РЕФЕРАТ
Метою даного курсового проекту є схемотехнічна розробкадільника частоти з коефіцієнтом ділення К = 210 на JK-тригерах.
Курсовий проектскладається з двох частин: пояснювальної записки та графічної частини.Пояснювальна записка виконана за допомогою засобів обчислювальної техніки.
Пояснювальназаписка виконана на білих аркушах формату А4. Зміст пояснювальної запискискладається з трьох розділів: загальний розділ, спеціальний розділ, та розділохорони праці. Текст містить 9 рисунків та 2 таблиці, нумерація рисунків татаблиць починається з кожного розділу. У текстовій частині проекту є формули,які використовувалися для розрахунків.
У курсовомупроекті був виконаний розрахунок потужності.
Для розрахунку потужності була складенапрограма, яка написана мовою Pascal, у тексті є лістінг цієї програми.Пояснювальна записка містить 27 аркушів.
Графічна частина виконана на аркуші формату А1.Вона містить схему електричну принципову дільника частоти з коефіцієнтом діленняК=210 на JK-тригерах.
МІКРОСХЕМА, ПОТУЖНІСТЬ, РОЗРАХУНОК, ДІЛЬНИКЧАСТОТИ, ЛІЧИЛЬНИК, ТРИГЕР
ЗМІСТ
Вступ
1 Загальний розділ
1.1 Аналіз технічного завдання
1.2 Огляд аналогічних пристроїв
1.3 Розробка схеми електричноїфункціональної
1.4 Вибір елементної бази
2 Спеціальний розділ
2.1 Аналіз схеми дільника частоти
2.2 Принцип роботи дільника частотизгідно схеми електричної принципової
2.3 Розрахунок споживаної потужності
2.4 Програма розрахунку споживаноїпотужності на алгоритмічній мові
3 Охорона праці та навколишньогосередовища
Висновок
Література
ВСТУП
Характерна особливість науково-технічного прогресу, який визначаєподальше могутнє підняття суспільного виробництва — поширене впровадження досягненьобчислювальної техніки у всі напрями.
Рішення задач науково-технічного прогресу має потребу в застосуваннязасобів обчислювальної техніки і персональних комп'ютерів на робочих місцяхекономістів, інженерів, персоналу, що управляє.
Досягнення мікроелектронної технології дозволили значно розширити можливостівсіх класів електронно-обчислювальних машин (ЕОМ).
Розроблені нові мікропроцесорні обчислювальні засоби, які служать основоюі персональних ЕОМ
Цифрові методи і цифрові пристрої, які реалізовані на інтегральнихмікросхемах різного ступеня інтеграції, а також на мікропроцесорних засобах,мають широкі перспективи використання в цифрових системах передачі і розподілуінформації в телевізійній, радіоприймальній і іншій апаратурі зв'язку. Цифровісистеми стануть важливішими. Вони складаються з імпульсних і цифровихпристроїв, які здійснюють посилення, генерацію, формування, перетворення імпульснихсигналів.
Цифрові пристрої виконують функції збереження і обробка цифровоїінформації, перетворення інформації з аналогової форми зображення в цифрову, інавпаки.
Інформація, яка подається в цифрові пристрої і виводиться з них зображаєтьсяу формі кодових комбінацій, елементами яких є логічна одиниця і логічний нуль.У цій же формі циркулює інформація у середині цифрових пристроїв.
Таким чином, будь-яка інформація в цифрових пристроях зображається у виглядіпослідовності значень 1 і 0.
Електронна обчислювальна машина є складним інженерно-технологічнимкомплексом. З моменту створення конструкції машин перетерпіли вельми істотнізміни. В порівнянні з першими зразками сучасні обчислювальні машини єнадійнішими і здійсненими.
З пристроїв, які оперували з декількома тисячами слів, вони перетворилисяна системи, здатні працювати з пам'яттю 4 Гбайта і більш. При цьому робочийтакт скоротився від тисячної до мільярдної частки секунди. Методи організаціїроботи ЕОМ дозволяють досягти величезних швидкостей обчислення.
Незалежно від типу будь-яку ЕОМ можна представити у вигляді центральноїчастини — ядра ЕОМ, і сукупності пристроїв для зв'язку із зовнішнім середовищем.
