Дипломна робота
Залучення іноземних інвестицій длястворення готельно-ресторанного комплексу в м. Львові в світлі підготовки доЄвро-2012
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи інвестування
1.1 Необхідність залучення, види, форми і структураіноземних інвестицій.
1.2 Створення сприятливого інвестиційного кліматунапередодні Чемпіонату Європи з футболу.
1.3 Бізнес-план інвестиційного проекту, суть,методологія розробки.
2. Аналіз ринку надання готельних послуг у м. Львові
2.1 Мережа готелів міста Львова та перспективиконкуренції в умовах підготовки до чемпіонату Європи
2.2 Аналіз присутності іноземних готельних мереж вУкраїні
3. Бізнес-план створення готельного-ресторанногокомплексу в м. Львові
3.1 Опис проекту, оцінка його конкурентоздатності
3.2 Витратна частина проекту
3.3 Прибутковість проекту та оцінка ризиків
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Напередодні організаціїпроведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 році виникає гострапотреба в розвитку інфраструктури міст України, в тому числі і Львова.Необхідно перш за все збудувати нові дороги та провести ремонт та розширеннядіючих, реконструювати та збільшити потужність аеропортів, побудувати новістадіони та нові комфортабельні готелі.
На будівництвонових готелів та реконструкцію старих необхідно інвестувати мільярди євро, якихв державному бюджеті України та вітчизняних інвесторів просто немає. Їх вповному обсязі спроможні надати тільки закордонні інвестори, тому тема дипломноїроботи є дуже актуальною.
Предметомдослідження є інвестиції: їх економічний зміст та шляхи залучення, механізми тапорядок інвестування, контролю за його впровадженням та дотриманнямінвестиційних проектів.
Метою дипломноюроботи є шляхом складання бізнес-плану інвестиційного проекту створення в м.Львові готельно-ресторанного комплексу за допомогою залучення іноземнихінвестицій.
Виходячи з метидипломної роботи поставлено такі завдання:
1. Вивчитиметодологію створення інвестиційного бізнес-плану.
2. Вивчити тапроаналізувати ринок готельних послуг м. Львова, визначити основні напрямурозвитку пропозиції готельних закладів.
3. Проаналізуватиприсутність іноземних операторів готельного бізнесу на рику України та Львова.
4. Розробитифінансовий та виробничій плани готельного комплексу.
5. Визначити тапровести оцінку ризиків інвестування в готельно-ресторанний комплекс в м.Львові, вказати можливі шляхи їх попередження та подолання.
В дослідженнівикористовувалися метод наукового аналізу (під час вивчення ринку туристичнихпослуг) та синтезу (під час вибору оптимальної ринкової ніші та цільовихспоживачів послуг готелю). Також в дипломній роботі використаний методузагальнення.
Основним джереломматеріал для дослідження послужили засоби масової інформації: газетні тажурнальні статті, вітчизняна методична література та рекламні матеріали.
інвестиціяіноземний чемпіонат готельний бізнес план
Розділ 1.Теоретичні основи інвестування
1.1Необхідність залучення, види, форми і структура іноземних інвестицій
Розвиток іпосилення ефективності господарювання виробничих підприємств України значноюмірою залежить від загально державного інвестиційного потенціалу, якийформується з рахунок різних фінансових джерел, у тім числі іноземнихінвестицій.За кризового стану більшості вітчизняних підприємств та організацій, за браком власних інвестиційних ресурсів та інтенсивною інтернаціоналізацієювиробничо-господарських систем об’єктивно необхідним стає все ширше залученняіноземних інвестицій. Останні використовуються для фінансової підтримкивітчизняних товаровиробників та інших суб’єктів господарювання, запровадженнянових технологій, нарощування експортного потенціалу, структурної перебудовиекономіки.
Іноземнеінвестування може здійснюватися в різних формах залежно від типу інвестора,його мети та ступеня ризику, на який він готовий.Основними типами прямихіноземних інвестицій зазвичай бувають: а) створення спільних підприємств; б)започаткування діяльності дочірніх підприємств; в) укладання ліцензійних угод звітчизняними фірмами; г) придбання неконтрольних пакетів акцій вітчизнянихфірм-емітентів;
д) купівляконтрольних пакетів акцій у підприємств, що їх випускають і реалізують .
Спільніпідприємства створюються та управляються спільно іноземними інвестиціями ймісцевими парламентами. У ролі останніх виступають найчастіше приватні фірми, але такими можуть інколи бути й державні підприємства. Кілька іноземнихінвестицій з різних країн можуть створити спільне підприємство в третій країніз метою зменшення стартових інвестиційних витрат. Спільні підприємства даютьзмогу зарубіжним інвесторам мати більшу нішу на місцевому ринку з меншимпідприємницьким ризиком, ніж за прямої купівлі місцевої фірми на аукціоні абостворення дочірнього підприємства.
Створення власнихдочірніх підприємств як варіант вкладення капіталу є найбільш ризикованим ізв’язаним із найбільшими зобов’язаннями з боку іноземного інвестора. Такийваріант, як право, застосовується в країні, на ринках котрої можна досягнутинайбільшого потенціалу для отримання прибутку ( доходу ).
Ліцензійну угодумісцева фірма укладає здебільшого з відповідною транснаціональною корпорацією.
Відповідно доліцензійної угоди остання передає право на використання нової технологіїмісцевій фірмі, яка стає відповідальною за маркетинг і виробництво певноготовару. Така угода дає іноземному партнеру можливість виходити на ринок змінімальним підприємницьким ризиком. Крім того, іноземні інвестори можутьпридбати акції місцевої фірми, з якою укладено ліцензійну угоду.
Придбаннянеконтрольних пакетів акцій місцевих фірм здійснюється іноземним інвесторомчерез пряму купівлю на місцевому фондовому ринку. Оскільки іноземні партнеривнаслідок придбання такої кількості акцій не набувають права контролюватидіяльність місцевої фірми, то такі інвестиції заведено називати, як ми вжезазначали, портфельними ( пасивними ).
Таким способомінвестування використовується переважно в процесі приватизації місцевихпідприємств або обміну боргів приватних чи державних суб’єктів господарюванняна їхні акції.
Контрольні пакетиакцій місцевих фірм іноземні інвестори можуть придбати різними способами (прямою купівлею, у процесі приватизації, обміну боргів на акції тощо ). Цейваріант інвестування вітчизняних фірм ( підприємств, організацій ) надає правоконтролювання їхньої діяльності. Водночас він передбачає більшість зобов’язаньіноземного інвестора і триваліший час для одержання очікуваних прибутків.Проте така форма інвестування забезпечує значні вигоди місцевим підприємства:прискорює оновлення номенклатури продукції, що виробляється, допомагаєпокривати борги за комунальні послуги тощо.
Дуже важливим дляіноземних інвесторів є встановлення ступеня привабливості інвестування вмісцевій фірмі. Потенційні іноземні інвестори, коли приймають рішення продоцільність інвестицій у тій чи тій країні, звертають увагу на наявністьдостатніх ознак привабливості інвестування. До таких ознак належать :
1. характеристикамісцевого ринку ;
2. доступністьринку з погляду сприятливого законодавчого середовища;
3. наявність удостатній кількості кваліфікованої робочої сили, її реальна вартість іпродуктивність;
4. ступіньвалютного ризику ;
5. можливістьрепатріації капіталу;
6. стан захистуінтелектуальної власності ( ця ознака є пріоритетною, особливо для динамічнихгалузей — виробництва комп’ютерів );
7. торговаполітика, яка істотно впливає на вартість і масштаби експорту та імпортупевної продукції ;
8. мірадержавного регулювання економіки, що є важливим для захисту інтересіввибірників і споживачів, а також для сприяння припливу іноземних інвестицій ;
9. наявність абоможливість запровадження податкових та інших пільг, що стимулюють активнезалучення іноземних інвестицій ;
Види іноземнихінвестицій :
1) будь-які видицінних паперів, корпоративних прав у конвертованій валюті ;
2) будь-якерухоме і нерухоме майно та майнові права ;
3) валюта України;
4) іноземнавалюта ;
5) Грошові вимогита вимоги виконання договірних зобов’язань, що гарантовані відповіднимибанками, у конвертованій валюті ;
6) Праваінтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті відповіднопідтверджено;
7) Право наздійснення господарської діяльності;
8) Інші цінності;
Форми іноземнихінвестицій:
1) Придбання правна використання природних ресурсів і на користування землею ;
2) Придбанняінших майнових прав ;
3) Інші форми задоговорами з вітчизняними підприємцями ;
4) Придбаннянерухомого чи рухомого майна, або окремих видів цінних паперів ;
5) Створенняпідприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, або придбання увласність діючих підприємств повністю ;
6) Пайова участьу спільних підприємствах, або придбання частки діючих підприємств ;
7) Політичнастабільність, яка в кінцевому підсумку є найважливішою ознакою для прийняттярішення про доцільність інвестування, оскільки зарубіжні інвестори просто небудуть ризикувати своїми капіталами в нестабільному політичному середовищі ;
8) Сприятливийекономічний клімат, підтримування низького й передбачуваного рівня інфляції ;
9) Достатнійрозвиток інфраструктури виробництва та ринку, наявність або можливістьстворення зон вільної торгівлі .
За останні кількароків помітно змінилася галузева структура іноземних інвестицій в Україну.Якщо 1994 р. їхня питома вага у виробничих галузях становила 92,9% загальногообсягу, то 1999 р. — приблизно 80%. При цьому в промисловості України винизнизилась з 52,5 до 35%. У 3 рази скоротилися іноземні інвестиції в чорну такольорову металургію ( з 7,5 до 2,5% ); у 2,5 рази — у легку промисловість ( з5,6 до 2,2% ); в 1,7 рази — у машинобудування і металообробку ( з 17,3 до 10,0%). Водночас обсяг прямих іноземних інвестицій збільшився в торгівлю ( з 22,2 до34,8% ), невиробничу сферу в цілому ( з 7,1 до 20% ), у тім числі в охорону здоров’я- у понад 50 разі .
Законодавчерегулювання іноземних інвестицій у національну економіку здійснюється кількомазаконами України, ухваленими протягом 1991-1996 рр. Верховною Радою, ідекретом Кабінету Міністрів України.
Закон України“Про захист іноземних інвестицій на Україні” 1991 р. передбачає, що:
а) інвестиції,прибутки, законні права та інтереси іноземних інвесторів захищаються законамиУкраїни ;
б) держава неможе реквізувати іноземні інвестиції за винятком випадків стихійного лиха ;
в) іноземнимінвесторам гарантується можливість переказу за кордон їхніх прибутків та іншихсум, отриманих на законних підставах .
Національнийрежим інвестиційної та іншої господарської діяльності щодо іноземних інвестиційвстан6овлено Законом України “Про іноземні інвестиції” ( 1992 р. ). Цим закономпередбачено, що :
1) іноземніінвестиції в Україні не підлягають націоналізації ;
2) іноземніінвестори мають гарантії на 10 р. на випадок змін законодавства України проіноземні інвестиції ;
3) встановлюєтьсянизка податкових пільг для підприємств з іноземними інвестиціями.
1.2 Створеннясприятливого інвестиційного клімату напередодні Чемпіонату Європи з футболу
Інвестиційнийклімат держави — це сукупність політичних, правових, економічних та соціальнихумов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних тазакордонних інвесторів. Сприятливий інвестиційний клімат має забезпечити захистінвестора від інвестиційних ризиків. Враховуючи стан економічного потенціалу йобмежені внутрішні інвестиційні можливості впродовж всього періоду трансформаціїекономіки, українська держава намагається створити сприятливі рамкові умови длярозвитку інвестиційної сфери. Здійснено перехід до управління інвестиціями набазі ринкових відносин. Формується багато секторна система капітальногобудівництва. Ліквідовані будівельні міністерства.
Розукрупнені таприватизуються будівельні організації. У макроекономічній політиці наголосробиться на створенні передумов зростання інвестицій — послаблення інфляції,забезпечення оптимальних процентів за депозитами і вкладеннями, зниженнявідсоткових ставок за кредитами, скорочення заборгованості та зростанняспоживчого попиту населення.
До чинників, що забезпечуютьподолання або зниження ризиків для інвесторів в Україні, належать:
1) рівеньрозвитку продуктивних сил та стан ринку інвестицій;
2) правове поледержави (законодавча база);
3) політична воляусіх гілок влади;
4) станфінансово-кредитної системи;
5) статусіноземного інвестора;
6) інвестиційнаактивність населення.
За умовпідготовки країни до «Євро – 2012» важливе значення має державна підтримкареалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних інфраструктурнихпроектів виробництв, а також впровадження економічних регуляторів активізації внутрішньоїінвестиційної активності.
Рівень розвитку продуктивнихсил держави — один з найважливіших чинників, що впливає на покращенняінвестиційного клімату. Оскільки основні джерела інвестицій формуються у виробництві,то велике значення має зростання ВВП та національного доходу, що спрямовуються нанагромадження.
Важливим чинником,що впливає на інвестиційний клімат, є рівень розвитку інвестиційної сфери,особливо активних її елементів — підприємств і організацій будівельногокомплексу.
Будівель ні підприємстваУкраїни на сьогоднішній день вже майже повністю оновили основні виробничі зарахунок власних коштів, а також – за рахунок кредиту та лізингу.
Одним знайважливіших чинників покращення інвестиційного клімату в Україні є створенняадекватного ринковій економіці правового поля, яке цілком залежить відполітичної волі законодавчої та виконавчої гілок влади, а також позиціїмісцевих органів влади.
