--PAGE_BREAK--
1.3 Наступним кроком визначаємо транспотну роботу. Розрахунки робимо за формулами:
Р = ; (1.5)
Р = ; (1.6)
де Р, Ррц – транспортна робота відповідно при функцонуванн логістичної системи без розподільчого центру та з розподільчим центром, км*кор.;
— відстань між j-м постачальником товарів до і-го магазину, кор./день;
Qi, Qj– відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг завозу товарів від j-го постачальника товарів, кор./день;
li, lj– відстані між розподільчим центром і, відповідно, між і-м магазином та j-м постачальником товарів, км.
1-1: Р = 35*6 = 210(км*кор.)
1-2: Р = 5*7 = 35(км*кор.)
1-3: Р = 47*3,4 = 159,8(км*кор.)
1: Ррц = 84*3,8 = 319(км*кор.)
2: Ррц = 73*4 = 292(км*кор.)
3: Ррц = 78*0,4 = 31(км*кор.)
При визначенні обсягів завозу (вивозу) товарів у коробках за день необхідно визначити, для якого з днів тижня проводити розрахунки. Обирати слід день тижня, обсяг завозу (вивозу) товарів, якнайбільший. Далі наведений графік зміни обсягів завозу товарів до магазинів по днях тижня.
На основі значень транспортної роботи визначаємо доцільність використання розподльчого центру для роздрібних торговців. Рішення приймається на основі наступної залежності:
; (1.7)
де — зміна транспортної роботи при використанні розподільчого центру, км*кор.
Примітка: при додатних значеннях (+) – є доцільним використання розподльчого центру, а при від”ємних (-) – недоцільним.
1. = Р – Ррц = 405-319 = 86
2. = 291-292 = -1
3. = 182-31 = 151
Результати розрахунку заносимо до таблиці 1.4. У випадку недоцільності використання розподільчого центру з точки зору транспортної роботи, а також, з метою визначення економтічної доцільності, необхідно перевірити наступну умову:
; (1.8)
де зміна витрат на транспортування товарів при використанні розподльчого центру, грн.
Стр, СтрРЦ – витрати на транспортування товарів відповідно при функціонуванні логістичної системи без розподільчого центру та з розподільчим центром, грн. Їх визначають за формулами:
Стр = ; (1.9)
СтрРЦ = +; (1.10)
де Qji– обсяг завозу товарв від j-го постачальника товарів до ш-го магазину, т/день. Коробки переводяться в тонни з пропорції: 1 коробка = 10 кг = 0,01 т.
li, lj– відстані між розподільчим центром і відповідно між і-м магазином та j-м постачальником товарів, км;
Qi, Qj– відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг вивозу товарів від j-го постачальника, кор./день;
Vt– технічна швидкість, км/год.;
Цт – вартість 1 л. палива, грн.
1-1: Стр = (1,6*0,35+13,5*2,4)*0,246 = 37,52
Аналогічно розраховуємо далі
2-1: Стр =43,66
3-1: Стр =21,25
1-2: Стр =23,69
2-2: Стр =31,29
3-2: Стр =19,96
1-3: Стр =16,34
2-3: Стр =19,96
3-3: Стр =10,01
1-4: Стр =42,3
2-4: Стр =46,42
3-4: Стр =41,25
1-5: Стр =53,56
2-5: Стр =42,52
3-5: Стр =47,4
1-6: Стр =15,13
2-6: Стр =23,83
3-6: Стр =11,23
1-7: Стр =21,14
2-7: Стр =32,7
3-7: Стр =8,76
1-8: Стр =36,3
2-8: Стр =43,8
3-8: Стр =26,2
1-9: Стр =12,6
2-9: Стр =21,3
3-9: Стр =10,02
1-10: Стр =46,41
2-10: Стр =42,26
3-10: Стр =27,59
Результати розрахунку зводимо у таблицю 1.4
Таблиця 1.4 – Результати розрахунку витрат на транспортування.
Учасник системи
Товар
Без РЦ
З РЦ
(Х = 22,9
У = 13,87)
Зміна витрат, грн.
