МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
Київський національнийекономічний університет імені Вадима Гетьмана
Реферат
на тему:” Україна в процесахміжнародної трудової міграції ”
Студента ІІI курсу,9 групи,
спеціальності 6507
факультету Управління
персоналом та маркетингу
Рогового Дмитра Валерійовича
Київ-2010
Зміст
1. Поняття міжнародної міграції робочої сили
2. Класифікація складових, факторів і видівміжнародної міграції
3. Аналіз наслідків міграції на ринку праці
Список використаної літератури
1. Поняттяміжнародної міграції робочої сили
Міжнародна міграціяробочої сили є складовою світової системи господарювання, вона є результатомеволюції робочої сили, системи міжнародного поділу праці та інтеграції. Зарозрахунками експертів ООН, у 2000р. близько 140 млн. Людей, тобто близько 2%світового населення мешкали не в тій країні, в якій родилися.
Міжнароднаміграція робочої сили пов’язана з формуванням, розвитком та занепадом націй ідержав. Вона є результуючою функцією цілого комплексу економічних інеекономічних чинників: її обумовлюють як різниця в рівнях поточних доходів,безробіття, необхідність пошуку роботи в інших країнах та інші економічніпричини, так і війни, стихійні лиха і інші позаекономічні події.
Під міграцієюрозуміють зумовлене економічними, а також політичними, соціальними причинами,інколи військовими подіями постійне або тимчасове переселення людей черезіснуючі державні кордони. Можна навести таке, більш формальне визначення цьогоявища.
Міжнароднаміграція робочої сили – це постійне або тимчасове переміщення працездатногонаселення з одних країн до інших, що викликається як економічними так інеекономічними причинами.
Історично явищеміграції – необхідний та природний атрибут міжнародних відносин, спільногоіснування різних народів, етнічних і соціальних груп, країн. Тому витокиміграції навіть неможливо визначити. Вільне або примусове переміщення великихмас людей відбувалось завжди – настільки, наскільки «вистачає»історичної пам’яті людства.
Натомість можнавести мову про те, як і коли завдяки міжнародній міграції сформовувалися окремінації та держави. Адже такі сучасні країни, як США, Австралія, взагалі єкраїнами, населення яких, крім індіанців та аборигенних племен, сформованозавдяки принципу мігрантів, і переважна більшість людей є або нащадками мігрантів,або є самими мігрантами. До речі, чимала частина цих людей є вихідцями зУкраїни, типова доля яких була, як відомо, описана вітчизняним письменникомВ.Короленком.
2.Класифікація складових, факторів і видів міжнародної міграції
Міжнароднаміграція, подібно до монети, має два боки, які не існують окремо один відодного, а є аспектами єдиного міграційного процесу. Це – еміграція таімміграція.
Еміграція –це виїзд працездатного населення з території країни за її межі.
Імміграція– це в’їзд працездатного населення на територію країни з-за її меж.
Отже, одна й тасама людина є емігрантом стосовно країни виїзду та іммігрантом стосовно країнив’їзду.
Стосовно ж певноїкраїни, то вона, залежно від вектора руху людей, постає країною еміграції таімміграції. Нерівність кількості людей, які виїздять або приїздять до країни напостійне місце проживання (часто як критерій використовують термін один рік),зумовлює необхідність визначати міграційні тенденції. Найбільш загальнимпоказником, що їх характеризує, є міграційне сальдо – різниця міжімміграцією до країни та еміграцією за її межі.
Нарешті,використовується ще один термін – реімміграція, яким позначають поверненняемігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.
З поглядуекономічної науки та економічногоаналізу, причини та факториміжнародної міграції можна поділити на такі, що описуються властивими їмінструментарієм та логікою, та такі, що зумовлені чимось іншим, тобто –ендогенні та екзогенні за природою. Відтак класифікація таких факторів має поділятиїх на економічні та неекономічні.
Економічніфакторипов’язані з відмінностями, що існують між країнами щодо рівнів життя,заробітної плати, можливості знайти роботу (зокрема за певним фахом). Звичайно,„суто економічних” мотивів виїзду з країни або в’їзду до неї не існує: всі вонитак або інакше проецються на соціальну, психологічні системи цінностей людей.Разом з тим їх об’єднує те, що економічні підходи принаймі можуть досить повноїх зрозуміти та описати.
Неекономічніфакторипов’язані з подіями, які сприймаються економістами як певна даність, природаякої не описується суто професійними методиками. Такими факторами можуть бутистихійні лиха, війни, примусове висилання людей.
Щодо класифікаціїсамої міжнародної міграції, то вона є особливо диверсифікованою та такою, щовикористовує складну систему соціально-економічних, часових та інших критеріїв.Розглянемо окремі класифікаційні елементи міжнародної міграції відповідно дотаких критеріїв.
Таблиця 1. Види міжнародної міграціїробочої силиКритерій Види міграції За часовою ознакою
остаточна
тимчасова
· маятникова
· сезонна За юридично-обліковою ознакою
легальна
нелегальна За характером прийняття рішення
добровільна
примусова За соціальною належністю мігрантів
робітників
спеціалістів
У зв’язку зокремими видами міграції виділяють додаткові її підвиди. Можна виокремити інайбільш типові «наповнювачі» певних класифікаційних елементів (так,сезонна міграція – це передусім міграція аграрних працівників).
