Бюджетна система

ВведенняЗгодом затверджуються міські бюджети міст обласного підпорядкування та районні бюджети. Завершується цей процес затвердженням сільських, селищних бюджетів та бюджетів міст районного підпорядкування. Таку процедуру затвердження бюджетів інколи називають процедурою затвердження бюджетів "згори" - "донизу".

Слід зазначити, що подібна процедура формування і затвердження бюджетів зараз не застосовується в жодній розвинутій країні. Затвердження бюджету центрального уряду і затвердження місцевих бюджетів - це складові двох самостійних бюджетних процесів. Враховуючи це, в ході реформи бюджетної системи і міжбюджетних взаємовідносин в Україні доцільно розєднати бюджетний процес, повязаний зі складанням, затвердженням і виконанням державного бюджету України, і відповідний процес, повязаний із формуванням місцевих бюджетів. Слід законодавче визначити строки затвердження місцевих бюджетів, конкретний термін щодо кожного з них має визначати відповідний орган місцевого самоврядування.

8. СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В КРАЇНАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

У кожній країні структура державного бюджету має свої національні особливості. Вона залежить від характеру адміністративної системи, структурних особливостей економіки й інших факторів.

8.1. США

Організаційний устрій держави - федеративний. Федеральний бюджет улаштований за принципом "повного" бюджету і складається з двох частин:

» власне урядовий бюджет чи федеральні фонди,

» довірчі фонди.

Власне урядовий бюджет охоплює і фінансує загальнонародні програми, що звязані з політичними, економічними і соціальними функціями держави. Витрати бюджету використовуються на:

Ш військові цілі (центральне місце),

Ш апарат керування,

Ш економічні, зовнішньоекономічні, зовнішньополітичні і соціальні нестатки,

Ш виплата відсотків по федеральному боргу.

Дохідна частина бюджету в основному формується за рахунок податків (прибутковий податок, на прибуток корпорацій, акцизи, мита ).

Федеральні фонди складають близько 70 відсотків усього федерального бюджету. На них приходиться вся сума бюджетного дефіциту.

Друга частина федерального бюджету - довірчі фонди, що носять цільовий характер. Їхня діяльність звязана з окремими видами державної виробничої інфраструктури (зміст і будівництво автодоріг, залізниць, портів, аеропортів, електростанцій...). Найбільшими фондами є фонди соціального страхування, що охоплюють різні види пенсійного забезпечення, виплати по безробіттю.

Фонди соціального страхування в приватному секторі створюються за рахунок внесків працюючих і підприємців, а для державних службовців - із внесків самих службовців і федерального уряду.

Обсяг довірчих фондів систематично зростає. Це фонди, як правило, мають позитивне сальдо. За рахунок цього залишку дефіцит федерального бюджету звичайно показується в заниженому розмірі.

8.2. Великобританія.

Державний бюджет складається з двох частин:

» звичайний бюджет,

» національний фонд позик.

Звичайний бюджет призначений для фінансування поточних витрат держави. Його витрати підрозділяються на щорічно затверджені Парламентом і консолідований Фонд постійних витрат.

До щорічно затвердженого бюджету відносять витрати на оборону, економічні і соціальні цілі, субсидії місцевим органам влади, допомога країнам, що розвиваються, (в основному тим, що входять у Британську Співдружність націй), на керування.

Витрати консолідованого фонду не розглядаються Парламентом, до них відносять: виплати по державному боргу (вони передаються у фонд позик і виплачуються з нього), внески в бюджет і інші фонди, витрати по "цивілізованому листі" (утримання королеви і двору).

Дохідна частина бюджету в основному формується за рахунок податкових надходжень (понад 90%). Питома вага прямих і непрямих податків приблизно рівна. Звичайні бюджети, найчастіше дефіцитні, "покриваються" позичкою з національного фонду позик.

Національний фонд позик являє собою бюджет капіталовкладень. З нього здійснюються платежі по державному боргу, видаються довгострокові кредити на капіталовкладення державним підприємствам і місцевим органам влади.

Доходи формуються за рахунок надходжень: відсотків по довгострокових кредитах, прибутку емісійного департаменту Банку Англії, а так само засобів, що надійшли зі звичайного бюджету при утворенні позитивного сальдо.

