Національна депозитарна система

10

ЗМІСТ

Національна депозитарна система. Основні положення

Діяльність Національного депозитарію України

Тенденції розвитку Національної депозитарної системи України

Перелік літератури

НАЦІОНАЛЬНА ДЕПОЗИТАРНА СИСТЕМА

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Згідно із Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» № 710/97-ВР від 10 грудня 1997 року депозитарна діяльність - надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Національна депозитарна система складається з двох рівнів:

1) нижній рівень - це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів;

2) верхній рівень - це Національний депозитарій України і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Обслуговування обігу державних цінних паперів, в тому числі депозитарну діяльність щодо цих паперів, здійснює Національний банк України. Особливості здійснення депозитарної діяльності з державними цінними паперами встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку спільно з Національним банком України.

Учасники Національної депозитарної системи:

1) прямі учасники - депозитарії, зберігачі, реєстратори власників іменних цінних паперів;

2) опосередковані учасники - організатори торгівлі цінними паперами, банки, торговці цінними паперами та емітенти.

Депозитарії цінних паперів - юридична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Зберігач - комерційний банк або торговець цінними паперами, який має дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих, що належать йому цінних паперів, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах; при цьому зберігач не може вести реєстр власників цінних паперів, щодо яких він здійснює угоди.

Реєстратор - юридична особа - субєкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

У разі одержання відповідного дозволу депозитарії та зберігачі можуть вести реєстри власників іменних цінних паперів. Реєстр власників іменних цінних паперів - складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів є виключною діяльністю субєктів підприємницької діяльності і не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної.

Сферою діяльності Національної депозитарної системи є:

1) стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами;

2) уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стандартами;

3) відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарній формах. Документарна форма цінного паперу - сертифікат цінних паперів, що містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами. Бездокументарна форма цінного паперу - здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір;

4) реальна поставка чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;

5) акумулювання доходів (дивідендів, процентних виплат та виплат з погашення тощо) щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками;

6) регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

7) надання послуг щодо виконання обовязків номінального утримувача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

8) розробка, впровадження, обслуговування і підтримка компютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, повязаних з банківськими та/або з іншими системами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі.

Для забезпечення функціонування єдиної системи депозитарного обліку у формі відкритого акціонерного товариства створюється Національний депозитарій. Уповноваженим органом управління часткою держави у статутному фонді Національного депозитарію є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. На етапі створення Національного депозитарію держава виходячи з фінансових можливостей здійснює заходи щодо його створення, передбачаючи на це відповідні кошти. Частка держави у статутному фонді Національного депозитарію може бути відчужена іншим акціонерам не раніше двох років після його створення.

Згідно із Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» визначаються таки види депозитарної діяльності, які здійснюються учасниками Національної депозитарної системи:

1) зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

2) кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів;

3) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Діяльність, повязана із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у цінних паперах, депозитарного договору або договору про обслуговування емісії цінних паперів.

Договір про відкриття рахунку в цінних паперах - договір між власником цінних паперів та обраним ним зберігачем про передачу власником належних йому цінних паперів зберігачу для здійснення депозитарної діяльності.

Депозитарний договір - договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних паперах, на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими зберігачем.

Договір про обслуговування емісії цінних паперів - договір між емітентом та обраним ним депозитарієм про обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Договори про відкриття рахунку у цінних паперах, депозитарні договори і договори про обслуговування емісії цінних паперів повинні відповідати вимогам типових договорів, затверджених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів. Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів депозитарій має одержати відповідний дозвіл.

Кліринговий депозитарій для здійснення грошових розрахунків за угодами щодо цінних паперів зобовязаний користуватися послугами, що надають розрахункові банки на підставі відповідного договору, типова форма якого затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України.

Діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює емітент або реєстратор. Договір на ведення реєстру емітент може укласти лише з одним реєстратором. При цьому таке доручення емітента не знімає з нього відповідальності щодо виконання обовязків, що випливають із угод щодо цінних паперів.

ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕПОЗИТАРІЯ УКРАЇНИ

Національний депозитарій України (НДУ) створено в травні 1999 року в якості центральної ланки Національної депозитарної системи, як це передбачено Законом України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

Національний депозитарій є центральним елементом Національної депозитарної системи, який забезпечує її формування та розвиток, функціонування єдиної системи депозитарного обліку і обслуговування обігу цінних паперів, інтеграцію Національної депозитарної системи у міжнародну систему депозитарних установ, що забезпечують функціонування світових ринків капіталу.

Національний депозитарій України є спеціальною установою, створеною у формі відкритого акціонерного товариства зі статутним фондом у розмірі 5 млн. гривень. Контрольний пакет НДУ у розмірі 86% належить державі і управляється від її імені рівними частками Міністерством фінансів (43%) та Національним банком України (43%). Крім того, Національний банк України безпосередньо володіє 4,4% акцій НДУ. Решта акцій НДУ (9,6%) належить іншим юридичним особам - членам Національної депозитарної системи.

У відповідності з законом Національний депозитарій України виконує дві групи функцій.

