Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИІ НАУКИ УКРАЇНИ
КРАСНОДОНСЬКИЙПРОМИСЛОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЗВІТ
Пропроходження переддипломної практики
Обслуговуваннякомп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж
Краснодон
2099

СКЛАД ЗВІТУ
ВСТУП
1. Порівняльний аналіз можливихваріантів реалізації науково-технічної проблеми
2.Вітчизняні і зарубіжні аналогипроектованого об'єкту
3. Розробка технічного завдання
3.1 Найменування та областьзастосування
3.2 Основання для розробки
3.3 Мета та призначення розробки
3.4Джерела розробки
3.5 Технічні вимоги до розробки
4. Техніко-економічне обґрунтування проекту
5. Індівідуальні питання
5.1 Скласти карту пошуку та усуненнянесправності пристрою, який задано керівником
5.2 Питання за номером варіанту
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТОК А Функціональні схеми пристрою
ДОДАТОК В Принципові схеми окремих блоків пристрою

ВСТУП
Складовоючастиною дипломного проектування є переддипломна практика. Метою переддипломноїпрактики є придбання студентом досвіду в дослідженні актуальної науковоїпроблеми, пошуку рішень реальної інженерної задачі, підбір матеріалів,визначення теми проекту і підготовка технічного завдання на дипломнепроектування. Матеріали, зібрані студентом під час переддипломної практики, використовуютьсяв дипломному проекті.
Під часпереддипломної практики студент повинен:
1.Вивчити:
- проектно-технологічнудокументацію, патентні і літературні джерела в цілях їх використання привиконанні випускної кваліфікаційної роботи;
- вітчизняніі зарубіжні аналоги проектованого об'єкту.
2.Виконати:
- порівняльнийаналіз можливих варіантів реалізації науково-технічної проблеми;
- техніко-економічнеобґрунтування проекту;
- визначитиетапи рішення задач дипломного проекту;
- розробку технічногозавдання на дипломний проект.

1. ПОРІВНЯЛЬНИЙАНАЛІЗ МОЖЛИВИХ ВАРІАНТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВО ТЕХНІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ
Перша проблема, зякою при конструюванні будь-яких пристроїв стикаються і початківці і досвідченірадіоаматори — це проблема електроживлення.
При виборі ірозробці джерела живлення (далі ІП) необхідно враховувати ряд факторів, щовизначаються умовами експлуатації, властивостями навантаження, вимогами добезпеки і т.д.
Досить прості увиготовленні і експлуатації вторинні імпульсні перетворювачі напруги, їхвідрізняє простота виготовлення і дешевизна комплектуючих. Економічно ітехнологічно виправдане конструювати ІП за схемою вторинного імпульсногоперетворювача для пристроїв з струмом споживання 1-5 А, для безперебійних ІП досистем відеоспостереження та охорони, для підсилювачів низької частоти,радіостанцій, зарядних пристроїв.
Краща відміннариса вторинних перетворювачів перед лінійними — масогабаритні характеристикивипрямляча, фільтра, перетворювача, стабілізатора. Проте їх вирізняє великийрівень перешкод, тому при конструюванні необхідно приділити увагу екрануванню іпридушення високочастотних складових у шині живлення.
Останнім часомнабули досить широке поширення імпульсні ИП, побудовані на основівисокочастотного перетворювача з безтрансформаторним входом. Ці пристрої,харчуючись від промислової мережі ~ 110В/220В, не містять у своєму складігроміздких низькочастотних силових трансформаторів, а перетворення напругиздійснюється високочастотним перетворювачем на частотах 20-400 кГц. Такі джерелаживлення володіють на порядок кращими масогабарітними показниками в порівнянніз лінійними, а їх ККД може досягати 90% і більше. ІП з високочастотнимімпульсним перетворювачем істотно поліпшують багато характеристик пристроїв, щоживляться від цих джерел, і можуть застосовуватися практично в будь-якихрадіоаматорських конструкціях. Однак їх відрізняє достатньо високий рівеньскладності, високий рівень перешкод у шині живлення, низька надійність, високасобівартість, недоступність деяких компонентів. Таким чином, необхідно матидуже вагомі підстави для застосування імпульсних ІП на основі високочастотногоперетворювача в аматорській апаратурі (у промислових пристроях це в більшостівипадків виправдано). Такими підставами можуть служити: вірогідність коливаньнапруги на межах ~ 100-300 В. можливість створювати ІП з потужністю віддесятків ват до сотень кіловат на будь-які вихідні напруги, поява доступнихвисокотехнологічних рішень на основі ІМС та інших сучасних компонентів.
Класичним блокомживлення є трансформаторний БП. У загальному випадку він складається зпонижуючого трансформатора або автотрансформатора, у якого первинна обмоткарозрахована на мережеве напруга. Потім встановлюється випрямляч, що перетворюєзмінну напругу в постійне (пульсуюче односпрямованої). У більшості випадківвипрямляч складається з одного діода (однополуперіодний випрямляч) або чотирьохдіодів, що утворюють діодний міст (двухполуперіодний випрямляч). Інодівикористовуються й інші схеми, наприклад, в випрямлячах з подвоєнням напруги.Після випрямляча встановлюється фільтр, згладжує коливання (пульсації).Зазвичай він являє собою просто конденсатор великої ємності.
Також у схеміможуть бути встановлені фільтри високочастотних перешкод, сплесків, захисту відКЗ, стабілізатори напруги та струму.
/>
Позитивні сторонилінійних БП:
· Простотаконструкції
· Надійність
· Доступністьелементної бази
· Відсутністьстворюваних перешкод (на відміну від імпульсних, що створюють перешкоди зарахунок гармонійних складових)
Недоліки лінійнихБП:
· Великавага і габарити, особливо при великій потужності
· Металоємність
· Компромісміж зниженням ККД і стабільністю вихідного напруги: для забезпеченнястабільного напруги потрібно стабілізатор, що вносить додаткові втрати.
Імпульсні блокихарчування є інверторною системою. У імпульсних блоках харчування змінна вхіднанапруга спочатку випрямляється. Отримане постійна напруга перетвориться впрямокутні імпульси підвищеної частоти та певної шпаруватості, або подаються натрансформатор (у разі імпульсних БП з гальванічною розв'язкою від живильноїмережі) або безпосередньо на вихідний ФНЧ (в імпульсних БЖ без гальванічноїрозв'язки). У імпульсних БП можуть застосовуватися малогабаритні трансформатори- це пояснюється тим, що зі зростанням частоти підвищується ефективність роботитрансформатора і зменшуються вимоги до габаритів (перетин) сердечника, яківимагаються для передачі еквівалентної потужності. У більшості випадків такийсердечник може бути виконаний з феромагнітних матеріалів, на відміну відсердечників низькочастотних трансформаторів, для яких використовуєтьсяелектротехнічна сталь.
У імпульснихблоках харчування стабілізація напруги забезпечується за допомогою негативногозворотного зв'язку. Зворотній зв'язок дозволяє підтримувати вихідна напруга навідносно постійному рівні незалежно від коливань вхідної напруги та величининавантаження. Зворотний зв'язок можна організувати різними способами. У разіімпульсних джерел з гальванічною розв'язкою від живильної мережі найбільшпоширеними способами є використання зв'язку за допомогою однієї з вихіднихобмоток трансформатора або за допомогою Оптрон. Залежно від величини сигналузворотного зв'язку (залежному від вихідної напруги), змінюється шпаруватостіімпульсів на виході ШІМ-контролера. Якщо розв'язка не потрібно, то, як правило,використовується простий резистивний дільник напруги. Таким чином, блокживлення підтримує стабільну вихідну напругу.
Позитивніімпульсних БП :
· Порівнянніза вихідний потужності з лінійними стабілізаторами відповідні їм імпульсністабілізатори володіють наступними основними перевагами:
· меншоювагою за рахунок того, що з підвищенням частоти можна використовуватитрансформатори менших розмірів при тій же переданої потужності. Маса лінійнихстабілізаторів складається в основному з потужних важких низькочастотнихсилових трансформаторів і потужних радіаторів силових елементів, що працюють влінійному режимі;
· значновищим ККД (аж до 90-98%) [Джерело? 165 днів] за рахунок того, що основні втратив імпульсних стабілізаторах пов'язані з перехідними процесами в моментиперемикання ключового елементу. Оскільки основну частину часу ключові елементизнаходяться в одному зі стійких станів (тобто або включений, або вимкнений)втрати енергії мінімальні;
· меншоювартістю, завдяки масовому випуску уніфікованої елементної бази та розробціключових транзисторів високої потужності. Крім цього, слід зазначити значнонижчу вартість імпульсних трансформаторів при порівнянній переданої потужності,і можливість використання менш потужних силових елементів, оскільки режим їхроботи ключовою;
· порівнянноюз лінійними стабілізаторами надійністю. (Блоки живлення обчислювальної техніки,оргтехніки, побутової техніки майже виключно імпульсні).
· короткимдіапазоном живлячої напруги і частоти, недосяжним для порівнянного за ціноюлінійного. На практиці це означає можливість використання одного і того жімпульсного БЖ для переносної цифрової електроніки в різних країнах світу — Росія / США / Англія, сильно відмінних по напрузі і частоті в стандартнихрозетках.
· наявністюв більшості сучасних БП вбудованих ланцюгів захисту від різних непередбаченихситуацій, наприклад від короткого замикання і від відсутності навантаження навиході.
Недолікиімпульсних БП:
· Роботаосновної частини схеми без гальванічної розв'язки від мережі, що, зокрема, дещоускладнює ремонт таких БП;
· Всі безвинятку імпульсні блоки живлення є джерелом високочастотних перешкод, оскількице пов'язано з самим принципом їх роботи. Тому потрібно вживати додатковихзаходів поміхоподавлення, часто не дозволяють усунути перешкоди повністю. Узв'язку з цим часто неприпустимо застосування імпульсних БЖ для деяких видівапаратури.
· Урозподілених системах електроживлення: ефект гармонік кратних трьом. Принаявності ефективно діючих коректорів фактора потужності і фільтрів у вхіднихланцюгах цей недолік зазвичай не актуальне.

