Реферат
«Конституцiйнi правата обов'язки громадян України»
Вмiст
ВСТУП
ТЛУМАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ТЕРМIНIВ
ОСОБИСТI ПРАВА ГРОМАДЯН
ПОЛIТИЧНI ПРАВА
ЕКОНОМIЧНI ПРАВА
СОЦIАЛЬНI ПРАВА
ЕКОЛОГIЧНI ПРАВА
КУЛЬТУРНI ПРАВА
КОНСТИТУЦIЙНI ГАРАНТIЇ ПРАВГРОМАДЯН
ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН
Список лiтератури
ВСТУП
Правалюдини закріплені, перш за все, в таких міжнародно-правових актах:
1. Загальна Декларація прав людини (10 грудня 1948р.)
2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурніправа (16 грудня 1966 р.)
3. Міжнародний пакт про громадянські та політичніправа (16 грудня1966 р.)
4. Факультативний протокол до Пакту про громадянські та політичні права (16 грудня1966 р.)
5. Європейська конвенціяпро захист прав людини та основних свобод (4 листопада 1950 р.)
6. Європейська соціальна хартія (18 жовтня 1961р.) Права людини як категорія міжнародного права практичностають правами громадянина в конкретний державі тоді, коли вони визнаютьсята закріплюються внутрішнімзаконодавством певної країни
ТЛУМАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ТЕРМIНIВ
Основнеправо громадянина — це встановлена державою та закріплена в Конституціїможливість, яка дозволяє кожному обирати вид i міру певної поведінки,використовувати надані йому блага, як в особистих, так i в суспільних інтересах..
ВКонституції та законах України вживається вислів «права та свободи людини», «права та свободи громадянина», зустрічаються поняття «законні інтереси», "інтереси громадян"(ст.36,44 Конституції України).
Закріплюючи в Конституції права та свободигромадян, держава вимагає від них правомірної поведінки, яка має відповідати еталонам, зафіксованим у юридичних нормах. вiдповiдальнiсть за їх невиконання.
Основнийобов'язок — це встановлена державою в інтересах усіх членів суспільства та закріплена в Конституції необхідність, яка приписує кожному громадянину вид iміру певної поведінки та вiдповiдальнiсть в разі їїневиконання.
Правалюдини класифікуються за змістом потреб, що забезпечуються цим
правом. Це фізичні,особисті, культурні, економічні. політичні права.
Щодо діючоїКонституції, то вона не містить класифікації прав та свобод.
На думкуавторів серед прав та свобод громадян, закріплених у Конституції, можливо виділити такі групи:
1) особисті (ст. 27-35, 51-52),
2) політичні (ст. 36-40),
3) економічні (ст. 41-45),
4) соціальні (ст. 46-49),
5) екологічні (ст. 50),
6) культурні (ст. 53-54).
ОСОБИСТI ПРАВА ГРОМАДЯН.
Вперше в Україніофіційно закріплене невід’ємне право кожної людини на життя (ст.27), хоча в міжнародних актах, ратифікованих Україною, воно існувало. На жаль, ні ці акти, ні Конституція не містять юридичноговизначення цього права. Не зафіксовано, коли воно виникає: з моменту народженнядитини чи раніше. В той же час у дiючому законодавствi України регулюються такіаспекти цього права:
по-перше,заборона здійснення медичними працівниками еутаназiї навмисного прискореннясмерті або умертвіння невиліковно хворого з метою припинення його страждань (Основи законодавстваУкраїни про охорону здоров'я від 19листопада 1992 р., ст. 52);
- по-друге, наявність кримінальної вiдповiдальностi за позбавлення життя, зараження вірусомімунодефіциту людини та за iншi злочини проти життя громадян(Розділ III Кримінального кодексу України).
Проте тут актуальною є проблема співвідношення невід’ємногоправа на життя i існування в Україні смертної кари (ст.24 Кримінального кодексу України). Скасування цього видупокарання було однією з умов вступуУкраїни до Ради Європи. Питання це складне, у суспільстві. існують різніточки зору щодо цього. Але такзваний «мораторій на застосування смертної кари», по-перше- незаконний, а по-друге, не є засобом вирішення проблеми. Як відомо, змінюватиабо відміняти закони (у тому числі, i Кримінальний кодекс) має право виключноВерховна Рада України, яка відповідного рішення ще не прийняла.
Згідно зчастиною 3 статті 28 Конституції України «жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам». Більшдетально це положення розкрито в Основах законодавства України про охорону здоров'я,де у статті 45 забороняється проведення науково-дослідногоексперименту на хворих, ув'язнених або військовополонених, а такожтерапевтичного експерименту на людях, захворювання яких не має безпосереднього зв'язку з метоюдосліду.
Право на свободу включає такі аспекти, як гарантії віднезаконного арешту та затри — мання, свободу пересування, вільнийвибір міста проживання, право залишати Україну та повертатись в Україну.
