План
Вступ
1. Роль ПР у формуванні іміджу громадської організації
1.1 Поняття і структура іміджу громадськоїорганізації
1.2 Механізми та етапи формування іміджу громадськоїорганізації
2. Реальний стан комунікації Федерації профспілокобласті з громадськістю
2.1 Специфіка діяльності ФПО
2.2 Взаємодія ФПО з громадськістю: канали та прийоми
2.3 Стан медіа-рілейшнз Федерації профспілок області,аналіз публікацій контрольованих і неконтрольованих ЗМІ
3. Система заходів для підвищення іміджу Рівненськоїпрофспілкової організації
3.1 Подієві комунікації в структурі зв’язків ФПО згромадськістю
3.2 Діяльність Рівненської профспілкової організації вІнтернеті
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
На даному етапірозвитку людства, зокрема, після того, як Україна стала незалежною державою, тапочала розвивати ринкові відносини, почався стрімкий порив до виникненнярізноманітних компаній, організацій, товариств, тощо. Це посприяло розширеннюполя діяльності громадських зв'язків (Public Relations). Зовнішня та внутрішняполітика держави, передвиборні кампанії, “фабрика зірок”, ефективна робота зпресою, секрети формування громадської думки, комерційна, а також соціально –політична реклама – це далеко не весь спектр Public Relations.
ПР засновують урізних соціальних інститутах, комерційних структурах, органах державної влади,некомерційних організаціях, включаючи наукові і навчальні заклади, лікарні,добровільні асоціації, профспілки тощо.
ПР-технології немають кордонів. Вони досить давно стали звичним явищем в США,західноєвропейських країнах і все більше проникають в інші регіони світу.
Особливу увагуPR приділяють особливу увагу створенню іміджу з використанням сучаснихПР-технологій як однієї з актуальних проблем суспільного і економічного життясучасної України.
На заході дослідження в сфері іміджу набули більшширокого поширення. Було б неправильним стверджувати, що в нашій країні вони непроводились взагалі, але вони мали вузьку ідеологічну спрямованість, не булидоступні для широкого кола громадськості.
Розвиток ринковоїекономіки спричинив за собою збільшення категорій суб'єктів, зацікавлених управильному і дієвому формуванні власного іміджу. Не є винятком і недержавні,громадські організації. Вони щиро зацікавлені в тому, щоб налагодитипартнерські стосунки з населенням. Деякі організації проводять незалежніекономічні, соціальні і інші дослідження, інші сприяють економічномустановленню жіноцтва, треті відроджують українське фермерство, ще хтосьбореться з торгівлею людьми, Федерація профспілок Рівненської області відстоюєконституційні права громадян. Будь-яка громадська організація, навіть якщо вонаробить найскромніший внесок у прогресивний розвиток українського суспільства, вповсякденній діяльності нерідко стикається з різними проблемами. Йдеться пробайдужість, нерозуміння, а інколи і негативне ставлення до діяльностігромадської організації з боку влади, громадян, інколи з боку іншихорганізацій. Причина цих явищ проста – недостатня поінформованість щодонамірів, програмних цілей та досягнутих результатів організації. Вихід із цієїситуації один – застосування сучасних ПР-технологій, формування позитивногоіміджу, ефективна комунікація з громадськістю. Напрацьовані Заходом схеми рішенняподібних задач не відповідають повною мірою умовам життя пострадянськогосуспільства. Ця проблема є досить актуальною.
Сьогодні ринокпереповнений перекладеною зарубіжною літературою з питань Public Relations і,зокрема, формування іміджу. Проте, на мою думку, ці видання потребуютьпереробки і адаптації особливостей сприйняття і стереотипів українськихгромадян. Саме тому в дипломній роботі я використала, в основному, матеріалиукраїнських і російських видань.
Розглянемо деякіз них. Лєбєдєва Т.Ю. в своєму посібнику “Паблик рилейшнз. Корпоративная иполитическая режисура” надає системну модель паблік рилейшнз виділяючи їхрізноманітні предметні сфери. Книга доповнена главами про методологію, функціїі тенденції паблік рилейшнз, про структуру взаємодії з засобами масовоїкомунікації, про особливості використання іміджу організації, компанії тощо.
Моїсєєв В.А всвоїй книзі “Паблик рилейшнз – средство специальной комуникации” значну увагуприділяє функціям ПР і особливостям їх реалізації, засобам реалізації завданьПР, організації і проведенню роботи в ПР тощо.
Альошина І.В. всвоєму посібнику “Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетёров” викладає сучасніконцепції, методичні основи і практичні рекомендації побудови і веденнякомунікацій організації з громадськістю. Розглянуті цілі, методи, форми іконкретні інструменти планування і реалізації відносин організації з засобамимасової інформації, з різними категоріями громадськості, з державнимиструктурами тощо.
В навчальномупосібнику Королька В.Г. “Основи паблік рилейшнз” висвітлюється широке колопитань, пов’язаних з ПР. Автор розглядає механізми функціонування громадськоїдумки, створення іміджу і лобіювання. Особлива увага приділяється етиці ПР.Підручник наповнений прикладами з практичної діяльності.
Навчальнийпосібник Тихомирової Є.Б. “Зв’язки з громадськістю” містить виклад найбільшважливих проблем ПР. В ньому широко розкриті питання, що стосуються теоріїкомунікації, історії виникнення та розвитку ПР, характеризуються громадськізв’язки як сфера наукової та практично прикладної діяльності, розкриваютьсяметоди, канали та форми комунікації з громадськістю та їх специфіка в окремихсферах життя суспільства. Значна увага приділяється сучасним ПР-технологіям таіміджу.
Поза увагоюдослідників поки що залишилася проблема ПР-забезпечення діяльностіпрофспілкових організацій, саме тому об'єктом нашого дослідження сталакомунікаційна діяльність найбільшої громадської організації Рівненщини –Федерації профспілок області.
Предметомдослідження є формування іміджу Федерації профспілок Рівненщини з використаннямсучасних ПР – технологій.
Базоюдослідження є ПР-діяльність Федерації профспілок Рівненщини.
Мета дослідження —розробка ПР-програми діяльності ФП Рівненщини як основу для підвищення їїіміджу.
Завданнядипломної роботи:
- Проаналізуватиособливості та основні етапи формування іміджу громадських організацій.
— Проаналізуватидіяльність Рівненської профспілкової організації у сфері громадських зв'язків.
- Розробитипрограму ПР – заходів підвищення іміджу ФПО.
- Розглянутиструктуру іміджу громадської недержавної організації. — Виявити вимоги, якимповинен відповідати імідж ФПО.
— Розглянутифактори впливу на імідж громадської організації.
— Охарактеризувати основні канали комунікації з громадськістю.
— Дослідитирівень поінформованості громадськості Рівненської області про діяльність ФПО.
— Дослідити реальнийімідж ФПО
— Розробитипрограму ПР-забезпечення підвищення іміджу ФПО .
Методологієювивчення даної теми є загальна методологія вивчення суспільних явищ. Щодоконкретних методів досліджень, то в процесі роботи було використано системнийаналіз. Під час розгляду матеріалів про діяльність Федерації профспілок областібуло проведено контент-аналіз місцевої преси, для виявлення громадської думкищодо іміджу ФПО застосовувалося телефонне експрес-опитування. Порівняльнийметод було застосовано при аналізі отриманих результатів емпіричних досліджень.
Дисерельну базудослідження становлять:
- ресурсиглобальної мережі Інтернет;
- публікаціїв періодичних виданнях;
- документаціята інші неопубліковані матеріали Федерації профспілок Рівненщини;
- інтерв’юз головою ФПО.
Наукова тапрактична значущість дипломної роботи полягає в набутті та отриманні додатковихзнань та навичок у галузі ПР-діяльності. Дослідження також є внеском у подальшірозвиток та формування позитивного іміджу профспілкових організацій, що надаліможе бути використано у практичній діяльності ФП Рівненщини.
1. Роль ПР уформуванні іміджу громадської організації
іміджпаблік рилейшнз громадський
1.1 Поняття та структура іміджугромадської організації
Одним з новихявищ, пов'язаних з ПР є імідж. Це явище з'явилося порівняно недавно. Алеприйоми іміджмейкінгу були відомі ще за часів Стародавньої Греції, або Шумера.З часом вони удосконалювалися і ось сьогодні ми змінили терміни “авторитет”,“репутація”, “престиж” на нове- “імідж”. Що ж таке імідж? Точніше що таке іміджгромадської організації?
Тож імідж – цепевні враження, які справляє організація на громадськість, – це певні уявленняпро організацію і її діяльність, що цілеспрямовано формуються в масовійсвідомості населення за допомогою реклами, пропаганди тощо.
Ми можеморозглянути імідж як певного роду образ і стан свідомості людей. Одна і та ж організаціяможе по-різному сприйматись різними людьми. Саме тому виникають різні уявленняпро організацію, що призводить до виникнення іміджу. Будь-яка організаціяповинна прагнути щоб уявлення і враження про неї в більшості випадків були лишепозитивними. Але, якщо з тих чи інших причин вони складаються негативними, сліднегайно їх змінити.
Візьмемо дляприкладу Федерацію профспілок Рівненської області. З розпадом Радянського Союзупосилилась недовіра до профспілкових організацій.
За роки існуваннянезалежної України організація не зробила важливих кроків для покращення свогоіміджу. Недостатня поінформованість громадськості не дозволяє змінитистереотипи і уявлення населення про ФПО і її діяльність.
В основі іміджулежать як матеріальні, так і нематеріальні аспекти життя. Уявлення про громадськуорганізацію та її імідж виникає в результаті сприйняття населенням різнихнапрямів і завдань організації, враження від моральних та інтелектуальнихвластивостей керівних організацій. Саме імідж керівника громадської організаціїзначною мірою впливає на імідж організації вцілому. Внутрішні особливості — самооцінка, відсутність комплексів обов'язково вплинуть на формуванняпозитивного іміджу. Імідж керівника організації носить особистий характер, аджеуявлення людей є насамперед сприйняттям її особистих властивостей і рис.Наприклад, голова ФПО Вінічук Володимир Дмитрович в уявлені населенняРівненської області постає як добропорядний сім'янин, батько чотирьох дітей,люблячий чоловік, відданий своїй роботі керівник, енергійна, комунікабельналюдина.
Імідж самоїорганізації також може містити в собі певні особистісні характеристики.Наприклад, Федерація профспілок є етичною, корисною, гуманною, прогресивною,неконфліктною організацією.
Імідж громадськоїорганізації може бути внутрішнім і зовнішнім. Зовнішній імідж може скластисьпо-різному для окремих груп громадськості (це пов'язано з різною поведінкою тихчи інших категорій населення щодо громадської організації). Громадська позиціявиходить на перше місце для широкої громадськості.
Внутрішній іміджорганізації – це враження й уявлення персоналу про організацію як роботодавця.Для покращення внутрішнього іміджу організації проводять різні конкурси середперсоналу, вводять премії, нагороди, призи тощо.
Дослідникизазначають, що люди, формуючи імідж різних об’єктів, свідомо або напівсвідомоочікують від нього вирішення певних завдань.
Задоволеннявласних потреб. Імідж організації є основою для їхньої діяльності (чи можливеспівробітництво, як воно вплине на майбутнє тощо). Іноді цю функцію іміджуназивають функцією ідентифікації, оскільки об’єкт іміджу стає знайомим і стаєтаким, що прогнозується.
Створення певноїсистеми оціночних координат, яка стане основою для діяльності, сприйняття такоординації життя.
Протиставлення тапорівняння одного об’єкта з іншим здійснити простіше, коли сформовані іміджіобох. [32,316]
В сучасних умовахрозвитку суспільства, становлення ринкової економіки в громадських організаціяхна перше місце виходить проблема іміджу. Завдання створення, зміни,коректування чи посилення іміджу організації стоять перед ПР-працівником ущоденній роботі. Щоб налагодити ефективні, результативні стосунки міжорганізацією і громадськістю, слід подати її соціальному оточенню як корисну,привабливу структуру.
