Фармацевтичний ринок — економічні взаємовідносиниміж суб’єктами та об’єктами,пов’язані з обміном фармацевтичних товарів і послуг, внаслідок чого формуютьсяосновні елементи ринку — попит, пропозиція та ціна.
Суб’єктів фармацевтичного ринку можна об’єднати в такі підсистеми: управління й регулювання — сукупність органів з координації та здійснення контролю за фармацевтичноюдіяльністю; виробництва лікарських препаратів та виробів медичного призначенняі їх розподілу, до якої входять: вітчизняні виробничі, оптові та роздрібніпідприємства, зарубіжні компанії, підсистема фармацевтичної інформації, щооб’єднує спеціалізовані інформаційно-аналітичні видання, аналітичні компанії,бази даних і т.п.; підсистема безперервної фармацевтичної освіти; професійнихгромадських організацій (асоціацій, профспілок тощо); підсистема споживання,представлена амбулаторними і стаціонарними хворими.
Об’єктами фармацевтичнийринок є фармацевтичні та парафармацевтичні товари, послуги, ідеї,статистичні, інформаційні та дані маркетингових досліджень, потреби і перевагиспоживачів. Дія економічних законів на фармацевтичний ринок має своїособливості, визначені низкою чинників:
1) потреба в ліках, безпосередньо пов’язана зіздоров’ям і життям людини, внаслідок чого існує висока соціальна пріоритетністьліків, що визначає особливості формування пропозицій і попиту на них;
2) надання фармацевтичної допомоги населеннюпотребує особистих контактів лікаря та фармацевта, з одного боку, та споживача(пацієнта) — з іншого;
3) має місце нерівноцінність інформації профармакотерапевтичні властивості ліків у їх виробників, фармацевтів іспоживачів, тому справжню незалежність споживача на фармацевтичному ринкунеможливо забезпечити внаслідок його недостатньої і непрофесійноїінформованості;
4) у сфері фармації (як і у всій системіохорони здоров’я) недостатньо визначено та нечітко простежується зв’язок міжвитратами праці фармацевтичних працівників і їх кінцевими результатами,внаслідок чого робота працівників аптек має яскраво виражений соціальний характер,яка в той же час не підлягає точній кількісній оцінці;
5) використання особливого механізмугосподарювання у фармацевтичній діяльності диктується необхідністю об’єднанняекономічної ефективності (Фармакоекономіка) та соціальноїсправедливості;
6) фармацевтичний ринок є розвиненим ринком звисоким рівнем конкуренції та постійно зростаючими витратами нанауково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Виходячи ізсоціально-економічних особливостей фармацевтичного ринку, слід виділити сучаснівимоги до оптимального розподілу лікарських препаратів: постійний контроль занаявністю основних (життєво необхідних) лікарських препаратів; нормування їхспоживання в умовах стаціонарного лікування і хворими, які належать допільгового контингенту; вдосконалення існуючого механізму оплати ліків зарахунок бюджетних асигнувань і страхових коштів (Реімбурсація);здійснення контролю за обгрунтованістю використання тих або інших лікарськихпрепаратів під час лікування тощо.
Світовий фармацевтичнийринок є складним, багаторівневим, поліфункціональним утворенням зістабільно високими темпами зростання виробництва, продажу і, відповідно,показниками рентабельності. Ці причини пов’язані зі специфікою лікарськихпрепаратів як товару, попит на який зростає незалежно від економічних іполітичних чинників. На три фармацевтичні регіони планети (США, Європа іЯпонія) припадає близько 80% всього ринку лікарських препаратів. Незважаючи насуттєвий розвиток Китаю, Індії, Бразилії та Туреччини, фармацевтичний ринок СШАзалишається найбільшим у світі зі щорічними темпами зростання (понад 8%).Частка США в глобальному фармацевтичний ринок становить 36%, тоді як 5 років цявеличина становила 54%. Сьогодні в Європі відзначається деяке зниження темпівросту фармацевтичний ринок(на 1-2% на рік за рахунок входження до ньогосхідноєвропейських країн). При цьому Франція, Німеччина, Великобританія, Італіята Іспанія забезпечують понад 70% обсягів продажу фармацевтичної продукції вЄвропі. Фармацевтичний ринок Японії, частка якого становить 13% світовогообсягу продажу фармацевтичної продукції, останнім часом росте стрибкоподібно(від 1-2% до 5-6% на рік). Помітними темпами розвиваються фармацевтичний ринокКитаю, Індії, Бразилії та Туреччини (приріст реалізації фармацевтичноїпродукції становить 11% на рік, а частка у складі світового фармацевтичнийринок — 17%). Так, Індія сьогодні є одним із найбільших у світі виробниківгенериків, посідає 4-е місце за обсягом виробленої продукції, має близько 70%світового виробництва АФІ. Передбачається значний розвиток фармацевтичний ринокКитаю, що є ініціатором сучасних технологій, в першу чергу біотехнологій.
