Особливості національних кухонь різних країн світу на підприємствах ресторанного господарства

План
Вступ
Розділ 1. Особливості організаціїобслуговування іноземних туристів
1.1  Особливості культури гостининародів світу
1.2  Види і методи обслуговуванняіноземних туристів
1.3  Обслуговування по типу «Шведськогостолу»
1.4  Історія виникнення кулінарії
Розділ 2. Характерні відмінності в приготуванністрав національних кухонь
2.1 Кухня країн Європи
2.2 Кухня країн Азії
2.3 Кухня країн Америки, Канади
2.4 Кухня країн Африки
2.5 Екскурсія в Українську народнукулінарію
2.6 Національна кухня різних країнсвіту у Львівські ресторанах
2.7 Обслуговування іноземних туристівв ресторані «Львів»
Висновки та пропозиції
Література

Вступ
Розглядаючи сучасний готельно-ресторанний бізнес, як одну із формпідприємницької діяльності, ми не можемо звернути увагу на індустріюхарчування. Адже гості які відвідують готельно-рестораннийкомплекси повинні бути добре обслуженими і забезпеченні в хорошому харчуванні. Також й туристи які відвідують нашЛьвів повинні відчувати себе як вдома. А це все залежить від харчування вготелі-ресторані тому не можливо обійтися без знань національних страв.
Важливим елементом в прийняті в готель-ресторан туристів є їх обслуговуванняв харчовій промисловості. Підприємства громадського харчування обслуговуютьдосить різноманітний контингент відвідувачів – туристів, як вітчизняних, так йіноземних, як організованих, так й індивідуальних. Для кожної категоріїспоживачів потрібні особливі методи, прийоми обслуговування.
Тому метою моєї курсової роботи є завдання теоретично і практичнодослідити особливості національних кухонь різних країн світу на підприємствахресторанного господарства. Тому обслуговуючи харчуванням людей з рідного містая не могла звернути увагу на обслуговування харчування іноземних туристів.Збільшення кількості гостей з-за кордону вимагає від підприємств громадськогохарчування формування сукупності знань і якісно нового підходу і технологій приорганізації харчування.
Набуття практичних навичок щодо організації обслуговування харчуваннямлюдей різних національностей і різних потреб на підприємствах громадськогохарчування дає змогу ще більше збільшити потік гостей до Львівщини.
Вивчення і дослідження матеріалів, практична робота спрямовані наформування сучасного типу економічного мислення, набуття професійної гнучкості,компетентності, діловитості, уміння працювати в нових економічних умовах, задлядобробуту нашого народу і підвищення авторитету Львівщини в світі.

Розділ 1. Особливості організації обслуговування іноземних туристів харчуванням
Іноземні туристи обслуговуються групами чи індивідуально. Обслуговуваннягруп туристів здійснюється за класами «люкс», «перший», «туристський». Крімтого, є ще здешевлені та шкільні тури. Індивідуальні туристи обслуговуються закласами «Ві-ай-пі», «люкс-апартамент», «люкс», «перший», «туристський» і«кемпінг». Важливим видом послуг, що надаються іноземним туристам, єхарчування, яке становить приблизно 25-30% загальної вартості, наприклад,пізнавального туру.
Організація харчування іноземних туристів здійснюється здебільшого вресторанах, барах, кафе класів «люкс», «вищий» та «перший».Туристичні фірмизаздалегідь подають підприємствам громадського харчування місячні або декадніграфіки перебування іноземних туристів із зазначенням класу обслуговування танаціональності туристів, а не пізніше ніж за добу – замовлення наобслуговування кожної групи туристів.
У ресторанах, де обслуговуються групи іноземних туристів, повинні бутиспеціальні журнали для реєстрації відпуску харчування із зазначенням дати,країни, з якої прибули туристи, номери повідомлення, класу обслуговування, видухарчування (сніданок, обід, вечеря), кількості туристів за замовленням іфактично охоплених харчуванням, вартості харчування. Для груп туристів звичайнопередбачається триразове харчування – сніданок, обід, вечеря. Організаціяхарчування груп іноземних туристів здійснюється в окремих залах або заспеціально виділеними столами у загальному залі.
Меню повинно бути різноманітним за днями тижня. У меню потрібно включатине менше п’яти-шести фірмових страв і страв на замовлення. Необхідно такожвраховувати національні звичаї і смаки туристів. На прохання туристів підприємствахарчування зобов’язані замінювати страви з урахуванням наявності напідприємстві сировини, у тому числі забезпечувати дієтичними і вегетаріанськимистравами.
Дітям від двох до дванадцяти років, які подорожують у складі групіноземних туристів або із сім’ями, харчування надається за спеціальним меню умежах 50% вартості харчування відповідного класу обслуговування.
Меню сніданку для всіх туристів може передбачати так званий європейськийсніданок. Таке меню складається з фруктового або ягідного соку, холодноїзакуски (сир, масло вершкове, шинка), гарячої закуски або легкої другої страви– яєчня або сирники, варення або джем, булочка, гарячий напий – кава або чай.До сніданку подають також хліб або тост, цукор.
Обід, як правило, складається із холодної закуски, супу, другої гарячоїстрави, десерту, кави., кави. На вечерю подають холодну закуску, другу гарячустраву, десерт, гарячий напий. На обід і вечерю подають мінеральну або фруктовуводу, пиво.
Меню обіду і вечерю складають не менш ніж у двох варіантах на кожен деньі напередодні пропонують для вибору керівнику групи туристів. У меню вказуютьназву ресторану, клас харчування, назву страв, їх вихід і ціни. Меню підписуєкерівник підприємства, завідувач виробництва, метрдотель (адміністратор).
Рекомендуються такі орієнтовані інтервали харчування: сніданок – з 8 до10 години (у туристичний сезон – з 7 до 10 години); обід – з 12 до 15 години;вечеря – з 17 год. 30 хв. До 20 години.
Якщо окремі туристи виявили бажання залишитись у ресторані після вечері,їх обслуговують за додаткову плату. В окремих випадках, за узгодженнямпредставника туристичної організації з адміністрацією підприємства харчування,вечеря може бути організована в буфетах на поверхах готелю за скороченим меню.
У залі, призначеній для харчування груп іноземних туристів, на одному зістолів (звичайно першому за ходом) ставлять на підставці національній прапорецькраїни, з якої прибули туристи. Прапорці допомагають туристам кращезорієнтуватися в залі і безпомилково займати місця за своїми столами.
Групи туристів у зв’язку з обмеженим у них часом на споживання їжіобслуговуються таким чином. Для всіх туристів подається єдиний сніданок певноївартості, меню якого щоденно змінюється. До приходу туристів на стіл подаютьсяхолодні закуски, соки, хлібобулочні вироби, води чи пиво, фрукти і солодкістрави (крім морозива). До сніданку й обіду на стіл обов’язково подаєтьсякип’ячена охолоджена вода зі шматочками льоду. Холодні, гарячі закуски(сосиски, сардельки з гарніром тощо) і другі гарячі страви, виготовленіпорційними шматками (біфштекс, лангет та .інші), подаються як у мілких столовихтарілках, так і в загальних блюдах з розкладанням їх на столі. Перші стравиподаються в супових мисках (крім страв, які подаються в бульйонних чашках). Сервіруваннястолу чашками з блюдцями і ложками для гарячих напоїв здійснюється шляхомрозкладання їх групами з торців столу або на приставному столі.
За харчування групи туристів представник туристичної організації видаєметрдотелю (офіціанту) підтвердження виконання замовлення установленої форми.Воно є документом суворої звітності .
Індивідуальних іноземних туристів забезпечують триразовим харчуванням(сніданок, обід, вечеря).
У ресторанах сніданок може подаватися за безготівковим розрахунком. Йоговартість входить у вартість туристичних документів. На окремих підприємствахсніданок відпускають за готівковий рахунок.
Кожному туристу вручають візитну картку (яка може бути і пропуском уготель) зі штампом «Сніданок».
Сніданок для індивідуальних іноземних туристів може бути організований вокремій залі ресторану, за спеціально виділеними столами у загальному залі затипом «шведського столу», а за бажанням туриста – у номері, де він мешкає. Настолах, виділених для обслуговування індивідуальних іноземних туристів, повиннабути спеціальна табличка з надписом «Зарезервовано».
Обіди і вечері індивідуальним іноземним туристам відпускають згідно зменю страв на замовлення, яке повинно бути віддруковане українською,російською, англійською, німецькою або французькою мовами.
1.1 Особливості культури гостини народів світу
 
Однією з найважливіших характеристик якості гостини в готелі є рівенькомфорту. Останній здебільшого визначається технічним оснащенням, складомномерів та обсягами пропонованих послуг. У багатьох країнах готелі поділяють накатегорії, що дозволяє клієнтам наперед орієнтуватися стосовно якості іноменклатури послуг, а також можливих цін. Критеріями для віднесення готелів доокремих категорій є якість приміщень загального користування і номерів, кількістьванних та душових кімнат, стандарти умеблювання, види, кількість і якістьтехнічного обладнання (наприклад, засоби зв'язку, кондиціонери), рівеньоформлення приміщень, кількість і кваліфікація персоналу, рівень та асортиментпослуг з харчування, інших послуг тощо. Перелічені послуги у неготельнихприміщеннях, тобто у гуртожитках, профілакторіях надати неможливо. У США готелі поділяють на комерційні,мотелі, курортні і для проведення зустрічей. Крім того, готелі США класифікуютьза термінами проживання: в межах тижня, для постійного проживання, курортніготелі для проживання на час відпочинку. Засоби розміщення приїжджих або прибулих іноді поділяють натрадиційні і нетрадиційні, або доповню вальні.
Словом, традиційна соціонормативна культура українців колись розуміласянадзвичайно широко і в усіх випадках регламентувалася певними правиламиповедінки, стереотипізованими за формою. Ці правила торкалися і традиціїгостинності, яка в українському середовищі формувалася на основі не лишеміфологічних уявлень, а й моральних принципів доброзичливого ставлення доближнього. Саме тому українська гостинність вирізнялася особливою гуманністю,глибинне коріння якої є спільним для всіх східних слов'ян. Із давніх-давен булозаведено, що той, хто відвідає оселю, тривалий час вважається своїм, оскількиприлучається до духів цього дому, скуштувавши трапези або обігрівшись білявогнища. Тому природно, що господарі робили все, щоб почастувати (тобтовіддати, почесть) прибульця. З часом це переросло у звичай обов'язкового пригощання(частування) гостей. Зокрема, на столі завжди й неодмінно мали лежати кусеньхліба та щіпка солі — ці головні атрибути не тільки слов'янськогохлібосольства, а й прилучення до духів та божеств. Крім того, вважалося, щотой, хто скуштує кусень хліба з сіллю, дістане господнє благословіння і ніколине посміє скривдити того, хто частує.
Але можна сказати що кожна з країн намагається бути гостиною ідоброзичливою до відвідувачів.Тому особливих відмінностей в обслуговуванні я непомітила.Просто десь вишукано, а ще де небудь менш презентабельно.Головнеставлення людей і їхнє бажання до доброзичливості,і тоді ваш гість ніколи небуде задаволений вашою гостинністю.
1.2 Види і методи обслуговування туристів
 
Для іноземців офіціант-представник своєї держави.Тому необхідно такимгостям виявляти особливу увагу і турботу.Багато іноземців віддають перевагу тимстравам, до яких вони звикли вдома.Тому обов’язок офіціанта запропонувати їмподібні або ідентичні страви… Дуже важливо щоб офіціант володів іноземними мовами, цепіднімає престиж закладу і створює невимушену і доброзичливуатмосферу.Наявність меню на різних мовах є необхідним атрибутом високогорозрядного ресторану.
Приймаючи туриста ми берем за нього певну відповідальність, тому вобов’язки офіціанта, метроделя також входить нагляд за станом самопочуття гостя.
Впершу чергу при зустрічі ми розміщуємо туриста в його номері, приймаємовід нього побажання щодо харчування або від тур агента з яким все попередньобуло домовлено.