Людство ще здавніх часів займається питанням іміджу, тому ця проблема не є новою всучасному суспільстві. Без відповідних іміджів не могли б існували поліція,армія, релігійні організації, спецслужби, органи влади тощо. В позитивномуіміджі зацікавлена будь-яка організація. Не є винятком і Федерація профспілокобласті. Цій організації для покращення свого іміджу слід постійно іцілеспрямовано займатись своїм іміджем, ефективніше працювати з громадськоюдумкою.
Існує багатопричин, чому Рівненській профспілковій організації слід більше уваги приділятисвоєму іміджу. Основні з них це:
— він покращитьпоінформованість про діяльність ФПО, що сприятиме зростанню позитивногоставлення до неї;
— змуситьрепутацію краще, ефективніше працювати на організацію;
— заперечитьнеправильні негативні уявлення про організацію;
— будепозиціонувати організацію як таку, що рухається в перед — є прогресивною;
— об'єднаєпідрозділи структурної організації під одним іміджем;
— підвищитьзначимість організації в суспільстві;
— підкреслить те,що саме ФПО якнайкраще підходить до вирішення тих чи інших соціальних проблемтощо.
Розглянемо, якуструктуру має реальний і бажаний імідж Федерації профспілок області (таблиця1.1)
Таблиця 1.1Вид характеристики Ознака Реальний імідж Бажаний імідж 1. технологічні а)наявність комп’ютерів + + б) власний сайт - + в)підключення до Інтернету - + 2. соціальні а) корисність + + б) важливість для населення + + в) бідна + - г) обмеженість у діяльності + - д) активність - + е) перспективність - + є) прогресивність - + ж) відповідність сучасним вимогам - + 3. фірмовий стиль прапор + + логотип + + гасло + + гімн + + фірмові кольори + + достатнє використання фірмового стилю - + 4. особистісні порядна + + надійна - +
етична
турботлива + + + + гуманна + +
Отже, порівнявширеальний і бажаний імідж ФПО, можемо зробити висновок, що реальний імідж є недостатньо високим і значно відрізняється від бажаного, особливо в сферітехнологічних і соціальних характеристик. Рівненській профспілковій організаціїслід зробити все можливе, щоб реальний імідж організації став максимальнонаближеним до бажаного.
Розглянемодетальніше фірмовий стиль. Фірмовий стиль – це низка прийомів (кольорових,графічних, мовних тощо), які забезпечують розпізнавання організації, нагадуютьпро ті позитивні емоції, які відчула особа, скориставшись її послугами вминулому. Фірмовий стиль є зразком того, що ФПО працює зразково, не приховуєневиконання своїх завдань і функцій.
Визначимо якимвимогам буде відповідати імідж Рівненської профспілкової організації:
1. Синтетичність. Це означає,що у стислій, символічній формі (за допомогою гімну (див. Додаток 1.1),логотипу, фірмових кольорів, гасла і т. д.)будуть відображатись основні аспектидіяльності громадської організації та особливості її функцій.
2. Правдивість. Тобто іміджповинен бути максимально наближеним до об'єкта. Не всі особливості ФПО слідвідображати, проте організація має бути такою, якою хоче бачити їїгромадськість. Не словами, обіцянками, заявами слід заявляти про себе, а конкретнимисправами.
3. Пасивність.
4. Яскравість та конкретність.Якщо імідж буде торкатись почуттів громадськості, відповідати її конкретнимзапитам, вимогам і потребам, то лише тоді образ організації кращесприйматиметься громадськістю.
5. Спрощеність. Простесприймається і запам'ятовується краще.
6. Невизначеність.
7. Динамічність. Це дозволитьйого час від часу змінювати і коректувати.
1.2 Механізми та етапиформування іміджу громадської організації
Існує рядфакторів, що впливають на формування того чи іншого іміджу.
Розкриємодетальніше ці фактори. Система цінностей та норм включає в себе категоріїморально-етичного характеру такі як уявлення про добро, істину, благородство,справедливість і т. д., а також сукупність сподівань і вимог, які висуваєсуспільство до своїх членів.
Система соціальних стереотипів – це сукупністьпоширених у соціальній думці упереджених уявлень про даний об`єкт. Стереотипимістять у собі значний емоційний компонент, тому вони часто буваютьодносторонні і неповні. Вони допомагають людині приймати рішення ще до аналізуданого положення справ чи якоїсь ситуації. Стереотипи збільшують швидкістьобробки інформації людиною. [32, 326 ]
Установка – цепсихологічна основа стереотипів – готовність людини сприймати явище чи процестим чи іншим чином та відповідно реагувати на них.
Крім цього, нахарактер уявлень, що виникають, впливає і соціальний статус організації, і її“особистісні” характеристики, і характерні особливості соціального середовища,в якому існує організація.
Імідж організаціїне є сталим. Інколи він змінюється сам собою (некеровано), але в більшостівипадків його можна і потрібно створювати, змінювати, конкретизувати самому.Існує певна послідовність дій для досягнення бажаного іміджу.
Розглянемо ці діїпоетапно.
1-й етап.Виявлення стереотипів та установок людей щодо організації. На цьому етапіпрацівникові слід зайнятись дослідницькою діяльністю, а саме – виявитистереотипи та установки, які існують серед громадськості.
2-й етап.Формуємо характеристики компонентів іміджу. Тобто, провівши аналітичнудіяльність, створимо проект ідеального іміджу та визначимо засоби, за допомогоюяких зможемо перетворити цей проект у реальність. На цьому етапі проведемо такізаходи, як позиціювання і відбудова.
3-й етап.Переклад обраних характеристик різними “мовами” — вербальною, візуальною,дієвою. Щоб досягти максимального результату, слід використовувати комплекстехнологій.
ПР-працівник повинен готувати виступи, влаштовувати зустрічікерівництва організації з пресою, дбати про зовнішній вигляд керівникаорганізації і персоналу, проводити особисті зустрічі керівництва згромадськістю, слідкувати, щоб регулярно на телебаченні відбувався показкерівництва або організації, щоб в ЗМІ час від часу опублікувались фотографії іінтерв`ю, ефективно використовувати символіку організації. Також ПР-працівникповинен час від часу використовувати спонтанні чи спеціально сплановані події –презентації, демонстрації, мітинги, прес-конференції, брифінги, круглі столи,дні відкритих дверей, різні семінари тощо.
5-й етап. Коректування іміджу. На цьому етапі імідж можнадописувати, викреслювати окремі характеристики, завищувати, використовуватиконтррекламу і антирекламу.
Отже, формування іміджу громадської організації – процесскладний і довготривалий – це одне з найважливіших завдань ПР-працівника.Успішний процес формування іміджу потребує планування, організації, контролю,витрат.
Результати ПР-досліджень засвідчують, що складові успіхугромадських недержавних організацій можна оцінити у відсотках так:
- актуальністьпроблем, над якими працює організація – 15-20%
- фаховийрівень членів організації та її функціональна продуктивність 30-35%
- загальнарепутація, імідж та рівень контактів – близько 50%.
З цього випливає, що імідж організації – важлива справа, якійпотрібно приділяти постійну увагу. Слід планувати час і докладати відповіднихзусиль для створення та підтримки потрібного іміджу.
2. Реальний стан комунікації Федерації профспілок області згромадськістю
2.1 Специфіка діяльності ФПО
Федераціяпрофесійних спілок Рівненської області – це добровільне об’єднання обласнихорганізацій галузевих профспілок, первинних профспілкових організацій, що нимине об’єднуються, інших профоб’єднань трудящих, які мають статус юридичноїособи, визнають Статут, підтримують головну мету і принцип діяльностіФедерації, викладені в Декларації про її утворення.
Головна метаФедерації профспілок області (ФПО) – представляти, виражати і захищати, назакріплених Статутом засадах, професійні, соціально-економічні, трудові,духовні, а при необхідності – і політичні інтереси своїх членів в органахдержавної влади і управління, місцевого й регіонального самоврядування,об’єднаннях роботодавців, інших структурах держави, області,виробничо-господарської діяльності, домагатися від них забезпечення нормальногожиттєвого рівня членів профспілок, всіх верств населення, що базується насправедливій винагороді за працю і соціальному захисті малозабезпечених.
ФПО дієвідповідно до Конституції України, чинного законодавства, що регулює права іповноваження профспілок, положень Статуту, прийнятих в установленому порядкурішень Федерації профспілок України, до складу якої входить ФПО, принципівміжнародного права і профспілкового руху.
Федерація,являючи собою незалежне об’єднання, будує свої відносини з державними ігосподарськими органами, об’єднаннями і формуваннями роботодавців, громадян,іншими політичними та громадськими структурами, виходячи з засад непідзвітностіі непідконтрольності їм за принципами рівноправного партнерства і діалогу, а вразі необхідності – конструктивної опозиції.
ФПО відкрита дляспівробітництва і взаємодії з іншими, в тому числі зарубіжними, профспілками,громадськими, політичними організаціями, асоціаціями, федераціями, об’єднаннямитощо при вирішенні питань, пов’язаних із захистом прав та інтересів трудящих,на засадах добровільності і рівноправності членів входить у Федераціюпрофесійних спілок України.
Федераціяпрофспілок області заснована уповноваженими представниками обласних організаційгалузевих профоб’єднань, первинних профспілкових організацій, що необ’єднуються ними, на І Установчій конференції 24 січня 1991 року, якіпідписали Декларацію про її утворення. При вступі в Федерацію зазначеніюридичні особи набувають статусу її членських організацій.
Членськіорганізації, які входять до складу ФПО, самостійні в усіх питаннях своєїдіяльності, за винятком своїх зобов’язань перед Федерацією, передбаченихСтатутом. Їх взаємовідносини з Федерацією будуються на принципах добровільностівступу і вільного виходу з неї, рівноправності, самостійності в організаційній,фінансовій, економічній діяльності, поваги до думки меншості, права на захист,колективності й гласності дій своїх керівних і виконавчих органів, всебічноїпідтримки у відстоюванні інтересів та прав кожної членської організації, в томучислі можливої фінансової допомоги в надзвичайній ситуації.
Керівні тавиконавчі органи Федерації профспілок області:
- КонференціяФПО – найвищий орган;
- РадаФедерації профспілок області – вищий орган між конференціями;
- ПрезидіяРади Федерації профспілок області – постійно діючий орган Ради Федераціїпрофспілок;
- ГоловаФПО – вища посадова особа, що представляє інтереси Ради в органах влади тауправління всіх рівнів, об’єднаннях роботодавців і громадян.
Рада ФПО євласником майна і коштів, одержаних від попередніх профспілкових структур,набутих за рахунок надходжень членських внесків, пожертвувань підприємств,організацій, окремих громадян, від результатів господарської діяльності,переданих державними та іншими органами на підставах, не заборонених законом, атакож інших легітимних надходжень. Право власності Ради Федерації на її майно ікошти охороняється чинним законодавством.
Діяльність РадиФПО здійснюється за рахунок коштів, які складаються з відрахувань членськихорганізацій, компенсацій за надання додаткових послуг за їх замовленням, іншихнадходжень, прибутків від господарської, видавничої, комерційної та іншоїдіяльності.
Кошти Ради ФПОвикористовуються на здійснення її програмних цілей і завдань, наданняматеріальної допомоги членським організаціям, окремим членам профспілок,підготовку й перепідготовку профспілкових кадрів і активну, видавничу діяльність,утримання штатних працівників та інші витрати згідно з кошторисом, якийзатверджуються на пленумі Ради Федерації.
Рада Федераціїпрофспілок області може створювати свої підприємства, організації, товариства,користуватися кредитами банків, вести господарську, видавничу, комерційну,зовнішньоекономічну чи іншу діяльність, що відповідає цілям і завданнямФедерації; отримувати від державних, господарських, кооперативних, громадських,зарубіжних та інших органів і організацій, фізичних осіб безкоштовно чи заоплату основні фонди, майно і кошти.
