Першадопомога принещасних випадках.
Принещасних випадкахвиникають нетільки місцевіпошкодженняале і загальніпорушеннядіяльностівсього організму(знепретомлення, колапс і травматичнийшок). Між важкістюзагальнихпорушень імісцевих пошкодженьнерідко є прямийзв’язок.Знепритомлення.
Раптовакороткочаснавтрата свідомості, пов’язана знедостатнімкровозабезпеченнямголовногомозку, називаєтьсязнепритомленням.Причинамизнепритомленняможуть бутирізкий біль, швидка крововтрата, сильне психічнеперенапруженнята ін. Знепритомленнянерідко буваютьу людей молодоговіку з підвищеноюутомлюваністюта збудливістюнервової системи.
Знепритомленняможе такожстатися у задушливомуприміщенні, при швидкомувставанні.
Ознаки.Передвісникамизнепритомленняявляютьсяблідість хворого, скарження нанедостачуповітря, запаморочення, потемнінняв очах, дзвіні шум у вухах, нудоту. Хворийвтрачає свідомістьі падає. У знепритомленномустані хворийблідий, на лобівиступає холоднийпіт, диханняповерхневе, сповільнене, пульс частий, слабкий, рукиі ноги холодні.
Частішеза все знепритомленнябуває нетривалим.Через декількахвилин хворийприходить дотями і всі явищазникають, залишаєтьсялише слабкість.
Першадопомога. Першза все необхіднонегайно збільшитиприлив кровідо головногомозку: розстібнутикомір одягу, пояс і ослабитивсе, що утруднюєдихання, покластихворого в нахиленомуположенні ізнизько схиленоюголовою, забезпечитинадходженнясвіжого повітря(відчинитивікно, кватирку, винести наповітря). Потрібнооббризкатиобличчя хворогохолодною водою, дати йому вдихнутинашатирнийспирт на ватнійкульці. Не потрібнодозволятипотерпіломупісля знепритомленняшвидко вставати, бо він зновуможе втратитисвідомість.Корисно датихворому у цейчас міцногочаю або кофе, валеріановихкрапель.
Якщознепритомленняне проходитьабо хворийзнову втрачаєсвідомість, то це означає, що у нього наявнеякесь важкезахворювання.У цих випадкахтреба запідозритиможливістьвнутрішньоїкровотечі,інсульту чикоматозногостану.Колапс.
Колапс– це виниклараптово судиннанедостатність, що супроводжуєтьсярізким падіннямартеріальноготиску, яка приводитьдо пригніченнявсіх процесівжиттєдіяльності.Гостра серцево– судиннанедостатністьможе розвинутисяу результатівеликої втратикрові, при опікахі відмороженнях, важких інфекційнихзахворювань, отруєннях,інфарктахміокарду.
Ознаки.Хворий скаржитьсяна погіршеннясамопочуття, слабкість, спадсил. Потерпілийблідий, шкіравкрита потом, дихання поверхневе, кінцівки холодні, пульс частий, малий, ледьвизначається.Свідомістьзберігається, при подальшомурозвитку колапсузатуманюється.
Першадопомога. Основнимидіями першоїдопомоги приколапсі являєтьсязупинка кровотечі, якщо вона є.Транспортуватихворого у станіколапсу неможна.Його потрібнопокласти наспину без подушки, зігріти, піднятина 30-40 см ніжнийкінець ліжка.Якщо хворийпри свідомості, йому можна датигарячий чайабо кофе і термінововикликатишвидку медичнудопомогу. Принаростаннікартини колапсуі розвиткутермінальногостану необхідноробити штучнедихання і непрямиймасаж серця.Травматичнийшок.
Травматичнийшок – це важкийстан хворогоіз порушеннямусіх функційорганізму, особливо центральноїнервової системи, який виникаєпісля будь — якого пошкодження.Шок розвиваєтьсяу результатінадмірнихбольових подразнень, при численнихзабитті, ранах, особливо припереломахкісток, пораненняхорганів тачеревної порожнин, при опіках.Розвиток шокузалежить першза все від важкостіпошкоджень(рвані, розмозженірани) і чутливостіпошкодженихобластей (пошкодженнянервових стовбуріві спинногомозку). Розвиткушоку сприяєзагальне ослаблення, перевтома тависнаженняорганізму, особливо втратакрові, переохолодження, погано накладенашинна пов’язка, тряска під частранспортування, підвищенанервова збудливістьі психічніпереживанняхворого.
Підчас виникаєперенапруженнята виснаженняцентральноїнервової системи, особливосудинорухаючогоцентру, із пониженнямжиттєдіяльностіорганізму.
Ознаки.Хворий спочаткуна протязідеякого часузбуджений, занепокоєний, стогне відболю, але йогозагальний станще мало змінений.Потім збудженнязмінюєтьсяповним спадомсил. Потерпілийперестає скаржитисяна біль, нерухомий, хоча свідомістьу нього щезберігається, на запитаннявідповідаєіз зусиллямі пошепки. Шкіряніпокриви бліді, сірого кольору,іноді із синюшнімвідтінком.Загальний станважкий, пульсчастий, ослаблений, дихання різкочастішає, поверхневе, температурапонижена, кінцівкихолодні, тіловкрите липкимпотом. Можливапоява спраги, нудоти, блювоти.Пульс стає всечастіше і слабше.Ступінь важкостішоку визначаєтьсяпо відношеннюпадіння артеріальноготиску до підвищеннячастоти пульсу.Важкий ступіньшоку переходитьу термінальнийстан, хворийвтрачає свідомість, пульс на кінцівкахне визначається, дихання переривисте.Можливий швидкийрозвиток клінічноїсмерті.
Попередженняшоку. Найбільшезначення маютьнаступні міридля попередженняшоку: забезпеченняпотерпіломуспокою, зупинкакровотечі донастання великоїкрововтрати, попередженняохолодженняорганізму, зменшення болюв областіпошкодження, що досягаєтьсяобережнимнакладаннямпов’язки нарану чи обпеченуповерхню, шинипри переломах, зручним спокійнимположеннямпотерпілогопід час транспортування.Особливо обережнимпотрібно бутипри перев’язках, перекладанніі транспортуванніпотерпілого.
Першадопомога. Якщоу потерпілогоу стані шокуне пошкодженіоргани черевноїпорожнини, йомудають гарячийсолодкий чай, кофе або вино.Доцільно приготуватитакож солоно– лужне пиття(чайна ложкахарчової содиі половиначайної ложкихарчової соліна 1 л води). Потрібнонегайно викликатишвидку допомогу, бо нерідкотільки прийнятіміри боротьбиіз шоком (зупинкакровотечі, переливаннякрові та їїзамінників, протишоковихрозчинів, знеболювання)можуть спастижиття потерпілому.Персоналоммашини швидкоїдопомоги ціміри можутьбути наданіна місці пригодиі під час доставкиу лікарню.Термінальністани.
Сучасніміри наданнядопомоги буваютьефективниминавіть при дужеважких станах, що об’єднуютьсяпід назвою“термінальні”.До них відносятьсяпредагональнийстан, агоніяклінічна смерть.
Припередагональномустані свідомістьхворого збереженачи затемнена, дихання різкопорушене, пульсна кінцівкахчасто не визначається.
Приагонії свідомістьзникає, диханнярідке, пульсвідсутній.
Клінічнасмерть – цевідсутністьзовнішніх ознакжиття: зупиненнядихання і серцебиття.При такомустані хворогоще можна спасти, якщо негайнонадати йомудопомогу, томущо тільки через4-6 хвилин післянастання клінічноїсмерті останняпереходитьу біологічнув наслідоккисневогоголодуванняголовного мозкуі загибелінервових клітин, що управляютьжиттєво важливимифункціямиорганізму.
Термінальністани можутьвиникнути приважкому шоку,інсульті (крововиливіу мозок), інфарктіміокарду, важкихотруєннях, ураженняхелектричнимструмом, утопленніта ін. станах, що потребуютьнегайної допомоги.
