| |
| |
| |
| |
| |
|ЗМІСТ. |
| |
| |
|стор. |
|1. Вступ. 2 |
|2. Конфігурація робочих параметрів. 3 |
|3. Виконання креслення. 3 |
|а) розміщення елементів; |
|б) з’єднання елементів; |
|в) інші команди; |
|4. Редагування. 4 |
|а) основні прийоми редагування; |
|б) властивості елементу; |
|в) розміщення тексту; |
|г) інші команди; |
|5. Робота з шарами. 5 |
|6. Запис, відкриття та друк проекту 6 |
|Креслення електричної |
|принципової схеми 7 |
| | | | | |КР.7-091402.07.13.ПЗ |
| | | | | | |
|Из|Лис|№ |Подпи|Дат| |
|м |т |Документа|сь |а | |
|Разраб| | |1.3|Курсова робота |Лит. |Лист |Листов |
|. | | |.00|Системи автоматизованого | | | |
| | | | |проектування | | | |
|Провер| | | | |л| | | |7 |
|. | | | | | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| |
| |
| |
|1. ВСТУП |
| |
| |
|Системи автоматзованого проектування (САПР) являють собою принципово новій |
|підхід до процесу розробки приладів та устаткування. |
|Завдяки тому, що значна частина розрахунків та виконання багатьох однотипових |
|функцій покладається на ЕОМ значно полегшуеться праця конструктора. Зберігання |
|та відтворення проектів стає зручним та швидким. Застосовуючи передові |
|технології, над розробкою певного проекту можуть працьювати декілька інженерів |
|або навіть цілий інститут. |
|Ці системи можуть використовуватися у будь-якій сфері виробництва. Не |
|виключенням є радіоелектроніка, з великою кількістю компонентів та суворими |
|законами струмів. У цій галузі створено багато програм (Electronic WorkBench, |
|MicroCap, Pcad, Accel EDA). |
|Accel EDA – універсальна система проектування, яка дозволяє не тільки виконувати|
|креслення принципових електричних схем, але і розробку монтажної плати з |
|можливістю автоматичної оптимізації розташування провідників, а також створення |
|нової бази даних компонентів. |
| |
| |
| |
| | | | | |КР.7-091402.07.13.ПЗ |Лис|
| | | | | | |т |
| | | | | | | |
| | | | | | |2 |
| | | | | | | |
|Из|Лис|№ |Подпи|Дат| | |
|м |т |Документа|сь |а | | |
| |
| |
|Темою даной курсової роботи є робота в системі Accel EDA, точніше виконання |
|креслення принципової електричної схеми. |
| |
|2. Конфігурація робочих параметрів |
|Пред тим, як розпочинати виконання креслення потрібно провести початкову |
|конфігурацію робочих параметрів. Це робиться за допомогою меню Option Configure.|
| |
|Спочатку треба визначити розміри креслення (Workspace Size). В даному випадку |
|всановлюємо формат А3. |
|Далі обираємо систему виміру (Units). Тут ми можемо обирати між mm (міліметри), |
|inch (дюйми) та mil (0,001 дюйма або 0,0254 міліметра). Обираємо значення mm. |
|Для зручності, в меню Option Grids встановлюємо розмір сітки, до якої будуть |
|прив’язуватись компоненти креслення. Для невеликої схеми це значення можна |
|обрати 2 або 3 міліметри. |
|Рамку та штамп для обраного формату встновлюємо в Option Sheets. На закладинці |
|Titles в пункті Title Block обираємо Select і далі вказуємо ім’я потрібного |
|файлу (файли стандартного оформлення мают розширення *.ttl, і знаходяться в |
|директорії Titles). Якщо потрібного стандартного типу рамки немає (як правило |
|його і нема), то її можна накреслити та записати в директорію Titles вказавши |
|розширення файлу *.ttl. |
|В системі Accel EDA база даних компонентів розділена по типу та функціональному |
|призначенню компонентів на бібліотеки. Щоб мати можливість використовувати |
|елемент схеми потрібно відкрити відповідну бібліотеку. Це робиться за допормоги |
|команди меню Library Setup. Після того, як з’явилося вікно Library Setup |
|натискаемо кнопу Add та обираємо потрібну нам бібліотеку (бібліотеки електронних|
|компонентів знаходяться в каталозі Lib та мають розширення *.lib). Обравши |
|необхідні бібліотеки можна приступати до виконання самого креслення. |
| |
|3. Виконання креслення. |
| |
|а) Основними елементами креслення є електронні компоненти (part) та провідники |
|(wire), за допомогою яких вони з’єднуються. |
|Щоб помістити на креслення будь-який компонент виконуємо команду Place Part. Щоб|
|обрати конкретний елемент потрібно на будь-якій частині робочого поля натиснути |
