МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКАІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЧНИЙФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВТА МЕНЕДЖМЕНТУ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Управлінняпотенціалом підприємства»
на тему: «Виявлення резервіврозвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основнихвиробничих фондів»
Захищена з оцінкою
_________ «__»_____________2008
Викладач:_____________
(підпис)
ЗМІСТ
Вступ
1 Теоретичні аспекти показників використання основнихфондів підприємств та потенціалу підприємства
1.1 Поняття йкласифікація основних фондів підприємств
1.2 Економічна ефективність і параметриоцінки потенціалу підприємства
1.3 Методи аналізу ефективності використанняосновних фондів
2 Аналіз використання основних фондів наВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» і розробка заходів по оптимізаціїпоказників використання
2.1 Характеристика підприємства і йогоорганізаційної структури
2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльностіВАТ «СЗТВ»
3 Розробка заходів щодо оптимізаціїпоказників використання
основних фондів
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Засоби виробництва — це сукупність матеріальних цінностей, що берутьучасть у процесі виготовлення продукції. Вони діляться назасоби праці (верстати, машини тощо) і предмети праці (сировина,матеріали тощо).
Засоби й предмети праці відіграють різну роль у виробничомупроцесі й створенні готового продукту. Засобипраці багаторазово беруть участь у виробничому процесі, вони переносять своювартість на готовий продукт частинами, у міру зношування й відтворюються через ряд виробничих циклів: предмети праціцілком споживаються протягом одного виробничого циклу, змінюють свою натуральнуформу, що утворює готову продукцію, цілком переносять на неї свою вартість. Засобивиробництва, виражені у вартісній формі, становлять виробничі фонди. Засобипраці представляють речовинний зміст основних виробничих фондів, а предмети праці — оборотнівиробничі фонди.
Засоби виробництва – це машини, верстати, прилади,інструменти, будинки, спорудження, транспортні засоби, лінії зв'язку, сховища,склади й тощо. В економічній науці всі ці види ресурсів називаються основнимкапіталом або основними виробничими фондами.
Основні засоби за своєю соціальною сутністю є об'єктами власності йвиступають у натуральному виді, як споживчі вартості, корисні речі, а також яквартість, що збереглась в їх праці.
Основні засоби — це ті ресурси підприємства, які задіяні у виробництві нароки, на десятиліття. Їхня зовнішня форма залишається незмінною на весь строкїх «життя», а вартість свою вони переносять, приєднують до виробничого продуктучастинами.
Вумовах ринкових відносин на перший план висуваються наступні питання відносно основнихфондів, як технічний рівень, якість, надійність продукції, що цілком залежитьвід якісного стану техніки й ефективного її використання. Поліпшення технічнихякостей засобів праці й озброєність працівників ними забезпечують основнучастину росту ефективності виробничого процесу.
Тому метою даноїроботи є виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства та розробказаходів по підвищенню використання основних фондів.
Більш повне йраціональне використання основних фондів і виробничих потужностей підприємствасприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників: роступродуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, збільшенню випуску продукції,зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.
Завданнями аналізу стану й ефективності використання основнихвиробничих фондів є: встановлення забезпеченості підприємства і йогоструктурних підрозділів основними фондами — відповідності величини, складу йтехнічного рівня фондів потреби в них; з'ясування виконання плану їхнього росту,відновлення й вибуття; вивчення технічного стану основних коштів й особливо,найбільш активної їхньої частини — машин й устаткування; визначення ступенювикористання основних фондів і факторів, що на нього вплинули; встановленняповноти застосування парку устаткування і його комплектності; з'ясуванняефективності використання устаткування в часі й по потужності; визначеннявпливу використання основних фондів на обсяг виробленої продукції; виявленнярезервів росту фондовіддачі, збільшення обсягу продукції й прибутку за рахунокполіпшення використання основних фондів.
Об'єктом дослідження в курсовій роботі є відкрите акціонернетовариство «Стахановський завод технічного вуглецю».
Метоюдіяльності підприємства є виробництво технічного вуглецю, сирих товарних гум ітоварів народного споживання в Україні.
Предметом дослідження в курсовій роботі є показникивикористання основних фондів підприємства.
Для досягнення мети необхідно вирішитиряд завдань:
— дослідити теоретичні аспектифункціонування та використання основних фондів підприємств;
— проаналізувати динаміку ефективностівикористання основних фондів підприємства;
— розробити заходи щодо оптимізаціїїхнього використання;
— виявити резерви росту фондовіддачі,збільшення обсягу продукції й прибутку за рахунок поліпшення використанняосновних фондів
1 ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИ ПОКАЗНИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПОТЕНЦІАЛУПІДПРИЄМСТВА
1.1 Поняття й класифікація основних фондів підприємств
Матеріальнубазу підприємства утворюють засоби праці й предметипраці, які поєднуються в засоби виробництва. Засоби праці враховуються у форміосновних фондів. Основні фонди у вартісному вираженні являють собою основнізасоби, що обліковуються у системі бухгалтерської звітності. При аналізіосновних фондів, насамперед треба відзначити, що вони є активним елементомвиробництва й при правильному їх використанні не тільки забезпечують створеннятоварів, але й сприяють поліпшенню умов праці працівників [7].
Основні засоби — це такі товарно-матеріальні цінності, якіпротягом тривалого періоду часу зберігають свою матеріально-натуральну форму,зношуються поступово й переносять свою вартість на готову продукцію або послугивроздріб. Сутність основних фондів можна охарактеризувати в такий спосіб: вониречовинне втілені в коштах праці; їхня вартість вроздріб переносяться напродукцію; вони зберігають натуральну форму тривалий час у міру зношування;відшкодовуються на основі амортизаційних відрахувань після закінчення термінуслужби.
Любийпроцес виробництва є процес перетворення предметів праці, здійснюваний живоюпрацею за допомогою коштів праці. Сукупність коштів праці утворитьосновні виробничі фонди, які застосовуються в декількох виробничих циклах,поступово зношуються й переносять свою вартість на продукт вроздріб протягомусього терміну служби, не змінюючи при цьому своєї натуральної форми. Основнівиробничі фонди складаються з машин й устаткування, передатних устроїв,транспортних засобів, будинків, споруджень і так далі.
Однак в основнівиробничі фонди включаються не всі засоби праці, а лише ті з них, які являютьсобою продукти суспільної праці, маютьвартість. Але й не всяка річ, що має вартість і єза своєю натуральною формою засобом виробництва, входить до складу основнихвиробничих фондів. Приміром, машини або верстати, які лежать на складі якготова продукція чекаючи реалізації, входять не в основні фонди, а у фонди обігу.
Отже, виробничі основні фонди беруть участь у матеріальному виробництвій у міру зношування переносять частинами свою вартість на вартість готовоїпродукції, виробленої з їх допомогою.
Порядз ними в народному господарстві функціонують й основні невиробничі фонди — об'єкти тривалого невиробничого використання, що зберігають свою натуральнуформу й поступово втрачають вартість. До них ставляться фондижитлово-комунального господарства, організацій культури, науки, охорониздоров'я тощо. Основні невиробничі фонди не беруть участь у створенніспоживацьких вартостей.
Отже, основні фонди — це матеріальні цінності, використовувані вгосподарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 12місяців з дати введення їх в експлуатацію, і вартість яких поступово зменшуєтьсяу зв'язку з фізичним або моральним зношуванням.
До складу основних коштів зараховуються предмети вартістю понад1000 грн. за ціною придбання (виготовлення) і терміну служби більше одного року[9].
По використанню основні фонди підрозділяються на: діючі, не діючі(що перебувають на консервації), запасні (призначені для заміни).
По функціональному призначенню, залежно від характеру участі основнихфондів у процесі виробництва розрізняють:
— виробничі основні фонди (безпосередньо беруть участь у виробничомупроцесі або сприяють його здійсненню) — будинки, спорудження, машини, устаткування;
— невиробничі основні фонди (вони безпосередньо не беруть участь упроцесі виробництва й призначені для задоволення культурно-побутових,комунальних потреб трудящих).
По оперативному призначенню основні фонди ділятьсяна:
— промислові;
— будівельні;
— сільськогосподарські;
— транспортні;
— зв'язку.
По ознаці приналежності основні фондипідрозділяються на: власні й орендовані.
Основні фонди в залежності від амортизації підрозділяються нанаступні групи:
Перша група — будинки, споруди, їхні структурні компоненти, передатніпристрої, житлові будинки і їхні частини (квартири й місця загальногокористування);
Будинки- це архітектурно — будівельні об'єкти, призначені для створення необхіднихумов праці. До цієї групи ставляться: житлові будинки, виробничі корпуси цехів,депо, гаражі, складські приміщення, виробничі лабораторії й так далі. До складуцих об'єктів включаються також системи опалення, внутрішня мережа каналізації йводопроводу, освітлювальні арматури й електропроводка, внутрішні телефонні йсигналізаційні мережі, вентиляційні устрої, підйомники.
