Наслідки аварії на ЧАЕС

План

І. Сучасний стан проблеми соціально-психологічних наслідків аварії на ЧАЕС.

1.1. Психологічні та соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС.

1.2. Проблема дослідження психічних процесів, станів та властивостей у дітей та підлітків, які постраждали внаслідок аварії.

1.3. Мета, гіпотеза, завдання дослідження.

ІІ. Характеристика району, методів дослідження.

2.1. Загальна характеристика району дослідження.

2.2. Підбір контингенту дослідження.

2.3. Загальна характеристика методик дослідження.

ІІІ. Особливості емоційних станів школярів, що мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

3.1. Особливості рівня емоційного напруження та емоційних Симптомокомплексів у дітей та підлітків зони РЕК.

3.2. Особливості рівня домагань та самооцінки у школярів зони РЕК.

ІV. Особливості інтелектуального розвитку у школярів в залежності від екологічної ситуації.

4.1. Характеристика вербального та невербального інтелекту у дітей зони РЕК.

4.2. Характеристика рівня розумової працездатності у школярів в залежності від екологічної ситуації територій, на яких вони проживають.

1. Психологічні та соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС

В 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія, наслідки якої мають глобальний та непередбачувальний характер, визнана і за класифікацією МАГАТЕ відноситься до глобальних екологічних катастроф, що викликають тотальне руйнування основ життєдіяльності цілих регіонів і вимагають для подолання своїх наслідків мобілізації ресурсів цілого суспільства в цілому, дійової допомоги з боку світового співтовариства. [1]

Катастрофічні наслідки постчорнобильського лиха призвели до відчутної деформації самого способу життя мільйонів людей та спричинили низку глобальних змін у психіці. Маються на увазі хронічний стрес, депресія, зростання конфліктності і поширення неконструктивних засобів подолання життєви утруднень (алкоголізм, прояви аутоагресії тощо), втрату життєвої перспективи, агресивність одних і споживацтво інших. [1]

Вивчення віддалених наслідків катастрофи викликає питання біологічної значущості впливів малих рівнів радіації, оскільки аналогів подібної аварії до цього часу не зустрічалося. [2 ст.27]

У звязку з цим виникає необхідність вивчення передпатологічних нервово-психічних порушень, різних психічних симптомів, які не досягли ступеня хвороби і зустрічаються як “аналоги симптому”, “компоненти синдрому”, “субклінічні”, “умовно-патологічні”.

1.1 Проблема дослідження психічних процесів, станів та властивостей у дітей та підлітків, які постраждали внаслідок аварії

Надто вузьке тлумачення наслідків аварії призвело до концентрації уваги передусім на екологічних та медичних проблемах. Але, як відомо, здоровя - це не тільки відсутність хвороб чи інвалідності, це поняття включає в себе, крім соматичного, також психічне благополуччя населення, зокрема дітей.

Згідно з проведеними після чорнобильської аварії науковими дослідженнями, у дітей та підлітків із зон радіаційного забруднення сталися помітні зміни в учбовій діяльності та якостях особистості. Серед них значне місце займають непаталогічні форми психогеній, які виявляються в тимчасовій емоційній напруженості, функціональними розладами ЦНС з появою синдрому екологічної дезадаптації, основними проявами якого є підвищена збудливість, рухова гіперактивність аж до розгальмованості, швидка втомлюваність, що призводить до зниження успішності навчання, поведінкових розладів, невротичних реакцій.

Розширене тлумачення наслідків Чорнобильської катастрофи з гуманістичних позицій становить на порядок денний необхідність психічної допомоги дітям шкільного віку у належній комплексності з академічною, прикладною, медичною психологією, враховуючи фундаментальні з позицій загальної психології. [3]

Ці обставини вимагають підвищення ефективності психологічної допомоги дітям - мешканцям радіаційно забруднених територій .

Особливо важливим являється психологічне вивчення і виявлення легких, допатологічних відхилень у психічних відхилень у психічному стані дітей, які не досягли ступеня хвороби, але в значній мірі визначають психічний розвиток і стан психічного здоровя в подальшому житті особи.