Серед закладів ресторанного господарства основне місце займаютьресторани, кафе, бари. Вони відіграють помітну роль в організації відпочинкунаселення. Ці підприємства харчування відвідують не тільки для того, щобпоїсти, але також відмітити ювілей, важливу подію в житті людини, того чиіншого колективу, провести весільне торжество, ділову або офіційну зустріч,просто відпочити в колі близьких людей. В процесі багаторічного розвитку галузіресторанного господарства склалася складна система обслуговування, що має різніформи. Багато підприємств зосереджують свої зусилля на якій-небудь одній формічи одному виді обслуговування, тоді як інші вводять більш складні, комбінованіформи. Такий порядок, з одного боку, ускладнює роботу підприємства, але зіншого боку — приваблює велику кількість відвідувачів, відповідно, сприяєзросту обсягу товарообороту і прибутку. Поряд з такими видами обслуговування якобслуговування відвідувачів за столиками в торговому залі, самообслуговування,буфетне обслуговування, виїзне обслуговування, існує така форма обслуговуванняяк бенкет. В наш час проведення бенкетів в ресторані можна порівняти зпрем'єрою в театрі, коли трупа має можливість показати всі свої кращіпрофесійні якості великій кількості глядачів. Так і персонал ресторану,обслуговуючи бенкет, повинен гостинно зустріти, продемонструвати високукультуру обслуговування, показати свій професіоналізм і забезпечити гарнийнастрій всіх учасників заходу, створивши тим самим всі умови для повноцінноговідпочинку. Від правильної і чіткої організації роботи обслуговуючого персоналупідприємств ресторанного господарства залежить настрій і самопочуття всіхгостей. Культура обслуговування — один з основних критеріїв в оцінці діяльностіофіціантів. Організація бенкетів останнім часом користується великоюпопулярністю. Їх влаштовують на вищому рівні і просто в колі друзів і родичів.Приводом для таких заходів можуть служити різні події: офіційні абодипломатичні зустрічі, зустрічі іноземних послів, прийоми, підписанняпротоколів, театральні прийоми, заключення ділових угод, пам’ятні дати, сімейнісвята. Знання і уміння офіціантів обслуговувати той чи інший бенкетний західдуже важливі. Необхідно вміти чітко організовувати бенкети, підготуватиприміщення, в котрому буде проходити бенкет. Найважливішим в ході того чиіншого бенкету є обслуговування, котре має свої особливості в залежності відвиду бенкету. Обслуговуючому персоналу необхідно знати ці особливості, щобзабезпечити проведення бенкету на вищому рівні. Метою написання даноїконтрольної роботи є розкриття основних особливостей обслуговування бенкетнихзаходів. Вихідними даними контрольної роботи є: Вид бенкету – бенкет-прийом зповним обслуговуванням офіціантами. Привід влаштування заходу – ювілейчоловіка. Пора року – весна. Місце проведення бенкету – зал ресторану „Київський”.Кількість гостей – 70 (жінок – 20, чоловіків – 50), з них почесних гостей – 12(жінок – 4, чоловіків — 8). Час початку бенкету – 19.00
1.3 Обслуговуванняпо типу «шведського столу»
Останнім часом широко розповсюджена форма обслуговування по типу «шведськогостолу» в різних варіантах: сніданок, обід або вечеря з розрахунком післяотримання їжі; з попереднім розрахунком у входу до торгового залу або поабонементам для обслуговування індивідуальних туристів або груп.
Обслуговування по типу «шведського столу» з розрахунком після отриманняїжі зручно для індивідуальних туристів, коли потік гостей рівномірний і в залізастосовуються різні форми обслуговування.
Підготовка до обслуговування в залі. В залі в залежності від йогоконфігурації біля стін на відстані 1-1,5 м або між колонами (щоб не було зустрічних потоків гостей) установлюють стіл довжиною 4 – 5 та висотою 1 – 1,1метрів. При підготовці столу слід враховувати, в який час дня проводитьсяобслуговування. Для сніданку стіл підготовлюють наступним чином. З одного бокустолу, який призначений для підходу відвідувачів, розміщують блюда, лотки знизькими бортиками, розноси, вкриті лляними або паперовими серветками, вази длявикладення блюд, які є в асортименті, фруктів, булочних, кисло-молочнихвиробів, напоїв. З цього ж боку столу на відстані 10-15 см від краю ставлять закусочні, пиріжкові тарілки по 8-10 шт. в стопці, розміщують стакани, чашки,закусочні прибори, чайні ложки.
На столі перед відкриттям залу підготовлюють посуд для обслуговування (неменш ніж для 30 чол.). Кількість посуду підбирають із розрахунку на одногоспоживача: 2-3 тарілки, 2 комплекти виделок і ножів, чайна ложка, стопкиємністю 150 куб.см, стакан і чашка. В процесі роботи офіціанти поповнюють посудна столі.
Холодні закуски і готову буфетну продукцію розміщують на столі по групампродуктів: рибні (балик, лососина тощо), м’ясні (бекон, окорок, ростбіф,сирокопчена ковбаса), натуральні овочі, вершкове масло, відварене яйце,розфасовані плавлений сир, молоко, вершки, сметана, кефір, джем, яблука іапельсини. Біля кожної групи продуктів кладуть прибори для перекладання,відповідний посуд і прибори для прийому їжі. Якщо під час сніданку через«шведський стіл» відпускають вузький асортимент других страв або гарячихзакусок, то для цього можна використовувати частина поверхні основного столу зхолодними закусками або поруч з ним встановити стіл для відпустці додатковогоасортименту блюд, які потребують підігріву.
При підготовці до обслуговування під час обіду в залі, крім столу зхолодними закусками, встановлюють стіл для відпуску перших і других страв.Асортимент холодних закусок відрізняється від асортименту, рекомендованого длясніданку. В нього входять салати з овочів, сельдь, заливна риба, птиця,відварний язик, вершкове масло. З перших страв рекомендуються бульйони,протерті зупи, борщі, солянки, тобто ті перші страви, які можна відпускати вбульйонних чашках. В асортимент других страв включають блюда з риби, м’яса,птиці, творога, які відпускають, використовуя один вид посуду (наприклад,жарена риба, біфштекс, котлета по-київські, куряче філе, блінчики, сирники).
Хлібобулочні вироби до сніданку і обіду ставлять в вазах або хлібниках,розміщуючи їх між блюдами в декількох місцях столу.
В залі під час сніданку повинно працювати три офіціанта (під час обіду –п’ять). Для дотримування норм відпуску продукції вона повинна бути підготовленаокремими порціями або нарізана так, щоб один, два або три кусочка продукціїскладали одну порцію. В цьому випадку в меню слід вказати, з яких частинскладається порція. Якщо хліб нарізаний невеликими шматочками, а не однимкусочком по ціні 1 або 2 кус. З урахуванням його маси, то в меню вказуєтьсякількість кусочків, які складають одну порцію.
З кухні продукцію і блюда відпускають по заборним аркушам, які оформляютьу відповідності з вимогами бухгалтерського обліку, тобто заповнюють всі графизаборного аркуша, вказують кількість порцій, ціну і час відпуска кожної новоїпартії блюд. В кінці роботи, тобто після сніданку о 09.30 і після обіду о 15год., офіціанти здають продукцію, яка залишилася і блюда на виробництво.Повернення продукції фіксують в заборному аркуші. Для покращення обліку основніпродукти і гарніри відпускають окремо. Виручка офіціантів визначається по різніце суми, відпущеної на обслуговування «шведського столу» і поверненої післяобслуговування продукції.
Гарячі напої подають офіціанти чи відвідувачі обслуговують себе самі заспеціальними чайними (кофейними) столами.
Обслуговування по типу «шведського столу» за попереднім розрахунком,розрахунком по абонементам. Ця форма розрахунку є зручною при обслуговуваннігруп туристів і постійного контингенту відвідувачів ресторану.
У відповідності з меню для кожного періоду обслуговування на всю групупідготовлюють в багато порційному посуді (на 4-6 чол.) порції блюд. Наприклад,шпроти, ветчина, салати по; порції, а другі страви – по 6. При цьомупередбачається роздільний відпуск основного блюда і окремих складових частинскладного гарніру. Окремо підготовляють стіл для десерту і гарячих напоїв. Всіпідготовлені блюда розташовують в пересувних спеціалізованих секціях дляхолодних закусок, перших, других блюд, десерту.
 
1.4 Історія виникнення кулінарії
Своїм корінням кулінарія поринає у далеке минуле — туди, де горів вогоньжертовного вогнища. Найбільше у розвиток кулінарії внесли античні народи — древні греки та римляни. Добрими кулінарами греки стали не зразу. Ще у часиГомера (VІІІ-ІV ст. до н.е.) кулінарів не було.
Кухарську майстерність греки ставили в один ряд із музикою та поезією. Заїх рецептами готувалися страви для учасників Олімпійських ігор, для літніхлюдей, які страждали порушеною функцією шлунку, тощо.
Древні римляни мистецтво кулінарії та хлібопечення запозичили у греків.Горох, бобові, ячмінь використовувались ними для приготування каші і коржиків.Кулінарні пристрасті інколи у Давньому Римі розгорялись так, що питаннякулінарного мистецтва обговорювались навіть у сенаті. Меню давньоримськихцезарів складалися інколи з 60 страв.
За 2500 років людство повільно удосконалювало як свої смаки, так ітонкощі технології приготування їжі. Прикладом може бути європейська кухня,стрімкий розквіт якої припадає на епоху середніх віків та більш пізній період.
Величезний вплив на розвиток європейської кухні зробила«гастрономічна» революція, завдяки якій у Європі вперше з'явилосьбагато до цього часу невідомій продуктів. Після відкриття Америки у XVIстолітті англійці та іспанці вперше скуштували кукурудзу, квасолю та соняшник.Але найважливішим продуктом, що змінив та збагатив кухню європейців, булакартопля.
Традиційні застілля рідко коли обходились без медку, який готували наводі з доданням меду та квіток хмелю. У великій кількості наші предки вживалиодержуванні способом бродіння напої — квас, пиво, виноградне вино. Середсолодких страв на той час були в відомі: кутя з медом і горіхами, рис з медом ікорицею, кутя з ізюмом і горіхами, заправлена відваром з сушених яблук, слив тавишень (узваром) що тривалий час мали також обрядове значення, з малини іжуравлини теж варили узварець.
Історично доля нашої кухні склалась так, що вона особливо яскраворозквітало у монастирях. Так, вже в XI ст. в Києво-Печерському монастирі середченців було кілька кухарів.
Професія кухаря у царській Росії завжди була однією з найбільшпринижених, особливо при кріпосному праві. З часу його скасування розпочалосявідродження старовинної кухні. Колишні вельможі, опинившись в еміграції післяжовтня 1917 року, змінили свої смаки: відкривали ресторани, відроджували старізабуті страви, старезні графи та князі замовляли на обід горщик щів, окрошки,чорної або білої каші, тобто гречаної або молочної пшоняної.
Багато десятиліть знатні особи вважали особливим шиком мати у себекухарів-французів, що відіграло у долі національної кухні сумну роль — вонабула забута. Багато страв зазнали змін в рецептурі і способах приготування,внаслідок чого погіршились і їх смакові якості — адже більшість стравукраїнської кухні, на відміну від страв інших кухонь, відзначається складноюрецептурою і комбінованими способами їх готування. Наприклад, при варінніукраїнського борщу використовується до 20 різних продуктів, що створює приємнийсмаковий букет і високу поживність цієї страви. Дуже багато продуктів длядругих страв проходять складну обробку — спочатку їх обсмажують або варять, апотім тушкують або запікають. Це зберігає їх аромат і надає їм соковитості.Становище ускладнювалось тим, що рецепти старих майстрів не записувались іпоступово забувались.
Першою російською кулінарною книгою прийнято вважати «Поваренныезаписки», що була видана у 1779 році Сергієм Друковцовим. Окрім того,протягом XIX століття вийшли «Русская поварня, или Наставления оприготовлений всякого рода настоящих русских кушаньев...» В. Лєвшина (М.,1816), «Новая и полная для всех состояний кухмистерская книга» М.Андреєва (М., 1837), «Ручная книга русекой опытной хозяйки» К.Авдєєвої (М., 1841) та інші. Книги ці були практичними керівництвами, зібраннямрецептур, страв та описів без наукового обгрунтування технологічних процесів.
У Москві перша їдальня відкрилась 12 квітня 1918 року, де спочаткуготували 500-600 обідів на день, але досить швидко їх кількість була доведенадо 1500. Стрімко розширювалась мережа дитячих та шкільних їдалень. Продовольчіоргани приступили до організації фабрик-кухонь, які дали можливість перетворитибільшість їдалень у роздавальні пункти. Одним з перших такою фабрикою-кухнеюстав відомий ресторан «Яр» у Москві, де готувалось до 18 тисяч обідівдля дітей.
Бурхливий розвиток мережі підприємств громадського харчування уже в першіроки Радянської влади потребував організації шкіл кулінарного учнівства,технікумів, інститутів інженерів громадського харчування. Був створенийІнститут харчування Академії медичних наук СРСР, в якому фізіологи, біохімікирозробили норми харчування залежно від клімату, професії та віку людини,вивчили низку проблем обміну речовин в організмі, створили засади сучасноголікувального харчування.
Для широкого використання в харчуванні страз української народної кухніУкраїнський науково-дослідний інститут торгівлі і громадського харчування,відновив рецептуру стародавніх національних українських страв, вивчивособливості приготування найпоширеніших у даний час українських страв уКиївській, Закарпатській, Львівській, Полтавській, Дніпропетровській,Запорізькій і Херсонській областях і склав рецептуру й технологію приготуванняпонад 400 українських страв.
Підприємства громадського харчування відіграють значну роль в укладінашого життя. З кожним роком їх значення зростає.
