--PAGE_BREAK--
Рисунок 1.1— Динаміка послуг водопостачання та водовідведення МКВП «Дніпроводоканала» (2000 – 2009 роки)
Витрати на вироблення послуг водопостачання за цей період зросли більш ніж у 3 рази. З прибуткового виробництво стало збитковим.
Неврегульованість відносин по споживанню питної води житловими та тесплоснабжаючими організаціями міста, призвело до виникнення нереалізованої води. Це значна перевитрата питної води житловим фондом міста. Показники контрольних лічильників вказують на понаднормативне споживання в середньому на 50%.
Враховуючи знос основних фондів, не вистачає коштів на їх ремонт і придбання нових. Передача на баланс міськводоканалу житловими організаціями мереж і споруд в незадовільному технічному стані без відшкодування витрат на їх ремонт і експлуатацію, ще більш загострює цю проблему.
1.2 Організаційна структура підприємства
Організаційна структура – один з основних елементів керування організацією. Вона характеризується розподілом цілей і задач керування між підрозділом і працівниками організації. Структура керування - це організаційна форма поділу праці по прийняттю і реалізації управлінських рішень.
Таким чином, під організаційною структурою керування необхідно розуміти сукупність управлінських ланок розташованих у строгій співпідпорядкованості й забезпечення взаємозв'язку між керуючою і керованою системами [2].
Внутрішнім вираженням організаційної структури керування є склад, співвідношення, розташування і взаємозв'язок окремих підсистем організації.
У структурі керування виділяються наступні елементи: ланки (відділи), рівні (ступіні) керування і зв'язку – горизонтальні і вертикальні.
У залежності від характеру зв'язків виділяються кілька основних типів організаційних структур керування:
· лінійна;
· функціональна;
· лінійно-функціональна;
· дивізіональна;
· регіональна;
· матрична;
· продуктова
· орієнтована на споживача.
Організаційна структура МКВП «Дніпроводоканалу» має лінійний тип і наведена у додатку Б.
Лінійна організаційна структура керування – це одна з найпростіших організаційних структур керування. Вона характеризується тим, що на чолі кожного структурного підрозділу знаходиться керівник-єдиноначальник, наділений усіма повноваженнями і здійснюючий одноособове керівництво підлеглими йому працівниками і, що зосереджує у своїх руках усі функції керування.
При лінійному керуванні кожна ланка і кожен підлеглий мають одного керівника, через який по одному одноразовому каналі проходять усі команди керування. У цьому випадку управлінські ланки несуть відповідальність за результати всієї діяльності керованих об'єктів. Мова йде про виділення керівників, кожний з який виконує усі види робіт, розробляє і приймає рішення, зв'язані з керуванням даним об'єктом [2].
Оскільки в лінійній структурі керування рішення передаються по ланцюжку «зверху вниз», а сам керівник нижньої ланки керування підлеглий керівнику більш високого над ним рівня, формується свого роду ієрархія керівників даної конкретної організації. У даному випадку діє принцип єдиноначальності, суть якого полягає в тому, що підлеглі виконують розпорядження тільки одного керівника. Вищий орган керування не має права віддавати розпорядження яким-небудь виконавцям, минаючи їхнього безпосереднього начальника.
2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ МКВП «ДНІПРОВОДОКАНАЛУ»
Аналіз фінансового стану підприємства є постійною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, а тим більше — нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі діяльності підприємства [3].
Фінансовий стан підприємства — це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами.
Фінансовий аналіз — це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності [4].
2.1 Експрес-аналіз фінансового стану
Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використанням засобів (активів) і джерелами їхнього формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Ці зведення відбиваються в балансі.
Основними показниками, що впливають на фінансовий стан є:
1) Виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку;
2) Швидкість оборотності оборотних коштів (активів).
Основним показником, що характеризує фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, під якою мають на увазі його здатність вчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників, повертати кредити, робити оплату праці, вносити платежі в бюджет.
Оскільки виконання фінансового плану залежить від результатів господарської діяльності в цілому, то можна відзначити, що фінансове положення визначається сукупністю всіх господарських факторів, тобто є узагальнюючим показником.
Для наочної і простої оцінки фінансового благополуччя і динаміки розвитку суб'єкта, проводиться експрес-аналіз [5]. Він ґрунтується на розрахунку декількох показників, що дозволяють скласти загальне уявлення про положення підприємства. Отже, головною метою експрес-аналіз фінансового стану підприємства є надання узагальненої але різнобічної характеристики діяльності підприємства (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 – Основні показники експрес-аналізу фінансового стану МКВП «Дніпроводоканалу»
За даними таблиці 2.1 видно, що показники різнобічно характеризують роботу підприємства.
У цілому вартість майна підприємства зросла. Однак це збільшення практично цілком пояснюється переоцінкою основних фондів у відповідність з індексом цін, тобто інфляційній складовій.
Реальна характеристика майнового стану підприємства відображена стійкою динамікою росту коефіцієнта вибуття стосовно коефіцієнта відновлення. Ця динаміка в сукупності зі зносом основних фондів, що збільшується, свідчить про відсутність реальних засобів, що направляються на відтворення матеріальної бази підприємства.
Проаналізуємо кожен коефіцієнт окремо:
1. Рентабельність капіталу — показує ефективність використання всього майна підприємства. Зниження його свідчить про падаючий попиті на продукцію підприємства і про перенагромадження активів. Ми бачимо падіння цього показника;
2. Рентабельність власного капіталу упала. Цей коефіцієнт показує ефективність використання власного капіталу. Динаміка його впливає на рівень котирування акції підприємства на фондових біржах;
3. Рентабельність позикового капіталу — відбиває ефективність використання капіталу, вкладеного в діяльність підприємства на тривалий термін;
4. Рентабельність виробництва — зменшення цього показника свідчить про зниження цін на готову продукцію при постійних витратах на виробництво про ріст витрат на виробництво при постійних цінах. Як уже говорилося вище, підприємство змушене продавати продукцію за цінами лише небагато перевищують собівартість.
Рентабельність продукції за звітний рік упала на 90%. Цей показник дає можливість побачити скількох прибутків отримано на одиницю собівартості реалізованої продукції.
Отже, однозначно охарактеризувати фінансовий стан підприємства з даних експрес-аналізу не представляється можливим. Необхідно установити причини змін, що відбулися, і виявити фактори, що вплинули на ці зрушення.
2.2 Аналіз фінансової звітності
Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерській баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.
На підприємствах України, згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим Міністерством фінансів України від 30 липня 1999 р., застосовується нова форма балансу згідно з П(С)БО № 2, яку приведено в повну відповідність із міжнародними стандартами.
Баланс — це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо [3].
Аналіз балансу здійснюється у двох напрямках:
1) Аналіз ліквідності балансу;
2) Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу.