Вид
Обсяг
т/день
Відстань, км
Витрати на транспортування,
Грн
Відстань, км
Витрати на транспортування,
Грн
Магазин1
Товар1
0,35
6
37,52
3,8
24,08
78,35
Товар2
0,1
7
43,66
Товар3
0,47
3,4
21,25
Всього
0,92
16,4
102,43
Магазин2
Товар1
0,45
3,8
23,69
4,0
25,30
49,64
Товар2
0,17
5
31,29
Товар3
0,11
3,2
19,96
Всього
0,73
12
74,94
Магазин3
Товар1
0,44
2,6
16,34
0,4
2,47
43,84
Товар2
0,1
3,2
19,96
Товар3
0,26
1,6
10,01
Всього
0,81
7,4
46,31
Магазин4
Товар1
0,22
7,4
42,30
5,8
36,69
93,28
Товар2
0,36
7,4
46,42
Товар3
0,22
6,6
41,25
Всього
0,80
21,4
129,97
Магазин5
Товар1
0,1
8,4
53,56
6,6
41,75
101,73
Товар2
0,19
6,8
42,52
Товар3
0,46
7,6
47,40
Всього
0,75
22,8
143,48
Магазин6
Товар1
0,49
2,4
15,13
0,6
3,81
46,38
Товар2
0,38
3,8
23,83
Товар3
0,22
1,8
11,23
Всього
1,09
7,4
50,19
Магазин7
Товар1
0,19
3,4
21,14
1,6
10,11
52,49
Товар2
0,47
5,2
32,7
Товар3
0,1
1,4
8,76
Всього
0,76
10
62,6
Магазин8
Товар1
0,25
5,8
36,30
5,6
35,34
70,96
Товар2
0,27
7
43,80
Товар3
0,1
4,2
26,20
Всього
0,62
17
106,30
Магазин9
Товар1
0,43
2
12,60
1,8
11,37
32,55
Товар2
0,16
3,4
21,30
Товар3
0,30
1,6
10,02
Всього
0,89
7
43,92
Магазин10
Товар1
0,34
7,4
46,41
5,8
36,74
79,52
Товар2
0,19
7,4
42,26
Товар3
0,33
6,6
27,59
Всього
0,86
21,4
116,26
Постачальник 1
-
3,26
-
-
2,2
14,57
-
Постачальник2
-
2,39
-
-
3,6
23,49
-
Постачальник3
-
2,57
-
-
1,0
6,55
-
Всього
-
-
-
-
-
-
604,13
продолжение
--PAGE_BREAK--2. Вибір транспортного перевізника
Найбільш розповсюдженим завданням в логістичній системі є вибір логістичних посередників. На рис. 2.1. наведено алгоритм вибору логістичного посередника.
Рис. 2.1 – Алгоритм вибору логістичних посередників.
Згідно з цим алгоритмом вибір здійснюється на релейних, кількісних та якісних показниках. До релейних показників відносяться такі, що мають лише два показники: «так» або «ні». В нашому випадку – це наявність сертифікату.
Кількісні показники – це надійність (вірогідність доставки товару вчасно), тариф, загальний час (можливість відхилення від планової тривалості перевезення, %), фінансова стабільність.
Якісні – це частота сервісу, збереженсть, кваліфікація персоналу, готовність до переговорів.
При виборі перевізника в першу чергу перевіряють релейні показники. Отже, виключаємо перевізника № 1.
Наступним етапом проводять розрахунки вагових коефіцієнтів для кількісних та якісних показників за формулою:
Wi= ; (2.1)
де Wi— ваговий коефіцієнт і-го критерію;
j– значення рангу і-го критерію;
N– загальна кількість критеріїв, що врховуються при визначенні інтегральної оцінки (релейні показники не враховуємо)
W1= = 0,16
Далі розраховуємо аналогічно
W2= 0,222
W3= 0,19
W4= 0,028
W5= 0,05
W6= 0,08
W7= 0,111
Wi= 0,138
Результати розрахунків зводимо до таблиць 2.1., 2.2., 2.3.
Таблиця 2.1. – Показники (критерії) для оцінки перевзника.
№
з/п
Критерій
ПеревІзники
Ранг
1
2
3
1
Наявнсть сертифікату
НІ
ТАК
ТАК
-
2
Надійність
0,84
0,77
0,87
3
3
Тариф
7,75
7,65
7,88
1
4
Загальний час, %
24
18
23
2
5
Фінансова стабільність
13
13
13
8
6
Частота сервісу
ДОБРЕ
ДУЖ.ДОБРЕ
ДУЖ.ДОБРЕ
7
7
Збереженість
ДУЖ.ДОБРЕ
ДУЖ.ДОБРЕ
ДОБРЕ
6
8
Кваліфікація персоналу
ЗАДОВ.
