--PAGE_BREAK--Таблиця 1. Характеристика типоутворюючих компонент лейкограми при різних ЗАРО
Загальна адаптаційна реакція організму (ЗАРО)
n
Лімфоцити,%
Лейкоцити
Г/л
Еозинофіли,%
Паличко-ядерні,%
Моноцити,
%
Сегменто-ядерні,%
Переактивація
10
X±m
48,1±1,5
5,73±0,59
2,6±0,6
3,0±0,5
3,5±0,5
43,0±1,7
Підвищена активація НРР
28
X±m
38,6±0,4
5,84±0,26
3,5±0,5
3,5±0,3
2,6±0,2
51,8±0,8
Тренування НРР
4
X±m
24,0±1,2
7,20±0,60
1,8±0,5
5,5±0,6
2,0±0,4
66,8±1,0
Спокійна активація НРР
9
X±m
30,9±0,5
7,63±0,43
3,6±0,9
4,6±0,5
2,3±0,4
59,3±1,3
Тренування ВРР
5
X±m
23,0±0,7
4,45±0,07
3,5±0,2
5,0±0,4
5,5±0,7
63,0±0,7
Підвищена активація ВРР
16
X±m
38,8±0,8
5,74±0,34
2,9±0,4
2,9±0,3
4,3±0,2
51,1±1,0
Спокійна активація ВРР
6
X±m
30,3±0,8
6,07±0,58
3,5±0,8
2,8±0,6
5,3±0,4
51,7±2,4
Донори
20
X±m
33,9±1,3
6,40±0,62
3,5±0,4
3,5±0,3
5,5±0,5
53,6±1,4
Для уточнення причин впливу на показники було досліджено стан деяких адаптивних ендокринних залоз, що дозволило виявити дизбаланс у рівнях 17-КС і 17-ОКС та тироксину в плазмі, причому не було виявлено односпрямованих змін, а мало місце як підвищення вище норми на 20-40%, так і зниження до 40-70% від норми (табл. 2)
Таблиця 2. Характеристика функціонального стану головних адаптивних систем при різних ЗАРО
Загальна адаптаційна реакція
n
17-КС сечі,
мкМ/добу
17-ОКС сечі,
мкМ/добу
Na/K-коефіцієнт плазми
Тироксин плазми,
нМ/л
Переактивація
10
X±m
%СН±m
41,1±0,6
79±1*
5,6±0,2
47±2*
36,2±0,3
121±1*
84,0±7,0
81±7*
Підвищена активація НРР
28
X±m
%СН±m
49,7±1,0
95±2
8,7±0,2
73±2*
28,0±0,3
93±1*
148,4±2,4
143±2*
Тренування
НРР
4
X±m
%СН±m
49,7±2,8
95±5
12,0±1,3
100±10
28,7±2,0
96±6
88,1±10,2
85±9
Спокійна активація
НРР
9
X±m
%СН±m
61,2±1,0
117±2*
6,6±0,1
55±1*
35,6±0,6
119±2*
132,0±2,4
127±2*
Тренування
ВРР
5
X±m
%СН±m
49,6±2,3
95±4
12,7±0,8
105±6
27,4±0,8
91±3*
96,7±7,2
93±7
Підвищена активація ВРР
16
X±m
%СН±m
49,9±1,9
96±4
8,1±0,4
67±3*
29,6±0,8
99±3
140,5±4,7
135±4*
Спокійна активація
ВРР
6
X±m
%СН±m
60,3±1,4
116±3*
6,7±0,2
56±2*
35,9±0,7
120±2*
128,7±4,0
124±4*
Донори
20
X±m
52,1±1,7
12,0±0,7
29,9±0,9
104±5
Примітки: 1. X±m — актуальні середні величини та їх похибки.
2.%СН±m — відсотки середніх величин стосовно середньонормальних та їх похибки.
3. Вірогідні відхилення показників від норми позначені *.
Це може свідчити про різноспрямований вплив існуючої патології, а саме КПН, та клінічного стану хворих на адаптивні ендокринні залози. Отримані дані співпадають з даними, отриманими іншими авторами, що детально приведено в огляді літератури.
З метою кількісного виразу гармонійності нами проведено аналіз кореляційних зв'язків між параметрами функцінального стану залоз і вмістом лімфоцитів при гармонійних і дизгармонійних ЗАРО підвищеної активації.