2.2.1 Аналіз ліквідності балансу
Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи:
1) складання балансу ліквідності (таблиця 2.2);
2) розрахунок та аналіз основних показників ліквідності (таблиця 2.3).
Ліквідність балансу— це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань [6].
Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2– Основні показники ліквідності балансу МКВП «Дніпроводоканалу» (2008 рік)
Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:
• Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм;
• Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них;
• Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них;
• Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.
Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної. Тобто, баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконується таке співвідношення: А1>=П1; А2>=П2; А3>=П3; А4
Фактично дані співвідношення склалися в такий спосіб: А1П2; А3>П3; А4>П4.
Таким чином, дані свідчать, що на жодну з розглянутих звітних дат баланс МКВП «Дніпроводоканалу» не є абсолютно ліквідним.
Співвідношення А1>=П1 дозволяє виявити поточну ліквідність (термін надходжень і платежів до 3 місяців): на жодну з дат співвідношення не виконується. Таким чином, на найближчу перспективу баланс підприємства не є ліквідним і ситуація змінюється не в кращу сторону.
А2>=П2 показує чи є тенденція підвищення або зниження поточної ліквідності в недалекому майбутньому (терміни від 3 до 6 місяців): нерівність виконується на всі звітні дати. Причому на зміну стану ліквідності в даному періоді сильно впливає якість дебіторської заборгованості.
Те ж саме можна сказати й у відношенні третьої нерівності: А3>=П3 відбиває співвідношення платежів і надходжень у віддаленому майбутньому (понад 6 місяців). Співвідношення виконується, однак цей факт знову ж зв'язаний з відсутністю в підприємства довгострокового позикового капіталу. При цьому підтримка платоспроможності в цей період (понад 6 місяців) залежить від якості запасів МКВП «Дніпроводоканалу» і інших фінансових вкладень.
А4
Отже можна зробити висновок, що МКВП «Дніпроводоканал» на початок 2009 року є неплатоспроможним і відновити її найближчим часом не вдасться. А виявлена динаміка показників, що характеризують платоспроможність, не дозволяє позитивно охарактеризувати перспективу відновлення платоспроможності в більш тривалий термін (понад 6 місяців).
Ліквідність підприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, але сутність їх в основному однакова як на українських підприємствах, так і в зарубіжних фірмах та компаніях (таблиця 2.3).
1. Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:
Кзл = [А1 + А2 + А3]:[П1 + П2] (2.1)
де А1 – найбільш ліквідні активи;
А2 – активи, що швидко реалізуються;
А3 – активи, що реалізуються повністю;
П1 – негайні пасиви;
П2 – короткострокові пасиви.
Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним [3]. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від галузі, і від виду діяльності. У європейській обліково-аналітичній практиці наводиться критичне мінімальне значення цього показника. Визнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов'язання.
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності— цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину — виробничі запаси. Він обчислюється так:
Кшл = [А1 + А2]:[П1 + П2] (2.2)
де А1 – найбільш ліквідні активи;
А2 – активи, що швидко реалізуються;
П1 – негайні пасиви;
П2 – короткострокові пасиви.
Матеріальні запаси виключаються не стільки тому, що вони менш ліквідні, а, головне, через те, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за витрати на їхню закупівлю [3]. За умов ринкової економіки типовою є ситуація, коли за ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. «Розумним» коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1.
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідностівизначається за формулою:
Кабс.л = [А1]:[П1 + П2] (2.3)
де А1 – найбільш ліквідні активи;
П1 – негайні пасиви;
П2 – короткострокові пасиви.
Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2: 1. На практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, але це ще не дає підстави висновувати про неможливість підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства одночасно пред'явили йому свої боргові вимоги [3].
Таблиця 2.3– Основні показники ліквідності МКВП «Дніпроводоканалу» (2008 рік)
У нашому випадку (таблиця 2.3) загальний коефіцієнт покриття становить відповідно 0,0013та 0,0019, це означає що підприємство не вважається ліквідним. Варто відмітити що у 2008 році коефіцієнт став наближатися до оптимального рівня.
Коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття) зменшився і дорівнює нормативному значенню.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності значно більше нормативного значення, але наближається до оптимального рівня.
2.2.2 Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу
Для того щоб проаналізувати характер зміни окремих статей балансу, необхідно провести горизонтальний та вертикальний аналіз балансу (таблиця 2.4).
Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.
Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу — розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка змін питомої ваги (рисунок 2.1). З допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів [7].
Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу, а вертикальний (структурний) аналіз балансу — зробити висновки про співвідношення власного й позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність. Горизонтальний та вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів [8].
--PAGE_BREAK--
Рисунок 2.1— Питома вага окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка змін питомої ваги
2.3 Розрахунок фінансових коефіцієнтів
2.3.1 Аналіз складу майна та джерел його утворення
Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства [7].
Майновий стан підприємства аналізується на підставі розрахунку показників (таблиця 2.5):
Таблиця 2.5– Загальна оцінка стану майна МКВП «Дніпроводоканалу»
У цілому вартість майна підприємства зросла. Однак це збільшення практично цілком пояснюється переоцінкою основних фондів у відповідність з індексом цін, тобто інфляційній складовій.
Реальна характеристика майнового стану підприємства відображена стійкою динамікою росту коефіцієнта вибуття стосовно коефіцієнта відновлення. Ця динаміка в сукупності зі зносом основних фондів, що збільшується, свідчить про відсутність реальних засобів, що направляються на відтворення матеріальної бази підприємства.
Якщо ця тенденція збережеться і надалі, то це буде означати неможливість здійснення процесу простого відтворення, не говорячи вже про розширений, тобто це шлях до фінансового і фізичного краху. Сформована ситуація при який знос основних фондів на кінець 2008 року складає 63,2% при питомій вазі активної частини 7,3% є просто катастрофічною.
У цих умовах потрібна кардинальна система заходів для реорганізації і фінансового оздоровлення підприємства з обов'язковим залученням інвестицій.
2.3.2 Оцінка ліквідності
У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.
Фінансовий стан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства— це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів [4].
Ліквідність підприємства аналізується на підставі розрахунку показників (таблиця 2.6):
--PAGE_BREAK-- тис. грн.
В основі методу динамічного програмування, використовуваного для розв'язання поставленої задачі, лежить принцип оптимальності [9].
--PAGE_BREAK--, (3.1)
де — середній по місту обсяг спожитої холодної/гарячої води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);
Y — середньодушовий сукупний дохід по місту (грн.);
D— символ, що позначає абсолютну зміну.
Розрахунки були виконані на базі даних комунальних підприємств про обсяги спожитих послуг домогосподарствами з лічильниками у лютому 2007 року [11].
Всі домогосподарства, які мають лічильники, були розшаровані медіанним доходом на дві рівні групи і розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної (гарячої) води та середньодушові доходи [12].
У таблиці 3.8 наведено результати розрахунків.