Споруди- це інженерно-будівельні об'єкти, призначені для здійснення процесувиробництва й не пов'язані зі зміною предметів праці. До них ставляться:стовбури шахт, нафтові свердловини, греблі, естакади, водопідйомні станції йколодязі, резервуари, мости, автомобільні дороги, залізничні коліївнутрішньозаводського, внутрішньогосподарського транспорту.
Передатніпристрої — устрої, за допомогою яких провадиться передача електричної, тепловоїабо механічної енергії, а також передача рідких і газоподібних речовин відодного об'єкта до іншого. До цих устроїв ставляться: нафтопроводи йгазопроводи, водорозподільні мережі, електромережі, тепломережі, газові мережі,лінії зв'язку.
Другагрупа- автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутовіелектронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське(офісне) оснащення, устаткування й приналежність до них;
Транспортнізасоби призначені для переміщення людей і вантажів у межах підприємства й позаним. У цю групу входять: рухомий склад залізничного транспорту (заводськілокомотиви, вагони, цистерни, дрезини); заводські баржі, катери, пороми,автомобілі, трактори, тягачі, мотоцикли; а також виробничий транспорту-вагонетки,автокари, електрокари, візки тощо (крім конвеєрів, транспортерів й іншихмеханізмів, що ставляться до виробничого устаткування). Інструменти всіх видів- це механізовані й немеханізовані ріжучі, що давлять, ущільнюючі, ударні йінші знаряддя ручної праці, а пристосування, що прикріплюють також до машин, щослужать для обробки виробів (затиски, лещата, оправлення). До цієї групиставляться інструменти вартістю за одиницю сто мінімальних неоподатковуванихподатком доходів громадян з терміном служби більше одного року. Виробничийінвентар і приналежності служать для полегшення виробничих операцій (робітникистоли, верстати); для зберігання рідких і сипучих тіл (баки, чани); для охоронипраці (кожухи, пристосування для огородження механізмів). До цієї групиставляться також шафи торговельні й стелажі, інвентарна тара, предметитехнічного призначення. До господарського інвентарю належать предметиконторського й господарського призначення: конторська обстановка,гардероби, столи, сейфи, друкарські машинки, множні апарати, а також предметипротипожежного призначення. Третя група — будь-які інші основні фонди, не включені догруп 1, 2 й 4 — машини й устаткування використаються для безпосереднього впливу напредмет праці або його переміщення в процесі створення продукту або послугвиробничого характеру, для вироблення й перетворення енергії. До нихставляться: силові машини й устаткування, турбінне встаткування, трактори,металорізальне, ковальсько-пресове, компресорне встаткування, насоси, підйомно-транспортне,вантажно-розвантажувальне встаткування.
Четвертагрупа — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробкиінформації, пов'язані з ними кошти зчитування або печатки інформації, іншіінформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числістільникові), мікрофони й рації, вартість яких перевищує вартість малоціннихтоварів (предметів).
Залежно від ступеня безпосереднього впливу на предмети праці, участіу виробничому процесі основні виробничі фонди підрозділяються на:
— активні (фонди, які безпосередньо беруть участь у виробничомупроцесі — машини, устаткування, прилади, інструменти й т.п.);
— пасивні (вони створюють умови для нормальної роботи активнихосновних фондів — будинку, спорудження, передатні устрої й т.п.).
Кожнепідприємство має у своєму розпорядженні основні й оборотні фонди. Сукупністьосновних виробничих фондів й оборотних фондів підприємств утворить їхнівиробничі фонди [4].
Нормиамортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної із групосновних фондів на початок звітного (податкового) періоду .
1.2 Економічнаефективність і параметри оцінки потенціалу підприємства
Економічнаефективність – це відносний показник, якийпорівнює отриманий економічний ефект з витратами (витратний підхід) або ресурсами(ресурсний підхід), використаними длядосягнення цього ефекту.
Під економічнимефектом у даному випадку розуміється абсолютна величина результату економічноїдіяльності підприємця (підприємницької структури). У найбільш загальному вигляді показник економічноїефективності можна виразити формулою
/>. (1.1)
Відмінність між ресурсним і витратнимпідходами полягає в тому, що при ресурсному підході економічний ефектспіввідноситься з вартісною величиною придбаних ресурсів, а при витратномупідході – з тією частиною вартості ресурсів, яку в даному періоді було включенодо витрат.
Як узагальнюючийпоказник економічної ефективності звичайно використовується коефіцієнтрентабельності, який є окремим випадком показника ефективності, коли в якостіпоказника ефекту в чисельнику дробу береться прибуток, а в знаменнику –величина ресурсів або витрат. Часто на практиці деякі коефіцієнтирентабельності визначаються як відношення двох показників ефекту [2]. Можна навести як приклад показникрентабельності продукції, що розраховується таким чином:
/>. (1.2)
Загальнийекономічний ефект може становити результат виробничої або всієї господарської діяльності.Загальний економічний ефект характеризується абсолютною величиною, причому якпродукція – величиною позитивною,а як прибуток – може бути й негативною (збитки).
Ефективністьдіяльності підприємства можна представити в наступному вигляді:
/>, (1.3)
де Е –ефективність;
Р – отриманий результат;
В – витрати для отримання результату.
Для оцінки ефективності всієї господарської діяльностіпідприємства застосовується ресурсний показник – загальна рентабельністьпідприємства. Для розрахунку показника ефективності скористаємося формулою (1.3).Як отриманий результат беремо суму чистого прибутку (П) підприємства задосліджуваний період, а за витрати – всі вкладення підприємства за досліджуванийперіод, тобто його активи (ВА).
Таким чином,ефективність діяльності підприємства можна оцінити за наступною формулою:
/>. (1.4)
Залежно від того,з чим порівнюється обраний показник ефекту, можна виділити дві групи показниківрентабельності:
— показникиоцінки рентабельності продукції;
— показникиоцінки рентабельності капіталу (активів).
Перша групапоказників формується на основі розрахунку рівнів рентабельності(прибутковості) за показниками прибутку (доходу), що відображені у звітності.
Друга групапоказників рентабельності формується на основі розрахунку рівнів рентабельностізалежно від зміни характеру авансованих коштів: усі активи підприємства;інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний(власний) капітал.
За допомогоюпоказника Рентабельність капіталу = Чистий прибуток / Усі активи можна зробитиоцінку загальноекономічної ефективності використання сукупних ресурсівпідприємницької структури.
ПоказникРентабельність капіталу = Чистий прибуток / Інвестиційний капітал характеризуєефективність сукупного капіталу (власного і позикового) і становить інтерес,перш за все, для інвесторів.
ПоказникРентабельність капіталу = Чистий прибуток / Акціонерний (власний) капітал (закордоном він має назву фінансової рентабельності) дозволяє судити, якийприбуток приносить кожна гривня інвестованого власного капіталу[5].
Для підприємцяважливе значення має не тільки оцінка рентабельності, але й виявлення чинників,що вплинули на величину досягнутих фінансово-економічних результатів.Перераховані показники рентабельності, кожен з яких легко моделюється зафакторною залежністю, дозволяють вирішити це завдання.
Такі показники,як продуктивність праці, фондовіддача і ресурсовіддача, є окремими показникамиефективності. Тенденції їх зміни відображають галузеву специфіку і конкретніумови господарювання.
1.3 Методианалізу ефективності використання основних фондів
Ефективністьвідтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації перш завсе активної частини основних фондів, тобто періоду функціонування увиробництві відповідно до їх первісного технологічного призначення. При цьомуяк скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають наефективність відтворення і використання знарядь праці [11]. Скорочення строківексплуатації машин і устаткування, з одного боку, уможливлює прискорення їхоновлення, зменшення техніко-економічного старіння знарядь праці, підвищеннятехнічного рівня підприємств, зростання продуктивності праці, зниженняремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, – обумовлює збільшеннясобівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, вимагає більших заобсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.Продовженняперіоду функціонування машин і устаткування дозволяє зменшити обсяг щорічноїзаміни спрацьованих засобів праці і за рахунок цього направляти більше ресурсівдля розширеного їх відтворення, але викликає зниження сукупної продуктивностідіючих знарядь праці, значне збільшення видатків на їх утримання та експлуатацію. Саме томустроки експлуатації машин і устаткування повинні бути оптимальними, тобтотакими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення івикористання у виробничому процесі протягом всього періоду функціонування.
Системапоказників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів,охоплює два їх блоки: перший – показники ефективності відтворення окремих видіві всієї сукупності засобів праці; другий – показники рівня використання вцілому і окремих видів основних фондів.
Системапоказників ефективності використання основних виробничих фондів надана нарисунку 1.1 [7].