Констатовано, що при гармонійних ЗАРО відносний вміст лімфоцитів тісно корелює із роботою адаптивних залоз, при цьому кореляція із мінералокортикоїдною активністю пряма (r=0,92), а глюкокортикоїдною, андрогенною та тиреоїдною — інверсна (r=-0,94; -0,98 і -0,99 відповідно). Наявність елементів напруження в лейкограмі асоціюється із ослабленням зв'язку лімфоцитозу з тироксинемією (r=-0,73) і зниженням — з рівнем екскреції мінералокортикоїдів (r=0,14) і глюкокортикоїдів (r=0,24). Для кількісного виразу гармонійності нами вирахувано середню величину коефіцієнту детермінації R (а не кореляції r, як рекомендують, з огляду на наявність різних знаків). Для гармонійних ЗАРО цей показник склав 0,918 проти 0,333 для дизгармонійних.
Між роботою окремих адаптивних залоз у випадках відсутності в лейкограмі елементів напруження виявлено тісну узгодженість, мірою якої є величина середнього коефіцієнта детермінації 0,863. Наявність елементів напруження асоціюється із ослабленням взаємозв'язків між функціями клубочкової зони кори наднирників і щитоподібної залози (від r=-0,91 до r=-0,73) та між екскрецією мінералокортикоїдів і андрогенів (від r=-0,86 до r=-0,54), а також із сходженням нанівець — між глюкокортикоїдами і тироксином (від r=0,96 до r=0,47) та глюкокортикоїдами і андрогенами (від r=0,93 до r=0,26). Кількісним виразом цієї дизгармонії є зниження середньої величини R до 0,462.
Отже, загальні адаптаційні реакції різних типів та рівнів реактивності відрізняються між собою величинами параметрів, їх дисперсією та скорельованістю, які можуть бути оцінені кількісно.
З метою порівняльної оцінки різних параметрів імунітету останні піддавалися спеціальній обробці. При цьому спочатку обчислювали індекс девіації ID:
ID=X/N, де Х — актуальна, а N — нормальна величини показника, а потім — індекс d, тобто сигмальне відхилення:
d = (ID-1)/Cv, де Cv — коефіцієнт варіації показника.
За шкалою, розробленою Поповичем І.Л. та ін. (2003) та уточненою Прокоповичем Л.Н. та Бульбою А.Я. (2004), ідеальною з точки зору норми величиною d є 0, допустимі відхилення в межах ±0,53, відхилення в межах |0,53-1,29| кваліфікується ними як дуже слабке (Іа ст.), |1,30-1,77| — слабке (Іб ст.), |1,78-2,15| — середнє (ІІа ст.), |2,16-2,52| — більше від середнього (ІІб ст.), |2,53-2,94| — сильне (ІІІа ст.), понад — дуже сильне (ІІІб ст.).
З метою інтегральної оцінки стану окремих ланок захисних сил організмуобчислювали середнє геометричне сукупності ID:
ІDn = (І1·I2·…·In)1/n,
та усереднений інтегральний індекс D, який вираховується із індексів d окремих ознак:
Dn = (У d2/n)0,5
Нами вперше було детально проаналізовано 48 показників системи специфічного та неспецифічного імунітету за різних типів ЗАРО, що дозволило виявити різний ступінь порушень.
Порушення виявлялись в системі фагоцитів — нейтрофілів і моноцитів (табл. 3). Причому при гармонійних ЗАРО частіше виявлялись показники фагоцитозу в межах норми, рідше близько до норми, тоді як в стані дизгармонійних реакцій — в межах Іа-ІІа ступенів імунної недостатності.
Таблиця 3. Характеристика стану фагоцитарної ланки імунітету при різних ЗАРО
ЗАРО
n
Нейтрофіли, Г/л
НСТТс,
%
ФІН,
%
ФЧН,
мікр./фаг.
ІБЦН,
%
БЦЗН,
Г/л
Переактивація
10
X±m
d±m
2,65±0,32
-0,72±0,22Іа
14,7±2,9
-0,20±0,240
58,5±4,8
-1,35±0,37Іб
7,2±0,4
-0,43±0,210
19,8±1,8
-1,82±0,10ІІа
3,80±0,60
-1,26±0,09Іа
Підвищена активація НРР
28
X±m
d±m
3,21±0,16
-0,33±0,110
17,4±1,3
-0,64±0,09Іа
55,5±1,9
-1,58±0,14Іб
6,0±0,3
-1,05±0,15Іа
20,6±0,9
-1,78±0,05ІІа
4,12±0,36
-1,21±0,06Іа
Тренування
НРР
4
X±m
d±m
5,24±0,52
1,06±0,36Іа
20,3±3,2
-0,89±0,12Іа
52,3±1,9
-1,83±0,14
6,8±0,7
-0,67±0,40Іа
18,6±2,1
-1,89±0,12ІІа
6,43±1,08
-0,85±0,17Іа
Спокійна активація НРР
9
X±m
d±m
4,88±0,31
0,81±0,21Іа
11,1±1,3
-0,07±0,180
61,1±2,0
-1,15±0,15Іа
6,3±0,5
-0,89±0,28Іа
27,0±2,1
-1,42±0,12Іб
8,16±1,04
-0,57±0,16Іа
Тренування
ВРР
5
X±m
d±m
3,07±0,03
-0,43±0,020
8,2±0,1
0,34±0,030
63,5±0,2
-0,97±0,02Іа
8,5±0,2
0,27±0,120
38,1±0,1
-0,81±0,01Іа
9,95±0,31
-0,29±0,050
Підвищена активація ВРР
16
X±m
d±m
3,18±0,23
-0,36±0,160
9,7±0,8
0,15±0,120
64,9±1,7
-0,86±0,13Іа
7,8±0,3
-0,10±0,180
34,3±1,3
-1,01±0,07Іа
8,44±0,68
-0,53±0,11Іа
Спокійна активація ВРР
6
X±m
d±m
3,30±0,33
-0,27±0,220
9,3±0,8
0,16±0,170
74,8±2,1
-0,10±0,160
8,0±0,2
0±0,090
51,3±2,1
-0,07±0,120
13,96±2,03
0,34±0,320
Донори
20
X±m
3,70±0,31
9,7±1,2
76,1±2,5
8,0±0,3
52,6±2,2
11,7±1,2
Примітки: 1. X±m — актуальні середні величини та їх похибки.
