Зміст
Вступ
Розділ 1. Історія створення МіжнародноїМорської Організації, її цілі і завдання
Розділ 2. Участь України в МіжнароднійМорській Організації
Висновок
Література
Вступ
МіжнароднаМорська Організація була створена як перший міжнародний орган, який повинензайматись виключно морськими питаннями. Важливі завдання Організаціївідображені в її девізі: « Безпечне, захищене і ефективне судноплавство заумови чистих океанів».
В листопаді 2009року Міжнародна Морська Організація налічувала 169 держав-членів і 3асоційовані члени. Така кількість учасників є надзвичайно важливим елементомоцінки місця організації в системі міжнародних відносин. Адже, вступаючи ворганізацію, держави підтримують її цілі, беруть на себе зобов’язання іналагоджують ефективні механізми співпраці.
Безпека, охоронана морі, запобігання забруднення – це основні цілі, які ставить перед собоюМіжнародна Морська Організація, в умовах сучасних міжнародних відносиндосягнення цих цілей є надзвичайно важливим. Якщо зважати на міжнароднийхарактер сфери судноплавства, діяльність саме міжнародної організації будебільш ефективною, а ніж діяльність чи рішення, які приймаються державою, водносторонньому порядку і без узгодження позицій з іншими учасникамиміжнародних відносин.
Розділ1. Історія створення Міжнародної Морської Організації, її цілі і завдання
У 1948 році наконференції ООН була прийнята Конвенція, яка започаткувала створенняМіжнародної Морської Організації в якості першого міжнародного органа, якийповинен займатись виключно морськими питаннями. Конвенція набула чинності 17березня 1958 року, і створена організація почала свою практичнудіяльність. На 9-ій сесії Асамблеї цієї організації (Резолюція A.358(IX)) їїназву було змінено. Це було пов'язано з тим, що слово«консультативна» тлумачилося як обмежена в повноваженнях івідповідальності організація, а слово «міжурядова» викликало недовіруі підозри. Тому нова назва - Міжнародна Морська Організація (ІМО) буланеобхідна для підвищення статуту Організації як міжнародної, відповідальної завпровадження різних міжнародних конвенцій і створення норм і стандартів, щостосуються охорони людського життя на морі і охороні морського середовища відзабруднення. З 22 травня 1982 року діє її нинішня назва.
Діяльність ІМОспрямована на скасування дискримінаційних дій, що зачіпають міжнароднеторговельне судноплавство, а також прийняття норм (стандартів) по забезпеченнюбезпеки на морі і запобіганню забрудненню з суден довкілля, в першу чергу,морського.
На протязідесятилітнього періоду між тим, коли була прийнята Конвенція і коли вонавступила в силу, увагу міжнародного співтовариства привернули і інші проблеми,що стосувались безпеки, проте мали кілька аспектів. Однією з найбільш важливихбула загроза забруднення моря з кораблів, особливо забруднення нафтою, якаперевозиться танкерами. Міжнародна Конвенція з цього питання була прийнята в1954 році, у січні 1959 року ІМО прийняла на себе відповідальність за впровадженняцієї конвенції і прийому нових членів. Найважливішими цілями організації, змоменту її створення є підвищення безпеки на морі і запобігання забруднення моря.Важливі завдання Організації відображені в її девізі: « Безпечне, захищене іефективне судноплавство за умови чистих океанів».
Основні функціїМіжнародної Морської Організації :
1. є консультативною і дорадчоюорганізацією;
2. несе відповідальність за організаціюзабезпечення безпеки на морі і захисту довкілля, а також вирішення юридичнихпитань, пов'язаних з міжнародним судноплавством;
3. сприяє полегшенню взаємодії урядівдержав з технічних питань для досягнення найвищих стандартів в області безпекина море і запобігання забрудненню;
4. приймає і удосконалює обов'язкові довиконання і рекомендаційні міжнародні конвенції, кодекси, резолюції, протоколи,циркуляри і рекомендації.
