ЗАВДАННЯ
напроектування з дисципліни
«Електроніката мікросхемотехніка»Кафедра автоматизації виробничихпроцесів
Варіант № 34
Тема: “Розрахунок керованого випрямляча та системиімпульсно-фазового керування”
Вихідні дані:
1) Для випрямляча:
· напруга живлення (/>) – 380;
· напруга на навантаженні (/>) – 80;
· струм на навантаженні (/>) – 30;
· глибина регулювання (/>) – 10.
2) Для СІФУ:
· напруга живлення (/>) – 380;
· напруга управління (/>) – 0…8.
3) Для блока живлення:
· напруга живлення (/>) – 380;
· вихідна напруга (/>) – 12;
· струм на навантаженні (/>) – 0,3;
· коефіцієнт стабілізації (/>) – 100.
ПИТАННЯ ДЛЯ ПРОРОБКИ
1. Розрахунок силової частини керованого випрямляча.
2. Проектування системи імпульсно-фазового керування.
3. Розрахунок джерела живлення.
4. Моделювання силової частини керованого випрямляча.
Завдання видане15.10.2004р.
Строк захисту13.12.2004р.Завдання прийняте до виконання __________________(НаталюткінМ.І.)
Керівник __________________(Сус С.П.)
Реферат
Курсова робота присвячена розрахунку елементівкерованого випрямляча, системи імпульсно-фазового керування для керованоговипрямляча та блока живлення СІФУ.
Курсова робота містить 30 сторінок, 12ілюстрацій, 1 додаток та 1 креслення (схема керованого випрямляча в зборі).
Зміст
Вступ
1 РОЗРАХУНОКСИЛОВОЇ ЧАСТИНИ КЕРОВАНОГО ВИПРЯМЛЯЧА
1.1 Вибір схемита розрахунок основних параметрів випрямляча в некерованому режимі
1.2 Розрахунок основнихпараметрів випрямляча в керованому режимі
1.3 Розрахунокрегулювальної характеристики керованого випрямляча
1.4 Розрахунокрегулювальної характеристики керованого випрямляча
1.5 Вибірзахисту тиристорів від перевантажень за струмом та напругою
2 ПРОЕКТУВАННЯСИСТЕМИ ІМПУЛЬСНО-ФАЗОВОГО КЕРУВАННЯ
2.1 Розрахунокпараметрів пускових імпульсів
2.2 Розрахунокпараметрів елементів кола керування тиристорами
2.3 Розрахунокпараметрів елементів блокінг-генератора
2.4 Розрахунокелементів генератора пилкоподібної напруги
2.5 Розрахуноквхідного кола генератора пилкоподібної напруги
2.6 Розрахунокелементів блока синхронізації
2.7 Побудоварегулювальних характеристик випрямляча
3 РОЗРАХУНОКДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ
3.1 Вибір схемита розрахунок основних параметрів джерела живлення
3.2 Розрахунокоднофазного мостового випрямляча
Висновки
Перелікпосилань
Додатки
Додаток А
/>Вступ
Мета даної курсової роботи – спроектуватикерований випрямляч і систему імпульсно-фазового керування для нього.
Випрямляч – пристрій, що перетворює зміннийструм у постійний. Він складається з трансформатора, що перетворює напругуланцюга живлення у необхідну за величиною; вентильного блоку, що перетворюєзмінну напругу в пульсуючу та фільтра, що згладжує пульсації випрямленоїнапруги до необхідної для нормальної роботи споживача величини. У данійкурсовій роботі розглядається трьохфазний керований випрямляч, побудований звикористанням керованих вентилів (тиристорів). В такому випрямлячі використовуєтьсятрансформатор із двома обмотками. Фільтри, що згладжують, виконані на основідроселів.
