Модульна контрольна робота
з дисципліни: «Організація роботи з документами»
на тему:
«Загальні засади передавання документів натимчасове та постійне зберігання»
Зміст
Вступ. 3
1. Підготовка документів до зберігання і наступноговикористання. 4
2. Правила формування справ. 8
3. Підготовка документів до тимчасового та постійногозберігання до архівного підрозділу. 13
Висновок. 17
Використана література. 19
Вступ
Документована інформація є основою управління. Його ефективністьзначною мірою базується на виробництві та споживанні інформації. У сучасномусуспільстві інформація стала повноцінним ресурсом управління, важливим елементомсоціального й політичного життя суспільства.
Фіксована в уніфікованих формах службових документів інформація, щопереміщається в часі та просторі, покладена в основу управлінських процесів тає їхнім матеріальним виявом, водночас забезпечуючи юридичну силу і виконанняприйнятих управлінських рішень. Навчальна дисципліна «Організація роботи здокументами» має на меті розглянути особливості організації роботи зіслужбовими документами.
Управлінська інформація потребує документування, тобто створеннядокументів та організації роботи з ними. Процеси створення і функціонуваннядокументів у органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах,установах та організаціях усіх форм власності нероздільні.
Організовуючи роботу зі службовими документами, необхідно створенняумов, які забезпечують зберігання необхідної документної інформації, її швидкийпошук, оперативність переміщення й виконання, а також забезпечення умов длявсіх видів робіт із документами від моменту складання чи отримання до знищеннячи передавання до архіву, становить єдиний технологічний цикл і є важливиморганізаційним чинником управлінської діяльності.
До організування роботи зі службовими документами належать: приймання,реєстрація, розгляд документів, опрацьовування та надсилання вихіднихдокументів, контроль за виконанням документів, складання номенклатур і формуваннясправ, підготовка справ до зберігання та користування.
1. Підготовка документів дозберігання і наступного використання
Підготовка документів і справ до наступного архівного зберігання івикористання включає в себе:
— експертизу наукової і практичної цінності документів;
— оформлення справ;
— опис справ;
— передачу справ до архіву ОДПС.
Експертиза цінності документів — це визначення науково-історичної тапрактичної цінності документів з метою встановлення термінів зберігання тавідбору документів зберігання.
Робота з організації і проведення експертизи цінності документівповинна проводитись постійно діючою експертною комісією (ЕК), яка утворюєтьсянаказом керівника ОДПС з числа найбільш кваліфікованих працівників у складі неменше 3-х осіб (у т. ч. завідувач архіву).
Експертиза цінності документів повинна проводитись щорічно. Відбірдокументів постійного й довготривалого (понад 10 років) зберігання проводитьсяна підставі закритих номенклатур справ з обов’язковим поаркушним переглядомсправ. Підлягають вилученню із справи дублюючі примірники документів, чернетки,неоформлені копії документів, документи з тимчасовими термінами зберігання.
За результатами експертизи цінності документів складаються описи справпостійного і тривалого термінів зберігання та акти про виділення для знищеннядокументів розгляду, що не підлягають зберіганню. Ці описи та акти підлягаютьсхваленню експертною комісією.
Виділення документів до знищення і складання про це акта проводитьсяпісля підготовки описів справ постійного і тривалого термінів зберігання за цейже період. Акти підписуються особами, що проводили експертизу цінності,розглядаються на засіданні ЕК та затверджуються керівником ОДПС.
Для ОДПС, що передають документи на державне зберігання, актизатверджуються керівником ОДПС після затвердження описів справ постійногозберігання ЕПК відповідного державного архіву.
Знищення відібраних справ оформляється актом. Акт про знищеннядокументів або справ підписують голова та члени експертної комісії, затверджуєкерівник ОДПС.
Після закінчення діловодного року в процесі підготовки справ донаступного зберігання і використання вони підлягають відповідному оформленнюпрацівниками структурних підрозділів, які відповідають за ведення діловодства,за методичної допомоги і контролю працівників служби діловодства та архівнихпідрозділів ОДПС. Ця робота організовується та проводиться так, щоб до архівунадходили справи, які не потребують додаткової обробки.
Залежно від термінів зберігання проводиться повне або частковеоформлення справ. Повному оформленню підлягають справи постійного, тривалого(понад 10 років) зберігання та справи особового складу.