Структура реалізації окремихфармакотерапевтичних груп лікарських препаратів в основному зумовленанаціональними та регіональними особливостями, хоча мають місце і загальнітенденції. Так, на північноамериканському ринку найбільші обсяги продажулікарських препаратів, що діють на ЦНС та серцево-судинну систему; на ринкахНімеччини, Франції, Італії, Великобританії та Іспанії більше реалізуютьсяпрепарати для терапії серцево-судинних захворювань. В Японії також лідируючіпозиції за обсягами реалізації посідають препарати, які впливають насерцево-судинну, травну системи та метаболізм. Існують національні перевагистосовно лікарських форм: у Великобританії та Нідерландах це таблетки, уФранції — свічки, в Німеччині — препарати для ін’єкцій. Особливо високі темпизростання виробництва та продажу відзначаються на ринку онкологічнихпрепаратів. Понад 70% усіх онкологічних препаратів реалізуються в США (45%) і п’ятипровідних європейських країнах (26%).
Основні розробки нових лікарських препаратівведуться в найбільш значущих терапевтичних сферах (онкологія, кардіологія,неврологія і психіатрія, гастроентерологія, діабет і т.п.), біофармацевтичнікомпанії поступово починають витісняти традиційних виробників з таких ніш, якборотьба з надмірною масою тіла, астмою й алергією, серцево-судиннимизахворюваннями і атеросклерозом, купірування раптового і хронічного болю.Сьогодні це дуже насичений ринок, на якому 10 біопрепаратів, що найбільш частопродаються, можуть приносити понад 50% усіх доходів. Серед інших терапевтичнихнапрямів виділяється виробництво гіполіпідемічних препаратів. Зростає й ринокліків для ветеринарії. На нього все активніше виходять такі великі виробники,як «Pfizer», «Abbott Laboratories» і «NovartisAG».
Середній термін розробки оригінальноголікарських препаратів — 10-15 років. І якщо 20 років тому цей процес коштувавтрохи більше 300 млн дол., то сьогодні вартість розробки оригінального лікарськихпрепаратів підвищилася більш ніж у 3 рази; ще дорожче створеннябіотехнологічного препарату. При цьому тільки 3 із 10 препаратів, що потрапилина ринок, приносять прибуток, більший або такий, що дорівнює тій сумі, яка булавитрачена на їх розроблення. Останнім часом на світовий ринок щорічно надходитьблизько 30 інноваційних препаратів. Приблизно така ж кількість очікується і внайближчий час. Проте їх частка в загальній вартості глобальногофармацевтичного ринку буде менша тому, що більшість нових препаратів націленана спеціалізовані ринкові ніші та на спеціальні напрями лікування. Крім того,набирає обертів процес заміни оригінальних препаратів генеричними. Лікування звикористанням тільки патентованих лікарських препаратів обходиться пацієнтові в3 рази дорожче, ніж аналогічний курс із застосуванням непатентованих ліків (Відтворенийлікарський препарат). Діяльності фармацевтичних компаній притаманнепрагнення виходу на зовнішній ринок з метою збільшення прибутку шляхомрозширення продажу, а також запровадження нових патентованих лікарськихпрепаратів у багатьох країнах. Частка реалізації фармацевтичної продукціїпровідних західноєвропейських компаній на зарубіжних ринках перевищує 50%.