Для керування тиристорами, що використовуютьсяв даному випрямлячі, використовується система імпульсно-фазового керування.Такий спосіб керування потужними тиристорами в даний час вважається найбільшприйнятним. Суть способу полягає у включенні замкнених тиристорів майжепозитивними прямокутними імпульсами, що подаються на керуючий електродтиристора зсунутими за фазою на кут /> відносно моменту природноговключення некерованих вентилів. Таким чином, основним завданням системиімпульсно-фазового керування є перетворення вхідної регулюючої напруги увідповідний кут регулювання /> (тобто кут відкриття тиристорів).Тому що в даному випрямлячі використовується 6 тиристорів, то для керуванняними використовується багатоканальна система імпульсно-фазового керування. Прицьому схеми всіх каналів однакові і відрізняються тільки фазами синхронізуючихнапруг, що зсунуті за фазою одна відносно одної на 120 градусів, як і увідповідних анодних ланцюгах тиристорів.
Для живлення схеми системи імпульсно-фазовогокерування використовується релейний стабілізатор напруги.
/>/>/>/>1 РОЗРАХУНОК СИЛОВОЇ ЧАСТИНИ КЕРОВАНОГОВИПРЯМЛЯЧА
/>
1.1 Вибір схеми та розрахунокосновних параметрів випрямляча внекерованому режимі
Згідно з завданням приймаємо трьохфазну мостовусхему випрямляча на шести тиристорах з нульовим діодом.
/>
Рисунок 1.1 – Схема трьохфазного мостового випрямляча
на шести тиристорах з нульовим діодом
Спочатку проводимо розрахунок у некерованомурежимі, тобто при /> У зв’язку з тим, що напруга вмережі може змінюватись у межах /> визначаємо величини випрямленихнапруг на навантаженні:
/>
де />– випрямлена напруга нанавантаженні при нормальній напрузі в мережі;
/> – випрямлена напруга на навантаженніпри підвищеній напрузі в мережі.
Визначаємо максимальне значення зворотноїнапруги на тиристорах: /> середнє значення струмутиристорів />
З джерела [1] за обчисленими значеннямиобираємо тиристори типу T132-16-13.
Визначаємо активний опір фази трансформатора:
/>
де /> – коефіцієнт, що залежить відсхеми випрямлення;
/> – магнітна індукція вмагнітопроводі;
/> – частота струму живлячої мережі;
/> – число стрижнів магнітопроводудля трансформаторів.
Визначаємо індуктивність розсіювання обмотоктрансформатора:
/>
де /> – коефіцієнт, що залежить відсхеми випрямляча.
Визначаємо напругу холостого ходу з урахуваннямопору фази трансформатора
/>: />
де /> – спадання напруги на вентилях таобмотках трансформатора,
/>
/> – спадання напруги на вентилях, />
/> – спадання напруги на обмоткахтрансформатора.
/>
де />–число пульсацій кривої випрямленої напруги за період мережі.
Визначаємо параметри трансформатора з джерела[2]:
діюча напруга на вторинній обмотцітрансформатора
/>
діючий струм вторинної обмотки трансформатора
/>
коефіцієнт трансформації
/>
діючий струм первинної обмотки трансформатора
/>
діюче значення струму діода
/>
типова потужність трансформатора
/>
Визначаємо кут комутації:
/>
де /> – індуктивний опір обмотоктрансформатора.
Внутрішній опір випрямляча
/>
Коефіцієнт корисної дії
/>
де /> – втрати в трансформаторі, />
/> – коефіцієнт корисної діїтрансформатора, />
/> –втрати потужності на випрямних діодах, />
/> – число тиристорів у схемі.
Визначаємо струм нульового вентиля:
/>
З джерела [1] за обчисленим значенням обираємодіод типу ВЛ100.
Зовнішня характеристика випрямляча при /> будується задвома точками: Холостий хід і Номінальне навантаження, має вигляд прямої (рис.1.2).
Таблиця 1.1
/> 30
/> 107,3015 80
/>
Рисунок 1.2 – Зовнішня характеристика випрямляча
1.2Розрахунок основних параметрів випрямляча вкерованому режимі
Визначаємо максимальний і мінімальний кутирегулювання:
/>
Мінімальна випрямлена напруга на навантаженні
/>
/>
Струм на навантаженні />
Визначаємо максимальний і мінімальний кутипровідності тиристорів:
/>
Струми через тиристори та в нульовому діоді вжерозраховано вище.
