КУРСОВА РОБОТА
На тему:
«СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ПРАВОВІЙ СТАТИСТИЦІ»
Харків 2011
Вступ
Статистичне спостереження – це планомірне,систематичне, науково організованезбирання даних проявища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак. В Законі про державну статистикудається таке його визначення: “статистичне спостереження – планомірний, науковоорганізований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваютьсяв економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхомїх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичноїметодології”.
Усі дані, які ми одержуємопід час проведеннястатистичного спостереження, на наступних етапахстатистичного дослідження можуть суттєво вплинути на вірогідність теоретичних і практичних висновків. Найважливішимизавданнями статистичного спостереження єдосягнення:
1) повноти одержаних даних з тим, щобусі явища і процеси були зареєстровані в повномуобсязі;
2) вірогідності, об'єктивності їхвідображення;
3) порівнянності одержаних даних зтими, які були отримані раніш і в інших територіальних одиницях.
Відповідно до Закону обов`язковоскладається “план державних статистичних спостережень – офіційний документ, щомістить перелік статистичних спостережень, які проводяться органами державноїстатистики, з визначенням порядку та термінів їх проведення”.
1. Сутність і організаційні формистатистичного спостереження
Статистичне спостереженнявідповідно до вимог статистичної науки має бутивсебічно продуманим, добре підготовленим і чітко організованим. Воноскладається із чотирьох етапів: проектування спостереження, підготовка,проведення та контроль одержаних даних.
Проектуванняспостереження – це розробка плану статистичного спостереження, який обов'язково охоплюєсобою програмно-методологічні та організаційні питання йогопроведення. Підготовка спостереження полягає у підготовці інструментаріюспостереження (друкування бланків, перевірка реєстрівоб'єктів, які повинні подавати дані, підготування осіб, які будуть проводитиспостереження, а також проведення пробного спостереження,якщо це потрібно). Як правило, перед проведеннямперепису населення в країні необхідно провестипробне спостереження з метою перевірки надійності розроблених документів іпрограми перепису. Проведення спостереження – це процес безпосередньої реєстрації фактів і явищ. Контроль одержаних даних зводиться доперевірки достовірності одержаних даних в результаті проведеного спостереження.
Статистичне спостереження завждипредставляє собою кількісну реєстрацію окремих явищ, які відбираються за якісновизначеними ознаками. При статистичному спостереженні реєструютьсяіндивідуальні явища досліджуваної сукупності (наприклад, злочини, особи, що їхвчинили, причини злочинів, цивільні правопорушення тощо) або окремі їх ознаки(юридична кваліфікації злочину, соціально-демографічні дані осіб, що вчинилизлочини, види та строки покарання і т.п.).
Схематично усі види та формистатистичного спостереження, його класифікацію за різними ознаками можнапредставити у вигляді наступної схеми (див. рис. 1), яка наочно характеризуєусі класифікаційні ознаки даного етапу статистичного дослідження.
Статистичне спостереження Організаційні форми Види Способи Звітність Спеціально організоване статистичне спостереження За повнотою охоплення одиниць сукупності За часом реєстрації Безпосередній Документальний Опитування Суцільне Несуцільне Поточне Перервне Експедиційне (усне) Самореєстрація Кореспондентський Анкетний Спостереження основного масиву Монографічне Вибіркове Моніторинг Періодичне Одноразове /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Рис. 1. Структура статистичногоспостереження
До організаційних форм проведеннястатистичного спостереження відносяться звітність і спеціальне організоване статистичне спостереження.
Звітність – це така формастатистичного спостереження, яка характеризує систему взаємопов'язаних показників,які дають змогу одержати дані наслідків роботипідприємства, установиабо організації за звітний період, і періодично подаєтьсяу вигляді встановленихзаконодавством звітнихдокументів (статистичних звітів) статистичним,контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчаснеподання і вірогідність цих даних. Інакше кажучи, це така форма статистичногоспостереження, при />
якій кожнаустанова за єдиними бланками в суворо затвердженістроки (кожний квартал, півріччя або зарік) надає своєму вищому органу і органу державноїстатистики документально підтверджені дані.
У правовій статистиці звітність єосновною організаційною формою статистичногоспостереження, оскільки вона дає змогу одержати дані, які характеризують діяльність правоохоронних іправозастосовчих органів з різних сторін,оперативно керувати розвитком правових явищ і процесів у суспільстві. Вони широко застосовуютьсядля проведення різноманітних наукових досліджень. Зміст звіту, його форма та термін подання встановлюється вищим статистичним органом країни – Державним комітетомстатистики України.
Але у реальній дійсності неусі суспільні явища і процесиможна охопити статистичноюзвітністю. Є такі сферидіяльності суспільства, які можна встановити лише шляхом опитуванням громадян (наприклад, структураприбутків і витрат населення,особливості детермінації окремих видівзлочинів). Для одержання даних,які не відображені в звітності, здійснюються спеціально організовані статистичні спостереження. Вони також можуть проводитися для уточненняі перевірки звітних даних та даних, одержаних при проведенні перепису. В цьомуразі таке спостереження називається контрольним. Спеціальноорганізовані статистичні спостереження проводятьсяі для вирішення самостійних наукових завдань, і для обґрунтованого прийняття важливих управлінськихабо політичних рішень.