Так, наприклад,реалізація угоди про вільну торгівлю між Україною та РФ дозволила веститоргівлю з Росією без стягування ПДВ, що значно покращило інвестиційний клімат.
Загальне правовеполе інвестиційної діяльності регулюється законами, більшість з яких прийнятіще в 1991 р.
Закон «Прозовнішньоекономічну діяльність» визначає рівність суб'єктів цієїдіяльності (вітчизняних та іноземних), гарантії прав власності, право представництва,реєстраційний порядок організації діяльності. В законі передбачені податкові,митні норми регулювання, експортно-імпортні квоти.
Розрахунки між суб'єктамиінвестиційної діяльності (резидентами і нерезидентами) здійснюються згідно з Законом«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
В Законі«Про інвестиційну діяльність» зафіксовані державні гарантії прав інвестора.Передусім передбачено стабільність умов діяльності інвесторів внаслідок змінизаконодавства впродовж 10 років, відшкодування збитків, що спричинили інвесторудержавні органи та ін. Закон України «Про іноземні інвестиції»(березень 1992 р., його дію припинено 19.03.1996 р.) був визнаний одним знайкращих у країнах колишнього Радянського Союзу щодо заохочення прямихіноземних інвестицій. Він надавав значні гарантії, права та пільги іноземнимінвесторам.
Розпорядженням ПрезидентаУкраїни 20.05.97 р. створено Палату незалежних експертів з питань іноземних інвестицій.Затверджено перелік суперечок, з якими інвестори можуть звертатись до Палати, втому числі про нечесну конкуренцію, одностороннє невиконання домовленостей, розголошенняконфіденційної інформації тощо.
Сьогодні статусіноземного інвестора в Україні визначається Законом «Про режим іноземногоінвестування», який був прийнятий в березні 1996 р.
Останні пільгиіноземним інвесторам скасовані новою редакцією законів про ПДВ та оподаткуванняприбутку, що передбачають оподаткування іноземних інвестицій на загальнихзасадах.
Закон «Пробанки і банківську діяльність» визначає дозволені банкам види операцій,пов'язаних з інвестиційною діяльністю: фінансування реальних інвестицій задорученням їх власників або розпорядників, випуск цінних паперів, їх придбання тапродаж; лізингові, факторингові та довірчі операції. Законом забороняєтьсядіяльність банку як інвестора в виробничій сфері, в законопроекті новоїредакції цього закону передбачаються суттєві зміни щодо активізаціїінвестиційної діяльності банків.
Важливе значеннямає Указ Президента «Про заходи щодо реформування інвестиційної політики вУкраїні», в якому надавались доручення Кабінету Міністрів щодо впровадженняв практику нового порядку визначення амортизації, норм амортизаційних відрахувань,віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу),використання прискореної амортизації основних фондів. Указ Президента «Проневідкладні заходи щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»зумовлює:
— необхідністьприватизації об'єктів незавершеного будівництва одночасно з приватизацієюземельних ділянок;
— спрощення системиотримання дозволів на проведення проектно-розвідувальних робіт;
— звільненнякомпаній, що споруджують об'єкти за рахунок бюджету, від сплати земельногоподатку.
Важливу роль уформуванні сприятливого інвестиційного клімату в Україні відіграють фондовийринок, фінансово-кредитна система, залучення іноземного капіталу, інвестиційнаактивність населення, структурно-інноваційна перебудова економіки та інші чинники.
Залученняіноземного капіталу.
Існує багатошляхів залучення іноземного капіталу для інвестування в інфраструктурніпроекти, пов’язані із підготовкою до «Євро – 2012». Найважливіші з них:
— пряміінвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в тому числіспільних підприємств;
— портфельні інвестиціїшляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів;
— кредити, позикита Гранти міжнародних фінансових інституцій, країн, державних установ,міжнародних фондів, експортних агентств, банків тощо.
Державна політикащодо залучення іноземного капіталу здійснюється
КабінетомМіністрів України спільно з НБУ і регулюється Верховною Радою України.
Створена певна кількістьдержавних інституцій, що безпосередньо займаються залученням іноземнихінвестицій в Україну:
Українськадержавна кредитно-інвестиційна компанія;
Національнеагентство України по реконструкції і розвитку;
Державнийінвестиційно-кліринговий комітет;
Палата незалежнихекспертів з питань інвестицій;
Консультативнарада з питань іноземних інвестицій в Україну;
Валютно-кредитнарада Кабінету Міністрів;
Координаційнарада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва.
В липні 1996 р.Указом Президента було створено Національне агентство України по реконструкціїі розвитку, завданням якого є участь в формуванні державної політики привзаємодії з міжнародними фінансовими організаціями і закладами для залучення кредитів,грантів, міжнародної гуманітарної і технічної допомоги, іноземних інвестицій.Згідно з Положенням про Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснюватиконтроль за ефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.
Державнийінвестиційно-кліринговий комітет та Координаційна рада з питань інвестиційно-кліринговогоспівробітництва розглядають питання, пов'язані з залученням фінансових і інвестиційнихресурсів в рамках інвестиційно-клірингових відносин.
Палата незалежнихекспертів з питань іноземних інвестицій функціонує згідно з Положенням і єпостійно діючим консультативно-дорадчим органом при Президентові України, метоюякого є запобігання конфліктів між іноземними інвесторами і органами виконавчоївлади.
Консультативнарада з питань іноземних інвестицій створена при Президентові для розробки іреалізації державної політики по залученню і використанню іноземних інвестицій.
Рішення пронадання державних гарантій при залученні іноземних кредитів приймаєвалютно-кредитна Рада Кабінету Міністрів України.
Взагалідіяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється близько 70 нормативнимиактами різного рівня, якими іноземному інвестору досить важко керуватися в зв'язкуз неоднозначністю положень. Крім цього, до діючого Законодавства постійно вносятьсязміни і доповнення, які часто значно погіршують існуючі положення та умови діяльностііноземних інвесторів. З метою усунення цих недолік доцільно було б, з одного боку,прийняття нових законодавчих актів або змін і доповнень до вже діючих, а з другогобоку — усунення протиріч та неоднозначних положень в уже діючих законодавчих танормативних актах.
В загальному надержавному рівні вже зроблено все можливе для залучення іноземних інвестицій впроекти пов’язані із проведення «Євро – 2012» на території України. Решта –справа органів місцевої влади. Найбільше проблемних питань із цим виникає самев м. Львові. На сьогодні існує ряд проблем, які потрібно вирішити місцевійвладі Львова для залучення інвестицій в регіон, а саме:
1. Визначитися іззабудовником та інвесторами нового стадіону у Львові;
2. Розробити тавпровадити план забудови міста Львова;
3. Пролобіювати уВерховній Раді розширення меж міста;
4. Визначитись ізреконструкцією аеропорту.
Та вирішити щебагато інших, які стримують вітчизняних та іноземних інвесторів від вкладаннякоштів у Львів.
1.3Бізнес-план інвестиційного проекту. Суть, методологія розробки
Виникненнябудь-якої підприємницької ідеї ставить багато різноманітних запитань: хтовиступає як конкретні споживачі, яким є ринок продукту підприємства, які коштинеобхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо.Задля отримання відповідей на ці запитання й складається бізнес-план.
Бізнес-план — цеписьмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи йзасоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні тафінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.Бізнес-план підсумовує ділові можливості та перспективи, пояснює, як ціможливості можуть бути реалізовані існуючою командою менеджерів [34].
У бізнес-планіформулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні йслабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та йогоособливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов,визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.
Бізнес-план даєможливість визначити життєздатність фірми за умов конкуренції, прогнозуєпроцеси розвитку виробництва, конкретизує шляхи досягнення мети і подоланняперешкод, є чинником, що стимулює інтереси потенційних інвесторів у їхніхпошуках вкладання коштів у розвиток виробництва.
У ринковійсистемі господарювання бізнес-план виконує дві найважливіші функції:
1) зовнішню —ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основнимиаспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;
2) внутрішню(життєво важливу для діяльності самого підприємства) — опрацювати механізмсамоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацієюпідприємницького проекту.
Традиційнобізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізаціїпроекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи невкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленимбізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, щопідприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує нафінансову підтримку.
Не менш важливоює і внутрішня функція бізнес-плану, в межах якої можна виділити два напрямкийого застосування:
1) як інструментустратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства.Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямків іцілей діяльності, а й оперативних дій для досягнення таких. Тобто бізнес-план єосновою поточного планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяєглибшому усвідомленню працівниками особистих завдань, пов'язаних зі спільнимдля них бізнесом;
2) як механізмуаналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства. Бізнес-план дає змогуаналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності в процесіреалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчаснокоригувати напрямки розвитку бізнесу.
Таким чином, вумовах ринкової системи господарювання бізнес-план — це активний робочийінструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльностіпідприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменшризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.
Ступіньдеталізації бізнес-плану залежить від характеристики фірми незалежно від того,належить вона до сфери послуг чи до виробничої сфери. Специфіка бізнес-плануполягає в тому, що це комплексний документ, який відображає всі основні аспектипідприємницького проекту. В ньому розглядається широке коло проблем, на якіможе натрапити підприємець і визначаються способи їх розв'язання. Водночас слідзазначити, що принципи управління за допомогою бізнес-плану передбачаютьнеобхідність урахування в процесі розробки конкретного бізнес-плану багатьохспецифічних для даного підприємницького проекту факторів. Відтак з'являється можливістькласифікувати бізнес-плани за певними ознаками:
1) за сфероюбізнесу (виробництво, будівництво, роздрібна та оптова торгівля, наданняпослуг, посередницька діяльність тощо);
2) за масштабамибізнесу (великий, середній, малий);
3) захарактеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципово новий,виробничо-технічного чи споживчого призначення).
У межах кожноїкласифікаційної ознаки можна виокремлювати й розробляти: а) повний бізнес-планкомерційної ідеї або інвестиційного проекту (для потенційних партнерів таінвесторів); б) бізнес-план фірми (для ради директорів або зборів акціонерів):в) бізнес-план структурного підрозділу (для вищого керівництва фірми). Можутьтакож складатися спеціальні (скорочені) бізнес-плани для певного колазаінтересованих осіб, а також бізнес-плани розвитку конкретного регіону дляорганів із бюджетними повноваженнями.
Сьогодні вжеочевидно, що без бізнес-плану не можна управляти виробничою діяльністю.Складання бізнес-плану — нагальна потреба, продиктована виробничою діяльністю.Робота над планом — це робота над організацією виробничої діяльності. Запорукоюуспіху підприємницької діяльності є успішний початок справи. Процес складаннябізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практичнонеможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.
Найбільш складноює процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу.Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробкитакого бізнес-плану три стадії: початкову, підготовчу, основну.
Якщо йдеться пророзробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність упочатковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи проект удосконалення діяльностіпідприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією. Розглянемо докладнішекожну зі стадій розробки бізнес-плану.
Початкова стадія.Опрацювання бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробкиконцепції, тобто тих принципових рішень, які закладаються в його основу. Умежах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:
1) здійснюєтьсяпошук підприємницької ідеї;
2) вибираєтьсясфера діяльності;
3)обґрунтовується доцільна форма організації бізнесу;
4) приймаєтьсярішення щодо способу започаткування бізнесу.
Найвідповідальнішиметапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створеннябізнесу, є пошук ідеї майбутнього бізнесу. Джерелами таких ідей найчастішебувають: вивчення запитів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, яківипускають інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивченнятехнічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень ірозробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різноманітні методи(«мозкового штурму», конференції ідей, «колективногоблокнота», контрольних запитань, фокальних об'єктів тощо).
Вибір сферипідприємницької діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля,послуги, будівництво, фінансова діяльність тощо) відбувається з урахуванням:
1) суті таспрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;
2) особистихфакторів (власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освітита знань, відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самогопідприємця);
3) зовнішніхфакторів (реальна економічна ситуація, законодавче заборонені сфери й видидіяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети врозвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступіньконкуренції в галузі, стадії життєвого циклу виробів, наявність необхіднихресурсів, інші специфічні зовнішні фактори).
Будь-якапідприємницька діяльність відбувається в межах певної організаційної форми.Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:
1) визначенняформ організації бізнесу, які відповідають законодавству України;
2) визначенняособливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;
3) визначеннякритеріїв вибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, ситуаціяз податками, обсяг фінансових потреб для започаткування бізнесу, ступіньконтролю за фірмою, можливість залучення інших власників, наявністьуправлінських здібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбутньомучи простота його ліквідації);
4) безпосереднійвибір форми організації бізнесу.
До основнихпитань опрацювання концепції майбутнього бізнесу належить також вибір способузапочаткування бізнесу. Традиційно розглядають три основні способизапочаткування бізнесу:
1) створеннянового підприємства «з нуля»;
2) придбанняфірми, що вже існує;
3) придбанняфраншизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж(виробництво, заняття певною діяльністю) товарів чи послуг, у великої фірми,яка вже добре відома споживачам.
