10. РОЗПОДІЛЬЧА ЛОГІСТИКА
10.1 Економічний зміст, завдання,функції та принципи розподільчої логістики
Поняття«розподіл» у зв'язку з комерційною діяльністю, в тому числі ізбутовою, використовується у двох значеннях (Костоглодов, Харисова, 1997):
Узгоджене,або систематичне, розміщення та поставка товарів.
Веськомплекс операцій, які здійснюються з метою поставки товарів і послуг врозпорядження споживачів.
М.Є.Залманова вперше у російській економічній літературі окреслила межі розподілу,запропонувавши поняття розподілу розуміти як (Залманова, 1992):
упакуванняпродукції;
експедиційнеобслуговування;
управліннязбутом;
збереженняна складі готової продукції постачальника;
складськегосподарство для готової продукції;
транспортуванняпродукції до складу споживача;
транспортнегосподарство для перевезення готової продукції. Тому до основних функційрозподілу належать:
визначенняспоживчого попиту та організація його задоволення;
нагромадження,сортування та розміщення запасів готової продукції;
встановленнягосподарських відносин щодо поставки товарів та здійснення послуг споживачам;
вибірраціональних форм просування товару та організація торгівлі.
Такимчином, з цих позицій при використанні поняття «логістикадистрибуції» або «розподільча логістика» розуміютьфункціонування у сфері переміщення готової продукції, інколи включаючилогістику посередництва та торгівлі (продажу), оскільки продукція, особливотовари споживання на шляху від виробника до безпосереднього споживача, якправило, проходить ці фази.
Алезгідно з головною відмінністю логістичної концепції розподілу, що на відмінувід традиційної збутової стратегії обумовлена логістичним підходомдоорганізації розподілу продукції, процес управління матеріальним тасупроводжуючимйого потоками підпорядковується цілям та завданням маркетингу,і існує системнийвзаємозв'язок процесу розподілу з процесами виробництва та постачання, тобтоздійснюється інтеграція всіх функцій у межах самого розподілу.
Саметому об'єктом вивчення розподільчої логістики є матеріальний потік настадії його руху від постачальникадо споживача, а предметом є організаціяраціональногопроцесу доведення товару до споживача.
Розрізняютькомерційний, канальний та фізичний розподіл.
Комерційний розподіл охоплюєфункції планування, аналізу, контролю та регулювання товароруху, тобтоуправління товарорухом.
Поняття«канальнийрозподіл» розкривається у категорії «каналрозподілу» (див.розділ 2).
Фізичний розподіл логістикарозуміє традиційно — як функції збереження, транспортування, складування,переробки та ін. Одна зі складностей фізичного розподілу полягає в тому, щопоставка організовується, як правило, за ініціативою виробничого підрозділу, втой час як обсяг замовлення встановлює споживач. До фізичного розподілу вякості складових елементів належать функції управління виробничими запасами,транспортування товарів, складування, операції навантаження-розвантаження таупакування.
Синтезуючипоняття «логістика» та «розподіл», визначимокатегорію «розподільча логістика» (або дистрибуційна логістика), якаохоплює елементи комерційного та фізичного розподілу. При цьому на ефективністьзагальної системи розподілу значною мірою впливає врахування взаємовпливу нетільки зазначених складових елементів, а і канали розподілу.
Розподільча логістика — цечастина загальної логістичної системи, яка забезпечує найбільш ефективнуорганізацію розподілу продукції, охоплюючи систему товароруху і виконуючилогістичні операції транспортування, складування, упакування та ін.
Розподільча логістика спрямованана комплексне планування, управління та фізичне опрацювання потоку готовихвиробів у супроводі необхідного інформаційного, фінансового та сервісногопотоку від моменту здачі-приймання товарів з виробництва до замовника(споживача ) з метою оптимізації витратних та часових характеристик зазначеноїчастини матеріального і нематеріального потоків Головна мета розподільчоїлогістики — організація розподільчої (у даному разі збутової) діяльностівідповідно до замовлень клієнтів з мінімальними загальними витратами(Економічна, 2001). .