Недоторканістьособистого життя означає, що ніхто без згоди громадянина не має прававтручатися в його особисте життя, обмежувати його подружні, родинні, iнтминi та iншi прояви індивідуальної активності.
ПОЛIТИЧНI ПРАВА.
Політичніправа надають громадянам можливість брати участь у суспільному таполітичному житті країни.
До них,перш за все, слід віднести право на свободу об'єднання у політичне партії тагромадські організації та право на участь у професійних спілках (ст.36-37Конституції України), якi в міжнародних Пактах з прав людини об'єднуються в поняття «право на свободу
асоціацій».
Засновникамигромадських організацій можуть бути громадяниУкраїни, громадяни інших держав та апатриди, якi досягли18 років, а молодіжнихта дитячих організацій - 15-рiчного віку. Членамиполітичних партій можуть бути громадяни з 18 років, громадських організацій — з 14 років, дитячих та молодіжних - за їх статутом.
Громадяни мають право брати участь у виборах i референдумах. ГромадяниУкраїни мають право на доступ до державної служби.
Право збиратисямирно, без зброї i проводити збори, мітинги, походи i демонстрації (ст.39)дозволяє громадянам виражати колективний погляд на різні питання суспільного тадержавного життя, привертати до нихувагу населення, державних органів, висувати певні вимоги або підтримувати соціальніініціативи.
Правогромадян звертатись до органів державноївлади та місцевого самоврядування та вчасно отримувати відповідь на пропозиції,заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
ЕКОНОМIЧНI ПРАВА.
Новимдля Української Конституції є закріплення права приватної
власності, яке є непорушним. Власність в Українівиступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Держава проголошує в Конституції захист прав усіх суб’єктів права власності, але йвимагає, щоб власність не використовувалась на шкоду людині i суспільству .
Стаття 42 Конституції України закріплює право громадян на підприємницькудіяльність, підприємництво, за Законом України «Про підприємництво»від 7 лютого 1991 року, це самостійна iнiцiатива систематична на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Державазаконодавчо забезпечує свободу конкуренції, захищає від недобросовiстноїконкуренції, не допускає зловживання монопольним становищем на ринку.
На рiвнiОсновного Закону зафіксований i захист прав споживачів, контроль держави заякістю i безпечністю продукції, послуг, робіт. Одними знайважливіших прав людини є право на працю та відпочинок (ст.43,45 Конституції України). За Міжнародним пактом про еко – номiчнi, соціальні такультурні права від 16 грудня 1966 року право на труд включає право кожної людини на отримання можливостізаробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає, право на справедливі та сприятливі умови праці, оплату праці, відпочинок таобмеження робочого часу. Всі ціположення відображені у чинній Конституції України. Крім того, її 44 стаття передбачає право на страйк — засіб захисту своїхекономічних i соцiальних прав
СОЦIАЛЬНI ПРАВА.
Стаття46 Конституції України проголошує право на соціальний захист, тобто системудержавних гарантій для реалізації прав громадян на працю i допомогу на час безробіття, підтримання життєвого гарантій за умов зростання цін, надання державної допомоги, пільг та
рівня населення через перегляд мінімальних розмірів основних соцiальних іншихвидів соціальної підтримки малозабезпечених громадян, матеріальне забезпечення при досягненні пенсійного віку, тимчасової або постійноївтрати працездатності, втрати годувальника.
Стаття47 передбачає для громадян, якi потребують соціального захисту, пільгове (безоплатне або за доступну для них плату)надання житла.
Стаття48 закріплює право на достатній життєвий рівень, який включає достатнєхарчування, одяг i житло. Міжнародні документи відносять до цього права i свободу від голоду. В України для здійснення адресної допомоги малозабезпеченим був прийнятий Закон України «Промежу малозабезпеченості» від 4 жовтня 1994 р., за яким право на одержаннягрошової допомоги мають непрацездатнi громадяни, якi отримують пенсiю i середньодушовий сукупний дохiд якихне перевищує величини вартостi межiмалозабезпеченностi. Призначення допомогиздiйснюють органи, що призначають пенсiю за мiсцем проживання особи за їїособистою заявою.
Кожналюдина має природне невiд'ємне i непорушне право на охорону здоров'я. Стаття 49Конституцiї України передбачає також право на медичну допомогу та медичнестрахування. Згiдно з Основами законодавства про охорону здоров'я, здоров'я- це стан повного фізичного,
душевного i соцiального благополуччя, а не тількивiдсутнiсть хвороб i фізичних дефектів.
Охороназдоров'я — система заходів, спрямованих на забезпечення, збереження i розвитокфiзiологiчних i психологічних функцій, оптимальної працездатностіта соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій iндивiдуальнiй тривалостi життя.
Згiдно ізСтаттею 14 Основ реалізація політики охорони здоров'я в Україні окладається на органи державної виконавчої влади.Особисту вiдповiдальнiсть за це несе Президент України, який виступає гарантом права громадян на охорону здоров'я.