Підготовчастадія. Наявність концепції власної справи ставить перед підприємцем великукількість цілком конкретних запитань. Чим його бізнес відрізнятиметься відбізнесу конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку?На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути програма дійта пріоритети діяльності майбутнього бізнесу? Отримати відповіді на них — цезавдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану. Відтак на підготовчійстадії:
1) збирається тааналізується маркетингова, виробнича, фінансова й загальноекономічна інформаціяпро майбутній бізнес (процес формування інформаційного поля бізнес-плану). Чимбільше інформації буде зібрано, тим більш обґрунтованими будуть наступнірозрахунки;
2) з'ясовуютьсясприятливі можливості та загрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі. Длявивчення факторів зовнішнього середовища всю їх сукупність, як правило,поділяють на три групи: загальноекономічні фактори, галузеві фактори,конкуренти;
3) оцінюютьсясильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми — це її особливі,унікальні або принаймні оригінальні способи конкурентної боротьби. Слабкісторони — це те, в чому фірма відстає від конкурентів;
4) визначаєтьсямісія фірми, тобто головне призначення, специфічна роль, особливий шлях убізнесі, що відрізнятимуть її від конкурентів;
5) формулюютьсяконкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хочедосягти за певний проміжок часу;
6) аналізуютьсястратегічні альтернативи та вибирається стратегія діяльності фірми. Вибираючи стратегію,підприємець, як правило, орієнтується на одну з можливих типових стратегійбізнесу: контроль за витратами, диференціацію; фокусування.
Основна стадія —це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії — довестиекономічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як самегроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск.Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші взапропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельнопідготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані на початковій іпідготовчій стадіях концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесуутворюють «каркас» бізнес-плану, визначають його спрямованість,логіку побудови і зміст відповідних розділів.
Більшістьпідприємців опрацьовують бізнес-плани для залучення інвесторів до фінансуваннясвого проекту. Найскладнішою TJ найбільш повною щодо висвітлення питань єпроцедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності. Тому далірозглядатимемо структуру, зміст та методику розробки бізнес-плану,орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність, у структур якого,як правило, виділяють такі складові.
1. Титульнийаркуш.
2. Змістбізнес-плану.
3. Резюме.
4. Галузь, фірмата її продукція (послуги).
4.1. Поточнаситуація і тенденції розвитку галузі.
4.2. Опис продукту(послуги) фірми.
4.3. Патенти,товарні знаки, інші права власності.
4.4. Стратегіязростання фірми.
5. Дослідженняринку.
5.1. Загальнахарактеристика ринку продукту.
5.2. Цільовийринок бізнесу.
5.3.Місцезнаходження фірми.
5.4. Оцінкавпливу зовнішніх чинників.
6.Маркетинг-план.
6.1. Стратегіямаркетингу.
6.2.Передбачувані обсяги продажу.
7. Виробничийплан.
7.1. Основнівиробничі операції.
7.2. Машини йустаткування.
7.3. Сировина,матеріали та комплектуючі вироби.
7.4. Виробничі йневиробничі приміщення.
8. Організаційнийплан.
8.1. Формаорганізації бізнесу.
8.2. Потреба вперсоналі.
8.3. Власникибізнесу й команда менеджерів.
8.4.Організаційна схема управління.
8.5. Кадроваполітика та стратегія.
9. Оцінкаризиків.
9.1. Типиможливих ризиків.
9.2. Способиреагування на загрози для бізнесу.
10. Фінансовийплан.
10.1. Прибутки ізбитки.
10.2. План рухуготівки.
10.3. Плановийбаланс.
10.4. Фінансовікоефіцієнти.
11. Додатки.
Зазначенаструктура є лише приблизною схемою бізнес-плану. Конкретний бізнес-план можебути і не таким докладним. Але тут указані ті основні розділи, які необхідновключити до бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничудіяльність.
Багато хто зпідприємців помилково вважає, що структура бізнес-плану й послідовність йогорозробки — одне й те саме, що завжди є якась позиція, з котрої треба починати.Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуваннямпрограмних продуктів із жорсткою структурою, які задають одну-єдинупослідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім нетак. Наприклад, популярне гасло: «Хочеш створити бізнес — починай змаркетингу» не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, якправило, добре знають свій ринок, використовуючи маркетинг за фактом.Спеціальні маркетингові дослідження можуть і не дати таким фірмам додатковоїкорисної інформації.
Водночас можнастверджувати, що процес розробки бізнес-плану має внутрішню логіку, яка заважаєпідприємцеві «перескочити» через ключові етапи цього процесу.Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначившиспочатку, який конкретно продукт чи послуга будуть продаватися. Доки не будутьпроведені дослідження ринку, неможливо скласти реальний маркетинг-план.
Бізнес-план — цесвоєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лишепро бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і зовнішнійвигляд бізнес-плану .
Бізнес-план, як ібудь-який інший документ, підлягає певним вимогам щодо стилю написання:
1) бізнес-планмає бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницькогопроекту. Для більшості невеликих проектів (для реалізації яких потрібно 80—100тис. грн.), як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20—25сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план.При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, сутотехнічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовуватизагальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, алеякомога доступніше;
2) бізнес-планмає бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавитьабо може цікавити читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, первиннаінформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується);
3) бізнес-планмає ґрунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення (якнайбільш «вразлива» частина бізнес-планування) мають бутиобґрунтовані й підкріплені посиланнями на тенденції та пропорції розвиткугалузі, на проведені дослідження ринку, на досвід діяльності конкурентів тощо.Довіра до бізнес-плану може бути серйозно підірвана, якщо заплановані в ньомувідхилення від середньогалузевих показників не мають достатніх підстав;
4) бізнес-плану протипоказанийзайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає «на виході» кількарезультатів — від найгіршого до найліпшого. У процесі бізнес-планування требаорієнтуватися на найгірший результат, створюючи в такий спосіб певний запас«міцності» бізнесу;
5) бізнес-планмає бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можнабуло швидко знайти потрібну інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану требавиділяти розділи та параграфи;
6) бізнес-планмає забезпечувати охорону конфіденційної інформації про фірму та її діяльність.Для цього можна жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скластиокремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступнийтільки тим, кому треба таку інформацію знати.
Існують також певніправила технічного оформлення бізнес-плану. Вони передбачають:
— наявністьтитульного аркуша;
— наявністьсторінки змісту;
— розміщеннярезюме на початку бізнес-плану;
— розміщення вкінці бізнес-плану додатків;
— наявністьприміток та посилань на джерела використаної інформації.
Форма титульногоаркуша. На титульному аркуші зазначаються:
— повна назвафірми;
— адреса фірми;
— телефон фірми;
— прізвища(назви), титули, адреси, телефони власників (засновників) фірми;
— відомості щодохарактеру та сфери бізнесу фірми;
— відомості прозагальні фінансові потреби;
— вказівка наконфіденційність бізнес-плану;
— місяць та рікскладання бізнес-плану;
— прізвищаавторів бізнес-плану.
На титульномуаркуші не повинно бути зайвих подробиць.
Оформленнязмісту. Бізнес-план треба поділити на розділи та параграфи. Тому за титульнимаркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць таіншого ілюстративного матеріалу, додатків.
Бізнес-планрозпочинається з резюме. Резюме відкриває бізнес-план, але складають йоготільки після того, як написано основні розділи бізнес-плану. Головне завданнярезюме — показати, що підприємець добре усвідомлює основні положеннябізнес-плану та здатний чітко й логічно їх викласти. Занадто детальне тавеликого обсягу резюме важко читати. Занадто стисле — може створити неадекватнеуявлення про бізнес.
Резюме — цекороткий (1—2 сторінки) огляд підприємницького проекту, його ключових, найбільшважливих та значущих аспектів, здатних привернути увагу потенційного інвестората зацікавити його в подальшому детальнішому вивченні бізнес-плану.
Фактично резюме єгранично стислою версією бізнес-плану, не вступом до нього, а ніби«повідомленням про наміри».
Складання резюме— важливий та відповідальний етап завершення роботи над бізнес-планом.Потенційні інвестори отримують багато різних підприємницьких проектів. Вони, якправило, спочатку читають резюме і, якщо воно їх не зацікавило, бізнес-пландалі не розглядають. Тому резюме обов'язково:
1) має бутинаписане так, щоб максимально зацікавити в подальшому ознайомленні збізнес-планом;
2) має датичитачеві достатньо чітке уявлення про питання, детальніше розглянуті в основнійчастині бізнес-плану.
На практицірезюме складають, використовуючи вже написану основну частину бізнес-плану. З кожногойого розділу вибирають найбільш суттєві та «яскраві» аспектимайбутнього бізнесу.
Орієнтовнийперелік ключових аспектів бізнесу, які викладаються в резюме, такий:
— опис концепціїбізнесу, його можливостей, які забезпечуватимуть переваги на ринку та стратегіїїх реалізації;
— відомості процільовий ринок бізнесу (основні споживачі, особливості їх обслуговування,передбачувані обсяги продажу, частка ринку);
— унікальніхарактеристики бізнесу, найсуттєвіші конкурентні переваги фірми, які маютьмісце або будуть створені внаслідок реалізації розробленої стратегії;
— відомості прокомпетенцію й професіоналізм керівника фірми та членів команди менеджерів;
— основніпередбачувані показники фінансової діяльності фірми (прибутковість, періоддосягнення беззбитковості, термін повернення інвестицій тощо);
— характеристиказагальних потреб у коштах, бажаної форми їх отримання, порядку та напрямків їхвикористання, форм повернення інвестору.
Резюмезавершується особистою оцінкою підприємцем шансів на успіх його проекту.
Підрозділ Галузь,фірма та її продукція опрацьовується в бізнес-плані, щоб:
— переконатичитача в перспективності галузі, до якої належить вибраний бізнес;
— породити довірудо даного бізнесу описом переваг та особливостей його продуктів (послуг).
У структурі цьогопідрозділу, як правило, виділяють такі основні складові:
1) сучаснаситуація та тенденції розвитку галузі;
2) фірма, їїпродукти і (або) послуги;
3) патенти,товарні знаки, інші права власності на продукт (послуги);
4) стратегіязростання фірми.
Бізнес-планоцінюється інвесторами за певними критеріями, одним з яких є галузь, що до неїналежить фірма або в котрій вона має намір розпочати свою діяльність. Галузь ізринком, що швидко зростає, розглядається, звичайно, як сприятливіша для бізнесу.Тому цей підрозділ бізнес-плану починається, як правило, зі стислого аналізустану справ у галузі. Для цього необхідно:
— навестизагальні відомості про поточний стан справ у галузі та тенденцій її розвитку;
— стислоохарактеризувати нові для галузі продукти і ринки;
— визначити новічинники, які можуть у перспективі позитивно або негативно вплинути на розвитокгалузі.
Центральне місцев стратегії будь-якої фірми займає стратегія маркетингу. Фірма для того йіснує, щоб поставляти свою продукцію на ринок. Розвиток фірми та величинаотримуваного прибутку залежать від того, наскільки повно й ефективно воназадовольнятиме потреби своїх клієнтів. Інші компоненти загальної стратегіїфірми (фінанси, виробництво, дослідження й розробки) мають сприяти досягненню загальноїмети маркетингу. Одночасно й сама стратегія маркетингу має враховувати наявніресурси фірми та поєднуватися з іншими напрямками ЇЇ діяльності.
У широкомурозумінні стратегія маркетингу — це система конкретних стратегій щодо вибору іформування:
1) цільовогоринку фірми;
2) номенклатурита асортименту продукції;
3) системи збутута реалізації продукції;
4) політикиціноутворення;
5) способіворганізації рекламної кампанії;
6) політикипідтримки продукції фірми.
Бізнес-план якдокумент для внутрішньо фірмового користування має бути детальним планомвиробничої діяльності. Це дає змогу розв'язати багато проблем фірмизаздалегідь, на папері, раніше, ніж підприємець перейде до конкретнихпрактичних дій.
Невід'ємноюскладовою бізнесу, орієнтованого на виробничу діяльність, є оцінка того, якфірма вироблятиме свою продукцію. Основне завдання виробничого плану — довести,що фірма:
— реальноспроможна організувати виробництво;
— здатнавиготовляти необхідну кількість товарів відповідної якості;
— має можливостіпридбати необхідні для цього ресурси.
Отже, виробничийплан має дати відповіді на такі запитання.
Які виробничіоперації будуть застосовуватись фірмою в процесі виготовлення продукції(надання послуг)?
Які конкретноматеріально-технічні ресурси потрібні для виготовлення продукції (наданняпослуг)?
Які зовнішніфактори впливатимуть (або можуть вплинути) на виробничий процес?
Виробничий пландоцільно розпочинати з короткої характеристики виробничого процесу, тобто зопису основних виробничих операцій у їх послідовності.
У виробничомуплані необхідно також вказати і на зовнішні фактори, які впливатимуть навиробничий процес або обмежуватимуть виробничі можливості фірми.
Отже, увиробничому плані, як правило, виділяють такі блоки (підрозділи):
1) основні виробничіоперації;
2) машини таустаткування;
3) сировина,матеріали і комплектуючі вироби;
4) виробничі таневиробничі приміщення;
5) впливзовнішніх факторів.
Обсяг іґрунтовність виробничого плану залежать від характеру бізнесу фірми та сфери,до якої він належить. Зрозуміло, що цей розділ бізнес-плану буде найдокладнішимдля виробничого підприємства. Більше того, у певних випадках саме виробничийпроцес (особливості його технологій, унікальність обладнання тощо) може бутиодним із найпривабливіших факторів для зовнішніх інвесторів. Навпаки, фірми,які займаються, наприклад, оптовою або роздрібною торгівлею, можуть взагаліобійтися без цього розділу.