2. ВІТЧИЗНЯНІІ ЗАРУБІЖНІ АНАЛОГИ ПРОЕКТОВАНОГО ОБ'ЄКТУ
2.1 Простийпотужний імпульсний блок живлення для живлення радіоелектронної апаратури
Часто збираючияку-небудь електронну конструкцію, як те, підсилювач звукової частоти, засобиавтоматики, устрій цтва на базі мікроконтролерів, і багато іншого, ми задаємосяпитанням а чим живити апаратуру? Радіоелектронні пристрої в більшості своїйживляться постійним напругою відмінним від напруги мережі. Останнім часом всечастіше імпульсна техніка витісняє з повсякденного побуту традиційнітрансформаторні схеми блоків живлення. Виграш тут очевидний, по-перше цеекономія намотувального матеріалу, який коштує не дешево. По друге, це габаритиі маса приладів, на сьогоднішній день за сучасної мініатюризації апаратурирізного призначення, це питання дуже актуальне, більшість схем ДБЖ доситьскладні в збірці і налаштування і не доступні для повторення початківцямирадіоаматорами.
Ми розглянемоДБЖ, при розробці якого ставилося завдання простоти конструкції, гарноюповторюваності, використання підручного матеріалу, що не складності в збірці іналаштування. Не дивлячись на простоту, ДБЖ має досить непогані характеристики.
ТЕХНІЧНІХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИЛАДУ
Напругу живленнямережі: .220В/50Гц.
Номінальнавихідна потужність: 300Вт.
Максимальнавихідна потужність:. До 500Вт.
Частотаперетворення напруги: 30кГц.
Вторинне випрямленанапрузі варіюється за потребою.