Першадопомога. Притермінальнихстанах основнезавдання першоїдопомоги –підтриманняжиття хворогодо прибуттяшвидкої допомоги.Заходи повинніпроводитисяодразу ж післярозвитку важкогостану.
Допомогапри термінальнихстанах (реанімація)– це перш завсе заходи, направленіна усуваннярозладів серцевоїдіяльностіта дихання(непрямий масажсерця, штучнедихання методоміз рота у ротабо із рота уніс).
Реанімаціюпроводять напротязі неменше 40 хвилинабо до прибуттяшвидкої допомоги, або до появиу хворогосамостійногосерцебиття, або до появиознак біологічноїсмерті (появитрупних плям).Непрямиймасаж серця.
Хворогокладуть нажорстку поверхнюна спину, розстібаютьчи знімаютьодяг, який стискуєтіло. Той, хтонадає допомогу, стає з лівоїсторони відпотерпілогоі кладе на нижнютретину грудини(приблизно на1,5-2,5 см вище мечовидноговідростку)долонь однієїруки, а на їїтильну поверхню– другу руку.Надходженнякрові із шлуночківсерця до артерійвідбуваєтьсяшляхом ритмічногостискання серця(60-80 разів на хвилину)між грудиноюта хребтом.Проксимальноючастиною долоні(кисть максимальнорозігнута упроменевозап’ястковомусуглобі, а пальціпідійняті надповерхнеюгрудної клітини)швидким поштовхом, використовуючивсю вагу своготіла, створюютьтиск на нижнютретину грудиниіз силою, достатньоюдля її зміщенняна 3-4 см. Післякожного стискуваннядозволяютьгрудній клітинірозправитись(для наповненняпорожнин серцяіз вен), не відриваючивід неї рук.Непрямий масажсерця необхіднопоєднуватиіз штучноювентиляцієюлегень, прицьому повітряповинно видуватисячерез кожніп'ять натискувань(у момент вдихумасаж серцяпереривають)якщо допомогунадають двоєлюдей. Якщодопомогу надаєодна людина, то два видиханнячергують з 15натискуваннями.
Ускладнення: при грубомупроведеннімасажу можливіпереломи ребері грудини спошкодженнямлегень, плевр, перикарду, крововиливиу підшкірнуі перикардіальнуклітковину, розрив внутрішніхорганів.
Штучнедихання.
Передпочатком штучноївентиляціїлегень необхіднопереконатисяу проходимостіверхніх дихальнихшляхів, вивестиязик назовні, очистити ротовупорожнину відслизу, крові.Хворого укладаютьгоризонтальнона спину, розстебнувшичи знявши заважаючийодяг. Потрібностати справавід хворого, підвести правуруку під йогошию, ліву кладутьна лоб і максимальнорозгинаютьголову хворогоу шийному відділі.Після цьогошвидко виводятьвперед нижнющелепу так, щобнижні різціопинилисяпопереду верхніх.Цього можевиявитисядостатнім длявідновленняспонтанногодихання у хвориху коматозномустані (колизападаючийязик закриваєвхід у гортань).
Дляпроведенняреспіраторногоштучного диханняметодом із ротау рот чи із ротау ніс, той, хтонадає допомогу, робить глибокийвдих, а потімвидихає повітрячерез марлючи хусточкуіз свого ротау рот (або ніс)хворого. Герметичністьдосягаєтьсяшляхом закриванняноса (при способііз рота у рот)чи рота хворого(при способііз рота у ніс)пальцями того, хто надає допомогу.Вдування повітряу дихальнішляхи потерпілогопроводять зчастотою 12-16 разівна хвилину.Видих хвороговідбуваєтьсяпасивно зарахунок еластичностігрудної клітини.Ефективністьштучного диханнявизначаютьпо амплітудіколивань грудноїклітини хворого.
Ускладнення: гіповентиляція(кисневе голодування)через вдиханняхворому недостатньогооб’єму повітря, баротравмалегень внаслідокперевищенняіндивідуальногодихальногоі хвилинногооб’ємів, переповненняшлунка повітрям.Допомогапотонулим
Причиноюнещасних випадківна воді є невмінняплавати, нетверезийстан.
Рятуватипотопаючогопотрібно швидко, тому що смертьможе наступитипротягом 4-5 хвилин.Підплившипозаду, йогоберуть підмишки і, повернувшиобличчям нагору, пливуть із нимдо берега.
Шкірав потонулихбліда або синя.У людей із блідоюшкірою в дихальнихшляхах і легеняхрідини немає, а із синьої — із рота і носавиділяєтьсявелика кількістьводи, іноді увигляді пінистоїрідини.
Першадопомога. Увитягнутогоз води, що наковтавсяїї, але свідомостіще не втратив, можлива одразуж блювота інепритомнийстан. Звільнившипостраждалоговід одягу, вартовитерти йогонасухо, укутатиі зігріти. Якщоблювоти небуло, бажановикликати їїшляхом подразненнякореня язикаі задньої стінкиглотки.
Привтраті свідомостіпотрібно якомогашвидше очиститихусткою абомарлею ротовупорожнину іглотку відслизу, мулу іпіску. У «синіх»потонулихнеобхідновидалити рідинуз дихальнихшляхів і шлунка.що утонуликладуть грудьмина коліно надаючогодопомогу, щобголова звисалауниз, і ритмічнодекілька разівнадавлюютьна спину. Цимудасться часткововидалити водуз легень потонулих.Після цього, повернувшипостраждалоюобличчям нагору, роблять штучнедихання засобоміз рота в роті роблять непрямиймасаж серця.Крім того, необхідно, знявши йогоодяг, зробитиенергійнерозтиранняшкіри яким-небудьсухим матеріалом(або одягом), краще вовняним.Одночасно требавжити заходівдо зігріванняхворого (грілки, укутування).
Реанімація«синіх» потонулихвдасться післяперебуванняїх під водоюпротягом 5 хвилин,іноді трохибільше. Оживити«блідих» потонулихвдасться навітьпісля тривалогоперебуванняїх під водою(протягом 10 хвилин,іноді і більше).
ТРАВМАТИЧНІУШКОДЖЕННЯ
Травмоюназиваєтьсянасильницькеушкодженнятканин і органіворганізму(забиті місця, поранення, переломи кісток, опіки ).
Забитімісця
Підзабитими місцямиприпускаютьсяушкодженням'яких тканині судин безпорушенняцілості покровівтіла, що виникаютьпісля ударутупим предметомабо при падінні.У результатіїх утворятьсякрововиливив тканині, щовиявляютьсясинцями.
Ознаки.Біль в моменттравмуванняй у перші часипісля ньогоможе бутирізноманітноїінтенсивностів залежностівід локалізаціїі поширеностітравми, утрудненнярухів забитоючастиною тіла, поява «синця»(крововилив).
Ушкодженнявеликих судинпри забитомумісці можепризвести дозначного скупченнякрові в тканинах, порожнинахі порожнистихорганах, дорозладу кровообігуі порушеннюфункції постраждалогооргана. Приважких, поширенихзабитих місцяхможливий шок.
Дужеважкі ушкодженнявід тривалогостискування, наприклад приобвалах, колирозмозжаютьсяі роздавлюютьсям'язи, судиниі нерви (частішекінцівок). Утаких випадках, крім розвиткушоку, можливоі важке отруєнняорганізмупродуктамирозпаду тканиніз наступнимпорушеннямроботи нирок.
