Реферат на тему:
Героїчне минуле українського народу в раннійтворчості Т.Г.Шевченка
У раннійперіод творчості (1838-1843 р.) Т.Г.Шевченко багато уваги приділяв історичнійтематиці. Однією з головних його тем є боротьба українського народу протипоневолення польською шляхтою. Уже в “Кобзарі” 1840 р. була надрукована поема“Тарасова ніч” (1838). В основу твору покладено події травня 1630 р., коливідбувся бій козаків проти військ польського гетьмана С. Конецпольськогопід Переяславом. На чолі боротьби стояв Тарас Трясило.
Обізвався ТарасТрясило Віру рятувати, Обізвався орел сизий Та й дав ляхам знати!
Повстання протиармії польського гетьмана Конецпольського очолював Тарас Трясило (ТарасФедорович). Вирішальний бій стався під Переяславом 22 травня 1630 р., післятрьох тижнів запеклої боротьби козаки розбили армію Конецпольського.
Наливайко Северин — ватажок народного повстання проти шляхетської Польщі в кінці 16 ст.(1594-1596); був захоплений у полон і страчений у Варшаві 1597 р. З ім’ямНаливайка пов’язано багато пісень та легенд.
ПриваблювалаТ.Г.Шевченка і тема боротьби українського народу проти турецько-татарськихзагарбників. Вперше вона порушена у поемі “Іван Підкова” (1838), такожопублікованій у “Кобзарі” 1840 р.
Іван Підкова — козацький ватажок другої половини 16 ст. відомий в народі походами протитурків. Про його морський похід відомостей немає.
Поема композиційноскладається з двох частин. У першій розповідається про минулі часи, якіпротиставляються сучасному Шевченкові становищу України. Туга за минулим,помітна деяка ідеалізація минулого.
Було колись — вУкраїні Ревіли гармати; Було колись — запорожці Вміли панувати. Панували,добували І славу, і волю...
Було колись добрежити На тій Україні...
У другій частинібезпосередньо відтворюється морський похід. Яскраво виділяється образ сміливогоотамана — керівника походу. Він наділений надприродною силою:
А попереду отаманВеде, куди знає. Походжає вздовж байдака.
Підняв шапку — човни стали. “Нехай ворог гине!...
… у Царг рад, досултана Подемо в гості! — Надів шапку і знову закипіло море.
Ця гіперболізаціябере свій початок з фольклору.
Так малював народ героїву легендах, піснях, думах, таким бачив своїх героїв-предків (образ Данила Нечаяу пісні “Ой з-за гори високої”). А в думі “Отаман Матяш старий” герой “надоброго коня сідає, шість тисяч турок-яничар побіждає”. Гіперболізований іобраз Івана Підкови у Шевченка. Поема підносить гордість народу за героїчнуборотьбу в минулому, будить патріотичні почуття.
Якщо у поемі “ІванПідкова” дано лише картину початку походу, то вже у поемі “Гамалія” відтвореновесь похід, бій у Царгороді, повернення козаків з перемогою на Батьківщину.Поема написана у 1842 р. і починається вона піснею невільників, створеною підвпливом народних дум (про Самійла Кішку, Олексія Поповича, Марусю Богуславську,Івана Богуславця та ін.)
Гамалія неісторична особа, але в 17-18 ст. серед козацької старшини було кілька Гамалій.Згадуються вони й у “Истории руссов”. Це узагальнений образ козацького ватажка.
Ватажок Гамалія упоемі зображений у тісних зв’язках з козацтвом. Запорожці пливуть у Туреччину і“попереду Гамалія байдаком керує”.
У Скутарі — передмісті Стамбула — він у самому пеклі бою.
Гамалія по Скутарі- по Пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає.
Під час поверненняна Україну пливе останнім:
… пливе Позадзавзятий Гамалія: Орел орлят мов стереже...
Гамалія здобуваєславу “На весь світ великий, на всю Україну”. Запорожці в поемі вималюваніяскравіше, ніж у поемі “Іван Підкова”. Тут дано зримі картини бою, показано їхвідвагу.
Чернець — гетьманПетро Конашевич Сагайдачний. Під його проводом козаки здійснили ряд успішнихпоходів на татарські й турецькі міста-фортеці, які були водночас іневільницькими ринками. Насправді Сагайдачний ченцем не був, він помер 1622 р.,від рани, яку дістав у бою під Хотином (1621 р.) Шевченко, як і деякі історики,вважав, що Сагайдачний помер у монастирі.
… Візантія “боїться,щоб чернець Не засвітив Галату знову” (передмістя Стамбула, яке спаливСагайдачний в одному з боїв”
Широко використанав поемі персоніфікація. Лиман передав Дніпрові журбу-мову, Дніпро зареготався,Босфор схаменувся.
ЗвертаєтьсяТ.Г.Шевченко і до другого свого визначного попередника — Г.Квітки-Основ’яненка(1839). Ця поезія теж ввійшла до першого “Кобзаря” 1840 р.
Г.Основ’яненкапоет називає “отаманом”, “батьком”, “орлом сизокрилим”. Поезія-посланняпочинається романтичною картиною природи. Тут же згадка про минуле України, якепротиставляється сучасному. Коли на Україні “кров ляха, татарина моремчервоніла”, тепер же його країна
Обідрана,сиротою
ПонадДніпром плаче;
Тяжко-важкосиротині,
Аніхто не бачить...
Уцій поезії Т.Г.Шевченко, оспівуючи минуле, прагне розв’язати важливі проблемисучасності, з’ясувати
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Минулеповинно давати відповідь на проблеми сучасності. Саме тому поет і закликаєКвітку-Основ’яненка співати прославне минуле України, про боротьбу проти поневолювачів. Митець висловлює віруі впевненість, що їй належить велике майбутнє:
Нашадума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, Слава України!
Т.Г.Шевченковідтворює героїчне минуле нашого народу стилістичними засобами мови: іфонетичними, і лексичними, і морфологічними, і синтаксичними. Адже, за словамиП.Воронька, клітиною мислі та артерією сили духу є саме слово. Влучно сказане,образно складене швидше переконує.
Утворчості раннього періоду Т.Г.Шевченко оспівав героїчне минуле українськогонароду. Увагу поета привернули ті моменти минулого, у яких виявилась боротьбанароду проти загарбників та пригноблювачів за свою волю й незалежність. Мотиввизвольної боротьби є основним у поезіях “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”,“Гамалія”, “До Основ’яненка”.
Уліричному творчі “Тарасова ніч” відтворено моменти визвольної боротьбиукраїнського народу проти польської шляхти.
Ліричнітвори “Іван Підкова” й “Гамалія” змальовують героїчні морські походи запорізькогокозацтва проти турецьких загарбників. Ці твори є, як зазначив І.Я.Франко,“немов дзвінким погуком козацького геройства та відваги й енергії”.
Упоезії-посланні “До Основ’яненка” поет,оспівуючи героїчне минуле нашого народу, звертаючись до великого митця слова,прагне з’ясуватибагато проблем, те, що його найбільше хвилює: “чия правда, чия кривда і чиї мидіти”…
Образисвоїх героїв автор замальовує в піднесеному героїчному плані, гіперболічнимирисами. твори мають виразно романтичний характер, використано в них ряднародних пісень, в дусі народних дум зображено козаків, що перебувають втурецькій тюрмі.