1.2 Гіпотеза, мета і завдання дослідження

Враховуючи вищевикладене, метою дослідження є на основі встановлених психологічних закономірностей емоційного та інтелектуального розвитку школярів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю Івано-Франківської області, підвищити ефективність психологічної допомоги дітям та підліткам даного регіону.

Предметом дослідження виступає динаміка емоційних станів та інтелектуального розвитку школярів різних вікових груп.

Обєкт дослідження - емоційна сфера та інтелектуальний розвиток школярів - мешканців радіаційно забрудненої та екологічно чистої території Івано-Франківської обл.

Загальна гіпотеза дослідження.

Специфічність клімато-географічних (етно-культурних) умов та радіаційного забруднення довкілля обумовлюють появу на різних етапах онтогенезу характерних проявів початкових змін в емоційному та інтелектуальному розвитку дітей.

Мета і гіпотеза визначили наступні завдання дослідження:

1. Визначити особливості емоційних станів у школярів, що проживають в зоні поширеного радіекологічного контролю та на екологічно чистій території.

2. Визначити особливості інтелектуальних показників у школярів в зоні посиленого радіологічного контролю та на екологічно чистій території.

3. Дослідити динаміку показників рівня розумової працездатності в залежності від екологічної ситуації територій, на яких вони проживають.

4. Вивчити закономірності взаємозвязків між емоційними станами, розумовою працездатністю та інтелектуальним рівнем учнів в залежності від екологічних умов проживання.

5. Розробити систему психодіагностичних методів виявлення допатологічних відхилень в психічному розвитку дітей та систему психолого-педагогічних, психопрофілактичних та психоемоційних заходів з метою збереження психічного здоровя підростаючого покоління.

ІІ. Характеристика району та методів дослідження

2.1.Загальна характеристика району дослідження

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення значної кількості населених пунктів Івано-Франківської області. На основі спостережень, виконаних спеціалістами “Спецатому” та обласної санітарно-епідеміологічної станції радіоактивне забруднення території з рівнем від 1 до 5 Кюрі/км² по Цезію - 237 має місце у таких районах та населених пунктах:

На основі даних про радіаційне дозове навантаження по Івано-Франківській області зробили висновок, що у переважній більшості населених пунктів зростання рівнів радіації зумовлене випаданням штучних радіонуклідів після аварії на ЧАЕС.

2.2. Підбір контингенту дослідження

З метою встановлення залежності емоційних станів школярів від екологічної ситуації проводилось експериментальне дослідження в рівнинній клімато-географічній місцевості Прикарпаття с.Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. За даними радіологічного відділу Івано-Франківської СЕС в 1990 році щільність забруднення с.Стецева складала

Сs-137 - 5,06 Кі/км кв, Sr-90 - 0,31Кі/км кв; в 1992 році Cs-137 - 4,96 Кі/км кв, Sr-90- 0,31 Кі/км кв. Населення с.Стецева виділене в 4 категорію потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС і вимагає пріоритетного медичного спостереження ( Постанова Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року). Контрольними являлись результати аналогічного дослідження в с. Кутище Тлумацького району, в якому, за даними радіологічного відділу Івано-Франківської обласної СЕС забруднення радіонуклідами не виявлено.

Досліджуваний нами контингент становив 176 учнів перших-восьмих класів с.Стецева (експериментальна група) і 148 учнів перших-восьмих класів с. Кутище (контрольна група). Дослідження проводилось серед спеціально відібраної категорії «практично здорових» учнів, що являється однією з умов вивчення впливу екологічного фактору на функціональний стан організму дітей при масових обстеженнях (8,с.6).

Враховуючи, що психічне здоров`я дітей зумовлене не тільки екологічними та біологічними факторами, однорідність порівнюваних учнівських колективів визначалось також за однією з важливих соціальних ознак - їх приналежністю до сільського населення із спільними соціально - економічними і етно-культурними особливостями Прикарпатського регіону України.

2.3. Загальна характеристика методів дослідження

Методичний інструментарій дослідження складався з методу спостереження, опитувальників, психометричних та проективних методів. З метою дослідження емоційного стану дітей використовували методику «Дім-Дерево-Людина», яка дозволяє встановити цілий ряд емоційних симтомокомплексів. Іншим проективним методом, який дав можливість дослідити інтенсивність тривожності, був тест вибору кольору Люшера. Рівень невротизації та психопатизації встановлювався за допомогою медико-психологічного опитувальника Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва.

