Вступ
Актуальністьтеми дослідження. Документні фонди мистецтва публічних бібліотек – стратегічнийресурс розвитку суспільства, їх інформаційний потенціал є основоюінтелектуального та духовного прогресу людства та виконують важливі соціальніфункції акумулювання, зберігання та надання користувачам потрібної інформації зсвітового мистецтва
Вумовах інформатизації та стрімкого розвитку новітніх технологій отримання,збереження, обробки і передачі інформації саме бібліотечні фонди мистецтвастають базовими соціальними інститутами, найкваліфікованішими танайавторитетнішими комунікаційними посередниками між світовим документнимресурсом з мистецтва та користувачем.
Проблемасвоєчасного та повноцінного документозабезпечення бібліотечних фондів мистецтвамає вагоме соціальне та культурологічне значення, є однією з пріоритетних убібліотекознавстві та бібліотечному фондознавстві. Кризовий стан систематичногопоповнення складу фондів мистецтва публічних бібліотек України, спричиненийрозпадом системи державного централізованого книгорозповсюдження, постійнимнедофінансуванням комплектування бібліотек, відсутністю єдиної інформаційної татехнологічної платформи взаємодії видавничої, книготорговельної та бібліотечноїгалузей, ускладнює якісне задоволення інформаційних потреб громадян, реалізаціюїх конституційних прав на вільний доступ до інформації, призводить допоглиблення відставання країни в освоєнні новітніх науково-технічних ітехнологічних досягнень
Запорукоювиконання бібліотеками України їх суспільної місії є кумулювання світовогодокументного потоку з мистецтва, що можливо лише за умови використаннявзаємодоповнюючої сукупності джерел, способів, методів та формдокументозабезпечення. Створення концептуальних засад оптимізації системидокументозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек, адаптованої додемократичних, технологічних і ринкових перетворень, що відбуваються нині вУкраїні, сприятиме підвищенню соціальної ефективності та престижу бібліотечнихфондів мистецтва, ліквідації в країні інформаційного дефіциту, який суттєвоуповільнює темпи розвитку вітчизняної науки та культури.
Данийнапрям державної політики закріплено у Законах України «Про бібліотеки ібібліотечну справу», «Про обов’язковий примірник документів», «Про національнупрограму інформатизації», «Про видавничу справу», «Про закупівлю товарів, робіті послуг за державні кошти», у Постановах Кабінету Міністрів України від 10травня 2002 р. №608 «Про порядок доставляння обов’язкових примірниківдокументів», від 31 серпня 2000 р., «Концепції національної інформаційноїполітики». Проте в своїй більшості вони мають декларативний характер.
Актуальністьдослідження зумовлена необхідністю наукового осмислення та практичногоподолання суттєвих протиріч між: швидкими темпами зростання документного потокута недостатнім його відбиттям у структурі бібліотечного документного ресурсу змистецтва; стрімким розвитком електронного сегмента системидокументозабезпечення та відсутністю обгрунтування форм його адаптаціїбібліотечною практикою; зростаючими вимогами користувачів до повноти й рівнябібліотечно-інформаційного обслуговування та незадовільним станом оновленнябібліотечних фондів мистецтва країни; наявним правовим забезпеченнямгарантованого державою поповнення бібліотечних документних ресурсів, в т.ч. змистецтва і нерозробленістю механізмів максимально ефективної його реалізації;необхідністю запровадження інноваційних форм управління системоюдокументозабезпечення бібліотечних фондів мистецтва та відсутністю надійного інструментаріюїї оптимізації
Подоланнязазначених протиріч потребує розроблення теоретико-методологічних засадформування ефективної системи документозабезпечення фондів мистецтва бібліотекУкраїни в умовах ринкових відносин, демократизації та інформатизації суспільства.
Станнаукової розробленості теми. Наукову основу дослідження даної теми складаютьідеї, теорії, концептуальні положення, викладені у фундаментальних працяхбібліотечного фондознавства Ю.М. Столярова, М.П. Васильченка, В.І. Терьошина,які зробили значний внесок у вивчення джерел, способів, методів та формдокументозабезпечення документних фондів бібліотек
Розробкоютеми документозабезпечення документних фондів в т.ч. фондів мистецтва публічнихбібліотек нині активно займається А.А. Соляник. її доробок з даної проблематики:монографія «Система документопостачання бібліотечних фондів», статті у науковихжурналах і збірниках наукових праць, тези доповідей на наукових конференціях таін.
Багатийфактичний матеріал, що описує окремі елементи структури системидокументозабезпечення документних фондів в т.ч. з мистецтва публічних бібліотекзнаходиться у наукових публікаціях Т. Борисенко «Технологічні особливостів системі комплектування газетних фондів бібліотек», Л. Карпової «Стратегіярозвитку комплектування бібліотечних фондів», Л. Костенко «ВикористанняINTERNET в бібліотеках», Т.Нікітінської «Потреби і запити читачів щодо видань змистецтва», Я. Чепуренко «Система обов’язкового примірника документів вУкраїні» та ін.
Протесьогодні відсутні спеціальні дослідження та публікації, присвячені стану тарозвитку документно – інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек.Ціпитання, як правило, розглядаються в працях загального характеру, присвяченихрізним аспектам формування та використання документно – інформаційних ресурсівв цілому у бібліотеках даного типу.
Враховуючиспецифіку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва, пов’язану з соціальнимгалузі у формуванні духовності суспільства та її особливостями, неповнотоюдокументних фондів з мистецтва у публічних бібліотеках, а також впровадженнямелектронних технологій в процеси створення, формування та використаннядокументно-інформаційних ресурсів. Ці питання на сьогодні є актуальними іпотребують спеціальних досліджень.
Метоюданої роботи є вивчення сучасного стану документно-інформаційних ресурсів змистецтва публічних бібліотек, проблеми їх формування та перспектив розвитку.
Завданнядослідження зумовлені його метою і передбачають:
- вивчення документальногопотоку видань з мистецтва;
- розкриття станудокументозабезпечення публічних бібліотек виданнями з мистецтва;
- аналізкількісного і якісного складу бібліотечного фонду мистецтва ЦМБ БориславськоїМЦБС;
- характеристика довідково-бібліографічногоапарату з мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС;
- визначенняпроблем та перспектив розвитку документно-інформаційних ресурсів з мистецтвапублічних бібліотек.
Об’єктомдослідження є документно-інформаційні ресурси з мистецтва.
Предметомдослідження є формування та функціонування документно-інформаційних ресурсів змистецтва публічних бібліотек.
Методамидослідження теми дипломної роботи є науковий аналіз і синтез, системнийпідхід, статистичний та бібліографічний аналіз даних, анкетування,контент-аналіз, ранжування показників, групування та узагальнення матеріалу.
Науковеі практичне значення дослідження полягає в обґрунтуваннідокументно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек якінформаційної та культурної бази естетичного і духовного розвитку суспільства,визначенні перспектив щодо поліпшення їх складу та документозабезпечення.
Структурадипломної роботи складається із вступу, двох розділів, висновків, спискувикористаної літератури, додатків.
Увступній частині обґрунтовується актуальність та стан розробки теми,визначається об’єкт, предмет, мета, основні завдання, база і методидослідження, дається характеристика структуризації дипломної роботи.
Першийрозділ дипломної роботи розкриває аналіз документального потоку видань змистецтва, документозабезпечення виданнями даної галузі публічних бібліотек.
Другийрозділ спрямований на визначення шляхів удосконалення комплектування фондумистецтва публічних бібліотек. Дається оцінка результативностідокументозабезпечення фонду мистецтва, виявляються його недоліки, шляхивирішення проблем у розвитку документно-інформаційних ресурсів з мистецтвапублічних бібліотек України.
Увисновках підводяться підсумки результатів дослідження теми, даютьсяузагальнення з питань документозабезпечення фондів мистецтва.
1. Документовидання як база забезпечення публічних бібліотекдокументно-інформаційними ресурсами з мистецтва 1.1 Аналіздокументального потоку видань з мистецтва
видання бібліотека мистецтво фонд
Глибокізміни у житті суспільства в матеріальній та духовній сфері підвищують рольдокументовидань з мистецтва держави, зумовлюють необхідність поліпшення складуі структури відділів мистецтва фондів публічних бібліотек, зберіганнянеобхідної суспільству мистецької інформації і забезпечення нею користувачів.Публічні бібліотеки є найдоступнішими для населення зберігачами інформації,державними центрами зосередження документно-інформаційних ресурсів з мистецтвата інших документів соціального призначення.
Сьогоднів Україні функціонують видавництва та видавничі організації, які випускаютьнеперіодичні видання всіх галузей мистецтва. Серед них видавництва, якізнаходяться в м. Києві – Знання-Прес, Школа, Мистецтво, Bona mente, Кондор,Техніка, Веселка, Автограф, Музична Україна, Довіра, Юнона-Монета, Кіnо-Коло,МАУП, Наукова думка, Богдан, Балтія Друк, Тріумф, Грамота, Криниця, Каравела,Логос, видавництво ім. О. Теліги, Науковий світ, Вища школа, Парапан, КМАкадемія, Либідь та ін.
Видавництвата видавничі організації, які займаються випуском видань з мистецтва у Харкові– Фоліо, Клуб сімейного дозвілля, Колорит, Факт, Скорпіон, Регіон-інформ,Фактор та ін.; в Донецьку – ПКФ «БАО», Донеччина, Каштан; у Вінниці – Новакнига, Глобус-Прес; в Ужгороді – М-Студія, Ліра; у Дніпропетровську –Дніпрокнига; у Львові – Афіша, Сполом, Оріяна Нова, Каменяр, Світ, Свічадо; уТернополі – Лілея; в Луцьку – Надстир’я, Медіа, Вежа, Терен; в Чернівцях –Золоті литаври, Прут, Рута; в Луганську – Альма-матер; в Одесі – Астропринт; вІвано-Франківську – Нова Зоря; в Сумах – Мрія-1; в Рівному – Волинські Обереги,Рівненський друк; в Дрогобичі – Посвіт, Вимір.
Гарантомцілісності книжкової і друкованої пам’яті нації та державним фондосховищем єКнижкова палата України, яка проводить наукові дослідження стану українськогокниговидання, сучасного ринку видавничої продукції, аналізує адміністративнідані, що характеризують динаміку та тенденції у видавничій справі, змаксимальною повнотою збирає та зберігає видання друку, інформує зацікавленихфізичних та юридичних осіб про отримання у вигляді обов’язкових примірниківнових неперіодичних та періодичних видань України. З цією метою Книжковоюпалатою України видається вісім поточних бібліографічних покажчиків, у якихвідображаються всі види документів, що виходять друком в Україні.
Значнуроль у розповсюдженні видавничої інформації про видавничу продукцію відіграєсистема «Літописів…» Книжкової палати. Державні бібліографічні покажчики єнайавторитетнішим джерелом інформації про друковану продукцію усіх галузейзнань, в т.ч. з мистецтва. На жаль, заявляти про реальне відображення у цихпокажчиках всього масиву видань, що випускаються на теренах держави, Книжковапалата України не може… Адже певна кількість суб’єктів видавничої діяльностіповністю або частково не виконує Закон України «Про обов’язковий примірникдокументів», основним завданням якого є правове регулювання інформаційнихвідносин, пов’язаних з систематичним поповненням національного документногофонду країни як частини світового інтелектуального та культурного надбання,важливої умови інформатизації суспільства…, та Постанову Кабінету МіністрівУкраїни «Про порядок доставлення обов’язкового примірника документів» доКнижкової палати України.
Детальнуінформацію про документовидання з мистецтва можна отримати з таких поточних бібліографічнихпокажчиків як: «Літопис книг», «Літопис газетних статей», «Літопис журнальнихстатей», «Літопис журнальних статей», «Літопис образотворчих видань», «Літописнот», «Нові видання України», збірник «Друк України…», довідники «Друкованізасоби масової інформації», «Видавці та книгорозповсюджувачі в Україні – 2006»,«Законодавчі та нормативні документи у сфері інформації, видавничої табібліотечної справи в Україні». Тематична збірка у 2-х ч. 2007 р.
Державнийпоточний бібліографічний покажчик «Літопис журнальних статей» міститьаналітичну бібліографічну інформацію про статті, документальні матеріали, творихудожньої літератури, опубліковані в журналах, періодичних і продовжуванихвиданнях, бюлетенях, що виходять в Україні.
Бібліографічнізаписи групуються відповідно до схеми УДК.
Врозділі «Мистецтво. Декоративно-прикладне мистецтво. Фотографія. Музика. Театр»розкривається перелік публікацій, які друкуються на сторінках українськихжурналів:
1.Всесвітня література та культура в середніх навчальних закладах;
2.Експерт мистецтва;
3.Київ;
4. Кінотеатр;
5.Культура і сучасність;
6.Мистецтвознавчі записки;
7.Мистецтво та освіта;
8.Містобудування та територіальне планування;
9.Народне мистецтво;
10.Наука і освіта;
11.Образотворче мистецтво;
12.Пам’ятки України: історія та культура;
13.Пам’ять століть;
14.Студії мистецтвознавчі;
15.Українська культура;
16.Українська література в загальноосвітній школі;
17.Українська мова і література в школі;
18.Україна ХХ століття: культура, ідеологія, політика;
19.Українознавство.
Літописгазетних статей: Містить аналітичну бібліографічну інформацію про статті,документальні матеріали, твори художньої літератури, опубліковані взагальнодержавних та обласних газетах України. Містить перелік публікацій змистецької тематики, які друкуються на сторінках газетних видань України.
Матеріалсистематизується згідно з таблицями класифікації УДК. Всередині галузевихрозділів застосовуються тимчасові тематичні рубрики для відображенняматеріалів, які присвячені важливим подіям політичного, економічного ікультурного життя, ювілеям окремих осіб, організацій тощо.
Врозділі «Мистецтво. Декоративно-прикладне мистецтво. Фотографія. Музика. Театр»розкривається перелік публікацій, які друкуються на сторінках українських газетнихвидань:
1.Буковинське віче;
2.Вільне слово;
3. Вінниччина;
4.Галичина;
5. ДемократичнаУкраїна;
6.Деснянська правда;
7.Дзеркало тижня;
8.Запорізька правда;
9.Київська правда;
10.Кримська світлиця;
11.Культура і життя;
12.Літературна Україна;
13.Молодь України;
14.Наддніпрянська правда;
15.Новини Закарпаття;
16.Одеські вісті;
17.Правда України;
18.Робітнича газета;
19.Слобідський край;
20. СловоПросвіти;
21.Українська столиця;
22.Українське слово;
23.Урядовий кур’єр.
