Реферат на тему:
Стратегічнепартнерство України і Польщі у державно-політичному аспекті
Вступ
Якщоподивитися на мапу Європи: центр континенту його найвигідніший Балто-Чорноморськийперешийок монопольно тримають у своїх руках (фактом існування поряд двохнародів) лише дві держави Україна і Польща. Через територію цих двох країнпроходять всі автомобільні, залізничні, повітряні шляхи, газо- і нафтопроводи,що забезпечують економічні, інформативні, політичні і культурні контакти міжСходом і Заходом.
Полякизалишили виразний слід в історії Української держави. Рік Польщі в Україні – цедуже важлива подія для встановлення більш дружніх відносин між країнами-сусідкамиі реалізація цього заходу потрібна українцям, насамперед для того, щоб зробитибільш впевнений крок у європейській простір і у світ загалом.
Актуальністьтеми обумовлена необхідністю комплексного аналізу українсько-польськихвідносин, починаючи з 1997 до сьогодення. Одним із актуальних питань історії слов’янськихнародів є налагодження українсько-польського партнерства, а одним із актуальнихпитань ХХ століття є висвітлення місця та ролі відносин між Україною таПольщею.
Стратегічнепартнерство України і Польщі у державно-політичному аспекті
Зякого боку не подивитися, близькості між народами-братами, народами-сусідамигоді шукати. Більше того, ці два народи – український і польський, що походятьвід одного полянського кореня,- поставлені Творцем поряд саме для створеннякультури майбутнього; культури, яка об’єднуєкласику Латинського Заходу з традиціями православного Сходу; культури чіткихструктур і технологічного порядку організації життя з культурою широкогоспектра почуттів і емоцій. Дві багатющих ментальності, два взаємодоповнюючіспособи мислення українського і польського народів у центрі Європи — цеунікальний арсенал цінного історичного і генетичного досвіду, багатюще джерелонових ідей і можливостей.
Нажаль, значна частина публікацій, присвячених Польщі в українських ЗМІ подаютьобраз нашої безпосередньої сусідки на Заході з виразним негативним відтінком.Особливо старанні в цьому російські видання і телеканали в Україні, котримніколи не бракує сарказму і винахідливості, аби представити чергову подію заБугом у компрометуючому аспекті чи під сумнівним кутом зору.
Небракує подібних старань і серед авторів, які вважають себе представникамиукраїнського національно-демократичного відродження. Антипатія, а подекуди івороже ставлення до поляків є очевидним рудиментом російсько-імперської епохи івідповідної пропаганди, мета якої — не допустити зближення України і Польщі,позаяк в такому разі Росія втрачає шанси на панування в Європі і світі, а її інтелектуальнийпотенціал значно слабшає.
Зпідручників історії, створених впродовж радянської доби, ми дізнаємося про«польське панство», «самозакохану шляхту», яка пригнічувала українців,«самовпевнену польську аристократію», «буржуазну Польщу», тощо. Але не лише упідручниках, а й в усій українській історіографії не досить об’єктивнопредставлено майже 2 століття активного розвитку України, починаючи одприєднання Галицько-Волинського князівства до Королівства Польського та ще 1362року, коли населення Русі зустрічало литовського князя Ольгерда як визволителявід татаро-монгольського ярма.
ІванКрип’якевичу своїй «Історії України» так характеризує цей період: «Два століття, прожиті уВеликому князівству, позитивне значення для українського народу. Бо хочнаціонально-політичне життя не могло розвинутись у повних формах і зустрічалорізні перешкоди, все-таки для розвитку української культури і національноїсвідомості це був щасливий час». Безперечно, поляки залишили виразний слід вісторії української держави.