Найбільш поширеними пристроями в блоках комп'ютера є регістри ілічильники. Регістри забезпечують прийом, зберігання і зрушення коду слова,перетворення паралельного двійкового коду в послідовний і навпаки, порозряднілогічні операції. Лічильники служать для рахунку і зберігання коду числа підрахованихсигналів. І тому їх можна виявити в ядрі ЕОМ — процесорі, і в контролерахпристроїв для зв'язку із зовнішнім середовищем.
Сучасні ЕОМ, на даному етапі розвитку, є комплексом програм і технічнихзасобів, призначених для вирішення завдань наукового і технічного характеру,виконання економічних і статичних розрахунків, рішення задач управління різнимитехнологічними процесами об'єктами.
Конструювання, будучи частиною процесу проектування, — складний ібагатообразний процес. Перш за все, від конструктора потрібний, окрім добрерозвиненого просторового мислення, уміння одночасно враховувати безліч самихрізносторонніх вимог до конструкції машини, окремим її частинам і застосовувативсе те краще, що накопичено в процесі попередніх робіт. Конструктор повиненстворювати машини з високим ступенем надійності. Цьому сприяють новітнідосягнення у області мікроелектроніки і мікромініатюризації.
У різних вузлах ЕОМ широко застосовуються лічильники для підрахунку циклу(у АЛУ), для підрахунку тактової частоти (у падаючому генераторі) і т.д.
Нашою промисловістю випускається велика різноманітність лічильників. Наних можна реалізувати практично будь-який необхідний лічильник з потрібними намфункціями і можливостями. Лічильники прийнято розрізняти на ті, що підсумовують,віднімають і реверсивні. Звичайно лічильник має ланцюг установки в нульовеположення, проте ця умова необов'язково, початковий стан може встановлюватисяпередачею в лічильник коду деякого числа.
Лічильники можуть виконувати функції подільників частоти, тобто приладів,що формують з імпульсної послідовності з частотою fвх імпульсну послідовність,на виході останнього тригера, з частотою fвих, в К разів меншу за вхідну. Притакому використанні лічильників немає необхідності знати, яке число в ньомузаписане в поточний момент, тому подільники в деяких випадках можуть бутизначно простіші за лічильники. [1]
1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Аналіз технічного завдання
лічильник дільник частота електричний
Лічильник — вузол ЕОМ, який здійснює рахунок і зберігання коду числапідрахованих сигналів. Під сигналами розуміються як перепади потенціалу, так іімпульси
Лічильники є цифровими автоматами Мура, в яких новий стан лічильникавизначається його попереднім стану і значенням логічної змінної на вході.Внутрішні стани лічильників характеризуються коефіцієнтом переліку Кпер, щовизначає кількість його стійких станів. Основними параметрами є роздільназдатність або максимальна швидкодія і інформаційна місткість.
Вирішальна здатність — це мінімальний час між двома сигналами, якінадійно фіксуються лічильником.
Максимальна швидкодія лічильника — величина, зворотня вирішальній здібностіі рівна числу сигналів, що фіксуються лічильником в одиницю часу.
Інформаційна місткість — максимальне число сигналів, яке може бути підрахованелічильником. Кількісно місткість лічильника рівна коефіцієнту переліку Кпер.
Лічильники розрізняються призначенням, типом і кількістю використовуванихтригерів, режимами роботи, порядком зміни стану, організацією зв'язку між тригерамилічильника і іншими особливостями його структури.
Лічильники можуть бути однорозрядні, багаторозрядні, двійкові, десяткові,а також з будь-яким іншим цілим по значенню коефіцієнтом переліку.
По порядку зміни стану можуть бути лічильники з природним і довільним(примусовим) порядком зміни стану.
У лічильниках з природним порядком зміни стану значення коду кожногоподальшого стану лічильника відрізняється на одиницю від коду попередньогостану. У лічильниках з довільним порядком зміни стану значення кодів сусідніхстанів можуть відрізнятися більш ніж на одиницю.
Лічильники з природним порядком зміни станів підрозділяються на прості(що підсумовують і віднімають) і реверсивні, які залежно від сигналів, щоуправляють, можуть працювати як в режимі складання, так і в режимі віднімання.
