--PAGE_BREAK--Статистична обробка матеріалів досліджень проводилась з використанням методів біометричного аналізу, що реалізовані в пакетах програм EXСEL-2003® (№74017-641-9475201-57075), STATISTICA 6 (№861261CP9K). Основні статистичні характеристики включали: кількість спостережень (n), середню арифметичну (М), похибку середньої величини (m), стандартне відхилення (SD), 25% і 75% квартилі (LQ-UQ). Оцінка достовірності відмінностей середніх величин для незв’язаних вибірок виконувалася за критеріями Стьюдента і Манна-Уітні, для зв’язаних – за відповідними критеріями Стьюдента і Вілкоксона, відносних величин – за критерієм відповідності Хі-квадрат (χ2), кутовою трансформацією Фішера. Для малих та неоднорідних груп використовували непараметричні критерії. Різницю між порівнюваними величинами вважали вірогідною при р
Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі даних самоконтролю з метою оцінки клінічного стану хворих було проаналізовано кількість нападів стенокардії та потребу в нітрогліцерині за тиждень у хворих обох груп. Хворі, які перенесли стентування коронарних артерій, мали більш виражену позитивну клінічну динаміку, ніж хворі контрольної групи. У хворих основної групи достовірно нижче частота нападів стенокардії за тиждень та потреба в нітрогліцерині (табл.1).
Таблиця 1
Клінічна характеристика хворих обох груп
Показник
Основна група до стентування
(n=55)
Контрольна група на початку дослідження
(n=47)
Основна група через 24 місяці
(n=55)
Контрольна група через 24 місяці
(n=47)
Кількість нападів стенокардії за тиждень
9,2±1,32
7,3±1,29
2,3±0,47
4,7±0,59*
Потреба в нітрогліцеріні (табл. за тиждень)
8,6±1,33
7,0±1,21
1,9±0,41
4,5±0,52*
Примітка: *-р
За час спостереження за хворими відбувались зміни функціонального класу стенокардії. Через 6 місяців 22% хворих основної групи мали стабільну стенокардію І ФК, 58% — II ФК, 20% — III ФК, а в контрольній групи хворих 2% мали стабільну стенокардію I ФК, 55% — ІІ ФК, 38% — ІІІ ФК, 5% — IV ФК. Через 24 місяці спостереження в основній групі 29% хворих мали стабільну стенокардію I ФК, 53% — II ФК, та 18% — III ФК, а в контрольній 2% хворих мали стабільну стенокардію I ФК, 66% — II ФК та 32% III ФК. В основній групі хворих через 6 та 24 місяці функціональний клас стабільної стенокардії нижче, ніж у хворих контрольної групи.
Аналіз якості життя хворих за допомогою «Сієтлського опитувача для стенокардії» визначив, що найбільше поліпшення якості життя спостерігається в основній групі хворих, які перенесли стентування коронарних артерій. У хворих контрольної групи зареєтровано поліпшення якості життя в меншому ступені (табл.2).
Таблиця 2
Аналіз якості життя хворих
Підгрупа/показник
Якість життя в% до стентування
Якість життя в% через 24 місяці після стентування
Зміни якості життя,%.
Основна група (n=55)
Без кардіальних ускладнень
60,51±1,87
74,86±1,65*
14,35
З кардіальними ускладненнями
48,66±4,44
58,49±3,87*
9,83
Контрольна група (n=47)
Якість життя в% на початку дослідження
Якість життя в% через 24 місяці дослідження
Зміни якості життя,%.
Без кардіальних ускладнень
59,71±2,91
66,91±2,73**
7, 20
З кардіальними ускладненнями
58,00±2,13
64,97±2, 19*
6,97
Примітка: *-р
** — р
Показано, що серед супутніх захворювань і факторів ризику в обох групах хворих переважають артеріальна гіпертензія (χ2=2,2; p>0,05), надлишкова вага з індексом маси тіла (ІМТ) > 25 кг/м2 (χ2=0,12; p>0,05), та дисліпідемія (χ2=0,001; p>0,05).