Першадопомога. Приважких ураженнях, особливо пристискуванні, необхіднообережно витягтипостраждалогоз завалу, з-підуламків. Дляпопередженнярозвитку шокупостраждалогозігрівають: дають йомугарячий чайабо каву, а кінцівці, яка була стиснута, надають повнийспокій, обкладаютьльодом. Постраждалогошвидко й обережнодоставляютьу лікарню абовикликаютьшвидку медичнудопомогу. Убільш легкихвипадках длязменшеннякрововиливуі більш швидкогозатихання болідо забитогомісця прикладаютьхолод (пухиріз снігом абольодом, мокрусерветку) істворюютьспокій — підвішуютьруку на перев'яз, при забитті
ногипостраждалийповинний лежати.Накладати теплона ділянкузабитого місцяі застосовуватимасаж місцяушкодженнябезпосередньопісля травмине можна. Забитімісця голови, груди і животаможуть супроводжуватисяважкими ушкодженнямивнутрішніхорганів.Рани.
Механічніпорушенняцілості покровутіла живогоорганізму(шкіри, слизовихоболонок, анерідко і більшглибоких тканин)називаютьсяранами. Ранибувають поверхневими, коли ушкодженалише шкіра абослизова, і глибокими.Виділяють такожпорожнинніпоранення, щопроникаютьу черевну, груднупорожнини йу череп. По видузнаряддя, щопоранило, і похарактеруушкодженнятканин розрізняютьрізані, рубані, колоті, рвані, забиті, покусаніі вогнепальнірани. Кожнийвид рани маєсвої властивості.Краї різанихран, нанесенихріжучим знаряддям(ніж, бритва, скло), розходяться, рана зяяє, сильнокровить, виникаєбіль. Рубанірани близькідо різаних, алеможуть супроводжуватисяушкодженнямкісток. Колотарана, нанесенаніжем, цвяхом, шилом, кинджалом, невелика нашкірній поверхні, може бути дужеглибока ісупроводжуватисязначним ушкодженнямвнутрішніхорганів припроникненнів грудну абочеревну порожнину.Завдяки зсувум'язів і іншихтканин каналтакої рани маєскладну форму, що сприяє розвиткуінфекції. Рвані, забиті й покусанірани супроводжуютьсязначним порушеннямжиттєздатностітканин країврани. Вони малокровлять, алебіль при нихбільш тривалаі сильна, загоєнняїх повільне.
Вогнепальніпораненнякулею, осколкамимін, снарядів, авіабомб, можутьбути наскрізними, коли є вхіднеі більш великевихідне отвори.Сліпі поранення- ушкодження, при яких куля, осколок, дрібзастрягли втканинах. Придотичномупораненні єбільш-меншглибоке лінійнеушкодженняшкіри і тканин.Осколковівогнепальніпоранення частобувають множинніз великимрозмозженнямтканин.
Ушкодженнядекількохпорожнин (наприклад, грудний і черевний)із порушеннямцілості декількохорганів називаютьсясполученими.Особливу групускладаютькомбінованіушкодження: рани, зараженіотруйними, радіоактивнимиречовинами.
Привсіх пораненняху рану можутьпотрапити земляі шматки одягу, що викликаютьважке зараження(інфікування)рани, що можепризвести дотаких важкихускладнень, як загальнегнійне зараження(сепсис), правецьі газова гангрена.
Першадопомога припораненні — припиненнякровотечі, захист ранивід мікробів, для цього потрібнонакласти пов'язку, зменшення болюствореннямзручного положенняпораненоїчастини тіла.При ранах нижніхкінцівок ітулубу зручнимположеннямбуде лежаче, верхніх — підвішуванняруки на перев'яз.Після накладенняпов'язки хворийповинний бутинаправленийу лікарню дляхірургічноїобробки рани.
Кровотечапри пораненнях.Всяке пораненнясупроводжуєтьсякровотечею.Найбільш сильнакровотечанаступає приушкодженніартерій (артеріальнакровотеча). Прицьому виділяєтьсябагато кровічервоногокольору. Якщорана відкрита, вона б'є з неїфонтаном, поштовхами.При пораненнізначних артерій(шиї, стегна, пахової області)тільки негайнадопомога можеспасти життяпораненого.
Припораненні вен(венозна кровотеча)кров темно-червоногокольору, витікаєз ушкодженоїсудини безупиннимструменем.
Розрізняютьзовнішні кровотечі, коли кров виділяєтьсяназовні черезушкоджену шкіруі слизисті, івнутрішні, прияких кровскопичуєтьсяв тканинах іпорожнинахтіла (черевний, грудній). Артеріальнікровотечі зізначних судинподають найбільшунебезпеку дляжиття. Крімнебезпекивеликої втратикрові, пораненнявен шиї і грудноїклітини можесупроводжуватисявлученням утік крові пухирцівповітря, щодають нерідкосмертельнуповітрянузакупоркусудин.
Допомогапри кровотечі.Для зменшеннявтрати кровіпотрібно зупинитикровотечуякнайшвидшена місці події(тимчасовеприпиненнякровотечі). Улікарні будезроблене остаточнеприпиненнякровотечі. Прикровотечі зкапілярів ідрібних вендостатньо буваєпідняти нагорупоранену кінцівкуабо накластидавлючу пов'язкуна рану: шкірунавколо ранизмащують йодноюнастойкою, потім на ранунакладаютьперев'язувальнийматеріал, ватуі туго прибинтовують.
Приартеріальнійкровотечі зрани на руціабо нозі гарнимметодом припиненняйого є притисканняартерії докістки вище(по току крові)місця поранення, тобто між раноюі серцем. Цейметод дужезручний якпопереднійзасіб припиненнякровотечі, покине вдастьсязастосуватибільш діючий.
Припиненнякровотечі такимзасобом повиннийпровадитисядо прибуттямедичногоробітника абодоставки хворогов лікувальнезаснування.
Приартеріальнихкровотечахв області ліктьовогозгину, медіальноїповерхні передплічча, у підколіннійі паховій областяхкровотеча можебути зупиненешляхом згинаннякінцівок Максимальнозігнуту в суглобіконечністьутримують утакому станіременем, бинтом, косинкою.
Призначних артеріальнихкровотечахна кінцівкунакладаютьджгут абоімпровізованийджгут-закрутку(гумова трубка, носової хустка, білизна, алене мотузка абошнур, що можутьушкодити тканини).При накладенніджгута на конечністьйого розташовуютьповерх прокладки(одяг, рушник, вата) так, щободин його турлежав поручз іншим. Затягуванняджгута абозакрутки проводитьсядо зникненняпульсу нижчемісця поранення.Кінець джгутазакріплюютьвузлом абогачком і ланцюжком.Слабко накладенийджгут не даєприпиненнякровотечі(кінцівка стаєсинюшної), принадмірномуйого затягуванніможуть бутиушкоджені м'якітканини і нервикінцівки. Накладаютьджгут на термінне більш ніжна 1.5-2 часу, а взимку- на один час.Щопівгодинийого послабляютьна декількахвилин, притискаючипальцем артерію, а потім зновунакладають, але декількаодступив відстарого місцянакладення.Джгут і закруткаповинні бутивидні, а до одягуповинна бутиприкріпленазаписка з указівкоючасу накладення.
Привідсутностіджгута накладаютьзакрутку. Вонакладеться такожповерх одягуабо на м'якупідкладку(рушник, вата).Перед накладеннямзакрутки конечністьпіднімаютьдогори. Закруткуслабко зав'язують, у петлю вставляютьдерев'яну паличкуі закручують, підклавши вмісці закруткипалець абобинт, щоб незащемити шкіру.Закрутку, які палять, накладаютьтільки присильних артеріальнихкровотечахна стегні, гомілки, плечі і передпліччі.Її розташовуютьможливо ближчедо рани, вищеїї по току крові.Через той щозакрутка напередпліччяі гомілки незавжди досягаєцілі, кращенакладати їїна стегно іплече, алеякнайближчедо місця поранення.На середнючастину плечазакрутку ненакладають, тому що вонаможе ушкодитинерв. Якщо їїправильнонакласти, кровотечазупиняється, шкіра кінцівкиблідне.