Повне оформлення передбачає виконання таких видів робіт:
— перегрупування документів справи у пряму хронологічну послідовність(із січня до грудня);
— нумерацію аркушів у справі чорним графітним олівцем у верхньомуправому куті арабськими цифрами;
— складання для більш цінних справ внутрішнього опису документів;
— складання підсумкового запису справи;
— підшивання документів справи у тверду обкладинку з картону на 3-4проколи міцною ниткою;
— оформлення обкладинки справи.
На обкладинці справи постійного і тривалого зберігання вказується:
— назва ОДПС;
— назва структурного підрозділу;
— індекс справи;
— заголовок справи;
— № тому;
— дата;
— кількість аркушів;
— термін зберігання справи.
Справи короткотермінового зберігання (до 10 років) підлягаютьчастковому оформленню. Документи в них не підшиваються, аркуші не нумеруються,опис документів і підсумковий напис не оформляється. При необхідностіуточнюється оформлення обкладинки справи.
Важливим реквізитом обкладинки справи є її дата.
Датою справи постійного і тривалого зберігання, а також справи, якімістять декілька томів, є крайні дати документів, занесених до справи.
Датою справи, яка містить протоколи засідань колегіальних органів,комісій тощо, є дата складання першого та останнього протоколів або дати їхзатвердження.
Датою особової справи є дати підпису наказів про призначення тазвільнення працівника.
Внутрішній опис для найбільш важливих документів справ постійного ітривалого зберігання розміщується на початку справи та містить зазначенняіндексів документів у справі, дату, їх короткий зміст і номери аркушів у справі.
У кінці кожної справи постійного і тривалого зберігання (понад 10 років)для обліку кількості та фіксації особливостей нумерації аркушів складається підсумковийзапис на окремому аркуші.
У ньому цифрами та прописом вказується кількість пронумерованих аркушівта окремо через знак “+” (плюс) кількість аркушів внутрішнього опису (при йогонаявності). Напис підписується укладачем (посада, особистий підпис з розшифруванням)і датується.
Після закінчення діловодного року справи постійного і тривалогозберігання та з особового складу, які пройшли експертизу цінності, сформованіта оформлені відповідно до вимог державного стандарту, включаються до описівсправ.
Опис справ — це систематизований перелік заголовків справ, якірозкривають їх склад та зміст і закріплюють систематизацію справ та їх облік.
Описи справ є обліковими документами й основною частиноюнауково-довідкового апарату архіву, який забезпечує оперативний пошукдокументів.
Вони складаються працівниками структурних підрозділів, відповідальнихза діловодство, при методичній допомозі архівного підрозділу ОДПС. При цьомунеобхідно дотримуватись таких правил:
— номер структурного підрозділу повинен складатися з цифровогопозначення структурного підрозділу за номенклатурою справ з додаваннямпочаткової літери назви категорії документів, що входять до опису, та останніхдвох цифр року, в якому заведені включені до опису справи. Наприклад, описисправ структурного підрозділу № 12-21 і заведені у 2008 році матимуть номер12-21/П-08 (постійного зберігання); 12-21/Т-08 (тривалого зберігання); 12-21/ОС-08(з особового складу);
— систематизація справ структурного підрозділу, що включаються доопису, повинна відповідати систематизації за номенклатурою справ якструктурного підрозділу, так і ОДПС у цілому;
— кожна справа вноситься до опису під самостійним порядковим номером. Якщосправа складається з кількох томів, то кожний том вноситься до опису підокремим номером;
— справи з особового складу вносяться до опису за алфавітом, тематикою,хронологією.
У кінці опису робиться підсумковий запис із зазначенням кількостісправ, включених до опису, перший і останній номери за описом, а також принеобхідності вказуються особливості нумерації справ в описі.
Опис справ структурного підрозділу підписується особою, що йогопідготувала (із зазначенням посади й дати), погоджується з керівникомділоводної служби та затверджується керівником структурного підрозділу.
Закінчені діловодством справи постійного і тривалого (понад 10 років) зберіганняразом з реєстраційним журналом і контрольно-обліковими картками передаються назберігання до архіву ОДПС через два роки після завершення їх у діловодстві. Так,справи за 2006 рік повинні передаватись на зберігання до архіву у 2009 році).
Передача справ до архіву здійснюється, як правило, за графіком,складеним архівом і затвердженим керівником ОДПС.
