Кафедра управління і ЗЕДКонтрольна робота
з дисципліни:
«Інноваційнийменеджмент»
Зміст
1. Що розуміється піддослідженнями та розробками
2. Ліцензійна угода з періодичнимиплатежами (роялті)
3. Яке значення має управліннятехнічним рівнем та якістю нової продукції?
4. Які показникивраховуються при відборі проектів для реалізації?
Список літератури
1.Що розуміється під дослідженнями та розробками
Дослідження– заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метоюотримання і розуміння нових наукових та технічних знань.
Міжнародневизначення: Дослідження – систематична розробка теми з метою відкриття абоперегляду фундаментальних наукових теорій, проектів, ідей або фактів.
Дослідження(випробування) – експериментальне визначення кількісних і (або) якісних характеристиквластивостей об'єкта досліджень. Випробування бувають:
· досліджувальні (визначальні), які проводяться для вивчення певниххарактеристик властивостей об'єкта;
· порівняльні – для порівняння характеристик об'єктів;
· контрольні – для встановлення відповідності об'єкта згідно знормативними вимогами.
Дослідженняефективності комплексу технічного захисту інформації – оцінювання відповідностіфактичного рівня технічного захисту інформації на об'єкті інформаційної діяльностівід витоку та спеціальних впливів або в інформаційній системі віднесанкціонованого доступу вимогам нормативних документів з технічного захистуінформації.
Дослідженняоб'єктів інформаційної діяльності, інформаційних систем щодо безпеки інформації– вивчення та аналіз проектної, програмної документації, технологічних процесів,інформаційних потоків, умов функціонування об'єктів інформаційної діяльності,інформаційних систем з метою визначення загрози безпеці інформації щодо їївитоку, блокування чи порушення цілісності.
Дослідженнясумнівних банкнот (монет) національної та іноземної валюти – аналіз банкнот (монет)з метою перевірки наявності ознак справжності та платіжності, оцінки їхвідповідності встановленим зразкам з обов'язковим оформленням відповідного актапро результати досліджень.
Дослідник– фахівець, який безпосередньо проводить клінічне випробування лікарського засобув лікувально-профілактичному закладі та ознайомлений чи пройшов підготовку зпитань проведення клінічних випробувань.
«Дослідницькийпроект» означає будь-який проект, організований університетом, науково-дослідницькимінститутом або подібною організацією (приватною або державною) виключно знекомерційною дослідницькою метою, за умови, що всі отримані результати будутьдоступні за ціною їх доставки та будуть надаватись одразу без будь-яких затримок,пов'язаних з їх комерційним використанням, а також, що самі дослідження будутьвідкриті для публікації.
Ліцензійнаугода щодо безкоштовного використання півгодинних даних зображення високогорозрізнення для дослідницьких проектів між Європейською організацією з використанняметеорологічних супутників (ЄВМЕТСАТ) та Національним космічним агентствомУкраїни.
Розробка– застосування підприємством результатів досліджень та інших знань дляпланування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів,продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництвачи використання.
Розробка– всі стадії робіт до початку серійного виробництва:
§ прикладнідослідження;
§ науково-дослідніроботи;
§ дослідно-конструкторськіроботи, а також:
¨ проектування;
¨ проектні дослідження;
¨ аналіз проектних варіантів;
¨ розроблення концепцій проектування;
¨ складання та випробування прототипів (дослідних зразків);
¨ схеми дослідного виробництва;
¨ технічна документація;
¨ процес передавання технічної документації у виробництво;
¨ визначення проектного вигляду;
¨ компонувальна схема;
¨ макетування.
«Розробка»– усі стадії робіт до серійного «виробництва», зокрема такі, як проектування, проектнедослідження, аналіз проектів, проектні концепції, складання та випробування прототипів,схеми дослідного виробництва, технічна документація, процес передачі технічної документаціїу виробництво, конструктивне виконання конфігурацій, конструктивне виконанняскладання, макетування.
Розробки– це систематичні роботи, що базуються на існуючих знаннях, отриманих у результатідосліджень і/чи практичного досвіду, і направлені на створення новихматеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, послуг, систем чи методів. Ціроботи можуть бути також спрямовані на значне вдосконалення об'єктів, що вжеіснують.
Розробкародовища нафти і газу – технологічний процес вилучення з родовища нафти, газута супутніх їм корисних компонентів, який складається з двох послідовних етапів– дослідно-промислової розробки родовища та промислової розробки родовища.
