РОЗДІЛ І. РЕЖИСЕРСЬКИЙ АНАЛІЗ П’ЄСИ1.1 Обґрунтування вибору
Почуття людини,її стосунки, переживання – тема не вичерпна. І найбільше захоплення, цікавістьвикликає почуття кохання. Кохання… Що це? Звідки воно виникає? Чому насзахоплює одна людина і лишає байдужою інша? Чому заради кохання людина готована надзвичайні, високі вчинки і ладна скотитися в глибоку прірву, забути себе?Як, куди і чому зникає кохання? Питань пов'язаних з коханням може виникнутибезліч. Кожна людина – це окрема, особлива доля і своя історія кохання. Кожналюдина намагається знайти свої відповіді на ці питання, звертаючись частіше довитворів мистецтва, літератури, кіно, театру, шукаючи пояснення подіям, яківідбулися з ними особисто через кохання.
Перше кохання –це особлива сторінка. Перед тобою великий шлях, попереду великі сподівання,попереду і перші розчарування, все ще попереду, а ти вже майже дорослий, в душізародилось перше почуття і здається воно на завжди. До теми першого коханнязверталося багато письменників і драматургів. Не обійшов цю тему і СтепанВасильченко. Тимоша і Оленку – героїв п'єси “На перші гулі” — можна назватинашими українськими Ромео і Джульєтою. Але, якщо у Шекспіра кохання двохпідлітків закінчилося трагічно, то в п'єсі Васильченка ми сподіваємось на щасливийрозвиток почуттів. П'єса Степана Васильченка “На перші гулі” оптимістична,сприймається легко, з гумором, дає можливість покращити настрій глядача,відволікти їх від життєвих неприємностей. Невелика за обсягом п'єса даєможливість побачити, які відносини між батьками і дочкою. Оленка любить іповажає своїх батьків, прислухається до їхньої думки, без дозволу не йде “нагулі”, із-за чого і породжується конфлікт в п'єсі. Піти на вечорниці – неглобальна проблема, проте Оленка домагається згоди батьків, а не простобезвідповідально задовольняє свої забаганки. Мені здається важливо це донестидо теперішньої молоді, адже в наш час не завжди діти дослухаються і рахуються здумками батьків. Також в п'єсі розкривається питання поваги молоді до старшихна образі Тимоша. Хлопець для того щоб змусити батьків Оленки відпустити з нимна перші вечорниці, розігрує їх, не дає їм спокою, але робить це не образливо,з гумором.
І найголовніше –відносини між молодими людьми. Глядач побачить щире, чисте перше кохання.Звичайно, це важливо донести до глядача, особливо до молоді. В наш час почуттяміж хлопцем і дівчиною не завжди бувають щирими, чистими, часто зводятьсятільки до сексуальних стосунків, носять цинічний характер.
Адже одноактнап'єса Степана Васильченка “На перші гулі” має не тільки розважальне, а такожвиховне і пізнавальне значення. Завдання театру правдиво показати життєвеявище, розкрити важливу для людей істину і заразити їх своїм відношенням,своїми почуттями. П'єса “На перші гулі” цілком відповідає цим вимогам. Написанавона Степаном Васильченком образною, гнучкою мовою, пройнятою ліризмом, згумором, з любов'ю до своїх персонажів, за цікавими діалогами відчуваєтьсяхарактер дійових осіб. Написана на початку минулого століття (впершенадрукована видавництвом “Криниця” в 1911 році) п'єса “На перші гулі” і досікористується увагою театрів. Не велика за обсягом п'єса, не велика кількістюдійових осіб, не складна декорація, дають можливість втілити постановку насцені і професійного і аматорського театрів.
Все сказане вищеі спонукало мене зупинити свій вибір саме на п'єсі Степана Васильченка “Наперші гулі”. 1.2 Автор і епоха
Художня спадщинавизначного письменника-реаліста і талановитого педагога Степана Васильченканалежить до найкращих надбань передової української культури і заслуженозавоювала широке визнання в нашій країні.
Степан ВасильовичВасильченко (справжнє прізвище Панасенко) народився 8 січня 1879 року вмістечку Ічня на Чернігівщині в родині селянина-шевця. Сім'я Васильченків, щоскладалася з восьми чоловік, жила в постійних злиднях. Уже змалку майбутнійписьменник змушений був працювати на сільських глитаїв.
Батькописьменника, відчувши на собі весь тягар бідняцької долі, прагнув вирвати дітейіз злиднів, дати їм освіту. “Не землі, ні худоби, ні доброго ремества я вам незалишу після смерті – учіться діти та шукайте других шляхів”, — говорив він.
В 1886 роціСтепан Васильченко вступає до Ічнянської початкової школи. Письменник згадувавпро своє навчання в цій школі: “Записався я в неї боязким, соромливим,непомітним хлопчиком, кінчав – кращим учнем, живим, ініціативним”. На часнавчання в Ічнянській школі припадають його перші поетичні спроби. Під впливомпрочитаних біографій письменників він вирішив “зробитися поетом чи письменником”.Він наслідує Кольцова, Пушкіна, Шевченка.
Після закінченняшколи вирішує стати народним учителем і готується до іспитів в учительськусемінарію.
В 1895 роціВасильченку пощастило вступити до Коростишівської учительської семінарії.Система викладання в семінарії була поставлена дуже погано, не могла датисправжніх знань допитливому юнакові, він багато працює самотужки, проймаючисьволелюбними ідеями та настроями.
Закінчивши в 1898році семінарію, Васильченко іде вчителювати. Мріяв він і про університет, але вдореволюційній Росії здобути вищу освіту біднякові селянину було неможливо.
ВчителюватиСтепан Васильченко почав в селі Потоки на Київщині, де зустрічається зтруднощами: переслідування з боку місцевих глитаїв, напівзруйнована школа, вкласах брудно й вогко, в шкільній бібліотеці лише кілька застарілихпідручників. Молодий педагог, сповнений творчого завзяття і енергії, зентузіазмом береться за справу. Він не тільки дбає про всебічний розвитокучнів, але й організовує вечірні класи для дорослих, керує аматорськимдраматичним і хоровим гуртками.
Вчителювання всільських школах дає Васильченку багатий життєвий матеріал. Літературнадіяльність розпочалася в часи вчителювання на Київщині. Після нелегкоготрудового дня вечорами при світлі каганця він занотовує до щоденника своїспостереження, звіряє на його сторінках свої радощі і печалі. Письменник гарячевиступає на захист селян від знущань місцевої влади. За “крамольні” записи вщоденнику його звільняють з посади вчителя.
Першим творомВасильченка була написана російською мовою, поема “Разбитая бандура”. В 1904році в газеті “Киевская почта” з'являється друком перше оповідання“Просвещение”. Оповідання справило на вчителів з народу велике враження – вньому вони побачили власне життя. Згодом Васильченко пише цілий цикл оповіданьз життя сільських учителів, де правдиво показує важке матеріальне і моральнестановище його колег, протестує проти ганебної залежності вчителів – вихідців знароду, від обмежених інспекторів, місцевих багатіїв.
Слід підкреслити,що в своїх творах, спрямованих проти реакційної політики російськогосамодержавства в системі освіти, Васильченко постійно вимагав від народноговчителя активної участі в громадському житті, неодноразово говорив пронеобхідність боротьби проти деспотизму й насильства. Показовим щодо цього єобраз Максима із “Записок вчителя”.
Протестуючи протигнітючої дійсності, гостро викриваючи її в своїх творах, Васильченко висловивпрагнення передової інтелігенції до свободи, її впевненість у майбутньому. Вборотьбі за краще майбутнє письменник-демократ вбачав сенс людського життя.
Значну роль уформуванні ідейно-художніх поглядів Васильченка відіграло посиленняреволюційного руху в Росії напередодні подій 1905 року. в цей час Васильченкобув студентом Глухівського учительського інституту, до якого вступив в 1904році. Разом з іншими студентами він бере активну участь у загальноміськихвиступах та демонстраціях. Під впливом революційних подій у країні Васильченковирішує залишити навчання і знову повернутися до народу, сподіваючись на вільнупрацю. Проте мріях Васильченка не судилось здійснитись.
