--PAGE_BREAK--Для визначення середнього рівня споживання харчових продуктів населенням індустріального і контрольного регіонів бюджетним методом, були використані дані статистичних збірників «Споживання основних продуктів харчування населенням Донецької області» за 1989-2005 р.р. Донецького обласного державного управління статистики, та дані за 2000-2006 р.р. статистичного щорічника Сумської області за 2006 рік Головного управління статистики у Сумській області. Для перерахунку фактичного споживання середньої кількості продуктів харчування різних вікових та професійних верств населення індустріального і контрольного регіонів, були використані розрахункові коефіцієнти[Ванханен В.Д., Петровський К.С.,1981]. Для оцінки сумарного добового надходження ксенобіотиків в організм дітей і підлітків було проведено визначення кількості окремих ксенобіотиків у добових раціонах харчування п’яти вікових групах, починаючи від трьох років. З урахуванням рекомендацій ФАО/ВООЗ оцінка надходження окремих ксенобіотиків в організм дорослих груп населення проводилася по 4 групах фізичної активності (за величиною енерговитрат). Для оцінки можливої токсичності, при діючих ДДН, умовне токсичне навантаження ( УТН) фактичного раціону пріоритетними ксенобіотиками розраховане за формулою:
УТН=Pb/ДДН Pb +Сd/ДДН Сd +Нg/ДДН Нg +Аs/ДДН Аs +нітр./ДДН нітр.
Усі отримані результати статистично оброблялися з використанням ліцензованої програми Stat.Soft.Inc. «Statistica for Windows»(1999).
Гігієнічна оцінка контамінації продовольчої сировини та харчових продуктів ксенобіотиками. Для оцінки потенційної небезпеки екологічних вражень населення були визначені проміжні границі коливань концентрації того чи іншого токсиканта в харчових продуктах: а) не виявлялися або містилися нижче межі визначення; б) містилися в концентрації до 0,5 МДР; в) містилися в концентрації від 0,5 до 1,0 МДР; г) містилися в концентрації понад 1,0 МДР (рис.1).
Свинець відноситься до групи токсичних елементів, що вимагають посиленого контролю в об'єктах біосфери. Як показали наші дослідження 4 % проаналізованих проб продовольчій сировини та харчових продуктів індустріального регіону містили свинець у кількості вище МДР, 8,8 % проб в концентраціях від 0,5 до 1,0 МДР, і 17,5 % проб до 0,5 МДР. Нижче за чутливість приладів вміст свинцю був в 69,7 % випадках. Серед продуктів масового споживання найбільші концентрації свинцю виявлені в рибопродуктах (до 1,04 мг/кг) та в хлібобулочних виробах (до 0,47 мг/кг), відповідно
у 1,3 % проб рибопродуктів та 2 % хлібобулочних виробів вміст свинцю перевищував МДР. Отже, токсичний елемент свинець, як контамінант харчових продуктів, становить потенційну небезпеку для здоров'я населення індустріального регіону.
Кадмій. Трансаліментарні гострі отруєння кадмієм відбуваються рідко. У порівнянні зі свинцем, питома вага не відповідаючих вимогам стандартів проб продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального регіону на вміст кадмію майже в 4 рази менша ніж свинцю ( 1,1 % ). Визначено, що 1,6 % зразків продовольчій сировини та харчових продуктів, містили кадмій від 0,5 до 1,0 МДР, 5,2 % – до 0,5 МДР. Перевищення вмісту кадмію виявлені лише в 0,3 % досліджених проб овочів (до 0,06 мг/кг), 1,3 % проб хлібобулочних виробів (до 0,5 мг/кг), 2,1 % проб жирів та продуктів їх переробки (до 0,43 мг/кг).
Миш’як. Дані про вміст миш'яку в харчовому раціоні дорослих людей варіюють, оскільки відбивають геохімічну ситуацію різних регіонів, особливості набору продуктів у раціоні і потенційні можливості їхнього забруднення. Дослідженнями встановлено, що відхилення від затверджених регламентів зафіксовані лише в м'ясі і м'ясопродуктах. У цілому ж по всіх групах продуктів індустріального регіону концентрації миш'яку практично не перевищують 0,5 МДР, крім одиничних проб молока і молокопродуктів, хліба і хлібобулочних виробів, овочів.