Розподільчалогістика будується на загальних логістичних принципах, визнанихзарубіжними та вітчизняними вченими (Логистика, 2002):
координаціявсіх процесів товароруху, починаючи від кінцевих операцій товаровиробника тазакінчуючи сервісом споживача;
інтеграціявсіх функцій управління процесами розподілу готової продукції та послуг,починаючи від визначення мети та закінчуючи контролем;
адаптаціякомерційного, канального та фізичного розподілу до постійно змінних вимог ринкута потреб споживача;
системністьяк управління розподілом в його цілісності та взаємозалежності
всіхелементів розподільчої діяльності;
комплексність,тобто вирішення всієї сукупності проблем, пов'язаних із задоволеннямплатоспроможного попиту покупців;
оптимальністьстосовно як елементів системи, так і режиму її функціонування;
раціональністьяк в організаційній структурі, так і в організації управління.
Крімтого, розподільча логістика має властивості емерджентності, синергізму таконгруентності.
Дляотримання повнішого уявлення про сутність збутової орієнтації товаровиробниківслід навести опис збутової діяльності. Слід відзначити, що у даному контекстірозуміння збутової діяльності виходить з визначень фізичного та комерційногорозподілу, тобто не маючи на увазі поняття збуту у межах канального розподілу якпрямий продаж виготовленої продукції кінцевим споживачам.
Збутовою діяльністю слідвважати процес просування готової продукції на ринок та організацію товарногообміну з метою одержання підприємницького прибутку. Тут під готовою продукцієюрозуміються вироби, роботи, послуги, що завершені виробництвом на даномупідприємстві і можуть бути запропоновані на ринку. Цілі збуту виходятьіз цілей підприємства, серед яких зараз превалює максимізація прибутку.
Основніфункції розподільчої логістики можна поєднати у три групи:
планування;
організації;
контролюта регулювання.
Усвою чергу функції планування передбачають:
розробкуперспективних та оперативних планів продажу;
аналізі оцінку кон'юнктури ринку;
визначенняспоживацького попиту;
формуванняасортиментного плану виробництва за замовленнями покупців;
вибірканалів та товароруху;
плануваннярекламних кампаній і розробку заходів стимулювання збуту;
укладаннякошторисів-витрат для цілей збуту та їх оптимізацію. Серед функційорганізації необхідно виокремити:
організаціюскладського і тарного господарства для готової продукції;
організаціюпродажу і доставки продукції споживачам;
організаціюдопродажного і післяпродажного обслуговування споживачів;
організаціюканалів товароруху і розподільчих мереж;
організаціюпроведення рекламних кампаній та заходів стимулювання збуту;
організаціюпідготовки торговельного персоналу та управління діяльністю торговельнихпредставництв;
організаціювзаємодії всіх підрозділів підприємства для досягнення цілей збуту.
Досукупності функцій контролю та регулювання можна віднести:
оцінкурезультатів діяльності;
контрольза виконанням планів;
оперативнерегулювання збутовою та розподільчою діяльністю підприємства з урахуваннямвпливу зовнішніх та внутрішніх чинників;
оцінкуі стимулювання діяльності збутового апарату;
статистичний,бухгалтерський та оперативний облік збутової діяльності.
Всіці функції можна розукрупнити за такими блоками — функції обміну, фізичногорозподілу та підтримуючі.
Логістичнікомерційні функції підприємства важко всі перелічити. Крім того, необхідновраховувати особливості їх реалізації кожним товаровиробником, що визначаєтьсятакими факторами, як:
цільовийринок (кількість і структура споживачів, їх просторове розміщення, звички іуподобання клієнтів);
конкуренція(способи продажу і рішення у сфері фізичної дистрибуції, які застосовуютьсяконкурентами);
економічнічинники (наприклад, митна, податкова політика);
правовічинники (норми, які регулюють господарські стосунки, норми, які захищаютьспоживача, інформацію тощо);
технологічнічинники (нові транспортні системи, технології складування, комунікації,зберігання інформації);
номенклатураі масштаби виробництва;
чисельністьта інтенсивність каналів товароруху;
характері форми організації каналів;
іміджтоваровиробника і його торговельної мережі тощо.