Згідно зКонвенцією 1948 року про створення Міжнародної Морської Організації, її цілямибули визначені наступні:
1. забезпечення механізму дляспівробітництва урядів у сфері урядового регулювання і заходів, що стосуються всякогороду технічних питань, що торкаються міжнародного торговельного судноплавства: заохоченняі сприяння прийняттю всіма країнами високих практично можливих норм у питаннях,що стосуються безпеки на морі, ефективності судноплавства, запобіганнязабрудненню із суден морського середовища і боротьби з ним, і розгляд адміністративнихі правових питань, пов'язаних з цілями, викладеними в цій статті;
/>2. заохочення усунення дискримінаційних заходіві зайвих обмежень з боку урядів, що стосуються міжнародного торговельного законодавства,з тим, щоб світова торгівля могла без дискримінації користуватися послугамисудноплавства: сприяння і заохочення, що здійснюються урядом з метою розвитку свогонаціонального судноплавства та з метою безпеки, не є самі по собідискримінацією за умови, що такі сприяння і заохочення не ґрунтуються назаходах, розрахованих на обмеження свободи для суден усіх прапорів брати участьу міжнародній торгівлі;
/>/>3. забезпечення розгляду Організацієюбудь-яких питань, що стосуються судноплавства, і впливу судноплавства на морськесередовище, які можуть бути передані їй будь-яким органом або спеціалізованою установоюі впливу судноплавства на морське середовище, Організації Об'єднаних Націй;
/>4. забезпечення обміну інформацією міжурядами з питань, що розглядаються Організацією.
Організація єєдиною спеціалізованою установою Організації Об’єднаних Націй, яка має своюштаб-квартиру в Сполученому Королівстві. В листопаді 2009 року МіжнароднаМорська Організація налічувала 169 держав-членів і 3 асоційовані члени. ІМОскладається з Асамблеї, Ради, Секретаріату і Комітетів. Керівний орган ІМО — Асамблея — у складі представників усіх держав-членів скликається один раз надва роки. Перша сесія Асамблеї тоді ще ІМКО відбулася в січні 1959 року.Асамблея обирає Раду з 40 членів, яка збирається двічі на рік. Рада ІМО єВиконавчим органом. У період між сесіями Асамблеї Рада виконує робочі функціїорганізації, координує роботу комітетів. Рада складається за принципом балансуміж державами-судновласниками і державами — вантажовласниками. Держави-члениобираються в Раду Асамблеєю. Держави розділені на три великі групи: 10провідних морських держав, 10 інших держав, значних з точки зору міжнародноїморської торгівлі, і 20 морських держав, обраних в Раду з метою забезпеченнягеографічного представництва різних регіонів світу.
Окрім Асамблеї умежах ІМО діють 5 комітетів:
— Комітет з безпеки на морі (MaritimeSafety Committee, MSC — КБМ);
— Комітет із захисту морського середовища(Marine Environment Protection Committee, MEPC — КЗМС);
— Юридичний комітет (LEG — ЮРКОМ);
— Комітет з технічної співпраці (КТС);
— Комітет з полегшення формальностейсудноплавства (FAL) а також 9 підкомітетів (у складі КБМ або КЗМС) ісекретаріат на чолі з Генеральним секретарем.
ІМО є технічноюорганізацією, велика частина її роботи проводиться в декількох комітетах іпідкомітетах. Найстарішим з них є Комітет з безпеки на морі (КБМ). У листопаді1973 року Асамблея створила Комітет із захисту морського середовища ( КЗМС ).Він відповідає за координацію діяльності організації по запобіганню забрудненняморського середовища кораблями і боротьбу з такими діями.
ЮридичнийКомітет створювався з метою розгляду юридичних проблем, які виникли врезультаті аварії Торрі Каньон, але після цього випадку почав працювати напостійній основі. Він відповідає за розгляд будь-яких юридичних питань, щовходять в компетенцію Організації.
Комітет зтехнічної співпраці відповідає за координацію діяльності Організації з питаньтехнічної допомоги в сфері морської безпеки, особливо надавати допомогукраїнам, що розвиваються.
Комітет зполегшення формальностей судноплавства відповідає за діяльність і функції ІМО, щостосуються полегшення міжнародного морського судноплавства. Діяльність цьогоКомітета спрямована на з полегшення формальностей і документації, якіпотребують суди при підході і відході суден з портів чи інших терміналів.
