Реферат по предмету "Медицина"


Отруєння грибами та медикаментами

Реферат на тему:

“Отруєння грибами та медикаментами”
ПЛАН

Вступ

1. Отруєння медикаментами

клініка

діагностика

лікування

2. Отруєння грибами

клінічні ознаки

перша медична допомога

основні періоди отруєння

Список використаної літератури

Вступ

Як правило отруєння грибами та медикаментами підпадають під різновид гострих отруєнь. Гострі отруєння виникають при потраплянні в організм людини хімічної речовини в кількості, здатній викликати порушення життєво важливих функцій і створити загрозу життю. Результат гострих отруєнь залежить від вчасно початої інтенсивної медичної допомоги. Кількість випадків хімічних отруєнь останнім часом значно зросла. Це пов'язано з ширшим застосуванням хімічних речовин у промисловості, сільському господарстві, побуті.

Попадання токсичної речовини в організм можливе через рот (пероральна.отруєння), через дихальні шляхи (інгаляційне отруєння), через шкіру (перкутанне отруєння), після ін'єкції токсичної дози ліків (ін'єкційне отруєння), при введенні токсичних речовин у різні порожнини організму (пряму кишку, сечовий міхур, піхву).

Найчастіші побутові отруєння, що поділяються на випадкові, коли помилково прийнятий отруйний хімічний препарат (рідина від комах, ліки для зовнішнього застосування); суїцид- навмисний прийом отруйної речовини з метою самогубства; алкогольні інтоксикації при передозуванні спиртних напоїв.

Часто отруєння настають при самолікуванні снодійними, абортивними та іншими ліками. Дітей спокушає яскраве упакування і солодке покриття деяких препаратів. У лікувальній установі отруєння можуть бути при передозуванні ліків або невірному їх застосуванні.

Розглянемо особливості клініки та лікування отруєнь медикаментами та грибами.
1. Отруєння медикаментами

У цивілізованих країнах ці отруєння становлять основну причину (65 – 70 %) госпіталізацій хворих у токсикологічні відділення. Потерпілі вживають снодійні, наркотики, антидепресанти, антигістамінні, гіпотензивні засоби та ін. Причини отруєнь — суїцидальні спроби, наркоманії, токсикоманії та передозування ліків у зв'язку з все більш напруженим ритмом сучасного життя.

Клініка отруєнняпроявляється в основному синдромом токсичного ураження центральної нервової системи. Розрізняють періоди засинання, поверхневого сну та коми. В залежності від наявності розладів інших органів та систем кома може бути неускладненою та ускладненою. Найчастіші ускладнення спостерігаються зі сторони дихальної системи: пригнічення дихального центру, обструкція дихальних шляхів коренем язика, шлунковим вмістом та харкотинням, пневмонії.

У 15 — 20 % випадків важкі отруєння ускладнюються екзотоксичним шоком. Особливістю цього шоку є дисциркуляторні порушення з застоєм крові в малому колі кровообігу, токсичним ураженням міокарду та зниженням енергетичного обміну організму.

Для клінічної діагностикивиду отруєння важливо розпитати родичів потерпілого та виявити упаковки з-під спожитих ліків. Важливу інформацію можна отримати, оцінюючи розмір зіниць потерпілого. Найменші, з макове зернятко, зіниці у хворих з отруєням наркотиками. Різко звужені — при отруєннях снодійними та седативними. Дещо розширені — після споживання нейролептиків, клофеліну, антидепресантів. Широкі, на всю райдужну оболонку — при отруєннях атропіновмісними речовинами.

Лікування хворих в токсикологічному відділенні включає:

— очищення шлунково-кишкового тракту ( промивання шлунка, кишечника, ентеросорбція, проносні), часто повторне,

— корекцію гемодинамічних порушень шляхом проведення інфузійної терапії та медикаментозної регуляції тонусу судин (симпатоміметиками чи симпатолітиками),

— застосування форсованого діурезу. У хворих із отруєнями барбітуратами для більш ефективного виведення токсинів з організму доцільно проводити злужуючий форсований діурез: в комплекс інфузійної терапії включити 4% розчин гідрокарбонату натрію в об'ємі 400 — 600 мл,

— забезпечення адекватного дихання. Хворих в глибокій комі слід заінтубувати і вентилювати дихальним апаратом до відновлення самостійного дихання. Таку ШВЛ іноді необхідно проводити багато діб,

— антидотну терапію. У потерпілих з отруєннями наркотичними аналгетиками застосовують антидот: налоксон ( ). Отруєння холіно- чи симпатолітиками та холіно- чи симпатоміметиками лікують фармакологічними антагоністами.

