Моделювання зовнішньоторговельної угоди з експорту лікарських засобів

ЗМІСТ
 
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Аналітичнамаркетингова оцінка ринку лікарських засобів
1.1 Аналіз світовогоринку лікарських засобів
1.2 Аналізукраїнського ринку лікарських засобів
РОЗДІЛ 2. Правовеобґрунтування можливостей здійснення даної зовнішньоекономічної угоди
2.1 Законодавча база
2.2 Нормативно-правовіумови здійснення даного проекту
РОЗДІЛ 3.Зовнішньоекономічний контракт з експорту лікарського засобу «КОРВІТИН»
РОЗДІЛ 4. Оцінкаефективності здійснення запропонованого проекту
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
Лікарські засоби являють собою специфічну категорію товару,тому що впливають на найдорожче – здоров’я людини, що є стратегічною цінністюбудь-якої держави. Таким чином, фармацевтичнапромисловість є однією з ключових у розвитку економіки країни, на яку в своючергу впливають: політико-правове середовище, економічне й технологічнесередовище.
Риноклікарських засобів, на сьогоднішній день є одним з найприбутковіших у світі.Щорічно він зростає на 5-15%. Фармацевтична промисловість входить до групивисокотехнологічних галузей. Тому все більше фінансових коштів виділяється напроведення клінічних досліджень і впровадження інноваційних ліків майже противсіх хвороб. Завдяки сучасним процесам глобалізації майже кожна країна можеімпортувати та експортувати будь-які ліки країн, що мають багаторічний досвід ідобре розвинену наукову базу для виробництва ліків.
Збереження наукової бази, створення розвинутих і спеціалізованихдетермінантів конкурентної переваги держави, а також залучення іноземнихінвестицій для розвитку фармацевтичної галузі – все це створює довгостроковуоснову для конкурентної переваги і сприяє переорієнтації експорту українськихвиробників з ринків країн з перехідною економікою до країн Західної,Центральної і Східної Європи, посиленню їх конкурентоспроможності.
Метою написання даногокурсового проекту є моделювання зовнішньоторговельної угоди з експортулікарських засобів, а саме, одного з препаратів, який займає міцні позиції всвоїх сегментах фармацевтичного ринку – «КОРВІТИН» фірми виробника ЗАТ НВЦ БорщагівськийХіміко-фармацевтичний завод.
Під час виконання даної роботи слід визнати основнізавдання, такі як:
— надбання практичних навичокпри роботі з інформаційними джерелами при проведенні маркетинговихдосліджень та вивченні зовнішнього ринку;
— ознайомлення із нормативними документами та їх практичнимзастосуванням у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
— отримання необхідних навичок при підготовці та складаннізовнішньоторговельного контракту;
— дослідження основних тенденцій світового ринку лікарськихзасобів, розвитку і сучасного стану українського ринку;
— аналіз ефективності зовнішньоторговельної угоди поекспорту ліків з України і підведення підсумків про доцільність іперспективність такого бізнесу.
Об’єктом роботи виступаютьекономічні відносини на світовому фармацевтичному ринку, їх специфіка,закономірності і динаміка розвитку.
Предметом є зовнішньоекономічнівідносини України з країнами – імпортерами ліків і відповідно процедурапідготовки, узгодження та виконання конкретної зовнішньоекономічної угоди зекспорту товарів.
Актуальність даної теми роботиполягає в тому, що в останні 5 років український експорт лікарських засобівзріс на 15%
Для написання курсового проекту використовуватимутьсясучасні інформаційні технології, статистичні дані офіційних сайтів України,ресурси INTERNET, програма «MD Office», офіційні сайти виробника –ЗАТ НВЦ БорщагівськийХФЗ, офіційні дані джерел IMS Health, звітаналітичної фармацевтичної групи Бізнес Кредит, тощо.

РОЗДІЛ 1.
АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
 
1.1 Аналіз світового ринку лікарських засобів
 
Світовий фармацевтичнийринок є складним, багаторівневим, поліфункціональним утворенням зі стабільновисокими темпами зростання виробництва, продажу і, відповідно, показникамирентабельності. Ці причини пов’язані зі специфікою лікарських препаратів яктовару, попит на який зростає незалежно від економічних і політичних чинників. В2010 році темпи росту світового ринку ліків і медикаментів, по оцінкаханалітиків IMS Health, склали 7%. Це приблизно на один відсоток нижчепоказників 2007 року. Обсяг продажів лікарських засобів в усьому світі в 2009році склав 643 млрд доларів. Цього року загальний обсяг продажів приблизнодосягне 665-685 млрд доларів.[10,c.43]
Трьома головними фармацевтичними регіонами планетизалишаються США, Європа і Японія, на них припадає близько 80% всього ринкулікарських препаратів. Незважаючи на суттєвий розвиток Китаю, Індії, Бразиліїта Туреччини, фармацевтичний ринок США залишається найбільшим у світі зіщорічними темпами зростання (понад 8%). Частка США в глобальномуфармацевтичному ринку становить 36%, тоді як 5 років ця величина становила 54%.Сьогодні в Європі відзначається деяке зниження темпів росту фармацевтичного ринку (на 1-2% на рік за рахуноквходження до нього східноєвропейських країн). При цьому Франція, Німеччина,Великобританія, Італія та Іспанія забезпечують понад 70% обсягів продажуфармацевтичної продукції в Європі. Фармацевтичнийринок Японії, частка якого становить 13% світового обсягу продажу фармацевтичноїпродукції, останнім часом росте стрибкоподібно (від 1-2% до 5-6% на рік).Помітними темпами розвиваються фармацевтичний ринок Китаю, Індії, Бразилії таТуреччини (приріст реалізації фармацевтичної продукції становить 11% на рік, ачастка у складі світового фармацевтичний ринок — 17%). Так, Індія сьогодні єодним із найбільших у світі виробників генеретиків, посідає 4-е місце заобсягом виробленої продукції, має близько 70% світового виробництва АФІ.Передбачається значний розвиток фармацевтичного ринку Китаю, що є ініціаторомсучасних технологій, в першу чергу біотехнологій. [12,c.5]
Тож провідними країнам з виробництва медикаментів є: США,Франція, Японія, Німеччина та Великобританія. Для більш точного аналізукраїн-лідерів з виробництва лікарських засобів необхідно проаналізувати долюкожної з цих країн в загальному фармацевтичному виробництві в період з 2008 до2009 років. [33]
/>
Рис.1.1 Доля країн-лідерів в загальному фармацевтичномувиробництві
*- за даними [34]
Таким чином ми бачимо, що сукупна частка цих країн знизиласяз 78% від загального фармацевтичного виробництва в 2008 році до приблизно 67% у2009 році в той час як Швейцарія та Італія збільшили своє виробництво на 4,5%.З 2008 року на 10 провідних країн-виробників лікарських засобів припадає 84%-88% від світового виробництва. США залишається найбільшим виробником (увартісному вираженні), що становить майже третину від загального обсягувиробництва, а Японія є другим за величиною. Разом, ці дві країни у 2008 роцівиробили 57% лікарських засобів у світі, а в 2010 47%. Щодо Великобританії, тоу період від 2008-2010 років частка її у світовому ринку становить 6% -7%, втой час як Франція залишилася на рівні 7% -8%.
Рейтинг провідних фармацевтичних компаній в світізмінюється дуже швидко. Протягом 2008-2010 років було зафіксовано злиття середвеликих компаній У результаті, деякі компанії, які раніше були у вищій лізі,такі як Hoechst і Sandoz, втратив свій самостійний статус у 2010 році. [17,c.26]
Таблиця 1.1 показує, що протягом 20 років, вісім компаній(шість з них американські) послідовно були серед 15 провідних фармацевтичнихкомпаній в світі: Merck, Bayer, Pfizer, Bristol-Myers Squibb, Eli Lilly, Roche,American Home Продукти і Warner-Lambert. У 2007 році дев'ять з 15 провіднихкомпаній світу були американськими, дві швейцарські, одна німецька, однафранко-німецької, одна шведсько-британської, одна японська та однаангло-американської.
 
Таблиця 1.1
Топ 16фармацевтичних компаній-лідерів у світі (2007-2010)
Компанія
Країна
Місце
2007
Місце
2008
Місце
2009
Місце
2010 Pfizer (incl Warner Lambert) США 8 6 5 1 GlaxoSmithKline Великобританія/США - 12 12 2 Merck США 2 1 1 3 Astra/Zeneca Швеція/Великобританія - - 4 4 Aventis (Incl Hoechst) Франція/Німеччина - - 2 5 Bristol-Myers Squibb США 14-13 10 6 6 Johnson & Johnson США - - 9 7 Novartis (incl Ciba Geigy) Швейцарія - - 7 8 Upjohn/Pharmacia США 11 13 - 9 Wyeth/American Home Products США 6 2 11 10 Eli Lilly США 10 9 8 11 Roche Швейцарія 5 15 10 12 Bayer Німеччина 3 5 3 13 Schering-Plough США - - 14 14 Abbott США - 8 13 15 Takeda Японія 15 - - 16
*- за даними [31]
Таким чином ми бачимо, що компанії США є самостійними, щодозволяє їм увійти в трійку світових компаній-лідерів з виробництва лікарськихзасобів.
Досить важливим є той факт, що загальний обсяг глобальногофармацевтичного виробництва в 2009 році був понад 320 млрд. дол., що становить1,12% від глобального валового внутрішнього продукту (ВВП). Середньорічний темпзростання виробництва фармацевтичної продукції за період 2008-2010 років становивлише 10,5% у поточних цінах, в порівнянні з середньорічні темпи зростаннясвітового валового національного продукту (ВНП) — 7,5%. Середній реальний темпзростання ВВП на той період складав лише 3,6% річних, а середні реальні темпизростання виробництва фармацевтичної продукції — 14,9% річних.[17,c. 7-8]
Для того, щоб біль точно проаналізуватисистему дохідності фармацевтичної індустрії необхідно перш за все дати певнийаналіз країн с низьким, середнім та високим рівнем розвитку рис 1.2.