Перша група складається з виключних функцій, які надаються законом лише Національному депозитарію України:

1) стандартизація депозитарного обліку цінних паперів відповідно до міжнародних норм;

2) стандартизація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація (кодифікація) цінних паперів, випущених в Україні, відповідно до міжнародних норм;

3) встановлення відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших країн, укладання як двосторонніх, так і багатосторонніх угод про пряме членство або кореспондентські відносини для обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами учасників Національної депозитарної системи, контроль за їх кореспондентськими відносинами з депозитарними установами інших країн.

Другу групу складають функції, які, згідно закону, виконуються кожним депозитарієм:

1) зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ними цінних паперів;

2) кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів;

3) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Держава сприятиме добровільній реорганізації всіх українських депозитаріїв, включаючи Національний депозитарій, в єдиний централізований кліринговий депозитарій, що перебуватиме переважно у недержавній власності.

Національний депозитарій України бере активну участь у розробці основних заходів щодо забезпечення вільного руху капіталу в рамках формування Єдиного Економічного Простору. Ключовими позиціями даного напрямку є реалізація узгоджених дій з розвитку ринків капіталу, впровадження міжнародних стандартів обліку та розрахунків за угодами щодо цінних паперів та деривативів, міжнародних стандартів професійної діяльність учасників фінансових ринків.

18 січня 2006 року прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 31 щодо припинення дії відомого Меморандуму, що містив норми, які забороняли Національному депозитарію України здійснювати депозитарну діяльність.

21 березня 2006 року втратив чинність Указ Президента України від 22 червня 1999 року «Про Загальні засади функціонування Національного депозитарію України», який також обмежував комерційну діяльність Національного депозитарію.

19 вересня 2006 Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку України видала НДУ ліцензію на здійснення депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів строком на десять років.

На підставі отриманої ліцензії НДУ розпочинає діяльність в якості депозитарію цінних паперів, а саме зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Станом на 26.10.2006 Національним депозитарієм підписані депозитарні договори з ЗАТ «Банк НРБ», ТОВ «Фондова компанія «Ініціатива», АКБ «ТК Кредит», АКБ «Імексбанк».

Відтепер, звернувшись до Національного депозитарію, емітенти цінних паперів мають змогу отримати комплекс якісних послуг з обслуговування випуску бездокументарних цінних паперів разом з призначенням міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів (ISIN).

Завдяки встановленню кореспондентських відносин з депозитарними установами інших країн Національний депозитарій України пропонує учасникам ринку послуги, що повязані з виходом на зовнішні фінансові ринки. На даний момент вже підписано договір про встановлення кореспондентських відносин з депозитарною установою Росбанк (Росія).

Співпраця з НДУ забезпечує емітентам надійність і незалежність обліку прав власності на випущені ними цінні папери з використанням програмно-технічного комплексу, розробленого у відповідності до вимог чинного законодавства, національних і міжнародних стандартів.

20 жовтня 2006 року Національний депозитарій України уклав договір про кореспондентські (міждепозитарні) відносини з депозитарієм-кореспондентом - Акціонерним комерційним банком РОСБАНК. 26 жовтня Депозитарію - РОСБАНК був відкритий рахунок у цінних паперах. Наявність цього рахунку в Національному депозитарії України дозволяє вести облік прав власності на цінні папери українських емітентів, що належать клієнтам Депозитарію-Кореспондента. Встановлення кореспондентських відносин також дозволить робити операції із цінними паперами українських емітентів.

З 2003 року НДУ є членом Міжнародної Асоціації Бірж країн-учасниць СНГ.

З 2004 року Національний депозитарій України є членом Брюссельського Міжнародного Банківського Клубу.

Діяльність Національного депозитарію України регулюється такими документами:

1) «Порядок приймання Національним депозитарієм України реєстру власників іменних цінних паперів», затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.01.2002 № 27;

2) «Положення про порядок отримання зберігачем, депозитарієм та іноземною депозитарною установою кодів міждепозитарного обліку», затверджене Рішенням Правління Національного депозитарію України від 11.01.2001 р. № 1/1;

3) Рішення ДКЦПФР №64 від 11.02.2003 «Щодо захисту прав власників цінних паперів при здійсненні депозитарного обліку»;

4) Рішення ДКЦПФР №52 від 06.03.2001 «Про Основні напрями розвитку Національної депозитарної системи України»;

5) Стандарт депозитарного обліку №1 «Загальні засади здійснення депозитарного обліку. Балансові рахунки депозитарного обліку» та інші.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕПОЗИТАРНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Проблема розвитку Національної депозитарної системи України (НДСУ) набула значної актуальності у сучасний період. Зміст проблеми міститься у необхідності системної розбудови функціональних елементів НДСУ на основі сучасних інформаційних та фінансових технологій, спроможних забезпечити обслуговування операцій з цінними паперами та похідними цінними паперами (деривативами) в умовах інтеграції та глобалізації ринків цінних паперів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2004 р. № 1707 була затверджена Державна програма розвитку Національної депозитарної системи (НДСУ), реалізація якої була покладена на Національний депозитарій України.