1.3 Вибірелементів керованого випрямляча
На підставі попередніх розрахунків знаходимо:
для тиристорів – />
для нульового діода – />
Тиристори та нульовий діод обираємо із запасомза зворотною напругою />
Приймаємо тиристори та діод із припустимоюзворотною напругою />
Припустимі струми через тиристори та вентильзалежать від кута провідності /> та швидкості охолоджуючогоповітря й не перевищують /> Тоді необхідно обрати:
тиристори на струм />
нульовий діод на струм />
За обчисленими значеннями з джерела [1] обираємодля випрямляча шість тиристорів VS1-VS6 типу 2Т132-25-20, нульовий діод VD0типу ВЛ200. Для охолодження тиристорів та діоду застосовуємо типовіохолоджувачі М-6А.
1.4Розрахунок регулювальної характеристики керованоговипрямляча
Загальна розрахункова формула для всьогосімейства навантажувальних характеристик:
при /> />
при />
/>
/>
Де /> – напруга холостого ходу;
/> – спадання напруги на елементахвипрямляча;
/> – струм на навантаженні.
Результати розрахунків зведемо до таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
/> 0˚ 30˚ 60˚ 90˚ 101,366˚
/> 30 25,981 15 4,019 1,573
/> 6,984 6,343 4,592 2,841 2,451
/> 100,318 86,583 49,059 11,535 3,174
/>
Рисунок 1.3 – Регулювальна характеристика випрямляча
1.5 Вибірзахисту тиристорів від перевантажень за струмомта напругою
Захист повинен задовольняти наступним вимогам:
— забезпечувати максимальну швидкодію;
— здійснювати відключення тільки пошкодженогоелемента;
— мати високу чуттєвість.
Для захисту тиристорів від перевантаженьвикористовуємо швидкодіючі плавкі запобіжники.
Струм плавкої вставки
/>
де /> – коефіцієнт можливогоексплуатаційного перевантаження;
/> – коефіцієнт, що характеризуєспіввідношення струмів в ідеальному випрямлячі;
/> – коефіцієнт, що враховуєвідхилення форми опорного струму вентилів від прямокутної;
/> – коефіцієнттрансформації трансформатора.
Приймаємо до установки швидкодіючі запобіжники FU1-FU3типу
ПНБ-5-380-7.
Для забезпечення захисту від комутаційнихперевантажень використовуємо на вхідних шинах перетворювача />ланцюги.
Визначаємо параметри ланцюгів за наступнимиспіввідношеннями:
/>
де /> – величина струму холостого ходу вторинної обмотки трансформатора,складає 5% від діючого струму вторинної обмотки трансформатора;
/> – коефіцієнт запасу відперевантажень на тиристорі, />
/>
/>
/>
/>
З джерела [2] за обчисленими значеннямиобираємо конденсатори C1-C3 типу СГМ-4-500 В-0.62 мкФ±10%, резистори R1-R3 типу ПЭВ-10-50 Ом±5%.
Для послаблення перевантажень тиристорів умомент комутації використовуємо />ланцюги, що вмикаються паралельнотиристорам. Такий ланцюг разом з індуктивністю навантаження утворює послідовнийколивальний контур. В ньому конденсатор обмежує комутаційні перевантаження, арезистор обмежує струм розряду цього кондесатора при відмиканні та запобігаєколиванням у послідовному контурі.
Параметри ланцюгів визначаємо за наступнимиспіввідношеннями:
/>
Де /> – індуктивність розсіюванняобмоток трансформатора;
/> – діюча напруга вторинної обмоткитрансформатора;
/> – критичнашвидкість наростання напруги на тиристорі;
/>
/>
де /> – динамічний опір відкритого тиристора.
З джерела [2] за обчисленими значеннямиобираємо конденсатори C4-C9 типу МБГО-0,0025 мкФ±10% на 127 (В), резистори R4-R9 типу ПЭВ-20-620 Ом±10%.