Таблиця 3.8— Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної/гарячої води)
Отже, як видно з наведених даних:
· платоспроможний попит на холодну і гарячу воду зростає з ростом доходів населення. Зокрема, значення коефіцієнта еластичності Einc=0,812 означає, що при зростанні рівня доходу домогосподарства на 1% платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання за інших незмінних умов зростає на 0,812%. Іншими словами, для домогосподарства з середньодушовим доходом 230 грн. на місяць при зростанні рівня доходу на 23 грн. на одну особу (на 10%) платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання підвищиться на 8,12%, або на 2,36*0,0812=0,19 м3 на особу на місяць;
· значення коефіцієнтів еластичності є меншим за одиницю (тобто попит зростає повільніше за доходи), що в цілому характерно для попиту на житлово-комунальні послуги.
3.2.1.2 Оцінка коефіцієнту еластичності за ціною
Оцінити еластичність попиту за ціною (тарифом) у даному випадку проблематично, оскільки тарифи на послуги, що розглядаються, фактично з 2005 року залишалися незмінними [13].
Для наближеної оцінки коефіцієнту еластичності попиту за ціною можна скористатися тим фактом, що починаючи з 2007 року було відновлено надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг, в результаті чого домогосподарства фактично стали оплачувати послуги за різними тарифами. Розмір пільги складає переважно 50%, хоча є домогосподарства, які одержують 75-ти та 100-відсоткові пільги [13].
Розрахунок коефіцієнта еластичності попиту за ціною (тарифом) здійснювався за формулою:
, (3.2)
де — середній по місту обсяг спожитої холодної води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);
– фактична (з врахуванням пільг) ціна (тариф) на послугу холодного водопостачання (грн./);
D— символ, що позначає абсолютну зміну.
Всі домогосподарства, які мають лічильники холодної води, були розшаровані на дві групи – пільговики і непільговики. Розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної води та розмір пільги [11].
У таблиці 3.9 наведено результати розрахунків.
Таблиця 3.9— Коефіцієнт еластичності попиту за ціною послуги (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної води)
Як видно з наведених даних, платоспроможний попит населення на холодну воду зменшується зі зростанням тарифів. Значення коефіцієнта еластичності = — 0,220 означає, що при зростанні тарифу на 1% платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання за інших незмінних умов зменшується на 0,220%.
Слід також зауважити, що для аналізу зміни попиту залежно від ціни можна використовувати той факт, що значення коефіцієнту еластичності за ціною для послуг холодного водопостачання, як правило, коливається в межах від -0,2 до –0,5.
3.2.2 Прогнозування платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності
Модельбуло побудовано на базі даних вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг та баз даних комунальних підприємств про суми нарахувань за надані домогосподарствам послуги [12]. З цією метою в масивах мікроданих було створено нові змінні:
1) «Чи згодні Ви платити більше за холодне водопостачання та водовідведення?». Ця змінна приймала значення 1, якщо змінна «Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?» мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами холодного водопостачання та водовідведення;
2) «Чи згодні Ви платити більше за централізоване гаряче водопостачання?» Ця змінна приймала значення 1 якщо змінна «Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?» мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами гарячого водопостачання;
3) «Чи згодні Ви платити більше за централізоване опалення?». Змінна приймала значення 1 якщо змінна «Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?» мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами централізованого опалення.
На основі цих змінних було створено результативну ознаку «бажання платити більше за послуги належної якості» по кожній групі домогосподарств, які визначаються обраними факторними змінними (дивіться нижче), і користуються відповідними послугами. Бажання платити більше по кожній групі визначалось як відношення кількості домогосподарств, які бажають платити більше, до всіх обстежених домогосподарств.
В якості факторних змінних використовувалися такі бінарні ознаки:
1) HSIZE_2 – домогосподарство складається з двох осіб (1 – так, 0 — ні);
HSIZE_3 – домогосподарство складається з трьох осіб (1 – так, 0 — ні);
HSIZE_4 – домогосподарство складається з чотирьох та більше осіб (1 – так, 0 — ні);
2) INC_2 – домогосподарство належить до другої квінтильної групи (1 – так, 0 — ні);
INC_3 – домогосподарство належить до третьої квінтильної групи (1 – так, 0 — ні);
INC_4 – домогосподарство належить до четвертої квінтильної групи (1 – так, 0 — ні);
INC_5 – домогосподарство належить до п’ятої квінтильної групи (1 – так, 0 — ні);
3) ID_PENS — наявність в домогосподарстві пенсіонерів (1 – так, 0 — ні);
4) ID_CH3 — наявність в домогосподарстві дітей віком до 3 років (1 – так, 0 — ні).
Окрім цих змінних, які за результатами виконаних досліджень увійшли до кінцевих моделей, було розглянуто чимало інших бінарних змінних (наявність в домогосподарстві дітей, наявність працюючих осіб, місце розташування домогосподарства, тип житла тощо), вплив яких на готовність платити більше виявився відносно незначним.
Загальний вигляд лінійної імовірнісної моделідля кожної послуги задається формулою:
, (3.3)
де — емпірична імовірність готовності сплачувати більше за більш якісну послугу;
— бінарні факторні змінні (група за доходом, розмір домогосподарства тощо), ;
— вільний член, який має значення емпіричної імовірності готовності сплачувати більше для групи домогосподарств, яка відповідає нульовим значенням всіх бінарних факторних ознак;
— коефіцієнти регресії, які відображають вплив кожної факторної змінної (при =1) на емпіричну імовірність готовності сплачувати більше, .
Результати моделювання.Моделі будувались для домогосподарств, які споживають послуги холодного водопостачання та водовідведення, централізованого гарячого водопостачання, центрального опалення.
Кінцевий вигляд моделей, які були побудовані на даному етапі дослідження, наведено у таблиці 3.10.
Таблиця 3.10— Готовність населення оплачувати за більш високими тарифами послуги кращої якості
Слід пам'ятати, що всі незалежні (факторні) ознаки в цій моделі є бінарними змінними, тобто вони можуть приймати лише одне із двох можливих значень (0 або 1) (додаток Д).
Необхідно звернути увагу, що в окремих моделях, наведених у таблиці 3.10, використовуються не всі факторні ознаки, перелічені вище. Наприклад, модель за послугою холодного водопостачання та водовідведення не містить змінних INC2, INC3, HSIZE_2. Це відображає той факт, що вказані змінні несуттєво впливають на значення результативної ознаки (коефіцієнти при них значно менші від коефіцієнтів при інших факторних змінних), а їх використання погіршує якість моделі.
Крім того, при моделюванні слід враховувати, що відсутність змінних INC2, INC3 означає, що домогосподарства з доходами, які відповідають першій, другій і третій квінтильним групам розглядаються як домогосподарства однієї групи за доходами. Аналогічно відсутність змінної HSIZE_2 означає, що домогосподарства, які складаються з 1 або 2 осіб, розглядаються як домогосподарства однієї групи за розміром.
