Біологічні ритми серцево-судинної системи механізми вікових змін та можливі шляхи їх корекції

ІНСТИТУТГЕРОНТОЛОГІЇАМН УКРАЇНИ

ПИСАРУКАнатолій Васильович

УДК 612.181:577.31:612.67

БІОЛОГІЧНІРИТМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇСИСТЕМИ:
МЕХАНІЗМИВІКОВИХ ЗМІНТА МОЖЛИВІШЛЯХИ
ЇХ КОРЕКЦІЇ

14.03.03 – нормальнафізіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаціїна здобуттянауковогоступеня
докторамедичних наук

Київ – 2008
Дисертацієює рукопис.

Робота виконанав ІнститутігеронтологіїАМН України.

Науковийконсультант:доктор медичнихнаук, професор, академік АМНУкраїни, чл-кор.НАН Українита РАМН,
КОРКУШКООлег Васильович,ІнститутгеронтологіїАМН України, завідувачвідділу клінічноїфізіологіїта патологіївнутрішніхорганів

Офіційніопоненти: доктормедичних наук, професор,
чл.-кор. АПНУкраїни,
Шевчук ВікторГригорович,
Національниймедичний університет
ім. акад. О.О.БогомольцяМОЗ України,
завідувачкафедри нормальноїфізіології

доктор медичнихнаук, професор,
БерезовськийВадим Якимович,
Інститутфізіології
ім.акад. О.О. БогомольцяНАН України,
завідувачвідділу клінічноїпатофізіології

доктор медичнихнаук,
ПоляковОлександрАнатолійович,
ІнститутгеронтологіїАМН України,
завідувачлабораторіїпрофесійно-трудової
реабілітації

Захист відбудеться“26“ червня 2008 р.о 13 годині назасіданні
спеціалізованоївченої радиД 26.551.01 в ІнститутігеронтологіїАМН Україниза адресою:04114, м. Київ, вул.Вишгородська,67.

З дисертацієюможна ознайомитисьу бібліотеціІнститутугеронтологіїАМН Україниза адресою: м.Київ, вул. Вишгородська,67.

Авторефератрозісланий“22“ травня 2008 р.

Вчений секретар
спеціалізованоївченої ради,
кандидатмедичних наук ПотапенкоР.І.
ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ

Актуальністьтеми. Важливезначення біологічнихритмів у забезпеченнінормальноїжиттєдіяльностіорганізмувизначило появутаких областейдосліджень, як хронобіологіята хрономедицина[Халберг Ф., 1964; Ашофф Ю., 1984; КомаровФ.И., РапопортС.И., 2000]. Установлено, що порушеннябіологічнихритмів, зокремадобових, призводятьдо зниженняефективностіпроцесівжиттєдіяльності, зменшеннярозумової тафізичноїпрацездатності, порушень сну, зниження стійкостідо стресів ісприяють розвиткузахворювань[ЗаславскаяP.M., 1991; Arendt J., 2000; Haimov I., 1994; Karasek M., 2004].
У ряді дослідженьпоказано, щопри старіннізакономірнопорушуютьсябіологічніритми різнихсистем організму, що відіграєважливу рольу розвиткувікової патології[Antoniadis E.A., 2000; КоркушкоО.В., ХавинсонВ.Х., Шатило В.Б.,2006; Cowan M.J. et al., 1994; Naylor E., Zee P.C., 2006]. Томувивчення механізміввікових змінбіологічнихритмів і, націй основі, розробка методівїх корекціїє актуальнимзавданнямгеронтології.Нормалізаціябіологічнихритмів у людейпохилого вікуможе сповільнитипроцес старіннята розвитоквікової патології.
Важливезначення узабезпеченнінормальноїжиттєдіяльностіорганізму маютьбіологічніритми серцево-судинноїсистеми (ССС).Порушення цихритмів можутьсприяти розвиткузахворюваньССС і часто єпершими ознакамипатології, щорозвивається[ЗаславскаяP.M., 1991; Комаров Ф.И., Рапопорт С.И.,2000; Carney R., 1995; Garcha A. et al., 1992; Otsuka K. et al.,1993]. Так установлено, що зниженняпотужностіколивань ритмусерця в діапазонічастот від 0,03до 0,4 Гц (варіабельністьритму серця– ВРС) характернедля ІХС і дозволяєпрогнозуватирозвиток інфарктуміокарда [МихайловВ.М., 2000; Bigger J.T. et al., 1992; Cowan M.J. et al.,1994; Karemaker J.M., 1998]. Показано, що в процесістаріння закономірнознижуєтьсяВРС, що свідчитьпро порушеннярегуляції СССі може сприятирозвиткусерцево-судинноїпатології[Коркушко О.В., Шатило В.Б., 1991;Reardon M., Malik M., 1996; Schwartz J.B. et al., 1991]. Томує актуальнимвивчення механізміввікових змінВРС і пошукспособів нормалізаціїрегуляторнихпроцесів в ССС.
Однимз найважливішихбіологічнихритмів організму, у тому числій ССС, є добовий(циркадіанний)ритм, що забезпечуєадаптаціюорганізму дозмін геофізичнихчинників протягомдоби. Цей ритмє ендогенним, однак у нормівін синхронізованийзі зміною дняй ночі. Порушенняцієї синхронізації(десинхронізація)призводитьдо несприятливихзмін в організмі, знижує йогожиттєздатність, зменшує резервиадаптації.Установлено, що у людей похилоговіку значнознижуєтьсяамплітудадобових ритмівССС, часторозвиваєтьсяїхня десинхронізація[Myers B.L. et al, 1995; Pandi-Perumal S.R. et al., 2002; Hofman M.A.et al., 2006; Naylor E. et al., 2006]. У тойже час механізмивікових зміндобових ритмівне вивчені, аметоди корекціїцих змін нерозроблені.
Відомо, що важливу рольу механізмахрозвитку патологіїССС відіграєвегетативнанервова система(ВНС). Так, високийсимпатичнийтонус викликаєпідвищенняартеріальноготискуАТ і може призводитидо розвиткуішемії міокардуу людей з коронарниматеросклерозом.Відомі добовіритми активностівегетативноїнервової системи: перевагапарасимпатичноготонусу вночій симпатичного– вдень [Hartikainen J. et al.,1993; Burgess, H.J. et al, 1996]. Порушеннядобових ритміввегетативноїактивності, зокрема зростаннясимпатичноготонусу в нічнийчас доби, призводятьдо інверсіїдобового ритмуАТ і до появинічного пікучастоти епізодівішемії міокардухворих на ІХС[Huikuri H.V. et al., 1992; Huikuri H. et al., 1994; Lanza G.A.,1997]. У той же час, вікові змінидобових ритміввегетативноїактивностіпрактично недосліджувалися.Проте, ці зміниможуть відіграватипевну роль урозвитку віковоїпатології.Знаннямеханізміввікових змінбіологічнихритмів СССдозволитьглибше зрозумітипатогенезпорушень регуляціїАТ, розвиткуішемії міокардута розробитиефективніметоди хронотерапіїзахворюваньССС.
Зв'язок роботиз науковимипрограмами, планами, темами.Дисертаційнаробота виконуваласяв рамках комплекснихнаукових досліджень, які проводилисяу відділі клінічноїфізіологіїта патологіївнутрішніхорганів ІнститутугеронтологіїАМН Українив 1996-2006 р.: «Вивченнявікових особливостейреакції СССу відповідьна психоемоційнийстресорнийвплив» (шифр00.23.96, № держреєстрації0104U002273); «Віковіособливостібіологічнихритмів кардіореспіраторноїсистеми й можливішляхи корекціїїхніх порушеньу людей літньоговіку» (шифр00.43.98, № держреєстрації0104U002273); «Дослідженняможливихгеропротекторнихі стрес-протекторнихефектів застосуваннямелатонінув людей ізприскоренимтипом старіння»(шифр 00.43.98, № держреєстрації0104U002273); «Значимістьвікових змінмелатонінутворюючоїфункції епіфізав розвиткупорушень добовихритмів серцево-судинноїсистеми тазниження їїстійкості достресовихвпливів, можливістькорекції цихпорушень улюдей літньоговіку пептиднимпрепаратомепіфіза епіталаміном»(шифр 00.43.98, № держреєстрації0104U002273); «Механізмизниження стійкостідо гіпоксіїв похилому віціта підходи доїї підвищення»(шифр 00.18.04, № держреєстрації0104U002273). Автор є виконавцемзазначенихнаукових досліджень.
Мета і задачідослідження.Мета роботи– з'ясуватимеханізмивікових змінбіологічнихритмів ССС ірозробитипідходи докорекції їхпорушень пристарінні.
Задачідослідження.
З'ясувати вікові зміни ВРС у спокої та при різних стресових навантаженнях (фізичне, психоемоційне, гіпоксичне).
З'ясувати зв'язок вікових змін ВРС зі змінами барорефлекторної регуляції ССС.
Розробити метод оцінки функціонального віку ССС за даними аналізу ВРС.
З'ясувати вікові зміни добових ритмів основних показників ССС.
Виявити зв'язок вікових змін добових ритмів ССС з енергетичним метаболізмом, вегетативною активністю, секрецією катехоламінів і мелатоніну.
Розробити методи оцінки функціонального віку циркадіанної системи.
Виявити вікові зміни ультрадіанних та інфрадіанних ритмів вегетативної регуляції ССС.
Розробити підходи до корекції порушень вегетативної регуляції й добових ритмів ССС у людей похилого віку.
Об'єкт дослідження:ВРС, барорефлекторнарегуляція ССС; добові ритмиССС, енергетичногообміну, вегетативноготонусу, секреціїкатехоламініві мелатоніну, а також ультрадіанніта інфрадіанніритми ССС івегетативноготонусу в практичноздорових людейрізного віку.
Предметдослідження:вплив віку наВРС, барорефлекторнурегуляцію ССС, на добові, ультрадіанні,інфрадіанніритми ССС івегетативноготонусу, добовийритм енергетичногообміну, секреціїкатехоламініві мелатоніну; зв'язок віковихзмін ВРС зізмінами барорефлекторноїрегуляції; зв'язок віковихзмін добовихритмів ССС зізмінами циркаднихритмів енергетичногометаболізму, вегетативноготонусу, секреціїкатехоламініві мелатоніну.
Методидослідження:для з'ясуваннявікових змінВРС проводиласьреєстраціяRR-інтервалівпротягом доби.Для з'ясуваннявікових особливостейреакції ВРСна стрес використовувалосьфізичне, психоемоційнета гіпоксичненавантаження.Для з'ясуваннямеханізміввікових змінВРС застосовуваласьортостатичнапроба, керованедихання, введенняатропіну, мезатонута пропранололу.
Для з'ясуваннявікових зміндобових ритмівССС та їх механізмівпроводилиреєстраціюЧСС, АТ, RR-інтервалів, температуритіла, споживаннякисню, концентраціїв сечі катехоламінів, в крові – мелатонінупротягом доби.
Науковановизнаотриманихрезультатів.У дисертаційнійроботі представленінові дані, щорозкриваютьмеханізмивікових змінбіологічнихритмів ССС, розробленіметоди корекціїїх порушеньу людей похилоговіку. Впершекомплексновивчені регуляторні(ВРС), добові, ультрадіанніта інфрадіанніритми ССС івегетативноготонусу у здоровихлюдей різноговіку.
Уперше показано, що зниженняВРС при старіннізв'язано, восновному, звіковими змінамибарорефлекторноїрегуляції, асаме зниженнямбарорефлекторноїчутливості.При цьомувідбуваютьсязміни всіхланок барорефлекторноїдуги: зменшуєтьсячутливістьбарорецепторівсудин до коливаньАТ, змінюютьсяхарактеристикивищих вегетативнихцентрів СССі знижуєтьсячутливістьсинусовоговузла серцядо вегетативнихвпливів.
Показанороль віковогоослабленнябарорефлекторноїрегуляції СССу розвиткунадмірноїреакції АТ пристресовихвпливах наорганізм.Установлено, що надмірнареакція АТ нафізичне навантаження, психоемоційнунапругу й гіпоксіюу людей похилоговіку асоціюєтьсяз вегетативнимдисбалансом, який характеризуєтьсявідносноюперевагоюсимпатичнихвпливів на фонівираженогоослабленняпарасимпатичнихі (або) барорефлекторнихрегуляторнихмеханізмів.Уперше вивченаможливістькорекціївегетативногодисбалансуу людей похилоговіку за допомогоюфізичних ігіпоксичнихтренувань.
З'ясованороль віковихзмін добовихритмів вегетативноїрегуляції, симпатоадреналовоїактивностіта енергетичногометаболізмув порушеннідобових ритмівССС при старінні.Встановлено, що в основівікових змінусіх вивченихдобових ритмівлежить зниженнямелатонінутворюючоїфункції епіфіза.
Встановлено, що у людей похилоговіку зберігаютьсяінфрадіанніритми вегетативноїрегуляціїсерцево-судинноїсистеми.
Уперше вивченаможливістькорекції порушеньдобових ритмівза допомогоюекзогенногомелатонінута епіталамінуу людей похилоговіку.
За матеріаламидисертаціїотримано авторськесвідоцтво:«Спосіб визначенняфункціональноговіку організмулюдини». Деклараційнийпатент на винахід№ 14734. – 15.05.2006. –Бюл. № 5.
Практичнезначення одержанихрезультатів.За результатамипроведенихдослідженьрозробленівікові нормистандартнихпоказниківВРС і способиоцінки функціональноговіку ССС заданими аналізудобової ВРС.Розробленометод оцінкиефективностібарорефлекторноїрегуляції СССна основіматематичноїмоделі.
Показано, що для виявленняпорушень добовихритмів ССС івегетативноготонусу в людейпохилого вікудоцільновикористовуватидобове моніторуванняЕКГ і АТ з аналізомВРС. Розробленоспособи оцінкихронобіологічноговіку ССС заданими аналізудобових ритмівпоказниківВРС.
Запропонованометоди корекціїпорушеньвегетативногобалансу в людейпохилого вікуза допомогоюфізичних ігіпоксичнихтренувань.
Запропонованоспосіб корекціїпорушень добовихритмів ССС улюдей похилоговіку за допомогоюмелатонінута епіталаміну.
Результатироботи покладенів основу виданихметодичнихрекомендацій«Методы анализаи возрастныенормы вариабельностиритма сердца»(Київ, 2003).
Впровадженнярезультатівдослідження.Отримані данівикористовуютьсяв навчальномупроцесі накафедрі терапіїта геріатріїНМАПО ім. П.Л.Шупика, кафедріревматологіїта терапіїНМАПО ім. П.Л.Шупика, кафедрінормальноїфізіологіїмедичногоінститутуУкраїнськоїасоціаціїнародної медицини, кафедрі фармакологіїз курсом нормальноїфізіологіїІнститутуекології тамедицини, діабетологічномувідділенніІнститутуендокринологіїта обміну речовинім. В.П. КомісаренкаАМН України,Інститутукардіологіїім. М.Д. СтражескаАМН України, впровадженів клінічнупрактику взагально-терапевтичномута кардіологічномувідділенняхІнститутугеронтологіїАМН України.
За матеріаламидисертаціїотримано патент«Спосіб визначенняфункціональноговіку організмулюдини» (патентУкраїни № 14734).
Особистийвнесок здобувача.Автором самостійнообґрунтованіактуальністьі необхідністьпроведеннядосліджень, сформульованійого мета ізавдання. Проведеноаналіз науковоїлітератури, патентний пошукта самостійноздійсненовідбір пацієнтів.Підготовленонаукові публікації.Більшістьдосліджень, аналіз отриманихрезультатів, обробка даних, оформленнядисертаційноїроботи, а такожформулюваннявисновків іосновних положень, які виносятьсяна захист, виконаніавтором самостійно.Автором розробленакомп'ютернапрограма аналізуВРС «КардиоБиоритм», математичнамодель системибарорефлекторноїрегуляції, формули розрахункуфункціональноговіку ССС тациркадіанноїсистеми.
Спільнідослідженняпроведені зспівробітникамиІнститутугеронтологіїАМН Українид.мед.н. ЯрошенкоЮ.Т. (фрагментпо велоергометрії), д.мед.н. ШатилоВ. Б. (фрагментпо медикаментознихпробах), к.мед.н.ЧеботарьовимН.Д., к.мед.н. АсановимЕ.О. (фрагментпо гіпоксичнійпробі), к.мед.н.Антонюк-ЩегловоюІ.А. (фрагментпо психоемоційнійпробі).
В дисертаціїне використовувалисьідеї й розробкиспівавторівпублікацій.Матеріаликандидатськоїдисертаціїне використовувалисьпри написаннідокторської.
Апробаціярезультатівдисертації.Основні теоретичніта практичніположеннядисертаціїбули представленіна: Українськійнауковій конференціїз міжнародноюучастю «Мікроциркуляціяі її віковізміни» (Київ,1999); 1-й Українськійнауково-практичнійконференції«Порушенняритму серця: вікові аспекти»(Київ, 2000); конгресіпо патофізіології(Москва, 2000); III Національномуконгресі геронтологіві геріатрівУкраїни (Київ,2000); 2-й науково-практичнійконференціїз міжнародноюучастю «Прискоренестаріння ташляхи йогопрофілактики»(Одеса, 2001); VI Європейськомуконгресі поклінічнійгеронтології(Москва, 2002); II міжнароднійконференції«Мікроциркуляціяі її віковізміни» (Київ,2002 р.); міжнароднійконференції«Астро-Эко»(Росія, п. Терскол,2002); 1-й Міжнароднійнауковій конференції«Аналіз варіабельностіритму серцяв клінічнійпрактиці»(Київ, 2002); науковійконференції«Нове у фармакологіїй фармакотерапіїзахворюваньвнутрішніхорганів» (Харків,2002); XVI з'їзді УкраїнськогоФізіологічногоТовариства(Вінниця, 2002); науково-практичномусимпозіумі«Варіабельністьсердцевогоритму: віднайсміливішихідей до найпрактичнішоговтілення»(Харків, 2003); V-th EuropeanCongress of Gerontology (Barcelona, 2003); ІV НаціональномуконгресіпатофізіологівУкраїни з міжнародноюучастю (Чернівці,2004); ІV національномуконгресі геронтологіві геріатрівУкраїни (Київ,2005); XVІІ з'їздіУкраїнськогофізіологічноготоваристваз міжнародноюучастю (Чернівці,2006); Hіgh Altіtude Medіcіne and Bіology,Advanced Research Workshop (Іssyk-Kul, 2006); VІІІWorld Congress Іnternatіonal socіety for adaptіvemedіcіne (ІSAM) (Moscow, 2006); науково-практичнійконференціїз міжнародноюучастю «Хронобіологіята хрономедицина: теоретичніта клінічніперспективи»(Чернівці, 2006); міжнароднійконференції«Комп'ютернамедицина-2007. Рольінформаційнихтехнологійу реформуванніохорони здоров'я»(Харків, 2007); засіданняхнаукової радисектора клінічноїгеронтологіїта геріатріїІнститутугеронтологіїАМН України; засіданняхвідділу клінічноїфізіологіїта патологіївнутрішніхорганів ІнститутугеронтологіїАМН України.
Публікації.Матеріалидисертаційноїроботи представленів 1 монографії,30 статтях (6 з ниходноосібні)у науковихфахових журналах, рекомендованихВАК України;36 тезах та матеріалахнаціональнихта міжнароднихконференцій, симпозіумів, конгресів, з'їздів; отриманийпатент України(№ 14734).
Структурата обсяг дисертації.Робота викладенана 358 сторінках.Дисертаціяскладаєтьсяз вступу, оглядулітератури, розділу «Матеріалта методидослідження», п'яти розділіввласних спостережень, обговорення, висновків, практичнихрекомендацій, списку літератури(100 кирилицеюй 300 латиницею).Робота ілюстрована67 рисунками, містить 50 таблиць.
ОСНОВНИЙЗМІСТ РОБОТИ
--PAGE_BREAK--
Контингентобстеженихта методидослідження.Для рішенняпоставленихзавдань булообстежено 410здорових людейу віці від 20 до79 років, якізнаходилисяна стаціонарномуі амбулаторномуобстеженніу загально-терапевтичномута кардіологічномувідділенняхІнститутугеронтологіїАМН України.Всі обстеженілюди не малиознак гострихта хронічнихзахворюваньбудь-якої етіологіїі за станомздоров'я відповідаливіковим нормативам, розробленимв ІнститутігеронтологіїАМН України.Контингентобстеженихлюдей був розділенийна три віковігрупи: 20-39 роки– молодий, 40-59років – зрілий,60-79 роки – похилийвік (табл. 1).
Всі обстежуванілюди одержувалистандартнехарчування, перебувалина вільномурежимі з мінімальнимрівнем щоденноїфізичної активності.Тривалістьнічного снустановила, усередньому, вісім годин(22.30 — 6.30).