/>
Рисунок 1.4 – Схема захисту вентильних блоків перетворювача від перевантажень за струмом та напругою
/>2 ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИІМПУЛЬСНО-ФАЗОВОГО КЕРУВАННЯ
/>/>
2.1 Розрахунок параметрів пусковихімпульсів
Визначаємо потрібну тривалість імпульсу керування/>. Упопередньому розрахунку був визначений кут комутації вентилів />. Тривалість імпульсукерування обираємо з умови />. Переведемо тривалість імпульсу всекунди (/>=56мкс):/>.
Сигнал подається на тиристор через />, тому період повторенняімпульсів визначається як />
Для тиристора Т151-100-13 струм та напругукерування: />
/>/>2.2 Розрахунок параметрів елементівкола керування тиристорами
Схема підключення ланцюга керування має такийвигляд (рис. 2.1).
/>
Рисунок 2.1 — Схема підключення ланцюга керування тиристорами
В якості розв’язки застосований діодно-оптотиристорниймодуль VE1. Виконаємо розрахунок елементів ланцюга керування тиристорами.
Шунтуючий діод VD3, для надійного закриттятиристора обираємо за умови: Uобр.доп>Uxx=324,24 (B);
/>.
Приймаємо діод типу ВЛ100.
Через оптотиристор оптрону проходить струм керуваннясилового тиристора />=300 (мА). Тоді величину опору обмежуючогорезистора R10 знаходимо за такої умови:
/>,
де Uy – Напруга відкритого тиристора, Uy = 4 (В).
Визначаємо потужність розсіювання на резисторі R10,за умови імпульсного характеру керування:
/>.
Приймаємо до установки резистор ТВО-2-100 Ом±20%.
З джерела [1] обираємо стандартний діодно-оптотиристорниймодуль. Вибір провозимо за /> – середньому значенню струмучерез оптотиристор:
/>
Приймаємо до установки модуль МДТО80-12 зпараметрами: />
/>
Рисунок 2.2 — Схема ланцюга керування тиристорами
Крізь світодіод оптрона проходить струм керування/>. Величинаопору обмежуючого резистора R8 значодимо з умови, що коефіцієнт трансформації TV2приймаємо />,і максимальну напругу на вторинній обмотці TV2 буде дорівнювати U2 =Eк/5=30/5=6 (В).
/>,
де Uy – спадання напруги на свтодіоді оптрону.
Визначаємо потужність розсіювання на риезисторіR8:
/>.
Приймаємо до установки резистор типу ОМЛТ-0,125-47±1%.
Внутрішній опір керування оптотиристора:
/>.
Тоді повний опір навантаження ланцюга керуваннятиристорами:
Rн = Ry + R8 = 47+31,25 = 78,25 (Ом).
Для захисту світодіоду оптрона від перенапруг,які виникають на обмотках трансформатора TV2 при знятті импульсу керування,обмотка TV2 шунтується діодом VD8. Діод обираємо з умови Uобр > 2Eк =60 (B);Iпр = Iм = Iy = 0,08 (А), де Iм – струм намагнічення трансформатора TV2.
Обираємо до установки діод КД109Б з наступнимипараметрами:
Uобр = 100 (В), Iпр = 0,3 (А).
2.3Розрахунок параметрів елементів блокінг-генератора
Схема блокінг-генератора представлена на рисунку2.3.
/>
Рисунок 2.3 — Схема блокінг-генератора
Максимальний струм в ланцюгу колектора VT2 (струмпервинної обмотки Wk) визначимо як />.
Допустиму напругу на колекторі визначимо як:
/>.
Визначимо імпульсну потужність колекторноголанцюга:
/>.
Визначимо середню потужність вихідного каскаду:
/>.
З довідника за даними Uкэ.доп, Im, Pn обираємотранзистор КТ601М з наступними параметрами:
— максимальна напруга колектор-емітер Uкэ.max =100 (B);
— максимальний струм колектора Iк.max = 0,03 (А);
— максимальна розсіювана потужність Pк.max =0,5 (Вт).
З довідника [3] беремо вхідні та вихідніхарактеристикии (малюнок 2.4) та бужуємо характеристики навантаження запостійним та змінним струмом.
/>
Рисунок 2.4 — Вхідні та вихідні характеристики транзистора КТ601М (КТ601А)
Визначимо приведений опір в ланцюгу колектора:
/>.