Справи тимчасового зберігання (до 10 років включно) передачі до архівуне підлягають і повинні зберігатися, як правило, у структурних підрозділах. Увиняткових випадках за рішенням керівника ОДПС вони можуть бути передані доархіву за описом або номенклатурою справ.
У кінці опису в кожному його примірнику цифрами та прописом вказуютькількість фактично прийнятих до архіву справ, дата прийому-передачі справ, атакож ставляться підписи співробітника архіву та особи, яка передала справи.
При прийнятті особливо цінних справ перевіряється кількість аркушів усправі.2. Правила формування справ
Складовою організації роботи зі службовими документами є система їхзберігання, яка становить сукупність засобів, способів та прийомів обліку,систематизації документів із метою їх пошуку та використання в поточнійдіяльності установи. Ключовим поняттям у системі зберігання документів єгрупування документів у справи та їх використання в діяльності установи. Закінченів діловодстві документи групуються у справи відповідно до номенклатури справ,що погоджена та затверджена в установленому порядку і систематизуютьсяусередині справи.
Групування документів проводиться, як правило, децентралізовано, тобтов структурних підрозділах установ із великим обсягом документообігу протягомділоводного року і централізовано (в канцелярії, секретаря) в установах ізневеликою кількістю вхідних та вихідних і внутрішніх документів.
Виконані документи у 15-денний термін виконавець має здавати, залежновід ухваленої системи ведення діловодства, в службу діловодства або особам,відповідальним за організацію діловодства в структурних підрозділах, дляформування їх у справи. Номер справи, в яку повинен бути підшитий документ,визначає керівник структурного підрозділу або виконавець відповідно дономенклатури справ.
Контроль за правильним формуванням справ здійснюється службоюділоводства.
Установлюється такий порядок групування документів у справи:
у справи вміщуються тільки оригінали документів або, в разі їхвідсутності, засвідчені в установленому порядку копії документів, оформленівідповідно до вимог чинних нормативних актів;
не допускається включення до справ постійного зберігання чернеток,особистих документів, розмножених копій та документів, що підлягають поверненню(зі штампом, що належить органу вищого рівня);
документи групуються в справи за один рік, за винятком документів,уміщених у судові, особові та перехідні.
Коли цього вимагає специфіка роботи установи, документи постійного татимчасового зберігання, пов'язані з вирішенням одного питання, можуть тимчасовогрупуватися впродовж року в одну справу. Після закінчення року або вирішенняпитання згадані документи мають вміщуватися в окремі справи згідно зноменклатурою справ за такими принципами:
до однієї справи вміщуються документи тільки постійного, а до іншої — тимчасовогозберігання;
до справи включаються документи тільки з одного питання або груписпоріднених питань, що становлять єдиний тематичний комплекс, на початку справивміщується ініціативний документ, а відтак документ-відповідь та всі іншідокументи в логічній послідовності та хронології їх видання;
документи, створені за допомогою персональних комп'ютерів, групуються всправи на загальних підставах.
Якщо документи за змістом і терміном зберігання не можуть бутизгруповані у справи, передбачені номенклатурою, то заводиться нова справа зобов'язковим унесенням її назви та терміну зберігання в діючу номенклатурусправ.
Справа не має перевищувати 250 аркушів (30-40 мм завтовшки).
Нормативні акти (статути, положення, правила, інструкції тощо),затверджені розпорядчими документами (наказами, постановами, рішеннями),уміщуються в справи разом із цими документами.
Накази, розпорядження з основної діяльності, про прийняття, звільнення,заохочення, сумісництво працівників установи, про надання відпусток, пронакладення стягнень на працівників, про їх відрядження, з адміністративно-господарськихпитань тощо групуються в різні справи.
Документи засідань колегіальних органів установи групуються у двісправи:
протоколи й документи до них (доповіді, довідки, проекти рішень тощо);
документи з організації та проведення засідань колегіальних органів (порядокденний, список запрошених, перелік осіб, що виступають, макет розсадження тощо).
Протоколи засідань колегіальних органів групуються у справи вхронологічному порядку і за номерами. Документи до засідань цих органівсистематизуються за датами та номерами протоколів, а всередині групидокументів, що стосуються одного протоколу, — за порядком денним засідання.
Доручення органів вищого рівня й документи, пов'язані з їх виконанням,групуються у справи або за напрямами діяльності установи, або за авторамиініціативних документів. Невелику кількість таких документів дозволяєтьсяформувати в одну справу. Усередині кожної справи згадані документисистематизуються за датами доручень.