Таблиця 1
Контингентобстеженихосіб

Вік, роки
Чоловіки
Жінки
Всього 20-39 32 31 63 40-59 42 40 82 60-79 126 139 265
Всього
200
210
410

Для з'ясуваннявікових змінВРС здійснювалибезперервнуреєстраціюЕКГ протягомдоби за допомогоюхолтерівськогомонітора«Кардиотехника4000-АД» (фірма«Инкард», Росія).Спектральнийаналіз коливаньшкірного кровотокувиконаний задопомогоюлазерногофлоуметра «BLF21D» (фірма «Transonic S.Inc.», США).
Для з'ясуваннямеханізміввікових змінВРС проводилисямедикаментозніпроби з атропіном, мезатоном іпропранололом, а також пасивнаортостатичнапроба з допомогоюповоротногостолу і щохвилинноюреєстрацієюЧСС, АТ, ударногооб’єму серцята безперервно– RR-інтервалів.
Для з'ясуваннявікових зміндобових ритмівССС і їх механізміввикористовувалиреєстраціюЧСС, АТ, RR-інтервалівпротягом добиза допомогоюхолтерівськогомонітора, вимірюваннятемпературитіла щогодинипротягом добиза допомогоюелектронноготермометра, визначенняспоживаннякисню за допомогоюавтоматичногогазоаналізатора«Oxicon-4» (фірма «Minhar», Нідерланди).Добові ритмипродукціїкатехоламініввивчали шляхомвизначенняїх екскреціїіз сечею (задопомогоюрідинногохроматографа«System-360», Німеччина)о 9-й, 15-й, 21-й та 3-йгодині доби.Добові ритмимелатонінутворюючоїфункції епіфізавивчали шляхомвизначенняконцентраціїв крові мелатоніну(радіоімуннимметодом звикористаннямстандартнихнаборів фірми«DPC», США) у ті жгодини.
Для відтвореннястану психоемоційноїстресорноїнапруги застосовуваликомп'ютернезавдання вибору(розробка авторасумісно з к.мед.н.І.А. Антонюк-Щегловою).Навантажувальнітести виконувалисяна велоергометріз реєстрацієюЧСС, АТ та RR-інтервалів.
Для визначенняреакції організмуна гіпоксичнийвплив намипроводиласяфункціональнагіпоксичнапроба з постійнимрівнем гіпоксії(12 % О2)протягом 10 хвилин.При проведеннігіпоксичноїпроби щохвилинимоніторувалинасичення кровікиснем (SpО2), показникицентральноїгемодинаміки– ЧСС, АТ, а такожбезперервно-RR-інтервали задопомогоюкардіомонітора«UM-300» (фірма «ЮТАС», Україна).
Гіпоксичнітренуванняпроводилисяна апаратномукомплексі«Гипотрон»(Україна), підконтролемвмісту О2у вдихуваномуповітрі. Курстренуваньскладався з10 щоденних сеансів, кожний з якихмістив у собіцикли, що чергуються,5-хвилинногодихання гіпоксичноюсумішшю та5-хвилинногодихання атмосфернимповітрям (усього3-п'ятихвилиннихцикла диханнягіпоксичноюсумішшю).
Фізичнітренуванняпроводилисяна рівні порогуанаеробногообміну (індивідуальнодля кожного)25-30 хв. 5 разів натиждень щодняпротягом 3, 6 і12 міс.
Мелатонінпризначавсяпо 3 мг передсном протягом14 днів. Епіталамінпризначався1 раз на 3 добио 10-й годині ранку(10 мг в/м). Курслікуванняскладався зп'яти введеньпрепарату.
Отриманідані обробленіметодами варіаційноїстатистикиз допомогоюкомп'ютерноїпрограми «Statistica6.0, StatSoft, USA».Розраховувалисьсередні арифметичнівеличини показників,їх помилки тавірогідністьрозходженьсередніх величину різних групахвідповіднодо критеріюt Стьюдента.Достовірнимивважалисярозходженняпри р
Для визначеннянаявностізв'язків міжпоказникамибув використанийкореляційно-регресійнийаналіз. З метоюодержаннярівнянь множинноїрегресії дляоцінки функціональноговіку застосованапокроковамножинна регресія.Для оцінкиступеня синхронізаціїокремих ритміввикористанокроскореляційнийаналіз. Параметридобових біоритміврозраховувалисяметодом косінор-аналізу.Розробленаавтором математичнамодель системибарорефлекторноїрегуляціївикористовуваласьдля аналізуданих ортостатичноїпроби.
РЕЗУЛЬТАТИДОСЛІДЖЕНЬТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Вікові зміниВРС. У данійроботі використаноаналіз ВРС дляоцінки віковихзмін вегетативноїрегуляції СССпри різнихфункціональнихстанах і стресовихвпливах наорганізм. Такідослідження, на наш погляд,є актуальними, тому що віковізміни вегетативноїрегуляції СССвідіграютьважливу рольу розвиткувікової патології.
Як показалипроведенідослідження, при старіннівідбуваєтьсязакономірнезниження значеньстандартнихпоказниківВРС (табл. 2). Звіком вірогідно(p
Вікові змінивисокочастотних(HF) коливань ритмусерця наведеніна рисунку 1.
Таблиця2