2. d±m — сигмальні відхилення показників від норми та їх похибки.
3. Відзначено ступінь відхилення показників від норми.
При визначенні вмісту субпопуляцій лімфоцитів (табл. 4) виявлялась така ж тенденція, а саме — дизбаланс в складі різних субпопуляцій більш виражений за дизгармонійних ЗАРО.
Таблиця 4. Характеристика стану клітинної ланки імунітету (відносні показники) при різних ЗАРО
ЗАРО
CD3-Л,
%
CD4-Л,
%
0-лімф.,
%
РБТЛ,
%
CD8-Л,
%
CD16-Л,
%
ПКА,
%
АЗЦ,
%
Переактивація
48,9±1,7
-0,95±0,29Іа
36,6±2,1
0,15±0,280
17,8±1,8
-1,42±0,04Іб
47,2±2,2
-1,42±0,18Іб
21,6±1,0
-0,82±0,24Іа
2,5±0,3
-1,31±0,03Іб
3,9±0,4
-1,16±0,02Іа
8,9±1,3
-1,48±0,08Іб
Підвищена активація НРР
49,5±1,0
-0,86±0,17Іа
32,2±1,4
-0,45±0,200
17,4±1,4
-1,41±0,04Іб
46,2±1,7
-1,50±0,13Іб
23,1±0,7
-0,44±0,190
5,5±0,5
-0,99±0,06Іа
9,3±1,2
-0,92±0,05Іа
22,2±1,6
-0,64±0,10Іа
Тренування
НРР
51,0±2,2
-0,60±0,370
27,5±3,4
-1,09±0,47Іа
25,1±4,1
-1,56±0,04Іб
46,8±2,8
-1,46±0,22Іб
25,8±1,4
0,25±0,370
3,0±0,5
-1,25±0,05Іа
4,5±0,4
-1,13±0,02Іа
9,8±0,8
-1,43±0,05Іб
Спокійна активація НРР
50,9±1,4
-0,63±0,25Іа
37,8±1,9
0,31±0,250
9,7±1,7
-1,02±0,13Іа
49,6±2,4
-1,24±0,19Іа
22,0±1,0
-0,72±0,26Іа
9,9±1,0
-0,53±0,11Іа
19,1±2,7
-0,47±0,120
33,1±1,5
0,05±0,090
Тренування
ВРР
49,6±2,7
-0,85±0,42Іа
38,8±2,2
0,45±0,290
16,3±3,9
-1,38±0,09Іб
42,5±2,5
-1,79±0,19ІІа
21,0±1,0
-0,97±0,25Іа
3,3±0,5
-1,23±0,05Іа
5,4±0,7
-1,09±0,03Іа
10,2±1,0
-1,40±0,06Іб
Підвищена активація ВРР
49,4±1,6
-0,88±0,28Іа
34,9±1,4
-0,08±0,190
14,4±1,9
-1,30±0,07Іб
41,6±2,7
-1,87±0,21ІІа
22,1±0,9
-0,68±0,23Іа
6,9±0,9
-0,84±0,10Іа
12,0±2,0
-0,79±0,09Іа
25,4±2,5
-0,44±0,160
Спокійна активація ВРР
54,3±0,8
-0,04±0,140
35,6±0,8
0,02±0,110
4,5±1,2
-0,02±0,180
61,8±3,4
-0,27±0,270
24,3±0,4
-0,13±0,110
14,7±0,7
-0,03±0,080
28,2±1,8
-0,05±0,080
32,3±1,0
0±0,070
Донори
54,5±1,3
35,5±1,6
4,5±1,3
65,2±2,8
24,8±0,9
14,9±2,1
29,4±4,9
32,3±3,5
Функціональні імунні показники, такі як антитілозалежна цитотоксична активність та природна цитотоксична активність, бласттрансформуюча здатність Т-клітин були також суттєво знижені порівняно з нормою. Було найбільше зниження за ЗАРО переактивації та тренування, як гармонійного так і дизгармонійного, де виявлено зниження ПКА до 3-5% при нормі 28-30%, а АЗЦ — до 8-10% при нормі 33-35%. Пригнічення бласттрансформації було на 20-30% і виявлено за всіх типів ЗАРО, крім гармонійної спокійної активації.
