Практично-орієнтовна робота з дисципліни "Соціальна медицина та організація охорони здоров'я"

Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О.О.Богомольця Кафедра соціальної медицини та охорони здоров’я ПРАКТИЧНО-ОРІЄНТОВАНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ „СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я” ВАРІАНТ № 15 Київ НМУ 2005 Джерела інформації, використаної у курсовій роботі:

1. Медичне свідоцтво про народження. Форма № 103/о-95 2. Лікарське свідоцтво про смерть. Форма № 106/о-3. Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів. Форма № 025-2/о 4. Талон амбулаторного пацієнта. Форма № 025-7/о 5. Статистична картка хворого, який вибув із стаціонару.

Форма № 066/о 6. Листок непрацездатності. Серія ААВ № 7. Медична картка амбулаторного хворого. Форма № 025/о 8. Зведена відомість обліку захворювань та причин смерті в лікувальному закладі. Форма № 071-1/о 9. Медична картка стаціонарного хворого. Форма № 003/о 10. Листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару.

Форма № 007/о Таблиця 1. Чисельність населення в районі (місті). Всього (тис) 18 років і старше Старше працездатного віку (55/60 років) Всього (тис) % від усього населення Всього (тис) % від усього населення 1995 2000 Звітній рік 140 105 75 37 24 25,1 26,4 Як видно з першої діаграми, частка людей, старших працездатного віку, переважає частку людей, молодших за 18 років, отже для цього міста характерний регресивний тип

вікової структури населення. Як демонструє друга діаграма, протягом останніх 10 років серед населення підвищилася частка осіб, старших працездатного віку, тобто для даного міста характерним є процес старіння населення. Таблиця 2. Демографічні показники (в ‰). Показник 1995 рік 2000 рік Звітній рік Зріст/зниження в місті у % за звітній рік у відношенні до року Україна Місто Україна Місто Україна Місто 1995 2000

Народжуваність 9,6 11,1 7,8 10,8 8,6 9 -19 -16,7 Смертність 15,4 15 15,3 15,5 16 16 6,7 3,2 Смертність немовлят 14,7 16,5 11,9 12,9 9,6 10,6 -35,8 -17,8 Приріст населення -5,8 -3,9 -7,5 -4,7 -7,4 -7 — — Отже, протягом останніх 10 років як в даному населеному пункті, так і в Україні в цілому, відбулися: зниження народжуваності, причому народжуваність в місті була у ці роки і є у звітному році вищою, ніж по Україні; незначне підвищення смертності з приблизно

однаковими змінами цього показника і в місті, і в усій країні; зниження смертності немовлят з переважанням її рівня над загальноукраїнським протягом усіх років. Порівняно з 1995 у звітному році народжуваність знизилася на 19 %, смертність зросла на 6,7 %, смертність немовлят зменшилась на 35,8 %; порівняно з 2000 роком народжуваність знизилася на 16,7 %, смертність підвищилась на 3,2 %, смертність немовлят зменшилась на 17,8 %.

Приріст населення як в минулих, так і у звітному роках є від’ємним і у 1995 році становив -5,8 ‰ та -3,9 ‰, в 2000 році – -7,5 ‰ та -4,5 ‰, у звітному році – -7,4 ‰ та -7 ‰ по Україні в цілому та в даному місті відповідно. Таблиця 3. Захворюваність населення (в ‰). Показники 1995 рік 2000 рік Звітній рік Зріст/зниження в місті за звітній рік по відношенню до року 1995 2000

Серед усього населення Україна: Поширеність захворювань 1224 1480 1682 —— —— Первинна захворюваність 590 676 700 —— —— Місто: Поширеність захворювань 1403 1508 1529 9 1,4 Первинна захворюваність 637 712 757 19 6,3 Серед осіб віком 18 років і старше Україна: Поширеність захворювань 1214 1450 1616 —— —— Первинна захворюваність 497 563 620 —— —— Місто: Поширеність захворювань 1322 1412 1200 -9 -15

