Економічний розвиток Індії

Название документа: Економічний розвиток Індії 17 Зміст Вступ 1. Економічна характеристика економіки Індії 2. Розрахунок основних показників економіки Індії 3. Валютно-фінансова система Індії 4. Розрахунок індикаторів рівня відкритості економіки Індії на основі її платіжного балансу 5. Оцінка заборгованості державного бюджету

Індії 6. Аналіз міграційних процесів в Індії та факторів, що на них впливають Висновки Список використаної літератури Вступ В останні десятиліття Індія (як і країни Східної і Південно-Східної Азії) демонструє стале економічне зростання, що впливає на поточні тенденції на світових ринках сировини (насамперед нафти) і готових виробів, у тому числі в галузі високих технологій.

Індія вносить істотний внесок у зростання ролі регіону Азії у світовій економіці. З цих позицій представляється вельми актуальним всебічне дослідження економіки Індії з метою виявлення загальних та особливих рис у її розвитку на сучасному етапі. Інтерес представляє аналіз найбільш актуальних аспектів економічної політики, факторів, що забезпечують не тільки швидке зростання національного господарства, але й створення

основних передумов для його модернізації і диверсифікації. Актуальність теми дослідження самостійної роботи визначається зростаючою роллю Індії в економіці Азіатського регіону і у світовій політиці в цілому. Індія володіє значним потенціалом для прискорення економічного зростання і вирішення соціальних проблем. Поступове зростання доходів населення, що

є запорукою швидкого викорінювання убогості, дозволяє уряду Індії заручитися широкою громадською підтримкою в проведенні структурних перетворень. У той же час збільшення заробітної плати та підвищення продуктивності праці створюють фундамент для розширення внутрішнього споживання, а, отже, і для стійкого і стабільного зростання виробництва на перспективу в цілому.

Стійка економічна динаміка і соціальний прогрес в Індії вносять свій внесок у зростання ролі регіону Азії у світовій економіці та політиці. Мета самостійної роботи полягає в комплексному вивченні сучасного етапу економічного розвитку Індії з акцентуванням уваги на динаміці та характері структурних зрушень у національному господарстві, аналізі та виявленні специфічних особливостей розвитку країни в умовах

реформ і змін її позицій у міжнародному поділі праці; у розрахунку та аналізі основних економічних показників економіки Індії. 1. Економічна характеристика економіки Індії За роки незалежного розвитку (з 1947 р) Індія проробила шлях від відсталої аграрної країни до сучасної аграрно-індустріальної, з розвиненими промисловістю, торгівлею і товарно-грошовими відносинами. Економіку Індії відрізняють надлишок

і дешевизна робочої сили і висока культура праці. Індія - космічна і ядерна держава. За рівнем ВВП Індія входить у шістку найбільших економічних держав світу. Економіка - змішаного типу. Індія є другою країною світу за чисельністю населення - 1, 155 млрд. чол та сьомою за площею території - 3 287 590 кмІ. Останні 50 років спостерігається швидке зростання населення за рахунок медичних досягнень (покращення

медичного обслуговування) і масове зростання продуктивності сільського господарства (так звана «зелена революція»). Міське населення Індії збільшилося в кілька разів протягом ХХ століття і більше концентрується саме у великих містах. Однак, як і раніше, більше 70% населення Індії проживають у селах. Відповідно до даних Міністерства торгівлі та промисловості

Індії, темпи зростання індійської промисловості склали у грудні 2009р. 16,8%. Це - найбільший індекс зростання промисловості по відношенню до відповідного місяця попереднього року, зафіксований за останні 20 років. Обробна промисловість, частка якої у загальному обсязі промислової продукції дорівнює 80%, збільшила виробництво на 18,5%. Гірничо-видобувний сектор, відповідно, на 9,5%, в той час як енергетика зросла на 5,4%.