Показники гуморального імунітету також були змінені, але на відміну від Т-лімфоцитів, було виявлено практично 1,2-1,4 разове збільшення кількості В-лімфоцитів, за винятком гармонійної ЗАРО тренування, де було відмічено 2-кратне зниження рівня СD19-клітин, що рівнялось 0,21±0,01 Г/л при нормі 0,4±0,02 Г/л.
Стосовно окремих класів імуноглобулінів було виявлено, що рівень IgG був знижений за всіх без винятку типів ЗАРО, хоча найбільше його зниження було за реакцій тренування та переактивації — до 7,0-8,5 г/л при нормі 13,0±0,6 г/л, в той час як рівні ІgА та IgМ були збільшені на 20-40% в порівнянні з нормою. Практично у всіх групах виявлене підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів.
Таким чином, проведені дослідження виявили, що у ліквідаторів, хворих на КПН, мають місце порушення в усіх ланках імунітету, в активності щитовидної, статевих та надниркових залоз, яке взаємопов'язується з певними типами гармонійних та дизгармонійних ЗАРО. В той же час складно зробити узагальнюючий висновок, виходячи з різнонаправлених та різнокількісних змін в досліджуваних показниках.
Кластерний аналіз параметрів адаптації та імунітету. В той час як рутинний методичний підхід дозволяє лише почергово аналізувати ту чи іншу ознаку статистичної вибірки, застосування кластерного аналізу робить можливим одночасне врахування усіх ознак. Врахування усієї сукупності ознак осіб, взятих в їх взаємозв’язку і зумовленості одних з них іншими дає змогу здійснити природну класифікацію, яка відображує природу речей, їх суть. Вважається, що пізнання суті об’єкта зводиться до виявлення тих його якісних властивостей, котрі власне і визначають даний об’єкт, відрізняють його від інших (Aldenderfer M.S., Blashfield R.K., 1985).
Кластеризація параметрів імунітету реалізована ітеративним методом k-means. В даному методі об’єкт відносять до того класу, евклідова віддаль до якого мінімальна. Головний принцип структурного підходу до виділення однорідних груп полягає в тім, що об’єкти одного класу близькі, а різних – віддалені. Іншими словами, кластер (образ) – таке нагромадження точок в n-мірному геометричному просторі, в якому середня міжточкова віддаль менша ніж середня віддаль від даних точок до решти.
Із врахованих 45 параметрів семи типів ЗАРО створено 10 кластерів. До першого кластеру увійшло 3 параметри, евклідові віддалі до яких від респективного центру кластера знаходяться в інтервалі 0,15ч0,37; до другого — 3 (0,27ч0,49); до третього — 5 (0,22ч0,47); до четвертого — 7 (0,14ч0,61); до п'ятого — 5 (0,13ч0,30); до шостого — 8 (0,13ч0,26); до сьомого — 2 (0,42); до восьмого — 3 (0,46ч1,05); до дев'ятого — 4 (0,18ч0,42) і до десятого — 5 (0,11ч0,31). Отже, кластеризація проведена цілком коректно. Це підтверджується також дисперсійним аналізом. Долі різних типів ЗАРО в дисперсії, пояснюваній розподілом параметрів на кластери, знаходяться в діапазоні 94,8ч87,5%, за винятком гармонійної реакції спокійної активації, яка складає лише 61,5%. Коефіцієнти канонікальної кореляції: 0,974ч0,935 і 0,784 відповідно.