/>
Рис. 1.2 Частка країн з низьким, середнім та високим рівнемрозвитку у фармацевтичній промисловості (%)
*- за даними [34]
Таким чином ми бачимо, як загальний обсяг виробництва булорозподілено між країнами залежно від їх рівня економічного розвитку, звикористанням класифікації Всесвітнього банку країни, який групує їх залежновід рівня доходу. Судячи з малюнку ми бачимо, що країни з високими доходамидомінують у світовій фармацевтичній продукції (за вартістю). Частка цих країн увиробництві збільшилася до 89,1% в 2008 році та до 92,9% у 2010 році. Сукупначастка з середнім і низьким рівнем доходів зменшилася з 10,9% до 7,1% за той жеперіод.
У 2010 році міжнародна торгівля фармацевтичної продукціїпредставила близько 1,8% світового експорту. Так загальний обсяг складаєблизько $ 104 млрд. (табл. 1.2). У період 2008-2010 років, торгівляфармацевтичної продукції збільшувалася істотно швидше, ніж виробництво. [34]
лікарськийзовнішньоторговельний угода контракт

Таблиця1.2 
Міжнароднаторгівля фармацевтичної продукції, млрд… дол. США (2008-2010)
Напрямок торгівлі
2008
2009
2010 Експорт (поточні ціни) 14.53 36.04 104.22 Exports (постійні цінові умови) 5.35 28.79 117.86 Імпорт (поточні ціни) 13.54 34.64 104.80 Імпорт (постійні цінові умови) 4.98 27.67 118.53
*- за даними [34]
Таблиця 1.2 показує, що, в постійних цінових умовах,міжнародної торгівлі рівень експорту в фармацевтиці значно зріс з 2008 року. Міжнароднаторгівля фармацевтичної промисловості домінує з високим рівнем доходупромислово розвинених країн. У 2009 році на них припадало 93% світовогоекспорту і 80% світового імпорту у вартісному вираженні.
Існує певна відмінність між країнами-експортерами такраїнами-лідерами з виробництва медикаментів. Так в таблиці 1.3 ми бачимо, що у2005 році понад 70% експорту фармацевтичної продукції припадав лише на вісімкраїн світу. До 2009 року цей показник становив вже 79,7%. Чотири з цих країнтакож входить до п'ятірки фармацевтичних виробників, тільки в Японії відсутняосновна група експортера. Головними постачальниками фармацевтичної продукції назовнішні ринки є відомі фірми розвинених країн, які здійснюють поставки якшляхом прямого експорту, так і через свої зарубіжні відділення і дочірні фірми.[12,c.8]
 
Таблиця 1.3
Найкращікраїни-експортери (2008-2010)
Країни
2008
2009
2010 Рівень значущості % в світі Рівень значущості % в світі № Рівень значущості % в світі Німеччина 2.272 15.6 5.8612 16.3 1 14.978 14.5 Швейцарія 1.615 11.1 4.3595 12.1 2 11.452 11.1 США 2.020 13.9 4.1032 11.4 3 11.071 10.7 Великобританія 1.732 11.9 4.0404 11.2 4 10.053 9.7 Франція 1.497 10.3 3.6652 10.2 5 10.043 9.7 Бельгія 0.670 4.6 1.6329 4.5 6 6.438 6.2 Італія 0.688 4.7 1.5169 4.2 7 5.607 5.4 Ірландія 8 5.122 4.9 Швеція 9 4.010 3.9 Нідерланди 0.619 4.3 1.3771 3.8 10 3.852 3.7 Світовий експорт 14.526 100 36.037 100 103.619 100
*- за даними [12]
Судячи з таблиці ми бачимо що великий виробник необов'язково є великим експортером. Країни з виробничою базою відрізняються одинвід одного у своїй схильності до експорту фармацевтичних препаратів. Японіяекспортувала лише 2% місцевого виробництва в 2007 році, 3% в 2008 році і 4% в2009 році. Що стосується країн з низьким рівнем доходу виробництва, то вонивиробляють в основному для місцевого ринку. Навіть в Індії, з більш ніж 20 000виробників фармацевтичної продукції, де частка експорту місцевої продукціїзбільшився в три рази з 2008 року, менше 20% від загального обсягу виробництванадходить в міжнародну торгівлю. Дані, представленідещо вище, показують нам неповну картину загального обсягу витрат на лікидомогосподарств, урядів та інших джерел фінансування. Зокрема, вищенаведенідані виключають більшість витрат на традиційні та альтернативні лікарськізасоби, які входять у фармакопеї багатьох країн і значна частка лікарськихзасобів споживання в Азії та інших частинах світу. Загалом витрати на ті чиінші лікарські засоби залежать від їх ціни на світовому ринку.[20, c.140-143]
Що стосується імпорту то необхідно зазначити, що за останні роки світовий фармринок розвиваєтьсядуже активно. За даними «IMS Health», у 2009 р. обсягпродажу ЛП у 234 країнах світу становить 394,4 млрддол США. Оскільки жодна з країн світу не виробляє повністю всієїноменклатури ліків, необхідних для проведення лікувально-профілактичнихзаходів, тому певний відсоток І. присутній на фармацевтичних ринках усіхкраїн світу. Враховуючи те, що фармацевтична продукція не повиннасприйматись як звичайні продукти широкого вжитку, її виробництво та продажчерез дистриб’юторську мережу як у національних,так і в міжнародних рамках повинні відповідати встановленимстандартам і суворо контролюватися. [25,c.3-4]
Дефіцитфінансових засобів, що виділяються на оплату медичних послуг і вартостімедикаментів, є однією з важливих тенденцій, що впливають на розвиток сучасногофармацевтичного ринку. Більшість країн прагнуть до справедливості щодо фінансування лікарськихзасобів, визнаючи, розрив між вартістю ліків для пацієнта за середнім рівнемжиття та його або її платоспроможністю. Тому більшість компаній прийнялиполітику фінансування охорони здоров'я, часто за участю сторонніх платників,які розроблені, щоб надавати пацієнту певну гарантію, щодо доступу долікарських засобів (додаток 1). [10,c.230]
У Великобританії, наприклад, всі жителі підпорядковуютьсяНаціональній службі охорони здоров'я (NHS) саме тому їх доступ до ліківсубсидується безпосередньо, залишивши тільки незначну роль для приватногострахування здоров'я і номінальну плату, які повинні нести пацієнта. УСполучених Штатах є досить розповсюдженим медичне страхування, яке єдобровільним, і слугує як одна із видів фінансових мереж для тих, хто не взмозі сплатити страхові внески. Таким чином, медичне страхування уВеликобританії є контрольованою урядом у той час як у США спостерігається лише незначневтручання уряду.
Передбачається, що в західних промислово розвинених країнахблизько 70% витрат від щорічного приросту вартості лікарських засобів пов'язаніз витратами на ліки. Це можуть бути препарати для лікування захворювань, якихраніше не існувало фармакотерапії. Спостерігається тенденція подорожчання саменових ліків, які мають додаткові фармацевтичні властивості. Дослідження вНідерландах показали, що в 2009 році більше 25% від загальної вартостіфармацевтичних товарів було пов'язано з продажем всього 10 продуктів, більшістьз них була введена порівняно недавно на голландському ринку (табл. 1.4).[17,c.26]
Таблиця 1.4
Обіг 10 найпопулярнішихмедичних продуктів в Нідерландах
Product
(Trade names in brackets)
Витрати
(mln dfl)
Зростання
(%)*
Зростання по відношенню до
(%)
Зміни в ціні
(%)* Omeprazol (Losec ®) 292 19 25 (5) Ranitidine (Zantac®) 90 (36) (25) (16) Simvastatine(Zocor®) 198 24 27 (2) Enalapri(Renitec ®) 97 11 (10) Amlodipine(Norvasc®) 59 3 12 (8) Budesonide (Pulmicort ®) 75 2 (2) Beclometason(Becotide®) 56 (10) (7) (3) Fluticason (Flixotide ®) 53 38 36 1 Paroxetine (Seroxat ®) 64 37 37 Insuline (Mixtard ®) 60 (1) 7 (7) Total top 10 products 1043 6 11 (5) Total costs reimbursed products 3902
*- за даними [25]
Щодо до структури реалізації окремих фармакотерапевтичнихгруп лікарських препаратів в основному зумовлена національними та регіональнимиособливостями, хоча мають місце і загальні тенденції. Так, напівнічноамериканському ринку найбільші обсяги продажу лікарських препаратів, щодіють на ЦНС та серцево-судинну систему; на ринках Німеччини, Франції, Італії,Великобританії та Іспанії більше реалізуються препарати для терапіїсерцево-судинних захворювань. В Японії також лідируючі позиції за обсягамиреалізації посідають препарати, які впливають на серцево-судинну, травнусистеми та метаболізм. Існують національні переваги стосовно лікарських форм: уВеликобританії та Нідерландах це таблетки, у Франції — свічки, в Німеччині — препарати для ін’єкцій. Особливо високі темпи зростання виробництва та продажувідзначаються на ринку онкологічних препаратів. Понад 70% усіх онкологічнихпрепаратів реалізуються в США (45%) і п’яти провідних європейських країнах(26%).[38]
Очікується, що у 2011році ринок лікарськихзасобів буде продовжувати абсорбувати зміни, які ведуть до формування новоїекономічної реальності в цьому секторі світової економіки. Серед змін — зсувекономічного росту із країн зі зрілим ринком у країни з економіками, що формуються;наростаючий розрив між появою нових медичних препаратів і закінченням термінудії патентів на вже наявні оригінальні препарати; розширення сектора медичноїпродукції особливого попиту й продукції, вузькоорієнтованої на певні споживчініші.
1.2 Аналіз українського ринку лікарських засобів
 
Наринку України зареєстровано 18 тис. найменувань лікарських засобів, якіохоплюють практично усі фармакотерапевтичні групи. Майже не існує зарубіжнихліків, аналоги яких не випускаються в Україні. На вітчизняному ринку заостанній час спостерігається дещо підвищення обсягів продажу закордон (табл.1.5).В основному на внутрішньому ринку існує понад 70 % ліків в ампулах, таблетках,упаковках — вітчизняного виробництва.[13,c.7]
Таблиця 1.5
Обсяги продажу лікарських засобів закордон
Назва показників
Обсяги виробництва лікарських засобів за даним 2010 року Обсяг експорту фармацевтичних препаратів 209,37 млн. грн Обсяг реалізованої фармацевтичної продукції 118,37 млн. грн
Зростання темпів виробництва фармпрепаратів
·  індекс виробництва промислової продукції
108,0 %
·  103,6 %)
*- за даними [21]
В Україні зареєстровано 13046лікарських препаратів, 237 виробів медичного призначення й медичної техніки,517 найменувань імунобіологічних препаратів. За підсумками 2009 р. Українапосідає друге після РФ місце в рейтингу фармацевтичного ринку пострадянськихкраїн, залишаючись одним із найбільш швидкозростаючих та таких, що активнорозвиваються. У роздрібних цінах обсяг фармацевтичний ринок склав 2,8 млрд дол.США. Питома вага реалізації лікарських препаратів лікувально-профілактичнимзакладам становила 12%. Темпи зростання роздрібного сегмента в грошовомувираженні за підсумками року вищі лікарняного: 24,49% та 8,38% відповідно. 27,c.5]
На ринку України виділяють наступні компанії з виготовленнялікарських засобів, які займають чималий обсяг загального вітчизняноговиробництва табл. 1.6.
 