ПРИНЦИПОВА СХЕМАИПБ
/>
Принцип роботиДБЖ полягає в наступному: імпульси для управління ключами генерує задаєгенератор побудований на спеціальному драйвері TL494, частота імпульсівуправління 30кГц.імпульси управління з виходів мікросхеми подаються за черговийна транзисторні ключі VT1, VT2 попереднього формувача імпульсів для вихіднихсилових ключів. Ключі VT1, VT2 навантажені трансформатором управління TR1,котрий і формує імпульси управління потужними вихідними ключами VT3, VT4,формувач необхідний для гальванічної розв'язки затворів ланцюгів вихідногокаскаду. ДБЖ побудований за схемою полумостовой, середня точка для полумостустворюється конденсаторами С3, С4, які одночасно служать згладжуючим фільтромвипрямленої доданими мостом VDS1 живлячої напруги мережі. Ланцюг R7, C8забезпечує короткочасно харчування на задаючий генератор і формувач імпульсівуправління, для первинного запуску ДБЖ, після повного заряду конденсатора С8харчування формувача здійснюється безпосередньо обмоткою 3 трансформатора TR2 cякої знімається змінна напруга 12В.цепочка VD2, C6 служить для випрямлення ізгладжування живильного формувач напруги. Стабілітрон VD1 обмежує напругупервинного запуску до 12В.Вторічное напруга живлення для РЕА знімається зобмотки 3 трансформатора TR2, випрямляється діодами Шотки VD3, VD4 і подаєтьсяна згладжує фільтр С9, С10. Якщо необхідна напруга харчування перевищує 35В,включаються за два діоди послідовно.
2.2 Блокживлення з мікроконтролерним управлінням
Складається з блоку індикації і управління, вимірювальноїчастини і блоку захисту від КЗ.
Блок індикації тауправління.Індикатор — ЖКИ дисплей на основі контролера НD44780, 2сточування по 16 символів. Управління напругою здійснюється вбудованим вконтролер ШІМ му. Його шпаруватості регулюється енкодери, кожен крок якогопризводить до збільшення або зменшення напруги на 0,1 вольт на виході БЖ.Повний оборот енкодера — 2 вольта. Оскільки ШІМ може змінювати напругу нанакопичувальної ємності лише в інтервалі від 0 до 5 вольт, застосований ОП зкоефіцієнтом посилення 5. Таким чином фактичний напругу на виході БЖрегулюється в межах 0 — 25 вольт.
Регулюючим елементом є потужний складовою транзистор КТ827А.З еммітера регулюючого транзистора через верхнє плече дільника (2 Х 8,2 к)здійснюється зворотній зв'язок, завдяки чому навіть при великих струмах унавантаженні напруга підтримується на суворо заданому рівні аж до сотих частоквольта.
Вимірювальна частина — двоканальний АЦП (Мікрочип), щовимірює реальне напруга на виході БЖ і падіння напруги на шунтуючих резистори,посилене ОУ, що прямо пропорційно який використовується навантаженням току.Серцем конструкції є контролер.
Блок захисту від короткого замикання в навантаженні. Виконановигляді окремого пристрою включеного між випрямлячем і регулюючим елементом.Струм спрацьовування захисту — 5 А. Підбирається резистором 47К в базовійланцюга транзистора керуючого ключем КТ825Г.
/>
2.3 Імпульсний БП на мікросхемі KA2S0880
На малюнку 1 представлена схема блоку живлення потужністю70Вт для живлення стереофонічного підсилювача в межах 2х20Вт. Силовийперетворювач побудований на мікросхемі KA2S0880, яка включає в себе всінеобхідні компоненти для побудови первинної частини блоку живлення. Слідзазначити, що корпорація Fairchild, розробивши цю мікросхему, здоровопостаралася — мікросхема дуже стійка в роботі і своєму розпорядженні всінеобхідні захистами. Зібраний на базі цієї мікросхеми блок живлення має реальнодіючий захист від перевантаження і короткого замикання, захист навантаження приаварійному виході напружень за межі допустимих, можливість введення сплячогорежиму. Явний мінус цієї схеми — блок не включається при повному навантаженні.Спочатку потрібно включити його окремо, потім навантажити.
Характеристики:
Напруга живлення: 200… 240В
Вихідна напруга:
Без навантаження… ± 16,5 У
При повному навантаженні… ± 15…± 15,5 У
Вихідна потужність максимальна довготривала, вона ж, обмеженамікросхемою… 70Вт
Робоча частота… 20кГц
ККД пристрою… 90… 93%
/>
Блок живлення розроблений для симетричної навантаження, уякої споживані струми по плюса і по мінуса рівні — підсилювачі НЧ. Нерівномірненавантаження викликає перенапруження на одному з плечей і блок може піти назахист. При підборі деталей не забудемо про вимоги до їх параметрів іконструкції пристрою. Випрямні діоди повинні бути з зворотним напругою не менше200Вольт, конденсатори С11 і С12 навмисне обрані на напругу 50Вольт, тобтовеликогабаритні — справа в тому, що вони будуть нагріватися, на частотахблизько 20-30кГц у них мінімальний імпеданс, на якому відбувається ефективнепридушення викидів напруги, і, як наслідок — їх нагрівання. Звертайте увагу назовнішній вигляд компонентів, особливо мікросхеми та випрямних діодів — подряпаний, непоказний, некрасивий корпус говорить або про неякіснийвиготовленні деталі, або про «лівому» виробництві. Не використовуйтеконденсатори серії К73-17, вони часто виходять з ладу. Мікросхему можутьвипускати або фірма Fairchild, або Samsung (SEC)
2.3 Мініатюрнийблок живлення 5-12 В
Основні технічні характеристики описуваного блоку живленнянаступні. напруга мережі — від 100 до 250 В частотою 50… 500 Гц, вихіднанапруга (залежить від застосованого інтегрального стабілізатора) — від 5 до 12В, номінальний струм навантаження (при вихідному напрузі 5 В) — 20,максимальний (при тому ж напрузі) — 100 мА, рівень пульсацій (при номінальномуструмі) — не більше 1%.
Принципова схема блоку показана на рис. 1. Працює він у такийспосіб.
/>
Випрямлена доданими мостом VD1 мережеве напруга через дільникR1 R3R4 подається на базу транзистора VT2, а через резистор R2 — на базутранзистора VT4 складеного, VT5. Протягом кожного напівперіод, поки напруга в точціз'єднання колекторів VT1, VT3 щодо емітера VT2 не перевищує 100 В, вінзакритий, VT4VT5 відкриті і конденсатор С1 заряджається через резистори R1, R10і ділянка еміттерколлектор транзистора VT5. Коли ж напруга у зазначеній точцівище 100 В, VT2 відкривається і шунтується емітерний перехід складеноготранзистора. Конденсатор С1 розряджається, живлячи автогенератор натранзисторах VT1, VT3, зібраний по схемі Роера (див. книгу Іванова-Циганова А.І і Хандогіна В. І. «Джерела вторинного електроживлення приладівНВЧ». — М.: Радіо і зв'язок, 1989). Частота коливань автогенератора — приблизно 60 кГц. З вторинної обмотки трансформатора Т1 знімається напругаблизько 7 В. Воно випрямляється діодами VD2, VD3, згладжується конденсатором С2і стабілізується інтегральним стабілізатором DA1. Конденсатор СЗ знижує рівеньвисокочастотних пульсацій.
Максимальні напруги коллектореміттер транзисторів VT1, VT3 вусталеному режимі не перевищують 200 В, VT4 і VT5 — 210 В. Максимальний струмтранзистора VT5 при вказаних на схемі номіналах елементів і статичномукоефіцієнті передачі струму бази h21е транзисторів VT4, VT5, що дорівнює 25, неперевищує 300 мА.
У момент включення напруга колектор-емітер транзисторів VT4 іVT5 може перевищити 300 В. а струм колектора VT5 — 0,5 А, що призведе до їхвиходу з ладу. Для обмеження струму колектора VT5 у цей момент (привикористанні транзисторів VT4 і VT5 з великим коефіцієнтом h21е) служатьрезистор R10 і стабілітрон VD4. Щоб обмежити напруга колектор-емітер складеноготранзистора, між колектором і емітером VT5 бажано включити варистор на напругублизько 250 В.
При використанні блока для живлення малопотужної навантаження(з споживаним струмом не більше 5… 10 мА) опір резисторів R6 і R7 доцільнозбільшити до 470 Ом, а ємність конденсатора З 1 зменшити до 2,2… 4,7 МКФ (уцьому випадку блок буде менше нагріватися і надійність його роботипідвищиться).
Крім КТ3130А (VT2), у пристрої можна застосувати будь-якийтранзистор цієї серії, а також серії КТ3102 або зарубіжного виробництва з близькимихарактеристиками (наприклад BCW60D). Транзистори КТ940А замінимі на КТ969А,BF469/PLP (VT1, VT3) або КТ969А, BF459 (VT4, VT5). Конденсатори С1, С2 — імпортні, можливе застосування К50-35, СЗ — К10-17. Діоди VD2, VD3 — будь-якімалогабаритні кремнієві з допустимим прямим струмом не менше 100 мА, зворотнимнапругою не менше 20 В і робочою частотою не менше 150 кГц. Резистори R1-R3 — З1 -4, ВСА або інші з робочою напругою не менше 350 В, інші — С2-33, С2-23, МЛТ,ОМЛТ або їм подібні. Трансформатор Т1 намотаний на двох складених разомферитових (2000НМ) кільцях типорозміру К10х8х3. Обмотки 1-2 і 4-5 містять по 8витків дроту ПЕВ-1 0,1, 2-3 і 3-4 — по 200 витків такого ж дроту, обмотки 6-7 і7-8 — по 14/22/28 витків ПЕВ-1 0,17 (відповідно для вихідних напруг 5/9/12 В).Для межобмоточной і зовнішньої ізоляції рекомендується використовуватифторопластових плівку або плівку ПЕТ. В авторському варіанті блок живленнязмонтований у стандартній мережевий вилці діаметром 40 і висотою 27 мм.Друкована плата (рис. 2) виготовлена з двостороннього фольгованогосклотекстоліти товщиною 0,5 мм. Відстань між центрами отворів у платі під штирінасадка — 19 мм. Всі резистори, крім R2 і R3, встановлюють перпендикулярноплаті. Стабілітрон VD4 припаюють до друкованих провідникам з боку монтажутранзистора VT2. До контактним майданчикам, позначеним літерами «а» і«б», припаюють дроти, що йдуть від штирів мережної вилки, а домайданчиків з цифрами 1-7 — висновки обмоток трансформатора Т1. Розміщують йогонад конденсатором СЗ у вільному просторі між транзисторами VT1, VT3 іконденсатором С2. Зібраний з справних деталей і без помилок в монтажі блок невимагає налагодження.

3. РОЗРОБКАТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ
3.1 Найменуваннята область застосування
В даному проектія взявся за розробку Імпульсного джерела живлення.
Цей пристрійрозробляться для застосування в навчальних, дослідницькій та ремонтній лабораторії.Забезпечує харчування електронних пристроїв і схем постійною напругою вдіапазоні від 0 до 30 Вольт і струмом в діапазоні від 0 до 5 Ампер
3.2 Основання длярозробки
Розробка пристроюпочата на основі приказу про розробку дипломного проекту «Імпульсне джереложивлення» випускником 4 курсу КраПЕК Петренко михайлом.
3.3 Мета тапризначення розробки
Практикарадіо-конструювання пред'являє до джерел живлення різноманітні і часомсуперечливі вимоги. В одних випадках потрібен потужний джерело, в інших — наприклад при пробному включення малопотужних пристроїв, — вихідний струмджерела повинен бути обмежений безпечним для них значенням. Метою розробки е створенняуніверсального блоку живлення, що допускає різні режими роботи і зміни вшироких межах значень вихідних параметрів.
3.4Джереларозробки
1. http://cxem.net
2. Г.І.Валович «Схемотехніка аналогових та аналогово-цифрових електронних засобів»
3. ГерманШрайбер «300 схем блоків живлення»
4. Д.П.Кучеров «Джерела живлення ПК та перефірії».
5. АнексійАрбузов «Мікросхеми для імпульсних джерел живлення».
6. ВарламовР. Г. «Сучасні джерела живлення»
3.5 Технічнівимоги до розробки
1. Вихіднарегульована напруга 0… 30В
2. Вихіднийрегульований струм 0… 5А
3. Коефіцієнтстабілізації 5000
4. Амплітудапульсацій вихідної напруги 0,1мВ
5. Вихіднийопір:
6. в режимістабілізації напруги 2 мОм
7. в режимістабілізації струму 10 кОМ

4.ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
4.1. Загальнийопис розробленого пристрою
В даній роботі язробила розрахунок собівартості мікропроцесорного пристрою, на основі МК AT90S2313. Прилад має сім входів й одинзвуковий вихід. До кожного з входів підключена кнопка. При натисканні однієї зкнопок пристрій має видати звуковий сигнал певної частоти. Кожній кнопціповинна відповідати своя частото звукового сигналу. Якщо не одна з кнопок ненажата – пристрій має мовчати.
Напруга живлення Uж = 5В. Прилад підключається до сіті220В.
Конструктивнопристрій виконано з 2 блоків:
- Мікропроцесорно–виконавчогомодуля;
- Модульблоку живлення;
Блокивідключаються один від одного, що робить пристрій більш комунікабельним.
Собівартість — це вираз у грошовій формі витрат на виготовлення даногопродукту (пристрою). Вони діляться на прямі та непрямі.
В склад собівартості (далі кошторис) розробки входять слідуючи статтівитрат:
- матеріали,покупні вироби і напівфабрикати; (Вм)
- спеціальнеобладнання задля проведення розробки; (Воб)
- основназаробітна плата розробника (виконавця); (Зо)
- додатковазаробітна плата; (Зд)
- відрахуванняна соціальні заходи; (Сп)
- зміст іексплуатація устаткування; (Взаг)
- накладнівитрати; (Нв)
- інші витрати.(Виш).
Принципіальну схему розробки приведено у додатках!
4.2 Розрахунок прямих витрат
До прямих витрат відносяться витрати на матеріали, купівельні вироби інапівфабрикати, транспортно-заготівельні витрати, основна і додаткова заробітнаплата виробничих робітників і відрахування на соціальні заходи.
Вартість матеріалів, покупних виробів та напівфабрикатів (Вм) оцінюєтьсяза діючими ринковими цінами з урахуванням транспортно-заготівельних витрат заформулою (1)
 
/>
де NMI та NnI — кількість матеріалів, купівельнихнапівфабрикатів і комплектуючих виробів (шт.);
ЦMIта ЦnI— вартість матеріалів, напівфабрикатів,(грн.);
Результат розрахунку Кт.з — коефіцієнт транспортно-заготовчих витрат, Ктз — (1,03… 1,05).
Таблиця 1 – результат розрахунків по статті «матеріали, покупні вироби,напівфабрикати». Прайс-ліст радіоелектронних товарів приведено в додатках Найменування Кількість
Ціна за
од.
Гр.
Загальна сума
Гр. Резистор МЛТ-0,125-200Ом 2 0,26 0.52 П/ПМ КЦ405 1 13,46 13.46 Конденсатор К10-17В-М1500 2 0,12 0,24 Конденсатор К50-35 М1000х16В 2 4,82 9,64 Кварцовий резонатор HC-49U 4мГЦ 1 1,10 1,10 Стабілізатор L7805 1 4,82 4,82 МК ATini2313 1 24 24 ТП-50-8 трансформатор 1 101 101 SMA-13S пьезоизлучатель с генератором 13 мм SMD 1 69.68 69.68 Мікроперемикач МП9-Р1 7 6.13 42.91
50х100мм (1.5) 1-сторонній
стеклотекстоліт 2 9,61 19.22 Корпус для РЄА 101х54х41.7мм 2 30.19 60.38 Припій ПОС40ТРd=2мм спіраль, 1м 2 4,54 9.08 Стійка для плати 6мм, латунь 8 4,67 56,04 Винти для стоєк 24 0,57 13,68 Шнур живлення 1,8м 1 15,10 15,10 Кабель між блочний 1,8м 3 11.88 35.64 Соляна кислота 300гр 1,50 1,50 Разом 462.91
Транспортно-заготовчі витрати розраховуються за формулою (2)
/>
де Вм, ВНФ, ВКВ — вартість матеріалів,напівфабрикатів, купівельних виробів(гр.);
/> — %транспортно-заготовчих витрат – 4%.
/>гр.
Розрахуємо вартість спеціального обладнання для проведення розробки. Длярозробки використовується обладнання:
- програматор;
- принтер;
- персональнийкомп'ютер;
- свердлильнийстанок;
- наборінструментів (Паяльник, інструмент, мультіметр)
Таким чином у кошторис включають тільки амортизаційні відрахування занормативами прямолінійного методу.
Вони розраховуються за формулою:
/>
де М — кількість обладнання,
НА — норма амортизації (15%);
Ц ОБ — вартість обладнання, грн.;
tn — час використання обладнанняу роботі, роки.
Розрахунок амортизаційних відрахувань на спеціальне обладнання приведенов таблиці 2.
Таблиця 2. Розрахунок амортизаційних відрахувань на спеціальне обладнання№ п/п
Найменування
Обладнання
Кількість
Од
Ціна
Одиниці
Грн.
Час
Використання, міс
Річна
Амортизація, грн. Всього 1
ПК DIAMANT
VX-12160 1 1740.48 9.0 193.39 193.39 2 Монітор TFT AcerAL1916CS 1 1398.96 9.0 155.44 155.44 3
Принтер Samsung
ML-2850F 1 697.20 9.0 77.47 77.47 4
Програматор
SUPERPRO-28U 1 2679.64 9.0 297.74 297.74 5
ББЖ IPPON
Back Pro 400 1 420 12.0 35 35 6
Паяльник
СТ-86А 1 229.2 9 25.47 25.47 7 Мультиметр 1 234,67 9 26.07 26.07 8
Міні дрель
СТ-800 1 508.09 9 56.45 56.45 9 Набір інструментів 1 401.80 12 33.48 33.48 Всього: 900.51 /> /> /> /> /> /> /> /> />
У статті основна заробітна плата виконавців визначається витрати наоплату праці, які безпосередньо зайняті виготовленням продукту, пристрою таінші.
Приймаємо оклад виконавця — 950 грн.
Вихідні дані задля розрахунку заробітної плати:
- Дійсний(ефективний) фонд часу у 2009 р. — 22 години.
- Термінвиконання роботи -120 год.
Загальна трудомісткість виконання складає 120 годин, тоді заробітна платарозраховується за формулою
 
/>,
Де О — оклад зарплати (місяць) 0,1- додаткова заробітнаплата />
Основна заробітна плата розраховується за формулою:
/>
 
де О — оклад, грн.; 120 годин-термін виконання завдання
/> />годинна місяць
/>
/>=647.73+64,77=712.46грн.
 
