--PAGE_BREAK--Умови навчання і виховання учнів оцінювались у відповідності до ДержСанПіН 5.5.2.008 – 01“Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу”. Оцінка розкладу занять та результатів хронометражного спостереження за навчальним процесом на уроці проводились за стандартною методикою (Кучма В.Р., 2005).
Соціально-психологічна адаптація учнів оцінювалася за методикою Олександровської (1983). Основним методом проведення соціально-гігієнічного дослідження було анкетне опитування батьків шляхом спеціально розроблених опитувальників (Даниленко Г.М. та ін., 2005). Санітарно-гігієнічну скринінг-характеристику ЗНЗ та класів проводили за рівнем гігієнічного благополуччя (РГБ) в балах (Даниленко Г.М., 2001). Здоров’я вивчалося за результатами поглибленого медичного огляду спеціалістами ДУ ІОЗДП АМН України, фізичного розвитку, функціонального стану, ступеня резистентності організму, імунного статусу. Функціональний стан центральної нервової системи вивчали за даними розумової працездатності із використанням коректурних таблиць Анфімова, розраховували коефіцієнт стомлення учнів та рівень стомлення класу. Функціональний стан серцево-судинної системи вивчали за пробою Мартіне та за даними спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (СА ВСР). Оцінка стресорного ефекту дії на організм дитини навколишнього середовища проводилась за показником активності регуляторних систем (ПАРС) (Баевский Р.М., Берсенева А.П., 1997). Програма досліджень імунного статусу школярів передбачала: проведення клінічного аналізу крові, визначення кількісного вмісту Т- та В-лімфоцитів, стану фагоцитарної ланки, імуноглобулінів G, A, M у сироватці крові, вивчення стану місцевого імунітету слизової ротової порожнини за даними вмісту імуноглобулінів G, A, M, секреторного імуноглобуліну А та лізоциму у слині (Пастер Е.У. та ін., 1989; Караулов А.В. та ін. 1999). Тип неспецифічної адаптаційної реакції (НАР) визначали за вмістом лімфоцитів у лейкоцитарній формулі за методикою Л.Х.Гаркаві (2001). ЯЖПЗ молодших школярів оцінювали за власною методикою (АС № 22006).
На різних етапах дослідження залежно від виконуваних завдань використано адекватні математичні методи статистичної обробки даних із застосуванням ліцензійних статистичних пакетів прикладних програм “Statistica 5.5” (Statistica, StatSoft, 1998) MedStat (Лях Ю.Є., Гур’янов В.Г., 2005), що містять алгоритми багатовимірного статистичного аналізу, параметричної і непараметричної статистики. Побудова моделей проводилася в пакеті Statistica Neural Network (StatSoft. Inc., 1999), кластерний аналіз проводився з побудовою нейронних мереж Кохонена (Казаков В.Н., Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г. та ін., 2001). Для первинної підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовувався пакет Excel (“Microsoft Office Professional” BGW7766 269-01611).
Результати дослідження. У ході дослідження було проведено оцінку ВШС ЗНЗ м. Харкова, у яких було відібрано вісім других класів. Індекс їх санітарно-гігієнічної скринінг-характеристики не виходив за межі гігієнічного благополуччя. РГБ класних кімнат складав (80-92) балів, зі значними коливаннями цього показника у межах одного ЗНЗ. Розклад уроків було погоджено із СЕС, однак мали місце зміни затвердженого розкладу та істотні недоліки при його детальному вивченні. Тижневе навчальне навантаження перевищувало нормативне на 1 – 3 години. За даними хронометражу уроків було встановлено, що тільки один із класів мав переважно гігієнічно раціональну організацію уроків. Виділено основні фктори ризику: відсутність контролю пози учня та фізкультхвилинок, велика кількість емоційно індиферентних уроків при їх підвищеній щільності.
Рівні сформованості гігієнічних навичок коливалися від 27,1 до 32,0 балів (при максимальній кількості балів – 40), що свідчить про необхідність їх диференційованої та значної корекції в більшості учнів. Тільки (13,5 ± 2,3) % батьків припускали можливий несприятливий вплив навчальної діяльності, а (14,0 ± 2,4) %, навпаки, вважали, що навчальне навантаження підвищує адаптаційні можливості дітей.