В епоху Марії-Антуанегти і в більш пізній період французькі кухаріотримують спеціальну освіту. Про мистецтво кухарів говорять і дискутують нарівні з такими актуальними для того часу проблемами, як теологія і астрономія,магія та алхімія. Французькі кухарі у цей період не без вплину алхіміківвинайшли всі можливі способи теплової обробки продуктів: запікання у формочках,фользі, пергаменті, приготувань їжі на паріі. Лотарінгія«запатентувала» за собою винахід слойоного тіста, паштету, печінки,торта з маком і багатьох інших кулінарних премудростей.
Все XVIII століття було яскравою демонстрацією тісних уз, що пов'язувалифундаментальні дослідження з прикладними проблемами. Кулінарія прирівнюваласьдо науки. Першу спробу створити наукову основу кулінарії зробили французиАнсельм Саварента Антуан Карем, які ввели строгі пропорції, встановили певнупослідовність у подачі страв та сервіруванні столу, заклали естетичні основисучасного оформлення страв.
Народження кулінарного мистецтва на Русі пов'язане зі знаменитимиязичницькими святами. З часом язичницькі боги були забуті, а добрі традиції —залишились. Уже в період трипільської культури (З тис. років тому) населенняПравобережної України вирощувало зернові культури — пшеницю, ячмінь, просо.
Літописи та інші пісенні пам'ятки, а також археологічні розкопки свідчатьпро багатство і різноманітність їжі, що споживалась населенням СередньоїНаддніпрянщини в період Київської Русі. Крім продуктів переробки зерна і різниховочів (капусти, ріпи, цибулі), до складу їжі входило м'ясо свійських тварин іптиць. Значне місце в харчуванні наших предків здавна займала й риба, середякої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, щуку, в'язя. Середрослинної їжі стародавніх слов'янських народів перше місце відводилося хлібові,який готували з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) івипікали в печах. Прісне тісто вживали у вигляді галушок та інших виробів.
Спільність походження російського і українського народів, їх матеріальноїкультури, створили і спільні характерні особливості їх кухонь. Українська кухнязапозичила деякі страви російської кухні, які збагатили її асортимент. Це щі,солянка, пельмені, кулеб'яка та інші страви. У свою чергу з української кухні вросійську ввійшли такі страви, як борщі, вареники, сирники, овочі з різноюначинкою, шпиговане салом м'ясо, фарширована риба, домашня свиняча ковбасатощо.
Науково-технічний прогрес змінює людську працю, перекладаючи на плечімашин та механізмів багато трудомістких, фізично важких робіт. Внаслідокперетворень праці людини у сфері громадського харчування на засадах сучасноїтехніки піднімається престиж професії. При цьому усуваються відмінності міжрозумовою та фізичною працею. Робітник насамперед спостерігає за роботоютехнічних засобів, проводить їх регулювання, налагодження. Зникли такі професіїважкої, виснажливої праці, як опапювач печей, зольник. Зараз на підприємствахгромадського харчування практично немає теплового обладнання на твердомупаливі.
Підвищуються технічна оснащеність підприємств та рівень механізаціїпраці. Тонни картоплі за день може почистити картоплечистка. Для переробким'яса застосовують м'ясорубки різних систем, машини для формування котлет. Дляприготування кулінарних виробів використовують електричні машини (наприклад,жарові обертальні, електричні печі). У технологічному процесі приготуваннястрав застосовують апарати інфрачервоного нагріву. Вони призначені дляприготування м'ясних та рибних кулінарних виробів (шашликів, відбивних,шніцелів), виробів з птиці. Для теплової обробки харчових продуктів усе ширшевикористовуються надвисокочастотні печі. В них теплова обробка здійснюєтьсяелектромагнітним генератором. Вони використовуються для швидкого розігрівання,розморожування та приготування кулінарних виробів в буфетах, кафе таресторанах.
Розробляються і впроваджуються поточні лінії для миття та очищенняовочів, смажених виробів у фритюрі, виробництва млинців, вареників, пиріжків.Для приготування холодних страв використовують яйцерізки, овочерізки, дозаторидля вершкового масла тощо.
При організації обслуговування іноземних туристів метрдотель повинензнати склад груп, клас туристичних документів, по яким вони будуть харчуватися,режим харчування.

Розділ 2. Характерні відмінності в приготуванні страв національних кухонь
Приймаючи іноземних гостей, працівники підприємства громадськогохарчування зобов’язані приділити максимальну увагу до обслуговуємих зурахуванням їх національних традицій, особливостей і режиму харчування.
Організовуючи харчування інтуристів, необхідно враховувати, що в кожнійкраїні, у людей різних національностей є властиві їм смаки у виборі продуктівхарчування, приготуванні страв, особливості в режимі харчування, якіхарактеризуються застосуванням різноманітних способів теплової обробки продуктів,технологічних прийомів, використанням спецій і приправ.
Національні традиції в харчуванні в більшості визначаються географічнимположенням країни. В омиваємих морями і океанами країнах в раціоні харчуваннямають перевагу продукти моря, а народи лісостеп них районів віддають перевагупродуктам тваринного походження.
Багато смаків, традицій і особливостей харчування визначаютьсявіросповіданням народу, при цьому з раціону харчування можуть повністю абочастково виключатися продукти тваринного походження, а прийоми їжі проводятьсяу визначений час. В процесі історичного розвитку країн, розширення економічних,торгівельних і культурних зв’язків традиції в харчуванні частково можутьмінятися, але основні їх особливості, які є характерними для даного народу,залишаються постійними.
2.1 Кухня країн Європи
 
Страви польськоїкухні затехнологією приготування і набору продуктів схожі з блюдами української іросійської. Страви здебільшого варять, тушкують та запікають. Для приготуваннястрав використовують овочі, рибні продукти, валове і свине м’ясо, птицю,дичину, субпродукти, гриби, риба, овочі, молочні продукти (творіг, кисляк,кефір), ягоди т.д. Салати зі свіжих овочів рекомендовано заправляти майонезом,олією з лимонним соком. Не слід включати в раціони харчування блюда з баранини.З гарячих напоїв популярні чорна кава або кава з молоком
Дуже багато в польській кухні перших блюд. Серед них різні бульйони,крупники, супи, борщі, щі. Особливо варто виділити такі традиційні страви, якборщок буряковий з вушками (вид пельменів з начинкою з м'яса та грибів), жур зковбасою або грудинкою (складовою частиною цього блюда є жур – житнє борошно,залите водою і заквашене на протязі двох днів) та ін. До одних перших страв уПольщі прийнято подавати замість хліба картоплю, до інших — галушки, пиріжки,каші, грінки і т.д. Так, до журу подають картоплю, политу розтопленим свинячимжиром, до грибного супу — перлову кашу. Рідко пропонують соуси до других стравз мяса. Багато споживають сметани та вершкового м’яса.
Улюбленими у поляків є фляки — блюда з рубців, Бігос (Капуста квашена — 750 г, капуста свіжа — 750 г, свинина — 400 г, телятина без кісток — 200 г, ковбаса копчена — 200 г, шпик — 50 г, гриби сушені — 30 г, Сушені гриби промивають теплою водою, кладуть в посуд, заливають холодною водою і залишають на 2 години длянабухання, томат-пюре — 60 г, одна цибуля, 2 лаврових листа, соль, перець, 2 ст.ложки сливового повидла, склянки сухого червоного вина.), відбивні котлети зісвинини і телятини, відбивні зрази. Квашену капусту мілко рублять і припускаютьв невеликій кількості води до м ' якості. Потім варять до готовності разом згрибами. Свіжу капусту ріжуть квадратиками, ставлять в жаровню і прогрівають дом'якості, а потім тушать разом з телятиною під кришкою, солять і змішують зквашеною капустою. Потім додають жарені шпик та свинину, копчену ковбасу абогрудинку, нарізані кубиками, пасеровані томат-пюре и ріпчату цибулю, сливовеповидло, перець, сіль. Все перемішують і ставлять тушити на слабкому вогні доготовності. Блюдо не має бути занадто рідким, тому потрібно дати випаруватисязайвій рідині. Знявши з вогню, в бігос потрібно додати вина і все добреперемішати.
В бігос можна класти шматочки будь-якого м ' яса: птиці, дичини,яловичини (чим більше сортів м ' яса буде використано при приготуванні бігоса,тим він буде смачнішим). Для покращення смаку в бігос можна додати такожчервоне сухе вино (50 грам на порцію), чорнослив, тмин і майоран. Бігос можнаприготувати і з однієї квашеної капусти.
Польська кухня славиться и своїми борошняними виробами: пирогами,млинцями, лозанками, олад'ями, популярні пиріжки, кулебяки, налисниками. Дужесмачна кондитерська випічка: торти, тістечка, печиво. Зі солодких блюд популярнірізні киселі, фруктові салати, желе, муси, морозиво.
У поляків характерний режим харчування: багатий сніданок, щільний обід ивідносно легка вечеря.
Російська кухня
ЯБЛУЧНИЙ ПИРІГ
200 гр. кислуватою сметани,150 гр. масла або маргарину, 3 ст. муки, щіпкусоли і соди, 5 — 6 яблук,1/2 ст цукру.
У сметану додати соду і розмішати до утворення піни. Масло порубати змукою і додати соли. Потім все змішати і поставити в холод на 30 мин. Тісторозділити на 2 частини і розкотити завтовшки 0,4 мм. Сформувати пиріг, начинивши його яблуками посипаними цукром. Верхній шар тесту наколотивилкою. Випікати близько 45 хвилин. Коли пиріг остигне, розрізати його нашматочки.
БІСКВІТНИЙ ПИРІГ З ЯБЛУКАМИ
500 р. яблук, 3 яйця, 1 тонкий стакан цукру, 1 тонкий стакан муки, 1столова ложка топленого масла.
Глибоку сковороду змастити маслом, викласти дно і боки одним листомпергаменту, обрізати папір врівні з краями сковороди, змастити папір маслом іпокласти на неї інший лист пергаменту і оформити його так само, як і перший,добре змастивши маслом. Приготовану таким чином сковороду поставити вхолодильник, щоб масло остигнуло. Яблука дрібно порізати. Яйця з цукром збити впишну масу. Всипати в неї муку і обережно перемішати. У охолоджену сковородувисипати яблука і залити приготованим тестом. Поставити в нагріту духовку наневеликий вогонь і пекти 45 50 хвилин. Готовий пиріг перевернути на дошку,зняти папір — начинка вийде зверху.
ГРУШЕВИЙ ПИРІГ
Для тесту: 200 р. муки, 100 р. м’якого масла, 2 яйця, 75 р. цукру, 1щіпка соли. Для покриття: 80 р. масла… 100 р. цукрової пудри, 1 кг свіжих груш.
З муки, масла, яєць, цукру, і соли вимісити рівне тісто і поставити йогона холод приблизно на 1 час. Розігріти духову шафу до 180о. Розтопити у формідля випікання з товстими стінками (або на сковорідці) масло з цукром. Грушіочистити від шкірки, розрізати кожну навпіл, видалити серцевини. Нарізуватим’якоть часточками і розкласти у формі для випікання. Ще раз поставити форму наплиту і розігрівати до тих пір, поки цукор не почне загусати. Тоді зняти формуз плити. Тісто розкотити і покласти зверху на груші. Випікати грушевий пиріг вдеховом шафі при мірно 30 мин. Після випікання дати пірогу злегка охолодитися іпотім викласти його на блюдо грушами вгору. Подавати пиріг теплим.
БАТТЕНБУРГСЬКІЙ ПИРІГ
9 ст ложок вершкового масла, 3/4 стакана цукрового піску, 3 яйця, злегказбитих, 1,5 стакана муки, декілька крапель ванільною або малиновою есенциі. Дляприкраси: декілька крапель ванільної есенції, 1 їдальня есенції. Для прикраси:декілька крапель ванільної есенції, 1 столова ложка джему, 230 р. мигдалевоїпасти, зацукровані вишні і шматочки ананаса.
Чеська та Словацька кухня мало чим відрізняється від російської. При приготуванністрав використовуються різноманітні спеції і пряності. У ній домінують страви зм’яса свинини та продуктів її перероблення, страви з птиці та овочів, страви зборошна. Блюда з риби річкових порід краще подавати як холодну закуску підмайонезом або маринадом. З перших страв рекомендуються прозорі бульйони іпюреобразні супи, подають гарніри з борошняних виробів, зокрема кренделики. Другістрави з м’яса найчастіше гарнірують тушкованою капустою. До найпоширенішихстрав належать: смажена свинина з кренделиками та тушкованою капустою, смаженийкороп, тушковані нирки та печінка, галушки з повидлом, в якості додатковогогарніру можна рекомендувати салати з овочів, які заправляються салатноюзаправкою. З холодних закусок вирізняють маленькі бутерброди, які мають виглядтістечок(канапе),їх тут називають помазанками. Великою популярністюкористуються солодкі страви. Не рекомендовано включати в раціон для харчуваннятуристів з Чехії блюда з баранини і рубленого м’яса. З прохолоджуючих напоївлюблять мінеральні води та соки,і звичайно пиво, культура споживання якого тутдуже висока. Після прийому їжі обов’язково подають каву.