Визначимо струм короткого замикання />.
Визначимо напругу холостого ходу />.
Будуємо лінію навантаження за постійним струмом.В момент перетину Iб = 50 (мкА) (струм відсічки) з лінією навантаженняотримаємо робочу точку А. В результаті графічних будувань знаходимо: струмспокою Iкo = 5 (мА) и Uкo = 20 (В).
Визначаємо струм короткого замикання за зміннимструмом />:
/>,
де /> - коефіцієнт робочої точки призбільшенні температури />.
З точки /> = 23,3 (мА) крізь точку Апроводимо пряму навантаження за змінним струмом. Графічно знаходимомаксимальний струм бази Iб.макс = 250 (мкА).
Визначаємо величину опору змінному струму:
/>.
З графічних побудов знаходимо:
Uкн = 2,5 (B); Iкн = I”к = 23,3 (мА);Uб0 = 1,35(В); Uб.макс = 2,85 (В).
Тоді />; />.
/>.
Коефіцієнт підсилення каскада />.
Задаючись спаданням напруги на резисторі R6 якедорівнює (0,15…0,2)Eк визначимо величину резистора:
/>.
Допустима потужність розсіювання на R6:
/>.
Приймаємо до установки резистор типу ОМЛТ–0,125–1 кОм±10%.
Визначимо опір дільників ланцюга бази.
Звичайно приймають
/>.
Тоді
/>.
/>.
Визначимо потужність розсіювання на резисторахR7 ,R9:
/>.
/>.
Приймаємо резистор R7 типу КИМ–0,05–2,4 кОм±10%; резистор R9 типу КИМ–0,05–6,8 кОм±10%.
Ємність конденсатора С5 визначимо з умовинайменших відхилень:
/>.
Приймаємо до установки конденсатор типу К76-П1-63 В-3,3 мкФ.
Визначаємо опір ланцюга стабілізації:
/>
Вхідний опір блокінг-генератора
/>.
Розрахунок імпульсного трансформатора поснемо звибору коефіцієнта трансформації /> який розраховується як: />.
Приймаємо n0 = 2.
Ємність конденсатора С4 визначимо з умови найменшийвідхилень:
/>.
приймемо конденсатор з ємність в 10 разів більшеніж ми розрахували. Обираємо конденсатор типу К50-7-50В-56 мкФ±20%.
Визначимо індуктивність колекторної обмотки імпульсноготрансформатора:
/>,
де /> – коефіцієнт передачі за струмомтранзистора VT2 />/>16.
Обираємо тороїдальний сердечник з фериту марки 100НН110х6.0х2.0,
Тоді магнітна проникливість:
/>
де /> – початкова проникливість ферітумарки 100НН1, />=100;
/> – магнітна стала феритів, />;
/> – середня довжина магнітної лінії,/>= 34,84 мм;
S – поперечний переріз, S = 23,06 мм2.
Знаходимо кількість витків колекторної тавхідної обмоток трансформатора:
/>.
/>. Приймаємо />.
/>.
Діод VD7 обираємо по />.
Приймаємо до установки діод типу КД102Б.
/>2.4 Розрахунок елементів генератора пилкоподібної напруги
тиристорструм напруга генератор
/>
Рисунок 2.5 — Схема блокінг-генератора
Для того, щоб блокінг-генератор (далі – ГПН)(рисунок 2.5) працював, необхідно, щоб час відкритого стану транзистора було набагатоменше часу закритого стану, але достатнім для розрядки конденсатора С3. Для цьогопопередимо включення у вхідний ланцюг ГПН схеми (рисунок 2.6), яка складаєтьсяз дільникового ланцюга, діоду та дільникового конденсатора. Така схема включеннядозволяє знизити напругу на базі VT1 на половину амплітуди пульсуючого сигналу,що дозволить транзистору бути відкритим приблизно />. Приймемо час відкритого стану />, а часзакритого стану/>/>.
Сконструюємо ГПН на транзисторі типу ГТ403Ж зпараметрами
/>,
де /> – напруга насичення міжколектором та ємитером.
