Зміст
Вступ
Розділ 1. Основний технологічний цикл допоміжного технологічного процесу
1.1Технологія планування, обліку й аналізу прибутків і витрат від туру
Розділ 2. Обслуговуючий технологічний цикл допоміжноготехнологічного
2.1Технологія розрахунку вартості туру
2.2 Технологія розрахунку з партнерами
2.3Технологія підготовки фінансового звіту реалізації турів
2.4 Технологія розрахунку порівнянняабо компенсації клієнтам
Розділ 3.Допоміжний технологічний цикл допоміжного технологічного процесу
3.1 Технологія діловодства
3.2Технологія контролю комп’ютерних програм на прикладі програмних комплексівСамо-тур, САМО-ТурАгент, МАСТЕР-Тур
3.3 Технологія роботи з прайс-каталогом
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Мистецтво ведення комерційного господарства ґрунтуєтьсяна пізнанні того, що робити і як робити найкращим і найдешевшим способом, а це потребуєрозробки економічних методів та інструментів управління процесами господарськоїдіяльності на основі досвіду та наукових підходів. Тому поняття «комерція»вживається і в значенні науки, що вивчає суспільні відносини з приводу створеннянематеріальних благ, призначених для задоволення невпинно зростаючих потреб конкретногоспоживача і суспільства в цілому.
Актуальність теми даної роботи обумовлена тим, щопотреби споживачів на відпочинок, оздоровлення, та естетичне і духовне задоволеннявимагають від туристичної галузі гнучкої комерційної діяльності.
Функціонування туристичного підприємства супроводжуєтьсябезперервним кругообігом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержаннядоходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів,напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахункиз постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державнимиорганами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносинистановлять зміст фінансової діяльності підприємства.
Метою даної роботи є дослідження допоміжного технологічногопроцесу технології комерційної діяльності.
Для досягнення мети в роботі були поставлені тавирішені наступні завдання:
- вивчення допоміжного технологічного процесу комерційноїдіяльності.
- дослідження технологій комерційних відносин.
- обґрунтування оптимальних форм фінансування, структурикапіталу підприємства і напрямків його використання.
- здійснення аналізу балансування в часі надходжень івитрат платіжних засобів.
- набуття навичок підтримування належної ліквідності тасвоєчасності розрахунків.
Об’єктом дослідження є допоміжний технологічнийпроцес комерційної діяльності.
Предмет дослідження — технологія основного, обслуговуючогоі допоміжного технологічного циклу даного процесу.
Під час дослідження теми даної курсової роботивикористовуються загально-наукові методи: аналізу, статистичні методи збору та обробкиінформації.
Структура роботи — курсоваробота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерелта додатків. Загальний обсяг роботи __ стор., в тому числі 5 табл. і 2 док., додаткина 8 стор.
Розділ 1. Основний технологічний циклдопоміжного технологічного процесу1.1 Технологія планування, обліку й аналізуприбутків і витрат від туру
Головний зміст фінансової діяльності туристичногопідприємства полягає в належному забезпеченні фінансування.
Закон України «Про туризм» передбачаєнаступні джерела фінансування туризму.
Туристична діяльність здійснюється за рахунок:
власних фінансових ресурсів суб'єктів туристичноїдіяльності, грошових внесків громадян і юридичних осіб;
позичкових фінансових коштів (облігаційні позики,банківські та бюджетні кредити);
безоплатних та благодійних внесків, пожертвуваньпідприємств, установ, організацій і громадян;
позабюджетних фондів;
коштів фонду розвитку України, що формується зарахунок відрахувань суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності;
іноземних інвестицій;
надходжень від туристичних лотерей;
інших джерел, не заборонених законодавством України".
Відповідно до джерел коштів фінансування поділяєтьсяна внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів,одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування,виручка від продажу чи здачі в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовуєкошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний фонд,кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.
комерційна діяльність туристичний тур
Також розрізняють фінансування за рахунок власнихі залучених коштів.
Важливою формою фінансування є кредит — платненадання грошей або інших цінностей у борг на певний час. Залучення кредитних коштіврозширює фінансові можливості підприємства, але одночасно створює ризик, пов'язанийіз необхідністю повернення боргів у майбутньому і сплати відсотків за користуванняпозиченими коштами.
Товарний кредит — це короткостроковий кредит, якийодне підприємство надає іншому в товарній формі через відстрочку платежу за поставленупродукцію. Товарний кредит застосовується переважно як засіб розширення сфери ринкута збільшення обсягу продажу послуг чи продукції.
Оренда — спеціальна форма довгострокового кредиту,яка передбачає передачу майна в договірне строкове володіння і користування за прийнятнудля обох сторін орендну плату.
Поширеним у світовій практиці різновидом орендис лізинг, коли орендодавець — лізингова компанія — купує об'єкти оренди у підприємств-виробниківі передає їх в оренду на певних умовах.
Фінансова діяльність туристичного підприємствахарактеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансовоїстійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися заборговими зобов'язаннями. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності тафінансово-економічного стану підприємства є першою і найбільш необхідною інформацієюяк для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів,державних органів.
Отже, найприйнятнішим і найважливішим джереломфінансування туристичної діяльності підприємства є прибуток.
Прибуток — це та частина виручки, що залишаєтьсяпісля відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.
Прибуток — позитивний фінансовий результат основноїдіяльності туристичного підприємства. Це — різниця між грошовими надходженнями таповною собівартістю реалізованих послуг. Характеризуючи перевищення надходжень надвитратами, прибуток виражає мету комерційної (підприємницької) діяльності і беретьсяза головний показник її результативності (ефективності).
Прибуток є основним джерелом фінансування розвиткупідприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх формінвестування. Діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростанняприбутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.
Залежно від формування та розподілу розрізняютьдекілька видів прибутку.
Насамперед — загальний прибуток і прибуток післяоподаткування.
Загальний прибуток — це прибуток підприємства,одержаний від усіх видів діяльності, до оподаткування та розподілу. Такий прибутокінакше називають балансовим.
Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, щореально надходить у розпорядження підприємства, має поширену назву — чистий прибуток.
Останнім часом все частіше використовують такіпоняття, як валовий, операційний та маржинальний прибуток.
Валовий прибуток — це різниця між виручкою та виробничимивитратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами).Це поняття включає власне прибуток і невиробничі витрати (адміністративні, комерційні).
Операційний прибуток дорівнює валовому прибуткуза мінусом невиробничих витрат (тобто чистий прибуток).
Маржинальний прибуток характеризує обсяг виручкивід продажу продукції за мінусом змінних витрат. Таким чином, такий прибуток завеличиною збігається з валовим прибутком, коли калькулювання здійснюється лише зазмінними витратами.
Основними джерелами формування прибутку туристичногопідприємства є:
прибуток від надання туристичних послуг або відпродажу туристичного продукту. (Це основна складова загального прибутку);
прибуток від позареалізаційних операцій — це прибутоквід пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в оренду, дивідендина цінні папери, надходження з депозитних вкладів, дохід від володіння борговимизобов'язаннями, надходження від економічних санкцій тощо.
прибуток від продажу майна включає прибуток відпродажу основних фондів (матеріальних активів), нематеріальних активів, цінних паперівінших підприємств тощо. Його розраховують як різницю між ціною продажу та залишковоювартістю.
Розглянута схема обчислення величини загальногоприбутку за його джерелами має важливе значення для його аналізу та прийняття господарськихрішень.
Важливо пам'ятати, що прибуток є об'єктом оподаткуванняі згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»
Основною складовою валового доходу є виручка віднадання туристичних послуг та продажу туристичного продукту. У нього включають такожприбуток від продажу майна і від позареалізаційних операцій. Валові витрати — цевитрати на реалізовану продукцію, а також втрати від продажу майна. Амортизаційнівідрахування виокремлено із загальної суми витрат, оскільки їх нарахування контролюєтьсяфіскальними органами в особливому порядку.
У фінансовій політиці підприємства важливе місцезаймає розподіл і використання одержуваного прибутку як основного джерела фінансуванняінвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників.
Із загального прибутку сплачується податок згідноз умовами, передбачуваними законодавством про оподаткування прибутку підприємств.Прибуток, що залишився після оподаткування, — чистий прибуток, надходить у повнерозпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішеннямивласників. Цей прибуток можна розділити на дві частини:
1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства(виплата дивідендів, заохочувальні премії персоналу, соціальні виплати тощо).
2) прибуток, що залишається на підприємстві (спрямовуєтьсяна створення або поповнення резервного та інвестиційних фондів).
Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками- прибутком і рентабельністю.
Рентабельність — це відносний показник ефективностіроботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибуткудо витрат.
Виокремлюють рентабельність капіталу (інвестованихресурсів) і рентабельність продукції.
Рентабельність капіталу обчислюється в кількохмодифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельністьакціонерного капіталу.
Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективністьвикористання всього наявного майна підприємства.
Процес аналізу має дві основні цілі:
отримання уяви про обсяги, структуру і склад майнапідприємства, величину і стан його зобов'язань;
виявлення тенденцій щодо зміни ефективності, платоспроможності,фінансової стабільності і т.п.
Для аналізу використовується пакет документів фінансовоїзвітності за декілька останніх років та за поточний квартал.
На першому етапі фінансово-економічного аналізудіяльності туристичного підприємства в динаміці проводиться аналіз основних абсолютнихпоказників господарської діяльності: обсягів реалізації, собівартості, прибутку(збитку) та ін.
На другому етапі економічного аналізу проводитьсяаналіз фінансового стану туристичної фірми, який є результатом взаємодії всіх елементівсистеми фінансових відносин фірми і тому охоплює всю її господарську діяльність.Цей аналіз передбачає використання ряду абсолютних і відносних показників, об'єднаниху декілька груп та ілюструючих:
динаміку складу і структури майна;
динаміку структури і складу фінансових ресурсівфірми;
фінансову стійкість.