Альтернативинемає! Польща, яка практично вже увійшла у всі структури об’єднаної Європи,запрошує також і Україну, щедро ділиться своїм досвідом просування шляхом, якийвже пройшла. Одним із привабливих для українців дороговказів на цьому шляху є йтаки: середня місячна зарплата у Польщі становить близько 600 доларів США,середня пенсія — 300 доларів, допомога безробітним до 135 доларів, а бюджетПольщі з її 40- мільйонним населенням в майже 5 разів перевищує бюджет України.Поляки дуже добре поінформовані про події в Україні завжди з співчуттямставляться до українців. Вони давно зрозуміли, що потужним чинником і джереломконфліктів між поляками і українцями, а водночас блокуючою силою на шляхурозвитку української культури була третя сторона.[4;4]
1997рік був позначений значним пожвавленням між Україною і Польщею. Цьому сприялаінституціоналізація співпраці України з НАТО та ЄС, що остаточно змінило їїнегативне ставлення до запрошення Польщі стати членом НАТО. Сторони дійшлитакож згоди щодо розміщення ядерної зброї на території нових потенційнихкраїн-членів Північно-Атлантичного альянсу.[6;34]
Важливістьдля України розвитку всебічного співробітництва з Польщею підкреслив на прес-конференціїПрезидент України Леонід Кучма, який перебував у Варшаві з однодневним робочимвізитом. Він відзначив, що в ході переговорів обговорювалось широке коло якекономічних, так і зовнішньополітичних відносин. Леонід Кучма подякувавпольській стороні за підтримку в інтегруванні України в європейські політичні іекономічні структури. Він повідомив, що Україна з нетерпінням чекає офіційноговізиту в травні нинішнього року Президента Польщі Олександра Кваснєвського. «Мисправді підтвердили бажання сторін підбити підсумки всієї історії нашихбагатовікових відносин, дати їм оцінку, щоб нічого не заважало в майбутньому»,-сказав Леонід Кучма.
ПрезидентПольщі Олександр Кваснєвський відзначив, що минулий рік був вдалим у розвиткувідносин між нашими країнами. Він висловив надію, що плідний діалог будепродовжено і в нинішньому році. Олександр Кваснєвський висловив задоволення«контактами без протоколів» з Леонідом Кучмою, які стають вже традиційними.Торкаючись розширення НАТО, Президент Польщі висловився за «окремий трактатальянсу з Україною».
Значнуувагу на прес-конференції було приділено співробітництву сторін з Білоруссю.Відповідаючи на запитання Леонід Кучма, зокрема, підкреслив, що «політична іекономічна блокада Білорусі не сприяє стабільності на континенті. Я законструктивний широкий діалог з Білоруссю»,- сказав він. Леонід Кучма невиключає зустрічі президентів України, Білорусі і Польщі. Олександр Кваснєвськийсхвалив позицію України з цього питання. Ми не виступаємо проти інтеграційнихпроцесів, але ми за суверенну, незалежну Білорусь, сказав Президент Польщі.
ЛеонідКучма повідомив про те, що в недавній телефонній розмові з Президентом РосіїБорисом Єльциним йшлося про проведення 29 січня саміту глав країн-членів СНД уМоскві, на якому буде підбито підсумки п’ятирічної діяльності Співдружності.
22-23січня в Варшаві відбулася чергова пленарна сесія Консультаційного комітетупрезидентів України та Республіки Польща. На сесії Консультаційного комітетуголовували представники обох президентів: Володимир Горбулін – секретар Радинаціональної безпеки і оборони України та Єжи Мілевський — Керівник БюроНаціональної безпеки канцелярії Президента РП.
Нановий якісний рівень підняла роботу Консультаційного комітету участьпрезидентів України та Республіки Польща Леоніда Кучми і АлександераКвасьнєвського у підбитті підсумків сесії.
Упосольстві України в Республіці Польща, під час засідання комітету українськата польська сторони звітували про виконання попередніх рішень, було порушено йобговорено актуальні питання двосторонніх українсько-польських взаємин, зокремав політичній, економічній і гуманітарній сферах.
Особливуувагу було приділено питанням будівництва системи європейської безпеки.Зазначалося, що позиції України і Польщі в контексті рішень НАТО стосовнонерозміщення ядерної зброї на території нових потенціальних членів альянсу, атакож намірів цієї організації реформуватися співпадають. Увага сторінакцентувалася також на реалізації ідеї спеціального партнерства між Україною іНАТО та на корисності інтенсифікації відносин Північно-Атлантичний союз — Росія.
Обговорювалосяпитання надання Польщею підтримки і намірів України стати асоційованим членомЗЄС, активного підключення нашої держави до співпраці в рамках Веймарськоготрикутника та взаємодії в ОБСЄ і ЦЄІ. Аналізувалася ситуація вукраїнсько-польських економічних і торговельних стосунках, а також перспективиі напрями їх розвитку. Зазначалося, що рівень економічної співпраці ще невідповідає потенційним можливостям обох держав. Сторони прихильно поставилисядо підписання Меморандуму про заходи щодо лібералізації торгівлі між Україноюта Республікою Польща як до принципового кроку до укладення Угоди про вільнуторгівлю і наступного приєднання України до Угоди про зону вільної торгівліЦентральній Європі.
Булодосягнуто принципової згоди щодо звернення до ЄС з питань фінансової підтримкиу розбудові українсько-польського кордону.
