСТИДО РОЗВИТКУ ПОЗИТИВНИХ, чИ
НЕГАТИВНИХ РИС і яКОСТЕЙ У ДіТЕЙ яК чЛЕНіВ СіМ’ї. РОЗЛУчЕННя БАТЬКіВ
ПЕРЕВАЖНО ПРИЗВОДИТЬ ДО ПЕДАГОГічНОї ЗАНЕДБАНОСТі і ПОчУТТя БЕЗСИЛЛя В
ДИТИНі. НЕРіДКО ЦЕ НЕГАТИВНЕ РОЗДВОєННя В її ДУШі.