З одного боку, таке зростання свідчить про потужне відновлення індійської економіки після наслідків світової кризи, з іншого боку, викликає в урядових колах певне побоювання щодо можливого розбалансування, відомого, як «перегрів» економіки. З цього приводу лунають пропозиції щодо обмеження стимулюючих заходів, закладених у державному бюджеті країни. Зокрема, Резервний Банк

Індії вже збільшив показник резервування готівкової валюти для комерційних банків. Зовнішньоторговельна політика Республіки Індія (РІ) на 2009-14 роки була оприлюднена Міністром комерції та промисловості Анандом Шармою 27 серпня 2009 р. Раніше подібні програми оголошувалися у 2004, 2005 та 2006рр Зовнішньо-торговельна політика, проголошена у 2004 р. ставила за мету протягом п'яти років подвоїти

частку Індії в світовій торгівлі товарами та використати торговельну експансію в якості ефективного інструменту економічного зростання та працевлаштування населення. Уряд РІ вважає ці завдання виконаними. Експортні галузі РІ найбільше постраждали від світової фінансової кризи, тому запровадження нової зовнішньоекономічної політики було принциповим викликом для сформованого в травні ц.р. уряду

РІ. Нова зовнішньоторговельна політика (надалі - НЗП) у короткостроковій перспективі ставить завдання перед експортерами наступного 2010-11 ф.р. досягти загального обсягу експорту в 200 млрд. дол. США. Наступні два роки обсяг експорту має зростати на 15% щорічно, надалі щорічне зростання експорту має прискоритися до 25%. У 2013-14 ф.р. обсяг експорту має подвоїтися, порівняно з 2008-09 ф.р. У довгостроковій перспективі ставиться за мету подвоїти частку

РІ в світовій торгівлі до 2020 р. Досягти зазначених цілей планується за рахунок більш дієвої допомоги індійським експортерам у: · розширенні їхнього бізнесу на ринках, на яких вони вже успішно працюють; · опануванні нових ринків; · удосконаленні технології за рахунок дешевшого імпорту засобів виробництва; · мінімізації витрат грошей та часу на здійснення транзакцій. В якості нових ринків, на які звертається увага індійських експортерів, в

НЗП фігурують Латинська Америка, Африка, країни СНД, Австралія та Нова Зеландія. Передбачається комплекс заходів, що включає фіскальні пільги, інституціональні зміни, раціоналізацію процедур, покращення доступу до світових ринків та диверсифікацію експортних ринків. Трьома «стовпами» на яких побудована НЗП є покращення експортної інфраструктури, здешевлення транзакцій та запровадження повного відшкодування

всіх непрямих податків та зборів. 2. Розрахунок основних показників економіки Індії У Табл. 1 подані відомості щодо основних показників розвитку економіки країни з 2005р. по 2009р.(в Індії фінансовий рік починається з 1 квітня і закінчується 31 березня наступного року). У 2009 році ВВП збільшився на 7,9% і перевищив позначку в 1,3 трлн. дол. США, що складає 1134 дол. США на душу населення. Чисельність населення також продовжує зростати, хоча

вже і не такими темпами - у 2009 р. вона зросла на 15 млн. чол (1,34 % за рік) і становить понад 1млрд. 155 млн. чоловік. Прямі іноземні інвестиції, які постійно зростали до 2008 р в 2009 р. склали 34577 млн. долл що становить майже 84% від їх обсягів за 2008 р тобто вони зменшились більше ніж на 16 %. Цей факт свідчить, що й Індію не оминули негативні наслідки світової фінансової кризи. в країну.

Зовнішньоторговельний оборот, що власне складається з загальної суми експорту та імпорту, зберіг свої темпи збільшення (понад 10% за рік) і склав 720593,5 млн. дол. в 2009 р що на 77062,2 млн. дол більше ніж в попередньому році. ВВП на душу населення в 2009 р. склало 1134 долл. (+6,48% до 2008 р.), прямі інвестиції - 29,93 дол. на чол (-17,12%), зовнішньоторговельний оборот -

623,73 дол. на чол (+10,49%). Водночас, після п'яти років сталого зростання, в 2008-09 ф.р. в економіці Індії були наявні певні негативні тенденції. Уповільнення темпів зростання промислового виробництва, двозначна інфляція, яку тільки завдяки рішучим діям уряду і Резервного банку Індії вдалося зменшити практично до нуля в березні 2009 р зростаючий дефіцит у зовнішній торгівлі, зменшення золотовалютних резервів та послаблення рупії відносно американського долара - все