ФПО в особі їїРади користується правом юридичної особи на підставі чинного законодавстваУкраїни, має кошториси, поточні та транзитні рахунки в банках, а також печаткуі штамп із своїм найменуванням, може мати власну символіку.
ФПО не несевідповідальності з майнових зобов’язань членських організацій Федерації.Членські організації не відповідають за майнові зобов’язання Ради ФПО.
ДіяльністьФедерації профспілок Рівненської області реорганізується або припиняєтьсярішенням конференції, за яке проголосували не менше двох третин її делегатів.
У випадку припиненнядіяльності ФПО її майно та кошти використовуються на цілі і в порядку, яківизначить конференція.
Місцемзнаходження Федерації профспілок Рівненської області є місто Рівне, проспектМиру 7-а.
Отже, Федераціяпрофесійних спілок Рівненської області є добровільним об’єднанням, що захищає,виражає і представляє соціально-економічні, трудові, духовні, політичні,професійні інтереси громадян в органах влади і управління, місцевогосамоврядування, об’єднання роботодавців тощо. Тобто вона є посередником міжвладою, роботодавцями і населенням, що відстоює конституційні права громадян.
Завдяки такійспівпраці організація зробила ряд кроків у вирішенні соціальних проблем,зайнятості тощо. Завдяки діям ФПО встановилась стала тенденція до стабілізаціїроботи господарського комплексу області, а це в свою чергу призвело дозростання заробітної плати, погашення заборгованості з неї, стабілізації рівнязареєстрованого безробіття. Відроджується духовність громадян, розвиваютьсяфізкультура і спорт (відновлено роботу фізкультурно-спортивного товариства“Спартак”). Багато робиться для оздоровлення населення (налагоджено діяльністьсанаторію “Горинь”).
ФПО постійно,спільно з соціальними партнерами, контролює дотримання трудового і житловогозаконодавства, законодавства про працю, зайнятість населення тощо.
Але, на жаль,уявлення та ставлення до організації не змінились. Ще з часів СРСР залишиласьнедовіра до організації, яку важко перебороти.
За допомогоютелефонного експрес-опитування спробуємо виявити як населення м.Рівне ставитьсядо Федерації профспілок області.
Проблемадослідження полягає в зміні іміджу ФПО.
Мета дослідження– підвищення іміджу Рівненської профспілкової організації, посилення каналівкомунікації ФПО з громадськістю.
Перед проведеннямдослідження поставимо наступні завдання:
- виявити,чому жителі м. Рівне вступають чи не вступають в профспілки;
- встановити,як організацію характеризує місцеве населення;
- дослідити,чи достатньо населення області поінформоване про діяльність ФПО.
Об’єктдослідження – поінформованість з проблем діяльності профспілкової організації.
Предметдослідження – громадська думка жителів міста щодо діяльності Рівненськоїпрофспілкової обласної організації.
В даному випадкудоречно провести разове телефонне опитування, яке дозволить отримати об’єктивнуінформацію про реальний імідж і комунікаційний стан організації.
Для проведенняекспрес-опитування оберемо вірогіднісну (випадкову) вибірку, яка будуєтьсяметодом власне вибіркового підбору, коли всі респонденти, як елементи генеральноїсукупності, по прізвищах внесені в телефонний довідник, а потім відбираються.Під час дослідження було опитано 100 чоловік.
Перед проведеннямдослідження висунемо гіпотезу, що реальний імідж ФПО не є достатньо високим інаселення міста не достатньо поінформоване про діяльність організації.
З усієївибіркової сукупності 42% респондентів є членами профспілок, а 58% — ні.
Можемо зробитивисновок, що переважна більшість опитаних членів профспілок (48%) м. Рівнезалишились членами ФПО автоматично ще з часів СРСР, а 43% вважають, щоорганізація дбає про захист прав трудящих.
Чому ж рядипрофспілкової організації не поповнюються? 45% респондентів не задумувались надцим питанням. Я вважаю, що основна причина цього явища – незнання населення,недостатня поінформованість про діяльність ФПО. А це в свою чергу призвело добайдужості громадян щодо організації. 24% опитаних твердо стверджують, щоорганізація реально не вирішує соціальних проблем населення і не маєперспективи на майбутнє.
Досить цікаворозділились відповіді на запитання “Як Ви можете охарактеризувати Рівненськупрофспілкову організацію?”
За результатамиопитування виявилось, що Федерація профспілок області в очах громадськостівиступає як неактивна, бідна, обмежена в діяльності організація. КерівництвуФПО слід подбати, щоб позитивні сторони переважали негативні, щоб зникли такіхарактеристики як неактивність, обмеженість тощо. Тобто слід розпочати роботунад зміною іміджу. В першу чергу потрібно змінити негативні стереотипинаселення, потрібно довести свою корисність, надійність, порядність і т.д.Донести до громадськості інформацію про успіхи і плани організації на майбутнє.
Лише активнапраця в сфері ПР та іміджу зможе вивести Рівненську профспілкову організацію нановий рівень розвитку.
2.2 Взаємодія ФПО з громадськістю: канали та прийоми
Сьогодні Федерація профспілок області – найбільша інайавторитетніша громадська організація Рівненщини. До її складу входять 250тисяч членів.
У зростанні авторитету ФПО велику роль відіграє особистийавторитет, нагромаджений життєвий досвід, яскраві лідерські якості її керівникаВолодимира Вінічука. Він Заслужений працівник сільського господарства України.Нагороджений орденом Святого Архистратига Михаїла.
У поєднанні з непересічними організаторськими здібностями,лідерські якості стали запорукою налагодження ефективного соціальногопартнерства між органами державної виконавчої і представницької влади,місцевого самоврядування, роботодавцями тощо.
Як голова Федерації профспілок області представляє і відстоюєінтереси громадян, будучи членом комісії обласної державної адміністрації, береучасть у роботі як член обласної комісії з питань заробітної плати, праці тасоціальної політики при облдержадміністрації. Як депутат обласної ради відстоюєінтереси профспілок і громадян в обласному органі самоврядування. Працює членомкомісії Рівненської області з питань ліквідації наслідків Чорнобильськоїкатастрофи, екології, використання природних ресурсів. Обраний заступникомголови правління обласного відділення фонду соціального страхування зтимчасової втрати працездатності.
Контакти голови ФПО з вищенаведеними уставами і управліннямиє досить ефективними каналами комунікації. Офіційні і неформальні контакти звладою дозволяють лобіювати інтереси ФПО в органах місцевого самоврядування. Аце призводить до прийняття рішень, що забезпечать соціальний захист населення.
Контакти ФПО з органами влади відбуваються в різних формах:
— наради
— засідання
— круглі столи
— семінари
— спільні виїзди в регіони тощо.
Профспілки області на денний час залишаються єдиноюструктурованою громадською організацією Рівненщини, яка системно займаєтьсязахистом конституційних прав громадян у сфері трудових відносин і праці. Своєюучастю в роботі органів виконавчої та представницької влади, громадськихорганізацій Володимир Дмитрович Вінічук сприяє дальшому піднесенню авторитету,бойовитості профспілок, ефективності їх діяльності з відстоювання інтересівпрацюючих, студентської молоді, пенсіонерів, безробітних.
У практиці Федерації профспілок області досить поширенимзасобом комунікації з громадськістю є так звані звернення громадян у Федераціюпрофспілок області.
В більшості органів створені спеціальні підрозділи, щодопомагають керівникам опрацювати інформацію, отриману таким шляхом. Ворганізації ведеться облік звернень, а саме: зміст і кількість звернень до якихвжито заходи. Відповідний працівник регулярно повідомляє громадян прорезультати розгляду. Наприклад, протягом 2003 року на адресу ФПО надійшло ісвоєчасно розглянуто 56 заяв, скарг, позитивно вирішено 45 звернень ізжитлово-побутових питань тощо.
Засідання також є одним із специфічних засобів встановленнязв’язків з громадськістю. На перший погляд, вони є формою діяльності Федераціїпрофспілок області. З іншого боку, для участі у засіданнях запрошуютьпредставників різних кіл громадськості: працівників урядових структур,консультантів – практиків, представників інших громадських організацій тощо.Засідання є ефективним засобом комунікації завдяки своїй гнучкості – їх легковаріювати за часом, складом учасників, проблематикою тощо.
Для створення позитивного іміджу ФПО використовує іблагодійницьку діяльність. Цим організація непрямо демонструє свої успіхи,формує позитивні стереотипи щодо ФПО.
Благодійницька діяльність має епізодичний характер (черезбрак коштів).
ФПО надає фізичним чи юридичним особам грошову абоматеріальну допомогу. В одному випадку ця допомога має вигляд грошовоїпідтримки, а в іншому – речей, куплених за рахунок благодійника.
Як правило, ФПО обирає для благодійництва тих об’єктів, якіне мають або мають дуже обмежені джерела для існування. Це – діти, інваліди,важко хворі, заклади охорони здоров’я, будинки для людей похилого віку тощо.Наведемо конкретні приклади. За допомогою Федерації профспілок області булопроведено реконструкцію госпіталю для учасників Великої Вітчизняної війни в м.Клевань. ФПО надала фінансову допомогу Корецькій фізіотерапевтичній лікарні.
Організація неодноразово допомагає фінансово і матеріальнобудинку для людей похилого віку в с. Більче
В контексті програми „Милосердя” у звітному періодіФедерацією профспілок області спільно з її членськими організаціями проведеніцільові благодійні акції: надана допомога коштами, медикаментами, одягом,продуктами жителями Закарпатської області, які потерпіли від повені.
Також слід відмітити, що ФПО не залишилась осторонь колисталась авіакатастрофа в Львові. Організація фінансово підтримала сім’їзагиблих гірників на шахтах Луганської області. І це не весь перелікблагодійницьких заходів. Члени ФПО розуміють, що людям, які потрапили в скрутнестановище, необхідна фінансова і матеріальна підтримка.
Підкреслю, що благодійницька діяльність ФПО не пов’язанабезпосередньо з очікуванням будь-якої прямої віддачі чи прибутків, ніколи необумовлюється інформаційними або рекламними заходами.
Головна мета благодійницької діяльності ФПО – це формуванняпозитивного іміджу; ФПО прагне залишитися в уяві людей як конструктивна,корисна людям і державі організація.
Нинішнясоціально-економічна ситуація в країні змушує профспілки єдиним фронтомвиступати на захист трудових і соціально-економічних прав людини праці.Символом такого єднання стала акція, що була проведена 1 травня – Міжнароднийдень солідарності трудящих.
Напруженаситуація на ринку праці, низька заробітна плата, незадовільні умови праці,наступ владних структур на права трудящих змусили Федерацію профспілок областідетально підготуватись до першотравневого свята. Федерація профспілок областізвернулась до всіх членів профспілок із закликом вийти в цей день на головну вулицюміста, консолідовано виступити на захист прав, взяти участь у маївках ікультурно-спортивних заходах, що організовуються профспілками.
Акція розпочаласьмітингом. Тисячі жителів міста зібралися під прапором ФПО. Вперше з часуздобуття незалежності України Федерація профспілок області сформувала власнуколону під власним прапором. Колона пройшла головною вулицею міста з лозунгами:“Захистимо конституційні права громадян”, “В єдності наша сила”, “За повнузайнятість і гідну оплату праці”, “За мир, працю і солідарність”, “Задоступність освіти і медичного обслуговування”.
Під прапором ФПОзібрались представники освітньої, комунальної, медичної сфери діяльності,зв’язківці тощо.
Усього присутніхвід Рівненської профспілкової організації було близько 4000 чоловік.
Профспілковаколона була прикрашена весняними квітами, різнокольоровими кульками – цепривертало увагу перехожих, деякі і самі приєднувалися до мітингу.