- Відрахуванняу Пенсійний Фонд — 2% від нарахованої заробітної плати (712.46грн.);
/>
 
- Відрахуванняу Фонд безробіття — 0,6% від нарахованої заробітної плати (750грн.);
/>
- Відрахуванняу Фонд непрацездатності — 0,5% від нарахованої заробітної плати (712.46грн.).
/>
Тоді заробітна плата буде дорівнювати:
/>/>
Сума відрахувань на соціальні заходи:
/>

5.ІНДИВІДУАЛЬНІ ПИТАННЯ
5.1 Карти пошукута усунення несправностей
5.1.1 Пошукнесправності елементів системного блоку ПК
1. Прибираємозайве. Відключаємо вінчестери, приводи CD-ROM. Виймаємо з материнської плативсі карти розширення, крім відіоадаптера. Усуваємо розгін — переставляємоперемички або скидаємо BIOS. Починаємо тестування з наступного наборукомпонентів: материнська плата, блок живлення, відіокарта (бажано роздобутищо-небудь стародавнє, на зразок PCI S3), процесор (кулер правильно стоїть?),Пам'ять, флопік. Відключаємо всі кнопочки і ламночкі, залишаємо тільки динамік.
2. Включаємо.Якщо пищить, дивимося розшифровку сигналів (див. нижче). Якщо не пищить інічого не показує, виймаємо видио і пам'ять (вимкнувши блок живлення з мережі).Включаємо ще раз. Пищить? Див. вище, потім переходимо до п. 3. Тиша? Можливо уБП недостатня потужність або є проблеми з сумісністю мами і процесора.
3. Встромляємоодну планку пам'яті. (Усі механічні операції проводимо з вимкненим БЖ івисмикнутих шнуром живлення). Включаємо. Писк повинен змінитися. Якщо ні,несправна пам'ять або слоти на материнці. Пробуємо увіткнути пам'ять в іншийслот.
4. Встромляємовідеокарту. Підключаємо додаткове харчування, якщо воно є. Система не завелася?Не вистачає потужності БЖ. Якщо пищить також, як без відеокарту, то відеокартабита.
5. Грузія здискети. Точніше, або safe mode command prompt only, або завантажувальнадискета, третій варіант — clear system. Запускаємо testmem. Для початку — 50циклів (за замовчуванням). Якщо є час або глюк виникає рідко, можна прогнати1000 циклів.
6. Додаємо CD-ROMна другий канал. Завантажується, перевіряємо систему.
7. Додаємовінчестер. Грузія, запускаємо MHDD. Червоного не повинно бути. Зелений теж небажаний. Припустимо на старих гвинтах.
8. Ставимосистему. Для початку Windows 2000 (швидше за все). Попутно — хоча це не заважаєробити час від часу, починаючи з пункту 2. — Чіпаємо пальцем всі компоненти,перевіряємо не перегрівається чи. Спочатку торкаємося блоку живлення(сподіваюся, заземлення є?), Знімаємо статику. Не повинно бути деталей, на якихнеможливо тримати палець.
9. Ставимодрайвера від материнської плати (перезавантаження), драйвера відео (зновуперезавантаження), DirectX. Остання перезавантаження.
10. Запускаємо3DMark2001 (перевірено на глюки). Всі за замовчуванням, запускаємо benchmark.Перевіряємо відео на перегрів. Запускаємо benchmark на безперервне повторення.Якщо пропрацює пару годин — порядок.
11-1.Встановлюємо по одній карти розширення (звук, мережа). Тестуємо, проганяє3DMark (хоча б по 2-3 циклу).
11-2. Розганяємопо 5%. Перевіряємо систему на стабільність (пункти 5 і 10).
12. Ставимочистий систему, ставимо всі драйвера, робимо образ системного диску задопомогою PowerQuest Drive Image або Norton Ghost.
13. Всі подальшіпитання до програм.
Таблиця 1.Звукові сигнали AWARD BIOS:
1. 1короткий — все добре
2. 2коротких — скинутий CMOS, треба зайти в BIOS
3. 1 довгий,1 короткий — проблеми з пам'яттю
4. 1 довгий,2 коротких — проблеми з відеокартою або не підключений монітор
5. або 1довгий і 3 коротких, або 3 довгих — помилка клавіатури або її контролера — можливо, перша підключена невірно
6. 1 довгий,багато коротких — помилка в мікросхемі BIOS
7. багатодовгих — пам'ять (невірно встановлена / несправна / несумісна з материнки)
8. багатокоротких — проблеми з харчуванням
Таблиця 2.Звукові сигнали AMI BIOS:
1. 1короткий — проблема з пам'яттю (можливо, невірно встановлена)
2. 2коротких — помилка перевірки парності пам'яті (швидше за все, глючить абонесумісний модуль пам'яті)
3. 3коротких — помилка в перших 64 кб пам'яті — як правило, означає невірнерозпізнавання модуля
4. 4коротких — не працює системний таймер — плату можна нести в гарантію (ремонт)
5. 5 коротких- Processor failure
6. 6коротких — помилка контролера клавіатури — можливо, він несправний абоклавіатура, підключена невірно
7. 7коротких — помилка… несправність материнської плати (у ремонт, в гарантію)
8. 8коротких — проблеми з відеопам'яттю (можливо, відеокарта несправна / невірнопідключена / несумісна з материнки)
9. 9коротких — помилка контрольної суми BIOS; можливо, здохла мікросхема
10. 10коротких — теж гарантійна помилка
11. 1 довгий,3 коротких — помилка модуля пам'яті (несправний / невірно підключений / пам'ять несумісна з материнки)
12. 1 довгий,багато коротких — помилка відеокарти (несправна / невірно підключена /несумісна з материнки) або не підключений монітор
5.1.2 Алгоритмпошуку причин несправності модему
1. Спочаткуоглядаємо модем візуально. Виникають після грози несправності часто виднона-віч. Особливу увагу приділяємо навантажувальними резисторами на предметнаявності відколів і тріщин. Оглядаємо поверхню мікросхеми. Після цьоговмикаємо харчування і дивимося на загоряння світлодіодів. Потім підключаємопацієнта до телеф. лінії.
2. Миповинні переконатися, що модем не зайняв лінію. Для цього достатньозателефонувати на нього з іншого телефону (наприклад стільникового), якщо немаєсигналу «зайнято», значить шлейф не замкнутий і знаходиться у вихідному(правильному) стані. Якщо це не так, перевіряємо ключ або реле, або елементизахисту. Якщо це модем 3Com — перевіряємо діодний міст.
3. Післяцього перевіряємо «знімає» модем трубку після команди чи ні. Це можна перевіритиза допомогою вбудованої в windows програмної Hyper Terminal. У програмі задопомогою команди ATH1, спробувати змусити модем «зняти» трубку, і переконатисящо це так. Потім даємо команду ATH0 — модем повинен «покласти» трубку. Якщомодем не знімає трубку, то перевіряємо резистор, реле, діодний міст, елементизахисту, ключовою транзистор і стабілітрон.
4. Якщомодем слухається команд, спробуйте набрати номер з нього. Якщо лінія підтримуєтоновий набір даємо слід. команду — ATDTxxxxx або ATDPxxxxx якщо використуєтеся імпульсним набором, де xxxxx — номер телефону (стільниковогонаприклад). Якщо модем видав — No Dial Tone перевіряємо стабілітрон,транзистори, якщо все перевірено і справно тоді можливо вийшла з ладу KS3014 і(або) KS3021.
2.1.3 Усунення несправностейбезперебійного джерела живленняПроявлення Возможна причина Ррішення Не горить індикатор на передній панелі 1. Батарея не заряджена 1. Для зарядки акумулятора протягом 8 годин 2. Батарея несправна 2. Встановіть справну батарею того ж тіпа 3. Вимикач живлення не був натиснутий протягом хоча б 5 секунд 3. Натисніть і утримуйте вимикач харчування протягом хоча б 5 секунд Безперервний звуковий сигнал незважаючи на нормальне напруга в сеті Перевантаження ДБЖ Час автономної роботи зменшилася 1. Перевантаження ДБЖ 1. Вимкніть частину навантаження 2. Занадто низька напруга батарей 2. Для зарядки акумулятора протягом 8 годин або більше 3. Батарея пошкоджена внаслідок перегріву або порушення умов експлуатації 3. Встановіть справну батарею того ж типу. Питание подключено, но индикатор все равно мигает 1. Перегорів запобіжник 1. Встановіть справний запобіжник того ж типу. 2. Від'єднався мережевий кабель 2. Перевірте надійність підключення мережевого кабелю.
5.2 Питання заномером варіанту
5.2.1 Призначенняі принципи роботи модему
Модем єпристроєм, що має, з зовнішньої точки зору, цифровий інтерфейс c комп'ютером(зазвичай послідовний порт RS-232) і аналоговий інтерфейс з каналом зв'язку(телефонною лінією) — роз'єм для телефонного кабелю (RJ-11).«Усередині» модем являє собою мікрокомп'ютер з досить потужнимпроцесором (іноді декількома), постійної і оперативною пам'яттю, і аналоговоїчастиною, відповідальної за пару модему з телефонною мережею — пристрій наборуномера, підсилювач, АЦП і ЦАП — Аналого-цифрові і цифро-АналоговийПеретворювачі, відповідальні за перетворення сигналу з аналогової форми(безперервний сигнал-напруга) в цифрову (окремі відліки сигналу,діскретізованние за часом і квантування за напругою), і навпаки, відповідно. Практичновсі сучасні модеми виробляють обробку інформації у цифровій формі, безскільки-небудь складної аналогової передобробки, так як це дозволяє добитисявисокої стабільності і в значній мірі спростити розробку та аналіз алгоритмів.При цьому зазвичай частота дискретизації (швидкість проходження окремихвідліків оцифрованого сигналу) знаходиться в межах 7-12 тисяч відліків всекунду (кілогерц, kHz). Теоретично, частота дискретизації повинна бути якмінімум у два рази вище максимальної частоти сигналу, для того, щоб сигнал бувпредставимо окремими відліку без втрат. Кількість рівнів квантування для ЦАП іАЦП сучасних модемів досягає десятків тисяч. Зазвичай, оскільки з«цифрової боку» ЦАП і АЦП пишуться чи читаються у вигляді числа,говорять про кількість розрядів у ЦАП / АЦП, тобто, кількості розрядівдвійкового числа, необхідного для представлення всіх можливих рівнів,наприклад, 16-розрядний АЦП може розпізнавати 65536 рівнів, що позначаютьсячислами від -32768 до 32767.
Давайтеподивимося на цей пристрій ось з якого боку: зрозуміло, що його завдання — пересилати інформацію з одного комп'ютера на інший. У випадку роботи вІнтернеті — з комп'ютера клієнта на комп'ютер провайдера, і навпаки. Щобспростити собі життя, будемо поки вважати, що модем виконує лише одну,примітивну функцію — модулятора-демодулятора цифрового сигналу (до речі, самезвідси і взялося скорочення — модем). Будемо вважати, що він вже набрав номер,встановив з'єднання, почав передавати і приймати дані, і нам цікавий поки лишепроцес, як байти інформації йдуть від віддаленої сторони до нас, і навпаки. Якже це відбувається?
Розглянемодокладніше, як же модем кодує сигнал і як перешкода цьому заважають. Найбільшпопулярні нині протоколи передачі даних — V.34 і V.32 — використовують амплітудно-фазовумодуляцію сигналу. Базовий сигнал — що несе синусоїда певної протоколом частотипри передачі модулюється, тобто піддаються зміні її амплітуда, тобто рівень, іфаза (зсув фази сигналу щодо немодульованою «вихідної» синусоїди).При цьому статус сигналу, що характеризуються незмінною амплітудою та фазою,послідовно змінюють один одного. Кожне таке стан кодує невелика кількість бітівданих і називається одним символом (не плутати з літерами і цифрами).Швидкість, з якою символи змінюють один одного, називається символьноїшвидкістю (Symbol rate в статистиці модему). Вона визначається протоколом, дляV.32 вона завжди дорівнює 2400 символів в секунду, для V.34 може досягати 3429символів в секунду. Таким чином, у нас вже два параметри — символьний швидкістьі частота несучої.
Коли один символзмінюється іншою, відбувається зміна (збільшення або зменшення) амплітуди ізсув фази («вперед» або «назад») сигналу. Миттєво ніамплітуда, ні фаза змінитися не можуть — це вимагало б нескінченною швидкостізміни сигналу (напруги і струму) в каналі, тобто необмеженої смуги пропусканняканалу. Звичайно ж потрібно надіслати максимум інформації, зайнявши відведенийдіапазон частот. Мінімальний діапазон частот, що потребується для передачісигналу, в якому фаза змінюється максимально швидко (найгірший випадок з точкизору заняття смуги частот) вперед або назад, тобто, на половину періоду несучоїза один символьний інтервал, в точності дорівнює символьної швидкості в Гц.Наприклад, якщо фаза сигналу повинна зсуватися вперед на половину періодунесучої за час передачі одного символу, частота сигналу в ході цього переходуяк мінімум, повинна досягати ((вихідної частоти несучої) + (символьнашвидкість) / 2). В іншому випадку буде накопичуватися «відставання»фази сигналу від необхідної.
