Зміст
Вступ
Світова торгівля та її основніпоказники
Висновок
Література
Вступ
Тема реферату «Світова торгівля та її основні показники».
Сучасний світовий ринок — це впершу чергу сфера обміну, яка охоплює сукупний товарний обіг країн — учасниць світового співтовариства. Сьогодні важко навіть уявитисобі державу, що могла б обійтися без зовнішньої торгівлі, яка представляєсобою обмін певної країни з іншими, який включає оплачуваний експорт і імпорттоварів і послуг (зовнішньоторговий оборот).
Світова торгівля та її основні показники
Як свідчить зовнішньоторгова статистика за останні півтора-двадесятиліття, спостерігається стабільне зростання зовнішньоторгового обороту, перевищенняйого зростання порівняно з ВВП(Таблиця 1).
Таблиця 1. Середньорічні темпи приросту світового ВВП та міжнародної торгівлі в цінах 2005 р. за період з 1951 по 2009 pp., % 1951-1960 pp. 1961-1973 pp. 1974-1990 pp. 1991-2009рр. Світовий ВВП 3,9 4,8 3,4 3,8 Світовий експорт товарів 5,7 8,5 4,1 6,7
Якщо за 40 років до другої світовоївійни обсяг міжнародної торгівлі зріс дещо більше, ніж у два рази, то за 50 повоєнних років — більше, ніж в 30 разів. Якщо додругої світової війни ріст світової економіки перевищував зростаннязовнішньоекономічних зв'язків (43%, 19%), то після другої світової війни маломісце значне перевищення темнів зростання зовнішньоекономічних зв'язківпорівняно з розвитком економіки, про що уже йшлося. Високі темпи зростаннясвітового товарообороту збереглися і в останнє десятиріччя XX століття.
Цілком зрозуміло, що домінантне положення серед найбільших світовихекспортерів займають країни з розвинутою ринковою економікою. Традиційно цеСША, ФРН, Японія, Франція, Велика Британія тощо. Але серед країн — лідерів усвітовому експорті та тих, що найбільш динамічно розвивають зовнішню торгівлюми бачимо країни, що розвиваються та країни з перехідною економікою (див. табл.2).
Таблиця 2. Найбільш успішні країни серед світових експортерівПитома вага у світовому експорті станом на 2000 рік Країни, частка яких у світовому експорті за період 1985-2010 роки зросла найбільше Сполучені Штати Америки -13,2% Китай — 4,5% Німеччина — 8,2% Сполучені Штати Америки Японія — 7,7% Південна Корея Китай — 6,1% Мексика Франція — 4,8% Малайзія Канада — 4,7% Ірландія Велика Британія — 4,5% Таїланд Італія Тайвань Нідерланди Сінгапур Тайвань Іспанія Мексика Філліпіни Південна Корея Угорщина Бельгія/Люксембург В'єтнам Іспанія Індія Малайзія Ізраїль Швейцарія Польща Сінгапур Туреччина Швеція Чеська Республіка Ірландія Чилі Таїланд Португалія
Незмінною за останні 15-20 років зберігається частка у виробництві основних груп розвинених країн,тих, що розвиваються, і колишніх соціалістичних країн. У першому випадку — це величина близько 70-76 %, у другому — 20-24%, і нарешті для третьої групи цейобсяг становить 6-8%.
Основні показники, що використовуються в аналізі міжнародної торгівлі,наводяться в таблиці 3:
Таблиця 3. Система показників зовнішньої торгівлі
/>
1. Показникиобсягу міжнародних торгових відносин (МТВ):
— експорт
— імпорт;
— зовнішньоторговий оборот;
— реекспорт;
— реімпорт.
2. Показники по структурі МТВ:
— товарна;
— географічна;
— видова;
— інституціональна.
3. Показники динаміки МТВ:
— темпи росту експорту:
Тр.е.=/>
де Ез.п. — експорт у звітному періоді;
Еб.п. — експорт у базовому періоді;
— аналогічно темпи росту імпорту і зовнішньоторгового обороту;
— темпи приросту МТВ:
— темпи приросту експорту:
Тпр.е.= />
— аналогічно темпи приростуімпорту і зовнішньоторгового обороту.
4. Показники результативності МТВ:
— сальдо торгового балансу — різниця між об'єктом товарів експорту іімпорту тієї чи іншої країни — S т.б.= Е-І;
— сальдо балансу послуг — S б.п. = Еп.-Іп.;
Е — об'єм експорту,
І — об'єм імпорту,
Еп — експорт послуг,
In — імпортпослуг;
— експорт на душу населення:
Ед.н.=/>
- аналогічнопо імпорту і зовнішньоторговому обороту.