це прямо, або опосередковано пов'язане з глобальною фінансовою кризою. 3. Валютно-фінансова система Індії Дохідна частина держбюджету Індії складає 215 млрд. дол США. Понад 54% доходів держави формуються за рахунок податків, 14% - за рахунок доходів підприємств державного сектора. Значна частина податків збирається непрямим шляхом - через податкове обкладання товарів

і послуг; іншу частину формують прямі податки, що розподіляються між приватними особами та акціонерними товариствами. Основну суму непрямих податків дає акцизний збір, 25% коштів від якого центральний уряд передає в розпорядження органів влади штатів. Важливу роль відіграють мита. Погашення відсотків по державному боргу складає 38% поточних бюджетних витрат, 28% йдуть на утримання поліції, податкової та

інших адміністративних служб, 21% - на оборонні витрати і 13% - на субсидії найбіднішим верствам населення. Оскільки уряд має боргові зобов'язання переважно перед Резервним банком Індії (РБІ) і націоналізованими банками, відсотки по державному боргу направляються насамперед на рахунки підприємств державного сектора.

Державний бюджет Індії протягом багатьох років залишається дефіцитним: - у 2005/06 фін. р. дефіцит склав 4,1% від ВВП або 33 млрд. дол США; - у 2006/07 фін. р 3,5% ВВП або 34,4 млрд. дол США; - у 2007/08 фін. р 2,7% ВВП або 34,3 млрд. дол США; - у 2008/09 фін. р 6,2% ВВП або 71 млрд. дол США; - у 2009/10 фін. р 6,8% ВВП або 87,3 млрд. дол

США. Середньорічний рівень інфляції за індексом оптових цін: - 2006/07 фін. р 5,4%; - 2007/08 фін. р 4,7% 2008/09 фін. р 8,4%; - 2009/10 фін. р 1,6% (за квітень-грудень 2009 р.) Сукупний обсяг грошової маси (M3) у січні 2010 р. досяг 1,13 трлн. дол США. Динаміка курсу індійської рупії: - 2006/07 фін. р 45,28 інд. рупії за 1 дол США - 2007/08 фін. р 40,26

інд. рупії за 1 дол США - 2008/09 фін. р 45,99 інд. рупії за 1 дол США - 2009/10 фін. р 47,44 інд. рупії за 1 дол США У 2009/10 фін. р. індійська рупія зміцнилася по відношенню до долара США завдяки значному зростанню прямих портфельних інвестицій і коштів на депозитах індійців, які постійно живуть за кордоном, продовженню притоку прямих

іноземних інвестицій, а також гарним показникам розвитку індійської економіки та ослаблення долара США на світових ринках. У результаті курс індійської рупії виріс з 50,95 РУП. за 1 дол США в кінці березня 2009 р. до 44,92 РУП. за дол США на 31 березня 2010 За прогнозом агентства Bloomberg, індійська рупія в 2010 р. увійде до десятки найбільш сильних валют

світу. Її курс по відношенню до долара США може вирости на 2-6%. За прогнозом банку GoldmanSachs, при середньорічному зростанні ВВП Індії в 8% до 2020 р. курс індійської рупії буде підвищуватися по відношенню до долара США в середньому на 2,5% на рік. Валовий приплив капіталу, за даними РБІ, в квітні-грудні 2009/10 фін. р. склав 257,1 млрд. дол

США, валовий відтік капіталу - 213,9 млрд. дол США. За аналогічний період 2008/09 фін. р. ці показники склали 253,1 млрд. дол США і 247,2 млрд. дол США відповідно. Чистий приплив капіталу за означений період, включаючи зовнішньоторговельне сальдо і «приховану» торгівлю, склав 11,3 млрд. дол США. За даними РБІ, в 2009 р. грошові перекази індійців, які працюють або постійно проживають за кордоном,

до Індії виросли на 7% в порівнянні з 2008 р. і склали 55 млрд. дол США. Індійська діаспора за кордоном налічує близько 19 млн. чоловік, в т.ч. в М'янмі - 3 млн. чол, США і Малайзії - по 1,7 млн. чол Саудівській Аравії - 1,5 млн. чол, Великобританії - 1,2 млн. чол Південній Африці та ОАЕ - по 1 млн. чол