З метою порівняння рівнів розвитку інтелекту дітей у віці 7-14р. використовувалися показники коефіцієнту розумового розвитку (IQ), що визначалися з допомогою методики Д.Векслера, адаптованої і стандартизованої Ю.З.Гільбухом (1992). З метою економії часу при проведенні скрінінгового масового обстеження, в ході практичного використання, шкали Векслера скорочено до 10 субтестів з 12 (5 вербальних і 5 невербальних субтестів). Рівень уваги досліджувався за допомогою табл. Анфімова. Для вимірювання сили нервових процесів застосовувався теппінг-тест.

Крім того, використовувались психодіагностичні методи дослідження самооцінки Т.В.Дембо - С.Я. Рубінштейн в модифікації А.М.Прихожан, яка базується на прямому рівні оцінювання школярами ряду особистісних якостей, таких як здоровя, здібності, характер і т.д.

Дослідження рівня домагань проводилося з допомогою моторної проби Шварцландера.

ІІІ. Особливості емоційних станів дітей, що мешкають в зоні посиленого радіологічного контролю Прикарпаття

3.1. Особливості рівня емоційної напруженості школярів зони РЕК

У школярів зони РЕК високий рівень емоційного напруження зустрічається достовірно частіше (8,9+2,3 і 2,2 +1,1; р<0,01). Вдвічі вищим являється середній рівень (29,7+3,7 і 19,1+2,9; р<0,05) відносно контролю.

Наявність відносно стійких високих та середніх показників рівня емоційного напруження у школярів молодшого та середнього шкільного віку зумовлена саме впливом підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційне напруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі. З іншого боку, простежується наявність стійких симптомокомплексів незахищеності, тривожності, ворожості, недовіри до себе. Така ситуація спричинена відсутністю позитивної життєвої перспективи, яка породжується перебуванням в ситуації хронічного стресу.

За допомогою спеціальної медико-психологічної методики визначення рівня невротизації також виявлена переважно негативна тенденція емоційного реагування підлітків досліджуваної групи (учні 7 і 8 класів).

В зоні посиленого радіоекологічного контролю переважав такий рівень невротизації, який оцінюється як передпатологічний, передневротичний (27,8 + 6,1 і 9,5 +4,5; р<0,05), тоді як виражених патологічних форм невротичних розладів не спостерігалось.

ІV. Особливості інтелектуального розвитку школярів в залежності від екологічної ситуації

4.1. Характеристика вербального та невербального інтелекту зони РЕК

У дітей молодшого шкільного віку, що мешкають у забруднених територіях дефекти розумового розвитку зустрічаються у 3,2 рази частіше, ніж в контролі. Зустрічається велика кількість дітей з пониженими розумовими здібностями (р>0,01), та вдвічі нижча кількість дітей з нормальними розумовими здібностями.

В результаті дослідження виявлено, що у дітей та підлітків зони радіаційного забруднення виявлено помітні порушення психічного розвитку, що проявляються зокрема в різних ступенях розумової дефективності (13,0±2,4 і 2, 7 ±1,3 ), понижених розумових здібностях (49, 4±3, 6 і 18, 9±3,2).

В 1,8 рази рідше в порівнянні з контролем спостерігається нормальний розумовий розвиток (35, 2±3, 4 і 63, 5±3, 9).

Підвищення розумових здібностей простежуються у 2, 2±1, 0% при 14, 8±2, 9 у контролі (р>0, 001). Отже надзвичайно актуальними є питання, повязані з факторами, які можуть впливати на інтелектуальний розвиток дитини при опроміненні.

Як свідчать результати, отримані за допомогою тесту Векслера в 10-ти літньому віці показники невербального інтелекту як в основній так і в контрольній групі залишаються практично тотожними - відповідно 80 і 81. Найвищий показник невербального інтелекту школярів в основній групі простежується в 11р. і становить 99. У дітей, народжених після вибуху на ЧАЕС виявлено значне зниження рівня невербального інтелекту в основній групі: 1987р - 87, 1988р - 73, 1989 - 68.