Наголошувалосяна важливості розвитку процесів європейської інтеграції, зокрема прикордонногота регіонального співробітництва між двома державами в рамках єврорегіонів«Буг» та «Карпати».
ПрезидентуУкраїни Леоніду Кучмі в урочистій обстановці у Королівському замку вручено«Оскар польському бізнесу».В церемонії взяв участь Президент Республіки Польща ОлександрКваснєвський.
Ябув зворушений, дізнавшись про рішення вашого Товариства,- сказав Леонід Кучма.Присудження цієї відзнаки, якої у попередні роки удостоювалися видатні діячісвіту, розглядаю як високу честь і визнання здобутків України у проведеннірадикальних ринкових реформ, забезпеченні прогресу у взаємовигідній співпраці зРеспублікою Польща.
Ізсвітової практики відомо, продовжував глава Української держави, що процесдержавотворення завжди нелегкий і непростий. І Україна, яка недавно відзначилап’ятурічницю своєї незалежності, не стала винятком. Однак, попри всі труднощі,досягнуто помітних позитивних зрушень в усіх сферах суспільно-політичного таекономічного життя. За 11 місяців минулого року зовнішньоторговельний оборот Українизбільшився майже на 20 відсотків і досяг близько 50 мільярдів гривень.
Єпідстави для висновку, що закладено основу переходу до політики економічногозростання, яка визначатиме нову економічну ситуацію в Україні на найближчіроки. Леонід Кучма ознайомив з основними напрями і важелями цієї політики.Назвав на першому місці проведення глибокої податкової реформи, яка зменшитьмайже на 25 відсотків податковий тиск на товаровиробника.
Донайголовніших елементів пріоритетів Леонід Кучма відніс подальше реформуваннязовнішньоекономічної сфери. Президент України відзначив, що активність Україниу поглибленні економічних реформ не залишається поза увагою іноземних держав таміжнародних фінансових структур. Хоча і повільно, але неухильно зростає обсягіноземних інвестицій у нашу економіку, розширюються і диверсифікуються зв’язкиз діловим світом у різних галузях економіки, науки, техніки. Свою стратегічнумету, підкреслив Президент України, ми вбачаємо у побудові сучасної ринковоївідкритої економіки, входженні України до загальноєвропейського та світовогоекономічного простору. Польський досвід, сказав Леонід Кучма, переконливодемонструє народам Східної та Центральної Європи, як за короткий проміжокекономічного зростання та суттєвого підвищення рівня життя людей. РеспублікиПольща — стратегічний партнер України, підкреслив Леонід Кучма. Але потенціалдвостороннього співробітництва міг би використовуватися, на його думку, повнішеі з більшою вигодою для обох сторін. Таке завдання ми вже поставили зПрезидентом Кваснєвський перед своїми міністрами, додав він.
Нашеглибоке переконання, підвищенню ефективності взаємодії уторговельно-економічній сфері сприяло б поетапне введення режиму вільноїторгівлі між двома країнами. Ми завжди відкриті для польського бізнесу, сказавна закінчення Президент України.[10]
20-23травня 1997 р. відбувся візит Олександра Кваснєвського до Києва, під час якогобуло підписано Спільну заяву Президентів України і Республіки Польща «Допорозуміння і єднання», яка підвела риску під непростим минулим двох народів ізакликало молоде покоління українців і поляків жити в злагоді й мирі, закріпилапринцип стратегічного партнерства між державами, поглибила українсько-польськівідносини у політичній, економічній та гуманітарній сферах. Проте громадськістьобох держав сприйняла все досить холодно. Крім всього, невдовзі післяпідписання спільної заяви президентів у Львові було спалено польський прапор.
1998р. проходив під сприятливим для українсько-польських взаємин знаком. Відбувсяряд зустрічей на найвищому рівні – зокрема, Леонід Кучма і Олександр Кваснєвськийвідкрили новий митний перехід Корчова-Краковець (3 січня), 23-24 травняпрезиденти України та Польщі взяли участь у церемонії відкриття пам’ятникажертвам концтабору у місті Явожно, відкрили пам’ятник польським та українськимжертвам тоталітаризму у Харкові (26 червня).[6;34] Ця зустріч двох Президентіввеликих європейських держав Леоніда Кучми та Олександра Кваснєвського сталавизначною подією в контексті українсько-польських відносин пострадянськогоперіоду. Зустріч є свідченням щирого прагнення слов’янських народів до діловогопартнерства, співпраці, демократичних перетворень в ім’я піднесення економікиУкраїни і Польщі, заради спільного блага, безпечної і процвітаючої Європи.
