Тема 1. Радянсько-німецькі договори йзахідноукраїнські землі
Мета. Охарактеризувати радянсько-німецькийпакт про ненапад від 23 серпня 1939 р, і таємний протокол до нього та Їх роль урозв'язанні Другої світової війни й у подальшій долі українських земель.Розкрити суперечливий процес приєднання до УРСР західноукраїнських земель та їхрадянізації. Формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичнийматеріал. Виховувати учнів у дусі патріотизму, взаєморозуміння між народами наоснові особистого усвідомлення досвіду історії.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник Турченко В.Г.,Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України (1939-2001), стінна карта«Україна в роки Другої світової війни».
Етапи уроку: І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу
ІV. Закріплення нових знань
V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу
1. Радянсько-німецький пакт про ненапад від23 серпня 1939 р, і таємний протокол до нього та ix роль у розв'язанні другоїсвітової війни й у подальшій долі українських земель.
Розповідь учителя (супроводжуєтьсядемонстрацією карт)
Напередодні Другої світової війни СРСРопинився в центрі міжнародних відносин. Від його позиції залежав їх подальшийхід. Прихильності СРСР домагалися як Англія з Францією, так і Німеччина. Передрадянським керівництвом постала проблема остаточного вибору орієнтира.
На думку Сталіна союз з Англією таФранцією, у кращому випадку, міг принести напружені відносини з Німеччиною(головний торговельний партнер СРСР), а в гіршому — війну з нею. Союз же зНімеччиною залишав би СРСР на певний час осторонь світового конфлікту і дававможливість втрутитись у нього в зручний момент. Також можна було розраховуватина припинення бойових дій з Японією, що велись на території МонгольськоїНародної Республіки (мнр) в районі річки Халхін-Гол (з травня 1939 р.), на якуяк союзник могла вплинути лише Німеччина, і на територіальні придбання зарахунок Польщі, Прибалтики, Фінляндії та Румунії. Німеччина була згодна на це,аби тільки вивести СРСР із гри та розв'язати собі руки для агресії проти Польщі,а згодом і проти країн Заходу. Зрештою Сталін схилився до союзу з Німеччиною.
Робота з документом.
Промова Й. Сталіна на засіданніполітбюро ЦК ВКП(б) 19 серпня 1939 р.
«Вопрос мира или войны вступает вкритическую для нас фазу. Если мы заключим договор о взаимопомощи с Францией йВеликобританией, Германия откажется от Польши и станет искать «модус вивенди» сзападными державами. Война будет предотвращена, но в дальнейшем события могутпринять опасный характер для СССР. Если мы примем предложения Германии озаключении с ней пакта о ненападении, она, конечно, нападет на Польщу, ивмешательство Франции и Англии в эту войну станет неизбежным. Западная Европабудет повергнута серьезным волнениям и беспорядкам. В этих условиях у нас будетмного шансов остаться в стороне от конфликта, и мы сможем надеяться на наше выгодноевступление в войну.
Опыт двадцати последних лет показывает, что в мирноевремя невозможно иметь в Европе коммунистическое движение, сильное до такойстепени, чтобы большевистская партия смогла бы захватить власть. Диктатура этойпартии становится возможной только в результате большой войны. Мы сделаем свойвыбор, и он ясен. Мы должны принять немецкое предложение и вежливо отослатьобратно англо-французскую миссию. Первым преимуществом, которое мы извлечем,будет уничтожение Польши до самых подступов к Варшаве, включая УкраинскуюГалицию.
Германия представляет нам полную свободу действий вПрибалтийских странах и не возражает по поводу возвращения Бессарабии СССР. Онаготова уступить нам в качестве зоны влияния Румынию, Болгарию и Венгрию.Остается открыть вопрос, связанный с Югославией… В то же время мы должныпредвидеть последствия, которые будут вытекать как из поражения, так и из победыГермании. В случае ее поражения неизбежно произойдет советизация Германии ибудет создано коммунистическое правительство. Мы не должны забывать, чтосоветизированная Германия окажется перед большой опасностью, если этасоветизация явится последствием поражения Германии в скоротечной войне. Англия иФранция будут еще достаточно сильны, чтобы захватить Берлин и уничтожитьсоветскую Германию. А мы не будем в состоянии прийти на помощь нашимбольшевистским товарищам в Германии
Таким образом, наша задача заключается в том, чтобыГермания смогла вести войну как можно дольше, с целью, чтобы уставшие и до высшейстепени изнуренные Англия и Франция были не в состоянии разгромитьсоветизированную Германию. Придерживаясь позиции нейтралитета й ожидая своегочаса, СССР будет оказывать помощь нынешней Германии, снабжая ее сырьем ипродовольственными товарами. Но, само собой разумеется, наша помощь не должнапревышать определенных размеров для того, чтобы не подрывать нашу экономику ине ослаблять мощь нашей армии.
В то же самое время мы должны вести активнуюкоммунистическую пропаганду, особенно в англо-французском блоке ипреимущественно во Франции. Мы должны быть готовым к тому, что в этой стране ввоенное время партия будет вынуждена отказаться от легальной деятельности иуйти в подполье. Мы знаем, что эта работа потребует многих жертв, но нашифранцузские товарищи не будут сомневаться.
Их задачей в первую очередь будет разложение идеморализация армии и полиции. Если эта подготовительная работа будетобеспечена, это будет способствовать советизации Франции. Для реализации этихпланов необходимо, чтобы война пролилась как можно дольше, и именно в этусторону должны быть направлены все силы, которыми мы располагаем в ЗападнойЕвропе и на Балканах.
Рассмотрим теперь второе предположение, то есть победуГермании. Некоторые придерживаются мнения, что эта возможность представляет длянас серьезную опасность. Доля правды в этом утверждении есть. Но было быошибкой думать, что эта опасность будет так близка и так велика, как некоторыеее представляют. Если Германия одержит победу, она выйдет из войны слишкомистощенной, чтобы начать вооруженный конфликт с СССР по крайней мере в течениедесяти лет. Ее основной заботой будет контроль за побежденными Англией иФранцией с целью помешать их восстановлению. С другой стороны, победоносная Германиябудет располагать огромными территориями, и в течение многих десятилетий онабудет занята «их эксплуатацией» и установлением там германских порядков.Очевидно, что Германия будет занята в другом месте, чтобы повернуть против нас.Есть и еще одна вещь, которая послужит нашей безопасности. В побежденнойФранции ФКП (Французская коммунистическая партия) всегда будет очень сильной.Коммунистическая революция неизбежно произойдет, и мы сможем использовать этообстоятельство для того, чтобы прийти на помощь Франции и сделать ее нашимсоюзником. Позже все народы, попавшие под защиту» победоносной Германии, такжестанут нашими союзниками. У нас будет широкое поле деятельности для развитиямировой революции.
Товарищи! В интересах СССР — Родины трудящихся, чтобывойна разразилась между Рейхом и капиталистическим англо-французским блоком.Нужно сделать все, чтобы эта война длилась как можно дальше в целях изнурениядвух сторон. Именно по этой причине мы должны согласиться на заключение пакта,предложенного Германией, и работать над тем, чтобы эта война, объявленнаяоднажды, продлилась максимальное количество времени. Надо будет усилитьпропагандист скую работу в воюющих странах для того, чтобы быть готовыми к томувремени, когда война закончится...» [27, с. 55—57].
Запитання до документа.
1) Чим мотивував Й. Сталін необхідністьзближення з Німеччиною і підписання пакту?
2) Яку мету переслідував Й. Сталін?
Розповідь учителя
Після нетривалих переговорів міністразакордонних справ Німеччини Ріббентропа і наркома закордонних справ СРСРМолотова 23 серпня 1939 р. у Кремлі було підписано пакт про ненапад між двомакраїнами. Цей документ, що увійшов в історію під назвою «пактМолотова—Ріббентропа» передбачав зобов'язання сторін утримуватися відагресивних дій стосовно одна одної або будь-яких інших дій спільно з третімидержавами, які б загрожували інтересам однієї зі сторін, що домовлялися.
Окремою частиною радянсько-німецькогодоговору став таємний протокол, що передбачав розмежування сфер впливу обохдержав у Європі. Німеччина визнавала сферою Інтересів СРСР Фінляндію, Естонію,Латвію та Бессарабію, а Литву віднесла до сфери своїх інтересів. Протоколпередбачав поділ Польщі. Лінія поділу мала проходити по річках Нарев, Вісла,Сян.
Таким чином, таємний протокол торкався українськихземель, Що входили до складу Польщі. Віддаючи українські землі Сталіну, Гітлерудруге наче підкреслював свою незацікавленість Україною (уперше це булопідкреслено діями Німеччини щодо Карпатської України, яка була переданаУгорщині), хоча ще в 1938 р. «українська карта» активно розігрувалася німецькимкерівництвом. Домовленості між СРСР та Німеччиною розв'язали руки останній дляагресії проти Польщі й тим самим поклали початок Другій світовій війні.
1 вересня 1939 р. о 4 годині 45 хвилинзалпи німецького броненосця «Шлезвіг-Гольштейн» по польському прикордонномуукріпленні на косі Вестерплятте розпочали Другу світову війну
Одночасно німецькі війська атакувалипольську територію з пів ночі, заходу й півдня (з території союзної НімеччиніСловаччини) Офіційний Берлін представив німецькі дії як вимушену відповідь напольську агресію (провокація у Глівіце): «За наказом фюрер і головнокомандувачавермахт взяв у свої руки активний захист рейху. Виконуючи накинуте ззовнізавдання покласти край польському насиллю, сьогодні вранці німецькі сухопутнівійськ перейшли у контрнаступ на всьому польсько-німецькому кордоні»
Упродовж першого тижня війни організованийопір польської армії було зламано. Вже 3 вересня 1939 р. головнокомандувачзбройних сил Польщі маршал Риз-Смігли зрозумів, що поразка неминуча. Протеокремі польські частини продовжували чинити опір, а інод навіть здобувалиперемоги. Так, в одному з боїв німецька 1 танкова дивізія в результатіконтрудару польської бригади втратила майже третину своєї бойової техніки ібула ледь не розгромлена Героїчною сторінкою польської армії стала оборонаВестерплятте коли 182 польські солдати стримували наступ переважаючих силгітлерівців. Мужньо боронилися захисники Варшави, Львова Ті інших міст. Алегероїзм польських солдатів, не міг замінити військово-технічну відсталістькраїни і змінити загальної страті річної обстановки. Польща програла війну. ЇЇсоюзники Англія та Франція, хоча й оголосили війну Німеччині, але реальних дійякі б допомогли Польщі, так і не здійснили..
Зверніть увагу!