Привенозній кровотечіна руці абонозі достатньопокластипостраждалого, підняти нагоруруку або ногуй утримуватиїї в такомуположенні; прицьому кровотечашвидко зупиняється.
Накладенняпов'язки нарану. Післязвільненняпораненоїобласті відодягу шкірунавколо раниобтираютьспиртом, одеколоном, бензином абогорілкою ізмащують йодом.
Невеличкірани можназмазати йодомабо спиртомпо всій поверхні.На такі невеличкі, особливо різанірани накладаютьсмужки липкогопластиру. Навеликі раниповинні бутинакладеніпов'язки.
Рекомендуєтьсянакладати нарану стерильнупов’язку. Привідсутностістерильногоматеріалуможуть бутивикористанічиста хусткаабо серветка, пропрасованігарячою праскою.Основне правило, що повинно бутидотримане прицьому — не торкатисяруками тихчастин серветок, що накладаютьсяна рану. Серветкицілком повиннийприкриватипрошарок вати.
Ще зручнішеробити перев'язкуза допомогоюспеціальногоперев'язувальногопакета першоїпомочі (індивідуальнийпакет). Вінскладаєтьсязі знезараженихватно-марлевихподушечок(пов'язок), і бинта, що знаходятьсяв пергаментномупапері, у прогумованомучохлі і матерчастійоболонці.Ватно-марлевіподушечкипросочуютьсяантисептичноюречовиною(фурацилін) абоантибіотиками(синтоміцин), що має значеннядля попередженнярозвитку інфекції.
Привідкриванніматерчастоїоболонки ічохла виймаютьбулавку і, розгорнувшипергаментнийпапір, дістаютьподушечки так, щоб не стосуватисяруками поверхні, що накладаєтьсяна рану. Подушечкизміцнюють нарані оборотамимарлевого бинтатак, щоб вонине усунулисяубік від рани.Кінець бинтазакріплюютьбулавкою, щознаходитьсяпід прогумованоюоболонкою.
Дляпопередженнярозвитку правцяпри всіх пораненняхнеобхідноякнайшвидшеввести протиправцевусироватку йанатоксин. Длявинятку важкихгнійних ускладненьі газової гангренивсі рани в можливокороткий термінпісля пораненняпідлягаютьпервиннійхірургічнійобробці. Травмиголови
Струсі стискуванняголовногомозку. Спостерігаютьсяпри забиттіголови, падінні.Несвідомийстан післяудару головоюпри падінніможе бути викликанийкрововиливом, що здавлюєголовний мозок, або порушеннямдіяльностіостаннього-- струсом мозку.
Ознаки.Струс головногомозку характеризуєтьсяутратою свідомостів момент ушкодженняхоча б на короткийтермін, наступноюблювотою, запамороченням, головними біль.Прийшовши усвідомість, що постраждалане пам'ятає, яквідбувся нещасливийвипадок, а нерідконе може розповістиі те, що булопротягом деякогочасу переднещасливимвипадком. Особливоважко встановитиструс мозкув постраждалогов стані сп'яніння.Тривала утратасвідомостіабо повторноївтрати йогочерез деякийтермін післятого, як постраждалийотямився, указуєзвичайно набільш важкийстан, тобто назабиття головногомозку і стискуванняйого крововиливом.
Першадопомога.Постраждалийповинний знаходитисяв максимальнопокійному ізручному положенніна спині з декількапіднятою головоюі верхньоючастиною тулуба.На голову вартопокласти пухиріз льодом абохолодний компресі термінововикликатишвидку медичнудопомогу абообережно, безтрясіння іпоштовхів, доставитихворого в лежачомуположенні влікарню. Приблювоті головупостраждалогоповертаютьнабік і утримуютьїї в такомуположенні, видаляючихусткою блювотнімаси з рота іглотки.
Пораненняголови. Призабитому місціголови можутьбути ушкодженім'які тканинипокровів черепа(що дає багатукровотечу), кістки черепа, оболонки головногомозку і мозковоїтканини. Ціушкодженняможуть викликатине тільки зовнішнюкровотечу, алеі ще більш небезпечне– внутрішньочерепнепошкодження, що здавлюєголовної мозокі може призвестидо дуже важкихускладненьі навіть дозагибеліпостраждалого.
Ознаки.При будь-якійрані головиможуть бутиі більш глибокіушкодження.Якщо пораненнясупроводжувалосяутратою свідомості, головною біль, блювотою, уповільненням, а потім прискореннямпульсу, приступамипорушення абосудорогами, то можна припускатичерепно-мозковеушкодження.Проникаючепораненнячерепа безумовнопідтверджуєвитікання черезрану світлоїрідини і наявністьу рані осколківкісток черепа.
Першапоміч. Волоссянавколо ранинеобхіднопостригти, шкіру змазатийодною настойкою.Торкати тканинаголовного мозку, що випасла врану, не можна.На рану накладаютьпов'язку.
Переломикісток черепа.Для переломівсклепіннячерепа характернаприпухлістьу місці ушкодження, при переломахоснови нерідкоз'являютьсякрововиливв області повікі ока, витіканняіз слуховихпроходів абоноса світлоїмозкової рідини.При відкритомупереломі є ранана склепіннічерепа.
Переломичерепа звичайносупроводжуютьсямозковимиявищами: постраждалийзнаходитьсябез свідомості, шкіра синюшна,із рота і носаможе виділятисякров або пінистарідина, нерідкоз'являєтьсяблювота.
Першадопомога. Всіххворих з ушкодженнямичерепа відправляютьу лежачомуположенні влікарню, якщонавіть вонизнаходятьсяу свідомості.Обережно накладаютьпов’язку нарану, можнаприкласти пухирабо поліетиленовийпакет із льодомабо снігом.Травмигрудної клітини
Переломиребер. При травмігрудної клітининерідко виникаютьпереломи одногоі багатьохребер.
Дляперелому ребрахарактернанеможливістьчерез більзробити глибокийвдих. При множиннихпереломахрозвиваєтьсядихальнанедостатність.
Першадопомога.Постраждалогокраще транспортуватив лежачомуположенні наносилках ізпіднятою головоюі тулубом, якщонавіть він можепересуватисясамий, щоб уникнутипосиленнякрововиливув грудну порожнину.Для полегшенняхворій груднуклітину можнадекілька стягтирушником. Примножиннихпереломахнеобхіднізаходи щодопопередженняшоку.
Пораненняорганів грудноїпорожнини. Приранах груди, особливо колотихі вогнепальних, а також припереломі ребервелике значеннямають ушкодженняплеври і легкого.Такі пораненняможуть супроводжуватисякровохарканнямі кровотечеюв плевральнупорожнину. Приушкодженняхгрудної клітинидалеко не завжди, особливо вумовах вулиці, можна роздітипостраждалого,і про можливіушкодження(поранення, забиті місця, переломи ребер, ушкодженнялегкого осколкамиребра і т.д.)припадає судитипо характеріподиху, посиленнюхворій приподиху, посиніннюгубів і відкашлюваннюкрові. Особливовелике значеннямає при пораненнігруди влученняповітря в порожнинуплеври черезвідкриту ранупри вдиху івидиху (відкритийпневмоторакс).Можливо влученняповітря в плевручерез рану лишепри вдиху абоз ушкодженоголегкого (клапаннийпневмоторакс).
Ознаки.При стискуваннігруди з'являютьсясинюшністьі крововиливив шкірі верхньоїполовини тулуба, розлади подиху.Крововиливу плевру даєкартину недокрів'яунаслідокутрати крові(блідість, частийпульс, слабість, запаморочення, непритомнийстан). При відкритомупневмотораксірана «дихає», тобто повітряіз шумом входитьі виходитьчерез рану, чутно присмоктуванняповітря в моментвдиху, а прикашлі розприскуєтьсякров. Пневмотораксчасто супроводжуєтьсяшоком і викликаєважкі розладиподиху — задишкуі ядуху. Приклапанномупневмотораксірозлади подихуі серцевоїдіяльностішвидко наростають.