Аналіз динаміки складу структури майна (основнізасоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні вклади, довгострокові та короткостроковіфінансові вклади та ін.) дає можливість встановлювати розмір абсолютного і відносногоприростів майна і окремих його видів. Приріст або зменшення активів свідчить пророзширення або звуження діяльності конкретної фірми. Аналіз складу і структури майнауможливлює встановлення розміру абсолютного і відносного приросту майна. Основнимипоказниками оцінки динаміки складу і структури фінансових ресурсів є:
джерела власних коштів (статутний фонд, нерозподіленийприбуток,
резервний капітал).
джерела позичкових коштів (довгострокові кредитиі позички, короткострокові кредити і позички, кредиторська заборгованість).
Аналіз структури фінансових ресурсів може показати,чи має підприємство нестачу власних ресурсів і за рахунок яких коштів (власних чипозичкових) відбувся приріст майна. [6, ст.26] (Додаток А)
Планування витрат туристичних підприємств.
Управління витратами повинне ґрунтуватися на оптимізації.Одним з основних методів оптимізації витрат є визначення граничного рівня витратдля конкретного суб'єкта підприємницької діяльності в конкретній ситуації. Для розв'язаннязавдання оптимізації витрат необхідно визначити оптимальні розміри постійних і зміннихвитрат на одиницю приросту або скорочення обсягів реалізації турпродукту.
Розробка плану витрат може здійснюватися різнимиметодами. Найбільш прийнятними для сучасної економіки туристичного бізнесу є такі:
досвідно-статистичний, тобто факторно-аналітичний;
каузальний — метод побудови економіко-математичнихмоделей;
метод прямих техніко-економічних розрахунків.
Метод прямих техніко-економічних розрахунків єнайбільш точним. Його легко застосовувати в туристичному бізнесі. Розрахунки ведутьсяпо кожній статті витрат.
Не важчим є досвідно-статистичний метод, але йогозастосування вимагає стабільних темпів розвитку економіки не тільки сфери діяльності,що планується, а й всієї країни.
При застосуванні факторно-аналітичного методу ізсукупних витрат підприємства виділяються умовно-постійні та умовно-змінні витрати,пов'язані з основною операційною діяльністю за минулий період.
До змінних витрат у туризмі відносяться всі прямівитрати, пов'язані з закупівлею послуг транспортування, розміщення, харчування,культурного та рекреаційно-оздоровчого обслуговування туристів, витрати, пов'язаніз візовим обслуговуванням одного туриста або групи туристів (залежно від того, щоприйнято за одиницю розрахунків), оплата послуг груповодів і гідів-перекладачів,витрати на оплату формування і реалізацію туристичних пакетів (турів). [3, ст.77]
Постійні витрати — це витрати, що залишаються незміннимипри зміні обсягів реалізації турпродукту. До них відноситься частина загальновиробничихі загальногосподарських витрат, а саме, витрати на рекламу, адміністративно-управлінськівитрати, амортизація необоротних активів, витрати на використання інформаційнихбаз даних тощо.
Після встановлення кожної з цих груп витрат визначаєтьсядинаміка змінних витрат за ряд попередніх років (3-5). Найчастіше при цьому методівикористовується ковзна середня двох доданків. Отримані індекси (коефіцієнти) змінивитрат екстраполюються на плановий період. Постійні витрати при плануванні тількикоригуються на перспективні зміни цін і тарифів на рекламні послуги та інші видипостійних витрат. (Додаток Б)
Розділ 2. Обслуговуючий технологічнийцикл допоміжного технологічного2.1 Технологія розрахунку вартості туру
Розрахунок вартості туру є складною багатофакторноюпроцедурою.
На ціноутворення впливає характер попиту, розвиненістьринку туристичних послуг, місце туристичної фірми на ньому та оцінка конкурентногосередовища, обрана маркетингова стратегія тощо. Ціна туру відтворює економічнийбік діяльності суб'єкта господарювання і відбиває його комерційну політику на ринкутуристичних послуг. Ціна туру коливається в межах від собівартості до продажноїринкової ціни. Ці коливання відбивають попит на даний турпродукт. Коливання попитумають часовий (літній, зимовий періоди, міжсезоння), видовий (на окремі види туризму)та територіальний (на певні регіони) зрізи. Диференціація цін на турпродукт є результатомдиференціації тарифів на окремі види послуг, що входять до складу тура, відбиваючизміни витрат праці на певні види послуг в різний період часу. Коливання тарифівє результатом ринкової політики продуцентів послуг і ґрунтуються на тому, що пропозиціяорієнтована на задоволення потреб туристів в період максимального попиту, тому потрібномати резервні потужності і можливість їх розгортання відповідно до зростаючих потреб.Ціноутворення ускладнюється також введенням до складу турпродукта туристичних ресурсів,тобто різноманітних пам'яток, що за економічною сутністю є результатами вкладеноїколись праці, або туристичних благ, що взагалі не є продуктами праці (клімат, мальовничіландшафти тощо).
Ціна туру залежить від класу обслуговування, термінута сезону подорожі, її виду та форми. На неї впливає кон'юнктура ринку та характеробраної маркетингової стратегії (реклама, канали реалізації тощо). Зокрема, на цінутура впливає характер угод туроператора з турагенціями, оскільки ці угоди визначаютьумови реалізації і визначають комісійні винагороди турагента, що реалізуються черезсистему націнок та знижок. При цьому туроператор може виступати оптовим продавцем,який в подальшому не контролює цінову політику турагента з реалізації своїх турів(тобто турагент сплачує вартість турів, визначену туроператором, і встановлює своювласну ринкову ціну при їх реалізації), або залишити за собою право контроля ціновоїполітики і надати турагенту відповідні знижки як оптовому покупцеві певного турпакета(тоді турагент повинен дотримуватись тієї роздрібної ціни, яка визначена туроператором,а його прибуток є різницею між оптовою та роздрібною ціною турів).
Нижньою межею вартості тура є його собівартість,яка включає зафіксовану в угодах ціну основних послуг за обумовленими параметрамитуру та поточні витрати на їх реалізацію та організацію споживання. Останній параметрзалежить від обраної фірмою маркетингової стратегії: характеру реклами і рекламноїкампанії, розгалуженості мережі та її географії, різноманітності каналів збуту турпродукта.
Собівартість тура є сумарною ціною складових (проживання,харчування, транспортування, екскурсійне обслуговування та ряд додаткових послуг,які, на думку туроператора, якісно підвищують конкурентоздатність пакета, медичнестрахування та візова підтримка для зарубіжних турів) відповідно до сезону та регіону(сезонні націнки практично на всі види послуг, націнки на послуги в популярних туристсько-рекреаційнихцентрах), терміну (чим довший тур, тим він дорожчий), обраного виду подорожування(авіа-, автобусний тощо), його форми (індивідуальні тури дорожчі за групові в розрахункуна одного туриста і чим численніша група, тим менша ця вартість), складу учасниківгрупи (багато послуг надається певним категоріям споживачів на пільгових умовах,наприклад, дітям дошкільного віку та школярам, пенсіонерам, військовим). [13, ст.117]
До складу групи входять також особи, що організуютьспоживання послуг (супроводжувач, гід-перекладач), отримуючи за це заробітну плату.
Основні статті витрат по туру можна поділити нафіксовані (податки, наприклад, на додану вартість, на землю, транспортний збір,готельний збір; сплати в бюджет, наприклад, за кредит; оренда приміщень, техніки,транспортних засобів тощо; комунальні послуги та інше) та довільні, які залежатьвід діяльності фірми (заробітна плата, видатки на організацію тура, його рекламу,реалізацію, маркетинг турпродукту тощо). В залежності від способу визначення статтівитрат поділяються на прямі, що відносяться на одиницю послуг, та опосередковані,що розподіляються по видах за певною ознакою, наприклад, пропорційно нормам витрат.Таким чином, основні витрати по туру складаються з собівартості (сумарної вартостіосновних та додаткових послуг турпакету) та розрахунків з державою. Додатковимивитратами по туру є вартість додаткових послуг, які пропонуються туристам на вибірі за їх бажанням можуть бути включені до остаточної ціни турпакету чи сплачуватисьв місці споживання. До собівартості тура часто не включають вартість перевезеннядо початку подорожі, особливо коли є варіанти такого транспортування. Ціна на турпродуктобраховується методом нормативної калькуляції. При визначенні калькуляції собівартостіодиниці послуг слід виходити з їх споживчої вартості, але мати на увазі мінливістьпослуг (залежно від рівня кваліфікації персонала, технічного забезпечення та іншихскладових обслуговування).
Ціна туру повинна покривати видатки на його організаціюі реалізацію та приносити суб'єкту ринкової діяльності певний прибуток, який бидавав можливість для розвитку. В той же час ціна повинна бути гнучкою, щоб забезпечуватидіяльність в умовах ринкової конкуренції (як цінової так і якісної) і відповідатипопиту.
В ціну турпакета обов'язково закладається прибутоктуроператора, який встановлюється в процентах до собівартості і залежить від рентабельностітуру, що планується.
Тобто відповідно до маркетингу даного турпродукту,туроператор встановлює норму рентабельності (%) і чим вона вища, тим більша сумаприбутку. Норма рентабельності коливається в широких межах (від 5% до 100 і більше)і залежить від кон'юнктури попиту та конкурентного сердовища на ринку даного цільовогосегменту. Ціна, таким чином, визначається в обрахунку на одного туриста як добутоквитрат по туру і норми прибутку.