ДОБРЕ
ДОБРЕ
5
9
Готовність до переговорів
ДУЖ.ДОБРЕ
ДУЖ.ПОГАНО
ДОБРЕ
4
Таблиця 2.2. – Розрахунок кількісних оцінок.
Критерій
Ваговий коефіцієнт
Екстремум
Еталонне значення
Перевізник
1
2
Значення без Wi
Значення з Wi
Значення без Wi
Значення з Wi
Надійність
0,16
МАХ
0,87
0,88
0,14
1
0,16
Тариф
0,222
МІН
7,65
1
0,222
0,97
0,21
Загальний час, %
0,19
МІН
18
1
0,19
0,78
0,15
Фінансова стабільність
0,028
МАХ
13
1
0,028
1
0,028
Сумарна кількісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнту
0,58
0,55
Таблиця 2.3. – Розрахунок яксних та інтегральних оцнок.
Критерій
Ваговий коефіцієнт
Перевізник
1
2
Значення без Wi
Значення з Wi
Значення без Wi
Значення з Wi
Частота сервісу
0,05
0,913
0,045
0,913
0,045
Збереженість
0,08
0,913
0,073
0,782
0,06
Кваліфікація персоналу
0,111
0,782
0,086
0,782
0,086
Готовність до переговорів
0,138
0,033
0,005
0,782
0,11
Сумарна якісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнта
0,209
0,301
Розрахунок кількісних оцінок проводиться за наступною послідовністю. Для кожного кільксного показника визначають, яке екстремальне значення найбльш привабливе при оцінці. Тобто, необхідно встановити мах чи міnзначення повинен мати критерій. Далі серед перевізників обирають найкраще за певним екстремумом значення.
Розрахунок значення кільксного критерію (Zi) проводять за наступними формулами:
- При екстремумі «мах»: Zi= ; (2.2)
- При екстремумі «min»: Zi= ; (2.3)
де Кет – еталонне значення для даного критерю;
Кni– фактичне значення для і-го перевзника
Розрахунок значення кількісного критерію (Di) з урахуванням вагового коефіцієна виконують за формулою:
Di= Zi*Wi; (2.4)
Розрахунок значення якісного критерію проводимо на основі функції бажаності (табл.2.4)
Таблиця 2.4. – Оцінка якості і відповідні їм стандартні оцінки на шкалі бажаності.
Інтервал
Оцінка якості
Відмітка на шкалі бажаності
Діапазон
Середнє значення
3-4
Відмінно
Більш 0,950
0,975
2-3
Дуже добре
0,875-0,950
0,913
1-2
Добре
0,690-0,875
0,782
0-1
Задовільно
0,367-0,690
0,530
(-1)-0
Погано
0,066-0,367
0,285
(-2)-(-1)
Дуже погано
0,0007-0,066
0,033
(-3)-(-2)
Огидно
Менше 0,0007
-
За результатами розрахунків будуємо график залежності значень критеріїв від певного рангу для перевізників, що розглядалися (рис. 2.1. – 2.3.)
Рис. 2.1. – Значення вагових коефіцієнтів за критеріями оцінки.
Рис. 2.2. – Значення оцінки перевізників без урахування вагових коефіцієнтів.
Рис.2.3. – Значення оцінки перевізників з урахуванням вагових коефіцієнтів.
3. Організація функціонування транспортно-складської підсистеми
3.1 Особливост каналів розподілу товарів.
У межах даної роботи необхідно порівняти роботу транспорту в логістичній системі для двох варіантів: при функціонуванні системи без розподільчого центру та з розподільчим центром. Використання розподільчого центру приводе до появи каналу розподілу другого рівня і змінює характеристики роботи транспорту на каналі розподілу першого рівня.
Рис. 3.1. – Особливості роботи транспорту в логістичній системі.
а)
б)
Рис. 3.2. – Канали розподілу товарів:
а) першого рівня; б) першого і другого рівня.
У роботі наведемо схеми каналів розподілу — при використанні розподільчого центру і без використання розподільчого центру. Схеми повинні виглядати таким чином: від пунктів відправлення вантажу проставляють стрілки до пунктів споживання вантажів. На схемах відображають лише учасників логістичної системи.