Актомглибокої спокути перед світлою пам’ятіжертв сталінського тоталітаризму можна назвати закладення каменя майбутньогомеморіалу на українсько-польському цвинтарі в Лісопарку у Харкові.
-ВУкраїні і Польщі багато є таких місць, які стали символами найбільших трагедійХХ століття. Таке не повинно повторитися: ні сталінізм, ні фашизм, ні будь-якийінший режим, спрямований як проти власного народу, так і проти всього людства.І сього не буде, поки живе в серцях, увічнюється в меморіальних комплексах таобрізках пам’ять тих, кого перемололи безжалісні жорна тоталітаризму,- сказав усвоїй промові на урочистій церемонії закладення наріжного каменя підукраїнсько-польський цвинтар президент Леонід Кучма. — Зводячи такі меморіалиукраїнці і поляки не лише роблять нові кроки на зустріч. В камені і бронзіпам’яті полягли і пересторога живим, — зазначив Леонід Данилович.
Церемоніїзакладення українсько-польського цвинтаря жертвам тоталітаризму передуваланизка робочих поїздок президентів України та Польщі по Слобожанщині. ЗокремаПрезидент України Леонід Кучма відвідав ВАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» уЧугуївському районі». За підсумками робочої зустрічі президентів України та РеспублікиПольща відбулася прес-конференція, під час якої Леонід Кучма та Олександр Кваснєвськийвідповіли на актуальні економічні та політичні питання польських та українськихжурналістів. [11]
10-11листопада 1998 р. у Варшаві Президент України взяв участь у урочистостях,присвячених 80-й річниці відновлення незалежності Республіки Польща. Важливимбув економічний саміт, що відбувався 23-24 травня у Жешуві. Президенти обохдержав взяли його під свій патронат.
Узв’язкуз виборами на Україні 1998 р. певної стагнації зазнали міжпарламентськіконтакти. Лише під кінець року розпочала свою діяльність Українсько-польськагрупа. Її голова, Дмитро Павличко, відвідав у грудні 1998 р. Варшаву, дезустрівся з головою Польсько-української парламентської групи.
1999р. був роком виборів Президенту України, тому Україна була більшесконцентрована на внутрішніх справах і особливих змін в українсько-польськихвідносинах не сталося.
Початок2000 р. виглядав багатообіцяючим щодо реформ та розвитку взаємин з Польщею. 17січня на зустрічі президентів обох країн у Кракові було обговорено питаннястворення Польсько-українського університету. Кваснєвський пообіцяв провестипереговори з ЄС щодо безвізового режиму з Україною. 19 лютого нарешті відбулосяперше засідання Польсько-українського форуму. Пройшла також низка зустрічей нависокому рівні. Та потім змінилася внутрішньополітична ситуація в Україні.Замість В.Тарасюка міністром закордонних справ знову став Адлєнко, що у світісприйняли як згортання прозахідної політики України. Співпраця українськоїсторони з Польщею почала характеризуватися радше «як добросусідська», ніж як«стратегічна».
Крімтого цей рік в україно-польських відносинах можна було б назвати «роком труби» — весь час точилася суперечка навколо будівництва трубопроводуЯмал-Франкфурт-на-Одрі. З боку України лунали заяви, що це зрада принципамстратегічного партнерства, а польські урядовці заявляли, що Польща ніколи непіде на ущемлення інтересів України і цей трубопровід українцям не завдасть.Щоб підсолодити пілюлю Ямальського проекту, відбулися переговори про спільнеспорудження терміналу в Одесі та закінчення будівництва трубопроводуОдеса-Броди.
У2001 р. у зв’язку звнутрішньополітичними причинами Україна опинилася якщо не в міжнароднійізоляції, то у досить прохолодному середовищі. Тому й у польському середовищіпочали лунати заклики відмінити зустріч Олександра Кваснєвського та ЛеонідаКучми, яка була запланована на 15 березня. Однак канцелярія президента Польщізаявила, що ізолювання України — це найгірше, що можна зробити у ситуації, щосклалася. 15 березня він зустрівся з групою українських опозиціонерів інамагався спонукати їх до діалогу з Президентом, але українська делегаціязалишилась незадоволена результатом зустрічі. Під час зустрічі 15 березня уКазімієжі Дольному А. Кваснєвському не вдалося схилити Л. Кучму до переговорівз опозицією.