До спеціально організованих статистичних спостережень належать переписи, різнівиди опитувань, одноразові обліки, несуцільне обстеження. Але найбільшезначення мають різноманітні переписи, які даютьвсебічну характеристику масового явища станом на тучи іншу дату, або певний момент часу. Класичний приклад – переписнаселення, в результаті якого можна одержати демографічні характеристикигромадян (дані про склад та родинні стосунки членів домогосподарства),соціально-економічні умови їх існування і багато інших показників, які можнаодержати лише при проведенні перепису всього населеннякраїни.
Закон України “Про Всеукраїнськийперепис населення” було прийнято Верховною Радою України 19 жовтня 2000 року.Цей закон України було націлено на: створення необхідних законодавчих передумовдля проведення суцільного статистичного спостереження, яке передбачає отриманнявід респондентів первинних (персональних) даних щодо них, визначення спеціальнихповноважень органів, що залучаються до робіт із перепису населення, а такожпорядку використання його результатів та гарантій щодо збереження і захистуконфіденційної інформації перепису населення; забезпечення правовоїузгодженості у діючому законодавчому полі України щодо питань статистики таінформації, а також здійснення послідовної гармонізації та адаптаціїнаціонального статистичного законодавства до міжнародних норм і стандартів;надання Всеукраїнському перепису населення загальнодержавної ваги, підвищенняйого суспільно-політичного значення і формування позитивного ставлення до ньогогромадськості.
Закон України “Про Всеукраїнськийперепис населення” складається із 6 розділів, які містять: загальні положеннящодо перепису населення; методологічно-організаційні принципи його проведення;повноваження, обов`язки та заходи центральних і місцевих органів виконавчоївлади щодо організаційного, матеріально-технічного та фінансового забезпеченняпідготовки і проведення перепису населення, оброблення, узагальнення, поширеннята використання його результатів; регламентацію основних прав, обов`язків тавідповідальності суб`єктів перепису населення; норми щодо порядку використаннярезультатів перепису населення; прикінцеві положення.
У статті 1 даного закону України надано визначення основнихтермінів та понять, характерних для перепису населення. Стаття 2 визначаєправову основу перепису населення. У статті 3 викладено мету проведенняперепису населення, а також визначено, що підставою для його проведення єпостанова Кабінету Міністрів України, яке приймається не пізніше ніж за трироки до початку перепису населення. Стаття 4 визначає суб`єктів перепису населення.Стаття 5 містить програму перепису населення. Стаття 6 стосується методівпроведення перепису населення і містить надзвичайно важливу норму, якавстановлює, що заповнення переписної документації здійснюється на підставі повідомлень,отриманих від респондентів, без їх документального підтвердження. У статті 7визначено основні методологічно-організаційні принципи проведення переписунаселення, а також встановлено процедуру розроблення, опрацювання тазатвердження програми і методу перепису населення, переписного інструментаріютощо. Стаття 8 регламентує підготовчі заходи до перепису населення. Стаття 9визначає основні положення та певні обмеження щодо залучення до робіт зперепису населення осіб, з яких формується тимчасовий переписний персонал.Стаття 10 встановлює порядок фінансування перепису. У статтях 11 – 15 законувизначено права, обов`язки та відповідальність суб`єктів перепису населення.Стаття 16 встановлює гарантії захисту первинних (персональних) даних, отриманихвід респондентів під час перепису. Стаття 17 регламентує поширення результатівперепису. Стаття 18 обумовлює порядок та умови доступу користувачів до данихперепису населення.
Відповідно до вимог даного законуУкраїни були внесені певні зміни до чинного законодавства, зокрема до КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення (ст. ст. 186 -3 та 244-3).
Більшістьвчених вважають, що в майбутньому спеціально організовані спостереження будуть матимутьзначно більше значення, ніж зараз. Тому і вважається за доцільне розробленняредакції закону, який регламентує не лише проведення якогось конкретногоперепису населення, а є загальноприйнятим для правового забезпечення здійсненнятакого спостереження протягом тривалого часу. Саме такі підходи буливикористані під час підготовки закону України “Про Всеукраїнський переписнаселення”.
2. Планта мета статистичного спостереження
Науково-організоване статистичне дослідженнянеможливе без розробки його детально продуманого плану, особливо без розробки плану статистичного спостереження, який складається з двох груп питань: програмно-методологічнихта організаційних.
Програмно-методологічніпитання спостереження включають досебе: формулювання гіпотези,розробку понятійного апарату дослідження, з'ясування мети спостереження, визначення джерел інформації, розробку програми тапроцедури спостереження,визначення методів ізасобів аналізу одержаних статистичних даних та інші питання методологічного забезпечення дослідження.
Але головне – це чітке визначення мети спостереження, тому що кожнеявище можна вивчати з різнихсторін залежно від того, що ми хочемо пізнати в тому чи іншому явищу. Наприклад, вивчаючи особузлочинця, слід спочатку з`ясувати, які її прояви нас найбільше цікавлять. Якщоми будемо вивчати причини і умови окремих видівзлочинів, нас будутьцікавити зовсім інші характеристики. Тому залежно від сформульованої мети необхідно реєструвати різні ознаки досліджуваного явища.
Мета – це пізнавальне завдання спостереження. Метою статистичногоспостереження є необхідність збирання високоякісного статистичного матеріалу на базі обґрунтованого визначенняознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальнухарактеристику досліджуваних явищ і процесів.
У загальному вигляді мета спостереження завжди формулюється в документах, на підставіяких організується проведення статистичного спостереження.(У правовій статистиці це можуть бути постанови і розпорядження Кабінету МіністрівУкраїни, накази міністерств і відомств тощо.).