Ртуть, відноситься до високотоксичних речовин. До індустріальних джерел ртуті відносяться спалювання палива, електротехнічна і целюлозна промисловість, виробництво електролітичного хлору, каустичної соди, виробництво і застосування ртутних фунгіцидів, промислові викиди ряду виробництв і ін. Продукти, як рослинного, так і тваринного походження індустріального регіону, накопичували незначні концентрації ртуті, а в молоці і молокопродуктах, жирах залишкові кількості цього ксенобіотика взагалі були нижчими за поріг визначення. Не перевищували 0,5 МДР ртуті проби борошняно-круп'яних виробів, риби і рибопродуктів, овочів. Не відповідало вимогам санітарних норм 2,2 % м'яса та м'ясопродуктів.
Мідь є біомікроелементом, який бере участь у тканинному диханні і кроветворенні. Мідь необхідна для нормального функціонування багатьох фізіологічних процесів остеогенезу, репродуктивної функції тощо. Найчастіше джерелами контамінації харчових продуктів і їжі міддю є харчове устаткування, виготовлене з міді: варочні казани, трубопроводи, апаратура. Як показали проведені дослідження, 31,2 % проб продовольчій сировини та харчових продуктів індустріального регіону містили мідь в концентраціях до 0,5 МДР, а 9,9 % питомої ваги припадало на харчові продукти, де вміст міді коливався від 0,5 до 1 МДР. Слід відзначити, що 7,1 % досліджених проб містили мідь у концентрації вище встановлених регламентів. З усього переліку досліджених харчових продуктів та продовольчої сировини найбільші концентрації міді в індустріальному регіоні відзначені в хлібі і хлібобулочних виробах, молоці і молокопродуктах, жирах та продуктах їх переробки.
Цинк, як і мідь, є біомікроелементом, входить до складу близько 80 ферментів. У продуктах харчування цинк переважно природного походження. Дослідження показали, що віндустріальному регіоні питома вага зразків, в яких вміст цинку був нижчим за поріг визначення складала 53 %, з вмістом до 0,5 МДР – 37 %, від 0,5 до 1,0 МДР – 7,4 %. Питома вага проб харчових продуктів, які містили концентрацію цинку понад МДР склала 2,6 %. Серед досліджених проб харчових продуктів індустріального регіону найбільші концентрації цинку накопичували жири (до 10,0 мг/кг, що перевищувало МДР практично у 2 рази), хлібобулочні вироби ( до 48,5 мг/кг – у 1,5 рази), овочі (до 13,1 мг/кг – у 1,5 рази).
На відміну від індустріального регіону в контрольному регіоні в продовольчій сировині та харчових продуктах не виявлено залишкових концентрацій миш'яку. Свинець, кадмій, ртуть, мідь і цинк містилися в харчових продуктах обох регіонів, причому вміст свинцю вище в індустріальному регіоні (р
Таблиця 2
Порівняльні дані вмісту свинцю, кадмію та ртуті в харчових продуктах індустріального і контрольного регіонів (мг/кг)
Групи
продуктів
Індустріальний
регіон
(М1±m1)
Контрольний
регіон
(М2±m2)
свинець
кадмій
ртуть
свинець
кадмій
ртуть
М’ясо и м’ясопродукти
0,200
±0,020
0,017
±0,005
0,017
±0,004
0,096
±0,002**
0,0150
± 0,0015
0,0002
±00001
Молоко та молокопродукти
0,060
± 0,010
0,017
±0,004
Нижче за поріг визначення
0,053
±0,018
0,011
±0,001
0,0001
±0,00002
Риба та рибопродукти
0,270
±0,060
0,024
± 0,007
0,021
± 0,010
0,118
±0,021*
0,019
± 0,003
0,0002
±0,0001
Хліб та хлібобулочні вироби
0,120
± 0,010
0,075
± 0,045
0,007
± 0,002
0,170
± 0,040
0,017
±0,002**
0,0002
± 0,0001
Борошномельно-круп’яні
вироби
0,160
± 0,040
Нижче за поріг визначення
0,004
± 0,001
0,159
± 0,004
0,016
± 0,002
0,0003
±0,0001
Овочі
0,100
± 0,020
0,014
± 0,005
0,001
± 0,0001
0,195
± 0,004*
0,010
± 0,001
0,0002
± 0,0001
Фрукти
0,080
± 0,020
0,010
± 0,003
0,019
± 0,001
0,155
±0,003
0,010
± 0,001
0,0002
±0,0001
Жири та продукти їх переробки
Нижче за поріг визначення
0,430
± 0,001
Нижче за поріг визначення
0,043
± 0,009
0,009
±0,001
0,0002
±0,0001
Примітка: *– р