Угорська кухня різноманітна стравами з яловичини, свинини, телятини, птиці.Традиційні страви-гуляш, перкельт, токаня. Особливістю угорської кухні є їїгострота і обширне застосування овочів та прянощів. Паприка, вино Токай і торт«Добоша» характеризують смакові оподобання угорців і є окрасою їх національноїкухні. Люблять вживати до страв сметану. Угорці готують всі страви насмальці, бо вважають що він гармоніює з паприкою. Для приготування страввикористовують свине сало, червоний солодкий і гіркий перець, ріпчасту цибулю.Страви зі свинини, яловичини, птиці, риби в угорський кухні готують внатуральному вигляді, жареними і тушкованими в соусі; страви з рубленого м’ясаменш популярні, а котлетну масу взагалі не використовують. Великою популярністюкористуються вироби з борошна рване або нарізане соломкою тісто з домашнімсиром, відварна локшина, посипана дрібно нарізаною шинкою, маком або тертимигоріхами, холодні закуски зі свіжих та маринованих овочів. Не рекомендуєтьсявключати в раціони харчування: із закусок – кетову ікру, кільку, оселедець; зперших страв – борщі, щі (можна раз в тиждень); з других страв – рубленубаранину і гарнір з гречаної каші; з солодкого – киселі. Угорці їдять салати здругою стравою окремо подавати їх не треба. Часто використовують рибу зокремасудак та стерлядь. На стіл подають гірчицю, оцет, чорний та червоний перець, різнісоуси. Хліб подають до столу тільки білий, З гарячих напоїв найбільше люблятькаву, хоча п’ють чай з лимоном. Угорці за їжею споживають багато рідини тому настіл потрібно ставити глечики з перевареною водою та льодом.
Болгарська кухня схожа з вірменською і грузинською. Для приготування страввикористовують олію, томати, цибулю, свіжі овочі, солодкий перець, виноград,абрикоси. Можна рекомендувати різні холодні закуски салати,їх подають яксамостійну страву, а також як додатковий гарнір до других страв; з перших страв– бульйони, супи з овочами, супи на кислому молоці, розсольники, харчо, дужепопулярні вегетаріанські супи; Національна страва — чорба, улюблена страв болгар-м'ясосмажене на рожни (металеві шпажки), або смажені на вугіллі, з других страврізноманітні натуральні блюда зі свинини, телятини, баранини і овочів вжареному чи тушкованому вигляді. Окремо до них слід подавати зелений салат(незаправлений), салат з помідорів і огірків в якості доповнення до гарніру.Необхідно пам’ятати, що з травня місяця болгари не їдять стару картоплю, азамінюють її в гарнірах відварним рисом чи макаронними виробами. При сервіровцістолу рекомендується ставити додатково оцет, червоний перець, подавати білийхліб. В кінці обіду (вечері) болгари люблять пити чорну каву або кавупо-східному. Вироби з листкового тіста з сиром, м’ясом та шпинатом(банщиця), сушевеволове м'ясо (пастерма), йогурт розведений водою з огірками, горіхами та приправами.І звичайно солені овочі, які споживаються взимку. Баницю готують також значинкою з бринзи і яєць, рубленого мяса, шпинату, капусти, цибулі-порею. Вонаможе бути і солодкою. Кондитерські вироби це баклава, реване, молочнігалети, тістечка, булочки. П’ють мінеральні та фруктові води, каву міцнупо-східному. Здавен вважається країною вин.
Кебапчета
500 гм’яса (одна частина яловичини, дві частини свинини або баранини), сіль, перецьна кінчику ножа (можна 1/2 чайної ложки).
М’ясо провернути через м’ясорубку, сильно поперчити і злегка посолити.Все добре перемішати. З фаршу сформувати невеликі ковбаски (2,5 см завтовшки і 5 см завдовжки) і підсмажити на гратах. До цього подати картоплю, жарений уфритюрі (соломкою), сирі стручки солодкого перцю, ріпчаста цибуля, помідори, щорозрізають на часточки, і хліб. Кебапчета продають на всіх рогах і подають увсіх ресторанах. Це блюдо їдять прямо на вулиці з білим хлібом і великоюкількістю дрібно нарубаної ріпчастої цибулі.
Муссака
200 грубаного м’яса, 50 г лука, 20 г томатної пасти або кетчупу, 100 г свіжих або консервованих помідорів або натомість 50 г томатного соку, 50 г муки, 2 яйця, 100 г масла або маргарину, 1/4 л молока, 200 г картоплі, сіль і перець на смак.
Рагу з перцем, помідорами і яйцями
750 гболгарського (стручкового солодкого) перцю, 750 г помідорів, 3 цибулини, 3 ст. ложки маргарину або рослинного масла, 6 яєць, сіль.
Дрібно порубати лук і злегка обсмажити в жирі. Вимити перець, очиститивід насіння, нарізувати тонкими кухлями, додати до лука і гасити протягом 15мин. Крупно нарізані помідори злегка згасити разом з луком і перцем. Посолити.Яйця збити, посолити, вилити на вміст і злегка запекти. Зняти рагу з вогню іподавати з розсипчастим рисом, картоплею або хлібом.
Ікра з баклажанів
2 баклажани, 2 часточки часнику, рослинне масло, лимонний сік, сіль.
Баклажани покласти на сковороду без жиру, поставити в гарячу духовку ізапікати до тих пір, поки шкірка не зморщиться і не стане коричневою, а самібаклажани не стануть м’якими. Потім вийняти їх з духовки, обдати холодною водоюі обережно зняти шкірку. Шкірку знімати руками, дерев’яним або пластмасовимножем, оскільки баклажани міняють колір від зіткнення з металом. Потім їхпотрібно подавити за допомогою вилки і змішати з тертим часником, рослинниммаслом, соком лимона і злитиму.
Густу масу з баклажанів можна намазувати на хліб або використовувати приприготуванні салатних платто з болгарського перцю, помідорів, огірків і лука.Баклажани можна також нарізувати дрібними часточками і заправити маринадом,приготованим з рослинного масла, оцту, соли; посипати петрушкою і кропом.Подавати в холодному вигляді.
Югославська кухня в основному схожа на болгарську, однак кожна місцевість вЮгославії має свої характерні особливості в приготуванні страв, використаннівизначених продуктів. В районах Сербії в їжу вживають свинину, в районахБоснії, Чорногорії, Македонії – рибу, нерибні продукти моря. Загальним дляюгославської кухні є використання овочів, яєць, птиці, сира, бобових. Пануютьстрави жирні та ситні дуже приправленні спеціями. Відчувається домінуючий впливтурецької кухні. Треба пам’ятати що тут проживає багато мусульман, які невживають м’яса свинини та дотримуються інших традицій у харчування. Кавуготують двома способами по-сербських і по-турецьки. Подають багато свіжогохліба а також червони і чорний перець, оцет, олію, мінеральну та фруктові воду. Дужепопулярні молочні продукти.
Молдовська кухня
Гогошари по-молдавські
гогошари 400 г марінад: цукровий пісок 1 ч. ложкауксус 3%-ный 3 ст.ложкирастітельноє масло 3 ст. ложки соль по вкусу вода 100 г фарш: лукріпчастий, морква, корінь петрушки по 1 шт. белокочанная капуста 100 г масловершкове 1 ст. ложка помідори 2 шт. часник 6-8 зубчиков бринза 50 г зелений лукі зелень петрушки і селери 3-4 ст. ложки магги бульйон бекон 1 шт. вода 50 г удалитиплодоніжки з насінням у гогошаров і відварити їх протягом 2 мін в маринаді. Длямаринаду змішати сіль, цукор, масло, додати небагато воду і варити 5 мін, потімвлити оцет і довести до кипіння. Лук, морква, корінь петрушки нарізуватисоломкою і спассеровять з вершковим маслом.
Капусту нарізувати і злегка припустити в невеликій кількості води, потімз’єднати її з овочами, що пасерують, протертими без шкірки помідорами,розкришити Магги бульйон Бекон і гасити 5-7 мін, в кінці тушенія додатитовчений часник. Цим фаршем заповнити гогошари, посипати подрібненою бринзою ізапекти в духовці протягом 7-10 мин. Гогошари подають охолодженими іприкрашеними рубаною зеленню і зеленим луком.
Голубці
капуста свіжа 1,5 кг свинина 750 гріс 400 г морковь і лук ріпчастий по 2шт. корень петрушки і селери по 1 шт. томатна паста 100 г свиной жир 200 г мука2-3 ст. ложки сметана 200 г виноградне листя по 2-3 на голубець соль і перці — по смаку м’ясо пропустити через м’ясорубку, додати відварний рис і дрібнопорізані і спассерованниє на жирі коріння, лук і морква, додати сіль і перець.Листя винограду обшпарити кип’ятком і в них (по 2-3 листи на голубець)загорнути готовий фарш, покласти голубці на деко, залити соусом із сметани зтоматною пастою і запекти.
Гуляш з свинини з мамалигою
свиняча лопатка 1,1 кг лук ріпчастий 3-4 шт. жир свинячою 100 г томатная паста100 г мука 2-3 ст. ложки черний перець горошком 5-7 шт. вино біле виноградне150 г соль по вкусу мамалига 1,5 кг мясо нарізувати на шматки по 20-25 г, обсмажити на свинячому жирі до утворення скориночки, додати муку, томатну пасту і згасити зневеликою кількістю води 5 хвилин, потім додати вино, що пасерує з мукою іжиром лук, сіль, роздроблений перець і гасити до готовності. Мамалигу покластина середину тарілки, а на неї — гуляш.
Закуска для коханого
здобний білий хліб (бажано квадратний хліб для тостів) 1/2 буханки яйца6-8 шт. (по 1 на порцію) помідори свіжі міцні по кількості яїц перец солодкийоранжевий по кількості яєць тмін 1 ч. ложка бекон 100-150 г масло рослиннерафіноване 100 г зелень селери по маленькій гілочці на порцию соль і перці повкусу хліб порізати на шматочки завтовшки 1 — 1,5 см, вирізувати серединку кожного шматка у вигляді сердечка, намазати хліб маслом за допомогоюпензлика з двох боків і злегка прогріти в духовці, щоб хліб був гарячим. Беконпорізати на маленькі шматочки в 0,5 см і покласти в “серці”, яйце обережнерозбити і вилити на бекон так, щоб білок і жовток не розтеклися і щоб жовтокбув в центрі
В румунськоїкухні вона постійно зазнала впливу інших культурі на даний час її кухня містить рецепти страв, що маютьтурецьке, грецьке, арабське або словенське походження. Популярні страви з добрепрожареної свинини, яловичини, птиці, риби, овочів, кукурудзи (відвареної,жареної, тушкованої). Великим попитом користуються м’ясні страви, які жарять нарешітці. Румунам можна рекомендувати вершкове масло, салати зі свіжих овочів,мариновані овочі, рибу під маринадом, ковбаси, бекон, жарену птицю, бульйони зкрупами, кльоцками, макаронними виробами, борщі, овочеві супи, блюда з вирізки,шашлики зі свинини, страви з риби в відвареному та жареному вигляді, блюда зяєць, галушки, вареники. Після обіду рекомендується подавати чорну каву. Враціон харчування не слід включати блюда з баранини, рубленого м’яса, соуси ікиселі. Найвишуканішою є ікра із стерляді. Дуже ціняться раки які готують упряному духмяному відварі, який приправляють корветом, горіховим пюре золією, часником або рисом. У румунській кухні широко представленабринза, домашній сир, різні сорти твердого сиру. Молоко пють як правилопідігріте. Борошняних кондитерських виробів турецького походження: «баклава згоріхами», «сараіліє з мигдалем», «катаіф». Славиться варення з пелюстківтроянд, шоколадни та кавовий твердий мармелад. Румунія – виноробна держава.
Чорба — національне румунське блюдо.
500 гсвинини, 1-2 яйця, 80 г рису, 250 г кислої капусти, 750 г різних овочів (морква, корінь петрушки, кольрабі, картопля, ріпчаста цибуля, квасоля,стручковий перець, горох, гарбуз, цвітна капуста), помідори, 3 л води, м’ясний або курячий бульйон, капустяний сік або настій висівок (див. нижчий), сметана, сіль,зелень петрушки і сік лимона на смак.
Овочі очистити і дрібно нарізувати. Додати кислу капусту і поставитигасити в горщику. В кінці гасіння додати помідори і підкисляти капустяним сокомабо настоєм висівок. При бажанні можна додати лимонний сік. Поки овочі тушатся,свинину пропустити через м’ясорубку, змішати з напіввідкритим, добре обсушенимрисом, яйцями і сіллю. Руки сполоснути холодною водою і сформувати невеликіфрикадельки величиною з горіх. Опустити фрикадельки в бульйон і варити наслабкому вогні 15 мін (поки вони не почнуть розварюватися). М’ясні фрикаделькиі бульйон перелити в горщик з овочами (спробувати на смак і, якщо потрібно,підкисляти сметаною).