Згодом, бажаючиближче познайомитись з “живим і шумким шахтарським життям” іде вчителювати всело Щербанівку на Донбасі. Тут його заарештовують і кидають до Бахмутської в'язниці,звинувативши в участі у горлівському повстанні шахтарів. Перебуваючи за ґратамипише поезії в прозі, цикл осетинських казок.
Пізніше наматеріалі тюремних вражень створює ряд новел з життя в'язнів — “Петруня”,“Пацанок”, “Спасеник”, “За мурами”. Потім хворого на шиф Васильченка випускаютьз в'язниці і він повертається до рідної Ічні. Тут він цілком віддаєтьсялітературній роботі, пише оповідання “На чужину”, “Мужицька арифметика”, “Упанів”, “Волошки”.
Неможна безхвилювання читати оповідання “Дома” про тяжке життя сиріт з яких знущаєтьсямачуха. Слід сказати, що дитяча тематика у творах Васильченка посідає одне зчильних місць. Значну художню цінність у цьому плані становлять твориписьменника з життя школярів “Циганка”, “Під школою”, “Оксана”. Васильченковіналежить ряд психологічно-побутових новел на дитячу тематику, забарвленихм'яким гумором “Басурмен”, “Свекор”, “Мужицький ангел”.
Трагічну історіюмолодої вчительки Тетяни, що мала чарівний голос і неабиякі акторськіздібності, змальовано в повісті “Талант”.
Великупізнавальну цінність мають твори Васильченка, в яких він змалював нові зрушенняна селі викликані революцією 1905-1907 років. З великою силою художньогоузагальнення Васильченко зумів показати настрої селян у новелі “Мужицькаарифметика”. Тема революційного пробудження села знайшла своє відображеннятакож у новелах “Осінній ескіз”, “Чайка”, “На калиновім мості”. Літературна тапедагогічна діяльність Васильченка у дожовтневий період характеризує його якневтомного трудівника на ниві української культури. Кращі твори письменникапройняті щирою любов'ю до трудящих мас, до рідної землі: вони свідчать про те,що в українську літературу прийшов справжній художник-реаліст, який поставив замету активно втручатися в життя.
Після перемогиВеликої Жовтневої соціалістичної революції Степан Васильченко весь свій таланті знання, всю енергію віддає справі культурного розвитку звільненого відбагатовікового рабства рідного народу.
Влітку 1920 рокуВасильченко вирушає в подорож з хоровою капелою “Днипро-союзу” (тепер “Думка”)по містах і селах Лівобережної України. Свої враження він занотовує у щоденникуі згодом на його основі створює ряд творів.
Приїхавши доКиєва Васильченко вирішує повернутись до вчителювання. Спочатку працюєдиректором дитбудинку, а потім викладає в школі. Велика радість охоплювалайого, коли він бачив потяг радянської молоді до знань, до культури. Його мета –виховати всебічно-розвинену людину. Подорож по Україні та праця в школі даютьбагатий матеріал для літературної творчості, він створює ряд нових творів:“Приблуда”, “Червоний вечір”, “Авіаційний гурток”, “Олив'яний перстень”.
Васильченкозакликає своїх товаришів по перу служити інтересам трудового народу. Про себеписав: “Моя творчість ішла в парі з моїм життям, з моїми переконаннями”.
Життя радянськоїшколи, новий побут, народження нової, соціалістичної моралі, взаємини молоді –провідні теми творів Васильченка, написаних в 20-ті роки. Показовою для творівцього періоду є новела “Приблуда” написана 1922 року. В 1924 році пише повість“Авіаційний гурток”, в якій розповідає про економічні і культурні перетворенняна селі. Зображенню нового покоління Васильченко присвятив повість “Олив'янийперстень”. Автор значну увагу приділяє проблемі налагодження взаємин між містомі селом, показує як нове входить у життя села.
Протягом останніхдесяти років життя Васильченко працює над твором про великого Кобзаря. Ще вдитячі роки письменник захоплювався творами Кобзаря. Не розлучався він з ними йпізніше. За задумом автора це мала бути біографічна повість на п'ять частин.Письменник встиг закінчити лише першу частину повісті “В бур'янах”.
Вірний принципуправди в мистецтві, він змальовує у своїх творах яскраві картини сучасної йомудійсності, типові образи представників трудового народу. Будучи прекрасниммайстром короткого оповідання, він створював невеликі й прості за змістом, аледовершенні за формою твори, в яких своєрідно розкрито складний світ людськихвзаємин, переживань.
Великий емоційнийвплив творів Васильченка значною мірою зумовлюється їх мовою, гнучкою,образною, надзвичайно музикальною, пройнятою ліризмом.
ВідомийВасильченко і як автор драматичних творів. Театр завжди приваблювавВасильченка. Ще в дореволюційний період він пише п'єси “Чарівниця”, “На першігулі”, “Недоросток”.
Письменниквиступав за розвиток національного театру, за високоідейний іхудожньо-довершений репертуар, і тому його завжди обурювали слабкі,художньо-недосконалі п'єси. Він проводив велику організацій ну роботуяк член Українського товариства драматургів і композиторів, театральної ради,брав активну участь у роботі Московського товариства драматичних письменників ікомпозиторів. Васильченко пише невеличкі драматичні етюди-малюнки для дітей:“До світла”, “Свекор”, “У жнива”. Крім того, створює кілька більш значнихтворів. Особливий інтерес становить п'єса “Кармелюк”. Завдяки глибокійправдивості, майстерності у зображенні характерів та вмілому використаннюфольклору, живій народній мові, п'єса належить до кращих не тільки удраматичній спадщині Васильченка, але й була визначною подією в українськійдраматургії 20-х років.
Цікаву сторінкудраматичної спадщини Васильченка складають його кіносценарії: “Олов'янийперстень”, “Петруня”, “”Недоросток, над якими він працював в останні рокижиття.
СтепанВасильченко помер 11 серпня 1932 року. він не встиг закінчити багато своїхтворів, в його архіві лишилося багато нотаток, чернових редакцій драматичних іпрозових творів, що свідчить про його великі плани.
Найбільшоюсценічністю відзначається п'єса-жарт “На перші гулі”, вона й сьогодні невтратила своєї художньої вартості й з успіхом ставиться на сцені. В 1991 роціп'єса Степана Васильченка “На перші гулі” була поставлена на сцені Рівненськогообласного академічного музично-драматичного театру на той часрежисером-постановником, початківцем Олегом Мосійчуком. Роль Савки зігравзаслужений артист України А. Бортник, Василини – заслужена артистка України Л.Ізарова, Олена – В. Фіськович, Тиміш – М. Андрушко, Дід з клепечкою — І.Тертичка. Вистава користувалася успіхом. 1.3 Специфіка зображуваного в п'єсі життя
Події зображені вп'єсі відбулися, можливо, в невеличкому селі, можливо, десь на Київщині,можливо на Чернігівщині – в місцях де жив, працював, писав свої твори СтепанВасильченко, а можливо десь на Волині? Таке могло статися будь-де.
Скоріше за все цекінець 19-го століття. На початку 20-го починає розгортатися революційний рух вкраїні. Частішають робітничі і селянські незадоволення, страйки. На селівідбуваються суспільно-політичні зрушення. Це все буде пізніше, а поки-щоживуть в рідному селі люди, працюють не покладаючи рук, закохуються,одружуються, виховують дітей...
Виховують так, яквиховували їх, їхніх батьків: в повазі до старших, працьовитими, слухняними.Так виховували свою дочку Савка і Василина. Оленка не може без дозволу батьківпіти на вечорниці. Цілий день на роботі, як говорить дід Северин: “Наробиться,на сонці напечеться, насилу ноги додому приволоче: тільки ж вулиця загомонить,то де тая й сила візьметься; так немов і не ходило й не робило!”. Як же можнавсидіти вдома, коли весна, — “В Матвієвому саду соловейко співає”, хлопці,дівчата зібралися — “обіщався надійти з Борусового на вулицю Олекса з скрипкою,з Поливчаного Павлик із бубоном”… “Всі подружечки будуть гуляти, будуть співати...”,а ще буде той хто найкращій в світі. Як можна всидіти дома, коли тобісімнадцять і почуття просто розпирають душу,… бо як не пустять, “то серцерозірветься на дві половини”.