Після початку бойових дій більшістьукраїнського населення залишилося лояльним до Польщі. Ті українці, що служили упольській армії (близько 200 тис. осіб, які переважно служили нанімецько-польському кордоні) чесно виконали свій обов'язок не виявляючи чималийгероїзм. За оцінками експертів кожен десятий з-поміж них загинув у бою абопомер від ран, хвороб у таборі для полонених. Німеччина, розпочавши війну,намагалась втягнути в агресивних дії й СРСР з метою зробити його співучасникомі своїм союзником. Кілька разів, 3, 5, 8, 12 вересня 1939 р., Гітлер звертавсядо Сталіна з вимогою розпочати бойові дії проти Польщі. Але радянськекерівництво відповідало, що в потрібний час йому «обов'язково доведеться…почати конкретні дії. Але ми вважаємо, що цей момент поки що не настав», а«поспішність може зіпсувати справу і сприятиме згуртованості ворогів». Такапозиція радянського керівництва була продиктована небажанням видаватися в очахсвітової громадськості агресором, воно очікувало падіння польської держави.
Вичікувальна позиція радянськогокерівництва спонукала німецьке командування до розв'язання «польського питання»без радянського Союзу. Німецькі, війська перетнули лінію, вказану з таємномупротоколі, і присунулись далі на схід, підійшовши до Львова, Бреста, а такожпочали більш детально розглядати питання створення в Галичині Українськоїдержави, спираючись на ОУН, яка мала організувати антипольське повстання. Такожнімецькою розвідкою (абвером) у складі німецької армії було створено українськийлегіон під командуванням Романа Сушка.
Додаткова інформація
12 вересня 1939 р. високопоставленікерівники Німеччини Ріббентроп, Канаріс, Кейтель провели засідання, на якомуйшлося про можливість створення західноукраїнської держави. Через кілька днів уВідні Канаріс зустрівся з головою проводу ОУН А. Мельником. Керівник абверунаголосив на можливості створення незалежної Західної (Галицької) України.Мельник настільки повірив у це повідомлення, що навіть почав готувати списокчленів уряду майбутньої держави.
Тим часом структури ОУН, що діяли натериторії Польщі, організували серію повстань, щоб захопити міста Галичини іпроголосити відновлення української держави. 10 вересня у Дрогобичі, Стрию,Бориславі, Калуші та інших містах відбулися збройні виступи бойовиків ОУН протипольської адміністрації, але захопити жодне з цих міст не вдалося. Наступнийвиступ був призначений на 18 вересня, але вступ загонів Червоної Армії вГаличину зірвав ці плани. Вичікувальна позиція радянського керівництваспонукала німецьке командування до розв'язання «польського питання» безрадянського Союзу. Німецькі, війська перетнули лінію, вказану з таємномупротоколі, і присунулись далі на схід, підійшовши до Львова, Бреста, а такожпочали більш детально розглядати питання створення в Галичині Українськоїдержави, спираючись на ОУН, яка мала організувати антипольське повстання. Такожнімецькою розвідкою (абвером) у складі німецької армії було створеноукраїнський легіон під командуванням Романа Сушка.
Розповідь учителя.
14 вересня 1939 р. радянське керівництвоповідомило, що Червона Армія готова розпочати бойові дії проти Польщі. Такимчином, пакт Молотова-Ріббентропа сприяв розв'язанню Другої світової війни, азахідноукраїнські землі опинилися у сфері впливу СРСР. Подальша Їх доля залежалавід дій Радянського Союзу.
Запитання на закріплення.
1) Який документ отримав назву «пактМолотова—Ріббентропа»? Що передбачав таємний протокол?
2) Доля яких українських земельвирішувалася радянсько-німецькими домовленостями?
Робота з документом.
Позиція Й. Сталіна щодо початку Другоїсвітової війни висловлена ним під час бесіди з керівниками Комінтерну (7вересня 1939 р.)
… війна йде між двома групамикапіталістичних країн (бідні й багаті стосовно колоній, сировини та ін.) запереділ світу, за панування у світі! Ми не проти, щоб вони добряче побилися іпослабили один одного. Непогано, якщо руками Німеччини буде розхитанонайбагатші капіталістичні країни (особливо Англію). Гітлер, сим цього нерозуміючи і не бажаючи, розладнює, підриває капіталістичну систему… Ми можемоманеврувати, підштовхувати одну сторону проти іншої, щоб краще втягнулися вбійку. Пакт про ненапад у деякій мірі допомагає Німеччині. Наступний момент —підштовхувати іншу сторону…… знищення цієї держави (Польщі) в теперішніх умовахозначає, що одною буржуазною фашистською державою буде менше! Що було бпоганого, якби в результаті розгрому Польщі ми поширили б соціалістичну системуна нош території і населення [34, с. 18—19].
Запитання і завдання до документа.
1) Схарактеризуйте політику Й. Сталіна щодопочатку Другої світової війни,
2) Які аргументи наводилися на користьліквідації польське держави? '
«Визвольний похід» червоної арміїна західноукраїнські землі
Розповідь учителя..
Коли стало зрозумілим, що поразка Польщінеминуча, радянське керівництво розпочало рішучі дії. Було створено Білоруські(командуючий М. Ковальов) і Український (командуючий С. Тимошенко, начальникштабу М. Ватутін) фронти, яким була поставлено завдання перетнутирадянсько-польський кордон і взяти під контроль радянську зону впливу.
До складу Українського фронту входило 28стрілецьких, 7 кавалерійських дивізій, 10 танкових бригад, 7 артилерійськихполків резерву Головного командування (240 тис. осіб, 2300 танків 1800 гармат імінометів). Дії військ обох фронтів прикривали 4 тис. літаків. (Серед особовогоскладу фронту вихідці з України складало близько третини.) Поляки нарадянському кордоні мали всього 25 батальйоні (12 тис. осіб).
Наступ радянських військ був настількинесподіваним для польського керівництва, що головнокомандувач польської арміяРидз-Смігла віддав наказ: «...із Совєтами бойові дії не вести, лише у випадкахз їх боку роззброїти наші частини. Задачі для Варшаві й Модліна, які повиннізахищатися від німців, залишаються без змін. Частини, до розташування якихпідійшли Совєти, повинні вести з ними. переговори з метою виходу гарнізонів доРумунії або Угорщини [21, с. 65].
Та уникнути сутичок не вдалося. ВтратиУкраїнського фронту складали декілька сот солдатів убитими, 10 танків, 33автомашини, 5 гармат і 2 літаки. Загалом втрати Червоної Армії під часвизвольного походу» склали,795 осіб убитими, 59 зниклими безвісти, 2019пораненими.
У полон до Червоної Армії потрапило 452,5тис. польських солдатів та офіцерів. Більша їх частина була відпущена, а 125,4тис. опинились у таборах (в основному офіцери). Їхня доля склалася трагічно. Уквітні-травні 1940 р. в катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше — підХарковом та в інших містах понад 15 тис. осіб було розстріляно (800 з них запоходженням були українці).
Наступ Червоної Армії був стрімким.Головною метою Українського фронту було якнайшвидше оволодіти Львовом. Такої метидотримувалися й німецькі війська, які 13 вересня підступили до міста, а 18вересня оточили місто з трьох сторін і намагалися оволодіти ним. Польськівійська вчинили завзятий опір. 19 вересня 1939 р. між німецькими і радянськимичастинами через непорозуміння стався бій, у якому з обох боків були втрати.Зрештою після переговорів німецькі війська були відведені від міста, а 22 вересня1939 р. Львів зайняли радянські війська. Польський гарнізон не чинив опорурадянським військам. Того ж дня у Бресті, Гродно, Пінську, Перемишлі відбулисяспільні паради радянських і німецьких військ на честь перемоги над Польщею.
Додаткова інформація
Під час одного бою 27—28 вересня 1939 р. уполон до Червоної Армії потрапив поранений генерал Польської армії В. Андерс.Командуючий 12-ю армією І. Тюленєв переконав його написати звернення допольських солдатів із закликом добровільно скласти зброю. Після нападуНімеччини на СРСР В. Андерс став командувачем Польської армії, що формувалася УПоволжі. Тоді ж стало відомо про злочин, вчинений сталінським керівництвом щодопольських офіцерів, і Польська армія Андерса за домовленістю з союзниками булавиведена через Іран до Північної Африки, де вела бойові дії разом занглійськими військами.
Розповідь учителя.
Плануючи напад на Польщу, радянськекерівництво прагнуло знайти пропагандистське обґрунтування цій акції. Такимґрунтуванням стало пригнічене становище українців й білорусів у Польщі та їхнєбеззахисне становище після розпаду Польської держави.
Наступ радянських військ також збігся ізвід'їздом польського уряду 17 вересня 1939 р. до Румунії. Напередодні вступурадянських військ на територію Польщі польському послу в Москві було врученоноту, у якій зазначалося:
Польська держава та її уряд фактичноперестали існувати. Таким чином припинили свою чинність договори, укладені міжСРСР і Польщею. Надана сама собі й залишена без керівництва, Польща перетвориласьна зручне поле для всіляких випадковостей, несподіванок, які можуть створитизагрозу для СРСР. Тому… радянський уряд не може… байдуже ставитися до того,що єдинокровні брати — українці та білоруси, які проживають на територіїПольщі, кинуті напризволяще, залишилися беззахисними. Унаслідок таких обставинрадянський уряд дав розпорядження Головному командуванню Червоної Армії віддатинаказ перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення ЗахідноїУкраїни та Західної Білорусії [29, с. 115—116].
Запитання до документа.
Які аргументи наводило радянськекерівництво, виправдовуючи агресію зі свого боку? Свою думку доведіть.
Розповідь учителя.
Маючи таке ідеологічне обґрунтування,агресія проти Польщі були представлена як «визвольний похід» Червоної Армії.Під час «походу» Червона Армія зайняла територію меншу, не передбачалосятаємним протоколом. Для врегулювання питанні кордонів у Москві розпочалисьпереговори, результатом яких стало підписання 28 вересня 1939 р. Договору продружбу і держави кордони і двох таємних протоколи до нього. За цим договоромбуж остаточно поділено сфери впливу в Східній Європі й встановлені спільнийрадянсько-німецький кордон.
За цим договором ліквідовувалась Польськадержава, встановлювався новий кордон по «лінії Керзонаа, сферою впливуРадянського Союзу стала Литва в обмін на етнічно польські землі, що відходилидо Німеччини, тощо. За цим договором у сферу німецького вплив потрапиличастково полонізовані українські етнічні землі — Холмщнна, Підляшшя, частинаПолісся, Посяння, Лемківщина, на якій проживало майже півмільйона українців. Цяобставина свідчить проте, що в своїх діях Сталін керувався не прагненнямврятувати «єдинокровних братів», а суто власними стратегічними інтересами. Урезультаті поділу Польщі до СРСР відійшло 51,4 % її території та 37,1 %населення (12 млн. осіб).
Запитання на закріплення.