За способом організації рахунку лічильники ділять на асинхронні і синхронні.В асинхронних лічильниках перемикання тригерів відбувається послідовно в часі,в синхронних лічильниках — паралельно (одночасно) в часі.
Однорозрядні двійкові лічильники будуються на основі Т- тригерів, що здійснюютьскладання за модулем 2, тобто рахунок і зберігання не більше двох сигналіввідповідно до характеристичного рівняння. У загальному випадку n-розряднийдвійковий лічильник – це пристрій, закон функціонування якого можна представитиграфом (рисунок 1.1). Звичайно вихідні сигнали лічильника співпадають з йогостаном, і тому вершини графа відмічені тільки одним значенням, що характеризуєяк стан лічильника, так і значення його вихідних сигналів. Мікрооперація рахункузбуджується сигналом У.
/>
Рисунок 1.1 — Граф функціонування
У двійкових лічильниках, що підсумовують, рахунковий вхід кожногоподальшого тригера сполучений з виходом попереднього таким чином, що під часпереходу тригера молодшого розряду із стану „1” в стан „0” в ланцюзіперенесення між тригерами з'являється сигнал перенесення, під впливом якого тригерстаршого розряду змінює свій стан на протилежний. Залежно від способуорганізації ланцюгів перенесення розрізняють двійкові лічильники з послідовним,наскрізним, паралельним і груповим перенесеннями.
Двійкові лічильники, що віднімають, реалізують мікрооперацію віднімання.Будуються аналогічно двійковим лічильникам, що підсумовують, з послідовним, наскрізним,паралельним і груповим перенесенням.
У віднімаючих двійкових лічильниках вхід кожного подальшого тригерасполучений з виходом попереднього таким чином, що під час переходу молодшогорозряду тригера із стану „0” в „1” в ланцюзі перенесення з'являється сигналперенесення, що переводить тригер старшого розряду в протилежний стан.
Двійкові лічильники, що віднімають, окремо використовуються рідко. Уреверсових лічильниках операції віднімання і складання організуються разом.
Дільник частоти — пристрій, який при поданні на його вхід періодичноїімпульсної послідовності формує на виході таку ж послідовність, але що маєчастоту повторення імпульсів, в певну кількість раз меншу, ніж частотаповторення імпульсів вхідної послідовності.
Відмінність дільників частоти від лічильників полягає в наступному: улічильнику кожна комбінація стану тригерів визначає в деякій системі численнячисло імпульсів, що поступили до даного моменту часу. У дільнику частоти послідовністьстанів може бути вибрана довільною. [2]
1.2 Огляд аналогічних пристроїв
Підсумовуючий лічильник із наскрізним перенесенням.
При наскрізному перенесенні тригери лічильника об'єднуються в групи,усередині кожної групи здійснюється паралельне перенесення, а між групами — послідовне.
На рисунку 1.2 представлена схема лічильника із наскрізним перенесенням,кожна група якого містить по два тригери. При такій організації перенесення всісхеми множення повинні бути двовходовими. Час встановлення коду в лічильнику ізнаскрізним перенесенням визначається затримкою перемикання тригера, затримкаперемикання схем „І” і інвертора в одній групі і кількістю груп. Таким чином,швидкодія такого лічильника є проміжною між швидкодіями лічильників зпослідовним і паралельним перенесенням.
/>
Рисунок 1.2 – Схема підсумовуючого лічильника із наскрізним перенесенням
Реверсовий лічильник.
Для побудови віднімаючого лічильника досить подати сигнал перенесення натригер старшого розряду не з прямого виходу попереднього тригера, а зінверсного. Для побудови реверсового лічильника (рисунок 1.3) треба об’єднатифункції підсумовуючого та віднімаючого лічильників.
/>
Рисунок 1.3 — Схема реверсового лічильника
Зв'язки між тригерами реверсового лічильника відповідають як підсумовуючомулічильнику, так і віднімаючому, але працює тільки один із зв'язків, якийвизначається командою “Реверс” і подається на елементи „І-НІ”, включені вланцюзі передачі сигналу перенесення (рисунок 1.3). [3]
Двійковий лічильник з паралельним перенесенням.
Двійкові лічильники з паралельним (одночасним) перенесенням будуються насинхронних Т- тригерах (рисунок 1.4). Ланцюг паралельного перенесенняпобудований на елементах „І”. По мірі збільшення розрядності лічильникакількість входів у схем „І” зростатиме.