Збутоваорієнтація підприємства передбачає певним чином організовану роботу всіх йогопідрозділів та служб, що може бути успішно досягнуто на основі логістичногомоделювання виробництва. Успіх останнього зумовлений перевагами логістичногопідходу до організації збуту порівняно з традиційним. На думку провіднихвчених-логістів, ці переваги виявляються в тому, що логістика повною міроюпрацює перш за все на споживача, її визнання насамперед пов'язане звикористанням у високорозвинутій ринковій економіці, де товарність досягласвого найвищого рівня.
Звикладеного вище можна зробити два висновки:
логістичнийпідхід до організації збутової діяльності відкриває нові можливості для всіхучасників товарного обміну — товаровиробників, споживачів, комерційнихпосередників;
зметою повного використання потенціалу логістики потрібно створитиматеріально-речові, організаційно-економічні, інформаційно-технічні умовивикористання логістичних моделей та методів.
Економічнаприрода розподільчої логістики може бути досліджена достатньо повно, якщо разомз її принципами та якостями вдається розкрити завдання, методи їх вирішення тафункції системи. Склад завдань розподільчої логістики поділяється на два рівні- завдання внутрішньої та зовнішньої розподільчої логістики (табл. 10.1).
Таблиця10.1 — Завдання внутрішньої та зовнішньої розподільчої логістикиЗавдання внутрішньої розподільчої логістики Завдання зовнішньої розподільчої логістики
1) організація отримання та обробки замовлення;
2)планування процесу реалізації;
3)вибір виду упаковки, прийняття рішення про комплектацію, а також організація виконання інших операцій, що безпосередньо передують відвантаженню;
4)організація відвантаження продукції;
5) організація доставки та контролю затранспортуванням;
6)організація після продажного обслуговування.
1) вибір архітектури каналу товароруху;
2)організація роботи з учасникамиканалу;
3)вибір cтратегії розподілу готової продукції;
4)вибір стратегії ціноутворення;
5)організація заходів з просування продукції на ринок;
6)контроль за станом ринку продукції підприємства та аналіз позицій продукції у цільових сегментах.
Вивченнятеорії і практики логістичного моделювання збутової діяльності даєпідставивважати, що основними завданнями розподільчої логістики є:
максимізаціяприбутку підприємства при більш повному задоволенні попиту
споживачів;
ефективневикористання виробничого апарату підприємства за рахунок оптимальногозавантаження виробничих потужностей замовленнями споживачів;
раціональнаповедінка на ринку з урахуванням його постійно змінної кон'юнктури.
Длявирішення кожного з наведених завдань і всіх їх в цілому необхідно дотримуватисьпевних правил, що, на жаль, нерідко ігноруються в практиці розподільчоїлогістики.
По-перше, слід мати наувазі, що всередині розподільчої логістики немає ні результатів, ні ресурсів, авони існують тільки поза нею.
По-друге, результатіврозподільчої логістики можна досягти шляхом використання можливостей, а невирішення проблем.
По-третє, для одержаннярезультатів розподільчої логістики ресурси слід направляти на використанняможливостей підприємства і ринку, а не на вирішення проблем.
По-четверте, високихрезультатів розподільчої логістики можна досягнути шляхом набуття дійсноголідерства на ринку, а не покладаючись на думку спеціалістів чи власну інтуїцію.
По-п'яте, не слідспочивати на лаврах досягнутого успіху, все минає, у тому числі й провіднестановище на ринку.
По-шосте, розподільчалогістика, що пущена на самоплив, практично завжди функціонує неправильно.
Легшесформулювати правила, ніж їх дотримуватися. Щоб виконувати їх, необхідні певніумови (відповідне зовнішнє середовище і внутрішня організація) і, що такожважливо, знання методів розподільчої логістики, а головне, ефективне їхзастосування.
10.2 Основні методи розподільчоїлогістики
Методи розподільчої логістики можнапоєднати у дві групи (Кальченко, 2004):
методимоделювання;
методимотивації.