У перший кластер включено абсолютний вміст Т-гелперів/індукторів, теофілінчутливих Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів. Другий кластер об'єднує абсолютний вміст популяції Т-лімфоцитів і їх теофілінчутливої субпопуляції, а також фагоцитарний індекс моноцитів-макрофагів Третій кластер включає в себе відносний вміст теофілінчутливих Т-лімфоцитів і Т-кіллерів, а також абсолютний вміст пан-нейтрофілів, долю в них нейтрофілів, які експресують FcIgG-рецептори, і абсолютний вміст фагоцитуючих нейтрофілів. Четвертий кластер об'єднує відносний вміст В-лімфоцитів і Т-гелперів/індукторів — з одного боку, фагоцитарні числа макрофагів і мікрофагів та параметри кисеньзалежних механізмів бактерицидності останніх — з іншого боку. У п'ятий кластер увійшли параметри кіллерної ланки імунітету, а також концентрація IgG і абсолютний вміст «активних» Т-лімфоцитів. Найчисленніший за кількістю параметрів шостий кластер об'єднує CD3-лімфоцити і їх ТФР-субпопуляцію, комплемент, вміст моноцитів і їх фагоцитарну ємність, а також мікробну ємність і бактерицидну здатність нейтрофілів. У сьомому кластері виявилося лише два параметри В-ланки — рівень IgM та крупномолекулярних ЦІК, а у восьмому кластері — ще три (IgA та ЦІК середніх і дрібних розмірів). Дев'ятий кластер об'єднує лізоцим і функціональні параметри Т-ланки (Еа-РУЛ, РБТЛ, 0-лімфоцити). Нарешті, параметри десятого кластера стосуються виключно фагоцитозу нейтрофілів.
продолжение
--PAGE_BREAK--Виявилось, що лише гармонійна ЗАРО спокійної активації супроводжується нормальними параметрами імунітету і неспецифічного захисту, тоді як стосовно інших станів адаптації дійти однозначних висновків на основі проведеного аналізу неможливо. Це спонукало продовжити аналіз з використанням інших методичних підходів.
Факторний аналіз інформаційного поля парамерів адаптації та імунітету. Графічним методом Scree-test Cattel — за моментом виходу графіка величин власних чисел на плато — відібрано для подальшого аналізу вісім ГК, кумулятивна доля котрих у поясненні сумарної дисперсії поля 68 параметрів складає 76,7%.
Перша ГК, за означенням, відтворює максимальну долю варіабельності інформаційного поля — 23,0%. Вона пов'язана із 16 параметрами, в тому числі суттєво (r>0,70) — із 10. Всі вони стосуються виключно здатності нейтрофілів фіксувати, поглинати і знешкоджувати мікроби. Окрім того, тут виявлено показник інтенсивності фагоцитозу моноцитів та активність комплемента — одного із опсонінів. Із переліченими параметрами антибактеріального захисту поєднані індекс адаптації Поповича та мінералокортикоїдна активність. Друга ГК пояснює 14,5% дисперсії і пов'язана із 9 параметрами, які стосуються абсолютного вмісту загальних лімфоцитів та їх Т- і В-популяцій, а також лейкоцитів в цілому. Третя ГК поглинає 10,5% дисперсії і стосується, з одного боку, вмісту нейтрофілів та В-лімфоцитів, а з іншого — глюкокортикоїдної функції. Натомість четверта ГК (8,1% дисперсії) пов'язана з параметрами кіллерної ланки імунітету та андрогенною і тиреоїдною функціями адаптивних залоз. П'ята ГК (6,7% дисперсії) стосується так званих імунорегуляторних індексів, разом з котрими виявилися фагоцитарний індекс моноцитів та індекс напруження еозинофілів лейкограми. Решта параметрів моноцитів-макрофагів, а також індекс кіллінгу нейтрофілів-мікрофагів об'єднані у шостій ГК, яка пояснює 5,8% дисперсії. Сьома ГК поглинає 4,7% дисперсії, об'єднуючи, по-перше, параметри відносного вмісту та активності субпопуляцій Т-лімфоцитів, по-друге, гуморальних факторів антибактеріального захисту, джерелами яких є В-лімфоцити (Igg M i G) та нейтрофіли і моноцити (лізоцим). Нарешті, восьма ГК (3,4% дисперсії) об'єднує решту параметрів В-ланки, а також індекси напруження двох компонент лейкограми.
Отже, понад 3/4 дисперсії інформації про стан пристосувально-захисних механізмів обстеженого контингенту, яка міститься у 68 параметрах-змінних, конденсується у восьми головних компонентах, тобто може бути пояснений обмеженим числом іх лінійних комбінацій.
Дискримінантний аналіз функціональних параметрів, які характеризують тип ЗАРО. З метою виявлення параметрів лейкограми, адаптивних залоз та імунітету, констелляція яких характерна для кожного із семи типів ЗАРО, наявне інформаційне поле із 68 параметрів було піддано дискримінантному аналізу (метод forward stepwise). Для включення в модель відібрано 26 параметрів (в порядку зниження критерію Л): вміст в крові лімфоцитів, тироксину, індекс бактерицидності нейтрофілів, Na/K-коефіцієнт плазми, антитілазалежна цитотоксичність, вміст нейтрофілів, реакція бласттрансформації лімфоцитів, вміст еозинофілів і моноцитів, екскреція з сечею 17-OKС та 17-KС, вміст CD16-лімфоцитів, індекс напруження еозинофілів, вміст теофілінрезистентних і «активних» Т-лімфоцитів, фагоцитарне число моноцитів, бактерицидна здатність мікрофагів, вміст лейкоцитів, CD4-лімфоцитів, теофілінчутливих Т-лімфоцитів, В- і 0-лімфоцитів, індекс напруження моноцитів, активність лізоциму, індекс напруження лейкоцитів та вміст паличкоядерних нейтрофілів.