Формування сигналів Ті в ланцюзі паралельного перенесення відбуваєтьсяодночасно і закінчується до приходу наступного чергового рахункового сигналу Т0.Тому всі тригери в лічильнику як з паралельним, так і із наскрізнимперенесенням перемикаються одночасно.
Введення ланцюга паралельного перенесення дозволяє скоротити час розповсюдженнясигналів перенесення.
/>
Рисунок 1.4 — Схема двійкового лічильник з паралельним перенесенням.
Структурна організація двійкових лічильників з паралельним перенесеннямзначно спрощується, якщо їх будувати на JK-тригерах з вбудованими логічними елементамиІ. [4]
1.3 Розробка схеми електричної функціональної
Для побудови схеми електричної принципової дільника частоти необхіднопобудувати схему електричну функціональну.
Більш економічні,а тому і більш розповсюджені лічильники, які побудовані на лічильнихТ-тригерах. Після кожного тактового імпульсу Т сигнал на вході змінюється напротилежний і тому частота вихідних імпульсів вдвічі менша частоти імпульсів,що надходять.
На рисунку 1.5приведена функціональна схема асинхронного двійкового лічильника.
/>
Рисунок 1.5 — Асинхронний двійковийлічильник із послідовним перенесеннямЗібравши послідовний ланцюжок з n лічильнихтригерів (з'єднуючи вихід попереднього тригера із входом С наступного), миотримаємо частоту />. При цьому кожний вхідний імпульсзмінює код числа на виході лічильника на 1 в інтервалі від 0 до />Швидкодія двійкового лічильника із послідовним перенесенням залежитьвід швидкодії тригера молодшого розряду, так як кожний наступний тригер зменшуєчастоту сигналів, які надходять на його вхід, і дорівнює часу Тсчрозповсюдження сигналів перенесення.Час Тсч макс встановлення коду в лічильнику із послідовним перенесеннямдорівнює:Тсч.макс = ntТ (1.1)
де: n – кількість розрядів лічильника; tТ – час затримки сигналу в одномурозряді лічильника.Перед початком переліку лічильник встановлюється сигналом „Уст.0” встан логічного „0”, а потім в лічильник може бути записаний будь якийтрирозрядний Х2Х1Х0 паралельний код. Нехай в лічильник записаний двійковий код«111». Після подання 7-го вхідного сигналу Т0 в лічильнику буде встановленийкод «000», а 8-ий вхідний сигнал Т0 встановить лічильник в стан «111» (рисунок1.6)./> />
Рисунок 1.6 – Часовадіаграма роботи двійкового лічильникаЧим більше розрядність тим швидше перехідні процеси в лічильнику і тимнижче частота його роботи. Однак лічильники із послідовним перенесенням під часїх побудови характеризуються малою кількістю елементів и міжелементнихзв’язків.Асинхронний двійковий лічильник може бути побудований на D- та JK –тригерах, які працюють в режимі лічильного Т – тригера.Побудувати лічильник на однорозрядних JK – тригерах, число якихдорівнює числу розрядів лічильного коду, можно шляхом об’єднання прямого виходуQі молодшого розряду, на якому формується сигнал перенесення, із синхронізуючимвходом С тригера старшого розряду (рисунок 1.7).
/>
Рисунок 1.7 –Схема електрична функціональна 4-розрядного лічильника прямої лічби ізпослідовним перенесенням
Максимальнечисло, що зберігається в лічильнику при повному заповненні його одиницямидорівнює N=24-1=15=(1111)2. Такий лічильник працює з коефіцієнтом рахунку К(модулем), кратним цілій степені 2, і в ньому відбувається циклічний перебірК=2n стійких станів. Лічильник має входи примусової установки в 0.
1.4 Вибір елементної бази
Після того, як побудованасхема електрична функціональна дільника обираємо елементну базу для цієї схеми.Дільник треба побудувати на JK-тригерах и це краще зробить на мікросхемах серіїК555 або К155. Із всіх цих мікросхем обираємо мікросхеми серії К555, т. я. їхособливістю є висока швидкодія, пов’язана з використанням діодів Шотки, і малапотужність. Ці діоди формуються за допомогою контакту між базовою металізацієюта колекторною областю n-типа кожного транзистора схеми, в результаті чого виходитьдіодна структура метал-кремній, яка підключена до колектору. Такий діод маєбільш низьке пряме падіння напруги.