Тимчасом 6 червня 2001 р. міністр закордонних справ Польщі В.Бартошевськийпредставив Сеймові зовнішньополітичну програму, в якій Україна навіть незгадувалася серед партнерів. Стосовно контактів з нею мінистр заявив, що Польщанамагається існуючими засобами вплинути на процес трансформації в Україні.[6;36]
8жовтня 2001р. голова Української держави провів переговори зі своїм польськимколегою Олександром Кваснєвським. Окрім того, лідери обох держав взяли участь вурочистій інавгурації Європейського колегіуму українських та польськихуніверситетів у Любліні, зустрілися з керівництвом Люблянського воєводства тапредставниками органів місцевого врядування.
ВідкриттяЄвропейського колегіуму українських та польських університетів у Любліністворюється якісна нова модель відносин та взаємодій між молодими поколіннямиукраїнців та поляків. Вона сприятиме зближенню двох народів і водночас їхньомувходженню в об’єднану Європу. На цьомунаголосив Президент України Леонід Кучма, виступаючи на інавгураціїЄвропейського колегіуму українських та польських університетів у Любліні. Засловами голови Української держави, спільними зусиллями обидва народи вписуютьще одну помітну сторінку в літопис українсько- польського стратегічногопартнерства. Віднині його активно розвиватиме і студентська молодь обох країн,будуючи одночасно своє власне майбутнє, підкреслив Президент України.
- Як справжні друзі і партнери ми ввійшлиразом у ХХІ століття, підтримуючи один одного в реалізації європейськоговибору. Саме ця підтримка є сьогодні без перебільшення, квінтесенцією українсько-польськоїспівпраці,- наголосив Леонід Кучма. На його переконання Європейський колегіуммає стати повноцінним Українсько-Польським університетом. Глава Українськоїдержави запевнив, що може розраховувати на всебічну підтримку з боку ПрезидентаУкраїни в реалізації його перспективної багатообіцяючої мети.
ЛеонідКучма побажав професорсько-викладацькому складу та студентам Колегіуму плідноїроботи та успіхів на ниві подальшого утвердження та зміцнення України і Польщі,їхнього входження в сім’ю народів Європи.
ПрезидентРеспубліки Польщі Олександр Кваснєвський, у свою чергу, зазначив, щоЄвропейський колегіум має стати вагомим чинником у процесі євроінтеграційнихпрагнень України і Польщі. Він також наголосив, що одним з пріоритетнихнапрямів стратегічного партнерства двох країн є розвиток співробітництва усфері науки, культури та технології. На його глибоке переконання, співпраця накультурному рівні є сильнішою «за існування кордонів, віз та паспортів».
Відукраїнської сторони в урочистій інавгурації Колегіуму брали участь ректорКиївського національного університету ім. Тараса Шевченка Віктор Скопенко,ректор Львівського національного університету Іван Вакарчук.
— Можна з переконаністю сказати, що в українсько-польських відносинах за останніроки відбулися кардинальні зміни,- підкреслив Президент України Леонід Кучма.
Якзапевнив Леонід Кучма, сьогодні Україна і Польща вже зовсім інші, ніж булип’ять чи десять років тому. Акт порозуміння, який підписали президенти, даєсвої плоди. Леонід Кучма висловив глибоку подяку організаторам і всім, хтопричетний до відкриття Європейського колегіуму. Президент вважає, щоукраїнські студенти, які навчатимуться у Любліні своїми справами зможутьпідтвердити український шлях до європейської інтеграції.
Зісвого боку Президент Польщі Олександр Кваснєвський підкреслив, що стратегічнепартнерство з Україною й надалі буде зміцнюватися та посилюватися на якісномурівні, незалежно від того, який уряд буде сформовано в Україні в результатізавершення парламентських виборів.
Новакандидатура посла України в Республіці Польща узгодилася з польською стороною.Зміна дипломатів в цій країні є закономірною, оскільки завершився терміндипломатичної роботи нинішнього Надзвичайного і Повноваженого Посла України вРеспубліці Польща Дмитра Павличко. Глава Української держави не став називатиім’ямайбутнього посла, мотивуючи тим, що ще не отримано агреман з польськоїсторони.
ПрезидентУкраїни та Республіки Польща Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський підтвердилиобопільність мети духовного розвитку та зміцнення зв’язків та контактівукраїнського і польського народів. На цьому лідери двох держав наголосили підчас зустрічі з керівництвом Люблінського воєводства, яка відбулася у будинкуКоронного трибуналу. Глава Української держави підкреслив: у обох держав єспільний розвиток, зв’язаний зєвропейським. Усі кроки, які робляться українською та польською сторонами, пов’язанийподальшим посиленням контактів.
