МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫМАРИУПОЛЬСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ГУМАНИТАРНЫЙУНИВЕРСИТЕТКУРСОВАЯ РАБОТАпо дисциплине:Международная экономика
Тема:
Транснациональные корпорации в мировомхозяйстве
(на украинском языке)
Выполнил:Лесконог А.А.
Студент5 курса
Специальности«Международная экономика»
Мариуполь-2009
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
Теоретико-методологічні аспекти розвиткуТНК
1.1. Теорії транснаціоналізації
1.2. Причини виникнення ТНК, види, ознаки,етапи транснаціоналізації, зв'язок з ТНБ
РОЗДІЛ 2
Аналіз діяльності ТНК
2.1. ТНК на сучасному етапі, індекстранснаціоналізації
2.2. Аналіз руху прямих іноземних інвестицій якпоказник напрямів і масштабів діяльності ТНК
2.3 Регіональний та галузевий аспект спрямуванняінвестицій ТНК
РОЗДІЛ 3
Перспективи розвитку ТНК
3.1. Напрямки подальшого розвитку ТНК
3.2. ТНК і глобалізація
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Міжнароднікорпорації, з одного боку, є продуктом міжнародних економічних відносин, щошвидко розвиваються, а з іншого боку, самі представляють могутній механізм діїна них, а також на національні економіки окремих країн. На сьогодняшній деньдеякі ТНК можуть мати більший вплив на міжнародні економічні відносини, чимдеякі держави. Дослідження посилення впливу ТНК на національні економіки іявляє собою актуальність дослідження.
Метоюданої курсової роботи є дослідження світових процесів транснаціоналізації длявиявлення напрямків подальшлго розвитку ТНК і їх взаємодії з національнимиекономіками.
Завданнямкурсової роботи є дослідження загальносвітових і регіональних аспектів розвиткупроцесів ранснаціоналізації.
Об'єктомдослідження є процеси транснаціоналізації в світовому господарстві.
Предметомдослідження є вплив діяльності ТНК на національні економіки.
Наслідкидій ТНК все сильніше відчувають на собі всі країни, серед яких і Україна, якарухається по шляху інтеграції зі світовою системою. Глобалізація світовогоринку — це фактично процес реструктуризації «світу ТНК». Для ТНК, що маютьєдиний центр керівництва і що діють в багатьох країнах з метою витягання прибуткудля своїх власників, національні ринки вузькі, а державні кордони єперешкодами, що заважають максимізувати норму прибутку на вкладений капітал.
СтворенняТНК своїх філій в інших країнах обіцяє значні вигоди як з погляду прибутку, такі в плані загальної перспективи зміцнення економічної влади. Це обставина іпояснює той факт, що в сучасному світі практично всі крупні корпораціїперетворилися на транснаціональні. В умовах НТР загострення суперництва між ТНКсупроводжується появою могутніх інтеграційних стимулів. Проблеми розвитку іфункціонування ТНК відбиті в роботах наступних авторів:
АдріановаВ.Д., Булатова А.С., Градобітова Л.Д., Булатової О.В., Владимірова І.Г., МельянцеваВ.А., Корольова І.С., Чеховського Н.Н. та інших.
Методологічноюіінформаційною основою дослідження виступили: сучасна теорія управління,методологія системного підходу, статистичний метод, а також наукові працівітчизняних і закордонних учених, огляди ЮНКТАД і матеріали мережі Інтернет.
РОЗДІЛ1
Теоретико-методологічніоснови розвитку ТНК
1.1Теорії транснаціоналізації
В економічнійтеорії багато уваги приділяється транснаціональним корпораціям в першу чергуіз-за їх бурхливого зростання в другій половині XX сторіччя. Спочатку ТНКвивчалися в рамках теорії фірми, потім почали розроблятися самостійніконцепції. Фундаментальною відмінністю ТНК є наявність у них закордонноговиробництва товарів і послуг, здійснення необхідних для цього вкладенькапіталу. В рамках концепцій сучасних ТНК розроблено чимало моделей експортукапіталу у формі прямих інвестицій, що пояснюють природу ТНК. Для повногорозуміння мотивації діяльності ТНК необхідне розглядання різних трактувань їхсуті в ученнях економістів.