Десятикратнепобільшення номіналів резисторів у порівнянні з мікросхемами серії К155приводить до зменшення потужності.
За завданням докурсового проекту дільник необхідно побудувати на JK-тригерах, а тому обираємомікросхему К555ТВ9 (рисунок 1.8). Мікросхема К555ТВ9 представляє собою двасинхронних JK – тригера, які перемикаються по від’ємному фронту.
/>
Рисунок 1.8 –Умовне графічне позначення ІМС К555ТВ9
Кожен тригер мікросхеми має інформаційні входиJ і K, лічильний вхід С, встановлюючі входи R и S, прямий та інверсний виходи.
Рівень логічного нуля на вході R встановлюєтригер в стан лог. „0”, рівень логічної одиниці на вході S встановить тригер встан лог. „1”. Коли на входах R и S рівень логічної одиниці, то інформація,яка надходить на входи J і K, впливає на стан виходів тригера в моментпереключення тактового імпульсу С із стану логічної одиниці в стан логічногонуля. Коли на тактовому вході постійний рівень логічного нуля або логічноїодиниці, то зміна станів інформаційних входів не впливає на стан виходівтригера.
Стани виходів тригерів, незалежно від станувходів приведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 — Таблиця переходів тригерівмікросхеми К555ТВ9Входи Виходи S R C J K Прямий Інверсний 1 Х Х Х 1 1 Х Х Х 1 Х Х Х 1* 1* 1 1 Н Н 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Переключення Переключення 1 1 1 Х Х Н Н
Для фільтраціїнизькочастотних та високочастотних завад обираємо конденсатори керамічні іелектролітичні.
2 СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Аналіз схеми дільника частоти
Аналіз включає в себе описфункціонування заданої схеми перемикальними функціями у відповідності зтаблицею переходів. Данні перемикальні функції потрібні при побудові схемиелектричної принципової.
В лічильнику із послідовнимперенесенням сигнали перенесення розповсюджуються послідовно від молодшогорозряду до старшого. Для прикладу розглянемо синтез та роботу трирозрядногодвійкового лічильника що підсумовує з натуральною зміною станів, законфункціонування якого задається таблицею переходів (таблиця 2.1).
Зміна молодшого розряду Qопов’язана із зміною одиничного значення сигналу лічення Т0 на значення нуля, азміна стану кожного наступного розряду Qі пов’язана із зміною стану логічної„1” на стан логічного „0” попереднього Qi-1 розряду.Так як кожен тригер лічильника виконуєоперацію додавання по модулю 2, то закон функціонування трирозрядногодвійкового лічильника що підсумовує може бути заданий характеристичнимирівняннями :/> /> /> /> /> /> /> />
/>/>Q0(t+1) = QotTotvQotTot;
/>/> Q1(t+1) =QitTotvQitTot; (2.1)
Q2(i+1) =Q2tT1tvQ2tT1t;
2.2 Описпринципу роботи за схемою електричною принциповою
За технічним завданням требарозробити схему дільника частоти 10-розрядного на JK-тригерах. Схема електричнапринципова лічильника приведена на рисунку 2.1. Таблиця 2.1 – Закон функціонуваннятрирозрядного лічильника що підсумовує №вх.сигн.Т0 Т0 Q2 Q1 Q0 1 1 1 2 1 1 1 3 1 1 1 1 4 1 1 1 1 5 1 1 1 1 6 1 1 1 1 1 7 1 1 1 1 1 1 8 1 1 1 1
Робота дільника – це послідовнез’єднання дільників частоти з коефіцієнтом ділення, який дорівнює двом. Вихідкожного з дільників підключений до входу наступного. На виході кожного дільникачастота проходження імпульсів у два рази нижче ніж на вході.
Кожен JK-тригер має асинхроннівходи: R — для встановлення лічильника в нульовий стан та S — для запису в лічильникбудь-якого паралельного двійкового коду; входи J і K в кожному тригеріоб’єднані і на них подається рівень логічної „1”; вхід С кожного тригера єлічильним входом.