Розумова працездатність учнів вірогідно відрізнялася за кількістю переглянутих знаків, за стандартизованою кількістю помилок та тижневою динамікою у різних ЗНЗ (р0,05).
Хронічні захворювання, за твердженнями батьків, мали вірогідно більше учнів (р
Необхідність координації оздоровчої діяльності усіх учасників навчального процесу загострюється обумовленістю змін у функціональному стані та здоров’ї школярів впливом як навчального закладу (РГБ закладу, організація навчального навантаження, недоліки медичної допомоги, харчування тощо), так і специфічністю системи впливів на рівні навчального колективу (РГБ класу, розклад занять, гігієнічна організація уроку, організація профілактичної роботи з учнями та батьками, психологічний мікроклімат).
Для визначення характеру впливу системи факторів ВШС на рівні навчального колективу досліджено динаміку здоров’я учнів в умовах одного ЗНЗ протягом навчання в початковій школі. Встановлено, що загальна патологічна ураженість обстежених дітей при вступі до школи була на досить високому рівні та вірогідно зростала протягом чотирьох років навчання (рис.1).
Рис. 1. Динаміка патологічної ураженості учнів початкової школи
У структурі патологічної ураженості найбільш поширеними були розлади психіки та поведінки, хвороби органів дихання, кістково-м‘язової системи та сполучної тканини, хвороби органів травлення, ока та придаткового апарату, ендокринні зрушення, хвороби системи кровообігу та нервової системи. Також на високому рівні була патологічна ураженість хворобами системи кровообігу (234 ± 36) ‰, яка вірогідно знижувалася на четвертому році навчання до (73 ± 22) ‰ (р
При оцінці гармонійності ФР установлено, що на початку навчального року (72,3 ± 2,4) % першокласників були гармонійно розвинуті, дисгармонійний ФР був у (20,5 ± 2,2) % дітей, різко дисгармонійний – у (7,1 ± 1,3) %. У четвертому класі діти з гармонійним ФР складали (59,6 ± 3,5) % (p0,05).
Практично усі показники здоров’я мали негативні тенденції за період навчального року, більш виражені на першому році навчання, та відновлювалися за період літнього відпочинку.
В цілому за чотири роки навчання відмічалося зростання функціональних можливостей дітей, однак звертає увагу несинхронність їх дозрівання та наявність критичних періодів у формуванні. З’ясовані більш низькі показники розумової працездатності учнів, та більша кількість помилок порівняно з даними інших досліджень (Гребняк Н.П. та ін., 2001; Лапонова Е.Д., 2001), дуже висока частка патологічних реакцій (переважно астенічного типу) за результатами проби Мартине у співставленні з оцінками 90-х років (Гилеп Т.Ю., 1990; Тихвинский С.Б., Хрущев С.В., 1991; Симонова О.И. та ін., 2001).