За деякими зтаких елементів криються специфічні явища, які інколи розглядаються яксамостійні економічні явища, наприклад відплив умів. Так, країни в’їзду,зважаючи на значно більшу привабливість для себе в’їзду висококваліфікованихкадрів, ніж малокваліфікованих працівників, можуть застосовувати стосовноперших пільгові правила в’їзду, навіть стимулювати такий в’їзд. Навпаки, країнивід’їзду кваліфікованих працівників можуть намагатися обмежувати цей процес,зокрема застосовувати податок на відплив умів, а також за допомогою прямихзаборон, як це було, наприклад, в СРСР.
3. Аналізнаслідків міграції на ринку праці
Аналіз наслідківміграції на ринку праці або вивчення того, що відбувається в рівнях таструктурі зайнятості внаслідок міграційних процесів, має враховуватибагатоаспектність цього явища. Його можна розглядати із найбільш загальноїточки зору, у світовому масштабі, з точки зору країн виїзду та країн в’їздуробочої сили, фахівців.
У загальносвітовомумасштабі міжнародна міграція робочої сили зумовлює оптимізаціюрозміщення продуктивних сил. Цю оптимізацію можна розглядати в контекстізагальної тенденції до уніфікації та зближення умов життя внаслідокміжнародного співробітництва. Справді, в багатьох випадках міграція робочоїсили сприяє розв’язанню проблеми зайнятості, коли безробітні люди з однієїкраїни переїздять до іншої, де вони можуть знайти роботу. Але зазначенутенденцію не слід сплутувати з практичною уніфікацією, на заваді якій стоятьглобальна конкуренція, інші тенденції розміщення продуктивних сил, зокремаконцентрація, з одного боку, високотехнологічного, науковомісткого виробництвав країних Заходу, ОЕСР, а з іншого – брудного, такого, що не потребує високоїкваліфікації, — у країнах, що розвиваються.
Аналогічним чиномможна стверджувати про певний тиск, який здійснює міграція робочої сили внапрямку вирювнювання цін на цей фактор виробництва. Цю тенденцію довирівнювання можна розглядати в контексті теорії Хекшера-Оліна, теоремиСамуельсона, і, як уже зазначалося, її не варто абсолютизувати, адже іншітенденції можуть її „перекрити” та зумовити зовсім інший кінцевий результат.
Інші міграціїмають більш національне „звучання”. Інакше кажучи, вони залежать відтого, чи є розглядувана країна країною в’їзду, чи країною виїзду.
Міграціявпливає на обсяг ВВП. Для країни в’їзду вона, як правило, означає можливістьзбільшення сукупного продукту. Навіть у найгіршому випадку, якщо іммігрантистають безробітними, воно відіграють певну роль відносно загальної зайнятості,здійснюючи поножувальний тиск на зарплату. Іммігранти виконують суспільнокорисну роботу, сплачують податки до державного бюджету країни перебування.
У сучасному світіміграційні процеси дедалі активніше виявляють себе у сфері наукомісткоговиробництва, впливаючи на неї. У даному разі виграші та програші длякраїн є більш очевидними, оскільки йдеться про виїзд та в’їзд людей, праця якихє, як правило, високо затребуваною та використовується на важливих, інколистратегічних ділянках економіки. Від такої еміграції сильно потерпає Україна,інші пострадянські країни, ряд держав, що розвиваються.
Тимчасові(сезонні) роботи за кордоном також є статтею міжнародної міграції. Для України актуальніприклади цьому – робота водіїв у московських автопарках, виїзди шахтарів назаробітки до російських шахт. Італійські, мексиканські, турецькі будівельникитрадиційно виїздять на заробітки у найбільш багаті європейські країни.
Хто виграє? Самі мігранти. Очевидно, вони, як правило,у виграші, адже саме заради такого виграшу вони і хдійснюють переїзд з країнидо країни. Їх виграш – це передусім збільшення заробітної плати, можливістьотримати роботу. Роботодавці. Вони теж виграють, що можна констатувати«за фактом»: інакше, якби вони не мали зиску, то не наймали бпрацівників-іммігрантів. Взагалі іммігранти кількісно збільшують «сторонупропозиції» робочої сили, і вже це зумовлює зниження вимог щодо ставокзарплати. Робітники, які залишаються в країні імміграції. Вони теж, якправило, виграють, оскільки позбавляються конкурентів на ринку праці.
Хто програє? Це, передусім, конкурентніпрацівники та потенційні працівники у країні в’їзді, які потерпають від нестачіробочих місць та погіршення умов зарплати.
Інша категоріятих, хто програє, це – наймачів країні виїзду, яку позбавляються як самихпрацівників, так і можливостей користуватися конкуренцією на ринку праці зметою зниження зарплати.
Список використаної літератури
1. Внешнеэкономическая деятельность предприятия:Учебник/ Под ред. Л.Е. Стровского. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 823 с.
2. Зовнішньоекономічна діяльність. – Донецьк: КП„Регіон”, 1998. – 292 с.
3. Международные еконмические отношения: Учеб.пособие/Под ред. С.Ф. Сутырина, В.Н. Харламовой. – СПб.: Изд-во С.-Петербург.Ун-та, 1996. – 248 с.
4. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльністьУкраїни: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.