Але недармакохання щире і є той хто примусить батьків згадати і свої літа молодії, івсе-таки “майже вигнати” дочку “на вулицю”, “на гулі”. Все закінчиться добре,адже у нас комедія-жарт. 1.4 Основні події п'єси
Початкова подія –Молодь збирається на вечорниці.
Головна подія –Оленка “стала на порі”.
Основна подія –Оленку не пускають на вечорниці.
Центральна подія– Тиміш переходить до рішучих дій.
Фінальна подія –Одпустили.1.5 Подійний ряд
1) Молодьзбирається на вечорниці.
2) Дівчинана порі.
3) Пройшлиліта.
4) Тимішвиманює Оленку.
5) Тимішумовляє Василину.
6) Тимішприходить на допомогу Олені.
7) Тиміш зопудалом.
8) Відпустили.
Початковазапропонована обставина.
Діти ростуть – зцим треба рахуватися.
Ведучазапропонована обставина.
Оленку непускають на вечорниці. 1.6 Конфлікт і предмет конфлікту
Конфлікт міжбатьками Оленки і Оленкою з Тимошем за те, щоб повірили в щирість почуттівТимоша і відпустили Оленку на вечорниці.
Предметконфлікту –батьки, які не відпускають на вечорнирцю свою дорослу дочку. 1.7 Дія і контрдія.
Дію веде Оленка,потім їй допомагає Тиміш, щоб вирватись на вечорниці.
Контрдію ведутьСавка і Василина, щоб залишити дочку дома. 1.8 Тема та ідея п’єси
Тема
Життяшвидкоплинне, — виростають діти, у них з'являється особисте життя, приходитьперше кохання і з цим доводиться рахуватися. Тема першої пори дівування,першого кохання.
Ідея
Щирі почуттяздолають всі перепони.
Жанр – комедія-жарт. Характер– лірико-побутова.
Фабула
Вечір. Молодьзбирається на вечорниці. Обіцялись прийти музики з скрипочкою і бубном. Вжечути музику, спів, сміх. Прийдуть Оленини подружки-однолітки. Переказували, щобі Оленка приходила, але слухняна дочка хоче отримати дозвіл від батьків. Оленкапочинає розмову з мамою, сподіваючись, що добру маму переконати легше. Оленкадомагається у мами підтвердження того, що вона вже доросла, адже може ходити навечорниці. Але мама не бере на себе відповідальність і посилає Оленку задозволом до батька. Десь в глибині душі Василина визнає, що дочка подорослішалаі дає їй пораду, як слід поводити себе з парубками. З хати виходить Савка –батько Оленки. Він наробився за день, втомився і хоче спати. Василинарозповідає, що Олена проситься “на колодку”. Савка не хоче визнавати, що дочкавиросла і відправляє Оленку додому спати, перед тим розповівши пригоду, якатрапилась з ним вночі. Савка підозрює, що якимсь чином в цьому замішана дочка.Василина стає на сторону дочки: “Стала на порі – хай дівує, хай своє відгулює”.Савка не погоджується з цим, вважаючи Олену “ще зовсім дитиною”, наказуєВасилині пильніше наглядати за дочкою.
Вулицею проходитьСеверин, який щоночі обходить село з клепачкою, лякаючи “злодіїв”. ПомітившиСавку і Василину, дід Северин заводить розмову про молодь, яка наробившись задень, не заспокоюється і ввечері, влаштовуючи гулянки. Савка і Василиназгадують свою молодість. Їх увагу привернув чийсь кашель. Савка і Василинаховаються в хату. До воріт підходить Тиміш. Савка говорить Тимошу, що дочкузагнав в хату і нікуди не випустить. Тимоша це обурює, але він іде з двору,відчувається, що він не погодиться з Савкою і щось задумав. Савка зачиняєворота і двері в хату та лягає спати. Не спиться лише Оленці, тай як можназаснути, коли з різних кутків села чути спів, гомін молоді, сміх. Оленка сидитьв хаті біля розчиненого вікна і розмовляє з мамою, яка знаходиться десь в хаті.Вона намагається переконати маму, що вже достатньо доросла, щоб не тількипрацювати, але й піти на вечорниці, про те “як важко той вечір сподіванийутеряти”, і що, як не пустять “то серце… розірветься на дві половінки”. Довікна підходить Тиміш і гукає Оленку іти з ним, бо їх чекають хлопці і дівчата,і наказували, щоб Тиміш не приходив без Оленки. Оленка боїться ослухатисябатьків і відмовляється. Тиміш висловлює Оленці свої почуття, цілує її,Василина застукує хлопця і дівчину “на гарячому”. Оленка ховається в хаті, наїї місці з вікна виглядає Василина. Тиміш вмовляє Василину відпустити з нимОленку на вечірку, доводить що він хороша людина і почуття до Оленки у ньогощирі. Щоб переконати Василину, Тиміш, навіть, танцює перед нею. Василинавідмовляє Тимошу і зачиняє вікно. Тиміш погрожує, що як не відпустите добром,буде гірше. Він сідає на призьбі, відчиняє вікно і починає розказувати казочкупро те, як жили чоловік і жінка, мали дочку, не пускали її на вечорниці, і щосьсталось таке, що цілу ніч вони не могли заснути. На допомогу Тимошу приходятьпарубки і дівчата, які почали “славити” Савку і Василину. З хати виходитьзаспаний Савка. Савка намагається вигнати Тимоша, говорить, що не буде так якхоче Тиміш, але хлопець не відступає. Тиміш пішов, але знову повернувся і тепервін переходить до рішучих дій – він приносить опудало. Ставить ого коло вікна іпочинає розмовляти на два голоси, вимагаючи щоб Савка і Василина пустили Оленкуна вулицю. Оленка з вікна попереджає Тимоша щоб тікав, бо батько взяв батога, амати рогача і ідуть з хати. Тиміш через вікно ховається в хаті. Савка іВасилина кидаються до опудала, думаючи, що це Тиміш, але бачать, що помилились.Розуміють, що Тиміш сховався в їх хаті. Савка біжить в хату за Тимошем,Василина стереже біля вікна, але Тиміш примудряється втікти. Василині цяпригода здається смішною – все таки вона на стороні дочки. Савка розсердився нанеї. Почав кричати, що за дочкою повинна мати дивитись. Савка і Василиназчиняють галас на все село. Оленка намагається їх втихомирити. Савка, зпересердя, говорить Олені, щоб ішла з хати. Олена відмовляється, думаючи, щопотім батько накаже її. Василина і Тиміш говорять, щоб Оленка ішла навечорниці, поки батько пускає, при цьому Тиміш глузує з Василини, та невитримує і починає ганятися за Тимошем з рогачем, запрошуючи на допомогу дідаСеверина. Савка не витримує і свариться на всіх: і на Василину, і на Оленку, іна Тимоша. Гамір збільшується. Савка втрачає терпець і буквально виганяє Оленкуна вечорниці. “Ну й діти!...” — робить висновок дід Северин. А з вулиці чутисміх, веселі вигуки молоді, спів, а десь в садку розспівався соловейко. 1.9 Композиція п’єси
Композиція
Експозиція –Молодь збирається на вечорниці.
Зав'язка – Оленка“стала на порі”.
Розвиток дії –Оленку не пускають на вечорниці і Тиміш приходить їй на допомозі.
Кульмінація –Тиміш переходить до рішучих дій.
Розв'язка –Одпустили. 1.10 Жанрові і стильові особливості п'єси
П’єса-жарт “На перші гулі” написана Степаном Васильченкомнаприкінці позаминулого 19 століття. Дія відбувається в сільській місцевості,тому в п’єсі правдиво змальовано сільський побут. Персонажі п’єси цілий деньпрацюють в полі. У вільний час працюють на своєму господарстві, тому вночі їм,звичайно, хочеться виспатись і відпочити. Але, як кажуть “малі діти спати недають, а великі жити”. Який може бути спокій, коли єдочка-красуня, якій пора вже дівувати. Сюжет п’єси простий і водночаснапружений: парубок Тиміш настирливо залицяється до молоденької дівчини Олени,батьки якої вважають, що їй ще рано на “гулі”. Жанр п’єси “На перші гулі” визначений, як п’єса-жанр, тому яквимагає жанр, все в ній зображено в гумористичному плані. Тиміш вдається дорізних розіграшів і жартів, щоб змусити батьків відпустити Оленку на вечорниці,навіть опудало приносить. Автор вдало ввів в п’єсу багато народних пісень,зіграв її непідробним ліризмом, що надає творові чарівної поетичності. Моваперсонажів проста, легка для сприйняття, в ній багато гумору, побутовихприслів’їв, образливих висловів та жартівливих порівнянь: “… чорноброва,вража потороча”, “… тільки почала з печі злазити, вже парубків принаджуєш”,“Дівчина – як теє пиво почало шумувати – не борони, швидше вишумує”. “тиха вода – гребло рве”, “мов по зорях читають”.