Середньодобовізначення показників(М±m) варіабельностіритму
серця у здоровихлюдей різноговіку
Показник
20-39 роки
40-59 років
60-79 роки
Часові показники RR, мс 818 ±15 897±17 895±12* SDNN, мс 154,2±4,0 137,1±4,0* 133,7±3,6* SDNNi, мс 63,7±2,2 54,1±1,9* 47,3±1,3* SDANN, мс 127,2±3,3 111,8±3,7* 114,3±3,2* RMSSD, мс 36,7±1,7 30,1±1,4* 27,3±1,1* pNN50, % 13,62±1,27 8,24±1,13* 5,94±0,59* Триангулярний індекс, мс 30,1±1,4 26,6±1,4 25,8±1,1*
Спектральні показники
Потужність ULF, мс2 18784±1032 17004±1102 14888±865*
Потужність VLF, мс2 2124±142 1779±125 1318±79*
Потужність LF, мс2 1005±68 822±51* 549±33*
Потужність HF, мс2 631±57 461±39* 297±24* LF/HF 1,58±0,11 1,78±0,08 1,85±0,07* (за данимидобовогомоніторуванняRR-інтервалів)

Примітка.
* – розходженняв порівнянніз людьми 20-39 роківдостовірні(р

ЗниженняВРС при старіннівказує на зменшеннярегуляторнихвпливів насинусовий вузолсерця ВНС тагуморальнихфакторів. Значнезниження пристарінні HF-коливаньсвідчить прозменшенняпарасимпатичноговпливу на синусовийвузол, а зниженняLF – про зменшеннявегетативнихвпливів, пов'язанихз барорефлекторноюактивністю.При старіннівірогіднозростає величинаспіввідношенняLF/HF (симпатовагуснийіндекс), що свідчитьпро домінуванняу людей похилоговіку симпатичноговідділу ВНС.З віком такожзнижуєтьсязалежністьміж ВРС і тривалістюRR-інтервалів, що свідчитьпро зменшеннячутливостісерця до вегетативнихвпливів (рис.2).
АналізRR-інтервалівметодами «теоріїхаосу» показав, що динамікаритму серцянаближаєтьсяза структуроюдо детермінованоїхаотичноїдинаміки знизькою, фрактальноюрозмірністю.Розмірністьаттракторуритму серцяпри старіннівірогіднознижується(від 4,8±0,4у молодих до3,5±0,4у людей похилоговіку; p
Рис.1. Вікові змінипотужностіHF-коливань(середньодобовізначення).
Рис. 2. ЗалежністьВРС від тривалостіRR-інтервалівта віку.
Дослідженнятакож показали, що при старіннівірогіднознижуєтьсяпотужністьLF-коливань шкірногокровотоку –від (5,03±0,41)п.о.2у молодих до(2,22±0,21)п.о.2 –у людей похилоговіку. З оглядуна барорефлекторнуприроду цихколивань, можназробити висновокпро зниженняпри старінніактивностісимпатичноїланки барорефлекторноїсистеми регуляціїгемодинаміки.
Висока кореляціяз віком середньодобовоїтривалостіRR-інтервалів(RR) і індексузагальної ВРС(SDNNi) дозволиларозробити методоцінки функціональноговіку (ФВ) вегетативноїрегуляції ССС:
ФВ ССС (років)= 38,45 + 0,08 RR (мс) – 0,915 SDNNi (мс);
r=0,72; p
Вивчено віковіособливостівегетативноїрегуляції СССпри різнихстресорнихнавантаженнях.
Фізичненавантаження.Дослідженняпоказали, щодля людей похилоговіку навітьсереднє повеличині фізичненавантаження(50 Вт) є більшсильним стресором, у порівнянніз молодимилюдьми. Про цесвідчать більшепідвищенняу них активностісимпатичноїнервової системи(зростанняіндексу напругина 310±23у молодих і на660±22у людей похилоговіку, p
Психоемоційненавантаження.Зміни хвильовоїструктурисерцевого ритмупри психоемоційнійнапрузі у людейрізного вікухарактеризуютьсязбільшеннямVLF-коливань, щосвідчить пропосиленнясимпатоадреналовихвпливів на ССС,і зменшеннямLF-коливань, щовказує на ослабленнябарорефлекторногоконтролю ССС.При цьому влюдей похилоговіку, порівняноз молодими, спостерігаєтьсябільш значнезбільшенняVLF-коливань –на (20,1±2,1)% у літніх і(12,2±2,4)% у молодих людей(p
Установленазалежністьгемодинамічноїреакції припсихоемоційнійнапрузі у людейпохилого вікувід індивідуальнихособливостейвегетативноїрегуляції.Найбільшийзв'язок з розвиткомгіперреакціїартеріальноготиску при стресімають такічинники, якослабленнябарорефлекторнихі парасимпатичнихвпливів на CCC, а також зрушеннявегетативногобалансу в бікдомінуваннясимпатичноговідділу ВНС.
Гіпоксичненавантаження.Дослідженняпоказали, щопри старіннізнижуєтьсястійкість догіпоксії, прощо свідчитьбільш виразнаартеріальнагіпоксеміяпри диханнігіпоксичноюгазовою сумішшю.При цьому влюдей похилоговіку спостерігаєтьсябільше зростанняАТ і співвідношенняLF/HF (збільшенняна 0,12±0,05у молодих і на0,72±0,20у людей похилоговіку, p
Отже, більшвиразна реакціясимпатоадреналовоїсистеми нарізні стресорнічинники у старихлюдей свідчитьпро зниженнястійкості достресу з віком.
Механізмивікових змінВРС. Якпоказав аналізданих літератури, основною причиноюВРС у діапазонічастот від 0,03до 0,4 Гц є вегетативні(симпатичній парасимпатичні)впливи на синусовийвузол передсердь, пов'язані здиханням(HF-коливання), які передаютьсячерез вагус, а також автоколиванняв системібарорефлекторноїрегуляції АТ(LF-коливання), що передаютьсячерез вагусі симпатичнінерви. Доведено, що HF-коливанняритму серцявиникають увідповідь наколивання АТпри диханніі опосередковуються, в основному, через барорефлекс.У той же час, коливання АТй кровотокув діапазонічастот LF являютьсобою автоколиванняв системібарорефлекторноїрегуляції, якіопосередковуютьсячерез симпатичнівазомоторнінерви.
Таким чином, в основі HF- іLF-ритмів лежатьпроцеси в системібарорефлекторноїрегуляції АТ.Тому для поясненнявікових змінВРС були вивченівікові змінизначень параметрівбарорефлекторноїсистеми. З цієюметою ми використалинаступні методи: фармакологічнівпливи на синусовийвузол серцята судини, ортостатичнийвплив на гемодинаміку, дихання з різноючастотою, атакож аналізматематичноїмоделі барорефлекторноїсистеми.
Фармакологічнівпливи на синусовийвузол серцята судини. Проведенінами дослідженняпоказали, щоблокада М-холінорецепторівсинусовоговузла атропіномвикликає виразнідостовірнізрушення потужностіLF- і HF-коливаньритму серця(табл. 3). При цьомуу молодих людейHF-компонентасерцевого ритмузнижуєтьсяв більшомуступені, ніжLF-компонента, а їх співвідношенняістотно збільшується.Це свідчитьпро зрушенняз віком вегетативногобалансу у бікдомінуваннясимпатичноговідділу ВНС.Такі змінипов'язані зхолінолітичноюдією атропінуна синусовийвузол серця.У людей похилоговіку вказанізрушення показниківВРС менш виразні, у порівнянніз молодимилюдьми. Цепідтверджуєнаявністьзниженняпарасимпатичноготонусу пристарінні.
Проведенінами дослідженнятакож показали, що блокадаβ-адренорецепторівпропранололоммало впливаєна спектральнуструктуру ритмусерця у молодихлюдей і викликаєдостовірнізрушення улюдей похилоговіку (табл. 3). Уних росте потужністьвисокочастотнихколивань (HF) ритмусерця, а співвідношенняLF/HF значно зменшується.Вегетативнийбаланс зміщуєтьсяв напрямкудомінуванняпарасимпатичноговідділу ВНС.Наявністьтакого ефектупропранололуна ВРС у людейстарших віковихгруп пов'язанез перевагоюу них активностісимпатичноговідділу ВНС.
Для оцінкибарорефлекторноїчутливостінами використанафармакологічнапроба з вазопресорнимпрепаратоммезатон (в/м0,15 мг/кг маситіла). Як показалипроведенідослідження, після введеннямезатонуспіввідношеннязмін ЧСС ісистолічногоАТ на піку діїпрепарату, відоме як індексчутливостібарорефлексу, вірогіднозменшуєтьсяз віком (1,01±0,11 умолодих і 0,45±0,09у людей літньоговіку, p

Таблиця 3
ЗрушеннятривалостіRR-інтерваліві спектральнихпоказниківВРС під впливоматропіну тапропранололуу здоровихлюдей різнихвікових груп,%
Показник
Атропін (1 мл 0,1 % р-ну)
Пропранолол (20 мг)

20-39 роки
60-79 роки
20-39 роки
60-79 роки
Δ RR
-12,4±5,3 *
-12,6±4,5 *
18,5±7,5 *
15,5±6,2*
Δ LF
-52,3±6,0 *
-33,3±6,1 *#
8,6±16,8
-3,8±9,4
Δ HF
-67,9±4,3 *
-38,6±5,1 *#
16,7±9,2
63,8±15,1 *#
Δ (LF/HF)
48,4±12,2 *
8,6±7,4 #
10,3±8,5
-41,3±11,4 *#

Примітка.* – зрушеннядостовірні(р

Ортостатичнівпливи нагемодинаміку.Проведенінами дослідженняпоказали, щозбільшенняЧСС у відповідьна зниженняАТ при ортостатичномувпливі з вікомвірогіднознижується(від 30±3,2% у молодих до19±3,1% у людейпохилого віку;p
Варіабельністьшкірного кровотокупри ортопробізмінюєтьсяаналогічнозмінам ВРС(табл. 4). У людейпохилого вікузрушення спектральнихпоказниківваріабельностішкірного кровотокубули вірогідно(p

Таблиця4
Зміниспектральнихпоказниківваріабельностіритму серцяй шкірногокровотоку припасивній ортопробіу здоровихлюдей різноговіку, %


Показник
20-39 роки
60-79 роки

ВРС
ВШК
ВРС
ВШК
Δ LF
+ 21,1 ± 4,2
+ 30,3 ± 2,8
+ 4,6 ± 3,1*
+ 13,6 ± 6,2 *
Δ HF
— 54,3 ± 4,1
— 15,2 ± 2,5
— 39,1 ± 3,3*
— 11,2 ± 2,4

Примітка.* – р
ВШК – варіабельністьшкірного кровотоку.