Як правило, це характеризується зміну облікових даних. Так,наприклад, появлення організованої злочинності на території Радянського Союзупризвело до внесення змін до звітності у другій половині 80-х років ХХстоліття, а розповсюдженість корупції серед державних службовців – у 90-ті рокиХХ століття. Вступ в дію з 1 вересня 2001 року нового Кримінального кодексуУкраїни, особлива частина якого істотно відрізняється до раніш діючогокримінального законодавства, вимагала перегляду усієї системи реєстрації таобліку кримінальних злочинів, злочинності і протидії їй. Тому з 1 січня 2003року облік злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ в органах прокуратури(включаючи і військові прокуратури), внутрішніх справ, податкової міліції таСлужби безпеки України здійснюється на підставі єдиних облікових документів,аналогічно змінена і “Статистична картка на підсудного (обвинуваченого)”, яказаповнюється в органах суду.
Організаційні питання спостереження включають до себевизначення органів, якіздійснюватимуть спостереження, час його проведення (реєстрації), джерелаі засоби одержання даних, графік підготовки кадрів та їх інструктаж, визначеннястроків подання даних та інші питання, пов'язані з практичноюпідготовкою, організацієюта проведенням статистичного спостереження(наприклад, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення дослідження).
Планомспостереження визначаютьсяправа, обов'язки та взаємостосунки органів, якіздійснюватимуть спостереження. Загальнодержавніспостереження завжди організує і проводить Державнийкомітет статистики України.
Місце проведення спостереження є пункт, де безпосередньо реєструютьсяознаки окремих одиницьсукупності. Це може бути місце роботи або місце помешкання (наприклад, приперепису населення, як правило, це місце постійного помешкання). Переписнаселення проводиться шляхом обходу (безпосереднім відвідуванням) житловихбудинків та житлових приміщень в інших будівлях тимчасовим переписнимперсоналом.
Важливе значення має і визначення часу спостереження – періоду, протягом якогозбираються дані. Іноді йогоподіляють на об`єктивний і суб`єктивний. Об`єктивний – це той час (момент або період), до якого відносятьсястатистичні дані, що реєструються. Наприклад,кількість зареєстрованих злочинів можна враховувати за певнийперіод часу (добу, тиждень, декаду, місяць, рік), акількість нерозглянутих справ – на певну дату.
Момент часу, станом на який проводитьсяреєстрація ознак елементів сукупності, називається критичним. Так, критичним моментом переписунаселення 1989 р. була 12 година ночі з 11 на 12 січня. Відповідно до розпорядженняКабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 51-р “Про організаціюпроведення Всеукраїнського перепису населення” критичним моментом переписунаселення 2001 р. було 0 годин 5 грудня 2001 року.
Період, протягом якого реєструютьсяознаки об'єкта спостереження, називається суб’єктивним часом. Приперепису населення 1989 р. він становив 8 днів (з 12 до 19 січня), при перепису населення 2001року він склав 10 днів (з 5 по 14 грудня 2001 р.). Наприклад, якщо строкподання місячного звіту 5 лютого, то суб’єктивний час, тобто час складання звіту, буде з 1 по 5 лютого, а об`єктивний – один місяць(січень). Суб`єктивний час повинен бути по можливостінетривалим і наближуватися до критичного моменту.
План статистичного спостереження завждиє складовою частиною плану статистичного дослідження.
План статистичного спостереження Програмно-методологічні питання Організаційні питання Мета Органи спостереження Місце спостереження Час реєстрації Джерела і способи одержання даних Кадри Матеріально-технічна база Програма спостереження Об`єкт спостереження Одиниця спостереження Одиниця сукупності /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Рис. 2. План статистичногоспостереження
спостереження статистичний правовийпомилка
3. Об`єкти правовоїстатистики. Особливості відображення об’єктів у правовій статистиці
Після з`ясування мети статистичного спостереження необхідно визначити об`єктиспостереження.
Об’єкт спостереження – це сукупність явищ, що вивчаються. Без чіткоговідокремлення об’єкта статистичного спостереження завжди є небезпека
або зареєструвати факти, які не мають ніякого відношення досукупності, що вивчається, або, навпаки, пропуститифакти, які відносяться до цієї сукупності. Зрозуміло, що це не дасть змогу вивчити сукупність в повному обсязі і може призвести до спотворення дійсності.
Об`єктом статистичного спостереження є така сукупність одиниць досліджуваногосуспільного явища, яка має якісну своєрідність і яку необхідно піддатистатистичній реєстрації для реалізації мети і завдань статистичного дослідження.
Іноді дуже важко відмежуватибезпосередньо об`єкт спостереження від зв’язаних з ним суміжних понять. У цихвипадках у статистиці використовують механізм застосування «цензу»,згідно з яким об`єкт відокремлюється цілою низкою обмежувальних ознак.
Об`єкти правової статистикидиференціюються залежно від галузей правової статистики:
об`єкти кримінально-правовоїстатистики:
1) злочини, тобто передбаченікримінальним законом суспільно небезпечні діяння;
2) особи, які вчинили злочин;
3) покарання;
об`єкти цивільно-правової статистики:
1) цивільні правовідносини, якізасвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовомупровадженні, або цивільні справи;
2) сторони цивільного процесу, тобтопозивачі і відповідачі;
3) судові рішенні;
об`єкти адміністративно-правовоїстатистики:
1) адміністративні правопорушення;
2) особи, які вчинили адміністративніправопорушення;
3) адміністративні стягнення.
