Реферат
Податок на рекламу
ПЛАН
1. Вступ
2. Проект Закону „Про місцеві податки і збори”
3. Особливості стягнення
4.Види місцевих податків і зборів
5. Положення про податок на рекламу
6. Особливості стягнення у різних містах України
7. Використана література
ВСТУП
Податок з реклами (AdvertisingTax) – місцевий непрямий податок, що стягується з вартості послуг за встановлення та розміщення оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» від3 липня 1996 р. реклама — це спеціальна інформація щодо осіб абопродукції, яка поширюється у будь-якій формі або будь-яким способом зметою прямого або опосередкованого отримання прибутку.
ПРОЕКТ ЗАКОНУ «ПРО МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ»
Нині підготовлено проект Закону «Про місцеві податки і збори», що передбачає внесення певних змін до їх складу і методики визначення. Загальну їх кількість зменшено до 14. Проте в проекті названого закону передбачено запровадження нових зборів:
• за надання в користування земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житла та гаражів у населених пунктах;
• за право розміщення офісів суб'єктів підприємницької діяльності у центральній частині населеного пункту та в будівлях, які мають історико-архітектурну цінність;
• за здійснення міжнародного туризму.
ОСОБЛИВОСТІ СТЯГНЕННЯ
1. Місцеві податки і збори включаються до складу валових витрат, які виключаються зі скоригованого валового доходу, а отже, зменшують суму оподатковуваного прибутку.
2. Місцеві податки і збори суб'єкти господарювання відносять на собівартість продукції (робіт, послуг), що впливає на формування їхнього прибутку.
Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку, встановленого статтею 15 Закону України «Про систему оподаткування» і статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» та в межах установлених Декретом граничних розмірів ставок, крім збору на проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами.
В межах своєї компетенції, органи місцевого самоврядування мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.
Платники зобов'язані сплачувати місцеві податки і збори, відповідно до вимог рішення органу місцевого самоврядування про впровадження платежу і тільки після набрання чинності цього рішення.
Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.
Надміру сплачені платниками суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм згідно з чинним законодавством.
Іноземні юридичні особи та громадяни сплачують місцеві податки і збори на рівних умовах з юридичними особами та громадянами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами та законодавством України.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.
Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.
ВИДИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ
Місцеві податки та збори визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки й збори» від 20.05.1993 року № 56-93 із змінами та доповненнями, який також встановлює граничні розміри та порядок обчислення місцевих податків та зборів.
До місцевих податків і зборів належать:
1. Збір за паркування автомобілів;
2. Ринковий збір;
3. Збір за видачу ордера на квартиру;
4. Збір з власників собак;
5. Курортний збір;
6. Збір за участь у бігах на іподромі;
7. Збір за виграш на бігах;
8. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
9. Податок з реклами;
10. Збір за право використання місцевої символіки;
11. Збір за право проведення кіно- і телезйомок;
12. Збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;
13. Комунальний податок;
14. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;
15. Податок з продажу імпортних товарів.
ПОЛОЖЕННЯ ПРОПОДАТОК НА РЕКЛАМУ
1. Загальні положення
Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформаціюз комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу, на вулицях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
2. Об'єкт податку з реклами
Вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.
3. Платники податку
Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни.Юридичні особи — платники податку з реклами суми сплаченого податку відносять насобівартість продукції (робіт, послуг).
4. Порядок нарахування і сплати податку з реклами
Податок з реклами встановлюється врозмірі 0,1 відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка вартостіпослуг за встановлення та розміщення реклами протягом від двох днів до одного місяця. Податок зреклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.Податок з реклами перераховується на рахунок міського бюджету по коду 16010100 класифікації доходів бюджетної класифікації рекламодавцями протягом п'ятнадцяти днів після отримання від замовника коштів за розміщення реклами.
4. Відповідальність платників і контроль податкових органів
Відповідальність за правильність нарахування, повноту і своєчасність перерахування податку вбюджет несуть рекламодавці. За несвоєчасне та неповне перерахування податку до бюджету вонинесуть відповідальність відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язаньплатників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».Контроль за повнотою, правильністю та своєчасним перерахуванням податку до бюджетуздійснює державна податкова інспекція у містах згідно з чинним законодавством.
ОСОБЛИВОСТІ СТЯГНЕННЯ У ДЕЯКИХ МІСТАХ УКРАЇНИ
Відповідно до рішення Київської міської ради «Провведення податку з реклами в м. Києві» від 17 травня 1994 р. № 9Б таПоложення (додаток до рішення № 9Б) об'єктом обкладання податком зреклами є вартість робіт та послуг з виготовлення та розповсюдженняреклами. Зазначений податок отримується рекламними агентствами прирозрахунках з рекламодавцями та при оформленні розрахунковихдокументів включається до них окремим рядком.У Положенні про рекламу визначено, що рекламні агентства — це юридичніта фізичні особи, які виготовляють рекламу за заявками рекламодавців аборозміщують зазначену рекламу на рекламних носіях.
У Положенні про податок з реклами, затвердженому рішенням Київської міської ради народних депутатів від17.05.94 № 9б «Про введення податку з реклами у м. Києві»:
а) пункт 6.9 розділу VI викласти в такій редакції:
«6.9. Перерахування коштів податку з реклами проводиться протягом десяти календарних днів, наступних заостаннім днем граничного строку для подання розрахунку сплати податку»;
б) пункт 6.11 викласти в такій редакції:
«6.11. Розрахунок сплати податку з реклами подається Державній податковій інспекції з відповідного району замісцем реєстрації платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітногомісяця».