Аналіз міжнародної торгівлі свідчить, що відбулися суттєві зрушення вструктурі. Зокрема збільшилася частка готових виробів і скоротилася часткапродовольства і сировини, окрім палива. Якщо в 50-х роках частка сировини іпалива становила 50%, то на кінець 90-х років воназнизилася до 30%, з яких 25% припадало на паливо і лише 5% — на сировину, а частка готових виробів зросла до 70%.
Зменшення частки сировини пояснюється такими трьома причинами:
— розширенням виробництвасинтетичних виробів-замі-нників;
— більшим використаннямвітчизняної сировини;
— переходом наресурсозберігаючі технології;
— високими темпами зростаннячастки готових виробів в зовнішньоторговому обороті.
У той же час різко зросла торгівля мінеральним паливом — нафтою і газом. Зумовлено це: розвиткомхімічної промисловості, де газ і нафта — важлива сировина та зміною в структуріпаливно — екоенергетичного балансу.
Якщо раніше в міжнародному товарообігові переважали сировинні товари ікінцева продукція, то в сучасних умовах дедалі більшого значення набуває обміннапівфабрикатами, проміжковими формами виробів, окремими частинами кінцевогопродукту.
Формування потужного виробничого апарату ТНК за рубежем, налагодження міжокремими ланками в різних країнах технологічних ланцюгів, стійких кооперативнихзв'язків призвело до того, що уже близько 1/3 всього імпорту і до 3/5 торгівлімашинами і устаткуванням припадає на проміжкову продукцію (комплектуючівироби). Повузлова іподетальнаспеціалізація стали домінуючими в машинобудуванні. Корпорації прагнуть знизитизатрати на одиницю продукції шляхом збільшення мінімальних і оптимальнихрозмірів підприємств, добиваючись економії на крупномасштабному серійномувиробництві. З цієї причини в умовах значного збільшення оптимальних розміріввиробництва обсяг внутрішнього ринку стає перепоною. Цікаво знати таку цифру: зподвоєнням серійного виробництва витрати на одиницю продукції знижуються на 8-10%.
Сьогодніноменклатура продукції, що випускається, нараховує більше 20 мільйонів видів, а кількістьпроміжних виробів сягає фантастичних масштабів. Так, у виробництві літака«Боїнг-747» використовується 4,5 мільйона різних частин і вузлів, на виробництві яких зайнято 16 тисяч компаній.
/>
Рис. 1. Систематизація ринківтоварів та послуг
світовийторгівля експорт бартеризація конкурентний
Такі процесихарактерні для всієї обробної промисловості, світове виробництво якої за другуполовину XX століття зросло у 10 разів.Міжнародні кооперативні поставки які можуть обліковуватися декілька разів впроцесі здійснення транскордонних операцій і приводити до завищення реальнихпоказників, займають близько третини товарообігу між розвішеними країнами. Томупоказник світової торгівлі продукцією обробної промисловості, який зріс за період1950-2010рр. у 37 разів не точний, але існування тенденції до зростання питомоїваги у світовій торгівлі комплектуючих частин та вузлів не викликає жоднихсумнівів.
Характерною рисою міжнародної торгівлі є інтелектуалізація товарів, щойдуть її каналами. В експорті промислово розвинених країн зростає часткависокотехнологічної продукції, яка в США, Швейцарії і Японії становить понад 20%, у ФРН і Франції — близько 15%. Особливо швидко, як уже зазначалося,зростає торгівля виробами мікроелектроніки.
В останні роки в міжнародній торгівлі чітко простежується тенденціяперевищення темпів зростання експорту високотехнологічної продукції із країн щорозвивається порівняно з цим показником стосовно розвинутих країн. У 2010 році загальний обсяг експорту країн що розвиваються високотехнологічнихтоварів становив 450млрд. дол.,перевищивши 64 млдр. Дол… експортсировинних товарів.
Важливим в аналізі міжнародної торгівлі є те, що значно збільшуєтьсячастка послуг (т.зв. «невидимий експорт»). Сюди відносяться послугиміжнародного і транзитного транспорту, іноземний туризм, послуги банківських істрахових компаній, платежі за патенти і ліцензії, авторські гонорари, доходивід реклами, послуги за навчання, програмне забезпечення обчислювальної технікиі т.п. Якщо у 1970 році обсяг світового експорту послуг становив 80 мільярдівдоларів, то в 2005 році — 1,17 трильйона доларів, тобто більше 20% вартостіекспортної товарної маси. На послуги припадає понад 40% експорту США, 46% — експорту Англії. Частка розвиненихкраїн в експорті послуг нині становить близько 80%.
Важливою позицією в аналізі міжнародної торгівлі є напрямки і обсягипотоків товарів і послуг, які йдуть її каналами. Ситуація така:
— між розвиненими країнами — 60%;
— країни, що розвиваються, врозвинені країни — 70% експорту.