Канаді і Шрі-Ланці - по 0,9 млн. чол на Маврикії - 0,7 млн. чол. Золотовалютні резерви країни за станом на 26 березня 2010 р. склали 277 млрд. дол США (річний приріст 9,8%), в т.ч. резерви іноземної валюти - 252,8 млрд. дол США, золотий запас - 17,9 млрд. дол США, СПЗ (спеціальні права запозичення) - 5 млрд. дол

США, резервний транш МВФ - 1,4 млрд. дол США. Основними фінансовими донорами Індії являются Світовий банк і Азіатський банк розвитку. У 2008 р. Світовий банк схвалив інвестиційну програму з Індії, що передбачає виділення в 2009-2012 рр 14 млрд. дол США. на реалізацію інфраструктурних проектів і фінансову підтримку семи штатів

Індії з найбільшим числом найбіднішого населення (Біхара, Чхаттісгарх, Джаркханд, Мадхья-Прадеш, Орісси, Раджастана і Уттар-Прадеш). Азіатський банк розвитку за обсягами фінансової допомоги Індії займає друге місце після Всесвітнього банку. Індія є одним із засновників AзБР. Частка її участі в його основному капіталі становить 6,317% (друге

місце після Японії - 15,571%). Найбільший індійський комерційний банк - Державний банк Індії (StateBankofIndia - SBI) - створений в 1955 р. SBI має 18,2 тис. відділень в Індії та 141 представництв у 32 країнах світу. SBI також здійснює оперативне управління 6 дочірніми комерційними банками (володіє 75-100% акцій), що здійснюють свою діяльність на території Індії. Крім

SBI держава володіє контрольним пакетом акцій ще в 20-ти комерційних банках. 169 комерційних банків мають 77,75 тис. відділень по всій країні. На їх частку припадає 75% всіх депозитів, 70% кредитів і 76% всіх банківських активів. У Індії налічується 21 приватний банк і представництва 30 іноземних банків. Перші мають 8979 відділень, другі -

295. У 2009/10 фін. р. депозити в банках виросли на 17% (до 924 млрд. дол США за курсом на кінець березня 2010 р.), банківські кредити - на 16,7% (до 700 млрд. дол США), а банківські інвестиції - на 18,5%. Ставки за депозитами на кінець 2009/10 фін. р 5,25-7,5% на рік (при терміні в 1-3 роки). Кредитні ставки - 11-16,75%. Коефіцієнт співвідношення виданих кредитів до депозитів в комерційних банках на 15 січня 2010. р 70,9%.

Станом на 31 січня 2010 р. в Індії діяли 20 фондові біржі (у мм. Мумбаї, Калькутта, Бангалор, Нью-Делі та ін). На них котируються цінні папери 6419 компаній (31 березня 2009 р 6361 компанія), а загальна ринкова капіталізація склала більше 2470 млрд. дол США (31 березня 2009 р більше 1,23 трлн. дол США). 4. Розрахунок індикаторів рівня відкритості економіки

Індії на основі її платіжного балансу Коефіцієнт відкритості економіки становить відношення суми експорту та імпорту (зовнішньоторгівельний оборот) до валового внутрішнього продукту. По даним Табл. 2 чітко прослідковується тенденція до збільшення цього показника, тобто до збільшення залежності Індії від зовнішньоекономічних зв'язків. Показники відкритості економіки Індії Показник 2005 2006 2007 2008 2009

Сальдо ЗТД, млн. дол. -28219,35 -28475,76 -49312,8 -60710,5 -65508,5 Коефіцієнт покриття експортом імпорту 0,86 0,88 0,84 0,83 0,83 Коефіцієнт відкритості 0,41 0,45 0,46 0,53 0,55 Ек, % 19 21 21 24 25 Ік, % 22 24 25 29 30 Зовн.торг. к % 41 45 46 53 55 Коефіцієнт покриття експортом імпорту - співвідношення експорту й

імпорту. За останні роки в Індії його значення майже не змінюється і знаходиться в межах 0,83-0,86, тобто експорт не покриває імпорт повністю. Експортна (імпортна) квота розраховуються за такою формулою: Ек = Е/ВВП*100, Ік = І/ВВП*100, де Ек/Ік - експортна/імпортна квота; Е/І - розмір експорту/імпорту; ВВП - обсяг валового внутрішнього продукту.