-
- магазини
- постачальник
Рис. 3.3. – Схема каналів розподілу без використання розподільчого центру.
продолжение
--PAGE_BREAK--3.2 Визначення варіанту роботи транспортно-складської підсистеми
Використання розподільчого центру дозволяє змінювати не тільки напрямок руху товарів від постачальників до споживачів і зменшувати транспортні витрати, але й змінювати витрати на складування товарів.
Проводимо розрахунки витрат за формулою:
Собщ. = , (3.1)
де , — відповідно витрати на збереження товарів у постачальників і розподільчого центру, грн;
Сз – витрати на виконання замовлення, грн.;
Стр – витрати на транспротування товарів від постачальників товарв до розподільчого центру, грн.
-магазини
-розподільчий центр
Рис. 3.4. – Схема каналів розподілу з використанням розподільчого центру.
Витрати на збереження товарів у постачальників товарів і оптового торговця визначають за формулами:
, (3.2)
, (3.3)
де , — обсяг зберігання товарів за період, що розглядається відповдно у постачальників товарів та оптового торговця, т.;
, — час зберігання однієї тони товарів за період, що розгядається відповідно у постачальників товарв та оптового торговця, діб;
, — вартість збереження однієї тони товару протягом однієї доби вдповідно у постачальників товарів та оптового торговця, грн./добу.
Витрати на виконання замовлення визначається за формулою:
Сз = К*m, (3.4)
де К – варттсь виконання одного замовлення, грн.;
m– кількість замовлень за період, що розглядається, од.
Витрати на транспортування товарів визначаємо за формулою:
Стр = , (3.5)
де Стрі – витрати на транспортування товарв від і-го постачальника товару, грн. Визначаємо за формулою:
Стрі = (1,6q+ 13,5Цт)*n*tобі, (3.6)
де q– вантажопідйомність транспортного засобу, т;
Цт – вартість 1 л. палива, грн;
tобі– час обороту на маршруті з обслуговування і-го маршруту, год.;
n– кількість оборотв на маршруті перевезення, од. Визначається за формулою:
n= , (3.7)
де nj– кількість оборотів на маршруті з обслуговування постачальникв товарів при j-му замовленню, од. Визначається за формулою:
ni= , (3.8)
де Qi– обсяг замовлення товарів розподільчим центром при j-му замовленні, т. Визначається на основі даних про обсяги замовлень товарів в коробках. Коробки переводяться в тони з пропорції: 1 коробка = 10 кг.
Час оберту на маршрут визначається за формулою:
tобі= + q*t1m, (3.9)
де li– відстань між і-м постачальником товару та розподільчим центром, км. Визначаємо згідно з матрицею найкоротших відстаней;
Vt– технічна швидкість, км/год.;
t1m– час навантаження-розвантаження 1 тони вантажу, хв.
З розглянутих варіантів роботи транспорту і складських підсистем обираємо той, який має найменші витрати.
Вантажопідйомнсть транспортних засобів приймаємо 5т та 10т
Розрахунки за вищенаведеними формулами:
Для автомобілю 5 т:
1. Стрі = 1,6*5 + 13,5*6*1,02*90,62*5 = 453,1
Стрі = 90,62*4 = 362,48
Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
2. Стрі = 90,62*6 = 543,72
Стрі = 90,62*4 = 362,48
Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
3. Стрі = 90,62*5 = 453,10
Стрі = 90,62*4 = 362,48
Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Для автомоблю 10т:
1. Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*1 = 90,62
2. Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*1 = 90,62
3. Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*1 = 90,62
Для автомобілю 5 т:
1. nj =5,nj =4,nj =3,nj =2
2. nj =6,nj =4,nj =3,nj =2
3. nj =5,nj =4,nj =3,nj =2
Для автомобілю 10 т:
1. nj =3,nj =2,nj =2,nj =1
2. nj =3,nj =2,nj =2,nj =1
3. nj =3,nj =2,nj =2,nj =1
Для автомобілю 5 т:
tобі= 1,02
Для автомобілю 10 т:
tобі= 1,87
Результати розрахунків зводимо до таблиць
Таблиця 3.1. – Потреба в товарах.