Літописобразотворчих видань: Містить бібліографічну інформацію прообразотворчі видання, що виходять в Україні, а саме: плакати, портрети,репродукції, естампи, образотворчі листівки, альбоми, книжки-картинки, наочніпосібники, календарі тощо.
Літописнот: Містить бібліографічну інформацію про окремо видані музичнітвори, збірники музичних творів, навчальні та методичні нотні видання, прокниги, тексти яких органічно пов’язані з нотними записами, а також про музичнітвори, опубліковані в літературно-художніх, масових і дитячих журналах ігазетах України.
Новівидання України: Бібліографічний покажчик книг і брошур. Надає оперативнубібліографічну інформацію про книжкові видання, що надійшли до Книжкової палатиУкраїни.
ДрукУкраїни…: Збірник. Містить основні показники, що характеризують видавничудіяльність в Україні за… рік. Наводяться відомості про випуск книг і брошур затематичними розділами та розділами цільового призначення. Подано інформацію заосновними видами видавничої продукції.
Друкованізасоби масової інформації. Довідник. Містить інформаційні відомості проперіодичні та продовжувані видання: газети, збірники, бюлетені, бібліографічнівидання та календарі книжкового типу, що видані в Україні й пройшли державнубібліографічну реєстрацію.
Літопискниг: Містить поточну інформацію про книги і брошури всіх галузей вт.ч. з мистецтва, що виходять в Україні.
В «Літописі…»дається детальний аналіз неперіодичних видань з мистецтва всіх видів і типів:офіційно-документальних, наукових, науково-популярних, професійно-виробничих,навчальних, довідкових, інформаційних, художніх, видань для дітей та юнацтва.
Структуратематичного розділу з мистецтва відображена в покажчику у підрозділах:
- Загальні питання мистецтва. Стилі мистецтва;
- Планування у межах адміністративно-територіальних одиниць.Містобудування. Ландшафтна та садово-паркова архітектура;
- Архітектура;
- Образотворче мистецтво. Декоративно-прикладне мистецтво;
- Малювання та креслення;
- Пластичні мистецтва. Нумізматика, нагороди;
- Декоративно-прикладне мистецтво. Художні промисли. Дизайн;
- Живопис. Графічні мистецтва. Графіка. Гравюра;
- Фотографія та подібні процеси;
- Музика;
- Видовищні мистецтва. Масові розваги.
- Кінематографія. Кіномистецтво. Кінофільми;
- Театр. Сценічне мистецтво. Хореографія.
Ефективністьтакої систематизованої інформації значно вища, ніж вибіркові відомості протвори друку з мистецтва, розповсюджені по різних професійних і масовихчасописах і газетах. Така інформація про видання з мистецтва забезпечується удовідковому апараті, доданого до кожного покажчика, а також чітким групуваннямбібліографічного матеріалу даної тематики за міжнародною системою класифікаціїтворів друку «Універсальна десяткова класифікація», що охоплює всі галузілюдських знань.
Документальнийпотік видань з мистецької тематики представляє значний не лише для спеціалістівбібліотек, але й для видавців, працівників наукових установ, мистецтвознавців,бібліографів та ін.
Популяризаціядокументовидань мистецької тематики опосередковано впливає на сучасний стан таперспективи розвитку видавничої галузі у сфері мистецтва, на майбутні тиражі таобсяг продажу продукції видавництв України.
Наоснові «Літопису книг» нами був проведений аналіз документального потокунеперіодичних видань з мистецтва за 2005–2007 рр. та порівняльнахарактеристика статистичних даних за вказаний період, який характеризуєкількість видань, тиражі випуску друкованої продукції в Україні, які надійшлидо Книжкової палати на основі обов’язкового примірника від суб’єктів видавничоїдіяльності, які належать до сфери управління Держкомтелерадіо України.
Дослідженнястатистичних даних дає можливість простежити випуск книг і брошур з мистецтвата мистецтвознавства в динаміці упродовж трьох останніх років і зробитипорівняльний аналіз з загальною динамікою українського книговидання за назвамиі тиражами.
У2005 році Книжкова палата України отримала та зареєструвала в «Літописі книг»15720 назв книг та брошур, загальним тиражем 54059,8 тис. пр. У т.ч.: 194 назвикниг і брошур мистецької тематики, тиражем 181,6.
Середзагальної кількості назв неперіодичних видань з мистецтва та мистецтвознавства149 друкованих одиниць складають видання українською мовою і 45 друкованиходиниць – російською мовою.
Дещоменшу кількість неперіодичних видань у порівнянні з 2005 і 2007 рр. виданоу 2006 р.: 12775 назв, загальним тиражем 45899,3 тис. пр. У цьому потоцівидання мистецької тематики становлять 145 друк. од., тиражем 187,1 тис. пр. дозагального тиражу.
У2006 році спостерігається збільшення видань з мистецтва російською мовою, щостановить: 79 друк. од. до загальної кількості та зменшення випускуукраїномовних видань, що становить 66 друк. од. до загальної кількості назв.
Порівняноз 2005 роком відбулось збільшення випуску неперіодичних видань з мистецькоїтематики російською мовою як за кількістю назв, так і за тиражем.
У2007 році спостерігається збільшення темпів друку книг і брошур мистецькоїтематики за назвами та тиражем, а також україномовних видань.
Протягом2007 року Книжковою палатою України зареєстровано 14644 назв неперіодичнихвидань загальним тиражем 47573 тис. пр. Серед них видання з мистецтвастановили: 250 назв, тиражем 204,8 тис. пр.
Українськоюмовою видано 177 друк. од. видань з мистецтва до загальної кількості назв таросійською – 73 друк. од.
Якбачимо, аналіз документовидання за 2005–2007 рр. засвідчує про зниженнячисла видань з мистецтва у 2006 році і суттєвим збільшенням їх у 2007 році. Втой же час спостерігається стала тенденція до росту накладу видань з мистецтва.Упродовж трьох років їх наклад збільшився на 23,2 тис. примірників.
Уході дослідження статистики книг і брошур з мистецтва та мистецтвознавствапростежуються основні напрямки випуску неперіодичних видань за тематичнимирозділами. У 2005–2006 рр. аналіз книжкового потоку з мистецтва за тематичнимирозділами дає змогу виявити рівень усіх складових галузей мистецтва.
Відповіднодо статистичних даних за 2005 та 2006 рр. видавці надають перевагулітературі з музики та музикознавства. У 2005 році випуск книг і брошур даноїтематики становив 78 друк. од. до загальної кількості, тиражем 46,8 тис. пр. дозагального тиражу. У 2006 році спостерігається зменшення випуску неперіодичнихвидань з музики та музикознавства, що становить 60 друк. од. до загальноїкількості, тиражем 29,5 тис. пр. до загального тиражу.
Другемісце серед книжкового потоку з мистецтва посідають видання образотворчогомистецтва. За даними 2005 р. кількість яких становила 35 друк. од. дозагальної кількості, тиражем 35,7 тис. пр. до загального тиражу. У порівнянні з2005 роком, за 2006 рік спостерігається різке зменшення книг і брошуробразотворчого мистецтва, що становить 19 друк. од. до загальної кількості тазбільшенням тиражу у порівнянні з 2005 р., що становить 40,3 тис. пр. дозагального тиражу.
Третємісце посідає література тематичного розділу з охорони пам’яток та пам’ятниківісторії та культури, кількість якої у 2005 р. становила 29 друк. од. дозагальної кількості, тиражем 48,1 тис. пр. до загального тиражу. Зменшеннявипуску неперіодичних видань даного тематичного розділу спостерігається у 2006 р.,що становить 14 друк. од. до загальної кількості, тиражем 17,9 тис. пр. дозагального тиражу.
Тематичнийрозділ «Видовищні мистецтва» у 2005 році становив 16 друк. од. до загальноїкількості, тиражем 16,6 тис. пр. до загального тиражу і посідав четверте місце.У 2006 році значно зменшився випуск неперіодичних видань даного розділу, щостановив лише 6 друк. од. до загальної кількості, тиражем 20 тис. пр. дозагального тиражу.
Літературатематичного розділу «Театр. Сценічне мистецтво» у 2005 році посідає п’ятемісце. За кількістю назв становила 14 друк. од. до загальної кількості, тиражем6,5 тис. пр. до загального тиражу. У порівнянні з 2005 роком, в 2006 роціспостерігається незначне зменшення випуску видань даного розділу, що становить12 друк. од. до загальної кількості, тиражем 6,3 тис. пр. до загального тиражу.
Літературатематичних розділів «Мистецтвознавство», «Декоративно-прикладне мистецтво. Дизайн»у 2005 році посіли шосте місце серед інших тематичних розділів. За кількістюназв становили 7 друк. од. до загальної кількості, але між тиражамиспостерігається незначна різниця. Видання з мистецтвознавства становили 9,1 тис.пр. до загального тиражу, а видання декоративно-прикладного мистецтва тадизайну – 7,8 тис. прим.
Аналізуючикнижковий потік 2006 року за даними тематичними розділами бачимо, що випускнеперіодичних видань даної тематики значно зріс і становив: з мистецтвознавства– 12 друк. од. до загальної кількості, тиражем 12,9 тис. пр. до загальноготиражу, а видання декоративно-прикладного мистецтва та дизайну становили 11 друк.од. до загальної кількості, тиражем 4,27 тис. пр. до загального тиражу. АналізОтже, випуск неперіодичних видань даної тематики значно збільшився у порівнянніз 2005 роком як за кількістю назв, так і за тиражем.
Альбомнівидання історичних пам’яток України у 2005 році посіли сьоме місце і становлять3 друк. од. до загальної кількості, тиражем 3,5 тис. пр. до загального тиражу.У 2006 році спостерігається зменшення видань даної тематики, що становить 1 дозагальної кількості, тиражем 1,1 тис. пр. до загального тиражу.
Восьмемісце посіли альбомні видання майстрів живопису та українського театральногомистецтва. За кількістю назв у 2005 році їх випуск становив 2 друк. од. дозагальної кількості, але спостерігається різниця між тиражами. Тираж альбомнихвидань майстрів живопису становив 1,2 тис. пр. до загального тиражу, а дещотираж видань українського театрального мистецтва був дещо більшим і становив5,3 тис. пр. до загального тиражу.
Незначнийзріст випуску видань даної тематики відбувся у 2006 році. За кількістю назввидано 3 друк. од. до загальної кількості, але з незначною різницею міжтиражами. Альбомні видання майстрів живопису становили 2,3 тис. пр. дозагального тиражу. А видання українського театрального мистецтва – 1,1 тис. пр.до загального тиражу. Тобто, випуск за тиражем даної тематики є меншим.
Останнємісце посідає література тематичного розділу «Українське театральне мистецтво».У 205 році випуск її за назвами становив лише 1 друк. од. до загальноїкількості, тиражем 1,0 тис. пр. до загального тиражу.
У2006 році спостерігається збільшення випуску видань даної тематики як заназвами так і за тиражем, що становить 4 друк. од. до загальної кількості,тиражем 13,0 тис. пр. до загального тиражу.
Аналізвидань з мистецтва по тематичних розділах за 2007 р. не проводився черезвідсутність статистичних даних. Тому ми не змогли прослідкувати за випускомкнижкової продукції по тематичних розділах, а також виявити рівень усіхскладових мистецтва та мистецтвознавства у 2007 році.
Отже,у ході дослідження статистики книговидання за тематичними розділами з мистецтвата мистецтвознавства за 2005і 2006 роки виявлено рівень усіх тематичнихрозділів даної галузі. Ми бачимо, випуск неперіодичних видань мистецтвознавствав цілому у 2006 році зріс на 5 назв із збільшенням накладу до 3,8 тис. примірників.
Спостерігаєтьсязменшення книговидання тематичного розділу «Охорона пам’яток та пам’ятників історіїта культури» на 15 назв та накладу на 30,2 тис. примірників у порівнянні з 2005роком.
Відбулосязбільшення на 2 назви накладом 2,4 тис. примірників випуску альбомних виданьісторичних пам’яток України в 2005 році у порівнянні з 2006 роком.
Зменшилоськниговидання тематичного розділу «Образотворче мистецтво» у 2006 році, на 16назв з одночасним збільшенням накладу на 4,6 тис. примірників у порівнянні з2005 роком.
В тойже час збільшився випуск видань тематичного розділу «Альбомні видання майстрівживопису» у 2006 році на 1 назву накладом 1,1 тис. примірників у порівнянні з2005 роком.
Зменшеннякниговидання простежується у 2005 році серед видань декоративно-прикладногомистецтва та дизайну, різниця якого у порівнянні з 2006 роком становить 4 назвинакладом 34,9 тис. примірників.
Випусквидань тематичного розділу «Музика. Музикознавство» є значно більшим у 2005році і зріс у порівнянні з 2006 роком на 18 назв накладом 17,3 тис. примірників.
Дещозменшився у 2006 році випуск видань тематичного розділу «Видовищні мистецтва», на10 назв та збільшенням накладу на 3,4 тис. примірників.
Такожзбільшився випуск неперіодичних видань у 2006 році літератури тематичногорозділу «Українське кіномистецтво», що становить 3 назви накладом 12,0 тис. примірниківу порівнянні з 2005 роком.
Зменшеннявипуску неперіодичних видань тематичного розділу «Українське театральнемистецтво» простежується у 2006 році на 1 назву та накладу на 4,2 тис. примірниківу порівнянні з 2005 роком.
Такимчином, порівняння даних випуску видань за 2005 та 2006 роки дозволилопростежити різницю у їх виданні за тематичними розділами, щоб визначити їхвидання у межах тематичних розділів за назвами і тиражем.1.2 Документозабезпечення публічних бібліотек виданнями з мистецтва
Документніфонди мистецтва публічних бібліотек України виконують важливі соціальні функціїакумулювання, зберігання та надання в користування документів мистецькоїтематики, забезпечуючи умови інтелектуальної еволюції людства. У сучасномупроцесі інформатизації суспільства саме документні фонди з мистецтва повиннібути гарантами реалізації прав громадян на вільний доступ до інформації, надуховний розвиток та прилучення їх до цінностей світової культури. Виконання цієїмети не можливе без створення належних умов для якісного документозабезпеченняфондів публічних бібліотек виданнями з мистецтва.
Кризав економічній та соціокультурних сферах 1990-х р.р. призвела до дискретності таспонтанності процесу комплектування. Роздержавлення існуючих та виникненняблизько тисячі дрібних приватних видавництв, розпад мережі книгорозповсюдженнята централізованого розподілу видавничої продукції конче актуалізували проблемукомплектування повноцінних бібліотечних фондів мистецтва.