Усі події булизняті на відеокамеру. Це дасть змогу використати ці матеріали в подальшій діяльностіорганізації. На мітингу були присутні журналісти місцевої преси і телебачення.
Лише такими діямиФПО зможе продемонструвати організаційну силу профспілок, згуртованість ісолідарність у боротьбі за неухильне підвищення рівня життя людей.
Цією акцієюФедерація профспілок області ще раз наголосила на своїй меті і завданнях.Організація знову заявила про своє існування і функції. Ці дії не залишилисьнепоміченими з боку громадськості.
Останнім часомФПО було проведена не одна така акція. Рівненська профспілкова організаціявзяла активну участь у святкуванні 8 березня (див. Додаток 2.3.). За травеньмісяць за участю ФПО було проведено 8-го травня в кафе “Журавлина” зустріч-спогадів жінок ветеранів, 9-го травня – мітинг до 59-річниці Дня Перемоги уВеликій Вітчизняній війні і ін.
Громадськість зверне увагу на таку досить активну діяльністьФПО. Ця демонстраційна діяльність допоможе організації запам’ятатись в уявленнінаселення у вигляді постійно діючої, важливої, активної структури. Можливо, зчасом ці стереотипи закріпляться серед населення назавжди. А це допоможеподолати ще один крок на шляху до бажаного іміджу.
ФПО з громадськістю взаємодіє через різні канали. Одним ізнайефективніших серед них є газета „За відродження”, яка не лише допомагаєоперативно висвітлювати життя обласної профспілкової організації, але й сталаефективним об’єднуючим інформаційним, консультаційним і методичним засобомвпливу.
Після запровадження в газеті „За відродження” нової рубрики„Запитуйте — відповідаємо” значно покращився зв’язок населення з організацією.Адже не в будь-якому місці житель області зможе отримати безкоштовно відповідіна запитання, що його турбують. Діяльність профспілкових органів широковисвітлюється на сторінках обласних („Вільне слово”, „Вісті Рівненщини”),районних та профспілкових видань Федерації профспілок України: газеті„Профспілкові вісті”, журналі „Профспілки України”, на обласному радіо тателебаченні. Але, на жаль, брак коштів не дозволяє донести до громадськості тоймінімум інформації, який мають знати люди про діяльність і значущість ФПО.
Досить ефективним каналом комунікації є навчання. У програмінавчання були конференції, круглі столи, ділові ігри, семінарсько-практичнізаняття, анкетування слухачів, обмін досвідом роботи.Усі ці заходи є відкритимидля жителів області; вони є багатим джерелом інформації.
Ділові ігри допомагають пристосуватися до нових умов ринковоїекономіки.
Протягом року було проведено круглі столи на теми:
„Профспілки області – стан, проблеми та перспективирозвитку”.
„Стан і проблеми колективно-договірного регулювання трудовихвідносин” тощо
Регулярно серед населення області (а саме через провідніорганізації, підприємства й установи) поширюються примірники методичнихматеріалів. Наприклад, „Профспілка – це реальна сила здатна вас захистити”, „Якдосягти успіху у переговорах”, „Основи психології спілкування”.
Були вироблені і поширені рекомендації щодо посилення роліпрофспілкових організацій у вирішенні актуальних проблем.
В навчанні активну участь брали голова ФПО, його заступники,з лекціями виступали спеціалісти з управлінь облдержадміністрації, юристи,наукові працівники тощо.
Особливою популярністю серед населення користуються виїзди врайонні центри, міста, селища міського типу області. Ці виїзди проводятьсяперіодично. В них беруть участь не лише члени ФПО, а й представникиоблдержадміністрації. Під час цих виїздів, громадяни мають змогу отримати повнудостовірну інформацію про стан профспілкового руху в області, перспективирозвитку, план роботи на майбутнє, отримати відповіді на будь-які запитання, щостосуються трудового законодавства та соціального забезпеченнянаселення.Будь-які консультації та інформація надаються безкоштовно.
В виїздах в районні центри, міста тощо беруть участь юристи,консультанти з соціальних питань тощо.
Під час виїздів поширюються серед жителів-слухачівінформаційні бюлетені, методичні видання, брошури тощо.
Особливе місце в ПР-діяльності ФПО посідає просвітницькадіяльність.
Розглянемо на конкретному прикладі, якпроходили семінари – навчання в районах області. Візьмемо для прикладуОстрозький район. Як правило, всі семінари проходили з медіа-супроводом.
За 10 днів перед семінаром 4 серпня 2003 року булопідготовлено для місцевої преси (газети “Життя і слово”) і профспілковоговидання “За відродження” коротку статтю – повідомлення про заплановану акцію.
На початку статті написали про проблему, що стала поштовхом до таких дійФПО і облдержадміністрації, наголосили на вагомості таких заходів длянаселення. Далі повідомили про мету й завдання семінару, вказали організаторів,час і місце проведення. Оргпрацівник Федерації профспілок області підготувавповідомлення із запрошенням до участі в акції для місцевого радіомовлення, затиждень перед акцією розповсюдили статтю і запрошення серед редакції газет,радіокомпаній. Розіслали запрошення працівникам органів влади, керівникам усіхмісцевих підприємств, установ тощо. За три дні до акції було підготовленоінформаційні листівки, буклети, брошури. В день семінару спеціально призначенийпрацівник семінару роздавав інформаційні матеріали, супроводжував журналістів,давав присутнім пояснення, коментарі, тобто пильнував за тим, щоб журналісти івсі присутні отримали повнішу інформацію про те, що відбувається.
Обласна робоча комісія ознайомилась з роботою всіх місцевихорганізацій (умовами праці, оплатою тощо), а на семінарі повідомилигромадськість регіону про результати огляду, було підбито підсумки. Врезультаті було підписано Спільне рішення Острозької районноїдержадміністрації, Острозької міської ради та Федерації профспілок області від14 серпня 2003 р. “Про стан колективно договірної роботи та завдання органівмісцевої державної влади, самоврядування, господарського управлінняпрофспілкових структур по підсиленню дієвості соціального партнерства ”.
Після підписання документу юристи та працівники Федераціїпрофспілок області давали відповіді на питання, що ставили жителі регіону.Журналісти взяли інтерв'ю голови ФПО Вінічука В.Д., голів міської ради, ірайонної державної адміністрації. Також представники ЗМІ були присутні припідписанні нових колективних договорів.План семінару навчання.
Відразу після акції було проведено моніторинг ЗМІ.
Семінари навчання такого типу були проведені в усіх районахобласті. Уся акція тривала більше трьох місяців.
Інформація про цей вагомий захід не зникала зі сторінокобласних та районних газет “ Вісті Рівненщини ”, “ Вільне слово ”, “ Завідродження ”.
Інформаційна підтримка акції була досить помітною й вагомою.
Отже, це сприятиме тому, щоб громадськістьвлилась в процес взаємодії з органами влади і ФПО.
2.3 Стан медіа-рілейшнз Федерації профспілок області: аналізпублікацій контрольованих і неконтрольованих ЗМІ
За допомогою контент-аналізу дамо характеристику газет: “Завідродження”, „Рівне вечірнє”, „Вісті Рівненщини”, а саме:
1. Визначимо, з якою частотою в пресім. Рівного зустрічається інформація про ФПО.
2. Виділимо, які основні проблемистоять перед ФПО,
3. Виділимо, якого роду публікаціїнайчастіше зустрічаються в газеті „За відродження”.
За допомогою контент-аналізу ми вилучимо соціологічнуінформацію з масиву документальних джерел.
Чому ж ми використовуємо саме цей метод?
По-перше, нам потрібна висока ступінь точності іоб’єктивності аналізу. А це ми можемо досягти лише за допомогоюконтент-аналізу.
До речі, ми будемо досліджувати, обширний інесистематизований матеріал. Застосування цього методу на практиці потребуєспеціальних процедур і техніки. Перш за все слід розробити програмудослідження.
Основне, на що слід звернути увагу — це вибірка, тобто відбірнеобхідних для дослідження документів. Конкретної вибірки при застосуванніконтент-аналізу поки що не існує. Об'єм вибірки залежить від цілей і задачдослідження, від характеру отриманої інформації.
Для дослідження було обрано 10 номерів газети „За відродження”,10 –„Вісті Рівненщини”, і 10 – „Рівне вечірнє”. Газети випускались в різніквартали року. Для контент-аналізу вибрали статті, які містили більше 50газетних рядків. Було опрацьовано 30 документів.
Перед проведенням дослідження, ми висунули гіпотезу, щодіяльність Рівненської профспілкової організації недостатньо висвітлена вмісцевій пресі, що між профспілковою газетою і місцевою пресою існують істотнівідмінності, як в тематиці публікацій, так і в характері інформації та їїнаправленості.
Наступний крок – це визначення категорій та оцінок. Категоріїта оцінки ми вносимо в бланк (протокол) контент-аналізу:
І. 1. Обласна
2. міська
3. профспілкова
II. Об’єм матеріалу, що було досліджено:
1. 50-100 рядків.
2. 101-150 рядків.
3. 151-200 рядків.
4. 201-300 рядків.
5. більше 300 рядків.
III. Жанр опублікованого матеріалу:
1. стаття.
2. звіт.
3. кореспонденція.
4. замітка, інформація..
5. інтерв’ю.
6. законодавчий акт.
7. інше.
IV. Час публікації:
1. перший квартал 2003 р.
2. другий квартал 2003 р.
3. третій квартал 2003 р.
4.четвертий квартал 2003 р.
V. Теми інформації:
1. Про політичний стан регіону.
2. Про економічні реформи.
3. Про соціальне забезпечення.
4. Про безробіття.
5. Про екологічні проблеми.
6. Про кримінальну ситуацію.
VI. Локальність інформації:
1. окрема людина.
2. соціальна група.
3. район.
4. місто.
5. область.
6. країна вцілому.
VII. Знак інформації.
1. позитивна.
2. негативна.
3. збалансована.
4. нейтральна.
VIII. Автор публікації.
1. журналіст-професіонал.
2. спеціаліст (політолог тощо).
3. керівник органів влади.
4. член уряду, депутат.
5. вказане прізвище, але не вказанапосада, професія.
6. без підпису.
IX. Напрямок (направленість) інформації:
1. контрольна.
2. декларативна.
3. стверджуюча.
4. оцінююча.
5. рекомендована.
X. Консультативність опублікованого тексту:
1. Наводяться конкретні факти проположення справ.
2. Наводяться оцінки, думки з приводуконкретних фактів.
3. Наводяться консультативні пропозиціїз приводу зміни положення справ.
4. Конструктивність інформаціївизначити неможливо.
Інтегральні характеристики документа будемо визначати наоснові даних, які внесемо в допоміжну картку аналізу документів.
Складовою частиною бланку (протоколу, якийвикористовуємо при кодуванні інформації) являється шифрувальний лист:
I. 1,2,3.
II. 1,2,3,4,5,6.
III. 1,2,3,4,5,6,7.
IV. 1,2,3,4.
V. 1,2,3,4,5,6.
VI. 1,2,3,4,5,6.
VII. 1,2,3,4.
VIII. 1,2,3,4,5,6.
IX. 1,2,3,4,5.
X. 1,2,3,4.
Опрацювавши опубліковані матеріали, заповнюємо шифрувальнілисти. Потім переносимо дані в допоміжну карту контент-аналізу.
Проаналізуємо результати нашого дослідження.
Отже, було опрацьовано 3 газети (міську, обласну іпрофспілкову). Для дослідження брали статті різного об’єму. Гортаючи сторінкигазети „За відродження” найчастіше можна зустріти статтю розміром 101-150рядків, зустрічаються і матеріали обсягом до 300 і більше рядків. В газетах„Рівне вечірнє” і „Вісті Рівненщини” журналісти стали дещо небагатослівними.Невже немає що сказати громадськості. На переший погляд здається, що автордотримується принципу „коротко і зрозуміло”. Чи зрозуміло, ми з’ясуємо пізніше,проаналізувавши інші категорії аналізу.