/> />
Необхідністьвиокремлення у самостійну групу показників відтворення засобів праці, якіхарактеризують процес їх руху, технічний стан та структуру, обумовлена тим, щовідтворювальні процеси істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективностівикористання машин, що застосовуються у виробництві, устаткування та іншихзнарядь праці. Існуючасистема показників ефективності відтворення основних фондів вимагаєудосконалення з огляду методики обчислення деяких з них та повноти охопленняокремих сторін відтворення засобів праці. Зокрема коефіцієнт оновлення визначаєтьсявідношенням абсолютної суми введення основних фондів до їх наявності на кінець року, акоефіцієнт вибуття – відношення обсягу вибуття основних фондів до їх наявностіна початок року, щоунеможливлює зіставлення цих відносин показників. Тому визнання коефіцієнтіввідтворення основних фондів за середньорічною їх вартістю слід вважатиметодологічно більш правильним.
Необхіднотакож розрізняти дві форми оновлення основних фондів – екстенсивну таінтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних
Інтенсивнеоновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними.Проте процес виведення з експлуатації застарілих та спрацьованих основнихототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці.
Реальнийгосподарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення зексплуатації спрацьованих фондів, але й передачу певної їх частини їх балансуодного підприємства на баланс іншого. Поряд з цим у системи показниківефективності відтворення основних фондів доцільно включити два нових:коефіцієнт інтенсивного оновлення; коефіцієнт оптимальності вибуття основнихфондів.
Показники,що характеризують рівень ефективності використання основних фондів,об’єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення і охоплення елементівзасобів праці. Економічна суть більшості з них зрозуміла за їх назвою.Показники, зміст яких нечітко відображений у їх назві, характеризують ось що:
Коефіцієнтзмінності роботи устаткування – відношення загальної кількості відпрацьованихмашинозмін за добу до числа встановленого устаткування;
Напруженістьвикористання устаткування – випуск продукції в розрахунку на одиницюустаткування (загальної або виробничої площі);
Коефіцієнтінтенсивного навантаження устаткування– відношення кількостівиготовлених виробів за одиницю часу до технічної продуктивності відповідногоустаткування.
Протягомостанніх років на більшості підприємств різних галузей народного господарстваУкраїни спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів.
Коефіцієнтионовлення і вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частиниосновних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах відповідно 5-6та 2-3 % загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає50-55 % загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майжетретину фізично спрацьованих та технічно застарілих його одиниць. Саме цим впершу чергу спричинюються нагальне завдання прискорення та підвищенняефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівнязастосовуваних засобів праці. В сучасних умовах слід запровадити реалізуватитакі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:
— всебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальнаперебудова його структури з метою максимально можливого задоволення власногонародногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видівмашин і устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки тазакінчених систем машин, розробка і організація виробництва тих знарядь праці,які раніше взагалі не виготовлялися або імпортувалися з інших країн;
— зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямкахнауково-технічного прогресу, форсованому розвитку перш за все наукомісткихвиробництв, істотному підвищенню техніко-організаційного рівня та соціально-економічноїефективності виробництва на підприємствах різних галузей народногогосподарства;
Важливимелементом процесу відтворення основних фондів є заміна фізично спрацьованих ітехнічно застарілих засобів праці. Визначення необхідного щорічного обсягузаміни засобів праці передбачає [12]:
Головноюознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чиіншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість жевиробленої продукції при наявному розмірі виробничого апарату залежить, зодного боку, від фонду часу продуктивної роботи машини і устаткування протягомдоби, місяця або року, тобто їх екстенсивного завантаження. А з другого, – відступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження).Отже, всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодокращого використання основних фондів підприємства за їх змістом та призначеннямможна поділити на дві групи: перша збільшення екстенсивного завантаження; друга– підвищення інтенсивного навантаження.Скорочення або збільшення періоду експлуатаціїпо-різному впливають на ефективність відтворення основних фондів [10].
Скорочення строків експлуатації машин зоднієї сторони веде до прискорення їхнього відновлення, тобто зменшеннятехніко-експлуатаційного старіння, підвищення технічного рівня виробництва,збільшення продуктивності праці, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а зіншого боку — приводить до збільшення собівартості продукції (послуг) зарахунок амортизаційних сум, вимагає більших інвестиційних ресурсів длянарощування потужностей виробництва. Збільшення періоду функціонування машин дає можливістьзменшити обсяги щорічної заміни використаних способів праці, але знижує сукупнупродуктивність діючих знарядь праці й збільшує витрати на їхній зміст.
Ефективність використанняосновних фондів характеризується рядом показників — узагальнюючі й частки.
Фондовіддача- це відношення товарної, валової, реалізованої продукції до середньорічноївартості основних виробничих фондів (випуск продукції на 1 гривню основнихфондів). Для підвищення ефективності фондовіддачі необхідно: збільшувати часроботи основних фондів; оптимізувати завантаження устаткування, виробничих площ.По засобах, щопоступили, амортизацію нараховують з початку наступного місяця після їхнадходження, а по вибулих — припиняють нараховувати з першого числа місяця, наступногоза місяцем вибуття.
Найбільш повнуоцінку ефективності основних фондів можливо отримати за допомогою рівняфондовіддачі, який розраховується як співвідношення величини валової продукціїу дійсних фінах на одиницю повної первинної вартості основнихпромислово-виробничих фондів. Рівень фондовіддачі, розрахований по товарнійпродукції, показує, скільки продукції може бути відпущено на бік з кожноїтисячі виробничих фондів.
Фондоємність — величина, зворотна показнику фондовіддачі і являє собоювеличину основних виробничих фондів, що доводиться на кожну гривню випускаєпродукції, що.
Часні показники характеризують рівень використання основних фондівзалежно від окремих факторів (часу, потужності, ступеня відновлення й ін.).
Коефіцієнт інтенсивного завантаження встаткування характеризує рівеньвикористання його в часі й визначається по кожній групі однотипноговстаткування.
Коефіцієнти змінності характеризують ступінь інтенсифікації виробництва.
Однимз найважливіших завдань підвищення ефективності використання капітальнихвкладень й показників основних фондів є своєчасне уведення в експлуатацію новихосновних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скороченнястроків уведення в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержатипотрібну для народного господарства продукцію з технічно більше зробленихосновних фондів, прискорити їхній оборот і тим сповільнити настання моральногозношування основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.
Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничихпотужностей промислових підприємств, у тому числі знову введених в експлуатацію,може бути досягнуте завдяки:
- підвищенню інтенсивностівикористання виробничих потужностей й основних фондів;
- підвищенню екстенсивності їхнього навантаження. Більшеінтенсивне використання виробничих потужностей й основних фондів досягається насампередза рахунок технічного вдосконалювання останніх.
Важливийрезерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничихпотужностей діючих підприємств укладений у скороченні часу внутрішньо зміннихпростоїв устаткування, які на ряді промислових підприємств досягають 15-20 %усього робочого часу.
Поліпшеннявикористання основних фондів і виробничих потужностей залежить значною міроювід кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговуютьмашини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.
Творчей сумлінне відношення працівників до праці є важливою умовою поліпшенняпоказників використання основних фондів і виробничих потужностей.
Відомо,що від досконалості системи морального й матеріального стимулювання, у значніймірі, залежить рівень використання виробничих потужностей й основних фондів.Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють унових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новийекономічний механізм, у тому числі введення плати за виробничі фонди, переглядоптових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності,створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшеннювикористання основних виробничих фондів.
Любийкомплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей й основнихфондів, розроблювальний у всіх ланках управління промисловістю, повиненпередбачати забезпечення росту обсягів виробництва продукції, насамперед, зарахунок більше повного й ефективного використання внутрішньогосподарськихрезервів і шляхом більше повного використання машин й устаткування, підвищеннякоефіцієнта змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєнняпотужностей, що вводять знову в дію, подальшої інтенсифікації виробничихпроцесів.
Величезнезначення в поліпшенні показників використання основних фондів і виробничихпотужностей має матеріальне стимулювання робітників.
Підвищенняефективності показників використання основних фондів у цей час, має величезнезначення, тому що основні кошти промислових підприємств становлять основуїхньої матеріально-технічної бази, ріст й удосконалювання яких є найважливішоюумовою підвищення якості й конкурентноздатності продукції.
Підприємства,маючі основні фонди, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але ймаксимально ефективно використати те що є, особливо в існуючих умовах дефіцитуфінансів і виробничих інвестицій.
2АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВВАТ«СТАХАНОВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ»
2.1 Характеристикапідприємства і його організаційної структури
Відкритеакціонерне товариство «Стахановський завод технічного вуглецю» засновановідповідно до рішення Міністерства промисловості України (наказ від 31 березня1994 року № 96) шляхом перетворення державного підприємства «Стахановськийзавод технічного вуглецю» у відкрите акціонерне товариство відповідно до УказуПрезидента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 липня 1993 року .
Місцерозташування товариства: м. Стаханов Луганської області, вул. Чайковського, 21.
Форма власності- колективна.
Метоюдіяльності підприємства є розвиток виробництва технічного вуглецю, сирих товарнихгум і товарів народного споживання в Україні шляхом інвестування найбільшперспективних робіт з виробництва конкурентноздатної продукції:
-підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових й інших ресурсівна основі спільної діяльності, поділу й кооперації;
-об'єднання коштів акціонерів для якісного задоволення потреб народногогосподарства й населення;
-одержання прибутку й забезпечення зростаючого добробуту акціонерів і членівтрудового колективу в умовах ринкової економіки.