За сукупністю відібраних змінних стани пристосувально-захисних систем осіб усіх семи груп суттєво відрізняються між собою: міжгрупові віддалі Mahalanobis складають 4,7-19,0 (р
Перша дискримінантна функція характеризує відносний вміст лімфоцитів в лейкоцитограмі, тобто кардинальний типоутворюючий параметр ЗАРО. Друга функція найтісніше інверсно пов'язана із параметрами бактерицидності нейтрофілів і лізоцимом сироватки та вмістом натуральних кіллерів — з одного боку, та мінералокортикоідної (інверсно) і глюкокортикоїдної (прямо) функціями — з іншого. Третя функція теж пов'язана із індексом бактерицидності, але прямо, що асоціюється з інверсною кореляцією з мінералокортикоїдною функцією та прямою — з тиреоїдною і глюкокортикоїдною функціями. Четверта функція, як і перша, негативно корелює із лімфоцитами лейкоцитограми, разом з тим, має місце зв'язок також з моноцитами, індексом їх напруження і фагоцитарним числом; проте найтісніше вона пов'язана з тиреоїдною функцією, в меншій мірі — з андрогенною, що асоціюється із антитілазалежною цитотоксичністю. Останній параметр, разом з нейтрофільзом, в найбільшій мірі характеризують п'яту функцію, котра, своєю чергою, прямо корелює із тиреоїдною і андрогенною функціями. Натомість остання, шоста функція не корелює суттєво з жодним параметром.
Сума добутків нестандартизованих коефіцієнтів на значення дискримінантних змінних разом із константою дають значення дискримінантної функції для кожної особи. Значення дискримінантних функцій визначають точку в їх просторі. Дані візуалізовані на площині перших трьох функцій (радикалів), котрі в сумі містять 87,4% дискримінантних можливостей (рис. 1).
Отже, розбіжності між типами ЗАРО вичерпно пояснюються 26 параметрами, з-поміж яких 8 стосуються лейкоцитограми, 4 — ендокринних залоз, 5 — фагоцитарної ланки імунітету, 6 — Т-клітинної, 2 — кіллерної та 1 — В-клітинної ланок імунітету. Інформація, що міститься в цих параметрах, може бути сконденсована у шести, а по суті — у трьох функціях-радикалах.
Відібрані параметри можуть бути використані для ідентифікації того чи іншого типу ЗАРО. Ця мета дискримінантного аналізу реалізується з допомогою класифікуючих (дискримінантних) функцій — особливих лінійних комбінацій для кожної групи, які максимізують розбіжності між групами і мінімізують дисперсію всередині груп.
Рис. 1. Діаграма розсіювання нестандартизованих канонікальних величин перших трьох коренів інформаційного поля обстеженого контингенту осіб.
Канонікальний аналіз кореляційних зв'язків між параметрами адаптації та імунітету. На першому етапі канонікального кореляційного аналізу було з'ясовано зв'язки між констелляцією чотирьох маркерів функціонального стану адаптивних залоз, з одного боку, та набором десяти параметрів лейкограми периферійної крові — з іншого. Коефіцієнт канонікальної кореляції (r*) між першими радикалами, добутими із параметрів функціонального стану адаптивних залоз і лейкоцитограми периферійної крові, складає 0,961 (ч2=217; Л Prime=0,044; p
Наступний етап було присвячено дослідженню зв'язків ІАП як кількісного виразу ЗАРО із функціональним станом адаптивних залоз та лейкограмою. Величина r* складає 0,871 (ч2=65; Л Prime=0,39; p
Рівняння регресії для обчислення ІАП має вигляд:
ІАП = 0,454 + 0,474*М — 1,733*ІНМ + 0,06*(17-КС) — 0,043*Лф
R2 = 0,448; F(4,73) = 14,9; p
Далі досліджено зв'язки ІАП з вісьмома параметрами В-ланки імунітету. Виявлено його інверсну кореляцію із вмістом в сироватці ЦІК середніх (r=-0,53) і дрібних (r=-0,49) розмірів та IgA (r=-0,40). У підсумку величина ІАП визначається станом В-ланки імунітету на 51% (r*=0,714; ч2=51; Л Prime=0,49; p
З-поміж 20 параметрів кіллерної та Т-ланок імунітету суттєві зв'язки з ІАП констатовано стосовно рівня натуральних кіллерів (r=0,48), зумовленої ними природної кіллерної активності (r=0,46), а також антитілазалежної цитотоксичності (r=0,34) — з одного боку, і вмістом «активних» Т-лімфоцитів (r=0,32) та 0-лімфоцитів (r=-0,35) — з іншого. Міра детермінації ІАП (r*=0,665; ч2=38,6; Л Prime=0,56; p=0,008).