Таблиця 1.6
Компанії-виробники лікарських засобів вУкраїні
Назва компанії
% від загального обсягу вітчизняного виробництва ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» 14,9% АТ «Київмедпрепарат» 14,4% АТ «ФФ «Здоров’я» 12,9 % АТ «Фармак» 11% АТ «Борщагівський ХФЗ» 7,6% АТЗТ «Індар» 5,4% ДП «Біостимулятор» 4,9% АТ «Галичфарм» 3,9% АТ «Київський вітамінний завод» 3,5% Дослідний завод ДНЦЛЗ 3,3%
*- за даними [13]
Кожний із цих гігантів фарміндустрії займає близько 10%ринку вітчизняних лікарських засобів. Далі йде група більш ніж з трьох десятківпідприємств, продукція кожного з них займає від 1% до кількох відсотків ринку.Серед них – АТ «Стиролбіофарм», концерну «Стирол», Концерн «Грамед», СП«Сперко Україна», АТ «Лекхім Харків», ТОВ «ЕЙМ», ТОВ «Апітек», ТОВ «Арніка». Дотретьої групи належать більше сотні підприємств, що випускають лише по 1-2лікарських засоби, найпростіших у виробництві і дешевих: йод, зеленка, перекисводню.
За обсягами виробництва та продажупродукції в грошовому вираженні перші п’ять провідних позицій в рейтингу посіликорпорація «Артеріум», ЗАТ «Фармацевтична фірма»Дарниця", ВАТ «Фармак», ЗАТ «НВЦ „БорщагівськийХФЗ“, ТОВ „Фармацевтична компанія “Здоров’я».[24, c.57-58]
Чотириукраїнські корпорації (Фармак, Артеріум, Здоров'я та Інтерхім), що увійшли додвадцятки лідерів, продемонстрували прирости обсягів продажів, що випереджаютьринок і тим самим поліпшили свої рейтингові позиції (додаток 1). З іноземнихучасників ТОП 20, тільки Нікомед піднявся на одну сходинку вгору, демонструючипозитивну динаміку в грошовому і натуральному вираженні.
Переміщенняз одного рейтингової позиції на іншу лідируючих торгових марок, за результатамипершого кварталу 2010 року, відображають високу активність фармацевтичнихкомпаній і, відповідно, успіхи у нелегкій конкурентній боротьбі (додаток 2).Так, наприклад, фестал піднявся з 27-го місця на 17-е, а мезим фортеперемістився з 2-го на 9-е. Актовегін утримує місце лідера поки з великимвідривом, але продемонструє негативну динаміку продажів у грошовому вираженні.Активно повертає раніше втрачені позиції есенціале: перемістився з 7-ї на 4-упозицію. У двадцятку лідерів увійшов Цераксон, піднявшись з 28 місця на 19-е іНІМЕСИЛ, який покращив свій рейтинг на чотири пункти.[27,c.5]
Обсягвнутрішнього ринку фармацевтичної продукції у 2010 році досяг 3,5 млрд. грн.,виробів медичного призначення - 3,7 млрд. гривень. Співвідношення ліківіноземного та вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку знаходяться майже наодному і тому ж рівні рис 1.3. Серед зарубіжних лікарських засобів превалюютьпрепарати, що походять з Німеччини, Індії, Польщі, Франції, Угорщини,Швейцарії, Словенії, Великої Британії, Італії, Чехії, США, Австрії, Бельгії.
/>
Рис.1.3Рівень насиченості українського ринку вітчизняними на іноземними препаратами
*- за даними [15]
Такимчином ми бачимо, що за період 2008-2010 роки вітчизняний ринок лікарськихзасобів стрімко наздоганяє іноземний, що можливо у майбутньому призведе до майжеповного витіснення ліків іноземного виробництва.
Збільшенняобсягів виробництва лікарських засобів за останні роки призводить до збільшенняекспорту. У 2010 році показник обсягу експорту перевищив аналогічний показник2009 року на 24,5%. Також спостерігається тенденція до збільшення імпорту. У2010 році обсяги експорту та імпорту знаходяться майже на одному і тому жрівні. Це говорить про те що український ринок лікарських засобів є на стількинасиченим, що складає чималу конкуренцію зарубіжним виробникам.
Удосліджуваний період основними напрямками для українського експорту готовихлікарських засобів традиційно виступили країни пострадянського простору.Максимальний обсяг поставок в грошовому і натуральному вираженні акумулювавУзбекистан (табл. 1.3). У топ-5 країн — одержувачів українських готовихлікарських засобів в цей період також увійшли Росія, Казахстан, Білорусь іМолдова. За підсумками січня-вересня 2010 активізувався експорт готовихлікарських засобів до Німеччини, його обсяг у порівнянні з січнем-вереснем 2009р. збільшився втричі з 18 до 53 млн грн., А питома вага у загальному обсязіекспортних поставок, відповідно, — з 3 до 6%. Причому вартість 1 ваговійодиниці готових лікарських засобів, що експортуються до Німеччини, ваналізований період склала 1306 грн. / кг, що на порядок більше, ніж середній показникдля сегменту українського експорту готових лікарських засобів.[25,c.4]
 
Таблиця 1.7
Географіяекспорту готових лікарських засобів у грошовому і натуральному вираженні всічні-вересні 2010 р.
Країна
№ п/н
Об’єм, млн. грн.
Доля, %
Приріст/
спад, %
№ п/н
Об’єм, т
Доля, %
Приріст/
спад, % Узбекистан 1 173,3 18,1 16,6 1 1467,9 16,3 1,8 Росія 2 165,7 17,3 48,8 3 1157,7 12,8 -6,6 Казахстан 3 111,5 11,6 59,9 2 1304,0 14,5 27,1 Білорусь 4 79,4 8,3 -5,1 5 937,9 10,4 2,2 Молдова 5 75,9 7,9 22,5 4 1045,7 11,6 -20,0 Німеччина 6 74,9 7,8 322,6 15 54,2 0,6 83,9 Азербайджан 7 59,1 6,2 25,3 6 884,8 9,8 12,4 Киргизстан 8 52,6 5,5 60,2 7 497,2 5,5 55,0 Грузія 9 36,1 3,8 27,2 9 315,9 3,5 40,1 Таджикістан 10 30,3 3,2 43,9 8 491,8 5,5 37,1 Інші — 100,9 10,5 38,5 — 858,3 9,5 6,7
*- за даними [25]
Завдякивипереджаючих темпів приросту частка внутрішнього ринку лікарських засобів(виробництво за вирахуванням чистого експорту) неухильно збільшується і ваналізований період склала 26%. Загальний обсяг фармацевтичного ринку,розрахований за формулою «імпорт виробництво — експорт», за підсумкамисічня-вересня 2010 р. склав 15,1 млрд. грн. за 33,9 тис. т, збільшившись упорівнянні з аналогічним періодом попереднього року на 19,9 і 15,8% відповідно(рис. 1.4).
Урозрізі помісячного динаміки максимальний обсяг вітчизняного фармацевтичногоринку в грошовому і натуральному вираженні в поточному році відзначений увересні (рис. 1.5). Ажіотажний попит і, як наслідок, стрімко зросла пропозиціяна лікарські засоби в останні місяці 2009 р. в поточному році поставили передринком досить непросте завдання з подолання заданої високої планки.
/>
Рис.1.4 Обсяг фармацевтичного ринку врозрізі його складових у грошовому і натуральному вираженні за підсумкамисічня-вересня 2008-2010 рр… із зазначенням темпів приросту / убутку впорівнянні з аналогічним періодом попереднього року
*- за даними [25]
/>
Рис1.5 Обсяг фармацевтичного ринку в цінах виробника в розрізі лікарських засобівзарубіжного та вітчизняного виробництва в січні-вересні 2008-2010 рр.
*- заданими [25]
Загальнийобсяг українського експорту готових лікарських засобів за підсумкамисічня-вересня 2010 р. склав 960 млн. грн. за 9 тис. т, збільшившись на 38 і 7%відповідно в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. У доларовомуеквіваленті цей показник збільшився на 32% до 118 млн. дол. Вартість 1 ваговійодиниці в цей період зросла на 30% і досягла 106 грн. / кг
Що стосується імпорту медикаментів то в Україну імпортують ЛП близько 50 країн світу.За статистичними даними 2003 р., це Німеччина, Угорщина, США,Польща, Словенія, Швейцарія, Франція, Італія, Бельгія, Англія, Індія,Нідерланди та ін., які представлені такими фармацевтичнимикомпаніями: «Aventis Pfarma», «Sanofi-Synthelabo», «Server», «Innoteth International»(Франція); «KRKA», «Lek», «Slovakofarma» (Словенія); «Gedeon Richter», «Eqis»(Угорщина); «Dlaxo Smith Kline», «Boots Healthcare International»(Великобританія); «Heel», «Boehrinqer Ingelheim», «Ratiopharm», «Naturwaren»,«Schering», «Schwabe», «Bionorica», «Hexal AG» (Німеччина); «Pfizer Inc.»,«BMS», «Sagmel», «Johnson & Johnson», «Unipharm», «IVAX»,«Schering-Plough», «ISN Solco» (США); «Balkanpharma», «Sopharma»(Болгарія); «Ronbaxy», «Nabros Pfarma», «Dr. Reddy’s», «Genon Biotech», «PusanPharma», «J.B. Chemicals & Pharmaceuticals», «Sunmedic» (Індія); «Bittner»,«Ebewe» (Австралія); «Solvay Pharmaceutical», «Vamanouchi Europe», «Akzo Nobel»(Нідерланди); «Nycomed» (Норвегія); «Pliva» (Хорватія); «Ferrosan» (Данія);«Menarini Group» (Італія); «Roche», «Novartis» (Швейцарія). Загальний обсягімпорту фармпродукції у 2009 р. становив 558186,65 тис. дол.Обсяг імпорту тільки ЛП у грошовому еквіваленті становив529837,62 тис. дол.[25,c.3]
Обсягімпорту готових лікарських засобів в Україні за підсумками січня-вересня 2010р. склав 11,3 млрд. грн. за 19,7 тис. т, перевищивши показник за аналогічнийперіод попереднього року на 17 і 15% відповідно. У доларовому еквіваленті обсягввезення готових лікарських засобів збільшився на 14% до 1,4 млрд. дол. США.Вартість 1 ваговій одиниці готових лікарських засобів в аналізований періодпідвищилася на 1,5% в порівнянні з січнем-вереснем 2009 р. до 572 грн. / кг.
Вгеографічній структурі імпорту в січні-вересні 2010 р. Німеччина традиційновиступила основним постачальником готових лікарських засобів в Україні вгрошовому вираженні, а по тоннажності в цей період також традиційно лідирувалаІндія. До того ж останнім часом намітилася тенденція до інтенсифікації імпортуіндійської продукції, яка за показником пайової участі в загальному обсязіввезення в грошовому вираженні неухильно наближається до Німеччини. Запідсумками січня-травня 2010 р. Індія перехопила пальму першості середпостачальників готових лікарських засобів в Україні з огляду на сплеску обсягуввезення готових лікарських засобів індійського виробництва в квітні-травні [16,c.7]
Рейтингспеціалізованих дистриб'юторів за обсягом імпорту готових лікарських засобів угрошовому вираженні в аналізований період очолила компанія «Санофі-АвентісУкраїна» (табл. 1.9). На 2-е місце посіла компанія «Нікомед України». Топ-5компаній даного рейтингу також сформували локальні компанії зарубіжнихфармвиробників — «Серв'є Україна», «ГлаксоСмітКляйн» і «Тева України». Цяп'ятірка компаній в аналізований період сумарно акумулювала 48% загальногообсягу імпорту готових лікарських засобів у грошовому вираженні в сегментіспеціалізованих дистриб'юторів, а роком раніше — 33%.
 