Розроблення(Development) – усі стадії робіт до серійного виробництва, такі як: проектування,проектні дослідження, аналіз проектних варіантів, розроблення концепційпроектування, складання та випробування прототипів (дослідних зразків), створеннясхеми дослідного виробництва, створення проектної документації, процесперетворення проектної документації у продукт, проектування конфігурації,проектування схеми компонування, макетування.
Розроблення– усі стадії робіт до серійного виробництва такі, як проектування, проектне дослідження,аналіз проектів, проектні концепції, складання та випробування прототипів,схеми дослідного виробництва, технічна документація, процес передачі технічноїдокументації у виробництво, конструктивне виконання конфігурації, конструктивневиконання складання, макетування.
Розробленнязасобу забезпечення технічного захисту інформації або комплексу технічногозахисту інформації – стадія життєвого циклу засобу забезпечення технічного захистуінформації або комплексу технічного захисту інформації, яка пов'язана із:
· складанням технічного завдання, ескізним, технічним (ескізно-технічним),робочим проектуванням;
· розробленням експлуатаційної документації, програм і методик приймальних(атестаційних) випробувань;
· виготовленням та випробуванням дослідних зразків, приймальнимивипробуваннями.
2.Ліцензійна угода з періодичними платежами (роялті)
Роялті– платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або занадання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори,твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи наносіях інформації, відео – або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки длярадіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованогознака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі,формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного абонаукового досвіду (ноу-хау).
Невважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, у володіння аборозпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктамивласності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такийоб'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі,формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або науковогодосвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення(розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.
Доходиз авторських прав і ліцензій (роялті) – платежі будь-якого виду, одержані увигляді винагород за використання або за надання права використання авторськихправ на будь-які твори літератури, мистецтва, науки, включаючи кінофільми, записидля радіомовлення і телебачення та відеокасети, будь-якого патенту, товарного знака,креслень або моделі, схеми, комп'ютерної програми, секретної формули абопроцесу, чи за використання або надання права використання промислового, комерційногоабо наукового обладнання, чи за інформацію щодо промислового, комерційного абонаукового досвіду («ноу-хау»);
Роялтіта ліцензійні послуги – офіційно дозволене використання нематеріальних активів(патенти, ліцензії, авторські права, торговельні знаки, технології). Протепридбання та продаж таких активів враховується за рахунком операцій ізкапіталом (капітальні трансферти).
3.Яке значення має управління технічним рівнем та якістю новоїпродукції?
Економічнаефективність нової техніки оцінюється в трьох випадках:
- при аналізі технічного рівня виробництва;
- при виборі оптимального варіанта придбаного устаткування(модернізація чи створення нового виробництва);
- при аналізі ефективності використання нової техніки існуючоговиробництва.
Прианалізі й оцінці технічного рівня виробництва використовуються показникивідновлення і вибуття техніки, рівень механізації (автоматизації, роботизації),середній вік устаткування, коефіцієнт фізичного зносу, фондовіддача.
Рівнівідновлення і вибуття техніки характеризують інтенсивність придбання нової івибуття застарілої техніки.
Вонивідображають стан активної частини основних виробничих фондів (АЧОВФ)безпосередньо беруть участь у виробництві продукту, що випускається.
Рівеньвідновлення розраховується за наступною формулою:
/>
де Фнт– вартість нової техніки, введеної протягом року, грн.;
Фкак– вартість АЧОВФ на кінець розглянутого періоду (року), грн. Рівень вибуттятехніки визначається виразом:
/>
де Фст– вартість старої техніки, що вибула за розглянутий рік, грн.;
Фнак– вартість АЧОВФ на початок року. грн.
ПоказникиОоф і Воф вважаються досить точно високими, якщо вониколиваються в межах 15–20%.
Ступіньмеханізації (автоматизації, роботизації) визначається відношенням кількостімеханізованих (автоматизованих) робіт (операцій) до загальної кількості робіт(операцій).
Середнійвік устаткування визначається відношенням загальної суми років фактичноїексплуатації елементів устаткування до кількості цих елементів.
Коефіцієнтфізичного зносу техніки дорівнює відношенню загальної суми років фактичноїексплуатації елементів устаткування до суми нормативних термінів служби. Длясучасних підприємств цей коефіцієнт менше одиниці.
Усізазначені показники можуть розраховуватися як для окремих технологічнихпроцесів, так і для всього заводу, підприємства в цілому.
Фондовіддачавизначається за відомою методикою і являє собою відношення вартості річноїреалізованої продукції до вартості АЧОВФ, тобто кількість продукції, зробленоїна 1 грн. АЧОВФ.