Жанр опублікованого матеріалу ми розглянемо за допомогоюнижче наведеної діаграми.
/>
Отже, в міській і обласній пресі зустрічаються матеріалирізноманітного жанру. Але переважають статті, кореспонденція, замітки, а насторінках газети „За відродження” переважно можна зустріти законодавчі акти,проекти, звіти тощо.
Хоч „Рівне вечірнє” та „Вісті Рівненщини” є більшрізноманітними ніж “За відродження ”, але ця категорія не є визначальною впресі.
Як було сказано вище, газети брались в різні квартали року.Вибірка проводилась без будь-якої технології.
Однією з найважливіших категорій є тема інформації. Споживачмає отримати достовірну й своєчасну інформацію. Тема інформації має відповідатизапитам споживача. Тож давайте визначимо, яку інформацію найчастіше пропонуютьнашим громадянам місцеві журналісти. Які проблеми дійсно актуальні в наші дні?Це питання подано у вигляді діаграми.
/>
Отже, міську пресу перш за все хвилюють проблеми політичногоі економічного стану регіону та економічна і кримінальна ситуація міста.Обласна преса перш за все стурбована політичним становищем області таекологічною й кримінальною ситуацією. В газеті „За відродження ” відповідно дозавдань, що ставить перед собою Федерація профспілок області, на першому місціпроблеми соціального забезпечення та безробіття в області. Крім цього,висвітлюються проблеми економіки регіону та кримінальна ситуація.
Аналізуючи опублікований матеріал, слід звернути увагу і налокальність інформації. Ситуація досить цікава.
/>
Можемо зробити висновок, що міська і обласна преса, восновному, розглядає проблеми міста, області та окремої людини, а газета „Завідродження” перш за все звертає увагу на питання тієї чи іншої соціальноїгрупи, області і країни в цілому (законодавчий бік). Давайте розглянемо, чиїпублікації друкуються в пресі. В більшості випадків це журналісти і спеціалістив цій чи іншій сфері, також можна зустріти публікації керівників органів владиі осіб, прізвище яких не вказане.
Однією з найважливіших характеристик статті чи будь-якогоіншого опублікованого матеріалу є знак інформації. Розглянемо нижче поданудіаграму
/>
Проаналізувавши результати, бачимо що в міській і обласнійпресі переважає позитивна і нейтральна інформація, а газеті „За відродження ”переважає негативна критична інформація.
Спробуємо проаналізувати останній критерій у даномудослідженні – це конструктивність опублікованого тексту. За допомогою цьогокритерію ми можемо встановити, чи наводяться в публікаціях конкретні факти, чиавтор дає свою оцінку, пропозиції, рекомендації тощо. А можливо, щоконструктивність встановити важко або зовсім неможливо.
Розглянемо діаграму, де наведено підсумкові дані
/>
Можна з упевненістю сказати, що в нашій місцевій пресі вбільшості випадків наводяться конкретні факти про стан справ, значно рідшеможна зустріти оцінки, думки і конструктивні пропозиції. До речі, в газеті„Вісті Рівненщини ” і „Рівне вечірнє” в 20% випадків конструктивність матеріалувизначити важко або й зовсім неможливо.
Можемо підбити підсумки. Виявилось, що газети“Вісті Рівненщини” і “Рівне вечірнє” є більш різноманітними ніж “Завідродження”. В профспілковій газеті переважно зустрічаються законодавчі акти,проекти, звіти, а в “Рівне вечірнє” і “Вісті Рівненщини” є різні жанри –статті, замітки, закони, кореспонденція тощо.
Тематикаінформації в місцевій пресі також різна. Міську пресу хвилюють проблемиполітичного і економічного положення міста; обласна преса стурбованаполітичним, економічним, екологічним і кримінальним життям регіону, а газета“За відродження” всю свою увагу приділяє проблемам безробіття і соціальногозахисту громадян області.
В міській іобласній пресі зустрічається переважно позитивна і нейтральна інформація, а впрофспілковій газеті – негативна і критична.
Отже, відмінностіміж пресою, яку ми аналізували, існують і вони досить значні. Це є позитивнийфакт, адже громадськість має доступ до різноманітної інформації. А це в своючергу сприятиме більшій поінформованості населення з актуальних проблемрегіону.
За допомогоюметоду контент-аналізу дослідимо 7 рівненських газет на ознаку появи в нихінформації про Федерацію профспілок області.
Визначимо, чидостатньо місцеве населення поінформоване про діяльність даної організації.Дослідимо, які проблеми висвітлюються найчастіше на сторінках місцевої преси;які газети приділяють найбільше уваги діяльності Рівненської профспілковоїорганізації.
Для дослідженнябуло обрано по 20 номерів наступних періодичних друкованих видань:
- “РівнеРакурс”
- “Рівневечірнє”
- “ОГО”
- “ВістіРівненщини”
- “Сімднів”
- “Вільнеслово”
- “Завідродження”
Газети брались заперіод від січня 2003 року по травень 2004 року.
Виберемо основніпитання, до яких має пряме відношення Федерація профспілок області і за цимикатегоріями будемо досліджувати місцеву пресу. Результати дослідження занесемов нижченаведену таблицю
Таблиця 2.1№ п/п Назва видання Сфера приватизації Безробіття Оплата праці і трудові відносини Виробничі й економічні відносини Охорона праці і навколишнього середовища Духовні й культурні потреби населення і молоді Всього Всього (%) 1. “Вільне слово” 2 3 3 2 1 1 12 19% 2. “Вісті Рівненщини” 1 3 3 1 1 1 10 16% 3. “ОГО” 1 1 2 3% 4. “Сім днів” 2 1 2 1 6 9% 5. “За відродження” 4 5 7 2 4 4 26 41% 6. “Рівне вечірнє” 1 1 1 1 1 1 6 9% 7. “Рівне Ракурс” 1 1 2 3% Всього 10 15 18 7 7 7 64 Всього (%) 16% 23% 28% 11% 11% 11% 100%
Отже, можемо зробити висновок, діяльність найбільшоїгромадської організації Рівненщини ФПО недостатньо висвітлюється в місцевійпресі. Лише три друкованих видання регулярно згадують діяльність ФПО на своїхсторінках. Це:
— „За відродження” – 26 згадувань про ФПО. Показник високийтому, що дане видання є профспілковим.
— „Вільне слово” – 12 згадувань.
— „Вісті Рівненщини” – 10 згадувань.
Такі газети як ”ОГО” і „Рівне-Ракурс” Федерацію профспілокзгадали лише два рази, доречі досить в вузькому плані. В газетах „Сім днів” і„Рівне вечірнє” інформація про ФПО в більшості випадків була подана під кутомспівпраці Обласної держадміністрації з Рівненською профспілковою організацією.
Найгостріші питання, що зустрічались в пресі, стосувалисьдіяльності ФПО в сфері соціального захисту населення від безробіття, оплатипраці і трудових відносин.
Проблеми охорони праці і навколишнього середовища, духовних ікультурних потреб населення і молоді, на думку місцевих журналістів, не єдосить актуальними. Тому їм так мало місця відведено в місцевій пресі. Лишепрофспілкова газета достатньо уваги приділяє цим питанням. Але, на жаль, вонане доступна для широкого кола громадськості.
Можемо зробити висновок, що ФПО недостатньо співпрацює змісцевою пресою. Не варто чекати поки журналісти перші зацікавляться діяльністюорганізації, слід регулярно розсилати прес-релізи, організовувати спеціальніподії, щоб привернути увагу преси. Ставши для редакторів надійним джереломспеціалізованої актуальної інформації, до якого вони зможуть звернутись вбудь-який час і отримати те, чого так потребує в той момент редакційний процес,організація налагодить дружні та теплі стосунки з пресою, які відіграютьнеабияку роль.
3. Система заходів для підвищення іміджу Рівненської профспілковоїорганізації
3.1Організаційний механізм в ФПО
Механізмистворення тапозитивного поширення інформації про ФПО лежать в площині суспільноїдіяльності, яку ми надалі будемо називати Public Relations (PR) — „ Зв'язки з громадськістю ".Далі терміном громадськість будемо позначати всі групи, прошарки й категоріїнаселення, яке живе в нашому регіоні і має те чи інше відношення до Федераціїпрофспілок області. Світова практика підтвердила, що дехто докладає багатозусиль для створення свого іміджу, а хтось працює над цим менше. Можна взагаліне звертати уваги на створення свого іміджу, але чи варто так ризикувати? Іміджорганізації формується сам собою, стихійно. Та чи буде цей некерований іміджкорисним для доброго імені організації? Може краще самому постійно вибудовуватицей образ? Дуже необхідно і важливо усвідомити, що процесом іміджу організаціїможна й треба керувати.
Спробуємоскласти програму для підвищення іміджу ФПО. Справу слід почати з створеннявласної PR — служби зв'язків згромадськістю або використання посади штатного фахівця з паблік релейшинз.Можна звернутись і до зовнішнього консультування, але для ФПО власна PR — служба чи штатний працівникматимуть такі основні переваги:
— економія коштів, бо власний працівник чи служба будуть обходитись дешевше ніжпослуги консультантів у випадку систематичної і різноманітної діяльності;
— працівники таких служб, будучи частиною організації, виявляють великузацікавленість і значно більшу поінформованість, ніж консультанти, що тимчасовопрацюють в організації;
— власні фахівці користуються великою довірою в громадськості оскільки частоототожнюються з управлінською командою організації і є учасниками підготовки таприйняття тих чи інших рішень.
Можназ впевніностю сказати, що організація власної структури PR є невідкладною частиною керуванняорганізацією, засобом, що дозволяє донести цінності організації до широких кілгромадськості, партнерів, місцевої влади тощо.
Кількіснийсклад власної PR — служби визначається, як правило,розмірами організації, масштабами її діяльності й тими завданнями, що ставитьперед службою керівник організації. В даному випадку для забезпечення PR діяльності буде достатньо 3 людини:медіа-рілейтер, оператор комп’ютерного забезпечення, ПР-менеджер. Відомо, щодержавні установи та громадські організації не мають змоги фінансувати великукількість PR -працівників.
Залежновід того, функції служби зв'язків з громадськістю в конкретній установі чиорганізації, вона може займати різне місце у внутрішньоорганізаційній ієрархії.На мою думку, служба зв'язків з громадськістю має бути самостійним підрозділоморганізації і безпосередньо підпорядковуватись голові Вінічуку В.Д.
Явважаю, ця модель є найефективнішою, адже функція зв'язків з громадськістю маєбути безпосередньо пов'язана з керівництвом організації. PR працівники мають чітко усвідомитичому прийнялось те чи інше рішення, щоб мати можливість пояснити ситуацію зізнанням справи, чітко й зрозуміло.
Пристворенні в ФПО служби зі зв'язків з громадськістю чи використання посадиштатного працівника з PR слід скласти посадову інструкцію і розглянути загальні положення про PR — службу чи PR-менеджера в організації .
Для покращенняефективності комунікації організації з громадськістю ПР-відділу щорічно слідрозробляти Робочий план діяльності Федерації профспілок області (див. додаток3.2). В цей план слід включити всі організаційні та інформаційні заходи, щомають те чи інше відношення до поінформованості населення про діяльність ФПО. Розглянемоприклад такого Робочого плану Рівненської профспілкової організації.
Для зміцненнякомунікаційних зв’язків з громадськістю ПО необхідно організовувати кожногокварталу виїзди в районні центри, міста, селища міського типу тощо. Систематичнепроведення таких заходів певною мірою сприятиме покращенню іміджу ПО.
Регулярнепроведення семінарів-навчань по інформаційно-аналітичній роботі профспілокобласті значно покращить рівень обізнаності місцевого населення.