Документозабезпеченнядокументних фондів мистецтва є забезпеченням цього ж фонду необхіднимидокументами даної тематики через систему джерел, способів та форм постачання.
Основноюфункцією системи документозабезпечення є процес систематичного тапершочергового поповнення фондів мистецтва публічних бібліотек документамивідповідно до завдань бібліотек та інформаційних потреб їх користувачів. Новаредакція Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», зі змінами ідоповненнями, внесеними відповідним Законом України від 16.03.2000 р., підтвердилаобов’язки держави щодо підтримки розвитку бібліотечної справи через гарантованефінансування бібліотек, пільгову податкову, кредитну та цінову політику.Стосовно системи документопостачання бібліотек, нерозривно пов’язаної зфункціонуванням видавничої галузі, то для її ефективного розвитку вкрайнеобхідними були також заходи щодо стимулювання видання та розповсюдженнясоціально значущих типів видань, створення інформаційних та телекомунікаційнихмереж для забезпечення тіснішої інтеграції всіх учасників системидокументальних комунікацій. Похідними функціями є гармонізація взаємодіїбібліотек з суб’єктами документовиробництва-документорозповсюдження;структуризація документного потоку даної галузі та його систематизація.
Ознакамисистеми документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек єрізноманітність джерел, які можна розглядати у відносній самостійності, позазв’язками з іншими процесами і явищами; наявність внутрішніх зв’язків між компонентамисистеми, що належать підсистемам документовиробництва абодокументорозповсюдження; взаємодія компонентів, завдяки чому система одержуєінтегральний результат, забезпечуючи документопостачання публічних бібліотеккраїни.
Основнимизавданнями системи документозабезпечення фондів мистецтва є:
- своєчасне та оперативне поповнення фонду новими виданнямимистецької тематики;
- забезпечення якісного складу фонду мистецтва публічної бібліотекишляхом відбору та включення у фонд найбільш цінних профілюючих документіввідповідно до її завдань та інформаційних потреб користувачів.
Інфраструктурадокументозабезпечення документних фондів мистецтва розвивається під впливомзовнішнього середовища, яке потрібно постійно вивчати з метою оперативного тагнучкого реагування на безпосередні зміни, що відбуваються в ньому.Організаційна інфраструктура документопостачання документних фондів мистецтваскладається з численних взаємодіючих об’єктів; має виробничі й невиробничі компоненти.До виробничих відносимо видавничу, поліграфічну, документо-торгівельну справу,засоби зв’язку Невиробничі – системи підготовки кадрів для організації створення,розповсюдження та комплектування документних ресурсів; адміністративногоуправління документними комунікаціями; законодавчого, наукового ітехнологічного забезпечення функціонування документованої інформації; а такожустанови, котрі здійснюють моніторинг документного потоку видань Відсутністьабо незбалансований розвиток будь-якої складової інфраструктури суттєво знижуєякість комплектування документних фондів мистецтва, темпи доведення інформаціїдо користувачів, що, в свою чергу, уповільнює розвиток культурно-мистецькоїсфери, духовний розвиток суспільства.
Найраціональнішийшлях дослідження численних джерел та способів документозабезпечення фондівмистецтва публічних бібліотек – це системно-функціональний підхід, якийдозволяє визначити зміст, характер та напрям зв’язків між документним фондоммистецтва та зовнішнім середовищем, визначити резерви підвищення якостікомплектування фонду даної галузі.
Методологіясистемного аналізу дозволяє піднятися на вищий ієрархічний рівень розглядуоб’єкта вивчення та отримати не завжди очевидні практично корисні результати.
Дляотримання цілісного теоретичного знання про способи та джереладокументопостачання документних фондів методологія системного підходу булавперше застосована в 1950-х рр. Ю.В. Григор’євим, а починаючи з 1980-х р.р.активно розвивається Ю.М. Столяровим. При застосуваннісистемно-функціонального підходу для фондів доцільно використовуватикласифікацію спеціалізованих документних систем, запропоновану Ю.М. Столяровим,який поділяє їх на генеративні, транзитні, термінальні. Серед них чільне місцезаймають публічні бібліотеки. Вони перебувають в прямій залежності відможливостей масштабів інтенсивності функціонування генеративних і транзитнихдокументальних підсистем, оскільки поповнюють свої документні фонди мистецтвапереважно з документного потоку вітчизняної і зарубіжної продукції.
Міжцими системами існують прямі та зворотні взаємозв’язки й взаємозалежність. Елементисистеми – джерела документозабезпечення є і серед генеративних документних установ,і серед транзитних, і серед термінальних. Отже, джерелом може бути установа,організація, окрема особа. Кожному джерелу відповідає певний спосіб постачання– порядок послідовних дій щодо надходження документів з мистецтва до фондубібліотеки. Метод – порядок послідовних дій по замовленню документів. Форма документозабезпечення– сукупність джерел, способів і методів поповнення фонду, об’єднаних загальноюметою.
Ціпоняття пов’язані між собою. Наприклад, джерелом виступає книжковий магазин, аспосіб отримання документів із нього – купівля. Особа, що безплатно передаєдокумент у документний фонд – джерело, а вибраний спосіб документопостачання –дар.
Організаційноюосновою забезпечення функціонування системи є:
- розвиток книговидавничої діяльності;
- розвиток книжкової торгівлі;
- забезпечення книговидавничої і книготоргової бібліографії, щоінформує про видання;
- забезпечення матеріальної бази поповнення фонду.
Вивченняпрямих та зворотних зв’язків як основи саморегулювання системи сприяєоптимізації управління документозабезпечення. Виявленню внутрішніх та зовнішніхфакторів, що впливають на розвиток документних фондів публічних бібліотек.Серед внутрішніх факторів важливими є не тільки рівень бюджетного тапозабюджетного фінансування комплектування, технічна оснащеність бібліотеки,комфортність приміщення, але й її імідж для видавців та книгорозповсюджувачів,ініціативність та компетентність керівництва підрозділів, відповідальних засвоєчасне та якісне оновлення документних фондів. Аналіз внутрішньогосередовища документного фонду, його сильних та слабких сторін дозволяєвизначити напрями роботи, що потребують неодмінного вдосконалення, привестивнутрішні ресурси документного фонду у відповідність до зовнішніх факторів,наприклад, передбачити впровадження та розвиток нових технологійдокументозабезпечення, поліпшення кадрового складу відділу комплектування,оптимізацію видової структури фонду, розробку цільових програм і проектів таін.
Зовнішніфактори впливу на документозабезпечення фонду є не менш важливими, оскількисаме із зовнішнього оточення документний фонд отримує знання про державнуінформаційну політику та видавничий ринок, про імідж документного фонду середпартнерів і користувачів, про їхні інформаційні потреби та вимоги щодо рівнясервісу. Зовнішнє середовище рухливе, що зумовлено низкою обставин: зростаннямта зміною суспільних відносин, інформаційних потреб та попиту, технологічнимоновленням документування інформації, ускладненням засобів зв’язку та ін.Аналізуючи зовнішнє середовище, доцільно відокремлювати в його структурі мікро– та макрооточення документного фонду.
Макросередовищеінфраструктури документного фонду мистецтва виявляється через сукупність таякість комплектування документних фондів даної галузі.
Середних:
- економічні – обсяг бюджетних асигнувань на функціонуваннядокументно-комунікаційної сфери, умови для розвитку ринкових сегментів увидавничій і книготорговельній справі, курс національної валюти, темпиінфляції, стан банківської системи, інвестиційна політика, рівень та структурадоходів населення країни, безробіття та ін.;
- політико-правові – загальна політична ситуація в країні та світі,що впливає на стратегію бізнесу демократизація суспільства, наявністьефективних законів і ступінь їх виконання, податкова політика щодо видавничої,книготорговельної і бібліотечної справи і ін.;
- науково-технічні і технологічні – певний етап у розвиткунауково-технічного прогресу, виробничі й інформаційні технології, яківикористовуються у видавничій і книготорговельній, бібліотечній справі, рівеньрозвитку транспортних та телекомунікацій, інформаційно-комп’ютерних систем тамереж, система підготовки кадрів тощо;
- соціокультурні – грамотність населення, звички, традиції читання,національна психологія, менталітет, вплив чинників міжнародного середовища,рівень інтеграції у світовий інформаційний простір.
Мікросередовищефункціонування документного фонду охоплює реальних та потенційних користувачів,органи влади управління, установи культури, постачальників інформаційнихресурсів та послуг. Враховуючи вплив мікросередовища, необхідно зважати на те,що крім зв’язків взаємодії тут активно діють зв’язки протидії: конкурентнаборотьба між видавничими, документоторговельними установами, низький рівеньправової культури щодо знання та виконання закону про необхідність надсиланнявидавцями документних фондів ОП документів, численні бюрократичні перепони збоку чиновників владних структур, які обмежують можливості виборуфондоутримувачами оптимальних джерел документозабезпечення
Зточки зору системно-функціонального підходу, нинішня нестабільністьфункціонування складових інфраструктури документозабезпечення має і своїпозитивні сторони, бо протиріччя в системі сприяють виявленню та відборукращого досвіду. Шляхом адаптації до умов, що стрімко змінюються, генеративні,транзитні та термінальні документальні системи шукають нові форми взаємодії,самовдосконалення, кооперації зусиль проти податкового тиску, диктатучиновників, порушень законодавства про авторське право, розквіту «піратства» навітчизняному книжковому ринку та ін.
Системаелементів документозабезпечення як і кожне системне утворення має своїелементи. Основними елементами системи документозабезпечення документних фондівмистецтва публічних бібліотек є джерела, способи, форми та методи.
Джереладокументозабезпечення документних фондів мистецтва поділяються на дві групи:
- джерела спеціального призначення, орієнтовані виключно чи взначній мірі на постачання бібліотек документовиданнями;
- інші джерела, що використовуються широким колом споживачів, в т.ч.і публічними бібліотеками.
Виборуджерела і встановлення з ним ділових контактів, від правильності в значній мірізалежать повнота і оперативність формування документного фонду мистецтва
Бібліотечнийколектор – це спеціалізована державна книготоргова установа, призначена дляпланомірного забезпечення бібліотек документовиданнями різних галузей в т.ч. ідокументами мистецької тематики. До 1990-х рр. він був основним джереломдокументозабезпечення бібліотек, забезпечуючи 80% нових надходжень. Товарообігбібколекторів становив близько 20% загального книготоргового обігу країни. Публічнібібліотеки укладали з колектором договір терміном на один рік, в якомувказувалися сума асигнувань на придбання літератури потрібної галузі, розподілкоштів по кварталах, приблизне відсоткове співвідношення галузей необхідної їмлітератури і т.п. та зобов'язалося своєчасне перерахування коштів.
Публічнібібліотеки, що укладали з колекторами договір отримували Тематичнийплан-рубрикатор для комплектування фондів бібліотек в т.ч. фондів мистецтва посхемі обов’язкового платного примірника. По мірі надходження новинок, колекторформував замовлення для бібліотек на основі індивідуального Тематичногоплану-рубрикатора.
Централізованасистема документозабезпечення бібліотек, яка ґрунтувалася на бібколекторах,мала свої переваги, забезпечуючи можливість замовлення та отримання більшоїчастини документовидань потрібної галузі через один канал, що спрощувалотехнологію комплектування фондів бібліотек. Але це була жорстка система, котраконтролювала репертуар і обсяги надходжень до документних фондів, не завждизважаючи на інтереси бібліотек. Часто книготорги збували через бібколекторинереалізовані залишки непотрібної їм літератури.
Уринкових умовах бібколектор уже не може існувати як установа, в основідіяльності якої не закладено раціонального економічного механізму. Звиникненням конкуренції з боку посередницьких комерційних фірм та приватнихбібколекторів, котрі гнучко реагують на потреби бібліотек, пропонуючи їм суттєвийперелік якісних послуг, державні бібколектори почали виходити з підпорядкуваннякниготоргам, набуваючи юридичну самостійність та змогу перебудовувати своюроботу на засадах економічної зацікавленості.
Пристосовуючисьдо умов жорсткої конкуренції, широкий спектр нових можливостей і послуг щодокомплектування публічних бібліотек і дистрибуції книжок українських видавництвнадають нині приватні бібколектори, передплатні агентства, мережа дилерів і дистриб'юторіввидавництв та оптових підприємств. Так, найміцнішим централізованим джерелом вУкраїні стає науково-виробниче підприємство «Ідея», яке крім вітчизнянихвидань, пропонує для передплати бібліотекам України 3500 найменуваньнеперіодичних та періодичних, аудіо-продуктів і CD-ROM. Ціни на основну частинупередплатних видань у «Ідеї» від 5% до 70% нижчі, ніж в інших передплатних агентствахкраїни. Бібліотекам доставляються видання у найкоротший термін – не менше двохразів на тиждень. Це підприємство першим на території держави впровадило повнийавтоматизований контроль за виданнями від їх виходу в світ до доставки передплатникам.Нині на веб-сайті «Ідеї» можна дистанційно замовити та сплатити видання зтакого асортименту: 36800 назв книг 720 провідних видавництв України, понад97500 назв 2630 російських видавництв від 260 постачальників, 3200 назвперіодичних українських видань, 6000 назв періодики Росії та країн СНД, 6300назв газет та журналів далекого зарубіжжя. «Ідея» має свої регіональніпредставництва у 21 області України, її послугами користуються близько 1000бібліотек, серед яких: дві національні, 18 обласних універсальних бібліотек,провідні вузівські, науково-дослідні, виробничі та публічні бібліотеки України.
Сьогоднівідбувається зміна політики документозабезпечення документних фондів, спрямованана формування частини фонду електронними ресурсами. Вони не змінюють традиційнідруковані видання, а розширяють можливості роботи користувачів з інформацією.При формуванні документних фондів різних галузей в т.ч. фонду мистецтвапотрібне створення такого способу відбору, при якому повинно бути оптимальнеспіввідношення друкованих і електронних видань. Основні класи ресурсів поспособу доступу – мережеві і локальні – надають різні нові функціональніможливості використання матеріалів. До позитивних якостей електронних виданьможна віднести їх компактність, оперативність доступу до великих об’ємівінформації, можливість її отримання в машиночитаній формі. Проблемою відборуелектронних видань є те, що представлені анотації до них, носять чисторекламний характер, не дотримуються норми оформлення матеріалів.
Одниміз основних принципів комплектування електронними виданнями є старанний відбірі придбання виключно ліцензованої продукції.