Сучасними особливостями та тенденціямирозвитку світового фармацевтичний ринок є: насиченість фармацевтичноюпродукцією; зменшення витрат на державну медицину внаслідок реформинаціональних систем охорони здоров’я; посилення ролі державного регулюванняохорони здоров’я взагалі та фармацевтичної галузі зокрема; збільшення витрат нанауково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, підвищення ефективностівиробництва та оптимізації структури затрат; укрупнення фармацевтичнихкомпаній; створення стратегічних альянсів та укладання угод між фірмами проспільне створення ліків; розроблення лікарських препаратів з прицільниммеханізмом дії; широкий розвиток біотехнології, генної інженерії; створенняперсоналізованих лікарських препаратів за принципом «найбільш ефективніліки для даного пацієнта зараз», що стало метою нової галузі — фармакогеноміки, яка виникла внаслідок поєднання традиційної фармакології табіотехнології (Фармакогеноміка); збільшення виробництва та реалізаціїлікарських препаратів-генериків; диверсифікація видів діяльності фармацевтичнихкомпаній (виробництво препаратів для ветеринарії, виробництво та реалізаціямедичного обладнання, участь у вирішенні питань організації охорони здоров’я таін.); поширення в роботі компаній бенчмаркінгу (Бенчмаркінг),орієнтованого на аналіз діяльності конкурентів (в основному тих, що лідирують),і визначення найбільш ефективних напрямків проведення конкурентної боротьби;зростання витрат та зусиль фармацевтичних компаній на просування лікарськихпрепаратів на ринок. Найближчими роками фармацевтичний ринок продовжуватимеабсорбувати зміни, які сприятимуть формуванню нової економічної реальності вцьому секторі світової економіки.
Процеси, що відбуваються на фармацевтичномуринку України сьогодні, знаходяться під впливом зовнішніх і внутрішніхчинників: економіко-політична нестабільність у країні, відсутність реальнихреформ в системі охорони здоров’я за останні 20 років, консолідаціякомпаній-виробників, непрозорість системи реєстрації лікарських препаратів,відсутність системних інвестицій в галузь, спроби державних чиновників адмініструвати,а не регулювати процеси, що відбуваються. Ключовими характеристиками фармацевтичногоринку України, які визначають його перспективи, на даний момент, є: низькеспоживання лікарських препаратів на душу населення (близько 50 дол. США нарік); високий рівень конкуренції компаній-виробників лікарських препаратів привідносно невеликому обсязі ринку; дисбаланс у зростанні ринку в грошовому інатуральному вираженні; невисока частка інноваційних препаратів; низькадоходність бізнесу; відсутність державного фінансування; недостатнясертифікація виробництва фармацевтичної продукції відповідно до вимог GMP.
Учасників фармацевтичного ринку України можнарозділити на такі основні групи: вітчизняні виробники лікарських препаратів(ЗАТ «Фармацевтична фірма „Дарниця“, корпорація»Артеріум", ВАТ «Фармак», ЗАТ «НВЦ „БорщагівськийХФЗ“, ТОВ „Фармацевтична компанія “Здоров’я» та ін.), якіперейшли на виробництво згідно зі стандартами GMP; східноєвропейські виробники(«KRKA», «Gedeon Richter», «Berlin-Chemie»), якідавно працюють на ринку України, володіють доброю репутацією, позитивноюпередісторією і цілком прийнятними цінами, але при цьому істотно залежать відлокальних ринків; нові генеричні компанії («Actavis»,«Zentiva», «Teva», ratiopharm, «Sandoz»)відрізняються гнучким ціноутворенням і оперативним формуванням товарногоасортименту; інноваційні виробники («Novartis»,«sanofi-aventis», «Pfizer», «AstraZeneca»)розвивають нові підходи до лікування, мають широку доказову базу, але й вищіціни; нішеві компанії («Mili Healthcare», «Heel»,«Bittner»), що мають успішні позиції тільки на окремих ринках. Самевони сьогодні формують ринок і його структуру, впливаючи на споживача набороммаркетингових інструментів. Оптовою та роздрібною торгівлею лікарськимипрепаратами на національному фармацевтичний ринок займаються 5697 суб’єктівгосподарювання. Діє 23579 аптечних закладів (аптеки, аптечні кіоски, аптечнісклади (бази)), 84% з них розташовані в містах та селищах міського типу; усередньому одна аптека обслуговує 2,9 тис. осіб. В Україні зареєстровано 13046лікарських препаратів, 237 виробів медичного призначення й медичної техніки,517 найменувань імунобіологічних препаратів. За підсумками 2007 р. Українапосідає друге після РФ місце в рейтингу фармацевтичного риноку пострадянськихкраїн, залишаючись одним із найбільш швидкозростаючих та таких, що активнорозвиваються. У роздрібних цінах обсяг фармацевтичний ринок склав 2,8 млрд дол.