|ліву клавішу миші. В розділі Library обираємо необхідну бібліотеку (якщо було |
|відкрито більше ніж одна), а в розділі Component Name обираємо саме елемент. |
|Кнопка Browse дає зображення компонента. В графі Value вказуємо номінал |
|елемента. Графа RefDes потрібна для вточнення позиційного номеру єлемента (в |
|основному це робиться автоматично). На закінчення натискаємо кнопку ОК. Тепер ми|
|маємо змогу розставляти обраний нами єлемент по полю креслення, натискаючи |
|кожного разу ліву клавішу. Для того щоб повернути елемент потрібно, не |
|відпускаючи клавіші миші, натиснути кнопку "R". |
| | | | | |КР.7-091402.07.13.ПЗ |Лис|
| | | | | | |т |
| | | | | | | |
| | | | | | |3 |
| | | | | | | |
|Из|Лис|№ |Подпи|Дат| | |
|м |т |Документа|сь |а | | |
| |
| |
|Кнопка”F” дозволяє зробити дзеркальне відображення обраного елементу. |
|б) Для з’єднання компонентів використовується команда Place Wire. Для того, щоб |
|з’єднати дві точки схеми потрібно підвести курсор до першої з них, натиснути |
|ліву клавішу миші та на відпускаючи її перевести його до другої точки і |
|відпустити клавішу. Щоб зафіксувати цей провідник потрібно натиснути та |
|відпустити праву клавішу. |
|Існує три види розположення провідників: будь-який (Ortho=Any), під кутом 90 |
|градусів (Ortho=90), та під кутом 45/90 градусів (Ortho=45). Обрати ці режими |
|можна за допомогою команди Option Configure в розділі Orthogonal Modes. |
|Змінювати ці режими можна за допомогою клавіші "O". |
|В тому випадку коли наступний провідник перетинається з накресленим раніше та |
|потрібно, щоб на місці перетинання було електричне з’єднання то необхідно на |
|цьому місці відпустити і знову натиснути ліву клавішу миші та продовжувати |
|з’єднання. Після того, як провідник буде зафіксований в цьому місці з’явиться |
|точка. Якщо ця точка звилася помилково, то щоб її стерти потрібно спочатку |
|стерти весь провідник, а потім накреслити його знову, але на перетинанні клавішу|
|не відпускати. |
|На складних схемах використовуються шини. Для того щоб помістити шину на |
|кресленні обираємо команду Place Bus та розміщуємо її на схемі. Тепер, щоб |
|з’єднати компонент з шиною достатньо підвести провідник до перетину з нею. |
|в) Якщо на схемі є нестандартні елементи, які не входять до бібліотек, то їх |
|можна накреслити за допомогою команд Line, Arc, Polygon. Всі вони дозволяют |
|креслити геометричні примітиви. |
|Place Line: креслить лінію, вказавши її початок та кінець. |
|Place Arc: креслить коло або дугу. Для того, щоб накреслити коло потрібно |
|спочатку натиснути та відпустити ліву клавішу, тим самим відмітити початок |
|радіусу, відвести курсор на потрібну відстань та знову натиснути ліву клівішу. |
|На екрані з’явиться коло вказаного радіусу. Щоб помістити дугу вказуемо її |
|початок а потім, не відпускаючи клавішу, її кінець. Після цього потрібно вказати|
|радіус зкривлення. |
|Place Polygon: креслить многокутник. |
| |
|4. Редагування. |
|а) Основним засобом редагування креслення є виділення потрібного об’єкту за |
|допомогою миші. Виконується ця операція в наступному порядку: на пенелі команд |
|(Command Toolbar) обираємо кнопку зі стрілкою (Select), потім підводимо курсор |
|до потрібного елемента та натискаємо ліву клавішу. При цьому даний елемент |
|виділяється жовтим коліром. Тепер подальші операції редагування будуть |
|стосуватись лише виділеного елемента. Але іноді буває потрібно зробити одну й ту|
|саму команду над групою компонентів, для цього утримуючи клавішу Ctrl можна |
|обрати декілька компонентів. Існує інший спосіб видаленя декількох елементів: |
|натиснувши та утримуючи ліву клавішу ми тим самим помічаємо один з кутів |
|прямокутника тапер відводячи курсор побачемо прямокутник окреслений пунктирною |
|лінією. |
| | | | | |КР.7-091402.07.13.ПЗ |Лис|
| | | | | | |т |
| | | | | | | |
| | | | | | |4 |
| | | | | | | |
|Из|Лис|№ |Подпи|Дат| | |
|м |т |Документа|сь |а | | |
| |
| |
|Відпустивши клавішу, все, що повністю потрапило під зону виділення стане жовтим |
|коліром. За допомогою клавіші Shift можна змінювати розміри та надписи |
|бібліотечних елементів. |