Такій великійгромадській організації як Федерація професійних спілок області, необхіднообов’язково створити телефонну інформаційну лінію. Вона дасть змогу населеннюобласті отримувати безкоштовні юридичні та інформаційні консультації з питаньтрудового законодавства та праці, соціального забезпечення, безробіття тощо. Аце, в свою чергу, дозволить, не виходячи з дому отримувати необхіднуінформацію. Така, відкрита для громадськості телефонна лінія, стане ефективнимканалом комунікації. Відкриття телефонної інформаційної лінії ще разпідкреслить соціальну вагомість організації.
Участь ФПО увідзначенні національних свят допоможе закріпити в уявлені людей позитивнийобраз організації, змінити негативні стереотипи щодо організації на позитивні.
Співпраця змісцевими друкованими ЗМІ та телебаченням посилить поінформованість населення.З цією метою також слід щомісячно розповсюджувати по області різні методичніматеріали, буклети, інформаційні листівки тощо.
Потрібно час відчасу проводити презентації та дні відкритих дверей. Наприклад, рекомендованопровести презентацію нової Програми роботи з молоддю – 2005, презентацію новоїПрограми соціального і правового захисту дітей, «Дні Федерації профспілокУкраїни в регіонах», презентацію сайту ФПО й ін.
Вдалоспланований, передбачений, узгоджений Робочий план ФПО дозволить проводитиуспішні ПР-акції і заходи, які сприятимуть встановленню довіри до профспілок,поінформованості населення про діяльність профспілкового руху в регіоні,створенню позитивного іміджу організації.
Лише ефективнакомунікація з громадськістю, комплексне використання всіх каналів комунікаціїдасть можливість населенню і владі переконатись в вагомості і значимостіФедерації профспілок області.
Дляформування громадської думки стосовно ФПО належить діяти в трьох головнихнапрямках:
1.Тих людей, які дотримуються негативних стереотипів, варто схилити на свій бік(змінити їхні стереотипи на протилежні). Слід показати їм позитивні здобуткиорганізації, переконати в її прогресивних і конструктивних намірах;
2.Тих, які схвально оцінюють діяльність ФПО, належить, по-перше, утвердити в ційдумці, а по-друге — ще більше її покращити. Крім того, належить якомога частішезалучати таких людей до своєї діяльності. Вони можуть стати новими членамиФедерації профспілок.
3.Тих,хто з якихось причин ставиться до Вас байдуже не має власної думки щодоорганізації, також потрібно схилити на свій бік. Найчастіше ця байдужість буваєчерез незнання, тож слід дати цим людям можливість якомога більше дізнатись проФПО- звичайно, з кращого боку.
90%ПР— діяльності полягатиме в тому, щоб змінювати людські стереотипи накористь іміджу ФПО.
Розглянемоякими способами ФПО може впливати на громадськість. Проводити свою PR — діяльність можна через наступніканалії комунікації:
1.Інформування через засоби масової інформації — публікації та виступи в газетахі журналах, сюжети втеле- й радюновинах, участь представників Федераціїпрофспілок області в різноманітних теле- й радіопрограмах, передачах тощо.Основними заходами співпраці із засобами масової інформації є:
— укладання та розповсюдження прес-релізу
— прес-конференції і брифінги
— прес-тури
— інтерв'ю
— написання та розміщення спеціалізованих публікацій.
Місцевійпресі слід подавати інформацію про дії так, щоб вони зацікавили читачів,глядачів, слухачів.
2.Лобіювання своїх інтересів в органах влади — офіційні та неформальні контакти звладою, спрямовані на ухвалення рішень в інтересах організації.
3.Організація власних PR – заходів. Йдеться про такзвані спеціальні події:
— зустрічі з громадськістю
— інформаційні семінари
— виїзди в районні центри
— прес-конференції
— презентації
— дні відкритих дверей
3.2Співпраця із засобами масової інформації
Засобимасової інформації мають величезний вплив на свідомість людей, а впострадянському суспільстві цей вплив просто приголомшує! Пересічний українецьсхильний довіряти думці, вичитаній з газетного клаптику, навіть якщо не знає, зякої газети його вирвано. Ось чому дві третини PR — зусиль варто спрямувати нависвітлення діяльності ФПО саме в засобах масової інформації. І не тому, що мивважаємо наш народ наївним. В українському суспільстві преса завжди будепотужнім каналом суспільної комунікації, бо голос преси є звичним для всіх відхутірного населення до Президента.
Длякеівництва ФПО вкрай важливо усвідомити, що співпраця із ЗМІ дає добрий ефекттоді, коли вона є плановою, систематичною і безперервною.Не варто чекати, покипреса першою дізнається про діяльність організації, поки журналісти прийдуть поінформацію, щоб написати про організацію. На практиці ми переконались, що цебуває досить рідко.Слід першим заявити про себе і свої здобутки. Необхіднонагадувати через пресу людям про себе завжди, постійно і послідовно.
Упрофесійній PR — термінології саме таку активнуспівпрацю організації з пресою називають „паблісіті (publicity)”. Ця інформаційна взаємодія якраз і полягає в тому, що обидві сторонимають обопільний інтерес: ФПО- інформації про себе, а преси — в новійінформації.
Тожз чого слід розпочати співпрацю з пресою?
Спершуслід створити власну базу даних ЗМІ, з якими буде постійно і послідовноспівпрацювати у своїх інформаційних потребах ФПО. Вона має містити назвукожного видання, радіо- чи телекомпанії, рейтинг, наклад або обсяг мовлення,телефони та адреси редакції, імена та призвіща головного редактора, провіднихжурналістів, завідувачів певних відділів тощо.
Доцієї бази даних (за професійним лексиконом PR — медіа — карти) насамперед слідвнести дані про таких потенційних партнерів:
— редакціївидань Рівненської області;
— редакціїновин і популярних програм усіх теле- та радіокомпаній області.
Медіа- карту потрібно постійно оновлювати, доповнювати, адже змінюються люди напосадах, номери телефонів тощо.
Наступнийкрок — слід налагодити особисті формальні (офіційні) контакти. PR — менеджер повинен зустрітися зредакторами видань і теле-радіокомпаній, познайомитися з ними особисто,дізнатися, яка саме інформація їх цікавить.
ЗавданняФПО у співпраці зі ЗМІ полягає в тому, щоб створити новину або інформацію, якапояснить читачам проблему чи явище, що їх цікавить. Саме так ФПО допоможе пресіі одночасно покращить свій імідж.
Длятого, щоб редактор звернув увагу на ту чи іншу інформацію, слід
зробитиїї цікавою. Варто завжди пам'ятати, що цікава та інформація, яка
відповідаєнаступним основним чинникам:
— значущістьта вагомість для місцевої громади (населення);
— повнотаповідомлення;
—власність (актуальність).
Виникаєслідуюче питання, де взяти новину?
Звичайнаробота зустріч, засідання, нарада, яких буває кілька на місяць. Робимо з цього подію-новину(наприклад, пишемо замітку до міської газети). Всі публікації ФПО мусять матипозитивний, доброзичливий і конструктивний характер. Навіть якщо публікаціямістить критику на чиюсь адресу, ця критика має звучати не як звинувачення, аяк конструктивна пропозиція.
Одинз головних принципів PR — ніколине протиставляти себе, не конфліктувати, а йти на зустріч, шукаючи компромісіві взаємовигідних рішень. Тоді до ФПО ставитимуться прихильно.
На мою думку, в Федерації профспілок області слід увести впрактику розповсюдження прес-релізів. Адже, прес-реліз – один із засобівпоширення інформації через ЗМІ. Прес-реліз пишуть і розповсюджують тоді, коливиникає нагальна потреба оперативно й широко поінформувати населення через ЗМІщодо певної події, новини тощо.
Прес-релізи слід готувати для того, щоб розсилати ЗМІ, абодля якоїсь події. В останньому випадку прес-реліз увійде до прес-пакета.Наприклад, із нагоди презентації нового сайту ФПО потрібно підготуватипрес-реліз (див. Додаток 3.3.).
Одним із методів поширення інформації про організацію єрозповсюдження факт-листа. Тому для того, щоб утримати організацію і їїдіяльність на вустах у громадськості (звичайно, із позитивного боку) слідстворити гідний факт-лист. Федерація профспілок області не є винятком. Що жтаке факт-лист? Насамперед це діловий документ якнайширшого застосування. Йогопризначено для того, щоб роздавати діловим людям під час ділового знайомства чипереговорів. Наведемо приклад факт – листа (див. Додаток 3.4.).
Ще одним засобомформування іміджу може бути видання звітів про діяльність організації.Насамперед він дасть уявлення про історію і завдання ФПО, про її проблеми іперспективи розвитку на майбутнє. Слід видати щорічний звіт “Федераціяпрофспілок Рівненської області – 2005”.
Подієві комунікації в структурі зв’язків ФПО з громадськістю.
Для піднесення іміджу Федерації профспілок області слідвикористовувати заходи, спрямовані на загальне ознайомлення з установою чиякоюсь проблемою. Головна мета цих заходів – показати громадськості характердіяльності організації, розкрити здобутки та успіхи ФПО, тощо. До цього типуподій ми можемо віднести: дні відкритих дверей. Наприклад, „Дні ФПУ в регіонахУкраїни”, де буде розкриватись діяльність не лише ФПО, а й Федерації профспілокУкраїни, міжрегіональний профспілковий рух, взаємодія ФПУ з міжнароднимипрофспілковими організаціями, здобутки за роки незалежності, основні аспектисоціального партнерства тощо. Гарним прикладом може бути церемонія відкриттяПР-відділу, хоч він і буде складатися з невеликої кількості людей. У пресі, навустах жителів області ще раз прозвучить назва й завдання організації. Щекілька десятків людей залишаться небайдужими до неї, запам’ятають її зпозитивного боку.
Можна провести презентацію нової програми ФПО, куди будутьзапрошені представники місцевої влади, інших громадських організацій тавпливових установ. На презентації слід розглянути стан розвитку профспілковогоруху в області та ознайомити присутніх із новим планом дій на майбутнє:перспективами та проблемами, які слід з допомогою органів влади негайновирішити.
У ФПО 22.04.2004р. було проведено семінар профспілковогоактиву студентів, де було затверджено Програму роботи з молоддю. Слід провестипрезентацію нової Програми.
„Пройдемо” крок за кроком весь організаційний процес.
1. Планування. Слід визначити 1-2 конкретні цілі. Вони маютьбути чіткими, не „розмитими”. В даному випадку ФПО може визначити метупрезентації так:
— ознайомити громадськість та владу з новою Програмою
— привернути увагу молоді, залучити її до своєї діяльності.
Захід має „вписуватись” в імідж, який створюємо дляорганізації. Іншими словами, після проведеного заходу в пам’яті гостей маютьзалишитись не тільки позитивні емоції, а й переконаність в тому, що ФПО є:
— прогресивною
— конструктивною (корисною)
— відкритою та готовою до співпраці з усіма прогресивнимисилами.
2. Підготовка публічного заходу. Спершу визначимо кологостей. В даному випадку такими особами будуть представники місцевої влади,керівники навчальних закладів міста, неформальні лідери молоді, представникигромадськості (наприклад, батьківських комітетів, опікунських рад тощо),студенти, школярі, голови студентських профкомів.
Слід заздалегідь передбачити, хто буде запрошувати учасниківта гостей презентації, як виглядатимуть запрошення, скільки їх потрібно. Назахід потрібно запросити представників усіх без винятку цільових груп. Їхпотрібно залучити не тільки до виступів, а й до інших видів активної участі впроведені заходу.
Працівник, який виконуватиме функції PR-менеджера, маєподбати про яскравий та заохочувальний анонс у засобах масової інформації,укласти його текст (який обов’язково має зацікавити читача чи слухача),потурбуватися про завчасне опублікування та трансляцію в ЗМІ, посилати листівкипо місту.
Наступний етап – розробка програми.
Тут сплануємо всі складові заходи:
— відкриття; 4 особи по 2-3 хв.