З-поміж 23 параметрів фагоцитарної ланки імунітету ІАП значуще корелює із 18, в тому числі тісно із індексами кіллінгу (r=0,76) і бактерицидності (r=0,84) нейтрофілів та їх бактерицидною здатністю (r=0,71); посередньо — із мікробною ємністю моноцитів (r=0,60), їх фагоцитарним числом (r=0,55) та кількістю моноцитів (r=0,51), активністю лізоциму сироватки (r=0,54), фагоцитарним індексом нейтрофілів (r=0,51), вмістом нейтрофілів, які експресують C3b-рецептори (r=0,51); слабо — із вмістом нейтрофілів, які експресують FcIgG-рецептори (r=0,49), активністю в нейтрофілах мієлопероксидази (r=0,50), лізосомально-катіонного тесту (r=0,50) та тестів з нітросинім тетразолієм, причому з активованим — прямо (r=0,445), а із спонтанним — інверсно (r=-0,47), а також похідним від двох останніх показником функціонального резерву мікрофагів (r=0,49). До переліку параметрів із слабким зв'язком із ІАП належать також вміст в крові макрофагів (r=0,47), фагоцитарне (мікробне) число нейтрофілів (r=0,44) та їх мікробна ємність (r=0,38).
ІАП детермінується даною захисною системою на 78% (r*=0,881; ч2=96; Л Prime=0,22; p
Базуючись на отриманих результатах канонікального аналізу, на заключному етапі було сформовано констелляцію із параметрів кожної із систем, які найтісніше корелюють із величиною ІАП, а саме (в порядку зменшення модуля коефіцієнта кореляції із радикалом ІАП): індекс бактерицидності нейтрофілів (r=-0,96), їх бактерицидна здатність (r=-0,81), мікробна ємність моноцитів (r=-0,69), відносний вміст моноцитів (r=-0,65), активність лізоциму (r=-0,62), вміст ЦІК середніх розмірів (r=0,61), індекс напруження моноцитів (r=0,60), вміст натуральних кіллерів (r=-0,55), IgA (r=0,46), 0-лімфоцитів (r=0,41), пан-лімфоцитів (r=0,38), Еа-РУЛ (r=-0,36) та екскреція 17-КС (r=-0,36).
У підсумку величина r* склала 0,871 (ч2=98; Л Prime=0,24; p
ІАП=0,02-0,119*ІБЦН-0,034*БЦЗН+0,331*МЄМ-0,008*Ліз-2,42*ЦІКсер+1,78*ЦІКдр+0,092*CD16+0,05*ФЧН
R2=0,744; F(8,69)=25; p
Отже, індекс адаптації Поповича адекватно відображує стан пристосувально-захисних систем організму за різних типів його загальних адаптаційних реакцій. Інший аспект канонікального аналізу стосується зв'язків 15 параметрів ЗАРО (4 — маркерів стану адаптивних залоз, 10 — елементів лейкоцитограми і індексів їх напруження, а також ІАП) — з одного боку, та параметрів окремих ланок імунітету — з іншого боку. Стосовно В-ланки r* складає 0,986 (ч2=413; Л Prime=0,002; p
Отже, параметри ЗАРО тісно корелюють із параметрами антибактеріальних захисних систем, детермінуючи їх на 97-99%, відображує патогенетичні зв'язки між станом адаптації і резистентності організму.
Ефективність стандартного бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець. Лікування хворих покращило, як і слід було очікувати, їх стан здоров'я, а також ЗАРО, що в цілому узгоджується з даними багатьох авторів, які також констатували позитивний вплив бальнеотерапії на стан здоров'я хворих з різною патологією (Алексєєв О.І. та ін., 1994,1995; Бажан К.В., 1998; Бульба А.Я., 2002; Прокопович Л.Н., 2006).
В проведених нами спостереженнях за хворими на калькульозний пієлонефрит ліквідаторів було встановлено, що по закінченню курсу лікування на курорті Трускавець оздоровчий ефект в значній мірі залежав від клінічного синдрому, а саме найбільший був ефект при больовому синдромі, який під впливом бальнеотерапії знижався в 3,8 рази за шкалою Наrrington у хворих на активну форму КПН. У хворих на активну форму КПН з дизуричним та сечовим синдромом спостерігалось зменшення клінічних проявів за шкалою Наrrington в 1,5-2 рази, тоді як у хворих з диспептичним та енцефалопатичним синдромами клінічні прояви захворювання не зменшувались після лікування на курорті Трускавець. У хворих з латентною формою КПН та хворих в фазі ремісії, де клінічні прояви були слабо виражені, під час лікування виявилось незначне покращення по шкалі Наrrington, це складало 10-25% від величини індекса при поступленні на лікування, тобто цей показник вкладається у відомі клінічні критерії „без змін" та „незначне покращення".