Першапоміч. При легеневійкровотечі кращетранспортуватихворого внапівсидячомуположенні. Припораненнігруди, особливопри відкритомупневмотораксі, необхіднонегайно прикритирану пов’язкою.Шкіру навколорани змащуютьвазеліном, рануповерх накриваютьрозірваноюгумовою рукавичкоюабо гумовоюпрокладкоювід індивідуальногопакета (це необхіднодля припиненнянадходженняповітря в плевральнупорожнину), закриваютьповерх марлеюі накладаютьватяну пов'язку.Ушкодженняорганів черевноїпорожнини
Травмипечінки і селезінкиможуть супроводжуватисявнутрішньоюкровотечеюі давати картинугострої крововтрати.При пошкодженнішлунка, кишечникуі сечовогоміхура розвиваєтьсяважке захворювання- запаленняочеревини, якенебезпечнедля життя.
Ознакиушкодженнявнутрішніхорганів — цеболі, неспокійнийстан хворого, поява спраги, запаморочення, слабості інавіть втратасвідомості, нерідко затримкагазів, нудотаі блювота, сонливість, блідість шкіри, частий пульс, частішанняподиху, можливийшок. При ушкодженнінирок з'являютьсяболі в попереку, кров у сечі.
Першадопомога. Припідозрі наушкодженняорганів черевноїпорожнинипостраждаломуне можна пити.Приймати ліки, особливо знеболюючіпрепарати непотрібно (цеускладнюєлікарям встановленняправильногодіагнозу). Підчас транспортуванняв лікарнюпостраждалийповинен лежатина спині, необхідностворитипостраждаломуповний спокій.Можна прикластипухир із льодомна животі.
Припораненніорганів черевноїпорожнининеобхіднонакласти пов'язкуна рану післязмазуванняшкіри навколоїї йодною настойкою.Вправлятиоргани, що випасличерез рану,(сальник, кишки)не можна, необхіднолише обкластиі прикрити їхперев'язувальнимматеріалом.Переломи
Порушенняцілості кістокназиваєтьсяпереломом. Якщошкіра, а длякісток черепаі таза і слизуватоїоболонки неушкоджені, перелом вважаєтьсязакритим. Припорушенніцілості шкіриутворитьсяранева поверхня(відкритийперелом).
Ознакиперелому: різкийбіль у моментушкодження, неможливістькористуватисякінцівкою, зміна її форми, ненормальнарухливістьу місці травми.При всіх неяснихушкодженняхкістки їх кращевважати переломамиі застосовуватиміри, показаніпри них.
Першадопомога. Потрібнозменшити рухливістьвідломків умісці переломупри транспортуваннізастосовуєтьсяшинна пов'язка.Добре накладенашинна пов'язкапопереджаєрозвиток шокуй інші ускладнення.
Необхідначастина шинноїпов'язки — цетверда довгастапластина (шина).Для різноманітнихчастин тілазастосовуютьготові шини: дощечки з фанери, дротові сіткий інші матеріали.При відсутностіготових шиншинну пов'язкуможна зробитисамим, використовуючирізноманітніпідручні матеріали, що можуть бутизнайдені намісці подіїПри повнійвідсутностіпідручнихматеріалівпостраждалуногу прибинтовуютьдо здорової, а руку — до тулуба.Для захистувід здавлюванняшиною на кістковівиступи кладутьм’які підкладки(вата чи одяг).
Привідкритихпереломах першадопомога полягаєне тільки вдосягненнінерухомостів місці переломушляхом накладенняшинної пов'язки, але й у захистімісця переломувід подальшогомікробногозабрудненняшляхом накладенняпов'язки, нарану. При накладеннішини вартодотримуватиобов'язковогоправила: забезпечитинерухомістьне менше 2 суглобіввище і нижчеперелому.Переломиключиці.
Припадінні навитягнуту рукуабо на плеченерідко наступаєперелом ключиці.
Ознаки.При русі рукоювиникає біль, утворюєтьсяболючий набрякв області ключиці, де нерідкопрощупуютьсяпід шкіроюгострі краївідломківкістки; плечеі вся рука опущені, ключиця укорочена.
Першадопомога. Достатньонакласти зхустки абокосинки пов'язку, що називаєтьсяперев'язом.Руку при цьомузгинають улікті, подмишечнуділянку кладутьгрудку вати.Транспортуванняпостраждалогоздійснюєтьсяв положеннісидячи.Переломиплечової кістки
Воничасто наступаютьпри падінніна руку, у пристаркуватихосіб – частішев її верхнійчастині.
Ознаки.Відзначаєтьсярізкий більу момент ушкодженняі надалі приспробі рухурукою, припухлістьвідповідномісцю ушкодженняі скривленняплеча.
Першадопомога. Принакладенніпов'язки згинаютьруку в ліктьовомусуглобі. Плечеобережно витягаютьпо довжині, уникаючи рухіві перегиніву місці ушкодження.Накладаютьшину по задньо-зовнішньоїповерхні плеча, захоплюючиплечовий, ліктьовийі зап'яснийсуглоби.
Шину(краще дротоваабо з фанери)закріплюютьбинтами абохустками. Рукупідвішуютьна косинку абоприбинтовуютьразом із шиноюдо тулуба.Постраждалогоможна транспортуватив положеннісидячи.Переломикісток передпліччя.
Обережнопідняв передпліччяі зігнув рукув ліктьовомусуглобі допрямого кутаі випрямивпальці, витягаютьпередпліччяпо його осі, причому долоняповинна бутизвернена доживота. Шинунакладають, починаючи вищеліктьовогосуглоба і доводятьїї до основананняпальців, прибинтовують.Постраждалийможе пересуватисясамий або йоготранспортуютьу положеннісидячи.Переломикісток кистіі пальців.
Припадінні наруку, попаданніруки в частинимашини, що рухаються, ударі молоткомчасто спостерігаютьсяпереломи кістоккісті і пальців.
Ознаки.Біль при стискуванікісті в кулак, обмеженнярухів, припухлість,іноді змінаформи кістіабо пальця приторканні абопотягуванніза палець.
Першадопомога. Шиннупов'язку найкращенакладати принапівзігнутомуположенніпальців, наприкладшляхом охоплюванняголівки бинта,із картонноюабо фанерноюшиною на передпліччяі підвішуванніруки на косинку.Переломихребта.
Внаслідокздавлюванняхребта по осівідбуваєтьсясплющенняхребців, причомуіноді відзначаєтьсястискуванняспинного мозку.
Ознаки.Постраждалийне може піднятися, розпрямитиспину, різкообмежена рухливістьу хребті, відзначаєтьсяболючість прирухах. Можливіпорушеннячутливостінижче місцяперелому іпорушенняфункції тазовихорганів: нетриманняабо, навпаки, затримка випорожненьі сечі. Можливийшок.
Першадопомога. Неправильнеі необережненадання допомогиможе призвестидо зсуву в місціперелому істискуваннюспинного мозку, тобто принестинепоправнушкоду. Транспортуватипостраждалогов лікарню потрібнов положенніна животі. Якщохворого вкладаютьу положенніна спині, необхіднатверда підкладкана носилках(фанера, щит, двері), щобпопередитизгинання хребта.При ушкодженнів області шиїпідкладаютьпакунок одягуабо подушку.Підніманняпостраждалогоз землі і перекладанняйого повинніпровадитисякількома людьми, обережно, покоманді, безусякого рухув місці перелому.Переломитаза.
Приавтомобільнихаваріях, приобвалах землі, падінні з висотиможе відбутисяперелом тазовихкісток (лобкових, сідничних, клубових). Ціпереломи частосупроводжуютьсявеликимикрововиливамий ушкодженнямвнутрішніхорганів (розірваннясечового пухиряі прямої кишки).