/>
Рисунок 2.1 – Схемаелектрична принципова дільника частоти з коефіцієнтом ділення К=210 наJK-тригерах
2.3 Розрахунокспоживаної потужностіВідповідно до схеми електричноїпринципової до складу лічильника входять п’ять ІМС К555ТВ9. Споживаний струмскладає:К555ТВ9- 0.03 А;Напруга живлення мікросхеми: 5В.Розрахунок потужності виконуєтьсязгідно формули:
Pi = Ii * U * n, (2.2)
де Pi — потужність;
Ii — струм, що протікає через мікросхему даного типу;
U — напруга живлення мікросхеми;
n — кількість мікросхем даного типа.
Використовуючи цю формулу і довідкові дані для мікросхеми типу К555ТВ9,проводиться розрахунок потужності даного пристрою.
При розрахунках використані наступні позначення:
i = 1 — це мікросхема типу К555ТВ9;
Проведемо розрахунок потужності: Р = 0.03 * 5 * 5 = 0.75 Вт;
Сумарна потужність дорівнює:
Р = 0.75 Вт.
2.4 Програма розрахунку споживаної потужності наалгоритмічній мові
Program POWER;
var P,I,U:real;n,m,k:integer;
begin
writeln ('Введіть кількість типів елементів');
read (m);
k:=1; P:=0;
while k
writeln ('Введіть кількість элементів',k,'-го типу);
read (n);
writeln ('Введіть споживаний струм (у амперах)');
read (I);
writeln ('Введіть напругу живлення (у вольтах)');
read (U);
writeln ('Початкові дані');
writeln ('U=',u:2:1,'B I=',i:2,'A n=',n,'шт.');
P:= Р + U*I*n
end;
writeln ('Споживана потужність P=',p:6:2, 'Вт')
end.
Turbo Pascal Version 7.0 Copyright (c) 1983,92 Borland International
Введіть кількість типів елементів
1
Введіть кількість элементов1-го типу
5
Введіть споживаний струм (у амперах)
0.03
Введіть напругу живлення (у вольтах)
5
Початкові дані
U= 5.0B I=0.0300 A n=5шт.
Споживана потужність P= 0.75Вт
3. ОХОРОНА ПРАЦІТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Технологія виробництва виготовлення блоку складається з різнихтехнологічних операцій: виготовлення деталей, складки їх у виріб, наладки блоку.
Сучасна технологія виготовлення ДП складається з великого числа операцій.При виготовленні ДП можуть виникнути наступні небезпеки:
— поразка електричним струмом;
— термоопіки і хімічні опіки;
— поразка шкірних покривів;
— отруєння;
— шум, вібрація;
— світлові дії газорозрядних ламп.
Більшість речовин і матеріалів, вживаних при виготовленні ДП є шкідливимиі представляють небезпеку для здоров'я і життя людини. Шкідливі речовини і їхпари можуть проникати в організм людини через органи дихання, шкіру, травнийтракт.
Електричні з'єднання проводяться паянням. Під час паяння мають місценаступні небезпечні чинники: опіки, поразка електричним струмом, отруєння свинцем,який міститься в припої, теплове випромінювання.
При виконанні робіт по нанесенню захисних покриттів і пояснюючих написів,існує небезпека гострого отруєння, джерелом якого є розчинники і найдрібніші частинкипри розпилюванні емалей [9].
На основі описаних небезпечних і шкідливих виробничих чинників розробленанизка заходів щодо забезпечення безпеки праці.
Для забезпечення електробезпеки застосовуються окремо або в поєднанні одинз одним наступні технічні способи і засоби:
— захисне заземлення;
— занулення;
— мала напруга;
— захисне відключення;
— ізоляція токоведучих частин;
— захисні пристрої;
— попереджувальна сигналізація;
— блокування;
— запобіжні пристосування і ін.
Рекомендується місця для виробництва друкарської плати виділяти в окремі приміщення,для яких передбачені спеціальні заходи по забезпеченню безпеки праці: посилена вентиляція,захисні огорожі і т.д. При виготовленні друкарської плати щоб уникнути травм і профзахворюваньробота з шкідливими речовинами проводиться з використанням фільтруючих засобів індивідуальногозахисту органів дихання, до яких відносяться універсальні респіратори і протигази.Для захисту рук як засоби індивідуального захисту застосовуються рукавиці і рукавичкиз різних матеріалів, а також захисні мазі, пасти і т.д. Для захисту очей застосовуютьсяокуляри.