Донецька область належить до великого індустріального регіону, в якому досить розвинуте сільськогосподарче виробництво, тому питання контролю якості сільгоспродуктів залишаються актуальними в зв'язку з важкими наслідками порушення екологічного балансу. Результати досліджень показали (рис.2), що 38,9 % відібраних проб харчових продуктів та сільськогосподарської сировини Донецької області містили залишкові кількості пестицидів, у тому числі 5,6 % проб продовольчої сировини та харчових продуктів містили пестициди в концентраціях, що перевищують МДР.%
Не відповідали регламентам 9,4 % досліджених проб м’ясопродуктів, за рахунок високого вмісту ГХЦГ (12,3 %) та карбофосу. У м’ясі та м’ясопродуктах також були виявлені залишкові кількості актеліку та реглону. Не відповідали вимогам стандартів по вмісту пестицидів 5,6 % досліджених проб молока та молокопродуктів, за рахунок вмісту ГХЦГ (6,7 %), гептахлору (14,2 %), хлорофосу (8,3 %), та 2,4Д (14,3 %). Основним забруднювачем риби та рибопродуктів є ГХЦГ та його ізомери, 30 % якої містили його залишкові кількості, а 25 % в концентраціях, що перевищує МДР. Не відповідали вимогам стандартів 2,3 % проб зернових та борошно-круп’яних виробів, за рахунок високої питомої ваги вмісту 2,4Д (7,7 %). Пріоритетними забруднювачами для цукру, 25 % якого не відповідало санітарним нормам, є ГХЦГ та фозалон. Насторожує той факт, що 49,4 % овочів містили залишкові кількості пестицидів, а 3,6 % з них перевищували допустимі регламенти (децис, метафос, хлорофос, бордоська рідина, актелік, ріпкорд, арцерид). У індустріальному регіоні найбільша питома вага проб (8,1 %), які перевищують МДР, припадала на хлорорганічні пестициди. Серед фосфорорганічних пестицидів і синтетичних пиретроїдів, питома вага відхилень складала 1,7 % та 3,9 % відповідно. Мідьвмісні препарати (мідний купорос, бордоська рідина, хлор окис міді, цинеб), які застосовують при вирощуванні овочів та фруктів в якості фунгіцидів, визначалися практично в усіх досліджених пробах.
Провідне місце у визначеній питомій вазі продовольчої сировини та харчових продуктів з залишковою кількістю пестицидів та з перевищенням МДР належить хлорорганічним пестицидам, зокрема ГХЦГ та його ізомерів, залишкові кількості якого містили 52,4 % продуктів, у тому числі 10 %, вище встановлених МДР нормативів, що підтверджується даними літератури[ Neumann H.G.,1996; Філонов В.П., Мурах В.І. і співавт., 2001].
Таким чином, у промисловому регіоні існує потенційна небезпека виникнення харчових отруєнь і екологічних уражень організму пестицидами. Найбільш посиленого санітарно-гігієнічного контролю потребують хлорорганічні пестициди, особливо ГХЦГ та його ізомери, що мають високу кумулятивну здатність.
Результати наших досліджень продукції рослинництва показали, що в 23,6 % овочів і фруктів вирощених в індустріальному регіоні і 16,3% вирощених в контрольному регіоні містили нітрати в концентраціях вище встановлених максимально допустимих рівнів. Не відповідало вимогам санітарних норм і правил( табл.3 ) за вмістом нітратів 26,5 % зразків картоплі, 13,5 % капусти білокачанній пізній, 8,6 % буряку, 14,5 % моркви пізній, 43,2 % томатів, 34,6 % огірків, 25,4 % цибулі ріпчастій, 12,2 % цибулі перо, 7,6 % перцю болгарського, 35,9 % баклажанів, 23, 3 % баштанних культур індустріального регіону. Вміст нітратів знаходився в межах регламентів тільки в листових овочах (щавлі, кропі, петрушці). Доведено, що вміст нітратів в продуктах рослинництва індустріального регіону перевищував встановлені норми МДР, більш, ніж у 4 рази в картоплі (до 1095 мг/кг), моркві(до 1133 мг/кг), кавунах(до 319 мг/кг), у 3,5 рази в огірках закритого ґрунту(до 1550 мг/кг), більш, ніж у 3 рази у цибулі ріпчастій(до 360 мг/кг), більш, ніж у 2 рази у буряку(до 3087 мг/кг), баклажанах(до 940 мг/кг), перцю болгарському(до 445 мг/кг). Фрукти і ягоди накопичували незначні концентрації нітратів. Але у яблуках, які були вирощені в індустріальному регіоні були визначені одиничні зразки з невеликим перевищенням МДР(до 87 мг/кг).