ЛеонідКучма передав місту Любліну срібну медаль, виготовлену до 10 річниціНезалежності України.
Лідериобох держав побували на військовому православному цвинтарі, де поховані воїниУкраїнської народної армії, які боролися за волю українського народу.[12]
2002р. почався з візиту президента Росії Володимира Путіна до Варшави. Цяподія, також зміна прем’єр-мінистра,була сприйнята Україною як відхід Польщі від партнерства з Україною на користьРосії. Польські політики обіцяли продовжити будівництво трубопроводуОдеса-Броди до Гданська, запевняли, що Польща й надалі захищатиме інтересиУкраїни перед ЄС. Проте, всупереч цим заявам 12 лютого уряд Польщі ухваливрішення про запровадження з 1 липня 2001 р. віз для громадян України.
Дотого ж події, що розгорнулися у Львові, зокрема рішення Львівської міськоїради, яка не погодилась з написом, який поляки хотіли зробити на територіїпольських військових поховань на Личаківському цвинтарі, привели до того, щовідкриття цвинтаря та зустріч обох президентів перенесли. Після внесення змін утексті напису Олександр Кваснєвський відмовився від поїздки до Львова. Ця подіявикликала широкий міжнародний резонанс.
Важливимі символічним жестом була пропозиція прем’єраПольщі Л.Міллера посадити за стіл переговорів українську владу і опозицію. Врезультаті цього 15-16 жовтня у Варшаві відбулась конференція «Україна вЄвропі» за участю української влади і опозиції, польських перших осіб іпредставників Євросоюзу. Президент Леонід Кучма, назвавши це втручанням увнутрішні справи України, в ній участі не брав, але прилетів для короткоїзустрічі з польським колегою та представником Євросоюзу з питань зовнішньоїполітики та безпеки Х.Соланою.
13лютого 2003 р. відбулась чергова зустріч президентів України та Польщі урезиденції українського глави в Синьогорі на Івано-Франківщині, під час якоївони домовились, що візи для українських громадян будуть безкоштовними, апольські громадяни їздитимуть до України без віз, а також про вшанування 60-оїрічниці волинської трагедії, і визначили, що 2004 рік буде роком Польщі вУкраїні, 2005- роком України в Польщі.[6;7]
23червня 2003р. у Одесі почалась зустріч Президента України Леоніда Кучми іПрезидента Польщі Олександр Кваснєвський. На думку польського президенту до ЄСне повинно віддаляти її від східних сусідів, які тільки прагнуть потрапити у цюорганізацію. За його словами україно-польські відносини мають великий потенціалдля співпраці у сфері економіки між великими та малими підприємствами. У зв’язкуз цим Олександр Кваснєвський підкреслив, що це « велике поле праці для місцевихвлад і підприємців по обидві сторони кордону». Особливо актуальними для Українипрезидент Польщі назвав загальний пошук рішень, які будуть спонукати включеннюУкраїни до європейської співпраці. Він повідомив про трьохсторонню програмуспівпраці між Україною, Польщею та Білоруссю. Також він наголосив на тому, щощорічно на реалізацію цієї програми буде надходжу вати 8-9 млн. євро. «Ці грошібудуть використовуватися на модернізацію інфраструктури прикордонної території,а також на розвиток прикордонних регіонів та транскордонної співпраці»,-зазначив польський президент.
Середважливих аспектів українсько-польських відносин він також виокремив розвитоктуризму, загальнокультурних та освітніх програм. За словами Олександра Кваснєвського,вагомість українсько-польського форуму підкреслюється й місцем його проведення.« Одеса – це місто зустрічі культур багатьох народів. Це місто увійшло вісторію. Одеса близька серцям багатьох поляків»,- підкреслив президент Польщі.
УОдесі одночасно почалася ІІ конференція керівників регіонів України та Польщі.Вона проходить за участю президентів Леоніда Кучми та Олександра Кваснєвського.Президент України привітав польську сторону з результати референдуму про ступПольщі в ЄС. Глава нашої держави зазначив, що важкий шлях пройде й Україна.Леонід Кучма заявив, що офіційний Київ постійно відчуває зі сторони Польщіпідтримку у своїх європейських прагненнях, у контексті формування «Східноїміри» ЄС. Завдяки поглибленню співпраці між українськими та польськимирегіонами, Україна отримує великі можливості у включенні до перспектив трансєвропейськоїінтеграції.