РОЗДІЛ ІІ. Режисерський задум вистави2.1 Надзавдання і наскрізна дія
Надзавдання – перше кохання – важливаподія в житті кожної людини і утримати від цього не можна ніщо. Коли повинноприходити переш кохання ніхто не може сказати точно. Воно захоплює зненацька,огортаючи, як хвиля. Ніщо не може зупинити це почуття і ніхто не може застережити від нього. Здається, що це єдине, головне, назавжди. Коли перше коханнязахоплює дитину деякі батьки лякаються і не можуть цього збагнути, не можутьповірити, що дитина вже виросла. Точніше переживає дорослі почуття, а вона щезовсім дитина, забуваючи, що самі кохали. Наше завдання нагадати глядачам, щопотрібно бути уважними до своїх дітей, щоб не пропустити важливу для них подію– дорослішання, і що дорослим дітям потрібно довіряти і поважати їх вибір.
Наскрізна діявистави: Василинаговорить: “Стала на порі – хай дівує,хай своє одгуляє. Тільки ж того свята заживеш, тільки й розкошів зазнаєш, що втому дівуванні… Дівчина – як теє пиво: почало шумувати – не борони, швидшевишумує” – я вважаю, що в цих словахзакладений великий життєвий зміст. І хоча Василина говорить про дочку, алестосуються вони як дівчат, так і хлопців. Прийшла “пора”, настала молодість,нахлинуло перше кохання, треба дозволяти їм пізнати всі принади молодості,кохання, щоб не довелося шкодувати пізніше і надолужувати це пізніше в зріліроки на шкоду рівним. 2.2 Образ і стиль вистави
Зерно – всеперемагаюче кохання.
Можна згадатибезліч прикладів, коли кохання змінювало історичні події, змінювало життялюдей, засоби їх існування. В кожному окремому випадку зміни ці були трагічні,драматичні, або романтичні. В нашій п’єсі кохання теж внесло зміни в життяперсонажів, отримало свою перемогу, але сталося це романтично, лірично, весело.
Стиль – Вистава “На перші гулі” написана в жанрі водевілю. Конфліктвирішується на побутовому рівні. Тому виставу доцільно грати, як побутову, аводевіль – жарт вимагає використання великої кількості легкої музики, легкостів сприйнятті подій, жартівливості в вирішенні конфліктів. Комедія-жарт буде зігранав стилі побутової класичної української музичної вистави. 2.3 Манера акторської гри
Авторзапропонував проблему – дорослішання дочки, її перше кохання, якого не визнаютьбатьки. Проблема відносин між старшим поколінням і молоддю існує стільки,скільки існує людство. Кожна людина вирішує її по-своєму. Скільки є людей наземлі стільки й варіантів вирішення цієї проблеми. Пропонує свій варіант іСтепан Васильченко. Можливо ці події він піддивився в якомусь селі на Київщині,де Васильченко вчителював. Звичайні люди, прості сільські трудівники, заклопотами не помітили, як виросла дочка і покохала, тому що доведеться мінятизвичайний уклад життя, звичні відносини між членами родини. Приступаючи дороботи над ролями, актори повинні взяти це до уваги. Образи автором виписані злюбов’ю, між ними немає ненависті,ворожнечі. Просто зайняті щоденними клопотами люди не помітили як дорослоюстала дочка, це для них зараз відкриття. Василина і Савка звикли житирозміреним життям і швидко вирішити питання, яке раптово виникло. Можливозгодом вони й погодяться, що Оленка вже доросла і відпустять її з Тимошем, алене сьогодні. Поважний селянин, голова родини Савка не може сказати “так”, якщо спершу сказав “ні”. Оскільки вистава визначена як побутова, в декорації і в реквізитібудуть присутні елементи побуту, то актори повинні грати в манері побутовоївистави, тобто так ніби це відбувається з ними особисто, беручи до увагихарактери персонажів запропоновані автором.2.4 Режисерське трактування ролей
Савка – батько Оленки, головародини, чоловік літ від 40.
Савка просебе:
- Я наробився! Я натрудився за день –дайте мені хоч раз у тиждень доспати!
- Тепер луб’я, а колись було голуб’я.
- … я тобі кажу: оце упав би на колючкита зразу й заснув би!
- …що трапиться обох із дому вижену…
- Наше минулося.
Інші проСавку:
Василина: Батько не пустить.
- Дивись, що вигадав, старе луб’я.
- Ой ти, старий та бородатий.
- А ти – батько!
Тиміш: — Ой і хитрі ж ви, дядьку,тільки не на того напали.
Савка вирішує всіродинні справи і проблеми, його слово головне. Він людина твердих переконань,впевнений в собі, в правильність своїх вчинків, але не злобливий. Без йогодозволу мати не наважується відпустити Оленку на вечорниці. Із-за його твердогорішення і закручуються події п’єси. Савка простий селянин, звик працювати зранку до вечора. В цей вечір, наробившись, він хоче відпочити, але подіїскладаються не так, як йому хотілось би, не так як завжди. За турботами він непомітив, як виросла дочка, як покохала. Дещо він запідозрив, коли вночіобмацувала “примара” схожа на Тимора. Але, вважаючиОленку ще малою, гадає що їй рано на дівування, ще прийде її час. “Коли вона у нас іще зовсім дитина… Успіє ще!І нашумується, й награється…” –говорить він про дочку. Савка любить свою дочку і дружину, відчуваєвідповідальність за їх долю. Тимора він вважає не достойним його дочки, завеселу вдачу вважає його легковажним, тому стійко опирається, не хоче щоб дочкайшла на вечорниці сама з Тимошем. Але доля повернулася інакше.
Надзавдання – Непустити Оленку на вечорниці.
Наскрізна дія –Виганяє Тимора з двору.
Зерно – кремінь.
Василина – мати Оленки.
Василина просебе:
- І неворожка, а вгадала.
- Своєминулося, то й забулося.
- Іще менісамій теє дівування перед очима: не згледілась, як і дочка виросла.
- Дурнабула.
- Люблю, якхто хороше танцює.
- Та довікуцього не буде, щоб я сама дочку гулять до парубка посилала.
Інші про неї:
Савка: — Шкода вже нам молодіти,старенька моя!
- Отак-то,моя мила!
- Сама тиради не даси? Ти ж якась мати.
- А ти йрада! Їй смішки!
Оленка: — Мамонько, голубонько,пустіть.
- Мамо,навчіть мене чарувати.
- Мативхопили рогач та побігли будити батька!
- Мамо! Щоба вир робите! Сорому вам немає! Зчинили отаке серед ночі!
Василина веселоївдачі, віддана своїй родині, слухняна дружина – без поради чоловіка не приймаєрішень: “Ще побачимо, що батькоскаже”. Василина любить свою дочку, розуміє, вірить їй, вірить, що вихована вдобрі і слухняності дочка не зробить недостойних вчинків: “Вона у нас сумирна”. В конфлікті підтримує чоловіка,хоча співчуває Оленці: “Тільки ж того й свята заживеш, тільки й розкошівзазнаєш, що в тому дівуванні”. Події, що розгортаються в їхньому дворі веселятьВасилину; дуже часто по відношенню Василини автор вживає ремарки: “Василинасміється”, “здержуючи посмішку”, “не витерпівши сміється”, “несподіваножартівливо”, “регоче” – вона сприймає їх з гумором і перша відправляє Оленку навечорниці, коли Савка здається перед напором Тимора.
Надзавдання – Непустити Оленку на вечорниці.
Наскрізна дія – ПідтримуєСавку в його намаганні віднадити Тимоша.