Привабливістьфірми, віра в успіх її бізнесу багато в чому залежать від ділових навичок іпрофесіоналізму персоналу фірми та команди менеджерів. Досвідчені керівники ікваліфіковані виконавці можуть вивести підприємство з кризи, а безпорадні,навпаки, здатні зіпсувати найліпшу справу. Тому організаційний план, в якомурозглядаються кадрові питання, займає особливе місце серед інших розділівбізнес-плану.
Розробляючиорганізаційний план, підприємець має на меті:
— по-перше,переконати потенційних інвесторів і кредиторів у тому, що ним вибрано доцільнуорганізаційно-правову форму бізнесу;
— по-друге,показати, з ким він збирається організовувати своє діло, тобто охарактеризуватименеджерів, які відіграватимуть провідні ролі в процесах становлення тауправління фірмою;
— по-третє,довести, що він, його команда менеджерів та інший персонал фірми здатніпрактично реалізувати бізнес-план.
Розробку цьогорозділу бізнес-плану рекомендується починати з обґрунтування виборуорганізаційної форми бізнесу, оскільки вона позначається на всій подальшійпідприємницькій діяльності й багато в чому визначає інші організаційно-правові аспектибізнесу.
Далі ворганізаційному плані слід охарактеризувати потреби фірми в трудових ресурсах,тобто визначити, які саме працівники (основні, допоміжні, спеціалісти)необхідні для ведення справи.
Принципововажливо подати в організаційному плані відомості про власників та провіднийуправлінський персонал фірми. Організаційний план має містити короткіхарактеристики практично всіх тих працівників, від яких у кінцевому підсумкузалежить успіх або невдача бізнесу фірми. Загальну характеристику команди менеджерівварто доповнити інформацією про використання зовнішньої допомоги в управліннібізнесом. Ураховуючи, що багато фірм, особливо малих, залучають для виконанняокремих функцій управління спеціалістів зі сторони, організаційний план требадоповнити описом консалтингових потреб фірми.
Кінцевий розділорганізаційного плану містить пояснення щодо кадрової політики та стратегіїфірми. З нього має стати зрозумілим, як будуть здійснюватися добір, підготовката оплата праці працівників фірми. Можна подати й відомості про передбачуванідля працівників фірми пільги стимулюючого характеру.
Отже,організаційний план, як правило, складається з таких підрозділів:
— організаційнаформа бізнесу;
— потреба фірми вперсоналі;
— власники фірми,команда менеджерів і зовнішні консультанти;
— організаційнасхема управління;
— кадроваполітика і стратегія.
У бізнес-планінеобхідно виділити й розглянути лише найбільш імовірні для даного бізнесуризики. Найчастіше в бізнес-плані розглядаються ризики, що можуть виникнути якнаслідки:
1) несприятливихтенденцій у зовнішньому середовищі галузі, до якої належить даний бізнес;
2) реакціїконкурентів (наприклад, можливе зниження цін на аналогічні види продукції чипослуг);
3) сезонноїциклічності обсягів продажу;
4) недостатньоїкомпетентності персоналу, який займається маркетингом, виробництвом чиуправлінням;
5) появи новихтехнічних і технологічних досягнень, які можуть призвести до надто швидкоготехніко-економічного старіння продукту даного бізнесу;
6) перевищеннявиробничих витрат над запланованими:
7) труднощів зодержанням сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, а також кредитів;
8) циклічностіпотоку готівки тощо.
З поглядуможливого впливу на кінцеві результати діяльності слід розрізняти динамічний тастатичний ризики. Динамічний ризик може бути зумовлений непередбачуванимизмінами вартості основного капіталу внаслідок прийняття певних управлінськихрішень або непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі. Цей тип ризику можестати причиною як збитків, так і доходів (за сприятливих змін). Статичний ризикзавжди призводить до збитків, оскільки його сутнісна характеристика пов'язана зутратою реальних активів, а також з утратою доходу через недієздатністьсуб'єкта господарювання.
Фінансовий план єключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плану — узагальнитиосновні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне цілеу вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даногопідприємницького проекту з економічного погляду.
Особливий інтересдо фінансового плану пов'язаний з тим, що в ньому:
— узагальнюютьсяу вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану;
— кількісновизначається потреба даного бізнесу в інвестиціях;
— обґрунтовуєтьсявисновок щодо економічної доцільності реалізації підприємницького проекту.
Розрахунки, якімістить фінансовий план, мають дати чіткі та ясні відповіді на такі запитаннясамого підприємця, потенційних інвесторів і кредиторів.
Звідки фірмаотримуватиме кошти і на що конкретно останні будуть витрачені?
Якспіввідносяться поточні потреби фірми у грошах з рухом готівки?
Яким будефінансовий стан фірми на кінець прогнозованого періоду?
Чи зможепідприємець виконати взяті на себе зобов'язання?
Чи здатнийпідприємець належно розпорядитися отриманими коштами, щоб своєчасно повернутиборги та забезпечити достатній прибуток на вкладений капітал?
У процесірозробки цього розділу бізнес-плану слід враховувати такі його особливості.
По-перше убагатьох відношеннях фінансовий план є найменш гнучкою за формою частиноюбізнес-плану. На відміну від інших розділів він має містити відповідний перелікфінансових документів (у тому числі таблиць і графіків). Кожен із цихдокументів повинен мати стандартну форму. Жорсткі вимоги до опрацювання цихдокументів викликані необхідністю забезпечення єдиної методики розрахунківфінансових показників. Це означає, що потенційний інвестор або кредитор можесамостійно за стандартною методикою провести аналіз фінансової інформації, якумістить бізнес-план, оцінити фінансовий стан даної фірми та прийняти рішеннящодо вкладання своїх коштів у даний проект.
По-друге,інвестори та кредитори, як правило, вимагають, щоб фінансовий план складався зперспективою на три роки (до того ж із щомісячними показниками за перший рік тащоквартальними — за другий і третій).
По-третє,фінансовий план не може мати розбіжностей з іншими розділами бізнес-плану.Якщо, наприклад, у маркетинг-плані йдеться про наміри розгорнутиширокомасштабну рекламну кампанію, то це обов'язково має знайти відображення вплані доходів і видатків. Якщо на бізнес фірми впливає фактор сезонностіпродажу, то його слід ураховувати, проектуючи рух готівки, тощо.
По-четверте, узв'язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього неминучехарактеризується певним ступенем невизначеності, у фінансовому плані доцільноопрацювати кілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробляти якмінімум два варіанти фінансових показників. Один із них має ґрунтуватися наконсервативних припущеннях, а другий — враховувати повний потенціал бізнесу.
По-п'яте, уфінансовому плані треба (по можливості) підкреслювати достовірність інформації,яку він містить. Якість первинної інформації безпосередньо позначається наточності фінансових розрахунків. Інвестори часто проводять власні дослідження зметою оцінки достовірності розрахунків у бізнес-плані. Тому в разі відхиленнявідповідних фінансових показників бізнес-плану від середніх по галузі, до якоїналежить даний бізнес, обов'язково треба дати вичерпне пояснення цього.
Мета таособливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність ірівень деталізації опрацювання. Фінансовий план містить такі основніпідрозділи.
1. План доходів івидатків (план прибутків і збитків).
2. План грошовихнадходжень і виплат (план руху готівки).
3. Плановийбаланс.
Поряд з основнимипоказниками цих підрозділів у фінансовому плані мають бути наведені припущення,на підставі яких ці показники розраховано. Чітко й стисло викласти всі ціприпущення й передбачення необхідно в текстовій частині фінансового плану. Безцього всі наведені у фінансовому плані розрахунки не матимуть належногопрактичного значення. Лише після ретельного аналізу таких припущень можнаоцінити, наскільки вони заслуговують на довіру. Оскільки розрахунки всіхзазначених фінансових документів ґрунтуються на таких передбаченнях, вони єважливою складовою фінансового плану.
Для вже існуючоїфірми у фінансовому плані обов'язково слід навести динаміку основних фінансовихпоказників за минулі роки (як мінімум за три). Копії відповідних фінансовихдокументів подаються в додатках.
Відповіднообґрунтований фінансовий план може бути використаний не тільки для залученняінвесторів і кредиторів, а й для оцінювання результатів діяльності фірми післяфактичного започаткування бізнесу.
Висновки
1. Бізнес-план —це письмовий документ, у якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи йзасоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні тафінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.
2. У ринковійсистемі господарювання бізнес-план виконує дві найважливіші функції: зовнішнюта внутрішню.
3. Бізнес-планиможна класифікувати за певними ознаками: за сферою бізнесу; за масштабамибізнесу; за характеристиками продукту бізнесу.
4. У процесірозробки бізнес-плану виділяють три стадії: початкову, підготовчу, основну.
5. У структурібізнес-плану, як правило, виділяють такі складові: титульний аркуш; змістбізнес-плану; резюме; галузь, фірма та її продукція (послуги); дослідженняринку; маркетинг-план; виробничий план; організаційний план; оцінка ризиків;фінансовий план; додатки.
6. Ключовимрозділом бізнес-плану є фінансовий план. Головна мета фінансового плану —узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їхв одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного«підприємницького проекту з економічного погляду
Розділ 2.Аналіз ринку надання готельних послуг у м. Львові
2.1 Мережаготелів міста Львова та перспективи конкуренції в умовах підготовки дочемпіонату Європи
Львівський ринокготельних послуг почав бурхливо розвиватися близько 2006 – 2007 років. Ввеликій мірі це пов’язано із перспективою проведення у Львові Чемпіонату Європиз футболу у 2012 році.
У Львові заразфункціонує 36 готелів, які сумарно містять 2 115 готельних номерів.
Середнятривалість перебування становить 2,6 доби (у 2006 р.), тоді як у 2000р. цейпоказник становив 2, 1 доби.
Сьогоднірозвиваються три направлення в готельному розвитку міста:
1. готелі єврокласу (3-4 зірки), які прагнуть розташовуватися в історичному центі Львова.Кількість номерів в таких готелях не перевищує 50. Цільова аудиторія – туристиз Європи з високим рівнем доходу та бізнес-подорожуючі. Типові представникицього сегменту: «Леополіс», «Опера», «Швейцарський», «Гранд-Готель»,«Віденський».
2. готеліеконом-класу, розташовані переважно в спальних районах міста. Кількість номерівколивається в межах 10-30 приблизно. Цільова аудиторія – туристи з середнімрівнем доходом. Представники цього сегменту: «Південний», «Гелікон», «ЗамокЛева», «Український дворик».
Готель «ЗамокЛева» м. Львів, вул. Глинки, 7.
Оплата та умовипроживання: 14 комфортабельних номерів різної категорії: 7 стандартних, 2напівлюкси, 4 люкс-класу, 1 суперлюкс, зал ресторану на 20 місць, ексклюзивний, на 8 місць, бенкетний зал, літнє кафе, безкоштовне паркування. Знаходиться уцентрі міста Львова.
Оплата запроживання та інші послуги проводиться у гривнях, а також кредитними карткамиVisa, Maestro, Master card. та American express. Вартість додатковогопроживання у номері – 100 грн. за одну особу. Сніданок включений у вартістьпроживання, паркінг – безкоштовний.
Таблиця 2.1.
Вартістьпроживання у готелі «Замок Лева»Назва номеру Вартість, грн. на добу 1 особа 2 особи Стандарт 650 грн. 700 грн. Напівлюкс 800 грн. 850 грн. Суперлюкс 1150 грн. 1200 грн. “Сучасна” будівля Стандарт: 410 грн. 460 грн. Стандарт покращений 500 грн. 550 грн. Люкс 550 грн. 600 грн. Люкс покращений 700 грн. 750 грн. Стандарт цоколь 280 грн. 330 грн.
Готель «Марс»,біля в'їзду у місто Львів по трасі Львів-Київ, с. Малехів (3 км.від Львова).
Умови проживання:розрахований на 52 місця. 24 номери: одномісні, двомісні, категорії люкс танапівлюкс. Всі номери мають вигоди (душова кабіна), туалет, телефон,телевізор, холодильник, міні –бар, кондиціонер. Для проведення семінарів,конференцій існує конференц-зал на 50 осіб, обладнаний необхідною оргтехнікою.Ресторан розрахований на 70 чоловік. распорт буде під надійною охороною наготельному паркингу.
Готель «Гелікон»,м. Львів, вул. Кульпарківська, 230.
Оплата та умовипроживання. 55 номерів: 18 – одномісних, 8 – двомісних, 16 – тримісних і 13апартаментів категорії «напівлюкс».
Усі покоїоснащені телефонами, сателітарним телебаченням, душовими кабінами,холодильниками. Є номери, що спеціально обладнані для потреб людей з обмеженимиможливостями. Серед додаткових послуг в готелі присутні: перукарня і пральня,бар та ресторан, більярд та сауна, паркінг (із цілодобовою охороною).
Два бенкетнихзали ресторану (на 250 та 70 осіб ) слугують для проведення ділових зустрічей іурочистостей. Готель „Гелікон“ має унікальний для Львоваконференц-центр з двома залами, оснащеними найсучаснішою аудіо- тавідеотехнікою для проведення конференцій, корпоративних і приватних заходів.
Таблиця 2.2.
Вартістьпроживання у готелі «Гелікон»Назва номеру Вартість, грн. на добу одномісних 130 грн. двомісних 200 грн. тримісних 300 грн. напівлюкс 200 грн.
Готель»Український дворик", м. Львів, пр. Червоної калини, 98.
Таблиця 2.3.