Отриманідані свідчатьпро зниженняз віком реакціїВНС на ортостатичнийстрес, що призводитьдо погіршеннягемодинамічноїкомпенсаціїзниження АТі, таким чином, до ортостатичноїнестійкості.
Дослідженняпоказали, щопри старіннізмінюєтьсяй характерперехідногопроцесу приортопробі. Вінподовжуєтьсявід (35,8±3,1)с у молодих до(49,2±3,3)с у людей похилоговіку (p
Диханняз різною частотою.Вивченовплив частотидихання наамплітудудихальних хвильритму серцяв людей різноговіку – амплітудно-частотнахарактеристикабарорефлекторноїсистеми (рис.3). Видно, що вобласті низькихчастот диханнякриві майжепаралельніосі абсцис: зміна частотидихання істотноне позначаєтьсяна амплітудіколивань величиникардіоінтервалів(смуга пропущеннясистеми). Приподальшомузростаннічастоти диханнявідбуваєтьсяшвидке зниженняамплітудидихальних хвильсерцевогоритму. Показано, що у людей літньоговіку амплітудадихальнихколивань ритмусерця приблизнов 1,5 рази нижча(на всіх частотахдихання), ніжу молодих. Цетакож свідчитьпро зниженняефективностібарорефлекторноїстабілізаціїАТ при старінні.
Математичнемоделюваннясистеми барорефлекторноїрегуляціїгемодинаміки.Аналіз системибарорефлекторноїрегуляціїметодами теоріїавтоматичногорегулюваннядозволив розрахуватидинамічніпараметри цієїсистеми якколивальноїланки 2-го порядкуу людей різноговіку (табл. 5).Аналіз показав, що при старінніістотно збільшуєтьсяінерційністьсистеми (постійначасу), знижуютьсяїї коливальнівластивості(коефіцієнтзгасання), зменшуєтьсяефективністьрегуляції(коефіцієнтдинамічногопосилення), збільшуєтьсяперіод власнихколивань системи.
Аналіз математичноїмоделі системибарорефлекторноїрегуляціїгемодинамікипоказав, щопогіршенняпри старінніїї регуляторниххарактеристикпов'язане знаступнимипричинами:
зменшенням чутливості барорецепторів;
зміною регуляторних характеристик вегетативних центрів;
зниженням чутливості синусового вузла серця до вегетативних впливів.
Усі ці чинникий призводятьдо зниженняамплітуди HF- іLF-коливань ритмусерця при старінні.
Рис. 3. Амплітудно-частотнахарактеристикасистеми барорефлекторноїрегуляції уздорових людей(молодий вік– суцільналінія, літнійвік – пунктирналінія). Адх– амплітудадихальних хвильсерцевогоритму.
    продолжение
--PAGE_BREAK--
Таблиця5
Вікові змінидинамічнихпараметрівсистеми барорефлекторної
регуляції

Параметр
20-39 роки
60-79 роки
Постійна часу, с
2,2±0,32
4,9±0,22*
Коефіцієнт згасання
0,25±0,11
0,55±0,09*
Коефіцієнт динамічного посилення
2,0±0,06
0,9±0,07* Період власних коливань системи, с
14±6,0
31±3,1*

Примітка.* – p

Віковізміни добовихритмів ССС таїх механізми.Проведенідослідженняпоказали, щопри старіннізначно знижуєтьсяамплітудадобових ритмівЧСС і АТ (табл.6), спостерігаєтьсяїх десинхронізація(в 30% випадків)та інверсія(в 7% випадків).Так, проведенийнами крос-корреляційнийаналіз показав, що у молодихлюдей має місцедостовірнийвзаємозв'язокдобових ритмівЧСС і АТ, тобтоїх синхронізація(r=0,4-0,5; p0,1). Такі змінидобових ритмівССС у людейпохилого вікуможуть розцінюватисяяк розвитокдесинхронозу.Крім того, якпоказав косінор-аналіз, у людей похилоговіку відбуваєтьсязрушення фазидобових ритмівпоказниківССС на більшранній час доби(табл. 6).
Таблиця6
Параметридобових ритміву здоровихлюдей різноговіку
(косінор-аналіз)


Показник
20-39 роки
60-79 роки

Амплітуда

Акрофаза,
час доби
Амплітуда

Акрофаза,
час доби
ЧСС, хв-1
11,8±1,2
14,0±0,9
7,08±1,5*
12,1±0,3* АТс, мм рт.ст.
9,24±1,12
16,1±1,4
3,11±1,45*
17,2±1,2
LF, мс2
206±21
5,8±0,4
105±14*
5,6±0,4
HF, мс2
303±28
4,5±0,4
85±11*
4,1±0,3 LF/HF
0,38±0,03
15,1±0,8
0,11±0,04*
11,8±1,4*
T, °C
0,42±0,03
18, 2±0,4
0,18±0,08*
17, 3±0,3*