1) Чому радянське керівництво відтягувалодату нападу на Польщу?
2) Як були врегульовані відносини міжНімеччиною та СРСР після загарбання Польщі?
3) Дайте оцінку договору від 28 вересня1939 р.
Включення до складу УРСР північної Буковиний придунайських земель
Розповідь учителя.
Радянський Союз ніколи не визнававприєднання Бессарабії до Румунії. Пакт про ненапад з Німеччиною і додатковийпротокол до нього, а також початок Другої світової війни створили сприятливіумови для розв'язання «бессарабського питання» на користь СРСР. 29 березня 1940р. В. Молотов, виступаючи на сесії Верховної Ради СРСР, заявив, що «у нас немаєпакту про ненапад з Румунією. Це пояснюється наявністю невирішеногосуперечливого питання щодо Бессарабії, захоплення якої Румунією Радянський Союзніколи не визнавав, хоча ніколи і не ставив питання повернення Бессарабіївоєнним шляхом». Ця заява занепокоїла румунське керівництво, яке намагалосязнайти підтримку з боку Німеччини. Але остання, будучи зайнятою війною назаході, заявила, що «проблема Бессарабії Німеччину не цікавить — це справасамої Румунії».
Початок німецького наступу у Франціїприскорив дії радянського керівництва. Конкретні радянські воєнні приготуваннядля вирішення бессарабського питання» розпочалися 9 червня 1940 р. Радянськийнарком В. Молотов 26 червня 1940 р. вручив румунському послу нотуультимативного характеру з вимогою передати СРСР Бессарабію на ПівнічнуБуковину. Румунія, яка розуміла безперспективність опору, змушена булапогодитися з вимогою. 28 червня 1940 р. радянські війська Південного фронту підкомандуванням Г. Жукова перейшли Дністер і встановили свій контроль надзазначеними територіями.
Слід зазначити, що Північна Буковина незгадувалась у жодній Домовленості між СРСР і Німеччиною. Також ця територіяніколи не входила до складу Російської імперії на відміну від Бессарабії. Томудії срср у Північній Буковині були сприйняті Німеччиною дуже негативно, і цеприскорило розробку останньою планів війни Проти СРСР. У середині липня 1940 р.німецький генеральний штаб почав розробку плану «Барбаросса» — плану нападу наСРСР.
Початок радянізації західних областейУкраїни
Розповідь учителя. Задля надання законностірадянському режиму в Західній Україні 22 жовтня 1939 р. під контролем новоївлади було проведено виборів до Народних Зборів, які наприкінці жовтня прийнялиДекларацію про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднав її зУРСР. У листопаді 1939 р. сесії Верховної Ради СРСР і УРСР ухвалили відповіднізакони.
На території Західної України, що офіційноввійшла до складу УРСР, у грудні 1938 р. було створено шість областей —Львівське, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьке.Менш ніж через рік було законодавче оформлено і включено до складу УРСРтериторії Північної Буковини та придунайських земель. 2 серпня 1940 р. зарішенням VII сесії Верховної Ради СРСР було утворено Молдавську РСР, а натериторії Північі Буковини та Хотинського повіту Бессарабії утворено Чернівецьобласть й передано до складу УРСР. У грудні. 1940 р. було утворено Ізмаїльськуобласть, до складу якої увійшли Акерманські та Ізмаїльський повіти.
У листопаді 1940 р. між Українською РСР іМолдавською РСР було встановлено новий кордон. Частину колишньої Молдавськіавтономної РСР у складі УРСР було передано Молдавській РСР. У результаті відУкраїни було відчужено Придністров'я з етнічним українським населенням.
Після включення до складу УРСР ЗахідноїУкраїни, Північної Буковини і трьох повітів Бессарабії населення Українизбільшило на 8,8 млн осіб і на середину 1941 р. становило понад 41,6 млнтериторія розширилася до 565 тис. км2.
З приєднанням західноукраїнських земель доСРСР розпочав процес радянізації", тобто насадження в усі сфери життявироблено за роки радянської влади стратегічних напрямків: націоналізація,колективізації, індустріалізації, культурної революції.
У процесі радянізації західноукраїнськихземель виділяють 2 етапи:
— до весни 1940 р. режим зовні зберігавдемократичність, а форми зустрічали підтримку населення;
— із весни 1940 р. відбувається поглибленнясоціалістичного змісту перетворень, що супроводжуються масовими репресіямичерез неприйняття цих перетворень більшістю місцевого населення.
Певна частина населення підтримала низкузаходів:
ліквідація польського держапарату;
конфіскація земель великих власників,націоналізація торгівлі промисловості (ці галузі здебільшого перебували в рукахполяків та євреїв);
українізація та зміцнення системи освіти(кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис. з одночасним скороченнямпольських; у Львівському університеті, який було перейменовано честь і. Франка,політехнічному, медичному, ветеринарному інституті, Вищій торговельній школі,консерваторії. Високій школі образотворчого мистецтва, а також технікумах таучилищах мовою викладання стала українська);
розвиток системи соціального забезпечення,особливо охорони здоров'я.
Невдоволення викликали:
заміна польських чиновників на місцевихкомуністів та людей, надісланих зі сходу України;
насильницька колективізація (Політбюро ЦКВКП(б) прийняло рішення про колективізацію 1 жовтня 1940 р., на червень 1941 р.у колгоспи було об'єднано 15 % господарств);
тиск на церкву (як греко-католицьку, так іправославну);
розгром політичних партій і громадськихоб'єднань, у тому числі таких шанованих у народі, як НТШ, «Просвітам,«Сільський господар», «Маслосоюз» та ін.;
масові репресії.
Після захоплення краю Червоною Армієюпрактично відразу розпочалися репресії. Серед українців раніше за інших зазналирепресій активісти політичних партій. Єдиною організованою силою опорузалишалась Організація українських націоналістів (ОУН). Навесні 1940 р. режимрозпочав широкомасштабні репресії:
— з осені 1939 р. до осені 1940 р. уЗахідній Україні було репресовано як політично неблагонадійних й депортованоблизько 10 % населення (318 тис. сімей, близько 1,2 млн. осіб). Смертністьсеред депортованих склало. 16 % (депортовано в Сибір і Казахстан 400 тис.українців);
— десятки тисяч людей перейшли на польськітериторії, окуповані німцями;
— людей переслідували без суду і слідства,але з метою залякування населення інколи проводилися показові процеси (січень1941— Львівський процес над 59 членами ОУН).
Цікаво знати
Негативні прояви встановлення радянськоївлади стали все більше проявлятися в другій половині 1940 р. Як наслідоквідбувається активізація кількості ОУН. За другу половину року вона провела ЗОтерористичних за два місяці 1941 р. — 17. Активно налагоджувалосяспівробітництво з німецькою розвідкою — Абвером. Відбувалася підготовка доантирадянського повстання на випадок початку війни між Німеччиною та СРСР.
Додаткова інформація
24 вересня 1939 р. відбулася зустрічукраїнської делегації (Допомоговий комітет) під проводом д-ра К. Левицького (доякої входили професор К. Студинський, д-р Р. Перфецький, адвокати Л.Петрушевич, С. Магад, 3. Пеленський, д-р С. Баран, інженер Ган) з радянськимкомендантом Львова генералом Івановим й уповноваженим Міщенком. К. Левицький,який упродовж піввіку був оборонцем українства перед чужими режимами в ЗаходіУкраїні, виголосив промову, у якій, між іншим, сказав: західні українці знаютьнової влади, але просять, аби не було репресій за минуле, дозволяла і даліорганізовувати культурне й економічне життя, щоб було збереже газету «Діло», непереслідувалося духовенство тощо. У відповідь радянськи представники відповіли:що було дотепер, пускається в небуття, а радянська влада вимагає від своїхгромадян лише лояльності й разом з визволенні приносить західним українцямбагато благ. Але вже за декілька днів газ «Діло» було закрито, у приміщенні їїредакції розміщено редакцію газети «Радянська Україна». К. Левицький та іншідіячі українського руху к. XIX — 30-х рр. XX ст. були заарештовані йвідправлені до Москви.
Закріплення нових знань
1) У результаті яких подійзахідноукраїнські та придунайські землі увійшли до складу УРСР?
2) Чи можна називати напад СРСР на Польщу«визвольним ходом» Червоної Армії? Свою думку обґрунтуйте.
3) Що негативного та позитивного можнавиділити у процесі входження земель до складу УРСР?
4) Що таке радянізація? Назвіть її основніскладові.
Навчаючий тест.
1) Коли було укладено Пакт про ненапад міжНімеччиною СРСР?
а) 23 серпня 1939 р.;
б) 1 вересня 1939 р.;
в) 17 вересня 1939 р.;
г) 28 вересня 1939 р.
2) Виберіть твердження, які є основнимиположеннями додаткові протоколу до Пакту про ненапад між Німеччиною та СРСР:
а) розподіл Польщі на сфери впливу міждвома країнами;
б) розподіл Східної Європи на сфери впливуміж двома державами;
в) укладення воєнного союзу між Німеччиноюта СРСР; ,
г) участь СРСР у захопленні англійськихколоніальних володінь.
3) Яка угода між СРСР та Німеччиноюотримала назву Пакт Ріббентропа—Молотова?
а) Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною;
б) Договір про дружбу і кордони між СРСР таНімеччиною;
в) приєднання СРСР до держав «осі».
4) Друга світова війна розпочалася з нападуНімеччина на...
5) Радянські війська розпочали «визвольнийпохід» на західноукраїнські землі у ….
6) Які фронти були-утворені радянськимкомандуванням на території України після нападу Німеччини на СРСР?
а) Центральний і Південний;
б) Південно-Західний і Південний;
в) Західний і Південно-Західний; Південнийі Український.
7) Договір про дружбу і кордони міжНімеччиною та СРСР передбачав розподіл Польщі по...
а) по річках Нарев, Вісла, Сян;
б) «лінії Керзона»;
в) лінії етнічного розселення українців табілорусів.
8) Які українські землі потрапили внімецьку сферу інтересів за Договором про дружбу і кордони?
9) Яким актом було узаконено радянськийрежим на західноукраїнських землях?
10) Політика радянізації західноукраїнськихземель включає в себе такі заходи: ...
11)Установіть відповідність між датами таподіями.23 серпня 1939 р. 1) Вступ Червоної Армії в Бессарабію та Північну Буковину 28 вересня 1939 р. 2) Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР 22 жовтня 1939 р. 3) Вибори до Народних Зборів Західної України 28 червня 1940 р. 4) Договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною
12) Які області були утворені на українськихземлях, що були приєднані до УРСР у 1939—1940 рр.?
а) Львівська, Тернопільська, Волинська,Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька;
б) Львівська, Драгобицька, Тернопільська,Станіславська, Волинська, Рівненська, Чернівецька;
в) Львівська, Драгобицька. Тернопільська,Станіславська, Волинська, Рівненська, Чернівецька, Ізмаїльська.