Затверджені плани, звіти, кошториси групуються у справи окремо відпроектів цих документів.
Листування групується за змістом та кореспондентською ознакою йсистематизується в хронологічній послідовності: документ-відповідь розміщуєтьсяза документом-запитом. Під час відновлення листування з певного питання, щопочалося попереднього року, документи включаються в справу поточного року іззазначенням індексу справи попереднього року.
В особових справах документи групуються в хронологічному порядку в міруїх поповнення в такій послідовності: внутрішній опис документів справи; заявапро приймання на роботу (контракт); направлення або подання; особовий листок зобліку кадрів; автобіографія; документи про освіту (копії); витяги зрозпорядчих документів (наказів, розпоряджень) про призначення, переведення напосаду, звільнення працівника; доповнення до особового листка з обліку кадрів; довідкита інші документи.
Копії наказів, розпоряджень про стягнення, заохочення, зміну прізвищапрацівника тощо до особової справи не включаються. Ці відомості вносяться вдоповнення до особового листка з обліку кадрів або до трудової книжки. Особовірахунки працівників установи, відомості нарахування заробітної плати та іншіподібні фінансові документи систематизуються в межах року в алфавітному порядкуза прізвищами або щомісячно. Документи усередині справи розташовуються вхронологічній, питально-логічній послідовності або їх поєднанні.
Методичне керівництво й контроль за формуванням справ установи здійснюєїї служба діловодства.
Оформлення справ. Документи установи, що групуються у справи післязакінчення діловодного року, потребують оформлення.
Оформлення справи це підготовка справи до зберігання. Оформлення справивключає комплекс робіт із нумерації аркушів у справі, складання (в разі потреби)внутрішнього опису документів справи, засвідчувального напису справи,підшивання або оправлення справи, оформлення обкладинки (титульного аркуша) справи.
Залежно від термінів зберігання проводиться повне або частковеоформлення справ. Повному оформленню підлягають справи постійного, тимчасового(понад 10 років) зберігання й по особовому складу.
Повне оформлення справи передбачає:
оформлення реквізитів обкладинки справи за встановленою формою;
нумерацію аркушів у справі;
складання підсумкового напису справи;
складання, в разі потреби, внутрішнього опису документів справи;
підшивання оформлення обкладинки справи;
внесення необхідних уточнень у реквізити обкладинки справи.
Справи постійного і тривалого термінів зберігання підлягають такомуоформленню:
підшивання в обкладинку з твердого картону, нумерація аркушів у справі;
складання підсумкового напису;
складання (у разі потреби) внутрішнього опису документів;
оформлення обкладинки справи.
Документи тимчасового терміну зберігання, сформовані у справи, непідшиваються, аркуші не нумеруються, уточнення елементів оформлення обкладинкине провадиться.
Оформлення справ проводиться співробітниками служби діловодства йвідповідних структурних підрозділів, із питань діяльності яких відбуваєтьсяформування справ, за методичною допомогою архіву установи.
3. Підготовка документів до тимчасовогота постійного зберігання до архівного підрозділу
Закінчені діловодством справи постійного й тривалого термінівзберігання мають здаватися до архівного підрозділу установи для подальшогозберігання та використання. Справи тимчасового та постійного зберігання можутьпередаватися до архівного підрозділу установи за погодженням з її керівником.
Складання та оформлення річного розділу опису справ постійногозберігання. В архіві установи, що має структурний поділ, на підставі описів справструктурних підрозділів складаються річні розділи зведених описів справ усієїустанови.
До річного розділу зведеного опису справ постійного зберігання належатьзаголовки справ, що відклалися в структурних підрозділах установи упродовжроку, а також заголовки справ, сформованих з документів, вилучених зі справ зтимчасовими термінами зберігання, що мали позначку «ЕПК».
Заголовки справ входять до зведеного опису тільки після звіряння зописами справ структурних підрозділів, а для безструктурних установ — зізведеною номенклатурою справ за той самий рік, а також перевіряння правильностіформування та оформлення справ. Якщо справу сформовано неправильно, то вонапідлягає переформуванню.
У разі виявлення нестачі справ, включених до опису структурногопідрозділу, архів установи разом зі службою діловодства управління таструктурним підрозділом установи, де перебували ці справи, здійснюють заходи зїх розшуку.