Передумовоюрозвитку теорії міжнародного руху капіталу послужили класичні економічні теоріїXIX століття (наприклад, теорії А. Сміта и Д. Рікардо), що розглядаютьміжнародну торгівлю як двигун інтернаціоналізації і интеграції світовихекономік. Процеси інтернаціоналізації шляхом розвитку торгівлі розглядались як основнийкаталізатор зростання національного добробуту, особливо якщо країнаспеціалізувалася в тих областях, де вона мала відносну перевагу. Грунтуючись наданих принципах, Дж.С. Мілль вперше почав розробляти теорію руху капіталів міжкраїнами. Учений бачив причину вивозу капіталу в нормі прибутку, яка в багатихкапіталом країнах має тенденцію до пониження[9, с.24].
Економісти Дж.А.Гобсон, Дж.М. Кейнс перенесли положення факторної теорії Ж.-Б. Сіючи наміжнародні відносини, сформулювали постулат про альтернативність міжнародноїторгівлі і міжнародного руху чинників виробництва. У зв'язку з цим розвинувсяінтерес прихильників даної теорії до маржиналістської теорії граничноїкорисності факторів[2, с.24].
Англійськийекономіст Р. Харрод в своїй моделі економічної динаміки показав, що, чим нижчетемпи економічного зростання країни, багатої капіталом, тим сильніше тенденціядо вивозу з неї капіталу[2, с.25]. Е. Домар, розглядаючи торгові баланси ізайнятість, утотожнив, що вивіз капіталу залежить від того, як темпи зростаннящо переводяться в країну доходів від зарубіжних інвестицій відносяться дотемпів зростання вітчизняних інвестицій [9, с.25].
У концепціютранснаціональних корпорацій вніс внесок і Дж. Гелбрейт, який вважав, щогенезис ТНК обумовлений технологічними причинами: сучасна продукція складніша,ніж в XIX сторіччі, її збут і обслуговування за кордоном вимагають від фірмстворення місцевого виробництва товарів[2, с.26].
У теоріїміжнародного життєвого циклу товару Р. Вернона описується динамічна дія міжміжнародною торгівлею і іноземним інвестуванням. Ця концепція виникла на основіідеї організації виробництва товару на новому закордонному ринку як засобапродовження життєвого циклу товару і мінімізації змінних витрат за допомогоюпевних економічних мір (оптимізації оподаткування, митних бар'єрів)[9, с.26].
Парадигма„гусаків, що летять”, була розроблена в кінці 30-х рр. XX в. ученим К. Акамацуяк узагальнена теорія економічного розвитку. На відміну від концепції Р.Вернона, розробленої з позицій фірми або країни – лідера, парадигма«наздоганяючого циклу» К. Акамацу пояснює розвиток економік-переслідувачів.Вона припускає взаємодію і динамічні зміни в економічних відносинах міжпередовими країнами (лідерами) і країнами, що розвиваються (що наздоганяють),оскільки останні розвивають свої економіки, змагаючись з лідерами[9, с.27].
Решта всіх теорійтранснаціоналізації якоюсь мірою може бути зведені до різновидів і напряміврозвитку теорії економічної влади в широкому сенсі слова і дозволяютьконкретизувати деякі її загальні положення для дослідження проблематики ТНК.Економічна влада – це влада у сфері економічних відносин, тобто відносинвиробництва, обміну і розподілу. Економічна влада часто невід’емна відполітичної, адже діяльність держави в економіці також пов'язана з виробництвомблаг, дією на процес їх розподілу і участю в обміні.