Таблиця 1.9
Топ-20компаній-імпортерів за обсягом ввезення готових лікарських засобів в Україні вгрошовому виразі в січні-вересні 2010 р. з вказівкою позицій за аналогічнийперіод 2008-2009 рр
Назва
№ п/н, рік
2010
2009
2008 БаДМ 1 1 2 Оптима-Фарм 2 2 1 Альба Україна 3 4 4 Санофи-Авентис Україна 4 5 – ВВС-ЛТД 5 3 3 Вента 6 8 23 Нікомед Україна 7 68 – Сервьє Україна 8 10 16 ГлаксоСмитКляйн 9 6 11 Максима 10 16 62 Тева Україна 11 – – Фра-М 12 9 8 Дельта Медикел 13 22 15 Бизнес Центр Фармація 14 11 13 Ніжфарм-УкраЇна 15 14 21 Інтерфарм 16 13 12 Артур-К 17 7 5 Байер 18 12 17 Каскад-Медикал 19 19 6 Конарк Інтелмед 20 39 42
*- за даними [16]
Запідсумками першого кварталу 2010 року приріст обсягів роздрібного сегментуринку лікарських коштів у грошовому виразі (гривня) склав «8,18%» по відношеннюдо першого кварталу 2009, на тлі помірної девальвації національної валюти(середній курс долара виріс на 3,1%, а євро на 9,8%) (додаток 4). Причомупозитивні темпи приросту по відношенню до аналогічного періоду минулого рокубули відзначені за результатами кожного місяця кварталу. Темп приросту припорівнянні з попереднім, четвертим кварталом 2010 року, склав «-11,8%», щобагато в чому обумовлено «Епідемічною ситуацією» останнього кварталу минулогороку, про яку було вже чимало написано.
Вартовідзначити, що різниця в ціні між імпортними та українськими ліками колосальна- залежно від категорії товару вона може становити 300-400%, а часом досягати600-700%. В 2009-му середня ціна на імпортні медикаменти виросла на 67% впорівнянні з минулим роком. При цьому приріст середньозваженої ціни українськихпрепаратів в минулому році склав 34%. Зовсім не збільшувати вартість своєїпродукції українські фармацевти не могли, оскільки у виробництві ліків вонивикористовують імпортну сировину, куплене за валюту. Однак наявність непоганихйого запасів дозволило їм підвищувати ціни плавно, уникаючи відчутних стрибків.У результаті вітчизняні компанії змогли помітно наростити обсяги продажів іполіпшити свої фінансові показники. Так, за підсумками 2009 року аптечніпродажу Борщагівського ХФЗ збільшилися на 25%, компанії «Інтерхім» — на 32%,«Фармака» — на 16%. А фармацевтична компанія «Дарниця» підвищила показникEBITDA на 52% ($ 41 млн.).[13,c.14]
Необхіднозазначити, що через зростання цін ринок лікарських засобів у січні-травні цьогороку впав у натуральному вираженні на 17-18%. Ємність українського ринкуфармацевтичної продукції в січні-травні скоротилася на 90 мільйонів упаковок(до 420 мільйонів одиниць). У сформованих умовах, деякі закордонні виробникизнижують ціни. Так, KRKA і Zentiva знизили вартість окремих препаратів до 50%.
Цінина лікарські засоби в Україні постійно зростають. За даними«Фармстандарта», в 2009 році до жовтня ціни на лікарські засоби булина 10-17% вищими від позаторішніх. Так, наприклад, у серпні 2009 рокувітчизняні препарати коштували в середньому на 16% (а імпортні — на 13%)дорожче, ніж у серпні 2008-го. Ємність українськогофармацевтичного ринку в 2009 роцісклала. 2,65 мільярда доларів. Тож дивлячись на ціни медикаментів у 2010 році (табл. 1.8) ми бачимо Україніпостійно відбувається процес реформування ціноутворення та підходів дорегулювання цін на лікарські засоби. З метою вдосконалення механізму утворенняцін на лікарські засоби та підвищення рівня доступності лікарських засобівКабінетом Міністрів України пропонується ряд постанов, спрямованих на забезпеченняефективної реалізації політики утворення цін на лікарські засоби.[32]
 
Табл.1.8
Ціни на окремі лікарські засоби по Україні(за лютий 2010 року)
Назва товару
min/max ціна (грн. за од.)
Середньоринкова ціна (грн. за од.) Анальгін 0,60/1,23 0,85 Аспірин 3,84/4,68 4,10 Активоване вугілля 0,28/0,38 0,35 Бісептол 2,50/3,27 2,69 Валідол 0,54/0,75 0,59 Димедрол 0,29/0,61 0,48 Левоміцетин 1,65/2,02 1,81 Нітрогліцерин 1,68/2,50 1,96 Раунатин 0,45/0,69 0,55 Фталазол 0,64/0,95 0,74 Цитрамон 0,43/0,60 0,51 Церукал 15,14/22,35 17,76 Лідокаїн 1,48/2,09 1,80 Но-шпа 5,91/7,94 6,49 Монодар 24,24/26,62 25,22 Хумодар 31,28/35,70 32,33 Хумодар® Б100 74,58/85,00 77,86 Фармасулін® H 80,8/90,85 86,14 Фармасулін® H 30/70 81,98/88,49 84,70
*- за даними [32]
Такимчином, аналізуючи дану таблицю, ми бачимо, що ціни на медикаменти є дещовисокими для середнього жителя України, так як мінімальна заробітна плата сягаєлише 1004 грн. Тож задля збільшення попиту на вітчизняні медикаменти перш завсе необхідно знизити ціни. Саме зниження цін буде стимулювати українськогопокупця купувати саме вітчизняні медикаменти. Також необхідно зазначити, що у 2009-муроці середня ціна на імпортні медикаменти виросла на 67% в порівнянні з минулимроком. При цьому приріст середньозваженої ціни українських препаратів вминулому році склав 34%. Зовсім не збільшувати вартість своєї продукціїукраїнські фармацевти не могли, оскільки у виробництві ліків вонивикористовують імпортну сировину, куплену за валюту. Однак наявність непоганихйого запасів дозволило їм підвищувати ціни плавно, уникаючи відчутних стрибків.У результаті вітчизняні компанії змогли помітно наростити обсяги продажів іполіпшити свої фінансові показники.
Хотілосяб зараз зупинитись на дослідженні такого препарату, як «КОРВІТИН». Корвітин — новий препарат вітчизняноговиробництва з кардіопротекторною дією. Він створений на основі рослинноїсировини і компонента з метаболічною дією. Виробництво даного препарату освоїв«Борщагівський Хіміко-Фармацефтичний Завод».

РОЗДІЛ 2
ПРАВОВЕОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УОДИ ЛІКАРСЬКИХЗАСОБІВ
 