Якщо середні показники невербального IQ знаходяться в межах від 86 (14р.) до 77 (6р.), з найвищим рівнем 99 в 11р., то вербальний IQ знаходиться на помітно нижчому рівні 71 (14р.) і 77 (6р.). Слід відзначити, що зниження вербального IQ простежується в обидвох групах після вибуху на ЧАЕС. У дітей, народжених в 1987 р. основної групи цей показник становив 80, а в контролі 77.

Протягом наступних років відбувається помітне зниження середніх показників вербального IQ у школярів основної групи: 1988 р. - 72, 1989 р. - 75, 1990р. - 76.

В результаті узагальнення даних видно, що середні показники загального рівня IQ в основній групі знаходяться в проміжку у 14-ти літніх переважає 80, а в 6-ти літніх - 75.

Пік інтелектуального розвитку в основній групі припадає на 11 років, тобто найвищі розумові здібності наявні в дітей, народжених в 1985 р., до аварії на ЧАЕС, причому даний показник перевищує такий в контролі: 94 і 87. Найнижчі показники загального рівня IQ спостерігаються у дітей молодшого шкільного віку 1987р. народження і становлять 69, в той час, як у дітей, народжених у 1986 р. безпосередньо після аварії на ЧАЕС цей показник становить 71.

Отже, як свідчать результати проведеного скрінінгового дослідження, рівень інтелектуального розвитку школярів, що проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття є помітно нижчим, ніж в екологічно благополучному районі.

Зниження загального інтелектуального коефіцієнту у дітей зони РЕК повязано з низьким рівнем працездатності та уваги. Це підтверджують отримані нами дані за допомогою таблиць Анфімова і теппінг-тесту.

За даними порівняльного аналізу високі показники рівня уваги в основній групі в 1,5 рази нижчі, ніж в контролі (р › 0,001). Середні показники достовірно вищі в основній групі 45,5±4,1 і 31,7±3,8 в контролі (р › 0,001). Що стосується рівня працездатності, то показники високого рівня у дітей основної групи у 2 рази нижчі, ніж у дітей контрольної групи (р › 0,001). В результаті дослідження виявлено, що в основній групі переважають статистично достовірні дані по низьких показниках 39,3±4,1 і 22,9±3,4 в контролі.

Домінування середнього рівня уваги та низького рівня працездатності у школярів зони РЕК, на наш погляд, є наслідком негативного емоційного реагування, наявністю високого рівня тривожності, емоційної напруженості, викликаної несприятливим впливом навколишнього середовища, зокрема підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційне напруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі.

Таким чином всі наявні дані та результати нашого дослідження вказують на наявність прямої дії малих доз іонізуючого випромінювання, яке зумовлює патологічні зміни в організмі та відхилення у психічному розвитку особи.

Виявлені зміни та відхилення у психічному розвитку повязані з безпосереднім переживанням загрози, що раптово виникла внаслідок Чорнобильської катастрофи і продовжує діяти за умов відсутності повної достовірної інформації про загрозу. З іншого боку появилися фактори, повязані із зміною традиційних соціальних і психологічних звязків, труднощами адаптації до нових умов життя, необхідністю підкорятися вимогам екологічної безпеки, зміною укладу, способу життя 10.

План

І. Сучасний стан проблеми соціально-психологічних наслідків аварії на ЧАЕС.

1.1. Психологічні та соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС.

1.2. Проблема дослідження психічних процесів, станів та властивостей у дітей та підлітків, які постраждали внаслідок аварії.

1.3. Мета, гіпотеза, завдання дослідження.

ІІ. Характеристика району, методів дослідження.

2.1. Загальна характеристика району дослідження.

2.2. Підбір контингенту дослідження.

2.3. Загальна характеристика методик дослідження.

ІІІ. Особливості емоційних станів школярів, що мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

3.1. Особливості рівня емоційного напруження та емоційних Симптомокомплексів у дітей та підлітків зони РЕК.

3.2. Особливості рівня домагань та самооцінки у школярів зони РЕК.

ІV. Особливості інтелектуального розвитку у школярів в залежності від екологічної ситуації.

4.1. Характеристика вербального та невербального інтелекту у дітей зони РЕК.

4.2. Характеристика рівня розумової працездатності у школярів в залежності від екологічної ситуації територій, на яких вони проживають.