Визначення вартості туру є основою проведення певноїцінової політики на ринку туристичних послуг. Цінова політика — інструмент маркетингу,залежний від обраної стратегії, що ґрунтується на певній концепції управління маркетингом.Розглянутий метод ціноутворення на основі визначення собівартості за схемою«собівартість + надбавка» придатний при всіх практично концепціях маркетингу.За концепції соціально-етичного маркетингу все більшого значення набувають методиціноутворення на основі визначення цінності товару та урахування поведінки конкурентів.Схема ціноутворення на основі визначення цінності турпродукту обернена до схемиціноутворення на основі визначення собівартості: якщо ціноутворення на основі визначеннясобівартості турпродукта ґрунтується на визначенні видатків виробника, то ціноутворенняна основі визначення цінності турпродукта спирається на оцінки споживачем цінностіпропонованого товару, отримані в результаті аналізу споживацьких потреб і кінцеваринкова ціна відбиває саме уявлення споживачів про цінність даного турпродукту.Ціноутворення, основане на ціновій поведінці конкурентів, також не відбиває реальнихвидатків турфірми на певний турпродукт, оскільки при формуванні власних цін орієнтуєтьсяна ціни конкурентів на аналогічну продукцію в більшій мірі, ніж на реальний попит.
Таким чином, залежно від обраної маркетинговоїстратегії, ціноутворення може ґрунтуватися на різних ціноутворюючих факторах.
Ціноутворення є результатом цінової політики, щоспирається на маркетингові дослідження і певну обрану підприємством стратегію маркетингупо просуванню турпродукта на ринок турпослуг.
Подана узагальнена методика розробки турпродуктувідповідно до специфіки має свої характерні особливості, які перш за все пов'язаніз характером функціонування турпродукту на певному ринку. Міжнародний туризм є складовоюринку послуг певного рівня і міжнародний тур має всі ознаки продукту зовнішньоїторгівлі послугами. При розробці турпродукту, призначеного для споживання на внутрішньомуринку іноземним споживачем (іноземний тур) і подальшому його просуванню на ринку,слід насамперед визначитись із критеріями атрактивності для даної категорії туристіві при максимальній інформативності програмного забезпечення звернути увагу на формуйого подання, обравши найприйнятнішу для засвоєння, наприклад, аналогії, порівняння,співставлення тощо. Тур, призначений для зовнішнього ринку (зарубіжний тур), є продуктомзовнішньоекономічної торгівлі в даній галузі сфери послуг. При його розробці основніакценти спрямовуються на ретельний добір партнерів, оцінку їх пропозиції, тобтона організаційні заходи. Особливості міжнародної торгівлі враховуються й при обрахункувартості міжнародного тура, який, крім зазначених складових, містить елементи, обумовленіміждержавними угодами. До обов'язкових складових міжнародного тура входить страхування(медичне, від нещасних випадків та інші залежно від виду туризму) та візова підтримка.
Розрахунки між партнерами по туристичній діяльностіздійснюються в порядку, визначеному чинним законодавством та на підставі діючихугод.
Для здійснення міжнародної туристичної діяльностітуристичне підприємство повинно мати: угоди з іноземними партнерами та угоди наперевезення туристів; розроблені тури, що діють згідно цих угод; інформацію прокраїни-партнери (географічні, історичні, економічні дані, дос'є про підприємствав галузі туристичного бізнесу, правила перебування в країні-партнері) та довідкупро правила перетину державного кордону та митні правила; довідку про українськідипломатичні представництва в країнах-партнерах; страховий договір.
Суб'єкти туристичної діяльності, що діють в сферііноземного туризму, повинні мати референс. Референс — це підтвердження Міністерствазакордонних справ, видане туристичній фірмі України на підтвердження того, що їїзарубіжні партнери (за угодами) матимуть візову підтримку консульських установ Україниза кордоном при їх зверненні для оформлення туристичних віз в нашу країну. При оформленнітуристичних подорожей іноземцям в Україну на документах має бути зазначений номерреференсу.
При роботі з потенційним споживачем в офісі туристичноїфірми, йому повинна надаватися повна інформація щодо туру, а також прав та обов'язківна час перебування в подорожі. (Додаток В)2.2 Технологія розрахунку з партнерами
Організація туристичної діяльності, як і господарюванняу всіх сферах підприємництва, базується виключно на договірних взаємовідносинах.Це підтверджує незаперечну істину, що саме договори є визначальною і по суті єдиноюправовою формою партнерських взаємин.
Договір (угода, контракт) — це форма документальногозакріплення партнерських зв'язків (предмета договору, взаємних прав та обов’язків,наслідків порушення домовленостей), яка опосередковує взаємини в процесі виробництваі реалізації продукції чи надання різноманітних послуг.
У ринковій системі господарювання застосовуютьдва види договорів: установчий та підприємницький. Про установчий скажемо тільките, що він засвідчує бажання фізичних чи юридичних осіб щодо заснування нового організаційно-правовогоутворення для реалізації конкретної підприємницької ідеї. Підприємницький договірвідображає згоду сторін стосовно безпосереднього здійснення певної підприємницькоїдіяльності в певній організаційно-правовій формі. Підприємницьких договорів є багато,вони виокремлюються за сферами діяльності, документально оформлюють взаємовідносинищодо внутрішньогосподарської та зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки сутністьпереважної більшості договорів зрозуміла, буде доцільним розглянути лише договори,які обов'язкові для функціонування туристичної галузі і вимагаються Законом протуризм. [14, ст.56]
Для здійснення своєї діяльності туристичне підприємствоукладає угоди (договори), з однієї сторони, з іншими організаціями, підприємствами,приватними підприємцями, які беруть участь в формуванні і просуванні туристичногопродукту, з другої сторони, з споживачами туристичного продукту (туристами).
При організації туристичної діяльності і відсутностіпри цьому власної матеріальної бази суб'єкт туристичної діяльності повинен укластиписьмову угоду з постачальниками і підрядниками — вітчизняними і зарубіжними партнерами,які забезпечать туристів необхідними умовами розміщення і харчування, засобами транспорту,організацією екскурсій і відпочинку. Угода (контракт) про співпрацю між суб'єктомтуристичної діяльності та іншими організаціями, які беруть участь в обслуговуваннітуристів, резидентами і нерезидентами, повинна відповідати вимогам Громадянськогокодексу України і обов'язково вміщувати повну інформацію про надання послуг, вимогамщодо забезпечення захисту і безпеки туристів, їх майна в Україні та за кордоном,визначати відповідальність сторін за якість надання туристичних послуг. Під часукладання договорів по реалізації турів визначаються обов'язки сторін в оформленнітуристичних документів (ваучер, угода з туристом, угода про страхування). У відповідностіз укладеними угодами суб'єкта туристичної діяльності, розробляються програми туріві складаються калькуляції на кожну туристичну поїздку. До угод (контрактів) партнеридодають зразки своїх туристичних ваучерів.
Туристичний ваучер (путівка) — документ, що підтверджуєстатус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставоюдля отримання туристом або групою туристів туристичних послуг.
Ваучер є фінансовим документом, необхідним дляздійснення розрахунків між направляючими та приймаючими туристичними підприємствами.Бланк ваучера єдиний по формі як для туриста, який здійснює подорож індивідуально,так і для групи туристів. До ваучера на групу туристів додається список туристів,завірений печаткою направляючого туристичного підприємства. (Додаток Г)2.3 Технологія підготовки фінансовогозвіту реалізації турів
Інструкція щодо заповнення форми державної статистичноїзвітності № 1-ТУР (к).
Інструкція визначає порядок заповнення суб'єктамитуристичної діяльності державної статистичної звітності про діяльність в галузітуризму.
Звіт заповнюють відповідальні особи підприємств,установ, організацій, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому чинним законодавствомУкраїни порядку і здійснюють діяльність, пов'язану з наданням туристичних послуг(надалі — суб'єкти туристичної діяльності), незалежно від відомчої підпорядкованості,форми власності та організаційно-правової форми господарювання.
Адресна частина бланка заповнюється чітко і безскорочень. Назва суб'єкта туристичної діяльності має відповідати назві, яка вказанав установчих документах. Поштовий індекс організації та адреса, за якою вона розташована,вказуються фактичні. Загальна площа території вказується та, що закріплена за суб'єктомтуристичної діяльності відповідними документами.
Звіт за формою 1-ТУР (к) підписується керівникомта головним бухгалтером суб'єкта туристичної діяльності. Вони несуть відповідальністьза достовірність та своєчасне подання цих звітів згідно з діючим законодавством.
Звіт завіряється печаткою суб'єкта туристичноїдіяльності. Звітні дані відображаються в тих одиницях, які вказані в формі.
В розділах 1, 1а в рядках з індексом «о»вказують дані про туристів, обслугованих за прямими договорами. Дані про туристів,обслугованих за співдоговорами з українськими партнерами, вказують в рядках з індексом«а». Копія форми державної статистичної звітності зберігається у суб'єктатуристичної діяльності.
До звіту додається пояснювальна записка, в якійобов'язково вказується кількість реалізованих ваучерів та напрямки пересування туристівзгідно з ними.
Розділ 1 «Розподіл туристів за цілями відвідуваннята віком»
Службові, ділові, бізнес та навчання включаютьв себе: установку обладнання, інспектування, закупки, збут іноземним підприємствам;участь в роботі засідань, конференцій і конгресів, торговельних ярмарок і виставок,виступи з лекціями і концертами; підготовка програм турпоїздок, робота гідом і наінших посадах в галузі туризму; участь в професійних спортивних заходах; відрядженняурядовців, включаючи дипломатів, військових і співробітників міжнародних організацій,за виключенням осіб, які мають постійну роботу у відвідуваній країні; платне навчання,освіта і дослідницька діяльність, наприклад: наукові відпустки, мовні, професійніта інші спеціальні курси, пов'язані з роботою або професією відвідувача, які маютьвідповідне забезпечення. Дозвілля, відпочинок: огляд пам'яток історії, культури,природи, відвідування магазинів, спортивних заходів, участь в рекреаційних і культурнихзаходах, проведення медового місяця.