Предметомдіяльності підприємства є:
-виробництво технічного вуглецю, сирих товарних гум і товарів народногоспоживання;
-створення й використання цільових інвестиційних й інших фондів;
— здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до діючого законодавства;
— виконаннядержавного замовлення й державного контракту для забезпечення державипродукцією виробничо-технологічного й військового призначенняй споживчих товарів.
Технічний вуглецьстворюється шляхом термічного розкладання вуглецевої сировини увисокотемпературному потоці продуктів повного згоряння палива. Як паливовикористається природний газ. Виробнича діяльність підприємства пов'язана звикористанням термокисневого розпаду рідкої вуглецевої сировини при температурі1140-1240º С, подаваного під тиском 19-24 кг/м³ через механічніфорсунки в топлення кільцевий вісьмитопочної печі.
Виробництво належить до екологічнонебезпечного й пов'язане з більшим виділенням і викидами в атмосферу продуктівгоріння вуглецевої сировини (антрацитного масла, антраценовий фракції, пековогодистиляту й ін.) і кінцевого продукту виробництва — технічного вуглецю (сажі).
Ринкизбуту продукції, що випускається — Україна й країни колишнього СРСР — СНД.
ВАТ«Стахановський завод технічного вуглецю» протягом усього періоду діяльностіпрацювало за схемою дільничної структури управління.
Організаційнаструктура управління представлена на рис. 2.1.
МайноТовариства складається з основних фондів й оборотних коштів, а також іншихцінностей, вартість яких відображена в балансі Товариства.
Товариствоє власником :
-майна, переданого йому засновником й учасниками у власність продукції,виготовленої Товариством у результаті господарської діяльності;
-отриманих доходів;
-іншого майна, придбаного на основі, не заборонених чинним законодавствомУкраїни.
/>/>
/>/>/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
/>/>/> /> /> /> /> /> /> /> /> />
/>/>/>/>/> />
/>/> />
Рисунок 2.1 –Організаційна структура управління ВАТ «Стахановськийзавод технічного вуглецю»
Джерелаформування майна підприємства:
- внескиакціонерів;
- прибутки, отримані від реалізації продукції, робіт,послуг, а також інших видів господарської діяльності,передбачених Уставом;
- надходження відемісії цінних паперів;
- кредити банківй інших кредиторів;
— благодійнівнески, пожертвування вітчизняних і закордоннихюридичних і фізичних осіб;
СтатутнийФонд Товариства, створений шляхом передачі Міністерства промислової політикиУкраїни — майна на основі акту оцінки вартості майна, складеного за станом на01.03.1994 р., за результатами інвентаризації ВАТ. По передатному балансу,складеному на 01.06.94 р. статутний фонд Товариства становив 218494,50 грн.
Товариствовипускає акції на весь розмір Статутного фонду й здійснює реєстрацію випуску впорядку, передбаченому чинним законодавством.
ПрибутокТовариства отримується з результатів від господарської діяльності післявідшкодування матеріальних і прирівняних до них витрат і витрат на оплатупраці. З балансового прибутку Товариства сплачуються відсотки по кредитах банківі по облігаціях, а також стягуються, передбачені законодавством України,податки та інші платежі в бюджет. Чистий прибуток, отриманий після відрахуваннявище перерахованих платежів, перебуває в повнім розпорядженні підприємства.
Управлінняй контроль за діяльністю Товариства здійснюють:
-загальні збори акціонерів;
-наглядацька рада;
-правління Товариства;
-ревізійна комісія.
Рішеннязагальних зборів з питань змін в Уставі Товариства приймаються більшістю в 3/4голосів акціонерів, що беруть участь у зборах.
Припиненнядіяльності Товариства здійснюється шляхом реорганізації або ліквідації.Реорганізація й ліквідація Товариства здійснюється за рішенням загальнихзборів, суду, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
2.2 Аналізфінансово-економічної діяльності ВАТ «СЗТВ»
Фінансово-економічнахарактеристика діяльності підприємства проводиться по наступних напрямках [7]:
— аналіз виробництва й реалізації продукції;
— аналіз собівартості продукції;
— аналіз використання трудових ресурсів підприємства;
— аналіз формування фонду заробітної плати;
— аналіз прибутку й рентабельності підприємства.
Обсягвиробництва й реалізації продукції є взаємозалежними показниками. Темпи ростуобсягу виробництва й реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньовпливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Томуаналіз даних показників має важливе значення. Його основні завдання:
- оцінка ступеня виконання плану й динаміки виробництва й реалізаціїпродукції;
-визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;
-виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску й реалізаціїпродукції;
-розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.
Таблиця 2.1 – Динаміка виробництва й реалізації продукціїРік Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Темпи росту, % базисні ланцюгові 2005 20864,6 100 100 2006 21318,0 102,2 102,2 2007 51392,6 246,3 241,1
Зтаблиці 2.1 видно, що за три роки обсяг виробництва виріс на 146,3 %, а впорівнянні з минулим роком на 141,1 %.
Середньорічнийтемп росту випуску продукції можна розрахувати по середньогеомеричній зваженійвеличині.
/> Т порівн. = ²√ 1,0 х 1,02 х 2,411 = 1,5527 або 155,27 %
Середній темп приросту складе:
Тпорівн. =155,27- 100 = 55,27 %
Затри роки середньорічний темп приросту випуску продукції становить 55,27 %.
Собівартість продукції — це якісний й один з оціночнихпоказників діяльності трудових колективів підприємств.
Зниження собівартості є найважливішим джереломзростання прибутку й підвищення рентабельності.
Дані таблиці 2.2 свідчать про те, що структура витратна виробництво цього року змінилася в порівнянні з попередніми роками.
Таблиця 2.2 –Структура витрат на виробництво по елементахЕлементи витрат 2005 р. 2006 р. 2007 р.
сума,
тис.грн. пит. вага, % сума, тис.грн. пит. вага, % сума, тис.грн. пит. вага, % Матеріальні витрати 14234,9 59,59 13251,7 57,67 30422 78,46 Витрати на оплату праці 3107,2 13,01 3134,8 13,64 3548 9,15 Відрахування з фонду оплати праці 1169,89 4,90 1176,6 5,12 1228 3,17 Амортизація 3521,5 14,74 3076,1 13,07 2734 7,05 Інші операційні витрати 1854,2 7,76 2342,1 10,5 842 2,17
Аналізсобівартості проводиться по наступних основних напрямках [8]:
-аналіз динаміки узагальнюючих показників собівартості й факторів її зміни;
— аналізсобівартості одиниці продукції або собівартості 1 грн. товарної продукції;
— аналізструктури витрат, її динаміки;
— факторнийаналіз собівартості по статтях;
— виявленнярезервів зниження собівартості.
/>
Рисунок 2.2 – Структура собівартостіпродукції ВАТ «СЗТВ» у 2007 р., %
Таблиця 2.3 – Аналіз трудових факторівПоказник 2005 р. 2006 р. 2007 р. Абсолютне відхилення (+,-) тис. грн. Відносне відхилення (+,-), % 2007 від 2005 р. 2007 від 2007 р. 2007 від 2005 р. 2007 від 2006 р. 1 2 3 4 5 6 7 8 Середня списова чисельність працівників 821 883 786 -97 -35 -11,0 -4,3 Число днів, відпрацьованих всіма працівниками 190768 185430 195107 +4339 +9677 +2,4 +5,2 1 2 3 4 5 6 7 8 /> Число годин, відпрацьованих всіма працівниками 1365213 1333998 1424279 +59066 +90281 +4,3 +6,8 /> /> Число днів, відпрацьованих одним робітником 232 210 248 +16 +38 +6,8 +18,6 /> Середня тривалість робочого дня, година. 7,2 7,2 7,3 +0,1 +0,1 +1,4 +1,4 /> Обсяг реалізації продукції, тис. грн. 20864,6 21318,0 51392,6 +30528 +30074,6 +146,3 +141,1 /> Середньо годинний виробіток одного робітника, грн. 15,283 15,981 36,083 +20,8 20,102 +136,1 +125,8 /> Середньоденний виробіток одного працівника, грн. 109,372 114,965 263,407 +154,035 +148,442 +140,8 +129,1 /> Середньорічний виробіток одного працівника, грн 25413,6 24142,7 65384,9 +39971,3 +41242,2 +157,3 +170,8 />
У спрощеному виді факторну модельсередньорічного виробітку можна представити як добуток кількості відпрацьованихвсіма робітниками годин, середньо годинного виробітку продукції й питомої вагиробітників у спрощеному виді факторну модель середньорічного виробітку можнапредставити як добуток кількості відпрацьованих всіма робітниками годин,середньо годинного виробітку продукції й питомої ваги робітників у загальнійчисельності персоналу.
Аналіз трудових факторів проводиться втабл. 2.3.