Заключне слово вчителя.
Приєднання західноукраїнських земель доскладу УРСР, без суvніву, було подією великої історичної ваги. Уперше за багатостоліnmукраїнці об'єдналися у межах однієї державної структури. Проте це булоздійснено сталінським тоталітарним режимом, який керував власними інтересами.
Територіальні зміни України в 1939—1940рр.Рік Територіальні зміни 1939
Закарпаття (Карпатська Україна) ~ окупація і приєднання Угорщиною
Східна Галичина, Західна Волинь — входження до складу УРСР
Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина — встановленні німецької окупаційної влади (увійшли до складу Польського генерал-губернаторства) 1949 Північна Буковина, Хотинщина, Придунайський край — входженнн до складу УРСР
Домашнє завдання
1) Опрацювати § 1];2) Підготувати рефератиза темами: «Діяльність ОУН у 1939-1941 рр.», «Становище України напередоднівійни». 3) Випереджальне завдання. Підготуватися до семінарського? Заняття затемою «Окупація України військами Німеччина її союзників».
Тема 2. Окупація України військамиНімеччини та її союзників
Мета. Охарактеризувати хід бойових дій натериторії України в 1941-1942 рр. Розкрити причини поразки Червоної Армії таокупації України німецькими військами та їх союзниками. Показати героїзм воїніву боротьбі проти загарбників. Закріпити навички аналізу і зіставленняісторичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичнихумовах. Виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості тагідності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта«Україна в роки Другої світової війни», атлас.
Етапи уроку: І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу
ХІД УРОКУ
І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу
22 червня 1941 р. війська фашистськоїНімеччини та її союзників здійснили напад на СРСР. За детально розробленимпланом «Барбаросса» Німеччина та ЇЇ союзники зосередили на кордоні з РадянськСоюзом 190 дивізій кількістю 5,5 млн осіб. Їм протистояло угрування радянськихвійськ, яке налічувало 170 дивізій і 2 бригади (2,9 млн осіб). Німецький планбув розрахований на швидке просування військ до найважливіших політичних таекономічних центрів, оточення і розгром радянських частин у прикордонних боях.На Україну було спрямовано наступ групи армій «Південь», якої входили такожрумунські та угорські війська. Їм протистояли війська Київського Особливого таОдеського військового округів.
Загалом війська ворога поступалисярадянським військам в Україні як кількісно, так і в озброєнні. Але на напряміголовні удару ворог мав перевагу. Уже в перший тиждень війни голої силигітлерівців мали оволодіти Києвом. Але події розгортали інакше. 23 червня 1941р. головні частини німецьких військ контратаковані радянськими механізованимикорпусами в район міст Луцьк-Ровно-Дубно-Броди. Розгорілась перша в Другійсвітовій війні грандіозна танкова битва, що тривала до 29 червня. Хоча ЧервонаАрмія (РККА) й зазнала поразки, їй вдалося зупинити просування німецьких військна тиждень.
Після поразки в прикордонних боях радянськівійська почали відходити на лінію укріплень старого кордону («лінія Сталіна»),на якій передбачалося зупинити просування німецьких військ. Не всі радянськічастини змогли вдало здійснити маневр по відходу. 5 липня 1941 р. німецьківійська зуміли прорвати оборону стиці 5-І і 6-ї радянських армій і вийшли дооборонних споруд міста. Цей день вважається початком Київської стратегічноїоборона операції, що тривала 83 дні. Німецьке командування оцінило прорив яквирішальну перемогу, і падіння Києва вважалося справою в ближчого часу. На 21липня Гітлер призначив парад на Хрещатику. Та цим планам не судилосяздійснитися. Німецькі частини, підійшли до першої смуги оборони, не змогли їїподолати.
Перший штурм Києва 11—14 липня виявився дляворога невдалим. Ці події поклали початок героїчній обороні міста, що тривала71 день. Невдалими були і наступні спроби оволодіти містом. Героїзм захисниківміста (понад 120 тис. бійців, із яких 33 тис. становило народне ополчення)стійко тримали оборону. 21 серпня Гітлер приймає рішення припинити лобові атакиміста. Під Києвом ворог утратив 100 тис. осіб. Наступ на Київ тимчасовоприпинився.
Тим часом оперативна ситуація навколо Києвастала ускладнюватися. На Правобережжі в районі Умані радянські війська булиоточені й розгромлені. Ворог вийшов до Дніпра південніше Києва. На початкувересня 1941 р. німецькі війська з півночі форсували Десну і в районіКременчука Дніпро. Над військами Південно-Західного фронту нависла загрозаоточення. Єдиним способом врятувати радянські війська від оточення булозалишити Київ. Але Сталін категорично заборонив це. Така ситуація дозволиланімецьким військам у середині вересня завершити оточення київського угрупованнярадянських військ. Лише 17 вересня Ставка віддала наказ залишити Київ, але буловже пізно. Війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення і булирозгромлені. Загинуло практично все керівництво фронту на чолі з М. Кирпоносом.У полон потрапило 663 тис. червоноармійців. 19 вересня у Київ вступили німецьківійська.
5 серпня 1941 р. 300-тисячненімецько-румунське угруповання розпочало наступ на Одесу. Після героїчноїоборони 16 жовтня 1941 р. захисники залишили місто. Евакуйовані частини булоперекинуто до Севастополя, який знаходився у ворожому оточенні. Оборона містатривала 250 днів. За п'ять місяців війни ворогові вдалося просунутись на900-І200 км углиб України. Не окупованими залишалися лише території на сходіУкраїни.
Причини поразки радянських військ
— Радянське керівництво на чолі з Й.Сталіним не вжило необхідних заходів для належної підготовки радянських військдо відсічі ворога; постійне мусування тези, що пакт про ненапад є гарантієюМірних відносин з гітлерівською Німеччиною, дезорієнтувало армію і народ (заяваТАРС від 14 червня 1941 р., у якій версія про підготовку Німеччини для нападуна СРСР називалася провокаційною).
— Серйозні прорахунки були допущені Й.Сталіним і Генеральним штабом у визначенні напрямку головного удару ворога.Радянське командування головним помилково вважало наступ на Україну, тодізг'ідно з планом «Барбаросса» головний удар мала наносити група армій «Центр»на Білорусію у напрямку на Москву. — Значний бойовий досвіт німецькогокомандування і бойових частин у веденні сучасних мобільних бойових дій іззастосуванні значної кількості танків і літаків.
— Невдале розташування радянським військдля ведення оборонних боїв. Війська були розміщені трьома ешелону ми (57-ма,52і і 62-га дивізії), що призвело до того, що з'єднання вступали у і по черзі,й це давало можливість розбиті-і їх частинами
— Радянські війська навіть не готувалися дооборонних боїв. Вій передбачалося вести «малою кров'ю й на території ворога».Склади боєприпасів та іншого воєнного майна були розташовані занадто близ докордону і вже в перші дні опинились у руках ворога.
— Оборонні споруди на новому кордоні небули добудовані до початку бойових дій. До того ж вони були невдало розташовані(«лінія Молотова»), Оборонні споруди на старому кордоні були роззброю
— Масові репресії 1937--1938 рр. в армії тав подальші роки призвели до винищення кращих командних кадрів Червоної Армії.Було знищено близько 45 тис. осіб командного складу всіх рівнів (репресіям бувпідданий весь командний склад Київського Військового округу). Нові командири немали достатнього бойового і життєва досвіду.
— Війська не були вчасно приведені в бойовуготовність (за окремим виключенням), щоб дати належну відсіч ворогові,незважаючи на те, що сталінське керівництво було вчасно попереджено можливийнапад.
— Авіація була скупчена на основнихаеродромах, а не розпорошені на по польових, що призвело до величезних втрат напочатку війни (у перші години війни на 66 аеродромах було знищено 579 літак
Із початком бойових дій на територіїУкраїни почалась мобілізація ресурсів для боротьби з ворогом. Промисловістьпереводилась на воєнні рейки, йшла мобілізація до лав Червоної Армії". Таку перші місяці війни із 16 областей України було мобілізовано 2 млн. 515 тис.891 ос.
До народного ополчення до кінця 1941 р.вступило 1300 тис. У липні 1941 р. у винищувальних загонах налічувалось 158,7тис. Просування ворога територією України потребувало в терміновому порядкуорганізувати евакуацію промислових об'єктів, ресурсів, цінностей углиб країни.Так, до східних районів СРСР були евакуйовані понад 550 великих підприємствтридцяти галузей промисловості (після визволення повернулося лише кілька). ЗОтис. тракторів, 125 млн. пудів зерна та іншого продовольства, 6 млн. голівхудоби, евакуйовані установи Академії наук УРСР, 70 вузів, 50 театрів. Виїхало3,5 млн. осіб населення. Те, що не підлягало евакуації передбачалося знищити.
Героїчний опір Червоної Армії й прагненнянімецького командування оволодіти ресурсами України призвели до перенесенняголовного удару німецьких військ з центральної ділянки радянсько-німецькогофронту (Західний фронт) в Україну. Незважаючи на поразку радянських військ вУкраїні та її окупацію, героїчний опір Червоної Армії" призвів до зривупланів «блискавичної війни» і був довершений розгромом ворога під Москвою (зима1941—1942 рр.).
Цікаво знати
Перші успіхи під Москвою дали можливістьрадянському командуванню — „згорнути наступальні операції на інших ділянкахрадянсько-німецькому фронту. Так, командуванню Південно-Західного і Південногофронтів було поставлено завдання прорвати фронт ворога в районі Балаклеї таАртемівська, вийти в тил донбаського угруповання ворога й відрізати йомувідступ на захід. Одночасно передбачалося завдати удару в напрямку Краснограда,маючи на меті забезпечити успіх наступальних дій з півночі й визволити Харків.Ці далекосяжні плани не були забезпечені достатньою кількістю сил, томурезультати наступу 18—31 січня 1942 р. виявилися обмеженими(Барвінківсько-Лозовська операція). Хоча радянські війська й просунулися на Західна 100 км, але жодної стратегічної мети не досягли. Наступ призвів до утворенняБарвінківського виступу, що загрожував донбаському угрупованню ворога. Упродовжлютого—квітня 1942 р. в районі виступу точилися запеклі бої, бо ворог намагавсяйого ліквідувати, а радянське командування прагнуло забезпечити плацдарм длянового наступу на Харків, що відбувся у травні 1942 р.