Примітка.* – p

Відомо, що ЧСС і АТ залежать, в основному, від рівня активностісимпатичногой парасимпатичноговідділів ВНСта концентраціїкатехоламініву крові. Центральнимендокриннимрегуляторомдобових ритміворганізму єепіфіз, що внічний час добипродукує в кровсвій гормонмелатонін. Цейгормон викликаєвповільненняметаболічнихпроцесів уклітинах тазниження активностісимпатоадреналовоїсистеми. З оглядуна вищевикладене, метою нашогодослідженнябуло з'ясуваннязв'язку віковихзмін добовихритмів ССС ізвіковими змінамидобової динамікисимпатичногой парасимпатичноготонусу ВНС, секреціїкатехоламінів, мелатонінута інтенсивностіенергетичногометаболізму.
Вегетативнарегуляція.Відомо, що адаптивнізміни гемодинамікипов'язані звегетативноюрегуляцієюсерцевої діяльностіі тонусу судин.Тому вважається, що адаптаціядо змін активностіорганізмупротягом добипов'язана ізциркадіаннимиритмами ВНС.Проведенийнами крос-кореляційнийаналіз показаввиразний зв'язокдобових коливаньвегетативноїактивностій показниківССС у молодихлюдей (r=0,5-0,6; p
Рис.4. Добова динамікапарасимпатичного(HF) і симпатичного(LF/HF) тонусу у здоровихлюдей різноговіку
(молодий вік– суцільналінія, літнійвік – пунктирналінія).
Це дозволяєприпустити, що однією зпричин віковихзмін добовихритмів ССС єпорушенняциркадіаннихритмів ВНС.
Енергетичнийметаболізм.Відомо, що рівеньенергетичногометаболізмув тканинахвизначає величинукровотоку, томущо ССС повинназабезпечитидоставку кисню, адекватнупотребам вньому тканин.Збільшеннякровотоку, усвою чергу, відбуваєтьсяпри зростанніЧСС і АТ. Томуміж показникамиенергетичногометаболізмута гемодинамікоюіснує причинно-наслідковийзв'язок.
Дослідженняпоказали, щопри старіннівірогіднознижуютьсядобові коливанняпоказниківдихання іенергетичногометаболізму(температуратіла, споживанняО2, МОД). У людейпохилого вікув нічний часдоби зниженняцих показниківістотно менше, у порівнянніз молодимилюдьми. Так, споживанняО2 вночізменшуєтьсяна 28 % у молодихі лише на 13 % – улюдей похилоговіку (p
Секреціякатехоламінів.Відомо, щокатехоламіни(адреналін інорадреналін), як гормонистресу, збільшуютьЧСС і АТ. У деннийчас доби їхпродукція йрівень у кровізакономірнозбільшуються, а вночі – зменшуються.Це викликаєвідповіднізміни гемодинаміки.
Намипоказано, щопри старіннізнижуєтьсяекскреціяадреналінув денний часдоби. При цьомуциркаднийіндекс адреналінупри старіннівірогідно(p
Виявленізміни добовихритмів симпатоадреналовоїактивностіможуть бутиоднією із причинзменшення звіком амплітудидобових ритмівпоказниківССС. Дійсно, якпоказав кореляційнийаналіз, міжекскрецієюадреналінув різний часдоби й показникамигемодинамікимає місце достовірнийзв'язок (r=0,37 у молодихі r=0,23 у людей похилоговіку; p
Секреціямелатоніну.Як відомо, основнимгуморальнимрегуляторомциркадіаннихритмів є гормонепіфіза мелатонін.У нічний часдоби його продукціяй рівень у кровібагаторазовозростають, щопризводитьдо зниженняенергетичногометаболізмута симпатоадреналовоїактивностій, в остаточномупідсумку, ЧССі АТ. Тому можнабуло припустити, що вікове зниженняамплітудидобового ритмуССС пов'язанез ослабленнямпродукціїмелатонінупри старінні.
Дійсно, проведені намидослідженняпоказали, щоз віком значнозменшуєтьсяконцентраціямелатонінув крові у нічнийчас доби –(128,7±30,9)нг/л у молодихі (46,8±13,5) нг/л– у людей похилоговіку о 3-й год.ночі (p
Отже, механізмивікових зміндобових ритмівССС можна представититак: зниженнямелатонінутворюючоїфункції епіфіза→ зменшенняамплітудидобових ритміввегетативноїнервової йендокринноїсистем →зменшенняамплітудидобових ритмівССС.
З оглядуна складністьвизначенняконцентраціїмелатонінув плазмі кровів клінічнійпрактиці, намирозробленаформула дляоцінки мелатонінутворюючоїфункції епіфіза, заснована накореляції міжнічною продукцієюмелатонінуй амплітудоюдобових ритмівтемпературитіла та артеріальноготиску. Для цьогобуло використанометод покроковоїлінійної регресії.Отримано наступнуформулу, щодозволяє розрахуватиконцентраціюмелатонінув крові о 3-й годиніночі і в такийспосіб оцінитифункцію епіфізу:
М = 1856 Тці+ 78,3 ATc_ці– 1921; r=0,71; p
Де: М – концентраціямелатонінуо 3-й год. ночі, нг/л;
Тці –циркаднийіндекс оральноїтемператури(відношеннязначень температурио 3-й год. дня іо 3-й год. ночі);
АТc_ці– циркаднийіндекс систолічногоартеріальноготиску (відношеннязначень систолічногоартеріальноготиску о 3-й год.дня і о 3-й год.ночі).
Перевіркаотриманоїформули показаладосить високукореляцію міжрозрахунковимі реальнимрівнем мелатонінув крові, що дозволяєвикористовуватиїї в клінічнійпрактиці.
Хронобіологічнийвік. Наоснові отриманихданих про віковізміни ВРС протягомдоби нами розробленометод оцінкифункціональноговіку циркадіанноїсистеми, а самехронобіологічноговіку. Формуладля розрахункухронобіологічноговіку отриманаметодом покроковоїмножинноїрегресії наоснові данихобстеженняздорових людейвіком від 20 до79 років. Буливідібраніпоказники ВРСта їх циркаднііндекси, якінайбільшекорелюють звіком. Отриманонаступну формулурозрахункухронобіологічноговіку (ХБВ):
ХБВ = 54,4 –0,03 HF + 14,4 HFці; r=0,72; p
Де: ХБВ – хронобіологічнийвік, роки;
HF –високочастотніколиваннясерцевогоритму, мс2(середньодобовізначення);
HFці – циркаднийіндекс високочастотногокомпонентаритму серця(відношеннядень-ніч HF).
Отриманаформула булавикористанадля оцінкихронобіологічноговіку в групілюдей похилоговіку зі зниженоюпродукцієюмелатонінуепіфізом.Розрахованийу них хронобіологічнийвік виявивсяістотно вищепаспортного, в середньомуна 18±5,3 років, щосвідчить проприскоренестаріння цихлюдей.
Ультрадіанніритми вегетативноїрегуляції ССС.Нами були вивченівікові зміниультрадіаннихритмів вегетативноїрегуляції ССС.Дослідженняпоказали, щопри старіннівірогідно(p
Також булопоказано, щоз віком зменшуєтьсяамплітудадвохгодиннихультрадіаннихритмів ВНС ітрохи подовжуєтьсяїх період. Такізміни ультрадіаннихритмів у літньомувіці підтверджуютьзагальну концепціюпро вгасаннябіологічнихритмів пристарінні.
У той же час, ступінь зниженняз віком двохгодиннихколивань показниківвегетативноїрегуляції СССзначно менша, ніж ступіньзниження коливань, пов'язаних знервово-рефлекторноюрегуляцієюССС (LF, HF). Це свідчитьпро більшузбереженістьультрадіаннихритмів у людейпохилого віку.Ці ритми характеризуютьгуморальнурегуляцію ССС, яка філогенетичнобільш давняпорівняно знервово-рефлекторною.
Рис.5. Вікові змінипотужностіULF-коливань(середньодобовізначення).
Інфрадіанніритми вегетативноїрегуляції ССС.Основнимививченимибіологічнимиритмами з періодомбільше доби(інфрадіанніритми) є тижневі, місячні й річніритми. Тижневіритми у людейсинхронізуютьсязі змінамиїхньої трудовоїдіяльностіпротягом тижня.Місячні ритмиу багатьохживих організмівпов'язані зфазами Місяця, а річні ритми– із сезоннимизмінами протягомроку. Ці ритмизабезпечуютьадаптаціюорганізму дозмін зовнішньогосередовищаі тому є адаптивнимиритмами. У рядідослідженьпоказано, щочастота серцево-судинноїпатології улюдини змінюєтьсявідповіднодо різнихінфрадіаннихритмів [ДубровА.П., 1990; КомаровФ.И., 2000]. Можнаприпустити, що певну рольу цьому граютьритми ВНС. Томув даному дослідженнібули вивченіінфрадіаннібіологічніритми ВНС улюдей молодогой похилоговіку.
Тижневіритми.Проведенийнами аналізсередньодобовогорівня ЧСС, АТй ВРС у різнідні тижня показав, що у понеділок, порівняно зіншими днямитижня, вірогідно(p
Таким чином, установленев нашому дослідженніпідвищенняЧСС, АТ і симпатичноготонусу в понеділокзбільшує в цейдень ризикрозвитку гостроїсерцево-судинноїпатології. Цестосуєтьсяв першу чергулюдей похилоговіку внаслідокнаявності уних атеросклерозута інших чинниківризику гостроїсудинної патології.
Місячніритми.Отримані данісвідчать пронаявністьмісячних ритмівпоказниківССС і вегетативноїактивностіу здоровихлюдей молодогоі літнього віку(рис. 6). Порівняннясередніх значеньпоказниківССС і ВРС у різніфази Місяцяпоказало, щов фазу молодикавищі показникиЧСС, АТ і спостерігаєтьсязрушеннявегетативногобалансу у бікбільшої активностісимпатичноговідділу ВНС.Ці зміни можутьпояснюватибільшу частотугострої серцево-судинноїпатології вфазу молодика, у порівнянніз іншими фазамиМісяця. Віковихрозходженьзмін показниківССС і вегетативноготонусу в різніфази Місяцяне виявлено.
Рис. 6. Значеннясимпатовагусногобалансу (LF/HF) урізні фазиМісяця у здоровихлюдей різноговіку (молодийвік – світлістовпчики, літній вік –темні стовпчики).
Сезонні ритми.Проведенийаналіз показниківССС і ВРС у різнімісяці рокупоказав, що взимовий періодроку вірогідновище середньодобовийрівень ЧСС, АТй симпатовагусногоіндексу, у порівнянніз літнім періодом, як у молодих, так і у людейпохилого віку.Однак у людейпохилого вікуспіввідношеннявеличин симпатовагусногоіндексу в зимовийперіод рокудо літньогонижче, ніж умолодих людей.Це свідчитьпро зниженняамплітудисезонних ритмівпри старінні.
Як свідчатьотримані дані, вегетативнийбаланс узимкузрушений внапрямку домінуваннясимпатичноговідділу ВНС(рис. 7). Це можнапояснити тим, що взимку організмлюдини перебуваєв стані температурногостресу. У людейпохилого вікусезонні коливаннясекреції мелатонінуепіфізом меншвиразні, у порівнянніз молодими[Asplund R. et al., 1995]. З отриманихданих можназробити висновокпро те, що з вікомзнижуєтьсяамплітудасезонних ритміввегетативноїрегуляції ССС.Сезонні змінивегетативноїрегуляції СССможуть сприятизагостреннюсерцево-судиннихзахворюваньу людей похилоговіку в зимовийперіод року.З огляду назв'язок патологіїССС із вегетативнимивпливами насерце, реєстраціяінфрадіаннихритмів ВНС маєістотне клінічнезначення.
Рис. 7. Сезоннадинамікасимпатовагусногобалансу (LF/HF)у здоровихлюдей різноговіку
(молодий вік– світлі стовпчики, літній вік –темні стовпчики).
Корекціяпорушень вегетативноїрегуляції СССу людей похилоговіку. Якпоказали проведенінами дослідження, при старіннізначно знижуєтьсяВРС, зокрема, амплітударегуляторнихритмів (HF, LF) ССС.Зниження амплітудирегуляторнихритмів свідчитьпро погіршенняефективностібарорефлекторноїрегуляції ССС, що сприяє порушеннямгомеостазуАТ. З метоюполіпшеннярегуляторниххарактеристикбарорефлекторноїсистеми намивикористаніметоди фізичнихта гіпоксичнихтренувань, якіактивуютьбарорефлекс.
Фізичнітренування.Як показалипроведені намидослідження,індивідуалізованіфізичні тренування, навіть якщовони початів літньомувіці, викликаютьсприятливізміни вегетативноїрегуляції СССу осіб похилоговіку, збільшуючипарасимпатичнийтонус – HF збільшуєтьсяна (198±88) мс2(p
Гіпоксичнітренування.Середнемедикаментознихметодів впливуна регуляціюфункцій організмузаслуговуютьна увагу інтервальнінормобаричнігіпоксичнітренування, дія яких спрямованана активаціюкомпенсаторнихмеханізміворганізму.
Як показалипроведені намидослідження, під впливомгіпоксичнихтренуваньполіпшуєтьсявегетативнарегуляція ритмусерця, відбуваєтьсянормалізаціявегетативногобалансу у людейпохилого віку– LF/HF зменшуєтьсяна (0,39±0,13;p
Корекціяпорушень добовихритмів ССС.Проведені намидослідженняпоказали, щопри старіннізнижуєтьсяамплітудадобових ритмівССС, збільшуєтьсячастота десинхронізаціїта інверсії.Ці порушеннязменшуютьадаптаціюорганізму дозміни дня йночі, знижуютьпрацездатністьта стійкістьлюдей похилоговіку до стресовихфакторів. Показано, що в основівікових порушеньдобових ритмівлежить недостатністьмелатонінутворюючоїфункції епіфізу.Тому нами вивчаласяможливістькорекції добовихритмів у людейпохилого вікуза допомогоювведення екзогенногомелатонінута препарату, що стимулюєйого продукцію– епіталаміну.
Мелатонін.Як показалипроведені намидослідження, функціональнаактивністьепіфізу зниженау 70 % людей похилоговіку, що є передумовоюзастосуваннямелатонінудля корекціївікових порушеньдобових ритмівССС. З’ясовано, що у людей похилоговіку зі зниженоюмелатонінутворюючоюфункцією епіфізаобмеженіфункціональніможливостіорганізму тапорушені добовіритми ССС, вегетативноїрегуляції, температуритіла. Під впливомекзогенногомелатонінуу 80 % людей похилоговіку спостерігалосявідновленнядобового ритмусекреції мелатонінуза рахунокпідвищеннянічного пікуконцентраціїгормону в плазмікрові. У осібзі зниженоюфункцією епіфізаекзогенниймелатонінполіпшувавпоказникидобових ритмівтемпературитіла, АТ, ЧСС івегетативноїрегуляції(спостерігалосьзниження симпатичноїта підвищенняпарасимпатичноїактивностіу нічний періоддоби – табл.7).
Отриманідані дозволяютьпідсумувати, що у людей похилоговіку із прискоренимстарінням СССмелатоніннормалізуєдобові ритмиорганізму.Спрямованістьвпливу мелатонінуна віко-залежніпоказникипротилежнаспрямованостіїх змін пристарінні. Загалом, це свідчитьпро можливостізастосуваннямелатонінудля профілактикиприскореногостаріння улюдей зі зниженоюмелатонінутворюючоюфункцією епіфізу.
    продолжение
--PAGE_BREAK--
Таблиця 7
ЗрушенняЧСС, АТ таВРС під впливомкурсовогоприйому
Віта-мелатонінуу людей літньоговіку
зі зниженоюмелатонінутворюючоюфункцією епіфіза
Показник День Ніч
ЧСС, хв-1
5,6± 3,2
-6,5 ± 2,4 * АТс, мм рт. ст.
4,7 ± 5,8
-7,8 ± 3,6 *
LF, мс2
48,9 ± 34,2
12,2 ± 21,1
HF, мс2
9,7 ± 18,1
110 ± 41,2 * LF/HF
0,21 ± 0,14
-0,24 ± 0,07 *

Примітка.*– зрушеннявірогідні(p

Епіталамін.Як показалипроведені намидослідження, пептиднийпрепарат епіфізаепіталамінстимулюємелатонінутворюючуфункцію епіфізау людей похилоговіку зі зниженоюфункціональноюактивністюшишкоподібноїзалози. Так, вцій підгрупіпід впливомепіталамінуконцентраціямелатонінуо 3-й годині ночізросла більшніж в 2 рази –від (24,2±5,1)нг/л до(59,0±12,6)нг/л (p
Збереженняздатностіепіфізу додостатньоговиробленнямелатонінує чинником, щосприяє збереженнюзадовільногофункціональногостану людейпохилого віку.Пептиднийпрепарат епіфізаепіталамінможе використовуватисяу людей похилоговіку для корекціїпорушень добовихритмів мелатонінутворюючоїфункції епіфізата нормалізаціїдобових ритмівССС.
ВИСНОВКИ