США. Питома вага реалізації лікарських препаратів лікувально-профілактичнимзакладам становила 12%. Темпи зростання роздрібного сегмента в грошовомувираженні за підсумками року вищі лікарняного: 24,49% та 8,38% відповідно.Частка вітчизняних виробників у загальному ринку лікарських препаратів малатенденцію до скорочення і становила 27,33% в грошовому вираженні та 72,3% вупаковках. За показниками реалізації окремих груп лікарських препаратів,відповідно до АТС-класифікації, найбільшу питому вагу в грошовому вираженнімали препарати, призначені для лікування хвороб ШКТ та обміну речовин (21,74%),органів дихальної системи (13,63%), органів серцево-судинної системи (12,52%),протимікробні препарати для системного лікування (10,50%), ЦНС (10,43%). Заобсягами виробництва та продажу продукції в грошовому вираженні перші п’ятьпровідних позицій в рейтингу посіли корпорація «Артеріум», ЗАТ«Фармацевтична фірма „Дарниця“, ВАТ „Фармак“, ЗАТ»НВЦ «Борщагівський ХФЗ», ТОВ «Фармацевтична компанія»Здоров’я". Важливими суб’єктами фармацевтичний ринок є дистриб’юторита аптечні мережі. Найбільші обсяги продажу фармацевтичних товарів уроздрібному сегменті фармацевтичний риноку 2007 р. мали національнідистриб’ютори ЗАТ «Альба Україна», ТОВ «БаДМ», ТОВ «СПЛТД „Оптима-фарм“, ТОВ „ВВС-ЛТД“, ТОВ „Артур-К“.Намітився також розвиток невеликих дистриб’юторів та аптечних мереж. Серед нихлідирували Донецький аптечний холдинг, ТОВ „Фармако“, ПТП МП Фірма»Едельвейс", ТОВ «Фра М», ТОВ «Вента. ЛТД». Сталипотужними загальнонаціональні аптечні мережі, з яких найбільша частка ринку вроздрібному сегменті належить таким: «Фармація» (м. Київ), Луганськаобласна фармація, «Арніка» (м. Донецьк), група компаній«Аптечний холдинг» (у т.ч. аптеки «Здравиця»), ОО«Фармація» Дніпропетровської області.
Україна має великий науковий потенціал,необхідний для розвитку фармацевтичної галузі. Розроблення лікарськихпрепаратів здійснює ДНЦЛЗ, Український науково-дослідний інститут фармакологіїта токсикології, Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. ДанилевськогоНАМН України, Інститут органічної хімії НАНУ, Інститут мікробіології тавірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ, Інститут мікробіології та імунології ім.І.І. Мечникова НАМН України, НФаУ та інші заклади.
Виходячи з тенденцій розвитку політичної таекономічної ситуації в Україні, з урахуванням перспектив світового фармацевтичнийринок основними напрямами і пріоритетами розвитку національного фармацевтичнийринок є: запровадження дієвого механізму здійснення державного контролю завиробництвом, реалізацією та рекламою фармацевтичної продукції, а також заякістю лікарських препаратів і виробів медичного призначення в процесі їхвиробництва та ввезення на територію України; підвищення конкурентоспроможностіфармацевтичної продукції та проведення раціональної фармацевтичної політики;створення системи управління якістю всього циклу обігу лікарських препаратівшляхом запровадження вимог належних практик; удосконалення системи державноїреєстрації, зокрема через адаптацію до міжнародних норм, у першу чергуєвропейських країн; запровадження багатоканального фінансування фармацевтичної наукиза рахунок бюджетних та позабюджетних коштів, забезпечення їх раціональноговикористання для першочергового фінансування конкурентоспроможних науковихрозробок фундаментального та прикладного характеру; здійснення комплексузаходів для обґрунтування і забезпечення інформаційних ресурсів фармацевтичнийринок
Література
1. Глумсков В. Мировой фармацевтический рынок: состояние и тенденции //Експерт — 2007. — № 20;
2. Горлова И.С. Обзор фармацевтического рынка Украины по итогам 2007 года// Провізор. — 2008. — № 8;
3. Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг:теоретичні та прикладні засади. — Вінниця, 2004;
4. Международный маркетинг в фармации: монографія / З.Н. Мнушко, Н.В.Чмыхало, Н.М. Мусиенко и др. — Х., — 2006;
5. Мнушко, З.Н. Дихтярева Н.М. Менеджмент и маркетинг в фармации.Ч. ІІ.Маркетинг в фармации. — Х., — 2008;
6. Соловйов, О.С. Стан та перспективи розвитку фармації України //Сьогодення та майбутнє фармації: тез. доп. Всеукр. конгр., 16-19 квіт. 2008 р.,Харків / Редкол: В.П. Черних, І.С. Гриценко, С.М. Коваленко та ін. — Х., — 2008;
7. Історія фармації України / Є.В. Богатирьова, Ю.П. Сніжанко, В.П. Чернихта ін. — Х., 1999.
/>