2.1 Законодавче регулювання фармацевтичноїгалузі
На сьогоднішній день існує низка законодавчих танормативно-правових документів, що регулюють діяльність фармацевтичної галузі.Наприклад, назва лікарського засобу проходить реєстрацію в двох державнихвідомствах — в Бюро реєстрації лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я(МОЗ) України та в Державному департаменті інтелектуальної власності. При цьомуреєстрація назви лікарського засобу в МОЗ відповідно до Закону України від 4квітня 1996 р. «Про лікарські засоби» є однією з необхідних умов для подальшоговиробництва та реалізації конкретного лікарського препарату в Україні.[1]
Згідно з Законом України «Про лікарські засоби» лікарськіпрепарати допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації(перереєстрації), крім випадків, передбачених цим Законом. Державну реєстраціюлікарських засобів здійснює Агенція на підставі заяви про реєстраціюлікарського засобу та за умови сплати реєстраційного збору.
У заяві про державну реєстрацію лікарського засобузазначаються: найменування та адреса заявника та виробника (-ів) лікарськогозасобу; назва лікарського засобу; міжнародна непатентована або загальноприйнятачи хімічна назва діючих речовин; форма випуску; повний склад лікарськогозасобу; показання, протипоказання та спосіб застосування; дозування; термін таумови зберігання; інформація про упаковку; дані щодо реєстрації лікарськогозасобу в інших країнах; пропозиції щодо умов відпуску та реклами, а також іншівідомості, перелік яких встановлює Агенція. До заяви додаються: реєстраційніматеріали, сертифікат виробництва лікарських засобів та документ, якийпідтверджує сплату реєстраційного збору.[1]
Згідно ст.4 ЗУ «Пролікарські засоби» управління у сфері створення, виробництва, контролю якості тареалізації лікарських засобів у межах своєї компетенції здійснюють Міністерствоохорони здоров'я України, Державний комітет України з медичної та мікробіологічноїпромисловості та спеціально уповноважені ними державні органи. Державний контроль якості лікарських засобів — це сукупністьорганізаційних та правових заходів, спрямованих на додержання суб'єктами господарськоїдіяльності незалежно від форм власності та підпорядкування вимог законодавстващодо забезпечення якості лікарських засобів. Спеціальним органом державного контролюякості лікарських засобів є Державна інспекція з контролю якості лікарських засобівМіністерства охорони здоров'я України з безпосередньо підпорядкованими їй державнимиінспекціями з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим,областях, містах Києві та Севастополі.[1]
Згідно з статтею 17 цього ж Закону на територію Україниможуть ввозитись препарати, які зареєстровані і мають відповідні сертифікати, атакож можуть ввозитись незареєстровані препарати для проведення доклінічнихдосліджень і клінічних випробувань, експонування на виставках, ярмарках,конференціях тощо без права реалізації, реєстрації лікарських засобів в Україні(зразки препаратів у лікарських формах) та для індивідуального використаннягромадянами.
Фармацевтичний ринок регулюється наступними нормативно-правовими актами:Постанова КМУ №902«Про затвердження Порядку здійснення державногоконтролю за якістю лікарських засобів, що ввозяться в Україну», згідно якому натериторію України можуть ввозитися лікарські засоби, зареєстровані в Україні, занаявності сертифіката якості лікарського засобу про відповідність серії цьогозасобу вимогам аналітичної нормативної документації, виданого його виробником
Забороняється торгівля:
ü неякісними іфальсифікованими лікарськими засобами;
ü безсертифікатів якості, що видаються виробниками;
ü незареєстрованими в Україні;
ü термінпридатності яких минув.
З територію України можуть вивозитись лікарські засоби,зареєстровані в Україні, за наявності сертифіката якості, що видаєтьсявиробником. Незареєстровані лікарські засоби можуть ввозитись на митнутериторію України для: проведення доклінічних досліджень і клінічнихвипробувань; реєстрації лікарських засобів в Україні; експонування навиставках, індивідуального використання громадянами. [8]
Відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва ізастосування в Україні містяться у Державному реєстрі лікарських засобів.
Від обкладання податком на додану вартість операцій зпродажу лікарських засобів звільняється перелік лікарських засобів, якийвходять до Державного реєстру лікарських засобів, а також перелік виробівмедичного призначення згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від17.12.2003 р. № 1949 із змінами та доповненнями. Ставка податку нанезареєстровану продукцію фармацевтики становить 20 %.[5]
2.2 Регулювання експортних операційфармацевтичної галузі
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сферістворення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. Ізцією метою розробляються і виконуються міжнародні наукові програми,здійснюються обмін інформацією, прогресивними методами та технологіямистворення і виробництва лікарських засобів, їх експорт та імпорт, професійний інауковий контакт працівників охорони здоров'я тощо./>
 При експорті товарів ПДВ виступає засобомпротекціоністської політики, оскільки його стягнення з експортованих товарівведе до їхнього подорожчання, підвищуючи тим самим конкурентноздатність товаріві послуг вітчизняного виробництва. Закони України «Про податок на доданувартість» № 168/97-ВР від 03-04-1997 що діє з 01.01.2008 року, свідчить, щоПДВ на ввіз фармацевтичної продукції становить 20%. [4]
Єдиний збір в пунктах пропуску справляється одноразово залежновід режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом взалежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів,визначених у статті 5, Закон України «Про єдиний збір, який справляється упунктах пропуску через державний кордон України» № 1212-XIV від 04-11-1999 і діє з 01.01.2008 року. Щодо даного проекту з експорту фармацевтичногопрепарату, єдиний збір на нього відсутній. Відповідно цьому законусправляється здійснення санітарного, ветеринарного, фітосанітарного,радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, запроїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїздавтомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірівзагальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів. [4]
Існуєряд препаратів в Україні експорт яких підлягає ліцензуванню. Такими препаратамиє:
· ліки що складаються іззмішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичногозастосування, у дозованому вигляді;
· інсектициди (крім ветеринарних лікарських засобів);
· фунгіциди;
· гербіциди, засоби, що запобігають проростаннюпаростків;
· родентициди (крім ветеринарних лікарських засобів).[3]
Оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на територіїУкраїни здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичнимиособами — суб'єктами підприємницької діяльності на підставі ліцензії, якавидається в порядку, встановленому законодавством. />Суб'єктгосподарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобамиза умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду діяльності.
Згідно ЗУ «Про лікарські засоби» наведеного закону відоподаткування звільняється:
· поставка ліків,лікарських засобів, медичних пристосувань та медичних засобів, визначенихжиттєво необхідними за переліком, який установлюється Кабінетом МіністрівУкраїни. При неустановленні зазначеного переліку у такий строк, діє перелік,установлений для попереднього року, а при відсутності такого – пільгапоширюється на всі види ліків, лікарських засобів, медичних пристосувань тамедичних засобів;
·  поставка (надання) медичних послуг,визначених життєво необхідними за переліком, що встановлюється КпабінетомМіністрів України, до якого не можуть бути включені послуги з: а) косметичноголікування або косметичної хірургії (включаючи косметичне протезування, непов”язане з медичними показаннями); б) водолікування та геліотерапії, непов”язаних з лікуванням хронічних захворювань; в) лікування та протезуваннязубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни; г)абортів, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або якщовагітність стала наслідком згвалтування; д) операції з переміни статі; е)лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань,причиною яких стало нестатеве зараження або згвалтування; є) лікуваннятютюнової чи алкогольної залежності; ж) клонування людини або її органів; з)поставки послуг з доставки хворих або поранених громадян, незалежно від статусуосіб, які здійснюють таку доставку, чи статусу таких хворих чи поранених осіб;и) оплати вартості медичних послуг, які не підпадають під перелік життєвонеобхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України. Такий перелікустановлюється раз у рік до 1 липня року, попереднього звітньому. Принеустановленні зазначеного переліку у такий строк, діє перелік, встановленийдля попереднього року, а при відсутності такого – пільга поширюється на всі видимедичних послуг, крім визначених у цьому підпункті.[4]
Згідно зЗаконом України «Про митний тариф» № 2371 товар що експортується, відноситьсядо групи №30 (фармацевтичні товари) код 3004 (лікарські засоби що складаютьсяіз змішаних або не змішаних продуктів для терапевтичного та профілактичногозастосування) і може класифікуватися за повним кодом 3004 40 10 00. До такихтоварів застосовується ставка мита 0%.[3]
Що стосується митних зборів, то згідно постанови КМУ«Про ставки митних зборів» від 27.01.1997 №65 товари, ціна яких більше тисячідоларів, обкладаються митним збором 0,2%.[2]
Згіднопостанови КабінетуМіністрів України від 10вересня 2008 р. Про «Питанняздійснення державного контролю якості лікарських засобів» суб’єктгосподарювання при здійсненні діяльності з виробництва лікарських засобів,оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами повинен дотримуватись вимогЗаконів України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерстваохорони здоров’я України, Держлікінспекції інших нормативно-правових актів, щорегулюють діяльність, пов’язану з обігом лікарських засобів. Виробництволікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобамиздійснюються суб’єктами господарювання на підставі ліцензії на певний виддіяльності за умови виконання кваліфікаційних, організаційних, іншихспеціальних вимог, установлених ліцензійними умовами. Виробництво лікарськихзасобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами без наявностіліцензії забороняється.
До виробництва допускаються лікарські засоби після їх державноїреєстрації, крім випадків, передбачених Законом України «Про лікарські засоби»До оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами допускаються лишезареєстровані в Україні лікарські засоби, крім випадків, передбачених ЗакономУкраїни «Про лікарські засоби», за наявності сертифіката якості, що видаєтьсявиробником. У разі зберігання сертифікатів якості у вигляді сканованих копійсертифікатів ліцензіат зобов’язаний надати його паперову копію (на вимогу), засвідченупечаткою суб’єкта господарювання, у термін не пізніше 2-х днів.
Виробництво лікарських засобів здійснюється з додержанням вимогдіючої Державної Фармакопеї, інших нормативно-технічних документів, яківстановлюють вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і термінівзберігання та методів контролю якості лікарського засобу.
Торгівля неякісними лікарськими засобами або такими, термінпридатності яких минув, або на які відсутній сертифікат якості, що видаєтьсявиробником, забороняється. Торгівля лікарськими засобами, виготовленими аптекоюз порушеннями умов виробництва, заборонена. Торгівля лікарськими засобами неможе здійснюватися через будь-які інші заклади, окрім аптечних, та поза ними,крім випадків, передбачених цими умовами зберігання у приміщеннях аптечнихзакладів лікарських засобів, що їм не належать, забороняється, крім випадків,передбачених законодавством та нормативно-правовими актами МОЗ. Лікарськізасоби та товари, що надійшли до аптечного закладу, оприбутковуються післяперевірки їх фактичної кількості та проведення вхідного контролю, але не пізнішенаступного робочого дня з моменту отримання.[7]
Обов’язковим для кожного під час перетинання кордону длябудь-якого препарату є його сертифікація. Згідно наказу Міністерства охорониздоров’я України «Про затвердження Порядкупроведення сертифікації лікарських засобів для міжнародної торгівлі» сертифікація лікарських засобів для міжнародної торгівлізапроваджується з метою створення умов для експорту вітчизняних лікарськихзасобів, підтвердження якості лікарських засобів відповідно до визнаних ісвітових норм. Сертифікація здійснюється на добровільних засадах.
Процедурасертифікації включає такі етапи: подання заяви до Держлікінспекції МОЗ провидачу сертифіката; здійснення експертизи сертифікаційного досьє; здійсненнялабораторної перевірки якості зразків лікарських засобів (за потреби);прийняття рішення щодо видачі сертифіката; оформлення та видача сертифіката.
Якщо за результатами експертизи наданогосертифікаційного досьє установлена хоча б одна невідповідність, у т. ч. щодовиробництва лікарського засобу, правилам належної виробничої практики (НВП) абовимогам до виробництва, установленим в Україні, Держлікінспекцією МОЗ може бутиприйняте рішення про направлення зразків лікарського засобу на лабораторнуперевірку їх якості до акредитованої лабораторії. Відбір зразків та аналіз вакредитованій лабораторії здійснюється у відповідності до пунктів 3.7-3.11Порядку проведення сертифікації виробництва лікарських засобів, затвердженогонаказом МОЗ N 391 від30.10.2002 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2002 за N908/7196.
У разі позитивного висновку за результатами експертизиреєстраційного досьє та лабораторної перевірки якості зразків лікарськогозасобу, у разі здійснення такої перевірки, Держлікінспекція МОЗ у термін до 10робочих днів оформлює та видає заявнику сертифікат установленого зразка (заформами згідно з додатками 4, 5, 6).[8]
Проектомнаказу МОЗ затверджується Порядок здійснення контролю якості лікарських засобівпри транспортуванні. Згідно з його пунктом 1, Порядок розроблений відповідно доЗакону України «Про лікарські засоби» з метою удосконалення державного контролюза якістю лікарських засобів під час їх транспортування.[9]
Зауважимо,що пунктом 3 Програми для забезпечення державного контролю за транспортуваннямлікарських засобів передбачено прийняттяпостанови КМУ, а не відповідного наказу МОЗ. Таким чином, затвердження саменаказом МОЗ Порядку здійснення контролю якості лікарських засобів притранспортуванні суперечить пункту 3 Програми, а тому для прийняття МОЗ цьогонаказу немає законодавчих підстав. Крім відсутності нормативно обґрунтованихпідстав для затвердження наказом МОЗ даного Порядку, слід зупинитись на такихположеннях Порядку здійснення контролю якості лікарських засобів притранспортуванні:
Відповіднодо пункту 1 цього Порядку, вимогиПорядку поширюються на всіх суб’єктів господарської діяльності (далі — СГД), щозаймаються транспортуванням (перевезенням) лікарських засобів, незалежно від їхформ власності та підпорядкування. Згідно з пунктом 1.3 цього Порядку, державний контроль якості лікарськихзасобів під час їх транспортування здійснюється Державною інспекцією з контролюякості лікарських засобів МОЗ України (далі — Державна інспекція) татериторіальними інспекціями шляхом проведення планових та позаплановихінспекційних перевірок, у тому числі за погодженням та спільно зДержавтоінспекцією, Державною митною службою, органами Державного санітарногонагляду України та їх територіальними підрозділами.
Під час транспортування лікарських засобів мають бутидотримані умови, що забезпечують збереження їх належної якості, схоронності тацілісності, не допускають попадання на них пилу, атмосферних опадів і впливусторонніх запахів. Якщо лікарські засоби вимагають особливих умов зберіганняпри транспортуванні необхідно керуватися інформацією, наведеною на упаковцілікарського засобу або в інструкції з застосування лікарського засобу.
Лікарські засоби під час транспортування повинні бутизахищені від пошкодження упаковки, розливання, забруднення, контамінації іншимилікарськими засобами або речовинами. Не допускається транспортування лікарськихзасобів з харчовими продуктами та іншими видами вантажу.
Лікарські засоби повинні транспортуватися з урахуванням їхфізичних та фізико-хімічних властивостей, в умовах, які захищають їх від діїрізноманітних факторів зовнішнього середовища. Під час транспортуваннялікарських засобів необхідно забезпечити:
— відокремлене транспортування сильнодіючих та наркотичнихлікарських засобів від інших лікарських засобів;
— захист від впливу світла (в транспортній тарі з світлозахиснихматеріалів);
— захист від впливу вологи;
— захист від дії підвищеної чи зниженої температуринезалежно від температури зовнішнього середовища.
Для транспортування лікарських засобів СГД повинен мативласний чи орендований транспортний засіб з відповідно оформленими документами,устаткування та обладнання якого повинно забезпечити дотримання визначених МОЗзагальних та специфічних умов зберігання лікарських засобів відповідно до їхскладу, фізико-хімічних властивостей, впливу навколишнього середовища та іншихфакторів.
При складанні угод з постачальниками лікарських засобівсуб'єкт і замовник повинні чітко визначити умови доставки та транспортуваннялікарських засобів з урахуванням специфіки наявного асортименту лікарськихзасобів.[1]
Отже, в цілому в Україні сформовано повноціннунормативно-правову базу та формальну процедуру проведення експорту фармацевтичноїпродукції до інших країн.