Лікування: санаторії, перебування на курортах,інші види лікування. Спортивно-оздоровчий туризм: заняття непрофесійним спортом,піші походи і альпінізм, літні спортивні табори.
Спеціалізований туризм: релігійні поїздки; мисливство,рибальство. До інших цілей відносяться відвідування знайомих і родичів, поїздкана батьківщину, присутність на похоронах та інші.
Дані про кількість іноземних туристів вказуютьв рядку 02 графи 1. Дані про кількість іноземних туристів, обслугованих без поселенняв підприємствах розміщення, вказують в рядку 03 графи 1. До їх числа відносятьсяпасажири круїзів, які повертаються щоночі на круїзне судно для ночівлі, навіть якщосудно знаходиться в порту декілька днів; власники або пасажири яхт; пасажири — учасникигрупових поїздок, що ночують у поїзді; одноденні відвідувачі, що подорожують пішкиабо на автобусах; транзитні відвідувачі тощо. Дані про кількість туристів, які виїжджализа кордон, вказують в рядку 04 графи 1. Дані про кількість туристів, які виїжджализа кордон, обслугованих без поселення в підприємствах розміщення, вказують в рядку05 графи 1. До їх числа відносяться пасажири круїзів, які повертаються щоночі накруїзне судно для ночівлі, навіть якщо судно знаходиться в порту декілька днів;власники або пасажири яхт, пасажири — учасники групових поїздок, що ночують у поїзді;одноденні відвідувачі, що подорожують пішки або на автобусах; транзитні відвідувачітощо.
Дані про кількість туристів, охоплених внутрішнімтуризмом, вказують у рядку 06 графи 1.
В рядку 07 наводяться дані про екскурсантів, тобтоосіб, яким надавалися послуги з організації подорожей на території України, що неперевищують 24 години, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складенимимаршрутами з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, мзеями,з визначними місцями тощо.
В графі 8 вказуються дані про туристів-дітей вікомдо 14 років включно. В графі 9 вказуються дані про туристів-підлітків 15-17 роківвключно. В графі 10 вказуються дані про туристів-молодь 18-28 років включно.
В графі 11 вказується кількість наданих туроднів.Вона розраховується шляхом множення кількості осіб, обслугованих за конкретним маршрутом,на тривалість обслуговування. Дані про кількість туроднів, наданих іноземним туристам,вказують в рядку 02 графи 11.
Дані про кількість туроднів, наданих іноземнимТуристам, обслугованим без поселення в підприємствах розміщення, вказують в рядку03 графи 11.
Дані про кількість туроднів, наданих туристам,які виїжджали за кордон, вказують в рядку 04 графи 11.
Дані про кількість туроднів, наданих туристам,які виїжджали за кордон, обслугованим без поселення вказують в рядку 05 графи 11.
Дані про кількість туроднів, наданих внутрішнімтуристам, вказують в рядку 06 графи 11.
Розділ 1а «Розподіл дітей і підлітків за вікомта цілями відвідування»
В розділі вказують дані про дітей та підлітків,які отримали послуги суб'єкта туристичної діяльності. Сума даних, вказаних у графах1 — 5 та 6 — 10 по всіх рядках розділу 1а, має збігатися з даними, вказаними, відповідно,у графах 8 і 9 по всіх рядках розділу 1.
Розділ 2 «Основні фінансово-економічні показники»
Для заповнення рядків 01 — 12 використовуютьсядані аналітичного обліку. По рядках 01 — 03 «Обсяг наданих туристичних послуг»вказується виручка (валовий дохід) від реалізації туристичних послуг, яким вважаєтьсяпродажна вартість наданих послуг, що вказана в оформлених як підстава для розрахунківз покупцями (замовниками) документах, або у вигляді платежу, зарахованого на рахуноксуб'єкта туристичної діяльності в установах банку. До туристичних послуг включаєтьсявартість путівок на туристські маршрути і екскурсійне обслуговування, а саме (проживанняі харчування в туристських готельних комплексах, туристських центрах, готелях, турбазах,пансіонатах і кемпінгах), (проживання в орендованих приміщеннях інших відомств таіндивідуальних оселях громадян, екскурсійне, туристсько-оздоровче, культурно-масовеобслуговування тощо, послуги пасажирського транспорту).
У загальну виручку від реалізації послуг враховуєтьсясума податку на додану вартість, акцизного збору та інших витрат. При цьому не враховуєтьсявартість послуг, яка передана суб'єктом туристичної діяльності (турагентом) дляподальшої реалізації іншому суб'єкту туристичної діяльності (туроператору). Послуги,оплачені туристами іноземною валютою, включаються в обсяг туристичних послуг в перерахункуу національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на моментвиконання послуг. По рядку 04 — 06 «Витрати, пов'язані з наданням туристичнихпослуг» вказують витрати обігу, які припадають на реалізовані послуги.
По рядку 07 «Платежі до бюджету» вказуютьфактичні суми податку на прибуток, на землю, на додану вартість та інші платежі,внесені в бюджети різних рівнів від туристичної діяльності.
У рядку 08 «Заборгованість перед бюджетом»вказують заборгованість, наявну на дату заповнення звіту.
У рядку 09 «Балансовий прибуток» вказуютьприбуток, одержаний за звітний період.
У рядку 10 «Прибуток, що спрямований на розвитокматеріально-технічної бази» вказують
відрахування у фонд коштів, спрямованих на розвитокі вдосконалення виробництва і матеріально-технічної бази.
Рядок 11 «Надходження валюти від надання туристичнихпослуг нерезидентам України» заповнюють відповідно до діючого законодавствав перерахунку на тисячі доларів США. Вказується сума, що надійшла на валютний рахунокзгідно з укладеними договорами.
У рядку 12 «Витрати резидентів України, щовиїжджали за кордон» вказується сума, яка булла перерахована за кордон за обслуговуваннятуристів.
Для заповнення рядка 13 «Середньообліковакількість працівників» використовують дані рядка 10 графи 2 державної статистичноїзвітності за формою № 1-ПВ (термінова) місячна «Звіт з праці».
Суб'єкти туристичної діяльності, що займаютьсядекількома видами діяльності, вказують середньооблікову кількість працівників, якізаймаються туристичною діяльністю. [7, ст.51]
2.4 Технологія розрахунку порівняння абокомпенсації клієнтам
Умови компенсації за ненадані послуги
1. У випадку невиконання умов даного Договору збоку ТУРОПЕРАТОРА (ТУРАГЕНТА), ТУРИСТ має право вимагати повернення оплачених коштівза ненадані послуги, за умови відшкодування фактично понесених збитків у документальнопідтвердженому розмірі відповідно до законодавства.
2. У випадку відмови ТУРОПЕРАТОРА (ТУРАГЕНТА) відвиконання даного Договору, ТУРИСТ має право на відшкодування підтверджених документальнозбитків, заподіяних внаслідок розірвання даного Договору, крім випадку, коли цевідбулося з вини ТУРИСТА (Замовника).
3. У випадку невиїзду ТУРИСТА внаслідок неправильногооформлення (відмови державних органів в оформленні) паспорта або інших необхіднихдокументів Договір розривається, а сплачені кошти повертаються ТУРИСТУ (Замовнику)після відшкодування ТУРОПЕРАТОРУ фактично понесених ним витрат.
4. У випадку настання страхового випадку, ТУРИСТУнеобхідно звернутись безпосередньо до страхової компанії за телефонами, вказанимиу страховому полісі-договорі, та діяти в порядку передбаченому умовами страховогополісу.
5. У випадку дострокового припинення ТУРИСТОМ термінуперебування в турі, та (або) невикористання замовлених послуг, з будь-яких причин,ТУРОПЕРАТОР не несе відповідальності за такі дії ТУРИСТА та не повертає сплаченіТУРИСТОМ грошові кошти за туристичний продукт. В зв'язку з ануляцією подорожі післяїї початку кошти утримуються партнерами ТУРОПЕРАТОРА по організації туру.
6. У випадку розірвання Договору з ТУРИСТОМ (Замовником)в зв’язку з виникненням на території країни тимчасового перебування ситуацій, пов’язанихз загрозою безпеки туристів, як то: эпідемії, терористичні акти, стихійні лиха,та інші подібні обставини, не визнані офіційно форс-мажорними, ТУРИСТ (Замовник)компенсує ТУРАГЕНТУ збитки у складі вартості послуг по обробці Заявки, а також витратиз оплати штрафних санкцій компаніям-партнерам, якщо вони були виставлені ТУРАГЕНТУ.
У випадках, коли в суді вдається довести, що туроператорвжив усі можливі способи вирішення конфлікту, позови туристів найчастіше відхиляються.Якщо ж туроператор самоусунувся, не інформував туриста вчасно, не запропонував заходівдо врегулювання збитків, то суди можуть задовольнити вимоги споживачів, ухвалившиповернути частину вартості туру пропорційно втраченому часу відпочинку. Найчастішетуроператори самі провокують подібні позови, не відповідаючи на обгрунтовані питаннятуристів і турагентів, не надаючи оперативну інформацію і не пропонуючи навіть мінімальнихзаходів для вирішення конфлікту.
Правова комісія Російського союзу туріндустріїрекомендує учасникам туристичного ринку своєчасно інформувати споживачів і проявлятиналежну увагу до туристів і пасажирам у ситуації, що створилася, незважаючи на відсутністьпрямої юридичної відповідальності за події, що.
У разі необхідності ви можете звертатися за правовоюдопомогою в юридичне агентство. (Додаток Д).
Розділ 3. Допоміжний технологічний циклдопоміжного технологічного процесу3.1 Технологія діловодства
Документообігом є рухом документів в організаціїз моменту їх отримання чи утворення до завершення виконання чи відправки. Вірнаорганізація документообігу сприяє оперативному проходженню документів в апаратіуправління, пропорційному завантаженню підрозділів та посадових осіб, що показуєпозитивний вплив на процес управління в цілому.