ПрезидентПольщі Олександр Кваснєвський заявив про те, що його країна бажає провести РікУкраїни у 2005 р. «Ми бажаємо, щоб 2005 р. був Роком України у Польщі»,-зазначив глава держави на засіданні конференції « Керівники регіонів України таПольщі», яка пройшла в Одесі. Олександр Кваснєвський запропонував щоб у рамкахтакої акції більшу участь приймали не політики, а польське суспільство. На йогодумку, проведення Року Польщі в Україні у 2004 р. і Року України в Польщі у2005р. могли б підбити підсумок українсько-польських відносин періодуперебування у влади лідерів — Олександра Кваснєвського та Леоніда Кучми.
Уході конференції керівників регіонів була прийнята структура та основний змістдокументу «Стратегія українсько-польської співпраці» у контексті членстваПольщі в ЄС. Крім всього, було підписано звернення учасників конференції до ЄСдо надання підтримки розвитку україно-польської міжрегіональної та прикордонноїспівпраці.
Євроінтеграційнінаміри України потребують введення нових принципів взаємин між центром тарегіонами, які сприяли би загальноєвропейським принципам регіональної політики.Про це заявив глава Одеської облдержадміністрації Сергій Гринавецький.
24червня було відкрито Генеральне консульство Польщі у Одесі. Головоюпредставництва став Анджей Сабчак. Того ж дня завершився VІекономічний форум «Україна-Польща», де приймали участь президенти обох країн.
— Я дуже радий, що тут, у Одесі, пройшла зустріч представників регіональної владий самоврядування, було підписано комюніке, — підкреслив Олександр Кваснєвський.- Це дуже важливий елемент співпраці, тому що таким чином співпраця міжкраїнами переноситься на місцевий рівень міст, молоді, туризму, тощо. У зв’язкуз тим, що Польща вступає до ЄС з 1 травня 2004р. президент цієї країни ОлександрКваснєвський заявив у Одесі, що офіціальна Варшава зробить усе щоб підтриматиєвропейські прагнення України. Він зазначив, що політика Польщі сформульована утаких словах: « Європі потрібна Україна, Україні — Європа»[8].
Підчас візиту до Києва прем’єр-міністра Л. Міллера (30 липня 2003 р.) булопідписано угоду про умови поїздок громадян, яка вирішила проблему візовогорежиму між Україною та Польщею і яка стала взірцем для вирішення візовогопитання між Україною та іншими державами. Партнерські відносини між Україною і Польщеюрозвиваються в усіх напрямах, зазначив Прем’єр-міністр України Віктор Янукович,підбиваючи підсумки двохсторонніх переговорів урядових делегацій. Позитивною єі динаміка торговельних, економічних відносин.
ВікторЯнукович зазначив також, що сторони дійшли єдиної думки в питаннях європейськоїінтеграції двох країн.»Ми обговорили з польським колегою ситуацію, пов’язану зперспективою вступу України до ЄС, домовилися про продовження діалогу з приводупроекту нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ, про нові кроки на шляху до зближеннядвох народів»,- повідомив Віктор Янукович журналістам на спільним з польськимколего прес-конференції.
Засловами Лешика Міллера у відносинах двох країн немає ані найменшихрозбіжностей, що заважають розвитку політичних, економічних, культурних ілюдських зв’язків. Він назвав польсько-українське партнерство стратегічним івідзначив зростаючий інтерес польських інвесторів до української економіки.
Щодоспівпраці України і Польщі по проекту нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ ГоловаРади Міністрів Республіки Польща зазначив:» Це комерційний проект, якимцікавиться також Брюссель, і політичні умови для цього проекту, безумовно,сприятливі»[14].
Подієюнадзвичайної ваги стало відзначення 60-ої річниці Волинської трагедії, щовикликало широкий резонанс і неоднозначне ставлення в українському і польськомусуспільствах. У значної частини громадськості намір України провести ціурочистості викликав негативну реакцію. Такі політичні партії, як СНПУ,УРП-Собор, Батьківщина, УНА-УНСО організували мітинги протесту у Львові, Одесі,Києві і вимагали, щоб Президент України не просив вибачення у польськогонароду. Після того, як депутати Луцької міської Ради заблокували рішення провстановлення пам’ятника і проведення урочистостей у м. Луцьку, вибрали дляцього с. Павлівка. Після тривалих дебатів були прийняти заяви Сейму РеспублікиПольща та Верховної Ради з сього питання. Урочисті заходи відбулися 11 липня2003 р. за участю обох президентів. Вони відкрили каплицю і пам’ятник, на якомуукраїнською і польською мовами висічено слова «Пам’ять. Скорбота. Єднання.».