ЕКОЛОГIЧНI ПРАВА.
На жаль,ця група прав в Конституцiї відображена лише в статті 50, де закріплюєтьсяправо громадян на безпечне довкілля, відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, та права на інформацію про стан довкілля, якість харчовихпродуктів та предметів побуту.
Екологічнабезпека за Законом України «Про охорону навколишнього природногосередовища» від 25 червня 1991 р. є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередженняпогіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологічнабезпека передбачає здійснення комплексу
взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, органiзацiйних та державно-правових заходів.3 метою охорони громадян від шкідливих продуктів у Статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що виготовлювач, продавець зобов'язаний довести до покупця відомостіпро товари, якi за певних обставин створюють небезпеку для життя, здоров'я споживача та його майна, а також про можливі наслідки їх впливу.
Покупець має право вимагати від продавцяінформацію щодо товару та його якостей.
КУЛЬТУРНI ПРАВА.
Стаття53 Конституцiї України закріплює право кожного на освіту, у тому числі наотримання безоплатної освіти у державних i комунальних навчальнихзакладах. За Законом України «Про освіту» в ред. вiд 23 березня 1996 р. освіта в Україні базується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості,взаємоповаги між націями i народами. Зазна- чений Закон регламентуєпитання управління, системи та структури освіти, правата обов'язки педагогічних працівників, батьків та учнів, державнігарантії працівникам закладів освіти та iншi. 4 листопада 1966 року на Генеральнiй конференції ЮНЕСКО була прийнята Декларацiя принципiвмiжнародної культурної співпраці, яка проголосила,що для підтримання гiдностi людини необхiдне глибоке розповсюдження культури та освiти серед усіх людей назасадах справедливостi, свободи та миру.Iншi мiжнароднi акти пiдкреслюють також право кожної людини вiльно брати участьу культурному життi, науковому прогресі,а також захищати авторські права. Ці та iншi положення вiдображенi у статті 54Коiiституцiї України.
КОНСТИТУЦIЙНI ГАРАНТIЇ ПРАВ ГРОМАДЯН.
Яквідомо, забезпечення прав i свобод громадян — головне завдання демократичноїдержави. Дiяльнiсть держави щодо реалiзацiї цієї функцiї складається з забезпечення гарантiй прав громадян,створення умов для реалiзацiї прав громадян, повсякденної органiзацiї
вiдповiдних процесiв у суспiльствi. Статтi 55-64Конституцiї України мiстять гарантiї забезпеченнiя та захисту прав громадян. Слiд зазначити, щопередбачається захист прав i свобод в органах суду, право звертатись доУповноваженого Верховної Ради з прав людини та в мiжнароднi органи. Окремо зафіксований порядок обмеження прав i свобод в умовах воєнного чинадзвичайного стану, а також права, якi взагалі не можуть бути обмеженi.
ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН.
Стаття23 Конституцiї України, закріплюючи право людини на вільний розвиток своєї особистості, наголошує, що такий розвиток забезпечуєтьсявиконанням обов’язків усіма членами суспiльства. Кожен громадянин повинен неухильнододержуватися Конституцiї та законів України, поважати права i свободи інших (ст.68 КонституцiїУкраїни), не заподiювати шкоду природi, культурнiй спадщинi, відшкодовувати збитки (ст.66), шануватидержавні символи України (ст.65), сплачувати податки, щорічно подаватидекларацiї про майновий стан та доходи(ст.67 Конституцiї України).
ЗаЗаконом України «Про оборону» вiд 6 грудня 1991 р., оборона України — справа усього народу. Обов'язок громадян щодо захисту Вітчизни закріплений у статті 65 Конституцiї, а також у ЗаконахУкраїни «Про загальний військовий обов'язок та військову службу» від 25березня 1992 р. та «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 р.
Крім того, у статтi 51 Конституцiї України проголошений обов'язокбатькiв утримувати дiтей до їх повнолiття та обов'язок повнолiтнiхдiтей пiклуватися про своїх непрацездатних батькiв. Більш докладно взаємнi обов'язкибатькiв та дiтей врегульованi у
Кодексi про шлюб та сiм'ю. Хотiлося б зазначити,що другий роздiл Конституцiї України «Права, свободи та обов'язки людини iгромадянина» в цiлому відповідає свiтовим та європейськимстандартам з прав людини. Але не слiд забувати, що потрібне не тiльки проголошення прав i свобод, але й наявнiсть механiзму їх реалiзацiї, якийiснує сьогоднi далеко не для всiх закрiплених в Конституцiї прав.
Список лiтератури
1. Конституція України вiд 28 червня 1996 //Відомості ВР України
№ 30,1996.
2. М.Г.Коваль, В.О.Євченко «КонституціяУкраїни: вивчаємо Основний
Закон» // Миколаїв, 1997