Аналізтехнічного рівня виробництва в часі дозволяє вирішувати питання пронеобхідність придбання нової техніки. При цьому можливий вибір з декількохпропонованих ринком варіантів. Для кожного варіанта ведеться розрахунокнаведених витрат, тобто витрат, доведених до визначеного року. Прийнятним будетой варіант, якому будуть відповідати мінімальні наведені витрати (Нв):
Пз= С + r · Kвн
де 3 –собівартість річного випуску продукції;
r – ставкабанківського відсотка (відсоток ділений на 100);
Квн– капітальні вкладення на впровадження нової техніки, грн.
Капітальнівкладення визначаються виразом:
кВн=ц+ск+ст+сост+сдоп-ср
де Ц –ціна впроваджуваного устаткування;
СК– вартість комплектуючих пристосувань та інструмента;
Ст– витрати на транспортування і монтаж устаткування;
Сост– залишкова вартість старого замінного устаткування, що не продане іншій фірмі;
Сдоп– сума додаткових оборотних коштів (запаси сировини і матеріалів), необхіднихдля впровадження устаткування, що продане іншій фірмі;
Ср– сума, отримана від реалізації замінного устаткування. У процесі виробництваіноді необхідно визначати такі показники, як економія матеріалу, енергії врезультаті впровадження нової техніки:
Э =N· Q – M
де N –норма витрати матеріалу (енергії) на одиницю продукції замінної техніки;
Q – обсягпродукції, випущений у розглянутий період;
М –обсяг використовуваного матеріалу (енергії) в аналізованому періоді післявпровадження нової техніки.
Технічнаозброєність праці визначається відношенням середньорічної вартості АЧОВФ досередньорічної чисельності робітників і являє собою вартість АЧОВФ, щоприходиться на одного робітника.
Розробкаі впровадження нових техніко-технологічних рішень у формі нового обладнання,ресурсозберігаючих і високопродуктивних технологій вимагає значних фінансовихвитрат. В умовах їхньої обмеженості проблема вибору найбільш раціонального(ефективного) варіанта здобуває винятково велике значення. При оцінціефективності інновацій розрізняють загальну (абсолютну) і відносну(порівняльну) ефективність вкладень.
Підзагальною ефективністю мають на увазі відношення приросту показника ефекту(прибутку, продукції і т. п.) до обсягу капіталовкладень, що викликалиданий приріст. її звичайно розраховують, коли хочуть знати який ефект даловпровадження новації.
Підпорівняльною ефективністю капіталовкладень розуміють величину відносинипоказника так званих наведених витрат одного варіанта вкладення в порівнянні зіншим. Порівняльна ефективність капіталовкладень необхідна при вирішеннізавдань про способи виробництва і відповіді на питання «Як робити?».
Значенняцих розрахунків в умовах ринку важко переоцінити.
Розробкаі виробництво нових матеріалів і основних фондів (нової техніки) – слабкопрограмований процес творчості, інтелектуальної праці вчених, інженерів,технологів й ін. Тому, у практиці техніко-економічних обґрунтувань, економістипорівнюють, як правило, деяку безліч варіантів вирішення одного й того жгосподарського завдання, використовуючи весь арсенал оціночних показників.
4.Які показники враховуються при відборі проектів для реалізації?
Порівнянняпроектів з метою прийняття правильних інвестиційних рішень є найбільш складноюпроблемою для планування розвитку. Навіть після того, як показники обчислені,слід упорядкувати проекти за різними показниками, що допоможе розкрити питанняоптимального інвестиційного вибору. Оскільки кращий проект за критерієм NPVможе виявитись не найпреференційнішим за критерієм В/С, в аналітика повиннабути повна ясність щодо дійсних обмежень і мети проекту.
Найчастішезастосовуються такі показники, як NPV, коефіцієнт В/С та IRR. Оскільки всі ціпоказники представляють фактично різні версії однієї концепції, то можнаочікувати виконання таких математичних відношень:
/>
Незважаючина те, що ці відношення допомагають перевірити узгодженість між показниками упроекті, вони надають замало вказівок про те, як провести порівняння між проектамиабо всередині проекту, якщо упорядкування за різними показниками різні.
Прирозгляді конкретного проекту присутня загальна одностайність у разі ствердженнятого, що NPV майже завжди є більш преференційним критерієм, оскільки цейпоказник націлений на максимізацію чистих вигід для інвестора (фінансовийаналіз). Перелічені вище проблеми з IRR та коефіцієнтом В/С вимагаютьзосередження уваги на NPV за умови, що проект є незалежним і немає обмежень накапітальні витрати.