Для того, щоб«вписати» сигнал у цей мінімально необхідний діапазон частот,переходи між символами згладжуються з тим, щоб швидкість зміни сигналу (і йогочастота, відповідно) не перевищувала це обмеження. Наприклад, якщо потрібноістотне зрушення фази «вперед», цей зсув відбувається не миттєво, апоступово. Протягом цього перехідного періоду частота сигналу в каналі будевище вихідної частоти несучої (чутний тон — вище), оскільки для зсуву фазивперед потрібна більш швидка зміна сигналу. І навпаки, для зсуву фази томупотрібно уповільнення зміни сигналу, і чутний вухом тон — нижче. А оскількитакі переходи відбуваються часто (з символьною швидкістю, тобто, більше 2000разів на секунду), і необхідні величини зміни фази сигналу досить випадкові, врезультаті, коли модем передає дані, ми чуємо не рівний тон, або послідовністьтонів, а «шипіння», тобто, в середньому всі частоти в робочій смузівикористовуються однаково часто. Якщо розглянути спектр сигналу за тривалийперіод часу, він буде рівномірним, з центром, що збігається з частотою вихідноїнесучої, простягаються у ширину симетрично ліворуч і праворуч від центральноїчастоти несучої на смуги частот, рівні половині символьної швидкості.
Таким чином, длярозглянутих протоколів ширина спектру сигналу дорівнює символьної швидкості.
Зупинимося покина цьому, і подивимося, що ж надає нам телефонна лінія. А вона нам надаєзобов'язання пропускати наші сигнали до віддаленого абонента в смузі частот від300 до 3400 герц, і, будемо сподіватися, без спотворень. Очевидно, що модемповинен вибрати таку несучу і таку символьну швидкість, щоб несуча помістиласярівно посередині між 300 і 3400, а символьна швидкість була в точності дорівнює3400-300. Це — необхідна і достатня умова для того, щоб спектр сигналу модемурівно зайняв весь наданий канал. Якщо він займе менше, значить частина каналубуде невикористані, і модем зможе передати менше інформації, ніж міг би. Якщовін займе більше, то частина спектру буде обрізано і віддалений модем його неотримає, а, отже, не отримає і частини переданої інформації. Взагалі, єтеоретична межа пропускної здатності каналу, який не можна перевищити ніякимисилами. Скільки б ми не намагалися, і як би ми не пристосовували форму нашогосигналу до параметрів лінії, ми не зможемо передати інформації більше цьоготеоретичної межі. Таким чином, головне завдання модему — так пристосуватися доканалу, щоб передати через нього все, що канал може пропустити.
Продовжимо теперпро модуляцію. До парі параметрів сигналу — центральній частоті і шириноюспектру (тобто частоті несучої і символьної швидкості) нам треба знати протретій визначає параметр — назвемо його глибиною модуляції. Хоча це не до кінцяправильний термін в даному застосуванні, але сильно схожий. Він говорить проте, скільки різних станів може бути у переданого сигналу. Згадаймо, що модемпередає один символ (не букву!), Якийсь час. А потім — другий символ. Символивідрізняються один від одного. Так скільки ж усього може бути різних символів?Це залежить, головним чином, від того, скільки різних амплітуд і фаз ми можемопередати в канал так, щоб з протилежного боку їх ще не плутали один з одним.Іншими словами, скільки градацій по амплітуді і фазі ми можемо вибрати так, щобз того боку вони ще однозначно відрізнялися. Як нескладно порахувати, наприклад16 градацій по амплітуді і 16 по фазі дають 16 * 16 = 256 різних станівсигналу, за допомогою яких можна закодувати 8 бітів інформації. У цьому випадкупри символьної швидкості, наприклад, в 1000 символів в секунду ми отримаємо швидкістьпередачі інформації рівно 8000 бітів на секунду. Якщо глибина модуляції менше,тобто число станів сигналу всього 32, приміром, то ми отримаємо 5 біт засимвол, тобто 5 кілобіт на секунду. Якщо символьна швидкість зросте до 2000, цебуде вже 10 кілобіт на секунду.
На протоколі V.32кожен символ відповідає групі біт. При цьому ця група, очевидно, складається зцілого числа біт — від 2 до 6. А оскільки символьна швидкість дорівнює 2400символів в секунду, додавання чергового біта в групу (і збільшення кількостівикористовуваних символів в два рази, відповідно), призводить до збільшеннябітової швидкості на 2400біт / с. Саме тому підтримувані V.32 швидкості — від4800 до 14400 біт / с з кроком в 2400. Протокол V.34 кодує символи не поодному, а групами по 8 (так званими «кадрами відображення», mappingframes). При цьому кожна група має деякі параметри (амплітудну обвідної),загальні для всіх 8 символів. За рахунок цього на один символ може припадати«дробове» кількість біт. Однак з міркувань сумісності, списокпідтримуваних бітових швидкостей і на V.34 складається зі швидкостей, кратних2400, навіть якщо символьна швидкість вибрана не 2400, а більша. Наприклад,відома Вам швидкість 33600 біт / сек виходить при передачі 79 біт на групу з 8символів на символьної швидкості 3429.
А тепер зновуподивимося на те, що нам надає лінія. З точки зору збільшення числа станівсигналу, вона надає нам параметр, іменований динамічним діапазоном. Тобторізницю між найгучнішим і самим тихим сигналом, який лінія ще може пропуститибез спотворень. Зверху це зазвичай обмежується перевантажувальної здатністюканалу, а знизу — рівнем шумів каналу. Інакше це ще називають співвідношеннямсигнал / шум (SNR), тобто у скільки разів сигнал на приймальній стороніголосніше шуму, до нього домішується. При цьому пам'ятають про те, щозбільшення гучності сигналу понад межі, що допускається лінією, неможливо.
І, нарешті, щераз про перешкоди. Всі вони зводяться до того, що модем або тимчасово перестаєрозрізняти сигнал, або зовсім втрачається точка прив'язки, тобто відбуваєтьсятак званий зрив синхронізації, і модем вже не може без спеціальних процедурвідновлення (retrain) нормально відокремлювати ні символи один від одного, нізрозуміти, наскільки фаза сигналу відрізняється від зразкової.
Тепер короткерезюме всього викладеного.
Параметри каналу(лінії), що надається нам, характеризуються центром і шириною смуги пропускання(в нормі — 300-3400 герц), рівнем шумів і спотворень, і максимальним рівнемсигналу, ще пропускається без помітних спотворень. Сигнал / шум — цехарактеристика того, як сигнал пройшов через канал, і що вийшло на приймальномукінці.
Параметри сигналумодему характеризуються центром і шириною спектру (частота несучої плюс і мінусполовина символьної швидкості), і глибиною модуляції, тобто числом можливихградацій станів сигналу.
Параметри каналуобмежують у принципі швидкість передачі інформації з одного боку, а модемпрацює тим краще і тим швидше її передає, чим повніше він займає канал, і чимближче параметри генерованої ним сигналу збігаються з можливостями, якінадаються каналом.
Крім попередньогопункту, важливе значення мають перешкоди: при інших рівних умовах, вонизмушують модем робити передаються символи більш грубими, і передавати їх більштривалий час, тобто знижувати в результаті швидкість передачі інформації.
Запам'ятайте намайбутнє дві прості формули: 1. Символьна швидкість помножена на глибинумодуляції є бітова швидкість. 2. Ширина каналу, що потрібна для передачісигналу, дорівнює символьної швидкості, при цьому центр смуги пропусканняканалу дорівнює частоті несучої.
5.2.2 Яку функціювиконує протокол ІР
Протокол IPзнаходиться на міжмережеві рівні стека протоколів TCP / IP. Опції протоколу IPвизначені в стандарті RFC-791 наступним чином: «Протокол IP забезпечуєпередачу блоків даних, званих дейтаграма, від відправника до одержувачів, девідправники й одержувачі є комп'ютерами, що ідентифікується адресами фіксованоїдовжини (IP-адресами). Протокол IP забезпечує при необхідності такожфрагментацію і збірку дейтаграм для передачі даних через мережі з малимрозміром пакетів ».
Протокол IP єненадійним протоколом без встановлення з'єднання. Це означає, що протокол IP непідтверджує доставку даних, не контролює цілісність отриманих даних і невиробляє операцію квитування (handshaking) — обміну службовими повідомленнями,що підтверджують установку з'єднання з вузлом призначення та його готовність доприйому даних. Протокол IP обробляє кожну дейтаграму як незалежну одиницю, якане має зв'язку ні з якими іншими дейтаграма в Інтернет. Після того, якдейтаграма відправляється в мережу, її подальша доля ніяк не контролюєтьсявідправником (на рівні протоколу IP). Якщо дейтаграма не може бути доставлена,вона знищується. Вузол, що знищив дейтаграму, може надіслати на цю адресуICMP-повідомлення (див. п. 2.5) про причину збою.
Гарантіюправильної передачі даних надають протоколи вищого рівня (наприклад, протоколTCP), які мають для цього необхідні механізми.
Одне з основнихзавдань, розв'язуваних протоколом IP, — маршрутизація дейтаграм, тобтовизначення шляху проходження дейтаграми від одного вузла мережі до іншого напідставі адреси одержувача.
Загальнийсценарій роботи модуля IP на якому-небудь вузлі мережі, що приймає дейтаграму змережі, такий:
з одного з інтерфейсіврівня доступу до середовища передачі (наприклад, з Ethernet-інтерфейсу) вмодуль IP надходить дейтаграма;
модуль IPаналізує заголовок дейтаграми;
якщо пунктомпризначення дейтаграми є даний комп'ютер:
якщо дейтаграма єфрагментом більшої дейтаграми, очікуються інші фрагменти, після чого з нихзбирається вихідна велика дейтаграма;
з дейтаграмивитягуються дані і спрямовуються на обробку одного з протоколів вищого рівня(якому саме — вказується в заголовку дейтаграми);
якщо дейтаграмане спрямована ні на один з IP-адрес цього сайту, то подальші дії залежать відтого, дозволена або заборонена ретрансляція (forwarding) «чужих»дейтаграм;
якщо ретрансляціядозволена, то визначаються наступний вузол мережі, на який повинна бутипереправлена дейтаграма для доставки її за призначенням, і інтерфейс нижньогорівня, після чого дейтаграма передається на нижній рівень цього інтерфейсу длявідправки, а при необхідності може бути проведена фрагментація дейтаграми;
якщо ж дейтаграмапомилкова або з яких-небудь причин не може бути доставлена, вона знищується;при цьому, як правило, відправнику дейтаграми надсилається ICMP-повідомленняпро помилку.
При отриманніданих від вищестоящого рівня для відправки їх по мережі IP-модуль формуєдейтаграму з цими даними, в заголовок якої заносяться адреси відправника таодержувача (також отримані від транспортного рівня) та інша інформація; післячого виконуються наступні кроки:
якщо дейтаграмапризначена цього самому вузла, з неї витягуються дані і спрямовуються на обробкуодного з протоколів транспортного рівня (якому саме — вказується в заголовкудейтаграми);
якщо дейтаграмане спрямована ні на один з IP-адрес цього сайту, то визначаються наступнийвузол мережі, на який повинна бути переправлена дейтаграма для доставки її запризначенням, і інтерфейс нижнього рівня, після чого дейтаграма передається нанижній рівень цього інтерфейсу для відправки; при необхідності може бутипроведена фрагментація дейтаграми;
якщо ж дейтаграмапомилкова або з яких-небудь причин не може бути доставлена, вона знищується.
Тут і далі вузломмережі називається комп'ютер, підключений до мережі і що підтримує протокол IP.Вузол мережі може мати один і більше IP-інтерфейсів, підключених до однієї аборізних мереж, кожен такий інтерфейс ідентифікується унікальною IP-адресою.
IP-мережеюназивається безліч комп'ютерів (IP-інтерфейсів), часто, але не завждипід'єднаних до одного фізичного каналу зв'язку, здатних пересилатиIP-дейтаграми один одному безпосередньо (тобто без ретрансляції через проміжнікомп'ютери), при цьому IP-адреси інтерфейсів однієї IP -мережі мають спільнучастину, яка називається адресою, або номером, IP-мережі, і специфічну длякожного інтерфейсу частина, звану адресою, або номером, даного інтерфейсу в цiйIP-мережі. У цьому посібнику мова йде переважно про IP-мережах, тому приставку«IP» ми будемо як правило опускати.
Маршрутизатором,або шлюзом, називається вузол мережі з декількома IP-інтерфейсами, підключенимидо різних IP-мереж, що здійснює на основі рішення задачі маршрутизаціїперенаправлення дейтаграм з однієї мережі в іншу для доставки від відправникадо одержувача.
Хостаминазиваються вузли IP-мережі, що не є маршрутизаторами. Зазвичай хост має одинIP-інтерфейс (наприклад, пов'язаний з мережевою картою Ethernet або з модемом),хоча може мати і декілька.
Маршрутизаториявляють собою або спеціалізовані обчислювальні машини, або комп'ютери здекількома IP-інтерфейсами, робота яких управляється спеціальним програмнимзабезпеченням. Комп'ютери кінцевих користувачів, різні сервери Інтернет і т.п.незалежно від своєї обчислювальної потужності є хостами. Невід'ємною частиноюIP-модуля є протокол ICMP (Internet Control Message Protocol), що відправляєдіагностичні повідомлення при неможливості доставки дейтаграми і в інших випадках.Спільно з протоколом IP працює також протокол ARP (Address ResolutionProtocol), що виконує перетворення IP-адрес в MAC-адреси (наприклад, адресиEthernet).