Аналогічні об`єкти спостереження є і вінших галузях правової статистики. Вони відрізняються лише якісною своєрідністюфактів, що реєструються.
Головна особливість відображенняоб`єктів в правовій статистиці полягає в тому, що статистика обліковує лише тізлочини, цивільно-правові правовідносини та адміністративно-правові делікти, зприводу яких відбувся офіційний судовий розгляд, або вони були зареєстровані вправозастосовчих чи правоохоронних органах. Якщо зякихось причин і умов той чи інший факт не зареєстрований, то для правовоїстатистиці він не існує. Усім об`єктам правової статистики притаманна значна латентність,інакше кажучи, діяння вчиняється, але воно не реєструється в установленомупорядку. Найбільша латентність властива адміністративно-правовим,цивільно-правовим і дисциплінарним деліктам. Виявлення рівня латентностіздійснюється при проведенні спеціально-організованих статистичних дослідженнях.
Деякі види злочинів можуть при цьомубути зареєстровані не вірно. Наприклад, злочин вчинено організованою групою, айого враховують як групову злочинність. Інколи злочин, обліковується як тяжкетілесне ушкодження, що призвело до загибелі особи, а на справді – це вбивство.Такі розбіжності, які притаманні правовій статистиці, призводять до того, щодуже важко порівнювати правову статистику з даними інших галузей статистики.
Використовуючи показники правовоїстатистики, слід завжди пам`ятати, що вони не повністю відображають дійсну,реальну характеристику усіх правових явищ. Вибіркові спостереження можутьістотно доповнити дані офіційної правової статистики. Інша річ, що при цьому незмінюється рівень латентності, якщо не відбулось ніяких змін в законодавстві чиправозастосовній діяльності правоохоронних органів. Таким чином офіційністатистичні дані своїми показниками хоч і відображають значну кількість одиницьстатистичних сукупностей, але при проведенні статистичного аналізу їхобов`язково слід доповнювати даними про рівень латентності тих чи іншихправових явищ, тому що вони можуть істотно вплинути на його наслідки.
4. Одиниці сукупності,спостереження, виміру
Після визначенням мети та об`єктаспостереження треба здійснити вибір одиниць сукупності та одиницьспостереження. Об`єкт – це маса окремих індивідуальних явищ і процесів,статистична сукупність досліджуваних одиниць. Тому щоб мати уявлення про об`єктспочатку треба вивчити окремі одиниці.
Одиниця сукупності – це первинний елемент об`єкта спостереження, якийіснує в дійсності і ознаки якого реєструються. В кримінально-правовійстатистиці одиницею сукупності буде кожний окремий злочин, кожна окрема особа,яка вчинила злочин; в цивільно-правовій статистиці – кожна окрема цивільнасправа, кожний окремий відповідач і позивач; в адміністративно-правовійстатистиці – кожне окреме адміністративне правопорушення, кожна особа, якавчинила адміністративне правопорушення. Інакше кажучи, одиниця сукупностізавжди є носієм ознаки, яка підлягає реєстрації. Саме одиниці сукупностістановлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню, тому що суматаких одиниць сукупності обов`язково дає статистичну сукупність явищ.
Для кожного статистичного спостереженняйого одиниці сукупності повинні бути чітко відокремлені від суміжних понять,сформульовані відокремлюючи ознаки, оскільки тільки в цьому разі ми матимемозмогу вивчити той об`єкт спостереження, який нас цікавить. Наприклад, вивчаючизлочинність, ми мусимо бути впевнені, що до сукупності не були включеніадміністративно-правові делікти. Це обов`язково треба враховувати, аналізуючикількість зареєстрованих злочинів та адміністративно-правових правопорушень. Систематичназміна законодавства призводить до того, що в той чи інший термін часу один ітой же делікт може відноситися або до злочинів, або до адміністративно-правовихправопорушень.
Одиниця спостереження – це джерело інформації, тобто первинний закладабо установа, від якої одержують необхідністатистичні дані. Наприклад, при вивченні промисловості одиницею спостереженняє промислове підприємство (завод, фабрика, фірма). В правовій статистиціодиницею спостереження є місцевий суд, відділ внутрішніх справ, прокуратура,господарський суд, виправно-трудова установа, органи РАГС, нотаріату тощо. Одиницеюспостереження в адміністративно-правовій статистиці можуть бути десятки різнихконтролюючих і наглядових закладів, які мають право виявляти адміністративніправопорушення і накладати адміністративні стягнення.
Одиниця виміру характеризує, в яких одиницях обчислюється досліджуванасукупність. Наприклад, в кримінально-правовійстатистиці злочинність вимірюється кількістю зареєстрованих злочинів, кількістюосіб, які їх вчинили і які виявлені в процесі розслідування кримінальних справ, кількістю розкритихі нерозкритих злочинів, кількістю кримінальнихсправ, розглянутих судовими органами і т. п. Одиниці виміру повністю залежатьвід одиниці сукупності, іноді вони можуть бутиоднакові, але це різні поняття. Одиниці виміру можуть бути різні (тони, метри,кілограми, роки, кількість осіб тощо), вониобов`язково залежать від того, яке явище вивчається. Одиниці виміру можуть бутинатуральні, трудові та вартісні (грошові). В правовій статистицівикористовуються натуральні одиниці виміру, які відображають притаманніправовим явищам фізичні або якісні властивості, і грошові, які дають змогуузагальнити і зіставити різноманітні явища.