Пострадіаційний енцефалопатичний синдром має максимальну часткову вираженість і він в найменшій мірі зменшувався після лікування на курорті Трускавець, тоді як дизуричний та сечовий синдром в значний мірі (в два і більше разів) зменшувався.
Сумарно виявлено значне покращення у 25% хворих, покращення — у 70% і лише у 5% — незначне покращення, що свідчить про позитивний вплив на клінічну картину захворювання. Клінічне покращення підтверджується даними дослідження сечі, де виявлено зменшення лейкоцитурії та бактерійурії. Так, у хворих в активній фазі захворювання лейкоцитурія при поступленні складала 32,8*106/л, а по закінченні лікування — всього 3,6*106/л, тобто в 7-8 разів знижувалась лейкоцитурія. При інших формах КПН зниження було меншим, хоча і сама лейкоцитурія була незначна — від 1 до 5*106/л. Особливо показове зменшення бактерійурії, яке при активній формі КПН складало в 10 разів — з 1065*106 до 103*106 КУО/л, тоді як в латентній формі зменшення було менш значним — з 217*106 до 12*106 КУО/л. Таким чином, під впливом бальнеологічного лікування відбувалось суттєве зменшення запального та інфекційного процесу при калькульозному пієлонефриті, що свідчить про позитивний вплив води Нафтуся на всі форм КПН. Було відмічено покращення і парціальних функцій нирок, про що свідчить зростання денного та нічного діурезу, гломерулярної фільтрації, канальцевої реабсорбції у всіх обстежених хворих.
Дослідженням функції ендокринних залоз було встановлено, що глюкокортикоїдна функція наднирників, до лікування знижена у всіх хворих, наприкінці лікування суттєво не змінюється у хворих у фазі ремісії та латентній фазі, а у хворих в активній фазі КПН гіпофункція дещо поглиблюється: від 10,5±0,4 до 7,5±0,4 мкМ/добу при нормі 12,0±0,7 мкМ/добу. Рівень андрогенів у сечі був близький до показників донорів і практично не змінювався в процесі лікування. Рівень тироксину у плазмі крові був вищим від такого донорів і зберігався на підвищеному рівні, а рівень тиротропного гормону був незмінним і таким, як у донорів. Таким чином, нами не виявлено суттєвого достовірного впливу лікування на стан адаптивних залоз, крім подальшого зниження глюкокортикоїдної функції у хворих в активній фазі КПН.
В той же час бальнеотерапія суттєво впливала на ЗАРО. Так, в групах дизгармонійого стану ЗАРО відмічалось зменшення кількості хворих незалежно від фази КПН, а саме — після бальнеотерапії група хворих в стані переактивації зменшилась з 15,0% до 2,5% в фазі ремісії, а хворих в активній фазі — з 20% до 10% від загальної кількості хворих (табл. 5). З іншого боку, відмічено перехід хворих в гармонійний тип ЗАРО, особливо в реакцію підвищеної активації. Наприклад, на початку лікування хворих в латентній та активній фазі із цим типом ЗАРО не було жодного хворого, а в кінці його виявилось зростання кількості хворих до 20% від загальної кількості. Адаптогенна дія бальнеотерапії більше проявлялась у хворих в латентну фазу, ніж у хворих з активним КПН, що може свідчити про найбільш сприятливі зміни в адаптаційних реакціях у хворих в латентній формі запалення.
Таблиця 5. Вплив бальнеотерапії на частості (в%) ЗАРО
Група КПН (n)
Донори (20)
Фаза ремісії (40)
Латентна фаза (20)
Активна фаза (10)
ЗАРО
Термін
Початок
Кінець
Початок
Кінець
Початок
Кінець
Переактивація
0
15,0*
2,5#
25,0*
20,0*
20,0*
10,0
ПА НРР
0
40,0*
30,0*
60,0*
30,0*#
70,0*
70,0*
Т НРР
0
7,5*
5,0*
10,0*
15,0*
10,0*
0
СА НРР
0
20,0*
30,0*
5,0
15,0*
0
0
Т ВРР
20,0
0*
2,5*
0*
0*
0*
0*
ПА ВРР
65,0
15,0*
17,5*
0*
20,0*#
0*
20,0*#
СА ВРР
15,0
2,5*
12,5
0*
0*
0*
0*
продолжение
--PAGE_BREAK--