Збільшення експортної квоти в Індії вказує, по-перше, на підвищення ступіня залежності виробництва національної економіки від продажу своєї продукції на зарубіжних ринках. По-друге, збільшення частки експорту у ВВП відображає і збільшення можливостей країни виробляти продукцію для продажу на світовому ринку, але й імпортна квота в Індії зростає. А це означає, що зовнішньоторговельний оборот збільшується за рахунок

і експорту, і імпорту. Збільшення мінусового сальдо зовнішньоторговельної діяльності (ЗТД) показує, що розрив між імпортом та експортом, все ж таки, зростає. Також мінусове сальдо ЗТД вказує на те, що економіка Індії має більш імпортний характер, аніж експортний. Оскільки Ек та Ік зростають, то відповідно й зовнішньоторговельна квота зростає.

Розраховується двома способами: 1) ЗТО/ВВП*100; 2) Ек+Ік. Тобто частка зовнішньоторговельного обороту в ВВП зростає. Отже, узагальнюючи дані Табл. 2 , потрібно відмітити, що, попри збереження співвідношення між експортом та імпортом, залежність індійської економіки від зовнішньоекономічної діяльності невпинно зростає. Про це, зокрема, свідчить збільшення значення коефіцієнта відкритості економіки та коефіцієнт

зовнішньоторговельної діяльності. Індія свідомо дотримується такої політики, пам`ятаючи відоме правило: щоб експортувати, потрібно спочатку імпортувати. 5. Оцінка заборгованості державного бюджету Індії Протягом останніх років, попри зростання загального обсягу державного боргу Індії, його відношення до ВВП зменшувалось (Табл. 3), що було результатом відповідної політики держави.

Але в 2009 р. Індія уклала декілька угод з міжнародними організаціями щодо надання позик для подолання наслідків фінансової кризи (Світовий банк та Азіатський банк розвитку). Державний борг Індії в 2009 р. становив 787412,17 млн. дол тобто 60% ВВП, що на 120810,88 млн. дол і на 5 відсоткових пунктів більше ніж в попередньому році. Характер змін обсягів консолідованого боргу майже збігається з державним боргом.

У 2009 р. він становив 645677,98 млн. дол що на 112396,95 млн. дол. більше за 2008 р. Відомо, що державний борг має переважна більшість каїн світу, тому для оцінки заборгованості використовують відносні показники: 1. Коефіцієнт заборгованості (Кз)- відношення суми державного боргу до обсягу ВНП. (Загалом значення цього показника для Індії в останні п`ять років зменшується, але все ще перевищує критичне значення в 55%, що свідчить про наявність негавитних впливів від державного боргу на економіку).

2. Коефіцієнт обслуговування боргу (Коб) - відношення суми виплат по обслуговуванню боргу до величини експорту товарів та послуг. (Він показує, яка частина валютних надходжень спрямовується у сферу погашення боргу - для Індії він становить 13,9 %. Таке, досить не значне значення цього показника, забезпечується завдяки швидким темпам збільшення обсягів експорту). 3. Коефіцієнт рівня заборгованості (Кр.з.) - відношення суми виплат по обслуговуванню боргу до доходів

бюджету. (Цей коефіцієнт, як і попередні, за останні роки не мав чітко вираженої тенденції змін, але, все ж таки, можна прослідкувати певне збільшення рівня заборгованості для Індії). Наявність значного обсягу державного боргу в Індії значно обмежує можливості економічного росту. Збільшення податкового тиску як умови обслуговування боргу може в подальшому призвести до зниження

стимулів до праці, інновацій та інвестицій. 6. Аналіз міграційних процесів в Індії та факторів, що на них впливають Індія - друга (після Китаю) держава світу за чисельністю населення (Табл. 1 - 1155 млн. чол 2009 р.). У країні досить високі темпи річного приросту чисельності населення (1,35% в останні роки). І хоча пік "демографічного вибуху" вже в цілому пройдений, демографічна проблема

ще не втратила гостроту. Індія - найбільша багатонаціональна країна світу. У ній живуть представники кількох сотень націй, народностей і племінних груп, що знаходяться на різних щаблях соціально-економічного розвитку та говорять на різних мовах. Рівень урбанізації досить низький - 27%, але число великих міст і "міст-мільйонерів" постійно збільшується; за абсолютним числом городян (380 млн. чол.)