Не можна призначати хворим у стані медикаментозної коми центральні аналептики ( кордіамін, бемегрід, кофеїн, цититон, лобелін ) оскільки вони викликають феномен “обкрадання” клітин мозку киснем і збільшують його гіпоксичне ураження!,

— екстракорпоральні методи детоксикації: гемосорбцію, плазмаферез, гемодіалізну терапію,

— антибіотикотерапію та симптоматичне лікування.
2. Отруєння грибами

Гриби поділяються на їстівні і неїстівні (отруйні). З великої розмаїтості їстівних грибів у їжу вживають близько 60 видів. Деякі гриби можна вважати умовно їстівними, тобто отруйні речовини в них знищуються при відповідній обробці. Вживання в їжу без спеціальної обробки умовно їстівних грибів може викликати симптоми гострого гастроентериту. Строчки без термічної обробки можуть викликати смертельне отруєння, але після 20-хвилинного відварювання отруйна речовина переходить у відвар, і гриби стають їстівними. їх можна сушити: отруйні речовини інактивуються киснем. Інші види подібних грибів використовуються тільки в засоленому вигляді.

Безумовно, отруйними і неїстівними грибами є ті, у яких отруйні властивості не зникають при обробці будь-якими способами, тобто при вживанні в їжу вони завжди викликають отруєння. До отруйних грибів відносяться: бліда поганка, мухомор червоний, мухомор зелений, мухомор пантерний, опеньок несправжній, сатанинський гриб. При вживанні їх в організм попадають надзвичайно токсичні хімічні спопуюл, що призводять до найтяжкої інтоксикації. Для отруєння досить з'їсти невелику частинку гриба.

Клінічні ознаки. Симптоми гострого отруєння виявляються через 4-8 год. після вживання у їжу цих грибів. З'являються сильні спазматичні болі по всьому животі, нудота, неспинна блювота, пронос, іноді з кров'ю, головний біль, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, слино- і сльозотеча. Порушується діяльність серця. Падає артеріальний тиск. Хворі загальмовані, байдужі. Наростає печінково-ниркова недостатність, з'являється жовтяничне забарвлення шкіри. Особливо важко переносять отруєння грибами діти і старші люди.

Перша медична допомога до прибуття лікаря. Головне завдання — вивести токсини з організму, для чого потрібно негайно приступити до промивання шлунково-кишкового тракту водою (10-12 л) кімнатної температури. Після промивання усередину дають адсорбенти (водяну суспензію активованого вугілля, ентеро-сорб), сольове проносне. Постраждалий потребує негайної госпіталізації.

На Землі ростуть гриби їстівні, умовно їстівні та отруйні. Отруйні гриби можуть викликати ураження центральної нервової ситеми ( нейротропні ), печінки та нирок (гепато-нефротропні), шлунково-кишкового тракту (гастро-ентеротропні) — за А.I.Локаєм ( 1968 ).

Найгрізніше отруєння виникає при споживанні блідої поганки. Отрута цього гриба (фаллотоксини, аманітатоксини) не руйнується при кулінарній обробці, її неможливо виявити побутовими способами. Летальність при важких отруєннях сягає 80%.

Особливістю отруєнь блідою поганкою є тривалий латентний період. З часу вживання грибів до перших клінічних ознак отруєння проходить 6 — 12 і більше годин. (Всі ж інші — умовно їстівні гриби — проявляють свою токсичну дію набагато раніше — через 1 — 2 години).

По завершенню латентного періоду на фоні начебто повного благополуччя у хворих виникають нудота, блювання “фонтаном” та проноси.

Настає другий період перебігу хвороби — гастроентероколітичний. Збільшується в розмірах печінка, в правому підребер'ї з'являється біль. Для хворих характерна загальна слабість, затьмареність свідомості. Тривають диспептичні розлади, випорожнення набувають слизо-водяного вигляду. За добу хворі втрачають до 4 л рідини. На відміну від харчових токсикоінфекцій, для отруєнь грибами не характерна висока температура тіла.

Третій період отруєння— гепато-нефротоксичний. Через 2 — 3 доби у хворих розвивається клінічна картина печінкової та ниркової недостатності: гепатаргія з порушенням свідомості, жовтяницею, шлунково-кишковими кровотечами та печінковим запахом з рота. Високого рівня сягають трансамінази ( АСТ, АЛТ ). Приєднюється оліго — та анурія. Невдовзі хворий втрачає притомність, печінка різко зменшується в розмірах (гепатаргія), що свідчить про несприятливий перебіг захворювання.