Здобувши перемогу в битві під Москвою,радянське керівництво стало помилково вважати, що ворога можна перемогти,розгорнувши загальний наступ по всіх фронтах. Навесні 1942 р, було запланованонизку наступальних операцій в Україні (район Харкова) та в Криму. На той самийчас німецьке командування влітку 1942 р. готувало великий наступ на південномуфланзі фронту, де зосередило головні сили з метою виходу до Сталінграда іКавказу
Для цього потрібно було завершити розгромрадянських військ У Криму (Керченський півострів, що був звільнений радянськимивійськами взимку 1942 р. в результаті Керченське-Феодосійської операції, таСевастополь).
За такого стратегічного розкладу силрішення радянського командування виявилося помилковим і призвело до двох новихпоразок радянських військ (травень 1942 р.). У районі Харкова потерпіла поразкуБарвінківська наступальна операція. Головні сили радянських військ на ційділянці були оточені й розгромлені. 227 тис. Червоноармійців потрапили в полон,а Південно-Західний фронт залишився без будь-яких резервів.
Радянські війська також потерпіли поразку іна Керченськoмy півострові, де були несподівано атаковані 11-го німецькою армієюпід командуванням Манштейна. Через прорахунки командування Кримського фронтубільша частина радянських військ була оточена. У полон потрапило 180 тис.бійців. Проте деякі частини радянської армії (15 тис. осіб) закріпилися вАджумушкайських каменярнях під Керчу і тривалий час чинили запеклий опір, марносподіваючись допомогу. Поразка радянських військ на Керченському півостровідала змогу німецьким військам розгорнути вирішальний наступ проти захисниківСевастополя. 4 липня 1942 р. після 250-денної оборони місто було захоплено.Останній рубіж оборони знаходь на півострові Херсонес. У полон потрапилоблизько 100 тис. російських бійців.
Поразки радянських військ призвели доповної окупації України 22 липня 1942 р. німецько-фашистськими військами.
Зверніть увагу!
Війна, що розпочалася, в СРСР була названа«Великою Вітчизняною війною». Уже 22 червня1941 р. академік О. Ярославськийнаписав статтю, яку наступного дня надрукувала газета «Правда» під заголовком«Велика вітчизняна війна радянського народу» на початку всі три слова писалисяз малої літери). Згодом запроваджено велику літеру для слова «вітчизняна», анаприкінці війни почали писати перші два слова з великої літери). Ця назва малане лише емоційний, а й мобілізаційний характер. В Україні стаття О.Ярославського з'явилася 24 червня в київській газеті «Советская Украъна» тахарківській газеті «Красное знамя».
Самостійна робота за підручником
Складіть таблицю за матеріалом підручника«Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.»Битва Дата Перебіг, результат Значення Танкова битва Рівне-Дубно-Луцьк-Броди 23-29 червня 1941 Київська оборона операція 7 липня-26 вересня 1941 Оборона Одеси 5 серпня-16 жовтня 1941 Оборона Севастополя 30 жовтня 1941 — 4 липня 1942
ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Героїчний опір Червоної Армії і прагненнянімецького командування оволодіти ресурсами України призвели до перенесеголовного удару німецьких військ із центральної ділянки радянськo-німецькогофронту (Західний фронт) в Україну. Незважаючи на поразку радянських військ вУкраїні та її окупацiю, героїчний опір Червоної Армії призвів до зриву планів«бліцкригу»
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 2-3
Тема 3. Україна на завершальному етапівійни 1944-1945 рр.
Мета. Охарактеризувати процес завершеннявизволення України в 1941-1942 рр. Показати участь українців у визволеннінародів Європи. Розкрити становище на західноукраїнських землях у 1944-1945 рр.Закріплювати навички аналізу й зіставлення історичного матеріалу, уміннярозглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта«Україна в роки Другої світової війни», атлас.
Етапи уроку:
І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Перевірка знань
ІV. Вивчення нового матеріалу
V. Закріплення вивченого матеріалу
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Перевірка знань
Фронтальне опитування.
1) Перемога в якій битві дала змогурадянським військам приступити до визволення України?
2) Як відбувалося звільнення ЛівобережноїУкраїни та Донбасу?
3) Доведіть, що під час битви за Дніпро бувпроявлений масовий героїзм радянських солдатів.
4) Що таке «Східний вал»?
5) Які операції проводили партизани?
Індивідуальні завдання.
Картка № 1
Як проявився тоталітарний характеррадянського режиму під час битви за Дніпро?
Картка № 2
Схарактеризуйте зміни, що відбулись відеології ОУН.
Картка № З
Які фактори сприяли успішному наступурадянських військ у 1943 р. в Україні?
Картка № 4
Чому німецьке командування надаваловеликого значення утриманню території України у своїх руках?
ІV. Вивчення нового матеріалу
Визволення правобережної України йЗахідноукраїнських земель
Робота за підручником.
Користуючись текстом підручника, складітьтезовий план.
Операції радянських військ по звільненнюПравобережної України і західноукраїнських земель
1) Житомиро-Бердичівська операція (січень1944 р.)
2) Корсунь-Шевченківська операція (початок24 січня 1944 р.)
3) Рівненсько-Луцька операція (лютий 1944р.)
4) Нікопольсько-Криворізька операція(початок 30—31 січня 1944)
5) Проскурівсько-Чернівецька операція(початок 4 березня 1944 )
6) Одеська операція (березень 1944 р.)
8) Кримська операція (початок 8 квітня 1944р.)
9) Львівсько-Сандомирська операція (початок13 липня 1944 р.)
10) Яссько-Кишинівська операція (початок 20серпня 1944 р.)
11) Кирпатсько-Ужгородська операція(жовтень 1944 р.)
Запитання та завдання.
1)Що зумовлювало шалений опір ворога привизволенні Правобережної України й західноукраїнських земель? 2) Назвітьоперації, у результаті яких було визволено Правобережну Україну йзахідноукраїнські землі. 3) Якою ціною було звільнено Україну від окупантів?
Отже, підсумовує вчитель, у результатіпроведених у січні 1944 р. чотирма Українськими фронтами воєнних операційтериторія українських земель була остаточно звільнена від гітлерівськиx загарбників.
8 жовтня 1944 р. було визволено останнійнаселений пункт УРСР у межах кордонів 1941 р. (ст. Лавочне).
14 жовтня 1944 р. в Києві відбулосяурочисте засідання з нагоди визволення України. 28 жовтня 1944 р. буловизволено Ужгород — останній населений пункт у межах сучасних кордонів України.Бойові дії на території України тривали 1225 днів (83,3 % від загальноїтривалості Великої Вітчизняної війни).
Примусове виселення народів — новий злочинсталінського режиму
Самостійна робота за підручником.
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Цікаво знати
Із південних регіонів України та Криму буловиселено 238,5 тис. кримськнх татар, половина з яких загинули, 14,7 тис.греків, 8,5 тис. віpмeн, 12,4 тис. болгар.
Бесіда за питаннями
З якого метою було проведено ці операції?
Учому звинувачу-валися народи, що булипіддані репресіям?
3. Рух опору на завершальному етапі війнирінь їм. Богуна, курінь ім. Т. Шевченка та відділ поручика
А) РАДЯНСЬКИЙ ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ.
Розповідь учителя.
На завершальному етапі визволення Україниосновною метою діяльності радянських партизанських з'єднань було: — сприятидіям Червоної Армії у визволенні України;
— засвідчувати присутність представниківрадянської влади на ще окупованій території;
— вести роз'яснювально-агітаційну роботу;
— у міру визволення території Україніпереносити свою діяльність на територію Румунії, Угорщини, Словаччини таПольщі.
Незважаючи на скорочення окупованоїтериторії, радянський підпільний та партизанський рух набирав все більшогорозмаху. на Правобережжі діяло 350 підпільних організацій та понад 20 партизанськихз'єднань, загонів та диверсійно-розвідувальних груп. Особливістю партизанськогоруху цього часу була його тісна взаємодія з радянською армією, яка і надалі усвоїх операціях спиралася на допомогу партизанів. Швидке просування військ ІУкраїнського фронт було забезпечене визволенням партизанами, районівРівненської та. Волинської областей. Партизанські загони взяли активну участьу звільненні 47 міст, серед яких Рівне, Луцьк, Умань, Камінь-Каширський. Тривалирейди партизанів по глибоких тилах ворога, у яких брав участь 19 з'єднань і 25окремих загонів. У січні—квітні 1944 — Львівсько-варшавський рейд 1 Укрпартизанської дивізії з'єднання Ковпака під командуванням П. Вершпгори. Під часрейду партизани пройшли з боями 2100 км територією України, Білорусі, Польщі. Утой же час здійснило рейд західноукраїнськими землі і з'єднання підкомандуванням М. Наумова.
У міру зменшення зони окупації Українськийштаб партизанського руху розформував частину партизанських загонів, приєднавшиїх до складу діючої армії. Решта продовжила діяльність на території сусідніхкраїн. На тер-її Польщі діяло сім з'єднань і 26 окремих загонів, багатодиверсійно-розвідувальних груп. На тер-її Румунії та Угорщини діяли спеціальнідиверсійно-розвідувальні групи.
Антифашистська боротьба на територіїУкраїни справила чималий вплив на активізацію опору в західноєвропейськихкраїнах. До нього приєднувалися українці, які тікали з концтаборів. Там вониставали активними учасниками антифашистського руху у Польщі, Югославії, Греції,Франції, Італії.
Додаткова інформація
У складі французького руху Опору існувалитри окремі українські відділи: курінь їм. Богуна, курінь ім. Т. Шевченка тавідділ поручика Круковського. Вони утворилися з відділів українців, які воювалиу складі німецької армії та перейшли на бік партизанів. Крім того, у складіфранцузького руху Опору воювало чимало українців-військовополонених, що втеклиз концтаборів. Одним з таких бійців був колишній лейтенант Червоної Армії В. Порик,який створив і очолив партизанський загін. Він загинув у бою був посмертноудостоєний звання Героя Радянського Союзу, став визнаним національним героємФранції.
На території України, окупованоїгітлерівськими військами, 80 % населення складали українці. У п'яти найбільшихпартизанських з'єднаних, що діяли в Україні, тільки 46 % бійців булиукраїнцями, у з'єднанні Ковпака — тільки ЗО %. Із всього складу радянськихпартизанів росіяни складали 52.9 %. білоруси — 33,9 %, українці — 5,9 %. інші національності— 7,3 %. УПА майже на 90 % складалася з українців.
Діяльність ОУН-УПА
Розповідь учителя.
На початок 1944 р. УПА нараховувала 50власне українських куренів і 15 куренів, до складу яких входили представникиінших народів. У них нараховувалося 80 тис. українців і 20 тис. представниківінших національностей.