8.3. Франція.

В Франції центральний бюджет складається з трьох частин:

» звичайний загальний (державний) бюджет,

» приєднані бюджети різних державних організацій,

» спеціальні рахунки казначейства.

Центральний бюджет підрозділяється на два види операцій: остаточного характеру (безвідкличне фінансування), на яке приходиться близько 90% усіх бюджетних засобів і взаємного характеру (кредити).

На долю загального бюджету приходиться більш 70% засобів центрального бюджету. Загальний бюджет у своїй видатковій частині поділяється на функціональний і інституційний (відомчий). Перший групує витрати виходячи з їхніх функцій, що використовуються на зміст адміністративних служб, обслуговування державного боргу, капіталовкладення, витрати, що супроводжують капітальним вкладенням, трансферти, і витрати підрозділяються на поточні і капітальні. Другий - групує витрати по відомствах, що виконує бюджет і направляються на: оборону, сплату відсотків і погашення державного боргу, економічні, соціальні, загальнодержавні, міжнародні, надання допомоги країнам, що розвиваються.

Основними видами доходів загального бюджету є прямі і непрямі податки і надходження від підприємницької діяльності держави. Близько 40% усіх податкових надходжень дають індивідуальний прибутковий податок і податок на прибуток корпорацій. Серед непрямих податків, основне місце в податковій системі займає податок на додаткову вартість.

Приєднані бюджети введені для організацій, що не мають статусу юридичної особи, але здійснюючих торгово-промислову діяльність та мають фінансову автономію (бюджети пошти, телеграфу, телефону, національна друкарня, монетний двір).

Спеціальні рахунки казначейства охоплюють різні фонди (инвестиційно-шляховий, національно-спортивний, знову утворені, різні торгові рахунки казначейства).

Центральний бюджет хронічно дефіцитний, однак значна частина дефіциту приходиться на приєднані бюджети і спеціальні рахунки казначейства.

8.4. Японія.

У Японії, для забезпечення діяльності держави, функціонує центральний бюджет (загальний рахунок центрального уряду), інвестиційний бюджет має 457 спеціальних рахунків.

Витрати центрального бюджету побудовані по функціональній ознаці і відбивають основні задачі і функції держави і спрямовані на фінансування військових витрат, витрат економічних і соціального характеру, загальнодержавного (зміст імператорського двору, органів керування), дотування місцевих бюджетів, виплата відсотків по державному боргу.

Доходи формуються в основному за рахунок податків, та надходжень від діяльності державних підприємств, продажі і здачі в оренду державної власності.

Найбільш великі надходження (близько 40% усіх податків) дає прибутковий податок. Серед непрямих податків найбільше поширення мають акцизи і мита. Центральний бюджет звичайно дефіцитний і покривається позиками.

Інвестиційний бюджет являє собою щорічно встановлювану програму капітальних вкладень і позик. Цей бюджет призначений для державних корпорацій і місцевих органів влади.

Спеціальні рахунки охоплюють рахунка державних підприємств, корпорацій, фондів. Велика кількість спеціальних рахунків - характерна риса фінансової системи Японії. Місцеві органи влади нараховують біля семи тисяч подібних рахунків.

Затверджений державний бюджет діє протягом визначеного періоду - бюджетного року. Звичайно він дорівнює 12 місяцям.

У XІ столітті досить розповсюдженими були багаторічні бюджети. Це зумовлювалося складністю їхнього щорічного складання, а також більшою можливістю фінансового маневрування. Початок нинішнього сторіччя характеризувалося майже повсюдним переходом до складання однорічних бюджетів. З 60-х років у результаті розвитку програмування як однієї з форм державно-монополістичного регулювання економіки поряд з однорічними бюджетами в багатьох країнах стали розроблятися також бюджети на наступні чотири роки, що містять проектні оцінки.

У різних державах початок бюджетного року по-різному. Так, у Франції, Німеччині, Італії, Бельгії, Голландії, Швейцарії воно збігається з календарним роком; у Великобританії, Японії. Канаді бюджетний рік починається з 1 квітня і закінчується 31 березня, у Швеції, Норвегії - з 1 липня по 30 червня. у США - з 1 жовтня по 30 вересня. Це звичайно зумовлювалося історичними причинами, традиціями, звязаними з термінами скликання сесій законодавчих органів. У федеративних державах бюджетний рік у членів федерації може не збігатися з федеральним бюджетом. У США, наприклад багато штатів мають інший початок бюджетного року, чим це встановлено для федерації.