Порядок унесення заголовків справ до річного розділу зведеного описусправ постійного зберігання аналогічний порядку описів справ структурногопідрозділу. Заголовки справ, що містять документи за кілька років, включаютьсядо річного розділу зведеного опису відповідно до норм, викладених до описівсправ установи чи структурного підрозділу. Як уже зазначалось, у такому разінаприкінці річних розділів опису кожного наступного року, упродовж якого справиформувалися в діловодстві, зазначається:
«Документи з цього питання див. також у розділі за _____рік, №»,а графи 3, 4 опису не заповнюються.
Заголовки справ, включених до річного розділу зведеного опису справпостійного зберігання, нумеруються у валовому порядку, доки їхня кількість несягне числа 9999. Після цього опис вважається закінченим, а справи, щостворюються упродовж наступних років, включаються до іншого опису, що маєнаступний порядковий номер, наприклад, номер 2 або інший валовий номер.
Номер опису, що вибув, іншим описам не присвоюється.
Описи справ тривалого зберігання нумеруються валовою нумерацією здоданням до неї літерного індексу «Т» (тимчасовий термін зберігання).
Наприклад: «Оп. № 4-Т, спр. № 97».
Описи справ з особового складу нумеруються валовою нумерацією здоданням до неї індексу «ОС» (особовий склад).
Наприклад: «Оп. № 4-ОС, спр. № 25».
В установах з річним документообігом менше ніж 600 документівдопускається закінчувати зведений опис з кількістю справ 999.
Наприкінці кожного річного розділу зведеного опису справ постійногозберігання після останньої описувальної статті складається підсумковий запис, уякому цифрами і літерами зазначаються фактична кількість справ, унесених у цейрозділ, а також інші встановлені реквізити.
Заголовки справ, сформованих після затвердження річного розділузведеного опису справ установи, залежно від кількості таких справ можутьвноситися в річний розділ під літерними номерами (111-а, 346-б тощо) абовміщуватися наприкінці річного розділу опису за їхньою валовою нумерацією.
Після внесення в опис додаткових записів про включення або вибуттясправ складається новий підсумковий запис, у якому наводяться підстави довнесення змін. До кожного річного розділу зведеного опису справ постійногозберігання складається передмова, в якій наводяться відомості про основнінапрями діяльності та структуру установи за період, який охоплює справи опису; стислохарактеризуються зміст і повнота документів у справах; розглядаютьсяособливості формування та описання справ, їх систематизації в описі.
Передмову підписує укладач опису та керівник архіву установи (особа,відповідальна за архів). Аркуші річних розділів зведеного опису справ нумеруютьу валовому порядку, на окремому аркуші складається засвідчувальний напис дорозділу опису. Усі примірники річних розділів описів справ постійногозберігання за 2 роки після закінчення документів у діловодстві подаються нарозгляд ЕК установи, що проставляє гриф «Схвалено» на кожномупримірнику опису.
Установи, що передають документи Національного архівного фонду надержавне зберігання, складають річні розділи зведеного опису справ постійногозберігання в чотирьох примірниках, які подаються на затвердження ЕПКвідповідного державного архіву.
Один із них після затвердження повертається установі й зберігається вїї архіві як недоторканий, а другий залишається в державному архіві, що затвердивцей розділ. Третій і четвертий примірники розділу опису використовують архів таслужба діловодства установи для поточного пошуку справ, і після їх передаванняна державне зберігання вони надходять до відповідного державного архіву.
Установи, що зберігають документи Національного архівного фонду Українипостійно в себе, складають річні розділи зведеного опису справ постійногозберігання у двох примірниках, перший з яких (затверджений керівником установита схвалений її ЕК), зберігається в архіві, а другий — у службі діловодства.
Складання й оформлення закінченого опису справ постійного зберігання. Кількарічних розділів зведеного опису справ постійного зберігання або один річнийрозділ, кількість заголовків справ у яких досягла числа 9999 (або 999), вважаютьсязакінченим описом.
Систематизація заголовків справ у закінченому описі може уточнюватисязгідно з хронологічно-структурною схемою побудови архівного фонду, розділамиякої є роки, а підрозділами — назви структурних підрозділів установи. У разіфункціональної побудови річних розділів опису уточнення схеми систематизаціїзакінченого опису не проводиться. До закінченого опису справ постійногозберігання складається засвідчувальний напис аналогічно згаданому реквізитурічного розділу зведеного опису. Обов'язковим елементом оформлення закінченогоопису справ постійного зберігання є титульний аркуш, зміст, передмова та списокскорочень, які вміщуються в опис перед описовими статтями в наведенійпослідовності й складають довідковий апарат до опису.