Таблиця 3
Вміст нітратів в продуктах рослинного походження індустріального регіону (мг/кг)
Продукти
Досліджено проб
Вміст нітратів
мг/кг
МДР
мг/кг
Кількість проб з перевищенням МДР
(C min-
C max)
(M±m)
абсолютне число
%
Картопля 147
10-1095
108,5±11,9
250
39
26,5
Капуста
200
12-1222
37,4±3,23
900
27
13,5
Морква
166
13-1133
81,7±5,6
250
24
14,5
Томати
222
12-450
71±6,6
300
96
43,2
Огірки
301
11-1550
180,6±32,4
400
104
34,6
Буряк
162
30-3087
479±25,1
1400
14
8,6
Цибуля ріпчаста
126
16-260
46,5±2,9
80
32
25,4
Цибуля перо
82
26-1351
203,8±18,3
600
10
12,2
Щавель
17
10-255
29±2,7
1200
0
0
Окріп
22
18-541
168±33,5
1500
0
0
Кавуни
30
12-319
91,9±3,9
60
7
23,3
Перець болгарський
79
20-445
90,6±4,5
200
6
7,6
Баклажани
64
9-940
231,6±25,4
400
23
35,9
Яблука
12
3-87
48,7±3,3
60
2
16,7
Всього
1630
384
23,6
При аналогічних дослідженнях продукції рослинництва контрольного аграрного регіону ( табл.4 ) встановлено, що 12,9% картоплі, 10,5% моркви, 7,7% буряку, 15% цибулі ріпчастій, 20% цибулі перо, 25% перцю, 9% кавунів, 19,6% капусти білокачанній пізній та 13,7% ранній, 38,5% помідорів відкритого ґрунту та 31,7% закритого, 30,7% огірків відкритого ґрунту та 21,1% закритого, 28,6% яблук містили нітрати в концентраціях вище встановлених санітарними нормами рівнів, причому в огірках відкритого ґрунту (326 мг/кг) та в цибулі ріпчастій (164 мг/кг), вміст нітратів перевищував встановлені регламенти більш, ніж у 2 рази.
Таблиця 4
Вміст нітратів в продуктах рослинного походження
Продукти
Досліджено проб
Вміст нітратів
мг/кг
МДР
мг/кг
Кількість проб з перевищенням МДР
(C min-
C max)
(M±m)
абсолютне число
%
Картопля 155
32-413
158,3±8,6
250
20
12,9
Капуста рання
51
81,9-1560
561,4±43,8
900
7
13,7
Капуста пізня.
51
52,9-887
303,1±29,7
500
10
19,6
Морква
114
34,9-349
143,4±28,6
250
12
10,5
Томати відкритого грунту.
26
52,9-210
124,0±9,8
150
10
38,5
Томати закритого грунту
41
68-430
230,4±34,2
300
13
31,7
Огірки відкритого грунту.
39
29,7-326
130,4±12,6
160
12
30,7
Огірки закритого грунту
41
36,6-580
257,1±34,7
400
9
21,1
Буряк
65
58-1606
701,7±36,2
1400
5
7,7
Цибуля ріпчаста
113
29,9-164
67,9±8,3
80
17
15,0
Цибуля перо
5
80,5-681
247,4±32,8
600
1
20,0
Баштані культури
33
40,2-80
42±17,7
60
3
9,0
Перець болгарський
4
91,9-277
149,5±23,3
200
1
25
Баклажани
2
63,6-103
83,3±12,1
400
0
Яблука
7
35,7-71,3
38,4±7,2
60
2
28,6
Всього
747
122
16,3
продолжение
--PAGE_BREAK--контрольного регіону(мг/кг)
Проведений аналіз даних щодо вмісту нітритів у продуктах харчування індустріального регіону показав, що залишкові концентрації вмісту нітритів, були виявлені лише у ковбасних виробах в кількостях, які не перевищують встановлені рівні і безпечних для здоров’я людини.