Індія займає 2-е місце в світі. Тим не менше, більше 70% населення Індії живе в багатолюдних селах. В даний час зросла кількість трудових міграцій, пов'язаних з безробіттям. В основному мігрують в розвинені країни. Міграції в Індії завжди відігравали велику роль у житті та зайнятості населення. При розділі Індії (1947) обмін населенням між Індією

і Пакистаном отримав масовий характер. У 1971 році у зв'язку зі збройним конфліктом, розв'язаним військовими пакистанськими властями в Східному Пакистані, винятковим явищем був наплив біженців до Індії з цього району. Після капітуляції пакистанських військ і освіти Народної Республіки Бангладеш, біженці повернулися на батьківщину. Виділяють два ареали найбільш значного скупчення населення: північний (Гангська рівнина)

і південний (прибережні райони Індостану). У межах першого з них, який зосередив майже 2 / 5 усього населення країни, наиб. високою щільністю (300-500 чоловік на 1 км2) виділяють штати Уттар-Прадеш, Біхар, Західна Бенгалія, у другому ареалі - Тамілнад і Керала. В Індії пропагують переваги малодітної сім'ї, використовують різні методи обмеження народжуваності, у деяких випадках матеріальне заохочення сімей, які прагнуть обмеження народжуваності.

Демографічні проблеми створюють ряд інших проблем, зокрема продовольча і неписемності (до 50% населення регіону є неписьменне через бідність країн). Висновки Сучасна Індія - країна з однією з найбільш динамічних економік у світі. Незважаючи на світову фінансово-економічну кризу вона демонструє високі темпи економічного зростання, які в найближчі роки, за оцінками міжнарожних експертів, складуть 9-10%.

Економіка країни характеризується досить стабільним фінансовим становищем, наявністю значних золотовалютних резервів, динамічно розвивається промисловість, величезним споживчим ринком, наявністю багатомільйонної досить кваліфікованої і порівняно дешевої робочої сили. Національна економіка забезпечує потреби країни за багатьма промисловим та сільськогосподарським товарам і постійно збільшує обсяги експорту, у тому числі машинно-технічної продукції.

Уряд Індії приділяє велику увагу розвитку спеціальних економічних зон. До останнього часу вони створювалися переважно за ініціативою держави, і їх кількість не перевищувала кількох десятків. Після лібералізації правил організації СЕЗ різко зріс інтерес до них з боку приватних та іноземних інвесторів.

Створюються спеціалізовані зони і парки в таких галузях, як інформаційні технології, виробництво сільськогосподарських, текстильних, хімічних і харчових продуктів, автомобільних компонентів, автомобілів і тракторів, електроніки. Аналіз основних економічних показників дає можливість стверджувати, що Індія - надзвичайно перспективна країна, яка через 10-20 років може стати одним

із лідерів міжнародної економіки. Це розуміють і в самій Індії й проводять відповідну політику розвитку. Зокрема, уряд Індії на найближчі роки оголосив пріоритетними такі завдання як: * досягнення стійкого щорічного зростання економіки на рівні 10%; * проведення радикальних реформ в сільськогосподарському секторі; * збільшення частки Індії в міжнародній торгівлі до 5% до 2020 р.; * забезпечення припливу прямих

іноземних інвестицій в обсязі не менше 35 млрд. дол США в рік. Список використаних джерел 1. Козик В.В Панкова Л.А Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник К.: Знання 2006 р. 2. Передрій О.С. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб К.: Центр навч. літ 2006 р.

3. http:// www.wto.org - офіційний сайт Світової організації торгівлі 4. http://www.worldbank.org - офіційний сайт Світового банку 5. http://ukrexport.gov.ua/ - офіційний сайт Державної підтримки українського експорту 6. www.finmin.nic.in - офіційний сайт Міністерства фінансів Індії 7. http://www.indianembassy.org.ua/ukrainia n/general.htm - офіційний сайт Посольства Індії в Києві