Первинна захворюваність 3 Таким чином, протягом 10 років відбулося підвищення: загальної та первинної захворюваності серед усього населення в даному місті та в Україні в цілому, загальної та первинної захворюваності серед осіб 18 років і старше в Україні, первинної захворюваності серед осіб 18 років і старше в місті, причому в усіх цих випадках показники захворюваності серед населення даного міста

перевищували загальноукраїнські рівні захворюваності (окрім рівнів поширеності захворювань у звітному році, коли по місту вони складали 1529 ‰, а по Україні – 1682 ‰). Порівняно з 1995 роком в даному місті показники загальної захворюваності серед усього населення підвищились на 9 %, первинної захворюваності – на 1,4 %, у порівнянні з 2000 роком вони зросли на 1,4 % і 6,3 % відповідно; первинна захворюваність серед 18 років

і старше на 13 % вища, ніж у 1995 році і на 3 % вища за показники 2000 року. Загальна захворюваність серед осіб 18 років і старше за останнє десятиріччя знизилась – на 9 % у порівнянні з 1995 роком та на 15 % порівняно з 2000 роком. Таблиця 4. Захворюваність населення хворобами периферичної нервової системи в місті (на 10 тисяч населення). Показники 1995 рік 2000 рік Звітній рік Зріст/зниження в місті у % за звітній рік у відношенні до року 1995 2000

Серед усього населення Поширеність захворювань 71 85 98 38 15,3 Первинна захворюваність 9 Серед осіб віком 18 років і старше Поширеність захворювань 102,1 — —— —— —— Первинна захворюваність 50 — —— —— —— Отже, протягом останніх 10 років серед усього населення міста відбулося підвищення як загальної, так і первинної захворюваності хворобами периферичної нервової системи: поширеність захворювань порівняно

з 1995 та 2000 роками підвищилася на 38 % і 15,3 % відповідно, первинна захворюваність – на 22 % та 9 %. Таблиця 5. Рівні госпіталізації та летальності серед населення міста (у %). Рівень госпіталізації Зріст/зниження в місті у % за звітній рік у відношенні до 2000 року Летальність Зріст/зниження в місті у % за звітній рік у відношенні до 2000 року 2000 рік Звітній рік 2000 рік Звітній рік 22 20 -9 2 1,5 -25

Таким чином, порівняно з 2000 роком відбулося зниження показників госпіталізації та летальності населення міста на 9 % та 25 % відповідно. Висновок. Протягом останніх 10 років підвищилася частка осіб, старших працездатного віку, і має місце переважання її над часткою людей, молодших за 18 років отже для цього міста характерними є регресивний тип вікової структури населення та процес старіння населення. В період часу з 1995 року по звітній рік як в даному населеному пункті, так

і в Україні в цілому, відбулися наступні зміни у демографічних показниках: зниження народжуваності, причому народжуваність в місті була у ці роки і є у звітному році вищою, ніж по Україні; незначне підвищення смертності з приблизно однаковими змінами цього показника і в місті, і в усій країні; зниження смертності немовлят з переважанням її рівня над загальноукраїнським протягом усіх років.

Порівняно з 1995 у звітному році народжуваність знизилася на 19 %, смертність зросла на 6,7 %, смертність немовлят зменшилась на 35,8 %; порівняно з 2000 роком народжуваність знизилася на 16,7 %, смертність підвищилась на 3,2 %, смертність немовлят зменшилась на 17,8 %. Приріст населення як в минулих, так і у звітному роках є від’ємним і у 1995 році становив -5,8 ‰ та -3,9 ‰, в 2000 році – -7,5 ‰ та -4,5 ‰, у звітному році

– -7,4 ‰ та -7 ‰ по Україні в цілому та в даному місті відповідно. Ці зміни можуть бути пов’язані із загальним підвищенням частки осіб, старших працездатного віку, у структурі населення як даного населеного пункту, так і нашої країни в цілому. У стані здоров’я населення протягом останнього десятиріччя відбулися наступні зміни: підвищення загальної та первинної захворюваності серед усього населення в даному місті та в

Україні в цілому, загальної та первинної захворюваності серед осіб 18 років і старше в Україні, первинної захворюваності серед осіб 18 років і старше в місті, причому в усіх цих випадках показники захворюваності серед населення даного міста перевищували загальноукраїнські рівні захворюваності (окрім рівнів поширеності захворювань у звітному році, коли по місту вони складали 1529 ‰, а по Україні – 1682 ‰).