Гігієнічна оцінка аліментарного ксенобіотичного навантаження. Згідно методики, запропонованої В.Д. Ванханеном проведений розрахунок споживання основних груп продуктів харчування бюджетним методом[Ванханен В.Д., Петровський К.С.,1981] і отримані дані, щодо надходження пріоритетних ксенобіотиків з раціоном харчування до організму дітей та підлітків. Так прогнозоване добове надходження свинцю з раціоном харчування дітей до 3 років та від 3 до 6 років в індустріальному регіоні перевищувало рекомендовані ФАО/ВООЗ норми ДДН (0,06мг/добу) більш, ніж у 2 рази і становило 0,127±0,003 мг/добу та 0,144±0,004 мг/добу відповідно. Потенційне добове надходження свинцю для дітей контрольного регіону того же віку перевищувало ДДН у 1,5 – 2 рази. Так для дітей до 3 років можливе надходження свинцю до 0,089±0,0009 мг/добу, а від 3 до 6 років – 0,132±0,0011 мг/добу. В інших вікових категоріях дітей обох регіонів середньодобове надходження свинцю не перевищувало встановлені норми ДДН. Встановлено, що середньодобове надходження кадмію з раціоном харчування в індустріальному регіоні також представляє небезпеку, оскільки перевищувало рекомендовані ФАО/ВООЗ норми ДДН (0,02 мг/добу) більш, ніж 1,6 рази для дітей до 3 років (0,032±0,001мг/добу) та в 1,8 рази для дітей від 3 до 6 років (0,037±0,002мг/кг). Надходження кадмію з раціонами харчування дітей різного віку в контрольному регіоні, миш’яку та ртуті, як в індустріальному, так і в контрольному регіонах не становило потенційної загрози, оскільки не перевищувало встановлених норм.
Прогнозоване надходження нітратів з раціоном харчування для дітей індустріального регіону віком до 3 років і від 3 до 6 років, перевищувало допустиму добову дозу (ДДД) у 1,4 рази і складало 3,55±0,28 мг/кг та 3,34±0,33 відповідно. В контрольному регіоні надходження нітратів з продуктами харчування для дітей усіх вікових груп становить потенційну небезпеку виникнення нітратної інтоксикації, оскільки перевищувало встановлені ФАО/ВООЗ показники ДДД (2,5 мг/кг) і становило 4,3±0,38 мг/кг для дітей віком до 3 років, 4,3±0,21мг/кг від 3 до 6 років, 3,7±0,13 мг/кг від 6 до 10 років, 3,4±0,26 мг/кг від 10 до 13 років, 2,6±0,08 мг/кг більш 13 років.
На основі існуючих норм та даних фактичного споживання основних продуктів харчування дорослим працездатним населенням індустріального і контрольного регіонів проведений розрахунок і аналіз можливого навантаження пріоритетними ксенобіотиками. Результати наших досліджень показали ( табл. 5 ), що забрудненість раціонів харчування дорослого населення ІІ-ІV груп інтенсивності праці (КФА 1.6-2.3) індустріального регіону свинцем перевищує допустиме добове навантаження (ДДН) на 8 %, 25 %, 33 % відповідно.
Таблиця 5
Вміст пріоритетних ксенобіотиків в добових раціонах працездатного населення індустріального регіону в залежності від фізичної активності ( мг/доб.)
Ксенобіотики
І
(КФА 1,4)
ІІ
(КФА 1,6)
ІІІ
(КФА 1,9)
ІV
(КФА 2,3)
ДДН
(мг/ доб.)
Свинець
0,211±
0,024
0,26±
0,016
0,30±
0,061
0,32±
0,017
0,24
Кадмій
0,055±
0,003
0,076±
0,005
0,085±
0,008
0,096±
0,013
0,07
Ртуть
0,007±
0,0004
0,009±
0,0004
0,011±
0,0006
0,013±
0,0007
0,05
Миш’як
0,067±
0,0014
0,073±
0,0017
0,086±
0,0020
0,091±
0,0021
2,4
Нітрати
102,9±
0,27
104,5±
0,18
114,4±
0,023
123,6±
0,017
300
УТН
2,18
2,72
3,10
3,42
Примітка: КФА – коефіцієнт фізичної активності груп інтенсивності праці; УТН – умовне токсичне навантаження.
В контрольному регіоні перевищення середньої добової норми надходження свинцю з раціоном харчування становило лише на 9% та 23% відповідно у працездатного населення ІІІ-ІV груп інтенсивності праці.