У дисертаціїпредставленотеоретичнеузагальненнята нове рішенняактуальноїнаукової проблемивизначеннямеханізміввікових змінбіологічнихритмів серцево-судинноїсистеми. Розробленометоди корекціїпорушень біологічнихритмів у людейпохилого вікуза допомогоюфізичних ігіпоксичнихтренувань, атакож препаратамиепіфіза – мелатоніномі епіталаміном.
Результатидослідженнярозширюютьіснуючі уявленняпро механізмипорушень біологічнихритмів в старостіі відкриваютьнові можливостіїх корекціїу людей похилоговіку.
З віком відбуваються закономірні зміни основних біологічних ритмів серцево-судинної системи: регуляторних, циркадіанних, ультра- й інфрадіанних. Ці зміни, в основному, характеризуються зниженням амплітуди коливань – вгасанням ритмів. При цьому ступінь вікових змін різних ритмів неоднакова. Найбільшою мірою при старінні порушуються добові ритми.
З віком знижується амплітуда регуляторних ритмів серцево-судинної системи (варіабельності ритму серця) в усіх частотних діапазонах спектра, зменшується їх фрактальна розмірність. Зниження амплітуди й потужності коливань ритму серця в діапазоні низьких (LF) і високих (HF) частот свідчить про зменшення регуляторних впливів на синусовий вузол серця симпатичної й парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи.
Ступінь вікових змін різних регуляторних ритмів серцево-судинної системи залежить від їх частоти: найбільше при старінні знижується потужність коливань високочастотних ритмів, менше – низькочастотних. Помірне зниження при старінні коливань ритму серця в області дуже низьких (VLF) та ультранизьких (ULF) частот свідчить про більше збереження гуморальної регуляції порівняно з нервово-рефлекторною.
Зниження амплітуди регуляторних ритмів серцево-судинної системи при старінні пов'язано з віковими змінами барорефлекторної регуляції, а саме зменшенням барорефлекторної чутливості. Про це свідчить зниження реакції вегетативної нервової системи на ортостатичний вплив, глибоке дихання та введення мезатону.
Аналіз математичної моделі системи барорефлекторної регуляції гемодинаміки показав, що погіршення при старінні її регуляторних характеристик пов'язане з наступними причинами:
зменшенням чутливості барорецепторів;
зміною регуляторних характеристик вегетативних центрів;
зниженням чутливості синусового вузла серця до вегетативних впливів.
При старінні розвивається вегетативний дисбаланс, який проявляється відносною перевагою симпатичного тонусу на фоні виразного ослаблення парасимпатичних і барорефлекторних регуляторних механізмів. Внаслідок цього зменшується стійкість людей похилого віку до стресових впливів – фізичного та психоемоційного навантаження, гіпоксії. Для корекції вегетативного дисбалансу у людей похилого віку можуть бути використані фізичні та гіпоксичні тренування.
У людей похилого віку розвиваються явища десинхронозу, про що свідчить значне зниження амплітуди добових ритмів серцево-судинної системи, випереджальне зрушення фази добових ритмів, їх десинхронізація (в 30 % випадків) та інверсія (в 7 % випадків).
Механізми порушень добових ритмів серцево-судинної системи при старінні пов'язані з віковими змінами вегетативної регуляції, симпатоадреналової активності та енергетичного метаболізму. Зниження амплітуди добових ритмів серцево-судинної системи з віком вірогідно (p
В основі вікових змін усіх вивчених добових ритмів лежить зниження мелатонінсекретуючої функції епіфізу, про що свідчать наступні факти:
значне зниження нічної продукції мелатоніну з віком;
значне зниження амплітуди добових ритмів ЧСС, АТ, температури тіла, споживання кисню, вегетативного тонусу у людей похилого віку з низькою нічною продукцією мелатоніну.
Відновлення ритму мелатоніну у людей похилого віку зі зниженою мелатонінсекретуючою функцією епіфізу (за допомогою введення мелатоніну або епіталаміну) сприяє нормалізації добових ритмів серцево-судинної системи, вегетативного тонусу та енергетичного метаболізму.
У людей похилого віку зберігаються інфрадіанні (тижневі, місячні, сезонні) ритми вегетативної регуляції серцево-судинної системи. Перевага симпатичної активності в певній фазі цих ритмів може бути чинником, що спричиняє підвищення частоти виникнення серцево-судинних катастроф у людей похилого віку і тому має враховуватися для їх профілактики.
ПРАКТИЧНІРЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою виявлення порушень добових ритмів серцево-судинної та вегетативної нервової систем необхідно проводити добове моніторування ЧСС, артеріального тиску і варіабельності ритму серця.
Для коректної оцінки показників варіабельності ритму серця при добовому моніторуванні ЕКГ необхідно враховувати розроблені нами вікові норми.
Для оцінки функціонального віку вегетативної регуляції серцево-судинної системи і хронобіологічного віку рекомендується використовувати розроблені нами формули, засновані на дослідженні добової варіабельності ритму серця у здорових людей різних вікових груп (патент України №14734).
Для нормалізації вегетативної регуляції серцево-судинної системи у людей похилого віку доцільно використовувати фізичні й гіпоксичні тренування.
З метою нормалізації добових ритмів серцево-судинної системи у людей похилого віку доцільно використовувати препарати мелатоніну, призначаючи їх по 3 мг перед сном протягом 2 тижнів. Корекція мелатонінутворюючої функції епіфіза показана людям похилого віку з низьким нічним піком концентрації мелатоніну в плазмі крові (менше 40 нг/л о 3-й годині ночі).
З огляду на складність визначення концентрації мелатоніну в плазмі крові, пропонуємо для практичного застосування розроблену нами формулу, що дозволяє оцінити мелатонінутворюючу функцію епіфізу (М), користуючись даними реєстрації добових ритмів температури тіла (Тці) та артеріального тиску (ATc_ці):
М = 1856 Тці+ 78,3 ATc_ці– 1921 (див. стор.19).
7. З метоюпідвищенняпродукціїмелатонінуепіфізом улюдей похилоговіку рекомендуєтьсявикористовуватитканиннийпрепарат епіфізуепіталамін(рекомендовановводити 1 разна 3 доби о 10-йгодині ранкув дозі 10 мг, в/м).Курс складаєтьсяз п'яти ін'єкцій.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮДИСЕРТАЦІЇ

Писарук А.В. Амплитудно-частотная характеристика системы барорефлекторной регуляции сердечного ритма при старении // Пробл. старения и долголетия. – 1996. – № 1-2. – C. 41-44.
Писарук А.В. Использование методов теории хаоса для анализа возрастных изменений вариабельности сердечного ритма // Пробл. старения и долголетия. – 1996. – 6. – № 3-4. – C. 151-155.
Писарук А.В. Количественная оценка эффективности барорефлекторной регуляции сердечного ритма при старении // Пробл. старения и долголетия. – 1998. – 7. – № 2. – C. 108-112.
Писарук А.В. Математическое моделирование системы барорефлекторной регуляции при старении // Пробл. старения и долголетия. – 1999. – № 2. – C. 136-143.
Писарук А.В. Регуляторные ритмы гемодинамики: возрастные изменения // Пробл. старения и долголетия. – 2002. – Т. 11, № 1. – C. 3-11.
Писарук А.В. Связь вариабельности ритма сердца у пожилых людей с фазами Луны // Проблемы старения и долголетия. – 2004. – Т. 13, № 4. – С. 476-485.
О.В. Коркушко, А.В. Писарук, В.Б. Шатило, В.Ю. Лишневская, Н.Д. Чеботарев, Ю.Н. Погорецкий. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике. Возрастные аспекты – К., 2002. − 192 с. (Особистий внесок здобувача полягаєв аналізі літератури, узагальненні даних особистих досліджень і досліджень інших співавторів, написанні монографії).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Лишневская В.Ю. Суточные ритмы изменений функционального состояния сердечно-сосудистой системы и вегетативной регуляции при старении // Журн. АМН Украины. – 2002. – Т. 8, № 1. – С. 180-190. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування ЧСС, АТ, RR-інтервалів, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д. Циркадные ритмы кардиореспираторной системы при старении // Клиническая геронтология. – 2000. – Т. 6, № 7-8. − С. 6-12. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування дихання та RR-інтервалів, в формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Шатило В.Б., Фролькис М.В., Ярошенко Ю.Т., Писарук А.В., Антонюк-Щеглова И.А. Особенности реакции организма людей пожилого возраста на стрессорное воздействие (физическую нагрузку) // Пробл. старения и долголетия. – 1993. – Т. 3. – № 3. – C. 184-192. (Особистий внесок здобувача полягає в формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Писарук А.В. Суточные ритмы вегетативных влияний на сердечно-сосудистую систему при старении // Пробл. старения и долголетия. – 1999. – 8. – № 1. – C. 3-8. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування RR-інтервалівтааналізуВРС, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В., Папуга М.С. Влияние физиологической дозы мелатонина на стрессовую реакцию сердечно-сосудистой системы у людей пожилого возраста // Журнал АМН Украины. – 2002. – Т. 8, № 3. – С. 599-608. (Особистий внесок здобувача полягає у формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Шатило В.Б. Барорефлекторная регуляция сердечно-сосудистой системы при старении // Кровообіг та гемостаз. – 2004. – № 2-3. – С. 5-19. (Особистий внесок здобувача полягає у проведенні ортопроби та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Хавинсон В.Х., Шатило В.Б., Лабунец И.Ф., Писарук А.В. Суточные ритмы изменения функционального состояния сердечно-сосудистой системы и ее вегетативной регуляции у практически здоровых пожилых людей в зависимости от состояния мелатонинобразующей функции эпифиза // Журнал АМН Украины. – 2005. – Т. 11, № 1. – С. 136-146. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування ЧСС, АТ, RR-інтервалів, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Лишневська В.Ю., Асанов Е.О., Чеботарьов М.Д. Вікові особливості реакції кардіореспіраторної системи на гіпоксію // Фізіологічний журнал. – 2005. – Т. 51, № 6. – С. 11-17. (Особистий внесок здобувача полягає у проведенні гіпоксичної проби з моніторуванням показників вентиляції, кровообігу та газообміну, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В., Магдич Л.В., Лабунец И.Ф. Влияние экзогенного мелатонина на суточный ритм мелатонинобразующей функции эпифиза у людей пожилого возраста // Журнал АМН України. – 2004. – Т. 10, № 2. – С. 393-401. (Особистий внесок здобувача полягає в формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д., Чеботарева Ю.Н. Возрастные изменения вариабельности ритма сердца // Журнал Амн України. – 2004. – Т. 10, № 4. – С. 756-768. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування RR-інтервалів та аналізі показників ВРС, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Антонюк-Щеглова И.А., Шатило В.Б., Писарук А.В. Особенности реакции сердечно-сосудистой системы на кратковременное экспериментальное психоэмоциональное стрессовое воздействие у людей пожилого возраста // Пробл. старения и долголетия. – 1994. – Т. 4. – № 2. – C. 220-226. (Особистий внесок здобувача полягає в розробці комп'ютерної програми психомоторного тестування, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Писарук А.В., Чеботарев Н.Д., Асанов Э.О. Возрастные изменения циркадных ритмов системы внешнего дыхания // Проблемы старения и долголетия. – 2001. – № 3. – С. 229-235. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування частоти дихання, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Вариабельность ритма сердца при старении и патологии кардиореспираторной системы // Клиническая геронтология. – 2002. – Т. 8, № 9. − С. 16-23. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування RR-інтервалівтааналізіпоказників ВРС, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Ярошенко Ю.Т., Писарук А.В., Шатило В.Б. Комплексная оценка функционального состояния организма у лиц старших возрастных групп по данным нагрузочного тестирования // Пробл. старения и долголетия.– 2002.– Т. 11, № 4. – C. 370-380. (Особистий внесок здобувача полягає в формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Вариабельность ритма сердца у здоровых лиц и пациентов с ишемической болезнью сердца пожилого возраста // Укр. кардіолог. журн. – 2002. – № 5. – С. 18-23. (Особистий внесок здобувача полягає в формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Писарук А.В., Шатило В.Б., Асанов Э.О. Влияние мелатонина на суточные ритмы температуры тела, гемодинамики и вариабельности сердечного ритма у пожилых людей // Проблемы старения и долголетия. – 2003. – Т. 12, № 1. – С. 35-44. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування ЧСС, АТ, температури тіла, RR-інтервалів, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Ярошенко Ю.Т., Писарук А.В. Влияние физических тренировок на вариабельность ритма сердца у здоровых людей пожилого возраста // Пробл. старения и долголетия. – 2003. – Т. 12, № 3. – С. 265-271. (Особистий внесок здобувача полягає в формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Писарук А.В., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н., Леводо Д. Вегетативная регуляция гемодинамики при ортостатическом воздействии у здоровых и больных пожилого возраста с ИБС // Укр. кардіолог. журн. 2004. – № 5. – С. 21-25. (Особистий внесок здобувача полягає в формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Асанов Э.О., Чеботарёв Н.Д., Лишневская В.Ю. Реакция сердечно-сосудистой системы на изокапническую гипоксию в пожилом возрасте // Український пульмонологічний журнал. – 2005. – № 1. – С. 46-48. (Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні гіпоксичної проби з моніторуванням показників кровообігу та газообміну, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Асанов Э.О., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д., Дужак Г.В. Реакция системы микроциркуляции на гипоксию при старении // Кровообіг та гемостаз. – 2005. – № 1. – С. 39-43. (Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні гіпоксичної проби з моніторуванням показників газообміну, участі в проведенні лазердоплерфлоуметрії, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Шатило В.Б. Возрастные изменения барорефлекторных колебаний ритма сердца // Укр. кардіолог. журн. – 2007. – № 1. – С. 65-69. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування RR-інтервалівтааналізуВРС, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Асанов Э.О., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д. Суточные ритмы вегетативной активности у пожилых людей: влияние гипоксических тренировок // Буковинський медичний вісник. – 2006. – № 4. – С. 205-207. (Особистий внесок здобувача полягає у проведенні добового моніторування RR-інтервалів і аналізіВРСдотапіслягіпоксичнихтренувань, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Шатило В.Б. Суточные ритмы сердечно-сосудистой системы: возможные механизмы возрастных изменений // Журнал АМН України. – 2006. – № 3. – С. 540-549. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування ЧСС, АТ, RR-інтервалів,формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Писарук А.В., Асанов Э.О. Влияние гипоксических тренировок на вегетативную регуляцию ритма сердца у пожилых людей // Пробл. старения и долголетия. – 2006. – № 1. – C. 60-65. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літератури, участі в дослідженні вегетативної регуляції, формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Коркушко О.В., Асанов Э.О., Писарук А.В., Беликова М.В. Реакция симпатоадреналовой системы на гипоксический стресс у пожилых людей // Пробл. старения и долголетия. – 2007. – № 1. – С. 3-10. (Здобувач проводив аналіз отриманих результатів).
Коркушко О.В., Асанов Э.О., Писарук А.В., Чижова В.П., Чеботарев Н.Д. Возрастные особенности функции эндотелия и микроциркуляции при гипоксическом стрессе // Кровообіг та гемостаз. – 2007. – № 2. – С. 15-19. (Особисто здобувачем проводилась гіпоксична проба,формування бази даних та аналіз отриманих результатів).
Писарук А.В., Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Циркадные ритмы гемодинамики и энергетического метаболизма при старении // Материалы XVI съезда Укр. Физиол. Общества. – Винница, 28-30 мая 2002 г. Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, № 2. – С. 151-152. (Особисто здобувачем проведено дослідження біоритмів та проаналізовано отримані дані).
Писарук А.В., Асанов Е.О. Спосіб визначення функціонального віку організму людини. Патент України № 14734. – 15.05.2006. – Бюл. № 5. (Особисто здобувачем здійснено збір клінічного матеріалу, проведено статистичний аналіз, проаналізовано отримані дані).
Методы анализа и возрастные нормы вариабельности ритма сердца. (Метод. рекомендации) / Состав. О.В. Коркушко, В.Б. Шатило, А.В. Писарук, Н.Д. Чеботарев, В.Ю. Лишневская. – К.: Ин-т геронтологии, 2003 – 24 с. (Особистий внесок здобувача полягаєв аналізі літератури, узагальнені даних особистих досліджень, досліджень інших співавторів та написанні методичнихрекомендацій).
Писарук А.В. Изменения и взаимосвязь вариабельности сердечного ритма и артериального давления при старении // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріатрів України: Тези доповіді (26-28 вересня, 2000 р., Київ). – К.: Інститут геронтології, 2000. – С. 67.
Писарук А.В. Вариабельность ритма сердца при старении // Матеріали І Української науково-практичної конференції «Порушення ритму серця – вікові аспекти» (19-20 жовтня 2000 р., Київ). – К.: Інститут геронтології, 2000, – С. 176-182.
Писарук А.В. Метод оценки функционального возраста по данным анализа суточной вариабельности ритма сердца // Матеріали 2-ї науково-практичної конференції «Прискорене старіння та шляхи його профілактики» (18-19 жовтня 2001, Одеса ). – К.: Алкон, 2001. – С. 120-121.
Писарук А.В. Вариабельность ритма сердца и периферического кровотока: спектральный анализ // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Матеріали ІІ міжнародної конференції (Київ, 22-24 травня 2002 р.). – К.: Алкон, 2002. – С. 250-251.
Писарук А.В. Вариабельность ритма сердца при старении: механизмы изменения // Матеріали I Міжнародної наукової конференції “Аналіз варіабельності ритму серця в клінічній практиці” (Київ, 24-25 жовтня 2002 р.).– Киев: ИВЦ “Алкон”. – С. 144-157.
Писарук А.В. Вариабельность ритма сердца и гомеостаз // Тези доповідей Науково-практичного симпозіуму «Варіабельність серцевого ритму: від найсміливіших ідей до найпрактичнішого втілення». Вісник Харківського національного університету. – 2003. – № 581. – С. 75.
Писарук А.В. Использование анализа вариабельности ритма сердца для оценки биологического возраста // Тези доповідей Науково-практичного симпозіуму «Варіабельність серцевого ритму: від найсміливіших ідей до найпрактичнішого втілення». Вісник Харківського національного університету. – 2003. – № 581. – С. 76.
Писарук А.В. Хронобиологическая гипотеза развития и старения: ІУ Національний конгрес геронтологів і геріатрів України. (Київ, 11-13 жовтня 2005 р.). Тези // Проблемы старения и долголетия. – 2005. – Т. 14, приложение. – С. 45.
Писарук А.В. Сезонные ритмы вегетативной регуляции сердечно-сосудистой системы у пожилых людей: ІУ Національний конгрес геронтологів і геріатрів України (Київ, 11-13 жовтня 2005 р.). Тези. // Проблемы старения и долголетия. – 2005. – Т. 14, приложение. – С. 184-185.
Shatilo V., Pisaruk A., Korkushko O., Chebotareva J. The effect of melatonin on cardiovascular system and body temperature circadian rhythms in elderly // V-th European Congress of Gerontology (July 2-5, – 2003. / Barselona/Spain). P.147. Abstr. 369. (Особисто здобувачем здійснено збір клінічного матеріалу та проаналізовано отримані дані).
Писарук А.В., Партола А.В., Андрейчук А.В. Компьютерная система спектрального анализа колебаний периферического кровотока // Мікроциркуляція та ії вікові зміни. Матеріали українскої наукової конференції з міжнародною участю. Київ, 19-21 травня 1999 року. – С. 96. (Особисто здобувачем розроблена програма спектрального аналізу коливань кровотоку).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарёв Н.Д., Лишневская В.Ю., Асанов Э.О. Возрастные особенности вегетативной регуляции ритма сердца при изокапнической гипоксии // Клінічна та експериментальна патологія. – IV Національний конгрес патофізіологів України з міжнародною участю. – 2004. – № 2. – Т. III. – Ч. 2. – С. 529-531. (Проводив статистичну обробку матеріалу, аналізував отримані дані).
Писарук Л.В., Писарук А.В. Коррекция вегетативного дисбаланса у пожилых людей с помощью иглорефлексотерапии // Матеріали І Української науково-практичної конференції «Порушення ритму серця: вікові аспекти» (19-20 жовтня 2000р., Київ). – К.: Інститут геронтології, 2000, – С. 12. (Дослідження вегетативного балансу проводились за допомогою комп’ютерної програми «КадіоСпектр», розробленої особисто здобувачем, ним же проаналізовано отримані дані).
Писарук А.В., Чеботарев Н.Д. Возрастные и патологические изменения кардиореспираторной системы и вегетативного тонуса // Материалы Конгресса по патофизиологии, Москва, 9-12 октября 2000 г. (Особисто здобувачем здійснено збір клінічного матеріалу та проаналізовано отримані дані).
Писарук А.В., Шатило В.Б. Коррекция нарушений суточных ритмов гемодинамики с помощью мелатонина // Матеріали 2-ї науково-практичної конференції «Прискорене старіння та шляхи його профілактики» ( 8-19 жовтня 2001, Одеса ) – К.: Алкон, 2001. – С. 159. (Особисто здобувачем здійснено збір клінічного матеріалу та проаналізовано отримані дані).
Писарук А.В., Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Циркадные ритмы гемодинамики и энергетического метаболизма при старении // Матер. XVI з'їзду Укр. фізіологіч. товариства. (Вінниця, 28-30 травня 2002 р.). // Фізіологіч. журнал. – 2002. – Т. 48, № 2. – С. 151-152. (Особисто здобувачем здійснено збір клінічного матеріалу та проаналізовано отримані дані).
Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В., Лишневская В.Ю., Чеботарев Н.Д., Федько Г.П., Плачинда Ю.И., Бутенко А.И. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: 25-летний опыт изучения // Матеріали I Міжнародної наукової конференції “Аналіз варіабельності ритму серця в клінічній практиці”. – Київ, 24-25 жовтня 2002 року. – С. 5-20. (Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні даних особистих досліджень тадосліджень інших співавторів).
Чеботарева Ю.Н., Писарук А.В., Леводо Д. Вегетативная регуляция гемодинамики при ортостатическом воздействии у здоровых и больных ИБС людей пожилого возраста // Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: Матер. I межн. науч. конф. (24-25 октября 2002 г.). – Киев: Алкон, – 2002. – С. 161-165. (Особисто здобувачем проаналізовано отримані дані).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д., Лишневская В.Ю., Асанов Э.О., Чеботарева Ю.Н. Циркадные ритмы гемодинамики, вентиляции и газообмена при старении // Материалы 6-го Европейского конгресса по клинической геронтологии (Москва, 18-21 июня 2002 г.).– Клиническая геронтология. – 2002.– Т. 8, № 5. – С. 94. (Особисто здобувачем здійснено збір клінічного матеріалу та проаналізовано отримані дані).
Писарук А.В., Шатило В.Б., Чеботарева Ю.Н.Коррекция ритмов гемодинамики и вегетативной регуляции у людей с помощью мелатонина // Материалы конференции «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов». Харьков, 30-31 мая 2002 г. – С. 243. (Особисто здобувачем здійснено збір клінічного матеріалу та проаналізовано отримані дані).
Ярошенко Ю.Т., Писарук А.В. Динамика вариабельности ритма сердца у лиц пожилого возраста под влиянием программы индивидуализированных физических тренировок // Матеріали I Міжнародної наукової конференції “Аналіз варіабельності ритму серця в клінічній практиці” (Київ, 24-25 жовтня 2002 р.).– Киев: ИВЦ “Алкон”. – С. 187-191. (Дослідження ВРС проводились за допомогою комп’ютерної програми «КадіоСпектр», розробленої особисто здобувачем; ним же проаналізовано отримані дані).
Писарук А.В., Шатило В.Б., Лишневская В.Ю. Суточные колебания вариабельности ритма сердца при старении // Матеріали I Міжнародної наукової конференції “Аналіз варіабельності ритму серця в клінічній практиці” (Київ, 24-25 жовтня 2002 р.). – Киев: ИВЦ “Алкон”. – С. 139-144. (Особисто здобувачем здійснено добове моніторування кардіоінтервалів та проаналізовано отримані дані).
Шатило В.Б., Писарук А.В. Влияние мелатонина на суточные колебания вариабельности ритма сердца у пожилых людей // Матеріали I Міжнародної наукової конференції “Аналіз варіабельності ритму серця в клінічній практиці” (Київ, 24-25 жовтня 2002 р.). – Киев: ИВЦ “Алкон”. – С. 179-183. (Особисто здобувачем проведено дослідження ВРС та проаналізовано отримані дані).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Шатило В.Б. Вариабельность ритма сердца при старении и возраст-зависимой патологии // Тези доповідей Науково-практичного симпозіуму «Варіабельність серцевого ритму: від найсміливіших ідей до найпрактичнішого втілення». Вісник Харківського національного університету. – 2003. – № 581. – С. 59. (Особисто здобувачем проведено дослідження ВРС та проаналізовано отримані дані).
Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарёв Н.Д., Лишневская В.Ю., Асанов Э.О. Возрастные особенности вегетативной регуляции ритма сердца при изокапнической гипоксии. – Матеріали IV Національного конгресу патофізіологів України з міжнародною участю // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – № 2. – Т. 3. – Ч. 2. – С. 529-531. (Особисто здобувачем проводилась гіпоксична проба,формування бази даних та аналіз отриманих результатів).
Шатило В.Б., Писарук А.В., Чеботарьова Ю.М. Застосування мелатоніну для корекції порушень добових біоритмів та корекції надлишкової стресової реакції сердцево-судинної системи у людей літнього віку. Інформ. лист № 223. – К.: Ін-т геронтології, 2004. – 4 с. (Особисто здобувачем досліджено вплив мелатоніну на добові ритми серцево-судинної системи).
Писарук А.В., Асанов Э.О., Чеботарёв Н.Д. Влияние изокапнической гипоксии на центральную гемодинамику в пожилом возрасте // Матеріали науково-практичної конференції «Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб», присвяченої пам'яті академіка Л.Т. Малої, Харків, 22 квітня 2005 р. – С. 169. (Особисто здобувачем проводилась гіпоксична проба,формування бази даних та аналіз отриманих результатів).
Коркушко О.В., Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова И.А., Писарук А.В. Функциональное состояние и суточные ритмы сердечно-сосудистой системы у пожилых людей с сохраненной и сниженной мелатонинобразующей функцией эпифиза / Хронобіологія і хрономедицина: теор. та клін. перспективи: Матер. наук.-пр. конференції з міжнародною участю (м. Чернівці, 12-13 жовтня 2006 р.) // Буковинський медичний вісник. – 2006. – № 4. – С. 80-85. (Особисто здобувачем вивчено вплив мелатоніну на добові ритми серцево-судинної системи).
Писарук А.В., Шатило В.Б. Возрастные изменения суточных ритмов сердечно-сосудистой системы: связь с ритмами энергетического обмена (Хронобіологія і хрономедицина: теоретичні та клінічні перспективи: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Чернівці, 12-13 жовтня 2006р.). – Чернівці, 2006. – 252 с. // Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т. 10, № 4. – С. 132-135. (Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів, проведенні добового моніторування ЧСС, АТ, RR-інтервалів та показників енергетичного метаболізму,формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Асанов Э.О., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д. Суточные ритмы вегетативной активности у пожилых людей: влияние гипоксических тренировок (Хронобіологія і хрономедицина: теоретичні та клінічні перспективи: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Чернівці, 12-13 жовтня, 2006 р.). – Чернівці, 2006. – 252 с. // Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т. 10, № 4. – С. 205-207. (Особистий внесок здобувача полягає у проведенні добового моніторування RR-інтервалів,формуванні бази даних та аналізі отриманих результатів).
Асанов Э.О., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д. Влияние гипоксических тренировок на суточные ритмы вегетативной активности у пожилых людей // Фізіологічний журнал. – Матеріали XVII з’їзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю. – Чернівці, 18-20 травня 2006 року. – 2006. – Т. 52, № 2. – С. 171. (Особистий внесок здобувача полягає у дослідженнях вегетативної регуляції, аналізі та узагальненні отриманих результатів).
Писарук А.В., Асанов Э.О., Чеботарёв Н.Д. Вегетативная регуляция ритма сердца при старении: влияние гипоксии // Матеріали науково-практичної конференції “Вікова поліморбідність і медикаментозна терапія”. – Київ, 11-12 жовтня 2007 року. – С. 33-34. (Особистий внесок здобувача полягає у дослідженнях вегетативної регуляції).
АНОТАЦІЯ