Необхідністьширокого використання моделювання у розподільчій логістиці пояснюється якскладністю збутової діяльності, так і основним засобом розподілу -логістичниммоделюванням. У розподільчій логістиці успішно можуть бути використані такімоделі, як:
моделітеорії ігор;
моделітеорії черг або теорії масового обслуговування;
моделіуправління запасами;
моделілінійного програмування;
імітаційнемоделювання тощо.
Врешті-рештусю множину логістичних моделей (що більш докладно висвітлюється далі) можнауявити як сукупність фізичних, аналогових та математичних моделей.
Фізична модель дозволяєуявити процес (явище), що вивчається, як правило, в мініатюрі. Наприклад,мініатюрні моделі складів та транспортних засобів дають можливість змоделюватитранспортно-складські процеси. Подібні моделі наочні, узгоджені в часі,просторі, але об'єктивно обмежені лише фізичним розподілом товарів, складовимиякого є склади, транспортні засоби, комерсанти, перевізники тощо.
Аналогова модель подаєрозподільчу логістику через аналог, що сприймається як реальний збутовийпроцес, але не має вигляду такого. Це можуть бути графіки (сіткові графіки імоделі), рисунки (план-карти розміщення об'єктів), схеми (організаційніструктури) тощо. Поширеним прикладом аналогової моделі розподільчої логістики єорганізаційна схема взаємодії усіх учасників збутового процесу. Аналоговамодель значно простіша за фізичну, тому ширше використовується. Основний їїнедолік — слабка уява про результати і ресурси на їх досягнення.
Математична модель, абосимволічна, будується на описі реального збутового процесу за допомогоюпевних символів, що характеризують всі основні ознаки системи. За наявностідостатньої і достовірної інформації, швидкодіючої обчислювальної техніки івідповідного програмного забезпечення математичні моделі дають змогу доситьточно моделювати як збутову діяльність підприємства в цілому, так і окремі їїелементи (стадії).
Навітьідеальна модель не приносить бажаного результату, якщо в її реалізації небудуть зацікавлені виконавці. Інтерес до досягнення поставлених цілей виникаєпід впливом спонукальних мотивів, тобто мотивації. Різноманітністьмотивів необмежена, як не лімітовані кількість учасників збутової діяльності тачисло факторів, що впливають на їх поведінку. З певним ступенем абстракції всіспособи мотивації в межах розподільчої логістики можна звести до двох груп:
матеріальні;
соціально-правові.
Прицьому ми передбачуємо, що спонукальним мотивом будь-якої людської діяльності, втому числі і збуту, є задоволення потреб.
Конкретнийнабір спонукальних мотивів учасників збутової діяльності містить задоволенняпопиту споживачів, одержання прибутку, одержання винагороди за працю,професійну спеціалізацію тощо. Успіх функціонування розподільчої логістики значноюмірою визначається узгодженням інтересів (мотивів) усіх учасників збутовоїдіяльності, націленістю цих мотивів на досягнення кінцевих результатів.
10.3 Організація розподільчої логістики
Цілі,завдання і функції розподільчої логістики вимагають певних форм її організації,тобто відповідним чином організованого процесу збуту готової продукції.
Організація розподільчої логістики містить(Кальченко, 2004):
1)організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням принципів та методівлогістики;
організаціюуправління збутом як сукупності логістичних операцій, логістичних ланцюгів ілогістичних систем;
організаціювзаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб'єктів розподільчоїлогістики.
Розподільчалогістика як сукупність взаємопов'язаних логістичних операцій може описуватисяу часових межах операційних систем.
Прицьому операції розподільчої логістики розрізняються за кількома ознаками(Кальченко, 2004):
повнота обслуговування клієнтів (повніабо комплексні обслуговування і неповні або часткові обслуговування);
форми організації (зовнішні,тобто за межами підприємства, і внутрішні, тобто у межах підприємства);
способи виконання (технічні,матеріальні, фінансові, інформаційні);
результат (поставкатовару, надання послуг).
Операційна система розподільчої логістики складаєтьсяз трьох підсистем (Кальченко, 2004):
переробноїпідсистеми;
підсистемизабезпечення;
підсистемипланування і контролю.