Це блюдо перед подачею на стіл бажано посипати великою кількістю зеленипетрушки
Німецька кухня відома великою різноманітністю бутербродів з маслом, сиром,творогом, сирковою масою, м’ясними і рибними продуктами, ікрою. Дляприготування страв використовують різні продукти: рибу, м’ясо (свинину,яловичину, телятину) в натуральному і рубленому вигляді, птицю, яйця, квашенукапусту. Приправи використовують помірно. З перших страв німці віддаютьперевагу супам-пюре з овочів, домашньої птиці або дичини, бульйони з гарнірамиз овочів, м’яса, круп, яєць, з пиріжками. Перші страви необхідно подавати невеликимипорціями (300 г). Із солодких страв популярні компоти, киселі, желе, пудінгі,запіканки, морозиво, кондитерські вироби; з гарячих напоїв – чорна кава, кава змолоком чи вершками. Належать до числа найситніших та найжирніших кухоньмістить багато висококалорійних страв. Німці дуже люблять тушковану капусту зсосисками що завоювали світову славу. Німецькі кулінари великі спеціалісти звиготовлення окістів, ковбасних виробів, копченостей, особливо сосисок. Добагатьох страв входить пиво. Гарніри використовують відварну або смаженукартоплю, буряк, хрін. капуста, сардини, ломтики сиру. Люблять масло з твердимсиром, шинки,ікру, сардини, страви з оселедців з різних гарнірами тасоусами, заливна риба, буженину, відварні кури, порося з хріном, фаршировані яйця.
Папрікаш
Маргарин 50 г Лук 3 шт Червоний перець 6-8 стручків Яйця 8 шт Кефір 1/8 лЗелень Лук припустити в розігрітому маргарині. Очищений від серцевини інарізаний тонкими смужками червоний перець з’єднати з луком, залити невеликоюкількістю рідини, відварити. Після цього зверху акуратно укласти нарізанікружечками зварені яйця. Зняти каструлю з вогню, залити блюдо кефіром, посипатизеленню. Якщо замість кефіру узяти сметану, овочі згасити тільки з 30 г маргарину.
Паштет з кролика
Печеня з кролика 150 г ножки 2 шт Свинина 250 г Лук 1 шт Маргарин 1 1/2 ст. л Яблучне вино 4 ст. л Крихти білого хліба 3 ст. л Яйце 1 шт Шпик 50 г Сіль, перець Чебрець печеню, що Остигнула, нарізувати скибочками, очистити від кісток і разом зжирною свининою і луком двічі пропустити через м’ясорубку. У гарячому маргаринізлегка підсмажити м’ясну масу, безперервно помішуючи, потім заправити злитиму,перцем і декількома листами чебрецю. Небагато охолоджену масу перемішати зяблучним або червоним вином, крихтами білого хліба і збитим яйцем. Змаститижиром відкриту форму. Заповнити її шарами м’ясного тесту і шматками печені,зверху покрити шматочками шпика. Варити 1,5 ч на водяній лазні.
Пельмені по-німецьки
На 4 порции: 400 г свіжозамороженого шпинату 5 яицсоль350 г муки 20 г сала1 стіл. ложка вершкового масла1 цибулина 1 пучок петрушки3 черстві булочки150 г вареногоокосту 250 г ковбасного фарша перец муськатіий орех м’ясний бульон2 стіл. лпідсмажених панірувальних сухарів Розморозити і нарізувати шпинат. Змішати 3яйця, сіль, 4 стіл. ложки води і муку. Залишити на 30 мин. Сало нарізуватикубиками і обсмажити в маслі. Лук і петрушку порубати, додати до сала ізгасити. Розмочити булочку, віджати і розім’яти. Окіст подрібнити і перемішатиз булочкою, салом, ковбасним фаршем, шпинатом і 2 яйцями. Приправити злитиму,перцем і мускатним горіхом. Розкотити тісто і вирізувати з нього прямокутники(6х12 см).
Покласти на кожен прямокутник по 2 стіл. ложки начинки і притиснути краї.Варити в бульйоні пельмені 15 мин. Посипати петрушкою і сухарями.
Пікантні гриби
Гриби 750 г Жир 40 г Мука 30 г Лук 1 шт Бульйон 1/4 л Гірчиця 1 ст. лТрав’яний оцет, сіль, перець, цукор Підготовлені гриби нарізувати, згасити, щобвиділився грибний сік. У гарячому жирі злегка підсмажити муку і нарізанийкубиками лук, влити бульйон або грибний сік, міцно заправити гірчицею,трав’яним оцтом, злитиму, перцем і щіпкою цукру. У цьому соусі довести гриби доготовності.
Пиріг з квашеною капустою по-німецьки
Французька кухня славиться різноманітністю соусів. Для приготування страввикористовують різні овочі, рибу, м’ясо, сир. Французькі туристи, якіприїжджають в нашу країну, завжди прагнуть познайомитись з нашою кухнею. Вонилюблять гострі закуски, маслини, каперси, натуральні салати з огірків іпомідорів, м’ясні і рибні салати, рибну гастрономію, м’ясне асорті, відварену іжарену птицю, щі, борщі, бульйони з пиріжками і пюре образні супи з дичини іовочів. Порції перших страв не повинні перевищувати 250 г. З других страв можна рекомендувати рибні, м’ясні (з яловичини, баранини, птиці і дичини),овочі в відвареному, жареному, тушкованому вигляді блюда з яєць, налисники зікрою і сметаною. На десерт в меню включають компот з консервованих чи свіжихфруктів, морозиво, чорну каву. Зранку рекомендується легкий сніданок зфруктового соку, вершкового масла, одного яйця або яєчного блюда, джему,булочки і кави. В 12-13 год. подають другий сніданок – холодну м’ясну або рибнузакуску, салат, гарячу м’ясну закуску з овочевим гарніром, сир і каву. В 17год. На обід можна рекомендувати дві холодні закуски, першу страву, натуральнікотлети з телятини, баранини, блюда з яловичини. Можна пропонувати і гарніри зкруп, творог, кефір, сметану.
Франція знаменита своєю кухнею і винами. Цілі томи книг написані покулінарії. Людському життю, подаруй не вистачило б, щоб спробувати всіфранцузькі блюда. Дві важливі особливості властиві французькій кулінарії, і проних не можна не згадати. По-перше, приготування
їжі так само важливі для французів, як любов і мистецтво підтриматирозмову. По-друге, кулінарія у французів — натхненне мистецтво. Багато блюд уФранції носять поетичні назви. Це є універсальна кухня для будь-якого жителясвіту. В ній використовуються майже всі відомі продукти, прянощі та приправи, тарізноманіття способів теплового оброблення сировини. Популярні супи-пюрезаправленні льєзоном з яєць, вершків та вершкового масла. Для приготування стравчасто використовують вино, коньяк та лікери. Вино також використовують дляприготування маринадів для м’яса та риби. Також Францію можна назвати країноюсирів. Улюблена страва смажений сир, який подають зі смаженою картоплею. Середпрянощів використовують чабери, цибулю-порей, кервель, естрагон, петрушку, лавровийлист та багато інших. Гарніри складаються з багатьох овочів-цеспаржа, артишок, салат-латук.
Скумбрія в соусі з шампіньйонів.
2 скумбрії, 1 ст. ложка муки, 1-2 ст. ложки вершкового масла абомаргарину, 1-2 ст. ложки тертого сиру, 1 лікерна чарочка білого вина, 1-2 ст.ложки сливок, сіль, перець, сік лимона, 1 жовток, 150 р. шампіньйонів.
Скумбрію очистити, посолити, збризнуть лимонним соком. Розтопити насковороді достатню кількість масла і обсмажити в нім рибу з обох боків. Потімпокласти в заздалегідь підігрітий посуд і поставити в тепле місце. У жир, щозалишився від жарення, додати муку, небагато вода і приготувати підливку;приправити її сіллю, перцем і соком лимона, додати жовток і все добреперемішати. Рибу залити приготованим соусом і подати з тушкованими в маслішампіньйонами. Розраховано на 2 порції.
Рибні фрикадельки з щуки.
Щука вагою 1 кг, 1 невелика цибулина, пучок зелени, чорний перець,червоний перець, 1/4 л. білого вина, 3 білки, 1/2 л. сливок або густий соусбешамель, приготований з 40 р. вершкового масла, 50 р. муки, 1/4 л. молока, 2жовтки, щіпка соли.
Рибу почистити, видалити шкіру і кістки. Покласти в каструлю голову,шкіру, кости, зелень, лук. Залити все невеликою кількістю підсоленої води іпоставити варити на 1/2-1 ч. Ретельно очищену від кісток м’якоть пропуститичерез м’ясорубку, фарш посолити, додати червоний і чорний перець, а також 2збитих білка. Отриману масу дуже добре перемішати (можна ще протерти крізьсито). Потім виставити на холод на 2 ч
Узяти 250-300 г сирого рибного фаршу, додати до нього невеликими порціями1/4 л сливок. Проціджений рибний відвар розбавити білим вином. Ложку сполоснутихолодною водою і з її допомогою швидко опустити фрикадельки в гарячий бульйон,який поставити на дуже слабкий вогонь. Варити фрикадельки 25 мин.
Замість сливок для приготування галушок можна використовувати дуже густийсоус бешамель В остуджений соус бешамель додати 2 жовтки і змішати його зрибною масою, потім сформовать, як було вказано вище, фрикадельки і проваритиїх на слабкому вогні. Готові фрикадельки викласти на змащену жиром сковороду,залити густим соусом “Морней” і ненадовго поставити в духовку, щоб злегказапекти їх. Залишок соусу бешамель змішати з рибним відваром, що залишився, ірозігріти його ще раз, додати небагато тертого сиру і за бажанням 1-2 ст. ложкисливок. Цим соусом обліть фрикадельки.
В італійськійкухні популярнімакарони, сир, томатний соус, маслини, рибні продукти, оливкове масло. Італійцілюблять краби і салати з них, каперси. Огірки, бекон, відварений язик,відварену чи жарену курку. З перших страв для них краще готувати бульйони,супи-пюре, а з других – рибні, м’ясні (з нежирної свинини, баранини, птиці) зовочевими чи макаронними гарнірами. Улюблена страва італійців – лангет з зеленимсалатом, свіжими помідорами чи маринованими овочами.
Італійська кухня визнана не тільки одній з кращих в світі, але і одній з наймоднішихв даний час. І це не дивно — вона відрізняється великою різноманітністюпродуктів і приправ: використовуються овочі, морепродукти, яловичина і нежирнусвинина, птах, фрукти і ягоди, сирий, боби (квасоля, горох) і мал.
Національним блюдом італійців є макарони, всі блюда з яких називаютьсязагальним словом “паста”. Вони бувають всіх форм і розмірів, їх додають в супи,подають соусами або просто з сиром, запікають в духовці і навіть начиняють.Часто пасту подають у поєднанні з квасолею, горохом, цвітною капустою. Змакаронних виробів дуже поширені спагеті — вид довгої вермішелі і каннеллоні — крупні порожнисті макарони. Спочатку каннеллоні відварюють до напівготовності,а потім наповнюють м’ясним фаршем, змішаним з дрібно нарізаними грибами,рубаною зеленню, яйцями і ін. добавками, і запікають в духовці.
Також популярні лазаньї (листкові запіканки з макаронного тесту, перешарованім’ясним або овочевим фаршем з соусом бешамель і сиром) і равіолі з різниминачинками (невеликі пельмені з макаронного тесту, які подають в томатному абовершковому соусі з тертим сиром). Дивно, але всі “пасти” з ароматними соусами віталійській кухні відносяться до перших блюд, як і супи. З супів обов’язкововарто спробувати Мінестроне, який подають із зеленим італійським соусом “песто”(із зазвичай його готують з базиліка, оливкового масла і кедрових горіхів).
Супутник багатьох перших блюд — тертий сир Пармезан. Цей сир дозріває впідвалах не менші два роки і в результаті стає сухим, легко кришиться. Він можезберігатися місяцями, не втрачаючи своїх якостей.
Канапе з рікоттой
Наповнити готові кошики з тесту або намазати шматочки підсушеного хліба 1ч л сира рікотта, змішаного з часниковим пюре .
Зверху покласти начинки (на вибір): копчений лосось, петрушку, шматочкиогірка, ікра, маленькі черешневідні помідори, листя базиліка або салямі,оливки.
Для більш кремового варіанту спробуйте замінити рікотту маськарпоне.
Рігатоні з тефтелями з свинини і лимоном
На 4 порції:
Для тефтелею: 1 шматок білого хліба без кірки, 3 ст л молока, 400 гр (14 oz) свинячого фаршу, 1 лимон, цедра + 1 ст л соку, 1/2 яйця, 1 зубчик часнику, роздавлений, 1 ст лшавлії.