Тільки-но радянські війська здійснилинаступ на Правобережжя, командування УПА прийняло рішення про передислокаціюосновних частин УПА в найбільш придатні для боротьби райони (Карпати та Волинь)та розпуск небоєздатних формувань. У результаті вжитих заходів кількість вояківУПА скоротилася майже наполовину. Із наближенням радянських військ до районів, контрольованихУПА, вона практично припинила воєнні дії проти нім війська. Остання антиповстанська операція проти УПА по прочісуванню Карпат була проведена верх матомулітку 1944. Проте бажаних результатів вона не дала. В обмін на розвідуваннідані абвер (німецька розвідка) зобов’язався постачати УПА зброєю табоєприпасами.
Втрати України
Джерела та ціна перемоги
Людські втрати
Матеріальні збитки
Демографічні втрати (з чоловіків 1923-24рр. народження живими залишилося лишe 3-5%)
Політичні наслідки
Міжнаціональні відносини, національнийсклад
Розповідь учителя.
Ціна перемоги виявилась занадто дорогою.Чому вона була саме такою?
В історичній і публіцистичній літературі наце питання існують дві точки зору. Перша: це стало результатом раптового нападугітлерівців, їхньої жорстокої окупаційної політики, безжального знищення мирногонаселення.
Друга: це стало результатом пануваннясталінської системи, не цінувала людського життя. Перемога за будь яку ціну.Завалити ворога трупами своїх солдатів.
Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда за запитаннями.
1) У результаті яких операцій булозвільнено Правобережну Україну і західноукраїнські землі?
2) Коли було повністю визволено українськіземлі?
3) Які заходи здійснювала радянська владана звільнених територіях?
4) Що таке депортація?
5) Які народи були піддані депортації у1944 р.?
6) Який внесок зробили воїни-українці узвільнення народів Європи від нацистсько-німецького
Підсумки уроку
У 1944 р. у результаті блискуче проведенихоперацій територію України було повністю визволено від нацистської окупації.Проте для українців війна не закінчилася. Воїни-українці, що воювали у складіРадянської Армії, продовжили боротьбу за звільнення країн Європи від німецькоїокупації. Тим часом у західних областях України розгорталася справжнягромадянська війна між прихильниками радянської України і прихильниками ідеїнезалежної України. У нерівну боротьбу зі сталінським режимом вступила УПА.Таким чином, для України 9 травня 1945 р. мир настав.
Друга світова війна дорого коштувала Україні:великі людські жертви й матеріальні втрати. Українці зробили вагомий внесок уперемогу над нацистською Німеччиною.
Домашнє завдання
Працювати текст підручника § 7—8
Тема 6. Культура України в роки війни
Мета. Схарактеризувати розвиток українськоїкультури в роки війни. Розкрити, яким був внесок української творчоїінтелігенції у перемогу над фашизмом. Ознайомити учнів з основними здобуткамиукраїнської культури в роки Другої світової війни. Формував інтерес учнів докультурних надбань українського народу. Виховувати високі моральні якості накращих зразках національної культури.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта«Україна в роки Другої світової війни», атлас.
Етапи уроку:
І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Перевірка знань
ІV. Вивчення нового матеріалу
V. Закріплення вивченого матеріалу
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Перевірка знань
Фронтальне опитування.
1) Який внесок зробила Україна в перемогунад Німеччиною?
2) Назвіть причини депортації кримськихтатар, вірмен, болгар у 1944 р.
3) Чи можна боротьбу УПА проти сталінськогорежиму вважати громадянською війною?
Вивчення нового матеріалу
Самостійна робота за підручником. Складаннятаблиці «Досягнення української культури в роки війни»Сфера культури Досягнення Освіта Наука Література Театр і кіно ЗМІ Церковне життя
Закріплення вивченого матеріалу
1) Назвіть здобутки українських вчених уроки війни
2) Охарактеризуйте внесок митців у перемогунад ворогом
3) Якими були наслідки окупації дляукраїнської культури?
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
Працювати текст підручника § 9.
Тема 7. Адміністративно-територіальнізміни. Вихід УРСР на міжнародну арену
Мета. Охарактеризувати зміни геополітичногостановища України, що відбулися після Другої світової війни. З'ясуватиадміністративно-територіальні зміни в повоєнний час. Прищеплювати навичкипорівнювати й зіставляти однотипні історичні події, процеси, виділяючи на цій основіголовні ознаки певного історичної періоду. Виховувати інтерес до своєї історії.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, атлас.
ХІД УРОКУ
І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу
Адміністративно-територіальні зміни.Розповідь учителя.
Питання про західний кордон СРСР, авідповідно й України, гостро постало під час завершальних операцій Другоїсвітової війни в Європі, Воно активно обговорювалося під час Тегеранської(1943), Ялтинської (1945 р.) та Потсдамської (1945) конференцій лідерами державантигітлерівської коаліції.
Остаточно обриси повоєнних кордонів УРСРсформувалися у процесі україно-польського, україно-чехословацького,україно-румунського територіальних розмежувань та юридичного закріпленнязахідноукраїнських земель, що увійшли до складу УРСР протягом 1939-1945рр.Особливо складним й тривалим було врегулювання територіальних питання з Польщеюта ЧСР. На цей процес значно впливало міжнародне становище, зокрема прагненняСРСР закріпитися у Східній Європі.
Першим кроком на шляху україно-польськоготериторіального розмежування стала Люблінська угода між урядом УРСР і польськимТимчасовим Комітетом Національного Визволення від 9 вересня 1944 р. Відповіднодо цього документа частина споконвічних Українських земель (частина Підляшшя,Холмщина, Посяння, Лемківщина), де проживало майже 800 тис. українців,передавалася Польщі. У такий спосіб сталінське керівництво намагалосяпідтримати польський прорадянський уряд і згладити негативне сприйняття польськоюгромадськістю радянської агресії 1939 р
Домовленість між СРСР та Польщею булодосягнуто 16 серпня 1945 під час підписання договору стосовнорадянсько-польського державного кордону. Ця угода закріплювала кордон по «лініїКерзона» з відхіленням на схід (на користь Польщі)на 5-8 км, а на окремихділянках на 17 км (район Немирів—Ялувка) — і навіть на 30 км (район р. Солоніяі м. Крилів).
Остаточно процес польсько-українськогорозмежування завершився 1951 р… коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордоннимитериторіями. Унаслідок цього до Львівської області увійшли землі в районі містаКристополя (згодом перейменованого в Червоноград), а до Польщі підійшлитериторії довкола міста Нижні Устрики Дрогобицької області.
Із наближенням радянських військ докордонів Чехо-Словаччини постало питання про подальшу долю Карпатської України.У радянсько-чехословацьких переговорах з емігрантським урядом Е. Бенеша і договоріпро дружбу, взаємодопомогу і післявоєнне співробітництво між ЧСР та СРСР (12грудня 1943 р.) питання про Карпатську Україну вирішувалося на користь Чехословаччини.
Але зі вступом радянських військ натериторію Карпатської України ситуація змінилася. Радянське керівництво сталорозглядати цей регіон як важливій стратегічний плацдарм для посилення впливу вЦентральній та Південно-Східній Європі. Для досягнення своєї стратегічної метирадянське керівництво використало антифашистський та національно-визвольний рухнаселення краю. Зі звільненням краю від фашистської окупації вийшли з підпілляНародні комітети, які стали відігравати роль органів місцевої самоврядування, ікомуністи, які 19 листопада 1944 р. заснували самостійну Комуністичну партіюЗакарпатської України. Відновлення чехословацької адміністрації гальмувалося.Більша частина краю була включена в зону, на яку поширювалась влада радянськоївоєнної адміністрації.
У таких умовах 26 листопада 1944 р. в містіМукачеве було скликано з'їзд Народних комітетів. На ньому було схваленоМаніфест про возз'єднання з Радянською Україною, обрано Народну Раду, верховнийзаконодавчий орган влади Закарпатської України і сформовано уряд. Досить швидкобуло створено всі атрибути державності Закарпатської України — суд,прокуратуру, збройні сили, органи управління на місцях тощо.
Події в Закарпатті турбували уряд ЧСР.Міністр закордонних справ Я. Масарик відверто заявив, що Закарпаття не будевіддано, бо «Росію не можна пускати в Європу». Та хід подій змушував керівниківЧехословаччини враховувати нові обставини. Позиція населення Закарпаття булачіткою і послідовною — до України. СРСР, порушуючи попередні угоди, прагнувякнайшвидше вирішити долю Закарпаття на свою користь. Усі спроби уряду ЧСРперенести це питання на обговорення повоєнної міжнародної конференції
Виражалися на протидію сталінськогокерівництва. Зрештою уряд ЧСР змушений був поступитися. У червні 1945 р.договір між ЧСР та СРСР юридичне закріпив рішення з'їзду в Мукачевому. 22 січня1946 р. було видано указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення в складіУРСР Закарпатської області. Цей акт одночасно ліквідував без згоди населенняЗакарпатську Україну як державне утворення.
Виступаючи 30 червня 1945 р. на VII сесіїВерховної Ради УРСР, Хрущов заявив, що український народ уперше возз'єднався вєдину Українську державу. крапку у визначенні повоєнних кордонів України буловнесено 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько-румунського Договору, заяким визнавалося право УРСР на Північну Буковину, Хотинщину, Ізмаїльщину, тобтоюридичне закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р.
Отже, повоєнний процес врегулюваннякордонів УРСР відбував методами, притаманними тоталітарним режимам, і вінтересах його стратегічних інтересів, які збіглися з прагненням українцівоб'єднатися в єдиній державі.
Процес урегулювання територіальних питаньмав для України такі наслідки: були остаточно визначені та юридичне визнанікордони республіки; територія УРСР збільшилася на 110 км2; відбулисядемографічні зміни; основну частину українських земель було об'єднано в складіоднієї держави.
Об'єднання українських земель, вихід наміжнародну арену зумовили зміну державної символіки республіки. У листопаді1949 Президія Верховної Ради УРСР прийняла указ про Державний Герб УРСР,Державний Прапор УРСР, Державний Гімн УРСР. Червоний прапор з написом «УРСР»було замінено двоколірним: верхня частина, що становила 2/3 ширини полотна,була червоною, а нижня мала світло-блакитний (лазурний) колір. У верхньомулівому куті прапора містилось зображення серпа і молота, а над ними —п'ятикутна зірка. Деяких змін зазнав і герб УРСР, Із 1950 р. було започатковановиконання гімну УРСР. (Демонструється зображення нового прапора і герба.)
Формування сучасної території Українизавершилося у 1954. Цього року відзначалося 300-річчя Переяславської угоди.Країною прокотилася широка і гнучка пропагандистська кампанія ЦК КПРСобнародував тринадцять «тез», у яких доводилася похитність «вічного союзу»українців з росіянами. Центральною подією ювілейних торжеств стала передачаКриму УРСР. 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР, мотивуючи своє рішенняспільністю економіки, територіальною близькістю та тісними господарськими такультурними зв'язками між Кримом та Україною прийняла указ «Про передачуКримської області зі складу СРСР до складу УРСР». Як зазначалося, акт є«свідченням дружби російського народу».