Всі Комітети євідкритими для участі всіх урядів-членів на рівній основі. Також є кількапідкомітетів, назви яких вказують на питання, якими вони займаються: безпеки ісудноплавства; радіозв’язку, пошуку і порятунку; перевезення небезпечнихвантажів; протипожежного захисту та ін.
Секретаріат ІМОскладається з Генерального Секретаря ІМО — головного адмінистративногопосадовця організації — і персоналу Секретаріату. Генеральний Секретар ІМОпризначається Радою зі схвалення Асамблеї. Структура Секретаріату спрямована назабезпечення діяльності основних органів організації. Обов'язок Секретаріату — підготовка і ведення усієї документації організації. Усі нормативні і правовідокументи, підготовлені в підкомітетах і розглянуті на сесіях комітетіврозглядаються і приймаються, як правило, на чергових сесіях АсамблеїОрганізації. Найбільш серйозні, стратегічні рішення можуть прийматися рішеннямиДипломатичних Конференцій.
Рішення ІМОоголошуються у формі Резолюцій Організації, до яких при необхідності можутьдодаватися знову прийняті документи (кодекси, циркулярні листи, поправки додіючих документів — конвенції, кодексу і так далі). З урахуванням обумовлюванихумов і термінів набуття чинності такі обов'язкові рішення повинні впроваджуватисяАдміністраціями. Рішення Асамблеї ІМО, які не змінюють або доповнюють прийнятіконвенції, носять рекомендаційний характер і можуть виконуватися національнимиморськими адміністраціями шляхом включення рішень (чи створення на їх основівласних рішень) в національне законодавство.
МіжнароднаМорська Організація сприяла прийняттю близько 50 конвенцій і протоколів, атакож більш ніж 1000 кодексів і рекомендацій, які стосуються безпеки і охоронина морі, запобігання забрудненням і іншими питаннями, що стосуються цієї сфери.
ДіяльністьМіжнародної Морської Організації спрямована в 4 напрямках:
1. Безпека;
2. Охорона на морі;
3. Запобігання забруднення;
4. Інші питання, що стосуютьсясудноплавства.
Безпекамореплавання — найважливіша мета ІМО, тому досить характерно, що першаконференція, скликана в 1960 році, стосувалась саме цієї проблеми. Цяконференція прийняла Конвенцію по охороні людського життя на морі (СОЛАС), якавступила в силу в 1965 році. Конвенція СОЛАС охопила широке коло заходів, спрямованихна підвищення безпеки судноплавства. Вони включали протипожежний захист,рятувальні засоби, безпеку мореплавства. В 1974 році ІМО прийняла новуКонвенцію СОЛАС. Вона включала прийняті поправки та інші оновлення. Державам — учасникам Конвенції СОЛАС для реалізації державної політики з питань захистусуден і портових об'єктів від піратства, тероризму й актів незаконноговтручання пропонується виконати низку вимог, найбільше важливими з яких є:
1. створення міжнародної структури, щовикористовує співробітництво між урядами, урядовими закладами, місцевимиадміністраціями, судноплавними компаніями і портами з виявлення погрози тавжиття заходів, з попередження подій, які пов'язані з порушенням безпеки суденабо портових об'єктів, що використовуються у міжнародній торгівлі;
2. призначення або заснування у рамкахдержавного апарату «призначеного органу» (органу державногоуправління зі спеціальними повноваженнями в області охорони суден і портовихзасобів);
3. введення до штату суден, судноплавнихкомпаній та портів посади офіцера охорони судна, судноплавної компанії, порту(портового засобу);
4. утворення в портах (на портових засобах)Служб морської безпеки (охорони);
5. проведення оцінок охорони суден і портів(портових засобів);
6. розробку і впровадження Планів охоронисуден і портів (портових засобів);
7. встановлення рівнів (1, 2, 3) захистусуден і портів (портових засобів);
8. встановлення вимог щодо Декларації зохорони;
9. видачу Міжнародних свідоцтв з охоронисуден;
10. обладнання суден автоматичнимиідентифікаційними системами та технічними засобами захисту.