Програма спрямована на створення сучасної Національної депозитарної системи, здатної забезпечити обслуговування операцій з цінними паперами в умовах інтеграції й глобалізації ринків цінних паперів, як на національному, так і на міжнародному рівні .

Виконання Програми передбачається в три етапи.

І етап (січень 2004 - грудень 2005):

1) завершення формування Національного депозитарію України як центрального інституту Національної депозитарної системи України, зокрема, створення підрозділів Національного депозитарію, які виконуватимуть функції ведення центрального реєстру власників іменних цінних паперів, центрального сховища документарних цінних паперів та архівних документів, центральної розрахунково-клірингової палати, створення національної інформаційної мережі та системи передачі даних (НІМ СПД) щодо угод з цінними паперами;

2) законодавче впорядкування складу прямих учасників Національної депозитарної системи, зокрема визначення бірж прямими учасниками НДСУ, завершення формування прозорої інфраструктури ринку цінних паперів і деривативів;

3) уніфікація обліку цінних паперів, розміщення цінних паперів, їх обігу та реалізації прав за цінними паперами;

4) створення облікової та клірингової підсистем Національного депозитарію України для обслуговування обігу цінних паперів та інших фінансових інструментів.

ІІ етап (січень 2006 - грудень 2007):

1) підвищення ефективності функціонування прямих учасників Національної депозитарної системи шляхом приведення депозитарної діяльності у відповідність до міжнародних норм;

2) підключення прямих учасників Національної депозитарної системи (депозитаріїв, зберігачів, реєстраторів) та організаторів торгівлі (бірж та позабіржових торговельних систем) до обслуговування відповідними центральними інститутами Національної депозитарної системи (центральним реєстром, центральним сховищем, центральною розрахунково-кліринговою палатою).

ІІІ етап (січень 2008 - грудень 2010):

1) забезпечення доступу учасників ринку капіталу до послуг прямих учасників Національної депозитарної системи;

2) інтеграція Національної депозитарної системи України до регіональних та глобальних ринків капіталу.

Очікуваними результатами виконання Програми мають стати:

1) створення централізованої системи депозитарних установ, які забезпечують якісну реєстрацію та обслуговування корпоративних та інших прав інвесторів та хеджерів, що посвідчуються цінними паперами, деривативами, та забезпечують відповідні розрахунки, а також інтеграцію національного ринку цінних паперів до міжнародних фінансових ринків;

2) підвищення ефективності та зменшення технологічних ризиків функціонування організованих ринків, що забезпечуватиме підприємствам можливість отримання ними на ринкових умовах довгострокових фінансових інвестицій, сировинних, енергетичних та інших ресурсів виробництва, право на отримання яких підтверджено цінними паперами або деривативами;

3) забезпечення процесу корпоративного управління прозорою та ефективною системою реєстрації права власності на корпоративні права, посвідчені цінними паперами, і, як наслідок, покращення інвестиційного клімату в Україні, сприяння розвитку інвестиційної активності населення, розширення асортименту та якості фінансових послуг та розвитку фінансових установ, у тому числі системи недержавного пенсійного забезпечення, страхування, хеджування ризиків та інститутів спільного інвестування;

4) інтеграція вітчизняного ринку цінних паперів до регіональних та світових ринків капіталу.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів» від 10 грудня 1997 року № 710/97-ВР.

2. Положення про порядок отримання зберігачем, депозитарієм та іноземною депозитарною установою кодів міждепозитарного обліку, затверджене Рішенням Правління Національного депозитарію України від 08.04.2004 №02/01 (зі змінами та доповненнями).

3. Порядок приймання Національним депозитарієм України реєстру власників іменних цінних паперів, затверджений Рішенням ДКЦПФР від 11.01.2002 № 27.

4. Рішення ДКЦПФР №52 від 06.03.2001 «Про Основні напрями розвитку Національної депозитарної системи України».

5. Рішення ДКЦПФР №64 від 11.02.2003 «Щодо захисту прав власників цінних паперів при здійсненні депозитарного обліку»

6. Рішення ДКЦПФР від 30.06.2005 №351 "Про затвердження Порядку приймання уповноваженим на зберігання документів та копій архівів баз даних від зберігача цінних паперів та Порядку взаємодії уповноваженого на зберігання та депозитарію цінних паперів"

7. Стандарт депозитарного обліку №1 «Загальні засади здійснення депозитарного обліку. Балансові рахунки депозитарного обліку», затверджений Рішенням Правління Національного депозитарію України від 25.10.2000 №25/1.

8. Концепція розвитку Національного депозитарію України // www.pard.kiev.ua

9. Сергій Лисенко Про розробку проекту Державної програми розвитку Національної депозитарної системи України на 2004-2010 роки // www.ndu.gov.ua

10. Прес-реліз Національного депозитарію України Початок здійснення депозитарної діяльності Національним депозитарієм України // www.ndu.gov.ua

11. Прес-реліз відділу звязків з громадськістю та ЗМІ Національному депозитарію України 5 років: досягнення та перспективи // www.ndu.gov.ua