Але кримський «подарунок» був не такимдоброчинним актом спочатку здавалося. Приєднання Криму переклало на Україну рядекономічних і політичних проблем. У результаті війни і депортації татар урегіоні панував економічний хаос. До того ж, росіяни, що проживали в Криму (860тис. осіб) чинили опір будь-яким спробам українізувати життя області. Такимчином, в УРСР стала. помітнішою присутність росіян, що сприяло подальшійрусифікації України
Україна — спів засновниця ООН. ДіяльністьУкраїни на міжнародній арені
Розповідь учителя.
Наприкінці Другої світової війни Україназнову виходить на зовнішньополітичну арену. Проте, будучи складовою частиноюрадянського Союзу, вона була не в змозі проводити самостійну зовнішню політику.
27 січня 1944 р. на пленумі ЦК ВКП(б) булоприйнято рішення про розширення прав союзний республік у сфері міжнароднихвідносин. X сесія Верховної Ради СРСР (28 січня — 1 лютого 1944 р.) прийнялазакон про перетворення Наркомату закордонних справ із загальносоюзного насоюзно-республіканський. А в березні 1944 р. Верховна Рада УРСР прийняла законпро утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Очолив Народнийкомісаріат Д. Мануїльський.
Здійснивши такий крок, сталінськекерівництво переслідувало далекосяжну стратегічну мету. По-перше, представитиприєднання західних областей України та Білорусії як акт возз'єднання етнічнихтериторій. По-друге, збільшити кількість своїх прихильників у міжнароднійорганізації, переговори про створення якої активно велися наприкінці війни.
На Кримській конференції в лютому 1945 р.США та Англія зобов'язалися підтримати пропозицію Радянського уряду щодоприйняття УРСР та БРСР у члени 00Н. 6 травня 1945 р. українська делегаціяприбула до Сан-Франциско на установчу конференцію 00Н і активно включилась уроботу. Д. Мануїльський очолив комітет підготовки тексту преамбули (вступу) іпершого розділу Статуту 00Н — «Цілі та принципів міжнародної організації. Іншічлени української делегації — І. Сенін, Палладій, В. Бондарчук, М. Петровський,П. Погребняк — також взяли активну участь у роботі комітетів
На першій сесії Генеральної Асамблеї 00Н1946 р. Україну було обрано до складу Економічної і соціальної ради, а в1948-—1949 рр. Україна обирається непостійним членом Ради Безпеки 00Н.Представив України запрошують до роботи у деяких структурах організаціях, утому числі Міжнародному суді. Україна підтримала прохання на вступ до 00НЦейлону та Лаосу. Її представник відіграв вирішальну роль у прийнятті рішенняпро поділ Палестини й створення єврей ької та палестинської держав.
Із перших років свого відродженняукраїнська дипломатія проводе Досить активну політику. На чолі з наркомом Д.Мануїльським вона брала участь у Паризькій мирній конференції (29 липня -15жовтня 1946 р.) і в лютому 1947 р. поставила свій підпис під мирними договорамиз Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією.
Українська делегація взяла активну участь уроботі Дунайської конференції 1948 р., яка вирішувала питання режиму торговогосудноплавства на Дунаї. У розпал «холодної війни» УРСР увійшла до ВсесвітньоїРаді Миру, Запропонувала цілу низку мирних ініціатив. Незважаючи на такубурхливу зовнішньополітичну діяльність Україна не виходила за межі політикимосковського центру. Так угоди: з Польщею та Чехословаччиною про врегулюванняпитаній кордонів підписувались представником Союзного Наркомату закордоннихсправ. А пропозиції Великобританії (1947) та Судану (1956) щодо встановленняпрямих дипломатичних відносин з УРСР і залишилися без відповіді.
Таким чином, вихід УРСР назовнішньополітичну арену був зумовлений стратегічними інтересами СРСР.
Цікаво знати
Уперше делегація УРСР в 00Н заявила просебе, виступивши ініціативою розгляду питання щодо намагань Голландії таВеликобританії відновити своє колоніальне панування в Індонезії. Ще однимважливим кроком української делегації стали ЇЇ кроки, що сприяли утвореннюдержави Ізраїль.
Проте аж до розвалу СРСР українськаделегація не мала самостійності у діях. Зовнішнім проявом несамостійностіукраїнської місії в 00Н було розташування на одному з поверхів представництваСРСР в 00Н у Нью-Йорку. У роки холодної війни» українській дипломатії буловиділена, як тоді вважалося, нейтральна ділянка дипломатичної роботи —соціальні й гуманітарні питання, які сьогодні є провідними. Так, Україна сталаавтором ініціатором проведенню року співробітництва медиків світу; по боротьбіз неписьменністю і підготовці кадрів для індустріалізації країн, щорозвиваються.
Уперше в 00Н українська мова прозвучала в1960 р. під час виступу першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного.
ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
Бесіда за запитаннями.
1) Яких адміністративно-територіальних змінзазнала в результаті Другої світової війни?
2) Чим був зумовлений вихід УРСР наміжнародну арену у кінці Другої світової війни?
3) Який головний результат міжнародноїдіяльності УРСР?
ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Друга світова війна призвела до значнихзмін у долі України. УРСР вийшла на міжнародну арену як суб'єкт міжнародногоправа, були міжнародне визнані західні кордони УРСР, докорінно змінився складнаселення і, що найважливіше, уперше за багато століть майже всі українськіземлі опинились у межах однієї держави.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ § 12-13
Тема 8. Повоєнна відбудова в Україні
Мета. Розкрити зміст процесу відбудови тайого складність, нові злочини сталінського режиму. Показати героїзм українців увідбудові народного господарства. Прищеплювати навички порівнювати і зіставлятиоднотипні історичні події, процеси, виділяючи на цій основі головні ознакипевного історичного періоду. Виховувати в учнів інтерес та повагу до своєїісторії.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, атлас.
ХІД УРОКУ
І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу
Перехід до мирного життя.
Розповідь учителя.
Україну необхідно було піднімати з руїн іпопелу. Демографічні втрати станова 17-18 мли осіб, матеріальні втрати 1,2 трлнкрб., катастрофічний спад виробництва. Основною робочою силою стали жінки іпідлітки.
До кінця 1945 р, було відновлено 44 %повоєнних потужностей машинобудівної 30% легкої промисловості, уведено в дію123 великі та 506 дрібних шахт Донбасу. Проводилися роботи по відновленнюжитлового фонду, відновлено роботу значної частини шкіл, вузів, медичнихзакладів.
Однією з визначальних рис політичного життяУкраїни було зміцнення адміністративно-командної системи — стрижнем якої булакомуністична партія. На 1 січня 1946 р, КП(б)У налічувала 320 тис членів, їхкількість зростала. Партійний апарат постійно прагнув до того, аби забезпечитисвій тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя.
На звільнених територіях відновлюваласьдіяльність органів радянської влади. У лютому 1947 р. були проведені вибори доВерховної Ради, унаслідок чого відновилась традиційна для мирного часуструктура вищих органів державної влади. У грудні 1947 відбулись вибори домісцевих рад.
Водночас було скасовано органи управліннявоєнного часу. Реорганізовувалась система управління промисловістю і сільськимгосподарством. У 1946 р. Раду Народних Комісарів було перейменовано у Раду МіністрівУРСР.
Підприємства й установи пореходили нанормальний режим роботи: відновлювалися 8-годннний робочий день, відпустки,скасовалась понаднормова неоплачувана праця. Скорочувалися асигнування наоборону. Промисловість переходила на випуск мирної продукції.
Відбудова та її особливості в Україні
Робота з документом.
Учитель передає зміст ключових положеньдокумента.
На зустрічі з виборцями сталінського округуМоскви 9 лютого 1946 Сталін у своїй промові виділів чотири основні позиціїекономічного розвитку СРСР: метил — для виробництва озброєння і обладнанняпідприємств; паливо — для підтримки роботи заводів, фабрик, транспорту; бавовна— для виробництва обмундирування; хліб — для забезпечення армії продовольством.
Запитання.
Як ви вважаєте, після визначення такогокурсу яким чином мала збуватися відбудова?
Розповідь учителя.
У березні 1946 р. Верховна Рада УРСРзатвердила п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на1946—1950 рр. Модель відбудови господарства повністю відтворювала етапиіндустріалізації з усіма її недоліками. На думку експертів Радянського Союзу,для відбудови буде потрібно декілька десятиліть. Але нехтуючи потребами іможливостями людей, план передбачав менше ніж за п'ять років відбудуватизруйновані райони країни, відновити довоєнний рівень промислового йсільськогосподарського розвитку й навіть його перевищити. Продуктивність працімала зрости на 36 %. Обсяг капіталовкладень за п'ятирічку становив 65 млн. крб.,що перевищувало рівень капіталовкладень за три передвоєнні п'ятирічки. Такимчином, виснажене війною населення змушене було працювати на межі фізичнихможливостей.
Особливості відбудови в Україні
Значні масштаби відбудовчих робіт, більшеніж у будь-якій іншій країні Європи.
Розрахунок лише на власні сили й ресурсиРадянського Союзу, а не на зовнішню допомогу. Холодна війнам робила неможливимвикористання західної, перш за все американської, фінансової та технічноїдопомоги
При відбудові пріоритет надавався важкійпромисловості та енергетиці (80 % капіталовкладень) за рахунок легкоїпромисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на останнєвідводилось лише 7 % капіталовкладень).
Відбудова здійснювалася централізовано зачітким державним планом
Економіка України відбудовувалась ідобудовувалась не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частиназагальносоюзної економічної системи. Крім того, завдяки розвитку новихпромислових центрів СРСР за Уралом та в Казахстані доля України взагальносоюзному виробництві знизилася з 18 % у довоєнний період до 7 % у 1945.
Вагома роль належалаадміністративно-командній системі. Саме вона дала змогу в стислий терміямобілізувати і зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певномуоб’єкті.
Непропорційно велика роль ідеології, яказнаходила свій вияв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах- соціалістичних змаганнях, рухах передовиків та новаторів.
Ускладнення відбудовчого процесу голодом1946-1947 рр.
Нестача робочої сили, а особливокваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій.
Результати відбудовчого періоду булинеоднозначними. З одного боку, було загоєно рани війни, відбудованопромисловість України: рівень виробництва якої в 1946—1950 рр. збільшився в 4,4раз і перевищив рівень 1940 р. на 15%. Проте обсяг виробництва легккоїпромисловості в 1950 р. складав лише 80 % довоєнного. З іншого — ціна відбудовибула дуже високою. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові й побутовіумови були характерними для більшості населення.
Скасування карткової системи розподілупродуктів й проведення грошової реформи в 1947 р. посилили тягар відбудови длятрудящих.