Аналіз вмісту кадмію в основних продуктах харчування свідчить, що середній рівень надходження з фактичним раціоном у ІІ-ІV груп працездатного населення індустріального регіону є небезпечним, оскільки перевищує норми ДДН на 8,6 %, 21,4
%, 37,1 %. Середньодобове надходження ртуті, миш’яку, нітратів з продуктами харчування індустріального регіону не перевищувало встановлені рівні. В контрольному регіоні аліментарне навантаження кадмію, ртуті, нітратів на організм людини з фактичним раціоном харчування також не перевищувало ДДН.
Розрахунки умовного сумарного навантаження комплексу пріоритетних ксенобіотиків показали, що токсичність фактичного раціону працездатного населення індустріального регіону перевищує допустимий індекс в 2,18-3,42 рази, а контрольного регіону від 1,58 до 2,4 рази в залежності від груп інтенсивності праці.
Обґрунтування системи заходів профілактики аліментарних ксенобіотичних уражень організму. Контамінація продовольчої сировини та харчових продуктів ксенобіотиками та її попередження-проблема, яка включає різні аспекти, а головним з них, безумовно, слід вважати зниження негативного впливу ксенобіотиків на організм людини (табл. 6). На підставі вивчення контамінації продовольчої сировини і харчових продуктів токсичними елементами, пестицидами, нітратами, розрахунків ксенобіотичного аліментарного навантаження на організм різних вікових та професійних груп населення індустріального регіону, нами запропонований комплекс заходів щодо зменшення та попередження надходження до організму людини різних шкідливих контамінантів хімічного походження шкідливих контамінантів хімічного походження, який увійшов до методичних рекомендацій «Принципы и меры по организации мониторинга тяжелых металлов и профилактики их вредного воздействия на здоровье населения экокризисного региона»(Донецький національний медичний
університет імені М.Горького, 2003), розроблених у відповідності до рекомендацій ВООЗ по удосконаленню програми безпеки харчових продуктів «Guidelines for strengthening a national food safety program» [Geneva, World Health Organization, 2003].
Таблиця 6
Контамінація продовольчої сировини та харчових продуктів ксенобіотиками та загальні принцип охорони внутрішнього середовища організму та збереження потенціалу громадського здоров’я.
Шляхи контамінації харчових продуктів
Аерогений
Гідрогений
Грунтовий
Технологічний
Контактний
Об’єкти контамінації
Продукти рослинного походження
Продукти тваринного походження
Продукти рік, озер, морів та океанів
Контамінанти
Токсичні
елементи
Пестициди
Нітрати та нітріти
Інші ксенобіотики
Охорона
внутрішнього середовища
організму
1. Зменшення рівнів забруднення навколишнього середовища.
2. Зменшення рівнів міграції контамінантів у рослини та організм тварин.
3. Обмеження рівнів споживання потенційно небезпечних продуктів харчування.
4. Технологічні заходи по зменшенню вмісту ксенобіотиків у харчових продуктах та готової їжі.
5. Система контролю за вмістом контамінантів в продовольчий сировині та харчових продуктах.
Збільшення стійкості
організму
людини
1. Раціональне харчування окремих груп населення (профілактика аліментарних захворювань).
2. Превентивне харчування груп ризику (профілактика аліментарних захворювань).
3. Впровадження в харчування найбільш вразливих груп населення заходів по неспецифічній детоксикації організму на основі раціоналізації харчування та збільшення споживання харчових волокон.
4. Лікувальне харчування хворих з гострими захворюваннями та хронічними захворюваннями у стадії загострення (аліментарна реабілітація).
Соціально-медична ефективність
Профілактика екологічних уражень та збереження потенціалу громадського здоров’я.
Серед найважливіших розроблених нами заходів профілактики слід вважати наступні: визначення екологічно-небезпечних зон для вирощування та виробництва продовольчій сировини та харчових продуктів рослинного та тваринного походження; визначення пріоритетних забруднювачів продовольчої сировини та харчових продуктів; збільшення частоти відбору проб на вміст пріоритетних забруднювачів; впровадження в систему контролю нових, більш чутливих приладів для визначення залишкових кількостей ксенобіотиків; обмеження використання потенційно небезпечних харчових продуктів в харчуванні організованих колективів; впровадження нових технологій виготовлення харчових продуктів з більш глибоким очищенням продовольчої сировини. Вищезгадані заходи, та контроль за їх виконанням увійшли до річних планів роботи установ державної санітарно–епідеміологічної служби Донецької та Сумської областей.