Основними характеристиками якостіобрано коефіцієнт детермінації R2 та F-відношення.
Коефіцієнт детермінації показує частку змін результативної ознаки (дисперсії результативної ознаки), яка пояснюється регресійною моделлю. змінюється від 0 до 1. Чим ближчі значення до 1, тим краще лінійна модель апроксимує результативну ознаку.
— відношення відображає ступінь взаємозв’язку між результативною і факторними ознаками. Якщо розрахункове значення F- відношення перевищує критичне, то це свідчить про наявність взаємозв’язку між результативною та факторними ознаками. У таблиці 3.10 наведено також критичні значення F- відношення для 95-ої процентілі F- розподілу. Це відповідає 95% імовірності наявності взаємозв’язку між результативною та факторними ознаками.
Значення цих характеристик для кожної із одержаних моделей наведено у таблиці 3.10. Оскільки у всіх випадках значення коефіцієнта детермінації є близьким до 1, а розрахункове значення F- відношення суттєво перевищує його критичне значення , є всі підстави стверджувати, що зв'язок між результативною та обраними факторними ознаками адекватно описується одержаними регресійними рівняннями.
Розглянемо зміст та правило користування моделлю, наведеними в таблиці 3.10.
Приклад 1.Розглянемо спершу модель прогнозування готовності споживачів послуг холодного водопостачання та водовідведення платити більше за послуги кращої якості. Ця модель має вигляд (таблиця 3.10, модель 1):
Інтерпретацію значень параметрів цього рівняння наведено в таблиці 3.11.
Таблиця 3.11— Приклад інтерпретації параметрів регресійного рівняння
Використовуючи це рівняння, можна розрахувати готовність платити більше для будь-якого домогосподарства із 55 можливих типів, які представлено у додатку Д.
Зокрема, розглянемо домогосподарство з набором факторних ознак за номером 1. Таке домогосподарство складається з однієї або двох осіб (оскільки HSIZE_3 = HSIZE_4 = 0), належить за рівнем доходів до першої, другої або третьої квінтильних груп (оскільки INC4 = INC5 = 0), не має у своєму складі пенсіонерів (ID_PENS = 0) та дітей у віці до 3-х років (ID_CH3 = 0). Для такого домогосподарства готовність сплачувати більш високі тарифи за послуги холодного водопостачання та водовідведення складає:
Іншими словами, лише 17,7% таких домогосподарств готові платити більше за послуги вищої якості.
Приклад 2.Розглянемо далі модель прогнозування готовності споживачів послуг гарячого водопостачання платити більше за послуги кращої якості. Ця модель має вигляд (таблиця 3.10, модель 2):
Параметри цього рівняння пояснюються аналогічно тому, як це було зроблено у прикладі 1. Зокрема, вільний член рівняння +0.017 означає, що у домогосподарств, які складаються з однієї або двох осіб, належать за рівнем доходів до першої, другої або третьої квінтильних груп, не мають у своєму складі пенсіонерів та дітей у віці до трьох років, готовність платити за послуги гарячого водопостачання складає в середньому 1,7%. Коефіцієнт регресії, наприклад, при змінній INC5, який становить +0.319, означає те, що за інших рівних умов для домогосподарств, які належать до п’ятої квінтильної групи за рівнем доходів, готовність платити більше зростає в середньому на 31,9%.
Використовуючи дане рівняння, розрахуємо готовність платити для домогосподарства, яке складається з 4 або більше осіб (HSIZE_4 = 1), належить за рівнем доходів до п’ятого (найвищого) квінтилю (INC5= 1) і має у своєму складі дітей у віці до 3-х років (ID_CH3 = 1). Цей тип домогосподарства розміщено у додатку Д під номером 16.
Для такого домогосподарства готовність сплачувати більш високі тарифи за послуги гарячого водопостачання складає:
продолжение
--PAGE_BREAK--
Тобто, близько 89% домогосподарств такого типу готові сплачувати більш високі тарифи за гарячу воду, якщо якість цієї послуги покращиться.
У таблиці 3.10 наведено також середні значення готовності платити більше за кожним видом послуги окремо, які були розраховані як середньозважені з врахуванням кількості домогосподарств кожного типу. На підставі цих даних, приходимо до висновку, що готові сплачувати більше за вищу якість:
· 28,5% домогосподарств — за послуги холодного водопостачання та водовідведення;
· 29,0% домогосподарств — за послуги централізованого гарячого водопостачання;
· 28,4% домогосподарств — за послуги центрального опалення.
Отже, в цілому, населення найшвидше є готовим оплачувати за більш високими тарифами послуги централізованого гарячого водопостачання порівняно з іншими видами комунальних послуг.
Готовність платити більше залежно від типу домогосподарства. На основі використання цієї моделі було розраховано середню готовність оплачувати комунальні послуги за більш високими тарифами для домогосподарств різного типу і складу. Зокрема, було проведено додаткові розрахунки для домогосподарств залежно від:
1) рівня середньодушових сукупних доходів (табл. 3.12);
2) кількості членів сім'ї (табл. 3.13);
3) наявності у їхньому складі пенсіонерів (табл. 3.14);
4) наявності у їхньому складі дітей у віці до 3 років (табл. 3.15);
Як свідчать результати аналізу:
· вищою є готовність платити у домогосподарств, які складаються з трьох та більшої кількості осіб;
· наявність у складі домогосподарств пенсіонерів завжди негативно впливає на готовність сплачувати більш високі тарифи;
· щодо дітей у віці до 3-х років, то їх наявність у складі домогосподарства позитивно впливає на готовність платити більше.
Разом з тим, результати розрахунків, наведені у таблиці 3.12, не відображають наявність чіткого зв'язку між середньодушовими сукупними доходами домогосподарств та їх готовністю платити більше. Це пояснюється тим, що в таблицях наведено середні значення готовності платити, які визначаються впливом декількох факторів одночасно. А саме, одержані результати сформовано під впливом таких факторів, як доход, розмір домогосподарства, наявність дітей та пенсіонерів (а їх вплив на готовність платити є різним як за напрямком, так і за інтенсивністю).
Більш чіткий взаємозв'язок між доходами та готовністю домогосподарств платити більше простежується у моделях, наведених у таблиці 3.10. Зокрема, результати свідчать, що домогосподарства, які належать до вищих квінтилей за рівнем доходів, за інших рівних умов висловлюють більшу готовність сплачувати послуги за вищими тарифами.
Недоліком лінійної імовірнісної моделі є те, що інколи значення показника «готовність платити більше» може перевищувати одиницю або ж бути від’ємним (наприклад, для домогосподарств, які складаються з однієї особи пенсіонера і відносяться до першого квінтиля за доходами, готовність оплачувати за вищими тарифами послуги гарячого водопостачання дорівнює – 0.023). У таких випадках слід вважати, що значення готовності сплачувати більш високі тарифи дорівнює відповідно 1 та 0.