Задоволенняпопиту споживачів є результатом взаємодії всіх перелічених підсистем (рис.10.1).
/>
Рис.10.1. Операційна система розподільчої логістики (Кальченко, 2004)
Переробна підсистема безпосередньовиконує збутову роботу, перетворюючи сигнали ринку про платоспроможний попитспоживачів (вхід системи) на необхідні ринку товари та послуги (вихід системи).Збутовий перетворювач (транслятор попиту) виконує операції з асортиментногозавантаження виробництва, кількісного та якісного приймання готової продукції,організації її зберігання і підготовки до споживання, просування товарів наринок каналами розподілу і товароруху, допродажного і післяпродажногообслуговування споживачів.
Підсистема забезпечення створюєматеріально-речові і фінансово-трудові умови для нормального функціонуванняпереробної підсистеми. Вона містить: виробниче забезпечення збуту, у тому числівиробництво товарів і послуг за замовленнями споживачів, матеріально-технічнезабезпечення збутової діяльності з урахуванням створення складів, транспортних,торговельних та інших комунікацій; фінансове забезпечення виробництва іреалізації продукції, зокрема фінансування рекламних кампаній; кадровезабезпечення збутових служб підприємств, у тому числі професійне навчанняторгівельного персоналу. Підсистема забезпечення розподільчої логістики можебазуватися тільки на власних ресурсах підприємства (що трапляється дуже рідко),а також на запозичених коштах. Вибір того чи іншого способу забезпечення частовизначається економічною ефективністю і результативністю функціонуванняпідсистеми забезпечення, в разі, коли певна функція забезпечення може статифункцією переробної підсистеми. Наприклад, в загальному випадку перевезенняготової продукції — функція підсистеми забезпечення, але у разі наданнятранспортних послуг стороннім організаціям вона стає функцією переробноїпідсистеми.
Підсистема планування і контролю можебути класифікована як управлінська підсистема в кібернетичній моделірозподільчої логістики. Вона виконує команди (плани, завдання) за інші(керовані) підсистеми, одержує інформацію про їх реакцію на керований вплив(зворотний зв'язок) і коригує поведінку учасників збутової діяльностівідповідно до прийнятих цілей і завдань. Вироблення та прийняття управлінськогорішення у даній підсистемі здійснюються під активним впливом зовнішньогосередовища (економічного, правового, політичного) і з урахуванням внутрішньоїорганізації збутової діяльності підприємства (склад служби збуту, склад ірозподіл функцій у підрозділах підприємства).
Будь-якаопераційна система, в тому числі і розподільчої логістики, працює попроцедурах, добре вивчених теорією вивчення операцій. Стандартні процедурипередбачають:
постановкузавдання;
вибірцільової функції;
розробкумоделі дослідження;
визначеннягалузі можливих технічних рішень і оцінки характеристик;
виконаннянеобхідних розрахунків і робіт;
перевіркурезультатів за критерієм оптимальності;
аналізодержаних результатів і розробку рекомендацій (Кальченко, 2004).
10.4 Концепція логістичного центрудистрибуції
Розвитоксистем дистрибуції товарів «породив» такий специфічний елемент як«логістичні центри дистрибуції». Концепція логістичного центрузображена на рис. 10.2.
/>
Рис.10.2. Концепція логістичного центру дистрибуції
Створеннятаких центрів вимагає концентрації зусиль та капіталу для зведення будинків таскладських споруд, терміналів, майданчиків та під'їзних шляхів, товарної,інформаційної, гастрономічно-готельної інфраструктури тощо в місці локалізації,найближчому до системи автострад, інших видів комунікацій.
У(Крикавський, 2004) схематично подана структура логістичного центрудистрибуції. Логістичний центр дистрибуції інтегрує діяльність учасниківлогістичних процесів, серед яких виробники, транспортники, дистрибуційніорганізації, торговельні організації, споживачі. Завдяки цільовій трансформаціїматеріальних потоків (консолідація, деконсолідація, сортування, формуваннявантажних одиниць, формування необхідних елементів транспортної та складськоїпридатності) названі учасники можуть успішно реалізувати свої цілі черезсистемну оптимізацію матеріальних потоків, досягаючи ефекту масштабу, ефектуспеціалізації, ефекту синергії.