Іншим негативним наслідком стало остаточнерозорення сільського господарства. На селян, що отримували мізерну платню,поширювались соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорт, авідповідно — вільно пересуватися. Також їм доводилося сплачувати великіподатки, що були накладені на присадибне господарство. Для інтенсифікації праціколгоспників Сталінське керівництво продовжувало використовувати примусові тарепресивні методи. Так, 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР прийнялатаємний Указ «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються відтрудової діяльності в сільському господарстві й ведуть антигромадськийпаразитичний спосіб життя». За
Указом було репресовано 12 тис.колгоспників. Незважаючи на репресії та надлюдські зусилля селян на кінецьп'ятирічки так і не вдалося досягти показників довоєнного розвитку. Валовийзбір зернових у 1950 р. складав лише 85 % довоєнного.
Голод 1946—1947 рр.
Запитання на повторення.
1) Скільки разів довелося пережитиукраїнцям голод за радянської влади?
2) Чому голодні роки називаютьголодоморами?
3) До яких наслідків вони призвели?
Розповідь учителя.
У повоєнний час на селі склалося вкрайнесприятливе становище; за роки війни скоротились посівні площі, зменшилося поголів'яхудоби, не вистачало техніки, а особливо робочих рук. Але сталінськекерівництво не передбачало якісь зміни на селі, а навпаки — мало стати одним зголовних джерел для проведення відбудови. Під тиском Москви уряд УРСР та ЦККП(б)У планував на 1946 р, форсовано збільшити посівні площі, врожайність іхлібозаготівлю.
Навесні-улітку 1946 р. шістнадцять областейУкраїни вразила посуха. Зимові та ярові культури загинули. А там, де вонизалишилися, урожайність складала 2—3 ц/га (у 1940 р. —14,6 ц/га, 1944 р, — 10,8ц/га). Валовий збір зерна був у три рази меншим, ніж У 1940 р. Керівники деякихобластей почали наполегливо звертатися до уряду з проханням зменшити плановізавдання хлібозаготівлі, які в липні 1946 р. були збільшені з 340 до 360 млнпудів. Відповіддю на звернення про допомогу стали репресивні заходи. У сільськірайони виїхали представники вищих органів республіки, областей, суду,прокуратури. Тільки за перший квартал 1947 р. до судової відповідальності булопритягнуто 1,5 тис. керівників колгоспів, 6 тис. комуністів було притягнуто допартійної відповідальності за невиконання вказівок партії. Відновив дію «Законпро п'ять колосків», за яким було засуджено й ув'язнено тисячі селян. Селянипочали тікати від голодної смерті в більш благополучні райони (ЗахіднаУкраїна), міста. Щоб уникнути обезлюднення села, каральні органи почаливідшукувати і повертати селян назад. Незважаючи на жорстокі репресії вдалосязібрати лише 60 % від плану хлібозаготівлі (вилучено було навіть насіннийфонд).
Посуха загострила і проблему кормів, щонегативно позначилось на тваринництві. Почався падіж худоби. Щоб цьомузапобігти, було Дозволено здавати худобу на забій понад норми. Це призвело дотого, Що в деяких областях план по заготівлі м'яса було перевиконано удвічі. Урезультаті тваринництво республіки зазнало величезних вират, компенсовувати якідовелось досить довго.
У той час, коли за межі України ешелонамививозився хліб (лише Країни Східної Європи та Францію для підтримки режимів, щотам встановилися, було безкоштовно вивезено 1,7 млн. тонн зерна), у країнірозпочався голод, жертвами якого стали майже 1 млн. осіб.
Опинившись перед загрозою катастрофи,керівництво України на чолі з М. Хрущовим намагалося зменшити її масштаби зарахунок західних областей і звертанням по допомогу до Москви. У відповідьСталін заявив Хрущову: «Ти м'якотілий! Тебе обдурюють, вони грають на твоїйсентиментальності. Вони хочуть, щоб ми витратили Державні запаси». У березні1947 р. недостатньо «твердого» Хрущова було замінено на Кагановича. Проте дляпроведення пасивної кампанії була надана позичка в 35 млн. пудів зерна.
Наслідками голоду стало: ускладнення і безтого важкого процесу відбудови: скорочення трудових ресурсів села та йогоможливостей падіння морального духу населення; невиконання планів п'ятирічки повідбудові сільського господарства.
Отже, головним винуватцем третьогоголодомору в Україні було сталінське керівництво, яке нехтувало долею мільйонівукраїнців заради імперських інтересів
Поряд з іншими факторами: втрати у війні,міграції населена входження до складу УРСР західноукраїнських земель, відбудова— голод 1946—1947 рр. мав значний вплив на демографів становище України.
Рівень життя та побут населення
За роки війни Україна втратила близько 3 млн.осіб на фронт (майже кожен другий призваний до лав армії) і 5,5 млн. у зоніокупації. До цього слід додати вивезених на примусові роботи 2,2 млн, із якихна батьківщину повернулося лише 800 тис, (200 тис за різних обставин непобажали повертатись).
Завершення бойових дій дало поштовх значнимміграційним процесам. Поверталися до мирної праці демобілізовані з лавРадянської Армії, близько 2,2 млн. осіб. Поверталися й ті, хто був вивезенихчас евакуації на Схід, і ті, що знаходились на примусових роботах або в полоніза межами України. Значно впливала на міграційні процеси депортація (примусовевиселення з міст постійного проживання осіб, що були визнані соціальненебезпечними). Також в Україну прибули працівники, партійні діячі з іншихреспублік СРСР, здійснення відбудови й радянізації західних областей.
На демографічному становищі Українивідбились етнічні зміни що їх проводило сталінське керівництво (виселеннякримська татар, німців, поляків, угорців та інших народів) та польський уряд. Урезультаті проведення операції «Вісла» 520 тис. українців переселилися зтериторії Польщі в Україну.
Таким чином, через демографічні зміни1940-х рр. населення республіки в 1951 р. становило 37,2 млн. осіб, це на 4,1 млн.менше ніж у довоєнному 1940 р.
Змінився й етнічний склад УРСР. Зменшиласькількicть таких національних меншин, як євреї, поляки, німців, натомістьзбільшилась частка росіян.
Суттєвий вплив на демографічні процеси маливідбудова та подальший розвиток промисловості, які прискорили процесурбанізації і сприяли скороченню кількості сільських жителів. Війна і повоєннарозруха призвели до катастрофічного падіння рівня життя населення. Не вистачалопродовольства і найнеобхідніших речей. Гостро постали проблема безпритульнихдітей, злочинності, житлова проблема тощо. Але на вирішення цих питань запланом четвертої п'ятирічки виділялись незначні ресурси. Це призвело до того,що на кінець п'ятирічки рівень розвитку легкої промисловості досяг лише 80 %рівня 1940 р. Це зумовило гостру нестачу наприкінці 1940-х рр. найнеобхіднішихтоварів. Значна частина жителів міст змушена була вести підсобне господарство,щоб забезпечити сім'ю продуктами харчування.
Як не важко було жити в містах, це не йшлов ніяке порівняння із селом. Лише у кожному п'ятому колгоспі праця на полях іфермах оплачувалася, у більшості інших колгоспів за відроблені трудодні селяниотримували мізерну плату, прожити на яку було неможливо.
Єдиним засобом виживання для селян булиприсадибні ділянки. Але в повоєнні роки розпочався наступ і на них. Ділянкиврізалися, запроваджувалися нові податки на плодові дерева. Зі свогогосподарства селянин мав віддати певну кількість молока, м'яса, шерсті, яєцьтощо. І тільки після сплати податків він міг продати залишки.
У 1947 р. був збільшений податок з ринковоїторгівлі, а в 1948 р. у 2,5 разу був збільшений податок з присадибногогосподарства. Таким чином, на 1950 р. селянин сплачував податків у 4,3 разубільше, ніж у 1940 р.
Крім того, державна влада «порекомендувала»колгоспникам «продати» державі Їхню власну дрібну худобу: кіз, свиней, овець.Не бажаючи віддати за безцінь своє майно, селяни влаштували масовий забійхудоби (на всій території СРСР було забито 2 млн. голів Дрібної худоби).Виїхати із села до міста було неможливо: селяни не мали паспортів — Єдинийвихід був у молодих хлопців, які відслужили армію: вони могли влаштуватися нароботу в місті.
У грудні 1947 р. була прийнята постановаРади Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про відміну карток на продовольчі й промисловітовари та перехід до продажу їх у відкритій торгівлі за єдиними Державнимироздрібними цінами. Водночас зі скасуванням податкової системи було проведеногрошову реформу, що мала на меті ліквідувати наслідки війни вфінансово-грошовій сфері та упорядкувати всю фінансову систему. Ці реформи малинеоднозначні наслідки. З одного боку, скасування карткової системи було явищемпозитивним, яке свідчило про певну стабілізацію народного господарства, зіншого — ця акція, яка мала засвідчити як населенню, так і всьому світупереваги соціалізму, носила більше пропагандистський характер. Проте після 1947р. зарплата більшої частини населення суттєво відставала від нових державнихцін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Унаслідок цього склаласьпарадоксальна ситуація: післявоєнні прилавки ломилися від делікатесів (ікра,риба, м'ясопродукти тощо), ані черг, ні особливого попиту на ці товари не було.
Незначний вплив на життєвий рівеньнаселення мала і грошова реформа. З одного боку, вона привела грошову масу, щоперебував в обігу, у відповідність до потреб господарства. 3 іншого — призвеладо вилучення грошей у тих, хто заощадив певні суми. У вкладах в ощадних касах урозмірі до 3 тис. крб. обмін грошових знаків здійснювався 1:1, по вкладах від 3до 10 тис. крб. було проведено скорочення заощаджень на третину, а понад 10тис. крб. — дві третини. Особливо боляче реформа вдарила по селянству, вонознову було ошукане державою. В умовах повної відсутності установ Ощадбанку населі обмін грошей, що зберігалися у населення вдома здійснювався у розрахунку1:10.
Таким чином, відбудова не сприяла зростаннюжиттєвого росту населення, відклала вирішення соціальних проблем на настyпнeдесятиліття.
ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.
1) Коли почалася відбудова господарстваУРСР?
2) Що ускладнювало процес відбудови?
3) Які галузі господарства відбудовувалисяв першу чергу?''
4) Чим був зумовлений голод 1946—1947 рр.?
5) Яких демографічних втрат зазналаУкраїна?
6) Коли в основному було завершеновідбудову?
ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Хоча у війні Україна і зазнала значнихзбитків (зруйновано економічний потенціал, значні людські втрати), завдякигероїчній і наполегливій праці ЇЇ громадян у стислий термін було відновленопромисловий потенціал. Але українцям, як і в 1930-ті рр., вдалося пережитиголод, нові експерименти над селом, яке сталінський режим вирішив знищитивщент.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ § 13—14