Реферат по предмету "Медицина"


Вплив нейроендокринних факторів на клініко етологічні особливості бронхіальної астми у дітей

--PAGE_BREAK--З огляду на психосоматичний характер змін при БА, значення психоемоційних факторів в ініціації загострень захворювання, на тлі стандартної терапії було призначено препарат Магне-В6, по 1 таблетці 2 рази на добу дітям до12 років і по 1 таблетці 3 рази на добу дітям після 12 років, курс склав 3 тижня. В залежності від запропонованого способу корекції були сформовані наступні групи: 83 дитини із загостренням БА, що знаходилися тільки на стандартній терапії (група порівняння) і 20 дітей із загостренням БА, яким на тлі стандартної терапії було призначено препарат Магне-В6 за описаною вище схемою. Групи були репрезентативними за віком, статтю, клінічним особливостям захворювання.
Статистична обробка даних проводилася методом варіаційної статистики і кореляційного аналізу з використанням комп'ютерного пакета обробки даних Statіstіca v 6. (StatSoft, USA). Визначалися основні статистичні характеристики: середнє, стандартна помилка середнього і стандартне відхилення. Перевірка гіпотез про рівність двох середніх вироблялася з використанням параметричних (t-критерій Стьюдента) і непараметричних (з обчисленням парного критерію Вілкоксона і U-тесту Манна-Уїтнї) методів статистики. Для оцінки ступеня взаємозв'язків проведено кореляційний аналіз з обчисленням парних коефіцієнтів кореляції (r) Спирмена (Гельман В.Я.,1999).
Результати дослідження та їх обговорення. Скарги, пов′язані з основним захворюванням, були провідними, однак, у періоді загострення відзначалася висока частота скарг астено-невротичного характеру: невротичні розлади (62,1%), підвищена стомлюваність (56,3%), зниження успішності в школі (52,4%), труднощі в спілкуванні (54,4%), астенія (33,9%). У періоді ремісії невротичні розлади спостерігалися в 32,4% дітей, підвищена стомлюваність і астенія в 26,5% і 17,6% відповідно, труднощі в спілкуванні — у 14,7% дітей. Аналіз анамнестичних даних дозволив виявити високу частоту перінатальної патології серед обстежених дітей, несприятливий перебіг вагітності й пологів відзначалося у матерів 53,3% пацієнтів. Основними тригерними факторами, що викликали загострення захворювання, були: фізичне навантаження – 72 (52,5%) дітей, психоемоційне навантаження – 58 (42,3% ) дітей, часті ГРВІ – 47 (34,6% ) дітей, вдихання різких запахів і тютюнового диму – 45 (32,8%) дітей, зміна метеоситуації – 39 (28,5% ) пацієнтів. В структурі супутньої патології у 118 (86,1%) пацієнтів відмічалася патологія ЛОР-органів. Патологічні процеси органів травлення відмічалися у 52 (37,9 %) дітей.
При аналізі даних спірографії виявлено зниження більшості показників ФЗД, що характеризували об'ємні та швидкісні параметри: у загостренні БА — ФЖЄЛ, ОФВ1, МОШ50, МОШ75 (р
Аналіз етологічних протоколів показав, що у всіх обстежених дітей найбільш активними були мімічний, позний і жестовий канали комунікацій. Але виявлено особливості етологічної картини при БА: у фазі загострення захворювання найбільшою активністю відрізнявся мімічний канал комунікацій (р
Кореляційний аналіз не виявив взаємозв'язку активності каналів з віком і тривалістю захворювання, але мімічна активність корелювала з тяжкістю перебігу захворювання (r=0,69; р
Якісний аналіз етологічних ознак дозволив встановити, що в дітей з БА були частими еквіваленти АП (р0,05), субмісії (р
На основі етологічного аналізу визначена головна типологія поведінки при БА у дітей: АП з елементами субмісії, аутоАП, соматогенної депресії. Ведучим профілем поведінки при інтермітуючій БА була АП з елементами субмісії та зміщеної активності, при персистуючій БА – АП з елементами субмісії, соматогенної депресії та аутоАП.