Як видно з таблиці 2.3 чисельність працівниківпідприємства не була стабільної, однаккількість відпрацьованих всіма працівникамилюдино-годин збільшилося в 2007 р. у порівнянні з 2005 р. на 59066 людино-годині з 2006 р. на 90281 людино-годину. Цепозитивна тенденція, що характеризує ефективне використанняробочого часу, скорочення безоплатних відпусток, цілоденних простоїв та інше. Скороченнячисельності промислово-виробничого персоналу відбулося за рахунок працівниківневиробничої сфери, тому середньорічна продуктивність праці одного працівниказбільшилася з 25413,6 грн. в 2005 р. до 65384,9 грн. в 2007 р.
Длявизначення рівня продуктивності праці проводиться аналіз по наступнихнапрямках:
- оцінка забезпеченості підприємстватрудовими ресурсами й рух трудових ресурсів;
- оцінка ефективності використання робочого часу;
- вивчення продуктивності праці;
- вивчення витрат на заробітну плату.
Вплив на собівартість продукції зміничисельності працівників визначається:
У порівнянні з 2005 р.: ΔЗП= ( 786 — 821) х 3784,7 = — 132464,5 грн.
У порівнянні з 2006 р.: ΔЗП = (786 — 883 ) х 3550,2 = -344369,4 грн.
Вплив на собівартість продукції зміни середньорічноїзаробітної плати працівників:
У порівнянні з 2005 р.:ΔЗП = (4514 — 3784,7) х 786 = 573229,8 грн.
У порівнянні з 2006 р.: ΔЗП = (4514 — 3550,2) х 786 = 757546,8 грн.
Результати факторного аналізу витрат на оплату працізводяться в табл. 2.4.
Таблиця 2.4 – Результати аналізу витрат наоплату праціПоказник 2005 р. 2006 р. 2007 р. Абсолютне відхилення 2007 р. (+,-), тис. грн.
Відносне відхилення 2007 р.
(+,-), % від 2005 р. від 2006 р. від 2005 р. від 2006 р. ФОП, тис.грн. 3107,2 3134,8 3548,0 +413,2 +441,0 +14,2 +13,2 Питома вага витрат на заробітну плату в собівартості продукції, % 13,01 13,64 9,15 -3,86 -4,49 -29,7 -32,9 Чисельність персоналу, чол. 821 883 786 -97 -35 -11 -4,3 Середньорічна заробітна плата одного робочого, грн. 3784,7 3550,2 4514,0 +729,3 + 963,8 +19,3 +27,1 Економія (витрата-перевитрата)ФОП від зміни чисельності працівників, грн. -132464,5 -344369,4 Економія (витрата-перевитрата) ФОП від зміни середньої річної заробітної плати працівників, грн. 573229,8 757546,8 Співвідношення темпів росту продуктивності праці середньорічної зар. плати працівників 0,123 0,159
Співвідношення темпів росту продуктивностіпраці й середньорічної заробітної плати працівників підприємства становить в2007 р.:
У порівнянні з 2005 р.:
Кпп = (4514: 3784,7- 1 ): (65384,9:25413,6 — 1) = 0,193: 1,573= 0,123
У порівнянні з 2006 р.:
Кпп = (4514: 3550,2- 1): (65384,9: 24142,7- 1 )= 0,271: 1,708 = 0,159
Наведені дані табл. 2.4 свідчать про те,що на підприємстві збільшується середньорічна заробітна плата одного працівникапідприємства в порівнянні з показниками 2005 р. на 19,3 % або на 729,3 грн. урік, а в порівнянні з 2006 р. відповідно на 27,1 % або на 963,8 грн.
Ця зміна відбулася, насамперед, за рахунокскорочення чисельності працівників і збільшення мінімальних розмірів заробітноїплати, що гарантуються державою, а так само ростом продуктивності праці.
У порівнянні з 2005 роком рістпродуктивності праці випереджає ріст заробітної плати в 8,1 рази, а в порівнянніз 2006 р. — в 6,3 рази.
/>
Рисунок2.3 – Співвідношення середньорічного виробітку та заробітної плати (ФОП), тис.грн.
Рівеньрентабельності продукції підприємства визначається як відношення прибуток відреалізації до собівартості продукції.
Даніпорівняльного аналізу прибутку й рентабельності продукції (табл. 2.5) свідчатьпро те, що, починаючи з 2006 року підприємство нарощує темпи виробництва й пов'язанііз цим витрати, завдяки чому воно починає діставати прибуток й в 2006 роціробить відрахування у бюджет.
Таблиця 2.5 –Порівняльний звіт прибутків і збитків за період з2005 по
2007 рік, тис.грн.Показник Значення показників, тис. грн. Абсолютне відхилення від 2007 р. до:
Відносне відхилення, %
2007 р. до: 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2005 р. 2006 р. 2005 р. 2006 р. Виторг від реалізації 25037,5 25579,8 61662,1 +36624,6 +36082,3 +146,3 +141,1 ПДВ 4172,9 4261,8 10269,5 +696,6 +6007,7 +146,1 141,0 Чистий дохід 20864,6 21318 51392,6 +30528 +30074,6 +146,3 +141,1 Собівартість реалізованої продукції 19093,9 19631 46990,0 +27896,1 +27359 +146,1 +139,4 Собівартість виторгу, % 76,26 76,74 76,21 -0,05 -0,53 -0,07 -0,69 Валовий прибуток 1770,7 1687,0 4402,6 +2631,9 +2715,6 +148,6 +160,9 Валовий прибуток у процентах до виторгу 8,49 7,91 8,57 +0,08 +0,66 +0,9 +8,3 Рентабельність, % 0,88 2,0 2,06 +1,18 +0,06 +134,1 +3,0 Фінансові результати від звичайної діяльності 168,7 392,3 967 +798,3 +574,7 +473,2 +146,5 Чистий прибуток 168,7 63,5 674 +505,3 +610,5 +299,5 +961,4
Однакзалишаються ще невирішені проблеми: підприємство зазнає збитків від операційноїдіяльності. Завдяки реструктуризації підприємства й передачі житлового фонду вмуніципальний Фонд Держмайна, що значиться на балансі підприємства в 2005 році,діяльність його стала прибуткової.
Прибутковістьпідприємства характеризується сумою прибутку й рівнем рентабельності.
Прибутокі рентабельність — важливі показники ефективності виробництва. Прибуток — це, зодного боку, основне джерело фінансування діяльності підприємств, а з іншогобоку — джерело доходів державного й місцевого бюджетів.
Данідля аналізу беруться з ф.2 «Звіт про фінансові результати». Для здійсненняаналізу. Заповнимо таблицю «Порівняльний звіт прибутку й збитків за період з2005 р. по 2007 рік».
Рівеньрентабельності ще досить низький 2,06 % у порівнянні з галузевим показником (10,8%), однак перший результат уже отриманий. Труднощі підприємства були викликанів 2006 — 2007 році й тим, що підвищилися ціни на основні матеріали,електроенергію, газ.
Упроцесі аналізу прибутковості підприємства використається показник граничний(маржинальний) коефіцієнт прибутковості підприємства, Рм, що визначається яквідношення чистого прибутку до обсягів продажів підприємства за звітний період [5].
Рм 2005= 168,7: 20864,6 х 100 = 0,81 %;
Рм 2006 = 63,5: 21318 х 100= 0,30 %;
Рм 2007 = 674: 51392,6 х 100= 1,27 %.
Прибутковістьзагального капіталу визначається як співвідношення чистого прибутку досередньорічної вартості всіх використовуваних активів підприємства.
Ра 2005 =168,7: (102431+ 76674,9)/2 х 100 = 0,19 %;
Ра2006 =63,5: (102431 +106668)/2 х100 = 0,06 %;
Ра 2007 =674: (106667,7+ 117382,7)/2 х 100= 0,06 %.
Дані розрахунківсвідчать про те, що підприємство у звітному році рентабельновикористає активи підприємства, однак рівень рентабельності перебуває нанизькому рівні й у порівнянні з 2005 р. в 2007 р. — навіть знизився. Отже, фінансовийстан підприємства не може вважатися стабільним.
3 Розробка заходів щодо оптимізації показниківвикористання основних фондів
Напідставі проведеного аналізу ефективності використання основних фондів буливиявлено: основні фонди СЗТВ мають середній термін служби 23,4 роки, їхнєзношування становить більше 67 %. Це свідчить про те, що на підприємствізастосовується досить застаріле обладнання, що вимагає великих капітальнихвкладень на його модернізацію й ремонт. Тому в даній курсовій роботізапропоновано провести реконструкцію підприємства, замінити наявне технологічневстаткування, що застаріло фізично й морально на нове, більше ефективне. Цедозволить знизити собівартість продукції, збільшити продуктивністьустаткування, скоротити витрати на електроенергію й газ, що в цей час єактуальним.
Запропонованоінвестиційний проект по створенню в Україні нового ефективного виробництватехнічного вуглецю (сажі) у комерційних цілях і газоподібному водні по новійекологічно безпечній і більше дешевій технології глибокого гідролізу природногогазу, з наступним зрідженням водню, з метою забезпечення випробуванькиснево-водневих по програмі «Ангара».