Напруга на конденсаторі С3 змінюється зазаконом
/>,
де Тз – постійна часу заряду конденсатора,
/>,
де Un максимальна напруга на виході ГПН.
Для его знахождення спочатку оберемо діод VD6:
/>.
Обираємо до установки діод типу КД202М зпараметрами:
/>.
Так як. Uy=0…8 (B), Un розраховується як
/>.
Приймемо Un=9 (B), тоді:
/>.
Приймемо максимальний робочий струм
/>,
де KI – запас стійкості за струмом.
Знаходимо опір резистора R5 :
/>.
Т.я. напруга змінюється майже лінійно, то потужністьрозсіювання на резисторі R5:
/>.
Приймаємо до установки резистор типу С5-35 В-7.5-62 Ом.
Підставивши ці дані в формулу, знаходимо ємністьконденсатора С3:
/>.
Приймаємо до установки конденсатор типу К50-7-50 В-380 мкФ.
Розрахуємо максимальний струм відкритоготранзистора:
/>.
Обираємо струм дільника
/>,
де />=20 для транзистора типу ГТ403Ж зачастот, близьких до 50 (Гц).
За довідником, визначивши, що при
/>
визначають як />.
Визначаємо параметри опорів R4 та R3:
/>./>
/>.
/>.
/>.
Обираємо резистори типів: R4 С2-11-0.25-3.6±1%,R3 ПЭВ-10-120±5%.
Діод VD7 обираємо за />.
Обираємо діод типу КД102Б.
/>2.5 Розрахунок вхідного кола генератора пилкоподібної напруги
Вхідний ланцюг ГПН поданий на рисунку 2.6.
/>
Рисунок 2.6 – Вхідний ланцюг ГПН
/>
Ємність конденсатора С2 визначимо з умови найменшихвідхилень:
/>.
Напруга на С2: />.
Приймаємо конденсатор типу К50-16-1000 мкФ.
Задамося опором />. Приймемо />.
Потужність на резисторі R2 />.
Приймаємо резистор ОМЛТ–0,125–100 Ом±10%.
Ємність конденсатора С1 визначимо з умови найменшихвідхилень:
/>.
Наруга на С1: />,
де />-кут відкритого стану транзистора/>.
Приймаємо до встановлення конденсатор типу К52-1-3 В-22 мкФ.
Визначимо параметри опору R1, прийнявши />, знаходимо:
/>,
де /> - максимальний струм навантаження,розраховуємо за формулою:
/>.
Потужність на резисторі R1:
/>.
Обираємо резистор типу ОМЛТ–0,125–36 Ом±5%.
Обираємо діод VD5 за параметрами:
/>
Приймаємо до встановлення діод типу КД102Б.
/>2.6 Розрахунок елементів блока синхронізації
/>
Рисунок 2.7 – Блок синхронізації
Для однофазної мостової схеми випрямленнязнаходимо:
/>
Від відносно малої потужності споживання (84мВт) розрахунок трансформатора не виконуємо. Вторинна обмотка трансформатораможе розполагатися на силовом трансформаторі.
Параметри діодів VD1-VD4:
/>
За величиною />та /> обираємо до встановлення діодитипу КД105Б за наступними параметрами />
Повна схема СІФУ надана на рисунку2.8.
/>
Рисунок 2.8 – Повна схема СІФУ
/>2.7 Побудова регулювальних характеристик випрямляча
Вихідні дані для розрахунку Uy = 0…8 (B).
Амплітуда пилкоподібної напругиU п max = 9 (В).
Спадання напруги на діоді VD6 />.
Блокінг-генератор на транзисторі VT2 спрацьовуєв той момент, коли напруга з ГПН стає більш негативною по відношенню до напругикерування, тобто
/>.
/> – пилкоподібної напруги, змінюєтьсяза законами:
/>,
де /> — напруга на виході ГПН завідкритого транзистора VT1,
Тз – постійна часу заряду конденсатора,
/>.