Важливароль в документозабезпеченні фондів мистецтва належить книжковим магазинамуніверсального профілю. В універсальних книгарнях в асортименті бувають книгимайже усіх галузей знання. Спеціалізовані створюються за різною ознакою. Зазмістом: мистецька література, художня тощо. Є магазини відповідного видутворів друку: ноти, образотворчі видання, фотоальбоми тощо. За засобамирозповсюдження створюються магазини Книга – поштою; за мовною ознакою –Українська книга, Іноземна книга. Існують магазини, що продають як нову, так іту, що була у вжитку літературу.
Перевагоюкнижкових магазинів є те, що документовидання потрапляють до них раніше, ніж вбібліотечні колектори. В магазинах легко купити місцеві видання з мистецтва.
Алепродаж через магазин має недоліки. Магазини не гарантують планомірні поповненняфондів мистецтва, вимагають від комплектатора великих затрат часу. Середкнижкових магазинів у сучасних ринкових умовах успішно функціонують ті, щозмогли за підтримки місцевої адміністрації налагодити прямий зв’язок зрегіональними оптовими структурами або видавництвами, відмовитися від дорогихпослуг дрібних посередників, утримати на мінімальному рівні накладні витрати,забезпечити доволі широкий асортимент, який відповідає кон'юнктурірегіонального ринку.
Сьогодніформується нова система дистрибуції української видавничої продукції, якапоєднує книжкові магазини різних форм власності, як самостійні, так і привидавництвах, навчальних закладах, наукових та громадських організаціях. Разомз ними діють солідні книготорговельні фірми у вигляді холдингів, акціонернихтовариств, об’єднань та мереж, дрібнооптові книготорговельні підприємства,лотки і кіоски, книгоноші. Ці традиційні канали книгорозповсюдженнядоповнюються електронними: у мережі Інтернет функціонують понад 100 сайтівукраїнських електронних книжкових магазинів, які мають перевагу передтрадиційними та мають можливість реалізації продукції цілодобово і без торговихзалів, складів, посередників, підтримуючи «віртуальне підприємство» за допомогоювеб-сайта; забезпечення оперативного надання покупцям інформації про зміникнижкового асортименту та наявність на ринку потрібних видань даної галузі,підтримка двостороннього зв’язку між продавцем та покупцем, економія їх часузавдяки налагодженню інтерактивного спілкування та електронної системирозрахунків та ін. Завдяки цим перевагам вітчизняні електронні книжковімагазини все впевненіше поширюються в мережі Інтернет і стають значущимсегментом українського книжкового ринку.
Однієюз необхідних умов повноцінного документозабезпечення фондів мистецтва публічнихбібліотек є достатньо повна й оперативна інформація про видавничу продукцію. Зцією метою систематично переглядаються плани вітчизняних видавництв та зарубіжжя:«Нові видання України», «Літописи книг», «Літописи образотворчих видань», «Літиписинотних видань», «Літописи газетних статей», «Літиписи журнальних статей»,газети «Книжное обозрение», «Ex libris», «Книжковий світ» та ін., вивчаютьсявидавничі каталоги видавництв України.
Джереломдокументозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек є поштові відділенняв містах, районах, селах, що приймають заявки на періодичні та передплатнівидання з мистецтва.
Великібібліотеки мають можливість купувати документи у власників персональнихбібліотек. Це джерело особливо важливе при ретроспективному комплектуванніфондів літературою з мистецької тематики.
Позитивнимнадбанням останнього часу став розвиток благодійної діяльності громадськихорганізацій та фондів.
Виділяютькілька способів документозабезпечення. Одним з традиційних способівдокументозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек є документообмін. Йогослід розглядати не лише як засіб комплектування, а й як взаємодопомогу пристворенні повноцінних фондів мистецтва, що активно використовуютьсякористувачами. Він дає змогу звільнити фонд мистецтва від зайвої, мало використовуваноїлітератури мистецької тематики і поповнити його виданнями, потрібними длякористувачів.
Узалежності від умов перерозподілу документів з мистецтва виділяють кілька формобміну: обмін між документними фондами мистецтва власними виданнями; безплатнерозповсюдження окремих документів мистецтва або перерозподіл тих, що невикористовуються; обмін комплектами національних творів друку мистецькоїтематики; виконання замовлень на заповнення прогалин із дублетних та маловикористовуваних фондів мистецтва.
Предметомдокументообміну можуть бути усі види документів мистецької тематики, головнавимога – наукова, історична, культурна цінність. Згідно з ГОСТом 7.76–96 «Комплектованиефонда документов. Библиографирование. Каталогизация. Термины и определения»термін «Обмін документами» структурований внутрішній, що відповідає практицідіяльності бібліотек, який набув розповсюдження лише у 1990-х р.р., алетривалий час не відігравав необхідної ролі у документозабезпеченні фондівмистецтва.
Обмінно-резервніфонди – мережа фондів, яка поєднує два фонди з різним призначенням. Обмінніфонди мистецтва створюються для передачі їх до інших публічних бібліотек,резервні – для поновлення фонду мистецтва безпосередньо даної бібліотеки. Дляпередачі документів мистецтва з обмінного фону бібліотека складає акт в двохпримірниках. Один разом з виданнями і списком надсилається в бібліотекуодержувачу, другий залишається в бібліотеці – фондоотримувачі. До актадодається доручення на одержання видань з мистецтва з обмінного фонду, абопоштова квитанція, коли література відправляться поштою. Ці акти є супровіднимидокументами для передачі і отримання обмінних видань мистецтва. На їх підставіздійснюється вилучення видань мистецтва з фонду однієї бібліотеки і прийомудругій.
Сьогодні,за неповними даними, в Україні функціонують близько 250 ОРФ, в яких зосередженомайже 6 млн. Документів, в т.ч. з мистецтва. Характерною рисою цих фондів єїхній динамізм, великі показники обертаності. Тільки за останніх три роки черезсистему ОРФ було перерозподілено близько 5 млн. Примірників документів, і цейпоказник має стабільну тенденцію до зростання.
Отже,документообмін видань мистецтва дає змогу активізувати використання документнихфондів мистецтва за допомогою перерозподілу маловикористовуваних документів.
Узв’язку із розвитком розмножувальної техніки все більше місце серед способівдокументозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек займаєрепродуціювання необхідних видань. Воно переважно застосовується у випадку,коли мова йде про особливо цінні видання, придбати які в оригіналі не можливо,або коли необхідно захистити від зносу те видання, що є у фонді мистецтва, аледуже часто використовується. При цьому, якщо використовується папір і фарбибільш високої, ніж в оригіналі, якості, копія виявляється краще оригіналу.Перевагу надають тому способу відтворення, який краще відповідає поставленимцілям – обслуговуванню користувачів та ін.
Щеодним безплатним способом документозабезпечення фондів мистецтва є дар. Виданнянадходять в дар від приватних осіб, авторів, редакторів, мистецьких навчальнихзакладів, бібліотек, видавництв та ін. Прийняті від дарувачів виданнязаносяться в Реєстраційну книгу, отримують спеціальний штамп «Дарчий екземпляр»з доданням, по бажанню дарувача, його прізвища. Це слугує моральним заохоченнямі формою реклами для особи. Потім подаровані видання з мистецтва групуються уфонді бібліотеки. Найбільш цінні направляються на виставку книг, отриманих вдар від користувачів.
Отже,подаровані видання можуть суттєво збільшити екземплярність наявних видань ізаповнити прогалини у документному фонді мистецтва. Але, разом з тим дарчінадходження безсистемні, випадкові. Часто надходять видання, у яких немаєпотреби. Кожне з них потребує великих трудозатрат, перш ніж виясниться, чипотрібне воно документному фонду мистецтва.
Доплатних способів документозабезпечення фондів публічних бібліотек виданнями змистецтва належить передплата на періодичні та підписні видання, яка забезпечуєоперативне й повне комплектування. Заявки на періодичні видання з мистецтва, якзазначалося, приймають поштові відділення. Процес передплати проводиться двічіна рік за «Каталогом періодичних видань України», «каталогом периодическихизданий России», каталогами комерційних розповсюджувальних організацій, дезазначається їх періодичність, ціна, умови та порядок оформлення передплати. Нажаль, до українського каталогу не входять обласні видання, які заявляють просебе телеграмами, де вказують індекс та ціну. Але часто телеграми запізнюютьсяабо їх не надсилають взагалі.
Передплатуна періодику з мистецтва здійснює відділ комплектування та обробки документногофонду бібліотеки. При передплаті береться до уваги стан використаннякористувачами газет і журналів з мистецтва, на які було зроблено передплату минулимироками, можливості координації придбання періодичних видань з мистецтвабібліотеками інших систем і відомств, а також фінансові можливості бібліотеки.
Уквітні 1999 року було прийнято Закон України «Про обов’язковий примірникдокументів», основним завданням якого є правове регулювання інформаційнихвідносин, пов’язаних з систематичним поповненням національного документногофонду країни як частини світового інтелектуального та культурного надбання,важливої умови інформатизації.
Зприйняттям закону відбулося розмежування сфер законодавчого таадміністративного управління функціонуванням інституту обов’язкового примірникадокументів, які раніше були зосереджені виключно на рівні виконавчої влади.Суттєвим фактором, що зумовив необхідність прийняття закону, стала наявністьтісних взаємозв’язків правової бази функціонування ОПД з багатьма нормативнимиположеннями, що регулюють ставлення до об’єктів національного культурногонадбання, підприємницьку діяльність, форми власності, авторські права тощо.
Протягомшести місяців з дня набуття законом чинності Кабінет Міністрів України мавзабезпечити прийняття підзаконних актів, що регламентують процедури передаваннята доставляння ОПД, і не тільки вітчизняним одержувачам, але й національнимбібліотекам іноземних держав з метою підтримки міжнародного інформаційногообміну. Однак і понині виробники документів остаточно не з’ясували, скількипримірників кожного виду документів передавати одержувачам, які санкції існуютьза порушення порядку доставляння ОПД. Питання, вирішення яких буликонкретизовані постановою Кабінету Міністрів України №608 від 10 травня 2002року, тому закон, якого вісім років чекали найважливіші фондосховища країни,майже три роки після прийняття фактично не діяв.
Формоюгарантованого документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотеккнижковими виданнями є бібліотечна серія.
Бібліотечнасерія – це цільове видання літератури для бібліотек. Вона є засобомцентралізованого постачання бібліотек, допомогою у створенні якісних фондів,забезпечуючи їх кращими виданнями у науковому і художньому відношенні.
Відбіркниг бібліотечної серії в Україні здійснюють бібліотеки за планами редакційноїпідготовки видавництв. Національна парламентська бібліотека України з метоюпідвищення ефективності використання видань «Бібліотечної серії», включення донеї видань з мистецтва, які дійсно необхідні публічним бібліотекам, вивчає їхнєпобажання і складає перспективні списки на тривалий час. Про бібліотечну серіюдрукуються списки, які надходять до державних обласних бібліотек.
Виданняз мистецтва бібліотечної серії не можуть продаватися в книжкових магазинах абокіосках. За роки її існування документні фонди мистецтва публічних бібліотек поповнилисябагатьма творами друку, які активно використовуються користувачами.
Всерію включають книги, цінні видання, що складають ядро документного фондумистецтва. Такий принцип потрібно визнати надто вузьким. Адже для підвищеннясоціального престижу бібліотеки, у ній корисно представляти, по законахмаркетингу не лише найцінніші книги з мистецтва, але й ті, які є найбільшпопулярними серед користувачів.
Однак,надходження книг бібліотечної серії характеризуються несистематичністю,спонтанністю щодо якісного та змістовного наповнення репертуару книг змистецтва бібліотечної серії, не враховуються реальні потреби бібліотек увиданнях даної тематики. Інколи трапляються надходження в межах цієї серіїлітератури з мистецтва минулих років, яка залишилась нереалізованоювидавництвами. Це дає підстави стверджувати, що цільові бюджетні дотаціїкниговидавцям витрачаються не завжди раціонально. На думку самих видавців,існуюча система визначення назв, що утворюють бібліотечну серію, часто веде докорупції та зловживань, пов’язаних з розподілом бюджетних коштів. Нині всеочевиднішим стає той факт, що механізм розробки репертуару бібліотечної серіїпотребує залучення фахівців – бібліотекознавців, запровадження прозороговідбору найкращих видань з мистецтва, організованого на конкурсних засадах.
Отже,бібліотечна серія призначена для поліпшення комплектування документних фондівмистецтва публічних бібліотек потребує підвищення її якості.
Найбільшпоширеним методом документозабезпечення документних фондів мистецтва єзамовлення документів.
Розрізняютьдва види замовлення. Перший – поточне замовлення, який розповсюджується надокументи з мистецтва, що вже вийшли в світ. Другий – попереднє замовлення. Цезамовлення торговим установам на документи з мистецтва, що плануються довиходу. З бібліографічних описів книг мистецтва, що готуються до випуску, бібліотекарскладає картотеку попереднього замовлення і поточного комплектування, одночасноповідомляючи у джерело документозабезпечення дані про необхідні документи даноїгалузі.
Методикапопереднього замовлення включає:
1. Підбір покажчиків у відповідності з моделлю фонду мистецтва;
2. Відбір по цих покажчиках документів для даного фонду;
3. Складання списку відібраних документів з мистецтва і оформленнязамовлення;
4. Створення у фонді мистецтва картотеки для контролю за реалізацієюзамовлення з карток на кожне замовлене видання.
Упошуку інформації про нові видання з мистецтва використовуютьсявидавничо-бібліографічний покажчик Книжкової палати України «Нові виданняУкраїни», каталоги, прайс-листи книготорговельних організацій. Ці традиційнітехнології комплектування фондів мистецтва публічних бібліотек можуть бутисуттєво полегшені і прискорені за допомогою Інтернет.
Найбільшефективна оптимізація процесу комплектування за допомогою використанняінформаційно-пошукових можливостей глобальної мережі Інтернет на першому етапікомплектування, а саме при відборі, уточненні бібліографічних даних і переглядірізних джерел, що містять відомості про видання з мистецтва.
Перехідвід традиційних технологій комплектування до електронних здійснюється шляхом введеннянових технологій у виробничі процеси. Наприклад, відміна картотеки поточногокомплектування. Введення штрихокодування всіх нових надходжень з мистецтва ізапис в електронний каталог у виді скорочених бібліографічних описів.
Зрозуміло,що чим значніший обсяг документного фонду мистецтва, різноманітніший йоговидовий та типологічний склад, тим більшу кількість способів, джерел, методівта форм документозабезпечення необхідно йому використовувати.