Умови проживаннята вартість оплати в готелі «Український дворик»Назва номеру Вартість, грн. на добу Характеристика номеру двомісних 245,00 17 номерів; 2 односпальних ліжка, шафа для одягу, телевізор (кабельне телебачення), санвузол (туалет, умивальник, душ) напівлюкс 255,00 1 номер; 2 односпальних ліжка, шафа для одягу, телевізор (кабельне телебачення), санвузол (туалет, умивальник, душ) люкс 370,00 2 номери; двокімнатний номер, спальня (двоспальне ліжко), вітальня, шафа для одягу, телевізор (кабельне телебачення), санвузол (туалет, умивальник, душ)
Серед додатковихпослуг готелю присутні: сауна, джакузі, ресторан, автостоянка, конференц-зал.
Інші готелі:
Готель«Південний», м. Львів, вул. Щирецька,36. 31 номер різноманітного класу: звичайнідвомісні, однокімнатні напівлюкси, двокімнатні люкси. В усіх номерах є новімеблі, телевізор з сателітарним телебаченням. У готелі працює ресторан та кафе,фінська сауна з басейном, перукарня, доступ до Інтернету, автостоянка. Також єконференц-зал на 150 місць.
Готель«ПРИСТИЖ», м.Львів вул.Я.Мудрого, 33. Готельний комплекс на 20-25 місць
Готель«Відень”, м.Львів пр. Свободи, 12. 20 одно- і двомісних номери. У кожному кабельнетелебачення, телефон, кондиціонер, туалетна кімната з душовою кабіною(ванною).; На першому поверсі розташований ресторан „Віденська кав’ярня”(ресторан, кав’ярня, більярдний зал).
Готель»Волтер" м. Львів, вул. Липинського, 60а.
3. Найдинамічніше останнім часом розвивається будівництво готелів в приміській зоніЛьвова. Це ідеальний варіант для подорожуючих на власному автомобілі.Поміркований рівень сервісу та прийнятна ціна навіть для вітчизняного споживача– головні ознаки цього сектору. Кількість номерів в таких готелях різноманітна:від 5 до 50. В зв’язку із прогнозованим розширенням меж міста частина цихготелів отримають львівську прописку. Кілька типових представників цьогосегменту наведені нижче.
«Галактика» (Львів-Винники вул.Миколайчика 1): 46 номерів різного класу, ціна 120 – 380 грн./доба.
«Ельбрус» (трасаЛьвів — Стрий – Ужгород, 10 км. від Львова): 6 номерів, ціна 175 – 250грн./доба.
«Юкон» ( 3,5 км від виїзда зі Львова, з вул.Городоцької на трасу в напрямку на Мостиська): 6 номерів, ціна 120– 250 грн./доба.
«Віконт» (трасаКиїв – Чоп, біля виїзду з міста на Тернопіль — 200 м. в бік Чопа): 15 номерів, ціна 160 – 380 грн./доба.
«Валентина»(Брюховичі): 38 номерів, ціна 100 – 260 грн./доба.
«Галіція»(кільцева догога Львова»: 51 номер, ціна 100 – 350 грн./доба.
Великих готелів умісті Львові явно не вистачає, цей сегмент не розвинутий. В будівництво готелівіз кількістю місць 100 і більше інвестори поки-що не поспішають вкладати кошти.Представники цього сектору: «Львів», «Турист», «Дністер» та «Супутник».
Прийнятними дляпроживання вимогливих туристів із Західної Європи (яких буде більшість начемпіонаті) з-поміж цих закладів, тільки 2: «Супутник», який постійнорозвивається та розширює асортимент додаткових послуг та невпинно підвищуєрівень сервісу, та «Дністер», реконструйований спеціально до президентськогосамміту 1999 року. Готель «Супутник» має лише кілька відремонтованих тапо-сучасному обладнаних номерів.
Комунальнийготель «Львів» теж в своєму активі має кілька номерів напівлюкс, проте взагальному йому притаманні такі ж риси, як і готелям «Київ» та «Незалежність»:радянські меблі, гаряча вода за графіком, частина номерів без вигод, ремонт непроводили вже давно.
Проте пропозиціяготельних номерів у Львові буде зростати.
За останні місяціміська влада видала понад 20 дозволів на будівництво готелів
Для будівництваготельних комплексів за останніх 6 місяців місто видало 24 дозволи. Відтак новіготелі з’являться по вул.Фредра,7; вул. Городоцька,65; вул. Стрийська,108; вул.Друкарська, 9; пр. Червоної Калини, вул. Любінська, 93 та інші.
Водночасзаплановано продаж права оренди п’яти земельних ділянок для будівництва готелівпо вул. В. Липинського — вул. Б. Хмельницького (1,0500 га), вул. В.Липинського — вул. А.Лінкольна (1,2000 га), вул. Стрийська, 12 – вул.Зарицьких (0,1426 га), вул. Липова Алея — вул. В.Стуса (0,6291 га) та вул. Щирецька,8 (0,9436 га).
2.2 Аналізприсутності іноземних готельних мереж в Україні
В Україніспостерігається дійсний готельний бум. Про вихід на наш ринок заявляють всінові й нові мережі зі світовим ім'ям. Однак витрачати власні гроші іноземці непоспішають, воліючи працювати через місцевих партнерів, одержуючи не більше3-7% можливого прибутку. Причина такого підходу не нова — складності з рішеннямземельних питань і бюрократизація погоджувальної системи. Втім, якщо галузьзбереже рекордні темпи розвитку, то жадібність може пересилити страх.
Міжнародніготельні мережі усе активніше цікавляться можливістю закріпитися в нашійкраїні. До уже працюючим у Києві Radisson SAS і Hyatt Regency незабаром обіцяютьприєднатися як мінімум три-п'ять їхніх конкурентів. Минулі й нинішній рокиможуть стати рекордними по кількості голосних заяв від іноземних готельнихмагнатів і їхніх українських партнерів.
Зокрема найбільший міжнароднийготельний оператор «Residor», що відкрив в 2005 році в Києві 4-зірковий готель під брендом «RadissonSAS», має намір вести агресивну політику завоювання українського ринкуготельних послуг. Завдання «Residor» — «зайти» в 12 великихміст України, а також в 22 менш великі міста з поруч своїх брендыв. Про це на форумі, що відбувся, поготельному бізнесі, організованому компанією «Meeting Point Ukraine»,заявив директор по розвитку бізнесу «Residor Hotel Group» ДарренБланчард.
Зокрема,Д.Бланчард відзначив, що протягом найближчих 2-5 років компанія відкриє підбрендом «Radisson SAS» 2-3 готелю в Києві, по одній у Харкові,Дніпропетровську й Львові, 1-2 — у Ялті. У довгостроковій перспективі мережацих готелів збільшиться ще на 2-5, у Харкові й Дніпропетровську — на 2, уЛьвові — на 1 і в Ялті додасться ще 2-3.
Велика кількістьготелів в Україні з'явиться під брендом «Park Inn» рівня «3зірки». Так, до 2012 року 2-3 таких готелю будуть зведені в Києві (удовгостроковому періоді з'явиться ще 8-10), 2 — у Харкові (+ 4), 1 — в Одесі (+2-3), 1 — у Кривому Розі (+2), 1 — у Луганську (+1). Компанія також розглядаєваріант будівництва таких готелів у центральних районах Ужгорода. Це невеликемісто, як відзначив Д. Бланчард, дуже динамічно розвивається й становитьінтерес для компанії. Крім того, за словами Д.Бланчарда, у Києві очікуєтьсяпоява таких брендів, як «Regent» і «Missoni», якіпозиціюються як модний дизайнерський бренд «5 зірок».
На сьогодні«Residor» управляє готельною нерухомістю з більш ніж 300 готелями на62 тис. номерів в 50-ти країнах світу.
Група «XXIСтоліття» анонсувала будівництво під керуванням французької групи Accorп'ятизіркового готелю Sofitel на вулиці Лютеранської в столиці. КомпаніяDeVision домовилася про співробітництво зі світовою мережею Starwood Hotels, щопланує передати в керування кілька своїх готелів.
Очікується, щоготель DeVision у Кончі-Заспі в найближчому майбутньому придбає мережне ім'я LeMeridien. Експерти не виключають, що Starwood Hotels спробує вивести в Українуй свій не менш знаменитий бренд Sheraton. Компанія також вела переговори зпоруч українських девелоперів про будівництво в Києві мережного готелю St.Regis.
Міжнародна мережаFairmont Raffles Hotels домовилася з вітчизняною компанією «Ярославів Вал» прозведення в Києві готелю під брендом Fairmon, що є люксовим у лінійці ТМкомпанії. Очікується, що об'єкт, у який по самих скромних підрахунках будевкладено не менш $120 млн, прийме перших відвідувачів уже в 2009 р.
Не збираютьсязупинятися й ті, хто вже встиг обзавестися активами в нашій країні. Зокрема,Rezidor Group побудує на Бориспільському шосе ще одну чотиризіркову RadissonSAS. Вона також планує реалізувати кілька проектів у регіонах, однак подробиціпоки не розголошує. Незабаром обіцяють відкрити й столичні довгобуди — Hiltonна бульварі Шевченко й «Інтерконтиненталь» на Великий Житомирській.
Причому якщодонедавна мережевики цікавилися винятково будівництвом в Україні фешенебельнихготелів, те зараз всі частіше звертають увагу на економ-сегмент. Керівниквідділу аналитики й досліджень Deol Partners Олександр Романишин розповідає, щоWyndham Hotel Group (США) уклав з компанією «Українські готелі» (входить укорпорацію «Астрон-УкраЇна») ексклюзивна угода, що передбачає будівництвомережі тризіркових готелів Ramada Encore у столиці й містах з населенням понад200 тис. Очікується, що протягом найближчого років буде споруджено, по меншемері, 15 таких об'єктів.
Ледве ранішекомпанія Clubhouse Group Holdings, заручившись дружбою з одним із власниківмережі «Фуршет» Ігорем Баленко оголосила про будівництво мережі тризірковихготелів «7 днів». Їх плануються відкрити в Києві, Львові, Трускавцеві й Криму.
Віце-президент поготельному бізнесі корпорації «ВР Энерджи Интернейшнл Україна» (готелі «Прем'єрПалас», «Ореанда», «Дністер», «Лондонська», «Космополіт», «Стара», «Аврора»)Олег Болотов уважає інтерес іноземних мереж до нашої країни цілкомзакономірним. «Однієї з головних причин їхньої лояльності до нашого ринку єперспективність готельного бізнесу в Україні. На сьогоднішній день внутрішнійринок відчуває дефіцит якісної пропозиції», — говорить він. По його даним,якщо, приміром, у Європі період окупності середньостатистичного готелюстановить порядку 12 років, а в США — до 18 років, то в нас цілком реальноповернути інвестиції вже протягом шести-дев'яти років. При цьому, по оцінкахпредставника компанії «Астрон-Україна» Владислава Вежніна, інвестиції в готельрівня п'ять зірок можуть досягати $100 млн, а вкладення в об'єкт економа-класустартують із $5-6 млн. У Європі вони вище як мінімум на 10%. Зрозуміло, щоподібні рекорди забезпечує дефіцит готельних номерів і їхня висока вартість.Член ради директорів компанії «XXI Століття» Андрій Миргородський відзначає, щов Києві на тисячу жителів доводиться всього 0,4 готельні номери, тоді як,наприклад, що відповідає коефіцієнт для Москви становить 0,8, Варшави — 5,Берліна — 6, Парижа — 6,4, а Рима — більше 16.
На думку ОлегаБолотова, найбільш перспективним є сегмент тризіркових готелів, оскільки саме вних бідують порядку 80% потенційних постояльців. «Але з погляду прибутковостівигідніше будувати п'ятизіркові готелі — вони окупаються швидше, а попит нафешенебельні номери поки ще перевищує пропозиція», — вважає Болотов,прогнозуючи, що найближчим часом у столиці може бути зведено не меншп'яти-шести готелів рівня чотирьох і п'яти зірок.
АндрійМиргородський додає, що свою лепту в бум готельних інвестицій вніс і чемпіонатЄвропи по футболі 2012 р., що, як очікується, залучить в Україну потікклієнтів, у п'ять-сім разів перевищуючі сьогоднішні показники. Поки мережевикине озвучили конкретних планів щодо розвитку у Львові й Донецьку, але Романишинне сумнівається, що вони вже найближчим часом спробують закріпитися в цихмістах. Тим більше що влади Львова не раз заявляли, що зацікавлено в дружбі зісвітовими готельними операторами. Серед пріоритетних для розвитку готельногобізнесу Романишин називає також Одесу, Дніпропетровськ і Харків.
Втім, покиіноземці все-таки поводяться обережно. За словами Олега Болотова, жоден з нихне будує в нашій країні об'єкти за свій рахунок, воліючи витрачати засобиукраїнських партнерів. Максимум, на що вони готові піти, — постачати готелімережними іменами й брати їх у керування, за що ми повинні сплатити 3-7% відприбутку.
«Головна причина,по якій оператори не хочуть вкладати свої гроші в проекти, — високі ризикиведення бізнесу в Україні, зокрема, розгалужена бюрократична система, дорожнечаземлі й складність доступу до ділянок», — пояснює Болотов. Андрій Миргородськийдодає, що саме із цієї причини міжнародні мережі виходять на наш ринок черезмісцевих партнерів, які вже мають підходящі земельні ділянки або знають, якполегшити й здешевити процедури погоджень. На думку Владислава Вежніна,земельні питання й непрозорість ринку в цілому змушують міжнародні компаніїдозувати своя присутність у нашій країні — більшість із них підписуютьконтракти лише на реалізацію конкретних об'єктів, а не на розвиток мережі вцілому. Варто визнати, що побоювання іноземців не необґрунтовані. Доситьзгадати невдалий досвід Kempinsky в Україні (мережі так і не вдалося вивести наприйнятну норму прибутковості готель в Одесі) або ж тривалі земельні позовиHilton і «Інтерконтиненталь», які відстрочили відкриття готелів майже на десятьроків.