Для томатного соусу: 2 ст л оливкового масла, 1 цибулина, дрібнопорізана, 1 зубчик часнику, роздавлений, 400 гр банка консервованих томатів,порізана
250 мл (9 fl oz) пасати, 2 ст л цукру, 400 гр (14 oz) рігатоні або пенне — короткі порожнисті макарони
В кухні народів скандинавських країн широко використовуються всі видирибних делікатесів, оселедець, блюда з риби, яловичини, круп, овочів. Насніданок рекомендується подавати холодне молоко або кефір, вершкове масло, кавуз гарячим молоком (яке подається окремо), свіжу булочку. З перших страв подаютьукраїнський борщ, суп зі свіжої капусти, картопляні супи, бульйони. Порціїперших страв повинні бути невеликими (300 г). Народи скандинавських країн люблять налисники зі сметаною, гречану розсипчасту кашу з маслом, бутерброди,холодні закуски. Обідають вони пізно, першу страву їдять один раз в день. Свіжемолоко можна подавати і в обід і на вечерю. Із раціону виключають страви зтворога і баранини. На десерт рекомендується подавати свіжі фрукти і ягоди,компоти з консервованих фруктів, морозиво, пудинг, торт, тістечка.
Австрійська кухня
Національна кухня австійців проста і вишукана.Вони автори рулетів, омлетівз начинками, багатьох видів печива.Сьогодні багато страв готуються в Україні івони залишаються популярними, особливо в Західному регіоні на Львівщині.
З м’ясних страв люблять страви з яловичини та свинини особливо сало зкапустою, гуляш зі свинини, телятини або яловичини. Люблять також соусні страви зм’яса. Споживають багато овочів, особливо капусти та картоплі. Картоплю смажатьз кільцями ріпчастої цибулі, цей запах типовий для страв австрійської кухні. Приправита прянощі застосовуються у поміркованій кількості. Основний гарнір частоскладається з борошняних фрикадельок. Особливою повагою користується соус зкислої сметани, молочнокислі вироби, бутерброди, страви з яєць. Неабиякішанувальник тістечок та легких солодких страв. Каву готують більш ніж п’ятдесятьмаспособами. Нею, як правило закінчують обід або вечерю.
В англійськійкухнівеликий асортимент закусок, з яких важливе місце відведено рибним (окрімкетової ікри і заливної риби). Із других страв англійці віддають перевагублюдам з вирізки яловичини, риби, панірованої в сухарях, жарених курчат. Всістрави з гарніром з овочів вони вживають з обмеженою кількістю соусів. Зукраїнських страв англійці люблять український борщ, котлети по-київські,голубці. Їм не слід пропонувати рибні супи, круп’яні гарніри, ковбаси, сосиски,пельмені, млинці. На сніданок можна рекомендувати вершкове масло, фруктовий читоматний сік, шинку, омлет, джем, булочку, каву або чай з гарячим молоком(подається окремо); на обід – вершкове масло, овочевий салат, рибну гастрономіюабо відварену осетрину, бульйон чи пюре образний суп, м’ясне блюдо, мінеральнуводу (Нарзан); на десерт – компоти, морозиво, желе, суфле, фруктові салати.
Краще, ніж власна слава
Часто доводиться чути, що нібито самі англійці не задоволені своєюкухнею. “Нажаль, це факт, що англійська кухня не має поняття про соуси. Ростбіфанглійці готують без всяких приправ. Біфштекс смажать так довго, що він стаєтвердим, як підошва. І якщо трапляється, що залишається небагато м’ясного соку,то його зливають, щоб приготувати з нього ще і пудинг.
А фарш — національне блюдо англійців, який вони готують з рубаного м’яса,настільки позбавлений смаку, що його не може врятувати навіть будь-якакількість перцю. З овочів англійцям відомі тільки ріпа і капуста, приготуванняяких теж гранично просто. Вони кидають ці овочі в каструлю з киплячою водою, апотім, вийнявши їх, подають до столу. Приготування салату доставляє ще меншеклопоту. Салат миють і, посипавши листя злитиму, їдять”.
З такою іронією лондонський “Дейлі експрес” підводить підсумок опитучитачів про англійську кухню.
Але чи так погана англійська кухня насправді? Відповідь дійсних знавцівїї такий: “Вона набагато краща, ніж слава про неї”.
Англійці люблять посміятися з приводу своєї кухні. “У нас є стільки жвидів фаршу, скільки кухарів в країні, — говорять вони. — Є погані, є хороші! Аякщо вам трапиться покуштувати справжній англійський ростбіф, ви самізрозумієте, чому до нього не потрібний соус!”. Зверху хрустка скориночка,всередині соковитий і рожевий, і ніякого жиру, що вичахає на тарілці, — такийтрадиційний ростбіф з йоркширським пудингом. З перших страв найбільшрозповсюджені прозорі бульйони, супи-пюре. До них окремо подають гарніри: кускизвареного м’яса, яйце, локшину, свіжі овочі, а іноді-грінки, пиріжки. Тут вдаютьперевагу м’ятному соусу. Пудинги поливають коньячним соусом. Пшеничний тажитній хліб використовують в незначних кількостях. Його замінниками єкартопля, приготовлена по-англійські. З Борошняних виробів розповсюдженні пирогиз листкового тіста, з м’яса або овочами, з фруктами, пудинги. Великим попитомкористуються продукти моря.
Ростбіф
1 кггрудинки, сіль, жир для жарення.
М’ясо цілим шматком відбити, солити його не слід. Сковороду сильнорозігріти і, поклавши на неї жир і м’ясо, засувати в сильно розігріту пекти Всяскладність приготування ростбіфу полягає в тому, що м’ясо повинне відразузажаритися з усіх боків і на нім повинна утворитися рум’яна хрустка скориночка.Смажити 10 мін, після чого посолити і, часто поливаючи соком, що виділився,продовжувати жарення ще 15 мін вже на невеликому вогні. Готове м’ясо повинневсередині залишитися соковитим і рожевим. Подавати ростбіф слід цілим шматком.
На гарнір до ростбіфу краще всього подати йоркширський пудинг.
У деяких областях Англії йоркширський пудинг подають на десерт, посипавшийого цукровою пудрою. До цього можна ще подати тушковані фрукти.
Йоркширський пудинг
1 стакан муки, 2 яйця, 1/2 л молока
Все повільно перемішати (яйця заздалегідь збити) і приготувати тісто, якеще півгодини повинне постояти. Потім розтопити жир на сковороді, влити в неїтісто і запекти в печі протягом 20-30 мин. Подавати зараз же, як тільки пудингзлегка осяде, йоркширський пудинг буде особливо хороший, якщо сковородупоставити під грати, на яких смажиться ростбіф, так, щоб жир по краплях стікавна сковороду, в якій ви маєте намір смажити пудинг. За 20 мін до закінченняжаренья м’яса влити підготовлене для пудингу тісто.
ШАРЛОТКА КОРОЛІВСЬКА, блюдо англійської кухні. Час приготування 6 годин30 хвилин (5 годин займає охолоджування).
Для бісквіта: 6 яєчних жовтків, 100 г цукру, 1 столова ложка ванільного цукру, 4 яєчних білка, щіпка соли, 100 г муки, 25 г крохмалю.
Для прошарку: 480 г малинового повидла, 2 столових ложки малинового пюре.
Для крему: 7 пластинок желатину, 500 мл води, 4 яєчних жовтка, 100 г цукру, 1/2 стручка ванілі, сік 1 апельсина і 1 лимона, 250 мл сухого білого вина, 2 яєчнихбілка, 1 щіпка соли, 250 мл сливок.
Жовтки збивати міксером з 50 г цукру і ванільним цукром до тих пір, покицукор не розчиниться повністю. Білки збити в круту піну з сіллю, цукор, щозалишився, сипати в них цівкою, і продовжувати збивати. Духовку розігріти до200-220 °С. Деко застелити кулінарним папером. Білки викласти на жовтковийкрем. Посипати мукою і крохмалем і перемішати віночком. Бісквітну масу викластина деко і пекти на середньому рівні духовки до золотистого кольору. Посипатицукром рушник, перекинути на нього бісквіт, зняти папір і накрити бісквітвологим рушником. Повидло перемішати з малиновим пюре на слабкому вогні,протерти через сито і розподілити його на бісквіті.
Бісквіт за допомогою рушника скрутити в рулет і залишити остигати підвологим рушником.
Желатин розм’якшити в холодній воді. Жовтки збити в піну з цукром.Стручок ванілі розрізати уподовж, витягнути серцевину і додати в жовтковийкрем. Сік процідити і нагрівати. Желатин віджати і розчинити в гарячому соку.Вино поступове вливати в яєчний крем, постійно помішуючи, желатин додати вбілки, все перемішати. Крем залишити остигати. Білки з сіллю збити в крутупіну. Сливки також збити в круту піну. Як тільки крем почне застигати,підмісити до нього білки і сливки і збити віночком, після чого крем зновузалишити охолоджуватися. Рулет нарізувати шматками товщиною 1 см і викласти в миску. Крем розкласти на шматки рулету і скріпляти. Шарлотку охолоджувати 5 годин.
Перед сервіровкою перекинути на блюдо і розрізати, як торт, на 12 рівнихшматків.

2.2 Кухня країн Америки, Канади
Американська і канадська кухня схожа з англійською. Однак у кожної з них єхарактерні особливості, властиві кухні європейських країн. Це пояснюєтьсяісторичним розвитком США і Канади. У американців і канадців найбільш популярнікреветки, краби, солені та мариновані овочі, фрукти і салати з них, холоднем’ясо, устриці, маринований оселедець, паштет з печінки, фаршировані яйця,закусочні бутерброди. Для приготування закусок використовують майонез, салатнізаправки. Американці п’ють каву перед сніданком. Перший сніданок можескладатись з грінок, бекону, шинки, яєчні-глазуньї, солодкої булочки, кладій,сосисок, дині (в сезон). Другій сніданок (ленч) співпадає по часу з нашимобідом і складається із салату і другої страви з овочевим гарніром. З першихблюд рекомендується подавати овочеві, картопляні, грибні супи, борщі, бульйони;з других – блюда з вирізки, ростбіф, відварні, жарені, тушковані курчата, індійку,азу, гуляш, бефстроганов, жарені креветки, блюда з яєць, м’ясні тефтелі,сосиски, макарони з сиром; з солодких блюд – морозиво, пироги з яблуками,вишнями, пудинги, вівсяне печиво. Стакан молока подають до обіду та вечері. Вважаютьщо їсти потрібно те що корисно для здоровя.
Основною відмінність американської кухні є те що майже всі продукти тутпіддаються перероболеню та збагаченю. Цукерки збагачують вітамінами імінеральними солями,їх склад друкується на обгортках як на ліках. А Канадаславиться пшеницею, шпиком, помідорами, чорницею та ожиною. Готують страви такі якпечінка тюленя, горб бізона, задня лапа ведмедя, хвіст бобра. Фермери розводятьіндиків, цесарок, курей, кролів, качок, гусей. М’ясо переважно смажать абоготують у вигляді рагу. Для овочевих страв використовують гарбуз, коричневийбіб, квасолю. Хліб споживають в обмеженій кількості. Не їдять чорноїікри, заливної риби, круп’яних гарнірів, а також других страв з червоним томатнимсоусом.
Мексика використовується багато прянощів. Найпоширеніший з них Чілі. У Мексиціросте велика кількість всіляких видів фруктів і овочів. Основний харчовийпродукт – кукурудза. З кактусів готують національний напій – текілу. Мексиканцямвідомі два види супів-рідкий, густий. Майже всі страви готуються насмальці, вершкове масло їдять тільки з бутербродами. З птиці більше споживаютьіндиче м'ясо, а в деяких районах споживають качку. Сири використовуютьздебільшого з козячого молока. З солодких страв найбільше готують жиле. Мексика– батьківщина шоколаду, його тут готують трьома способами — по-французьки (З молоком),по-іспанськи (дуже густим), і по-мексиканськи (не дуже густим).
 
2.3 Кухня країн Азії
Китайська кухня відрізняється різноманітністю страв як по застосуваннюрізних продуктів, так і по способу їх обробки, використанню спецій, приправ.При виготовленні страв використовують рослинні продукти, продукти моря (медузи,трепанги, каракатиці, кальмари), свинину, яловичину, птицю, хлопкове масло.Другі страви звичайно подають невеликими порціями, але в асортименті 3-4 найменування.Обід закінчується подачею бульйону. Китайці не вживають молочні продукти,вершкове і топлене масло, маргарин, сир. В китайській кухні продукти нарізаютьтонкою соломкою, кубиками, ломтиками. Рис відварюють без солі (розсипчастий і ввигляді рідкої кашиці) і подають в піалах. Користуються великою популярністю вЄвропі. Китай займає велику територію і поділяється на багато регіонів, чимдальше на південь тим страви гостріші, тим більше приправ кладуть в їжу. Поручзі свіжими продуктами використовуються й сушені, мариновані та в’ялені продукти.Використовують яйця голубів та гусей. Для приготування екзотичних страввикористовують коріння лотоса, молоді пагінці бамбука, плавники акули, пелюсткимагнолії, гнізда ластівок, ікру креветок, язичок качок, кальмари, водорості, змій.Соус з соєвих бобів вживається замість солі. Під час їжі ніколи не п’ють воду, задовольняютьсябульйоном, чаєм, рисовим вином.