Зерно образа:мати – цим все сказано.
Оленка
Юна дочка Савки іВасилини.
Сама про себе:
- “…парубки починають з мене сміятися.Кажуть, що мене і досі кашею годують молошною”.
- “одчепіться од мене з своїмипарубками: вони мені потрібні дуже…”
- “Завтра з хати увесь день нікуди непіду, ні їсти, ні пити не буду”.
- “що ж робити маю, коли мене й сон небере”.
- Чи я ж у вас неслухняна, а чи ялінива?
- За плугом ходити – не мала, а навулицю погуляти – мала…
- Мабуть, уже мені така судилася доля,щоб мій вік молодий проминув марно.
Інші про неї:
Василина: — В Петрівку оце, мабуть,вісімнадця піде… О цій порі я вже дівувала, а ти, мабуть думаєш, що тималенька?
- Нашій дівці, бач, притьмомзабажалося на колодку…
- А я так гадаю: стала на порі– хай дівує, хай своє одгуляє.
- Вона в нас сумирна.
- Що це вона, обцілована умене, чи як?
- Іди, дурна, поки не бита!
Савка: — Тільки почала з печізлазити, вже парубків принаджуєш?
- Коли ж вона у нас іще зовсімдитина; ти поглянь на неї: рученята як цівки; сама, як скрипка, а почне ще навулицю ходити, то й зовсім знидіє.
- Успіє ще! І пошумується, йнаграється…
- … щоб із того запалу вонобіди собі не набігало.
- Воно ж ходить тепер якщалене, себе не почуває.
- А ти не цвіринчи там,вилупок! Розумна яка вишукалася! Ти вже велика? Ти вже дівувати хочеш? Ти вжерозумніша за батька?
Тиміш: — Бачите, які теперслухняні діти!
Оленка виросла вдобрій, роботящій родині. Савка і Василина на все життя зберегли своє кохання,в коханні і дочку виростили. Оленка добра, роботяща дівчина, ймовірно, що здитинства вона допомагає батькам по господарству: і корову заганяє, і навіть,за плугом ходить; від мами упадкувала веселу вдачу. І ось вже “… стала на порі”зустріла своє кохання, а батьки і досі вважають її малою: “… вона ж у нас щезовсім дитина…”, а так хочеться зустрітись з коханим, погуляти на вечорницях,тим більше зібралася вся молодь – її однолітки “Всі подружки будуть гуляти,будуть співати, а ти, Оленко, коло вікна сиди та рукавицями тільки сльозивитирай. Жменька того віку дівочого, та й того не дають прожити вільно” і так “… тяжко той вечір сподіваний утеряти”. Але Оленка слухняна дочка бездозволу батьків не піде на вечорниці: “Сьогодні піти, а завтра що буде!”. Вона хоче, щоб батьки визнали що вона вже доросла і по-добромувідпустили її на вечорниці не тільки сьогодні, а завжди вона ходила би навечорниці вільно.
Надзавдання –Домогтися щоб батьки відпустили на вечорниці.
Наскрізна дія –Догоджає батькам, щоб вони з добром відпустили її на вечорниці.
Зерно: Слухняна дочка своїхбатьків.
Тиміш
Молодий парубок,якого кохає Оленка.
Сам про себе:
- А я собіпарубок смирний…
- Я змалкулюбив ходити до церкви.
- … хлопціпідмовили, а я сам плохий.
- Я собі прохожалалюдина: сів трохи спочити.
- Та я йслухатись соромлюся, як ото хто про цілування говорить! Та коли я що або що…
- У нас,тітко, налає того, як буває в інших: щоб пустощі заводили або плескалинепотрібне. Поспіваємо трохи потанцюємо та й спати ідемо.
- І до роботи!
- Пустіть, тьотю, а то не підузвідціля!
- … і мені чогось не спиться.
- Давайте, я вам пошепчу, бо ятрохи перейняв об баби Мар’яни.
- Я й думку вашу знаю!
Інші пронього:
Савка: — … а ось що диво:чорнобрива, вража потороча, ще й на козирку квітка!
- “Чи не занедужав оце ти, Тимоше, щотак гірко кашляєш”
- “а ти ж Тимоше, не забув хоч стежку доцеркви?”
- Меткий, вражий хлопець!
- Та того, що ти загадав, небуде.
- І де ти в лихої годинивзявся, бусурманський парубче!..
- Та й ні втоми їм, ні увагинемає!
- Вже і в хату зашився!
- Що, втік?
Василина: — А де тут той вітер, щодівчині не дає спати? “… що за почвара сидить підхатою?”
- А не пішов би ти, прохожалалюдина-парубче, з-під вікна під три вітри?
- Бач, яка лисичка.
- Не вспів слова сказатидівчині, та вже й із цілуванням липне!
- І де воно зародилося отаке?
- “… я чула, що ти до танців майстер?”
- Чи не затанцював би ти мені,якої? Люблю, як хто хороше танцює!
- А ще розумний, кажуть!
- Іди й голови моєї не мороч.
- Ох ти ж сибірний!...
- Як він утік – я й сама незнало!...
- Ой ти ж мені, пройдисвіте,допік уже до живих печінок!...
- Діду Северине, придержитемені оцього голінного!
Оленка: — Це ти, мабуть, скучив замною?
— Тимоше, це вжети й цілуєш мене?
Дід Северин: — Це той пробийголоваТиміш. Я його давно знаю.
Тиміш молодийпарубок, якого покохала Оленка. Парубок добрий, веселий, завзятий, здібний навсякі витівки. Він виріс в селі і змалечку звик працювати, але маючи веселувдачу любить співати і танцювати. Та й коли ж відпочити сільській молоді,працюючи цілий день по господарству, як не на вечорницях, коли можна зібратисяразом поспівати, потанцювати і, можливо, зустріти свою пару. Тиміш виріс зОленкою в одному селі, знали одне одного змалечку і непомітно між парубками ідівчиною зародилося кохання: перше, ніжне, чисте. Тиміш щиро кохає Оленку,набачивши три дні, скучив за нею, єдина можливість побути разом – на вечорниці.Розуміючи, що Оленка не може відпроситися на вечорниці, приходить їй надопомогу. А які ж то вечорниці цього разу: і молодь вся збереться, і хлопці збубоном і скрипочкою прийдуть, і ряжені будуть; хіба можна всидіти дома. Щобпримусити Оленчиних батьків відпустити дочку на вечорниці, Тиміш і просить, іСавку тютюнцем вгощає, і перед Василиною танцює, і коли це не допомагаєвдається до розіграшів і отримує перемогу – батько не тільки відпускає Оленку,а просто виганяє її.
Надзавдання –допомогти Оленці вирватися на вечорниці.
Наскрізна дія –розігрує батьків Оленки, вдаючись до різних засобів.
Зерно – мастак навсілякі витівки – “пробийголова”.
Дід Северин
Дід Северин – дідз клепачкою.
Дід Северин всежиття прожив в цьому селі. Відробив всій вік, але маючи неспокійну вдачу, неможе сидіти вдома і тепер ходить по селу вночі з клепачкою – лякає “злодіїв”. Ймовірно дід Северин є свідком всіх молодіжних вечорниць ідовіреною особою всіх молодіжних проблем. Скоріше за все дід Северин з’являється перед домом Савки длярозвідки. Він не даремно заводить розмову про молодь і минулу молодість. Людина,яка пам’ятає свої молоді літа, скоріше зрозуміє молодь; дід Северин пам’ятає:“Чи гуляв іще хто другий так, як цей дід Северин…”. Із розмови з Савкою іВасилиною дід Северин сподівався зрозуміти, як вони ставляться до дорослішаннядочки і до вечорниць. З відповіді Савки: “Наше минулося”, дід зрозумів, що Оленку невідпустять і тоді на сцену виходять головні сили – Тиміш. Знаючи кожного вселі, дід Северин знав характер Савки і йому дуже цікаво було знати чимзакінчиться поєдинок батьків і дітей, тому він знову з’являється в фіналіп’єси.
Надзавдання –Вивідати, яке відношення у Савки і Василини до вечорниць.
Наскрізна дія –Нагадує Савці і Василині про молоді літа.