Експерти думають,що неготовність міжнародних мереж до ризику може пригальмувати їхню експансіюна наш ринок надалі, адже в Україні не так багато девелоперських компаній, якіготові працювати з іноземцями на умовах партнерських угод. До того ж, якстверджує Олександр Романишин, для вітчизняних інвесторів житлова й комерційнанерухомість поки залишається більше цікавої, ніж готельна, тому що дозволяєскоротити строки повернення інвестицій майже вдвічі. Втім, все залежить відтемпів розвитку ринку. Якщо, як прогнозують аналітики, у нашу країну дійснозаюшить потік туристів і бізнесменів, що забезпечує щорічний ріст попиту наготельні номери на 30-50%, жадібність може перемогти страх, змусивши мережі щебільш активно освоювати Україну, у тому числі й за свій рахунок.
Розділ 3.Бізнес-план створення готельного-ресторанного комплексу в м. Львові
3.1 Описпроекту, оцінка його конкурентоздатності
Резюме
Представленийбізнес-план дає загальну оцінку рентабельності проекту по створеннюготельно-ресторанного комплексу у місті Львові із залученням іноземнихінвестицій.
Основні характеристикикомплексу:
Готельно-рестораннийкомплекс включає в себе:
1.Споруда готелю:
· готелі-котеджі
· ресторан
· спорт зал
· конференц-зал
2. Споруда бару
· бар-кафе
· медпункт
· більярд
3. Дитячаплощадка
4. Автотранспорт(2 автобуси та 2 легкові автомобілі)
5. Види послуг:екскурсійні поїздки, піші та велосипедні прогулянки
Кількість місцьдля розміщення туристів – до 600 осіб
Кількість місць:В ресторані на 300 місць – столи на 4 персони: 50 столиків; столи на 2персони:50 столиків
Бар на 70 місць
Кількістьпрацівників 48 чоловік.
Короткі коментарідо фінансових таблиць:
Необхіднікапітальні вкладення: 2 723 700 євро.
З яких коштиінвестора: 1 316 800 євро (50%).
Всі розрахункинаведені в євро.
Розрахункизроблені у відповідності з податковою системою України. (Податок на прибуток25%, підприємство платник ПДВ)
Фінансовірезультати:
1. Термінокупності проекту – 2,5 роки.
2. Чистийщорічний прибуток (після періоду окупності, сер. значення): – 986 000,00 євро.
.В розрахункахбралися до уваги інфляційні процеси.
1. Максимізаціяприбутку отримується за рахунок розширення ринку збуту, росту об’ємів продажу,не за рахунок високої ціни.
2. Наші клієнти –люди, туристи із країн західної Європи, СНД, футбольні вболівальники,спортсмени, спортивні та урядові делегації.
Загальнахарактеристика органiзацiї.
Підприємство: ПП «ЛК «Комунал-Транс», м.Львів, вул. Б.Котика, 7. Код ЄДРПОУ 31774021.
Засновникамипідприємства виступають фізичні особи.
Мета проекту: Створення із залученняміноземних інвестицій готельно-ресторанного комплексу європейського класу у м.Львові для забезпечення європейських туристів та вболівальників якіснимиготельними послугами; отримання прибутку від функціонування готелю.
Всі розрахунки вбізнес-плані проведено не у вітчизняній валюті а в євро, це пов’язано іззалученням іноземних інвестицій в створення комплексу та його орієнтацієюготелю на закордонних (переважно європейців) туристах.
Метоюбізнес-плану є вивчення перспективи новоствореного готелю у місті Львові таобсяг інвестицій, необхідних для цього.
Інформацiя про пiдприємство.
Приватне підприємство «Лізингова компанія«Комунал-Транс» створена в лютому 2005 року. Основний вид діяльності компанії –фінансовий лізинг. З 2007 року підприємство вийшло на ринок туристичних послуг:а саме був придбаний готель в м. Почаєві.
В зв’язку із запланованим проведенням ЧемпіонатуЄвропи з футболу в 2012 році прибутковим сьогодні є будівництво готелів зперспективою вводу їх в експлуатацію до вказаного чемпіонату.
Підприємство інформує про свою діяльність вмайбутньому, їхні основні майбутні дії по даному проекту. Підприємство маєможливість придбати приміщення під будівництво трьох поверховогоготельно-ресторанного комплексу на 3 660,3 метрів квадратних. Плануєтьсяпридбати і збудувати та реконструювати наступне:
— реконструювати будівлю, зробити необхідний ремонтєвро-класу;
— облаштувати паркінг;
— замінити ліфт;
— створити ресторан на 100 місць та бар на 50 місць;
— більярд (більярдний стіл («американка») будезнаходитися поряд з приміщенням ресторану і бару, ця гра користується великоюпопулярністю як серед українців, росіян, так і серед європейців);
— створити дитячу площадку (дитяче містечко будемісцем розваг дітей, що обов’язково ціниться їх батьками, нашими клієнтами);
— облаштувати бібліотеку та інтернет-кафе;
— створити медпункт;
— створити спортзал.
Готель буде розміщено в спальному районі Львова(франківському) поруч з магістральною вулицею.
Обов’язкова наявність в готелі власних транспортнихзасобів: 2 автобуси та 2 легкові автомобілі.
Автобуси необхідні для:
— супроводження туристів без автомобіля від пункту прибуття до готелю;
— екскурсійних поїздок;
— транспортування продуктів.
Легковіавтомобілі будуь використовуватис дл влансх господарських потреб готелю.
Екскурсійніпоїздки. Екскурсійніпізнавально-розважальні поїздки до природних джерел мінеральних вод, історичнихпам’яток, фольклорних і архітектурних музеїв на автобусі. Поїздки проводяться 2рази на тиждень.
Паркування. Стоянка охороняється цілодобовосторожем, і є платною. Ціни диференційовані в залежності від статусу клієнтів.
Складові частинипроекту
1. Реконструкціясучасного готелю.
2.Розробка,маркування та промоція туристичних маршрутів.
3.Створенняпідприємств харчування.
4.Створення сіткиторгових підприємств з продажу сувенірів, товарів спортивного і туристичногопризначення, продуктів харчування, товарів щоденного вжитку.
5.Створенняспортивно-оздоровчого комплексу.
9. Реконструкціяпід’їзних автошляхів та облаштування паркінг.
Додаткові заходи.
Телефонізаціяномерів
Обладнанняцентралізованого цілодобового водопостачання гарячої та холодної води.
Органiзацiйнаструктура підприємства
Етапвиведення товару на ринок характеризується високими витратами і відсутністюприбутку. Для того, щоб знизити витрати, потрібно ретельно контролювати всіпроцеси. Щоб управління здійснювалося відповідним чином, директор повиненособисто бути зацікавлений в якісному контролі і прогресі прокату. Для цьогокрім фіксованої заробітної плати директор повинен одержувати відсоток відприбутку, тоді він буде зацікавлений в рості прибутку.
/>
Рис.3.1. Організаційнаструктура управління готелем
Бухгалтер.
Грамотнопоставлена система бухгалтерського обліку на підприємстві дозволяє оптимізуватисистему оподаткування і відповідно збільшити дохід ресторану та готелю.Необхідний робітник зі спеціальною економічною освітою і з досвідом роботи.
Медичнийпрацівник (2 особи).
Присутністьмедичного працівника є необхідним. Робітник повинен мати вищу медичну освіту імати досвід роботи.
Водії (3особи).
Бармен (3особи). Барменом вготель краще за все прийняти на роботу молодого мужчину або молоду жінку ізхорошою фізичною формою з досвідом роботи. При співбесіді необхідно вимагатидовідку з медичного закладу про загальний стан здоров’я.
Покоївки таофіціантка (10 осіб).
Працівником всфері обслуговування може бути жінка без спеціальної освіти, але з навикамироботи. Необхідно вимагати довідку з медичного закладу про загальний станздоров’я.
Повар (3особи).
Поваромповинен бути працівник зі спеціальною освітою і досвідом роботи, обов’язково зізнанням особливої української національної кухні. Надання довідки з медичногозакладу про загальний стан здоров’я є обов’язковим.
Портьє (4особи).
Портьє –обов’язкова, комунікабельна, акуратна і дисциплінована людина без спеціальноїосвіти, але із знанням комп’ютера на рівні користувача.
Обов’язковезнання іноземних мов, а особливо російської, англійської або німецької для всіхпрацівників готелю. (крім повара, двірника, бухгалтера).
Характеристикапослуги
Львів – найбагатше архітектурнимипам’ятками місто України, Одне з найкрасивіших міст в Східній Європі, справжнійрай для любителів одиноких та екскурсійних прогулянок вулицями древнього міста,його визначними пам’ятками. Окрім того Лівів розташований у відноснійблизькості до кількох курортних містечок: Трускавець, Моршин, Буковель (Карпатв загалом).
Ідейний змістзапропонованого проекту полягає в створенні у Львові готельно-ресторанного комплексукомплексу, що поєднає єдиною організаційною структурою рiзноманiтнi ланкипослуг в сфері екскурсійного, оздоровчо-спортивного відпочинку й туризму:пiдроздiли по органiзацiї та презентації туру, забезпеченні поселення іпроживання, послуг харчокомплексу, частково прокату, програми перебування здонесенням останньої до потенційного споживача — визначальних чинників, якінеобхiднi для створення й успішної реалiзацiї якісного конкурентноспроможноговітчизняного турпродукту.
Рівень сервісумає бути на достатньо високому рівні для того, щоб забезпечити прийняття такомфортабельне розміщення як мінімум 2 футбольні команди (разом з тренерськимштабом та обслуговуючим персоналом).
Аналіз ринку
На даний часпідприємство вже має успішний досвід в організації та веденніготельно-ресторанного бізнесу та прагне вийти з цією послугою на ринок Львова.
Стан ринку збутуготельно-ресторанних послуг. Оцінка ринку збуту. Виявлення споживачів.
З цією метоювикористовується метод сегментації ринку – поділ ринку на групи покупців, заоднорідними ознаками, щодо споживання товарів.
Відбірсегменту ринку забезпечує:
— задоволенняпотреб споживачів в різних товарах та послугах;
— оптимізаціязатрат;
— конкурентоздатність товару і фірми.
Щобивизначити потенційних споживачів, потрібна сегментація ринку.
Таблиця 3.1.
Сегментаціяринку споживачівСегментація ринку за принципами 2009– 2010 2011 – 2012 1. Географічний — регіон Україна, РФ, країни СНД, Чехія, Німеччина, . Україна, РФ, країни СНД, Країни Європейського Союзу, США, Ізраїль. — адміністративний поділ Київ, Одеса, Санкт-Петербург, Москва, Мінськ, і т.д.
Санкт-Петербург, Москва, Київ,
Мінськ, Тель-Авів, Варшава, Берлін, Лондон та ін. — густота населення Будь-яка Будь-яка — вік Будь-який Будь-який — стать Ч/Ж Ч/Ж — сімейний стан Не має значення Не має значення — рівень доходів від 200 $/міс від 200 $/міс — освіта Не має значення Не має значення — національність Не має значення Не має значення 3. Психологічний — соціальний стан Середній достаток Середній достаток — стиль життя Немає значення Немає значення, влітку 2012 — спортивний 4. Мотив придбання — ступінь випадковості покупки Деколи, регулярно Деколи, регулярно — ступінь потреби в товарі 1-2 рази в рік 1-2 рази в рік — ступінь готовності купити товар Інтерес, бажання Бажання — емоційне відношення Позитивне Позитивне
Можливіспоживачі громадяни різних країн:
— відпочиваючі;
— туристи (включноз груповими екскурсійними поїздками);
— спортсмени(включно із ;
— футбольнівболівальники;
— реклама вЗМІ і договори з туристичними фірмами
юридичніособи:
— дитячіспортивні школи
— турніри,змагання
— пропозиціїспортивним школам, секціям, оргкомітетам по туризму і спорту.
Конкурентнийаналiз
Найбільшимиконкурентами готелю, які мають прийнятний рівень сервісу та всю необхіднуінфраструктуру для розміщення великої кількості відпочиваючих це готелі«Супутник» та «Дністер». Проте на сьогодні у Львові вже здійснюєтьсябудівництво понад 20 готелів, тож до 2012 року конкуренція може дужепосилитися.
Таблиця 3.2.
Порівняльніціни конкурентів
№
з/п Вид номеру Вартість номеру, євро Супутник Дністер 1 двомісний 26 58 2 напівлюкс 70 77 3 люкс 83 103 4 апартаменти 125 --------------
Аналіз цін.
Таблиця 3.3.