Порівняно з 1995 роком в даному місті показники загальної захворюваності серед усього населення підвищились на 9 %, первинної захворюваності – на 1,4 %, у порівнянні з 2000 роком вони зросли на 1,4 % і 6,3 % відповідно; первинна захворюваність серед 18 років і старше на 13 % вища, ніж у 1995 році і на 3 % вища за показники 2000 року. Загальна захворюваність серед осіб 18 років і старше за останнє десятиріччя знизилась – на 9 % у порівнянні

з 1995 роком та на 15 %. Протягом останніх 10 років серед усього населення міста спостерігалося підвищення як загальної, так і первинної захворюваності хворобами периферичної нервової системи: поширеність захворювань порівняно з 1995 та 2000 роками підвищилася на 38 % і 15,3 % відповідно, первинна захворюваність – на 22 % та 9 %. Така ситуація може обумовлюватися шкідливістю факторів виробництва, що мають місце на функціонуючому

у місті металургійному підприємстві (зокрема, вібраційний та шумовий фактори). Це припущення підтверджується значенням коефіцієнту рангової кореляції між умовами праці та захворюваністю хворобами периферичної нервової системи (він складає 0,74 при 9 парах спостережень, тобто між шкідливістю факторів виробництва на металургійному підприємстві і захворюваністю хворобами периферичної нервової системи

існує сильний прямий зв’язок). До того ж, стандартизовані за умовами праці показники з тимчасовою втратою працездатності в основному та допоміжному цехах вказують на те, що склад працюючих не має впливу на рівень захворюваності хворобами периферичної нервової системи, а залежить він лише від умов виробництва. Показник захворюваності з тимчасовою втратою працездатності з приводу хвороб периферичної нервової системи у звітному році серед працівників основних цехів знаходитиметься в межах 1,6 – 3,2 %, серед

працівників допоміжних цехів – 0,8 – 2,4 %. У звітному році порівняно з 2000 роком відбулося зниження показників госпіталізації та летальності населення міста на 9 % та 25 % відповідно. Результати роботи МСЧ, організованої на підприємстві, є задовільними: з 3500 робітників комбінату, які підлягали профілактичним оглядам, оглянуто 3250 осіб (або 93 %); у денному стаціонарі, що працює при поліклініці

МЧС, проліковано 60 хворих із захворюваннями периферичної нервової системи; середня тривалість випадку непрацездатності при цих захворюваннях скорочено з 15,8 до 13,3 днів, а показник числа календарних днів тимчасової втрати працездатності – з 17,2 0,5 до 15,5 0,4. Отже, задля поліпшення стану здоров’я населення даного міста необхідно перш за все оптимізувати умови виробничого процесу (використання колективних та індивідуальних засобів захисту, нормування тривалості

робочого дня, подовження перерв та відпусток тощо). Використана література. 1. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / За заг. ред. Ю.В.Вороненка, В.Ф.Москаленка. – Т.: Укрмедкнига, 2000. – 680 с. 2. Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. Ю.В.Вороненка. – К.: „Здоров’я”, 2002. – 359 с.

3. Стан здоров’я населення України та результати діяльності закладів охорони здоров’я. 2002 р. – К.: 2003. – 492 с. 4. Панорама охорони здоров’я населення України / За заг. ред. А.В.Підеєва, О.Ф.Возіанова, В.Ф.Москаленка та ін. – К.: „Здоров’я”, 2003. – 390 с. 5. Основні шляхи подальшог розвитку системи охорони здоров’я в

Україні / За заг. ред. В.М.Лехан, В.М.Рудого. – К.: Вид-во Раєвського, 2005. – 168 с.