Зерно образа:житейська мудрість. 2.5 Композиція
1 епізод – “Вечорниці”
Подія — “Молодь збирається на вечорниці”.
Я хочу приділитиувагу цьому епізоду, тому що з події, коли молодь збирається на вечорниціпочинається конфлікт і дія п’єси. Виставу я думаю почати з того як молодьпроходить повз хати Савки, збираючись на вечорниці десь на певному місці заселом.
2 епізод — “Мамина наука”
Подія – Дівчина на порі.
Конфлікт: — міжОленкою і Василиною.
Предмет конфлікту:– вік Оленки, — в тому чи можна їй піти на вечорниці.
Задача Оленки: –домогтися від мами визнання того, що вона вже велика.
Дія Оленки: –відпрошується на вулицю.
Задача Василини:– Уйти від відповіді.
Дія Василини: –вдає, що не розуміє натяків Оленки.
3 епізод — “Нічні пригоди Савки”
Подія – “Дівчина на порі”
Конфлікт: – Савкане спав минулої ночі.
Предмет конфлікту:– “Потороча” яка не давала Савці спати.
Задача Савки: –застерегти дочку від необачного вчинку.
Дія Савки: –відправляє дочку спати.
Задача Василини:– перекласти вирішення питання на Савку.
Дія Василини: –переконує Савку, що коли прийшов час – треба дати дівці погуляти.
Задача Оленки: –переконати батька, що вона байдужа до парубків.
Дія Оленки: –зробити так як просить батько.
4 епізод — “Спогади”
Подія: — “Пройшли літа”
Конфлікт: – міжСавкою і Василиною.
Предмет конфлікту:– молодість і теперішній вік Савки і Василини.
Задача Василини:– Схилити Савку відпустити Оленку на вечорниці.
Дія Василини: — Нагадує Савці про молодість.
Задача Савки: — Не піддатися Василині.
Дія Савки: — Припиняє Василинині спогади.
Задача дідаСеверина: — Вивідати відношення Савки і Василини до вечорниць.
Дія дідаСеверина: — Починає розмову про молодість.
5 епізод — “Розвідка”
Подія: — Тиміш виманює Оленку.
Конфлікт: – міжСавкою і Тимошем.
Предмет конфлікту:– Не віра Савки в щирість його почуттів до Оленки.
Задача Тимора: – вивідати,що відбувається в родині Оленки і чи випустять її до вечорниці.
Дія Тимоша: — ПригощаєСавку тютюнцем, щоб підтримати розмову.
Задача Савки: — вигнатиТимоша.
Дія Савки: — доводитьТимошу, що розгадав його наміри.
6 епізод — “Побачення”
Подія: — Тиміш виманює Оленку
Конфлікт: – міжОленкою і обставинами в яких опинилася Оленка.
Предметконфлікту: – те що батьки заставляють Оленку лягати спати.
Задача Оленки: – переконатимаму, що не засне, поки не відпустять на вулицю.
Дія Оленки: — НагадуєВасилині, що працює вона, як доросла і заслуговує погуляти на вечорницях.
Задача Тимоша: — переконатиОленку в коханні і виманити на вулицю.
Дія Тимоша: — цілуєОленку.
7 епізод — “Танці під вікном”
Подія: — Тиміш умовляє Василинувипустити Оленку.
Конфлікт: – між Тимошемі Василиною.
Предмет конфлікту:– Оленку закрили в хаті.
Задача Тимоша: – довестиВасилині щирість почуттів до Оленки і відпросити її на вечорниці.
Дія Тимоша: — танцюєперед Василиною.
Задача Василини:- віднадити Тимоша від Оленки.
Дія Василини: — Знущається з Тимора, заставляючи танцювати.
8 епізод — “Рішучі дії Тимоша”
1 Подія: — Тиміш приходить надопомогу Оленці.
2 Подія – Тиміш зопудалом.
Конфлікт: – міжТимошем та батьками Оленки: Савкою і Василиною.
Предмет конфлікту:– Оленку не пускають на вечорниці.
Задача Тимоша: –домогтися, щоб Оленку відпустили.
Дія Тимоша: — залучає молодь, приносить опудало і розігрує Савку і Василину.
Задача Савки: — настояти на своєму і вигнати Тимора.
Дія Савки: — переходить до фізичних дій, ганяється за Тимошем з батогом.
Задача Василини:- підтримати рішення і дії Савки.
Дія Василини: — разом з Савкою переходить до фізичних дій.
Задача Оленки: — не йти проти батьків.
Дія Оленки: — заспокоює всіх.
9 епізод — “Перемога”
Подія: — “Відпустили”.
Конфлікт: – міжТимошем і батьками Оленки: Савкою і Василиною.
Предметконфлікту: – Оленку не пускають на вечорницю.
Задача Савки: – закінчитицю “халепу”.
Дія Савки: — виганяє Оленку з Тимошем.
Задача Василини:- підтримати дочку.
Дія Василини: — стає на сторону Оленки і відправляє її на вечорниці.
Задача Тимоша: — досягнути своєї мети і забрати Оленку на вечорниці.
Дія Тимоша: — продовжуєдратувати Савку і Василину.
Задача Оленки: — неослухатися батьків.
Дія Оленки: — заспокоюєвсіх, чекаючи доброзичливого дозволу.
Задача дідаСеверина: — довідатися, чим закінчиться Тимошевий розіграш.
Дія дідаСеверина: — робить вигляд, що допомагає Савці і Василині. 2.6 Темпоритм вистави
На початкувистави темпоритм спокійний, врівноважений. Починаючи розмову з мамою про своєдорослішання, Оленка звичайно хвилюється, але вірить, що мама її зрозуміє. Тамама перекладає вирішення питання на батька. Савка і Василина натомилися задень і хочуть відпочити, тому розмову ведуть помірно – їм немає куди спішити.Це Оленка починає хвилюватися, іде час, молодь збирається на вечорниці, а вонамусить сидіти дома. За Оленкою приходить Тиміш, але вона не піде без дозволу.По мірі того, як Тиміш і Оленка розуміють, що батьки не відпустять Оленку навечорниці і Тиміш вдається до різних розиграшів, темпоритм напружується іприскорюється. До кінця вистави темпоритм лишається напруженим, натягнутим.Створювати певний темпоритм я буду за допомогою музики. Водевіль – виставамузична, тому музика буде головною помічницею в створені вистави.2.7 Атмосфера
Герої вистави немають ненависті один до одного, між ними не має кровавої ворожнечі. РозіграшіТимора не носять агресивного характеру, вони веселі, а не злі. Для Савки вонидошкульні, а не образливі і грубі. Атмосфера доброзичлива і весела. Оскількидія відбувається ввечері, освітлення буде дещо пригашене, тому створювати легкувеселу атмосферу я буду за допомогою музики. Жанр водевілю вимагає використаннябагато музичних номерів, а дія вистави закручується навколо вечорниць, то ввиставі буде використано багато веселої і ліричної народної музики. Використанавона буде не тільки тоді, де потрібно показати, що зараз відбуваютьсявечорниці, але й в ті моменти, коли потрібно підкреслити напругу дії.
Відомо, що музикамає особливий вплив на людину, тому в цій виставі музика головний компонент встворені відповідної атмосфері. 2.8 Пластика вистави
П’єса Ст…Васильченка „На перші гуля” за жанром комедія, що передбачає дещо збільшенуреакцію персонажів на події, активні дії для досягненя поставлених цілей. Внашій виставі Тихіш теж починає активно дяти, намагаючись досягнути своєї мети,коли розуміє, що основна нагрузка для цього лягає на його вчинки. Для того, щобвплинути на Савку і Василину він вдається до різних витівок. Чим активніші діїТимора, тим напруженіша атмосфера, прискорений темпоритм. Оскільки комедіялірична; вжито достатньо ліричних народних пісень і мелодій; Оленкасподівається досить легко отримати дозвіл від батьків, то і дія протікаєрозмірено. Немає різких злетів і підйомів. Емоційна і ритмічна лінія виставивибудована, як така, що поступово піднімається до найвищої точки – кульмінації.Кульмінація співпадає з фінальними епізодами і тому фінал найбільш активний.Піднесений, яскравий.