Існуєряд загальних правил використання альтернативних показників прийняття рішень таефективності.
Якщоу проекті є бюджетні обмеження, то треба прослідкувати, чи змінюють своєзначення чисті річні грошові потоки з позитивного на негативне значення (інавпаки) понад одного разу. Якщо чисті грошові потоки змінюють знак не більшеодного разу, то необхідно для ранжування проектів застосувати показникивнутрішньої норми дохідності, коефіцієнт вигоди – затрати та його різновид – коефіцієнтвигоди – затрати за наявності жорстких обмежень по капіталу.
Уразі, коли чисті грошові потоки поводять себе нестійко при обмеженніопераційних (виробничих) і капітальних витрат, можна скористатися показникомкоефіцієнта вигоди – затрати, а при обмеженні тільки капітального бюджету більшпреференційним буде коефіцієнт вигоди – затрати у межах встановленихкапітальних витрат.
Заумов відсутності бюджетного обмеження і доступності грошових коштів необхіднооптимізувати використання ресурсів у множині вибору, збільшуючи масштабнайбільш ефективних проектів до тих пір, поки граничні вибори проекту незрівняються з граничними витратами.
Стійкістьгрошових потоків передбачає використання таких показників для ранжування тавідбору, як показники чистої теперішньої вартості (NPV) та внутрішньої нормидохідності (IRR). Для нестійких грошових потоків слід обмежитися тількипоказником NPV.
Прирозгляді взаємовиключаючих проектів можна застосовувати показники чистоїтеперішньої вартості, а щоб запобігти дискримінації великих проектів – показникивнутрішньої норми дохідності. В умовах невизначеності і високої міри непевностів майбутньому критерієм відбору краще послужить строк окупності.
Подолатитруднощі оцінки вигід від проекту в грошовій формі при ранжуванні проектівможна за допомогою критеріїв ефективності витрат. Як критерій у даному випадкуможна використати постійні витрати для більшості комплексних товарів(продуктів).
Якщоодним з пріоритетів розвитку країни і завданням проекту є економія(надходження) іноземної валюти, то слід скористатися критерієм Бруно. У табл. 1запропоновані показники прийняття рішень при виборі проекту у відповідності дохарактеристик і обмежень проекту.
Таблиця1. Вибірпоказників ефективності і відбору проекту
/>/>
Приточному визначенні мети (наприклад, максимізувати чисті вигоди або знайти цінуокупності) і обмежень найбільш допустимі і прийнятні показники є очевидними дляаналітика.
Рішеннясхвалити чи відхилити проект звичайно приймається у розрізі стратегіїпланування розвитку підприємства, регіону, економіки в цілому.
Списоклітератури
1. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки такомерціалізації [Текст]: монографія / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук;Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
2. Василенко В.О. Інноваційний менеджмент [Текст]: навчальнийпосібник / В.О. Василенко, В.Г. Шматько. – К.: ЦУЛ, 2003. – 440 с.
3. Галица И.А. Система стимулювання інновацій [Текст] / И.А. Галица //Фондовый рынок. – 2008. – №31. – C.18–21
4. Денисенко М.П. Інноваційна діяльність підприємств України: суть,оцінка та напрями активізації [Текст] / М.П. Денисенко, Я.В. Шабліна //Проблеми науки. – 2008. – №6. – C.9–17
5. Жук М.В. Інфраструктурне забезпечення інноваційного процесу вУкраїні [Текст] / М.В. Жук, О.М. Бородіна // Актуальні проблемиекономіки. – 2008. – №8. – C.66–71
6. Зубро С.В. Інноваційна діяльність та роль держави як фактор їїрозвитку [Текст] / С.В. Зубро // Формування ринкових відносин вУкраїні. – 2006. – №7. – C.66–72
7. Клименко В.И. Фінансування інноваційної діяльності в Україні[Текст] / В.И. Клименко // Економіка. Фінанси. Право. – 2008. – №1. –C.24–29
8. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент [Текст]: навчальнийпосібник / Н.В. Краснокутська; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К.:КНЕУ, 2003. – 504 с.
9. Пересунько Є.С. Принципи інноваційної діяльності підприємствУкраїни [Текст] / Є.С. Пересунько // Проблеми науки. – 2007. – №8. – C.23–27
10. Правик Ю.М. Інвестиційнийменеджмент [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Правик. – К.: Знання, 2007.– 431 с.