Пронеобхідність підвищення якості документозабезпечення бібліотечних фондів, вт.ч. з мистецтва йшлося в Указі Президента України №490 від 22.04.2000 р. «Проневідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України». Кабінету Міністрівдоручено вжити заходів щодо створення національної системи електронногоінформаційно-бібліотечного ресурсу, передбачити збільшення асигнувань напоповнення фондів бібліотек та ін. На жаль, лише через два роки на виконання НаказуПрезидента Постановою Кабінету Міністрів України №900 від 1.07.2002 р.була затверджена «Програма поповнення бібліотечних фондів на період до 2005року», спрямована на подолання кризової ситуації в надходженні до бібліотекнових видань, в т.ч. з мистецтва.
Зудосконаленням законодавчої та нормативно-методичної бази комплектуваннябібліотечних фондів, в т.ч. з мистецтва першочергової уваги фахівцівзаслуговують такі стратегічні напрями оптимізації системи документозабезпеченняяк активізація співробітництва бібліотек з усіма суб’єктами книжкового ринку;створення та реалізація проектів корпоративної та консорціумної взаємодіїбібліотек у сфері формування розподілених документно-інформаційних ресурсів;освоєння джерел та засобів поповнення їх електронної складової.
Гарантієюподальшого зростання значущості документних ресурсів з мистецтва публічнихбібліотек для духовного та культурного розвитку суспільства є забезпечення нимидоступу користувачів до інформації на новітніх носіях. Бібліотечний фондмистецтва як відкрита система, що самоорганізовується під впливом змінінфосфери, нині не може ефективно функціонувати без кумулювання, зберігання таорганізації використання мережевих та аналогових електронних видань, питомавага яких у світовому документному потоці постійно збільшується.
Особливостіжиттєвого циклу різних видів електронних документів з мистецтва зумовлюютьформи їх розповсюдження, які суттєво впливають на організаціюдокументозабезпечення бібліотечних фондів мистецтва публічних бібліотек.Аналогові електронні видання з мистецтва на портативних носіях – магнітних таоптичних дисках – надходять до публічних бібліотек з традиційних джерел:видавничих або документоторговельних установ; передплатних агентств,інформаційних центрів – генераторів різноманітних баз даних, обмінних фондівбібліотек. Разом з цим у традиційній системі документозабезпечення бібліотекінтенсивно формується електронна надбудова до якої належатьІнтернет-видавництва та магазини, електронні передплатні агентства та електроннібібліотеки, веб-сторінки урядових організацій, бази даних інформаційнихцентрів, інші Інтернет-ресурси.
ЗакономУкраїни «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» і ПостановоюКабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. №469 «про організаційнізаходи щодо фінансування системи державних закупівель» передбачалося проведеннятендеру при закупівлі документовидань, в т.ч. з мистецтва більш як на суму 12 тис.грн.
Задумкою як авторитетних теоретиків, так і практиків бібліотечної справи, обов’язковепроведення тендерної закупівлі документовидань з метою формування книжковогофонду публічних бібліотек суттєво звужує коло джерел їх документозабезпечення,значно ускладнює процедури відбору дійсно необхідних користувачам, а не простодешевих видань потрібної галузі, замість економії державних коштів призводитьдо збільшення затрат на експертизу цінових пропозицій книжкового ринку,підготовку численної конкурсної документації, проведення конкурсної процедурина засіданні тендерного комітету, оплату технічного приладдя та послуг зв’язкуі ін.
Законодавчіта управлінські органи повинні зрозуміти, що видавнича продукція має унікальнівластивості і є таким специфічним видом товару, для якого не можна проводититендер за загальною процедурою, прийнятою для інших промислових виробів.Зазвичай, універсальній науковій або публічній бібліотеці потрібне широке колоназв у невеликій кількості примірників. За законами ринку, асортимент більшостікниготорговельних фірм фактично неповторний, тому, якщо тендер виграє однафірма, бібліотека втрачає можливість придбання тих назв або тематичних напряміввидань, за якими спеціалізуються інші видавці та книгорозповсюджувачі. Окремазакупівля цих видань в інших джерелах коштуватиме бібліотеці додаткових зусильта розходів. Досвід роботи публічних бібліотек на книжковому ринку свідчить, щочасто замість уникнення корупції, на яке спрямоване тендерне законодавство,проведення тендерів навпаки може провокувати її на різних рівнях. Відомо, щовидавництва та книготорговельні фірми прагнуть отримати гарантоване державнефінансування будь-яким способом. Вимоги тендерного законодавства суперечатьЗакону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», який гарантує бібліотекамправо самостійно визначати джерела поповнення своїх фондів, в т.ч. і фондівмистецтва.
Великогозначення у повсякденній діяльності публічних бібліотек набувають індивідуальніконтакти з користувачами, авторами видань з мистецької тематики, журналістами,які приносять в дар книги з мистецтва для бібліотеки. Цьому сприяють акції піддевізом «Подаруй мистецьку книгу бібліотеці», «Дарунок шляхетної душі». Вкожній подарованій книзі проставлено штамп із вдячністю за презентованевидання, прізвище автора та його підпис. Подаровані видання з мистецтваекспонуються на спеціальних виставках в рамках загально-бібліотечних заходів.
Поповненнюфонду мистецтва публічних бібліотек новими документовиданнями сприяють щорічнікнижкові ярмарки. До проведення заходу публічну бібліотеку спонукаєнеобхідність вирішення певних завдань:
- виявлення реєстру видавництв;
- отримання інформації про видану продукцію з мистецтва;
- налагодження зв’язків з видавництвами.
Книжковийярмарок – це своєрідне свято книги, яке дає можливість показати станкниговидавництва з мистецтва регіону, познайомити відвідувачів та користувачівбібліотеки з друкованою мистецькою продукцією краю.
Насвято запрошуються видавці, місцеві автори, представники книготорговельноїмережі, викладачі мистецьких вузів, мистецтвознавці, бібліотечні працівники,користувачі.
2. Структура і перспективи розвитку документно-інформаційнихресурсів з мистецтва публічних бібліотек 2.1 Бібліотечний фондз мистецтва Центральної міської бібліотеки Бориславської МЦБС
Внинішній час відбуваються суттєві зміни у формуванні документних ресурсів,виробляються нові принципи формування фонду з мистецтва, що ґрунтуються на загальнолюдськихцінностях, утвердженні гуманізму, доступності документів широким верствамнаселення. Змінюються становлення до критеріїв якості документних фондів змистецтва.
Пріоритетноюстає оцінка користувача відповідності фондового масиву з мистецтва його запитамта інтересам і доведення відмовлень до мінімальної кількості. Фондові аспектимистецької літератури спираються на матеріали різноаспектного вивченнячитацького попиту, відмовлень на літературу даної галузі, прогнозуванняосновних напрямків цієї діяльності, визначення конкретного репертуарудокументів для поповнення документного фонду з мистецтва.
Одназ основних сучасних тенденцій розвитку фондів з мистецтва бібліотек – цеінтенсивне розширення їх тематичного складу, типами і видами документів.Ставиться питання про збільшення частки в їх мистецьких фондах документів намікроносіях.
Важливимспрямуванням розвитку фондів з мистецтва публічних бібліотек стає впровадженняв процеси їх формування і використання автоматизованих технологій. Цей напряммає сприяти вдосконаленню якості фондів даної тематики, поліпшенню їхвикористання. Адже у формуванні документних фондів з мистецтва публічнихбібліотек ще використовуються застарілі методи, технології і підходи, якігальмують розвиток і не сприяють поліпшенню їх якості.
Центральнаміська бібліотека Бориславської МЦБС – це культурно-просвітницький осередокінформації і духовного збагачення, який займає вагоме місце всоціально-культурній інфраструктурі міста.
Яксоціальному об’єктові культурного призначення їй відводиться важлива роль узадоволенні професійних і загальнокультурних потреб населення у книзі йінформації. Безцінним духовним і матеріальним надбанням бібліотеки є її фонд змистецтва, де зібрано вітчизняні і зарубіжні документи, які становлять частинудокументальної бази світової культури, сприяють духовному вдосконаленнюнаселення. Бібліотечно-бібліографічними засобами вона прилучає користувачів докультурних цінностей, забезпечує їх моральне і естетичне середовище,організацію духовного відпочинку і дозвілля.
Зрозуміло,що фонд мистецтва бібліотеки має значну ціність для мистецтвознавців,дослідників української та світової культури, діячів мистецтва. У задоволенніпрофесійних потреб до нього звертаютьсявчителі шкіл, викладачі училищ та вищихнавчальних закладів, учні і студенти спеціальних навчальних закладів,працівники культури і мистецтв. Для користувачів бібліотеки, які цікавлятьсявиданнями з мистецтва, характерне бажання поглибити свої знання шляхомсамоосвіти. Саме це прагнення для багатьох з них спонукає звертатися до фондумистецтва ЦМБ.
Незначнучастину фонду бібліотеки складають документовидання з мистецтва.
Хронологічнірамки дослідження фонду документовидань з мистецтва становлять 3 роки.
У2005 р. фонд мистецтва становив 906 примірників, а у 2007 р. вінскладав 920 примірників до загального фонду. Даний фонд поповнився за цейперіод тільки на 14 примірників. Середній показник фонду за 3 роки становить1,40%, що на 0,01% менший у порівнянні з 2005 роком. Така цифра не викликаєздивувань, адже середнє надходження до загального фонду складає лише 0,02%видань з мистецтва.
Всередньому надходження до фонду за кожний рік становить 5 примірників. Зааналізований період із загального фонду в ЦМБ вилучено 300 примірників видань зрізних причин, або в середньому по 100 примірників у рік. Проте, жодногопримірника книг з мистецької тематики за цей час не було вилучено, не дивлячисьна те, що у фонді наявні застарілі, зношені, дублетні мистецькі видання.Книгозабезпеченість одного користувача становить лише 0,24 книги. Цей показник засвідчує,що обсяг фонду мистецтва є недостатній і користувачі бібліотеки мають малийвибір документовидань даної тематики.
Аналізнаявності фонду мистецтва до загального документного фонду у ЦМБ в середньому становить1,40%, а за 2005, 2006, 2007 рр. – відповідно 1,41% – 1,39%. Такий стансправ пояснюється незадовільним надходженням документовидань з мистецтва добібліотеки. В середньому за 1 рік надійшло 5 примірників книг, з яких 2 –отримані з ОРФ НПБ України та 3 – Бібліотечної серії.
Аналізуючисклад документного фонду мистецтва за видами видань у 2005–2007 рр. слідзазначити, що він включає книги, брошури і періодичні видання. Книги становлятьв ньому 825 примірників до його загальної величини, та 1,25% до загальногофонду бібліотеки. Брошурний фонд мистецтва становить 95 примірників до фондумистецтва та 0,14% до загального фонду бібліотеки.
Упродовжаналізованого періоду фонд мистецтва не поповнювався брошурними виданнями.
Уфонді мистецтва Бориславської ЦМБ представлені україномовні та російськомовнівидання. За мовами видань у фонді мистецтва переважають україномовні видання.,питома вага яких складає 560 до загальної кількості документного фондумистецтва та 360 становлять російськомовні видання до загальної кількостідокументного фонду мистецтва.
Зааналізований період у фонд бібліотеки надійшли лише україномовні видання, щостановить 14 примірників до фонду україномовних видань з мистецтва.
Томупомічена тенденція збільшення у відсотковому відношенні у фонді мистецтваукраїномовними виданнями якщо у 2005 р. даний фонд становив 59,35%україномовних видань з мистецтва, то у 2007 р. – 60,9%, що на 1,55%більше.
Уфонді мистецтва ЦМБ представлені документи різних галузей мистецтва: мистецтвота мистецтвознавство, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, скульптура,живопис, графіка, художня фотографія, музика, танець, театр, масові вистави тавидовищні свята, цирк, естрада, кіномистецтво, художня самодіяльність.
Документовиданнямистецтва та мистецтвознавства становлять 64 примірників до загального фондумистецтва, питома вага яких за 2005–2007 рр. зросла лише на 3.
Підфондархітектури складає 58 книг. Даний підфонд збільшився за 3 останніх роки на 0,33%або на 3 примірники.
Питомавага видань декоративно-прикладного мистецтва становить 75 до обсягу фондумистецтва. За аналізований період їх кількість зросла на 2 примірники.
Питомавага підфонду видань скульптури складає 40 книг до загальної кількості видань змистецтва. За 2005–2007 р.р. даний підфонд не поповнювався новимивиданнями.
Виданняживопису, у фонді мистецтва, становлять 82 книг. За останні роки цей підфондзбільшився на 2 примірники.
Підфондвидань графіки складає 54 примірників і за останні роки не поповнювався новимивиданнями.
Питомавага видань художньої фотографії становить у фонді 68 примірників. Зааналізований період підфонд цих видань не поповнювався взагалі.
Кількіснийсклад підфонду музики становить 120 примірників і поповнився на 3 видань дозагальної кількості документів у фонді. У кількісному плані цей підфонднайбільший і його показник вже багато років залишається майже незмінним.
Виданнятематичного розділу «Танець» становлять у фонді 25 одиниць до загальноївеличини фонду мистецтва. Кількісний склад даного розділу не поповнювався заостанні 3 роки.
Тематичнийрозділ видань театрального мистецтва становить 69 примірників до загальногофонду мистецтва. За три останніх роки бібліотекою отримано 5 нових видань даноїтематики.
Масовівидовища та видовищні свята складають у фонді 35 документів. Питома вага даногорозділу у фонді за останні 3 роки залишається незмінною.
Цирковемистецтво нараховує у фонді 69 примірників. За 2005–2007 рр. дана галузьне поповнювалась новими виданнями.
Тематичнийрозділ «Естрада» становить у фонді з мистецтва 78 примірників і на протязі 3років залишається незмінним, не поповнюючись новими виданнями.
Розділвидань кіномистецтва нараховує 63 примірники у фонді мистецтва. Протягоманалізованого періоду до фонду надійшло лише 1 видання даної галузі, що становить0,11%.
Виданняхудожньої самодіяльності нараховують у фонді 26 примірників. Його питома вагаякого не зросла за останні роки і залишається незмінною.
Аналізвікового складу фонду мистецтва показав, що його хронологічна глибина становить40 років. Фонд «старіє» щороку, все більше зношуються документи. Асигнувань нанові видання в бібліотеці не вистачає. Тому, бібліотека змушена утримуватизношені видання, щоб не зменшувався обсяг фонду. Це не вихід із такогоскрутного становища. Застарілі видання у фонді не використовуються. Цепозначається також на стані його використання та задоволенні інформаційнихпотреб користувачів.
Найбільшучастину фонду 825 становлять видання тридцяти-двадцятирічної давності за 1980–1990 рр.В ці роки до фонду мистецтва надходила більша кількість документовидань, коли восновному фонди бібліотеки комплектувалися на основі попереднього замовлення тапередплати. За 1991–2007 рр. фонд даної галузі збільшився лише на 95 видань.За 2005–2007 рр. до фонду мистецтва надійшло лише 14 примірників, що свідчитьпро малу кількість нових надходжень до фонду.