Встановлено (рис.1), що в основній групі хворих, в підгрупі без кардіальних ускладнень артеріальна гіпертензія ускладнила захворювання в 58% випадків, тоді як у хворих з кардіальними подіями в 75% випадків. Наявність АГ збільшує кількість кардіальних ускладнень у хворих основної групи.
Результати аналізу кількості уражених артерій у хворих основної групи показали, що в підгрупі хворих з кардіальними ускладненнями багатосудинне ураження зустрічається частіше, ніж в підгрупі хворих без кардіальних ускладнень (75% і 42% відповідно). Відзначено, що багатосудинне ураження коронарних артерій асоціюється з наявністю артеріальної гіпертензії та ІМТ>25% (рис.2)
SHAPE \* MERGEFORMAT
Рис.1. Вплив АГ на перебіг ІХС у хворих основної групи.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Рис.2. Наявність супутніх захворювань та факторів ризику та число уражених коронарних артерій у хворих основної групи.
Встановлена достовірна кореляція між ІМТ>25 кг/м2 та частотою госпіталізації, з коефіцієнтом кореляції 0,26 (р
Кількість кардіальних ускладнень у хворих на ІХС, що перенесли стентування коронарних артерій, була значно менше, ніж у хворих, що лікувались лише медикаментозно (42% та 81% відповідно). Найбільш частим кардіальним ускладненням у хворих основної та контрольної групи була госпіталізація з приводу поновлення стенокардії. Це ускладнення найбільш часто виникало після 6 місяців спостереження, що можна пов’язувати з прогресуванням атеросклеротичного процесу. Частота госпіталізацій значно зростає при багатосудинному ураженні коронарних атерій та складає 33% при багатосудинному ураженні проти 11% при односудинному ураженні.
Важливим фактом є відсутність фатальних ускладнень у хворих основної групи за період спостереження, тоді як в контрольній групі 3 хворих померли від серцево-судинних причин. Згідно із задачами дослідження, був проведений порівняльний аналіз динаміки ліпідного спектру крові у хворих в процесі 24 місяців спостереження. Визначено, що у хворих основної групи відбувалась позитивна динаміка змін показників ліпідного спектру крові через 6 місяців дослідження: зниження рівня загального холестерину (р
Таблиця 3
Динаміка змін показників ліпідного спектру крові у хворих основної групи
Показник, ммоль/л
Значення показника (M±m)
На початку
Через 6 місяців
Через 24 місяці
ЗХ
4,9±0,17
4,58±0,14*
4,71±0,12
ТГ
1,59±0,11
1,76±0,13
1,6±0,1
ХС ЛВЩ
1,21±0,04
1,29±0,04
1,25±0,03
ХС ЛНЩ
2,97±0,17
2,48±0,12**
2,72±0,11*
ІА
3,34±0,23
2,69±0,15**
2,86±0,13
Примітки: * — (р
В контрольній групі хворих через 6 та 24 місяці спостереження відбувались зміни показників ліпідного спектру крові у вигляді зниження рівня загального холестерину, зниження рівня тригліцеридів, підвищення рівня холестерину ЛВЩ, зниження холестерину ЛНЩ та індексу атерогенності, але ці зміни недостовірні (р>0,05).
Проведено порівняльний аналіз ліпідного спектру у хворих основної групи між підгрупами в залежності від наявності кардіальних ускладнень. Слід звернути увагу та те, що у хворих з кардіальними ускладненнями рівні загального холестерину, холестерину ЛНЩ та індексу атерогенності через 24 місяці стають вище початкових рівнів цих показників, тоді як у хворих без кардіальних ускладнень рівні загального холестерину, індексу атерогенності знижувались недостовірно, а рівень холестерину ЛНЩ знизився достовірно як через 6 місяців лікування, так і через 24 місяця лікування (табл.4).