Прогнозованйрівень цін на послуги готелю
№
з/п Вид номеру Вартість номеру, євро 1 двомісний 320 2 напівлюкс 450 3 люкс 530 4 апартаменти 700
Планмаркетингу
Для розширеннясегменту і залучення більшої кількості споживачів, потрібно розробити комплексмаркетингових заходів і стратегій:
1. Різновидністьзаходів і програм
Для залученнябільшої кількості споживачів, необхідно розробити різноманітні послуги ірозважальні програми готелю:
— екскурсії доприродних джерел мінеральних вод, історичних пам’яток, фольклорних іархітектурних музеїв на автобусі;
— розважальнішоу-програми в ресторані готелю;
— створенняконференц-залу для проведення переговорів, ділових зустрічей, нарад;
— створенняспортзалу, басейну (особливо актуально для спортсменів);
— організаціяпросмотру футбольних матчів Чемпіонату Європи на великому екрані в холлі абоконференц-залі готелю – для тих відвідувачів готелю, яким не вистачило місця натрибунах стадіону.
Характеристикакінцевих споживачів і задоволення їх вимог щодо продукції:
· за рівнем прибутковості;
· за споживчими перевагами.
Таблиця 3.4.
ХарактеристикаспоживачівСпоживча перевага За рівнем прибутковості Високий Середній Низький Вимогливий смак 40% 30% 20% Невимогливий смак 40% 25% 16%
Таблиця 3.5
Витрати наорганізацію збуту№ з/п Канал збуту Обсяг реалізованих послуг відвідувачам за 2009 рік. 1 Туристичні фірми 800 000 2 Через власний сайт 400 000 3 Через оголошення, рекламу 800 000 4 Разом 2 000 000
Рекламнакомпанія
Необхідна масовареклама в Україні, Росії, Білорусії, країнах СНД та особливо — Європи, та іншихкраїнах.
Послугиготельно-ресторанного комплексу повинні різноманітно рекламуватися:
— реклама впопулярних і читаючих газетах і журналах України, РФ, Білорусії, Чехії,Німеччини;
— пропозиціїв туристичних агентствах великих, перспективних міст;
— кольоровірекламні проспекти зі всією необхідною інформацією і фотографіями повинні бутирозміщені в місцях скупчення людей, наприклад, на борту різних авіаліній,готелях, ресторанах;
— реклама вІнтернеті, на сайтах великих туристичних агентств;
— декількавласних web – сторінок зі всією необхідною інформацією в Інтернеті наукраїнській, російській, англійській, німецькій, іспанській та декількох іншихмовах Європи;
— рекламністаті в читаючих журналах для любителів спорту і відпочинку;
Всі ці видиреклами є каналами збуту. Потрібно збільшити рівень доходу шляхом постійногоросту об’ємів продажу за рахунок розширення ринку збуту.
Особливим методомрозширення кола потенційних споживачів – надсилання адресних письмовихпропозиція напередодні «Євро – 2012» федераціям футболу, тих країн, командияких прийматимуть участь в чемпіонаті.
Як показує досвіддіяльності ПП «ЛК «Комунал-Транс», адресна письмова пропозиція в адресукерівника будь-якої організації – найдієвіший механізм залучення додатковихклієнтів та розширення кола партнерів по бізнесу.
Саме шляхомнадсилання письмової оферти ПП «Лізингова компанія «Комунал-Транс» випадкововийшла на ринок туристичних послуг, придбавши готельно-ресторанний комплекс вм. По чаєві.
Таблиця 3.6.
Витрати напросування№ з/п Канали розміщення реклами Періодичність розміщення реклами (тиждень, місяць ). Частота показу реклами (кількість разів на день або тиждень) Вартість розміщення реклами Сума витрат Податок на рекламу 0,5% туристичних агентствах місяць Раз в тиждень 2000 2010 10 2 кольорові рекламні проспекти місяць Раз в тиждень 1000 1005 5 3 Реклама в популярних і читаючих газетах і журналах місяць Раз в тиждень 2000 2010 10
3.2 Витратначастина проекту
Виробничийплан
Таблиця 3.7.
Дохід за видамипослуг готелю на 2009 – 2012 рокиВаріанти Джерело доходу Обсяг наданих послуг, євро 2009 рік 2010 рік 2012 рік 1 Готельні номери 2450000 4 370 160 5 035 800 2 Ресторан 567000 1 042 800 1 053 600 3 Бар 345600 716 400 3 034 800 4 Екскурсії 50000 86 400 171 360 5 Паркування 12000 51 840 180 000 6 Більярд 54000 120 960 340 200 7 Разом 3 478 600 6 388 560 9 815 760
Таблиця 3.8.
План по обсягузаселеності готельних номерів протягом першого календарного року дії готелю зпоступовим виходом на максимальну потужність№ з/п Місяць Потужність виробництва, % 1 Березень 30 2 Квітень 40 3 Травень 50 4 Червень 50 5 Липень 60 6 Серпень 70 7 Вересень 80 8 Жовтень 80 9 Листопад 90 10 Грудень 100
Таблиця 3.9.
Потреба восновних фондах.№ з/п Основні засоби Вартість, євро з ПДВ /> /> 1 Будівлі, споруди 822037 /> 2 Ліфт 80000 /> 3 Робочі машини та устаткування 220000 /> 4 Транспортні засоби 80000 /> 5 Облаштування ресторану та бару 300000 /> 6 Комп’ютерна техніка, телефони, інша оцісна техніка 35000 /> 7 Меблі 700000 /> 8 Інші 30000 /> 5 Разом 2267037 />
Таблиця 3.10.
Передвиробничівитрати№ з/п Призначення витрат Витрати, грн 1 Вартість шеф — монтажу устаткування силами постачальника, з них 100000 2 оплата 1 фахівця за 7 тижнів роботи 40000 3 Оплата за налагодження устаткування 40000 4 Транспортні витрати 20000 5 2.Оплаиа монтажних і пусконагоджувальних робіт 48650 6 Оплата 10 чол. робітників за 7 тижнів роботи : 35000 7 — нарахування на фонд з/п 13650 8 3. Транспортні витрати 2000 9 4. Витрати сировини і енергії під час пусконалагоджених робіт 5000 10 5. Заробітна плата навчального персоналу 5 чол.в період запуску ( 3 тижні )з них: 6255 11 Оплата 3 чол. робітників за 3 тижнів роботи 4500 12 — нарахування на фонд з/п 1755 13 6.Видаткові матеріали на період монтажних пусконалагоджених робіт ( робочий одяг) 5000 14 7. оформлення сертифікату відповідності : 3000 15 8. Оформлення технічної документації 10000 16 9.Витрати, пов’язані з відкриттям рахунку в банку під контракт 1000 17 Разом 178205 18 10. Додатково 10 % непередбачених витрат 17820,5 19 Витрати на ремонт та реконструкцію будівлі 1915416 20 Разом по розділу «Передвиробничі витрати», грн. 2447251,5 21 Разом по розділу «Передвиробничі витрати», євро 305906,4
Таблиця 3.11.
Плановий обсягпослуг за 2009 рікГотельні номери Номер Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна в день за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Двомісний 120 310 37200 446400 Півлюкс 70 440 30800 369600 Люкс 35 520 18200 218400 Апартаменти 8 690 5520 66240 Всього: 91720 1100640 Ресторан Харчування Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Сніданок 50 150 7500 90000 Обід 35 170 5950 71400 Вечеря 45 210 9450 113400 Всього 274800 Бар Пропонована продукція Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість спожитих порцій на 1 чоловіка в день Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Гарячі і холодні напої 40 2 5 6000 72000 Тютюн 16 1 7,5 1800 21600 Алкоголь 35 2 10 9000 108000 Закуски 22 2 10 12000 1440000 Всього: 345600 Екскурсії Послуги Середня кількості відвідувачів 1 екскурсійній поїздці (чол.) Середня ціна за 1 екскурсійну поїздку (євро) Середня кількість екскурсій в місяць Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Екскурсійні поїздки на автобусі 10 55 8 4400 52800 Всього 52800 Паркування Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за день (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Паркування автомобілів 10 10 3000 36000 Всього: 4500 36000 Більярд Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість ігор на 1 пару Ціна за 1 гру (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Гра в більярд 5 пар 3 10 4500 54000 Всього: 4500 54000 Разом 3519000 /> /> /> /> /> /> /> /> />
Таблиця 3.12.
Плановий обсягпослуг за 2010 рікГотельні номери Номер Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна в день за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Двомісний 125 510 63750 765000 Півлюкс 73 600 43800 525600 Люкс 35 700 24500 294000 Апартаменти 9 940 8460 101520 Всього: 140510 1686120 Ресторан Харчування Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Сніданок 55 210 11550 138600 Обід 40 290 11600 139200 Вечеря 55 330 18150 217800 Всього 495600 Бар Пропонована продукція Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість спожитих порцій на 1 чоловіка в день Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Гарячі і холодні напої 40 2 7 16800 201600 Тютюн 20 1 9,5 5700 68400 Алкоголь 35 2 11 23100 277200 Закуски 30 2 11 19800 237600 Всього: 784800 Екскурсії Послуги Середня кількості відвідувачів 1 екскурсійній поїздці (чол.) Середня ціна за 1 екскурсійну поїздку (євро) Середня кількість екскурсій в місяць Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Екскурсійні поїздки на автобусі 15 60 8 7200 86400 Всього 86400 Паркування Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за день (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Паркування автомобілів 12 12 4320 51840 Всього: 51840 Більярд Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість ігор на 1 пару Ціна за 1 гру (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Гра в більярд 8 3,5 12 10080 120960 Всього: 120960 Разом 6388560 /> /> /> /> /> /> /> />
Таблиця 3.13.
Плановий обсягпослуг за 2009 рікГотельні номери Номер Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна в день за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Двомісний 120 600 72000 864000 Півлюкс 70 700 49000 588000 Люкс 40 800 32000 384000 Апартаменти 12 1050 12600 151200 Всього: 165600 1987200 Ресторан Харчування Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Сніданок 85 190 16150 193800 Обід 45 240 10800 129600 Вечеря 60 290 17400 208800 Всього 532200 Бар Пропонована продукція Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість спожитих порцій на 1 чоловіка в день Ціна за од. продукції (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Гарячі і холодні напої 40 2 8 19200 230400 Тютюн 20 1,5 10 9000 108000 Алкоголь 30 3 14 37800 453600 Закуски 45 3 14 56700 680400 Всього: 3034800 Екскурсії Послуги Середня кількості відвідувачів 1 екскурсійній поїздці (чол.) Середня ціна за 1 екскурсійну поїздку (євро) Середня кількість екскурсій в місяць Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Екскурсійні поїздки на автобусі 17 70 12 14280 171360 Всього 171360 Паркування Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Ціна за день (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Паркування автомобілів 20 25 15000 180000 Всього: 180000 Більярд Послуги Середня кількість відвідувачів в день (чол.) Середня кількість ігор на 1 пару Ціна за 1 гру (євро) Дохід в місяць (євро) Дохід в рік (євро) Гра в більярд 15 3,5 18 28350 340200 Всього: 340200 Разом 9815760 /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Витратипроекту
Таблиця 3.14.
Умовно-постійнівитрати№ з/п Стаття витрат Приблизний розмір в місяць/ євро 1 Заробітна плата 19125 2 Амортизація 46624 3 Тех. Обслуговуваня та ремонт 10732 4 Страхування 7692 5 Зв’язок, інтернет, канцтовари 5000 6 Інші витрати 1750 7 Разом 90923
Таблиця 3.15.
Витрати на оплатупраці№ Найменування категорій Потреба, чол. Оклад на 1 особу, грн. Загальний оклад, грн. Податки на зарплату, грн. Фонд оплати праці, грн. 1 Директор 1 6600 6600 2310 8910 2 Бухгалтер 1 3000 3000 1050 4050 3 Адміністраторп 2 4600 9200 3220 12420 4 Медичний працівник 2 2000 4000 1400 5400 5 Водій 3 2500 7500 2625 10125 6 Бармен 4 3000 12000 4200 16200 7 Покоївка, офіціантки 16 1500 24000 8400 32400 8 Повар 4 2500 10000 3500 13500 9 Портьє 6 1800 10800 3780 14580 10 Охорона 8 3000 24000 8400 32400 11 Двірник 1 1500 1500 525 2025 12 Всього: 48 112600 39410 152010 13 Всього, в євро 19001
Таблиця 3.16.
Розрахунокзмінних витрат№ з/п Стаття витрат Приблизний розмір в місяць/ євро 1 Продукти харчування 20000 2 Рушники, постіль 10000 3 Засоби для прибирання 2000 4 Алкоголь, тютюн 5000 5 Посуд 10000 6 Комунальні платежі 5000 7 Пальне 5000 7 Інші витрати 2756 8 Разом 59756
3.3Прибутковість проекту та оцінка ризиків
Фiнансовийплан.
Детальний пландоходів і витрат по роках та по місяцях поданий в Додатку Б до роботи.
Основні планово-економічніпоказники проекту
Необхідна потребав інвестиціях протягом 2008 – березня 2009 років: 2 723 700 євро з врахуваннямПДВ.
Приватнепідприємство «Лізингова компанія «Комунал-Транс» спроможне забезпечити 50%капіталовкладень. Решта суми – це близько 1 361 800 грн. необхідно залучати.
Найоптимальнішоюформою інвестування керівництво підприємства вважає залучення іноземнихінвестицій.
Період окупностіпроекту позначимо шляхом складання графіку беззбитковості (рис. 3.2.)
/>
Рис. 3.2. Графікбеззбитковості
Графік показує,що період окупності проекту складатиме 26 місяців. Тобто за умови стартупроекту в березні 2009 року, вже в квітні 2011 року можна буде очікуватиотримання перших прибутків.
Проте це дужеоптимістичний план прибутковості проекту.
Як передбачаєтьсяпроектом – найбільше прибутку буде отримано під час проведення у Львові матчівчемпіонату Європи з футболу.