Вміння вірно визначити межу міжодиницями виміру має важливе науково-практичне значення. Наприклад, не можнапорівнювати злочинність у кількості виявлених злочинів, кримінальних справ таосіб, що вчинили злочини, тому що в кожній кримінальній справі може бутидекілька злочинів, один злочин може бути вчинений групою осіб або одна особаможе вчинити декілька злочинів. Також не можна порівнювати і суб`єктів на різнихстадіях кримінального процесу. Аналогічно це відбувається і в інших галузяхправової статистики.
Головна вимога статистичногоспостереження – це порівнянність одиниць виміру.
5. Програма статистичного спостереження
Статистичне спостереження завждиздійснюється згідно з відповідним чином розробленою програмою спостереження.
Програма спостереження – це перелік питань, на які треба одержативідповіді при даному статистичному спостереженні. Це система показників, якавсебічно характеризує об`єкт дослідження. Від того, наскільки якісно розробленапрограма спостереження, залежить успіх проведення всього статистичногодослідження і об`єктивність одержаних даних. Виконання програми статистичногоспостереження залежить й від того, що прийнято за одиницю сукупності, воназавжди підпорядковується меті та завданням дослідження.
А. Кетле у свій час сформулював триправила створювання програми спостереження:
1. бажано включати лише ті питання, наякі необхідно отримати відповіді для вирішення поставленого завдання;
2. не треба включати питання, на які неможна отримати відповіді достатньої якості;
3. не повинні включатися питання, якіможуть визвати недовіру обстежуваних суб`єктів відносно мети спостереження. Ціправила не втратили свого значення і зараз.
Програма статистичного спостереженнямає відповідати таким вимогам:
1) вона повинна містити тількинеобхідні та істотні запитання, і не слід включати до неї зайві запитання, якіможуть ускладнити одержання і розробку даних;
2) редакція запитань мусить бутиконкретною і ясною, щоб усі розуміли їх значення однозначно. Недоцільно вноситидо програми іншомовні слова;
З) запитання програми слід записувати улогічній послідовності (спочатку – загальні запитання, а потім – більшконкретні), а також таким чином, щоб можна було відповідями на одні запитанняконтролювати відповіді на інші запитання, тобто програма має містити контрольнізапитання;
4) програма по можливості повинназабезпечувати порівнянність даних з попереднім дослідженням цього об`єкта і зіншими дослідженнями, які були проведені в інших країнах.
Питання програми спостереженнярозміщуються в статистичних формулярах, які часто називають бланками.Застосовуються два види формулярів: індивідуальний (картковий) та списковий.
Зрозуміло, що як би добре не булисформульовані питання програми спостереження, забезпечити найбільш чітківідповіді на поставлені запитання завжди може допомогти інструкція. Інструкція– сукупність роз`яснень та вказівок щодо програми спостереження. Її можна надрукуватина формулярі спостереження, і вона може бути окремим документом. В нійнаводяться відповіді на запитання, а іноді й приклади заповнення. Її значенняособливо зростає тоді, коли статистичне спостереження проводиться особами, якіне мають спеціальної статистичної освіти (наприклад, при перепису населення).
Основна мета програми спостереження вкримінально-правовій статистиці – це побудова системи показників, таким чином,щоб вони відображали увесь процес боротьби зі злочинністю. Тому програма повиннавключати до себе показники, які характеризуватимуть:
1) рівень, структуру і динамікузлочинності, причини і умови злочинності, особливості особи злочинців;
2) діяльність усієї системиправоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
Аналогічно має бути сформована програмаспостереження в інших галузях правової статистики.
Програма спостереження уцивільно-правовій статистиці повинна ділитися на дві частини з метоюхарактеристики своїми показниками:
1) стан цивільних правовідносин, якізнаходяться на розгляді у правозастосовчих органах (органах суду, нотаріату),їх структуру і динаміку; причини, які сприяли порушенню цивільногозаконодавства; склад сторін (відповідачів та позивачів);
2) діяльність цих органів.
Аналогічно повинна розроблятися і програмиспостереження у інших галузях правової статистики.
6. Види статистичного спостереження
Крім організаційних форм розрізняють йвиди статистичного спостереження.
За часом його проведення, за моментомреєстрації, статистичне спостереження поділяється на поточне і перервне.
Поточне (безперервне)спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів по міру того, яквони виникають. Наприклад, реєстрація актів громадянського стану, облікзареєстрованих злочинів, пожеж тощо. При поточному спостереженні факти реєструються постійно.Зрозуміло, що злочинність можна спостерігати лише шляхом поточного(безперервного) спостереження.
Перервне спостереження відображає рівень того чи іншого правового явищана якусь-то дату чи момент часу. Воно завжди проводиться з метою одержанняданих, які не можна отримати іншим шляхом. Воно може проводитися як періодичне,тобто здійснюватися через певні проміжки часу (наприклад, перепис населенняпроводиться один раз через десять років) або одноразове, те, яке здійснюється епізодично з метою вирішення певних соціально-економічнихзавдань (наприклад, перепис плодово-ягіднихнасаджень, облік і характеристика особи жебрака). Застосування того чи іншоговиду статистичного спостереження залежить від природи досліджуваного явищасуспільного життя і мети дослідження. Періодичне забезпечує послідовність ізіставлення отримуваних результатів, що дуже важливе при вивченні тенденцій взміні населення країни.