Документообіг на підприємстві здійснюється у виглядіпотоків документів, що циркулюють між пунктами обробки (керівники установи та підрозділів,спеціалісти, службовці) та пунктами технічної обробки самих документів (експедиція,друкарське бюро та ін.). Вимоги до потоків документів:
1) рух документів повинен бути прямоточним, тобтовиключати непрямі маршрути;
2) принцип однократного перебування документа водному структурному підрозділі чи в одного виконувача. Різні операції по обробцідокументів слід виконувати паралельно, щоб скоротити час перебування у сфері діловодствата підвищити оперативність виконання. При проектуванні раціональних документопотоківна підприємстві складають схеми руху основних груп та видів документів. Це дозволяєвстановити раціональні маршрути руху та етапи обробки документів, уніфікувати шляхируху, порядок обробки різних їх категорій. Схеми розробляються для різних категорійдокументів (вхідних, вихідних, внутрішніх, наказів по основній діяльності, особовомускладу).
Обсяг документообігу — кількість вхідних, вихіднихта внутрішніх документів підприємства за певний період часу.
Документообіг включає в себе декілька етапів приймання,обробка, розподіл, реєстрація, передача, доставка, контроль виконання.
Вся кореспонденція, що надходить до установи, приймаєтьсяканцелярією. Прийманню підлягає також і доплатна кореспонденція, оплата якої здійснюєтьсяна підставі конвертів, де зазначена її сума. В канцелярії
розкриваються всі конверти за винятком тих, щомають напис «особисто» чи адресовані громадським організаціям установи(профкому, жіночій раді тощо). При розкритті конвертів перевіряється їх цілісність,а також відповідність номерів на документах і конвертах. У разі відсутності документаабо додатків до нього, невідповідності номера на конверті номеру документа, складаєтьсяакт у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий залишаєтьсяв канцелярії. Якщо виявлено пошкодження конверта необхідно зробити відповідну позначкув поштовому реєстрі. Зберігати конверти і додавати їх до документів необхідно увипадках, коли лише за конвертами можна встановити адреси відправників, час відправленняі одержання документів, коли у конверті відсутні окремі документи чи номери документівне відповідають номерам на конвертах. Конверти додаються також до судових, арбітражнихсправ, позовних заяв і касаційних скарг та листів, заяв та скарг громадян. Неправильнооформлені (не підписані, незасвідчені), пошкоджені або надіслані не за адресою документиповертаються відправнику чи пересилаються за належністю.
Попередній розгляд документів здійснює керівникканцелярії, установи або інша, призначена для цього особа відповідно до розподілуфункціональних обов'язків. Метою попереднього розгляду документів є розподіл їхна ті, що потребують обов'язкового розгляду керівництвом (власником) установи абобезпосередньо виконавцями відповідаю до їх функціональних обов'язків, визначеннянеобхідності їх реєстрації, а також встановлення терміну виконання. Здійснюєтьсявін у день одержання документів або у перший робочий день у разі їх надходженняу неробочий час. Доручення вищих органів правління, телеграми і телефонограми необхіднорозглядати негайно. У ході попереднього розгляду документів варто керуватися положеннямпро установу та її структурні підрозділи, посадовими інструкціями, класифікаторамиділянок та питань діяльності установи, номенклатурами справ, схемами руху документів.Керівництву або власнику установи насамперед передаються документи урядових абоінших вищих органів, а також найважливіші документи, що містять інформацію з принциповихпитань діяльності установи та потребують їх вирішення. Інші документи передаютьсяструктурним підрозділам і виконавцям за призначенням. Наслідки розгляду документівфіксуються в резолюції. З метою забезпечення ритмічності роботи канцелярія за погодженнямз керівництвом установи чи її власником розробляє графіки доставки кореспонденціїпідрозділам.
Реєстрація документів полягає у фіксації фактустворення або надходження документа шляхом проставлення на ньому умовних позначень- реєстраційних індексів з подальшим записом у реєстраційних формах необхідних відомостейпро документ. Реєструються документи з метою забезпечення їх обліку, контролю виконанняі оперативного використання наявної в них інформації. Як правило, реєстрація документівздійснюється централізовано. Децентралізована реєстрація припускається в установахз обсягом документообігу понад 10 тис. документів на рік, з територіально роз'єднанимиструктурними підрозділами та у випадках, викликаних специфікою діяльності установи.Місце реєстрації документ із закріплюється в інструкції з діловодства установи,до якої додається затверджений керівником (власником) установи перелік документів,що не підлягають реєстрації. Реєстрації підлягають всі документи, що потребуютьобліку, виконання і використання з довідковою метою (розпорядчі, планові, звітні,обліково-статистичні, бухгалтерські, фінансові тощо) як ті, що створюються і використовуютьсяв установі, так і ті, що надходять від інших установ та приватних осіб. Кожний документреєструється у даній установі лише один раз: вхідні — у день надходження або непізніше наступного дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані — у деньпідписання або затвердження. В разі передачі зареєстрованого документа з одногоструктурного підрозділу в інший повторно він не реєструється. Реєстрація документівпроводиться в межах груп залежно від найменування, виду, автора і змісту. Окремо,наприклад, реєструються урядові документи, накази керівника з основної діяльності,накази щодо особового складу та про відрядження, рішення колегії, акти ревізій фінансово-господарськоїдіяльності, бухгалтерські зведення, заявки на матеріально-технічне постачання. Упроцесі реєстрації документам надаються умовні позначення — реєстраційні індекси,які складаються з порядкових номерів у межах тих документів, що реєструються і доповнюютьсяіндексами за номенклатурою справ, питань діяльності, кореспондентів тощо.
Для реєстрації всіх категорій вхідних і створюванихдокументів у державних установах застосовується реєстраційно-контрольна картка,придатна для обробки засобами обчислювальної техніки.
У невеликих установах з обсягом документооборотудо 500-600 документів на рік допускається застосовувати журнальну форму реєстрації.
За карткової форми реєстрації вид і визначеннякількості картотек залежить від конкретних потреб роботи установи. В установах,де довідкові картотеки ведуться у структурних підрозділах, реєстраційні картки складаютьсяу двох примірниках: для канцелярії та структурного підрозділу, якому картка передастьсяразом із документом. У разі взяття документа на контроль виготовляються три примірникакартки. Для зручності реєстраційні картки групуються в обліково-ділові картотеки,які заводяться окремо на кожний календарний рік. Такі картотеки, як правило, складаютьсяз двох частин: виконаних і невиконаних документів.
Перша частина використовується для пошуку виконанихдокументів з певного питання, друга — для пошуку документів у процесі їх виконанняза виконавцями, кореспондентами або строками виконання. Якщо реєстраційних картокбагато, їх розкладають по розділах за напрямками діяльності установи, покладенимив основу назв її структурних підрозділів. У міру виконання документів картки з розділівпершої частини з проставленими на них необхідними позначками переставляються у відповіднийрозділ і рубрику другої частини картотеки.
За журнальної форми реєстрації документів рекомендуєтьсявести такі журнали реєстрації: а) урядових документів; б) наказів керівника установиз основного складу; в) наказів щодо особового складу; г) відряджень; д) рішень колегіїустанови; е) актів ревізій фінансово-господарської діяльності тощо.
Автоматизована реєстрація документів проводитьсяцентралізовано в місцях реєстрації документів, обладнаних засобами обчислювальноїтехніки. Запис здійснюється з реєстраційно-контрольної картки, складеної на базіобов'язкових реквізитів реєстрації, що забезпечують сумісність програмно — технічнихзасобів або шляхом прямого вводу з документа реквізитів реєстрації. Обов'язковіреквізити реєстрації: назва документа; автор (кореспондент); дата документа; індексдокумента; заголовок документа або його короткий зміст; резолюція (виконавець, змістдоручення, автор, дата) відповідальний виконавець; термін виконання; позначка провиконання (короткий запис вирішення питання, дата виконання, індекс документа — відповіді).
Склад обов'язкових реквізитів у разі необхідностіможе бути доповнений: зазначенням виконавця, його розпискою в одержанні документа,ходу виконання, додатками тощо. Порядок розміщення реквізитів визначає установа.За автоматизованої реєстрації формується банк реєстраційних даних, а за наявностісітки — центральний банк реєстраційних даних. Автоматизовані банки даних забезпечуютьпрацівників апарату управління інформацією про всі документи і місце їх знаходженняза допомогою вводу інформації на дисплей і виготовлення машинограм.
Уся вихідна кореспонденція мусить оброблятися тавідправлятися централізовано канцелярією підприємства. Як правило, вона відправляєтьсяу день одержання від структурних підрозділів або наступного дня. Відправлення абопередача працівникам підприємства документів без їх реєстрації в канцелярії неприпустима.
Під час приймання від виконавців вихідних документівнеобхідно перевіряти правильність оформлення документа, розміщення на ньому реквізитів,правильність зазначення адреси кореспондента, наявність усіх необхідних підписівна документі та додатках до нього, наявність на документі позначки про додатки,відповідність кількості примірників кількості адресатів.
Документи, що надсилаються водночас одному і томуж адресату, вкладаються в один конверт. На конверті проставляються реєстраційніномери всіх документів, які знаходяться в конверті. Якщо оригінал документа підлягаєповерненню, то на верхньому полі першої сторінки проставляється штамп «Підлягаєповерненню».
Оригінали наказів, планів, протоколів необхіднозалишати в установах — авторах цих документів. Підрозділам надсилаються їх другіпримірники. Документи, які адресують постійним кореспондентам, рекомендується відправлятиу конвертах з адресою одержувача та відправника, що виготовляються заздалегідь друкарськимспособом. У випадку надсилання кореспонденції до інших міст, крім найменування установипосади та прізвища адресата, слід зазначати точну поштову адресу (поштовий індекс,місто, область, вулиця, номер будинку).