Впровадження нової технології дозволитьзабезпечити потреби в рідкому водні при одночасному значному зниженнікапітальних витрат, і забезпеченні окупності проекту за рахунок реалізаціїдефіцитної сировини — технічного вуглецю.
Річна програма випуску продукції(виробнича потужність) проектованого комплексу становить:
— технічний вуглець 13000.0 т/рік (1.7 т/година)
— водень газоподібний 16.0 млн. куб. м (2000 куб. м/година).
Основний капітал у фіксованих цінах на 01.04.96 р. становить 177млн. грн., у тому числі:
— вартість реконструкції об'єктів (інвестиційні вкладення) — 75млн. грн.;
— при цьому вартість устаткування складе — (37млн. грн.);
— балансова вартість власних коштів «Стахановський заводтехнічного вуглецю» для розміщення виробництва технічного вуглецю 2 млн. грн.;
— передвиробничі витрати (вартість ліцензії на створеннявиробництва) 100 млн. грн.
Таблиця 3.1 – Загальні дані по проектуНазва підприємства ВАТ «СЗТВ» Організаційно-правова форма: Колективне акціонерне підприємство Найменування проекту: «Створення комплексу по виробництву водню й технічного вуглецю (сажі) піролізом природного газу» Сума інвестиційних витрат: у фіксованих цінах 177млн. грн. у тому числі сума власних коштів: 2 млн. грн.
(вартість ліцензії на виробництва) 100 млн. грн.
Реконструкцію заводу передбачаєтьсязавершити протягом двох років і провести у дві черги:
1-я черга — будівництво об'єктів по виробництву технічноговуглецю, строк 1 рік.
2-я черга — будівництво об'єктів по виробництвугазоподібного водню (строк 2 роки паралельно 1- ой черги).
Строк окупності капітальних витрат уфіксованих цінах складе 3,8 роки від початку будівництва. Фінансування — цільовий кредит з урахуванням інфляції — 148,331 млн. грн. по Державнійінноваційній програмі розвитку малих міст.
Форма участі в кредитному проекті:визначається при розгляді «Інвестиційного обґрунтування».
Можливостівиробництва:
Вартість новихосновних фондів, що вводяться, 75 млн. грн.
Кількість зносустворюваних робочих місць, усього 71 чол. у тому числі:
робітників 65чол.
службовців 1 чол.
фахівців 5 чол.
Питомі енерговитрати на 1 м³ водню можуть уважатися менш 1 кв. годин. Одержуванийпродукт — технічний вуглець має чистоту 99.9 % ваги. Масове виробництвотехнічного вуглецю такої якості не має аналогів в Україні й за рубежем.
Розроблена технологія виробництватехнічного вуглецю й одночасне виробництво водню не має аналогів. Новатехнологія екологічно чиста. Тверді викиди й рідкі стоки відсутні. Газовівикиди — продукти спалювання суміші S, Н2й азоту в котельних.
При спалюванні цієї суміші викиди оксидівазоту знижені в 2-3 рази в порівнянні зі спалюванням природного газу. Сумарнівикиди оксидів азоту менш 50 мг/м3.
Рідкий водень — відносно дорогий продукт.Ціна водню, виробленого в США із природного газу для забезпечення польотівбагаторазових космічних кораблів “Space Shattle” становить близько 3000 $ заодну тонну [11].
Основний продукт, отриманий при глибокомупіролізу природного газ-технічний вуглець буде використаний у різних галузяхпромисловості. У порівнянні із традиційною технологією одержання водню ізприродного газу, розглянута технологія має наступні переваги:
— собівартістьводню, одержуваного піролізом природного газу в 4-5 разів нижче собівартостіводню, одержуваного електролізом води й у два рази нижче собівартості водню,одержуваного пароводяною конверсією природного газу;
— використання недефіцитної сировини — природного газу;
— у новійтехнології відсутні екологічно небезпечні тверді, рідкі й газоподібні продукти.
Сполученняфакторів, що сприяють здійсненню проекту:
Зовнішніх:
— наявністьзовнішнього ринку споживачів технічного вуглецю високої якості;
— дефіциттехнічного вуглецю високої якості, низька ціна.
Внутрішніх:
ВАТ «Стахановський завод технічноговуглецю» розташовує:
— виробничимипотужностями, використовуваними під будівництво комплексу технічного вуглецю,вилученими на безпечну відстань від житлової зони;
— службамиексплуатації пожежо-вибухонебезпечних виробництв;
— основнимифондами, які можна використати для створення комплексу по одержанню водню йтехнічного вуглецю;
— транспортними комунікаціямидля вивозу технічного вуглецю споживачеві;
— комплексом поскрапленню газоподібного водню;
— інфраструктурою,що забезпечує виробництво водню й технічного вуглецю, природним газом,електроенергією, теплом і т.д.
Все це створюєсприятливі передумови для будівництва виробництва водню й технічного вуглецю запрогресивною технологією на основі плазмохімічного піролізу природного газу.
Передбачається:
— експорт увигляді продажу особливо чистого технічного вуглецю;
— організаціяспільних підприємств.
Виробництватехнічного вуглецю й водню планується розмістити на промисловій території«СЗТВ» м. Стаханов, Луганської області, Україна.
Відстань відводневого виробництва приблизно 500 метрів, до котельні — 150 м.
Наявність поблизумісця будівництва комплексу по виробництву водню й технічного вуглецю:
— системитеплопостачання;
— системиелектропостачання;
— транспортноїсистеми;
— розвитійінфраструктури;
— будинків іспоруджень для розміщення будівельної й монтажної організацій;
— системзабезпечення промисловою водою, створює умови для будівництва в короткий термін
Узапропонованому проекті одержання водню й технічного вуглецю відсутні твердівідходи й рідкі стоки. Газові викиди — продукти спалювання З, Н2, N2 у котельні. При спалюванні цієї суміші викидиоксидів азоту знижуються в 2-3 рази в порівнянні зі спалювання природного газу.
Найбільшраціональним способом одержання водню із природного газу (метану) є його повнийпіроліз до вуглецю й водню, оскільки в цьому випадку можливе досягненнянайбільш повного використання потенціалу цієї не поновлюваної сировини.
Комплекс складається із чотирьохвідділень:
— відділенняпідготовки технічних газів і сировини;
— відділенняпіролізу;
— відділенняконцентрування, виділення, грануляції й упакування технічного вуглецю;
— відділеннявиділення, компремірування й очищення водню.
Готовий гранульований технічний вуглецьрозфасовується в спеціальне впакування (біг-беги) вагою по 0,8 т.
Зберігається або в розфасовочномубункері, або на складі для зберігання готової продукції.
Для нагрівання сировини (природного газу)з метою піролізу використається повітря (окислювач) і природний газ. Передспалюванням у реакторі повітря попередньо нагрівається до температури 600-650ºС, а природний газ до 400º С. Природний газ, використовуваний як сировинадля піролізу, також попередньо підігрівається до 400º С. Для цього повітряпід тиском 0,16 Мпа подається в теплообмінник-рекуператор тепла газів, щовідходять, де нагрівається до 600-650º С, а потім надходить на вхідреактора.
Природний газ із мережі з тиском 0,3-0,5Мпа надходить під тиском 0,16 Мпа в теплообмінник, що нагріває водяною парою (зтемпературою близько 160º С.) до 120º С, а потім надходить утеплообмінник-рекуператор тепла газів, що відходять, де догрівається до 400ºС. Після цього потік розділяється на дві частини. Одна частина призначена длянагрівання потоку теплоносія шляхом спалювання в повітрі, а друга — як сировинана піроліз.
Піроліз природного газу (сировини)провадиться в реакторі після упорскування сировини у високотемпературний потікпродуктів спалювання палива в повітрі. Після завершення піролізу, у потікгазово-сажевої суміші вводиться вода з температурою 50-60º С длязагартування продуктів. Для загартування потоку в реакторі використається вода,що циркулює через сорочку газоохолоджувача. Продукти після загартування йдодаткового охолодження в рекуперативних теплообмінниках й у теплообміннику — охолоджувачі надходять у відділення концентрування, виділення й очищення продуктів.
Суміш газоподібних продуктів і сажі післяохолоджувача надходить у циклон, а потім у рукавний фільтр, де відбуваєтьсявиділення технічного вуглецю. Після фільтра піролізнігази, що не містять сажі (залишкова концентрація не перевищує 50 мг/м².)надходять у відділення очищення й концентрування водню. Виявлена у циклоні йрукавному фільтрі сажа після мікрозмільчувателю підхоплюється потоком газів, щоциркулюють між рукавним фільтром і циклоном за допомогою вентилятора. У циклонівідбувається її ущільнення й остаточне виділення ущільнених часток з потоку. Ізциклона циркулюючий газ із ультрадисперсними частками сажі повертається знову врукавний фільтр для подальшого її виділення.