Таблиця 3.12— Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від рівня середньодушових сукупних доходів
Таблиця 3.13— Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від кількості членів
Таблиця 3.14— Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від наявності у їхньому складі пенсіонерів
Таблиця 3.15— Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від наявності у їхньому складі дітей у віці до трьох років
4 Проектування і розробка інформаційного, програмного, технічного і організаційного забезпечення інформаційної системи
Розвиток комп’ютерної інформаційної технології нерозривно пов’язаний з розвитком інформаційних систем, які в економіці використовуються для автоматизованого (людини-машинного) розв’язування економічних задач. Для розв’язування будь-якої задачі з допомогою комп’ютера необхідно створити інформаційне забезпечення (забезпечити розрахунки потрібними даними) і математичне забезпечення (створити математичну модель розв’язування задачі, за якою складається програма для електронно-обчислювальної машини (ЕОМ). Спрощену схему розв’язування економічної задачі, у даному випадку, оптимального розподілу інвестицій, зображено на рисунку 4.1. Необхідна для розв’язування інформація може надходити безпосередньо (вхідна інформація) або через систему інформаційного забезпечення, яка може поповнюватися за рахунок нової інформації.
Рисунок 4.1— Схема автоматизованого розв’язування економічних задач
4.1 Інформаційне забезпечення
Загальна характеристика інформаційного забезпечення
Загальну структуру інформаційного забезпечення представлено на рисунку 4.2. Важливою складовою інформаційного забезпечення є інформаційна база, що складається з машинної і позамашинної інформаційної бази.
Рисунок 4.2— Структура інформаційного забезпечення
Машинна інформаційна база – частина інформаційної бази ІС, що являє собою сукупність інформаційних файлів, що зберігаються в пам'яті ЕОМ і на магнітних носіях.
Машинна інформаційна база складається з інформаційних файлів, що можуть бути організовані у виді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних чи файлів у виді бази даних, тобто інтегрованої сукупності зв'язаних між собою файлів, якими керує система керування базами даних (СУБД).
Файл – це ідентифікована сукупність логічно зв'язаних між собою даних, що розташовані поза програмою в зовнішній пам'яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.
Організація збирання й передавання первинної інформації
Первинна інформація збирається автоматизовано, тобто виписування первинного документа відбувається за допомогою технічного устаткування що доповнюється рівнобіжним формуванням машинного носія. У випадку автоматичного збору інформації вона автоматично реєструється.
Перелік джерел та носіїв інформації:
- продуктивність об’єктів, яка установлена на основі техніко-економічних розрахунків;
- оцінки доходів і витрат домогосподарств (одержані методом «малих територій» на підставі даних Держкомстату за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у 2005 році);
- результати вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську, проведеного у грудні 2006 року;
- дані про суми нарахувань комунальних підприємств за надані населенню послуги станом на лютий 2007 року.
Побудова системи класифікації та кодування
Класифікація і кодування – це дві невід'ємні частини одного процесу – перекладу різної економічної інформації з природної мови на формалізовану мову ЕОМ.
Класифікація – це поділ об'єктів на частині по їхній подобі чи відмінності згідно з прийнятими методами.
Кодування – це створення і присвоєння коду класифікаційному групуванню й об'єкту класифікації (чи присвоєння об'єкту визначеного коду).
Класифікатори техніко-економічної інформації можуть створюватися системним чи локальним способом. По системному способі інформація класифікується з урахуванням вимог різних рівнів керування (підприємство, міністерство, відомство й ін.), по локальному – у рамках одного підприємства, чи організації установи.
Класифікація та кодування об’єктів відбувається за допомогою абревіатур їх повної назви, а також нумерування. Кодування відбувається локальним способом.
Проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів
Всі форми документів розроблені відповідно до державних стандартів та узгоджені відповідно.
4.2 Організаційне забезпечення
Посібник користувача наведений у додатку Е і має такі підрозділи:
§ вступ;
§ системні вимоги
§ підготовка до роботи;
§ опис операцій;
§ аварійні ситуації.
4.3 Технічне забезпечення
Для створення інформаційної системи управління для вирішення задач економіко-математичного моделювання може використовуватися на автоматизованому робочому місці (АРМ) будь-якого працівника управління МКВП «Дніпроводоканалу». Установлена на АРМ комп’ютерна техніка має відповідати таким мінімальним вимогам:
- процесор AMD Athlon XP;
- системна плата;
- оперативна пам’ять не менше 32 Мбайт;
- жорсткий диск (об’їм не менше 6 Гбайт);
- накопичувач гнучких магнітних дисків;
- привід CD-ROM;
- клавіатура;
- маніпулятор «миша»;
- монітор;
- принтер;
- модем.
4.4 Програмне забезпечення
Програмне забезпечення системи є взаємопов’язаним комплексом модулів, об’єднаних графічним інтерфейсом користувача, який реалізує діалоговий режим розв’язку задачі. При цьому користувачу надана можливість в діалоговому режимі управляти роботою програми.
Загальна характеристика програмного забезпечення
Для реалізації об’єкта розроблення необхідна операційна система Windows 9x, інтегрований пакет Microsoft Office. Безпосередньо для створення інформаційної системи використан додаток Microsoft Excel. Вибір цього пакета прикладних програм зумовлений тим, що він є найдоступнішим та найпопулярнішим у наш час. Важливим є такий аспект, що для користування цим пакетом непотрібно особливих знань та умінь.
Microsoft Excel є найбільш потужним засобом розробки інформаційних систем, що сполучає в собі переваги як табличного процесора, та і засобів візуального програмування — убудованої мови Visual Basic for Applications (VBA). За допомогою VBA розроблювачі можуть поєднувати більш 100 об'єктів і близько 400 інших убудованих додатків (функцій, надбудов і т.п.), що дозволяє створювати гнучкі і розвинені інформаційні системи. В Ехсеl можна також поєднувати частини систем, розроблені в інтерактивному режимі, і за допомогою програмного коду, легко інтегрувати їх з іншими офісними додатками. Exсel може бути використаний для будь-якої інформаційної системи, що містить аналіз даних, тому що включає набір об'єктів обробки даних, що є найбільш передовим. В даний час на базі інструментальних засобів Exсel уже створені тисячі інформаційних систем, що успішно використовуються в усьому світі. З огляду на зазначені переваги варто очікувати, що потреба в інформаційних системах, створених на основі Exсel і VBA, значно зросте найближчим часом і усе більше число компаній прийдуть до розуміння того, що використовуючи Exсel, вони зможуть створювати інформаційні системи з меншими витратами часу і коштів.
Схема програми
Інформаційна система розроблена на основі кнопочного інтерфейсу робочого аркуша, за допомогою якого переміщення по додатку найбільш зрозуміле для користувача.