Завдання контролю — забезпечення своєчасного таякісного виконання документів. Контролю підлягають зареєстровані документи, в якихвстановлено завдання. Обов'язковий контроль виконання: законів України, постановВерховної Ради України, указів, розпоряджень Президента України, постанов і розпорядженьКабінету Міністрів України. Відповідальність за виконання документа несуть особи,зазначені у розпорядчому документі (наказі, розпорядженні), резолюції керівника,безпосередні виконавці. Коли документ виконується кількома працівниками, відповідальнимза організацію виконання є перший зазначений у резолюції. Безпосередній контрольза виконанням документів покладається на канцелярію. У структурних підрозділах безпосереднійконтроль за виконанням документів здійснює секретар. Документи можуть бути із зазначеннямі без зазначення строку виконання. Строк — у самому документі чи встановлений актомзаконодавства. Наприклад: листи-доручення і листи-запити установ вищого рівня — до зазначеного в них терміну або протягом ЗО днів, телеграми, в яких порушуютьсяпитання, що потребують термінового вирішення — до 2 днів. Документи без зазначеннястроку виконання — повинні виконуватись не пізніше як за ЗО календарних днів.«Терміново» — 7 днів. Контроль за виконанням документів включає такі видиробіт: постановку документів на контроль, формування картотеки контрольованих документів,перевірку своєчасного доведення документів до виконавців, попередні перевірки ірегулювання ходу виконання, облік і узагальнення результатів контролю за виконаннямдокументів, інформування керівника про хід та підсумки виконання документів (наоперативних зборах, засіданнях колегіальних органів), зняття документів з контролю,формування картотеки виконаних документів. Контроль за виконанням документів здійснюєтьсяна реєстраційно-контрольних картках (РКК). Проставляють літеру К на лівому полідокумента, документ передають виконавцю, а додатковий примірник РКК ставлять доконтрольної картотеки. РКК групуються у контрольну картотеку чи у розділі довідковоїкартотеки за термінами виконання документів, за виконавцями, групами документів(постанови, накази, рішення). В установі з обсягом документообігу більше 25 тис.документів на рік періодично складаються переліки не виконаних у встановлений терміндокументів і надсилаються до структурних підрозділів. При контролі за допомогоюПК пошук необхідної інформації здійснюється за видом документа, датою, виконавцем,кореспондентом, терміном виконання і змістом. Після виконання документ знімаєтьсяз контролю, та ж особа робить помітку на документі (РКК) про зняття з контролю.
Документи відносяться до певної справи та систематизуютьсяу середині її. Формування справ повинно відповідати таким основним вимогам: оперативністьобробки та пошуку документів, надійність документаційного обслуговування, зберіганнядокументів. Формування справ повинно здійснюватися централізовано за місцем реєстраціїдокументів. Може бути централізоване та децентралізоване формування справ. Назвасправ повинна відповідати фактичному складу та змісту документів у них. До справипідшивають тільки виконані документи (оригінал чи завірені копії), що оформленізгідно вимог ДСТУ. Документи постійного зберігання групують в окремі справи (окремооригінали та копії, річні, квартальні, місячні плани та звіти та інше). До справигрупують документи одного діловодчого року. Виключення складають, справи, що переходятьна судові справи; особова документація, що формується на протязі всього періодуроботи цього лиця в установі; учбова документація, що утворюється в учбових закладах;документи постійних комісій. Додатки великого обсягу підшивають в окремі справи;невеликі додатки додаються до документів, до яких вони відносяться.
Окремо групують екземпляри документів, що розмноженімасовим тиражем (обзори, сводки та інше), що отримуються для інформації із іншихпідприємств, деякі керівні (рахунки, наряди) документи.
У справі має бути не більш як 250 листів (30-40мм).При великій кількості документів з них формують самостійні справи з вузьких питаньчи за хронологією. Документи у середні справ можна розмістити: з питань, з хронологічного,алфавітного, нумераційного принципу. Частіше всього використовують логічно-запитнийспосіб, тобто документи розміщуються у справі згідно логічної послідовності рішеннятого чи іншого питання. За алфавітною систематизацією використовують прізвища їхавторів, назви установ — кореспондентів, назви адміністративно-територіальних одиниць,об'єктів і тому подібне. У нумераційному порядку групують однорідні документи, щомають порядкову нумерацію (квитанції, накладні і так далі).
Розпорядчі документи (накази, розпорядження, постановита інше) формують у справи по видах документів та за хронологією, додатки, що доних відносяться. Накази за основною діяльністю та по особовому складу формують окремо.
Документи колегій формують в окремі справи: протоколита рішення колегії та документи до засідання колегії (порядок денний, доповіді,довідки, проекти рішень та інше).
Доручення вищих організацій групують у справи занаправленостями діяльності. У середині справи документи розміщують у хронологічнійпослідовності. Плани, звіти, кошториси, ліміти групують окремо від їх проектів тазберігають у справах того року, до якого вони відносяться за своїм змістом.
Документи в особових справах розміщують у такійпослідовності: внутрішній опис документів; заява про приймання на роботу; анкета;листок з обліку кадрів; автобіографія; документи про освіту", витяг з наказівпро призначення, переміщення, звільнення. Копії наказів про стягнення, заохочення- до особової справи не заносяться, а записуються у доповнення до особового листка.3.2 Технологія контролю комп’ютерних програмна прикладі програмних комплексів Само-тур, САМО-ТурАгент, МАСТЕР-Тур
Програмний комплекс «МАСТЕР-ТУР». У програмномукомплексі «МАСТЕР-ТУР» тури формуються із окремих послуг, замовлених клієнтом.Складений в такий спосіб тур може бути частиною іншого, складнішого туру, що дозволяєпідібрати замовнику оптимальний варіант, виходячи зі стандартних параметрів програми.Комплекс складається з кількох блоків: «Конструктор турів» (основний блок),«Реалізація турпродукту», «Фундаментальна обізнаність із партнерами», «Блок адміністратора», «Статистичний», «Довідковий»,«Фінансовий». Усі необхідні бланки створюють у форматах MS Word чи MS Excel. Крім формування турів «МАСТЕР-ТУР» дозволяє, зокрема: розраховуватикомісійні і плановану прибуток; оформляти документи туристів — одну чи кілька турпутівок; роздруковувати прайс-листи, турпутівки, списки туристів, ваучери, анкетидо посольств, фінансові звіти; контролювати проведення туру, оцінювати загалом фінансовестановище турфірми.
Завдяки можливості квотування вдасться уникнутиперепродажу. За необхідності вартість послуг розраховується у різних валютах. Передбаченофункція моніторингу оплати туру. Функціонально програма забезпечує декілька робочихмісць: формування турпродукту; продаж путівок; роботу через Інтернет; робочі місцякасира, фінансовий директор і адміністратора бази; статистику бази даних; роботиз базою даних про постійних клієнтів.
Програмою передбачено можливості розсилок факсомта електронної пошті, причому у конкретні дати й у час. У останню версію програми«МАСТЕР-ТУР» додано нові можливості: автоматичний розрахунок ціни готеліпо форму лам, експорт цін з програми Excel, і навіть поліпшено механізми створення і ануляції путівок, значно розширенофункції адміністрування та настанови прав користувачам програми. Перевагою«МАСТЕР-ТУРА» те, що він приходить у поєднанні з ліцензійним SQL — сервером SQLBase фірми «Centura». Доскладу може входити модуль, дозволяє програмі працювати з серверами: Microsoft SQLServer, Oracle та інших. Для фірм туроператорів,які працюють у прийому туристів, передбачено поєднання «МАСТЕР-ТУРА» зПК «МАСТЕР-InterLook». Комплекс«МАЙСТЕР — InterLook» призначенийдля автоматизації роботи приймаючої сторони, тобто туроператора, який володіє туристськимипродуктами і має розгалужену мережу агентів, яким він продає ці турпродукти. Ниніреалізовано англомовну версія «МАЙСТЕР — InterLook».Інтернет-магазин «МАСТЕР-Web»можуть використати оператори, які володіють програмою«МАСТЕР-ТУР», щоб виставляти з Інтернету тури, спеціальні пропозиції,ціни, і проводити пряме бронювання як реального часу з стандартного браузера. Комплекс«МАСТЕР-АГЕНТ» призначений для автоматизації діяльності туристського агентства.Програма дозволяє: проводити автоматизований імпорт цінових передбачений по датизаїзду, країні, готелю і ціною; оформляти заявки; друкувати документи; фіксуватиплату за туристські послуги; виробляти взаєморозрахунки; здійснювати автоматизованувідправку заявок туроператорам. Комплекс «МАСТЕР — АВИА» призначений дляавтоматизації роботи турагентств з продажу авіаквитків. Версія включає у собі модулірозмежування доступу і генерації звітів. Передбачено поєднання програми «МАСТЕР-АВИА»з комплексом «МАСТЕР-ТУР» для турфірм з розгалуженою мережею агентів іточок продажів авіаквитків. Програмний комплекс «САМО-Тур» Програмнийкомплекс «САМО-Тур» дозволяє туроператорам створювати довідники з описомготелів, транспорту, умов страхування, візової підтримки, додаткових послуг, забезпечуєгнучкі механізми цінообразованої комісійної винагороди. Програмою передбачено функціїбронювання і підтвердження заявок електронною поштою, і навіть можливості облікуй контролю квотних послуг, номерів у готелях, місць на транспорті, турів, продажамза заявками конкретних туристів. Модуль бронювання ресурсів туроператора через Інтернетдозволяє вибирати тури, розраховувати вартість будівництва і формувати замовленняяк реального часу. Комплекс створює документи туриста (форму № ТУР-1, ваучер, страховка,візова анкета, авіа квиток), і навіть видає більш 200 друкованих форм звітності(списки, документи, статистика). У системі передбачені поділ прав доступу та налаштуванняекранних форм. Програмний комплекс «САМО-Тур» сумісний із бухгалтерськимипрограмами «Парус» і «1С», куди здійснюється експорт платежів.Завдяки що використовуються баз даних, і принципу постановки програм можна працюватиу віддаленій мережі. Програмний комплекс «САМО-ТурАгент» для турагентствдає ефективну можливість визначати склад парламенту й вартість турпакетів країнами;туроператорам (із з Інтернету чи з прямому введення), вести пошук і освоєння аналізпропозицій туроператорів обліку продажів (заявка, туристи, замовлення). Комплексдозволяє створювати архіви клієнтів (анкетні дані, статистика поїздок), проводитиавтоматизований обмін заявками — підтвержденнями, формувати документи, туриста ізвітність в форматі MS Word і MS Excel, і навіть редагувати шаблони документів. Усистемі передбачено поділ прав доступу. До складу програмного комплексу включеніфункції обліку платежів, контролю оплатизаявок та рівної оплати послуг постачальникам; видаються первинні бухгалтерськідокументи. Для аналізу фінансового стану передбачені різні звіти. З допомогою програмногокомплексу «САМО — incoming» про виходить спілкування між партнерами через Інтернет, автоматизуєтьсяпроцес прийому туристів: складання бази цінами готелів; формування цін — бруттоі заявок; створення рахунку також ваучерів контроль над ними; організація трансферів,облік гідів і водіїв; продаж екскурсій, і т.д.