— вступне слово
— виступи гостей
— одночасна демонстрація всіх компонентів нової Програми,
— музично-розважальна частина (за участю ансамблюмузично-педагогічного факультету РДГУ, рок-групи тощо)
— завершальна частина
— фуршет (якщо дозволять кошти).
Наступний крок – укладаємо сценарій заходу по хвилинах. Тутслід передбачити всі відхилення, несподіванки, способи їх уникнення.
При підготовці презентації нової Програми роботи з молоддюслід звернути увагу і на організаційно-технічні питання. Слід подбати прозвукопідсилювальну апаратуру, подіуми, стільці, таблички, освітлювальнеобладнання, транспорт тощо.
Щоб акція була вагомішою, слід подбати про медіа-супровід,запросити якомога більшу кількість представників мас-медіа.
Розмах акції буде більшим, коли при розробці планупублічного заходу, об’єднаємо зусилля з іншими громадськими та державнимиорганізаціями (Наприклад: КУЕМ тощо).
3. У вступне слово належить закласти основні тези, щорозкривають мету заходу.
У вступному слові слід розкрити наступні питання:
— діяльність молодіжних організацій регіону,
— забезпечення необхідних умов для оздоровлення тавідпочинку.
— залучення молоді до здорового способу життя.
— соціальний і правовий захист молоді в Україні.
4. Основна частина заходу.
Кожний елемент має логічно, змістовно й видовищнопідкреслювати одну чи дві тези, виголошені у вступному слові.
Презентація нової програми матиме такі компоненти:
— Спортивна імпреза.
— Демонстрація елементів комп’ютерного навчання молоді.
— Демонстрація нових навичок та вмінь, що набуває молодь утворчих осередках.
Щоб ці публічні заходи мали ефект, слід зробити, все можливещоб люди були не пасивними, а активними учасниками (добровільно).
Людям, що прийшли на презентацію, потрібно дати змогу виявитисебе в різноманітних діях – індивідуальних і групових. Нехай підлітки – гостізаходу – сядуть за комп’ютери чи позмагаються із спортсменами. Слід подбати прозаохочувальні призи із символікою організації – щоб залишилось щось на згадку.
Вміло виконані вищенаведені рекомендації дозволятьперетворити захід в своєрідне інформаційне шоу.
5. Підсумкова частина. Молодь може заспівати якусь доречнупісню, заздалегідь підготовану. Тим часом у натовпі можна роздати буклети чилистівки. Підсумкова частина нерідко передбачає фуршет („протокольний”елемент). Це допоможе налагодити контакти між запрошеними, познайомити їх однез одним.
6. Медіа-супровід презентації. Особливу увагу належитьприділяти пресі. Отож один з організаторів протягом усього часу проведеннязаходу має відповідати за роботу з пресою.
Його обов’язки такі:
— зустрічати журналістів, реєструвати їх;
— видавати кожному журналістові прес-пакет(прес-реліз, факт-лист, ілюстровані матеріали, всі можливі додатковіматеріали);
— відповідати на всі питання журналістів;
— забезпечувати журналістів необхідною допомогою(супроводжувати; надавати додаткові пояснення та інформацію; знайомити зпершими особами серед запрошених гостей, організовувати з ними ексклюзивніінтерв’ю тощо).
7. Розповсюдження інформаційних матеріалів.
Кожний публічний захід – це чудова нагода для розповсюдженняматеріалів про організацію та її діяльність. Потрібно заздалегідь приготуватидля цього всі відповідні буклети, брошури чи листівки. Кожен гість має піти іззаходу, тримаючи в руках „щось матеріальне”.
Діяльність Рівненської профспілкової організації в Інтернеті.
Розглянемо ще один можливий канал комунікації – діяльність вІнтернеті.
Федерація профспілок області, на жаль, поки що немає власноговеб-сайту. Слід підкреслити, що інформація про Рівненську профспілковуорганізацію розміщена на офіційному Інтернет-порталі Федерації профспілокУкраїни .
Про діяльність ФПО немає інформації і на громадськомупорталі. Діяльність Федерації профспілок майже зовсім не розкрита вІнтернет-структурах. Отже, єдиний вихід – це створення власного веб-сайту.
З розвитком світової інформаційної інфраструктури у фахівцяпо ПР стає все більше інструментів впливу на громадську думку. Особливої увагизаслуговує всесвітня сіть Інтернет, яку більшість її відвідувачів розцінюють якдемократичне середовище, джерело отримання об’єктивної і правдивої інформації.Всесвітня павутина володіє колосальним потенціалом для діяльності по зв’язкахіз громадськістю. Інтернет дозволить ФПО ефективно і економічно вирішити багатопроблем за допомогою доступних засобів-електронної пошти, створення і підтримкисвоєї сторінки в мережі і т.д.
Простота і зручність зворотного зв’язку дає можливістьшвидко, оперативно вносити зміни в тактику і стратегію ПР-заходів, щопроводяться. Переваги Інтернет як інструменту ПР можна перераховуватинескінченно. Виділимо головне. Всесвітня мережа – це інформаційне середовище,що відкриває небувалий простір для нових можливостей, фантазій, прийняттярішень тощо. Крім цього, робота в мережі свого роду і дань моді, факт, щозасвідчує відповідність вимоги сучасних інформаційних технологій, а отже, іознака позитивного іміджу (сучасність, оперативність).
Вкладаючи гроші в веб-технології, слід подбати про створенняі підтримку іміджу в Інтернеті. Адже зараз про організацію судять виключно заякістю сайту.
Наголошу, що визначальний чинник для репутації організації(як в мережі, так і за її межами) – не сукупність якихось зовнішніх складових,а надійність і чесність в діяльності, якість послуг, що надаються,професіоналізм співробітників, доброзичливість по відношенню до клієнтів іпартнерів.
Ще зовсім недавно мінімальною участю в мережі була наявністьадреси електронної пошти, це свідчить про її ненадійність і несерйозність.Сьогодні життя, вказує на інші орієнтири і ставить іншу мету. Перш ніж відкритисвоє представництво в Інтернеті, слід визначити для себе доцільність цьогокроку.
Інтернет – представництво здатне задовольнитинайрізноманітніші потреби його власника. Це може бути інформація, пропаганда,донесення тих чи інших ідей, проектів до аудиторії тощо.
Отже навіщо Федерації профспілок власний сайт? Яка його мета?
Перш за все, це – поліпшення іміджу і підняття престижуФПО-просування організації:
— доступність інформації про послуги і діяльність ФПО;
— доступність внутрішньої інформації для співробітників, щопрацюють зовні організації.
Інтернет – представництво буде виконувати наступні функції:
— представницька
— інформаційна
— комунікаційна
— рекламна.
Структура ресурсу буде така:
— інформація про ФПО (її мета, історія створення, завдання,відмінність від інших громадських організацій);
— інформація про послуги і діяльність (переваги, особливості,сфери діяльності, приклади успішних акцій, фотографії, малюнки);
— підтримка (додаткова інформація);
— новини (анонси нових законопроектів, урядових рішень,прес-релізи, факт-листи тощо);
— зворотний зв’язок (адреси електронної пошти).
Назва рубрик, їх кількість і зміст завжди залежатиме відспецифіки і тематичної спрямованості сайту, потреб його читачів. На користьформування позитивного іміджу, завжди буде доречне створення розділів,присвячених соціальній діяльності організації-видавця (благодійницькадіяльність, спонсорська підтримка, участь у гуманітарних і благодійних акціях),(наприклад, „Милосердя” тощо). Інтернет надасть Федерації профспілок можливістьдетально донести до громадськості інформацію про свою турботу про суспільство,навколишнє середовище і т.д.
Окрім цього на сторінці можна розмістити підбірку„доброзичливої статті”, тобто відвести окреме місце для публікації відгуків іподяк клієнтів і партнерів (інакше кажучи – творчо обробити позитивну іхвалебну інформацію і вмістити її на сайт).
Отже, що робитиме і за чим слідкуватиме ПР-працівник длястворення веб-системи:
1. Розробка проекту (початкові дані –аналіз існуючих аналогів в Інтернеті) визначення спектру послуг технологій:
— розробка заходів щодо прасування новоствореногоінформаційного ресурсу,
- проектування апаратного –програмного середовища,технічних складових,
— проектування інформаційного забезпечення,
- склад розділів, тематика, темпи оновлення, технологіяоновлення даних, технологія збору і підготовки даних, технологія інформаційногообміну з іншими підрозділами, заходи безпеки тощо.
2. Розробка веб-системи (дизайн-проект, створенняграфічної і навігаційної концепцій, інформаційне наповнення тощо).
3. Запуск веб-системи:
— Закупівля апаратного програмного комплексу
- Вибір Інтернет – провайдера
— Підключення до Інтернет
— Перехід до експлуатації
4. Підтримка і супровід веб-системи здійснення заходів щодопросування Інтернет-представництва
— Прес-релізи
— Презентація
— Чат (дасть можливість гостям спілкуватися один з одним,виказувати свої думки і побажання – це підвищить відвідуванняІнтернет-ресурсу).
Не варто забувати про те, що робота у всесвітній павутиніприпускає активну участь користувача в процесі отримання інформації. Системапошуку, гіпертекст вимагають від нього чіткого розуміння того, що він хочевзнати. Велика залученість збільшує рівень емоційного сприйняття. А значить,краще запам’ятовуються позитивні й негативні враження від сайту. Образорганізації, що складеться під час роботи в мережі, досить стійкий.
Тому рішення питання про розміщення веб-вузла в Інтернет маєвелике значення. Він повинен бути доступним 24 години на добу, а веб-серверзабезпечувати всім користувачам необхідну швидкість доступу навіть при піковомунавантаженні.
Як правило, кожен веб-видавець прагне, щоб цього продукт бувособливим і відмінним від інших. Звичайно, процес формування позитивного іміджу– процес креативний, але в ньому є і свої універсальні правила.
Отже, виділимо ключові чинники успіху сайту ФПО:
1. Інформативність. Веб-сайт будемістити максимально вичерпну інформацію про організацію і напрямки їїдіяльності, здобутки і проблеми тощо. Адже саме ради інформації людипідключаються до мережі втрачають свої час і гроші.
2. Функціональність. Інформаційнанасиченість веб-системи припускає розміщення великої кількості текстовогоматеріалу. Для досягнення необхідної функціональності слід продумати йреалізувати ефективну пошуково-навігаційну конфекцію.
3. Художній дизайн.
4. Підтримка й актуалізація даних,постійне оновлення. Матеріали на сервері не повинні застарівати. Новизна,різноманітність, своєчасність висвітлюваних подій у поєднанні з належнимихудожнім оформленням необхідні для задоволення інформаційних і естетичнихпотреб відвідувачів.
5. Надійність і безпека. Розробка йзапровадження на сервері єдиної політики адміністрування і комплексного підходудо рішення задач інформаційної безпеки є надзвичайно важною проблемою, здатноюзробити значний вплив на формування позитивного іміджу.
6. Чат. Дозволить надавати громадянамконсультації з різних питань (безробіття, соціального захисту, трудовогозаконодавства тощо), здійснювати прямий контакт з партнерами й клієнтами,спростить процедуру розповсюдження новин, зменшить витрати на оновлення різнихданих і т. д.
7. Адреса для веб-сайту. Ім’я власногосервера — досить важливий аспект при формуванні іміджу. Воно повинневідповідати наступним вимогам:
· добре запам’ятовуватись
· стислість
· простота в написанні
· простота у вимові.
· уміщення у ній назви організації абоїї основної сфери діяльності тощо.
Пропонуємо назвати сервер так: www.fpo.rv .ua
8. Робота з заголовками рубрик у справі залучення читача доконкретного матеріалу. На сайті заголовки відіграють не останню роль. Рубрики знеефективною і незрозумілою назвою, незалежно від їх, внутрішнього змісту,можуть залишитися без належної уваги читацької аудиторії.