Потреба в товарах за днями тижня, т
Тип товару
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П”ятниця
Всього
Товар 1
2,28
3,19
2,61
1,81
2,50
12,39
Товар 2
2,85
2,32
2,61
2,97
2,35
13,10
Товар 3
2,15
2,54
1,95
2,08
2,99
11,71
РЦ
7,28
8,05
7,17
6,86
7,84
37,2
Таблиця 3.2. – Характеристика зберігання товарів у учасників логістичної системи
Учасник системи
Кількість поставок
Термін зберігання товарів на складах у учасників по днях тижня
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П”ятниця
Всього
Постачальник1
5
10,11
6,92
4,31
2,5
-
23,84
4
9,47
-
-
-
17,57
3
8,65
-
-
-
-
12,69
2
6,63
-
-
-
-
6,63
1
-
-
-
-
-
-
Постачальник2
5
10,25
7,93
5,32
2,35
-
25,85
4
9,66
6,76
3,56
-
-
19,98
3
8,48
4,39
-
-
-
12,87
2
6,28
-
-
-
-
6,28
1
-
-
-
-
-
-
Постачальник3
5
9,56
7,02
5,07
2,99
-
24,64
4
8,82
5,53
2,7
-
-
17,05
3
7,87
3,64
-
-
-
11,51
2
6,05
-
-
-
-
6,05
1
-
-
-
-
-
-
РЦ
5
7,28
8,05
7,17
6,86
7,84
37,2
4
7,28
13,93
16,97
14,7
9,68
63,54
3
7,28
21,19
29,07
24,3
19,36
101,28
2
7,28
35,71
24,20
38,82
19,36
125,91
1
7,28
50,23
24,20
53,34
19,36
154,41
Таблиця 3.3. – Результати розрахунку витрат на ділянці «постачальник товарів – розподільчий центр»
Ванта
жо
підйом
ність
ТЗ, т
Кільк.
поста
вок
за тиж.
Витрати на транспортування та збереження товарів
Постачальник1
Постачальник2
Постачальник3
Збе-
режен
ня на РЦ
Всього
Тр-ня
Збереж.
Замовл.
Тр-ня
Збереж.
Замовл.
Тр-ня
Збереж.
Замовл.
5т
5
453,1
1335,1
350
543,7
1447,6
350
453,1
1379,8
350
1302
7964,4
4
362,5
983,9
280
362,5
1118,9
280
362,5
954,8
280
2223,9
7209
3
271,9
710,6
210
271,9
720,7
210
271,9
644,56
210
3544,8
7066,4
2
181,2
371,3
140
181,2
351,7
140
181,2
338,8
140
4406,9
6432,3
1
90,6
-
70
90,62
-
70
90,6
-
70
5404,4
5886,2
10т
5
271,9
1335,1
350
271,9
1447,6
350
271,9
1379,8
350
1302
7330,2
4
181,2
983,9
280
181,2
1118,9
280
181,2
954,8
280
2223,9
6665,1
3
181,2
710,6
210
181,2
720,7
210
181,2
644,56
210
3544,8
6794,3
2
90,6
371,3
140
90,6
351,7
140
90,6
338,8
140
4406,9
6160,5
1
90,6
-
70
90,6
-
70
90,6
-
70
5404,4
5886,2
На основі даних таблиці 3.3. визначаємо сумарні витрати на транспортування. Результати заносимо до таблиці.
Таблиця 3.4. – Витрати на транспортування.
Вантажо
підйомнсть,
т
Витрати на транспротування при кількості поставок за тиждень
1
2
3
4
5
5
7964,4
7209
7066,36
6432,3
5886,22
10
7330,2
6665,1
6794,26
6160,5
5886,2
На основі таблиці 3.3. будуємо графіки залежності загальних витрат від кількості поставок. На основі даних цього графіка обираємо вантажопідйомність автомобіля.
За даними таблиці 3.4. будуємо графік залежності транспортних витрат від клькості поставок. Для обраної вантажопідйомності автомобіля на графіку проставляємо значення витрат
А)За постачальниками
Б) За видами товару
Рис. 3.5. – Графік зберігання товарів у постачальників та на розподільчому центрі.
Рис. 3.6. – Графік залежності загальних витрат від кількості поставок.
Рис. 3.7. – Графік залежності витрат на транспортування від кількості поставок.
продолжение
--PAGE_BREAK--