Протягом молодшої школи відбуваються зміни в структурі груп здоров’я молодших школярів. Так, на початку першого року навчання лише (10,8 ± 3,0) % учнів мали І групу здоров’я, наприкінці молодшої школи вона дорівнювала (4,5 ± 1,1) % (р
Враховуючи багатофакторність впливу ВШС на здоров’я дітей (Гребняк М.П., 2003; Матвєєва Н.М. та ін., 2003; Кучма В.Р., 2004; Полька Н.С. та ін., 2005) нами проведено кластерний аналіз провідних факторів шкільного середовища (Казаков В.Н., Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г. та ін., 2001). Кластеризація проводилася у просторі 18 ознак: рівень гігієнічного благополуччя класу, тижневе навчальне навантаження, гігієнічна раціональність розкладу занять, гігієнічна раціональність організації уроків, рівень сформованості гігієнічних навичок, соціально-психологічна адаптація (за 3 роки навчання). Результати оцінювалися методом розрахунку показника контрастності. На підставі проведеного аналізу за основними характеристиками ВШС 10 досліджуваних класів у динаміці навчання встановлено 3 кластера, які відрізнялися за наступними параметрами. Перша група класів мала нижчий рівень гігієнічного благополуччя, незадовільну організацію навчального процесу, середні рівні соціально-психологічної адаптації та сформованості гігієнічних навичок. Друга характеризувалася низьким рівнем сформованості гігієнічних навичок, третя – низьким рівнем соціально-психологічної адаптації за оцінками вчителів. Тому для комплексної характеристики впливу ВШС пропонується виділити санітарно-гігієнічну, соціально-гігієнічну та соціально-психологічну складові. Створюється можливість опосередкованого управління здоров’ям молодших школярів шляхом цілеспрямованого впливу на ВШС з метою оптимізації функціонального стану організму, що сприяє збереженню здоров’я. Варто виділити три основних рівня в рамках комплексного керування здоров’ям. Оперативне керування передбачає скринінгове дослідження, яке включає в себе контроль показників ВШС та їх відповідність діючим нормативним документам, складових здоров’я (соматична складова та фізичний розвиток, за даними медичного огляду, показники невідвідуваності занять) із визначенням динаміки їх значень. Оперативне керування припускає безпосередню реакцію медико-педагого-психологічного колективу, направлену на регулювання та нормалізацію шкільного середовища, тобто приведення показників у відповідність із розробленими та діючими нормативами керованих факторів ризику. Тактичне керування діагностує причини порушення здоров’я дітей початкової школи, що дає можливість визначити, які граничні значення показників функціонального стану перевищені, і установити, які характеристики ВШС впливають на них. Тактичне керування дозволяє коректувати внутрішньошкільні фактори не за нормативними значеннями, а за результатами аналізу їх впливу на показники функціональних систем. Стратегічне керування – це прогнозування рівня здоров’я учнів початкової школи та розробка заходів із оптимізації ВШС. Його зміст становить розробка цільових профілактичних програм, моделювання й прогнозування, що потребує глибокого аналізу ситуації із застосуванням інформаційних технологій. Це свого роду керування через інформацію, яке є набагато дешевшим, ефективнішим і повинно стати одним із головних завдань роботи державної санітарно-епідеміологічної служби в науково-творчому співробітництві з фахівцями НДІ, вищих медичних та педагогічних закладів.
Для цілеспрямованого впливу на фактори шкільного середовища в початковій школі на рівні навчального колективу (оперативне керування) використовується алгоритм розробки управлінського рішення, у рамках якого нами запропоновані профілактичні заходи по їх корегуванню (табл. 2).
Таблиця 2
Схема профілактичних заходів з оптимізації керованих внутрішньошкільних факторів ризику
З позицій керування здоров’ям постає питання вибору методики оцінки ефективності ПЗ та подальшого коректування результатів. На підставі літературних даних та власних досліджень ЯЖПЗ молодших школярів була обрана для оцінки впливу ВШС та ефективності ПЗ. Однак вік дитини обмежує використання опитувальника тільки для учнів молодшого шкільного віку, тому дані інших учасників освітнього процесу, батьків та вчителів, також важливі для комплексної оцінки та були використані у дослідженні (рис. 2).
Рис. 2. Загальна оцінка ЯЖПЗ учнями початкової школи під час навчання (ЗОЯЖ – загальна оцінка якості життя)
Загальний показник ЯЖПЗ складав (80,4 ± 0,6) % за оцінкою дітей, (74,7 ± 0,8) % за оцінками батьків та (75,6 ± 0,6) % за оцінкою вчителів. Тобто дорослі суттєво нижче оцінювали якість життя дітей (р
Було встановлено, що на ЯЖПЗ впливали як показники здоров’я, так і показники ВШС, і таким чином вона може використовуватися для оцінки взаємодії дитини з середовищем та відображенням дії цього середовища на дитину як хвору, так і здорову, а також для оцінки ефективності медико-освітніх технологій та медико-профілактичних заходів.
продолжение
--PAGE_BREAK--