Ознаки.При переломахтаза неможливостояти, приспробах піднятиногу виникаютьболі, крововиливив паховій областіі на промежині, порушеннязагальногостана.
Першадопомога.Транспортуватиможна постраждалоготільки в лежачомуположенні, натвердій поверхні(щит). Ноги вартозігнути в колінах, підклавши підколінні областівалик із ковдриабо одяги, ідекілька розвестиїх у сторони(положення«жаби»).Переломистегна.
Переломистегна ставлятьсядо важких ушкоджень, що відбуваютьпри падінні, особливо звисоти, на вулиці- під час ожеледі, при автомобільнихі інших значнихаваріях. У людейпохилого віку(частіше в жінок)навіть припорівняноневеличкійтравмі можевідбутисяперелом у верхнійчастині стегна(перелом шийки).
Ознаки.У момент ушкодженнявиникає дужесильний біль, неможливопідвестисяна ногу абопідняти її влежачому положенні.Можливі вигининоги в місціперелому абонеправильнеположення стопи(поверненаназовні). Можливийшок.
Першадопомога. Помічникбереться затил стопи іп'яткової області, згинає стопупід прямимкутом і повільновитягає і піднімаєногу постраждалого.Краще накластидві шини: однупо внутрішнійповерхні — відпаху до кінцястопи, іншу позовнішнійповерхні — відпахової областідо стопи. Шинизакріплюютьбинтами абокосинками. Привідсутностішин постраждалуногу прибинтовуютьдо здоровою.Переломикісток гомілкиі стопи.
Припадінні навулиці під часожеледі, принеловких стрибках, падінні з висоти, автомобільнихаваріях, припадінні на ногуважких предметіввиникаютьпереломи гомілкикісток стопи.
Ознаки.Біль при опоріна ногу і рухах, припухлістьу місці ушкодженняабо синець
Першадопомога.Транспортуватипостраждалогокраще в положеннілежачи післянакладенняшинної пов'язки, що повинназахоплюватигомілковостопнийі коліннийсуглоби.Ушкодженнясуглобів
Ушкодженнясуглобів можебути у видізабиття, розтягуі розірваньзв’язок і суглобовоїсумки, крововиливив порожнинусуглоба. Прибільш важкомуушкодженнівідбуваєтьсяповний зсувкісток у суглобі, так що їх суглобнікінці перестаютьстикатися. Такеушкодженняназиваютьвивихом.Розтягуваннязв’язок.
Найбільшечасто спостерігаєтьсяв областігомілковостопногосуглоба, колипідкручуєтьсястопа і рухливістьв суглобі перевищуєза обсягомзвичайні.
Ознаки.Різкий більу момент ушкодженняіноді посилюєтьсячерез якийсьчас у зв'язкузі збільшеннямкрововиливу.Зовнішнійвигляд суглобане змінений,іноді спостерігаєтьсянабряк. Рухив суглобі збережені, але обмеженіі болючі.
Першадопомога. Потрібнонадати постраждаломусуглобу піднятеположення, тугозабинтуватийого і поверхбинта покластипухир із льодом.Крововиливу суглоб.
Частішев коліннийсуглоб, можесупроводжуватисяпорушеннямцілості зв’язоксуглоба абойого хрящів(менісків).
Ознаки.Біль виникаєв момент ушкодженняз наростанняму наступнийчас, відзначаютьсязбільшенняобсягу суглобаі помітна йогоприпухлість, різке обмеженняі болючістьрухів.
Першадопомога. Необхіднопідняти кінцівку, туго забинтувати, при розривіменіску накластишину, поверхпов'язки вартопокласти пухиріз льодом. Вивихи.
Це стійкийзсув кістоку суглобі, колисуглобні поверхніперестаютьстикатисячастково абоцілком. Найбільшечасто вивихивиникають уплечовомусуглобі, потіму тазостегновому, але можливіі у всіх іншихсуглобах. Приодночасномурозірванніабо пораненнім'яких тканин, зокрема шкіри, можливий відкритийвивих.
Ознаки.Найбільшехарактернадля вивихуповна неможливістьрухів у суглобі, змушене неправильнеположеннякінцівки інездатністьзмінити йоговнаслідоксильного болюі напруги м'язів.Форма суглобарізко змінена.
Першадопомога. Непотрібно самостійновправлятививих. Требанакласти шинуна пошкодженийсуглоб, привідкритомувивиху на ранутреба накластипов'язку.Опіки.
Придії на тілополум’я, розжаренихтвердих тіл, пари або гарячоїрідини, а такождії електричногоструму, іонізуючоговипромінюванняутворюютьсяопіки (термічні).Можливі опікиміцними кислотамиі лугами, йодом, фосфором, пароюбензину і гасута ін. хімічнимиречовинами(хімічні).
Ступіньважкості опікузалежить відглибини і площіпошкодження.Опіки до 10% поверхнітіла викликаютьлише місцевізміни, більшвеликі супроводжуютьсяважким ускладненням– опіковимшоком. Опікибільш 1/3 поверхнітіла небезпечнідля життя.
Опіковийшок. Хворийскаржитьсяна сильний більу місці ураження, спрагу. Вінзбуджений, пульс прискорений.Потім він стаєапатичним. Унього з’являютьсязадишка, синюшність, нудота, блювота, пульс ще більшеприскорюється, потім сповільнюється; зменшується, а іноді й зовсімприпиняєтьсявиділення сечі, настає згущеннякрові. З пошкодженоїповерхні відбуваєтьсявсмоктуванняу кров продуктіврозпаду і мікробнихтоксинів. Унаступні дніпочинаєтьсянагноєнняповерхні опіку.
Ознакиопіку. В залежностівід місцевихзмін розрізняютьчотири ступеняопіків: I ступінь– на місці опікуз’являєтьсяпочервоніння, набряк, що болить2-3 доби; II ступінь– утворюютьсяпухирі. Загоєннявідбуваєтьсячерез 5-6 діб іпізніше; III ступінь– більш глибокіураження шкіриз утвореннямструпу і довгимзагоєнням; IVступінь – змертвінняне лише шкіри, але й глибшезалягаючихтканин, інодіїх обвуглення.Опіки обличчяможуть супроводжуватисяопіками очей, можливі опікиверхніх дихальнихшляхів.
Першадопомога. Необхідношвидко припинитидію високоїтемпературина тіло потерпілого.При горінніодягу потрібнозагасити полум’я, накинув ковдру, щільно притулитиїї до тіла. Якщона потерпіломутліє одяг, тонеобхіднооблити її водою.Якщо відбувсяопік гарячоюрідиною, потрібношвидко знятиодяг. При опікахвеликої площіодяг краще незнімати, а розрізати.Допомога повиннабути дуже обережною, щоб не посилитистражданняхворого. Неможна відриватиприлиплі вобласті опікучастини одягу, потрібно обрізатиїх навколомісця приклеюванняі накластиасептичнупов’язку наобпечену поверхнюзверху цихділянок. Непотрібно змащуватиповерхню опікубудь – якимидомашнімизасобами, мазямичи оліями, томущо це утруднюєнаступну хірургічнудопомогу (обробкуопіку і шкіринавколо нього).
Прихімічних опікахобпечене місцеретельно промиваютьводою, потімопіки шкіринейтралізуютьслабкими розчинамилугів (соди)при ураженнікислотою, приураженні лугами– слабкимирозчинамикислот (оцет).
Приопіках вапномчи фосфоромвидаляютьзалишки речовиниі ретельнопромиваютьводою.
Необхіднодати хворомугаряче пиття, знеболити(анальгін, промедол)і негайно направитидо лікаря. Приневеликихопіках I ступенюуражену поверхнюпотрібно промитиспиртом, одеколономабо протертиконцентрованимрозчином перманганатукалію (розчинповинен бутитемно – вишневогокольору).Відмороження.