Виявлені кореляційні взаємозв'язки показників ФЗД з етологічними особливостями, значно вокалу з МОШ50 (r=0,46; р
Вивчення ставлення пацієнтів до терапії виявило незгоду з режимом лікування у 89,3% дітей у періоді загострення і у 67,6% дітей у періоді ремісії БА, що виявлялося значно частіше різними мотиваціями на відхилення від стандартної медикаментозної терапії, чим поведінково вираженими відхиленнями від даної терапії (р
Аналіз імунологічної реактивності виявив односпрямовані зміни показників клітинної й гуморальної ланок імунітету у дітей в обох фазах БА, більш виражені в періоді загострення захворювання. Дані зміни характеризувалися зниженням абсолютних показників СD3 (р
Дизадаптаційні реакції за Гаркаві виявлені у 54,7% пацієнтів. Найбільш висока питома вага патологічних реакцій адаптації відзначилася в періоді загострення БА: переактивації-23,3% і стресу — 15,5%. У ремісії захворювання дані види реакцій становили: переактивації — 8,8%, що в 2,6 рази менше в порівнянні із загостренням, і стресу — 5,9%, що в 2,6 рази менше, ніж у періоді загострення.
Аналіз функціонального стану гіпофізарно-надниркової системи у дітей з БА виявив різнонаправлені зміни в різні періоди захворювання. У фазу загострення відзначалося підвищення рівня АКТГ у сироватці крові до 54,38±7,67 пг/мл (р
Таблиця 1
Гормональні показники при БА різного ступеня тяжкості, (М±m)
Примітка: * — р
У фазі ремісії БА рівень кортизолу, що перевищував у 2 рази аналогічний показник у здорових дітей (р
Особливості реакції ендогенної опіоідної системи при БА залежали від періоду захворювання. При загостренні БА виявлено збільшення рівня β-ендорфіну до 1,32±0,44 нг/мл, що в 4,5 рази вище показника в групі контролю (р0,05). Найбільш високі рівні β–ендорфіну відзначалися при середньо-тяжкому і тяжкому перебігу захворювання (р
Статеві розбіжності реактивності ендогенної опіоідної системи у дітей з БА поєднувалися зі зміною гормональних показників гіпофізарно-гонадного комплексу, досліджуваних в залежності від віку: 8-11 років – препубертатний період, 12-16 років –пубертатний період. Виявлені зміни виражалися в підвищенні рівня гіпофізарних гормонів у періоді загострення БА: ФСГ мав тенденцію до підвищення у хлопчиків і дівчаток, ЛГ переважно підвищувався у дівчаток (р
Численні кореляційні зв'язки етологічних ознак, показників ФЗД, гіпофізарних і периферичних гормонів свідчили про їх функціональну інтеграцію в механізмах психосоматичних і адаптаційних реакцій. Виявлені кореляційні зв'язки кортизолу з ознаками депресії (r=-0,48; р
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Зміни показників спеціальної фізичної підготовленості та фізичної працездатності курсантів-жінок протягом навчального року
Реферат Воспитание гибкости у детей младшего школьного возраста
Реферат Застосування фізичних тренувань різного спрямування для вдосконалення фізичного здоров’я дівчат з урахуванням соматотипу
Реферат Естественнонаучные основы физического воспитания МГИУ
Реферат Комплекс упражнений по физической культуре
Реферат История советского футбола
Реферат Итоги Олипиады-2000 в Сиднее
Реферат История физической культуры Китая
Реферат история спорта в древнем мире
Реферат История тройного прыжка
Реферат Легкая атлетика, физиологические основы выносливости, допинг
Реферат Комплекс утренней гигиенической гимнастики
Реферат At the gates
Реферат Банковский менеджмент структура сущность
Реферат История футбола