Закінчений опис разом із довідковим апаратом до нього оправляються втверду обкладинку, усі аркуші опису нумеруються валовою нумерацією.
Висновок
Після закінчення діловодного року в процесі підготовки справ донаступного зберігання і використання вони підлягають відповідному оформленнюпрацівниками структурних підрозділів, які відповідають за ведення діловодства,за методичної допомоги і контролю працівників служби діловодства та архівнихпідрозділів ОДПС. Ця робота організовується та проводиться так, щоб до архівунадходили справи, які не потребують додаткової обробки.
Залежно від термінів зберігання проводиться повне або частковеоформлення справ. Повному оформленню підлягають справи постійного, тривалого(понад 10 років) зберігання та справи особового складу.
Повне оформлення передбачає виконання таких видів робіт:
перегрупування документів справи у пряму хронологічну послідовність (ізсічня до грудня);
нумерацію аркушів у справі чорним графітним олівцем у верхньому правомукуті арабськими цифрами;
складання для більш цінних справ внутрішнього опису документів;
складання підсумкового запису справи;
підшивання документів справи у тверду обкладинку з картону на 3-4проколи міцною ниткою;
оформлення обкладинки справи.
На обкладинці справи постійного і тривалого зберігання вказується:
назва ОДПС;
назва структурного підрозділу;
індекс справи;
заголовок справи;
№ тому;
дата;
кількість аркушів;
термін зберігання справи.
Справи короткотермінового зберігання (до 10 років) підлягають частковомуоформленню. Документи в них не підшиваються, аркуші не нумеруються, описдокументів і підсумковий напис не оформляється. При необхідності уточнюєтьсяоформлення обкладинки справи.
Внутрішній опис для найбільш важливих документів справ постійного ітривалого зберігання розміщується на початку справи та містить зазначенняіндексів документів у справі, дату, їх короткий зміст і номери аркушів у справі.
У кінці кожної справи постійного і тривалого зберігання (понад 10 років)для обліку кількості та фіксації особливостей нумерації аркушів складаєтьсяпідсумковий запис на окремому аркуші.
Після закінчення діловодного року справи постійного і тривалогозберігання та з особового складу, які пройшли експертизу цінності, сформованіта оформлені відповідно до вимог державного стандарту, включаються до описівсправ.
Постійний термін зберігання мають справи, які відображають основнінапрями діяльності організацій. Постійний термін зберігання доцільно встановлюватитакож для справ, які складаються з документів, надісланих місцевимиорганізаціями до центральних органів державної виконавчої влади, об’єднаньгромадян.
Крім постійного й тимчасового термінів зберігання, для деяких справпрактичного застосування можуть також встановлюватися терміни, такі як «Докимине потреба», «До заміни новими». Такі справи, як правило,складаються з документів, надісланих із вищих організацій до підлеглих, івключають інструкції, методики роботи тощо, які є чинними тривалий час.
Використана література
1. Закон України «Про Національний архівний фондта архівні установи [зі змінами] » від 13 грудня 2001 р. № 2888-ІІІ // ВідомостіВерховної Ради України. — 2002. — № 11. — Ст.81.
2. Закон України «Про інформацію» [із змінами]" від 02.10 1992 № 2658-XII // Відомості ВерховноїРади України. — 1992. — № 48. — Ст.650.
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Прозатвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використаннядокументів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційнуінформацію, що є власністю держави» // Офіційний вісник України. — 1998. — № 48. — Ст.1764.
4. Наказ Держархіву України «Про затвердженняЗмін до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органівдержавної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій іпідприємств, із зазначенням термінів зберігання документів» від 23 жовтня2001 р. № 82 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 45. — Ст. 2034.
5. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. — 2-ге вид., перероб.,доп. — К.: Либідь, 2000. — 384 с.
6. Палеха Ю.І. Документаційне забезпечення управління: Підручник. — К.: МАУП,1997. — 344 с.
7. Беспянська Г.В. Організація роботи з документами: Навч. посіб. Для дистанційногонавчання / За наук. ред.В. В. Бездрабко. — К.: Університет «Україна»,2006. — 244 с.