|б) Як і на будь-якій принциповій електричній схемі, кожен елемент повинен мати |
|своє позіційне обозначення. В Accel EDA нумерація елементів виконується |
|автоматично по мірі того, як відповідний компонент з’являється на кресленні. Але|
|в деяких випадках потрібно змінити номер елемента. Для цього потрібно виділити |
|елемент, як було описано вище, натиснути праву клавішу та обрати команду |
|Properties. На закладинці Symbol в графі Ref Des можна ввести нове значення. Тут|
|також можна ввести номінал елемента (Value). В граіфі Visibility можна обрати, |
|які параметри будуть відображатися на екрані та виводитися на друк. |
|в) Інколи на кресленні потрібно розмістити пояснювальні записи або назви деяких |
|елементів. Для цього існує команда Place Text. Коли натиснути на ліву клавішу в |
|зоні робочого поля, то з’явиться вікно, де можна ввести потрібний текст та |
|завдати його параметри (розміщення, шрифт). Після введеня тексту потрібно |
|натиснути на клавішу ОК та вказати де саме розміщати надпис. Тексту також можна |
|повертати (клавіша R) та пересовувати за допомогою миші. |
|г) Port, Pin, Ref Point-це необхідні в деяких випадках команди. Приведемо їх |
|короткий опис. |
|Place port: використовується у тих випадках, коли потрібно вказати між точками |
|схеми наявність електричного контакту але звичайне з’єднання їх за допомогою |
|команди Wire незручне. Для цього двом або більше точкам приписують порти з |
|однаковою назвою. |
|Place Pin: розміщує на робочому полі вільні контакти. |
|Place Ref Point: необхідна в тому випадку, коли елемент записується в базу |
|даних. Саме до цієї точки прив’язується операція перетасування, повороту та |
|подібні. |
|5. Робота з шарами. |
|Шари зручно використовувати при конструюванні складних пристроїв, які |
|складаються з декількох окремих блоків. Всі операції з шарами знаходяться в меню|
|Options Sheet. |
|Щоб добавити новий шар в проект потрібно вказати його ім’я в полі Sheets Name та|
|обрати Add. Для того, щоб шар став поточним потрібно його обрати зі списку та |
|обрати команду Current. Видалити можна тільки пустий шар командою Delete (коли |
|цей шар не поточний). |
|Для кожного шару можна обрати свою рамку та штамп. Потрібно в меню Options |
|Sheets Titles обрати потрібни шар та відмітити пункт Custom, та обрати новий |
|стандарт рамки, як описувалося вище. |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| | | | | |КР.7-091402.07.13.ПЗ |Лис|
| | | | | | |т |
| | | | | | | |
| | | | | | |5 |
| | | | | | | |
|Из|Лис|№ |Подпи|Дат| | |
|м |т |Документа|сь |а | | |
| |
| |
|6. Запис, відкриття та друк проекту. |
|Під час роботи та після її завершенні потрібно записувати проект на диск. Це |
|робиться за допомогою команди File Save, де в полі File name вводиться дудь яке|
|і’мя. Розширення дописувати не потрібно, оскільки система автоматично його додає|
|(*.sch). |
|На наступному сеансі, для завантаження даних обираемо команду File Open, |
|позначаємо потрібний файл та натискаемо ОК. Або простіше в меню File знизу |
|знаходимо потрібне і’мя та натискаємо на ньому. |
|Перед друком спочатку потрібно встановити параметри принтеру в меню File Print |
|Setup. |
|Далі обираємо File Print. З’являеться вікно з набором параметрів друку. |
|Призначення параметрів: |
|Page Setup-всановлення області друку (Print Region щоб надрукувати всю схему |
|обераємо Sheet Extents ), коефіцієнт пропорційності (Image Scale для друку на |
|менших форматах), параметри (Rotate-поворот креслення на 90 градусів, Title-друк|
|рамки). Після того, як усі параметри обрано натискаємо Update Sheet та Close. |
|В спсску Sheets обираємо шар, який потрібно надрукувати. |
|Print Preview-дозволяє побачити розположення креслення на бумазі. |
|Generate Printouts-розпочинається друк проекту. |
| |
|Условні позначення: |
|Жирний шрифт – головні команди або пункти меню; |
|Курсив – підменю; |
|Підкреслений курсив – кнопки або коианди у вигляді кнопок. |
| |
| |
| |
| |
| |
| | | | | |КР.7-091402.07.13.ПЗ |Лис|
| | | | | | |т |
| | | | | | | |
| | | | | | |6 |
| | | | | | | |
|Из|Лис|№ |Подпи|Дат| | |
|м |т |Документа|сь |а | | |