ВИСНОВОК
Підчаспроходження переддипломної практики я зробив:
- Порівняльнійаналіз декількох способів реалізації блоків живлення;
- Розглянулавже існуючі аналоги імпульсних блоків живлення та розібрав технічнудокументацію до них;
- Провів техніко-економічнеобґрунтування проекту;
- Визначиветапи рішення задач дипломного проекту;
- Провіврозробку технічного завдання на дипломний проект.
В результатіпроведеної роботи я определився з тим що я буду розробляти лінійний блокживлення для застосування в навчальних, дослідницькій та ремонтній лабораторії.Забезпечує харчування електронних пристроїв і схем постійною напругою вдіапазоні від 0 до 30 Вольт і струмом в діапазоні від 0 до 5 Ампер
Практикарадіо-конструювання пред'являє до джерел живлення різноманітні і часомсуперечливі вимоги. В одних випадках потрібен потужний джерело, в інших — наприкладпри пробному включення малопотужних пристроїв, — вихідний струм джерела повиненбути обмежений безпечним для них значенням. Метою розробки е створенняуніверсального блоку живлення, що допускає різні режими роботи і зміни вшироких межах значень вихідних параметрів.
Також підчаспроходження практики я відповів на індивідуальні питання та закріпив знання, надбаніза роки навчання в технікумі.

СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
 
1.Максимов.Н.В., Попов И.И.Компьютерные сети.- М.: Форум Инфра М,2005.-335с.
2.Злобін Г.Г., Рибалюк Р.Є.Архітектура та апаратне забезпечення ПЕОМ.-К.: Каравела,2006.-301с.
Допоміжна література
3.Мюллер, Скотт. М98 Модернизация и ремонт ПК,15-е юбилейное издание.: Пер. с англ. — М.: Издательский дом«Вильямс», 2004. — 1344 с.:.
4.Стивен Бигелоу «Устройство и ремонтперсонального компьютера. Аппаратная платформа и основные компоненты» 2-е изд.Пер. с англ. — М.: ООО «Бином-Пресс», 2005 г. — 976 с: ил..
5.Ратбон, Энди. Модернизация и ремонт ПК для«чайников», 6-е издание.: Пер. с англ. — М.: Издательский дом«Вильяме», 2003. — 384 с.: ил.
6.Мюллер, Скотт. Модернизация и ремонт ПК, 13-еиздание.: Пер. с англ. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. — 1184 с.:.
7.Кучеров Д.П. Источники питания ПК ипериферии. Изданиевторое, переработанное и дополненное. — СПб: Наука и Техника, 2002. — 352 стр.с ил.
8.Экслер А.Б. Укрощение компьютера,или Самый полный и понятный самоучитель ПК / Алекс Экслер. — М.: НТ Пресс,2005. — 704 с.: ил.

ДОДАТОК А
Принципова схемапристрою
/>