Якісний аналіз небезпек

Вступ Найважливішим аспектом життя людини є проблема безпеки. На теперішній час не має ні однієї людини, яка б не мала уявлення та не цікавилася проблемами своєї безпеки. Це базисна потреба людини, на що зроблено акцент у Концепції ООН про сталий людський розвиток. Безпека людини – поняття, що торкається сутності життя людини, усіх сторін її існування й діяльності. Для більшості людей небезпека – це не тільки острах глобальних

катастроф. Відчуття небезпеки пов’язане з повсякденними клопотами й буденними проблемами. Захист здоров’я, життя, житла, робочого місця, економічного та соціального благополуччя, довкілля – основні аспекти безпечного існування людини. Жодна система чи операція не гарантує абсолютної безпеки. Т ми не маємо 100% безпеки, ми намагаємося, наскільки це можливо, наблизитися до цієї мети. З плином часу різні заходи та методи, які використовуються для вирі¬шення відповідних задач, удосконалюються,

збільшуючи наші мож¬ливості у дослідженні систем, визначенні небезпек, виключенні або контролі за цими небезпеками, зниженні ризику до прийнятного рівня при роботі з цими системами. Небезпеки є вічними, оскільки глибинні їх причини криються в альтернативності всього сущого. Альтернативна людина, яка може бути доброю і злою, милосердною і жорстокою, чесною і ганебною, миролюбною і агресивною, правдивою

і брехливою, творцем і руйнівником, ангелом і бісом. Благородство не дається людині від народження, хоч заперечувати вплив генної основи не можна. Точно така альтернативність властива людським співтовариствам, самій природі, всім явищам. 1. Якісний аналіз небезпек. Аналіз небезпек починають з попереднього дослідження, яке дозволяє в основному ідентифіку¬вати джерела небезпек. Потім, при необхідності, дослідження мо¬жуть бути поглиблені

і може бути виконаний детальний якісний аналіз. Методи них аналізів та прийоми, які використовуються при їх виконанні, відомі під різними назвами. Нижче наведені основні з цих загальних інструментів. Типи аналізу: - попередній аналіз небезпек (ПАН) - системний аналіз небезпек (САН) - підсистемний аналіз небезпек (ПСАН) - аналіз небезпеки робіт та обслуговування (АНРО) Методи та прийоми, що використовуються при аналізах:

1) аналіз пошкоджень та викликаного ними ефекту (АПВЕ); 2) аналіз дерева помилок (АДП); 3) аналіз ризику помилок (АРП); 4) прорахунки менеджменту та дерево ризику (ПМДР); 5) аналіз потоків та перешкод енергії (АППЕ); 6) аналіз поетапного наближення (АПН); 7) програмний аналіз небезпек (ПрАН); 8) аналіз загальних причин поломки (АЗПП);

9) причинно-наслідковий аналіз (ПНА); 10) аналіз дерева подій (АДПд); 11) аналіз загальних причин поломки (АЗПП); 12) причинно-наслідковий аналіз (ПНА); 13) аналіз дерева подій (АДПд) Метою не є вивчення перелічених вище методів та прийомів аналізу небезпек. Існує велика кількість наукових та технічних праць на цю тему, які рекомендується вивча¬ти тим, хто хоче отримати більш повні та деталізовані поради з приводу застосування методів аналізу небезпек.

Крім того, окремі методики вивчаються при вивченні загально-інженерних та спеціальних дисциплін. Автори вважають за доцільне ознайомити студентів з основами принаймні двох з наведених вище методик, а саме: з попереднім аналізом небезпек (ПАН) та аналізом дерева помилок (АДП). Попередній аналіз небезпек — це аналіз загальних груп небезпек, при¬сутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю. ПАН є першою спробою в процесі безпеки систем визначити

та класифікувати небезпеки, які мають місце в системі. Проте в багатьох випадках цьому аналізу може передувати підготовка попереднього переліку небезпек. ПАН звичайно виконується у такому порядку: - вивчають технічні характеристики об'єкта, системи чи процесу, а також джерела енергії, що використовуються, робоче середовище, матеріали; встановлюють їхні небезпечні та шкідливі властивості; - визначають закони, стандарти, правила, дія яких поширюється

на даний об'єкт, систему чи процес; - перевіряють технічну документацію на відповідність її зако¬нам, правилам, принципам і нормам безпеки; - складають перелік небезпек, в якому зазначають ідентифіко¬вані джерела небезпек (системи, підсистеми, компоненти), чинни¬ки, що викликають шкоду, потенційні небезпечні ситуації, виявле¬ні недоліки. При проведенні ПАН особливу увагу приділяють наявності вибухо-пожежонебезпечних та токсичних речовин, виявленню компонентів

об'єкта, в яких можлива їх присутність, потенційна небезпечна си¬туація від неконтрольованих реакцій чи при перевищенні тиску. Після того, як виявлені крупні системи об'єкта, які є джерелами небезпеки, їх можна розглядати окремо і досліджувати більш деталь¬но за допомогою інших методів аналізу, перелік яких наведено вище. Існують базові запитання, на які обов'язково необхідно відповіс¬ти, коли проводять

ПАН, незважаючи на те що деякі з них можуть здаватися занадто простими. Якщо ці запитання не розглянути, то існує ризик неповного аналізу безпеки системи. Вся простота чи очевид¬ність має схильність приховувати деякий рівень прихованої небезпе¬ки. Проведення ПАН може бути спрощено і формалізовано завдяки використанню матриці попередньої небезпеки, спеціальних анкет, списків і таблиць. 2. Аналіз дерева помилок

Аналіз дерева помилок (АДП) Вважається одним з найбільш корисних аналітичних інструментів аналіз дерева помилок (АДП) у процесі системної безпеки, особливо при оцінці надзвичайно складних або деталізованих систем. Завдяки тому, що він використовує дедуктивний логічний метод (тобто поступово рухається від загального до часткового), він дуже корисний при дослідженні можливих умов, які можуть призвести до небажаних наслідків або яким-небудь чином вплинути на ці наслідки.