РОЗДІЛ ІІІ. Втілення задуму3.1 Робота з актором
П’єса СтепанаВасильченка “На перші гулі” поставлена на сцені ШумськогоРайонного будинку культури колективом аматорського драматичного гуртка. Мивибрали саме цю п’єсу тому що її легше втілити на сцені невеликим колективом,яким є драматичний гурток Шумського РБК. Чим саме зацікавила п’єса СтепанаВасильченка “На перші гулі” визначили в розділі обґрунтуваннявибору. Я, як режисер, ознайомив колектив з п’єсою, розповів своюзацікавленість цією п’єсою і ми досягли обопільної згоди в ставленні до проблемпоставлених у п’єсі. Думаючи над постановкою тієї чи іншої вистави коженрежисер бере до уваги наявність виконавців для певних ролей. Звичайно думав проце і я. в нашому колективі знайшовся Савка, його роль виконав І. Захожий, батькоюної доньки і йому знайомі проблеми підростаючого покоління. Василина – Н.Кочура, весела, щира жінка, як найкраще підійшла на цю роль. Оленку зіграла Ок.Данилюк молода дівчина, дещо старша в житті за Оленку – їй 22 роки. Не високана зріст, тендітна, ще пам’ятає, як сама починала “дівувати”, їй знайомі почуття Оленки. Тиміш –І. Васильчик, дід Северин – М. Степ.
Оскількивиконавці – аматори, хоча і мають деякий сценічний досвід, ця п’єса для декогоне перша, мені довелося досконально розповісти про образи, характериперсонажів, довго і зосереджено працювати в застольний період. Коли працювалина сцені доводилося звертатися до методу показу, розігрували етюди. Оскількиактори-аматори грали майже себе і проблеми поставлені в п’єсі знайомі кожному,робота просувалася досить легко, працювали захоплено з хорошим настроєм.Працювали за принципом: “я в запропонованих обставинах”. Актори працювали з задоволенням, защо отримали щирі аплодисменти глядачів.3.2 Робота з балетмейстером
Ознайомившибалетмейстера з п’єсою „На перші гулі”, я звернувся до нього з проханням продопомогу в постановці танцювальних номерів. Ми дійшли обопільної згоди в тому,що доцільно танці в виставі поставити спеціалістом, щоб вони не були хаотичними.Вистава „На перші гуля” – український водевіль, тому звичайно, в виставіукраїнські народні. В 7 епізоді Тихіш танцює перед Василиною. В селі іде чутка,що Тихіш „… до танців майстер”, тому потрібно переконати Василину відпуститиОленку, — танець це ще один довід, — тому його танець мусить бути хоч ікоротенький, але досконалий. Ще один танець я використовую в фіналі вистави,коли торжествує радість і кохання. На шум до подвір’я Савки збирається молодь,щоб довідатись, чи відпустять Оленку. І коли зрозуміло, що Тихіш домігся свого,звучить весела музика молодь пританцьовує, дві пари танцюють сольний танок –їде завіса.
І для того щобпідкреслити радість молодих людей, бажано щоб танець був красивим, а не хаотичнетоптання під музику. Тому я звернувся до балетмейстера.3.3 Сценографія вистави
Вистава СтепанаВасильченка “На перші гулі” визначена як побутова, то і на сцені декораціянаближена до українського побуту 19 століття. Оскільки вистава лірична світла,про кохання, то і оформлення світле, тепле, добре, несе позитивний зарядакторам і глядачам. Художник запропонував зробити декорацію з лози, підстаровинний пліт – це підкреслить час в якому відбувається дія. Подвір’я Савки огородити плотом з усіхсторін, це підкреслить те, що Савка господар який живе в своїх володіннях,нікого не впускаючи і не випускаючи до часу. Пліт буде прикрашений мальвами ісоняхами, що підкреслить атмосферу села.
Дія відбуваєтьсяна повір’ї Савки на протязігодини-двох, тому переміни декорації не буде. Світло притемнене (синьо-зеленіфільтри), які створюють атмосферу вечора, тому що дія відбувається наприкінціробочого дня. Точки де саме відбувається дія поступово відсвітлюють білимсвітлом.3.4 Музичне і шумове оформлення вистави
Музика – один зважливих компонентів вистави. Вона допомагає сприйняттю вистави, створеннюпевної атмосфери. Водевіль – вистава, яка передбачає використання великоїкількості музики. В виставі “На першігулі” автором пропонуєтьсявикористання музичних номерів в деяких моментах. Я додав з своєї сторонидекілька музичних номерів для підкреслення внутрішнього стану персонажа, абоатмосфери епізоду.
Починається виставаспівом солов’я, ще при закритій завісі,поступово до нього приєднується спів дівчат, які збираються на вечорниці.Відкривається завіса на звучання дівочого співу, який деякий час звучить і надіалозі Олени і Василини. Музика поступово затихає і зникає зовсім.
На протязівистави, періодично в дію вплітається гомін і спів дівочих і парубочих голосів– молодь сходиться на вечорниці.
Щоб підкреслити,що минули його літа, Савка співає частівку “Ой, ви слуги молодії”.
Тиміш заходить удвір Савки, щоб довідатись чи вийде Оленка. До нього обережно з сіней виходитьСавка – в цей час звучить декілька тактів мелодії пісні: “Ой, що то за шум учинився”, в мелодії відчувається тривожність,щоб підкреслити небезпечний для Тимора момент.
Посварившись зТимошем, Савка іде в хату, зачиняє двері – чути як гуркотить засув.
З далеку чути, якмолодь починає якусь пісню, яка поки що не складається, виривається молодийгомін, парубочі гуки. Нарешті дівчата заводять ліричної: “Тихо над річкою”. З вікна визирає Оленка, деякий часприслухається до гомону, коли починають співати дівчата – говорить монолог. Впісню дівчат вплітається спів солов’я, далі все затихає. Пісня підкреслюєсумний настрій Оленки. Діалог Оленки і Тимора. Коли Тиміш цілує Оленку, щосьтріснуло чи упало в хаті, чути крик Василини.
Василиназаставляє Тимора танцювати. Спочатку Тиміш награє на губах, до ньогоприєднується музика, в запису – Тиміш танцює. Танець не справив враження наВасилину. Тимошу доводиться відступити.
Звучить декілька “тривожних” тактів пісні “Ой, що то за шум учинився…” виходить Тиміш з опудалом.
Коли Савка іВасилина ганяються за Тимошем звучить “Ой, що то за шум учинився”, тепермелодія має дещо інший характер. Вона весела, прискорена. Фоном чути спів солов’я (на музиці), гомонить молодь, якана гамір сходиться до подвір’я Савки.Савка кидає батога – все змовкає, всі спиняються.
Коли Савка іВасилина виганяє Оленку на вечорниці, переможно, весело лунає пісня “Ой, що то за шум учинився!”. Її підхоплює молодь, ідучи з подвір’я Савки туди де будуть вечорниці. Ідезавіса.
Всі музикапідібрана з фонотеки і звучить в фонограмі.
/>БІБЛІОГРАФІЯ
1. Степан Васильченко. Збірник творів в4-х томах. Т.1 –К.: В-во АН України, 1959.
2. Степан Васильченко. Збірник. –К.:Молодь, 1957.
3. О.В. Смирнова –Іспандер. ТеатральнаУкраїна 20-х років.-К.: мистецтво, 1984.
4. Б.Захава Мастерство актера и режиссера. –М.:Искусство, 1969.
ДОДАТКИ
ЗатвердженоДиректором РБК
Бетель М.А.
Графік випускувистави
П’єса: “На перші гулі
Автор: СтепанВасильченко
Режисер: ЗахожийІгор
Художник:
Освітлювач:
Музоформлювач:Дата Зміст роботи Примітки
2. 5.09.