Величина напруги керування СІФУ для різних кутів/> визначаєтьсяяк
/>
Таблиця 2.1
/>, град 30 60 90 120 150
/>, мс 1,68 3,36 5,04 6,72 8,4
/>, В
/>0 1.68 3.5 5.28 6.93 8.46
Використовуючи дані розрахунків цієї таблиці попередньогорозрахунку, будуємо характеристики регулювання керованого випрямляча (рисунок2.9).
/>
Рисунок 2.9 — Характеристики регулювання випрямляча
3 РОЗРАХУНОКДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ
3.1 Вибір схеми та розрахунокосновних параметрів джерела живлення
Згідно з завданням приймаємо схемустабілізатора напруги на основі ітегральної схеми K142EH1.
/>
/>Рисунок 3.1 – Схемаджерела живлення
Дільник вихідної напруги обирається з умовипротікання через нього струму не менше 1,5 (мА). Регулювання вихідної напругиздійснюється потенціометром R3. /> З джерела [2] обираємо резистор R3типу МЛТ-0,8-22 кОм±10%, а резистор R4 типу МЛТ-0,8-1,6 кОм±10%.
Конденсатор С2 шунтує вихід опорної напруги віднаведень та завад з боку інших елементів джерела живлення. Приймаємо /> З джерела [2]обираємо конденсатори С2-С3 типу К50-16-0,1 мкФ-12 В±10%.
Напруга датчика струму R2 запирає стабілізатортільки при /> /> Приймаєморезистор R2 типу МЛТ-0,8-5,1 кОм±10%.
Конденсатор С1 знижує рівень пульсацій вхідноїнапруги. Визначаємо величину його ємності:
/>
/> Обираємо конденсатор С1 типу К50-16-140 мкФ-40 В±10%.
Конденсатор С5 знижує рівень пульсацій вихідноїнапруги. Приймаємо /> З джерела [2] обираємоконденсатор С5 типу К10-17-10 мкФ±10%.
3.2Розрахунок однофазного мостового випрямляча
Визначаємо анодний струм /> та зворотну напругу /> на діодах дляоднофазної мостової схеми так:
/>
З джерела [2] за обчисленими значеннямиобираємо діоди VD1-VD4 типу КД105А з припустимими />
Через відсутність типового силовоготрансформатора визначаємо його основні параметри:
— струм вторинної обмотки />
— напруга вторинної обмотки />
— повна потужність />
— коефіцієнт трансформації />
— струм первинної обмотки трансформатора
/>
За типовою потужністю /> обираємо уніфікованийтрансформатор живлення типу ТПП-225-127/220-50 потужністю 5,5 (В∙А).
/>Висновки
Розглянутий в даній курсовій роботі вентильнийперетворювач широко застосовується для перетворення електричної енергії, щопередається у вигляді змінної напруги стандартної частоти, в електричну енергіюіншого виду – в постійний або змінний струм з нестандартною або змінюваноючастотою.
Важливою областю застосування вентильнихперетворювачів є лінії електропередач в електричних мережах і системах. Лініїпередач постійного струму економічно ефективні для передачі енергії на великівідстані.
Іншою областю застосування вентильнихперетворювачів є їх використання для забезпечення основного обладнанняелектростанцій, а саме для збудження синхронних гідро- та турбогенераторів.
Перетворювачі також необхідні для такихнетрадиційних джерел енергії, як сонячні батареї, генератори, що використовуютьенергію повітря, та термохімічні генератори.
Таким чином, значна кількість користувачівелектроенергії великої потужності підключається до промислової мережі черезвентильні перетворювачі різних типів.
/>Перелік посилань
1. Методические указания к выполнению курсовой работыпо дисциплине “Электроника и микросхемотехника” / Н.Б. Онучин. – Краматорск:ДГМА, 1998. – 100 с.
2. Полупроводниковые приёмно-усилительные устройства:Справочник радиолюбителя / Р.М. Терещук, К.М. Терещук, С.А. Седов. – К.:“Наукова думка”, 1981. – 670 с.
3. Справочник по схемотехнике для радиолюбителя / В.П.Боровский, В.И. Костенко и др. Под ред. В.П. Боровского. – К.: “Техника”, 1987 г. – 432 с.