Для ініціалізації інформаційної системи використовується заставка, у якості якої використано робочий аркуш, перетворений у форму (рисунок 4.3). Заставка виводиться відразу ж при запуску додатка. На ній, звичайно, відображається назва, призначення додатка, основні кнопки (Вхід, Вихід, Справка, Про автора).
продолжение
--PAGE_BREAK--
Рисунок 4.3– Заставка інформаційної системи
Для керування окремими частинами додатка використовується основна керуюча форма (Головне меню). Головне меню – це форма, у яку користувач попадає при натисканні кнопки Вхід заставки. На ній відображені назва головного меню, елементи керування, що дозволяють переміщатися до різних складових частин додатка, з яких, у свою чергу, реалізовані переходи назад до головного меню. З головного меню передбачений перехід до заставки, де міститься кнопка Вихід, для виходу з додатка (рисунок 4.4).
Рисунок 4.4– Головне меню інформаційної системи
При розробці інформаційної системи було використано також інтерфейс корстувацьких форм, прикладом якого є інформаційна форма, яка виводиться на екран при натисканні кнопки Про автора (Заставка).
Текст програми
Текст програмного коду для елемента керування Кнопка виглядає наступним чином (на прикладі кнопок Вхід і Справка):
Private Sub Вхід()
Worksheets(«Головне меню»).Activate
End Sub
Sub Справка()
Dim RetVal
RetVal = Shell(«notepad.exe Справка.txt», 1) ' Run Calculator.
End Sub
Для графічного представлення вхідних даних було використано такий елемент управління як перемикач. Текст програмного коду має наступний зміст:
Sub ChangeDiagramm()
Dim rngData As Range
If Лист2.optStr_01.Value = True Then
Set rngData = Лист2.Range(«Str_01»)
Else
If Лист2.optStr_02.Value = True Then
Set rngData = Лист2.Range(«Str_02»)
Else
If Лист2.optStr_03.Value = True Then
Set rngData = Лист2.Range(«Str_03»)
Else
If Лист2.optStr_04.Value = True Then
Set rngData = Лист2.Range(«Str_04»)
Else
If Лист2.optStr_05.Value = True Then
Set rngData = Лист2.Range(«Str_05»)
Else
If Лист2.optStr_06.Value = True Then
Set rngData = Лист2.Range(«Str_06»)
End If
End If
End If
End If
End If
End If
Dim xLabel As Range
Set xLabel = Лист2.Range(«Str_x»)
Application.ScreenUpdating = False
With Лист2.ChartObjects(1)
.Activate
.Chart.SetSourceData rngData
End With
ActiveWindow.Visible = False
Лист2.Range(«A1»).Select
End Sub
Private Sub optStr_01_Click()
ChangeDiagramm
End Sub
Private Sub optStr_02_Click()
ChangeDiagramm
End Sub
Private Sub optStr_03_Click()
ChangeDiagramm
End Sub
Private Sub optStr_04_Click()
ChangeDiagramm
End Sub
Private Sub optStr_05_Click()
ChangeDiagramm
End Sub
Private Sub optStr_06_Click()
ChangeDiagramm
End Sub
Програмний код форми про автора виглядає наступним чином:
Private Sub CommandButton1_Click()
Me.Hide
Me.Tag = vbOK
End Sub
Захист проекту від перегляду
Програмний код проекту захищений паролем. Коли захист встановлено, користувач, не знаючи пароля, не зможе переглянути об'єкти проекту, але він зможе запустити редактор VBA і довідатися ім'я проекту у вікні проекту. Якщо користувач спробує розкрити папку захищеного проекту, йому необхідно буде ввести пароль.
5 ОХОРОНА ПРАЦІ
Відповідно до закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технічних процесів роботи машин, механізмів устаткування й інших засобів виробництва, стан засобів колективного й індивідуального захисту що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці [14].
Експлуатація об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ) пов'язано з підвищеною небезпекою, до якої відносяться: загазованысть колодязів, камер, колекторів, небезпека вибуху, удушення й отруєння працюючих; можливість падіння працюючих, при спуску в колодязі; небезпека в колодязях великих діаметрів; можливість обвалення ґрунту при грабарствах; небезпека при зіткненні зі стічною рідиною; можливість наїзду транспорту при роботі на вулиці та ін.
Головною метою органів охорони праці є розробка організаційних і технічних заходів щодо забезпечення безпечних шкідливих умов праці в конкретних виробничих умовах [15].
5.1 Оцінка експлуатаційних особливостей систем ВКГ окремих технологічних процесів
Основні реагенти, які використовуються при висвітленні і знебарвленні води застосовуються сульфати алюмінію [AL2(SO4)3], гашене вапно [Ca(OH)2], хлорне залізо[Fe CL3].
Сполука і дози реагентів, послідовність і місце їхнього введення в оброблювану воду, початок і кінець періоду застосування різних реагентів установлюються на підставі фізико-хімічних, санітарно-бактеріологічних і технологічних аналізів води [14].
Процес змішання в змішувачі існує для швидкого і рівномірного розподілу реагентів в оброблюваній воді. Змішання закінчується протягом 2-3 хв. дозування реагентів.
Контактні висвітлювачі призначені для висвітлення води з додаванням коагулянту через шар зернистого завантаження знизу нагору. Застосовуються висвітлювачі марки ХО1 установок по знезаражуванню води хлором. Для знезаражування води застосовується хлор у газоподібному стані й у виді сполук хлорне вапно [14].
Технологічна схема обробки води наведена на рисунку 5.1.
1 — насосна станція першого підйому; 2 — вхідна камера; 3 – коагулянт; 4 — змішувач; 5 — контактні висвітлювачі; 6 — резервуар з чистою водою; 7 — насосна станція другого підйому
Рисунок 5.1— Технологічна схема обробки води
Розміщення водопровідних споруджень і мереж, виробничих і допоміжних будинків і приміщень повинні відповідати будівельним нормам і правилам затвердженим Госстроем України і забезпечувати безпеку праці працюючих як у звичайних умовах, так і при аваріях.
Резервуар з чистою водою огороджують з боку можливого наїзду транспорту і механізмів. Вхідна камера, змішувачі і контактні освітлювачі огороджують по зовнішньому периметру. Улаштовують пішохідні доріжки для переходу обслуговуючого персоналу до споруджень, через трубопроводи, а також для обслуговування устаткування [14].
У машинних залах насосних і повітродувних станцій встановлюють пристрої для зниження рівня продуктивного шуму, вібрації (звукопоглинаючі і звукоізолюючі облицювання, кожухи і пружини на агрегатах та ін.).
Території очисних станцій повинні бути огороджені, упоряджені, озеленені, забезпечені зовнішнім освітленням і безпечними підходами до споруджень, як у нормальних умовах, так і у випадках аварійних ситуацій. На територіях повинні бути пристрої, що забезпечують безпеку експлуатації технологічних комунікацій (труб, каналів, лотків) [15].