Цестановить лише 2,38% по відношенню до виданих в Україні документів з мистецтваза даний період.
Аналізуючинадходження неперіодичних видань з мистецтва бачимо, що протягом 2005 р.до фонду даної тематики надійшло 5 видань, що становить лише 2,6% по відношеннюдо виданих документів з мистецтва за вказаний рік, кількість яких налічує 194друк. одиниці. У 2006 р. бібліотекою отримано 4 видання з мистецтва. Цестановить 2,75% по відношенню до виданих документів 145 друк. од. за даний рік.Упродовж 2007 р. до фонду мистецтва надійшло 5 примірників видань даноїтематики, що становить всього 2% по відношенню до виданих документів, у цьомуроці в кількості 250 друк. од. Це свідчить про неповноту фонду.
Загальнийобсяг фонду ЦМБ нараховує 65990 примірників, що становить 1,57книгозабезпеченості на одного жителя міста. В той же час фонд документовиданьмистецтва нараховує 920 примірників, що становить лише 0,04 книгозабезпеченняна одного жителя.
Оновленняфонду мистецтва ЦМБ має низькі темпи і не відповідає вимогам. Можнастверджувати, що оновлення фонду даної галузі у 2005–2007 не відбулось взагалі.За останні три роки бібліотека не виключала з фондів мистецтва документовидань.Це зумовлено нестачею коштів на придбання нової літератури з мистецтва, а такожтим, що багато видань даної галузі, фактично не мають меж змістовного старіння,їх виключають з фонду лише за причини зношеності або втрати користувачами.2.2 Довідково-бібліографічний апарат з мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС
Довідково-бібліографічнийапарат з мистецтва являється ключем до фонду мистецтва ЦМБ, розкриваючи йогосклад та зміст в різних аспектах. ДБА з мистецтва визначається як сукупністьскладових частин – довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогіві картотек, які являються інформаційно-пошуковою системою фонду. Він включаєп’ять елементів:
- інформаційно-пошуковий масив, до якого належать всі складовічастини ДБА з мистецтва, а саме – довідкові і бібліографічні видання,бібліотечні каталоги і картотеки;
- інформаційно-пошукові мови в бібліотечній технології представленісукупністю ієрархічних мов, так і іншими лексичними одиницями, в якихвиступають слова;
- правила використання подаються до всіх ІПМ, які представлені всхемах – алгоритмах пошуку інформації в каталогах, картотеках, бібліографічнихпокажчиках і також довідкових виданнях з мистецтва;
- критерій видачі інформації має місце при пошуку як бібліографічноїтак і фактографічної інформації. На основі цього критерію оцінюється якістьбібліографічного обслуговування, стан і якість ДБА мистецтва та його складовихчастин;
- технічні засоби, які в багатьох публічних бібліотеках представленікаталожними шафами та книжковими поличками. Але з кожним роком зростаєкількість бібліотек, які володіють комп’ютерами, перетворюючи каталоги ікартотеки в електронну форму, зростає кількість баз даних, довідкових та іншихвидань, які являються складовою частиною ДБА.
ДБА змистецтва ЦМБ складається з таких складових частин:
1. Довідково-бібліографічний фонд;
2. Бібліотечні каталоги;
3. Бібліографічні картотеки.
Такийподіл ДБА на частини – результат довготривалого розвитку. З появоюавтоматизації з’являються джерела інформації на машиночитаних носіях, створюютьсябази бібліографічних і фактографічних даних, які також являються складовоючастиною ДБА з мистецтва.
Важливоювимогою в ЦМБ являється правильне ведення ДБА з мистецтва, підтримка його на відповідномурівні, забезпечення швидкого пошуку інформації даної галузі, комфортністькористування відповідними його частинами.
Важливоючастиною ДБА з мистецтва ЦМБ є його довідково-бібліографічний фонд, в якомусконцентровані довідкові, бібліографічні матеріали, що утворюють підручний фонддля бібліографів та комплектаторів. Це частина ДБА з мистецтва, яка найбільшевикористовується в процесі комплектування фонду та постійно поповнюється зарахунок нових надходжень. Важливими завданнями бібліотеки є правильністьпоповнення ДБФ з мистецтва, постійна підтримка оптимального рівня відповідностіоперативної його частини інформаційним потребам користувачів, а також регулярнеочищення активної частини ДБФ від застарілих матеріалів.
Документи,які входять до складу ДБФ з мистецтва поділяються на дві групи.
Доскладу першої групи входять довідкові видання з мистецтва: енциклопедії,довідники, словники.
Додругої групи відносять бібліографічні матеріали з мистецької тематики: державнібібліографічні покажчики, посібники, рекомендаційні списки, фонд виконанихдовідок тощо.
Бібліотечнікаталоги – головна складова частина ДБА з мистецтва даної бібліотеки. Головнимпризначенням каталогів є швидкий пошук книг, які знаходиться у фонді даноїгалузі. Такому призначенню відповідає абетковий каталог, в якому описи книгрозташовані за абеткою прізвищ авторів чи за назвами видань.
Запитикористувачів в пошуку книг по різних питаннях, темах в т.ч. з мистецтваобумовили необхідність створення систематичного каталогу, в якому об’єктомпошуку виступає книга за змістовою тематикою потрібної галузі. В даномукаталозі бібліографічні описи розташовані по розробленій схемібібліотечно-бібліографічної класифікації.
Систематичнакартотека статей ЦМБ – головна картотека, яка розкриває зміст журналів тапродовжуваних видань з різних галузей в т.ч. з мистецтва, в яких найбільшевиражені досягнення науки, техніки, культури, актуальні питання суспільногожиття. Можна сказати, що СКС являється продовженням систематичного каталогу, апо деяких питаннях – єдиним джерелом пошуку інформації в т.ч. з мистецтва, якане найшла відображення в монографічних працях.
Карточкив СКС розташовані в систематичному порядку за схемою класифікації, прийнятоїдля систематичного каталогу, а в середині кожного ділення – в зворотнохронологічному порядку.
Важливемісце в ДБА з мистецтва ЦМБ посідає тематична картотека, яка за своїмпризначенням та змістом близька з рекомендаційним бібліографічним покажчиком.Ціль її створення – задоволення читацьких запитів з мистецтва надокументовидання з актуальних питань даної тематики, які відображені в розділімистецтва систематичного каталогу та СКС, але не виділені в якості самостійнихрубрик. Така картотека являється комплексним, розкриваючим тему шляхомпопуляризації видань з мистецтва із різних підрозділів систематичного каталогута СКС.
Тематичнукартотеку з мистецтва, ЦМБ прогнозує появу запитів на книги даної тематики,статті, теми та поліпшуючи цим пошук потрібної літератури з мистецтва.
Втематичну картотеку з мистецтва включаються неперіодичні видання, журнальністатті. Матеріал для неї підбирається з систематичного каталогу та СКС зрозділу мистецтва та мистецтвознавства шляхом дублювання карток.
ЗавданнямДБА з мистецтва ЦМБ є всебічне розкриття і популяризація фонду даної тематики,який призначений для здійснення бібліографічної роботи та популяризаціїдокументовидань з мистецтва та мистецтвознавства, що знаходяться у фонді ЦМБ.
Призначеннямі функціями абеткового каталогу є інформування про видання в т.ч. з мистецтваконкретних авторів, які знаходяться у документному фонді ЦМБ. Вінвикористовується при комплектуванні фонді мистецтва, вдовідково-бібліографічній роботі, допомагає при підготовці масових заходів,пов’язаних з даною тематикою. В АК відображені книги і брошури і перевидання змистецтва, які надходять до бібліотеки упродовж років.
Призначеннямі функціями систематичного каталогу є розкриття за змістом в галузевому ітематичному аспекті фонду неперіодичних видань в т.ч. видань з мистецтвабібліотеки, який виконує інформаційну пошукову і освітню функції. СКвикористовується в бібліографічній роботі, а також при комплектуванні фондумистецтва і систематизації творів друку.
Структурарозділу мистецтва СК відповідає таблицям ББК для масових бібліотек,визначається на основі таблиць класифікації, створених в результаті уточненнятаблиць ББК для масових бібліотек відповідно до особливостей, можливостей іпотреб публічної бібліотеки.
Карткиз бібліографічними записами групуються в СК у розділі мистецтва відповідно докласифікаційних індексів. До даного розділу включають картки з бібліографічнимизаписами неперіодичних видань з мистецької тематики, які наявні у фондібібліотеки.
Систематичнакартотека статей, яка доповнює СК і задовольняє тематичні запити користувачів, виконуєтакі функції:
- сприяє популяризації матеріалів мистецтвознавчої тематики;
- забезпечує цілеспрямовану інформацію з мистецтва користувачів, якавміщена в документо-інформаційних ресурсах бібліотеки;
- дає науково правильне, різнобічне розкриття змісту видань, що є уфонді мистецтва бібліотеки;
- сприяє швидкому пошуку та обслуговуванню користувачів з запитамиданої тематики;
- сприяє ознайомленню користувачів з новими питаннями, проблемамимистецтва, розширюючи їхні інтереси та запити, а також підвищує їхзагальнокультурний і фаховий рівень.
СтруктураСКС з мистецтва здійснюється за таблицями ББК та доповненнями та виправленнямидо таблиць ББК, розробленими Національною Парламентською бібліотекою України.
Доскладу єдиного ДБА з мистецтва входить також фонд довідкових та бібліографічнихвидань. Достатньо повний і в той же час раціональний його склад в значній мірізалежить від вирішення питань комплектування фонду даної галузі. Основне ядроцього фонду включає покажчики документно-інформаційних ресурсів з мистецтва,універсальні і галузеві енциклопедії, словники, довідники, рекомендаційніпосібники, видання державної бібліографії, бібліографічні періодичні видання,інформаційні бюлетені нових надходжень.
Системабібліографічних посібників знаходиться в тісній взаємодії з системою каталогіві картотек ЦМБ, дозволяє розширити можливості бібліотеки за рахунокпредставлення відомостей про видання з мистецтва, які не входять у фонд ЦМБ.Тому, при комплектуванні фонду мистецтва надається особлива увагабібліографічним посібникам, які забезпечують як ретроспективний пошук, так іпоточне інформування про нові документно-інформаційні ресурси з мистецтва.
Широкевикористання ДБФ допомагає у виконанні фактографічних довідок і являєтьсяголовним джерелом пошуку. Крім того, ці видання вміщують в короткій форміобширний фактичний матеріал з того чи іншого питання мистецької тематики,можуть в деякій мірі доповнити відсутність в бібліотеці документовидань зпотрібної теми. Тому, для окремих категорій довідкових видань бажане розширеннятематичних меж їх відбору у порівнянні з загальнобібліотечним фондом.2.3 Проблеми та перспективи розвитку декументно-інформаційних ресурсівз мистецтва публічних бібліотек
Кризав економічній і соціокультурній сферах призвела до дискретності та спонтанностіпроцесу комплектування. В Україні, в т.ч. у Львівській області не налагодженераціональне книговидання, тому у фондах мистецтва публічних бібліотек невистачає цінних видань з мистецтва та мистецтвознавства, навчальної тадовідкової літератури даної галузі.
Роздержавленняіснуючих і виникнення великої кількості нових видавництв, розпад мережікнигорозповсюдження та централізованого розподілу видавничої продукціїзбільшили проблему комплектування повноцінних документно-інформаційних ресурсівз мистецтва публічних бібліотек. Через різкий ріст цін на книги та їх доставку,а також мізерність бюджетних коштів, що виділяють на комплектування, публічнібібліотеки країни не в змозі поповнити свої фонди необхідними виданнями змистецтва у потрібній кількості. Ядро документних фондів з мистецтва старіє таскорочується.
Фінансовітруднощі зумовлені економічними проблемами суспільства, широке застосування вбібліотеках дорогої, витратної комп’ютерної техніки і новітніх технологійпідвищує вартість бібліотечного обслуговування і, врешті-решт, призводить донеобхідності введення платних бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг.Зарубіжні бібліотекознавці розглядають платне інформаційне обслуговуваннябізнесу в суспільному секторі як досить перспективне вирішення проблемидодаткового фінансового підтримання публічних бібліотек. В Україні вонорегламентується такими документами: Законом України «Про внесення змін доЗакону України», «Про бібліотеки і бібліотечну справу «, постановою КабінетуМіністрів «Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури імистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності» та листомМіністерства культури і мистецтв України «Перелік видів платних послуг».
Можнавиділити такі джерела додаткового фінансування, які реально використовуютьбібліотеки: бібліотечно-інформаційні продукти і послуги; договірнівзаємовідносини про спільну діяльність з юридичними і фізичними особами;цільові замовлення на проведення комплексу заходів, окремих робіт або послуг;компенсаційні виплати за втрату або псування фонду; продаж списаної частинибібліотечного фонду; розміщення реклами; комерційна діяльність; одержаннягрантів; цільові дотації; спонсорство та меценатство та ін.
Упублічних бібліотеках України найчастіше практикуються такі платні послуги:
¾ Видача документів через «Нічний абонемент»;
¾ Оформлення реєстраційних документів користувачів бібліотеки;
¾ Ксерокопіювання;
¾ Продовження терміну користування документами;
¾ Підготовка аналітичних, фактографічних довідок з виконанням ЕБД;
¾ Інформаційне забезпечення установ та організацій;
¾ Інші послуги.
Аналізпоказників документозабезпечення публічних бібліотек доводить, що за останняроки обсяг поточних надходжень різних галузей в т.ч. з мистецтва до документнихфондів зменшився у 3–5 разів, зокрема галузевої літератури – у 4–6 разів,питома вага бібліотечних колекторів серед джерел комплектування становить 1–2%щорічних надходжень замість колишніх 70%.
Сучаснеоновлення документних фондів з мистецтва вкрай низьке і здійснюється восновному за рахунок передплати на періодичні видання, проте їх кількість зроку в рік зменшується у зв’язку з постійним збільшенням цін на періодику. Дужеповільно втілюється в життя програма розвитку української бібліотечної серії,що спрямована на часткове вирішення проблем поліпшення якості комплектуванняпублічних бібліотек країни.
Внаслідокрізкого підвищення поштових тарифів на пересилку літератури фактично не дієвітчизняний документообмін. В теперішній час на нього негативно впливаютьорганізаційні та економіко-технологічні фактори. Більшість бібліотек обмежені фінансово,малим є ресурс документів з мистецтва для обміну, немає коштів на відрядження ітранспортування видань, рівень технічного і програмно-технологічного оснащенняобмінно-резервних фондів, як правило, нижче ніж бібліотеки в цілому.