Як відомо більшості професійних інженерів з охорони праці, які мають досвід розслідувань нещасних випадків, небажані події рідко відбуваються під впливом тільки одного чинника. Через це при аналізі дерева помилок в процесі системної безпеки небажану подію відносять до кінцевої події. Це — загальний, або відомий, результат можливого ряду подій, характер яких може чи не може бути відомий, поки не проведено розслідування. Оскільки аналітик починає

ідентифікувати окремі події, які сприяли кінцевій події, може бути побудовано дерево помилок. Розташовуючи кожний фактор у відповідному місці дерева, дослідник може точно визначити, де відбулись будь-які пошкодження в системі, який зв'язок існує між подіями і яка взаємодія відбулась (чи не відбулась, але може відбутись). Хоча АДП є передусім інструментом для аналізу помилок, він може також використовуватись для оцінки

необхідних дій, які б наблизили бажану подію. Будуючи дерево, яке описує всі події, які повинні відбутись, щоб здійснилась кінцева подія, аналітик може використовувати АДП як метод для створення основи промислової програми техніки безпеки. Для того, щоб необхідним чином побудувати дерево помилок, аналітик повинен насамперед володіти широким знанням системи чи процессу дослідження. Якщо таких знань недостатньо, тоді процес повинен включати

участь проектної групи спеціалістів, а також інших відповідних організаційних структур компанії ( наприклад, спеціалістів з якості та надійності, операційного проектування). Аналітик повинен мати чітке розуміння процесу міркувань після проектування системи, як і будь-яких експлуатаційних критеріїв, які впливають на продуктивність системи. Важливим також є розуміння умов експлуатації. Створення дерева помилок починається з визначення кінцевої

події. Ця подія може мати широкий та загальний характер — відмова чи пошкодження системи, або вузький та специфічний, коли порушується функціонування компонента X. Ця кінцева подія буде розташовуватись на верхівці дерева помилок, а всі наступні події, які ведуть до головної, будуть розташовуватись як гілки на дереві. Рис 3 ілюструє початок простого дерева помилок з розташуванням кінцевої події, подій, що впливають,

та помилок з розташуванням кінцевої події, подій, що впливають, та нерозвинутих подій, далі — до первісних подій. Коли користувач крокує від кінцевої події вниз, буде матеріалізуватись кожний рівень дерева. Для того, щоб перейти від одного рівня до наступного, аналітик повинен постійно ставити фундаментальне запитання: «Що могло б призвести до здійснення цієї події?» Як тільки причинні події ідентифіковані, вони розміщуються у відповідній позиції на дереві помилок.

При побудові основного дерева помилок використовуються спеціальні символи, які забезпечують аналітика ілюстрованим зображенням події і того, як вона взаємодіє з іншими подіями на дереві. Спеціальна форма символів дає наочність і значно полегшує побудову дерева помилок. Виконання аналізу дерева помилок можливе лише після детального вивчення робочих функцій усіх компонентів системи, що розглядається.

При цьому слід враховувати, що на роботу системи впливає людський фактор, тому всі можливі «відмови оператора» теж необхідно вводити у склад дерева. Оскільки дерево помилок показує статичний характер подій, розвиток подій у часі можна розглянути, побудувавши кілька дерев помилок. Висновок. Ризик – це кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки. Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Нескінченно малий (“нульовий”) ризик свідчить про відсутність

реальної небезпеки в системі, і навпаки: чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки. Системний аналіз безпеки життєдіяльності потребує розгляду людини як ланки в системі “людина – машина – середовище існування”. У своїй життєдіяльності людина, керуючись певною ціллю, діє на машину й отримує конкретний результат. Щоб досягти максимального погодження результатів з поставленою ціллю, вводяться зворотні зв’язки для коректування дій. Дуже часто в цій системі життєдіяльності людини з’являються шкідливі

й небезпечні фактори, які діють на неї. Тоді в систему вводиться захист людини. Зміст використаної літератури 1. Безпека життя і діяльності людини: Навчальний посібник / Сусло С.Т. – К: НТУ, 2004 288 с. 2. Гайченко В.А Коваль Г.М. Основи безпеки життєдіяльності К.: МАУП, 2005 232с. 3. Гусєв Г.Ф Сусло С.Т. Безпека життєдіяльності: перша медична допомога у екстремальних

ситуаціях // НТУ, 2008 р 113 с. 4. Желібо Є.П Заверуха Н.П Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Київ: Каравела - Львів: Новий Світ - 2000, 2001 - 320с. 5. Жидецький В.Ц Джигирей В.С. Безпека життєдіяльності. -Львів: Афіша, 2000. -246 с. 6. Основи безпеки життєдіяльності.

Підручник. – К 2006. 7. Пістун І.П. Курс лекцій з безпеки життєдіяльності, -Львів: Сполом, 1997, -282 с.