Електричне освітлення у виробничих приміщеннях повинне дублюватися аварійним освітленням.
При переливі зріджених реагентів контролюють напрямок тари. Підігрів тари відкритим полум'ям не допускається. У приміщеннях для зберігання хлору, поліакриламіду, флокулянта передбачена вентиляція.
Рівень шумів припустимий до виконання робіт з експлуатації водопровідних споруджень, повинен відповідати вимогам, встановленим ДСТ 12.0.004-90.
Персонал, обслуговуючий водопровідні спорудження, повинен пройти інструктаж з техніки безпеки праці — при вступі на роботу; первинний – на робочому місці; повторний — не рідше одного разу в три місяці; позапланові – при порушенні вимог безпеки праці і нещасних випадків, відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.0.004.90.
Працюючі повинні користатися засобами індивідуального захисту за ДСТ 12.04.011-89, виданими їм у відповідність за нормами, затвердженими у встановленому порядку. При виконанні робіт з експлуатаційно-технологічного обслуговування водопровідних споруджень повинні застосовуватися:
а) при роботах на водогінних мережах:
- запобіжні пояси;
- шлангові протигази;
- індикатори газу;
- акумуляторні ліхтарі;
- знаки безпеки;
- огородження;
- ключі і ломи для відкривання кришок колодязів;
- захисні каски;
- шланги – качани для відкривання засувок у колодязях;
- переносні сходи.
б) при роботах у складах реагентів, у хлораторних і дозаторних приміщеннях:
- шлангові протигази;
- кисневі ізолюючі протигази;
- індикатори газу;
- хімічні пінні вогнегасники;
- засіб для дегазації.
в) при роботі з підготовки реагентів:
- захисні окуляри;
- респіратори;
- протигази.
5.2 Аналіз умов праці і виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів
На підставі ДСТ 12.0.003-74* виявлені наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
На насосній станції при транспортуванні реагенту зі складу у видатковий бак виходить підвищення рівня шуму і вібрації на робочому місці. Інтенсивні шум і вібрація діють на людину негативно, що позначається на стані здоров'я людини й, отже, втраті працездатності. Для зниження рівня шуму і вібрації в машинних залах насосних і повітродувних станцій, у залі грузопідйома використовують звуковбирне, звукоізолююче облицювання, кожух і пружини на агрегатах.
Відбувається підвищення температури повітря на насосній станції і підвищення вологості повітря в приміщеннях контактних висвітлювачей. В цих умовах необхідна установка додаткової системи вентиляції, аерації в робочому залі станції і приміщенні.
У денний час доби природне освітлення виробничих приміщень створюється через активні й інші освітлювальні прийоми. На хлораторних установках, висвітлювачах, змішувачах, де необхідно постійне спостереження за ходом виробничого процесу освітленість повинна бути, згідно СНиП II – 4 – 79, не менш 75 лк, а насосних станціях, промивних установках – не менш 50 лк. При роботі в нічний час у місцях з недостатньою освітленістю у працюючих може послабитися зір, буде прогресувати короткозорість.
При експлуатації систем водопостачання й обробці питної води використовуються шкідливі для організму людини речовини: хлор і його сполуки, коагулянт, флокулянт, луги, що можуть спричинити негативні наслідки при зіткненні зі шкірою та слизовими оболонками дихальних шляхів і очей. Не виключені також зниження працездатності, поява безсоння, головної болі, тремтіння пальців рук, а також важкі отруєння. Працюючих на цих об’єктах необхідно забезпечувати: шланговими протигазами, кисневими ізолюючими протигазами, індексаторами газу, хімічними пінними вогнегасниками, засобами для дегазації, рукавичками і захисними окулярами, респіраторами та ін [15].
5.3 Забезпечення пожежної безпеки
Пожежна безпека – це комплекс організаційних і технічних засобів, спрямованих на запобігання впливів на кожній з небезпечних факторів пожежі й обмеження матеріального збитку від неї.
Вимога, відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.004-91, до способів забезпечення пожежної безпеки системи запобігання пожеж: запобігання пожежі повинне досягатися запобіганням утворення пального середовища і запобіганням утворення в пальному середовищі джерел запалювання.
У проекті передбачається запобігання утворення пального середовища такими способами:
- максимальною механізацією й автоматизацією технічних процесів (включення, відключення і регулювання насосів, засувок), зв'язаних з обмеженням пальних речовин;
- установкою пожежонебезпечного устаткування по можливості в ізольованих приміщеннях, чи на відкритих ділянках;
- застосуванням пристроїв захисту виробничого устаткування з пальними речовинами від ушкоджень і аварій, установлених таких що відключають, що відтинають, і інших пристроїв.
Запобігання утворень у пальному середовищі джерел запалювання досягається підтримкою температури нагрівання поверхні агрегату насосів, механізмів, пристроїв і матеріалів, що можуть ввійти в контакт із пальним середовищем нижче гранично припустимої. яка складає 80% найменшої температури самозапалювання пального.
Вимоги до засобів забезпечення пожежної безпеки, системи протипожежного захисту:
- протипожежний захист у проекті досягається застосуванням автоматичних установок пожежної сигналізації і пожежегасіння;
- організація за допомогою технічних засобів, включаючи автоматичні пристрої своєчасного оповіщення й евакуації людей;
- обмеження поширення пожежі за межі вогнища досягається встановленням гранично припустимих по техніко-економічних розрахунках площ, протипожежних відсіків, секцій, а також поверховості будинків і споруджень, але не більш визначених норм;
- у будинках і спорудженнях передбачають технічні засоби (сходові клітки, протипожежні стіни, зовнішні пожежні сходи, аварійні люки), що мають використовуватися при пожежі і вогненебезпечності конструкцій [15].
5.4 Виконання організаційно-технічних заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці у 2008 році
У 2008 році на виконання комплексних заходів щодо охорони праці освоєно 438,9 тис. грн., за рахунок чого забезпечене виконання наступних заходів:
- обладнано систему опалення з установкою водогрійного котла і приточно-витяжна вентиляція на НСВ-12 Керування по експлуатації каналізаційних споруджень; реконструйована система опалення в будинку фільтрів Ломовської насосно-фільтрувальної станції;
- реконструйовано вентиляційну систему в хімічній, цеховій, радіологічній і бактеріологічній лабораторіях і санітарно-побутові приміщення в будинку фільтрів Кайдакської насосно-фільтрувальної станції;
- реконструйовані санітарно-побутові приміщення електричної ділянки для електромонтерів по ремонту й обслуговуванню електроустаткування Керування по експлуатації водогінних мереж;
- реконструйовано освітлення в електрощитовій у будинку ґрат Лівобережної станції аерації;
- виготовлений і замінений місток для обслуговування засувки в підвалі фільтрів Кайдакської насосно-фільтрувальної станції;
- винесена панель керування насосними агрегатами з машинної зали на диспетчерський пункт на НСВ-6.