Трактування ТНК,що з'явилося у 1960-і рр., з погляду теорії галузевих ринків і монополістичноїконкуренції (С. Хаймер, Ч. Кинделебергер) зв'язує їх виникнення із спробамизапобігти формуванню можливих конкурентів за кордоном і знайти монопольнувладу[9, с.29].
Перевагиекономічної влади як відносин знаходяться в центрі досліджень в рамках напряму,домінуючого в аналізі ТНК з 1970–1980-х рр., – теорій трансакціоних витрат іінтерналізації, що базуються на ідеї руху прямих інвестицій як частинівнутрішньофірмових операцій крупних господарських комплексів-ТНК.
Розвитком теоріїінтерналізації можна вважати «еклектичну» теорію ТНК Дж. Данінга. Ця модельгрунтується на ідеї про те, що фірма починає виробництво за кордоном, колиспівпадають три передумови: фірма володіє перевагами на новому ринку; фірмівигідно реалізовувати ці переваги на місці, а не через експорт товарів ітехнологій; фірма використовує виробничі ресурси за кордоном більш ефективно,чим у себе вдома [9, с.31]. Існує в економічній науці напрямок аналізу, щообумовлює вининкнення транснаціональних корпоративних зв'язків як чинникаформування нового центру економічної влади в світовій економіці. В цьомувипадку мова йде не про окремі корпорації, а про взаємозв'язане співтовариствоТНК. Дослідження транснаціональных корпоративних мереж виходить з декількаінших передумов: корпорації є членами інтегрованої соціальної мережі,заснованої на перехресній акціонерній власності, довгострокових контрактах,угодах, альянсах і особистих контактах.
Отже розглядосновних концепцій, що пояснюють природу ТНК, дозволяє зрозуміти поведінку імотивацію іноземних інвесторів, пояснити процеси вивозу капіталутранснаціональними корпораціями і розробити методи його державного регулюванняв інтересах національни економік.
1.2Причини виникнення ТНК, види,ознаки, етапи транснаціоналізації, зв'язок з ТНБ
Найбільшзагальною причиною виникнення транснаціональних корпорацій єінтернаціоналізація виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил,що переростають національно-державні межі. Інтернаціоналізація виробництва ікапіталу набуває характеру експансії господарських зв'язків через створеннянайбільшими компаніями численних відділень за кордоном і перетвореннянаціональних корпорацій на транснаціональні. Вивіз капіталу стає найважливішимчинником у формуванні і розвитку міжнародних корпорацій. До конкретних причинвиникнення ТНК слід віднести їх економічну ефективність, обумовлену великимимасштабами виробництва у низці галузей. Жорстка конкуренція, необхідністьвистояти в конкурентній боротьбі сприяють концентрації виробництва і капіталу вміжнародному масштабі. В результаті стає виправданою діяльність в глобальнихмасштабах, з'являється можливість понизити витрати виробництва і отриматинадприбуток.
Узарубіжній економічній літературі можна зустріти безліч визначень міжнароднихмонополій: багатонаціональні корпорації, інтернаціональні корпорації,транснаціональні компанії, глобальні компанії і ін. Так, відомий західниймаркетолог Ф. Котлер по організаційних принципах виділяє два основних видиміжнародних компаній[5, с.38]. :
1.Транснаціональні корпорації — це національні монополії із закордоннимиактивами. Їх виробнича і торгово-збутова діяльність виходить за межі однієїдержави. Філії і дочірні компанії закордоном мають відносно самостійні служби виробництва і збуту готовоїпродукції, научно-дослідницьких розробок, послуг споживачам і ін. В цілому,вони складають єдиний крупний виробничий комплекс з правом власності надакціонерним капіталом тільки представників країни-засновника. В той же часфілії і дочірні компанії можуть бути змішаними підприємствами з переважнонаціональною участю країни базування.