В правовій статистиці використовуютьсяусі види статистичного спостереження.
За охопленням одиниць сукупностірозрізняють суцільне і несуцільне спостереження.
При суцільному спостереженню обліку підлягають усі без винятку одиницісукупності (наприклад, при перепису населення обліку підлягають усі респонденти– громадяни України, в тому числі ті, що на встановлену дату Перепису населенняперебувають за її межами, а також іноземці та особи без громадянства, які навстановлену дату Перепису населення перебувають на території України).Суцільним має бути облік усіх правових явищ, тобто усі вони (про які сталовідомо правоохоронним органам) обов`язково повинні бути зареєстровані.Зрозуміло, що суцільне спостереження найбільш чітко характеризує рівень,структуру, динаміку та взаємозв`язки явищ.
Несуцільне спостереження застосовується внаслідок низки причин (з метоюекономії часу, зусиль і коштів, а також у зв`язку з неможливістю проведеннясуцільного спостереження). Воно в правовій статистиці використовується вдостатньо широких масштабах, оскільки дає змогу швидше одержати результатистатистичного дослідження і зекономити значну частину зусиль і коштів. Якправило, воно проводиться для отримання даних, які відсутні у офіційнійзвітності і які одержати суцільним способом дорого, довго, складно і практичнонеможливо.
При несуцільному статистичномуспостереженні реєстрації підлягають не всі одиниці сукупності, а якась їхчастина. Воно поділяється на такі види: спостереження основного масиву,монографічне, вибіркове. Деякі вчені відносять до нього і моніторинг.
Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності.При цьому поза спостереженням залишається та частина одиниць сукупності, прояку заздалегідь відомо, що вона не може істотно вплинути на характеристикудосліджуваного явища в цілому. Раніш це спостереження часто застосовувалося длявивчення цін на ринках (вивчалися ціни на великих ринках міста, а на малих зарозміром ринках не вивчалися).
Твердження, що у перспективі цей видспостереження буде ширше застосовуватися, не відповідає дійсності, тому що усікраїни світу при вивченні цін застосовуютьвибіркове спостереження.
Монографічне спостереження – це ретельне вивчення окремих типових елементівсукупності. Воно може застосовуватися для більш повного вивчення питань, які неможливо з`ясувати при суцільному спостереженні (наприклад, детальне вивченнядіяльності усіх підрозділів органу внутрішніх справ конкретного регіону з метоюпоширення його наслідків на усі інші органи внутрішніх справ країни; обстеженнястану справ компанії, яка збанкрутила, з метою недопущення подібних наслідків уінших фірмах). Цей вид спостереження широко застосовується для характеристикидосвіду роботи виправно-трудових закладів. Допустимо його використовування лишепри типовості (або атиповості) об`єктів, вивчивши які, можна встановити причиниособливостей цих об`єктів.
Вибіркове спостереження – це такий спосіб несуцільного спостереження, приякому вивченню підлягає певна випадкова відібраначастина одиниць досліджуваної сукупності (наприклад, кожна десята або двадцята одиниця) з метою подальшої її характеристики показниками усієї сукупності. Прицьому кожна одиниця сукупності повинна мати рівний шанс потрапити до вибірковоїсукупності. Проведення вибіркового спостереження ґрунтується на знанняхматематичної статистики і теорії ймовірності.
Моніторинг – це спеціально організоване систематичне спостереження застаном певного середовища. Проводиться моніторинг бюджетів окремих соціальнихгруп населення (фермерів, пенсіонерів, студентів тощо).
Контрольне спостереження – це спостереження, яке проводиться з метоюперевірки матеріалів вже проведеного спостереження. За його результатамиробляться відповідні зміни у матеріалах проведеного спостереження, вносятьсяправки до загальних результатів. Воно може бути як суцільним, так і несуцільним(вибірковим). Як правило, його обов`язково застосовують після проведенняперепису населення для перевірки правильності реєстрації населення. Відповіднодо розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 51-р “Проорганізацію проведення Всеукраїнського перепису населення” для перевіркиправильності проведення Перепису було здійснено вибірковий контрольний обхіджитлових будинків та житлових приміщень в інших будівлях з 16 по 20 грудня 2001року.
Пробне спостереження – це таке статистичне спостереження, яке здійснюєтьсяз метою уточнення і відпрацювання програмно-методологічних і організаційнихпитань при підготовці до основного спостереження. Як правило, його застосовуютьпри підготовці проведення перепису населення, інакше кажучи, при проведеніпробного перепису в якомусь окремому регіоні.
Деякі автори до несуцільногоспостереження відносять і анкетний або соціологічний спосіб. На наш погляд, цезовсім не вірно, тому що анкетний – це спосіб одержання статистичних даних. Тимпаче, що коли проводити анкетне опитування працівників правоохоронних органівабо студентів, то усі анкети повернуться заповнені, тобто буде суцільнеспостереження.
7. Способи статистичногоспостереження
Існують три способи одержання статистичних даних:
1) безпосереднєспостереження;
2) документальний спосіб;
3) опитування.
Безпосереднє спостереження –це реєстрація окремих ознак і явищ шляхом їх безпосереднього обстеження(особистого переліку, вимірювання, зважування, підрахунку тощо). Цей спосіб у правовій статистиці застосовуєтьсярідко. В інших галузях він застосовується часто, тому що при його правильній організаціївін дає змогу одержати найбільш достовірні дані.