- замінено перекриття ремонтних площадок для обслуговування засувок РЧВ і галерей ВНС-3;
- проведено контроль наявності шкідливих речовин у повітрі робочої зони електрогазозварника, верстатника, акумуляторника, коваля;
- придбано нормативні акти про охорону праці, різні види бланків, журнали по охороні праці;
- проведено обов'язкові періодичні медогляди працівників. У 2008 році періодичний медогляд у центрі профілактики і диспансеризації «Джерело» пройшли 872 людини;
- для працівників придбано спецодяг, спецвзуття;
- поліпшено стан санітарно-побутових приміщень для працівників хімічних і бактеріологічних лабораторій.
Виконано ремонт покрівлі над старою машинною залою, на будинку резервуара чистої води, хлораторної, черговим приміщенням охоронців на Кайдакській насосно-фільтрувальній станції.
У результаті виконаних заходів поліпшені умови праці для 148 чоловік.
Випадків профзахворювань, пожеж і загорянь у 2008 році немає.
Кількість травм невиробничого характеру (по дорозі на роботу і з роботи, у побуті) складає — 126 випадків. Кількість днів непрацездатності — 2554.
Усі ці травми розслідувані вчасно і складені акти.
Протягом 2008 року фахівцями МКВП «Дніпроводоканалу» проведене навчання безпечним методам праці робітників у кількості 1874 чоловіка.
ВИСНОВКИ
За результатами проведених досліджень та розрахунків можна зробити наступні висновки.
Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал» створено у 1918 році. Підприємство організоване з метою забезпечення безперебійного надання послуг з централізованого водопроводу і водовідведення споживачам, що входять у зону обслуговування. Основні напрямки діяльності підприємства: централізоване водопостачання і водовідведення, розвиток і безпечна експлуатація водопровідно-каналізаційного господарства міста Дніпропетровська. продолжение
--PAGE_BREAK--
Експлуатується це господарство колективом керування 3405 чоловік.
Відсоток зносу основних фондів у цілому по підприємству складає 60%, по мережах — 64%, по устаткуванню — 56%. На основні фонди вартістю 88084,5 тис. грн. амортизаційні відрахування не нараховуються через 100% зносу. Експлуатація такого устаткування, мереж і споруджень вимагає значних обсягів капіталовкладень, джерело фінансування на яке відсувне.
Протягом восьми років, включаючи 2007 рік спостерігався спад виробництва питної води. За цей період споживання води зменшилось на 100 млн. м3, або на 43% (2000 р. – 235 млн. м3, 2007 р.- 135 млн. м3). У 2006 році спостерігався найбільш значний спад -35 млн. м3.
У цілому вартість майна підприємства зросла. Однак це збільшення практично цілком пояснюється переоцінкою основних фондів у відповідність з індексом цін, тобто інфляційній складовій.
Якщо ця тенденція збережеться і надалі, то це буде означати неможливість здійснення процесу простого відтворення, не говорячи вже про розширений, тобто це шлях до фінансового і фізичного краху. Сформована ситуація при який знос основних фондів на кінець 2008 року складає 63,2% при питомій вазі активної частини 7,3% є просто катастрофічною.
В цілому підприємство є не ліквідним. Це підтверджено стійкою тенденцією перевищення поточних зобов’язань над поточними активами, що призводить до повної відсутності власних обігових коштів.
Нестача обігового капіталу до сталого росту фінансової залежності від залученого капіталу. Крім того, про фінансову залежність може свідчити від’ємна маневреність власного капіталу. Показники ділової активності свідчать про катастрофічно велику тривалість оборотності коштів в розрахунках (дебіторська заборгованість досягла такого рівну, що термін її повернення 2 роки: 643 дні у 2008, 574 дні за 1 картал 2009 року). Однією з умов, що сприяють підвищенню ефективності виробництва є оптимальний розподіл коштів між об’єктами реконструкції, який був успішно виконаний у третьому розділі дипломної роботи за допомогою динамічного програмування. Джерелом коштів для погашення кредиту від МВКП «Дніпроводоканал» мають стати грошові надходження від реалізації питної води та прийому стоків. Це потребує підвищення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську на підставі аналізу попиту на комунальні послуги за допомогою методу статистичних групувань та прогнозування платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності населення найшвидше є готовим оплачувати за більш високими тарифами послуги централізованого гарячого водопостачання порівняно з іншими видами комунальних послуг. У четвертому розділі створена інформаційна система яка вирішує поставлені задачі автоматизовано.
У ході виконання дипломної роботи приділялася увага не тільки підвищенню ефективності виробництва, але й охороні праці й екології на підприємстві. Стан охорони праці й екології у МВКП «Дніпроводоканалі» є задовільним, однак необхідно провести заходи, спрямовані на поліпшення умов праці, зниження травматизму і захворювань працівників, поліпшення екологічного стану території.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1 Офіційний сервер Дніпропетровського міськвиконкому (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: www.meria.dp.ua/uprav/upr_voda.php. — Загол. з екрана.
2 Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. – М.: Дело, 1999. – 497 с.
3 Економічний аналіз. Навчальний посібник/ За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумученка – К.: КНЕУ, 2006. – 540 с.
4 Анализ хозяйственной деятельности предприятия/ Г.В. Савицкая 2-е изд., — Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997.
5 Курс економічного аналізу/ В.М. Іваненко – К.: «Знання-прес», 2006.
6 Економічний аналіз/ В.О. Мец – К.: «Знання-прес», 2006.
7 Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання/ П.Я Попович – Тернопіль, «Економічна думка», 2006.
8 Экономика предприятия/ Под. ред.проф. В.Я. Горфинкеля — М., 1996.
9 Акулич И.Л. Математическое программирование в примерах и задачах.- М.: Высшая школа, 1993.
10 Колемаев В.А. Математическая экономика.- М.: Юнити,1998.
11 Вибіркове обстеження споживачів комунальних послуг у місті Дніпропетровську // Звіт МКВП «Дніпроводоканалу». – Дн-ськ, 30 квітня 2007 р. — 56 с.
12 Оцінка доходів і витрат домогосподарств у місті Дніпропетровську // Статистичний бюлетень. — Київ, 8 травня 2007 року. — 33 с.
13 Афифи А., Эйзен С. Статистический анализ: Подход с использованием ЭВМ. – М.: Мир, 1982. – 488 с.
14 Кульский Л.А., Строкач П.П. Технология очистки природных вод. – К.: Высшая школа, 1993. – 336 с.
15 Кульский Л.А., Булава М.Н., Гороновский И.Т. Проектирование и расчет очистных сооружений трубопроводов. – К.: Будiвельник, 1991. – 140 с.
--PAGE_BREAK--
Динаміка послуг водовідведення МКВП «Дніпроводоканала» (2000 – 2009 роки)
--PAGE_BREAK--