РОЗДІЛ 3 ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ
 
ДОГОВІР №
КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
м. Київ «11» квітня 2011 р.
ЗАТ НВЦ «БОРЩАГІВСЬКИЙ ХІМІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ЗАВОД» (м. Київ, Україна), надалі – «Продавець», в особі директора Мазур Юрія Миколайовича, який діє на підставі Статуту з одного боку, та ТОВ «САМСОН-ФАРМА» (м. Москва, Російська Федерація), надалі «Покупець», в особі директора Согоян Юрія Миколайовича, який діє на підставі Статуту з другого боку, які далі по тексту іменуються «Сторони», а кожний окремо «Сторона» уклали договір купівлі-продажу лікарських засобів (далі по тексту «Договір») на наступних умовах.
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1.         Продавець зобов’язується передати Покупцеві Товар в комплектації, асортименті, кількості та по ціні, що вказані нижче, а Покупець зобов’язується прийняти Товар та сплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених цим Договором.
№
п/п
Найменування Товару
Кіл-ть Товару (уп.)
Ціна за одиницю Товару з ПДВ (USD)
ВСЬОГО до сплати за Товар (USD)
1
Препарат «КОРВІТИН»
100 000
$2,3
$ 230 000
Загальна сума, USD: $230 000
2. УМОВИ ПОСТАВКИ
2.1. Продавець зобов’язується доставити товар Покупцеві на умовах DDP (ТОВ «САМСОН-ФАРМА», Російська Федерація, місто Москва, пров. Весковський, буд. 3) згідно правил «Інкотермс-2010»., а Покупець зобов’язується оплатити Товар в повному обсязі, в строк та на умовах, передбачених Договором.
2.2. Датою передачі Товару Покупцем Продавцеві вважається дата підписання двостороннього акту прийому-передачі Товару, підписаного між Сторонами.
2.3. Продавець зобов’язується доставити Товар Покупцеві за наступною адресою: ТОВ «САМСОН-ФАРМА», Російська Федерація, місто Москва, пров. Весковський, буд. 3.
2.4. Строк доставки Товару на адресу Покупця складає 60 робочих днів з моменту підписання Договору.
2.4. Право власності на Товар переходить до Покупця після його оплати в повному обсязі та підписання Сторонами двостороннього акту прийому-передачі.
2.5. Фактична передача Товару здійснюється в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі, за умови повної оплати Замовником вартості Товару. Одночасно з Товаром Покупцеві передаються технічні документи (сертифікат відповідності Товару, сертифікат походження Товару) та бухгалтерська документація.
2.6. Ризики випадкової втрати чи пошкодження Товару переходять до Покупця з моменту фактичної передачі Товару.
3. ЯКІСТЬ, КОМПЛЕКТНІСТЬ ТА УПАКОВКА ТОВАРУ
3.1. Якість і комплексність Товару повинні відповідати вимогам, які встановленні чинними державними стандартами України.
3.2. Гарантійні зобов’язання Продавця перед Покупцем регулюються розділом 7 цього Договору.
3.3. Товар має бути упакований в тару зі світлозахисних матеріалів (картонні коробки) по 30 упаковок в кожній. Упаковка Товару має захищати Товар від механічних пошкоджень при перевезенні.
4. ВАРТІСТЬ ТОВАРУ І УМОВИ ОПЛАТИ
4.1. Загальна вартість Товару, визначеного в п. 1.1. Договору, становить $230000 (двісті тридцять тисяч) доларів США і вноситься Покупцем на банківський рахунок Продавця згідно із вказаними в цьому договорі реквізитами протягом семи днів з моменту доставки Товару Продавцем на митну територію Російської Федерації.
4.2. Всі платежі Покупця Продавцеві по цьому Договору здійснюються у доларах США у безготівковій формі.
5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ СТОРІН
5.1.Покупець зобов’язаний :
5.1.1. Своєчасно і в повному обсязі оплатити загальну вартість Товару.
5.1.2. Прийняти Товар на умовах, передбачених Договором.
5.2. Продавець зобов’язаний:
5.2.1. Передати Покупцеві Товар та всю необхідну документацію згідно положень цього Договору.
5.2.2. Забезпечити збереження Товару до моменту фактичної передачі Товару Покупцеві.
5.2.3. Здійснити всі витрати, пов’язані із здійсненням митних формальностей
5.2.4 Сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі, пов’язані з виконанням умов цього Договору на митній території України та на митній території Російської Федерації.
6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
6.1. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання по поставці Товару, Продавець зобов’язаний сплатити Покупцеві штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,05% за кожен день прострочення виконання зобов’язання.
6.2. У випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх договірних обов’язків по оплаті Товару він зобов’язаний сплатити Продавцеві пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення виконання зобов’язання.
6.3. Продавець зобов’язаний надати можливість Покупцеві перевірити кількість та комплектність Товар до моменту підписання акту прийому-передачі. Всі претензії Покупця щодо якості та комплексності Товару пред’являються Постачальнику в момент отримання (передачі) Товару. У разі неможливості поставити (передати) якісний (комплектний) товар або усунути недоліки Товару, вказані в акті прийому-передачі Товару, в місячний термін після підписання Акту прийому-передачі, Покупець має право стягнути з Продавця штраф у розмірі 1% від вартості неякісного Товару.
7. ГАРАНТІЙНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
7.1. Продавець гарантує належну якість Товару за умови дотримання Покупцем правил транспортування, зберігання і експлуатації Товару.
7.2. Гарантійний термін на Товар визначається відповідно до державних стандартів України.
8. ФОРС-МАЖОР
8.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за цим Договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання спричинено обставинами форс-мажору.
8.2. Під обставинами форс-мажору у цьому Договорі Сторони розуміють дію непереборних сил, що виникли незалежно від волі сторін, появу яких сторони не могли передбачити або запобігти виникненню яких, та які включають, не обмежуючись цим, наступне: пожежі, повінь, землетруси, зсуви, інші стихійні лиха та сезонні природні явища, зокрема закриття шляхів, проток, перевалів, портів, а також війна, військові дії, блокади, страйки, ембарго, акти державних органів та такі подібні явища і дії, що роблять неможливим або суттєво заважають виконанню умов цього Договору Сторонами.
8.3. При виникненні форс-мажорних обставин Сторона, виконанню чиїх зобов’язань перешкоджають такі обставини, повинна письмово сповістити про це іншу Сторону протягом 10 днів з дати їх появи. У цьому разі строк виконання своїх зобов’язань за Договором Стороною, що перебуває під дією форс-мажорних обставин, продовжується на строк дії таких обставин.
8.4. У випадку, якщо дія форс-мажорних обставин триває більш ніж 3 місяці загалом, сторони можуть припинити дію цього Договору, за взаємною письмовою згодою, без сплати будь-яких штрафних санкцій.
9.ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
9.1. Усі суперечки, що виникають з цього Договору або у зв’язку з ним, між Сторонами, з яких не було досягнуто згоди, вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.
10. ІНШІ УМОВИ
10.1. Договір складено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної Сторони.
10.2. Всі попередні переговори та листування між сторонами стосовно предмету та умов цього Договору вважаються такими, що втратили чинність, з моменту укладення сторонами даного договору.
10.3. Всі зміни і додатки до цього договору повинні бути викладені в письмовій формі і набирають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками Сторін.
10.4. Сторони у випадку зміни свого найменування, форми власності, керівника, реквізитів зобов’язані не пізніше 3 робочих днів з моменту настання таких змін повідомити про це в письмовій формі іншу Сторону.
10.5. Зазначені в договорі строки обчислюються з дня, наступного за днем здійснення відповідної дії. Під «робочими днями» в контексті цього договору сторони розуміють всі дні тижня з понеділка по п’ятниці включно, за винятком неробочих та святкових днів, визначених в Кодексі законів про працю України.
11.ТЕРМІН ДІЇ
11.1.Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх обов’язків за цим Договором.
12. АДРЕСИ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН
Продавець:
ЗАТ НВЦ «БОРЩАГІВСЬКИЙ ХІМІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ЗАВОД»
Місцезнаходження:
м. Київ, вул. Гарматна, 47, Україна.
Реєстраційний код: 1234567
Найменування банку: УкрСибБанк
Адреса банку: м. Київ, вул. Русанівська, буд. 23.
Номер рахунку (дол… США): 34561006-60193430-00000000
IBAN: UA52 1020 1006 6019 3430 0000 0000
Код Свіфт OKHBHUHB
Покупець:
ТОВ «САМСОН-ФАРМА»
Місцезнаходження:
м. Москва, вул… Воронцове Поле, буд. 14, Російська Федерація.
Реєстраційний код: 87654321;
Найменування банку: ОщадБанк
Адреса банку: вул… Кузнєчная, 36.
Номер рахунку (дол… США): 1234567-76757473-00000000
IBAN: RU52 7777 9999 8888 7777 0000 0000
Код Свіфт OKHBHUHB
13. ПІДПИСИ СТОРІН
Від Продавця:
Директор
___________________ Мазур Ю.М.
(м.п.)
Від Покупця:
Директор
________________________ Согоян Ю.М.
(м.п.)
ДОГОВОР №
Купли-продажи
 г. Киев «11» апреля 2011
 ЗАО НПЦ «Борщаговский химико-фармацевтический завод» (г. Киев, Украина), далее — «Продавец», в лице Мазур Юрия Николаевича, действующего на основании Устава с одной стороны, и ООО «САМСОН-ФАРМА» (м. Москва, Российская Федерация), в дальнейшем «Покупатель», в лице директора Согоян Юрия Николаевича, действующего на основании Устава с другой стороны, далее по тексту именуются «Стороны», а каждый отдельно «Сторона» заключили договор купли-продажи лекарственных средств ( далее по тексту «Договор») на следующих условиях.
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА
1.1. Продавец обязуется передать Покупателю Товар в комплектации, ассортименте, количестве и по цене, указанные ниже, а Покупатель обязуется принять Товар и уплатить его стоимость в порядке и на условиях, определенных настоящим Договором.
№
п/п
Название Товара
Количество Товара (уп.)
Цена за одинице Товара С НДС (USD)
Всего к оплате Товра (USD)
1
Препарат «КОРВИТИН»
100 000
$ 2,3
$ 230 000
Общая сумма, USD: $230 000
 