3. 05.09.06
по 26.11.06
4. 12.09.06
5. 12.09.06
6. 12.09.06
7. 12.09.06
8. 30.10.06
9. 01.11.06
10. 10.09.06-
по 24.09.06
11. 25.09.06-
по 10.10.06
12. 11.10.06
13. 12.10.06-
по 19.11.06
14. 12.11.06
15. 15.11.06
16. 15.11.06
17. 15.11.06
18. 17.11.06
19. з 18.11.06
20. 24.11.06
21. 25.11.06
22. 26.11.06
Читання п’єси колективу виконавців
Строки доробки п’єси
Завдання художнику
Завдання музоформлювачу
Завдання балетмейстеру
Доповідь режисера про постановку колективу виконавців
Приймання макету декорації, ескізів костюмів колективом виконавців
Приймання музичних номерів колективом виконавців
Робота за столом
Планування в репетиційному залі
Репетиції з балетмейстером і музикою
Репетиції на сцені
Подання окремих елементів оформлення
Монтування оформлення
Монтування світла
Монтування з виконавцями (оформлення, світло, муз. номери)
Репетиція в костюмах і гримі
Прогонні репетиції
Генеральна репетиція
Коректура
Прем’єра
Намалювати ескізи костюмів і декорації.
Підібрати та записати музику та шуми до вистави згідно партитури.
Підібрати танці
Присутні всі виконавці
Присутні всі виконавці
Присутні всі виконавці
Присутні всі виконавці
Присутні всі виконавці
Присутні всі
Репетиція з реквізитом
Робота з освітлювачем
Присутні всі
Присутні всі
Присутні всі
Присутні всі
Присутні всі
Режисер-постановник:
4 вересня 2006року
Список реквізиту
П’єса: “На першігулі
Автор: СтепанВасильченко
Режисер: ЗахожийІгор
Художник: П. Стелянчук
Реквізитор: А.Колиба
Строк виконанняроботи: 01.11.2006 р.
Перелік та опис предметів Примітки На сцені За сценою На руки акторам
1) Кувшин на плоті.
2) Мальви
3) Відро і кружка на криницю
4) Рядно на лаві
1) Решето з кукурудзою
2) Букет з польових квітів
3) Батіг
4) Опудало
5) Папір
6) Рогачі
Тиміш – квітку на шапку
Кисети з тютюном
Дід Северин – клепачка, трубка
Список отримавреквізитор __________________________________________
Список костюмівта взуття
П’єса: “На першігулі
Автор: СтепанВасильченко
Режисер: ЗахожийІгор
Художник: П.Стелянчук
Костюмер: А.Колиба
Строк виконанняроботи: 17.11.2006 р.
№ п/п Дійова особа Опис костюму, головного убору, взуття Примітки (пошиття, підбір покупка) Список жіночих костюмів та взуття
1.
2.
Василина
Оленка
Сорочка біла, вишита, темна спідниця, крайка, біла квітчаста хустка, чорні чоботи.
Біла вишита сорочка, плахта, фартух, корсет, білі чоботи
Підбір
Підбір Список чоловічих костюмів та взуття
3.
4.
5.
Савка
Тиміш
дід Северин
Біла вишита сорочка, темні штани, пояс, свитка, чорні чоботи.
Біла вишита сорочка, темні штани, піджак, пояс, шапка, чорні чоботи.
Проста полотняна сорочка біла, темно-сірі шаровари, кожух, шапка стара, потерта, чорні чоботи
Підбір
Підбір
Список отримавкостюмер ___________________________________________
Список перук
П’єса: “На першігулі
Автор: СтепанВасильченко
Режисер: ЗахожийІгор Олексійович
Художник: П.Стелянчук
Гример:
Строк виконанняроботи: 17.11.2006 р.Дійова особа Опис перук, вусів і т. і. Примітка Список жіночих перук
1. Василина
2. Оленка
Перука з косою №26
Коса №10, стрічки
Колір-шатен
Підбір Список чоловічих перук
3. Савка
4. Тиміш
5. дід Северин
Вуса – середньої довжини
Вуса – невеликі чорні
Вуса – сиві, великі козацькі
Список отримавперукар:____________________________________________
Монтувальний лист
П’єса: “На першігулі
Автор: СтепанВасильченко
Режисер: ЗахожийІгор Олексійович
Художник: П.Стелянчук
Машиніст сцени:
Строк: 15.11.2006р.Планування декорації та меблів Список декорації та меблів Характеристика зміни декорації
1. Ставка
2. Вікно
3. Тини
4. Лавка
5. Криниця
6. Сукна Декорація ставиться за завісою до початку вистави і не міняється до фіналу
Монтувальний листотримав машиніст сцени____________
Партитура світла
П’єса: “На першігулі
Автор: СтепанВасильченко
Режисер: ЗахожийІгор Олексійович
Художник: П.Стелянчук
Освітлювач:Картина Репліка Об’єкт освітлення Призначення світла Колір Об’єм, сила променів
До початку
2 епізод
3 епізод
4 епізод
5 епізод
6 епізод
7 епізод
8 епізод
9 епізод
По команді пом. режисера
Завіса відкрита
Виходить з хати Василина
В той же час
… і дочку, і матір (виходить дід Северин)
“Ану сховаймось” (виходить Тиміш)
“Побачимо”
Олена відчиняє вікно
… діти гуляють»
Тиміш відскакує на середину.
…моєї не мороч.
Виходить Савка з хати
… уяву не має! Савка пішов
На вулицю пускати…»
Ох ти є сибірний!..
Виходить Олена
Глядацька зала
Глядацька зала
Сцена
Сцена
На лавку під вікном
На авансцену, з права
На авансцену зліва
Сцена
На вікно і лавку під вікном
Середина сцени
Середина сцени
Середина сцени
Сцена
Вікно
Середина сцени
Сцена
Загальне світло
Світло згасає
Загальне
Загальне
Луч
Другий луч
Третій луч
Прибираються лучі
Луч
Луч широкий
Луч згасає
Широкий луч
Прибираються лучі
Луч
Луч
Поступово додається
Білий
Синьо-зелений
Синьо-зелений
Білий
Білий
Білий
Синьо-зелене
Білий
Білий
Білий
Синьо-зелений
Білий
Білий
Білий
Повне
50%
Додати до 80%
50%
50%
50%
80%
50%
50%
50%
60%
50%
50%
50%
Партитуру отримав______________________________
Музично-шумовапартитура
П’єса: „На першугулі”
Автор: СтепанВасильченко
Режисер: ЗахожийІгор Олексійович
Музоформлювач:
Термін виконанняЕпізод Репліка Звук Характер звуку Тривалість Місце звучання Примітка До початку По команді помрежисера Спів солов’я і пісня дівчат „Місяць на небі” 5 хв. При закритій завісі і Даля за сценою 3 еп. Савка: „...і дочку, і матір” Вигуки і спів „Ой, у полі вітер віє...” 2 хв. За сценою 4 еп. Василина: „Ану, сховаємось” „Ой, що то за шум учинився” тривожно 1 хв. На сцені 5 еп. Тиміш: „Побачимо.” Вигуки, солов’ї, кленячка*** пісня: „Тихо над річкою” 3 хв. За сценою 6 еп. Олена: „Бач, який ти...” Тріек, стук розбитого посуду 1 хв. В хаті (за сценою) 7 еп. Тихіш приграє на губах, починає танцювати „Ой, що то за шум учинився” весело 2 хв. На сцені 8 еп. Тихіш: „Тітко, го-ов!....” Ой, що то за шум учинився тривожно 1 хв. На сцені 8 еп. Савка: „вражий сину...” Вигуки молоді, солов’ї 1 хв. 8 еп. Савка: „… угаву немає” (пішов) Ой, що то за шум учинився тривожно 1 хв. На сцені 8 еп. Олена Алишенько Ой, що то за шум учинився тривожно 1 хв. На сцені 8 еп. Савка: „в хату зашився” Ой, що то за шум учинився Весела фоном 6 хв. На сцені 9 еп. Савка: „зараз гукніть” гамір солов’ї 1 хв. На сцені 9 еп. Савка:… на вашого батька Тиша 9 еп. Тихіш: „та не дуже Ой, що то за шум учинився і ні Мелодія пісня
1 хв.
3 хв. На сцені
Партитуру длявиконання отримав: ____________________________
Число_______________Підпис ____________________
Список балетнихномерів
П’єса: „На першігулі”
Автор:ст… Васильченко
Режисер: ЗахожийІ.О.
Балетмейстер:
Термін виконанняроботи ___________________Епізод Назва танцю Склад виконавців Примітка 7 еп. Український народний танець Тиміш 9 еп. Молодь села – 2 пари
Список отримавдля виконання балетмейстер: _________________
Дата________________