Міністерство ОсвітиУкраїни
імені І.І. Мечникова
Творча робота
з Історії української культури
на тему
Великий українець
Студентки першого курсу
Група 11-н
Усенко МаргаритиСергіївни
Одеса 2010
Я пропоную Лесю Українку,бовона,намою думку, дуже сильна жінка.Я ціную в людях їх любов до життя. Не дивлячись на свою смертельну хворобу, Лесяне здавалася, вона боролося за своє життя, трималася за нього усіма силами, що внеї були. Саме тому я її і поважаю. І саме тому зараз пишу про неї.
Справжнє ім’яЛесі Українки — Лариса Петрівна Косач-Квітка.Самеім’я Леся Українка – наче символ України. Леся настільки любила свою країну,настількилюбила свій народ, що взяла собі псевдонім Українка.
Народилася вонау 1871, у Новограді-Волинському. Писалау найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці.
Леся Українкадуже багато зробила для своєї країни. Адже вона була не тільки поетесою, як ядізналася. Також Леся займалася перекладом і була культурним діячем,працювалав ділянці фольклористики, бралаактивну участь в українському національному русі.
Взимку 1881 р. вЛуцьку на річці Стир у сильний мороз Леся промочила ноги в крижаній воді.Спочатку родина думала, що це звичайна простуда і як наслідок — ревматизмшвидко мине, але коли показали хвору київському хірургу, він поставив невтішнийдіагноз: туберкульоз кісток. Отже, з цього часу й розпочалася боротьба поетесиз хворобою, сильними болями. Боротьба, яка загартувала дух Лесі Українки. Черезхворобу до школи дівчина не ходила, та завдяки самоосвіті, феноменальнимздібностям до мов, літератур, історії стала високо ерудованою у цих галузяхзнань. Леся, попри страшні болі в кістках, продовжувала грати на фортепіано,малювала, знала майже всі основні європейські мови, за допомогою книжок, ядізналася, що Леся знала також і слов'янські мови (російську, польську,болгарську та ін.), а також давньогрецьку, латинську — всього понад десять мов,у 19 років написала для своєї молодшої сестри книжку «Стародавня історіясхідних народів», видану в 1918 році як підручник для національної школи. Якмені стало відомо, письменниця перекладала М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гейне, В.Гюго, Гомера та ін.
Для мене Леся — це втілення мужності, розуму, волі, бажання боротися за своє існування. Поважаюіі за те, що вона така різностороння. Поетеса не працювала тільки в одномунапрямі і це мені подобається над усе.
Зараз я трошкирозповім про творчість Лесі Українки.
Писати поезіїЛеся Українка почала рано, 9-літньою дівчиною (вірш «Надія»).Лесянаписала цей перший у своєму житті вірш під впливом звістки про долю своєїтітки Олени Антонівни Косач, засланоїза участь у революційному русі. Літературнадіяльність Лесі Українки пожвавилася з середини 80-их pp., коли Косачіпереїхали до Києва і в оточенні родин Лисенків і Старицьких вона увійшла долітературного гуртка «Плеяда». Відомотакож, що 1892 у Львові вийшла «Книга пісень» Генріха Гейне в перекладах ЛесіУкраїнки (спільно з М. Славінським).
Перша збірка їїоригінальних поезій «На крилах пісень» з'явилася у Львові, там же вийшла й другазбірка «Думи і мрії» (1899), третя «Відгуки» (1902) — в Чернівцях.
Після цього ЛесяУкраїнка працювала ціле десятиліття і написала понад сотню віршів, з якихполовина за її життя, на жаль, не була надрукована.
В канонукраїнської літератури Леся Українка ввійшла передусім, як я вже казала, якпоетеса мужності й боротьби. Головнітеми її ранніх ліричних поезій: краса природи, любов до рідного краю, особистіпереживання, призначення поета й роль поетичного слова, соціальні та громадськімотиви. У перших творах її помітні впливи Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша,Михайла Старицького, Генріха Гейне, але й у них видно виразні впливи ОльгиПетрівни і Михайла Драгоманова (псевдонім — Українець)на вибір її мотивів.
У 1890 році Лесянаписала поезію «Contra spem spero»(«без надії сподіваюсь»). Це одна з моїхулюблених поезій. Письменниця написала поезію, коли їй було 19 років.Самев цей час життя поставило перед нею вибір: бути скореною важкою недугою (і нетільки фізично) чи перемогти. Поетесане скорилася, вона вибрала другу пропозицію долі – стала на шлях боротьби заперемогу.