Рекламодавці (підприємства або фізичні особи) сплачують податок з реклами під час оплати послуг з рекламування продукції, які надають сторонні організації. Якщо такі послугиотримуються (приймаються) безоплатно, то об’єкта оподаткування немає. Ключовоюдумкою листа є не лише те, що наявність реклами у розумінні Закону про рекламу —ще не тягне зобов’язання зі сплати податку. ДПА не роз’яснила, що слід розуміти під«встановленням та розміщенням» реклами, але чітко вказала, які операції до них неналежать:
— виготовлення реклами (рекламної продукції);
— самостійне розповсюдження реклами.
ДПА у м. Києві вважає, що чинне законодавство не вимагає сплати податку присамостійному виготовленні та розповсюдженні реклами, а також із вартості їївиготовлення (яка сплачується підрядчикам).
Рішенням Одеської міської ради від 04.02.04 за №2231-ХХІVбула змінена редакція «Положення про податок з реклами», яка була оприлюднена в газеті «Думська площа» від 05.03.04р. № 9, і з цієї дати набрала чинності. Відповідно до цьогоПоложення Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами не включенодо переліку органів — рекламорозповсюджувачів, на які покладено обов'язок стягуватиподаток на рекламу з рекламодавців (одночасно з проведенням розрахунків за наданіпослуги) та надавати розрахунки з податку до відповідних податкових органів.Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньоїреклами, затверджених Постановою КМУ від 29.12.2003 №2067 та пункту 3 «Правилрозміщення зовнішньої реклами в м. Одесі», затверджених рішенням Одеськогоміськвиконкому від 18.06.2004р. №326 зовнішня реклама розповсюджується на підставі Дозволів, які дають право нарозміщення зовнішньої реклами на певний строк. Видачу Дозволів здійснює Бюро естетики міського середовища тазовнішньої реклами.Таким чином, кожне підприємство, в разі самостійного розміщення зовнішньої реклами на рекламоносіях, повиннесамостійно сплачувати податок на рекламу до бюджету міста, а також надавати розрахунок податку до податковихорганів.
Рішенням Кіровоградської міської Ради від 23 грудня 2003 року № 608 „Про затвердження Положення про розміри, порядок сплати та перерахування місцевих податків і зборів” втановлено, що перерахування сум податку проводиться протягом 30 днів кожного місяця.
Згідно зі ст.11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 року виконкомміської Ради народних депутатів вирішив:
1. Ввести у м. Кривому Розі податок з реклами.
2. Об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.
3. Визначити, що податок з реклами сплачується юридичними особами та громадянами з усіх видів оголошень іповідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
4. Організація роботи по стягненню податку з реклами покласти на управління житлово-комунального господарства, відділ транспорту і зв'язку виконкому міськради, відомчих власників будівель, споруд, транспорту, телерадіокомпаній, редакції газет та інші періодичні видання міста, суб'єктів підприємницької діяльності, які надаютьпослуги по встановленню реклами.
5. Встановити ставку податку з реклами в розмірі 0,1 відсоток вартості послуг за розміщення реклами та 0,5 відсотказа розміщення реклами на тривалий час. В разі безкоштовного надання послуг сплачується 0,1 відсотка їхсобівартості.
6. Податок з реклами сплачується під час сплати послуг за встановлення та розміщення реклами і перераховуєтьсяюридичними особами, які надають ці послуги, до місцевих бюджетів в день стягнення з платника.
7. За прострочку сплати податку нараховується пеня в розмірі 0,3 відсотки несплаченої суми за кожний деньпрострочки.
8. Контроль за повнотою та своєчасністю сплати податку з реклами покласти на державні податкові інспекції.
9. Рішення набирає чинності з 1 серпня 1993 року з послідуючим затвердженням на черговій сесії міської Радинародних депутатів.
10. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника голови виконкому Колотіліна В.Н.
За даними міжрайонних державних податкових інспекцій міста було обраховано обсяги надходжень доміського бюджету від сплати рекламорозповсюджувачами податку з реклами за 2002,2003 та 10 місяців 2004 року:
2002
2003
2004
план
факт
план
факт
план
план 10 міс.
факт
27,4 тис.грн.
29,3 тис.грн.
30,0 тис.грн.
32,7 тис.грн.
34 тис.грн.
28,4 тис.грн.
48,9 тис.грн.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХП із змінами та доповненнями.
2. Закон України від 21.12.00 р. № 2181 — III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
3. Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки й збори» від 20.05.1993 року № 56-93 із змінами та доповненнями.
4. „Фінансове право” О.П. Орлюк, ebk.net.ua/Book/FPravo/index.htm
5. «Правила розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі», затверджені рішенням Одеськогоміськвиконкому від 18.06.2004р. №326
6. Рішення виконавчого комітету Криворізькоїміської Ради народних депутатів від 14.07.93 № 316(1)«Про встановлення податку з реклами», затвердженого сесією міської радинародних депутатів від 08.02.94 № 32 «Про місцеві податки і збори»
7. Рішення Кіровоградської міської Ради від 23 грудня 2003 року № 608„Про затвердження Положенняпро розміри, порядок сплатита перерахування місцевихподатків і зборів”
8. Лист ДПА у м. Києві від 25.07.2005 р. №693/10/15-508 «Про розгляд листа»