Зпогляду функціонального призначення в існує така класифікація логісти-тихцентрів (Крикавський, 2004):
міжнароднілогістичні центри дистрибуції (площа господарювання 100-150 га, радіус дії500-800 км);
локальнілогістичні центри дистрибуції як закінчення сучасної системи дистрибуційноїмережі;
галузевілогістичні центри дистрибуції, сформовані для обслуговування певної галузі чипідприємців;
центрилогістичних послуг як проміжна фаза в напрямку вищого рівня логістичних центрівдистрибуції.
Основнізавдання центрів зумовлені необхідністю забезпечення: стандартизаціїтранспортних та складських систем; автоматизації завдань з переміщеннялогістичних продуктів; інформатизації процесів прийняття рішень та інтеграціїінформаційних систем; координації дій учасників дистрибуційної мережі.
Результатидіяльності логістичних центрів високоефективні завдяки можливості швидкогореагування на зміни величини та структури попиту, значному зниженню питомихлогістичних витрат, в т.ч. інвестиційних витрат, що є наслідком ефектумасовості та ефекту системи (інтеграції).
Створеннялогістичних центрів повинно відповідати просторовим (70-100 га), функціональним(концентрація об'єктів з надання всіх логістичних та супутніх послуг), технологічним(доступність транспортно-складських технологій), інформаційним (інтеграціяінформаційних систем учасників мережі) вимогам.
Доосновних завдань центрів відносять:
цілодобове,всебічне обслуговування логістичного продукту;
наданнярізноманітних послуг у сфері складування, в т.ч. процедур комплектації тадекомплектації вантажів, упакування, позначення, фітосанітарного контролю, атакож забезпечення принципу «першим при йшло, першим вийшло»;
забезпеченняможливості перевантаження товарів з одного засобу транс порту на інший; наданняпослуг ремонтними закладами, автозаправками, автомийками і спеціалізованимиавтомагазинами;
наданняфінансових та консультаційних послуг при виборі форм та методів обслуговуваннявантажу, юридичного та митного обслуговування.
10.5 Логістичні системи розподільчоїлогістики. Поняття про системи DRP
Підлогістичною системою розподільчої логістики слід розуміти сукупністьвзаємопов'язаних логістичних ланцюгів, що створюють організаційно-економічнуєдність господарських суб'єктів, об'єднаних у збутовому процесі.
Припобудові логістичних систем розподільчої логістики необхідно керуватися такимиосновними принципами (Кальченко, 2004):
узгодженістьтехнологій виробництва і збуту продукції;
організаційнезабезпечення системи на основі спеціальних функціональних підрозділів;
інформаційнезабезпечення системи, наявність технологічних і програмних засобів обробки інформації;
кадровезабезпечення системи, включаючи висококваліфікованих маркетологів;
правовезабезпечення системи і налагодження надійних господарських зв'язків між усімаїї учасниками;
відсутністьпротиріч інтересів учасників системи або досягнення їх паритету на основівзаємних компромісів;
постійнанаціленість системи на вдосконалення.
Будь-якалогістична система розподільчої логістики функціонує як відкрита, гнучка,адаптивна система організації збутової діяльності. На рівні підприємства вонамістить сукупність підсистем:
матеріально-технічну;
організаційно-економічну;
соціально-психологічну;
нормативно-правову(рис. 10.3).
/>
Рис.10.3. Принципова схема логістичної системи розподільчої логістики
Матеріально-технічна підсистема — це складське і тарне господарство, транспортні та інформаційні комунікації,засоби пакування і підготовки продукції до споживання, системи ремонту таобслуговування, а також інші матеріальні і технічні компоненти збутовоїдіяльності.
Організаційно-економічна підсистема ґрунтуєтьсяна взаємодії планування, організації, контролю, оцінки, аналізу, регулюваннязбутової діяльності.