В програмному комплексі «МАСТЕР-ТУР»тури формуються з окремих послуг, заказаних клієнтом. Створений таким чином турможе стати частиною другого, більш складного туру, що допомагає підібрати замовникуоптимальний варіант не виходячи із стандартних параметрів програми.
Комплекс складається з кількох блоків: «Конструктортурів» (основний блок), «Реалізація турпродукту», «Робота зпартнерами», «Блок адміністратора», «Статистичний»,«Справочний», «Фінансовий». Всі необхідні бланки створюютьсяв форматах MS Word або MS Excel.
Поруч з формуванням турів «МАСТЕР-ТУР»позволяє, зокрема:
розрахувати комісійний та плануючий прибуток;
оформлювати документи туристів — одну чи кількатурпутівок;
роздруковувати прайс-листи, турпутівки, спискитуристів,
ваучери, анкети в посольства, фінансові звіти;
контролювати проведення тура, оцінювати в ціломуфінансове становище турфірми.
Завдяки можливості квоти удається уникнути перепродажу.При необхідності вартість послуг розраховується в різних валютах. Передбачена функціямоніторингу оплати туру.
В програмі передбачені можливості розсилок по факсуі електронній пошті, причому в конкретні дати та в певний час.
В останню версію програми «МАСТЕР-ТУР»добавлені нові можливості: автоматичний розрахунок цін на готелі за формулами, експортцін з програми Excel, а також покращенімеханізми створення та анулювання путівок, значно розширені функції адмініструванняі установки прав користувачам програми.
До переваг «МАСТЕР-ТУРА» відноситьсяте, що він зіставляється в комплексі з ліцензійним SQL-сервером SQLBase фірми«Centura». В склад може входитимодуль, котрий дозволяє програмі працювати з серверами: MicrosoftSQLServer, Oracle і ін. Для фірм-туроператорів, працюючих поприйому туристів, передбачено спорядження «МАСТЕР-ТУРА» з ПК «МАСТЕР- InterLook».
Комплекс"МАСТЕР — InterLook" передбачений для автоматизації роботиприймаючої сторони, в т. ч. туроператора, володіючого туристськими продуктами імаючого мережу агентств, яким він продає ці турпродукти. В теперішній час реалізованаанглоязична версія «МАСТЕР — InterLook».
Інтернет-магазин"МАСТЕР-Web" може використовувати оператора, володіючогопрограмою «МАСТЕР-ТУР», щоб виставляти в Інтернеті тури, спеціальні пропозиції,ціни та проводити пряме бронювання в режимі реального часу з стандартного браузера.
Комплекс"МАСТЕР-АГЕНТ" передбаченийдля автоматизації діяльності турагентства. Програма позволяє:
проводити автоматизований імпорт цінових пропозиційпо даті заїзду, країні, готелю і ціні;
оформляти заявки;
роздруковувати документи;
фіксувати оплату за туристичні послуги;
робити взаєморозрахунки;
створювати автоматизоване відправлення заявок туроператорам.
Комплекс"МАСТЕР-АВИА" передбаченийдля автоматизації роботи турагентств по продажу авіабилетів. Версия включає в себемодулі доступу і генерації звітів. Передбачено взаємність програми «МАСТЕР-АВИА»з комплексом «МАСТЕР-ТУР» для турфірм з розгалуженою мережею агенств таточок продажу авіабілетів.
Програмний комплекс «САМО-Тур» дозволяєтуроператорам створювати довідники з описом готелів, транспорту, умов страхування,візової підтримки, додаткових послуг, забезпечує гнучкі механізми ціноутворюючої- комісійної винагороди. В програмі передбачені функції бронювання та підтвердженнязаявок по електронній пошті, а також можливості обліку та контролю квотних послуг,номерів в готелях, міст на транспорті, турів, продажу по заявкам конкретних туристів.
Модуль бронювання ресурсів туроператора через Інтернетдозволяє вибирати тури, розраховувати вартість і формувати замовлення в режимі реальногочасу. Комплекс створює документи туриста (форму № ТУР-1, ваучер, страховка, візоваанкета, авіабілет), а також видає більш 200 друкованих форм звітності (списки, документи,статистика). В системі передбачені розділи прав доступу і налаштування екраннихформ.
Програмний комплекс «САМО-Тур» додаєтьсяз бухгалтерськими програмами «Парус» і «1С», куди створюєтьсяекспорт платежів. Завдяки використовуваним базам даних та принципу побудови программожна працювати в видаленій мережі.
Програмний комплекс"САМО-ТурАгент"для турагентств дає ефективну можливість визначати склад та вартість тур-пакетівпо країнах і туроператорах (із завантаженням з Інтернета чи за прямим вводом), вестипошук і аналіз запропонованих послуг туроператорів та облік продаж (заявка, туристи,замовлення).
Комплекс дозволяє створювати архіви клієнтів (анкетнідані, статистика поїздок), проводити автоматизований обмін заявками — підтвердженнями,формувати документи туриста и звітність в форматі MS Word та MS Excel, а також редагуватишаблони документів. В систем передбачений розділ прав доступу.
В складав програмного комплексу включені функціїобліку платежів, контролю оплати замовлень і оплати послуг поставщикам; видаютьсяпервинні бухгалтерські документи. Для аналізу фінансового стану передбачені звіти.
За допомогою програмного комплексу"САМО-incoming" відбувається спілкування між партнерамичерез Інтернет, автоматизується процес прийому туристів: створення бази по цінамготелів; формування цін-брутто і заявок; створення рахунків та ваучерів та контрольза ними; організація трансферів, облік гідів та водіїв; продаж екскурсій та інше.[15, ст.98] (Додаток Е).3.3 Технологія роботи з прайс-каталогом
Технологія роботи з прайс-каталогами постачальниківпослуг.
Прайс-каталог постачальників туристичних послугдуже простий в користуванні для відвідувачів, котрі шукають інформацію про необхідніпослуги. Турфірма прагне, щоб її пропозиція була знайдена і вся інформація буланадана відвідувачу. Відвідувачі, в свою чергу, можуть отримати повний список всіхпропозицій по турам, що відповідають їхньому запиту. В цьому весь секрет. Необхіднопривабити клієнта, щоб пропозиція була знайдена першою, і відвідувач проявив інтерессаме до цієї турфірми.
Постачальники послуг найбільш ефективно використовуютьвсі можливості каталогу для того, щоб досягти максимального результату в рекламнійкампанії. Каталог дозволяє завантажувати логотип фірми. Можливо, відвідувач десьбачив цей логотип і вже пригадує турфірму.
Опис фірми має бути коротким, але максимально інформативним.Відвідувач повинен від опису отримати всю інформацію про напрями діяльності туристичноїфірми. Контактні дані мають бути найбільш повними, також мають бути вказані усіможливі способи, за допомогою яких відвідувач зможе зв'язатися з турфірмою. Такийатрибут, як ICQ — це найкращий спосібдля клієнта вийти на зв'язок з менеджерами з продажу. Важливою є і наявність посиланняна web-сайт чи сторінку хоча партнерівчи постачальників турфірми.
У каталозі сформовані прайс-листи послуг з можливістюпоказу фотографій і заповнені прайс-листи послугами турфірми, щоб відвідувач мігвізуально оцінити пропозицію.
Крім створення прайсу, каталог дає можливість створеннягалереї зображень.
Найбільш ефективним рекламним інструментом в каталозіє розміщення банерів, котрі з'являються випадково в каталозі та сприяють переходамна сторінку туристичних фірм. Привабливий банер обов'язково зацікавить відвідувача.Доведено, що досить часто відвідувачі шукають в каталозі одну інформацію, а завдяки банерній рекламі, ще дізнаються паралельнопро послуги в інших напрямках, котрі зможуть їх зацікавити в найближчому майбутньому.
При реєстрації в каталозі, туристична фірма потрапляєв розділ «нові фірми» з коротким описом, котрий з'являється на всіх сторінкахкаталога. З появою нових клієнтів позиції втрачаються і врешті решт вони зникаютьз розділу і знайти їх можна або локальним пошуковиком, або переглядаючи категоріїта розділи вручну.
П'ять фірм з максимальною відвідуваністю акаунту,котрі мають максимальний рейтинг в каталозі, опиняються в п'ятірці «популярнихфірм», також розміщеній на всіх сторінках каталогу, що ще збільшує їхній рейтинг.
Потрапляння до п'ятірки також дає можливість рекламноїкампанії у вигляді банерів.