Напрямки і розміртоварних і послугових потоків у міжнародній торгівлі в значній мірівизначається тим, що на долюСША, Японії іФРН, де проживає 9% населення планети, припадаєполовина всього світового доходу і більше 1/3 світової покупної здатності. Цим головним чином пояснюється переважначастина тих соціально-економічних проблем, які формують напругу в світовомуспівтоваристві.
Змінюється й структура торгово-економічних зв'язків між розвиненимикраїнами і країнами, що розвиваються. Чисто аграрно — сировинна спеціалізація вбільшості країн, що розвиваються, доповнюється передачею їм функцій зпостачання індустріальних центрів матеріалоємною і трудомісткою продукцією обробноїпромисловості. Часто таке виробництво передбачає використання малокваліфікованої,а отже, і дешевої робочої сили. Крім того, у вказані країни переводиться івиробництво екологічно шкідливих виробництв. Експорт ресурсів у загальномуобсязі експорту становить20-30%.
Таблиця 4. Зміни в товарній структурі міжнародної торгівліТовари 1970 1980 1990 2000 2010 Млрд. дол. % Млрд. дол. % Млрд. дол. % Млрд. дол. % Млрд. дол. % Всього 127,4 100 312 100 1999,3 100 3433,8 100 5442,1 100 Продовольчі і сировинні товари, паливо 56,3 44,2 103,2 33,1 815,3 40,9 840 24,5 1082,5 19,9 Продовольчі товари 22,3 17,5 41,3 13,2 201,1 10,1 297,3 8,7 423,1 7,8 Промислова сировина 21,3 16,7 33 10,6 136,8 6,9 178,4 5,2 233,8 4,3 Паливо 12,7 10 28,9 9,3 477,4 24 364,3 10,6 425,6 7,8 Готові товари та напів фабрикати 69,7 54,7 202,3 64,8 1143,8 57,4 2508,6 73,1 4188,5 77 Хімічні товари 7,5 5,9 22,1 7,1 147,4 7,4 304,6 8,9 507,9 9,3 Машини, обладнання і транспортні засоби 27,7 21,7 89,8 28,8 5 і 1,4 25,7 1210 35,2 2139,3 39,3 Інші готові товарі 34,5 27,1 90,4 29 485 24,3 994 28,9 1541,3 28,3 Інші товари 1,4 1,1 6,5 2,1 34,2 1,7 85,2 2,5 171,1 3,1
Характерною рисою світового ринку є тенденція до витіснення середніх і дрібнихекспортерів та імпортерів. Уже у 80-ті роки американський експорт, пов'язаний здіяльністю ТНК, становив84% всьогоекспорту країни і60% імпорту. Аналогічна картинавиявляється і в інших країнах.
Притаманним сучасній міжнародній торгівлі є процес бартеризації. На «зустрічні»поставки припадає від 20 до 30% всієї світової торгівлі.
Спостерігаються зміни у методах конкурентної боротьби на зовнішніхринках. Цінова конкуренція поступово відступає на другий план. Конкуренціяпереходить у сферу якості і технічної новизни виробів, надійності, дизайну,економічності. Сьогодні успіх на зовнішньомуринку залежить і від уміло поставленої реклами. Важливо вчасно і дохідливо,переконливо показати переваги тієї чи іншої продукції або послуги. Ефективність зовнішньої торгівлізначною мірою залежить і від того, як налагоджено після продажне обслуговуванняпродукції з точки зору надійності, оперативності, зручності. Поряд із законною практикоюздійснення торгівлі набувають сили незаконні форми і методи здійсненнязовнішньоторгових операцій. Контрабанда, торгівля товарами з фальсифікованими торговимизнаками за деякими оцінками досягає обсягу 60 мільярдів доларів на рік. У боротьбі за ринок урядових замовлень нерідко використовується підкупвпливових службовців. Зовнішняторгівля використовується нерідко для досягнення певних політичних цілей.Економічне ембарго або обмеження державою поставок певної продукції нерідкопроводиться з метою політичного тиску. Загальна тенденція зовнішньої торгівлі — її лібералізація. Зарезультатом переговорів у межах ГАТТсередній рівень митних податків вдалося знизити до рівня 5% їх вартості. Але така тенденціянеоднозначна. Ринок душить і викидає на узбіччя неконкурентоспроможні галузі йвиробництва. Це особливо актуально для України. Тут потрібна зважена державнаполітика, яка б оптимально поєднувала відкритість і протекціоністські важелі.
Висновок
Сьогодні жодна зкраїн — ні велика, ні мала — не може успішно розвиватися безналагодження зовнішньоекономічних зв'язків. А для малих, так званих новихіндустріальних країн зовнішня торгівля стала визначальним фактором економічногозростання.
Література
1. Передрій О.С. «Міжнародні економічні відносини»Підручник – К., ЦУЛ, 2009 – 274 с.
2. Одягайло Б.Н. Міжнародна економіка – К., Знання,2010 – 397 с.
3. Дідківський М.І. ЗЕД підприємства – К., Знання,2007 – 462 с.