Писарук А.В.Біологічніритми серцево-судинноїсистеми: механізмивікових змінта можливішляхи їх корекції.– Рукопис.
Дисертаціяна здобуттянауковогоступеня докторамедичних наукза спеціальністю14.03.03 – нормальнафізіологія.– ІнститутгеронтологіїАМН України, Київ, 2008.
Мета дослідження– з'ясуватимеханізмивікових змінбіологічнихритмів ССС ірозробитипідходи докорекції їхпорушень пристарінні.
Показано, що з вікомвідбуваютьсязакономірнізміни різнихбіологічнихритмів ССС:
значно зменшується ВРС внаслідок зниження барорефлекторної чутливості;
знижується амплітуда й відбувається випереджальне зрушення фази добових ритмів ССС, вегетативного тонусу, енергетичного обміну, секреції катехоламінів внаслідок зменшення нічної продукції мелатоніну епіфізом;
у меншому ступені змінюються ультрадіанні та інфрадіанні ритми ССС і вегетативного тонусу.
Показано, що зниженняВРС при старіннізв'язано, восновному, звіковими змінамибарорефлекторноїрегуляції, асаме зниженнямбарорефлекторноїчутливості.
При старіннірозвиваєтьсявегетативнийдисбаланс, щопроявляєтьсяу відносномудомінуваннісимпатичноговідділу вегетативноїнервової системи.Для корекціївегетативногодисбалансуу людей похилоговіку можутьбути використаніфізичні тагіпоксичнітренування.
З'ясованороль віковихзмін добовихритмів вегетативноїрегуляції, симпатоадреналовоїактивностіта енергетичногометаболізмув порушеннідобових ритмівССС при старінні.Установлено, що в основівікових змінвсіх вивченихдобових ритмівлежить зниженнямелатонінутворюючоїфункції епіфіза.
Для корекціїпорушень добовихритмів серцево-судинноїсистеми у людейпохилого вікуможна використовувативведення препаратівмелатонінута епіталаміну.Внаслідок такоїкорекції збільшуєтьсяамплітудадобових ритмівтемпературитіла, ЧСС і АТта відновлюєтьсявегетативнийбаланс.
Ключовіслова: біологічніритми, варіабельністьритму серця, серцево-судиннасистема, мелатонін, епіталамін, старіння.
ANNOTATION

Pisaruk A.V. Biological rhythms of cardiovascularsystem: mechanisms of age changes and possible ways of theircorrection. – Manuscript.
Dissertation for a doctor of medical sciences degree byspeciality 14.03.03 – normal physiology. – Institute ofGerontology, AMS of Ukraine, Kiev, 2008.
The purpose of the investigation isto define the mechanisms of age changes of biological rhythms ofcardiovascular system and to develop approaches to correction oftheir abnormalities with aging. Withaging natural changes of various biological rhythms of cardiovascularsystem occur:
in consequence of reduction of baroreflex sensitivity the heart rate variability considerably decreases ;
in consequence of decrease of night production of melatonin by epiphysis the amplitude is reduced and there is an outstripping shift of phase of circadian rhythms of cardiovascular system, autonomic tone, energy metabolism, and secretion of catecholamins.
Ultradian and infradian rhythms of cardiovascular systemand autonomic tone change to a lesser degree.
With ageing the autonomic disbalance shown in relativedominance of sympathetic part of autonomic nervous system develops.For the correction of autonomic disbalance in elderly people physicaland hypoxic trainings can be used.
For the correction of abnormalities of circadian rhythmsof cardiovascular system in elderly people it is possible to use thedivscription of divparations of melatonin and epithalamin. Thus theamplitude of circadian rhythms of body temperature grows, heart rate,arterial blood divssure and autonomic balance is restored.
Key words: biology rhythms, heart ratevariability, cardiovascular system, melatonin, epithalamin,ageing.

АННОТАЦИЯ

Писарук А.В.Биологическиеритмы сердечно-сосудистойсистемы: механизмывозрастныхизменений ивозможные путиих коррекции.– Рукопись.
Диссертацияна соисканиеученой степенидоктора медицинскихнаук по специальности14.03.03 – нормальнаяфизиология.– ИнститутгеронтологииАМН Украины, Киев, 2008.
Диссертацияпосвященавыяснениюмеханизмоввозрастныхизмененийбиологическихритмов сердечно-сосудистойсистемы (ССС), а также разработкеметодов коррекцииих нарушенийу людей пожилоговозраста.Основныеположеннядиссертацииоснованы нарезультатахкомплексногообследования410 практическиздоровых людейв возрасте от20 до 79 лет.
В диссертационнойработе представленыновые данные, раскрывающиемеханизмывозрастныхизмененийбиологическихритмов ССС, разработаныметоды коррекцииих нарушенийу людей пожилоговозраста. Впервыекомплексноизучены вариабельностьритма сердца(ВРС), суточные, ультрадианныеи инфрадианныеритмы ССС ивегетативноготонуса у здоровыхлюдей разноговозраста.
Установлено, что при старениипроисходятзакономерныеизмененияосновныхбиологическихритмов ССС: регуляторных, циркадианных, ультра- и инфрадианных.Эти изменения, в основном, характеризуютсяснижениемамплитудыколебаний, т.е.угасаниемритмов. Приэтом степеньвозрастныхизмененийразличныхритмов неодинакова.В наибольшейстепени пристарении нарушаютсярегуляторныеи суточныеритмы.
Показано, что при старениипроисходитснижение амплитудырегуляторныхритмов (ВРС)сердечно-сосудистойсистемы во всехчастотныхдиапазонахспектра (p
Установлено, что степеньвозрастныхизмененийразличныхрегуляторныхритмов СССзависит от ихчастоты: в наибольшейстепени пристарении снижаетсямощность колебанийвысокочастотныхритмов, в меньшей– низкочастотных.Умеренноеснижение пристарении колебанийритма сердцав области оченьнизких (VLF) и ультранизких(ULF) частот свидетельствуето большей сохранностигуморальнойрегуляции, посравнению снервно-рефлекторной.
Впервыеустановленымеханизмывозрастныхизменений ВРС.Так, снижениеамплитудырегуляторныхритмов СССпри старениисвязано, в основном, с возрастнымиизменениямибарорефлекторнойсистемы, а именноуменьшениембарорефлекторнойчувствительности.Об этом свидетельствуетснижение реакцииССС и вегетативнойнервной системына ортостатическоевоздействие, глубокое дыханиеи введениемезатона. Анализматематическоймодели системыбарорефлекторнойрегуляциигемодинамикипоказал, чтоухудшение пристарении еерегуляторныххарактеристиксвязано соследующимипричинами:
уменьшением чувствительности барорецепторов;
изменением регуляторных характеристик вегетативных центров;
снижением чувствительности синусового узла сердца к вегетативным влияниям.
Показано, что при старенииразвиваетсявегетативныйдисбаланс, проявляющийсяотносительнымпреобладаниемсимпатическоготонуса на фоневыраженногоослабленияпарасимпатическихи барорефлекторныхрегуляторныхмеханизмов.В результатеснижаетсяустойчивостьпожилых людейк различнымвидам стрессовыхвоздействий.Для коррекциивегетативногодисбалансау пожилых людеймогут бытьиспользованыфизическиеи гипоксическиетренировки.
Впервыеустановлено, что у пожилыхлюдей сохраняютсяинфрадианные(недельные, месячные, сезонные)ритмы вегетативнойрегуляциисердечно-сосудистойсистемы. Преобладаниеу пожилых людейсимпатическойактивностив определеннойфазе этих ритмовможет являтьсяфактором, обуславливающимрост частотысердечно-сосудистыхкатастроф ипоэтому должноучитыватьсядля их профилактики.
Изучениесуточных ритмовсердечно-сосудистойсистемы показало, что с возрастомзначительно(p
Впервыепоказано, чтомеханизмынарушенийсуточных ритмовССС при старениисвязаны с возрастнымиизменениямивегетативнойрегуляции, симпатоадреналовойактивностии энергетическогометаболизма.Снижение амплитудысуточных ритмовССС с возрастомдостоверно(p
В работепоказано, чтодля коррекциинарушенийсуточных ритмовССС у людейпожилого возрастанеобходимовосстановитьсуточный ритмконцентрациимелатонинав крови. С этойцелью использовалосьвведение мелатонина(3 мг на ночь втечение 2 недель).При этом достоверно(p
Ключевыеслова: биологическиеритмы, вариабельностьритма сердца,сердечно-сосудистаясистема, мелатонин, эпиталамин, старение.
ПЕРЕЛІКУМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ССС– серцево-судиннасистема
ВНС– вегетативнанервова система
АТ – артеріальнийтиск
АТс – систолічнийартеріальнийтиск
АТд – діастолічнийартеріальнийтиск
ВРС– варіабельністьритму серця
RR –середня тривалістьRR-інтервалівЕКГ
SDNN– стандартневідхиленнявеличин нормальнихінтервалівRR
SDNNi– SDNN-індекс, середнєзначення SDNN, підрахованихза кожні послідовні5-хв відрізкичасу
SDANN– стандартневідхиленнясередніхRR-інтервалів, підрахованихза кожні послідовні5-хв відрізкичасу
RMSSD– квадратнийкорінь із середньогоквадратіврізниць величинпослідовнихпар інтервалівRR
pNN50– відсотокпослідовнихінтервалівRR, розходженняміж якими перевищує50 мс
HF –високочастотніколиваннясерцевого ритму
LF –низькочастотніколиваннясерцевого ритму
VLF – коливаннясерцевого ритмудуже низькоїчастоти
ULF – коливаннясерцевого ритмуультранизькоїчастоти
LF/HF – симпатовагуснийіндекс
HFn– нормалізованапотужністьHF-коливань
LFn– нормалізованапотужністьLF-коливань
ЦІ – циркаднийіндекс
Мезор– середньодобовийрівень показника
Амплітуда– найбільшевідхиленняпоказника відмезора
Акрофаза– час найбільшогопідйому значенняпоказника