Прогресивнимбуло те, що на початку 2004 р. Україна нарешті остаточно визначилася звикористанням вже збудованого нафтопроводу Одеса-Броди для транспортуваннякаспійської нафти до Європи. Та не зважаючи на велике стратегічне значенняцього об’єкта,не передбачається його державне фінансування. Реалізацією проекту займаєтьсяпольська фірма «Пшиязнь» і українська «Укртранснафта».
30березня 2004 р. обидва президенти в Національній опері України урочистовідкрили рік Польщі в Україні. Однак через складну внутрішньополітичну ситуаціюв Польщі Олександру Кваснєвському довелося суттєво скоротити свій візит доКиєва. Та й саме відкриття року Польщі в Україні Залишилося практично непоміченим польськими ЗМІ.
Нещодавноратифікацію угоди про Єдиний економічний простір світова громадськістьсприйняла як зміну орієнтації зміни в бік Росії, особливо після заяви ЛеонідаКучми, що ми не можемо чекати поки нас приймуть в Європу, а повинні створюватиєвропейський рівень життя в межах Єдиного економічного простору.
Надзвичайноважливою подією, яка визначальним чином вплине на стосунки між нашимидержавами, є набуття Польщею 1 травня 2004 р. повноправного членства в ЄС. Поприряд негативних моментів ця подія має й позитивне значення для України. Так,наприклад, хоча шенгенська система й обмежує в’їзд громадян третіх країн вЄС, але одночасно розширює свободу просування в середині ЄС для тих, хто маєшенгенську візу. Прикордонне співробітництво для таких умов сприятимепристосуванню української економіки до вимог ЄС. Крім того Польща могла бдопомогти залучати гроші ЄС для фінансування проектів у Польщі та Україні, якібудуть приносити користь економікам обох країн.
Отже,можна зробити висновок, що Польща та Україна мають однакові стратегічні цілі, асаме інтеграцію європейських і євроатлантичних структур, існує спільна база длястратегічного партнерства, і взаємини між обома країнами є доситьперспективними.[6;37-39]
Висновки
Українсько-польськієднання є надзвичайно важливим фактором, тому що це — гарант стабільності табезпеки в Європі, а також тому, що ці дві слов’янські держави мають однаковістратегічні, а саме: інтеграцію до європейських структур і у них існує спільнабаза для стратегічного партнерства.
Заостанні роки відносини України і Польщі перебували у сприятливому становищі:було підписано багато договорів, які сприяли встановленню більш дружніхстосунків між країнами.2004 р. був визнаний Роком Польщі в Україні. Хоча вінбув не зовсім вдалим через внутрішні політичні складності, Рік України в Польщі(2005 р.) був найбільш сприятливим для обох держав, тому що девіз цього року,який звучав як «Україна – Польща — разом в Європі !» є ознакою того, щопроведення Року України в Польщі зміцнює національно-складову культури обохкраїн і загалом сприятиме збагаченню європейської культури.
Польщадля України — міст у Європу та шлях до демократії. Польща – це велика держава,яка демонструє і буде демонструвати свою політичну активність. Тому Польща можесуттєво вплинути на те, що вже зараз називають» східною мірою ЄвропейськогоСоюзу».
Списоклітератури
1) Історія України: Підручник: 3-е видання/За ред. Ю.Сливки.-Львів: Світ;2002.-520с.; ил.
2) Історія України: навчальний посібник.-3-е видання.-К.: Альтернативи,2002.-472с.
3) Голибрад Є.Українсько-польське єднання–вимога часу\\ Освіта.- 2004.-31.03-07.04.-№2.
4) Зельке К.Україна та Польща післярозширення НАТО\\Політична думка.-2000.-07.05.-№3.
5) Знахоренко О.Стратегічне партнерство уукраїнсько-польських відносинах: державно-політичний та військовийаспекти\\Людина і політика.-2004.-№3.
6) Найдер З.Польсько-українськіасиметрії\\Политіка і культура.-2001.-20-26.10.-№3.
7) Рибачук П.Саміт у Одесі\\Одеськівідомості.-2003.-03.06.-№5.
8) Симоненко І. Рік Польщі вУкраїні\\Руська община.-2004.-22.04.-№4.
9) Україна — Польща: контакти безпротоколів\\ Урядовий кур’єр.-1997.-25.01.-№13-14.
10) Україна – Польща: новий крок успіівпраці\\ Урядовий кур’єр.-1998.-30.06.-№123.