Корейська кухня схожа на китайську, тому корейцям можна рекомендувати такі жсамі страви, що й китайцям. Корейці люблять білий хліб. В раціон їх харчуванняне рекомендується включати бульйони, картопляні гарніри, сирокопчені ковбаси,страви з творогу, кефіру, какао, каву, блюда з соусами на борошні і які маютьсметану. Корейці не люблять мінеральних вод, вони п’ють охолоджену воду і пиво.
Монгольська кухня схожа з китайською і корейською. Модна додатковорекомендувати різні страви з баранини, птиці. Монголи охоче п’ють молоко ікефір, але не люблять ікру і рибу.
В японськійкухні дляприготування страв використовують рибні та нерибні продукти моря, овочі,телятину, свинину, баранину, курей. В японській кухні зберігаються традиціїкитайської кухні. Однак, на відміну від китайців, до сніданку, обіду, вечері їмможна подавати масло, деякі види м’яких сирів. Японці люблять перші страви, якіїм можна подавати (не більше 250 мл) три рази на день. З гарячих напоїврекомендується чай, іноді чорна кава. Рибу в основному смажать. Окрім рибивикористовують різні водорості, молюски, краби, часто їдять з пагінцями бамбуката грибами. Споживають також сиру рибу. Використовують різні сорти локшини. Особливістюцієї кухні є свіжість та натуральність продуктів. Універсальною приправою длябагатьох страв служить «порошок смаку» (піросульфіт натрію)Із закускою п’ютьрисове вино(саке)часом підігріте. Улюблений національний напій чай. Який п’ютьзавжди і проводять складні ритуали.
Індійська кухня. Загальної кухні для країни не існує. Багато з індійців –суворі вегетаріанці, що повністю виключають з раціону харчування продуктитваринного походження, навіть рибу та яйця. Основними продуктами харчування дляних є: рис, зернові каші, йогурт, овочі, олія. Різноманітності індійськійкухні надають спеції, прянощі, ріпчаста цибуля, часник. В Індії багато фруктів,кокосових горіхів, фініків, манго, лимонів, тому при кожному прийомі їжірекомендується ставити на стіл фрукти, соки. Улюбленим напоєм в Індії є міцнийгарячий чай, до нього можна подати гаряче молоко.
Кухня народів Близького та Середнього Сходу має багато спільного у використаннідеяких продуктів, виконанні вимог до їжі, що пред’являє релігія. Дляприготування страв використовують рис, боби, баранину, козлятину, рідшегов’ядину, птицю, овочі у свіжому та консервованому вигляді, яйця. Свинина зраціону харчування майже повністю виключена. В прибережних районах готуютьстрави з риби. Більшість страв готують гострими, використовуючи при цьомуперець, цибулю, часник, гострі та ароматичні корінці та зелень.
2.4 Екскурсія в Українську народну кулінарію
 
Українська кухня – спадок українського народу разом з мовою, літературою,музикою, яким можна і потрібно пишатися і не забувати. Серед слов'янськихкухонь українська по праву має статус найбільш різноманітною і багатою, вонадавно набула поширення за межами України не дивлячись на спроби деяких «майстріввід кулінарії» зобразити страву таким чином, ніби-то українська кухнясклалася тільки в 19-му сторіччі. Українська кухня складалася впродовж багатьохстоліть, що зумовило її різноманітність, страви української кухні відрізняютьсявисокими смаковими і живильними якостями, різними комбінованими методамиобробки продуктів і складною рецептурою. Не дивлячись на розкид територій відКриму до Десни або від Закарпаття до Донецька, кухня ця залишилася достатньоцілісною як по вживаному набору продуктів, так і за способами їх переробки.Логічно, що в серці України – Києві – національна кухня стала візитною карткоюі представлена в багатьох відомих і відвідуваних ресторанах міста.
Борщ, наприклад, готують за давніми рецептами із суворо виваженимдозуванням 50 інгредієнтів, які надають йому чудових фітотерапевтичнихвластивостей, саме так, як готували багато століть тому. Він мав три основнірізновиди — борщ з капустою, зелений борщ,і холодний борщ («холодник»).В пістзамість м’яса додавали гриби. Капусняк як і борщ був пісний заправлений м’ясомчи салом, засмажений або затовчений. Юшка або суп-це рідкі овочеві страви у якідодавали борошно, крупи, м'ясо, рибу. Найпоширеніший з них картопляний суп. Ви непожалкуєте, якщо замовите й інші страви, які полюбляють українці: гусарськапеченя, пироги, налисники, голубці із сметаною, та пончики з вишнями.
Наша сучасна їжа безумовно смачніша і калорійніша, але вона часто єнездорова, а часом навіть шкідлива для людини. Етнографи розподіляють повсякденнуїжу на декілька груп за основними складниками. Це страви з рослинних продуктівта страви з продуктів тваринного походження. Рослинні продукти: страви іззернових та страви рибні, м’ясні та молочні. Каша одна найбільш давніх страв. ЇЇварили з пшениці, ячменю, гречки, проса, вівса, кукурудзи.
Рідку кашу часто варили на молоці. Якщо до густої молочної каші додавалияйця її називали заварюваною. Часом кашу варили на сированці абомаслянці(сколотинах). Круті каші називали гущею, кутею, пенцаком, пшоняну кашу — яглі. Найдавнішою стравою можна вважати кисіль, зокрема вівсяний. Страви зпідсмаженого квашеного вівсяного борошна мали назву -«Джур», «Жур». Їх гарячимивживали з хріном, олією, маковим молоком, цибулею, а холодні з ягодами, медом. Доборошняних варених страв можна віднести затірку, локшину, галушки, вареники тощо. Зустрічалисьстрави які варились з крупою і борошно одночасно-тетеря. Вживали з олією абосалом. Для начинок в вареники використовували сир, ягоди, капусту, гриби, квасолютощо. Пироги варили з сиром, картоплею, гарбузом, квасолею, маком, тертою коноплею зпідсмаженою цибулею, з калиною, вишнями, сливами. Широко відомі млинці і омлети. Смаженіі печені страви з картоплі були досить простими і поживними. Великоюпопулярністю користувались деруни, які й до сьогодні вважаються смачноюстравою. Готували печеню з картоплі та свинини, голубці, кендюх, ковбаси, холодець(драглі), рубці.У гірських районах використовували бринзу і сир. Сметанувикористовували як засіб до борщу, юшок, вареників.
Найбільші були розповсюдженні кваси і узвари (хлібні, фруктові, ягідні, буряковийквас, квас з соків дерев)Традиційними вважались наливки та настоянки. Українціздавна замість чаю заварювали листя суниць, цвіт липи та звіробою, пелюсткишипшини, та троянд, гілки сливи, смородини, тощо.
2.6 Національна кухня різних країн світу у Львівські ресторанах
-«Європа»- європейська кухня, українська кухня, французька хухня.
Адреса: пр.Шевченка 14.
-«Бухара»- узбецька кухня, шашлик.
Адреса: вул… Фурманська 6
-«Гридниця»- українська кухня
Адреса: Олеський замок
-«Гуцульська Граджа»- українська кухня
Адреса: Вул. Володимира Великого 2а
-«Кавказ»- кавказька кухня
Адреса: вул. Шота Руставелі 4
-«Караван»- узбецька кухня,європейська кухня.
Адреса: Вул.Липинського 36
-«Краківська Брама»- вірменська кухня
Адреса: вул… Краківська 5
-Острів суші «Япі»- сашимі, суші, східна кухня.
Адреса: пр.Свободи 6
-«Пан Тао»- суші, східна кухня.
Адреса: вул… Кримська 28
Декілька наведених прикладів наших ресторанчиків
Атмосфера
По меню. Вибір закусок здався занадто вичурним, вибір десертів – заскупим (тірамісу, чізкейк, штрудель). Присутні швидше класичні салати,цікавенький набір перших страв (чурек, суп з вугра, крем суп з броколі ташпинату), оригінальні з натяком на італійськість другі страви (курячі рулетикиз сиром та фенхелем, тальятеллі з лисичками, мафалдіні з сьомгою, гусячагрудинка з овочевим жюльєном ). А чого не бракує в карті пропозицій, так цекоктейлів – і загальновідомих, і авторських. Подача страв-напоїв та чекувидалась дещо спрощено-демократичною, ну але спишемо це на відповідний формат.
Coffee-IN Leopolis
Та від лірики духу до прози цін. Кава направду того вартує щоб їїпокуштувати, кавові напої (рекомендують фірмовий з плавленим сирком), кальян,сандвічі, морозиво-тірамісу-сирник-шарлотка, шутери, Шеріданс, великий різновидчаювання.
Кнайпа Гасова лампа
Закуски (бринза, вушка, крильця, домашня ковбаска) коштуватимуть,вареники, гуска чи кролик, курка, качка, овочі на грилі, сирник-торт-штрудель,пиво як і кава. Рекомендую місцеві настоянки з хімічними назвами, які насправдінастоювались не на нафті, а на – березовому, яблучному та гранатовому соці.Щодо подачі страв – не дивуйтесь, якщо печеню Вам принесуть у пательні, анарізку – на дощечці – так тут прийнято. І майже до кожної страви, майте наувазі, вже включено гарнір – як, наприклад, до свинячих вушок – яєчня, а дом'яса – смажена картопля. Ситно, по-домашньому. Хоч і не дуже «моторно» всеготується.
Ресторан-пивоварня Кумпель
Пригощатись нас припрошують в меню закладу шніцелями, оригінальними салатиками,язиком, крильцями, голонкою, домашніми ковбасами, сирними асорті, королівськимикреветками, своїм іменним пивом, Льоффе-пивом, гарячим пивом і навіть льодами зпива. Проте вибір алкоголю пивом далеко не обмежується, а стосовно віскі, товін є навіть кращим за більшість пропонованих львівських карт напоїв. До речі,а Ви знали що розведення віскі джерельною водою, дозволяє розкрити його ароматий смакові якості? Буде тема для розмов. ;) Окрема подяка кухарям за різноманіттясоусів до кожної страви. Як прояв гарного смаку і якісне звучання такої ж якісноїмузичної підбірки «для фону».
Кав'ярня На бамбетлі
Одним воно видається найвдалішим варіантом для кавувань за десертом чисухофруктами (вершки — кава-чай, мартіні), комусь – для смакування живого пиваз бастурмою (Микулинське), місцина за різноманітністю глінтвейну, яких тут – докольору, до вибору.
Французький ресторан Delice
перші страви (раджу – суп з трюфелями); салати (раджу «По-болівійськи»);стейки з гарніром, з баранини, з мармурового м’яса, не забудьте спробуватифуа-гру, мідії, равлики, коктейлі. І звичайно багата карта вин та пристойнийвибір віскі. Також пропонують кальяни у традиційні для Львова. Бізнес-ланчі.Основні претензії – до тартару із цибулею, навіть побажання забрати цю не надтовдалу страву з переліку закусок ресторану, від гріха подалі.
Кав’ярня Під клепсидрою / в народі – Дзиґа
Зате відрадно, що з меню тут добряче «побавилися». Є навіть його другийрізновид «для дітей» – з віршиками та фотозображеннями, стилізованихпід казкову тему страв. Дорослі ж, приміром, під пиво, можуть обирати зпереліку м’ясних-овочевих-морських хрустиків. На обід – від різноманітноїпечені у горщиках та налисників з лососем до медальйонів, качиної грудки піджуравлиним соусом, та стейків. А під імпрези замовляти і кролика, і поросятко,і шоколадний фонтан, і фондю. До речі, з досвіду участі у влаштованих тутсвяткуваннях – адміністрація має достатньо навиків у проведенні їх на кращомурівні. Цьому сприяє і пристойний вибір небанальних добротних настоянок –морав’янки, зубрівки, калганівки, тминівки, медівки.
Таверна Пафос / Шматочок Греції
По наповненню меню – годі й говорити. Гортати доведеться його доситьдовго, дещо з «фешенебельних» страв – салат з лосося з пекінською капустою,мусака (телятина + баранина + баклажани), лангуст, кремовий суп, сувлакі зосетрини, «грецькі» равлики, жаб’ячі лапки, а також гуси фаршировані, ягнятатощо. Знаються в ресторанчику і на національних грецьких стравах. Наприклад — меззе (в перекладі – щось, щоб погризти) представляє собою набір кількох стравна кілька персон з особливими автентичними соусами. Приміром рибне меззе в«Пафосі» важитиме понад кілограм. При цьому компанія матиме нагоду за одинприсіст спробувати і смажену осетрину, і кальмари, і шашлик з лосося, і філеокуня та горбуші, і креветки, і овочі-гриль. Власне протестовані страви булифілігранно приготовані-подані, а ще дійсно свіжі та «легкі» (навіть картоплянікрокети). Мабуть, секретів навчалися у кулінарних школах.