Відмороженняможе статисяпри низькихтемпературахнавколишньогоповітря. Ушкодженнятканин під дієюохолодженняможе відбутисяі при температурі, вищої нуля, особливо усиру, вітрянупогоду, вологомуодязі і порушеннінормальногокровообігу(тісне взуття).Відмороженнязазнають частішепальці ніг ірук, ніс і вуха.Відмороженнюсприяє втратакрові, послабленняздоров’я хворого, алкогольнесп’яніння.
Ознаки.При I ступенівідмороженнявідбуваєтьсязблідненняшкіри із втратоючутливості.Після зігріванняз’являютьсяпочервонінняі синюшністьшкіри з невеликимнабряком, щосупроводжуєтьсяпечією. Всіявища проходятьза декількадіб. При відмороженніII ступеню післязігріванняна шкірі з’являютьсяпухирі з кров’янистимвмістом; приIII ступені відмороженнярозвиваєтьсязмертвіння(некроз) усіхшарів шкіри, а при IV ступені– некроз м’якихтканин і кісток, тобто частинкінцівок. Врозвитку всіхвідмороженьрозрізняютьдва періоди.Під час першого(дореактивного)періоду, тобтодо зігрівання, потерпілачастина бліда, нечутлива,іноді щільнана дотик; відбуваєтьсяспазм судин, порушеннякровообігуі розлад живленнятканин. З початкомзігрівання(у другий, реактивнийперіод) кровообігуповільнюється, виникає картиназапалення, з’являєтьсянабряк тканин, пухирі на шкірій закупоркакровоноснихсудин, яка іпризводитьдо змертвіннятканин. Відмороженнязгодом більшрозповсюдженимі глибоким, ніжце визначалосяз початку.
Першадопомога. Необхідношвидко зігрітивідмороженучастину, алене можна зігріватибіля вогнищачи гарячоїпечі. Не рекомендуютьрозтиративідмороженіділянки снігом.Зігріти кращеу ванні, поступоводоводячи температуруводи до 37-38о, обмити миломі проводячиобережний масажв напрямку досерця, що повиннеполіпшитикровообіг іпопередитизакупорку судині некроз тканин.При появі пухирівмасаж робитине можна. Одночаснопотерпіломудають гарячийчай або кофе, вино.
Припотепліннівідмороженоїділянки їїобтираютьспиртом, накладаютьасептичнупов’язку, поверхнеї декількашарів вати.Мазі шкідливі, вони ускладнюютьнаступну хірургічнуобробку. Необхіднотакож зігрітипотерпілого.
Длянадання іншихзасобів допомогихворий повиненбути швидкодоставленийу лікувальнийзаклад.
Дляпопередженнявідмороженнянеобхіднепоступовезвикання дохолоду. В холоднупогоду необхіднослідкуватиза тим, щоб взуттяне здавлювалоноги і не пропускаловоду. При роботіна холоді необхіднепосилене харчування, гаряче пиття.Замерзання.
Триваладія холоду натіло людинипризводитьдо зниженнятемпературитіла, пригніченнювсіх життєвихпроцесів інавіть до смерті(замерзання).
Ознаки.Людина з початкувідчуває озноб, потім наступаютьсонливість, дрімота і глибокийсон, під часякого послаблюютьсядихання і серцевадіяльність, виникаютьзаклякненняі смерть.
Першадопомога. Необхіднопоміститипотерпілогоу тепле приміщенняі зігріти його; розтерти заклякліруки і ногикраще спиртомчи горілкою.Якщо потерпілийможе ковтати, йому даютьгарячий чайабо кофе. Привідсутностіознак життяпроводятьреанімацію.Ураженняелектричнимструмом.
Ураженняелектричнимструмом частішеза все буваєпри необережномуповодженніз електроприладамичи при контактііз електричнимдротом у якогопошкодженеізоляційнепокриття, атакож при ураженніблискавкою.
Необхідновиконуватиправила безпекипри користуванніне тількипромисловим, але і побутовимструмом напругою220 і 127 вольт.
Ураженняелектричнимструмом виникаютьу тих випадках, коли з електричнимдротом, позбавленимізоляції, абонесправнимелектроприладомторкаєтьсяоголена частинатіла або вологийодяг. Лише приструмах високоїнапруги можливеураження вжепри наближеннідо дроту.
У результатідії струмувиникаютьпорушеннясерцевої діяльностіта дихання, ураження нервовоїсистеми, опікиі механічніпошкодженнятканин.
Приураженні струмомнадання першоїдопомоги можебути вирішальниммоментом дляврятуванняжиття.
Першза все необхідноприпинитиподальшу діюструму напотерпілого.Найшвидша міраприпиненнядії струму –висмикнутивилку із розетки, повернутивимикач, вивернутизапобіжнупробку чи вимкнутирубильник, якщоце можливозробити швидко.При наявностіголого дротупотрібно відтягнутивід нього потерпілогочи відтягнутидріт, прийнявміри, які забезпечуютьвласну безпеку.Торкатисянезахищенимируками як задріт, так і залюдину, що перебуваєпід дією струму, ні в якому випадкунеможна. Попередньопотрібно ізолюватисебе: встатина гумовийкилим, сухудошку, вдітина руки шкіряніабо гумовірукавиці чиобмотати рукивовняною, шовковоютканиною абоін. поганимпровідникомелектричногоструму. Дрітможе бути відсунутимпалицею, сухоюмотузкою, книгоюі т. п.
Якщодоводитьсяпересікатиелектродріт, то краще пересіктиокремо кожендріт у шнуріабо зробитице спеціальнимикусачками ізізольованимиручками, можнапересікти дріті сокирою, щомає суху дерев’януручку. Інодітому хто знаходитьсяпід дією струмуі не може випуститидріт із рук, допомагаєпорада – підстрибнути.
Якщоуражений струмомзнаходитьсяна висоті, потрібноприйняти міри, що попередятьйого падінняі пошкодження.
Ознаки.Розрізняютьлегкі пошкодження: судомні скороченням’язів, безвтрати свідомості, пошкодженнясередньогоступеню – ізвтратою свідомостій важкі – ізпорушеннямсерцевої діяльностіі дихання (картинаклінічноїсмерті). На місцяхконтакту шкірянихпокривів ізпровідникомструму залишаютьсяопіки у виглядідеревоподібнихсмуг або білихчи бурих ділянокшкіри.
Першадопомога. Післявизволенняпотерпілоговід дії струмунеприпустимозакопуватипотерпілогоу землю. Приприпиненнісерцевої діяльностій дихання проводятьреанімацію.При зберіганнісвідомостіпотерпіломудають теплепиття, зігрівають, накладаютьасептичнупов’язку, якщоє сильні електричніопіки і направляютьу лікарню.
Потерпілийвід струму, навіть якщовін відчуваєсебе добре, підлягає оглядулікарем, томущо можуть наступитипізні ускладнення.
Отруєння.
Приотруєнніотрутохімікатамидо лікарнянудопомогу надаютьнегайно в польовихумовах до прибуттялікаря чи відправкипотерпілогов найближчийлікувальнийзаклад. Потрібнопам’ятати, щоперші симптомиіноді зникаютьі настає періодуявного благополуччя, слідом за якимможе розвинутисянабряк легень.
Якщолюдина отруїласяв наслідоквдихання париабо пилу отруйнихречовин, потерпілоговидаляють зотруйної зони, виносять насвіже повітря, звільняютьвід одягу, забрудненогоотрутохімікатами.В холодну поруроку його укриваютьковдрою, до нігкладуть грілки.Негайно викликаютьлікаря.
Якщоотрута потрапилана шкіру (працівникне користувавсяспецодягомабо неохайнойого носив), отруту змиваютьструменем водиабо обережнознімають ватнимтампоном, нерозмазуючипо поверхнішкіри, потімобмиваютьводою.
Припопаданні отрутна слизовуоболонку очей,їх промиваютьвеликою кількістюводи або 2%-вимрозчином питноїсоди.