ВИСНОВКИ

Бюджет - складна економічна категорія. Як категорія, державний бюджет являє собою систему економічних відносин, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу, та використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб. Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина знов створеної вартості - національного доходу, розподільчого і перерозподільного у відповідності з ринковими законами суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.

З точки зору перспектив формування бюджету, основною закономірністю відтворення в умовах ринку повинна стати тенденція збільшення фонду нагромадження при розподіленні національного доходу України. Це дозволить здійснити більш ціленаправлену інвестиційну політику, укріпити матеріально-технічну базу виробництва і тим самим збільшити доходну частину державного бюджету України.

Найважливіше призначення бюджету - це створення матеріальної основи для реалізації державою своїх функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.

Сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через його функції: розподільчу, контролюючу, забезпечення існування держави. В умовах реформування економіки України, повязаної з функціонуванням різних форм власності, виникає потреба перегляду характеру і змісту бюджетних відносин. На сьогоднішній день виникають труднощі як із формуванням централізованого фонду коштів держави, так і з його використанням. Ці труднощі зумовлені недосконалістю законодавства України, традиційними, застарілими підходами організації бюджетних відносин. У такій ситуації командно-адміністративні методи управління повністю не вдалося усунути, а нові перебувають на стадії становлення. Зумовлено це повільним процесом реформування системи власності, що докорінно впливає на зміст розподільного і перерозподільного процесів в Україні.

Бюджетна система - це заснована на економічних відносинах та юридичних нормах сукупність усіх видів та ланок бюджету країни, які обєднані на єдиних принципах.

Складовими елементами бюджетної системи є:

структура;

принципи побудови;

організація функціонування.

Бюджетна система складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України.

Нові економічні відносини потребують змін і в бюджетній системі. Щодо вирішення цієї проблеми існують різні підходи:

зберегти бюджетну систему і бюджетний устрій до виходу з економічної кризи, щоб мобілізувати використання фінансів у державі з метою подолання кризових явищ за рахунок розвитку приоритетних напрямків виробництва, стабілізації національної валюти;

при збереження централізованої бюджетної системи надати право місцевим органам влади і управління розпоряджатися коштами, що надходять від комунальної власності підприємств через податки, регулюючи бюджети за рахунок загальнодержавних податків та доходів;

надати самостійність місцевим бюджетам, консолідувавши у бюджеті України всі бюджети, що становлять бюджетну систему.

Економічне оновлення обєктивно потребує зміцнення державного бюджету як основного важеля ефективного розвитку господарства країни, що прагне до соціально орієнтованої економіки. Акумуляція у бюджетній системі значних грошових фондів створює можливість для забезпечення рівномірного розвитку економіки та культури на усій території країни. Бюджет є могутнім інструментом державного управління.

Значення державного бюджету обумовлено не лише обсягом коштів, які зосереджено в ньому. В безпосередньому взаємозвязку з бюджетом і під його впливом функціонують усі інші ланки фінансової системи.

Наявність бюджету створює можливість для маневрування при розподілі коштів на потреби суспільства з урахуванням їхньої пріоритетності протягом певного проміжку часу.

У майбутньому роль державного бюджету у соціальних процесах зростатиме. Обумовлено це тим, що саме бюджетні кошти у сукупності з позабюджетними фондами є фінансовим підґрунтям для здійснення соціальних перетворень, переходу на новий рівень соціального обслуговування населення. Крім того, державний бюджет покликаний нівелювати соціальні наслідки розшарування громадян за їхніми матеріальними статками, що викликано переходом до ринкових умов господарювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Основи економічної теорії, посібник під редакцією Мочерного С.В., „Видавничий центр „Академія”, Київ - 1998 р.

2. Рузавін. Г.И. Основи ринкової економіки. М.: ЮНІТІ. 1996.

3. Фінансова консультація №№ 9-10, 2000р.

4. Фінанси України № 8 - 1999р.

5. Фінанси підприємства. Подерюгин А.М. Київ, КНЕУ - 2002 р.