Таблиця 4
Динаміка показників ліпідного спектру крові у хворих основної групии в залежності від наявності кардіальних ускладнень
Показник
(ммоль/л)
Значення показника (M±m)
На початку
Через 6 місяців
Через 24 місяці
Без усклад
нень
З усклад
неннями
Без усклад
нень
З усклад
неннями
Без усклад
нень
З усклад
неннями
ЗХ
4,84±0, 19
5,09±0,4
4,56±0,16
4,63±0,33
4,56±0,12
5,23±0,36**
ТГ
1,51±0,10
1,84±0,32
1,78±0,15*
1,72±0,25
1,6±0,11
1,62±0,25
ХС ЛВЩ
1,18±0,05
1,33±0,05**
1,26±0,04
1,41±0,10
1,23±0,03
1,34±0,10
ХС ЛНЩ
2,98±0, 19
2,93±0,37
2,5±0,14*
2,44±0,24
2,6±0,11
3,15±0,29**
ІА
3,45±0,28
2,94±0,35
2,79±0,18*
2,35±0, 20
2,79±0,13
3,1±0,41
Примітки: * — (р
** — (р
Було проведено аналіз досягнення цільового рівня холестерину ЛНЩ у хворих обох груп. Відсоток хворих основної групи, підгрупи без кардіальних ускладнень, які досягли цільових рівнів холестерину ЛНЩ через 6 та 24 місяці, був більший (56% та 42% відповідно), ніж у підгрупі хворих з кардіальними ускладненнями (50% та 33% відповідно). Отже, підвищення холестерину ЛНЩ є негативною прогностичною ознакою та асоціюється з підвищеним рівнем кардіальних ускладнень у цих хворих.
При аналізі рівня ГЦ у хворих основної групи в залежності від наявності кардіальних ускладнень виявлено, що, як в підгрупі з кардіальними ускладненнями, так і в підгрупі без кардіальних ускладнень середній рівень ГЦ залишався в межах помірної гомоцистеїнемії.
Визначено, що у хворих на ІХС, які перенесли стентування коронарних артерій, показник КІМ загальних сонних артерій достовірно вище в підгрупі хворих з кардіальними ускладненнями (1,15±0,07 мм), ніж у хворих без кардіальних ускладнень (0,96±0,05 мм) (р 0,9мм. За критерієм Cox's F-Test (F-тест Кокса) – F = 1,68; р 0,9 мм.
Було встановлено достовірну кореляцію між активністю АПФ та КІМ загальних сонних артерій з коефіцієнтом кореляції (r = — 0,53). Значенню показника КІМ загальних сонних артерій менше 0,9 мм відповідає рівень активності АПФ>54 мкмоль/хв/л.
Збільшення показника КІМ загальних сонних артерій у хворих на ІХС більше, ніж 0,9 мм може мати прогностичне значення у хворих, які перенесли стентування коронарних артерій.
У хворих з ІХС після стентування коронарних артерій та наявністю кардіальних ускладнень за 24 місяці дослідження достовірно вище рівні холестерину ЛНЩ, загального холестерину та КІМ загальних сонних артерій (табл.5). Коефіцієнти кореляції показників якості життя, ІМТ, загального холестерину, холестерину ЛНЩ, КІМ загальних сонних артерій з кардіальними ускладненнями у хворих після стентування коронарних артерій наведені у таблиці 6.
Таким чином, чинниками ризику кардіальних подій у хворих на ІХС, що перенесли стентування коронарних артерій, є індекс маси тіла > 25 кг/м2, рівень холестерину ЛНЩ, загального холестерину та показник КІМ загальних сонних артерій (табл.5, табл.6).
Таблиця 5
Показники, які є чинниками ризику кардіальних ускладнень у хворих на ІХС після стентування коронарних артерій
№
Показник
Без ускладнень
З ускладненнями
р
1
Холестерин ЛНЩ через 24 міс., ммоль/л
2,6±0,11
3,15±0,25
2
Загальний холестерин через 24 міс., ммоль/л
4,56±0,12
5,23±0,31
3
КІМ загальних сонних артерій на початку дослідження, мм
0,96±0,05
1,15±0,07
продолжение
--PAGE_BREAK--