2. УСЛОВИЯ ПОСТАВКИ
2.1. Продавец обязуется доставить товар Покупателю на условиях DDP (ООО «САМСОН-ФАРМА», Российская Федерация, город Москва, пер. Весковський, д. 3) согласно правилам «Инкотермс-2010», а Покупатель обязуется оплатить Товар в полном объеме, в срок и на условиях, предусмотренных Договором.
2.2. Датой передачи Товара Покупателем Продавцу считается дата подписания двустороннего акта приема-передачи Товара, подписанного между Сторонами.
2.3. Продавец обязуется доставить Товар Покупателю по следующему адресу: ООО «САМСОН-ФАРМА», Российская Федерация, город Москва, пер. Весковский, д. 3.
2.4. Срок доставки Товара в адрес Покупателя составляет 60 рабочих дней с момента подписания Договора.
2.4. Право собственности на Товар переходит к Покупателю после его оплаты в полном объеме и подписания двустороннего акта приема-передачи.
2.5. Фактическая передача Товара осуществляется в момент подписания Сторонами Акта приема-передачи, при условии полной оплаты Заказчиком стоимости Товара. Одновременно с Товаром Покупателю передаются технические документы (сертификат соответствия Товара, сертификат происхождения товара) и бухгалтерская документация.
2.6. Риски случайной потери или повреждения Товара переходят к Покупателю с момента фактической передачи Товара.
 3. КАЧЕСТВО, КОМПЛЕКТНОСТЬ И УПАКОВКА ТОВАРА
3.1. Качество и комплексность Товара должны соответствовать требованиям, которые установлены действующим государственным стандартам Украины.
3.2. Гарантийные обязательства Продавца перед Покупателем регулируются разделом 7 настоящего Договора.
3.3. Товар должен быть упакован в тару со светозащитных материалов (картонные коробки) по 30 упаковок в каждой. Упаковка Товара должна защищать Товар от механических повреждений при перевозке.
4. СТОИМОСТЬ ТОВАРА И УСЛОВИЯ ОПЛАТЫ
4.1. Общая стоимость Товара, определенного в п. 1.1. Договора, составляет $ 230000 (двести тридцать тысяч) долларов США и вносится Покупателем на банковский счет Продавца согласно указанным в настоящем договоре реквизитам течение семи дней с момента доставки Товара Продавцом на таможенную территорию Российской Федерации.
4.2. Все платежи Покупателя Продавцу по настоящему Договору осуществляются в долларах США в безналичной форме.
5. ОБЯЗАННОСТИ СТОРОН
5.1.Покупатель обязан:
5.1.1. Своевременно и в полном объеме оплатить общую стоимость Товара.
5.1.2. Принять Товар на условиях, предусмотренных Договором.
5.2. Продавец обязан:
5.2.1. Передать Покупателю Товар и всю необходимую документацию согласно положениям настоящего Договора.
5.2.2. Обеспечить сохранность Товара до момента фактической передачи Товара Покупателю.
5.2.3. Осуществить все расходы, связанные с осуществлением таможенных формальностей
5.2.4 Платить налоги, сборы и другие обязательные платежи, связанные с выполнением условий настоящего Договора на таможенной территории Украины и на таможенной территории Российской Федерации.
6. ОТВЕТСТВЕННОСТЬ СТОРОН
6.1. В случае неисполнения или ненадлежащего исполнения обязательства по поставке Товара, Продавец обязан оплатить Покупателю штрафные санкции в виде пени в размере 0,05% за каждый день просрочки исполнения обязательства.
6.2. В случае неисполнения или ненадлежащего исполнения Покупателем своих договорных обязательств по оплате Товара он обязан уплатить Продавцу пеню в размере 0,05% за каждый день просрочки исполнения обязательства.
6.3. Продавец обязан предоставить возможность Покупателю проверить количество и комплектность Товар до момента подписания акта приема-передачи. Все претензии Покупателя по качеству и комплектности Товара предъявляются Поставщику в момент получения (передачи) Товара. В случае невозможности поставить (передать) качественный (комплектный) товар или устранить недостатки Товара, указанные в акте приема-передачи Товара, в месячный срок после подписания Акта приема-передачи, Покупатель вправе взыскать с Продавца штраф в размере 1% от стоимости некачественного Товара .
8. ФОРС-МАЖОР
8.1. Стороны освобождаются от ответственности за неисполнение или ненадлежащее исполнение своих обязательств по настоящему Договору, если такое неисполнение или ненадлежащее исполнение вызвано обстоятельствами форс-мажора.
8.2. Под обстоятельствами форс-мажора в настоящем Договоре Стороны понимают действие непреодолимых сил, возникших независимо от воли сторон, появление которых стороны не могли предвидеть или предотвратить возникновение которых, и которые включают, не ограничиваясь этим, следующее: Пожара, наводнения, землетрясения, оползни, другие стихийные бедствия и сезонные природные явления, в частности закрытие путей, проливов, перевалов, портов, а также война, военные действия, блокады, забастовки, эмбарго, акты государственных органов и такие подобные явления и действия, делающих невозможным или существенно мешают выполнению условий настоящего Договора Сторонами.
8.3. При возникновении форс-мажорных обстоятельств Сторона, выполнению чьих обязательств препятствуют такие обстоятельства, должна письменно известить об этом другую Сторону в течение 10 дней с даты их появления. В этом случае срок выполнения своих обязательств по Договору Стороной, находящейся под действием форс-мажорных обстоятельств, продлевается на срок действия таких обстоятельств.
8.4. В случае если действие форс-мажорных обстоятельств длится более 3 месяцев в целом, стороны могут прекратить действие настоящего Договора, по взаимному письменному согласию, без уплаты любых штрафных санкций.
 9.ВИРИШЕННЯ СПОРОВ
9.1. Все споры, возникающие из настоящего Договора или в связи с ним, между Сторонами, по которым не было достигнуто соглашение, разрешаются в порядке, установленном действующим законодательством Украины.
 10. ПРОЧИЕ УСЛОВИЯ
10.1. Договор составлен в двух экземплярах, имеющих одинаковую юридическую силу, по одному для каждой Стороны.
10.2. Все предыдущие переговоры и переписка между сторонами относительно предмета и условий настоящего Договора считаются утратившими силу с момента заключения сторонами данного договора.
10.3. Все изменения и дополнения к настоящему договору должны быть изложены в письменной форме и вступают с момента их подписания уполномоченными представителями Сторон.
10.4. Стороны в случае изменения своего наименования, формы собственности, руководителя, реквизитов обязаны не позднее 3 рабочих дней с момента наступления таких изменений сообщить об этом в письменной форме другую Сторону.
10.5. Указанные в договоре сроки исчисляются со дня, следующего за днем ​​осуществления соответствующего действия. Под «рабочими днями» в контексте настоящего договора стороны понимают все дни недели с понедельника по пятницу включительно, за исключением нерабочих и праздничных дней, определенных в Кодексе законов о труде Украины.
11.ТЕРМИН ДЕЙСТВИЯ
11.1Настоящий Договор вступает в силу с момента его подписания и действует до момента полного выполнения Сторонами своих обязательств по настоящему Договору.
12. АДРЕСА И БАНКОВСКИЕ РЕКВИЗИТЫ СТОРОН
Продавец:
ЗАО НПЦ «Борщаговский химико-фармацевтический завод»
 Местонахождение:
г. Киев, ул. Гарматная, 47, Украина.
 Регистрационный код: 1234567
 Наименование банка: УкрСибБанк
Адрес банка: г. Киев,
ул. Русановская, д. 23.
Номер счета (долл. США): 34561006-60193430-00000000
IBAN: UA52 1020 1006 6019 3430 0000 0000
Код Свифт OKHBHUHB
 Покупатель:
ООО «САМСОН-ФАРМА»
 Местонахождение:
г. Москва, ул. Воронцово поле, д. 14, Российская Федерация.
Регистрационный код: 87654321;
Наименование банка: ОщадБанк
Адрес банка: ул. Кузнечная, 36.
Номер счета (долл. США): 1234567-76757473-00000000
IBAN: RU52 7777 9999 8888 7777 0000 00
Код Свифт OKHBHUHB
 13. ПОДПИСИ СТОРОН
От Продавца:
Директор
 ___________________ Мазур Ю.Н.
(М.п.)
 От Покупателя:
Директор
 ________________________ Согоян Ю.М.
(М.п.)

РОЗДІЛ 4.
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ ЛІКАРСОКГОЗАСОБУ «КОРВІТИН»
Проаналізуємо ефективністьзакупівлі 100 000 упаковок рослинного лікарського засобу для лікуваннязахворювань серцево-судинної системи – «КОРВІТИН», українського фірми виробникаБорщагівський ХВЗ.
Закупівельна вартість 1упаковки становить 2,3 дол. США (згідно з офіційним курсом НБУ на 09.04.2010р.1 долар = 8,00 грн.). Таким чином, сума контракту складає 230 000 дол. ($)
Ціна реалізації товару на внутрішньому ринку – 4,5$
Собівартість товару – 2$
Товар поставляється на умовахDelivered Duty Paid (DDP) — «доставлено, мито сплачено» поіменованого пункту. Заданих умов вживається з зазначенням місця прибуття; відповідальність продавцязакінчується після того, як товар доставлений у вказане місце в країні покупця;всі ризики, всі витрати з доставки вантажу (податки, мита і т. д.),Відповідальність за псування і втрату товару, включаючи мита та інші виплати,які виплачуються при експорті, до цього моменту несе продавець, також він несевідповідальність за митне очищення; можуть бути додані положення, що звільняютьпродавця від оплати окремих додаткових формальностей.
4.1. Умови експортутовару:
а) Кредит не надається.
б) Витрати пов’язані експортом складають 2100 $ а саме :
— Доставка товару автомобільним транспортом – 1250 $
— Доставка товару з автостанції в м. Києві до автостанції «Ізмайловська» м. Москваавтотранспортом – 550 $
— інші витрати, пов’язані з експортом -300 $
Можемо підрахувати митну вартість товару, за формулою:
Митна вартість = Фактурна вартість + Витрати, пов’язані з експортом= 450 000 $+ 2 100$ = 232 100 $
4.2 Витрати, пов’язані з митним оформленням експорту вантажу.
а) Сплата експортного мита.
Згідно з Законом України «Про митний тариф» № 2371 товар щоекспортується, відноситься до групи №30 (фармацевтичні товари) код 3004(лікарські засоби що складаються із змішаних або не змішаних продуктів длятерапевтичного та профілактичного застосування) і може класифікуватися заповним кодом 3004 90 19 00.
До таких товарів застосовується ставка мита 0%.
б) Митний збір
Згідно постанови КМУ «Про ставки митних зборів» від27.01.1997 №65 товари, ціна яких більше тисячі доларів, обкладаються митнимзбором 0,2%.
Митний збір = митна вартість * 0,2% = 232 100 $ * 0,002 = 464,2
в) Повернення сплаченого акцизного збору
Акцизний збір – на даний товарне справляється.
г) Сплата ПДВ.
Згідно Закону України «Про податок на додану вартість» від03.04.1997 року № 168-97-ВР, ставка ПДВ в Україні становить 20%.
ПДВ = (митна вартість + мито + митні збори + акциз) * 20% =
= ( 232 100 $ + 464,2$) * 0,2 = 46 512,84 $
4.3 Розрахунок валютної виручки експортного товару:
Виручка = ціна реалізації товару на внутрішньому ринку *кількість =
= 4,5$ * 100 000 уп. = 450 000 $
4.4 Розрахунок валового доходу.
Валовий дохід = виручка – витрати по експорту =
= 450 000 $ — ( 200 000 $ + 2 100 $ + 464,2 $+46 512,84$ )=242822,96$
4.5Розрахунки з бюджетом(відрахування з валового доходу)
а) ПДВ = валовий дохід * 0,2 = 170 922,96 $ * 0,2 = 48564,592$
б) Заробітна плата = 8 000 $
4.6 Розрахунок прибутку.
Прибуток = Валовий дохід – Відрахування =
= 170 922,96 $ — ( 34 184,59 $ + 8 000 $) = 186256,368$
4.7 Сплата податку на прибуток.
Податок на прибуток = 128 738,37 $* 0,25 = 46546,592$
4.7 Розрахунок чистого прибутку.
Чистий прибуток = Прибуток – податок на прибуток =
= 128 738,37 $- 32 184,59 $ = 139709,776$
4.8 Розрахунок рентабельностізовнішньоторговельної угоди:
Рентабельність = (Чистий прибуток / Виручка від реалізації)* 100% =
= 139709,776$ / 450000$ * 100 % = 31,04%
Базовий коефіцієнт ефективності експорту
 