Соціально-психологічна підсистема об'єднуєтакі взаємопов'язані елементи, як кадри, стимули, спонукальні мотиви, інтересиучасників збутового процесу тощо.
Нормативно-правова підсистема створюєнормативну базу логістичної системи і має в основі закони, підзаконні акти, атакож внутрішні нормативи підприємства, що регламентують порядок організаціїзбутової діяльності.
Останнімчасом в логістиці та маркетингу ряду західних країн застосовується система управліннята планування розподілу продукції DRP(Distributionrequirementplanning) — планування розподілу), що дає змогу не тількивраховувати кон'юнктуру ринку, а й активно впливати на неї. Ця системазабезпечує стійкі зв'язки між постачанням, виробництвом та збутом продукції, застосовуючиелементи MRP.При управлінні на першому рівні здійснюється агреговане планування звикористанням прогнозів та даних про замовлення, що фактично надійшли. На другомурівні формується графік виробництва, складається специфікований план іззазначенням конкретних дій, кількості комплектуючих та готової продукції. Натретьому рівні за допомогою системи MRPздійснюється розрахунок потреби у матеріальних ресурсах та виробничихпотужностях під графік виробництва.
СистемаDRP є базою для плануваннялогістичних та маркетингових функцій, їх узгодження. Вона дає змогупрогнозувати з тим чи іншим ступенем ймовірності ринкову кон'юнктуру, оптимізуватилогістичні витрати за рахунок скорочення транспортних витрат і витрат натоварорух, дозволяє планувати поставки та запаси на різних рівнях, ланцюга розподілу,сприяє здійсненню інформаційного забезпечення різних рівнів ланцюга розподілу зпитань ринкової кон'юнктури. Важливою функцією системи DRPє планування транспортних перевезень. У ній оброблюються заявки на транспортне обслуговування,виправляються графіки перевезень. Довгострокові плани роботи складів є основоюдля розрахунку потреби у транспортних засобах, а коригування цієї потребиздійснюється з урахуванням оперативного становища. Основою бази даних системи DRPє інформація про продукцію, що надходить із заводу-виробника, а такожінформація, що надходить від складів.
СистемаDRP, або дистриб'ютора система,є звичайною мікрологістичною системою.Вона залежить від виробничих графіків, котрі регламентовані і контролюютьсяфірмою — виробником готової продукції. Функціонування системи DRP,як уже було зазначено, базується на споживчому попиті, не контрольованомуфірмою. Тому системі MRPвластива вища стабільність на відміну від MRP,котра діє за умов невизначеності попиту. Невизначене зовнішнє середовищевимагає допоміжних заходів та обмежень у попиті управління товарними запасами урозподільчих мережах системи.
Крімуказаних окремих завдань система DRPдає змогу вирішувати комплекс завдань:
плануванняі координації логістичних та маркетингових функцій;
прогнозуваннякон'юнктури ринку;
плануваннярозміру і місця постачань;
оптимізаціялогістичних витрат збереження;
скороченнячасу постачань готової продукції.
Мікрологістичнісистеми управління збутом, засновані на схемі DRP,уможливлюють досягнення фірмами деяких переваг у маркетингу та логістиці, тамають певні недоліки (табл. 10.2).
Останнімироками у США та в Західній Європі поширена версія системи «планування розподілупродукції» — система DRP-2,котру називають другим поколінням систем. В цій системі використовують більшсучасні моделі та алгоритми прогнозування попиту, потреб у готовій продукції,чим забезпечується управління запасами для середньострокових та довгостроковихпрогнозів попиту на готову продукцію. У ній вирішуються комплексні питанняуправління виробничою програмою, виробничими потужностями, персоналом, якістю перевізногопроцесу та логістичного сервісу (Кальченко, 2004).
Таблиця10.2 — Переваги та недоліки логістичної системи розподілу DRPПереваги Недоліки
поліпшення рівня сервісу за рахунок скорочення часу доставки і задоволення очікувань споживачів;
поліпшення просування товарів на ринок;
3)спроможність передбачити та
попереджувати маркетингові рішення про просування готової продукції з низьким рівнем запасів;
поліпшення координації управління запасами готової продукції з іншими функціями фірми;
висока спроможність задовольняти вимоги споживачів за рахунок сервісу;
зменшення витрат, пов'язаних зі збереженням, транспортуванням, переробкою вантажів;
визначення оптимальних розмірів складських площ;
вибір оптимального виду транспорту;
9)поліпшення координації між логістичними функціями в дистрибуції і виробництві.