Четвертий період — виздоровлення.Проявляється поступовим регресом клінічних проявів та нормалізацією лабораторних показників протягом декількох тижнів. Спостерігається у небагатьох хворих, які споживали невелику кількість грибів.

Враховуючи важкість перебігу захворювання та високу летальність, дуже важливим є його попередження. Грибники завжди повинні вміти розпізнати бліду поганку з — поміж інших грибів. Бліда поганка — пластинчатий гриб з шапинкою біло — зеленуватого, зеленого чи оливкого кольору. Пластинки білі, не прирослі до ніжки. Ніжка гриба у нижній частині потовщена, у вигляді цибулини, яка огорнута білою мантією (піхвою). У верхній частині ніжки, під шапинкою, звисає біле кільце.

Лікування хворих.

Проводиться тільки у стаціонарі! Воно включає в себе:

— промивання шлунка, кишечника, проведення ентеросорбції та вживання солевого проносного,

— інфузійну терапію для відновлення дефіциту води та солей,

— гепатотропну терапію (ліпоєва кислота чи ліпамід, по 1000 — 2000 мг — до 100 таблеток у добу; концентровані розчини глюкози; глюкокортикоїди — до 40 мг дексаметазону в добу; карсил в дозі 50 мг/кг),

— вітамінотерапію: вітаміни гр. В, ацетат альфа — токоферолу ( віт. Є) в дозі 50 мг/кг,

— пеніциліна натрієву сіль (до 1 млн ОД на кг маси тіла в добу),

— екстракорпоральні методи детоксикації (плазмаферез, гемосорбція, підключення печінки чи селезінки свині), які доцільно застосовувати якнайшвидше,

— дренування грудного лімфатичного протоку, яке сприяє виділенню токсичної лімфи у цих хворих та зменшенню інтоксикації організму.
Висновки

Клініка отруєннямедикаментами проявляється в основному синдромом токсичного ураження центральної нервової системи… В залежності від наявності розладів інших органів та систем кома може бути неускладненою та ускладненою. Найчастіші ускладнення спостерігаються зі сторони дихальної системи: пригнічення дихального центру, обструкція дихальних шляхів коренем язика, шлунковим вмістом та харкотинням, пневмонії.

Симптоми гострого отруєння грибами виявляються через 4-8 год. після вживання у їжу цих грибів. З'являються сильні спазматичні болі по всьому животі, нудота, неспинна блювота, пронос, іноді з кров'ю, головний біль, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, слино- і сльозотеча. Порушується діяльність серця. Падає артеріальний тиск. Хворі загальмовані, байдужі. Наростає печінково-ниркова недостатність, з'являється жовтяничне забарвлення шкіри. Особливо важко переносять отруєння грибами діти і старші люди.

Принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях:

1. Негайне виведення отрути з організму.

2. Нейтралізація отрути протиотрутою (антидотом).

3. Підтримка основних функцій організму. Конкретні заходи залежать від шляху попадання отруйних речовин в організм.

При попаданні токсичних речовин через рот до прибуття лікаря необхідно провести наступні заходи:

1.Механічне видалення отрути. Промити шлунок через зонд (7-10 л води кімнатної температури з однократним прийомом 300-500 мл). Викликати блювоту, дати сольові проносні засоби (магнію сульфат, натрію сульфат, карловарську сіль). Спорожнити кишківник за допомогою сифонної клізми.

2.Хімічне руйнування і нейтралізація отрути.

3.Адсорбція (хімічне зв'язування) отрути. Для цієї мети застосовують активоване вугілля, 5-6 таблеток з водою, білу глину, обволікаючі засоби (крохмаль).

При попаданні отруйних речовин на шкіру необхідно: уражені ділянки шкіри обмити проточною водою; отруту знешкодити хімічним реактивом, тобто нейтралізувати кислоту чи луг. При інгаляційних отруєннях насамперед необхідно винести потерпілого на свіже повітря, відкрити вікно. При попаданні отруйних речовин у порожнинні органи (пряму кишку, сечовий міхур, піхву) роблять їхнє промивання кип'яченою водою.
Список використаної літератури

Андрієнко В.І. Обережно: ліки! – К., 2002

Отруєння продуктами харчування. – К., 1980.

Перша допомога при отруєнні грибами. – М., 1988.

Гігієна. Підручник / За ред. Семчишиної В.І. – К., 2004.

Конец формы


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.