/>
де />– базовий коефіцієнт ефективностіекспорту;
/> — виторг від експорту = 450000$
Сm — собівартість товару = 200000$
Т в — транспортні витрати = 2100$
Ов — організаційні витрати = Митний збір + ПДВ= 464,2+46 512,84 $= 46977,04$
/>= $ 450000/ ($ 200000 + $ 2100 + $46977,04) = 1,8 > 1
Так як, даний коефіцієнт більше за одиницю, ми можемостверджувати, що експорт даного товару є досить ефективним.
Зробивши вище наведені розрахунки можна сказати, щоекспортування даного лікарського засобу длялікування та профілактики захворювань серцево-судинної системи – «КОРВІТИН»,української фірми виробника Борщагівський ХФЗ є досить вигідно. Проте слід наголосити, що доречнішим є експорт ліків увеликій кількості, так як їх собівартість невисока. Ми бачимо, щорентабельність даного проекту становить 21,45%, що є досить добре, проте дляпідвищення ефективності експорту і в разі необхідності, рентабельності даногопроекту, можливе зниження заробітної платні робітників, наприклад, шляхомвикористання меншої кількості робочої сили для здійснення даного проекту експорту.
Альтернативний коефіцієнт ефективності експорту
/>                                          
де /> - альтернативний коефіцієнтефективності експорту;
В/> — внутрішній виторг (виторг відпродажу товару у середині країни) = 4500000$
/>= ($ 450000– $ 200000 – $ 2100-46977,04)/ ($ 450000 – $ 200000)= 200922,96/250000= 0,81
Альтернативний коефіцієнт є меншим одиниці, й тому експорт даноготовару є неефективним. Проте, даний коефіцієнт є досить наближеним до одиниці,й можна сказати, що експорт може бути ефективним. Для українських виробників доситьважливим є ефективний експорт даного виду товару.
Отже, виходячи з результатіввище наведених розрахунків, компанія – експортер «Борщагівський ХФЗ» за данимконтрактом має змогу отримати значну суму чистого прибутку. Рентабельність даної угоди є високою, тому можна зробити висновок, щоекспорт даного товару ( «КОРВІТИН») в Росію є досить вигідним.

ВИСНОВКИ
Провівши моделювання зовнішньоекономічної угоди, можназробити наступні висновки:
Перш за все, слід підкреслити, що світова фармацевтичнагалузь на сьогоднішній день є однією з найприбутковіших, найпривабливіших тадинамічно зростаючих в світовому господарстві. Переважну частину ринкуакумулюють ринки 13 найрозвинутіших країн. Фармацевтична промисловість займаєзначне місце в економіці розвинених країн. Основними виробниками лікарськихзасобів є високорозвинені країни, такі як: США, Японія, Німеччина,Великобританія, Франція, та інші.
Україна поки що значно відстає від середніх світовихпоказників за обсягами продажів та виробництва фармацевтичної продукції. Проте,сьогодні спостерігається загострення конкуренції на українському ринку, щосприятиме стабілізації цін та покращенню якості препаратів, передусімвітчизняного виробництва. Позитивним є те, що конкуренція в Україні перейшла зцінового рівня — на рівень конкуренції за рахунок покращення якості продукціїта сервісу, що у фармацевтичній галузі дуже важливо.
Український експорт лікарських засобів досить значний. Лікиекспортуються як в країни – сусіди, так і такі країни як Латвія, Грузія,Таджикистан та Узбекистан.
Виконуючи дану роботу, я переконалась, що в Українісформована достатня нормативно-правова база для проведення зовнішньоекономічнихоперацій з експорту та імпорту фармацевтичної продукції. Щоправда, нормативнесередовище характеризується певною закритістю та протекціонізмом, що сприяєрозвитку національного виробника та його експансії на зовнішні ринки.
Рентабельність угоди з експорту лікарського засобу для лікування та профілактики захворюваньсерцево-судинної системи – «КОРВІТИН», української фірми виробника — Борщагівський ХФЗ становить 21,45%, це досить високийпоказник.
В свою чергу коефіцієнт ефективності експорту високийзавдяки значним націнкам. Саме через високу ціну імпортованих препаратів упорівнянні з дешевими лікарськими засобами українських виробників,альтернативний коефіцієнт ефективності експорту менший за одиницю, хоча йдосить наближений.
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сферістворення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. Ізцією метою розробляються і виконуються міжнародні наукові програми,здійснюються обмін інформацією, прогресивними методами та технологіямистворення і виробництва лікарських засобів, їх експорт та імпорт, професійний інауковий контакт працівників охорони здоров'я тощо.
Таким чином ми бачимо, що в Україні досить розвиненапромисловість з виготовлення лікарських засобів. Проаналізувавши вище викладенуроботу ми можемо з впевненістю сказати, що український виробник медикаментів єдосить потужним конкурентом на міжнародному ринку. Що стосується цін навітчизняні препарати, то необхідно відзначити, що не зважаючи на досить стрімкепідвищення цін вони все одно залишаються лідерами на українському ринку. Востанні 4 роки спостерігається тенденція до збільшення експорту товарів. Цеговорить про те, що українські медикаменти користуються попитом не лише навітчизняному ринку а й на зарубіжному.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
1. Закон України від 4 квітня 1996 р. «Пролікарські засоби»// Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 22. — Ст. 86;
2. ЗаконУкраїни від 23 червня 2005 року «Про внесення змiн до Митного тарифу України» // ВідомостіВерховної Ради України. – 2002. — № 32. — Ст.233
3. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”//Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 36.- Ст.299
4. ПодатковийКодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-17// Голос України. – 2010. — № 229 / №229-230
5. Закон України «Про єдиний митний тариф»//Відомості Верховної Ради України. – 1992. — № 12. – Ст. 50.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2008 р. №1121 «Прозатвердження Положення про Державну інспекцію з контролю якості лікарськихзасобів» // Офіційний вісник України .-1998. — № 7. – Ст. 100
7. Наказ МОЗ України від 30 жовтня 2001 року N 436 «Про затвердження Інструкції про порядок контролю якостілікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі»// Офіційнийвісник України .- 2002. — № 6. – Ст. 229
8. Наказ МОЗ України від 7 вересня 2006 року N 546«Про державну реєстрацію лікарських засобів»// Офіційний Вісник України. — 1998.- №23. – Ст. 230
9. Наказ МОЗ України від 14 січня 2004 року N 9 «Про затвердження Порядку проведення сертифікаціїлікарських засобів для міжнародної торгівлі»// Офіційний вісник України. — 2004. — № 4. – Ст. 610
10. ГаєвийМ.Д. Фармакологія. [підручник] / Гаєвий М.Д. – К.: Астон, 2006.- 523 с.
11. Дубініна А. А. Митна справа. [підручник]/ Дубніна А.А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І — X.: УкрФА, 2007. – 130 с.
12. Ляпунов Н.А. Належна виробнича практика лікарськихзасобів.[підручник]/ Ляпунов Н.А, Загорій В.А, Георгієвскій В. П., БезуглаЄ. П. — К.: Моріон, 2009.— 896 с.
13. МнушкоЗ.Н. Міжнародний маркетинг в фармації. [монографія] / Мнушко З.Н., ЧмихалоН.В, Мусієнко Н.М. — Х.: ІНФА-М, 2006.- 256 с.
14. МнушкоЗ.Н.[монографія]/Менеджмент и маркетинг в фармації//Маркетинг в фармації.Мнушко З.Н., Діхтярьова Н.М. -Х.:ІНФА-М, 2008.- 250 с.
15.  Мнушко З.М. [монографія] / Методичнірекомендації по прогнозуванню збуту фармацевтичної продукції. Мнушко З.М.,Ткаченко О.М., Страшний В.В.- X.: УкрФА, 2007.-103 с.
16. СавельєвЄ.В. Міжнародна економіка. [підручник]/ Савельєв Є.В. Тернопіль: Екон. Думка,2001. – 504 с.
17. Соловйов,О.С. Стан та перспективи розвитку фармації України // Сьогодення та майбутнєфармації: тез. доп. Всеукр. конгр. — Х., — 2009. – 101с.
18. Циганкова Т.М. Міжнародна торгівля. [підручник]/ Циганкова Т.М., Перташко Л.П., Кальченко Т.В. – КНЕУ, 2001. – 488 с.
19.  Шуст І. Український ринок ліків чекаютьдокорiннi змiни// Голоc Амepики. 2009.- №6. – С.5-6.
20.  ЖалілоЯ. Україна збільшила експорт та імпорт лікарських засобів// Ракурс. 2010.- №7.– С. 7-8.
21. Тимофєєв.В. Імпорт-експорт, виробництво готових лікарських засобів: підсумкисічня-вересня 2010 р.// Аптека. 2010. -№12. — С. 1-5.
22.  Рудь.Б.На фармацевтичний ринок чекає переділ?// Фінанси України. 2010.№ 11. – С. 5-6.
23. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспектививітчизняного фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 2010.-№4.- С.3-4.
24. Дяченко С. Ситуація на вітчизняномуфармацевтичному ринку //Ліки України.-2009.-№ 4.-С.32.
25.  Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу уфармації // Фармац.
журн.-2010.-№5.-С.25-27.
26. Глумсков В. Світовий фармацевтичний ринок: Станта тенденції // Експерт — 2010. — № 20. – С. 5-10.
27. Горлова И.С. Огляд фармацевтичного ринкуУкраїни за підсумками 2010 року // Провізор. — 2010. — № 8.
28. www.ukrbiznes.com/vizit.php?i=104603
29. www.apteka.ua/article/2231
30. www.apteka.ua/article/11329
31. www.piluli.com.ua/notes.php?lek=20016
32. www.apteka.ua/article/33479
33. mozdocs.kiev.ua/liki.php?nav=10
34. apps.who.int/medicinedocs/en/d/Js6160e/3.html
35. www.moz.gov.ua/ua/portal/liki.html
36. www.pharma-center.kiev.ua
37. www.pharmexpert.ru
38. www.pharmvestnik.ru

ДОДАТКИ
 
Додаток 1
Державні витрати в загальному обсязі видатків на медикаменти, 2009 р.
/>

Додаток 2
 
Таблица 1.
Рейтинг корпораций по итогам первого квартала 2010 года.
/>

Додаток 3
 
Таблиця 2
Рейтинг торговых марок лекарственных средств в денежномвыражении по итогам первого квартала 2010 года.
/>

Додаток 4
 
Динамікароздрібного сегменту ринку лікарських засобів у грошовому виразі (Гривні)
/>
*На діаграмах темп приросту до аналогічного періоду минулого року (PPG) виділенасинім кольором. Темп приросту по відношенню до попереднього місяця (GAP)позначено рожевим кольором).