потреба в достеменно скоординованому прогнозі та поповненні засобів для кожного центру і каналу в мережі товароруху;
необхідність визначення страхових запасів у розподільчих центрах для уникнення можливої помилки при розподілі (методу прогнозування та прогнозу часу зміни попиту, неправильного прогнозування попиту, іцо впливає на розміщення складів або розмір запасів);
потреба у високій надійності здійснення логістичних циклів між розподільчими центрами та іншими ланками логістичної системи для планування запасів;
негайне відображення невизначеності будь-якого циклу (замовлення, транспортування виробництва) на ефективності рішення;
5) часті зміни у виробничих розкладах.
СистемиDRP і MRPз'єднують виробничий процес із розподілом, гарантуючи тим самим безперервністьінформаційного потоку логістики. Ця безперервність є необхідною умовоюінтегрування виробничої ланки з іншими ланками логістичного ланцюга. DRP— це система «та, що тягне» (pull),тому що MRPїї «проштовхує» (push).Спільне застосування методів DRPі MRP фірміповний і ретельний контроль матеріальних потоків від постачальника до споживачаза допомогою власної логістичної системи за правилами дії замкнутої петлі (рис.7.11). Використання MRP/DRPназивають теж логістичним плануванням потреб — LRP(LogisticsRequirementsPlanning).Сьогодні все частіше і частіше постачаннявиробленого продукту споживачу, виробництво, а також матеріальне постачанняреалізують на рівні, близькому до одиничної потреби. Прагнення до настількивеликого скорочення обсягу запасів і циклу реалізації замовлення характерне длясучасної логістики і являє собою відмову від раніше уживаних методівоптимізації запасів. Фірми, що мають інформаційні системи, оснащені модулями MRPабо МИР II, а можливо,також модулями DRPабо DRPII, можуть своїгосподарські відносини з постачальниками будувати на спеціальних технологіяхкооперації, їм властиві особливі програми партнерства, ціллю яких є скороченняциклу поповнення запасів, і, як результат такого підходу, — зменшення запасів.Вони охоплюють, з одного боку, системи записку реалізації замовлень і, з іншогобоку, системи взаємного обміну інформацією, що стосується:
прогнозувитрат матеріалів;
рівнязапасів;
інтенсивностівикористання запасів.
Обмінінформацією між постачальником і одержувачем корисний обом сторонам. У багатьохвипадках отримана у такий спосіб економія коштів містить значний відсотоквитрат, і, що не менш важливо, краще обслуговування виробництва або розподілуведуть до істотного зростання продажу (Крикавський, 2004).
Контрольні запитання
Визначтесутність, функції та види розподілу.
Сформулюйтевизначення, головну мету, завдання, функції розподільчої (збутової,дистрибуційної) логістики та основні принципи її побудови.
Проаналізуйтевзаємозв'язок між збутовою діяльністю підприємства та логістичним підходом доорганізації збуту.
Учому полягають основні завдання збутової логістики та правила, дотримання якихдозволяє їх реалізувати?
Якіметоди і моделі використовуються у розподільчій логістиці? Охарактеризуйте їх.
Перелічітьскладові організації та наведіть види операцій розподільчої логістики.
Охарактеризуйтеопераційну систему розподільчої логістики. Намалюйте схему.
Викладітьсутність, завдання логістичного центру дистрибуції та вимоги до його створення.
Сформулюйтесутність та принципи побудови логістичних систем розподільчої логістики.
Якіскладові включає логістична система розподільчої логістики? Охарактеризуйте їх,наведіть схему.
Опишітьсистему управління та планування розподілу продукції DRP.
Наведітьзавдання, переваги та недоліки системи DRP.
Викладітьсутність інтеграції систем MRPта DRP