Відновленнякомплектування публічних бібліотек зарубіжною книгою мистецтва можливе за умовдержавної підтримки щодо подолання митних бар’єрів та спрощення порядкуввезення в країну книг мистецтва, періодичних та інших видів видань даноїгалузі, призначених для фондів мистецтва державних бібліотек, а такожприєднання держави до міжурядових угод на одержання обов’язкових примірниківз-за кордону. Через відсутність коштів практично припинилося взаємовикористанняфондів мистецтва через МБА.
Кількіснанедостатність і змістовне збіднення репертуару вітчизняного книжкового ринкунегативно впливають на якість комплектування документних фондів мистецтва таформування їх ядра. Становище погіршується ще й з відсутністю умов дляорганізації відбору потрібних документів даної галузі внаслідок неповноїсистематизованої та оперативної книготоргової інформації. Каталоги новостворюванихпосередницьких книготорговельних фірм і комерційних передплатних агентствмістять в основному інформацію про російські та інші зарубіжні видання.Прайс-аркуші окремих видавництв і книгорозповсюджувачів, що є тепер основнимджерелом інформації про асортимент книжкового ринку, не відображають йогофактичного стану в повному обсязі, їх надходження до бібліотек безсистемні,часто мають випадковий характер.
Надокументозабезпеченні фонду мистецтва публічних бібліотек негативнопозначаються відсутність інформації про вихід друкованої продукції, зокрема,державної реєстраційної бібліографії, уніфікованої обробки літератури.
Комлектаторизмушені докладати багато зусиль, щоб розшукати для поповнення фонду мистецтвапрофільні видання, придбати їх швидко та з меншими фінансовими витратами.Досвід роботи свідчить, що сьогодні фактично відсутні джереладокументозабезпечення, які відповідають таким вимогам, як надійність,оперативність, економічність, повнота виконання замовлень на документи змистецтва.
Невирішено питання централізованого забезпечення бібліотеккінофотофонодокументами з мистецтва, бібліотечною технікою. Залишаєтьсяпроблемною виділення валютних асигнувань для поповнення сукупного національногофонду мистецтва. Загальна криза негативно позначилася і на забезпеченнібібліотек періодичними виданнями даної галузі.
Нинів Україні актуальними є проблеми придбання книг і періодики з мистецтва длявітчизняних бібліотек України відповідно до чинного законодавства щододержавних закупівель. Цим проблемам були присвячені круглий стіл та двавсеукраїнських чати у грудні 2005 року за участю представників Міністерствакультури і туризму та Міністерства України. Результатом цих заходів булорішення про необхідність внесення змін до Закону України «Про закупівлютоварів, робіт і послуг за державні кошти» та виведення з-під його діїзакупівлі літератури для бібліотек.
Характеризуючиситуацію з придбання документовидань для публічних бібліотек можна констатуватизначне погіршення стану комплектування документних фондів мистецтва публічнихбібліотек, що пов’язане із необхідністю проведення процедури закупівлі затендерами. Погіршується оперативність надходження документів з мистецтва,звужуються джерела комплектування, оскарження та призупинення торгів призводитьдо пропусків у передплаті періодики. Під загрозою виконання основні функціїбібліотек – повноцінного забезпечення інформацією з мистецтва користувачів.
Виникаютьзначні труднощі щодо проведення відкритих торгів, складність підготовкитендерної документації, скласти специфікацію за відсутності інформації прорепертуар книжкового ринку складно, а також неможливо, не порушуючи вимогистатті 18 п. 3 Закону «Про закупівлю…», який не дозволяє вказуватиконкретну марку товару, а бібліотеки повинні вказати всі вихідні дані документав т.ч. фондів мистецтва, а саме спростити процедуру закупівлі видавничоїпродукції бібліотеками для поповнення фондів даної галузі з метою всебічногозадоволення інформаційних потреб користувачів.
Щеодна проблема, яку необхідно вирішувати бібліотеці, – це комплектування вумовах переходу до ринкових відносин, коли видавнича інформація стаєкомерційною таємницею. Наступна проблема – інформаційний вибух, що захопивсуспільство, а бібліотеки, намагаючись забезпечити доступ до інформації,зштовхуються з проблемами росту цін й нестачі площ для зберігання.
Зактивізацією використання електронних документів з мистецтва і поповнення нимиданого фонду, прийняттям окремих законів про електронні документи таелектронний документообіг, електронну торгівлю, поширення закону прообов’язковий примірник на електронні носії інформації нагальною стає проблемауточнення існуючих або введення нових, загальних для всієїдокументально-комунікаційної сфери понять – «електронний документ», «фонделектронних документів», «обов’язковий примірник електронного документа»,електронний книжковий магазин», «електронна книжкова торгівля», електроннакнижкова передплата», «електронні способи» та «електронні джерела»документозабезпечення документних фондів мистецтва.
Важливоюумовою поліпшення комплектування фонду мистецтва та вдосконалення його складу єглибоке вивчення потреб користувачів, задоволення яких становить його мету.Потреби користувачів реалізуються у використанні фонду і виступають основнимкритерієм правильності його комплектування. З огляду на це, вивченнявикористання видань літератури з мистецтва користувачами ЦМБ Бориславської МЦБСмає вагоме значення для характеристики читацьких потреб різних групкористувачів, для визначення оптимального складу фонду мистецтва.
Вивченнявикористання фонду мистецтва і читацького попиту на літературу даної галузі вЦМБ Бориславської МЦБС проводилось за допомогою аналізу бібліотечноїдокументації та анкетування користувачів. Застосування комплексу методівдозволило глибше вивчити стан використання фонду мистецтва, проаналізувати йогопоказники, визначити документовидання з мистецтва, які представляють найбільшийінтерес серед молоді.
Аналізвідмовлень користувачам в літературі з мистецтва показав, що кількістьнеодержаних на їх запити видань становила у 2005 році 35 або 0,13% відзагального числа відмовлень. У 2006 році цей показник становив 30 або 0,12%, ау 2007 році відповідно 37.
Середвідмовлених користувачам видань найчастіше значаться такі видання з мистецтва:Г.Дідич «Історія західноєвропейської музики», А. Шевчук «Українськімузично-хореографічні традиції», О. Залуцький «Музичне краєзнавствоБуковини», Л. Софронова «Старовинний український театр», Ю. Ятченко «Мистецтворисунка», М.Іллєнко «Кіно» та деякі інші.
Читаністьмистецької літератури становить 0,75 при загальній 18,1, а обертаність 3,1 призагальній 1,1. З цього видно, що дані показники для фонду мистецтва є низькими.Основними причинами недостатнього його використання є наявність у фонді видань,які не використовуються або запитуються користувачами рідко; низькаефективність популяризації видань з мистецтва серед користувачів.
Вивченняхарактеру читацьких запитів на видання з мистецтва та відповідності фонду їхпотребам здійснювалось за допомогою анкетування «Якщо Ви звертаєтесь добібліотеки за літературою з мистецтва, чи достатньо її, на Ваш погляд, у фонді?».Саме цей метод, як стверджують соціологи й дослідники, сприяє досягненнюнайбільшої вірогідності опитування, забезпечує отримання різноманітногоемпіричного матеріалу, що дозволяє всебічно аналізувати та уточнювати читацькізапити.
Анкетуваннямбуло охоплено 75 осіб, віком від 15–21 років, які навчаються в загальноосвітніхшколах, ліцеях, музичному училищі, коледжах, вищих навчальних закладах. Далійдуть за віком 21–30 років особи, які працюють в закладах культури, викладачішкіл, училищ, університетів. А 9,4% становлять особи віком старші 30 років –пенсіонери, любителі мистецтва.
Якпоказало опитування, усі користувачі читають мистецьку літературу з різноюметою. Переважна більшість їх звертається до мистецької книги з метою навчанняабо підвищення освітнього рівня. Для підвищення свого культурного рівнямистецьку літературу використовує, проведення дозвілля і відпочинку.
Фондлітератури з мистецтва задовольняє в повній мірі 68,0% опитаних користувачів.Окрім того, 22,0% вказали, що фонд відповідає їх інтересам частково і 10,0%, щовін їх не задовольняє.
Більшістькористувачів 24% цікавляться виданнями музичного мистецтва, кіномистецтвом -13,3%,комп’ютерною графікою цікавляться – 13,3%, до видань образотворчого мистецтвазвертається -10,7% користувачів, в живопису – 8%, музейного мистецтва – 6,7%,декоративно-прикладного мистецтва – 5,3%, фотографії – 4%, скульптури – 2,7%,архітектури – 2,7%, театрального мистецтва – 1,3%, «кількість 85% звертаєтьсядо книг і брошур, 10% – до періодичних видань, а лише 5% – використовуютькінофотодокументи з мистецької тематики.
Лише35 користувачів з мистецтва відмітили, які необхідні їм джерела інформаціївідсутні у бібліотеці. З них: 18 осіб вказали що не змогли отримати необхіднихїм неперіодичних видань; 12 користувачів вказали про відсутність періодичнихвидань; а 5 назвали, що відсутні кінофотодокументи.
Респондентивважають, що у фонді мистецтва недостатньо літератури з питань сучасногомистецтва України та його історії; про декоративно-прикладне мистецтво країни,окремі періоди розвитку українського та світового театрів, українськоїсценографії; не вистачає і творів драматургії.
У тойже час користувачі намагаються ознайомитись із досягненнями різних народів таепох, тому вони гостро відчувають нестачу книг та брошур, періодичних видань з історіїсвітового мистецтва; про сучасні течії живопису; про життя і творчість видатнихдіячів мистецтва як українських так і зарубіжних; стосовно процесів, щовідбуваються зараз у музичному житті, передусім, в естраді, як і в Україні, такі за кордоном; з історії розвитку рок-музики; з питань психологічних основ тихчи інших явищ мистецтва; творів сучасних авторів з проблем мистецтва,публікацій сучасних мистецтвознавців з новим підходом до подій сьогодення.
Середперіодичних видань респонденти виділяють такі видання як: «Галерея»,» Кінотеатр»,«Мистецтво та освіта», «Музеї України», «Музика», «Народна творчість таетнографія»,» Народне мистецтво»,» Образотворче мистецтво»,» Арт-клас»,» Українськийтеатр»,» Художники України», «Мистецтво», «Українська музична газета», «Українськиймузей»,» Мистець», «Кіно Кур’єр», «Народна творчість» та ін.
Взагалі,не применшуючи ролі книги з мистецтва, сьогодні потрібно реально дивитися настан речей і визнати, що існують і набирають темпи розвитку інші сучасні носіїінформації, такі як мережа Інтернет, оптичні компакт-диски, відеокасети,аудіокасети, лазерні диски тощо. Вже зараз важко, а через декілька років буденеможливо, обмежити користувачів тільки традиційною друкованою продукцією.
Користувачіпропонують створити фонд комп’ютерних освітніх програм та виявили бажання матидоступ до комп’ютерів для використання інформації з мистецтва в навчальномупроцесі.
Анкетуваннявідобразило широку прихильність користувачів до різних галузей мистецтва, якікористуються увагою серед користувачів різних вікових категорій.
Аналізматеріалів опитування підтвердив, що у виборі літератури з мистецтва існуєзначна залежність від програмного вивчення.
Результатианкетування засвідчили не лише про значний інтерес користувачів до мистецької літератури,але й з впевненістю можна стверджувати, що фонд мистецтва бібліотеки є важливимкультурно-просвітницьким і дозвільним центром, який сприяє створення умов дляестетичного розвитку різних груп користувачів, забезпечуючи за допомогоюмистецької книги вплив на процес культурного розвитку особистості, що підвищуєкультурний потенціал населення міста.
Вивченнявикористання фонду мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС та читацького попиту навидання з мистецтва дає цікаві матеріали для оцінки стану даного фонду тарезультативності його комплектування. Вони можуть бути в основі визначенняшляхів щодо поліпшення складу фонду мистецтва та його поповнення необхідноюлітературою.
Аналізскладу фонду мистецтва ЦМБ дає підстави стверджувати про недостатню його укомплектованістьнайціннішими мистецькими виданнями. У даному фонді мають місце прогалини, щонегативно позначається на задоволенні читацьких потреб.
Щеодним пріоритетним напрямом підвищення розвитку документно-інформаційнихресурсів з мистецтва публічних бібліотек є впровадження новітніх інформаційнихтехнологій. Їх застосування допоможе оперативно знайомитися з асортиментомкнижкового ринку, використовувати нові форми та джерела комплектування,оптимізувати аналіз документного потоку з мистецтва, відбір, замовлення виданьданої тематики, позбавити комплектаторів від виконання багатьох трудомісткихрутинних операцій, підвищити комфортність та ефективність праці. А саме,звернення до віртуальних джерел інформації; рекламно-інформаційна діяльність;закупівля видань з мистецтва для публічних бібліотек області в рамках обласної «Програмипоповнення бібліотечних фондів».
Отже,важливим напрямом діяльності бібліотек щодо подолання кризи їхдокументозабезпечення є координація комплектування документно-інформаційних ресурсівв т.ч. з мистецтва та кооперація у створенні, веденні та використанні єдинихсистем розподілених документних ресурсів, поєднаних локальними та глобальнимиавтоматизованими бібліотечними мережами. Розвиток цього напряму передбачаєрозробку узгодженої концепції побудови таких систем і створення відповідноїінфраструктури, що забезпечить організаційно-технологічні аспектиміжбібліотечної кооперації на основі телекомунікаційних технологій.
Взаємодіякомплектаторів з метою створення єдиного розподіленого бібліотечного фонду вт.ч. з мистецтва, підвищує ефективність їх праці, економію коштів, дозволяєуникнути зайвого дублювання. В умовах впровадження новітніх інформаційнихтехнологій доцільно організовувати ведення централізованої оперативної базиданих, що відбиває тематико-типологічні профілі та стан документозабезпеченнябібліотек-учасниць координованого формування та спільного використання яктрадиційних, так і електронних документних ресурсів.
Такимчином, вирішення проблем щодо вдосконалення документно-інформаційних ресурсів змистецтва та документозабезпечення ними бібліотек України потребує оновленнязаконодавчих, теоретичних та технологічних основ комплектування. Першочерговоїуваги фахівців заслуговують такі напрями діяльності: лобіювання інтересів бібліотекв органах влади та управління з метою створення належної правової базидокументозабезпечення; активізація співробітництва бібліотек з усіма суб’єктамикнижкового ринку; створення та реалізація проектів кооперації зусиль бібліотеку сфері комплектування системи розподілених документно-інформаційних ресурсів змистецтва; впровадження в процес документозабезпечення новітніх інформаційнихтехнологій.