Таким чином на підставі аналізу результатів досліджень контамінації продовольчої сировини та харчових продуктів в екокризовому індустріальному регіоні нами узагальнено сучасний стан цієї проблеми та запропоновані заходи щодо зменшення аліментарного ксенобіотичного навантаження на організм населення, впровадження яких, вкрай необхідно для збереження потенціалу громадського здоров’я.
ВИСНОВКИ
В роботі вирішено актуальне наукове завдання – проведено дослідження і аналіз забруднення токсичними елементами, пестицидами, нітратами продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального регіону, надана гігієнічна оцінка добовому аліментарному надходженню ксенобіотиків в організм різних вікових та професійних груп населення індустріального регіону і розроблено та обґрунтовано систему заходів по зниженню потрапляння ксенобіотиків до організму людини, що має важливе наукове та практичне значення.
1.Встановлено, що в індустріальному регіоні існує потенційна небезпека аліментарних хімічних уражень населення. Не відповідало вимогам стандартів 4,0 % проб продовольчої сировини та харчових продуктів на вміст свинцю, 1,1 % на вміст кадмію, 0,6 % на вміст ртуті, 0,2 % на вміст миш’яку. Найбільші концентрації свинцю визначались у хлібобулочних виробах – до 0,47 мг/кг; кадмію в рослинних жирах та продуктах їх переробки – до 0,43 мг/кг, овочах – до 0,06 мг/кг; ртуті та миш’яку в м’ясопродуктах – до 0,11 мг/кг та до 0,47 мг/кг відповідно.
2. Показано, що в аграрному регіоні в продовольчій сировині та харчових продуктах вміст миш'яку був нижче чутливості метода його визначення. Свинець, кадмій, мідь і цинк містилися в харчових продуктах обох регіонів, причому статистично вірогідно вище в індустріальному регіоні вміст свинцю (р
3. Доведено, що в індустріальному регіоні 38,9 % досліджених проб продовольчої сировини та харчових продуктів містили залишкові кількості пестицидів, у тому числі 5,6 % проб – понад максимально допустимі рівні. Найбільшу кількість залишкових концентрацій пестицидів накопичували м'ясо і м'ясопродукти (40 % проб, у т. ч. понад МДР – 9,4 %), молоко і молокопродукти (29,5 % проб, у т.ч. понад МДР – 5,6 %), овочі і фрукти (53 % проб, у т.ч. понад МДР – 3,6 %). Найбільшу потенційну небезпеку становлять хлорорганічні пестициди, так як 8,1% досліджених в індустріальному регіоні проб перевищували встановлені максимально допустимі рівні. Пріоритетним забруднювачем серед усіх хлорорганічних пестицидів є ГХЦГ та його ізомери, залишкова кількість якого виявлялася в 52,4 % досліджених проб, у тому числі 10 % в концентраціях вище встановлених регламентів.
4. З`ясовано, що 23,6 % продуктів рослинництва індустріального регіону та 16,3% контрольного регіону містили нітрати в концентраціях вище допустимих рівнів. Найбільша питома вага проб з підвищеним рівнем вмісту нітратів в індустріальному регіоні зафіксована в томатах — 43,2%, баклажанах – 35,9%, огірках -34,6%, цибулі ріпчастій – 25,4%, кавунах – 23,3%. В контрольному –найбільша питома вага проб, що перевищували МДР приходилася на томати і огірки відкритого та закритого ґрунту( 38,5% і 31,7% та 30,7% і 21,1% відповідно). Встановлено, що максимальні концентрації нітратів в індустріальному регіоні перевищували МДР в кавунах — в 5,3 рази( до 319 мг/ кг), картоплі — більш ніж в 4 ,3 рази( до 1095мг/ кг), моркві — більш ніж в 4,5 рази( до 1133 мг/ кг), цибулі ріпчастій в 3,25 рази( до 260 мг/ кг), огірках закритого ґрунту — в 2,8 рази( до 1550 мг/ кг), баклажанах — в 2,3 рази( до 940 мг/ кг), буряку та перцю — в 2,2 рази( до 3087 мг/ кг та 445 мг / кг відповідно), томатах — в 1,5 рази( до 450 мг/ кг).