Кафе У Кіма / Східна оєвропеізована кухня
Кафе заховалось у провулку з Пекарської, та розташувалось біля самоїКомерційної Академії. Може тому вдень там завжди багатолюдно та гамірно. Думаюнайбільше сюди приваблюють по-домашньому приготовані страви. У меню знайдетедуже багато страв з риби, а також і курку, і телятину, і свинину. З-поміж звиклихдля нас страв, в закладі пропонують корейські-японські-китайські смаколики. Тутє сиромариновані овочі, м’ясо чи морепродукти, національна корейська лапша,телятина по пусанськи, суші. І при цьому в закладі провадиться політика низькихцін на гарніри.
В самому закладі приємно посидіти – сервіровані (по-нашенському) столи,висока стеля і відчуття нормального простору довкола, великі вікна, три зали навибір. У інтер’єрі спостерігається необхідний мінімалізм, а це означає, щоякогось шику тут шукати не варто. У вечірній час, до речі, застали «У Кіма»повну відсутність відвідувачів. І як першопричина чи то наслідок – вже з пів надесяту кухня не працювала. Залишилось хіба пити Оболонь та Стеллу Артуа.:) Адля пивопиття, як Вам мабуть, відомо у цьому місті є вже більш ніж достатньопідходящих пабів.
Порохова Вежа / історична пам'ятка зсередини
Кухня смачна українська та готують повільно. Дійсно, вихід страв невказується у меню – всі ціни вказані за 100 гр. Салати, овочеве асорті,кров’янка, бастурма, страви на вогні (форель, полядвиця з ребром), десерти,мартіні. З пива — є тільки «Оболонь». Цю місцину наразі не можуть поділити міжсобою відвідувачі панство «за 40» та студентські компанії.:)
Бар Рафаель / ми не італійці, ми – ліванці:)
У ліванському барі, неподалік від центру, над-яскравих страв цієїнаціональності помічено не було. Але й з того, що представлено в менюзрозуміло, що кухня ця досить міцна – часом треба холодненьким запивати. Зусього видно також, що соуси – найулюбленіша забавка кухарів. От соус у стравіФаті, яким вона рясно полита (рублене м’ясо зі смаженим лавашем на кшталтчіпсів, що подається у глибокій мисці), дуже схожий на майонез і сприймаєтьсяклієнтами двояко. Фаті маленьке, Фаті велике. Без соусів подають м’ясо у такзваних стравах «меню». Наприклад, Меню-Філадельфія включає в себе, м’ясо,гарнір (рис. картопля), салат, сир. Дуже ситно, і аж такі великі порції некожен здатен подужати. До речі, м’ясо в вище перерахованих стравах мілкорублене і добре промариноване у спеціях. Інакше, замовляйте стейки. Салати(обирати з п’яти)– в основному це набір рублених овочів, без сюрпризів. Доситьпопулярні і національні сендвічі (таук, чайніз, шукаф).
Не ображайтеся, хлопці, але рівень закладу тепер не тягне на VIP-івський,хоча, саме так він позиціонував себе у перші роки існування. Власне, і доубранства закладу підійшли дещо по-аматорськи. Зала з арковою стелею на 7столиків прикрашена копіями картин видатного художника, китицями, екстер’єрнимиліхтарями у важкій ковці, скульптурами. І тут, треба згадати скатертини.., якіпотребують більшої прискіпливості адміністрації.
Ресторан Динамо-блюз
Знатно пригощають в закладі власне стейками – знавці-гурмани оцінятьможливість обирати м'ясо для них за спеціальною схемою. Ціни – звичайніресторанні — стейки, форель, креветки, лазанья, ягня. Бізнес-ланчі (акція — кожен восьмий — безкоштовно). Порції маленькі, але пробачаємо таку скупість, ботелячі бургери дійсно смачні.:) З десертів не пошкодуєте якщо замовите теплийамериканський пиріг або полуничну зупу. До переваг закладу також відноситьсякейтерінг (якість обслуговування при середній по місту ціні була на рівні). Алеособлива родзинка закладу для мене — сервіс, він завжди тут непомітний ташвидкий. Дякую Вам. Місцевий контингент – з тих що “перебірливі”. Ви тількипогляньте на автопарк при ресторані.:)
Пункт
Асортимент щоразу збільшується, але є переважно тістечково-закусочним:салати «для гурманів, типу сьомга-тунець», французький пиріг, лаваші, багети,тости, млинці з масою різноманітних начинок, немаленькі десерти та торти(обов’язково спробуйте штрудель), кава в асортименті, супер-гарячий шоколад,коктейлі з свіжих фруктів або лісних ягід дуже смачні і поживні, я думаю цеприверне увагу дих милих дам які слідкують за своєю фігурою. Дегустувала майжевсе і була від смачненького в захопленні. Але нажаль тут самообслуговування
 
2.7 Обслуговування іноземних туристів в ресторані «Львів»
Готель «Львів» є одним із найстаріших на ринку готельних послуг містаЛьвова, він займає досить чільне місце серед багатьох готелів Львова.
Однією з найголовніших послуг готелю «Львів» є послуга харчування.Ресторан з однойменною назвою «Львів» знаходиться на першому поверсі готелю. Доресторану є два входи, з приймальні готелю та з вулиці. Тому, рестораном можутькористуватись не тільки клієнти готелю, але і інші відвідувачі.
Ресторан складається з одного великого залу на 130 місць, бару та кухні.Оформлення ресторану типово радянських часів, хоча видно, що тут недавнозроблено ремонт.
Дешевші, ніж в інших готелях послуги, дають змогу зупинятись в готелітуристам і гостям Львова з різним достатком.
Ресторан готелю «Львів» обслуговує іноземних туристів, як групами, так ііндивідуально. Обслуговування здійснюється за першим класом. Ресторан приймаєзамовлення груп туристів не менше, ніж за добу, від туристичних фірм.Організація харчування груп іноземних туристів здійснюється за спеціальновиділеними столами у загальному залі. Для груп туристів передбачаєтьсятриразове харчування – сніданок, обід, вечеря. На прохання туристів в рестораніможна замовити дієтичні або вегетаріанські страви. Меню сніданку можепередбачати так званий європейський сніданок. Сніданок починається з 8 до 10год.; обід – з 12 до 15 год.; вечеря – з 18 до 20 год.
Проводяться бенкети, або усіляку урочистості і ви не пошкодуєте при виборіцього ресторану адже тут насправді смачна кухня і прекрасне обслуговування. Іне є досить дорогим.
Страви української національної кухні надзвичайно смачні. Борщ іпампушки, паляниця й галушки, вареники і ковбаси, печеня і напої з фруктів тамеду — скуштувавши їх, ви назавжди станете щирим поціновувачем місцевоїкулінарії. Але те, без чого неможливо уявити Львів — це кава. Справжня запашнакава — це такий самий невід'ємний атрибут міста, як леви чи Ратуша.

Висновки та пропозиції
1. Економічна реформа в країні, розвиток туризму, тісні контакти іззарубіжними країнами, необхідність створення розвинутої готельно-ресторанної інфраструктуривисувають високі вимоги до рівня підготовки спеціалістів для підприємств готельно-ресторанноїгалузі
2. Працюючи над темою своєї курсової роботи, я намагалася дослідити як найбільшелітературних джерел. Глибокі теоретичні знання дають більші результати припроведенні практичного дослідження, пошуку первинних даних на конкретному підприємстві.
Теоретичні і практичні дослідження дають змогу зрозуміти всі особливостіорганізації харчування іноземних туристів при використання їх національнихстрав.
На прикладі ресторан «Львів». Який є одним із тих які приймають гостейз-за кордону. При порівнянні теоретичних даних я дійшла висновку, що вресторані готелю «Львів» ще мало приділяється уваги саме харчуванню іноземнихтуристів.
В сучасних ринкових умовах і розвитку ресторанної галузі потрібно більшеприділяти уваги роботі і зв’язкам з іноземними туристами. А для цього потрібновкладати гроші в інфраструктуру і якісне обслуговування готельно-ресторанногокомплексу.
Страви що подаються в ресторанах необхідно підбирати відповідно до їхспеціалізації. Існує дві категорії впливу яких стимулює або знижує попит наготельно-ресторанний бізнес:
1.Обєктивні фактори:
— розмірні доходи населення й національні доходи
— демографічні
— вплив середовища
— культурні
2.Субєктивні фактори:
— психологічні основні побажання споживачів
— звички споживача
— традиції
— мода тощо.
Підприємства громадського харчування відіграють значну роль в укладінашого життя. З кожним роком їх значення зростає.
Пам’ятаймо що головною метою ресторанів Львова і в цілому є забезпеченняякісного і рентабельного обслуговування в харчуванні. Щоб гість був задоволенийі залишив по собі приємні враження. Тема моєї курсової роботи є доситьактуальною, адже якщо ви хочете щоб ваш ресторан визначався серед інших своєюякістю. Ви повинні будете в меню приставити саме ті страви які відносять дотипу вашого ресторану. Тому ті знання які я одержала з теоретичної підготовкидо курсової роботи дає мені можливість написати що кожна з країн єрізноманітною в своїх національних стравах і все залежить від смаків, вподобань, географічногорозположення і вірувань. Адже ще в старовину межуючи між собою кожна з країнобмінювалася знаннями, одні з яких стосувалися кулінарії. Тому не дивно якщонаціональні страви різних країн які межують між собою деколи бувають подібними.
Багато підприємців в гонитві за прибутком намагаються вразити людей івідкривають заклади харчування з різними екзотичними кухнями:китайською(використовують багато приправ, спецій, морських продуктів, гусячих яєцьі т.д.), індійська кухня (приправи відіграють велику роль, розповсюджені рибні таморепродукти, майже всі національні страви готуються з цибулею. часником тавеликою кількістю перцю, часто бувають вегетаріанцями), тайською, італійською (макарони, соуси, вина, стравиє досить гострими, використовують приправи часник, селера, цибуля, томат-пюре, різнівиди перцю, сири, смачне морозиво), грецькою(на половину вегетаріанці, дужевелике використання овочів, овечий сир, часто для національних страввикористовують виноградне листя, всі овочі які можна наповнити грекифарширують, майже всі страви приправляють лимонним соком, багато споживаютьдинь, винограду, мигдалю, кавунів, тістечко дуже солодкі і калорійні) тощо. Роблятьце примітивно і часто необдумано, забуваючи що такі кухні мають дуже різкі відмінностіі не можуть бути сприйняті широким загалом. Брак необхідних приправ тапродуктів, невміння кухарів часто призводить до спотворення національноїкухні, що є образою того чи іншого народу.
Тому мабуть в Львівських ресторанчиках я більше побачила різновидукраїнської кухні змішаної з іншими національними блюдами, адже мало хто можепохвастатись тим що посмакував екзотичну страву китайської кулінарії. Це мабутьпотрібно бути справді любителем екзотики. Хоча й помічаються і досить гарніресторани з французькою, грецькою, китайською кулінарією але я вважаю що в нихвсе одно є вкраплення українських кулінарів адже ми находимось в Україні денаціональним стравою є борщ.
А тепер про Акцію Тиждень австрійської кухні у Львові, яка відбудеться вготелі Леополіс, організовує відомий у світі шеф-кухар Емануель Вернбахер. Кульмінацієюкулінарного тижня стануть Heurigen-вечори — традиційні австрійські вечори підгаслом: «Їжте досхочу, безкоштовне пиво весь вечір і співи з танцями досвітанку»
Урочистим завершенням тижня австрійської кухні стане святковий обід 17травня під звуки класичних віденських творів. Поспішайте побувати на такомувечорі і поділитись враженнями з національних страв Австрійської кухні.

Список використаної літератури
1. «Організація обслуговуваннянаселення на ипідприємствах харчування» Сало Я.М. 2007
2. “Менеджмент гостиничного иресторанного обслуживания», Москва, 1997р.
3. «Готельний і туристичний бізнес»,навчальний посібник, Асоц.авторів та видавців “Тандем”, Москва, 1998 р.
4. Аграновский Е.Д. и др. «Організаціяпродовольства в харчуванні», Москва, 1990 г.
5. Бутєйкіс Н.Г. “Организацияпроизводства предприятий общественного питания»
6. Кузнєцова Н.М. “Основи економікиготельного та ресторанного господарства”. Київ, 1997 р.
7. Усов В.В. «Організаціяобслуговування в ресторанах». Москва, 1990 г.
8. Л.Г.Агафонова, О.Є.Агафонова«Туризм, готельний та рестораний бізнес»
9. “Громадське харчування в умовахкомерціалізації і приватизації”, збірник наукових праць. Київ, КДТЕУ, 1994 р.