Основне достоїнство цього спостереження– це можливість виявлення об`єкту спостереження з різних боків. Об`єктами такогоспостереження можуть бути: поведінка окремих осіб або групи їх в умовахконкретної обстановки або певної ситуації; судження окремих осіб; результатидії (або бездіяльності) осіб, які проводять профілактику злочинності;середовище, навколишня обстановка досліджуваного контингенту. Зрозуміло, що всеце вивчається при кримінологічних дослідженнях. Тому за участю спостерігачаспостереження кримінологічне буває повне, включене і спостереження-участь. Приповному спостереженні дослідник вивчає явище з боку, тобто пасивно, щодопустимо до певних меж, які виключають відповідальність спостерігача занедонесення. Включене спостереження – це спостереження за явищем зсередини.Спостерігач знаходиться у постійному контакті, але не приймає активної участі ужиттєдіяльності групи. При спостереженні-участі спостерігач приймає участь удіяльності того процесу, яке він вивчає.
До числа негативних моментів цього видуспостереження необхідно віднести те, що воно потребує значної витрати часу, ана його результати можуть вплинути особисті якості спостерігача.
Документальних спосіб спостереження – це одержання необхідних данихна підставі використання різних документів. Цей спосібспостереження іноді називають звітним, тому що він передусім застосовується при заповненні статистичної звітності.Він забезпечує одержання найбільш достовірних даних. Наприклад, в кримінально-правовій статистиці такимидокументами є статистичні картки, журнали реєстрації,кримінальні справи, особиста справа засудженого іт.п.
Іноді деякі фактиі ознаки явищ, що вивчаються, неможливо встановити шляхом безпосереднього спостереження (наприклад, вчинення злочину), тому виникаєпотреба в проведенні опитування. При опитуванні статистичні даніодержують шляхом реєстрації відповідей осіб, яких опитують. Опитування можебути усним (експедиційним), самореєстрацією, кореспондентським та анкетним.
Усне опитування полягає в тому, що спеціально підготовленіпрацівники (реєстратори, обліковці) одержують статистичні дані шляхомбезпосереднього опитування осіб. Цей спосіб спостереження називаєтьсяекспедиційним. Відповіді опитуваних осіб реєстратори заносять з їх слів успеціально розроблені бланки. При усному опитуванні реєстратори не тількиставлять запитання, а й контролюють правильність відповідей на них. Цей спосібопитування застосовується при проведенні переписів, вибіркових статистичнихспостережень. Його ефективність дуже істотна, тому що він проводиться тількиспеціально підготовленими особами.
При самореєстрації опитуваніособи самі заповнюють формуляри. Представники статистичних органів спочаткулише проводять інструктаж з метою роз`яснювання опитуваним особам, як слідзаповнювати бланки і відповідати на запитання, і контролюють повноту іправильність статистичних даних при збиранні заповнених бланків. Цей спосібспостереження застосовується в нашій країні при дослідженні бюджетів населення.Якість одержаних результатів залежить від того, як ведеться роз`яснювальнаробота серед респондентів а також від ступеня їх громадської свідомості. Вбільшості розвинутих країн світу, наприклад, у США, таким чином проводятьсяпереписи населення.
Сутність кореспондентського способуполягає в тому, що необхідні статистичним органам відомості повідомляютьдобровільні кореспонденти за домовленістю з ними. Статистичні органи, якіпроводять спостереження, надсилають кореспондентам бланки та інструкції по їхзаповненню. Особи або установи, які одержали формуляри,повинні їх заповнити і повернути в суворо обумовлені строки. Цей спосібзастосовується для вивчення тривалих процесів.
Анкетний спосіб одержання даних полягає в тому, що необхідні даніодержують шляхом розсилання спеціальних анкет, які заповнюються та повертаютьсяна добровільних засадах. Тому не всі анкети повертаються, деякі з них заповнюютьсяневірно. За способом розповсюдження анкет можна виділити такі:
1) пресовий (анкети друкуються нашпальтах газет і журналів); 2)роздавальний (дослідник роздає анкети);
3) поштовий (анкети надсилаютьсяпоштою).
Залежно від способу розповсюдженняназад повертається 5%, 90%, 30% анкет. Цей спосіб збирання даних вимагаємінімальних витрат коштів. На жаль, якість його також не велика, тому щовідсутність інструктажу або інструкції щодо заповнення анкет, призводить допоявлення значної кількості анкет, які заповненні невірно.
Інколи наводиться і такий метод, якінтерв`ю. З точки зору авторів даного підручника, це метод соціології, а нестатистики. Вважаємо, що для отримання статистичних даних їм користуватися неможна.
Обрання способу спостереження залежить,насамперед, від сутності досліджуваних явищ, об`єкта статистичногоспостереження, висунутих вимог до ступеня точності одержаних даних, а також відфінансових можливостей.
8. Помилки спостереження і видиконтролю даних
Точність та вірогідність статистичнихданих є найважливішою вимогою статистики. Будь-яке статистичне спостереженняставить завдання одержати такі дані, які б точно відображали дійсність.Розбіжності між даними, які отримані при проведенні спостереження, і дійснимизначеннями показників вважаються помилками спостереження. Розрізняють похибкурепрезентативності та помилки реєстрації.
Похибки репрезентативності – це певні розбіжності між показниками вибірковогоі суцільного дослідження. Вони виникають лише в разі вибіркового спостереження.Докладніше про похибку репрезентативності буде розповідатися в розділі ІХ. Вонизавжди існують при вибірковому спостереженні, тому що вибіркова сукупністьзавжди відрізняється від генеральної сукупності.