5. Показано, що прогнозоване добове надходження свинцю з раціоном харчування дітей до 3 років та від 3 до 6 років в індустріальному регіоні перевищує рекомендовані ФАО/ВООЗ норми ДДН (0,06мг/добу) більш, ніж у 2 рази і становить 0,127±0,003 мг/добу та 0,144±0,004 мг/добу відповідно. Середньодобове надходження свинцю з продуктами харчування для дітей до 3 років контрольного аграрного регіону становить до 0,089±0,0009 мг/добу, а від 3 до 6 років – 0,132±0,0011 мг/добу, що перевищує ДДН у 1,5 – 2 рази. Для дітей іншого віку, обох регіонів середньодобове надходження свинцю не перевищувало встановлені норми ДДН. Середньодобове надходження кадмію з раціоном харчування в індустріальному регіоні також представляє небезпеку для дітей до 3 років (0,032±0,001мг/добу) та для дітей від 3 до 6 років (0,037±0,002мг/кг), оскільки перевищує рекомендовані ФАО/ВООЗ норми ДДН (0,02 мг/добу) більш, ніж в 1,6 та 1,8 рази відповідно.
6. Прогнозоване надходження нітратів з раціоном харчування для дітей віком до 3 років і від 3 до 6 років індустріального регіону перевищує встановлені ФАО/ВООЗ показники ДДД (2,5 мг/кг) у 1,4 рази і складає 3,55±0,28 мг/кг та 3,34±0,33 відповідно. В контрольному регіоні надходження нітратів з продуктами харчування для дітей усіх вікових груп становить потенційну небезпеку виникнення нітратної інтоксикації, оскільки перевищує встановлені ФАО/ВООЗ показники ДДД і становить 4,3±0,38 мг/кг для дітей віком до 3 років, 4,3±0,21мг/кг від 3 до 6 років, 3,7±0,13 мг/кг від 6 до 10 років, 3,4±0,26 мг/кг від 10 до 13 років, 2,6±0,08 мг/кг для підлітків, яким більш 13 років.
7. Встановлено, що в раціонах фактичного харчування дорослого працездатного населення ІІ-ІV груп інтенсивності праці (КФА1.6-2.3) індустріального регіону вміст свинцю перевищує ДДН на 8%, 25% та 33% відповідно, а кадмію на 8,6%, 21,4%, 37,1%, що становить реальну потенційну небезпеку. Середньодобове навантаження іншими ксенобіотиками для усіх вікових та професійних груп населення індустріального регіону не перевищувало межі ДДН, встановленої ВООЗ. В контрольному регіоні перевищення середньої добової норми надходження свинцю з фактичним раціоном харчування становило лише 9% та 23% відповідно у працездатного населення ІІІ-ІV груп(КФА1.9 – 2.3) інтенсивності праці.
8. Визначено, що фактичні раціони харчування дорослого працездатного населення індустріального регіону за рівнем умовного токсичного навантаження пріоритетними токсикантами перевищували індекс сумарного навантаження комплексу забруднювачів в 2,2 рази для І групи інтенсивності праці(КФА1.4), в 2,7 рази для ІІ групи(КФА1.6), в 3,1 рази для ІІІ групи (КФА1.9), та в 3,4 рази для ІV групи(КФА2.3). В контрольному аграрному регіоні сумарний рівень комплексного надходження пріоритетних ксенобіотиків з фактичним раціоном харчування для всіх професійних груп дорослого населення, перевищував індекс сумарного навантаження від 1,58 до 2,4 разів.
9. На підставі вивчення контамінації продовольчої сировини і харчових продуктів токсичними елементами, пестицидами, нітратами, розрахунків ксенобіотичного аліментарного навантаження на організм різних вікових та професійних груп населення індустріального регіону, нами запропонований комплекс заходів щодо зменшення та попередження надходження до організму людини різних шкідливих контамінантів хімічного походження. Серед найважливіших, розроблених нами заходів профілактики, слід вважати наступні: визначення екологічно-небезпечних зон для вирощування та виробництва продовольчій сировини та харчових продуктів рослинного та тваринного походження; визначення пріоритетних забруднювачів продовольчої сировини та харчових продуктів; збільшення частоти відбору проб на вміст пріоритетних забруднювачів; впровадження в систему контролю нових, більш чутливих приладів для визначення залишкових кількостей ксенобіотиків; обмеження використання потенційно небезпечних харчових продуктів в харчуванні організованих колективів; впровадження нових технологій виготовлення харчових продуктів з більш глибоким очищенням продовольчої сировини.
продолжение
--PAGE_BREAK--