2.Багатонаціональні корпорації — це, власне, міжнародні корпорації, які об'єднуютьнаціональні компанії низки держав на виробничій і науково-технічній основі. Зпогляду міжнародного права ознаками багатонаціональних корпорацій є: 1)наявність багатонаціонального акціонерного капіталу; 2) існування багатонаціональногокерівного центру; 3) комплектування адміністрації іноземних філій кадрами, щознають місцеві умови. Останнє, до речі, властиво і багатьом ТНК. Взагалі, межіміж цими двома групами міжнародних компаній вельми рухомі, можливий перехід однієїформи в іншу.
Змоменту появи міжнародні корпорації поступово виробляли стратегічну лінію своєїповедінки. До основних її ознак можна віднести:
1)забезпечення свого виробництва іноземною сировиною;
2)закріплення на зарубіжних ринках через мережу своїх філій;
3)розміщення виробництва в тих країнах, де витрати виробництва нижчі, ніж вкраїні базування;
4)орієнтація на диференційовану виробничо-торгівельно-фінансову діяльність.
Деякіфірми, що володіють ознаками транснаціональних корпорацій, з'явилися дужедавно. Деякі крупні фірми існують вже не одне сторіччя. Проте в основномуформування транснаціональних корпорацій відноситься до 60-х років ХХ сторіччя.
Зчасу свого виникнення міжнародні корпорації зазнали значну еволюцію. Першепокоління сучасних міжнародних корпорацій представляли головним чином так званіколоніально-сировинні транснаціональні корпорації. В ході першої світової війниі післявоєнний період набрали силу ТНК, що спеціалізувалися на виробництвіозброєнь. На цьому етапі розвитку ТНК не робили такого істотного впливу насвітову економіку і відповідні їй світові господарські зв'язки. Загальне числоміжнародних монополій на початок 40-х років XX століття не перевищувало 300.
Зпочатку 50-х років міжнародні корпорації починають активні дії із завоюваннясвітових ринків. Цьому сприяла політика лібералізації міжнародних економічнихзв'язків, поява на політичній арені багатьох держав, що звільнилися, світовийспоживчий попит, що ріс і інші чинники. Бурхливий розвиток міжнароднихкорпорацій, як по їх кількості, так і по масштабах і об'ємах діяльності сприявтому, що вони придбали особливе значення і роль в міжнародній економіці.Транснаціоналізация діяльності компанії проходить через ряд етапів.
Напершому етапі закордоннагосподарська діяльність практично мало впливає на положення компанії в цілому.Вона тільки починає розгортати закордонну економічну діяльність, як правило, уформі експорту. На цьому етапі компанія юридично прив'язана до однієї держави.
Надругому етапі закордоннагосподарська діяльність набуває відносної самостійності. Діяльність компанії закордоном вступає в складну систему взаємозалежностей зі всіма іншими сторонамидіяльності компанії, спонукає проводити якісні зміни в діяльності компанії вцілому. Центр міжнародної діяльності переміщується з експорту на закордонневиробництво. Відбувається відділення закордонної діяльності від діяльності навнутрішньому ринку. Це знаходить віддзеркалення в організаційній структурікомпанії. Компанія набуває рис міжнародної.
Натретьому етапі ростероль закордонної діяльності компанії. Внутрішній ринок втрачає приоритет і стаєв один ряд з багатьма зовнішніми ринками. Саме на цьому етапі компанія стаєдійсно міжнародною зі всіма вищепереліченими ознаками. Названі три етапи є типовими дляпроцесів інтернаціоналізації бізнесу у всіх країнах, починаючи з США.