Cash-flow проекту2009 – 2012 років дії проекту складе 1 757 369 євро.
Прибутокінвестора з вказаний період складе 2 585 920,88 євро.
Очікуванарентабельність капіталовкладень:
· - 95,13%протягом 2009 року;
· 56,27%протягом 2010 року;
· 54,72%протягом 2011 року;
· 113,18%протягом 2012 року.
3.10 Оцiнкаризикiв i страхування
Основні ризики,що можуть вплинути на реалізацію проекту:
1. Ризик непроведення у Львові "Євро — 2012". Починаючи з грудня 2007 року упресі неперервно мусуються чутки про зрив підготовки чемпіонату у Львові, щоспричинено незадовільними темпами підготовки. В цьому випадку матчі зі Львоваможуть бути перенесені в Одесу чи Харків. (50*).
2. Збитки,спричинені пожежами, будівельно-монтажними ризиками, стихійними лихами. В разіреалізації цього виду ризику постане питання подальшого існування готелю (10*).
3. Ризик зниженнядоходів населення внаслідок світової фінансової кризи, що почалась 2007 року іпродовжується дотепер. Цей ризик може спричинити інвестиційний голод в Українита при його подальшому загостренні поставить під сумнів сам факт можливостінадання інвестицій іноземними партнерами ПП «ЛК Комунал-Транс» на цей проект(50*).
4. Підвищенняконкуренції. Кількість діючих у м. Львові готелів складає 36, будується ще 20.Очевидно, може статися так, що підприємству доведеться коригувати ціновуполітику підприємства в бік зменшення.
Вплив перелічених факторів характеризується величиною їхнегативного впливу на проект та ймовірністю настання.
Ймовірність настання несприятливих подій під дією того чиіншого фактора визначається наступною системою балів (відсотків ймовірностінастання ризику):
0 – 19ризик несуттєвий; подія не відбудеться;
20 – 39ризик скоріше за все не реалізується;
40 – 59про настання події не можна сказати із впевненістю;
60 – 79ризик може проявитися;
80 – 99ризик, скоріше за все проявиться;
100ризик обов’язково реалізується.
Таблиця 3.17.
Оцінка ризиків за проектом.Пріоритет Назва ризику Усереднена вірогідність настання, % Питома вага фактору ризику Загальний ризик по кожному фактору % 1 Ризик зниженя доходів населення внаслідок світової фінансової кризи 30 0,261 7,83 2 Збитки, спричинені пожежами, будівельно-монтажними ризиками, срихійними лихами 10 0,087 0,87 3 Ризик непроведення у Львові "Євро — 2012" 50 0,435 21,74 4 Підвищення конкуренції 25 0,217 5,43 Разом ризик за проектом 35,87
Проведений розрахунок показує, що усереднена ймовірністьневиконання проекту по створенню готельно-ресторанного комплексу дорівнює 35,87%(“чиста”; без врахування реально існуючих механізмів мінімізації ризиків таупереджуючих їх появу факторів, що наводяться нижче).
В грошовому вираженні ризик складає 5 481 360,66 євро (35,87%від очікуваного грошового доходу від реалізації проекту за період 3 2009 по2012 роки.
Тобто ймовірність недоотримання доходу за існуючих соціально –економічних умов така величина ризику, в цілому, не може рахуватися прийнятноюдля інвестора та ПП «ЛК «Комунал-Транс». Необхідно ще на підготовчому етапі прийматизаходи по мінімізації ризику.
Механізми мінімізації ризиків та фактори, що упереджають їхпояву
Вірогідність настання 1-го ризику суттєво зменшується шляхомперенесення виконання проекту до іншого міста України, де вже сьогоднізрозуміло, що зриву в підготовці до Чемпіонату не буде. Це на вибір: Київ,Дніпропетровськ, Донецьк. Інший варіант виходу із ситуації – дочекатися кращихчасів, коли остаточно буде зрозуміло, чи відбудуться у Львові футбольні матчі.Проте для закордонних (і вітчизняних) інвесторів такий варіант неприйнятний зкількох причин: дорожчає нерухомість, робоча сила, зменшується час на промоушнпроекту, за умови високої інфляції в єврозоні (січень – березень 3,5%).
Тому найкращий варіант – переніс реалізації проекту вДніпропетровськ чи Донецьк, тим більше, що ПП «ЛК «Комунал-Транс» має досвідреалізації проекту поза межами Львівської області.
Наслідки настання другого ризику мінімізовані страхуваннямготелю від пожежі, стихійних лих, титульних ризиків, будівельних ризиків. Окрімтого передбачається встановити сучасну пожежну сигналізацію та обладнати готельсистемою автоматичного пожежогасіння.
Світова фінансова криза справді сильно «заділа» увесьінвестиційний ринок світу. Єдиним шляхом мінімізації цього ризику є переконанняінвесторів в низько ризикованості даного проекту, та в його високійприбутковості, в інакшому випадку компанії доведеться здійснювати пошук всієїсуми фінансування проекту самостійно, що також виглядає проблематично, оскількифінансовий ринок України сьогодні не страждає на «перегрів».
Криза також може вплинути і на доходи населення країнЄврозони, що також може спричинити коригування розцінок готельних послуг.
Вірогідність 4-го ризику мінімальна. Готель займе нішу вмісті Львові, яка ще не освоєна: великі готелі місткість до 600 осіб з сервісомєвропейського класу. В разі старту проекту найближчим часом, в менеджменту будедостатньо можливостей здійснити просування готелю серед потенційних споживачів.
Вказані заходи із мінімізації ризиків дозволять зменшитивідносну розрахункову величину ризику до 9,09% (Таблиця 3.18.).
В грошовому вираженні ризик складає 2 512 649 євро (9,09% відочікуваного грошового доходу від реалізації проекту за період 3 2009 по 2012роки.
Таблиця 3.18.
Оцінка ризиків запроектом після запровадження заходів щодо їх мінімізаціїПріоритет Назва ризику Усереднена вірогідність настання, % Питома вага фактору ризику Загальний ризик по кожному фактору % 1 Ризик зниженя доходів населення внаслідок світової фінансової кризи 10 0,435 4,35 2 Збитки, спричинені пожежами, будівельно-монтажними ризиками, срихійними лихами 3 0,130 0,39 3 Ризик непроведення у Львові "Євро — 2012" 0,000 0,00 4 Підвищення конкуренції 10 0,435 4,35 Разом ризик за проектом 9,09
Розмір цих втратвже не спричинять загрози реалізації проекту та втрати всіх вкладених коштів.Тому цей варіант проекту є прийнятним для реалізації.
Висновки
Бізнес-план єнайнеобхіднішою річчю для залучення зовнішнього фінансування, особливо коли йдемова про іноземні інвестиції. Це стосується будь-яких сфер діяльності:виробництва, будівництва, послуг. Особливе значення бізнес-план набуває під часреалізації довготривалих проектів, період окупності яких є значним. Віндопомагає інвесторам оцінити можливість повернення коштів та розмір дивідендівта побачити компетентність осіб, які цей бізнес-план склали.
Без іноземнихінвестицій країні під час проведення Євро 2012 не обійтися, в то числі і впобудові мережі сучасних комфортабельних готелів.
Ринок готельнихпослуг Львова поки-що не заповнений готельними номерами із рівнемобслуговування європейського класу. Кількість великих готелів незначна, а сервісбільшості з них залишає бажати кращого. Проте на ринку з’являються все нові інові гравці, в тому числі і закордонні, про що свідчать численні дозволи набудівництво готелів, виданих Львівським міськвиконкомом протягом останніхмісяців.
Очікується посиленняконкуренції на ринку протягом 2009 – 2010 років.
Дослідженняпоказало, що створення готельних комплексів у містах України, девідбуватимуться матчі чемпіонату Європи з футболу 2012 року є дужеперспективною справою. Проте за умови обмеженості внутрішнього ринкузапозичень, для створення готелю необхідно залучати зовнішнє інвестування.
Період окупностіготелю, що описаний в третьому розділі дослідження складає 9 місяців. Розмірнеобхідних інвестицій (в тому і інвестованих з-за кордону) 2 724 тис. євро.
Проте не слідзабувати і про ризики, які супроводжують будь-який інвестиційний проект.Найбільшим ризиком для інвестора є ризик не проведення у м. Львові матчів ізЄвро-2012. Це суттєво підкоригує показники вхідного грошового потоку не тількипід час проведення чемпіонату, але й до його початку, адже репутаціяміста-невдахи не сприятиме привабленню туристів з країн Європи.
Томунайбезпечніше з погляду іноземного інвестора буде створення аналогічногоготельного комплексу в Дніпропетровську чи Донецьку, оскільки там дефіцитготельних номерів ще більший ніж у Львові чи Києві. Решта ризиків мінімізуєтьсязвичайними заходами і ці ризики не становлять серйозної загрози для реалізаціїпроекту.
З огляду навищевикладене можна сказати, що мету дипломної роботи досягнуто.
Списоквикористаної літератури
1. Господарськийкодекс України від 16 січня 2003р. № 436-ІV.
2. ЗаконУкраїни «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. —1991. — № 49.
3. ЗаконУкраїни “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994р. №334/94-ВР.;
4. ЗаконУкраїни “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 р. № 168/97-ВР.;
5. УказПрезидента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» //Урядовий кур'єр. — 1994. — № 31—32.
6. АбрютинаМ.С. Грачев А.В. Анализ финансово-єкономической деятельности предприятия:Учебно-практическое цособие,- М.: Дело и Сервис, 1998.
7. АндрееваО. Д. Технология бизнеса: маркетинг. — М.: ИНФРА-М -НОРМА, 1997.
8. БалабановИ. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом — М.: Финансы истатистика, 2005.
9. БакановМ.И., Шеремет А.Д. Теория економического анализа: Учебник.-4-е. изд., перераб.й доп. — М.: ФинансьІ й статистика, 1999.-416с.
10. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: В 2т. — К.: Ника-Центр, 1999. — 512 с.
11. ВоловецьЯ.В. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання.
12. Каплан Р. НортонД. Сбалансрованная система показателей. – М.: Юнити, 2002.;
13. КарпенкоМ. Трудности с дисконтом// Комп&ньйон, — 2006 — №2 (466) — С. 54 – 60
14. КарпенкоМ., Терещенко О. Аналоговые риски.// Комп&ньйон, — 2005 — №47 (459) — С. 48– 52.
15. КарпенкоМ., Терещенко О. Будущее по нынешним ценам.// Комп&ньйон, — 2005 — №49(461) — С. 50 – 53.;
16. КарпенкоМ., Терещенко О. Когда затраты равны доходам // Комп&ньйон, — 2005 — №49(461) — С. 50 – 53.;
17. КарпенкоМ., Терещенко О. Не прибылью единой.// Комп&ньйон, — 2006 — №51-52 (463 –464) — С. 56 – 60.;
18. КіндрадськаГ.І. Основи стратегічного менеджменту. – Львів: «КІНПАТРІ ЛТД», 2003.;
19. КовалёвД. Революция в бюджетировании.// Комп&ньйон, — 2005 — №35 (447) – С. 38 –41.;
20. Кононенко О.Анализ финансовой отчетности. – Харьков: Фактор, 2003.;
21. МакконнеллКэмпбелл Р., Стенли Л. Брю. Экономикс. — К.; 1993. — С. 52.
22. Мескон М.X. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М.: 1998.
23. ПавловаЛ. Н. Финансы предприятия: Учебник. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
24. ПокропивнийС. Ф. “Економіка підприємства” Підручник Київ 2001
25. Покропивний.С. Ф.,. Колот В. М “Підприємство: стратегія, організація, ефективність.”Навчальний посібник — Київ, КМЕУ, 1997.
26. Примак.Т. О. “Економіка підприємства” Навчальний посібник, Київ 1999.
27. РейзвіхЕ.П. ′′ Інвестиційна діяльність ′′, Посібник.Кіровоград, КІСМ, 1997 р.,- 165с., стор. 100 — 103.
28. РэдхэдК., Хъюс С. Управление финансовыми рисками / Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996.- 288 с. 17.
29. Савчук В.П.Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент. – К.: Издательский дом«Максимум», 2005. – 884 с.
30. Уокер Дж.Введение в гостеприимство. — М.: ЮНИТИ, 1999 — 437 с.
31. Управлениеорганизацией: Учеб. для вузов / Под ред. А. Г. Поршнева и др. — М.: ИНФРА — М.1999.
32. Управлениеперсоналом: Учебник / Под ред. Кибанова. А. Я. — М.: ИНФРА-М, 1998.
33. ФедоренкоВ. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. — К.: Знання,1998.
34. ФедоренкоВ.Г. Інвестознавство: Підручник. – 2-ге вид., переробл. – К.: МАУП, 2002. – 408с.
35. ФедоренкоВ. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових Умовах. — К.: Міжнарод.фінансова агенція, 1998.
36. Фінансипідприємств/ За ред… Поддерьогіна А.М. –К.: В-во КНЕУ,1999. – 384 с.
37. Финансовый анализ деятельности фирмы. — М.:Ист-сервис, 1995. — 240 с.
38. Цал-ЦалкоЮ.С. Фінансова звітність підприємств та її аналіз: Навч. посібник -2-е. вид.,перероб. і доп. — Житомир: ЖІТІ, 2001.-300с.
39. ШереметА.Д., Сайфулин Р.С., Нагашев В.В. Методика фінансового анализа: — М.: ИНФРА-М,2000.-208с
40. Щукін Б.М. Інвестиційна діяльність. — К.: МАУП, 1998.