Висновки
Документно-інформаційніресурси з мистецтва публічних бібліотек – стратегічний курс розвиткусуспільства, їх інформаційний потенціал є основою інтелектуального та духовногопрогресу людства та виконують важливі соціальні функції акумулювання,зберігання та надання користувачам потрібної інформації з світового мистецтва.
Вумовах інформатизації та стрімкого розвитку новітніх технологій отримання,збереження, обробки і передачі інформації саме бібліотечні фонди мистецтвастають базовими соціальними інститутами, найкваліфікованішими посередниками міжсвітовим документним ресурсом з мистецтва та користувачем.
Проблемасвоєчасного та повноцінного документозабезпечення бібліотечних фондів мистецтвамає вагоме соціальне та культурологічне значення, є однією з пріоритетних убібліотекознавстві та бібліотечному фондознавстві. Кризовий стан систематичногопоповнення складу фондів мистецтва публічних бібліотек України, спричиненийрозпадом системи державного централізованого книгорозповсюдження, постійнимнедофінансуванням комплектування бібліотек, відсутністю єдиної інформаційної татехнологічної платформи взаємодії видавничої, книготорговельної та бібліотечноїгалузей, ускладнює якісне задоволення інформаційних потреб користувачів,реалізацію їх конституційних прав на вільний доступ до інформації, призводитьдо поглиблення відставання країни в освоєнні новітніх науково-технічних ітехнологічних досягнень.
Запорукоювиконання бібліотеками України їх суспільної місії є кумулювання світового документногопотоку з мистецтва, що можливо лише за умови використання взаємодоповнюючоїсукупності джерел, способів, методів, форм документозабезпечення. Створенняконцептуальних засад оптимізації системи документозабезпечення фондів мистецтвапублічних бібліотек, адаптованої до демократичних, технологічних і ринковихперетворень, що відбуваються нині в Україні, сприятиме підвищенню соціальноїефективності та престижу бібліотечних фондів мистецтва, ліквідації в країніінформаційного дефіциту, який суттєво уповільнює темпи розвитку вітчизняноїнауки та культури.
Науковуоснову дослідження даної теми складають ідеї, теорії, концептуальні положення,викладені у фундаментальних працях бібліотечного фондознавства Ю.С. Столярова,В.П. Васильченка, В.І. Терьошина, які зробили значний внесок у вивченняджерел, способів, методів та форм документозабезпечення документів бібліотек.
Темадокументозабезпечення документних фондів в т.ч. фондів мистецтва публічнихбібліотек розглядається в працях А.А. Соляник.
Проте,сьогодні відсутні спеціальні дослідження та публікації, присвячені стану тарозвитку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек. Ціпитання, як правило, розглядаються в працях загального характеру, присвяченихрізним аспектам формування та використання документно-інформаційних ресурсів вцілому у бібліотеках даного типу.
Враховуючиспецифіку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва, пов’язану з соціальнимгалузі у формуванні духовності суспільства та її особливостями, неповнотоюдокументних фондів з мистецтва у публічних бібліотеках, а також впровадженнямелектронних технологій в процеси створення, формування та використаннядокументно-інформаційних ресурсів. Ці питання на сьогодні є актуальними іпотребують спеціальних досліджень.
Детальнуінформацію про документовидання з мистецтва розкриває система «Літописів…Книжкової палати, які є найавторитетнішим джерелом інформації про друкованупродукцію з мистецтва.
Наоснові «Літописів…» проведений аналіз документального потоку неперіодичнихвидань з мистецтва за 2005–2007 р.р. та порівняльна характеристикастатистичних даних за вказаний період, який характеризує кількість видань,тиражі випуску друкованої продукції в Україні.
Дослідженнястатистичних даних показало, що упродовж 2005–2007 рр. Книжкова ПалатаУкраїни отримала та зареєструвала 43 139 назв книг та брошур, загальнимтиражем 147 532,1 тис. пр., у т.ч. 589 назв книг і брошур мистецькоїтематики, тиражем 573,5 тис. пр.
Середзагальної кількості назв неперіодичних видань з мистецтва та мистецтвознавствастановлять: 197 друк. од. російськомовні видання, 2 392 друк. од. – україномовнівидання.
Ознакамисистеми документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек єрізноманітність джерел, які можна розглядати у відносній самостійності, позазв’язками з іншими процесами і явищами; наявність внутрішніх зв’язків міжкомпонентами системи, що належать підсистемам документовиробництва абодокументорозповсюдження; взаємодія компонентів, завдяки чому система одержуєінтегральний результат, забезпечуючи документопостачання публічних бібліотеккраїни.
Аналізстану фонду мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС показав, що його обсяг становить920 примірників, з них 560 україномовних і 360 – російськомовних видань.
Фондмистецтва до загального документного фонду у ЦМБ в середньому становить 1,40%,а за 2005–2007 рр. – відповідно задовільним надходженням документовидань змистецтва до бібліотеки, що становить лише 14 примірників книг даної галузі заданий період.
Розкриттяскладу та змісту фонду мистецтва в різних аспектах здійснювалося на основідовідково-бібліографічного апарату, до якого входять довідкові і бібліографічнівидання, бібліотечні каталоги і картотеки, які являються інформаційно-пошуковоюсистемою фонду.
Важливоювимогою в ЦМБ є правильне ведення ДБА з мистецтва, підтримка його навідповідному рівні, забезпечення швидкого пошуку інформації даної галузі такомфортність користування відповідними його частинами та характеризуєтьсятакими якісними показниками як: максимально-повне відображення всіх видівдокументів з мистецтва; оперативним поповненням новими матеріалами тавилученням застарілих; відповідністю сучасним вимогам щодо змісту, структури йоформлення тощо.
Зааналізом читацьких формулярів в останні роки книговидача видань з мистецтвазбільшилась на 205. У 2005 р. видача видань даної галузі становила 2645, ав 2006 і 2007 рр. відповідно: 2730 і 2859 примірників.
Вивченняхарактеру читацьких запитів на видання даної тематики та відповідності фонду їхпотребам здійснювалось за допомогою анкетування, яке сприяє досягненнюнайбільшої вірогідності опитування, забезпечило отримання різноманітногоемпіричного матеріалу, що дозволив всебічно аналізувати та уточнити читацькізапити.
Анкетуваннямбуло охоплено 75 осіб різних вікових категорій, які читають мистецькулітературу з різною метою.
Фондлітератури з мистецтва задовольняє в повній мірі 68,0% опитаних користувачів, а22,0% вказали, що фонд відповідає їх інтересам частково, а лише 10,0% – незадовольняє.
Респондентивважають, що у фонді з мистецтва недостатньо літератури з питань сучасногомистецтва України та його історії; про декоративно-прикладне мистецтвоукраїнського та світового театрів тощо.
Важливоюумовою поліпшення комплектування фонду мистецтва та вдосконалення його складу єглибоке вивчення потреб користувачів, задоволення яких становить його мету.Потреби користувачів реалізуються у використанні фонду і виступають основнимкритерієм правильності його комплектування. З огляду на це, вивченнявикористання видань літератури з мистецтва користувачами ЦМБ Бориславської МЦБСмає вагоме значення для характеристики читацьких потреб різних групкористувачів, для визначення оптимального складу фонду.
Сьогоднів Україні існує ряд проблем у сфері документозабезпечення фондів мистецтвапублічних бібліотек, якими є: роздержавлення існуючих і виникнення великоїкількості нових видавництв; розпад мережі книгорозповсюдження тацентралізованого розподілу видавничої продукції з мистецтва; різкий ріст цін накниги і їх доставку, а також мізерність бюджетних коштів, що виділяють накомплектування; відсутність термінологічної єдності щодо складовихдокументозабезпечення бібліотечного фонду мистецтва; підвищення поштовихтарифів на пересилку літератури; неповнота державної реєстраційноїбібліографії; відсутність уніфікованої обробки літератури; низьке оновленнядокументних фондів мистецтва неперіодичними, періодичними такінофотофонодокументами з мистецтва; відсутність комп’ютерних технологій тамережі INTERNET, які забезпечують швидкий пошук інформації з мистецтва тощо.
Стратегічниминапрямами оптимізації системи документозабезпечення фондів мистецтва публічнихбібліотек України в умовах ринкової економіки та інформатизації суспільства євдосконалення нормативно-правової, економічної, організаційної та кадрової базиїї функціонування. Поліпшення законодавчих засад щодо платного та безоплатнихобов’язкових примірників. Найважливішими заходами щодо оптимізації системидокументозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек є: систематичне таповноцінне їх фінансування, захищене окремими статтями державного та місцевихбюджетів; цілеспрямована комп’ютеризація та інтернетизація бібліотек;скасування законодавчо закріпленої необхідності проведення бібліотекамитендерних процедур для придбання видавничої продукції з мистецтва; створенняцентралізованого джерела постачання – спеціалізованої книготорговельноїустанови на зразок зарубіжних закупівельних бібліотечних центрів.
Вирішенняпроблем щодо вдосконалення документно-інформаційних ресурсів з мистецтва та їхдокументозабезпечення в публічних бібліотеках України потребує оновленнязаконодавчих, теоретичних та технологічних основ комплектування.
Публічнібібліотеки повинні задовольнити зростаючі запити користувачів в мистецькійлітературі, зводити незадоволені запити користувачів по мінімуму, розвиватидуховність, збагачувати зміст життя, формувати здорові потреби і високіестетичні смаки в питаннях мистецтва. Працівники книгозбірень повинні докластичимало зусиль, знань і вміння щодо комплектування документних фондів мистецтва,долаючи усі негативні тенденції у системі їх фінансування, книгопостачання такнигорозповсюдження.
Список літератури
1. Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечнусправу: Закон України від 16.03.2000 Голос України. – 2000. – №79. – С. 8–9.
2. Про інформацію: Закон України Голос України. – 1992. – 13 лист.
3. Про Концепцію національної програми інформатизації: Закон України ВідомостіВерховної Ради. – К., 1998. – С. 109.
4. Про обов'язковий примірник документів: Закон України від 10.04.1999 р.Вісн. Кн. палати. – 1999. – №4. – С. 5–8.
5. Концепція національної інформаційної політики: Постанова КабінетуМіністрів України Уряд, кур'єр. – 2002. – 7 серпня. – С. 12–13.
6. Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів:Постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.02 №608 Вісн. Кн. палати. – 2002.– №5.-С. 4–6.
7. ДСТУ 2394–94 Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіздокументів. Терміни та визначення Державний стандарт України.-Чиннийвід01.01.95.-К.Д994. – 89 с.
8. ДСТУ 7.1–2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис.Загальні вимоги та правила складання: Національний стандарт України. Системастандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Чинний з 2007 – 07 –01. – К., 2007. – 49 с. Д Про бібліотеки і бібліотечну справу:Закон України від 16.03.2000 Голос України. -2000. – №79. – С. 8–9.
9. Васильченко М.П. Бібліотечні фонди: Навч. посібник А. ГриненкоБібл. форум Укр. – 2005. – №3.-С. 2–9.
10. Гудімова Н. Використанняпозабюджетних коштів для поповнення бібліотечних фондів: Досвід, проблеми А. ДонКнижковий клуб. – 2001. – №2–3. – С. 26–27.
11. Евстигнеева Г.А. Использованиезлектронных изданий в комплектований иностранньїх журналов Г.А. ЕвстигнееваНауч. й техн. б-ки. – 2001. – №5.-С. 51–55.
12. 3 орина С.Ю. Комплектованиебиблиотечньїх фондов. Пути эффективной интеграции библиотек й издателейwijimdex2.html. – Загол. З екрана.
13. Ісаєвич О. Співпрацяфонду «Сейбр-Світло» з американськими донорами книг та розповсюдженнялітератури в Україні Л. Карпова, О. Кириленко Наук. пр. Нац. б-киУкр. ім. В.І. Вернадського, Асоціація б-к Укр. – К., 2000. – Вин. 5. – С. 86–90.
14. Коготков Д.Я. Библиографическоеинформирование читателей в библиотеках: Учеб.пособие Д.Я. Коготков. – М., 1998. –61 с.
15. Коготков Д.Я. С Б А:определение, состав, функции Л. Костенко Бібл. вісник. – 1999. – №2. –С. 6–11.
16. Костенко Л. Системаобов'язкового примірника книжкових видань: стан, тенденції та проблемифункціонування Т. Кришевич, Т. Косова Бібл. планета. – 2006. – №1. – С. 19–22.
17. Курдюк В.Д.Бібліотечні фонди і каталоги. Етапи розвитку За ред. Л.Г. Сахнюк. – Рівне,1997. -91 с.
18. Лешнівська І. Бібліотекиі видавництва: нові часи, нові підходи Нікітінська Бібл. планета. – 1999. –№1.-С. 14–15.
19. Павлуша І. Електроннібібліотеки: питання комплектування й обробки вхідної інформації Л. ПетроваВісн. Кн. палати. -2004. – №2. – С. 19–23.
20. Петрусенко Т.В. Дарыкак источник формирования фондов Рос. нац. б-ки в современной инф. й зк.ситуации Т.В. Петрусенко, А.П. Романов Науч. й техн. б-ки. – 2004. –№2.-С. 48–51.
21. Петухова Е.Л. Современныетехнологии комплектования книжных фондов wincrimea2003 Н.Л. Плетьонка Пріоритетид-ті Рівн. держ. обл. б-ки: Збірник статей з досвіду роботи Л. Польовик Наук.пр. Нац. б-ки Укр. ім. В.І. Вернадського, Асоціація б-к Укр. – К, 2001. – Вип.5. – С. 137–141.
22. Рассохіна Н. Бібліотечнийфонд: проблеми поповнення, збереження та вивчення М. Сенченко Кн. Клубплюс. – 2007. – №4.-С. 44–47.
23. Сенченко М. Шляхукраїнської книги в контексті світового книговидання А.А. Соляник Вісн.Кн. палати. – 2000. – №5. – С. 13–15.
24. Соляник А.А.Інфраструктура документопостачання бібліотек: системно-функціональний підхід А.А. СоляникВісн. Кн. палати. – 2000. – №1.-С. 7 – 10.
25. Соляник А, А. Системадокументопостачання бібліотечних фондів: Монографія А.А. Соляник Вісн. Кн.палати. – 2006. – №6. – С. 30–33.
26. Столяров Ю.Н. Библиотека:структурно-функциональньїй подход/ Ю.Н. Столяров.-М.: Книга, 1981. – 255 с.
27. Столяров Ю.Н. Библиотечныефонды:; Под ред. Ю.Н. Столярова й Е.П. Арефьевой. – М: Книга, 1979. –296 с.