Ні, я хочу крізьсльози сміятись,
Серед лихаспівати пісні,
Без надії такисподіватись,
Жити хочу! Геть,думи сумні!
Таких людей небагато. Не кожен зможе жити на рівні з іншими, знаючи, що у тебе така доля, некожен зможе «співати пісні» у скрутну годину, сподіватися, знаючи, що ценавмисно…
У другійполовині 90-х років Леся Українка звертається до драматургії. Перша її драма«Блакитна Троянда» (1896) з життя української інтелігенції поширює тематикутогочасної української драми, що доти показувала переважно життя селянства.
Далі ЛесяУкраїнка, широко використовуючи теми й образи світової літератури, розвинулановий жанр — драматичну поему.
Відомо, донайвизначніших творів Лесі Українки належать драми «Камінний господар» і«Лісова пісня». Також, Лісова пісня, являється одним з моїх найулюбленішихтворів.
«Лісова пісня» —драма-феєрія в трьох діях. Що ж стало поштовхом до написання поезії? Про цеЛеся Українка писала своєї матері:
«Мені здається,що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку«в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабокричі мені щось про мавокрозказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами.Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто незнали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. І над Нечімним вона мені мріла,як ми там ночували – пам'ятаєш – у дядька Лева Скулинського. Видно, вже требабуло мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й самане збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік».
У «Лісовійпісні» Леся Українка поєднала фантазію з дійсністю, буденне життя із світлимипоетичними мріями. Ця пісня — прекрасна казка про любов і зраду. Вона приваблюєлюдей глибоким філософським змістом, закликом до гармонії буття, до миру звласною душею.
Ох…про цюдраму-феєрію можна писати і писати…Вона така казкова…
Читаючибіографію Лесі Українки, я також дізналась і те, що винятково велике значеннятворчості поетеси в історії української літератури полягає в тому, що воназбагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючикатренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами,використовуючи гексаметр, верлібр, п'ятистоповий вірш тощо, вона збагатиластрофіку, ритміку й метрику української поезії. На переломі 19 — 20 ст.,використовуючи мандрівні сюжети світової літератури, Леся Українка стала вавангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку аренусвітової літератури.
Ларису Петрівнувсі дуже любили і поважали, саме тому їй було присвячено художній фільм М. Мащенка«Іду до тебе» (1972) за сценарієм І. Драча, науково-популярні картини «ЛесяУкраїнка» (1957), «Леся Українка» (1969), документальну стрічку «Леся Українка»(1971). Найвідоміші екранізації її творів — «Лісова пісня» (1961) В. Івченка та«Лісова пісня. Мавка» (1980) Ю. Іллєнка, «Спокуса Дон Жуана» (1985) В. Левіна,телевізійна вистава «Оргія» (1991).
На жаль, але цестається зі всіма людьми, Леся Українка померла у 1913 році у Грузії. Знаючи злітератури, поетеса, починаючи з 1903 року, коли здоров'я її погіршилося, вонаразом із чоловіком Климентієм Квіткою майже постійно жила у Грузії.
9 липня запорадою лікарів тяжко хвору поетесу залізницею перевезли до Сурамі, алеврятувати її вже ніхто не міг. 19 липня між першою і другою годиною ночі вонапомерла. Труну з її прахом доставили до Києва. 26 липня Лесю Українку поховалина Байковому кладовищі.
Поліція недозволила ні промов, ні співів, а щоб ніхто не посмів порушити заборону, дала всупровід похоронної процесії наряд кінноти. За труною йшов багатотисячнийнатовп.
Ларису ПетрівнуКосач поважають, шанують, люблять багато українців. Та не тільки українцізнають про чудову, видатну письменницю, поетесу, яка попри своїй хворобіборолося за своє життя, попри всім болям вона писала, надихала у народ віру ісподівання. Вона — мій взірець.
Для мене Великийукраїнець(а в моєму випадку Велика українка)- це Лариса Петрівна Косач-ЛесяУкраїнка.
Список літератури
Енциклопедія життя і творчості ЛесіУкраїнки
Зеров М. Леся Українка. X. — К.1924
Костенко Л. Леся Українка. К. 1971
Агеєва В. Поетеса зламу тисячоліть.Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. — К.,2001