Приотруєнні черезшлунково–кишковийтракт потерпіломудають випитидекілька скляноктеплої води.Викликаютьблювоту, роздражнюючизадню стінкуглотки. Цю процедуруповторюють2-3 рази для повноговидаленняотрути зі шлунку.
Длязв’язуванняотрути потерпіломудають випитиактивованевугілля, розведенеу воді (2-3 столовіложки на склянкуводи), а потімсольове проносне(20 г гіркої соліна півсклянкиводи).
Потерпілому, що втративсвідомість, дають понюхатинашатирнийспирт на ватномутампоні. Якщозупиняєтьсядихання, проводятьштучне дихання.
Перелікованізаходи проводятьнезалежно відвиду отрути.Якщо вид отрутивідомий, проводятьдодатковізаходи в залежностівід групи отрути.
Приотруєнніотрутохімікатами, в складі якихє миш’як, употерпілогоз’являєтьсянудота, блювота, біль в животі, загальна слабкість, судоми. У хворогоштучно викликаютьблювоту, промиваютьшлунок череззонд розчиноммагнезії (20 гна 5 склянокводи). Потімдають протиотруту– антидот металівабо антидотмиш’яку. Припослабленнісерцевої діяльностіі загальноїслабкостіпотерпіломудають міцнийчай або зігріваютьгрілками.
Приотруєнні препаратами, що утримуютьртуть з’являєтьсяметалічнийприсмак у роті, нудота, блювота, підвищеневиділенняслини, втома, головний біль, розлад нервовоїсистеми.
Хвороговиводять іззабрудненоїзони, шлунокпромиваютьрозчином магнезії.Дають білокяйця для зв’язуванняртуті або спеціальнупротиотруту– унітіол.
Приотруєнніфосфорорганічнимисполуками(бутифосом, карбофосом, метилмеркаптофосом, октаметилом, препаратомМ-31, тіофосом, хлорофосом)у потерпілогоз’являютьсяознаки: кашель, задуха, звуженнязіниць, головнийбіль, слинотеча, підвищенапітливість, сонливість, сплутаністьсвідомості, порушеннякоординаціїруху, посмикуванням’язів, тремтіннярук, голови, судоми. Припопаданні вочі відмічаєтьсяпочервоніння, сльозотеча, звуження зіниць.
Першадо лікарнянадопомога: даютьвипити 6-10 склянок2%-вого розчинупитної соди(1 чайна ложкана склянкуводи) і викликаютьблювоту подразненнямзадньої стінкиглотки абонадавлюютьна корінь язика.Цю процедуруповторюють2-3 рази. Потімдають випитипівсклянки2%-вого розчинупитної содиз добавленням2-3 ложок активованоговугілля, сольовепроносне (1-2 столовіложки глауберовоїсолі або сульфатумагнію на півсклянкиводи, запивають2-3 склянкамиводи), 1 таблеткуатропіну. Хворомудають міцнийчай, тепло вкривають.При зупинцідихання роблятьштучне дихання.
Якщопрепарат потрапивна шкіру, обробляютьїї 5-10%-вим розчиномнашатирногоспирту абознімають ватою(не втираючи)і змиваютьводою з милом, при попаданнів очі – промиваютьїх із піпеткичистою охолодженоюкип’яченоюводою, закапуютьпо 2 краплі 30%-вогосульфациланатрію (альбуцид).
Загальніознаки отруєнняхлорорганічнимисполуками (гама– ізомером, гексахлораном, каптаном, ПХП, поліхлоркамфеном): головний біль, запаморочення, слабкість, нудота, блювота, посмикуванням’язів, знепретомлення, судоми. Припопаданні нашкіру ці сполукивикликаютьпочервоніння, набряк, печію, поколювання, висипання, пухирці.
Гама– ізомер ГХЦГі гексахлоранвикликаютьслинотечу, більза грудиною, кашель, кровотечуіз носу, почервонінняобличчя; поліхлорпінен– різь в очах, печію в роті, порушеннякоординаціїрухів; полікамфен– різке збудження, задишку, посинінняшкіри.
Приотруєнні цімиотрутохімікатаминеобхідновипити 6-10 склянок2%-вого розчинупитної соди(чайна ложкасоди на склянкуводи) і механічновикликатиблювоту. Цюпроцедуруповторюють2-3 рази. Випитиактивованевугілля (2-3 столовіложки на склянкуводи), сольовепроносне. Потерпіломудають міцнийчай, зігрівають.
Прикровотечі зноса на переніссякладуть холод, у ніс вводятьтампон, змоченийперекисомводню. Отруту, що попала нашкіру, змиваютьструменем води, промиваютьслабким розчиномперманганатукалію. Пошкодженіочі промиваютьіз піпеткиохолодженоюкип’яченоюводою і закапуютьпо 2 краплі 30%-вогорозчину сульфациланатрію (альбуциду).
Приотруєнніотрутохімікатами, похіднимифенолу (ДНОК, нітрофен, пентахлорфенол)спостерігається: втома, сонливість, головний біль, серцебиття, нудота, задишка, підвищенапітливість, спрага, підвищеннятемператури.
Припопаданні нашкіру похідніфенолу викликаютьпечію, свербіння, висипи у виглядіпухирців. Приотруєнні ДНОКділянки шкіризафарбовуютьсяу жовтий колір.
Приотруєнніотрутохімікатамицієї групипотерпіломудають випити6-10 склянок водиз активованимвугіллям івикликаютьблювоту. Цюпроцедуруповторюють2-3 рази. Даютьсольове проносне.
Приотруєнні препаратамиміді з’являєтьсяметалічнийприсмак у роті, слинотеча, нудота, блювота, болі у шлунку, прискоренняпульсу, озноб, холодний піт, судоми.
В цьомувипадку потрібнодати 6-10 склянокрозчину магнезіїі викликатиблювоту. Прийнятисольове проносне.При послабленнісерцевої діяльностідають 20 крапельнастойки валеріани, міцний чай.
Приотруєнні препаратами2,4Д виникаютьрізкі схваткоподібніболі і животі, нудота, блювота, судоми, головнийбіль, підвищеннятемператури, озноб, слабкість, прискоренняпульсу. Допомогатака сама, які при отруєннііншими препаратами.
Ознакиотруєння похіднимикарбаміновоїкислоти і наданнядопомоги такісамі, що і приотруєнняххлорорганічнимипестицидами.
Мінеральнідобрива, якізастосовуютьв сільськомугосподарстві, при порушенніорганізаціїтехнологічнихпроцесів інедодержанніпевних правилбезпеки викликаютьотруєння, опіки, професійнізахворювання.
Пилмінеральнихдобрив шкідливовпливає наоргани дихання, слизові оболонкиочей і носоглотки.
Припопаданні вапнав очі з’являєтьсярізкий біль, сльозотеча, світлобоязнь.При хронічнихпошкодженняхшкіра стаєсухою, жорсткою, тріскається.Вапно можевикликати опікиі виразки.
Припопаданні пилудобрив в очіїх негайнопромиваютьвеликою кількістюводи (10 хвилин).
Приотруєнні аміакомчерез верхнідихальні шляхипотерпілоговиносять насвіже повітря(зимою в теплеприміщення), розстібаютькомір, пасокта інший одяг, що заважає, дають вдихнутитеплу водянупару (в гарячуводу добавляютьоцет), поятьгарячим молокомз питною содою.При порушенніабо зупинцідихання – проводятьштучне дихання.
Обпеченуаміаком ділянкушкіри обмиваютьі накладаютьпов’язку із5%-вого розчинуоцту.
Припопаданнікраплин аміакув очі їх промиваютьвеликою кількістюводи.
Сувореі послідовнедотриманнясанітарно –гігієнічнихправил і технікибезпеки прироботі з отрутохімікатамиі мінеральнимидобривамипопереджуєнещасні випадкиі професійніотруєння.