Після виходу із циклона сажа попадає вгранулятор, воложиться водою, що надходить із конденсатора, гранулюється вгранули діаметром 3-5мм. і надходить у сушильний барабан [11].
Після осушки гранульований вуглецьковшовим елеватором, після охолодження в охолоджувачі, подається в бункер длярозфасовки.
Розфасовка провадиться автоматизованоюсистемою в спеціальні мішки (біг-беги). Після цього готовий продукт — техвуглець може бути відправлений безпосередньо споживачеві. Ємність бункерівдостатня для зберігання продукту, напрацьованого приблизно за 10 діб.
Потік очищених від сажі газів, що містятьводень, азот, окис вуглецю, вуглекислий газ і пари води після рукавного фільтрапри температурі близько 350º С надходить у теплообмінник-конденсатор, девідбувається конденсація води.
Наявність невеликої кількості сажі впотоці (менш 50мг/м3) сприяє інтенсифікації процесу конденсації.Основна маса сконденсованої води нагрівається в сорочці газоохолоджувача йнадходить на загартування, а інша частина в змішувач — гранулятор.
У результаті залишки сажі й пари водиповністю віддаляються з потоку й повертаються в процес. Осушений й очищений відчасток вуглецю газ, що містить водень ( 40 % ) у кількості, необхідному для виробництва чистоговодню, після дільника потоку надходить у компресор, де стискується до тиску 3,6МПа й подається в блок мембранного збагаченняводню. Потік газу протікає над поверхнею селективної мембрани. Водень,переважно, протікає крізь неї. Потік водню, що пройшов через мембрану, щопредставляє собою технічний водень чистотою 99,999 % про.,направляється на зрідження в існуючий ожижительнийкомплекс споруджень водневого виробництва. Витрата технічного водню регулюєтьсявитратоміром — регулятором і розмірами площі мембрани (апарат модульного типу),що дозволяє легко регулювати продуктивність від нуля до 2000 мЗ/годин. Минулий через мембрану воденьодночасно повністю досушуються, тому що пари води не проходять крізь гідрофобнуполімерну мембрану.
Минулий у мембранних блоках потікхвостових газів, містить від 38 до 45 % водню й до 13-16 % З, повертається вресивер, де змішується з надлишковою частиною газів, що надходять із дільника.
Суміш газівтеплотворною здатністю 1400 — 1500 Ккал. на м² і сумарноювитратою 18-23 тис. м² у годину надходить на догоряння в існуючу котельню.
Таким чином, технологічна схема дозволяєзадовольнити всі вимоги ТЗ і дає крім чистого водню (99,999 % ) з витратою від500 до 2000 м³ у годину ще 13-14 тис. тон технічного вуглецю в рік, прицьому склад технічного встаткування для виробництва технічного вуглецюзалишається незмінним.
Ціна технічного вуглецю особливої частотиколивається від 5 до 20 тис. грн. за тонну. Повна потреба у виробленомувисокоякісному технічному вуглеці тільки по Україні становить більше 12 тис.тон у рік.
Явні переваги нового виробництва (низькасобівартість, екологічна чистота, надійне джерело сировини, гнучкістьвиробництва) дають можливість протиставити конкурентам зниження цін напродукцію (до 30 – 50 %), дозволяють застосовувати крім цінової політики йекстенсивний шлях залучення нових регіонів [12].
Таблиця 2.7 –Фонд оплати праці працюючих на виробництвіНайменування показників Чисельність, чол. Середньомісячна заробітна плата, тис. грн. вуглець водень усього Робітників 15 40 55 1,5 Керівників 2 4 6 2,0
Службовці
Разом:
3
20
7
51
10
71
1,0
-
Середньомісячна заробітна плата працюючихприйнята по даним аналогічних діючих підприємств, що на 50 % вище дійсної.
Прогнозується, що підприємство одержуєпільговий кредит з відстрочкою платежу основної суми боргу й відсотків покредиту, розподілимо суму відсотків по кредиту на 8 років, що залишилися — строку погашення кредиту згідно договору.
Основна сума боргу розподіляєтьсяпропорційно на 8 років і складе:
148331: 8 = 18541 тис. грн. у рік й востанній рік — 18544 тис. грн.
Сума відсотків по кредиту (відстроченогоплатежу) за 2 роки складе:
148331 х 0,3 х 2 = 88998,6 тис. грн.
Ця сума відсотків по кредиту пропорційнорозподіляється на 8 місяців, а також плюс сума відсотків по кредиту основноїсуми боргу.
Таблиця 2.8 – Капітальні вкладення в реконструкціюосновних фондів Показник у фіксованих цінах на 01.04.07 р. — 175640 тис. грн. у тому числі: устаткування й монтаж — 62060 тис. грн. будинки й спорудження — 13580 тис. грн. ліцензія
— 100000 тис.грн. 2. у прогнозованих цінах (з урахуванням інфляційного індексу) — 306016 тис. грн у у тому числі: устаткування й монтаж — 17552 тис. грн. будинки й спорудження — 28464 тис. грн.
Джерелом фінансування є пільговий кредитпо лінії державної підтримки на умовах 30 % річних, з погашенням основної сумиіз другого року експлуатації підприємства платежами за рахунок прибутку. Другимджерелом фінансування розглядаються акціонерний капітал у вигляді існуючіосновні виробничі фонди й вартості ліцензії на створення виробництва (таблиця2.9).
Таблиця 2.9 – Джерела фінансування проектуДжерела фінансування Сума, тис. грн. Умови фінансування у фіксованих цінах у прогнозних цінах
1. Акціонерний капітал
— у вигляді існуючих ОВФ
— вартість ліцензії
102000
2000
100000
163200
3200
160000
2. Позиковий капітал
— пільговий кредит по лінії державної підтримки 75000 148331
Початок отримання (рік) — 2008 р.
Початок погашення (рік) -2010 р.
Вид погашення — постійні відрахування /> /> /> /> />
Дані розрахунків свідчать про ефективністьданого проекту й можливості його впровадження на ВАТ «СЗТВ».
Оскільки цей проект показує високіекономічні результати діяльності підприємства, необхідно розрахувати йогоекономічну ефективність.
Стрококупності являє собою період часу з початку реалізації програми по даномубізнес-плані до моменту, коли різниця між накопиченого чистого прибутку замортизаційними відрахуваннями й обсягом інвестиційних витрат здобуваєпозитивне значення.
Основні фінансово-економічні показники(табл. 2.10) визначаються за розрахунками ефективності проекту, виконаним уфіксованих цінах за станом на 01.04.07 й у прогнозованих цінах (з урахуваннямінфляційних індексів).
Таблиця 2.10 – Основніфінансово-економічні показники проекту ВАТ«СЗТВ»Найменування показників У фіксованих цінах У прогнозних цінах Інвестиційні витрати, тис.грн. 177000 311520 Нагромадження чистої готівки за розрахунковий період, тис. грн. 692412 1349316 Чиста поточна вартість по потоці наведеної чистої готівки при коефіцієнті дисконтування 25 %, тис.грн. 91843 167657
Внутрішня норма прибутковості (по потоці готівки), % 39,0 38,0 Строк окупності від початку експлуатації 1-ої черги об'єкта: — у потоці поточної готівки, рік 3 3,1 — у потоці дисконтованої (25 %) приведеної готівки, рік 5 5,4 Коефіцієнти рентабельності (після виходу підприємства на повну потужність — 3-ій рік експлуатації) 0,42 0,39
Вартістькапіталу проекту визначаємо з розрахунку, що інвестиції можна використати недля придбання основних фондів, а, наприклад, направити на придбання ціннихпаперів.
Тодікоефіцієнт дисконтування по роках складе:
K д 2009 = 1/(1 +0,15) = 0,870;
K д2010 = 1/(1+ 0,15)² = 0,756;
K д 2011= 1/(1+ 0,15)³ = 0,4658;
Кд2012 = 1/(1 + 0,15) /> = 0,571;
Кд2013 = 1/(1 + 0,15) />= 0,497;
Кд2014 = 1/(1 + 0,15) 6 = 0,376;
Кд2015 = 1/(1 + 0,15) 7 = 0,327;
Кд2016 = 1/(1 + 0,15) 8= 0,284;
Кд2017 = 1/(1 + 0,15) 9= 0,247.
Длявизначення показників ефективності проекту використається вартісна оцінка зурахуванням коефіцієнта дисконтування, що дозволить реально оцінити данийпроект із часом. Це дозволить захистити проект від можливих економічнихризиків.
Отже,строк окупності проекту 36 місяців, починаючи з 2007 року. Проектом планупередбачене не тільки одержання прибутку підприємства через реалізаціюобновленої продукції, але й надання додаткових робочих місць робітником, щодозволяє розширити обсяг виробництва.