Каталог дає детальну статистику: кількість переглядівакаунту, кількість переходів за посиланням на сайт туристичної фірми, кількістьпоказів банерів, кліків на банери, CTR банери, коментарі та оцінку, котрі залишили відвідувачі.
Проаналізувавши отриману інформацію, відвідувачіможуть ще більш ефективно використовувати всі можливості каталогу.
“Міст-тур" створюючи прас-лист на готель BОRACчітко дотримувались вимог необхідних для правильного вкомплектування. (Опис фірми короткий, і максимально інформативний, присутні посилання наweb-сайт, є присутній банер, каталог даєдетальну статистику ціни на відповідні категорії кімнат та вікову статистику відвідувачав). До мінусів можна віднести відсутність фото карток, які можна використатияк рекламу для більшої привабливості. (Додаток Ж)
Висновки
Під час дослідження теми курсової роботи були розглянутітакі питання як аналіз прибутку і витрат, та кругообіг коштів на підприємстві загалом.Робота деяких програмних комплексів, які спрощують роботу та систематизують дані,документація партнерських відносин та фінансова звітність реалізації турів, технологіюкомерційних відносин, аналіз балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів.
В першому розділі курсової роботи було дослідженотехнологію планування, обміну і аналізу прибутків та витрат.
В другому розділі було розглянуто такі питанняяк розрахунок вартості туру, який на пряму залежить від прибутків підприємства,розрахунок з партнерами, підготовку фінансового звіту реалізації турів і випадкиу яких відбувається компенсація коштів клієнтам. Вивчення обслуговуючого технологічногоциклу допоміжного технологічного процесу дав мені змогу більше дізнатися про технологіювідносин в середині підприємства та документи які для цього необхідні.
В третьому розділі мені вдалося вивчити допоміжнийтехнологічний цикл допоміжного технологічного процесу, який дав мені змогу детальновивчити рух документів в організації з моменту їх отриманнячи утворення до завершення виконання чи відправки. Познайомитися з такими пакетамипрограмних комплексів як: Само-тур, САМО-ТурАгент, МАСТЕР-Турі проаналізувати створення прас-каталогу на прикладі реального туристичного оператора“Міст-тур”.
Можна побачити що технологія комерційної діяльностіє досить насиченою та багатогранною вона дає змогу туристичним підприємствам функціонувати,створювати зовнішні зв’язки з іншими підприємствами як туристичного профілю, такі суто комерційного. При правильній роботі з комерційними процесами туристичне підприємствоможе досить вдало реалізовувати свою продукцію на ринку туристичних послуг та функціонуватибез фінансових кризи сів за застоїв, які приводять до слабої конкурентоспроможностіта до банкрутства.
Список використаних джерел
1. Любіцева О.О. «Ринок туристичних послуг»:Підр. — К.: Альтерпрес, 2002. — 436с;
2. Крачило М.П. Основи економічної теорії. — К., 1997.
3. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства.- Москва: Економика, 2000.
4. Биржаков М.Б. Введение в туризм. — Москва — Санкт-Петербург:Герда, 2000.
5. Александрова А.Ю. Международный туризм. — Москва, 2001.
6. Папирян Г.А. Экономика туризма. — М.: Финансы и статистика,1998.
7. Яковлев Г.А. Экономика и статистика туризма: Учеб. пособие.М., 2003.
8. Пуцентейло П.Р. «Економіка і організація туристично-готельногопідприємництва»: Навч. пос. — К.: ЦУЛ, — 2007. — 300 с.
9. Борисов Ю.Н. «Маркетинг в туризме»: Навч.пос. — М., 1996р.;
10. Экономика современного туризма / Под ред. Г.А. Карповой.М., 1998.
11. Экономика отрасли / Под ред. проф.А.С. Пелиха. Ростовн/Д, 2003.
12. Герасименко ВТ. Основы туристического бизнеса. — Одесса,1997.
13. Іванов Ю. Туристична діяльність і оподаткування // Бухгалтерія.- 2002. — №20/2.
14. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учеб.пособие. М., 2003.
15. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. — Київ, 2001.
16. Дурович А.П., Копанев А.С. «Маркетинг в туризме»:Навч. пос — Мн., 1998г.;
17. Родигин Л.А. Информационные технологии в гостиничноми туристском бизнесе. — М.: РМАТ, 1999.
18. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. «Основи туристичногобізнесу»: Навч. пос. — К.: Центр навч. літ-ри, 2004. — 272с;
19. послуг": Підр. — К.: 3нання, 2008. — 661с.;
20. Закон України «Про туризм» (15 вересня 1995р.).- К., 1995.
Додатки
Додаток А
/>
Алгоритм управління витратами туристичних підприємств
Додаток Б
Прайс лист на прикладі Туроператора “МІСТ — ТУР” Туроператор «МІСТ-ТУР»
/> м. Львів, пр. Шевченка, 34 тел. /факс 032 297-08-52 tour1@meest-tour.com.ua, www.meest-tour.com.ua ХОРВАТІЯ-2011 Всі ціни вказані за номер, за вказане розміщення, 7 ночей Дод. оплачується: транзитна віза+туристичні послуги (40 євро-дорослі, 10 євро — діти та пенсіонери), страхівка, проїзд
/>Готель BORAK 4*, HB Період DBL,PS Family room Family room Family room Family room Family room (2+2) SS,BLK (2+1) SS,BLK 3 дор. +1 дит. (0-14) 2 дор. +1 дит. (0-14) 2 дор. +2 дит. (0-14) 04.06-11.06.11 814 2258 1694 1698 1133 1137 11.06-18.06.11 814 2258 1694 1698 1133 1137 18.06-25.06.11 814 2258 1694 1698 1133 1137 25.06-02.07.11 919 2748 2061 2065 1378 1382 02.07-09.07.11 919 2748 2061 2065 1378 1382 09.07-16.07.11 989 3028 2271 2275 1518 1522 16.07-23.07.11 989 3028 2271 2275 1518 1522 23.07-30.07.11 1041 3308 2481 2485 1658 1662 30.07-06.08.11 1041 3308 2481 2485 1658 1662 06.08-13.08.11 1041 3308 2481 2485 1658 1662 13.08-20.08.11 989 3028 2271 2275 1518 1522 20.08-27.08.11 919 2748 2061 2065 1378 1382 27.08-03.09.11 814 2258 1694 1698 1133 1137 03.09-10.09.11 814 2258 1694 1698 1133 1137 10.09-17.09.11 621 1698 1274 1278 853 857
Додаток В
ДОГОВІР № 1
Про співробітництво і взаємодопомогу
м. Київ "__" ________200_ р.
_________________, іменоване далі ТОВАРИСТВО, вособі ____________, що діє на підставі __________, з одного боку, і _______________________,іменоване далі ПІДПРИЄМСТВО, в особі ________________, що діє на підставі _____________,з іншого боку, уклали даний Договір про нижчевикладене:
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1 Предметом даного договору є співробітництвосторін для надання як взаємних, так і третім особам виробничих, інформаційних, маркетингових,дилерських, дистриб'юторських та інших послуг, виконання за замовленням робіт.1.2Сторони здійснюють співробітництво на комерційній основі з усіх видів діяльності,передбачених статутами партнерів.1.3 Конкретні роботи в рамках даного договору оформляютьсяокремими додатковими угодами чи шляхом обміну листами.
2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ СТОРІН
Сторони зобов'язуються виконувати такі роботи:2.1 Здійснювати пошук партнерів для укладення і виконання комерційних угод і реалізаціївиробничих програм; 2.2 Брати участь у маркетингових дослідженнях; 2.3 Виступатидилером, дистриб'ютором у реалізації товарів партнера за даним договором; 2.4 Проводитияк взаємне, так і третіх осіб фінансування, кредитування, надавати площі, устаткуваннядля реалізації виробничих і комерційних програм; 2.5 Діяти в межах наданих іншоюстороною повноважень; 2.6 Сторони зобов'язуються при співробітництві створюватиодна одній умови найбільшого сприяння.2.7 Сторони зобов'язуються не розголошуватитретім особам отримані у процесі співробітництва конфіденційні відомості, а такожне використовувати придбану в такий спосіб інформацію з метою конкуренції з іншоюСтороною за даним Договором.
3. ВЗАЄМОРОЗРАХУНКИ
3.1 Розмір оплати за конкретні роботи (послуги),валюту платежу, а також порядок оплати сторони визначають у додаткових угодах чипротоколах погодження ціни.3.2 Сторони роблять розрахунки на підставі взаємопогоджуванихпротоколів за кожною угодою.
4. ФОРС-МАЖОР
4.1 При настанні обставин неможливості повногочи часткового виконання будь-якого з положень цього договору або додаткових угоддо даного договору з причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони,остання сповіщає іншу сторону негайно.
5. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
5.1 Спори, що виникають при виконанні зобов'язаньза цим договором і не врегульовані сторонами шляхом переговорів підлягають вирішеннювідповідно до законодавства України. Пред'явлення претензії є обов'язковим.
6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
6.1 До даного договору можуть бути внесені зміниза згодою сторін.6.2 Зміни і доповнення до даного договору дійсні лише в тому випадку,якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані сторонами, що домовляются.6.3 Сторонине мають права передавати третім особам виконання даного договору без письмовогодозволу іншої сторони.
7. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ. ІНШІ УМОВИ.
7.1 Даний договір набуває чинності з моменту підписання.7.1Договір припиняється за згодою сторін.7.2 Даний договір складений у двох примірниках,по одному для обох сторін, кожний з яких має однакову юридичну силу.7.3 Сторониє платниками податку на прибуток на загальних підставах.
ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН:
ТОВАРИСТВО: ПІДПРИЄМСТВО:
Додаток Г
/>
Додаток Д
/>
Додаток Е
/>
Додаток Ж
Туристичний ваучер
/>
Додаток З
Скріншот програми Само-тур
/>