Пропонуємо такі варіанти заголовків:
· Генеральна угода.
· Для молоді.
· Право.
· Законодавство.
· Профінформ.
· Оздоровлення тощо.
9. Естетичність. Власники веб-сайтів на користь своєїрепутації не повинні забувати і про таку річ, як мережевий етикет і дотриманнязагальних принципів моралі.
10. Пристворенні власного веб-сайту виникає проблема коштів. Каси українськихнедержавних організацій ще не скоро будуть переповнені, але скороченняактивності в Інтернет буде відразу помітне громадськості і це негайно негативнопозначиться на іміджі організації.
Отже, припустимо, що вже створили власний сайт в ФПО – це вжеінформаційний мотив. Як тільки всі сторінки будуть оформленні і завантаженні насервер провайдера, потрібно сповістити про це всіх зацікавлених осіб. Слідорганізувати презентацію, підготувати і розіслати в місцеві ЗМІ прес-релізи, атакож включити адресу нового веб-вузла із звичайною адресою, телефоном і факсому всі реквізити Федерації профспілок області.
Разом із специфічними онлайновськими методами просування іотримання популярності веб-ресурсів, використовують в мережі і традиційніметоди ПР, як, наприклад, розсилка прес-релізів, новин. При цьому можназдійснювати як традиційні так, і електронні ЗМІ (яких із часом стане більше).Електронна пошта і інші способи Інтернет-зв’язку дозволяють легко встановлюватиконтакт з журналістам, забезпечувати їх новинами, підтримувати постійнийзв’язок. Журналістам буде достатньо дати посилання на цікавий розділ сайту ікоротку анотацію.
Щоб залучити читацьку аудиторію на сайт, слід розширенопроводити різні анкетування, вікторини, електронні публікації оформлятиоригінально (ключові моменти, потрібно виділяти візуально, для великихматеріалів складати анонси
тощо).
Щоб поширити Інтернет-ресурс, слід згадати його нателебаченні, радіо, у друкованих ЗМІ – це значно підвищить його трафік.
Варто помітити, що кілька років тому до мережі підключались зцікавості. Сьогодні ж до багатьох прийшло розуміння того, що всесвітня мережа –це найкоротший шлях до необхідної пізнавальної й ділової інформації. Одна знайефективніших форм активності у віртуальному середовищі – наявність власногомережевого офісу.
Сучасні інформаційні технології стрімко входять в діловежиття організацій і ставлять їх перед необхідністю вибору: впроваджуватизгадані технології, і, таким чином, залишитись конкурентноздатними, або зайнятивичікувальну позицію і піддати організацію ризику безнадійно відстати від вимогзавтрашнього дня.
Ключовим моментом привабливості того чи іншого сайту длязацікавленого кола осіб є якість його виготовлення, для чого в рівному ступеніважливе як інформаційне наповнення, художнє рішення, так і навігаційнаконцепція ресурсу. Проте, добре, корисне і зручне в користуванні мережеве представництво– лише перший крок на шляху до успішної кампанії в Інтернет.
Нові веб-вузли в мережі з’являються як гриби після дощу, томустати знаменитим у всесвітній мережі не так уже просто.
Використання механізмів ПР – один із засобів вирішення проблеми.При цьому принципова відмінність мережевого ПР від ПР традиційного полягає втому, що перший „розкручує” не окремі послуги, ідеї, персоналії, а окреміконкретні Інтернет-ресурси, що надають про них всю інформацію.
Висновки
В роки утвердження незалежності держави у профспілковому русівідбувалися суттєві зміни, спрямовані на утвердження профспілок усуспільно-політичному житті; удосконалювалася організаційна структура іпринципи побудови профспілок; відпрацювався механізм взаємовідносин і взаємодіїтрадиційних і новоутворених профспілок; стверджувався їх реальний вплив наринку праці. В той же час в профспілковому русі виникло ряд проблем: недовірадо профспілок з часів СРСР, проблеми в стосунках з державою, недостатнєфінансове забезпечення – все це аж ніяк не сприяє покращенню іміджуорганізації.
Ставлення держави до профспілок нерідко визначається інерцієюминулого досвіду їх „одержавлення” та тією обставиною, що держава дотеперзалишається основним роботодавцем. Тому, така практика держави в стосунках зпрофспілками містить ряд негативних моментів і спроби законодавчого обмеженнядіяльності профспілок, стримування їх від акцій протесту тощо. Лише активнакомунікація з органами влади допоможе вирішити ці проблеми, посприяє тому, щодержава не тільки формально визнає профспілки своїм соціальним партнером.
Діалог влади з профспілками переконає управлінців ізаконодавців у необхідності становлення профспілкового руху в Україні, області,районі тощо.
Неконсолідованість профспілкового руху також не сприяє становленнюпозитивного іміджу організації. Низький рівень підготовки ПР-акцій, відсутністьконсолідації та розробки узгоджених позицій зменшують впливовість профспілок яксоціального інституту вцілому.
Основна проблема, що допомагає утверджуватись негативнимстереотипам щодо організації, формуватись негативному іміджу полягає вінформаційній закритості профспілкового руху. Власні інформаційні потужностіпрофспілок є недостатніми, видання профспілок є малотиражними та мають виключновнутрішній характер розповсюдження. Жодна з профспілок не має своєї програми нателебаченні, з свого боку телебачення та друковані ЗМІ не часто звертаються довисвітлення профспілкової тематики.
Недостатньо представлена інформація про роль і значенняпрофспілок у загальноосвітньому просторі України. В курсах шкільних дисциплінінформація про значимість профспілок у соціально-трудових відносинах і захистіправ працівників відсутня. Зі свого боку профспілки не виявляють ініціативистосовно поширення інформації про свою діяльність у загальноосвітньому просторіУкраїни.
Внаслідок пасивної інформаційної політики профорганізацій,профспілковий рух залишається, значною мірою, закритим для широкого колагромадськості, що веде до його відчуження від населення, замиканніпрофспілкового руху у власних межах.
Контент-аналітичне дослідження та експрес-опитуванняпідтвердили, що громадськість недостатньо поінформована про діяльністьпрофспілок, що ФПО не повністю використовує всі канали комунікації згромадськістю, що існує занадто багато негативних стереотипів щодо організації.Для того, щоб виправити таку ситуацію потрібно негайно змінити інформаційнуполітику. Слід створити ПР-відділ, покращити взаємодію з місцевими друкованимизасобами масової інформації, частіше готувати інтерв’ю для місцевоготелебачення, активніше використовувати подієву комунікацію з громадськістю,розширити коло для просвітницької діяльності, розпочати діяльність в Інтернеті.Лише комплексний підхід до проблеми дозволить змінити уявлення населення проорганізацію. Активність ФПО в інформаційній сфері дозволить змінити івідкоректувати імідж.
Аналіз комунікаційної діяльності профспілок свідчить пронаявність проблем у профспілковому русі, які негативно позначаються на йогоефективності та в кінцевому підсумку на його подальшому впливі на розвитоксоціально-трудових відносин в Україні.
Розробка ефективної інформаційної стратегії та плануПР-діяльності профспілок дозволять вийти організації на новий рівень і значнопокращити свій імідж.
Список використаних джерел
1.И.В. Алешина. Паблик Рилейшнз для менеджеров имаркетеров. – М.Ассоциация авторов и издателей “Тандем”. Издательство“ГНОМ-ПРЕСС”, 1997.
2.Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? – М.: Новости,1990.
3.Блэк С. ПР: Международная практика. – М. Издательскийдом “Довгань”, 1997.
4.Блэк С. Введение в паблик рилейшнз. – Ростов-на-Дону,1998.
5.Блажнов Е.А. Паблик рилейшнз. – М., 1994.
6.Бодуан Жан П’єр. Управление имиджем компании. Пабликрилейшнз: Предмет и майстерство. Пер. с фр. – М.: Консалтинговая группа«Имидж – Контакт»: ИНФРА-М, 2001.
7.Борисов Б.Л. Реклама и Паблик рилейшнз. Алхимиявласти. – Рига, 1997.
8.Браун Л. Имидж – путь к успеху. – СПб, 1996.
9.Викентьев И.Л. Приёмы рекламы и Паблик рилейшнз. 4.І.– СПб., 1998.
10.Вишнякова М. Концепция формирования имиджа компаний(Общий поход и рекомендации). // Практический маркетинг. — №5, 2001.
11.Грачев М.Н. Политическая коммуникация. www.humanities.edu.ru
12.Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. – М., 1996.
13.Іванов В.Ф. Конвент-аналіз. Методологія і методикадослідження ЗМК. – К., 1994.
14.Игнатьев Д., Бекетов А., Сарокваша Ф. Настольная энциклопедия Паблик рилейшнз. СПб:«Энциклопедия маркетинга», 2003.
15.Ножин Е.А. Основы отношений с общественностью –“Паблик рилейшнз”. Курс лекций. 4.І. – Пермь, 1994.
16.Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. М., “Реал-бук”,К.: “Ваклер”. – 2001.
17.Котлер Ф. Оснговы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Ростингер, 1996.
18.Лебедева Т.Ю. Паблик рилейшнз. Корпоративная иполитическая режисура. – М.: Изд-во МГУ, 1999.
19.Моисеев В.А. Паблик рилейшнз – средство социальнойкомуникации. (Теория и практика). – К.: Дакор., 2002.
20.Муратова О. Интернет-технологии и Паблик рилейшнз: Тенденции иперспективы развития.http://www.cvacubo.com/pr/5/
21.Мюррей А. ПР-Перевод с английского В.Новикова. – М.:ФАИР-ПРЕСС, 2003.
22.Ольшанський Д. Политический ПР.
23. Пашенцев Е.Н. Паблик рилейшнз: от бизнеса дополитики. – 2-е издание. – М.; Изд-во “Финпресс”, 2003.
24.Порохов С. Лопушка для журналиста. Из материаловжкрнала «Индустрия рекламы». www.ir-magazine.ru/
25.Почепцов. Паблик рилейшнз для профессионалов. М.:“Реал-бук”, К.: Ваклер – 1999.
26.Почепцов Г. Имиджелогия: теория и практика. – К.:“АДЕФ –Укр.”, 1998
27.Почепцов Г. Паблик рилейшнз или как успешно управлятьобщественным мнением. – М.: Центр, 1998.
28.Самые успешные ПР-кампаниив мировой практике. Пер. с фр. –М.: Консалтинговая группа «Имидж – Контакт»: ИНФРА-М, 2001.
29.Соціологія: Курс лекцій // В.М. Піча, О.М.Семашко,Н.Й.Черниш та ін. За ред. В.М.Пічі. – К.: Заповіт, 1997.
30.Соціологія. Підручник. За ред. В.Г.Городяненка. – К.:Видавничий центр «Академія», 2002.
31.Тихомирова Є.Б. Основи соціології: навч. посібник. –К.1996.
32.Тихомирова Є.Б. Зв’язки з громадськістю: Навч.посібник. – Київ: НМЦВО, 2001.
33.Тихомирова Є.Б. ПР-формування відкритого суспільства:Монографія. – К.: Наша культура і наука, 2003.
34.Томилов В.В. Культура организации международных коммуникаций. СПб: «Энциклопедиямаркетинга», 2003.
35.Тульчинский Г.Л. Пабликрилейшнз. Репутация, влияние, связи спрессой и общественностью, спонсорство. – СПб. 1994.
36.PR сегодня:новые подходы, исследования, международная практика. Пер. с фр. – М.: Консалтинговая группа «Имидж –Контакт»: ИНФРА-М, 2001.
37.Шик Ф. Роль независимых СМИ в строительстве демократии. // Глобальныепроблемы. – 2003. — №2.
38.Шепель В.М. Имиджелогия. Секреты личного обояния. –М., 1994.
39.Ядов В.А. Стратеги социологического исследования. Описание, объяснение,понимание социальной реальности. – М.: Добросвет, Книжный дом; университет. –1998.