Інші Конвенції,прийняті ІМО, що стосуються безпеки це МАРПОЛ, ПДНВ, Про вантажну марку таінші. В 1976 році ІМО прийняла Конвенцію про Міжнародну організацію морськогосупутникового зв’язку (Інмарсат). Компанія управляє групою одинадцяти геосинхроннихтелекомунікаційних супутників. Акції компанії котируються на лондонській біржі(ISAT). Послуги включають в себе як звичайний телефонний зв'язок, так іпередачу даних, а також передачу сигналів лиха. Зв'язок здійснюється задопомогою спеціальних цифрових радіопередавачів терміналів. Сигнал передаєтьсяна один із супутників і потім ретранслюється на наземну станцію. Таким чиномзабезпечується надійний зв'язок у віддалених районах.
ІМО завждинадавала великого значення підготовці суднового персоналу, тому в 1978 роцібула скликана конференція, яка прийняла Міжнародна конвенція про підготовку ідипломування моряків та несення вахти. Конвенція вступила в силу в 1984 році.Вона вперше встановила, прийняті на міжнародному рівні, мінімальні стандартидля екіпажів. В 1995 Конвенція була переглянута з метою надати організаціїправо на ряд процедур по підготовці і контролю кадрів. Поправки вступили в силув 1997 році.
Питання охоронина морі вперше зайняло важливе місце в діяльності ІМО в жовтні 1985 року, колибув захоплений італійський круїзний лайнер. ІМО прийняла резолюцію про міри позапобіганню незаконних актів проти безпеки суден, пасажирів та екіпажів. Вберезні 1988 року була прийнята Конвенція по боротьбі з незаконними актами,спрямованими проти безпеки морського судноплавства (Конвенція БНА). Надзвичайноважливим було прийняття Міжнародного кодексу по охороні суден і портовихзасобів. Цей кодекс встановив ряд вимог, що стосуються забезпечення безпеки насуднах і портах. Також Організація прийняли цілий ряд найважливіших міжнароднихконвенцій, резолюцій, кодексів і рекомендацій, спрямованих на забезпеченнябезпеки мореплавства і охорону довкілля. Основна мета цих документів — підвищення безпеки мореплавства шляхом обов'язкового застосування єдиних дляусіх встановлених стандартів як при управлінні суднами з берега, так і в процесіїх експлуатації екіпажами.
Важливимнапрямком діяльності ІМО є запобігання забруднення. Конвенція по запобіганнюзабруднення моря нафтою була прийнята в 1954 році, а в 1969 році були прийнятіряд поправок з метою оновлення документа. Протягом наступних декількох років зсередини 60-х років ХХ століття ІМО представила ряд заходів, спрямованих назапобігання аваріям танкерів, а також мінімізацію наслідків цих аварій. Вонатакож зайнялася питаннями погроз довкіллю, викликаними рутинними діями, такимияк чищення нафтових танків, а також скидання відходів машинних приміщень — потоннажу вони викликають більш велику загрозу ніж випадкове забруднення.Найбільш важливою з цих заходів стала Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненняз суден (International Convention for the Prevention of Pollution from Ships,MARPOL — МАРПОЛ), прийнята в 1973 році, і змінена Протоколом 1978 року (МАРПОЛ73/78). Вона охоплює не лише випадкові і/або експлуатаційні забрудненнядовкілля нафтопродуктами, але також і забруднення моря хімікаліями, вантажами впакетованій формі, стічними водами, сміттям і забруднення повітряногосередовища.
міжнароднийморський організація
Розділ2. />Участь України в МіжнароднійМорській Організації
Україна сталачленом Міжнародною морською організацією (ІМО) 28 березня 1993 року (постановаВРУ від 04.02.94р. № 3938). За час свого членства Україна приєдналася до 17правових документів ІМО, і ця робота триває.
За 2003 рікчленський внесок України до Міжнародної морської організації IMO склав 43,657фунтів стерлінгів.