Помилки реєстрації – це такі, які виниклі внаслідок невірного встановленняфактів або їх неправильної реєстрації (запису). Вони бувають випадковими ісистематичними.
Випадкові помилки виникають внаслідок дії випадкових причин і спричиняютьспотворення даних в той чи інший бік. Їх можуть припускати як особи, яківідповідають на запитання, так і особи, які заповнюють формуляри, наприклад,помилки в написанні, так звані описки. Ці помилки можуть бути спрямовані в бікяк зменшення, так і збільшення. При збиранні даних про масові явища такіпомилки не становлять небезпеки, оскільки їх вплив на узагальнюючі показникиурівноважується, і вони майже повністю погашаються у сукупності.
Систематичні помилки обов`язково спрямовані в один певний бік, вони призводять до значних відхилень в результатахстатистичного спостереження. Вони можуть бути обумовлені несправністювимірювальних приладів, опущенням даних, а також не досить чітким формулюваннямпрограми спостереження. В свою чергу вони поділяються ненавмисні і навмисні.
Ненавмисні систематичні помилки пов`язані в першу чергу зі звичками. Більшістьнаселення на запитання про вік завжди заокруглюють його до чисел, які кратні 5або 10. Уникнути таких помилок допомагає роз`яснювальна робота, а такожспеціальні таблиці, які використовуються при проведенні перепису населення (наперехрещенні стовпчика і рядку встановлюємо за датою і роком народженнякількість повних років).
Навмисні систематичні помилки виникають внаслідок свідомого, навмисноговикривлення фактів з метою прикрашення дійсності. Це, в перше чергу, різні видивикривлення даних в статистичних звітах, які зроблені навмисно. Службові особи,які несвоєчасно подали державні статистичні звіти або з даними, які невідповідають дійсності, притягаються до дисциплінарної, адміністративної абоматеріальної відповідальності в межах чинного законодавства.
Помилки спостереження виявляютьвнаслідок проведення найретельнішої перевірки і контролю вірогідності даних.Насамперед здійснюють зовнішній контроль бланків: перевіряютьправильність їх оформлення, наявність і повноту записів, охоплення усіх одиницьсукупності, наявність відповідей на всі запитання програми спостереження,точність їх оформлення. Після проведення зовнішнього контролю здійснюютьлогічний і арифметичний контроль.
Логічний контроль полягає в зіставленні відповідей навзаємопов`язані запитання програми спостереження, що дає змогу виявитинесумісність відповідей. Наприклад, якщо 13-річний хлопчина жонатий і маєсередню освіту, то зрозуміло, що помилка була допущена при реєстрації йоговіку. Електронно-обчислювальна техніка в управлінні оперативної інформаціїобласного управління внутрішніх справ проводить обов`язково логічний контрольусіх документів первинного обліку перед початком їх зведення. Аналогічним чиномцей контроль провадиться і в органах Міністерства юстиції за допомогоюобчислювальної техніки.
Арифметичний контроль – це перевірка усіх показників з точки зору їхпідсумків. Інакше кажучи, це перевірка і повторення усіх арифметичних дій, якіпровадилися при заповненні бланків. Завдання арифметичного контролю –виправлення підсумків і окремих кількісних показників. У правовій статистиціарифметичний контроль застосовується лише для перевірки звітних даних, якінаведені в різних бланках звітності.
Якість контролю статистичних даних значною мірою залежитьвід рівня підготовки осіб, які перевіряють дані, їх знання тих фактів, яківисвітлені в документах, а також від програми, яка закладена в пам`ятьелектронно-обчислювальної техніки.
Список літератури
1. Лунеев В.В. Юридическаястатистика: Учебник. – М.: Юристъ, 2009. – 400с.
2. Постанова Кабінету МіністрівУкраїни “Про порядок ведення спеціальної митної статистики” від 12 грудня 2002р. № 1865. // Урядовий кур`єр 19.12. 2002. – с. 20.
3. Правова статистика: Навч.посібник /О.Г.Кальман, І.О. Христич. – Х.: “Право”, 2008. – 204 с.
4. Правова статистика. Курслекцій./ О.М. Джужа, Ю.В. Александров, В.В. Василевич та інші. Під заг. ред.О.М. Джужи. – К.: [НАВСУ: Правові джерела], 2007. – 336 с.
5. Савюк Л.К. Правовая статистика:Учебник. – М.: Юристъ, 2009. – 588 с.
6. Словарь криминологических истатистических терминов. // Кальман А.Г., Христич И.А. – Х.: ИИПП АПрН Украины, изд-во “Гимназия”, 2008. – 96 с.
7. Статистика:Підручник/За ред, А.В. Головача, А.М. Єріної, О.В. Козирєва. — К.: Вища шк.,2008. – 623 с.
8. Статистика:Підручник/ С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.; За наук. ред.д-ра екон. наук С.С. Герасименка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ,2007. – 467 с.
9. Статистичнийоблік і звітність у правоохоронних органах України// Кальман О.Г., Христич І.О.Науково-практичний посібник. – Х.: ІВПЗ АПрН України, вид-во “Гимназия”, 2008.– 140 с.
10. Трофімова Г.Г. Правовастатистика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2006. –75 с.
11. Чернадчук В.Д. Правоваястатистика: конспект лекций. – К.: МАУП, 2009.– 72 с.