Для зниження шкідливих чинників при нанесенні захисних покриттів і паянні,основними методами захисту є загальна вентиляція з місцевими відсмоктуваннями ііндивідуальні засоби захисту
Пожежна безпека при експлуатації приладу відповідно до ГОСТ 12.1.004-85«Пожежна безпека» забезпечується:
— системою запобігання пожежі;
— системою протипожежного захисту;
— організаційно-технічними заходами.
Оскільки неможливо видалити горючі матеріали, потрібно виключити джерелазапалення.
Для запобігання утворення у горючому середовищі джерел запалення передбачають:
— застосування в конструкції швидкодіючих засобів захисного відключенняможливих джерел запалення;
— виключення можливості появи іскрового заряду статичної електрики вгорючому середовищі з енергією рівною і вище за мінімальну енергію запалення поГОСТ 12.1.004-91 «Пожежну безпеку»;
— застосування устаткування, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпеки.
Для зменшення небезпеки виникнення пожежі забороняється використанняелектричних кабелів з пошкодженою ізоляцією і поганими контактами в місцяхз'єднання, з'єднання електричних дротів між собою і з металоконструкціями,застосування саморобних запобіжників.
Для зниження пожежної небезпеки рекомендується встановити первинні засобипожежегасіння, а також систему автоматичної пожежної сигналізації на основікомбінованого інформувача ДІП-1, який призначений для виявлення вогнища пожежів закритих приміщеннях по прояву диму або локальному підвищенню температури ірозрахований для контролю площі до 150 метрів, висоти стелі до 4 метрів.Чутливість інформувача до диму не більше 10%, чутливість до температури — 70-10С.
Як первинні засоби пожежегасіння пропонується використовувати:
— ручний вогнегасник ОУ-5;
— легко-пінний вогнегасник ОВП-5;
— азбестове полотно 1,5х2 м.
Як організаційно-технічні заходи рекомендується проводити навчання робочогоперсоналу правилам пожежної безпеки [10].
ВИСНОВКИ
В процесі виконаннякурсового проектування була розроблена схема електрична принципова длявиготовлення дільника частоти з коефіцієнтом ділення К=210, згідно вимогамтехнічного завдання.
Булаобрана елементна база, яка реалізована на ІМС серії К555.Для усунення завад як по високій, так і по низькій частоті обрані керамічні іелектролітичні конденсатори.
Впроцесі виконання проекту закріплені навики самостійного розв’язаннясхемотехнічних задач, методика оформлення текстової та графічної документації звикористанням обчислювальної техніки і систем автоматизованого проектування прирозв’язанні оптимізаційних задач, розвинулися навики роботи з технічноюлітературою і стандартами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Нешумова К.А. ЭВМ и системы.- М:«Высшая школа», 1989. – 366 с.
2. Преснухин Л.Н., Нестеров П.В. ЦВМ.-М: «Высшаяшкола», 1984. – 255с.
3. Анисимов Б.В., А.Я. Савельев.Основы конструирования и производства ЭВМ.- М: ''Высшая школа''. 1972. – 188с.
4. Лярский В.Ф., Мурадян О.Б. Электрическиесоединители.-М: ''Радио и связь'',1988. – 272с.
5. Ушаков Н.Н. Проектирование, монтаж и наладкаэлементов ЭВМ.-М: ''Машиностроение'', 1970. – 180с.
6. Ольхов Б.О. Основы проектированиясборочных единиц ЭВМ.-М: ''Машиностроение'' 1980. – 255с.
7. Терещук Р.М., Терещук Н.М., СедовС.А. Полупроводниковые приемо–усилительные устройства.–К, «Наукова думка»,1987. – 235с.
8. Фрумкин Г.Д. Расчет иконструирование радиоэлектронной аппаратуры.-: М ''Высшая школа'', 1988. –300с.
9 Ткачук К. Н. Охрана труда и окружающей среды врадиоэлектронной промышленности. — К.: Высшая школа, 1988. – 189с.
10 Под ред. С. П. Павлова. Охранатруда в радиоэлектронной промышленности. – М.: Радио и связь, 1985. – 150с.