Державнийдепартамент морського та річкового транспорту Україні було створено ПостановоюКабінету Міністрів України від 30 березня 2000 року. Однією з найважливішихділянок роботи Департаменту є впровадження Міжнародного кодексу з охорони судені портових об'єктів (Кодекс ISPS) в морську галузь України. Ці міжнароднідокументи вводять у морську галузь України нову сферу діяльності — забезпеченняі підтримування морської безпеки («морська безпека» — комплексзаходів, а також людські і матеріальні ресурси, які призначені тазастосовуються для підтримування стану захищеності інтересів особи, суспільстваі держави суден, вантажу та інфраструктури портів від піратства, тероризму таактів незаконного втручання в їх діяльність).
Основна метаКодексу ISPS полягає в розробці стандартизованих, уніфікованих методів іпроцедур для оцінки ступеня загрози, даючи Урядам можливість протидії їй шляхомвведення відповідних рівнів безпеки (охорони) на суднах і на портових засобах.
Для забезпеченняфункціонування нової сфери діяльності (морської безпеки) на морському ірічковому транспорті, на сьогоднішній день Державним департаментом морського ірічкового транспорту, що призначений органом державного управління зіспеціальними повноваженнями в області охорони суден і портових засобів,проведені наступні заходи:
1. Регістром судноплавства України ззалученням представників Комітету з безпеки на морі проведено семінар щодовпровадження Кодексу ISPS в морську галузь України для судноплавних компаній;
2. розроблена та затверджена Програмапідготовки фахівців служб морської безпеки;
3. визначені учбові заклади, якимдоручається проводити підготовку за цією програмою;
4. розробляються понад 30 нормативнеправових документів щодо виконання вимог Кодексу ISPS.
Виходячи з новихзавдань, що постали перед водним транспортом в умовах зростання обсягівперевезень та відновлення реального сектору економіки, зростання попиту натранспортні послуги, активізації процесів інтеграції транспортно-дорожньогокомплексу України до європейської та світової транспортних систем всеважливішою стає проблема задоволення потреб економіки та соціальної сфери уповному та якісному забезпеченні перевезеннями.
Висновок
ДіяльністьМіжнародної Морської Організації є надзвичайно важливою, оскільки вона спрямованана скасування дискримінаційних дій, що зачіпають міжнародне торговельнесудноплавство, а також прийняття норм (стандартів) по забезпеченню безпеки наморі і запобіганню забрудненню з суден довкілля, в першу чергу, морського.Важливим напрямком діяльності ІМО є запобігання забруднення, це надзвичайноважлива сфера співпраці держав, адже забруднення морів та океанів нафтою, якаперевозиться на танкерах, може спричинити техногенні катастрофи, наслідки якихважко усунути. Найважливіша мета ІМО — безпека мореплавання, це теж надзвичайноважлива сфера, яка на сучасному етапі потребує плідної співпраці держав.Зважаючи на численні випадки морського піратства, захоплення суден та заручниківз вимогою викупу, міжнародне співтовариство повинне активно співпрацювати усфері забезпечення безпеки, прийняти нові декларації і рішення, які б маливідповідати сучасним загрозам.
МіжнароднаМорська Організація сприяла прийняттю близько 50 конвенцій і протоколів, атакож більш ніж 1000 кодексів і рекомендацій, які стосуються безпеки і охоронина морі, запобігання забрудненням і іншими питаннями, що стосуються цієї сфери.
Література
1. Міжнародніорганізації: Навч. посіб. / За ред. О.С. Кучика. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2007. — 749 с.
2. Міжнароднеправо: Навч. Посібник. / За ред. М.В. Буроменського.- Юрінком Інтер, 2006. — 336 с.
3. Офіційнасторінка Міжнародної Морської Організації – Доступно з www.imo.org
4. Короткаісторія Міжнародної Морської Організації – Доступно з www.imo.org/About/HistoryOfIMO/Pages/Default.aspx
5. КомітетІМО з безпеки – Доступно з www.marinelink.com/news/article/imo-safety-committee-piracy-on-agenda/330733.aspx
6. Комітетз питань навколишнього середовища – Доступно з www.marinelink.com/news/article/imo-environment-committee-issues-measures/331288.aspx