Таблиця2.11 – Порівняльна характеристика основних показників роботи ВАТ «СЗТВ» Показник До реконструкції Після реконструкції Відхилення Абсолютне (±) Відносне (±), % Обсяг реалізації, тис. грн. 70833 127125 +56292 +79,5 Собівартість, тис. грн. 56843 37324 -19519 -34,4 Валовий прибуток, тис. грн. 5048 89401 +84353 +86,2 Рентабельність продажів, % 8,9 239,5 +230,6 +69,7 Чистий прибуток, тис. грн. 58 67051 66993 +68,4 Витрати на 1грн. товарної продукції, коп. 88,6 29,4 -59,2 -66,8 Коефіцієнт використання потужності 0,712 0,75 +0,038 +5,3
Основним показником, що визначаєефективність даного проекту, є розрахунковий строк окупності капітальнихвкладень у виробничі фонди… Цей показник визначають по формулі:
Тр=/> =177000/ 59540 = 3 роки, (2.1)
де Тр – розрахунковийстрок окупності, число років;
/> –вартість основних виробничих фондів і матеріально виробничих запасів (вартістьустаткування, будинків);
nпрогноз. – річнийпрогнозований прибуток.
Таблиця 3.7 – Ефективність введення нової технології, %Показник Величина ефекту Підвищення продуктивності праці 300-400 Скорочення енергоємності 25-50 Зниження витрати газу 42 Скорочення браку 200 Підвищення якості техвуглецю 73,2 Зниження витрат 49,6 Скорочення викидів у навколишнє середовище 100 Збільшення фондовіддачі 200-300
Висновок: Нова технологія одержання технічного вуглецю докорінновідрізняється від традиційних технологій і дозволяє підвищити ефективність використанняосновних фондів й, відповідно, підвищити кінцеві результати діяльностіпідприємства. Дані конструкторсько-технологічних розробок свідчать про йогоперевагу: продуктивність праці підвищиться на 300-400 %, скоротитьсяенергоємність на 25 %, знизяться витрати газу на 42 %, скоротиться брак на 200%, підвищиться якість тухвуглецю на 73,2 %, знизяться затрати на 49,6 %,скоротяться викиди у навколишнє середовище на 100 %, а також збільшиться фондовіддача( таблиця 3.7).
ВИСНОВКИ
Даніаналізу свідчать про поліпшення фінансового стану за останні 3 роки.Збільшилася економічна активність підприємства. Це пов'язане з нарощуваннямобсягів випуску продукції, використання позикового капіталу, розширеннягеографії споживачів й ін. Однак необхідно відзначити, що ступінь зношеностіосновних фондів досить висока, 68,4 % й практично вони не обновлялися заостанні роки. Це показує, що дане підприємство є досить «старим», зі зношенимосновним капіталом. Все це впливає на продуктивність, збільшує витрати,пов'язані з обслуговуванням устаткування і як результат — підвищеннясобівартості продукції, зниженні прибутку й рентабельності.
Зниженнясередньорічної вартості основних фондів і підвищення обсягів реалізаціїпродукції привели до збільшення фондовіддачі більш, ніж в 2 рази в порівнянні з2006 р., що склала 1,82. Цей коефіцієнт перевищує середньогалузевий по Україні (1,8).Отже, «СЗТВ» « проїдає» свої основні фонди».
Досягненняпідприємства за останні два роки помітно покращилися, однак є невикористанірезерви підвищення ефективності роботи ВАТ «СЗТВ» — це насамперед невикористаніпотужності підприємства. У порівнянні з минулими періодами вона підвищена йстановить 0,712, однак ще невикористаними залишаються 28,8 % потужностей.
Дляцього йому необхідно більш повно використати наявні виробничі потужності,скоротивши простої устаткування, машин, більш повного завантаження виробничихплощ, робочої чинності, матеріальних і фінансових ресурсів; більш оперативно регулюватина кон´юктуру ринку, змінюючи відповідно до його вимог асортиментипродукції й цінову політику; прискорити оборотність капіталу за рахунокскорочення наднормативних запасів і періоду інкасації дебіторськоїзаборгованості. Все це дозволить збільшити прибуток і рентабельність, розширитивласний оборотний капітал і досягти оптимальної фінансової структури балансу.
Витратна технологія не дозволяєпідприємству ефективно працювати, тим більше, що останнім часом намітиласятенденція стрімкого зростання цін на сировину, матеріали, енергоносії.
В основі розробки заходів щодо оптимізаціїпоказників використання основних фондів ВАТ «Стахановський завод технічноговуглецю» лежить реконструкція виробництва з використанням вільних площ, наявноїінфраструктури й частини необхідного устаткування. У курсовій роботізапропоновано інвестиційний проект по створенню в Україні нового ефективноговиробництва технічного вуглецю (сажі) у комерційних цілях і газопобібного воднюпо новій екологічно безпечній і більш дешевій технології глибокого гідролізуприродного газу з наступним зрідженням водню, з метою забезпечення випробуванькиснево-водневих по програмі «Ангара».
При одержанні глибоким піролізомприродного газу технічного вуглецю (сажі) виходить як побічний продукт синтезу- водень.
Одержуваний продукт — технічний вуглецьмає чистоту 99,9 % ваги. Масове виробництво технічного вуглецю такої якості немає аналогів в Україні й за рубежем. У той же час такий продукт необхідний вбагатьох сучасних галузях промисловості: у виробництві джерел струму,електротехнічної й кабельної галузях, у виробництві лаків і фарб, виробництвікомпозиційних матеріалів, синтезі алмазів і т.д.
Нова технологія екологічно чиста. Твердівикиди й рідкі стоки відсутні. Газові викиди — продукти спалювання суміші S, Н2й азоти в котельній.
При спалюванні цієї суміші викиди оксидівазоту знижені в 2-3 рази в порівнянні зі спалюванням природного газу.
Крім цього зазначена база дозволяєзабезпечити поставки рідкого водню для експлуатації космічного ракетногокомплексу «Ангара».
Рідкий водень — відносно дорогий продукт.Ціна водню, виробленого в США із природного газу для забезпечення польотівбагаторазових космічних кораблів «Space Shattle» становить близько 3000 $ заодну тонну.
З огляду на те, що витрати на виробництвогазоподібного водню як побічного продукту будуть віднесені на вартістьтехнічного вуглецю, то в ціну газоподібного водню, як ракетного пального,будуть включені тільки витрати по компреміруванню й очищенню газоподібноговодню.
Основний продукт, отриманий при глибокомупіролізі природного газу- технічний вуглець буде використаний у різних галузяхпромисловості. У порівнянні із традиційною технологією одержання водню ізприродного газу, розглянута технологія має наступні переваги:
— собівартість водню, одержуваного піролізом природного газу в 4-5 разівнижче собівартості водню, одержуваного електролізом води й у два рази нижчесобівартості водню, одержуваного пароводяною конверсією природного газу;
— використання не дефіцитної сировини — природного газу;
— у новій технології відсутні екологічно небезпечні тверді, рідкі йгазоподібні продукти.
Впровадження даної технології дозволить майже в 3 рази скоротитисобівартість продукції, підвищити прибуток підприємства більш, ніж в 10 разів,збільшити рентабельність продукції більш, ніж в 20 разів. Отже сучаснатехнологія дозволить більш ефективно використовувати основні фонди та виробничіплощі підприємства. Отже, ефективність даного проекту має високі показники.Крім того, у даній роботі врахована вартість грошей у часі, тобто прирозрахунках використався коефіцієнт дисконтування, що врахував ризики,пов'язані з різними факторами зовнішнього середовища. Дані свідчать про високийекономічний ефект.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1 Авдєєнко В. Н., Котлов В. А. Виробничий потенціалпромислового підприємства. – М. Економіка, 1989. – 240 с.
2 Адимдаєв Т. А. Економічний потенціал та ефективністьйого використання. – Алма-Ата: Наука, 1990. – 369 с.
3Беренес В., Хавронек П. Посібник з оцінки ефективності інвестицій у хімічнугалузь/ Пер. з англ. — К., 2005 р.
4 Ворст Й., Ривентлоу Т. Економіка фірми.Пер. з англ. — К.: Справа, 2004. — 218 с.
5 Горфинкель В. Я. Економіка підприємств,- К.: Прогрес, 2005.-280 с.
6 Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика,стратегія, ефективність. – К.: Вища шк., 1995. – 167 с.
7 Грузинов В. П. Економіка підприємств іпідприємництво — М.: Прогрес, 2004. — 356 с.
8 Лист Державної податкової адміністраціїУкраїни «Про амортизацію основних фондів, внесених у уставний фонд» від 23червня 2004 р. №1157/7/15 — 1117.- С. 51
9 Майталь Ш. Економіка для менеджерів.Пер. с англ. — К.: Справа, 2006. — 426 с.
10 Манакин В. Проблема учета ремонта иамортизации основных средств//Экономический справочник. — 2007. — С. 54
11 Покропивний С. Ф. Економікапідприємства — К.: Наукова думка, 2005. – К: 520 с.
12 Савицька Г.В. Аналіз господарськоїдіяльності підприємства. Х.: ИП «Экоперспектива» — 2002. — 502с.
13 Семенов В. М. Економіка підприємства:Учбова допомога. К.:Центр економіки й маркетингу, 2003. — 184 с.