Виключноважливу роль в механізмі функціонування сучасних ТНК грають банківські іфінансові інститути. Процеси інтернаціоналізації і глобалізації світовоїекономіки, гостра конкурентна боротьба, у фінансовій сфері сприяли формуванню ірозгортанню діяльності транснаціональних банків (ТНБ). Характер ТНБ визначається, по-перше,тим, що це найбільші банки, що грають домінуючу роль на своїх національнихринках. По-друге, в їх діяльності висока частка міжнародних операцій,залежність від зовнішнього ринку; по-третє, здійснення ними міжнароднихоперацій відбувається через розвинену мережу тісно зв'язаних один з однимзакордонних відділень; по-четверте, ТНБ — це гігантські системи фінансовогокапіталу, здатні надавати багатообразні послуги клієнтові; по-п'яте, між ТНБіснує тісна взаємозалежність, переплетення їх капіталів і інтересів.
Багатозлиянь відбуваються між фірмами і транснаціональними корпораціями, що надаютьостаннім консультаційні, транспортні послуги, зв'язок. Такі злиття сприяєформуванню глобальних мереж в різних сферах економіки. Транскордонні злиття іпоглинання відбуваються переважно між фірмами, що базуються в розвиненихкраїнах.
Істотноюмежею діяльності міжнародних компаній є диверсифікація їх виробництва і послуг.Кількість і характер тих, що входять в ТНК підприємств визначаються головнимчином економічною доцільністю. Маючи в своєму розпорядженні могутню виробничубазу, ТНК проводять таку виробничо-торгівельну політику, яка забезпечуєвисокоефективне планування виробництва, товарного ринку. Плануванняздійснюється в рамках материнської компанії і розповсюджується на дочірніфірми. Транснаціональними корпораціями здійснюється динамічна політика вобласті капіталовкладень і науково-дослідницьких робіт в національному іміжнародному масштабі.
Такимчином ми бачимо, що процеси транснаціоналізації йдуть вже давно. Почалися воникілька сторічч тому і продовжуються тепер усе стрімкіше. Дослідження процесівінтерналізації виробництва та послуг почав ще Адам Сміт і Давід Рікардорозглядаючи міжнародну торгівлю як двигун інтернаціоналізації і интеграціїсвітових економік. Потім вчені продовжували вивчати ці процеси форміруючи зчасом теорію транснаціоналізвції. Дж. Мілль, а потім Дж. Кейнс розробили теоріюруху капіталів. Економісти Е. Домар та Дж. Гелбрейт розвили теорію ТНК, аВернон розробив теорію життєвого циклу продукту.Внесли свої внески і іншівчені, яки допомогли сформуватися теоретично такому поняттю як міжародний рухкапіталів і транснснаціоналізація.
Вивізкапіталу стає найважливішим чинником у формуванні і розвитку міжнароднихкорпорацій для яких характерна наявність закордонних активів і дочірніхпідприємств. ТНК пройщли еволюцію від колоніально-сировинних до сучасних фірм,які вкладають багато коштів в НДОКР. Характерною рисою є також їх зв’язок зТНБ. Дуже характерною рисою для ТНК є також диверсифікація виробництва іпослуг.
РОЗДІЛ 2
Аналіз діяльності ТНК
2.1 ТНК на сучасному етапі, індекс транснаціоналізації
Для провіднихпромислово розвинених країн саме зарубіжна діяльність їх ТНК визначає характерзовнішньоекономічних зв'язків. Так, до 70% вартості майна 100 найбільших ТНК(включаючи фінансові) знаходиться за межами їх країни базування.
Для визначеннятранснаціональних компаній та ступеню їх транснаціоналізації існує спеціальнийіндекс транснаціоналізації. Розрахунок індексу транснаціоналізації ведеться понаступній формулі:
I T =1/3 ( A I /A + R I /R + S I /S) x 100%
де
I T —індекс транснаціоналізації %;
A I —закордонні активи;
A — загальніактиви;
R I —об'єм продажів товарів і послуг зарубіжними філіями;
R — загальнийоб'єм продажів товарів і послуг;
S I —закордонний штат;
S — загальнийштат працівників компанії.
В таблиці 2.1.преведені 12 найбільших нефінансових ТНК світу за розмірами активів, об’ємомпродажів та чисельністю робітників.